Особливості ціннісних орієнтацій засуджених

У вітчизняній психології підтримується традиція розуміння особистості виходячи з онтологічних підстав її життєдіяльності: зовнішнє і внутрішнє, індивідуальне і суспільне розуміються в їх нерозривності і єдності (С. Л. Рубінштейн, О. М. Леонтьєв, Ф. Є. Василюк, Д. О. Леонтьєв і ін).

Принципове розділення цих смислових структур відбувається відповідно за двома рівнями смислової регуляції діяльності . Перший рівень складають особистісні сенси і смислова установка, а другий - внеситуативні, стійкі і узагальнені утворення, що безпосередньо впливають на діяльність.

Формування особистісної ціннісної структури індивіда виступає найважливішим фактором процесу соціалізації, за допомогою якого людина стає повноправним членом суспільства у всій повноті соціальних взаємин.

Система особистісних цінностей складається в процесі діяльнісного розпредмечування індивідами змісту суспільних цінностей, об'єктованих у творах матеріальної і духовної культури. Як правило, для особистісних цінностей характерна висока усвідомленість, вони відображаються у свідомості у формі ціннісних орієнтацій і служать важливим фактором соціальної регуляції взаємини людей і поведінки індивіда. В основі ціннісних орієнтацій лежать узагальнені ціннісні уявлення, в яких відображається соціальний та індивідуальний досвід людини, його різноманітні зв'язки з найбільш значимими сторонами дійсності.

Функції ціннісних орієнтації полягають у тому, що з одного боку вони забезпечують, цілісність особистості, пов'язуючи когнітивну і мотиваційну сфери, а з іншого боку ціннісні орієнтації здійснюють психічну регуляцію соціальної діяльності та поведінки суб'єкта в соціальному середовищі.

Будучи структурними компонентами вербального усвідомлення, ціннісні орієнтації функціонують як ідеальні критерії оцінки, як способи раціоналізації поведінки. Вони тісно пов'язані з мотиваційно-потребностно сферою людини. Характер зв'язку з цим двосторонній. З одного боку ціннісні орієнтації, формуються вже на базі сформованих потреб людини, з іншого - засвоєння тих чи інших цінностей соціального середовища може стати базисом для формування нових потреб.

Людина слідкує ціннісним орієнтаціям у своїй поведінці, якщо вони в цілому відповідають його реальним можливостям, він практично не слідкує їм, якщо вони виконують функцію змістовної компенсації відсутніх можливостей і реально установленої поведінки.

На ціннісні орієнтації осіб, які відбувають покарання у виправних установах, впливає характер вчиненого злочину, число судимостей, вид режиму і термін покарання. Ціннісні орієнтації засуджених відрізняються не тільки за ступенем інтенсивності та дієвості, але і за змістом, внутрішній структурі. Важливо з'ясувати те, яким цінностям засуджений віддає перевагу, що він вкладає в це поняття.

Отже, цінності, ставши продуктом життєдіяльності суспільства і соціальних груп, займають особливе місце в структурі особистості кожного конкретного суб'єкта. Виступаючи автономними по відношенню до потреб джерелами смислоутворення, вони "підключають" індивідуальну життєдіяльність до життєдіяльності соціуму.

Розділ 2. Експерементальне вивчення ціннісних орієнтацій засуджених

2.1 Методи дослідження ціннісних орієнтацій

Для проведення психологічного дослідження сотосовно ціннісних орієнтацій засуджених були використані такі методики: СЖО Леонтьєва, «Ціннісні орієнтації» М. Рокича, «Діагностика реальної структури ціннісних орієнтацій особистості» С. С. Бубнова.

Такий вибір методик можна аргументувати тим, що вони є легкими для сприйняття та розуміння, змістовними, але не об'ємними. Крім того вони всебічно діагностують проблему системи ціннісної орієнтації особистості, доволі легкі в опрацюванні.

Методика СЖО Леонтьєва найчастіше використовується для повного вивчення системи ціннісних орієнтацій особистості. Досліджуваним пропонуються пари протилежних тверджень. Їхнє завдання- вибрати одне з двох тверджень, яке, на їх думку, більше відповідає дійсності, і відзначити одну з цифр 1, 2, 3, в залежності від впевненості вибору.

Обробка результатів зводиться до підсумовування числових значень для всіх 20 шкал і перекладу сумарного балу в стандартні значення (процентилі). Висхідна послідовність градацій (від 1 до 7) чергується у випадковому порядку з низхідній (від 7 до 1), причому максимальний бал (7) завжди відповідає полюсу наявності мети в житті, а мінімальний бал (1)-полюса її відсутності.

У висхідну шкалу 1 2 3 4 5 6 7 переводяться пункти - 1, 3, 4, 8, 9, 11, 12, 16, 17.

У спадну шкалу 7 6 5 4 3 2 1 переводяться пункти - 2, 5, 6, 7, 10, 13, 14, 15, 18, 19, 20.

Загальний показник ОЖ - всі 20 пунктів.

Субшкала 1 (цілі) - 3, 4, 10, 16, 17, 18.

Субшкала 2 (процес) - 1, 2, 4, 5, 7, 9.

Субшкала З (результат) - 8, 9, 10, 12, 20.

Субшкала 4 (локус контролю - Я) - 1, 15, 16, 19.

Субшкала 5 (локус контролю - життя) - 7, 10, 11, 14, 18, 19.

