Динаміка зміни образів України та Росії в уявленнях студентської молоді під впливом пропаганди

ѕ ці характеристики відрізняються стабільністю протягом тривалого часу;

ѕ соціальні стереотипи змінюються залежно від соціальних, політичних змін, але цей процес відбувається вкрай повільно;

ѕ соціальний стереотип стає більш виразним і ворожим, коли виникає ворожість між групами;

ѕ соціальні стереотипи встановлюються дуже рано і використовуються дітьми задовго до виникнення ясних уявлень про ті групи, до яких вони належать [56].

Стереотипи досить легко нав'язувати за допомогою засобів масової інформації. У результаті особливих психологічних маніпуляцій складне явище зводиться до деякої спрощеної і зрозумілої схеми.

Важливу роль у пропаганді відводять різним прийомам і методам навіювання з метою вироблення у мас певних установок. Звертаючись до аудиторії, відмовляються в більшості випадків від розгорнутої аргументації. Пропонуються готові рішення і робиться все для того, аби впровадити певні потрібні установки в свідомість. По суті при цьому використовуються методи ідеологічного насильства, які недопустимі з точки зору дотримання прав людини.

Можна виділити загальні три етапи формування стереотипу: «вирівнювання» (leveling), «посилення» (sparpening) і «асиміляція» (assimilation). Спочатку складне явище чи об'єкт зводиться до кількох добре відомих ознак, а потім цим ознакам надається особлива значущість порівняно з тими, які вони мали в складі цілого. Після цього вибираються «вирівняні» і «посилені» риси об'єкта чи явища і формується образ, що має особливе психологічне значення для індивіда [36].

Процес формування стереотипу в цілому схожий на формування іміджу, але на відміну від нього стереотипізація нівелює і перекручує багато з суттєвих ознак об'єкта.

З самого визначення стереотипу випливає, що це явище завжди пов'язане з деякою формою сприйняття з боку певних осіб, суспільних груп, народів, рас. Як зазначає Л. Войтасик, в американській психологічній літературі описане типове уявлення німців про англійців. Відповідно до даного стереотипу, середній німець уявляє середнього англійця високим, худим, добре одягненим, у сюртуку, казанку, штиблетах, у пенсне, із люлькою в зубах. З боку моралі середній англієць уявляється німцю лицеміром, що не знає докорів сумління, людиною, яка завжди виходить переможцем з різних конфліктних ситуацій, некомпетентним у справах, що врівноважується таємничістю і дипломатичними трюками [16].

Стереотипізація як процес спрощення, схематизації дійсності дає можливість особі або групі громадян орієнтуватись у безперервно зростаючому потоці інформації, швидко реагувати на реальність, що змінюється, розбиратись у суті суспільно-політичних процесів та проблем, більш-менш адекватно оцінювати політичного лідера, партію, громадсько-політичну організацію або політичну ситуацію, явище, що віддалені від безпосередньої сфери діяльності людини й функціонування яких є маловідоме чи складне для її розуміння. Стереотипи сприяють істотному “скороченню”, “спрощенню” процесу пізнання і усвідомлення фактів та явищ дійсності, прискорюючи поведінкову реакцію. Цю можливість забезпечує здатність головного мозку виробляти узагальнені уявлення про суб'єктів, явища та факти, що формуються на основі попередніх знань людини, а також нової інформації, що до неї надходить [41].

Стереотипи забезпечують прийняття рішення ще до реального аналізу суб'єктів політики, політичних процесів, ситуацій, явищ та фактів. Вони збільшують швидкість обробки інформації, сприяють відсіву та ігноруванню тієї, яка не відповідає стереотипу або суперечить певним уявленням особи або групи громадян. Іншими словами людина сприймає тільки те, що хоче сприйняти.

Явище стереотипізації позбавляє особу необхідності творчо сприймати та аналізувати інформацію про соціально-політичне середовище. Без стереотипів довелося б інтерпретувати кожен новий факт, явище, так, наче немає ніякого життєвого досвіду [36].

Отже, стереотипи мають важливе значення для оцінки особою або групою громадян суспільно-політичних явищ. Як зазначає Вікентьєв, сприйняття людиною фактів, явищ, процесів дійсності (реальності) залежить не так від впливу на неї, як від існуючих у неї стереотипів.

Ігнорування існуючих стереотипів в процесі формування політичного іміджу - недопустиме.

Основні положення теорії Вікентьєва Л.І. щодо стереотипізації мислення, можна подати у вигляді наступних тез:

ѕ для людини характерна стереотипізація мислення та сприйняття реальності;

ѕ кожна особа має свої як позитивні, так і негативні стереотипи;

ѕ вважається, що в людини більше негативних стереотипів й найчастіше негативний стереотип переважає над позитивним;

ѕ кількість типових негативних стереотипів є обмеженою;

ѕ стереотип істотно впливає на сприйняття людиною повідомлень з будь-якого каналу, тобто особа бачить, чує, відчуває й сприймає тільки те, що хоче, що відповідає її системі стереотипів, її установкам;

ѕ стереотипи зумовлюють ірраціональну, нелогічну, на погляд зовнішнього спостерігача, поведінку, однак аналіз установок і стереотипів обґрунтовує та виправдовує її;

ѕ стереотипи важко піддаються коригуванню;

ѕ знання основних стереотипів та установок людини дає можливість вплинути на неї, спонукати до конкретних дій [13].

Стереотип містить у собі оцінний елемент, який виступає у вигляді установки, емоційного спілкування. Стереотип -- не звичайне спрощення. Він «найвищою мірою заряджений почуттями». Оцінний елемент стереотипу (установка) завжди свідомо детермінована, оскільки стереотип, виражаючи почуття особистості, її систему цінностей, завжди співвіднесений із груповими почуттями і груповими діями. Звідси випливає висновок про можливу єдність стереотипів у тих чи інших соціальних інститутів і соціальних систем. Стереотип, як правило, неадекватний, або не повністю адекватний. Стереотипи ефективно керують усім процесом сприйняття, будучи еталоном оцінки і відповідно захисту особистості, яка належить до даної групи. У кінцевому підсумку стереотипи сприяють процесу тлумачення соціально-політичної єдності групи [16].

Стереотипу притаманна специфічна якість: він водночас є і оцінкою і психологічною установкою. Прийнято вважати, що оцінки й установки, як правило, аргументовані. Однак стереотипним оцінкам, що ґрунтуються на сильних емоціях, переживаннях, симпатіях або антипатіях, аргументація не притаманна. Їх суть можна виразити такою формулою: “Цього не може

бути, оскільки цього не може бути ніколи”. Це зумовлює не лише упередженість, але й високу регулюючу силу -- політичні стереотипи визначають поведінку та ставлення людини, групи осіб до певного політика, партії, організації, об'єкта, процесу, явища.

