Прогноз - це представлення про майбутній конфлікт, зазначення місця й часу його виникнення. Наукова й практична цінність прогнозу визначається рівнем його обґрунтованості.

Крім того, конфлікти, покликані розв'язати тривалу суперечку ще й стимулюються [29].

Проблема конфліктів є фундаментальною для психологічної науки. У багатьох теоретичних підходах психологічні конфлікти, їх характер і зміст стають пояснювальною основою моделей особистості.

Протиріччя, конфлікти, кризи, пережиті людиною, є джерелом розвитку особистості, визначають її конструктивний або деструктивний життєвий сценарій.

Під конфліктом розуміється найбільш гострий спосіб вирішення значимих протиріч, що виникають у процесі взаємодії, що полягає в протидії суб'єктів конфлікту й звичайно супроводжується негативними емоціями

Можна зробити висновок, що попередити конфлікти набагато легше, ніж конструктивно розв'язати їх. Профілактика конфліктів вимагає менше витрат сил, засобів і часу й попереджає навіть ті мінімальні деструктивні наслідки, які має будь-який конструктивно дозволений конфлікт.

2. Емпіричне дослідження особистісних чинників, що лежать в основі конфліктної поведінки людини

2.1 Організація дослідження й обґрунтування методик

конфлікт людина поведінка психологічний

Для перевірки поставленої в роботі гіпотези нами було проведено відповідне дослідження. У ході дослідження використовувалися наступні методи: метод спостереження (включене спостереження в природних умовах), а також метод тестування.

У рамках методу тестування були застосовані чотири методики: тест Кеттелла, обраний нами як інтегральний метод діагностики індивідуальності, і сьогодні є одним із кращих багатофакторних тестів. Він дає можливість широкого дослідження особистості: інтелектуальних здібностей, емоційно-вольових якостей і комунікативних властивостей, що дає максимальну повноту охоплення різних проявів індивідуальності, різних індивідуальних особливостей; методика діагностики схильності особистості до конфліктної поведінки К. Томаса, що припускає, що в конфліктній ситуації людина вибирає п'ять основних стратегій: змагання, пристосування, компроміс, уникання, співробітництво; тест-опитувальник структури темпераменту (ОСТ) В.М. Русалова, що дозволяє визначити темперамент-характеристику індивіда з боку динамічних особливостей його психічної діяльності, тобто темпу, ритму, інтенсивності окремих психічних процесів і станів; опитувальник А. Басс й А. Дарки для виявлення важливих, показників і форм агресії

2.2 Характеристика груп досліджуваних, бази та методик дослідження

Дослідження проводилося на базі Донецького юридичного інституту, навчання в якому проводять на 4 факультетах.

Навчання проводиться на держаних та бюджетних основах. Курсанти, що навчаються в інституті приймають участь в охороні громадської безпеки під час концертів та різноманітних свят, займаються зі зброєю, проходять курси спеціальної фізичної підготовки, куси першої мед. допомоги. на базі інституту є власний духовий оркестр, команди з гри по футболу та баскетболу. Курсанти мають відвідують музеї та виставки. Їздять за обміном за кордон.

В дослідженні приймали участь 75 респондентів, у віці від 17 до 20 років, 20 дівчат та 55 хлопців.

50 опитаних навчаються на державній формі освіти - слідчо-криміналістичний факультет. 25 курсантів - перший курс навчання, особливості цієї групи полягає в тому, що вони перший рік навчання знаходяться на повному казарменому положенні, вони не мають права покидати території інституту без спеціального дозволу, серед ночі можуть бути підняти по тривозі, ходять у «наряди», впродовж всього дня виникають стресові ситуації. Зобов'язані бути одягнені «по формі».

25 респондентів курсанти другого року навчання, вони мають змогу пересуватися вільніше, але також повинні ходити у «наряд», проходити стройові підготовки, у разі екстреного виклику мають построїтися у будь який час.