1. Цілі в житті. Бали за цією шкалою характеризують наявність або відсутність в житті випробуваного цілей у майбутньому, які надають життю осмисленість, спрямованість і часову перспективу. Низькі бали за цією шкалою навіть при загальному високому рівні ОЖ будуть притаманні людині, яка живе сьогоднішнім або вчорашнім днем. Разом з тим високі бали за цією шкалою можуть характеризувати не тільки цілеспрямованої людини, але і прожектерів, плани якого не мають реальної опори в сьогоденні і не підкріплюються особистою відповідальністю за їх реалізацію. Ці два випадки нескладно розрізнити, з огляду на показники по інших шкалах СЖО.

2. Процес життя, або інтерес та емоційна насиченість життя. Зміст цієї шкали збігається з відомою теорією про те, що єдиний сенс життя полягає в тому, щоб жити. Цей показник говорить про те, сприймає чи випробуваний сам процес свого життя як цікавий, емоційно насичений і сповнений глуздом. Високі бали за цією шкалою і низькі за рештою будуть характеризувати гедоніста, що живе сьогоднішнім днем. Низькі бали за цією шкалою - ознака незадоволеності своїм життям в цьому; при цьому, проте, їй можуть надавати повноцінний сенс спогади про минуле або націленість у майбутнє.

3. Результативність життя, або задоволеність самореалізацією. Бали за цією шкалою відображають оцінку пройденого відрізку життя, відчуття того, наскільки продуктивна і осмислено була прожита її частина. Високі бали за цією шкалою і низькі за рештою будуть характеризувати людину, яка доживає своє життя, у якого все в минулому, але минуле здатне надати сенс залишку життя. Низькі бали - незадоволеність прожитого частиною життя.

4. Локус контролю-Я (Я - господар життя). Високі бали відповідають уявленню про себе як про сильної особистості, що володіє достатнім свободою вибору, щоб побудувати своє життя відповідно зі своїми цілями і уявленнями про його сенс. Низькі бали - невіра в свої сили контролювати події власного життя.

5. Локус контролю-життя, або керованість життя. При високих балах - переконання у тому, що людині дано контролювати своє життя, вільно приймати рішення і втілювати їх у життя. Низькі бали - фаталізм, переконаність у тому, що життя людини непідвладна свідомому контролю, що свобода вибору ілюзорна і безглуздо що-небудь загадувати на майбутнє.

Методика «Ціннісні орієнтації» М. Рокича основана на прямому рангуванні списку цінностей. Саме ця обставина змушує сумніватися багатьох авторів в надійності методики, так як її результат сильно залежить від адекватності самооцінки досліджуваного. Саме тому, отримані дані за допомогою методики М. Рокича необхідно підкріпляти даними інших методик.

В ході проведення методики респонденту надається два списки цінностей (термінальні та інструментальні, по 18 цінностей у кожному списку). В поданих списках досліджуваний повинен присвоїти кожній цінності певний ранговий номер, що відповідає рівню значимості цінності на даному етапі життя. Після цієї процедури досліджуваному пропонуються наступні два списки цінностей, в яких необхідно прорангувати запропоновані цінності. На другому етапі проведення методики досліджуваний отримує дещо змінене завдання: йому необхідно присвоїти кожній цінності певний ранговий номер, що відповідає рівню значимості цінності, але вже через деякий час. У нашому випадку засудженим пропонувалося прорангувати цінності по значимості на даному етапі життя та після звільнення. Після того, як досліджуваний впорався із поставленим завданням експерементатор може задати декілька питань такого плану:

1. В якому порядку і в якому ступені реалізовані ці цінності у Вашому житті? (На це питання пропонується відповісти письмово, проставивши біля кожної цінності відсоток її реалізації у житті досліджуваного).

2. Як, на Вашу думку, розташувала би ці цінності ідеальна людина, довершена у всіх відносинах?

3. Як би розташували ці цінності, на Вашу думку, більшість людей?

Після проведення процедури тестування проводиться обробка та систематизація отриманих даних. Із запропонованих відповідей респондентів експериментатору необхідно вивести середнє значення рангування (порядковий номер цінності який найчастіше запропоновувався досліджуваними) певних цінностей, та середнє значення реалізації цих цінностей серед досліджуваних. Така сама процедура проводиться і з другим комплектом списків цінностей. Кількісний аналіз результатів подається в таблицях.

Якісний аналіз тестування дає можливість оцінити життєві ідеали, ієрархію життєвих цілей, цінностей - засобів та уявлення про норми поведінки, які особа розглядає в якості еталона.

Методика «Діагностика реальної структури ціннісних орієнтацій особистості» С. С. Бубнова призначена для вивчення ціннісних орієнтацій особистості в реальних умовах життєдіяльності. Методика містить 66 питань закритого типу, направлених на вивчення реалізації ціннісних орієнтацій в реальних умовах життєдіяльності. Ступінь враженості кожної із поліструктурної цінності визначається з допомогою ключа, що представлений у бланку відповідей. Згідно цьому підраховується кількість позитивних відповідей в одинадцяти стовпчиках цінностей. За результатами опрацювання індивідуальних даних будується графічний профіль, що відображає вираженість кожної цінності. Загальні результати тестування будуються шляхом складання суми балів кожної цінності кожного з досліджуваних. на основі отриманих групових результатів будується графічний профіль, що відображає ступінь враженості тієї чи іншої цінності. Щоб побудувати такий профіль по горизонталі фіксують кількісну вираженість цінностей, по горизонталі - види цінностей.

