Експериментально-психологічні методики дослідження когнітивної сфери особистості

Теоретико-методологічні засади вивчення проблеми когнітивної сфери особистості у психологічній науці. Структура когнітивної сфери особистості та вплив на її розвиток. Когнітивний стиль як індивідуальна інтеграція особливостей пізнавальних процесів.

Рубрика Психология
Вид курсовая работа
Язык русский
Дата добавления 24.04.2011
Размер файла 42,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Третя відмінність - це приналежність когнітивного стилю до класу індивідуально-типологічних особливостей.

Це означає, що когнітивний стиль - стійка, стабілізована в часі риса, на відміну від індивідуального стилю особистості, що є гнучкішим і може відмирати по закінченню діяльності. Особливості когнітивного стилю проявляються в різних видах діяльності і характеризують не діяльність, а особистість.

Оскільки когнітивний стиль - це формально-індивідуальна особливість досить високого рівня, він грає роль структури, яка визначає створення індивідуального стилю діяльності. Тому когнітивний стиль називають формально-структурною рисою особистості [18, с.255].

З цього випливає, що індивідуальний стиль діяльності може формуватися і формується на основі когнітивного стилю особистості, а не навпаки.

Конкретні дослідження, що проводяться рамках "стильового" підходу, спрямовані на пошук різних варіантів діяльності, і тільки потім на порівняння їх ефективності. Когнітивний стиль особистості - це одна з формальних характеристик особистості, які утворюють так звану формально-типологічну інфраструктуру в системі регулятивних процесів. Це випливає з розуміння когнітивного стилю особистості як системно-адаптаційної характеристики [18, с.215].

Загалом, вказують, що когнітивним стилям притаманні такі риси, як стабільність, стійкість, у тому числі й вікова постійність. Тому стилі характеризуються як певні схильності, ставлення, диспозиції, установки, домінуючі способи і манера діяти.

Дослідники в своїх визначеннях фіксують придатність когнітивних стилів щодо вирішення проблем, концептуалізації життєвого досвіду особистості, організації процесів - тобто, спрямовуючий, керуючий характер стилю як такого.

Висновки до розділу 2

Когнітивну структуру особистості формують психічні пізнавальні процеси, тобто відчуття, сприйняття, пам'ять, уява, увага та мислення. Усі ці процеси в результаті своєї взаємодії роблять можливим отримання, переробку, зберігання та відтворення як сенсорної інформації, яку людина отримує із навколишнього світу, так і результатів здатності людини до творчого переосмислення тих даних, що накопичуються в процесі індивідуального розвитку. Пізнавальні процеси забезпечують пристосування людини до змін умов навколишнього середовища, надають усю необхідну інформацію для життєдіяльності людини, роблячи можливими її трудову та інтелектуальну діяльність. Когнітивні структури і є та суть, що розвивається з віком і в процесі навчання. Розвиток когнітивних структур йде від синкретичних форм до впорядкованих, внутрішньо розчленованих. Складні структури формуються з простих, дифузних, але не через просте підсумовування, а шляхом інтеграції старих схем у нові, і утворення в результаті зовсім іншої якості.

Поняття когнітивного стилю використовується для позначення, з одного боку, міжіндивідуальних особливостей в процесах обробки інформації та, з іншого боку, виділення типів людей в залежності від особливостей їх когнітивної організації. Дослідники інтерпретують когнітивний стиль як вираження інструментальної цілісності особистості, як набір певних способів вибору операційного складу процесів переробки і структурування інформації, що визначає не стільки рівень, скільки спосіб, манеру здійснення діяльності. Вони розглядають "когнітивний стиль" як стабільну систему установок, що характеризують індивідуальну стратегію вирішення пізнавальних задач (що і як я повинен робити, щоб дізнатись), а також механізм, що здійснює функцію регуляції діяльності на різних її рівнях, а також, що характеризується стійкістю в часі.