Стереотипізація процесу мислення у психологічному плані тісно пов'язана з установкою, що формується під час попередньої діяльності людей, їх діяльності і залежить від накопиченого ними досвіду. Саме установки становлять психологічну основу, підґрунтя, визначення та аналіз яких відіграє важливу роль в процесі формування політичного іміджу [41].

У процесі здійснення пропагандистського впливу важливо враховувати механізм трансформацій установок. В.Г.Крисько дає таке визначення: "Установка - це стан внутрішньої готовності людей до специфічного для них прояву почуттів, інтелектуально-пізнавальної і вольової активності, динаміки та характеру спілкування, предметно-практичної діяльності".

Установка - це схильність суб'єкта до певної форми реагування, яка визначає характер поведінки та діяльності; це - готовність особи сприймати суб'єкта політики, політичні процеси, явища та факти в певний спосіб, у певному світлі залежно від попереднього досвіду. Установка достатньо чітко усвідомлена та пов'язана з потребою особистості. Інколи поняття “установка” так і визначають: об'єктивована потреба, яка набула предметної форми.

Цілеспрямований психологічний вплив створює таку ситуацію, де потреба, яка виникає в реципієнта, задовольняється шляхом надання інформації, яку подають тенденційно. По суті, це є способом формування, закріплення та зміни установок у свідомості людей.

Умови, що впливають на процеси зміни політичних установок досліджував В.Шрамм. Він описував їх так:

1) для трансформації установок реципієнту необхідно підказати спрямованість і зміст цієї зміни;

2) успішність зміни установки буде прямо залежати від того, наскільки нова вказана думка відповідає потребам і мотивам реципієнта;

3) зміна буде більш вірогідна, якщо зміст сприйнятої інформації буде відповідати визнаним нормам групової поведінки, джерело інформації буде компетентним, а передача буде відповідати формальним вимогам;

4) зміна установок буде більш стійкою, якщо оточуюча людину дійсність підтверджує зміст сприйнятої інформації;

5) ефективність процесу зміни установок підвищиться, якщо пропагандистський вплив буде підкріплений іншими соціальними впливами.

Таким чином, установки завжди пов'язані з системою цінностей людини і мають стійкий характер.

Зміна старих стереотипів, які можуть перестати виконувати адаптивну функцію і стали заважати суспільно-політичного розвитку, також відбувається поетапно.

Спочатку закріплюються вже існуючі у свідомості людей потрібні стереотипи, потім відбувається часткова зміна поглядів на процес, подію, партію, інституцію тощо, і тільки після цього відбувається докорінна зміна старих політичних стереотипів за допомогою нового інформаційного впливу.

Висновки до розділу 1

Теоретико-методологічний аналіз основних підходів до вивчення феномену пропаганди дозволив зробити такі висновки:

1. Пропаганда - систематично здійснювані зусилля вплинути на свідомість індивідів, груп, утворень для досягнення певного, заздалегідь наміченого результату в області політичної дії.

2. В сучасному світі найефективнішим є комплексний підхід до розгляду соціального впливу пропаганди, суть якого полягає в тому, що для досягнення необхідних результатів інформаційний вплив повинен здійснюватися як через опосередковані форми комунікації (телебачення, радіо, Інтернет), так і використовуючи «лідерів громадської думки», які є каналами безпосередньої комунікації для своїх мікрогруп.

3. Пропагандистська інформація направлена на емоційно-вольову сферу масової свідомості, зміни в якій і спонукають адресата зробити потрібні ініціатору дії. Найбільш дієвими у цьому плані є зміна установок та стереотипізація. Функція стереотипу у політичній сфері проявляється з діючого у ньому принципів поділу на "ми-вони", "свої-чужі". Стереотипи формують відчуття ідентичності особи у рамках своєї групи-"наші", виникаючі у процесі зіткнення з іншими.

4. Установка - це схильність суб'єкта до певної форми реагування, яка визначає характер поведінки та діяльності; це - готовність особи сприймати суб'єкта політики, політичні процеси, явища та факти в певний спосіб, у певному світлі залежно від попереднього досвіду. Установка достатньо чітко усвідомлена та пов'язана з потребою особистості. Інколи поняття “установка” так і визначають: об'єктивована потреба, яка набула предметної форми.

Цілеспрямований психологічний вплив створює таку ситуацію, де потреба, яка виникає в реципієнта, задовольняється шляхом надання інформації, яку подають тенденційно. По суті, це є способом формування, закріплення та зміни установок у свідомості людей.

Спочатку закріплюються вже існуючі у свідомості людей потрібні стереотипи, потім відбувається часткова зміна поглядів на процес, подію, партію, інституцію тощо, і тільки після цього відбувається докорінна зміна старих політичних стереотипів за допомогою нового інформаційного впливу.



РОЗДІЛ ІІ. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗМІН УЯВЛЕНЬ ПРО НАЦІОНАЛЬНИЙ ОБРАЗ УКРАЇНИ ТА РОСІЇ В УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ ПІД ВПИЛИВОМ ПРОПАГАНДИ В ЗАСОБАХ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ

2.1 Організація та емпірична база дослідження

Дане емпіричне дослідження присвячене дослідженню динаміки змін образів України та Росії. Основними завданнями емпіричного дослідження було визначено:

1. Провести теоретико-методологічний аналіз основних підходів до розуміння соціально-психологічної сутності механізмів впливу пропаганди як способу пред'явлення інформації.

2. Емпірично дослідити змістовні та структурні характеристики образів України та Росії, українців та росіян в уявленнях студентської молоді.

3. Визначити особливості динаміки змін образів України та Росії в сприйманні студентської молоді під впливом пропагандистської інформації.

Дослідження було проведене в 3 етапи:

Етап І. Формування вибірки. Підбір та підготовка методик дослідження.

Етап ІІ. Проведення емпіричного дослідження.

Етап ІІІ. Аналіз результатів емпіричного дослідження.

Емпірична база дослідження. У дослідженні прийняли участь студенти Київського національного університету імені ім. Тараса Шевченка та Київського політехнічного інституту (КПІ), в цілому 80 осіб від 18 до 24 років, 45 жінок і 35 чоловік.

Вибірка була різнорідною за місцем народження, мовою спілкування та політичними поглядами, національність - українці.



2.2 Методичне забезпечення емпіричного дослідження

Дослідження проходило в три етапи. Задачею перших двох був збір усіх можливих конструктів, що стосувалися уявлень про образи України та Росії, українця та росіянина. Для цього було застосовано методи асоціативного експерименту та колажу.