Отже, для дослідження системи ціннісних орієнтацій особистості існує велика кількість різномнітних методик, що базуються як на питаннях закритого типу, так і на завданнях де необхідно прорангувати цінності відповідно до їхзначимості у житті особистості. Але необхідно памятати, що для більш надійних та валідних результатів необхідно використовувати цілий комплект методик, які взаємодоповнюють одна одну. Нами для проведення цього дослідження були використані стандартизовані методики, що рекомендуються для діагностування системи ціннісних орієнтацій собистості: СЖО Леонтьєва, «Ціннісні орієнтації» М. Рокича, «Діагностика реальної структури ціннісних орієнтацій особистості» С. С. Бубнова.

2.2 Аналіз результатів дослідження ціннісних орієнтацій засуджених

В рамках даного дослідження нами вивчалися особливості ціннісної сфери осіб, що відбувають строк покарання в колонії посиленого режиму. Метою проведеного нами дослідження було вивчення системи ціннісних орієнтацій засуджених. В дослідженні приймало участь 20осіб, що мають першу судимість та відбувають строк покарання в Сумській виправній колонії № 116 віком до 25 років. В даному досліджені використовувався набір стандартизованих методик діагностики ціннісних орієнтацій: СЖО О.М. Леонтьєва, «Ціннісні орієнтації» Рокича, методика діагностики ціннісних орієнтацій С. С. Бубнова.

Кількісні результати, що були отримані в ході дослідження представлені у вигляді таблиць, та діаграм. Результати тестування за методикою СЖО Леонтьєва представлені у таблиці 2.1.

Табл. 2.1 Результати тесту СЖО Леонтьєва

Шкали СЖО	М
загальна осмисленість життя	82, 80
ціль	26, 84
процес	23, 96
результат	19, 71
ЛК - Я	22, 23
ЛК - Життя	23, 07

Кількісні результати отримані за методикою «Ціннісні орієнтації» Рокича (термінальні цінності) наведені у таблиці 2.2 та 2.3 (інструментальні цінності).

Табл. 2.2 Групова ієрархія термінальних цінностей

№ п/п	Цінності	Ранг цінностей	Реалізованість цінностей у %
		В даний час	Після звільнення
1	активна життєдіяльність	9	7	30, 86
2	життєва мудрість	8	12	28, 10
3	здоров'я	1	6	52, 65
4	цікава робота	7	11	32, 20
5	краса природи і мистецтва	16	17	29, 45
6	кохання	2	2	45, 94
7	матеріально забезпечене життя	4	5	30, 81
8	наявність вірних друзів	5	4	32, 27
9	громадське визнання	12	13	32, 75
10	пізнання	11	10	28, 36
11	продуктивне життя	14	8	30, 51
12	розвиток	13	15	32, 52
13	розваги	17	14	33, 67
14	свобода	3	1	32, 12
15	щасливе сімейне життя	6	9	35, 18
16	щастя інших	15	16	26, 26
17	творчість	18	18	19, 43
18	впевненість у собі	10	3	48, 92

Стовпчасті діаграми до табл. 2.2 «Групова ієрархія термінальних цінностей»



Мал. 2.2.1

На поданих стовпчастих діаграмах зображений ранг значення активної життєдіяльності для засуджених на даний час та після звільнення. Із отриманих даних видно, що позиції певної цінності на різних етапах життя неоднакові. Якщо на час знаходження в пенітенціарній установі ранг становить 9, то після звільнення значимість активної життєдіяльності дещо

підвищується (7 місце).

Мал. 2.2.2

На малюнку 2.2.2 показане положення життєвої мудрості для засуджених. На даний час ця цінність займає 8 сходинку в системі цінностей, але після звільнення цінність життєвої мудрості дещо нижчий - 12 місце.

Мал. 2.2.3

На діаграмі 2.2.3 показано ранг здоров'я як цінності для засуджених на даний час та після звільнення. Із отриманих результатів видно, що позиції даної цінності на різних етапах життя неоднакові. На час знаходження у виправній колонії ранг становить 2, а після звільнення дещо нижчий - 6. Це зумовлено тим, що в виправних установах медичне забезпечення мінімальне, крім того, засуджені не отримують достатню кількість вітамінів, і самотужки піклуються про своє здоров'я.

На діаграмі 2.2.4 зображено місце такої цінності як цікава робота. Позиції даної цінності, як і всіх попередніх, на різних етапах життя суттєво відрізняються. На даний час цікава робота як цінність займає 7 місце, а після звільнення - 11. Це можна пояснити тим, що в виправних закладах важко знайти роботу.

Мал. 2.2.5

На малюнку 2.2.5 поданий ранг краси природи і мистецтва як цінності. Надана діаграма свідчить про те, що суттєвої різниці між положенням цієї цінності на даний час (16 позиція) і після звільнення не має (17 позиція). Такий порядок речей обумовлюється декількома факторами: по - перше: серед засуджених мало шанувальників мистецтва; по - друге - в місцях позбавлення волі така можливість обмежена.

На поданій діаграми (2.2.6) показане розташування кохання в системі цінностей засуджених.

Слід зазначити те, що це єдина цінність, яка не зазнала зміни позиції на даному етапі життя засуджених та після їх звільнення.

В обох випадках кохання займає друге місце.