25 респондентів - студенти юридичного факультету, вони навчаються на контрактній основі. Мають змогу вільного пересування, як на території інституту, так і по за межами. Обмежень у формі одягу не мають

Опис використаних методик:

1. 16 - факторний опросник Кеттелла

Опитувальник Кеттелла є одним з найпоширеніших анкетних методів оцінки індивідуально-психологічних особливостей особистості як за рубежем, так й у нас у країні. Він розроблений по керівництвом Р.Б. Кеттелла й призначений для написання широкої сфери індивідуально-особистісних відносин.

Відмітною рисою даного опитувальник є його орієнтація на виявлення щодо незалежних 16 факторів (шкал, первинних рис) особистості. Дана їхня якість була виявлена за допомогою факторного аналізу з найбільшого числа поверхневих рис особистості, виділених спочатку Кеттеллом. Кожен фактор утворить кілька поверхневих рис, об'єднаних навколо однієї центральної риси. Опитувальник Кеттела містить у собі всі види випробувань - і оцінку, і рішення тесту, і відношення до якого-небудь явища.

Перед початком опитування випробуваному дають спеціальний бланк, на якому він повинен робити певні позначки, у міру прочитання. Попередньо дається відповідна інструкція, що містить інформацію про те, що повинен робити випробуваний. Контрольний час випробування 25-30 хвилин. У процесі відповідей на питання експериментатор контролює час роботи випробуваного й, якщо випробуваний відповідає повільно, попереджає його про це. Випробування проводиться індивідуально в спокійній, діловій обстановці.

Пропонований опитувальник складається зі 105 питань (форма З) на кожній з яких пропонується три варіанти відповідей (a, b, c). Випробуваний вибирає й фіксує його в бланку відповідей. У процесі роботи випробуваний повинен дотримуватися наступних правил: не губити часу на обмірковування, а давати відповідь, що прийшла в голову; не давати непевних відповідей; не пропускати питань; бути відвертим.

Питання групуються по змісту навколо певних рис, що виходять в остаточному підсумку до тих або інших факторів.

Обробка результатів ведеться по спеціальному ключу, де дані номери питань і кількість балів, які отримують відповідь a, b, c у кожнім питанні. У тих клітинках, де проставлена буква, що позначає фактор, кількість балів дорівнює нулю. Таким чином, за кожну відповідь випробуваний може одержати 2, 1 або 0 балів. Кількість балів по кожному факторі підсумується й заноситься в бланк відповідей (у правий стовпчик), експериментатор одержує профіль особистості по 16-ти факторах у сирих оцінках. Ці оцінки переводяться в стандартні (стени) по таблиці 2.1. Потім експериментатор визначає який розвиток одержав кожен фактор: низький, середній, високий, виписує риси, що характеризують ступінь їхнього розвитку й аналізує результати.

Результати застосування даної методики дозволяють визначити психологічна своєрідність основних підструктур темпераменту й характеру. Причому кожен фактор містить не тільки якісну й кількісну оцінку внутрішньої природи людини, але й містить у собі її характеристику з боку міжособистісних відносин. Окрім того, окремі фактори можна об'єднати в блоки по трьох напрямках:

1. Інтелектуальний блок: фактори: В-загальний рівень інтелекту; М - рівень розвитку уяви; Q ₁ - сприйнятливість до нового радикалізму.

2. Емоційно-вольовий блок: фактори: З - емоційна стійкість; ОБ - ступінь тривожності; Q ₃ - наявність внутрішніх напружень; Q ₄ - рівень розвитку самоконтролю; G - ступінь соціальної нормованості й організованості.

3. Комунікативний блок: фактори: А - відкритість, замкнутість; Н - сміливість; L - відношення до людей; Е - ступінь домінування - підпорядкованості; Q ₂ - залежність від групи; N - динамічність.

Інструкція випробуваному: Перед вами питання, які допоможуть з'ясувати особливості вашого характеру, Вашої особистості. Не існує «вірних» й «невірних» відповідей, тому що кожен правий стосовно своїх власних поглядів. Ви повинні відповідати точно й правдиво. Ви повинні закреслити відповідній Вашій відповіді квадратик на спеціальному бланку для відповіді. Існує три можливих відповіді на кожне питання. Вам необхідно вибрати один із трьох. Намагайтеся вибирати більш точні відповіді. Текст опросника Кеттелла приводиться в додатку 1.

