Щодо образу Росії, то він значно спрощений і стереотипний. Так, у респондентів сформувався такий образ Росії : ворог, загарбник, нещаслива країна, тоталітарна, незалежна, статусна, індустріальна, відстала, штучно створена, могутня, імперія. Такі характеристики, як миролюбива, традиційна, красива, з великим потенціалом, європейська, з визначною культурою, майже не виражені в оцінці образу.

Після перегляду контенту найбільше змінилися оцінки по змінним «незалежна», «миролюбива» , «аграрна держава», «європейська», «могутня», крім того, загальний образ Росії став більш розширеним.

Користуючись отриманими даними, можна порівняти сформовані в української молоді образи України та Росії між собою. Для зручності аналізу результати представлені у вигляді графіку 7.

Графік 7. Порівняння значимих змінних у сприйманні образа України та Росії

Порівнюючи ці два образи за одними характеристиками, видно, що українська молодь уявляє Україну щасливішою, більш розвинутою, більш миролюбивішою, з більшим потенціалом для розвитку, єдиною європейською країною. Росія ж програє образу України майже за всіма критеріями, крім статусності, незалежності, могутності.

Зміни в оцінках образів українця та росіянина виявилися статистично незначимими, тому не можуть бути інтерпретовані, але їх необхідно описати.

Образ українця, що сформувався в української молоді, був побудований за допомогою семантичного диференціалу і визначається за 16 змінними. Для зручності його представлено у вигляді графіку 7.

Графік 7. Значимі змінні у сприйманні образа українця

Отже, українець - щасливий, вільний, щирий, розумний, добрий, миролюбивий, патріот, вірний, емоційний, освічений, має широкий кругозір.

Такі характеристики, як прогресивний, інтелігентний, довірливий, творча особистість, виявилися не визначеними в образі, або, можливо, не були зрозумілі досліджуваним.

В цілому склався позитивний образ українця.

Щодо образу росіянина, то його теж було оцінено за 16 характеристиками, подібними до тих, що використовувалися при побудові образа українця. Отримані результати представлені у вигляді графіка 8.



Графік 8. Значимі змінні у сприйманні образа росіянина

Отже, образ пересічного росіянина характеризується наступним : не щасливий, обмежений у можливостях, підлий, шовініст, дурний, войовничий, селянин, довірливий, дружнє та нормальне ставлення до українців, щедрий, мужній, творча людина.

Такі характеристики, як добрий, патріот, неосвічений, не виражені.

В цілому образ росіянина має негативний характер, протиречиве поєднання як негативних, так і негативних якостей може свідчить про ще не до кінця сформований образ та формування нового негативного національного стереотипу.

Для детальнішого порівняння образи українця та росіянина було зображено у вигляді графіка 9.



Графік 9. Порівняння образів росіянина та українця

Якщо порівняти ці образи між собою, то вийде наступне:

ѕ типовий українець значно щасливіший від росіянина, має набагато більше можливостей, він значно добріший та розумніший, більш інтелігентний, значно щедріший та, на відміну від росіянина, патріот своєї держави;

ѕ образ типового росіянина має багато негативних рис, крім того він войовничий. Але більш освічений та творчий.

Висновки до розділу 3

Аналіз результатів проведеного емпіричного дослідження дозволив зробити наступні висновки:

1. За результатами вільного асоціативного експерименту та методу побудови тематичного колажу можна побудувати образи, які склалися у студентської молоді:

ѕ Образ України : щаслива, Батьківщина, незалежна, демократична, традиційна, красива, мирна, з великим майбутнім, могутня, єдина, цілісна, має потужне господарство, має тривалу історію.

ѕ Росія представлена наступним чином: загарбник, втрачені можливості, велика культура, могутня, імперія, тоталітарна, репресії, красива, традиційна, штучна, азійська країна. Також сильні асоціації з політиками та національними символами.

ѕ Українця досліджувані уявляють так: вільний, сильний, щирий, козак, патріот, боєць, емоційний, обмежений, прагне досягнень.

ѕ Росіянин же такий: зверхній, тримається традицій, шовініст, жертва, обмежений, розбійник, боягуз, щедрий, поет.

2. Аналіз результатів проведеної методики семантичного диференціалу дозволяє зробити наступні висновки щодо факторної структури образів України, Росії, українця та росіянина :

ѕ Факторна структура образу України має наступний вигляд : європейська держава, рідна країна, миролюбива та традиційна.

ѕ Образ українця : моральний, творчий, той, що бореться, або людина з обмеженими поглядами.