Це зумовлено тим, що для будь якої людини кохання відіграє важливу роль в житті, особливо для засуджених, яким не вистачає уваги рідних та близьких для них людей. А також це пояснюється тим фактом, що більшість із осіб позбавлених волі планують мати родину, а деякі її вже мають.

Мал. 2.2.7

Подані на малюнку 2.2.7 результати дослідження дають змогу стверджувати, що матеріально забезпечене життя в системі цінностей засуджених на даний час та після звільнення займає 4 та 5 позицію відповідно. Під час бесіди самі досліджувані висовували таку точку зору: «Будуть гроші - буде влаштоване життя».



Мал. 2.2.8

На діаграмі 2.2.8 показано ранг громадського визнання як цінності для засуджених на даний час та після звільнення. Із отриманих результатів видно, що позиції даної цінності на різних етапах життя неоднакові, але різниця не суттєва. На час знаходження у виправній колонії ранг становить 12, а після звільнення дещо нижчий - 13. Це зумовлено тим, що в пенітенціарних установах існує своя ієрархія груп. І тому, коли засуджений входить в певну групу то і відношення до нього серед інших засуджених відповідає тій соціальній групі, до якої він належить (лідери, нейтральні чи знехтувані). Тобто, особливого значення громадське визнання в місцях позбавлення волі не відіграє.

Мал. 2.2.9

На малюнку 2.2.9 поданий ранг пізнання як цінності. Надана діаграма свідчить про те, що суттєвої різниці між положенням цієї цінності на даний час (11 позиція) і після звільнення не має (10 позиція). Дане явище пояснюється тим, що в місцях позбавлення волі у засуджених є достатньо часу та можливостей для саморозвитку та пізнання. Багато хто з даного контингенту занурюються в релігію, дехто здобуває серед нью спеціальну освіту. А після звільнення людина, яка довгий час перебувала в ізольованому просторі, з початку починає пізнавати світ в який потрапила.

Мал. 2.2.10

На поданих стовпчастих діаграмах зображений ранг значення продуктивного життя для засуджених на даний час та після звільнення. Із отриманих даних видно, що позиції цієї цінності на різних етапах життя неоднакові. Якщо на час знаходження в пенітенціарній установі ранг значення є 14, то після звільнення значно вищий - 8.

З діаграми 2.2.11 видно значення наявності вірних друзів для засуджених на даному етапі життя та після звільнення. Різниця між цими двома значеннями не суттєва (5 та 4 позиція відповідно).

Мал. 2.2.12

На поданій діаграмі (2.2.12) подане положення розвитку як цінності серед засуджених. На даному етапі певна цінність займає 13 позицію за значимістю, однак після звільнення значимість розвитку дещо знижується - 15 позиція.

Мал. 2.2.13

На діаграмі 2.2.13 зображене відношення засуджених до розваг. На даному етапі життя розваги займають одну з останніх позицій - 17, а після звільнення значення цієї цінності підвищується - 14. Це можна пояснити тим, що в виправних установах розваг майже не існує (лише деякі види спортивних ігор), а після звільнення у колишніх засуджених коло розваг збільшується і вони мають більше можливостей для реалізації своїх потреб у тих чи інших видах розваг.

Мал. 2.2.14

На діаграмі 2.2.14 представлені результати дослідження щодо такої цінності як свобода. На даному етапі життя серед засуджених ця цінність займає 3 місце, а після звільнення значимість свободи стає на першому місці.

Мал. 2.2.15

Така цінність як щасливе сімейне життя (мал. 2.2.15) на даному етапі життя серед засуджених займає 6 сходинку, а після звільнення значимість сімейного життя дещо менша - 9. Це явище можна пояснити тим, що в виправній установі у особи, що відбуває строк покарання, відбувається переоцінка та переосмислення усіх цінностей.

Мал. 2.2.16

На малюнку 2.2.16 відображене положення такої цінності як щастя інших. На даному етапі життя ця орієнтація займає 15 позицію, а після звільнення - 16. Такий стан речей пояснюється суворістю «правил життя» в установах пенітенціарного типу. Тому кожен прагне до комфортного проживання самотужки, а умови проживання оточуючих нікого не турбують.

Мал. 2.2.17

З діаграми 2.2.17 видно значення творчості для засуджених на даному етапі життя та після звільнення. Різниці між цими двома значеннями не існує. І в першому і в другому випадку творчістьзаймає останню -18 сходинку ієрархії цінностей. Це обумовлюється тим, що під час перебування в виправній колонії у засудженихнемає можливості для достатньої реалізації творчих потреб. Саме тому таке явище як творчість втрачає своє значення серед засуджених осіб.

Мал. 2.2.18

Така цінність як впевненість у собі (мал. 2.2.18) на даному етапі життя серед засуджених займає 10 сходинку, а після звільнення значимість впевненості у собі значно вища - 3 сходинка. Це означає те, що після звільнення засудженим набагато важливіше відчувати впевненість у собі ніж під час відбування покарання.