Розділ 3. Експерементально-психологічні методики дослідження когнітивної структури особистості

3.1 Методика "Червоно - чорна таблиця" Ф.Д. Горбова

Методика призначена для оцінки властивості людини до перемикання уваги.

Обстежуваним дається таблиця і вони повинні знаходити на запропонованій їм таблиці червоні та чорні числа поперемінно та записувати тільки букви, що відповідають цим числам, причому червоні числа потрібно знаходити в убиваючому порядку, а чорні - в зростаючому. Обстежуваним зачитується відповідна інструкція. Якщо після того, як експериментатор прочитав інструкцію, досліджувані мають питання, то експериментатор відповідає на всі питання, перш ніж почати відлік часу.

Інструкція: вам буде запропонована таблиця з червоними та чорними числами. Ви повинні відшукувати червоні та чорні числа поперемінно, причому червоні в убиваючому порядку від 25 до 1, а чорні в зростаючому - від 1 до 24.

Записувати треба тільки букви, що стоять поряд з числами. Час роботи - 5 хвилин.

Наприклад, червона цифра 25, пишемо букву Р, потім чорна цифра 1, пишемо букву В, далі червона цифра 24, пишемо букву И, чорна цифра 2, пишемо букву Н. Таким образом, на листі відповідей виходить ряд букв: Р, В, И, Н,.

Методика оцінюється по кількості правильно відтворених пар букв. Може застосовуватися як індивідуально, так і для групи людей.

Завдяки цій методиці можна перевірити здібність до перемикання уваги, що необхідно для більшості спеціальностей, які потребують значного свідомого контролю над результатами діяльності.

3.2 Методика "Пам'ять на числа" О. Мільєрана

Методика досліджує здатність людини запам'ятовувати, призначена для оцінки короткочасної зорової пам'яті, її об'єму та точності.

Завдання полягає в наступному. Обстежуваним демонструється протягом 20 секунд таблиця з дванадцятьма двозначними числами, які потрібно запам'ятати і, після того, як таблиця прибрана, записати на бланку.

Інструкція: Вам буде пред'явлена таблиця з числами. Ваше завдання полягає в тому, щоб за 20 секунд запам'ятати якомога більше чисел. Через 20 секунд таблицю приберуть, і ви повинні будете записати всі числа, які ви запам'ятали.

Оцінка короткочасної зорової пам'яті проводиться по кількості правильно відтворених чисел. Норма дорослої людини - 7 і вище.

Методика зручна для групового тестування, оскільки процедура не займає багато часу. Застосовується для визначення індивідуального об'єму короткочасної пам'яті та може проводитись разом з іншими методиками, що тестують мнемічні здібності.

3.3 Методика "Кількісні відносини" Н. Кремера

Методика призначається для оцінки логічного мислення. Для цього обстежуваним пропонуються для вирішення 18 логічних завдань. Кожне з них містить 2 логічні посилки, в яких букви знаходяться в якихось чисельних відносинах між собою. Спираючись на пред'явлені логічні посилки, треба вирішити, в якому співвідношенні знаходяться між собою букви, що стоять під межею. Час для вирішення всіх задач - 5 хвилин. Перед початком відліку часу випробуваним зачитується інструкція. Після того, як експериментатор прочитав інструкцію, він відповідає на всі питання учасників випробування. Уже після цього починається саме випробування.

Інструкція: вам запропоновані 18 логічних задач. Кожна з них містить 2 логічні посилки, в яких букви знаходяться в якихось чисельних відносинах між собою. Спираючись на пред'явлені логічні посилки, треба вирішити, в якому співвідношенні знаходяться між собою букви, що стоять під межею. Час для вирішення всіх задач - 5 хвилин.

Методика оцінюється по кількості правильно вирішених задач за п'ять хвилин. Норма для дорослої людини становить 10 задач.

Методика проводиться як індивідуально, так і в групі.

Висновки до розділу 3

Методика "Червоно - чорна таблиця" призначена для оцінки властивості людини до перемикання уваги.