ѕ образ Росії складається з таких факторів : відсталість, бажаний союзник, величність, провідна імперська політика.

ѕ факторна структура образу росіянина : прогресивність, політична індиферентність, шовінізм.

3. Після перегляду контенту з пропагандистською інформацією найбільше змінилися такі характеристики образу України, як «незалежна», «демократична», «миролюбива», «традиційна», «потенціал», «могутня», «унітарна», що дає змогу висунути гіпотезу про їх чутливість до впливу пропаганди.

4. В образі Росії найбільш чутливими до впливу пропаганди є змінні «незалежна», «миролюбива» , «аграрна держава», «європейська», «могутня», Крім того, загальний образ Росії після перегляду став більш розширеним.

5. Результати, отримані даним образів українця та росіянина не мали статистичної значимості, тому були описані без інтерпретації. Так, українець - щасливий, вільний, щирий, розумний, добрий, миролюбивий, патріот, вірний, емоційний, освічений, має широкий кругозір. Такі характеристики, як прогресивний, інтелігентний, довірливий, творча особистість, виявилися не визначеними в образі, або, можливо, не були зрозумілі досліджуваним.

6. Образ же пересічного росіянина характеризується наступним : не щасливий, обмежений у можливостях, підлий, шовініст, дурний, войовничий, селянин, довірливий, дружнє та нормальне ставлення до українців, щедрий, мужній, творча людина. Такі характеристики, як добрий, патріот, неосвічений, не виражені.



ВИСНОВКИ

Метою даної роботи було визначення аспектів сприймання образів України, Росії, українця та росіянина, які суттєво змінюються під впливом пропаганди. Ця мета була досягнута.

Відповідно до мети та поставлених роботи було проведено теоретико-методологічний аналіз механізмів пропаганди та емпіричне дослідження, і на основі отриманих результатів можна зробити наступні висновки:

1. Пропаганда - систематично здійснювані зусилля вплинути на свідомість індивідів, груп, утворень для досягнення певного, заздалегідь наміченого результату в області політичної дії. Пропаганда нейтрально визначається як систематична форма цілеспрямованого переконування, яке намагається вплинути на емоції, погляди, думки й дії визначеної цільової аудиторії з політичною, ідеологічною чи комерційною метою через контрольовану передачу односторонніх повідомлень (які можуть узгоджуватися з фактами або ні) безпосередньо або через канали мас-медіа.

Пропаганда служить формуванню ідеологічної складової того чи іншого соціального ладу, і спрямована на зміни свідомості мас - в потрібному маніпуляторам напрямі. Тобто подібне формування цілком і повністю лежить в зоні впливу маніпулятивних технологій на свідомість мас, з метою початкового формування необхідних установок у підсвідомості окремого індивіда і маси - як сукупності індивідів, і вже далі, такі установки формують відповідні патерни поведінки, які і впливають на свідомість народу.

Створення стереотипних уявлень шляхом інформаційного впливу вважається основним методом пропаганди.

Стереотипи, що виступають в якості стимулу, покликані викликати у людини реакцію - почуття симпатії чи антипатії, страху чи гніву, любові чи ненависті по відношенню до тих чи інших соціальних явищ.

Стереотипи забезпечують прийняття рішення ще до реального аналізу суб'єктів політики, політичних процесів, ситуацій, явищ та фактів. Вони збільшують швидкість обробки інформації, сприяють відсіву та ігноруванню тієї, яка не відповідає стереотипу або суперечить певним уявленням особи або групи громадян. Іншими словами людина сприймає тільки те, що хоче сприйняти.

Стереотипу притаманна специфічна якість: він водночас є і оцінкою і психологічною установкою. Прийнято вважати, що оцінки й установки, як правило, аргументовані. Однак стереотипним оцінкам, що ґрунтуються на сильних емоціях, переживаннях, симпатіях або антипатіях, аргументація не притаманна.

Це зумовлює не лише упередженість, але й високу регулюючу силу -- політичні стереотипи визначають поведінку та ставлення людини, групи осіб до певного політика, партії, організації, об'єкта, процесу, явища.

Стереотипізація процесу мислення у психологічному плані тісно пов'язана з установкою, що формується під час попередньої діяльності людей, їх діяльності і залежить від накопиченого ними досвіду.

Установка - це схильність суб'єкта до певної форми реагування, яка визначає характер поведінки та діяльності; це - готовність особи сприймати суб'єкта політики, політичні процеси, явища та факти в певний спосіб, у певному світлі залежно від попереднього досвіду.

Саме установки становлять психологічну основу, підґрунтя, визначення та аналіз яких відіграє важливу роль в процесі формування образу.