У сучасній психолінгвістиці існує багато різноманітних методик, спрямованих на дослідження значення слова. Одна з найпоширеніших - асоціативний експеримент. Асоціативний експеримент (лат. associatio -

з'єднання, experimentum - проба, досвід) - метод вивчення вербальних реакцій-відповідей на слово - стимул (був розроблений одночасно

М.Вертгеймером, Д. Кляйном і К. Юнгом 1906) для виявлення несвідомих комплексів значень. Кожного разу, коли слово-стимул зачіпає або актуалізує якийсь такий комплекс, відповідна реакція на деякий час затримується або зберігається на нове слово-стимул.

Існує декілька різновидів асоціативного експерименту. Особливістю вільного асоціативного експерименту є те, що експериментатор не встановлює ніяких рамок, в межах яких досліджуваний повинен продукувати асоціації.

Вільний асоціативний експеримент є досить простим і водночас ефективним засобом досліджень у психолінгвістиці. Він дає "живий" матеріал для побудови асоціативних полів певних понять, реконструкції фрагментів мовної та концептуальної картин світу - через це і був обраний для проведення.

Асоціативний експеримент проводився в письмовій формі, стимульний список містив такі слова : Україна, Росія, українець, росіянин.

Перед досліджуваними ставилося завдання написати якнайбільше асоціацій до слів-стимулів.

Надалі було використано проективну методику колажу. Колаж (французьке collage, буквально - наклеювання), технічний прийом в образотворчому мистецтві, фактично являє собою наклеювання на яку основу матеріалів, що відрізняються від неї за кольором і фактурою.

Також активно використовується в психології, особливо в арт-терапії та різноманітних дослідженнях образів та іміджу [32].

Адже створений колаж дає можливість побачити те, що приховано від свідомості людини, але, тим не менше, впливає на її сприймання та вчинки, дозволяє зрозуміти існуючий в свідомості образ на глибинному рівні.

Для дослідження образів найбільш доцільною є техніка тематичного колажу. Такий колаж ще називається «Географія візуальних образів». Насамперед, у роботі з таким колажем стоїть завдання прояснити ставлення людини до тієї чи іншої теми, явища тощо та висловити свої думки за допомогою образів. Іноді це дає абсолютно протилежний ефект того, що людина може проявляти на вербальному рівні, саме тому ця методика була використана разом з асоціативним експериментом.

Досліджуваним було запропоновано зробити колажі на тему «Україна» та на тему «Росія» в електронному варіанті, що значно спростило саме створення колажів та дало змогу виконати їх більш яскраво та змістовно. Картинки, з яких досліджувані робили свої колажі, повинні були підписані однією фразою для однозначного трактування.

Наступним була побудова бланка семантичного диференціала, оціночними характеристиками якого слугували конструкти, отримані в при аналізі результатів проведення методик асоціативного експерименту та колажу.

Метод семантичного диференціала (від грецьк. se mantikos -- визначальний і лат. differentia -- різниця) -- один з методів побудови суб'єктивних семантичних просторів. Запропонований американським психологом Ч.Осгудом в 1952 р. і застосовується в дослідженнях, пов'язаних із сприйняттям і поведінкою людини, з аналізом соціальних настановлень і особистих смислів, в психології і соціології, в теорії масових комунікацій і рекламі, а також в естетиці. Метод семантичного диференціала є комбінацією методу контрольованих асоціацій і процедур щодо шкал; при цьому вимірювані об'єкти (поняття, зображення, персонажі і таке інше.) оцінюються за рядом біполярних градуальних (трьох, п'яти, семибальних тощо) шкал, полюси яких, як правило, задаються вербально. Разом з вербальними розроблені невербальні семантичні диференціали, де як полюси шкал використовуються графічні опозиції, живописні картини, фотопортрети.

Метод семантичного диференціала (СД) ґрунтується на явищі синестезії (мислення за аналогією, коли одні почуттєві сприйняття виникають під впливом інших) і є операціональним способом "уловлювання" емоційної сторони сенсу, сприймається індивідом в об'єктах. СД дозволяє виявити несвідомих асоціативні зв'язки між об'єктами у свідомості людей. Будь - які тестові об'єкти оцінюються по ряду бімодальних шкал, полюси яких зазвичай задаються вербально за допомогою антонімів: гарний - поганий, теплий - холодний, активний - пасивний і т.п. Передбачається, що людина здатна оцінити вивчається об'єкт, співвідносячи інтенсивність внутрішнього переживання з приводу об'єкта із заданою оціночної шкали. Ділення шкали фіксують різні ступені даного якості об'єкта. Шкали СД не описують реальність, а є метафорично вираженням станів і відносин суб'єкта (інструкція, яку отримують респонденти, закликає: "ставлячи оцінки, орієнтуйтеся на власні відчуття, а не знання"). В отриманому просторі афективних значень фіксується зближення понять, на які людина реагує подібним чином, і розведення понять, які мають різний емоційний фон. Відстань між поняттями виражається певним числом, що в загальному вигляді дозволяє розрізняти оцінки: а) одного й того самого поняття різними індивідами (або різними групами); б) різних понять одним і тим же індивідом (чи групою); в) одного поняття одним і тим же індивідом (чи групою) в різний час. Шкали, корелюють між собою, групуються в незалежні фактори, які і утворюють семантичний простір.

Метод СД дозволяє знайти систему латентних факторів, в рамках яких індивід оцінює об'єкти. По суті, семантичний простір - дослідна модель структури індивідуального свідомості, і завдання полягає у визначенні того, де в цьому просторі знаходиться об'єкт вивчення.

Розроблена методика семантичного диференціалу направлена на оцінку образів України та українця, Росії та росіянина, і була використана при проведенні фокус-групи.

Метод фокус-групи ( інша назва - сфокусоване інтерв'ю) являє собою по суті групову дискусію, в ході якої з'ясовується ставлення учасників до того чи іншого виду діяльності або продукту цієї діяльності.

Даний метод почав застосовуватися в середині XX в. Вперше його було використано американськими соціологами Р. Мертоном і П. Лазарсфельдом в 1941 році для вивчення ефективності впливу на населення радіопередач. Цей метод широко використовується в соціології, психології, політології, економіці тощо [37].

Фокус-група являє собою групове інтерв'ю, яке проводиться модератором у формі групової дискусії за наперед розробленим сценарієм з невеликою групою «типових» представників досліджуваної частини населення, схожих за основними соціальними характеристиками.

Метод фокус - груп полягає в опитуванні 8 - 12 респондентів у певному часовому інтервалі (від 1 до 2,5 годин) під управлінням модератора. Опитування проводитись у спеціальній фокус-кімнаті, оснащеній відеокамерою і звукозаписувальними пристроями, а також звукоізольованою клієнтської кімнатою, в якій замовник може спостерігати за ходом фокус - групи через одностороннє скло.

Метод фокус-груп, або групове глибоке інтерв'ю, відноситься до числа так званих "гнучких" або "якісних" методів соціологічного дослідження.