Обстежуваним дається таблиця і вони повинні знаходити на запропонованій їм таблиці червоні та чорні числа поперемінно та записувати тільки букви, що відповідають цим числам, причому червоні числа потрібно знаходити в убиваючому порядку, а чорні - в зростаючому. Обстежуваним зачитується відповідна інструкція.

Методика оцінюється по кількості правильно відтворених пар букв. Може застосовуватися як індивідуально, так і для групи людей.

Завдяки цій методиці можна перевірити здібність до перемикання уваги, що необхідно для більшості спеціальностей, які потребують значного свідомого контролю над результатами діяльності.

Методика "Пам'ять на числа" досліджує здатність людини запам'ятовувати, призначена для оцінки короткочасної зорової пам'яті, її об'єму та точності.

Завдання полягає в наступному. Обстежуваним демонструється протягом 20 секунд таблиця з дванадцятьма двозначними числами, які потрібно запам'ятати і, після того, як таблиця прибрана, записати на бланку.

Методика зручна для групового тестування, оскільки процедура не займає багато часу. Застосовується для визначення індивідуального об'єму короткочасної пам'яті та може проводитись разом з іншими методиками, що тестують мнемічні здібності.

Методика "Кількісні відносини" призначається для оцінки логічного мислення. Для цього обстежуваним пропонуються для вирішення 18 логічних завдань. Кожне з них містить 2 логічні посилки, в яких букви знаходяться в якихось чисельних відносинах між собою. Спираючись на пред'явлені логічні посилки, треба вирішити, в якому співвідношенні знаходяться між собою букви, що стоять під межею.

Висновки

У змістовному плані когнітивні структури особистості є системами організації узагальнено-типізованих знань, що є одночасно механізмами збору, використання і зберігання інформації. Будова когнітивних структур характеризується різноманітністю елементів і ієрархічністю рівнів реалізації. Результати їх дії виявляються в особливостях різних сфер психічної діяльності: у перцепції, мисленні, мові, довільності поведінки, пам'яті, в кількості і чіткості знань, умінь. З функціональної точки зору, когнітивна структура є універсальною одиницею роботи свідомості, основою всіх форм взаємодії з дійсністю. Когнітивні структури і є та суть, що розвивається з віком і в процесі навчання. Розвиток когнітивних структур йде від синкретичних форм до впорядкованих, внутрішньо розчленованих. Складні структури формуються з простих, дифузних, але не через просте підсумовування, а шляхом інтеграції старих схем у нові, і утворення в результаті зовсім іншої якості.

Розвиток найскладнішого пізнавального процесу - мислення у великій мірі визначається розвитком маніпулювання предметами. Маніпулювання, яке спочатку не має свідомої цілі, потім починає визначатися об'єктом, на який воно направлене, і набуває осмисленого характеру.

Інтелектуальний розвиток дитини здійснюється в ході її наочної діяльності та спілкування, в ході освоєння суспільного досвіду. Наочно-дієве, наочно-образне та словесно-логічне мислення - послідовні ступені інтелектуального розвитку. Генетично найбільш рання форма мислення - наочно-дієве мислення, перші прояви якого в дитини можна спостерігати в кінці першого - початку другого року життя, ще до оволодіння нею активною мовою.

У своєму становленні мислення проходить дві стадії: допонятійну та понятійну. Допонятійне мислення - це початкова стадія розвитку мислення у дитини, коли її мислення має іншу, ніж у дорослих, організацію; думки дітей одиничні, про даний конкретний предмет. При поясненні чогось все зводиться ними до знайомого. Більшість думок - думки по схожості, або аналогії, оскільки в цей період в мисленні головну роль грає пам'ять.