2. Результатом дослідження, проведеного за методиками асоціативного експерименту та тематичного колажу, було побудовано образи України, Росії, українця та росіянина, які сформувалися в української молоді.

Отже, склався такий образ України : щаслива, Батьківщина, незалежна, демократична, традиційна, красива, мирна, з великим майбутнім, могутня, єдина, цілісна, має потужне господарство, має тривалу історію.

Образ Росії: загарбник, втрачені можливості, велика культура, могутня, імперія, тоталітарна, репресії, красива, традиційна, штучна, азійська країна. Також сильні асоціації з політиками та національними символами.

Українця досліджувані уявляють так: вільний, сильний, щирий, козак, патріот, боєць, емоційний, обмежений, прагне визначних досягнень.

Росіянин же такий: зверхній, тримається традицій, шовініст, жертва, обмежений, розбійник, боягуз, щедрий, поет.

Також при аналізі тематичних колажів були виявлені деякі тенденції в сприйманні України та Росії. Образ України у молоді сильно асоціюється з боротьбою та щасливим майбутнім. А образ же Росії асоціюється з агресією, жорсткою політикою та несправедливою владою.

Отримані характеристики були використані як конструкти біполярного семантичного диференціалу. Кожний образ було оцінено за 16 ознаками.

Склався такий образ України - рідна, знедолена, залежна, демократична, миролюбива, традиційна, з великим майбутнім, красива, достатньо статусна, аграрна, європейська, з середнім рівнем розвитку, єдина, слабка, унітарна, з тривалою історією.

Щодо образу Росії, то він значно спрощений і стереотипний. Так, у респондентів сформувався такий образ Росії : ворог, загарбник, нещаслива країна, тоталітарна, незалежна, статусна, індустріальна, відстала, штучно створена, могутня, імперія. Такі характеристики, як миролюбива, традиційна, красива, з великим потенціалом, європейська, з визначною культурою, майже не виражені в оцінці образу.

За допомогою факторного аналізу було визначено факторну структуру у сприйманні кожного образу.

Образ України складається з чотирьох факторів з різним рівнем значимості : рідна країна, європейська держава, миролюбива та традиційна.

Образ Росії теж складається з чотирьох факторів : відсталість, бажаний союзник, величність, провідна імперська політика.

Образ українця складається з таких факторів: моральний, творчий, той, що бореться, або людина з обмеженими поглядами.

Росіянин сприймається лише у політичному аспекті, за трьома факторами: прогресивність (у значенні політичної толерантності), політична індиферентність, шовінізм.

3. За різницею в оцінках характеристик в біполярному семантичному диференціалі, заповненому до формуючої фокус-групи і після неї, було виявлено аспекти образів України та Росії, які чутливі до впливу пропагандистської інформації.

Результати ж по даним образів українця та росіянина не мали статистичної значимості, тому були описані без інтерпретації.

Українець - щасливий, вільний, щирий, розумний, добрий, миролюбивий, патріот, вірний, емоційний, освічений, має широкий кругозір.

Такі характеристики, як прогресивний, інтелігентний, довірливий, творча особистість, виявилися не визначеними в образі, або, можливо, не були зрозумілі досліджуваним.

В цілому склався позитивний образ українця.

Образ же пересічного росіянина характеризується наступним : не щасливий, обмежений у можливостях, підлий, шовініст, дурний, войовничий, селянин, довірливий, дружнє та нормальне ставлення до українців, щедрий, мужній, творча людина. Такі характеристики, як добрий, патріот, неосвічений, не виражені. В цілому образ росіянина має негативний характер, протиречиве поєднання як негативних, так і негативних якостей може свідчить про ще не до кінця сформований образ та формування нового негативного національного стереотипу. Після перегляду контенту з пропагандистською інформацією найбільше змінилися такі характеристики образу України, як «незалежна», «демократична», «миролюбива», «традиційна», «потенціал», «могутня», «унітарна», що дає змогу висунути гіпотезу про їх чутливість до впливу пропаганди. В образі Росії найбільш чутливими до впливу пропаганди є змінні «незалежна», «миролюбива» , «аграрна держава», «європейська», «могутня», Крім того, загальний образ Росії після перегляду став більш розширеним.