У таблиці 2.1 приводяться система перекладу із сирих балів, отриманих при обробці результатів по тесту Кеттелла в стени, у табл. 2.2 представлена інтерпретація результатів.

Таблиця 2.1. Таблиця перекладів із сирих оцінок у стандартні (стіни) по тесту Кеттелла

Фактори	Стени
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
	Низькі	Середні	Високі
1. A	0-4	5	6	7	8	-	9	10	11	12
2. B	0-2	-	3	-	4	-	5	6	-	7-8
3. C	0-3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
4. E	0-1	2	3	4	5	6	7	8	9	10-12
5. F	0-1	-	3	4	5	6	7	8	9	10-12
6. G	0-3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
7. H	0-3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
8. I	0-3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
9. L	0-1	2	-	3	4	-	5	6	7	8-12
10. M	0-3	-	4	5	6	7	8	9	10	11-12
11. N	0-1	2	3	4	5	6	7	8	9	10-12
12. O	0-1	2	3	4	5	6	7	8	9	10-12
13. Q 1	0-4	5	6	-	7	8	9	10	11	12
14. Q 2	0-2	3	-	4	5	6	7	8	9	10-12
15. Q 3	0-2	3	4	5	6	7	8	9	10	11-12
16. Q 4	0-1	2	3	4	5	6-7	8	9	10	11-12
17. Л	0-2	3	4	5	6	7	8	9	10	11-12

2. Тест визначення стилів поведінки в конфліктній ситуації К. Томаса

Тест К. Томаса містить 30 пар стверджень. Випробуваний повинен вибрати одну із двох позицій, найбільш відповідну його звичній манері поведінки. За допомогою ключа (табл. 2.3) підраховується кількість балів по кожній з п'яти стратегій (уникання пристосування, компроміс, співробітництво, суперництво). Отримана сума свідчить про ступінь виразності даної стратегії у випробуваного.

Інструкція випробуваному: Пропонований Вашій увазі опитувальник складається з подвійних висловлень: А и Б. Уважно прочитавши кожне висловлення, виберіть те, що більшою мірою відповідає тому, як Ви звичайно робите й дієте.

Таблиця 2.2. Ключ опитувальника визначення стилів поведінки в конфліктній ситуації К. Томаса

№П.П.	СУПЕРНИЦТВО	СПІВРОБІТНИЦТВО	КОМПРОМІС	ПРИСТОСУВАННЯ
1				Б
2		Б	А
3	А			Б
4			А	Б
5		А
6	Б
7			Б
8	А	Б
9	Б
10	А		Б
11		А		Б
12			Б
13	Б		А
14	Б	А
15				А
16	Б			А
16	А
18			Б	А
19		А
20		А	Б
21		Б		А
22	Б		А
23		А
24			Б	А
25	а			Б
26		Б	А
27				Б
28	а	Б
29			А
30		Б		А

Кількість балів, набраних індивідом по кожній шкалі, дає уявлення про виразність у нього тенденцій до появи відповідних форм поведінки в конфліктній ситуації.

Компроміс - тактика яка характеризується відкритим обговоренням думок і позицій, спрямованих на пошук рішення, найбільш зручного й прийнятного для обох сторін. Перевага такого результату - взаємна врівноваженість прав й обов'язків. Компроміс знижує напруженість, допомагає знайти оптимальне рішення.

Суперництво - це несприятливий і малопродуктивний результат конфлікту. Перевага цього типу поведінки може позначитися на соціально-психологічному кліматі колективу.

Співробітництво - для співробітництва більш важливе задоволення інтересів обох сторін, чим рішення питання. Цей стиль поведінки має на увазі, що інтереси однієї сторони не будуть задоволені, якщо не будуть задоволені інтереси й інший, принаймні, частково. Жодна зі сторін не прагне домогтися цілі за рахунок іншої.

Уникнення - це реакція на конфліктну ситуацію, що виражається в прагненні піти від конфлікту. Приводом тут можуть бути посилання на недолік часу, повноважень, ресурсів або незначні проблеми.

