Вплив темпераменту на розвиток соціального інтелекту

Час проведення: 15 хвилин, зворотній зв'язок: 15 хвилин.

Учасники розбиваються на пари. Один в парі - рекламний агент, мета якого - нав'язати товар. Інший - його потенційний клієнт, у завдання якого входить не дозволити собою маніпулювати і не вийти за рамки ввічливої інтелігентності.

Зворотній зв'язок будується на обговоренні особливостей ассертивної поведінки.

4. Вправа на розвиток спостережливості - «Детективи».

Час проведення: 5 хвилин, зворотній зв'язок: 15 хвилин.

Всі учасники групи залучаються до будь-якої діяльності, яка організована так, що б кожен був чимось зайнятий. У кожного є картка з індивідуальним завданням, в рамках якої учасник може імпровізувати. При цьому кожен повинен вибрати собі об'єкт для непомітного спостереження. У процесі виконання діяльності кожен учасник виконує три завдання: 1) уважно, але непомітно стежить за тим, що робить обраний ним об'єкт, 2) намагається зрозуміти, хто стежить за ним, 3) визначає, за ким стежить його об'єкт.

Зворотній зв'язок будується на обговоренні з питань: «Кожен учасник чи задоволений тим, як виконав завдання?», «Що було легше, що важче, що допомогло і що заважало в роботі?» [24].

5. Вправа на розвиток умінь інтерпретувати виразні емоції - «Прочитай емоцію».

Час проведення: 5 хвилин, зворотній зв'язок: 15 хвилин.

Перед участниками викладаються фотографії, на яких зображені обличчя в різному емоційному стані. Всі учасники розбиваються на пари, розглядають фотографії і пишуть на аркушах: 1) які емоції зображені, 2) які емоції, на їх думку, бачать їх напарники, 3) які слова підходять до даних виразів облич. Потім учасники міняються своїми листами.

При зворотьому зв'язку обговорюються способи читання виразних рухів і вплив стереотипів на здатність рефлексивного міркування за інших [12].

6. Вправа на придбання навичок читання невербальної мови - «Сенс діалогу».

Час проведення: 7-10 хвилин, зворотній зв'язок: 15 хвилин.

Учасники переглядають уривки з фільму без звуку. Після цього вони намагаються вгадати сенс діалогу з виразу облич, позам жестам.

Зворотній зв'язок: обговорюється аналіз ситуації [12].

7. Вправа на придбання навичок читання невербальної мови «Естафета».

Час проведення: 5-7 хвилин, зворотній зв'язок 10 хвилин.

Гравці утворюють коло і закривають очі. Один з гравців задумує певне почуття, після чого відкриває очі і передає сусідові свої почуття через тілесні прояви. Наступний гравець намагається зрозуміти, що йому було передано, і віддає це почуття далі по колу, але вже своїм способом вираження.

Зворотній зв'язок: обговорюється аналіз ситуації і почуття учасників.

8. Вправа на посилення розуміння зв'язку між емоціями та їх невербальним проявом.

Час проведення: 10 хвилин, зворотній зв'язок: 15 хвилин.

Учасники розбиваються на пари і спілкуються, використовуючи пози, жести, міміку, не властиві їм в звичайному житті.

Зворотній зв'язок: обговорення почуттів учасників [7].

9. Вправа на вироблення вміння більш точно виражати свій емоційний стан - «Зобрази емоцію».

Час проведення: 10 хвилин, зворотній зв'язок 10 хвилин.

Учасники пишуть на аркушах назви почуттів. Листи збираються, перемішуються і роздаються знову. Кожен учасник повинен за допомогою міміки, пантоміміки і через вокалізацию, але без слів зобразити те почуття, назву якого написано на аркуші. Інші намагаються відгадати, що було загадано [12].

При обговоренні зворотного зв'язку розбираються питання: «Що допомогло в роботі над вправою?», «Що перешкоджало виконанню?».