Список використаних джерел

1. АронсонЭ.,ПратканисЭ.Р .Эпоха пропаганды: Механизмы убеждения, повседневное использование и злоупотребление./ АронсонЭ.,ПратканисЭ.Р Эпоха пропаганды: Механизмы убеждения, повседневное использование и злоупотребление./ Перераб.изд.-СПб.:прайм-ЕВРОЗНАК, 2003.-384с.--(Проект«Психологичекая энциклопедия);

2. Артемов В. Л. Объективная природа стереотипов и их использование империалистической пропагандой / Артемов В. Л. Объективная природа стереотипов и их использование империалистической пропагандой. Проблемы социальной психологии и пропаганды. М., 1971;

3. Андерхилл Д., С. Барретт, П. Бернелл, П. Бернем, и др. . Социодинамика культуры./ Андерхилл Д., С. Барретт, П. Бернелл, П. Бернем, и др. . Социодинамика культуры; общая редакц Моль А. Пер. с французского. - «Прогресс», М., 1973;

4. Афанасьев В. Г. Социальная информация и управление обществом./ Афанасьев В. Г. Социальная информация и управление обществом, - М., 1975. С. 358.

5. Багдикян Б. Монополия средств информации. / Багдикян Б. Монополия средств информации. - М., 1987;

6. Бутиріна М.В. Стереотипи масової свідомості: особливості формування та функціонування у медіасередовищі/ Бутиріна М.В. Стереотипи масової свідомості: особливості формування та функціонування у медіасередовищі [Текст] : монографія / М. В. Бутиріна ; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - Д. : Слово, 2009. - 368 с. ;

7. Богданов Е., Зазыкин В. Психологические основы "Паблик рилейшнз"/ Богданов Е., Зазыкин В. Психологические основы "Паблик рилейшнз" - 2-е изд. / СПб.: Питер, 2003. - 208 с. ;

8. Борисов Б.Л. Технологии рекламы и PR/ Борисов Б.Л. Технологии рекламы и PR : Учеб. пособие. - М.: ФАИР-ПРЕСС, 2001. - 624 с. ;

9. Бутенко Н. Ю. Соціальна психологія в рекламі / Бутенко Н. Ю. Соціальна психологія в рекламі. Підручник.- Д.: Слово, 2008. ;

10.Березин В.М. Сущность и реальность массовой коммуникации. Монография./ Березин В.М. Сущность и реальность массовой коммуникации. Монография. - М.: Изд-во РУДН, 2002.;

11. Березин В.М. Массовая коммуникация: сущность, каналы, действия. /. Березин В.М. Массовая коммуникация: сущность, каналы, действия.- М.: Рип-Холдинг, 2003. - 174 с.

12. Бернейс Э. Пропаганда./ Бернейс Э. Пропаганда; М.: Hippo Publishing, 2010 (формат rtf. Русское издание первой книги по пропаганде 1928 г.);

13. Белоусов А. От пропаганды до связей с общественностью./ Белоусов А. От пропаганды до связей с общественностью;(К выходу в свет русского издания книги Эдварда Бернейса «Пропаганда» (1928г.) - «Свободная мысль» , 2010, № 8 ;

14. Блажное Е. А. Пропаганда и журналистика: Лекции по курсу «Научные основы пропаганды и методы идеологической работы»./ Блажное Е. А. Пропаганда и журналистика: Лекции по курсу «Научные основы пропаганды и методы идеологической работы» М., 1982.;

15. Викентьєв И.Л. Приемы рекламы и Паблик рилейшнз. / Викентьєв И.Л. Приемы рекламы и Паблик рилейшнз - СПб.: ТРИЗ-ШАНС, 1998. - 238 с.;

16. Войтасик Л. Психология политической пропаганды / Войтасик Л. Психология политической пропаганды -М.: Прогресс, 1981.;

17. Глезерман Г. Е. Ленинские принципы партийной пропаганды и ее роль в социалистическом обществе / Глезерман Г. Е. Ленинские принципы партийной пропаганды и ее роль в социалистическом обществе Вопросы теории и практики партийной пропаганды. М., 1971. ;

18. Демянков В.З. Политический дискурс как предмет политологической филологии / Демянков В.З. Политический дискурс как предмет политологической филологии - Политическая наука. 2000г.;

19. Душкина М. Р. PR и продвижение в маркетинге: коммуникации и воздействие, технологии и психология/ Душкина М. Р. PR и продвижение в маркетинге: коммуникации и воздействие, технологии и психология, учебник, Питер 2010 г.;

20. Джефкинс Ф., Ядин Д. Паблик Рилейшнз. / Джефкинс Ф., Ядин Д. Паблик Рилейшнз. Учебное пособие для вузов. Перевод с английского под редакцией Б.Л. Еремина - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003.;

21. Зиновьев А. Средства массовой информации - Ватиканы современного мира/ Зиновьев А. Средства массовой информации - Ватиканы современного мира. Зиновьев А. журнал «Washington Pro File»).2005г;

22. Копиленко О.Л. Влада інформації./ Копиленко О.Л. Влада інформації - К., 1991.;

23. Колятенко В. Роль інфокомунікаційних технологій у формуванні

громадянського суспільства / Колятенко В. Роль інфокомунікаційних технологій у формуванні громадянського суспільства. Людина і політика. 2002.- No4.