Пристосуванні ця стратегія припускає відмову людини від власних інтересів, готовність принести їх у жертву іншому, піти йому на зустріч. Причиною такого поведінки може бути прагнення завоювати прихильність партнера на майбутнє, бажання уникнути розростання конфлікту.

3. Тест-опросник структури темпераменту Русалова (ОСТ)

Опитувальник містить 105 питань (повний обсяг у додатку В), що вимагають відповіді у формі «так» або «ні», і дозволяє одержати значення по вісьмох темпераментних шкалах, на підставі яких можуть бути отримані темпераментальні індекси й типи. Кожна шкала представлена 12 питаннями (пунктами) різного ступеня труднощі й має значення від 0 до 12 балів. В опитувальнику також є контрольна шкала, що оцінює рівень соціальної бажаності.

Тест-опитувальник темпераменту (ОСТ) заснований на досягненнях сучасного функціонально-системного підходу в нейро- і психофізіології. Відповідно до цього підходу в структурі темпераменту варто виділити 4 фундаментальні параметри:

· енергійність - ступінь напруженості взаємодії організму із середовищем,

· пластичність - ступінь легкості (труднощі) переключення з одним програм поведінки на інші,

· швидкість (темп) - ступінь швидкості виконання тієї або іншої програми поведінки,

· емоційна чутливість - поріг чутливості до можливої розбіжності результату дії із планованим, задуманим результатом.

Таким чином, основу ОСТ становить теоретична модель темпераменту, у якій виділяється вісім щодо незалежних змінних властивостей, що володіють різним ступенем індивідуальної виразності або інтенсивності. Кожна з восьми шкал розглядається, як континуум темпераментального властивості в балах від 0 до 12 і може бути охарактеризована біополярно за крайнім значенням континуума:

0-3 бала - низькі значення, 9-12 балів - високі значення властивостей.

Ергічність предметна (ЕР) - широта сфери діяльності, життєвий тонус, працездатність, активність, прагнення до праці.

Ергічність соціальна (СЕР) - широта кола контактів, відкритість, тяга до людей, товариськість, прагнення до праці.

Пластичність предметна (П) - гнучкість мислення, здатність переключення з одного виду діяльності на іншій, прагнення до розмаїтості форм предметної діяльності.

Пластичність соціальна (СП) - контактність, комунікативна імпульсивність, розгальмування в спілкуванні.

Темп предметний (Т) - темп поведінки, психомоторна швидкість виконання операцій при здійсненні предметної діяльності.

Темп соціальний (СТ) - речова активність, швидкість вербалізації.

Емоційна чутливість (ЕМ) - чутливість до розбіжності між задуманою дією й реальним результатом цієї дії, занепокоєння, тривога із приводу роботи, чутливість до невдач на роботі, у навчанні.

Емоційна чутливість соціальна (СЕМ) - чутливість до невдач у спілкуванні, непевність, тривога в процесі соціальної взаємодії.

Інструкція випробуваному: Вам пропонується відповісти на 105 питань. Вони направлені на з'ясування вашого звичайного способу поведінки. Спробуйте представити типові ситуації й дайте відповідь, перше, що Вам прийде на розум. Відповідайте швидко й точно. Якщо Ви вибрали відповідь «так» - поставте плюс (+), якщо вибрали відповідь «ні», то поставте прочерк «-». Текст опросника наводиться в додатку 3.

Ключ до тесту.

Ергічність: ТАК - №4, 8, 15, 42, 50, 64, 98; НЕМАЄ - №27, 83, 103.

Соціальна ергічність: ТАК - №11, 30, 57, 62, 67, 78, 86; НЕМАЄ - №3, 4, 74, 90, 105.

Пластичність: ТАК - №20, 25, 35, 38, 47, 66, 71, 76, 101, 104; НЕМАЄ - №54, 59.

Соціальна пластичність: ТАК - №2, 9, 18, 26, 45, 68, 85, 99; НЕМАЄ

№54, 59.

Темп: ТАК - №1, 13, 19, 33, 46, 49, 55, 77; НЕМАЄ - №29, 43, 70, 94.