10. Вправа на розвиток інтуїції - «Минуле, сьогодення і майбутнє».

Час проведення: 10 хвилин, зворотній зв'язок 15 хвилин.

Учасники розподіляються по парах. Один в парі спочатку уважно роздивляється партнера, вдивляється, вивчає, ловить враження, що виникають при цьому; потім повідомляє партнеру свої здогадки і припущення з приводу того, яким ця людина була в дитинстві, який він сьогодні поза роботою і яким він бажає бути через 10 років. Після чого учасники міняються ролями.

Зворотній зв'язок: обговорюються питання досягнення мети [7].

11. Вправа на розвиток інтуїції - «Хто як поведе себе».

Час проведення: 10 хвилин, зворотній зв'язок: 15 хвилин.

Всі учасники сидять у колі, один - виходить з аудиторії. Потім вибирається людина із сидячих і на нього складається характеристика в заданих умовах (наприклад, в трамваї йому наступили на ногу). Перший учасник повертається і намагається відгадати, що це за людина.

Зворотній зв'язок будується на обговоренні з питань: «Що полегшило завдання?», «Що його ускладнило?» [12].

12. Вправа на підвищення чутливості, розвиток інтуїції - «Простір». Час проведення: 10 хвилин, зворотній зв'язок: 15 хвилин.

Один з учасників відвертається і закриває очі. Решта стають за його спиною і на тій відстані, яка відповідає ступеню їх близькості до цієї людини. Основний гравець повинен відчути, де хто стоїть.

Зворотній зв'язок: обговорення почуттів і думок учасників.

13. Вправа на розвиток соціального мислення - «Маклер».

Час виконання: 15-20 хвилин, зворотній зв'язок: 15 хвилин.

У грі беруть участь 4-5 груп (від 2 до 5 гравців у групі). Лідери отримують пакети ігрових квитків з назвами (номерами) груп (3-7 квитків кожної групи в пакеті). Ігрова завдання: у випадковому взаємообміні картками з іншими гравцями група повинна збирати свої квитки і здавати їх посереднику біля стенду результатів блоками по 5 штук, за які вона отримує по 1 балу за кожен блок. Нові квитки вона набирає тут же на столі роздачі, куди посередник складає їх у випадковому порядку. Регламентація відносин за цим столом здійснюється гравцями самостійно в процесі всієї гри. Гра завершується за сигналом ведучого, який може робити "рефлексивні паузи", тим самим загострюючи ситуацію допомогою аутсайдерам, які отримують можливість в цих паузах зрозуміти причини своїх помилок і оптимізувати подальші дії.

Зворотній зв'язок будується на обговоренні з питань: «Чому програли?», «Чому не програли і не виграли?», «За рахунок чого здобули перемогу?» [12].

3.3. Рекомендації щодо розвитку рівня соціального інтелекту в залежності від типу темпераменту

Під час підготовки корекційно-розвивальних програм розвитку рівня соціального інтелекту варто враховувати наявний рівень цих здібностей у учасників. Для оптимізації ефективності даних програм, можна формувати тренігові групи за особливостями типів темпераменту учасників. Саме тому ми розглянули особливості рівня розвитку соціального інтелекту кожного типу темпераменту, основні тенденції, пролемні моменти та ресурсні елементи.

Для представників холеричного типу темпераменту плоблемною зоною є труднощі в розумінні логіки складних ситуацій та динаміці міжособистісних відносин. Варто приділяти особливу увагу вправам, які розвивали б здатність шляхом логічних міркувань усвідомити мотиви поведінки людей, вибудувати відсутні ланки в розвитку подій, передбачити наслідки поведінки учасників взаємодії. Рекомендовано підвищувати можливості їх адаптації в різних системах людських взаємин.