Фокус-групи широко використовуються в соціологічних та маркетингових дослідженнях. Метод дозволяє розкрити мотивацію людей, побачити варіанти сприйняття/ставлення до проблеми тощо. Але фокус-група - це якісний метод, тому на його основі не можна робити кількісних висновків. Метод фокус-групи є одним із найпоширеніших якісних методів маркетингових і соціологічних досліджень, які дають можливість оцінити особливості образного сприйняття об'єкта, явища чи предмета.

Дослідження за допомогою фокус-груп - це ретельно спланована акція, що передбачає цикл послідовних дискусій. Мета фокус-групи полягає в тому, щоб допомогти розкритися її учасникам і дати можливість дізнатися дослідникам, що люди відчувають і думають насправді.

Запорукою успіху методу фокус-груп (його об'єктивності, науковості, валідності) є процес відбору учасників для проведення дискусій, особливо з огляду на загальну незначне число респондентів, залучених до дослідження. Так, найбільш оптимальним числом респондентів, на нашу думку, є 7-8 чоловік в одній групі. Кількість учасників фокус групи не повинно перевищувати 12 осіб. Менш шести-семи учасників - обмежує можливості обговорення, тому що не достатньо думок для підтримки дискусії і творчого розкріпачення. Більш дванадцять учасників теж погано, тому що не всім вдається висловитися, а зв'язок між учасниками втрачається. Потрібно з'ясувати необхідну кількість людей для кожної фокус групи. Якщо кількість учасників по кожній фокус групі не досягає кількості шести осіб, продумайте варіант об'єднання фокус груп. Якщо кількість учасників більше дванадцяти, розділіть їх на дві фокус-групи.

Як тільки вирішена кількість учасників, потрібно дізнайтеся скільки з них зможуть взяти участь у роботі фокус-групи.

Характерними рисами фокус-груп є:

1. Сфокусований характер дискусії.

2. Орієнтація на з'ясування всієї різноманітності існуючих поглядів.

3. Внутрішньогрупова інтеракція.

4. Широке використання уявних експериментів та проективних технік.

5. Фокус-групове моделювання.

6. Використання елементів гри при проведенні дискусії.

Перевагами методу фокус-груп є: можливість отримання інформації про причини поведінки, формування певних установок респондентів; можливість побудови різного роду моделей об'єкта дослідження; широкі можливості використання методу спостереження; можливість отримання вірогідних даних щодо щирості респондентів; досить велика оперативність методу.

Недоліком фокус-груп є те, що їх ефективність значною мірою залежить від кваліфікації модератора.

При проведенні фокус-групи учасникам було запропоновано продивися, обговорити та оцінити певний контент (Додаток Б), який містив провокативну пропагандистську інформацію, підібрану випадковим чином. Від класичного варіанту проведення фокус-групи дане дослідження відрізнялося тим, що мало на меті не якісну характеристику та оцінку даного контенту, а визначення змін уявлень про образи України, Росії, українців та росіян після перегляду такої інформації пропагандистського характеру. Задля досягнення цього завдання перед початком проведення фокус-групи учасником було запропоновано оцінити ці образи, заповнивши бланк семантичного диференціалу, ця ж процедур була повторена в кінці фокус-групи.

Всі математичні обрахунки було виконано в програмі SPSS v.19.

Висновки до розділу 2

1. Виходячи з мети та завдань емпіричне дослідження було визнано за доцільне проводити в три етапи:

ѕ Етап І. Формування вибірки. Підбір та підготовка методик дослідження.

ѕ Етап ІІ. Проведення емпіричного дослідження.

ѕ Етап ІІІ. Аналіз результатів емпіричного дослідження.

1. Для вивчення динаміки зміни образів України та Росії та виконання поставлених задач було використано наступні методи : метод вільного асоціативного експерименту, метод побудови тематичного колажу («Географія візуальних образів»), метод семантичного диференціалу, та метод формуючої фокус-групи.

2. Дані, отримані за допомогою методик вільного асоціативного експерименту та методу побудови тематичного колажу, дали змогу побудувати біполярні шкали для оцінки образів України, Росії, українця та росіянина відповідно.

3. Було проведено формуючу фокус - групу, до початку і після якої досліджувані повинні були оцінити образи України, Росії, українця та росіянина за розробленою методикою семантичного диференціалу.



РОЗДІЛ ІІІ. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗМІН УЯВЛЕНЬ ПРО НАЦІОНАЛЬНИЙ ОБРАЗ УКРАЇНИ ТА РОСІЇ В УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ ПІД ВПИЛИВОМ ПРОПАГАНДИ В ЗАСОБАХ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ

3.1 Аналіз результатів асоціативного експерименту щодо образів України, Росії, українця та росіянина

У вільному асоціативному експерименті взяло участь 10 осіб, 7 дівчат та 3 хлопці. Такий розподіл не дає змоги зробити висновки про особливості гендерного сприймання. У якості слів-стимулів були слова Україна, Росія, українець, росіянин. Результатом експерименту було 753 асоціативних реакції, більш слів - асоціацій були унікальними, що можна пояснити як і когнітивної складністю досліджуваних, так і величиною вибірки. Було пораховано загальну кількість асоціацій по кожному з стимульних слів, визначено семантичні гнізда та дано їм назву. Отримані результати для наглядності представлено у вигляді таблиці.

Таблиця результатів асоціативного експерименту

Слово-стимул	Довжина асоціативного ланцюжка	Кількість семантичних гнізд	Середній розмір семантичного гнізда	Назва семантичних гнізд
Україна	220	16	13.75	«Батьківщина» «Щастя» «Незалежність» «Демократія» «Мирна» «Традиції» «Майбутнє» «Краса» «Статус» «Господарство» «Європа» «Єдність» «Могутність» «цілісність» «Визначна історія»
Українець	185	9	20.5	«Свобода» «Сила» «Щирість» «Досягнення» «Козак» «Патріот» «Емоційність» «Обмеженість» «Боєць»
Росія	180	13	13.8	«Загарбник» «Штучність» «Політики» «Можливості» «Репресії» «Культура» «Могутність» «Імперія» «Традиції» «Краса» «Азія» «Тоталітаризм» «Національні символи»
Росіянин	159	9	17.6	«Зверхність» «Традиційність» «Шовініст» «Жертва» «Обмеженість» «Розбійник» «Поет» «Боягуз» «Щедрість»

Так, образ України можна сформулювати наступним чином : щаслива, Батьківщина, незалежна, демократична, традиційна, красива, мирна, з великим майбутнім, могутня, єдина, цілісна, має потужне господарство, має тривалу історію.

Росія представлена наступним чином: загарбник, втрачені можливості, велика культура, могутня, імперія, тоталітарна, репресії, красива, традиційна, штучна, азійська країна. Також сильні асоціації з політиками та національними символами.