Соціальний темп: ТАК - №24, 37, 39, 51, 72, 92; НЕМАЄ - №5, 10, 16, 56, 96, 102.

Емоційність: ТАК - №14, 17, 28, 40, 60, 61, 69, 79, 88, 91, 95, 97.

Соціальна емоційність: ТАК - №6, 7, 21, 36, 41, 48, 53, 63, 75, 80, 84, 100.

Контрольні питання (шкала неправди): ТАК - №32, 52, 89; НЕМАЄ - №12, 23, 44, 65, 73, 82.

Для рішення практичних завдань необхідно враховувати індекси темпераменту. Найбільш загальні показовими є:

· індекс загальної емоційності (ИОЭ) - ИОЭ=ЭМ+СЭМ

· індекс загального темпу (ИОТ) - ИОТ=Т+СТ

· індекс загальної активності (ИОА) - ИОА=ЭК+Т+П+СЕР+СТ+СП

· індекс загальної адаптивності (ИА) - ИА=(ЕР+Т+П-ИОЭ)+СЕР+СП+СТ

4 Методика діагностики показників і форм агресії А. Басса і А. Даркі (адаптація А.К. Осніцкого)

А. Басс й А. Дарки запропонували опитувальник для виявлення важливих, на їхню думку, показників і форм агресії (повний обсяг у додатку Д):

1. Використання фізичної сили проти іншої особи - ФІЗИЧНА АГРЕСІЯ.

Прояви негативних почуттів як через форму (сварка, лемент, вереск), так і через зміст словесних звертань до інших осіб (погроза, прокльони, лайка) - ВЕРБАЛЬНА АГРЕСІЯ.

Використання обхідним шляхом спрямованих проти інших осіб пліток, жартів і прояв ненаправлених, неупорядкованих, вибухів люті (у крику, тупань ногами й т. п.) - НЕПРЯМА АГРЕСІЯ.

Опозиційна форма поведінки, спрямована звичайно проти авторитету й керівництва, що може наростати від пасивного опору до активних дій проти вимог, правил, законів, - НЕГАТИВІЗМ.

Схильність до роздратування, готовність при найменшому порушенні вилитися в запальності, різкості, брутальності - РОЗДРАТУВАННЯ.

Схильність до недовіри й обережного відношення до людей, що виникають із переконання, що навколишні мають намір заподіяти шкода, - ПІДОЗРІЛІСТЬ.

Прояву заздрості й ненависті до навколишнього, обумовленим почуттям гніву, невдоволення кимось саме або усім миром за дійсні або мнимі страждання, - ОБРАЗА.

8. Відношення й дії стосовно себе й навколишнім, що виникають із можливого переконання самого обстежуваного в тім, що він є поганою людиною, робить негарно: шкідливо, злобливо або безсовісно, - АУТОАГРЕССИЯ, або ПОЧУТТЯ ПРОВИНИ.

Опитувальник не вільний від мотиваційних перекручувань (наприклад, у зв'язку із соціальною бажаністю). Вимагає додаткової перевірки на надійність отриманих результатів (або за допомогою ретеста, або за допомогою інших методик). Застосування даного опитувальника в роботі з учнями школи (із шостого класу й вище) і при роботі із учителями (предметниками й проходившими підготовку за фахом «практичний психолог») було досить діагностичним і конструктивним для наступної корекційної роботи.

Інструкція випробуваному: Прочитуючи або прослуховуючи прочитані твердження, що, примірте, наскільки вони відповідають вашому стилю поведінки, вашому способу життя, і відповідайте одним із чотирьох можливих відповідей: «ТАК», «МАБУТЬ, ТАК», «МАБУТЬ, НІ», «НІ».

При обробці даних у звичайних умовах відповіді «ТАК» й «МАБУТЬ, ТАК» поєднуються (підсумовуються як відповіді «так»), так само як і відповіді «НІ» й «МАБУТЬ, НІ» (підсумовуються як відповіді «ні»).

КЛЮЧ 1 для обробки результатів випробування по опроснику;

«1». ФІЗИЧНА АГРЕСІЯ (до = 11):

1+, 9-, 17-, 25+, 33+, 41+, 48+, 55+, 62+, 68+.