У роботі з людьми сангвінічного типу темпераменту, ресурсними джерелами є здатність розуміти наслідки поведінки та здатність розуміти сенс слів в залежності від характеру людських взаємовідносин. Такі люди добре розуміють зв'язок між вчинками людей та їх наслідками, характер і відтінки людських взаємовідносин, вміють передбачати міжособистісні події, та успішно інтерпретють слова співрозмовника залежно від контексту ситуації. При цьому варто приділити особливу увагу розвитку здатності розуміти невербальну мову поведінки та уміння орієнтуватися в логіці складних ситуацій взаємодії.

За результатами наших досліджень даної роботи, у представників флегматичного типу темпераменту немає яскраво виражених проблемних чи ресурсних зон. Тому рівнозначно розвивальну нагрузку можна розподілити між основними чотирма факторами: здатності розуміти наслідки поведінки, розрізняти невербальні прояви, розуміти сенс слів залежно від характеру людських взаємовідносин та логіку складних ситуацій спілкування.

При проведенні корекційно-розвивальної програми з представниками меланхолійного типу темпераменту основою може слугувати їх здатність розуміти невербальну мову та наслідки поведінки. Те, що такі люди орієнтуються в почуттях, намірах людей по невербальних прояввах (позам, міміці, жестах) та добре розуміють зв'язок між вчинками людей та їх наслідками, може слугувати плацдармом для удосконалення навичок розуміння сенсу слів в залежності від ситуації та загальної логіки складних ситуацій взаємодії.

Отже, існує багато факторів, що впливають на розвиток соціального інтелекту. Також, для оптимізації ефективності даних програм, можна формувати тренігові групи за особливостями типів темпераменту учасників. Для представників холеричного типу темпераменту варто приділяти особливу увагу вправам, які розвивали б здатність шляхом логічних міркувань усвідомити мотиви поведінки людей, вибудувати відсутні ланки в розвитку подій, передбачити наслідки поведінки учасників взаємодії. У роботі з людьми сангвінічного типу темпераменту, ресурсними джерелами є здатність розуміти наслідки поведінки та здатність розуміти сенс слів в залежності від характеру людських взаємовідносин. Для флегматичного типу темпераменту рівнозначно приділяти увагу здатності розуміти наслідки поведінки, розрізняти невербальні прояви, розуміти сенс слів залежно від характеру людських взаємовідносин та логіку складних ситуацій спілкування. А з представниками меланхолійного типу темпераменту основою може слугувати їх здатність розуміти невербальну мову та наслідки поведінки. Ми звернули увагу на широкий інструментарій, який пропонується для використання психологами, зокрема це тренінги комунікативних умінь, психодрама, вправи на розвиток уваги, вправи на вміння вибудовувати логічні ланцюжки тощо.

Висновки

Проаналізувавши проблематику соціального інтелекту і типу темпераменту в психологічній літературі, зокрема в роботах зарубіжних авторів: Дж. Гілфорда, Г. Айзенка, Г. Оллпорта, а також вітчизнятих: М.І. Бобневої, А.Л. Южанинова, ми дійшли висновку, що питання про зв'язки соціального інтелекту з іншими компонентами особистості, зокрема темпераментом, вивчене недостатньо. Ми розглянути проблему взаємозв'язку соціального інтелекту із типом темпераменту особистості, яку перевіряли у порівняльному дослідженні взаємозв'язків темпераментних та інтелектуальних показників у дітей та дорослих В.М. Русалов та С.І. Дудін, які гооворили про існування первинних задатків, котрі спочатку формують властивості темпераменту, які стають задатками другого рівня, що детермінують розвиток загальних здібностей, зокрема і соціального інтелекту.

Також ми визначили психодіагностичний інструментарій, що дозволяє адекватно вирішити проблему виявлення взаємозв'язку соціального інтелекту та типу темпераменту. Для цього нами використовувались психодіагностичні методи, спрямовані на вивчення соціального інтелекту та типу темпераменту особистості. Конкретними методиками дослідження були: Методика дослідження соціального інтелекту Гілфорда-Саллівена та Третій особистісний опитувальник EPI (Айзенка особистісний опитувальник).