24. Крысько В.Г. Секреты психологической войны (цели, задачи, методы, формы, опыт)./ Крысько В.Г. Секреты психологической войны (цели, задачи, методы, формы, опыт) - Мн., 1999.;

25. Кондрашов П. В. Эффективность средств массовой информации и пропаганды, пути ее дальнейшего повышения: Методологические и методические аспекты исследования / Кондрашов П. В. Эффективность средств массовой информации и пропаганды, пути ее дальнейшего повышения: Методологические и методические аспекты исследования - Хабаровск, - 1979г.;

26. Королько В.Г. Паблик рилейшнз. Наукові основи, методика, практика / Королько В.Г. Паблик рилейшнз. Наукові основи, методика, практика: Підручник. - 2-ге вид., доп. - К.: Видавничий дім “Скарби”, 2001. - 400 с.

27. Леонтьєва Л.Є. Пропаганда як інформаційно-психологічний складник політичних процесів/ Леонтьєва Л.Є. Пропаганда як інформаційно-психологічний складник політичних процесів: Монографія. - Київ - Львів, 2004.;

28. Литвиненко О. Інформаційні впливи на пострадянське суспільство / Литвиненко О. Інформаційні впливи на пострадянське суспільство - Політична думка.-2001.- No1;

29. Лаптенок А. Искусство информации. Выборы: работа с общественностью./ Лаптенок А. Искусство информации. Выборы: работа с

общественностью. Минск,1995.;

30. Леонтьев А. А. Психологический подход к анализу искусства / Леонтьев А. А. Психологический подход к анализу искусства. - Эмоциональное воздействие массовой коммуникации: Педагогические проблемы. - М., 1978.

31. Лысенко О.Ю., Марковская И.М. Качественные методы социально- психологических исследований / Лысенко О.Ю., Марковская И.М Качественные методы социально- психологических исследований, - М.2000.;

32. Минюрова, С. А.Методика «Коллаж»: исследованиепсихологических особенностей картины мира человека / С. А. Минюрова .Практическая психология 2001. Ежегодник. ТомV : материалы регион. науч.-практ. конф. 28- 30 марта 2002 г.,г. Екатеринбург / Урал. гос. пед. ун-т. - Екатеринбург, 2002.

33. Менделеев А. Г. Социально-психологические проблемы печатной агитации / Менделеев А. Г. Социально-психологические проблемы печатной агитации. Вопр. теории и практики маевт. средств пропаганды. 1970. Вып. 3.;

34. Морозов Б. М., Егоров В.В., Новиков В. И. Средства массовой информации и пропаганды / Морозов Б. М., Егоров В. В., Новиков В. И. Средства массовой информации и пропаганды.- М.: Политиздат, - 1984г.;

35. Матвєєв С.О. Політична психологія/ Матвєєв С.О.Політична психологія: Навч. посібник. - Київ: ЦУЛ. 2003.;

36. Науменко Т.В. Общественное мнение и массовые коммуникации / Науменко Т.В. Общественное мнение и массовые коммуникации.- ВМУ.

Серия 12.Политические науки.-2003.- No5.;

37. Нэреш К. Малхотра. Маркетинговые исследования с помощью SPSS. Практическое руководство / Нэреш К. Малхотра .Маркетинговые исследования с помощью SPSS. Практическое руководство . К. 4 издание.;

38. Надирашвили Ш. А. Психология пропаганды./ Надирашвили Ш. А. Психология пропаганды Тбилиси, 1978.;

39. Ольшанский Д. Политический PR. / Ольшанский Д. Политический PR - СПб.: Питер, 2003. - 544 с.;

40. Поздняков П. В. Эффективность коммунистической пропаганды./ Поздняков П. В. Эффективность коммунистической пропаганды - М., 1975г.;

41. Поченцов Г. Г. Коммуникативные аспекты семантики. / Поченцов Г. Г. Коммуникативные аспекты семантики - Киев: Вищалик, -1987г.