«2». ВЕРБАЛЬНА АГРЕСІЯ (до-8):

7+, 15+, 23+, 31+, 39-, 46+, 53+, 60+, 66-, 71+, 73+, 74-, 75 -.

«3». НЕПРЯМА АГРЕСІЯ (до-13):

2 +, 10 +, 18 +, 26 -, 34 +, 42 +, 49 -, 56 +, 63 +.

«4». НЕГАТИВІЗМ (до=20):

4+, 12+, 20+, 28+, 36 -.

«5». РОЗДРАТУВАННЯ (до=9):

3+, 11-, 19+, 27+, 35-, 43+, 50+, 57+, 64+, 69-, 72+.

«6». ПІДОЗРІЛІСТЬ (до=11):

6+, 14+, 22+, 30+, 38+, 45+, 52+, 59+, 65-, 70 -.

«7». ОБРАЗА (до=13):

5+, 13+, 21+, 29+, 37+, 44+, 51+, 58+.

«8». ПОЧУТТЯ ПРОВИНИ (н=11):

8+, 16+, 24+, 32+, 40+, 47+, 54+, 61+, 67+.

Номери питань зі знаком «-» вимагають і реєстрації відповіді із протилежним знаком: якщо була відповідь «ТАК», те ми його реєструємо як відповідь «Ні», якщо була відповідь «Ні», реєструємо як відповідь «ТАК». Сума балів, помножена на коефіцієнт, зазначений у дужках при кожному параметрі агресивності, дозволяє одержати зручні для зіставлення - нормовані - показники, що характеризують індивідуальні й групові результати (нульові значення не прораховуються).

Таблиця 2.3. Бланк для аналізу результатів

«1»	«3»	«5»	«4»	«7»	«6»	«2»	«8»
1+	2+	3 +	4+	5+	6+	7+	8+
9-	10+	11-	12+	13+	14+	15+	16+
17-	18+	19+	20+	21+	22+	23+	24+
25+	26-	27+	28+	29+	30+	31+	32+
33+	34+	35-	36-	37+	38+	39-	40+
41+	42+	43+		44+	45+	46+	47+
48+	49-	50+		51+	52+	53+	54+
55+	56+	57+		58+	59+	60+	61+
62+	63+	64+			65-	66-	67+
68+		69-			70-	71 +
		72+				73+
						74-
						75-
11	8	13	20	9	11	13	11

Сумарні показники: («1* + «2» + «3»): 3 = ІА - індекс агресивності; («6» + «7»): 2 = ІВ - індекс ворожості.

Висновки

Стратегіями поведінки під час вирішення конфліктів сере курсантів та студентів це суперництво. Цією тактикою користуються 48% респондентів. Переважна більшість це курсанти та студенти першого курсу. Більшість з них відкриті емоціонально стабільні, експресивні, сміливі, прямолінійні, з низьким самоконтролем, іноді напружені (за метод. Кеттела). Вони відкриті, товариські, здатні переключатися з одного виду діяльності на інші, високою швидкістю вербалізації (за метод. Русалова). При вирішенні конфлікту вони проявляють фізичну форму агресії та роздратованість готові при найменшому порушенні вилитися в запальності, різкості, брутальності (за метод. Басса - Даркі). Одним з факторів чому найчастіше першокурсники користуються цією стратегією це пристосування одного до одного, намагання створити власний авторитет серед сокурсників. Це несприятливий і малопродуктивний результат конфлікту, що не бажаний у колективі установ закритого типу. Перевага цього типу поведінки може позначитися на соціально-психологічному кліматі колективу.