В процесі дослідження ми визначили рівень розвитку соціального інтелекту та типу темпераменту діагностичної групи і на цій основі вивчили особливості їх взаємозв'язку. За результатами нашого дослідження можна говорити про відносно малий або відсутній вплив вродженого типу темпераменту на можливості розвитку рівня соціального інтелекту, що спростовує гіпотезу. Але при цьому важливо надати увагу роподілу результатів по субтестах. Для холеричного типу тепмераменту існує тенденція до низьких показників у виконанні субтесту №4, з чого можна зробити висновок, що в людей з даним типом темперамнету існують складності в здатності аналізувати ситуації міжособистісної взаємодії.

Відносно високими для сангвінічного типу темпераменту є показники субтестів №1 і №3, отже, можна зробити висновок, що вони вміють чітко вибудовувати стратегію власної поведінки та орієнтуються в невербальних реакціях учасників взаємодії, також вони правильно розуміти мовну експресію у контексті конкретних взаємовідносин. Для флегматичного типу темпераменту характерні середньостатистичні показники з усіх субтестів, а меланхолійний тип темпераменту вирізняється відносно високими показниками субтестів №1 та №2. Це означає, що представники меланхолійного типу темпераменту вміють чітко вибудовувати стратегію власної поведінки та мають чутливість до невербальної експресії.

Нами були виокремлені основні фактори, що впливають на розвиток соціального інтелекту. Також ми розглянули особливості рівня розвитку соціального інтелекту кожного типу темпераменту, основні тенденції, проблемні моменти та ресурсні джерела. Ми звернули увагу на широкий інструментарій, який пропонується для використання психологами, зокрема це тренінги комунікативних умінь, психодрама, вправи на розвиток уваги, вправи на вміння вибудовувати логічні ланцюжки, на програвання різних психічних станів, створення ситуацій з максимальною міжособистісною взаємодією тощо. Корисним є те, що ми навели приклади можливих вправ для розвитку рівня соціального інтелекту та звернули увагу на цілі та особливості їх проведення.

Таким чином можна стверджувати, що нами були виконані всі основні цілі роботи та досягнута основна мета, результатом якої стало спростування гіпотези.

Список літератури

1. Айзенк Г.Ю. Интеллект: новый взгляд // Вопросы психологии. 1995. - №1

2. Анастази А. Психологическое тестирование в 2-х книгах. М., 1982.

3. Анурин В.Ф. Интеллект и социум. Введение в социологию интеллекта. Н. Новгород, издательство Н-городского университета, 1997.

4. Аткинсон Р.С., Смит Э.Е., Бем Д.Дж., Нолен-Хоэксема С. Введение в психологию /под ред. В.П. Зинченко. 15-е международное издание, Санкт-Петербург, Прайм-Еврознак, 2007.

5. Бобнева М.И. Социальные нормы и регуляция социального поведения. М., 1978.

6. Гилфорд Дж. Три стороны интеллекта // Психология мышления. М.: Прогресс, 1969.

7. Горбатова Е.А. Теория и практика психологического тренинга. Учебное пособие. СПб.: Речь, 2008.

8. Дружинин В. Н. Экспериментальная психология - СПб: Питер, 2001. - 320 с.

9. Емельянов Ю.И. Активное социально-психологическое обучение. Л., ЛГУ, 1985.

10. Емельянов Ю.И. Теоретические и методологические основы социально-психологического тренинга. Учебное пособие. Л., ЛГУ, 1983.

11. Жуков Ю.М., Петровская Л.А., Растенников П.В. Диагностика и развитие компетентности в общении. - М., 1990. - 104 с.

12. Захаров В.П., Хрящева Н.Ю. Социально-психологический тренинг. Л., 1990.