42.Почепцов Г.Г. Информационные войны. / Почепцов Г.Г. Информационные войны - М.: Рефл-Бук, 200. - 576 с.;

43. Почепцов Г.Г. Пропаганда и контрпропаганда. / Почепцов Г.Г. Пропаганда и контрпропаганда - М.: Центр, 2004. - 452 с.;

44. Поздняков П. В., Ефимов А. Г., , Научные основы партийной

Пропаганды / Поздняков П. В., Ефимов А. Г., , Научные основы партийной

пропаганды; - Психологическая война. Сб. ст., [пер. с польск.], М., 1972;

45. Соломоник А.Г. Методы устной пропаганды./ Соломоник А.Г. Методы устной пропаганды - М., 1972.;

46. Скуленко М.И. Журналистика и пропаганда. / Скуленко М.И. Журналистика и пропаганда - К., 1987.;

47. СороченкоВ. Энциклопедия методов пропаганды / СороченкоВ. Энциклопедия методов пропаганды www.psyfactor.org/propaganda.htm ;

48. Соловьев А.И. Политические коммуникации/ СоловьевА.И.

Политические коммуникации - М., 2004.;

49. Тоффлер А. Футурошок. / Тоффлер А. Футурошок СПб.: Лань, 1997 ия: д.э.н. Осадчая И.М.. 2001.;

50. Терин В.П. Массовая коммуникация и ее исследования: формирование и развитие / Терин В.П. Массовая коммуникация и ее исследования: формирование и развитие - МГИМО МИД РФ, Москва, 2000 г.;

51. Хлистун Г.Ю. Етика засобів масової інформації в сучасних політичних процесах./ Хлистун Г.Ю. Етика засобів масової інформації в сучасних політичних процесах. Автореф. дис.канд.політ.наук:(23.00.03 - політична культура та ідеологія)/ Інститут журналістики Київського нац. ун-ту імені

Тараса Шевченка. - К., 2005.;

52. Хелемендик В. С. Проблемы взаимодействия средств массовой пропаганды / Хелемендик В. С. Проблемы взаимодействия средств массовой пропаганды.- Вопросы теории и практики массовых средств пропаганды.- М., 1969.;

53. Цуладзе А. М. Политические манипуляции или покорение толпы. / Цуладзе А. М. Политические манипуляции или покорение толпы -- М.: 1999г.;

54. Чалдини Р. Психология влияния. / Чалдини Р. Психология влияния - СПб.: Питер Ком, 1999.;

55. Швидунова А.В. СМИ как субъект политического процесса и инструмент политических технологий / Швидунова А.В. СМИ как субъект политического процесса и инструмент политических технологий www.polbu.ru/shvidunova_smi ;

56. Шерковин Ю. А. Психологические проблемы массовых информационных процессов / Шерковин Ю. А. Психологические проблемы массовых информационных процессов - М., 1973.;

57. Шиллер Г. Манипуляторы сознанием / Шиллер Г. Манипуляторы сознанием - М., 1980.;

58. Техника дезинформации и обмана / Под ред. Я.Н. Засурского. - М., 1978.

59. Психолингвистические проблемы массовой коммуникации. Из-во “Наука”, М., 1974.;

60. Политический дискурс: История и современные исследования. - М.: ИНИОН РАН, 2002. - № 3. - С. 32-43.

61. Davison W. Ph. International Political Communication./ Davison W. Ph. International Political Communication. - New York; Washington, 1965. P. 299.;

62. Luhmann N. The Reality of the Mass Media./ Luhmann N. The Reality of the Mass Media. - Stanford, California: Stanford University Press, 2000.;

63. Lasswell H.D. Propaganda technique in the World War / Lasswell H.D. Propaganda technique in the World War - L., Kegan Paul, Trench, Trubner & Co, 1927, pp.221-222;

64. Schramm W. The Nature and Behavior of Attitudes. - In: The Process

and Effects of Mass Communication / Schramm W. The Nature and Behavior of Attitudes. - In: The Process and Effects of Mass Communication - Urbana, 1954. - Р.209-214;

65. Richard Alan Nelson, A Chronology and Glossary of Propaganda in the United States / Richard Alan Nelson, A Chronology and Glossary of Propaganda in the United States (1996) pp. 232-233.;

66. Johnson-Cartee K.S., Copeland G. Strategic political communication:

rethinking influence, persuasion, and propaganda / Johnson-Cartee K.S., Copeland G. Strategic political communication: rethinking influence, persuasion, and propaganda - Lanham, 2004.;



ДОДАТОК А

Бланк біполярного семантичного диференціалу

ІМ`Я ____________________________

Стать_________________ Вік________

Оцініть характеристики в балах від 0 до 5 залежно від того, наскільки вони відповідають Вашим уявленням.( де 0 - важко сказати; числа від 1 до 5 - ступінь вияву ознаки).