Наступна тактика якою найчастіше користуються респонденти це співробітництво, застосовується 34% опитаних. Переважна більшість з них це курсанти першого та другого курсів навчання. Вони характеризуються відкритістю, емоціональною стабільністю, сміливістю, дипломатичністю, розвинутою уявою, спокійністю, радикалізмом, високим самоконтролем, розслабленістю (за метод. Кеттела). Активні, широка сфера діяльності, контактні, широкий круг спілкування, комунікативні, чутливі до невдач в спілкуванні (за метод. Русалова). Проявляють фізичну, вербальну форму агресії у негативних почуттях як через форму (сварка, лемент, вереск), так і через зміст словесних звертань до інших осіб (погроза, прокльони, лайка) та образу (за метод. Басса-Даркі). Курсанти на протязі навчання увесь час знаходяться поряд один з одним, іноді в стресових ситуаціях, а оптимальним стилем спілкування в цих умовах повинна бути взаємодопомога, взаєморозуміння. Для співробітництва більш важливе задоволення інтересів обох сторін, чим рішення питання, інтереси однієї сторони не будуть задоволені, якщо не будуть задоволені інтереси й інший, принаймні, частково. Жодна зі сторін не прагне домогтися цілі за рахунок іншої. При такій ситуації працівники установ закритого типу визнають право один одного на власну думку й готові його зрозуміти, що дає їм можливість проаналізувати причини розбіжностей і знайти прийнятний для всіх вихід.

Серед тих хто в вирішенні конфлікту користується компромісом як тактикою 32% (переважна більшість, це курсанти другого року навчання). За своїми особистісними характеристиками вони активні, емоційно стабільні, сміливі, дипломатичні, до перемін, з високим самоконтролем, напружені (за метод. Кеттела), широкі кола контактів, нечутливі до невдач в спілкуванні, висока швидкість вербалізації (за метод. Русалова). Проявляють непряму форму агресії використовуючи обхідні шляхи спрямованих проти інших осіб плітки, жарти (за метод. Басса-Даркі). Курсанти другого року навчання достатньо добре вивчили один одного і знають з ким можна посваритися, а з ким стоїть піти на компроміс. Відкрито обговорюють думки і позицій, спрямованих на пошук рішення, найбільш зручного й прийнятного для обох сторін. Перевага такого результату - взаємна врівноваженість прав й обов'язків. Компроміс знижує напруженість, допомагає знайти оптимальне рішення.

Пристосуванням, як тактикою поведінки в конфліктній ситуації користуються 21% респондентів, переважна кількість це студенти 1 курсу. За своїми характеристиками вони всі замкнуті, емоціонально стабільні, імпульсивні, несміливі, непрямолінійні, з високим рівнем самоконтролю розслаблені (за метод. Кеттела). Вузькі кола стосунків, чутливі до невдач в спілкуванні, широка сфера діяльності (за метод. Русалова). Проявляють фізичну, вербальну форми агресії у вигляді сварок та бійок (за метод. Басса-Даркі). Під час навчання студенти спілкуються лише на заняттях. Іноді припускають відмову від власних інтересів, готовність принести їх у жертву іншому, піти йому на зустріч. Причиною такого поведінки може бути прагнення завоювати прихильність партнера на майбутнє, бажання уникнути розростання конфлікту.

Уникнення, як стиль поведінки, не користується повагою і є переважним для 10% респондентів. Майже всі характеризуються замкнутим характером, емоціональною нестабільністю, низьким самоконтролем (за метод. Кеттела), мали колом спілкування, чутливістю до невдач в спілкуванні, іноді напружені (за метод. Русалова), майже завжди відчувають почуття провини та образи (за метод. Басса-Даркі). При використанні цієї тактики, посилаються на недолік часу, повноважень, ресурсів або незначні проблеми.

Список літератури

1. Альошина Ю.Е. Проблеми теорії й практики медіації учасників // Особистість, спілкування, групові процеси: Сб. оглядів. - М.: ІНІОН, 1991. - С. 90-100

2. Андрєєв В.И. Конфліктологія. Мистецтво споровши, ведення переговорів, вирішення конфліктів. - М., 1995

3. Андрєєва Г. М Соціальна психологія. М., Аспект Пресс, 199

4. Анцупов А.Я. Соціально-психологічні проблеми попередження й вирішення міжособистісних конфліктів у взаєминах офіцерів. - М.: ГАВС, 1992. - 262 с.

5. Анцупов А.Я., Шіпілов А.И. Конфліктологія: Підручник для вузів. - М., ЮНІТІ, 1999. - 551 с.