Українця досліджувані уявляють так: вільний, сильний, щирий, козак, патріот, боєць, емоційний, обмежений, прагне досягнень.

Росіянин же такий: зверхній, тримається традицій, шовініст, жертва, обмежений, розбійник, боягуз, щедрий, поет.

Слово-стимул «Україна» викликало найбільше реакцій і найбільше семантичних гнізд, що свідчить про емоційну забарвленість образу.

Порівняння величини асоціативних рядів на слова-стимули «Українець» та «Росіянин» та кількості семантичних гнізд в них можна зробити висновок про стереотипне уявлення про росіян, і значне негативне забарвлення їх образу.

На основі отриманих характеристик було створено конструкти для семантичного диференціалу.

3.2. Аналіз особливостей візуалізації образів України та Росії

У ході дослідження було отримано 20 колажів на теми «Україна» та «Росія». Аналіз було здійснено за схемою : головне, сутність - в центрі; майбутнє - в правому куті; минуле - в лівому куті.

На основі наявних матеріалів було побудовано узагальнений колаж образу України серед української молоді, для відображення головних характеристик використовувалися найяскравіші зображення.

Аналізуючи образ України, побудований у колажах, можна описати його таким чином:

ѕ головне, сутність образу - національні символи (жовто-блакитний прапор, тризуб тощо), воля (уособлюється в козаках та їхньому способі життя), краса України (краєвиди та люди), культурні надбання (образ Т.Шевченка, І.Франка та інших визначних постатей), патріотизм, любов до Батьківщини, боротьба;

ѕ минуле образу - безсилля, погана влада, корупція, страх, соціальний контроль, боротьба, визначна історія;

ѕ майбутнє образу - невизначеність, великий потенціал, надія, боротьба.

Правий кут більшості колажів заповнений зображеннями з підписами, що свідчать про надію на краще майбутнє і необхідність боротьби за це майбутнє. Теперішній стан України зображений як переломний момент, як боротьба за краще майбутнє.

Аналогічно було проаналізовано колажі на тему «Росія». Образ Росії можна охарактеризувати наступним чином :

ѕ головне в образі - жорстка політика, лжива влада, цензура, соціальна несправедливість, соціальний контроль, корупція, сильні асоціації з політиками та національною атрибутикою;

ѕ минуле образу (лівий кут) - агресія, Олімпіада, визначна культура, алкоголь;

ѕ майбутнє образу (правий кут) - великі можливості, жорстка політика, агресія, невизначеність.

Необхідно відмітити, що зображення в правому куті багатьох колажів досить невизначені і неоднозначні, що пояснюється туманними уявленнями про майбутнє країни-сусіда. Використовуючи наявні матеріали та виявлені характеристики, було побудовано узагальнений колаж образу Росії в української молоді. Порівнюючи отримані характеристики та побудовані колажі, очевидними є такі моменти: образ Росії зображений в дуже негативному ракурсі, він майже не містить ніяк позитивних рис, крім того, країна зображена агресивною та з невизначеним майбутнім.

Отримані характеристики та тенденції в сприйнятті України та Росії були використані при побудові семантичного диференціалу для подальшого дослідження.

3.3 Визначення факторної структури образів України, Росії, українця та росіянина у сприйманні української молоді

Використовуючи отримані на попередніх етапах дослідження характеристик було побудовано бланк семантичного диференціал (Додаток А). Досліджувані заповняли його на початку фокус-групи та наприкінці, після формуючого впливу. Результати цього дослідження дали змогу виділити фактори у сприйманні України, Росії, українця та росіянина відповідно.

1) Факторна структура образу України.

У якості полюсів семантичного диференціалу до образу України слугували такі дихотомічні характеристики: рідна - чужа, щаслива - знедолена, незалежна - залежна, тоталітарна - демократична, миролюбива - войовнича, традиційна-сучасна, з великим потенціалом - країна без майбутнього, красива-звичайна, статусна-невизнана, аграрна держава - індустріальна держава, європейська - азійська, розвинута-відстала, єдина-розділена, могутня-беззахисна, унітарна-федеративна, з тривалою історією - молода держава. Семантичний диференціал містив 16 характеристик, за якими потрібно було оцінити образ України за п'ятибальною шкалою. До отриманих даних було застосовано процедуру факторного аналізу, за методом головних компонент, з обертанням Варімакс. (Додаток В)

Результати представлені у таблиці 1 і таблиці 2.

Таблиця 1. Кореляції змінних у факторній структурі образу України (факторна матриця)

Змінна	Фактор
	1	2	3	4	5
Європейська	0,921	0	-0,286	0	0,247
Аграрна	0,886	0	0	-0,263	0,362
Унітарна	0,871	0,325	-0,162	-0,169	0
Єдина	0,862	0	0,367	-0,146	0
Могутня	0,696	0,375	0,534	0,286	0
Традиційна	0,598	0,330	-0,441	0,124	0,557
Красива	0	0,952	0	0,224	0
Рідна	0	0,944	0	0,220	0,140
Розвинута	0,129	0,850	0,289	0,392	0
Незалежна	0	-0,688	0,426	-0,109	-0,571
Потенціальна	0,180	0,633	-0,157	-0,536	0,484
Тривала Історія	-0,174	0	0,935	-0,253	0,154
Щаслива	0,108	0	0,912	0,325
Миролюбива	-0,193	0,333	0	0,895	0,187
Тоталітарна	0	0,408	0	0,797	0
Статусна	0,329	0,140	0,223	0	0,903

Таблиця 2. Змінні факторів образу України

№ фактору	Змінні, які входять до складу фактору
1 фактор	«європейська», «аграрна», «унітарна», «єдина», «могутня», «молода», «войовнича»
2 фактор	«красива», «рідна», «розвинута», «визначна історія», «залежна»
3 фактор	«могутня», «незалежна», «має тривалу історію», «щаслива»
4 фактор	«миролюбива», «тоталітарна», «без майбутнього», «молода країна»
5 фактор	«статусна», «традиційна», «з великим майбутнім»

На основі факторної матриці з 16 змінних можна виділити 5 факторів:

1 фактор : «європейська», «аграрна», «унітарна», «єдина», «могутня», «молода», «войовнича»;

2 фактор : «красива», «рідна», «розвинута», «визначна історія», «залежна»;

3 фактор : «могутня», «незалежна», «має тривалу історію», «щаслива»;

4 фактор : «миролюбива», «тоталітарна», «без майбутнього», «молода країна»;

5 фактор : «статусна», «традиційна», «з великим майбутнім».

Умовно можна назвати перший фактор образу України як «європейська держава», оскільки дана змінна займає домінуючу позицію, інші змінні даного фактору є описовими до неї.