Поняття когнітивного стилю використовується для позначення, з одного боку, міжіндивідуальних особливостей в процесах обробки інформації та, з іншого боку, виділення типів людей в залежності від особливостей їх когнітивної організації. Дослідники інтерпретують когнітивний стиль як вираження інструментальної цілісності особистості, як набір певних способів вибору операційного складу процесів переробки і структурування інформації, що визначає не стільки рівень, скільки спосіб, манеру здійснення діяльності. Вони розглядають "когнітивний стиль" як стабільну систему установок, що характеризують індивідуальну стратегію вирішення пізнавальних задач (що і як я повинен робити, щоб дізнатись), а також механізм, що здійснює функцію регуляції діяльності на різних її рівнях, а також, що характеризується стійкістю в часі.

З цього випливає, що індивідуальний стиль діяльності може формуватися і формується на основі когнітивного стилю особистості, а не навпаки.

Конкретні дослідження, що проводяться рамках "стильового" підходу, спрямовані на пошук різних варіантів діяльності, і тільки потім на порівняння їх ефективності. Когнітивний стиль особистості - це одна з формальних характеристик особистості, які утворюють так звану формально-типологічну інфраструктуру в системі регулятивних процесів. Це випливає з розуміння когнітивного стилю особистості як системно-адаптаційної характеристики.

Загалом, вказують, що когнітивним стилям притаманні такі риси, як стабільність, стійкість, у тому числі й вікова постійність. Тому стилі характеризуються як певні схильності, ставлення, диспозиції, установки, домінуючі способи та манера діяти.

Список використаної літератури

1. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. М.: Мысль, 1991. - 299с.

2. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания. М.: Наука, 1977. - 311с.

3. Артемьева Е.Ю. Основы психологии субъективной семантики. М.: Наука, 1999. - 349 с.

4. Артюхович Ю.В. Нормативно-ценностная модель личности русского крестьянина. К.: АСТ, 2007. - 167 с.

5. Асмолов А.Г. Культурно-историческая психология и конструирование миров: Психолог. Психопедагог. Психоисторик. М.: ИПП, 1996. - 768с.

6. Асмолов А.Г. Психология личности. Принципы общепсихологичес-кого анализа. - М.: Изд-во МГУ, 1990. - 367 с.

7. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. М.: Прогресс, 1986. - 422 с.

8. Бодалев А.А. Психология общения. М.: Мысль, 1996. - 256 с.

9. Бодалёв А.А., Ганжин В.Т., Деркач А.А. Человек и цивилизация в зеркале акмеологиии. К.: НТЦ, 2002. - 422 с.

10. Божович Л.И. Избранные психологические труды: проблемы фор-мирования личности. М.: МПА, 1995. - 209 с.

11. Большой российский энциклопедический словарь. М.: Мысль, 2003. - 773 с.

12. Бурлачук Л.Р. Психодиагностика личности. К.: Здоровье, 1989. - 168 с.

13. Великий П.П. Социологические исследования. М.: Педагогика, 1980. - 322 с.

14. Данилова Н.Н. Психофизиология. Учебник для вузов. М.: Аспект Пресс, 2001. - 244 с.

15. Гальперин П.Я. К теории программированного обучения. М.: Знание, 1967. - 433 с.

16. Елисеев О.П. Практикум по психологии личности. СПб.: Питер, 2001. - 560 с.

17. Клименченко О.Н. Когнитивные и личностные детерминанты успешности мыслительной деятельности на примере решения малых творческих задач. К.: Эксмо, 2007. - 416 с.

18. Колга В.А. Дифференциально-психологическое исследование когнитивного стиля и обучаемости. М.: Политиздат, 1977. - 322с.

19. Нещадин А. Феномен города: Социально-экономический анализ. М.: Изограф, 2001. - 239 с.;

20. Панчук Е.Ю. Формирование речевой репрезентативной структуры у дошкольников в процессе семиотического обучения. К.: Баттерс, 2007. - 375с.

21. Патрушев В.Д. Жизнь горожанина. М.: Академия, 2000. - 160с.

22. Петренко В.Ф. Введение в экспериментальную психосемантику. Исследование форм репрезентации в обыденном сознании. М.: Наука, 1989. - 411с.

23. Петренко В.Ф. Психосемантика сознания. М.: Изд-во МГУ, 1988. - 234с.