Яка для Вас Україна?

Рідна	5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5	Чужа
Щаслива	5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5	Знедолена
Залежна	5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5	Незалежна
Тоталітарна	5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5	Демократична
Войовнича	5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5	Миролюбива
Традиційна	5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5	Сучасна, модерна країна
З великим потенціалом	5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5	Країна без майбутнього
Красива	5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5	Сіра, звичайна
Статусна країна	5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5	Невизнана
Аграрна держава	5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5	Індустріальна держава
Азійська	5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5	Європейська
Розвинута	5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5	Відстала
Розділена	5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5	Єдина
Унітарна		Федеративна
Могутня	5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5	Беззахисна
Держава з тривалою історією	5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5	Молода держава

На Вашу думку, яке місто або регіон відіграють найбільшу роль в сучасному розвитку України? ___________________________

Звичайний українець:

Щасливий	5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5	Нещасний
Вільний	5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5	Обмежений у можливостях
Підлий	5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5	Щирий
Консерватор	5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5	Прогресивний
Дурний	5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5	Розумний
Добрий	5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5	Жорстокий
Войовничий	5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5	Миролюбивий
Інтелігент	5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5	Селянин
Довірливий	5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5	Розсудливий, має власну думку
Патріот	5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5	Байдужий
Вірний	5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5	Зрадник
Скупий	5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5	Щедрий
Палкий, емоційний	5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5	Холодний, раціональний
Провінціальний, неосвічений	5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5	Сучасний
Сірий, нецікавий	5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5	Творча людина
Обмежений	5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5	З широким кругозором

Ви вважаєте себе звичайним українцем чи українкою?________

Якою Ви уявляєте Росію?

Друг	5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5	Ворог
Загарбник	5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5	Занепокоєний сусід
Щаслива	5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5	Знедолена
Залежна	5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5	Незалежна
Тоталітарна	5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5	Вільна
Войовнича	5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5	Миролюбива
Традиційна	5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5	Сучасна, модерна країна
З великим потенціалом	5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5	Країна без майбутнього
Красива	5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5	Сіра, звичайна
Статусна країна	5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5	Невизнана
Аграрна держава	5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5	Велика індустріальна держава
Азійська	5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5	Європейська
Розвинута	5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5	Відстала
Цілісна, гармонічна	5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5	Штучно створена
Країна з визначною культурою	5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5	Суспільство споживачів
Могутня	5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5	Слабка
Імперія	5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5	Звичайна федеративна держава

В чому головна різниця між Росією та Україною? Якщо є?_______



Звичайний росіянин :

Щасливий	5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5	Нещасний
Вільний	5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5	Обмежений у можливостях
Підлий	5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5	Щирий
Шовініст	5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5	Космополітичний
Дурний	5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5	Розумний
Добрий	5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5	Жорстокий
Войовничий	5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5	Миролюбивий
Інтелігент	5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5	Селянин
Довірливий	5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5	Розсудливий, має власну думку
Патріот	5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5	Байдужий
Вороже ставлення до українців	5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5	Дружнє ставлення до українців
Скупий	5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5	Щедрий
Зверхній, поблажливий	5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5	Нормальне ставлення
Провінціальний, неосвічений	5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5	Сучасний
Сірий, нецікавий	5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5	Творча людина
Обмежений	5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5	З широким кругозором

На Вашу думку, що найсуттєвіше відрізняє росіянина від українця?___

Дякуємо!



ДОДАТОК Б

Фрагмент тексту

«Українці стали менше пити. За рік країна опустилася з 5 на 6 місце в переліку найзатятіших питців світу, йдеться в сюжеті спецвипуску ТСН. Такий рейтинг оприлюднила Всесвітня організація з охорони здоров'я. Першу сходинку посіла Білорусь. Її мешканці щороку випивають 17,5 літрів чистого спирту. За нею - Молдова, Литва, Росія та Румунія. І лише потім українці, які споживають 13,9 літра. Це на літр менше, ніж торік. Як уже повідомлялося, в Україні набирають популярності "тверезі забіги" за відмову від пияцтва.»

Фрагмент тексту

«Інформаційна війна Росії проти України.

Сьогодні в процесі вивчення соціологічних досліджень, які показують динаміку відносин росіян до українців та українців до росіян, можна побачити очевидний дисбалланс. Якщо узагальнити різні подібні дослідження, можна побачити таку картину:

1. близько 90% українців Східної України і близько 60% українців Західної України добре ставляться до росіян і це ставлення фактично незмінно протягом багатьох років;

2. більше 50% росіян погано ставляться до українців, і це ставлення постійно погіршується.