Табл. 2.3 Групова ієрархія інструментальних цінностей

№ п/п	Цінності	Ранг цінностей	Реалізованість цінностей у %
		В даний час	Після звільнення
1	акуратність	1	2	58, 68
2	вихованість	3	3	51, 53
3	високі запити	17	12	30, 20
4	життєрадісність	7	5	52, 80
5	дисциплінованість	9	7	48, 68
6	незалежність	6	6	50, 47
7	нетерпимість до недоліків в собі та в інших	16	14	38, 39
8	освіченість	8	8	40, 00
9	відповідальність	2	1	57, 54
10	раціоналізм	11	16	44, 86
11	самоконтроль	10	11	44, 55
12	сміливість у відстоюванні своїх поглядів	12	15	49, 64
13	тверда воля	5	9	49, 02
14	терпимість	13	13	51, 58
15	широта поглядів	15	17	51, 57
16	чесність	4	4	57, 20
17	ефективність в справах	18	18	49, 02
18	чуйність	14	13	52, 75

Стовпчикові діаграми до таблиці 2.3 «Групова ієрархія інструментальних цінностей»

В поданих нижче діаграмах приводяться отримані дані ієрархії інструментальних цінностей діагностування засуджених за методикою «Ціннісні орієнтації» Рокича.

Мал. 2.3.1

На діаграмі 2.3.1 показано ранг такої цінності як акуратність: даний час - 1, після звільнення - 2.



Мал. 2.3.2

На поданій нижче діаграмі 2.3.2 поданий ранг такої цінності як високі запити. Різниця в позиціях на даний момент та після звільнення суттєва. Після звільнення ця цінність стає більш значимою ніж на даному етапі життя ( 17 і 12 позиція відповідно).

Мал. 2.3.3

На діаграмі 2.3.3 проілюстроване положення життєрадісності в системі ціннісних орієнтацій засуджених. На даному етапі життя життєрадісність займає 7 позицію. Після звільнення її значимість стає дещо вищою - 5 позиція.



Мал. 2.3.4

З діаграми 2.3.4 видно значення дисциплінованості для засуджених на даному етапі життя та після звільнення. Різниця між цими двома значеннями не суттєва. В першому випадку дисциплінованість займає 9 сходинку, а після звільнення її значення дещо вище - 7 позиція.

Мал. 2.3.5

На даній діаграмі (2.3.5) подане положення нетерпимості до недоліків в собі та в інших серед засуджених на даний час та після звільнення. Суттєвої різниці між позиціями не видно. На даний час ранг 16, після звільнення -14



Мал. 2.3.6

На діаграмі 2.3.6 подане значення такої цінності як освіченість. Цікавим є той факт, що це майже єдина цінність яка не змінила свого значення у засуджених на даний час та після звільнення. В ході бесід із досліджуваними було виявлено, що більша половина засуджених або має вищу освіту,або не змогли закінчити ВНЗ у силу певних обставин. 95% засуджених збираються після звільнення отримувати вищу освіту.

Мал. 2.3.7

На поданому малюнку (2.3.7) ілюструється положення відповідальності як цінності серед засуджених. Різниця між двома проміжками часу не суттєва. На даному етапі відповідальність посідає другу сходинку, а після звільнення - перше місце.



Мал. 2.3.8

На діаграмі 2.3.8 зображується положення такої цінності як раціоналізм. Різниця між становищем на даний час та після звільнення доволі таки суттєва. На певному етапі життя раціоналізм для засуджених має більше значення (11 позиція) аніж після звільнення (16 позиція).

Мал. 2.3.9

На діаграмі 2.3.9 представлені результати дослідження щодо такої цінності як самоконтроль. На даному етапі життя серед засуджених ця цінність займає 10 місце, а після звільнення значимість самоконтролю дещо нижча - 11 місце.



Мал. 2.3.10

Значення такої цінності як сміливість увідстоюванні своїх поглядів відображено на діаграмі 2.3.10. З отриманих результатів можна зробити висновок, що для засуджених сміливість у відстоюванні своїх поглядів більше значення відіграють на момент знаходження в виправній колонії (12 місце), а після звільнення значення цієї цінності дещо менше - 15 місце.

Мал. 2.3.11

На поданому малюнку ілюструється положення твердої волі як цінності серед засуджених. Різниця між двома проміжками часу доволі таки суттєва. На даному етапі відповідальність посідає п'яту сходинку, а після звільнення - дев'яту сходинку.



Мал. 2.3.12

На діаграмі 2.3.12 подане значення такої цінності як терпимість. Як і освіченість терпимість не змінила свого значення на даний час та після звільнення у системі цінностей засуджених.

Мал. 2.3.13

Значення такої цінності як чуйність відображено на діаграмі 2.3.13. З отриманих результатів можна зробити висновок, що для засуджених чуйність більше значення відіграє після звільнення (13 місце), а на момент знаходження в виправній колонії - 14 місце.



Мал. 2.3.14

Значення такої цінності як чесність серед засуджених відображена на діаграмі 2.3.14. Чесність, як і терпимість, не змінює свого значення у засуджених. Як на даний момент так і на момент звільнення чесніть займає четверту сходинку.

Мал. 2.3.15

На діаграмі 2.3.15 представлені результати дослідження щодо такої цінності як широта поглядів. На даному етапі життя серед засуджених ця цінність займає 15 місце, а після звільнення значимість широти поглядів дещо нижча - 17 місце.



Мал. 2.3.16

На діаграмі 2.3.16 зображене положення такої цінності як ефективність у справах. Цікавим є той факт, що ця цінність зймає останню позицію у системі цінностей засуджених, а її значимість не змінюється протягом часу (на даному етапі життя та після звільнення ранг 18).

Мал. 2.3.17

На малюнку 2.3.17 показане положення вихованості як цінності серед засуджених. Значимість цієї цінності не змінюється (на даний час ранг 3, після звільнення - 3).