13. Карелин А. Большая энциклопедия психологических тестов. М.: Эксмо, 2007. - 416 с.

14. Ковалев А. Г., Мясищев В. Н. Темперамент и характер. Гиппенрейтер Ю.Б, Романов В.Я. Психология индивидуальных различий. - М.: ЧеРо, 2000. - 780 с.

15. Кречмер Э. Теория темпераментов. В кн.: Гиппенрейтер Ю.Б, Романов В.Я. Психология индивидуальных различий. - М.: ЧеРо, 2000. - 780 с.

16. Кудрявцева, Н. А. Единство интеллекта: научный отчет / Н. А. Кудрявцева. - СПб.: СПбГУ, 1995. - 222 с.

17. Леонтьев Д.А. Индивидуальный стиль и индивидуальные стили - взгляд из 90-х.//Стиль человека: психологический анализ./Под редакцией Либина А.В. - М.: Смысл, 1998.

18. Методы социальной психологии. / Под ред. Е. С. Кузьмина, В. Е. Семенова. Л., 1977. С. 161- I65.

19. Михайлова (Алешина) Е.С. Методика исследования социального интеллекта. Руководство по использованию. Спб., ГП "Иматон", 1996.

20. Небылицын В.Д. Основные свойства нервной системы человека. - М.: Просвещение, 1966.

21. Обозов Н. Н. Психология межличностных отношении. Киев: Издательство "Лыбедь". 1990.

22. Оллпорт Г. М. Личность в психологии:М.- 1998. 345с

23. Пайке Э., Маслач К. Практикум по социальной психологии. Спб.: Изд-во "Питер", 2000.

24. Практикум по социально-психологическому тренингу. Под ред. Б.Д.Парыгин. СПб., 1994.

25. Психология межличностного познания. Под ред. Бодалева А.А. М., "Педагогика", 1981.

26. Редько С. І. Розвиток соціального інтелекту у майбутніх керівників освітніх закладів / С. І. Редько. // Освітологічний дискурс. - 2010. - №2. - С. 134-143.

27. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. - СПб.: Питер, 2000. - 780с.

28. Русалов В. М. Дудин С. И. Темперамент и интеллект: общие и специальные факторы развития // Психологический журнал. 1995. No 5. С. 12-23.

29. Русалов В. М. Темперамент и эффективность вероятностного прогнозирования в индивидуальной и совместной деятельности // Индивидуальные особенности психического и соматического развития и их роль в управлении деятельностью человека / Под ред. В.В. Белоуса и др. Пермь, 1982.

30. Русалов В.М. Биологические основы индивидуально-психологических различий. - М.: Наука, 1979 - 352 с.

31. Стреляу Я. Роль темперамента в психическом развитии/Под общей ред. И.В.Роевич. - М.: Прогресс, 1982. - 280 с.

32. Теплов Б.И. Современное состояние вопроса о типах высшей нервной деятельности и методика их определения. В кн.: Гиппенрейтер Ю.Б, Романов В.Я. Психология индивидуальных различий. - М.: ЧеРо, 2000. - С. 163-171. - 780 с.

33. Торндайк Э. Процесс учения у человека. М.: Учпедгиз, 1935.

34. Ушаков, Д. В. Интеллект: структурно-динамическая теория / Д. В. Ушаков. -М.: Институт психологии РАН, 2003. - 264 с.

35. Шадриков В.Д.. Введение в психологию: способности человека. М., Логос, 2002, 10 п.л.

36. Шелдон У. Анализ конституциональных различий по биографическим данным. В кн.: Гиппенрейтер Ю.Б, Романов В.Я. Психология индивидуальных различий. - М.: ЧеРо, 2000. - 780 с.

37. Южанинова А.Л. К проблеме диагностики социального интеллекта личности. В сб.: "Проблемы оценивания в психологии". Саратов, издательство Саратовского университета, 1984.

Размещено на Allbest.ru