Другий фактор - «рідна країна», близький за семантичним значенням до Батьківщини.

Третій фактор - «тривала історія», дана змінна суттєво домінує над іншими в цьому факторі.

Четвертий фактор - «миролюбива», змінна має найбільшу величину кореляції.

П'ятий фактор - «традиційна», інші змінні фактора є доповнюючими.

Фактично, другий і третій фактори можна об'єднати в один «рідна країна» через їхню семантичну та смислову близкість.

Таким чином, факторна структура образу України має наступний вигляд : європейська держава, рідна країна, миролюбива та традиційна.

2) Факторна структура образу українця.

У якості полюсів семантичного диференціалу до образу українця було обрано такі дихотомічні характеристики : щасливий - не щасний, вільний - обмежений у можливостях, щирий-підлий, прогресивний - консерватор, розумний - дурний, добрий - злий, войовничий - миролюбивий, інтелігентний - селянин, довірливий - розсудливий, має власну думку, патріот - байдужий, вірний - не вірний, щедрий - скупий, неосвічений - сучасний, емоційний - холодний, творчий - звичайна сіра людина, обмежений - з широким кругозором.

Семантичний диференціал містив 16 змінних, які необхідно було оцінити за п'ятибальною шкалою. До отриманих даних було застосовано процедуру факторного аналізу, за методом головних компонент, з обертанням Варімакс (Додаток Г), результати представлені у таблиці 3 та таблиці 4.



Таблиця 2. Кореляції змінних у факторній структурі образу українця (факторна матриця )

Змінні	Фактори
	1	2	3	4	5
Щасливий	0	0,878	-0,328	0	0
Вільний	0	-0,361	-0,842	0	0
Щирий	0,822	0,346	-0,158	0	0
Прогресивний	0,207	0,795	0,257	0	0
Розумний	0,770	-0,277	0	0,139	-0,350
Добрий	0,676	0,341	-0,341	0,154	-0,315
Войовничий	-0,204	-0,305	0,767	0,116	0,140
Інтелігентний	0,854	0	0,270	-0,164	0,253
Довірливий	-0,128	0	0,241	0,804	0
Патріот	0,616	0,332	0	-0,627	-0,212
Вірний	0,635	-0,142	-0,417	-0,168	-0,334
Щедрий	-0,106	0	0	0	0,951
Неосвічений	-0,530	0,254	0,286	0,363
Емоційний	-0,679	0	0,105	0,186	0,553
ТворчаЛюдина	-0,284	0,745	0,197	0,337	0
Обмежений	0,104	0,411	0	0,677	0,172

Таблиця 4. Змінні факторів образу українця

№ фактору	Змінні, які входять до складу фактору
1 фактор	«щирий», «розумний», «добрий», «інтелігентний», «патріот», «вірний», «не емоційний»
2 фактор	«щасливий», «прогресивний», «творча людина»
3 фактор	«войовничий», «прогресивний», «обмежений у можливостях», «не щасливий»
4 фактор	«довірливий», «обмежений», «не патріот», «не інтелігентний»
5 фактор	«щедрий», «емоційний», «не розумний»

На основі факторної матриці можна виділити п'ять факторів:

1 фактор : «щирий», «розумний», «добрий», «інтелігентний», «патріот», «вірний», «не емоційний»;

2 фактор : «щасливий», «прогресивний», «творча людина»;

3 фактор : «войовничий», «прогресивний», «обмежений у можливостях», «не щасливий»;

4 фактор : «довірливий», «обмежений», «не патріот», «не інтелігентний»

5 фактор : «щедрий», «емоційний», «не розумний».

Аналізуючи кореляційні та смислові зв'язки між змінними першого фактору, можна дати йому назву «моральність».

Другий фактор - «творчість», ця змінна є домінуючою у даному факторі.

Третій фактор було названо «борець», що відображає смислові зв'язки між змінними у цьому факторі.

Четвертий та п'ятий фактори образу можна об'єднати в «довірлива обмежена людина», зі смисловою подібністю до «міщанин».

Образ українця можна описати наступними чином : моральний, творчий, той, що бореться, або людина з обмеженими поглядами.

3) Факторна структура образу Росії

У якості полюсів семантичного диференціалу до образу Росії були такі дихотомічні характеристики : європейська - азійська, незалежна - залежна, аграрна - індустріальна, статусна - невизнана, красива - звичайна, друг - ворог, визначна культура - суспільство користувачів, цілісна - штучно створена, щаслива - знедолена, загарбник - занепокоєний сусід, розвинута - відстала, могутня - слабка, традиційна - сучасна, імперія - федеративна держава, миролюбива - войовнича, з великим потенціалом - без майбутнього, тоталітарна - демократична.

Ці характеристики необхідно було оцінити за п'ятибальною шкалою, і до даних було застосовано процедуру факторного аналізу, за методом головних компонент, з обертанням Варімакс (Додаток Д). Отримані результати представлені у вигляді таблиці 5 і таблиці 6.



Таблиця 5. Кореляції змінних у факторній структурі образу Росії (факторна матриця )

Змінні	Фактори
	1	2	3	4	5	6
Європейська	0,914	0	0	0	0	0,149
Незалежна	-0,770	0	0	0,194	-0,353	0
Аграрна	0,682	0	0,457	-0,478	0	0
Статусна	-0,558	0,366	0,232	0,548	0	0,214
Красива	-0,105	0,863	0	0	0	0
Друг	-0,144	0,822	0,233	0	0	0
ВизначнаКультура	0	0,696	0	0,617	-0,139	0,224
Цілісна	0,401	0,691	0	0,448	0	-0,216
Щаслива	0,117	0,116	0,938	0,106	0	-0,173
Загарбник	-0,220	-0,422	-0,829	0	-0,123	0
Розвинута	-0,346	0	0,791	0,138	-0,363	0
Могутня	-0,176	0,139	0	0,954	0	0
традиційна	-0,258	0	-0,367	-0,201	0,769	-0,228
Імперія	0,477	0	0	0,228	0,748	0,123
Миролюбива	0,323	0	0	-0,349	0,538	0,479
Потенціал	0,128	0,464	0,322	0,520	0,523	0
Тоталітарна	0,114	0	-0,164	0	0	0,935

Таблиця 6. Змінні факторів образу Росії

№ фактору	Змінні, які входять до складу фактору
1 фактор	«європейська», «аграрна», «невизнана», «залежна», «відстала»
2 фактор	«красива», «друг», «визначна культура», «цілісна», «занепокоєний сусід»
3 фактор	«щаслива», «занепокоєний сусід», «розвинута»
4 фактор	«могутня», «визначна культура», «статусна», «потенціал»
5 фактор	«традиційна», «імперія», «миролюбива», «потенціал», «не розвинута»
6 фактор	«тоталітарна», «штучно створена», «сучасна»

На основі факторної матриці можна виділити шість факторів:

1 фактор: «європейська», «аграрна», «невизнана», «залежна», «відстала»;

2 фактор: «красива», «друг», «визначна культура», «цілісна», «занепокоєний сусід»;

3 фактор: «щаслива», «занепокоєний сусід», «розвинута»;

4 фактор: «могутня», «визначна культура», «статусна», «потенціал»;

5 фактор: «традиційна», «імперія», «миролюбива», «потенціал», «не розвинута»;

6 фактор: «тоталітарна», «штучно створена», «сучасна».