Мал. 2.3.18

Дана діаграма (2.3.18) показує положення незалежності як цінності. Значимість незалежності серед засуджених не змінюється протягом часу: ранг 6 в обох випадках.

Таким чином, проаналізувавши отриманні данні за методикою «Ціннісні орієнтації» Рокича можна зробити висновок, що лідируючі позиції серед засуджених займають такі цінності як здоровґя та акуратність (І), кохання та відповідальність (ІІ), свобода та вихованість (ІІІ), матеріально забезпечене життя та чесність (ІV), наявність вірних друзів та тверда воля (V). Дещо менше значення займають: щасливе сімейне життя та незалежність, цікава робота та життєрадісність, життєва мудрість та освідченність, активна життєдіяльність та дисциплінованість, впевненість у собі та самоконтроль. Такий стан речей можна пояснити тим, що перші позиції в системі ціннісних орієнтацій даного контингенту займає те, чого не вистачає і те, що найбільше цінується в місцях позбавлення волі.

Такі цінності як краса природи та нетерпимість до недоліків в собі - в інших, розваги - високі запити, творчість - ефективність в справах займають останні позиції в системі ціннісних орієнтацій засуджених. Тобто, людей даної категорії незначну роль відіграє те, чого надзвичайно бракує в місцях позбавлення волі. А такі поняття як розваги і творчість взагалі практично не існують в установах даного типу.

Кількісні результати отримані за методикою «Ціннісні орієнтації» С. С. Бубнова наведені у таблиці 2.4 та діаграмі 2.4.1.

Табл. 2.4 Результати тесту «Ціннісні орієнтації особистості» С. Бубнова

Цінність	Бали	ранг
відпочинок	54	7
матеріальна забезпеченість	88	3
насолода прекрасним	58	6
милосердя до інших	30	8
кохання	92	2
пізнання	58	6
високий соціальний статус	32	8
повага іншими людьми	68	5
соціальна активність	54	7
спілкування	78	4
здоровґя	98	1

Проаналізувавши отримані дані за методикою «Ціннісні орієнтації» С. С. Бубнова можна зробити наступні висновки. У осіб, що знаходяться в місцях позбавлення волі, найважливішими цінностями виступають здоров'я та кохання. А ось високий соціальний статус займає одну з останніх позицій. Низьке значення високого соціального статусу серед засуджених, на нашу думку, можна пояснити тим, що в закладах такого типу існує своя власна соціальна система, представники якої поділяються на 3 групи: лідери, нейтральні, знехтувані. І чим нижча за ієрархією група, до якої належить засуджений, тим нижчий статус та права людина має. Наше дослідження підтвердило існування такої соціальної системи.

Крім того така ієрархія цінностей підтверджується й іншими методиками.

На основі проаналізованих даних отриманих під час діагностики засуджених на предмет ієрархії цінностей можна зробити висновок, що висунута гіпотеза дослідження про те, що найбільш значущими для засуджених під час відбування покарання, виступають такі цінності як свобода, власне здоровґя, кохання, такі поняття як творчість, краса природи не мають для даних осіб значення - підтвердилась. Припущення про ситуативність цінностей також доведено.

Висновки до другого розділу

Нами було проведено дослідження ціннісних орієнтацій засуджених осіб, що відбувають строк покарання в колонії посиленого режиму. Метою проведеного нами дослідження було вивчення системи ціннісних орієнтацій осіб, що відбувають строк покарання в місцях позбавлення волі. В дослідженні приймало участь 20 засуджених, що мають першу судимість та відбувають строк покарання в Сумській виправній колонії № 116 віком до 25 років. В даному досліджені використовувався набір стандартизованих методик діагностики ціннісних орієнтацій: СЖО О.М. Леонтьєва, «Ціннісні орієнтації» Рокича, методика діагностики ціннісних орієнтацій С. С. Бубнова.

Дослідження проводилось у три етапи впродовж 2009 - 2010 років.

На першому етапі проводився аналіз стану вивчення проблеми ціннісних орієнтацій у зарубіжній та вітчизняній літературі, уточнювалася мета та гіпотеза дослідження. Проводився відбір психодіагностичного інструментарію.

На другому етапі проводилось експериментальне вивчення особливостей ціннісних орієнтацій засуджених, за допомогою раніше обраної батареї психодіагностичних методик.

На третьому етапі узагальнювались результати експериментальної роботи, перевірялась їх відповідність меті, гіпотезі та завданням дослідження, проводилось оформлення отриманих результатів.

З'ясувалося, що система ціннісних орієнтацій засуджених характеризується домінуванням «захисних», обумовлених фрустрацією цінностей: свободи, незалежності, попередніх сімейних та дружніх відносин, а також цінностей матеріального благополуччя. Одночасно ними демонструється значимість соціально схвалених інструментальних цінностей, таких як охайність, вихованість, відповідальність, чесність. При цьому, згідно отриманих нами результатів, для правопорушників характерно заперечення альтруїстичних цінностей - щастя інших, чуйності, терпимості й широти поглядів, а також цінностей розвитку, самореалізації й творчості. Також в ході дослідження було виявлено, що у засуджених дещо низький рівень реалізованості основних життєвих цінностей в даній групі. Це може свідчити про адаптаційний характер походження ціннісних орієнтацій засуджених.