24. Серёгина Т.Н. Черты личности и когнитивный стиль: взаимодействие и роль в успешности обучения. М.: Знамя, 1977. - 386с.

25. Серкин В.П. Методы психосемантики. М.: Аспект Пресс, 2004. - 207 с.

26. Холодная М.А. Когнитивные стили. О природе индивидуального ума. М.: ПЕР СЭ, 2002. - 304 с.

27. Холодная М.А. Структурная организация индивидуального интеллекта. М.: АСТ, 1998. - 544 с.

28. Хьелл Д., Зиглер Д. Теория личности. М.: Знамя, 1997. - 268 с.

29. Чуприкова Н.И. Система обучения. М.: Высшая школа, 1969. - 384 с.

30. Шкуратова И.П. Когнитивный стиль. М.: Наука, 1977. - 380 с.

Додатки

Додаток А

Таблиця А.1

Стимульний матеріал до методики "Червоно-чорна таблиця"

(у масштабі 1:1)

8 - к

24 - у

13 - м

7 - ф

22 - б

12 - и

5 - б

8 - л

14 - ф

14 - р

17 - ш

15 - д

6 - г

3 - е

19 - к

3 - к

18 - ч

23 - к

16 - р

18 - л

17 - р

21 - р

13 - а

1 - р

22 - ш

11 - р

23 - г

20 - г

5 - м

10 - с

4 - ф

25 - р

21 - ц

2 - т

19 - ж

12 - ж

6 - б

16 - у

20 - м

4 - с

10 - б

9 - а

2 - н

7 - н

11 - л

15 - у

9 - к

24 - н

1 - в

Протокол № 1

до методики "Червоно-чорна таблиця"

Випробуваний: Гриниченко Т. О.

Експериментатор: Гриниченко О. О.

Самопочуття випробуваного: задовільне

Дата: 21.12.2009 18: 07

Випробуваний правильно відмітив десять пар букв за встановлений час. Так як норма для дорослої людини дорівнює 15 пар букв, то результат свідчить про те, що у випробуваного середній рівень здібності до перемикання уваги.

Протокол № 2

до методики "Червоно-чорна таблиця"

Випробуваний: Путиля Р.М.

Експериментатор: Гриниченко О.О.

Самопочуття випробуваного: задовільне

Дата: 23.12.2009 10: 42

Випробуваний правильно відмітив чотирнадцять пар букв за встановлений час. Так як норма для дорослої людини дорівнює п'ятнадцять пар букв, то результат свідчить про те, що у випробуваного дуже високий рівень здібності до перемикання уваги.

Додаток Б

Таблиця Б.1

Стимульний матеріал до методики "Пам'ять на числа"

(у масштабі 1:1)

13

91

47

39

65

83

19

51

23

94

71

87

Протокол № 1

до методики "Пам'ять на числа"

Випробуваний:

Експериментатор:

Самопочуття випробуваного: задовільне

Дата: 21.12.2009 19: 31

Випробуваний відтворив по пам'яті сім чисел. Норма для дорослої людини дорівнює сім чисел, тобто у випробуваного досить добре розвинена короткочасна пам'ять.

Протокол № 2

до методики "Пам'ять на числа"

Випробуваний:

Експериментатор:

Самопочуття випробуваного: задовільне

Дата: 23.12.2009 11: 05

Випробуваний відтворив по пам'яті вісім чисел. Норма для дорослої людини дорівнює сім чисел, тобто у випробуваного короткочасна пам'ять розвинена вище норми.