Перший фактор можна назвати «відсталість», так як ця змінна домінує серед інших змінних у цьому факторі, які описовими до неї.

Другий та третій фактори за семантичною близькістю та кореляційними зв'язками можна об'єднати в один - «бажаний союзник».

Четвертий фактор за смислом змінних, що його складають, можна назвати «велич».

П'ятий та шостий фактори можна по смислу об'єднати в один - «провідна імперська політика».

Таким чином, образ Росії складається з таких факторів : відсталість, бажаний союзник, величність, провідна імперська політика.

4) Факторна структура образу росіянина.

Як полюси семантичного диференціалу до образу росіянина були використані такі дихотомічні характеристики : щирий - підлий, шовініст - космополітичний, добрий - злий, войовничий - миролюбивий, розумний - дурний, вільний - обмежений у можливостях, щасливий - знедолений, довірливий - розсудливий, творчий - звичайна сіра людина, неосвічений - сучасний, обмежений - з широким кругозором, патріот - байдужий до політики, зверхній - нормальне ставлення, дружнє ставлення - ворожість, інтелігентний - селянин, щедрий - скупий.

До результатів було застосовано процедуру факторного аналізу, коротко дані представлені у вигляді таблиці 7 і таблиці 8.



Таблиця 5. Кореляції змінних у факторній структурі образу Росії (факторна матриця )

Змінні	Фактори
	1	2	3	4	5
Щирий	0,850	-0,247	0	0,145	0,262
Шовініст	-0,841	0	0	-0,104	0,327
Добрий	0,783	-0,196	-0,187	-0,152	0,303
Войовничий	-0,728	0,581	0	0	0,128
Розумний	0,717	-0,148	-0,484	-0,203	0
Вільний	0,177	-0,920	-0,185	0,101	0
Щасливий	0,158	-0,858	0	0,327	0,137
Довірливий	-0,306	0,854	0	0	0
ТворчаЛюдина	0	0,626	-0,336	0,384	0,517
Неосвічений	0	0	0,906	-0,281	-0,144
Обмежений	0	0,255	0,859	0	0
Патріот	0,361	0,196	-0,744	-0,204	0,265
Зверхній	0	0	0,244	0,901	0,141
ДружнєСтавлення	0,133	0,132	0,292	-0,880	0
Інтелегентний	0,297	0	-0,468	0,517	0
Щедрий	0	0,110	0,146	0	-0,941

Таблиця 8. Змінні факторів образу росіянина

№ фактору	Змінні, які входять до складу фактору
1 фактор	«щирий», «добрий», «космополітичний», «миролюбивий», «розумний»
2 фактор	«довірливий», «творча людина», «обмежений у можливостях», «не щасливий»
3 фактор	«неосвічений», «обмежений», «патріот», «селянин»
4 фактор	«зверхній», «вороже ставлення»
5 фактор	«скупий», «творча людина», «шовініст»

З факторної матриці можна вивести 5 факторів :

1 фактор: «щирий», «добрий», «космополітичний», «миролюбивий», «розумний»;

2 фактор: «довірливий», «творча людина», «обмежений у можливостях», «не щасливий»;

3 фактор: «неосвічений», «обмежений», «патріот», «селянин»;

4 фактор: «зверхній», «вороже ставлення»;

6 фактор: «скупий», «творча людина», «шовініст».

Перший фактор за смисловим наповненням його змінних можна назвати «прогресивність».

Другий фактор умовно можна назвати «політична індиферентність».

За семантичним та кореляційним зв'язками між третім, четвертим та п'ятим факторами їх можна об'єднати в один - «шовініст».

Таким чином, факторна структура образу росіянина наступна : прогресивність, політична індиферентність, шовінізм.

Отже, було отримано такі результати : Україна сприймається за такими факторами як, європейська держава, рідна країна, миролюбива та традиційна. Образ українця можна описати наступними чином : моральний, творчий, той, що бореться, або людина з обмеженими поглядами.

Образ Росії складається з таких факторів : відсталість, бажаний союзник, величність, провідна імперська політика, а факторна структура образу росіянина наступна : прогресивність, політична індиферентність, шовінізм

Можна порівняти факторну структуру даних образів між собою. Очевидним є те, що образи України та Росії принципово різні. Так, Україна сприймається в трьох взаємопов'язаних аспектах : європейська держава, рідна країна, традиційна та миролюбива. Образ Росії складається з чотирьох факторів, значно менше зв'язаних між собою : відсталість, бажаний союзник, велич, імперська політика.

Росіянин даною вибіркою сприймається лише у політичному аспекті по незалежним факторам - прогресивний, політично індиферентний, шовініст. Яскраво це видно порівнянні зі структурою образа українця, де поряд з факторами, які мають відношення до політичного життя - борець, довірлива обмежена людина (міщанин), є ще два, що характеризують особистісні риси моральність та творчість людини. Це може свідчити про спрощене і стереотипне сприймання росіян.



3.4 Дослідження динаміки змін образів України та Росії в уявленнях студентської молоді

Досліджувані заповняли бланк семантичного диференціалу два рази - до і після перегляду контенту на фокус-групі, тому є можливість послідовно порівняти кожен з образів і до і після процедури.

Для початку було проведено порівняння середніх даних вибірки, розділеної за статтю. Але коефіцієнт статичної значимості різниці результатів чоловіків і жінок р=0,526, що свідчить про відсутність гендерних відмінності у сприйманні даних образів.

Дані дослідження мали нормальний розподіл, для порівняння середніх величин характеристик образів до і після формуючого впливу було використано t-критерій Стьюдента для залежних виборок. (Додаток Ж).

Зміни середніх значень по образу України мають t= 0,651 з значимістю р=0,052 , що трохи більше за трохи більше за допустим величину, але допустимо для інтерпретації.

Середні значення змін по образу Росії мають t = -0,596 з статичною значимістю р= 0,049 , тобто можуть бути інтерпретовані.

Середні значення змін по образах українця та росіянина мають коефіцієнти статистичної значимості р=0,782 та р=0,737 - що набагато більше допустимої норми (р<0,05). Тому ці образи будуть лише описані, без інтерпретації.