За методикою С. С. Бубнова отримані дані дещо відрізняються від попередніх. Найважливішими цінностями виступають здоров'я та кохання. А ось високий соціальний статус займає одну з останніх позицій. Низьке значення високого соціального статусу серед засуджених, на нашу думку, можна пояснити тим, що в закладах такого типу існує своя власна соціальна система, представники якої поділяються на 3 групи: лідери, нейтральні, знехтувані. І чим нижча за ієрархією група, до якої належить засуджений, тим нижчий статус та права людина має.

В ході нашого дослідження підтвердилось висунуте припущення про ситуативний характер ціннісних орієнтацій засуджених. Про такий характер свідчать дані отримані в ході проведення методики «Ціннісні орієнтації» Рокича. Майже всі цінності, за виключенням кохання, вихованості незалежності, освіченості, терпимості, ефективності, змінили свої позиції.

засуджений рівень ціннісна орієнтація

Висновки

Цінності кожної людини - цілий світ: складний, динамічний. Кожна людина відноситься до фактів свого буття диференційовано. Вона оцінює факти свого життя по їх значимості, реалізує ціннісне відношення до світу. Цінністю являється для людини все, що має для нього певну значимість, особистісний або суспільний сенс. Цінність - уявлення про те, що є святим для людини, групи, колектива, суспільства вцілому, переконання і переваги людей, виражені в поведінці. Цінності - це ідеї, цілі, ідеали, до яких прагне людина і суспільство. Існують загальноприйняті цінності, такі як, кохання, престиж, повага, знання, гроші, . внутрішньогрупові цінності - політичні, релігійні, індивідуальні. Цінності обґєднуються в систему, яка з віком та обставинами життя змінюється. Функції цінностей різноманітні. Вони являються певними орієнтирами в житті людини; вони необхідні для підтримки соціального порядку й виступають як механізм соціального контроля.

Субґєктивна значимість для людини тих чи інших цінностей може обумовлюватись різними джерелами. В якості основних таких джерел на різних етапах розвитку науки називались: божествений або природний розум, принцип задоволення й інстинктивні біологічні потреби, універсальний закон збереження виду, етичні норми мікросоціального оточення й суспільства вцілому. В сучасній психологічній науці направленість особистості на ті чи інші цінності розглядається як полвійне за своїм походженням утворення, засноване на індивідуальному та соціальному досвіді одночасно.

Ціннісні орієнтації особистості, що повґязують її внутрішній світ з оточуючою дійсністю, утворюють складну ієрархічну систему. Система ціннісних орієнтацій являється одним з найважливіших компонентів структури особистості, що займає граничне положення між її мотиваційно - потребнісною сферою й системою особистісних сенсів.

Формування особистісної ціннісної структури індивіда виступає найважливішим фактором процесу соціалізації, за допомогою якого людина стає повноправним членом суспільства у всій повноті соціальних взаємин.

Система особистісних цінностей складається в процесі діяльнісного розпредмечування індивідами змісту суспільних цінностей, об'єктованих у творах матеріальної і духовної культури. Як правило, для особистісних цінностей характерна висока усвідомленість, вони відображаються у свідомості у формі ціннісних орієнтацій і служать важливим фактором соціальної регуляції взаємини людей і поведінки індивіда. В основі ціннісних орієнтацій лежать узагальнені ціннісні уявлення, в яких відображається соціальний та індивідуальний досвід людини, його різноманітні зв'язки з найбільш значимими сторонами дійсності.

Людина слідкує ціннісним орієнтаціям у своїй поведінці, якщо вони в цілому відповідають його реальним можливостям, він практично не слідкує їм, якщо вони виконують функцію змістовної компенсації відсутніх можливостей і реально установленої поведінки.

На ціннісні орієнтації осіб, які відбувають покарання у виправних установах, впливає характер вчиненого злочину, число судимостей, вид режиму і термін покарання. Ціннісні орієнтації засуджених відрізняються не тільки за ступенем інтенсивності та дієвості, але і за змістом, внутрішній структурі. Важливо з'ясувати те, яким цінностям засуджений віддає перевагу, що він вкладає в це поняття.

Нами було проведено дослідження ціннісних орієнтацій засуджених осіб, що відбувають строк покарання в колонії посиленого режиму. Метою проведеного нами дослідження було вивчення системи ціннісних орієнтацій осіб, що відбувають строк покарання в місцях позбавлення волі.

Як з'ясувалося, що система ціннісних орієнтацій засуджених характеризується домінуванням «захисних», обумовлених фрустрацією цінностей: свободи, незалежності, попередніх сімейних та дружніх відносин, а також цінностей матеріального благополуччя. Одночасно ними демонструється значимість соціально схвалених інструментальних цінностей, таких як охайність, вихованість, відповідальність, чесність. При цьому, згідно отриманих нами результатів, для правопорушників характерно заперечення альтруїстичних цінностей - щастя інших, чуйності, терпимості й широти поглядів, а також цінностей розвитку, самореалізації й творчості. Також в ході дослідження було виявлено, що у засуджених дещо низький рівень реалізованості основних життєвих цінностей в даній групі. Це може свідчити про адаптаційний характер походження ціннісних орієнтацій засуджених. Що було також доведено в ході нашого дослідження шляхом порівняння ієрархії цінностей на час проведення дослідження та після звільнення засудженого. Майже всі цінності змінили свої позиції. Цей факт свідчить про те, що після звільнення, попавши в умови в яких засуджений не знаходився деякий час, людина знову почне переживати «перестройку» системи ціннісних орієнтацій.