6. Асмолов А.Г. Особистість як предмет психологічного дослідження. - М., 1984

7. Афонькова В.М. До питання про конфлікти в процесі спілкування в колективі // Спілкування як педагогічна проблема. - М., 1974

8. Бєлкін А.С. Конфліктологія: наука про гармонії. - Єкатеринбург, 1995

9. Берн Э. Ігри, у які грають люди. Психологія людських взаємин; Люди, які грають в ігри. Психологія людської долі / Пер. с англ. - Спб., 1992

10. Блага К., Шебек М., «Я - твій учень, ти - мій учитель.», М.: «Освіта», 1991 р

11. Брудный А. А Психологія спілкування. Розуміння й спілкування. М., Знання, 1989

12. Бородкін Ф.М., Коряк Н.М. Увага: конфлікт. Новосибірськ, 1989. 190 с.

13. Грішина Н.В. Психологія конфлікту. Спб: Пітер, 2000. 464 с.

14. Грішина Н.В. Я и інші: спілкування в трудовому колективі. - Л.: Леніздат, 1990 - 14 с.

15. Григор'єва Т.Г. Основи конструктивного спілкування. М., 1997Громова О.Н. Конфліктологія. М., 2000. 320 с.

16. Гук Н.С. Оцінка та корекція психічних станів співробітників органів виконання покарань. Автореферат, Київ, 1996.

17. Дмитрієв А., Кудрявцев В., Кудрявцев С. Введення в загальну теорію конфліктів. - М., 1993. - 211 с.

18. Донцов А.И., Полозова Т.А. Проблеми конфлікту в західній соціальній психології // Психологічний журнал, 1980. - т. 1 №6. - С. 119-133

19. Дубровска О.Ф. Конфлікт: що про нього бажано знати // Довідник кадровика. - 2001 - №5 (с. 97-103)

20. Єршов А.А. Внутрігрупові конфлікти // Спілкування як предмет теоретично й прикладних досліджень. - Л., 1973, с. 59-60.

21. Єршов А.А. Особистість й колектив: міжособистісні конфлікти в колективі і їхній вирішення. - Л., 1976

22. Єршов А.А. Соціально-психологічні аспекти конфліктів // Соціальна психологія й соціальне планування. Під ред. Кузьміна Е.С., Бодалєва А.А. - Л., 1973. - С. 37-38.

23. Захаров В.П., Хрящєва Н.Ю. Соціально-психологічний тренінг. Навчальний посібник. - Л., 1989.

24. Зєркін Д.П. Основи конфліктології. Ростов на/Д: Фенікс, 1998. 480 с.

25. Ігри - навчання, тренінг, дозвілля… / Під ред. В.В. Петрусінского // . В 4-х книгах. - М., 1994.

26. Коломінский Я.Л. Психологія взаємин у малих групах. - М., 1976

27. Конфлікти: сутність і подолання (сост. Г.М. Потанін, А.И. Сахаров) - М., 1990

28. Корнелиус Х., Фейер Ш. Виграти може кожний. Як розв'язувати конфлікти. - М., 1992

29. Крівцова С.В., Мухаматуліна Е.А. Тренінг: навички конструктивної взаємодії з підлітками. - М. - Генезис, 1997

30. Крогіус Н.В. До психології конфліктної діяльності // Штучний інтелект і психологія. - М., 1976. - С. 270-298

31. Крогіус Н.В. Про взаємодію людей у конфліктній діяльності. Теоретичні й прикладні проблеми психології пізнання людьми один одного. - Краснодар, 1983

32. Кронік А.А., Кронік Е.А. У головних ролях: ви, ми, він, ти, я: психологія значимих відносин. - М., 1989

33. Ломов Б.Ф. Проблема спілкування в психології. - М., 1981. - С. 3-23

34. Мухіна В.С. Проблеми генезису особистості. - М., 1985

35. Немов Р.С. Психологія. Книга 1. М., 2000

36. Немов Р.С. Психологія. Книга 2. М., 2000

37. Немов Р.С. «Психологія» 2 томи М., 1994 р

38. Петровский А.В. Особистість. Діяльність. Колектив. - М., 1982

Размещено на Allbest.ru