Образ України у досліджуваних до перегляду пропагандистського контенту.

На основі отриманих при заповненні семантичного диференціалу даних було побудовано образ України для даної молодіжної вибірки, для зручності він представлений у вигляді графіка 1.



Графік1. Значимі змінні у сприйманні образа України (до перегляду контенту)

Образ було оцінено по шістнадцяти різних змінних.

Отже, у свідомості молодіжної вибірки склався такий образ України - рідна, знедолена, залежна, демократична, миролюбива, традиційна, з великим майбутнім, красива, достатньо статусна, аграрна, європейська, з середнім рівнем розвитку, єдина, слабка, унітарна, з тривалою історією.

Найбільш важливі характеристики для образу України : рідна, миролюбива, з великим майбутнім, знедолена, красива, єдина, демократична, слабка, з тривалою історією. Особливу увагу треба звернути на важливість змінної «унітарна» для образу України.

Такі характеристики, як традиційність, статусність та рівень розвитку, виявилися погано визначеними, респонденти за ними не змогли однозначно оцінити образ України.

Образ України у досліджуваних після перегляду пропагандистського контенту.

Після перегляду пропагандистського контенту респонденти оцінили образ України за семантичним диференціалом. Використовувалися ті ж самі шістнадцять характеристик, отриманий образ для зручності поданий у вигляді графіку 2.

Графік2. Значимі змінні у сприйманні образа України (після перегляду контенту)

Образ України описаний таким чином : рідна, знедолена, залежна, демократична, миролюбива, сучасна, з великим потенціалом для розвитку, красива, не статусна, аграрна, європейська, єдина, слабка, унітарна, з тривалою історією. Респонденти не змогли визначитися з оцінкою рівня розвитку.

Для зручного порівняння кількісних змін характеристик у образі України було побудовано графік 3.

Графік 3. Порівняння значимих змінних у сприйманні образа України (до і після перегляду контенту)

На графіку добре видно кількісні зміни в оцінках характеристик образу України, оскільки вони статистично значимі, то їх буде розглянуто.

Після перегляду пропагандистського контенту змінилися такі характеристики : рідна (4,8 до і 4,85 після), щаслива (-0,8 до і -0,71 після), незалежна (0,28 до і 1 після), тоталітарна (-1,42 до і -2 після), миролюбива (3,5 до і 3,8 після), традиційна (0,85 до і 0,57 після), потенціальна (4,42 до і 3,8 після), статусна (0,85 до і 0,71 після), аграрна (1,42 до і 1,5 після), розвинута (0,42 до і 0,3 після), могутня (-0,57 до і -0,71 після), унітарна ( 3 до і 2,57 після).

Порівняно з іншими сильно змінилися оцінки по змінних «незалежна» (0,28 до і -1 після), «тоталітарна» (-1,42 до і -2 після), «миролюбива» (3,5 до і 3,28 після), «традиційна» (0,85 до і 0,57 після), «потенціал» (4,42 до і 3,8 після), «могутня» (-0,57 до і - 0,71 після), «унітарна» (3 до і 2,57 після).

Образ Росії у досліджуваних до перегляду пропагандистського контенту.

Аналогічним способом було оцінено сформований у вибірки образ Росії. За бланком семантичного диференціалу цей образ було оцінено за 17 змінними-характеристиками. Для зручності результати представлені у вигляді графіка 4.

Графік 4. Значимі змінні у сприйманні образа Росії (до перегляду пропагандистського контенту)

Отже, у респондентів сформувався такий образ Росії : ворог, загарбник, нещаслива країна, тоталітарна, незалежна, статусна, індустріальна, відстала, штучно створена, могутня, імперія.

Такі характеристики, як миролюбива, традиційна, красива, з великим потенціалом, європейська, з визначною культурою майже не виражені в оцінках досліджуваних, що свідчить про спрощене, стереотипне сприймання Росії.

Образ Росії у досліджуваних після перегляду пропагандистського контенту.

Оцінка образу за тим же бланком семантичного диференціалу була проведена після перегляду пропагандистського контенту. Отримані результати представлені у вигляді графіка 5.

Графік 5. Значимі змінні у сприйманні образа Росії (після перегляду пропагандистського контенту)

Образ Росії після перегляду пропагандистського контенту : ворог, загарбник, не щаслива країна, незалежна, тоталітарна, войовнича, статусна, не красива, азійська, відстала, штучно створена, могутня, імперія, традиційна, з великим потенціалом для розвитку, аграрна держава, визначна культура.

Найголовніші характеристики образу : ворог, загарбник, не щаслива країна, тоталітарна, войовнича, статусна, могутня, імперія.

Такі змінні, як «традиційна», «з потенціалом», «аграрна держава», «визначна культура», практично не визначені в образі.

Треба відмітити, що даний образ Росії, побудований після перегляду пропагандистського контенту, якісно відрізняється від образу, отриманого до перегляду. Значно менше характеристик не визначені, деякі характеристики набули протилежних значень.

Для детальнішого якісного та кількісного порівняння образів Росії до і після перегляду контенту було побудовано графік 6.

Графік 6. Порівняння значимих змінних у сприйманні образа Росії ( до і після перегляду пропагандистського контенту)

Графік 6. Порівняння значимих змінних у сприйманні образа Росії ( до і після перегляду пропагандистського контенту)

На побудованому графіку добре видно кількісні зміни у оцінці характеристик образів до і після перегляду пропагандистського контенту.

Характеристики образу, які змінилися після перегляду : друг (-1,74 до і -1,84 після), незалежна (0,71 до і 1,14 після), миролюбива (0,42 до і -3,14 після), статусна (2 до і 2,14 після), аграрна держава (-0,85 до і -1,85 після), європейська (-1,57 до і -0,28 після), розвинута (-2 до -2,14 після), цілісна (-2 до і -2,14 після), могутня (1 до і 2 після).

Сильно змінилися оцінки по змінним «незалежна» (0,71 до і 1,14 після), «миролюбива» (0,42 до і -3,14 після), «аграрна держава» (-0,85 до і -1,85 після), «європейська» (-1,57 до і -0,28 після), «могутня» (1 до і 2 після).

Отже, підсумовуючи отримані результати, необхідно зазначити наступне : у свідомості молодіжної вибірки склався такий образ України - рідна, знедолена, залежна, демократична, миролюбива, традиційна, з великим майбутнім, красива, достатньо статусна, аграрна, європейська, з середнім рівнем розвитку, єдина, слабка, унітарна, з тривалою історією. При перегляді контенту з інформацією найбільше змінюються такі характеристики образу України, як «незалежна», «демократична», «миролюбива», «традиційна», «потенціал», «могутня», «унітарна», що дає змогу висунути гіпотезу про їх чутливість до впливу пропаганди.