Додаток В

Таблиця В.1

Стимульний матеріал до методики "Кількісні відносини"

1. А більше Б в 9 разів

Б менше В у 4 рази

ВА

7. А більше Б у 6 разів

Б більше В у 7 разів

АВ

13. А менше Б в 5 разів

Б більше В у 6 раз

ВА

2. А менше Б в 10 разів

Б більше В у 6 разів

ВА

8. А менше Б в 3 рази

Б більше В у 5 разів

ВА

14. А менше Б в 5 разів

Б більше В у 2 рази АВ

3. А більше Б в 3 рази

Б менше В у 6 разів

9. А менше Б в 10 разів

Б більше В у 3 рази

ВА

15. А більше Б в 4 рази

Б менше В у 3 рази

ВА

4. А більше Б в 4 рази

Б менше В у 3 рази

10. А менше Б в 2 рази

Б більше В у 8 разів

АВ

16. А менше Б в 3 рази

Б більше В у 3 рази

АВ

5. А менше Б в 3 рази

Б більше В у 7 разів

АВ

11. А менше Б в 3 рази

Б більше В у 4 рази

ВА

17. А більше Б в 4 рази

Б менше В у 7 разів

ВА

6. А більше Б у 9 разів

Б менше В у 12 разів

12. А більше Б у 2 рази

Б менше В у 5 разів

АВ

18. А більше Б у 3 рази

Б менше В у 5 разів

АВ

Протокол № 1

до методики "Кількісні відносини"

Випробуваний:

Експериментатор:

Самопочуття випробуваного: задовільне

Дата: 26.12.2009 17: 07

Випробуваний за наданий час вирішив дев'ять задач. Норма для дорослої людини становить десять задач. Тобто, розвиток логічного мислення у випробуваного майже дорівнює нормі.

Протокол № 2

до методики "Пам'ять на числа"

Випробуваний:

Експериментатор:

Самопочуття випробуваного: задовільне

Дата: 26.12.2009 10: 21

Випробуваний за наданий час вирішив десять задач. Норма для дорослої людини становить десять задач. Тобто, розвиток логічного мислення у випробуваного повністю дорівнює нормі.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Проблеми особистості в психологічній літературі. Особистість та її характерні риси. Вклад Б.Г. Ананьєва в розвиток онтопсихології та акмеології. Основні положення концепції людинознавства. Експериментально-психологічні методики дослідження особистості.

    курсовая работа [45,1 K], добавлен 24.04.2011

  • Поняття особистості у психології. Проблема рушійних сил розвитку. Дослідження особистості біографічним методом. Роль спадковості й середовища в розвитку особистості. Психодіагностичні методики, спрямовані на дослідження особливостей особистості.

    дипломная работа [78,0 K], добавлен 28.10.2014

  • Виявлення особливостей структури й формування спрямованості особистості старшокласника, його життєвих орієнтацій та мотивів. Соціально–психологічні настановлення особистості старшокласників. Методика О.Ф. Потьомкіної на визначення мотиваційної сфери.

    курсовая работа [86,4 K], добавлен 29.04.2014

  • Особливості когнітивної та регулятивної сфери дошкільників, їх емоційного розвитку. Вплив батьків на розвиток дошкільників. Дослідження психологічних особливостей матерів з різним рівнем комунікативної активності, їх вплив на мовленнєву активність дітей.

    курсовая работа [56,5 K], добавлен 16.03.2011

  • Поняття та структура мотивації в психології. Аналіз мотиваційної сфери особистості, її психодіагностика і корекція у підлітків та старших школярів: методики Т. Елерса, діагностика ступеню готовності до ризику А.М. Шуберта, парні порівняння В.В. Скворцова.

    курсовая работа [533,8 K], добавлен 25.04.2014

  • Особистість як соціальна істота, суб’єкт пізнання, активний діяч суспільного розвитку. Аналіз теоретико-методологічних засад вивчення особистості у психологічній науці. Характеристика теорій особистості: психодинамічна, гуманістична, когнітивна.

    курсовая работа [93,6 K], добавлен 05.11.2012

  • Теорії особистості, їх характеристика: психодинамічний напрямок Зиґмунда Фрейда, аналітична теорія особистості Карла Густава Юнга, егопсихологія. Психосинтез Роберто Ассаджіолі. Сутність соціально-когнітивної, гуманістичної та конституціональної теорії.

    реферат [296,2 K], добавлен 18.12.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.