Список використаних джерел

1. Абрамова Г. С. Введение в практическую психологию.--М.: Просвещение, 1994. -- 420с.

2. Алексеева В. Г. Ценностные ориентации как фактор жизнедеятельности и развития личности // Психол. журн. -- 1984. -- Т.5. -- № 5. -- С.63-70.

3. Абульханова-Славская К. А. Стратегия жизни. -- М.: Мысль,1991.-- 423 с.

4. Андреева Г. М. К проблематике психологии социального познания // Мир психологии. -- 1999. -- № 3. -- С.25-24.

5. Андреева Г. М. Социальная психология. --М.: Аспект Пресс, 1997. -- 376

6. Аристотель. Сочинения: в 4 т. -- М.: Мысль, 1984. -- Т.4. --830 с.

7. Артюхова Ю. В. Ценности и воспитание//Педагогика 1999г. - №4 - с. 117-121 с.

8. Барабанщиков Б.А. Системная организация и развитие психики //Психологический журнал.-2003.-№1.-с.28-38

9. Брушлинский А. В. Проблема субъекта в психологической науке // Психол. журн. -- 1991. -- № 6. -- С.6-10.

10. Бубнова С. С, Ценностные ориентации личности как многомерная нелинейная система // Психол. журн. -- 1999. -- № 5. -- С.38-44.

11. Василенко В. А. Ценности и оценка. -- Киев, 1964.

12. Вебер М. Избранные произведения: Пер. С англ. -- М.: Прогресс, 1990. -- 808 с.

13. Выготский Л. С. Педагогическая психология / под ред. В. В. Давыдова. -- М.: Педагогика-Пресс, 1996. -- 536 с.

14. Гаврилюк В.В., Трикоз Н.А. Динамика ценностных ориентаций в период социальной трансформации (поколенный подход) // Социс - 2002. - №1. - с.96-105.

15. Гудечек Я. Ценностная ориентация личности // Психология личности в социалистическом обществе: Активность и развитие личности. -- М., 1989. -- С.202-109.

16. Дмитриeв Ю. О., Козак Б. Б. Пенитенциарная психология - Ростов на Дону: Феникс, 2007. - 681с.

17. Дюркгейм Э. Социология. Ее предмет, метод, предназначение: Пер. С франц. -- М.: Канон, 1995. -- 352 с.

18. Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. -- М.: Мысль, 1986. -- 571 с.

19. Еникеев М. И. Юридическая психология. С элементами общей и социальной психологии. - М,: Канон, 1987,- 631с.

20. Киприянова Е.В. Исследование ценностных ориентаций старшеклассников и управление социализацией личности // Обществознание в школе. - 1999. - №2. - С.50-52.

21. Кирилова Н.А. Ценностные ориентации в структуре интегральной индивидуальности старшеклассников. // Вопросы психологии 1999 - №6 - с. 29.

22. Кон И.С. В поисках себя: личность и ее самосознание, М., 2004,с. 335.

23. К проблеме формирования ценностных ориентаций и социальной активности Под. ред. В.С. Мухиной.- М., Мысль 1999, 238 с

24.Леонтьев Д. А. Методика изучения ценностных ориентации. -- М.: Владос, 1992, - 30с.

25.Леонтьев Д. А. Тест смысложизненных ориентации (СЖО). -- М., 1992, - 36с.

26. Маслоу А. Новые рубежи человеческой природы: Пер с англ. -- М.: Смысл, 1999. --425 с.

27. Михлин А. С., Пирожков В. Ф. Ценностные ориентации осужденных. - Рязанский государственный университет, 1975. - 246 с.

28. Мясищев В. Н. Понятие личности в аспектах нормы и патологии // Психология личности в трудах отечественных психологов. -- СПб.: Питер, 2000. -- С.34-39.

29. Немов Р.С. Психология. Учебник для студентов педагогических учебных заведений М.: Владос, 2005. - 630с.

30.Парыгин Б.Д. Изучение ценностных ориентаций личности // Проблемы личности. М. 2005.. 230 с.

31. Поздняков В. М. Пенитенциарная психология: история и современность.- М.: Прогресс, 2000. - 439с.

32. Петровский А. В. Вопросы истории и теории психологии: Избранные труды. -- М.: Педагогика, 1984. -- 272 с.

33. Психология: Учебник /под ред. А.А. Крылова.-М.: Проспект, 2005.-752с.

34. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии: в 2 т. -- М., 1989. -- Т.2. -- 328 с.

35. Рубинштейн С.Л. Человек и мир. -- Проблемы общей психологии. -- 2-е издание. Москва, 1976, с. 253 -- 381.

36. Хмелев Е. Исследование ценностных ориентаций учащихся средних и старших классов // Воспитание школьников. - 2001. - №8. - С.10-13.

37. Чудновский В. Э. Смысл жизни: проблема относительной эмансипиро-ванности от «внешнего» и «внутреннего» // Психол. журнал. -- 1995. -- Т.26. -- №2. --С.25-25.

38. Ядов В. А. Социальная идентификация в кризисном обществе // Социол. журн. -- 1994. -- № 1. -- С.35-52.

39. Яницкий М.С., Серый А.В. Ценностно - смысловая сфера личности - Кемерово : Кемеровский госсударственный университет, 1999. - 328с.

40. Інтернет енциклопедія Вікіпедія www.vikipedia.ru

41. www.psihology.ru

42. www.pzsu.ru

Размещено на Allbest.ru