Тобто всі такі соцопитування підтверджують дуже високий рівень миролюбності українців і агресивності росіян. Крім того, українська влада теж показувала себе неагресивною (відмова від ядерної зброї, руйнування української армії, догідливість до Росії).Звідки ж виник цей дисбалланс любові і ненависті? Чому українці люблять росіян більше, ніж росіяни українців?

Якщо чесно відповідати на ці питання, чого жодного разу навіть не намагалися робити російська і українська влада, то можна сказати - це наслідки інформаційної війни, яку веде Росія проти України за допомогою брехні, породжує українофобію. Змусити росіян ненавидіти український народ без застосування брехні в Росії було неможливо і тому Росія почала брехати і вести інформаційну війну.

Війна Росії проти України має кілька складових:

· торгова війна,

· інформаційна війна,

· війна за історію,

· технологічна війна.

Якщо торговельна та технологічна війни призводять до економічних втрат, то інформаційна війна та війна за історію це не лише економічні втрати.

Основна причина людських жертв у цивільних протестах в Україні в 2013-2014 рр. корениться і триває протягом більше десяти років масштабної розгнузданої цинічної і оскаженілої інформаційної війни Росії.
брехня в Україні виникала з двох джерел - з російських телеканалів (включаючи місцевий "Інтер") і з провладних телеканалів ("УТ-1", і останнім часом "112 Україна"). Щеплення 2004 року, коли українські телеканалы пообіцяли ніколи більше не терпіти цензуру, спрацювала. По суті саме це врятувало Україну сьогодні - правда про владу повільно, але вірно губила цю владу. Однак у Росії це не так.

Якщо в Україні антинародну владу згубила правда, то в Росії антинародну владу погубить брехня. Однак не можна вбити брехню Росії проти України, не вбивши брехню в самій Росії.

Ідеї есе Олександра Солженіцина "Жить не по лжи" повинні бути переосмислені. Солженіцин говорить, що "насильству нічим прикритися, крім брехні, а брехня може триматися тільки насильством..."

Однак нинішня російська влада винайшла дуже сучасну схему здійснення насильства, де воно маскується під турботу про державу. В її основі - процес перенесення.

Це працює так. Російська влада здійснює економічне насильство (кілька десятків російських сімей продають енергоносії), а виручені гроші виводять за межі публічного бюджету (у приватне користування влади і її наближених). При цьому, звичайно ж, виникає ненависть російського народу до російської влади.

Однак якщо цю ненависть перенаправити на інші народи (мовляв, вони винні, що у нас так все погано), то ненависть частково перерозподіляється, і влада як би зайнята важливою справою - вона воює з зовнішніми ворогами, і тому має моральне право використовувати невраховані публічні ресурси і нагнітати агресію до ворогів.

Таким чином, брехня російської влади про саму себе стає менш помітною, коли вона переводиться в ранг лукавства за рахунок більш масштабної брехні про зовнішніх ворогів. Так Росія стає генератором ненависті в світі, спрямовуючи свою ненависть зовні».

Франмент тексту

«За даними ВЦИОМ, 48% респондентів чули про "бандерівців", але подробиць про них не знають, 12% ніколи ранніше про них не чули. Лише 40% "добре відомо, хто це такі".

За даними російських соціологів, "знавцями бандерівців" вважають себе москвичі, петербуржці і прихильники Компартії Росії.

При цьому, в уяві росіян, "бандерівці" - це, в першу чергу, напівфашистських рух, який тероризує росіян, євреїв та представників інших національностей - такою є думка переважної більшості росіян (91%). Крім цього, 76% респондентів вважають "бандерівців" ставлениками західних політиків.

Також 73% опитаних вважають, що більшість українців не підтримують бандерівських гасел. А більше половини учасників опитування (56%) переконані, що "бандерівці" переважають серед представників нової української влади.

Крім того, 38% респондентів засуджують "бандерівців", 33% - мають до них антипатію, а 28% - навіть ненависть»

Фрагмент тексту

«Российский государственный Первый канал сообщил, что украинские граждане массово становятся беженцами, бегут, естественно, в Россию. Цифры называют фантастические: сначала речь шла о 140 тыс. беженцев, а днем позже - о 600 тыс. В качестве подтверждения показали очередь из автомобилей на границе, которую назвали украинско-российской.»

Размещено на Allbest.ur