Удосконалення технологічного процесу обробки письмової кореспонденції в ЦОП ОД УДППЗ "Укрпошта"

Між об'єктами поштового зв'язку рекомендовані постпакети пересилаються в мішках. До кожного мішка з рекомендованими постпакетами вкладається зведений реєстр ф.11. Якщо в мішку пересилається один рекомендований постпакет, реєстр цього пост пакету оформлюється як зведений. Крім того рекомендовані постпакети приписуються із зазначенням номерів, транзитні із зазначенням назви об'єктами поштового зв'язку, де формується постпакети. Зведений реєстр не нумерується. У ньому зазначається номер мішка до якого вкладаються рекомендовані відправлення. Зведений реєстр складається в 2 примірниках і підписується працівником, який складав його, із зазначенням посади або особистого номера. На обох примірниках реєстру ставиться відбиток штемпеля.

Перший примірник зведеного реєстру підкріпляється під перев'яз одного з рекомендованих постпакетів, другий долучається до документів об'єкта поштового зв'язку місця відправлення. Далі здійснюється сортування мішків та закладення їх в контейнери. Відсортовані поштові відправлення передаються на засоби зовнішнього транспорту для пересилання їх відповідно до планів напрямків. Одночасно ведеться оформлення супровідної документації з метою контролю за проходженням поштових відправлень до місць призначення.



4. РОЗТАШУВАННЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ ОБРОБКИ ПИСЬМОВОЇ КОРЕСПОНДЕНЦІЇ В ЦОП ОДЕСЬКОЇ ДИРЕКЦІЇ УДППЗ „УКРПОШТА”

Вихідним елементом будь-якого підприємства є робоче місце, в межах якого відбувається цілеспрямована діяльність конкретного працівника. Робочі місця надзвичайно різноманітні, тому їх можна класифікувати за різними ознаками:

- за кількістю зайнятих, робочі місця можуть бути індивідуальними або колективними;

- за ступенем спеціалізації розрізняють універсальні робочі місця, на яких виконуються різноманітні операції, та спеціалізовані, дездійснюється лише одна операція;

- за ознакою фіксованості робочі місця можна поділити на стаціонарні, рухомі та невизначені;

- за рівнем механізації робочі місця поділяють на ручні, де результат праці визначається лише витратами фізичних та духовних сил самого працівника; механізовані, де роль людини полягає в управлінні обладнанням, що здійснює відповідні операції; автоматизовані, на яких роль працівника зводиться до контролю за функціонуючим обладнанням;

- залежно від кількості змін робочі місця можуть бути однозмінними та багатозмінними.

Якщо на робочих місцях безпосередньо здійснюється діяльність, спрямована на досягнення мети діяльності підприємства, вони належать до основних, у протилежному разі - до допоміжних. Незважаючи на різноманіття всі робочі місця мають бути відповідним чином організовані.

Робоче місце - це така структура, в якій поєднуються в єдине ціле формальні елементи організації та особисті, людські риси працівника, утворюючи систему "людина - робота".

Загалом роботу характеризують конкретні завдання, обов'язки працівника і відповідна сфера його відповідальності. Для здійснення всіх визначених при цьому операцій працівнику необхідні відповідні знання, навички, здібності.

Кожне робоче місце має бути відповідним чином обладнане, тобто забезпечене необхідним обладнанням, інструментами тощо. Система заходів щодо обладнання робочого місця всім необхідним називається його організацією. З погляду менеджменту організація робочого місця - це процес створення певного комплексу організаційно-технічних умов для високопродуктивної та безпечної роботи.

Добра організація робочого місця означає, що кожний предмет перебуває на своєму місці. Основу організації робочого місця становить його планування, тобто оптимальне розміщення в межах робочого місця засобів і предметів праці, необхідних для виконання роботи.

Непродумане планування збільшує витрати, тому що час виконання конкретної роботи стає тривалішим.

Робоче місце і його оснащення - важливий елемент умов праці. Умови праці - це сукупність елементів виробничого середовища, котрі впливають на здоров'я та працездатність людини, задоволеність працею, а відтак і на її результати.

До будь-якого робочого місця на практиці висуваються відповідні вимоги, які можуть бути частково виражені кількісними показниками - нормами і нормативами, а деякі піддаються лише якісному опису.

Ряд вимог, перш за все в галузі санітарії, техніки безпеки, правил експлуатації обладнання тощо, є обов'язковими, і за порушення їх керівник може понести відповідальність. Інші відносять, поки що, до бажаних, але нехтування ними безпосередньо впливає на продуктивність праці, а тому для підприємства вони мають важливе значення.

Вимоги до організації робочих місць можна згрупувати так: інформаційні, економічні, ергономічні, гігієнічні, естетичні, технічні, організаційні.

Інформаційні вимоги охоплюють комплекс заходів з інформаційного забезпечення робочого місця: визначення обсягів і структури інформації, котра надходить та оброблюється на ньому, створюється і передається на інші робочі місця; проектування інформаційних потоків, до системи яких входить дане робоче місце, та інших; інформація має бути достатньою для виконання службових зобов'язань працівників.

Економічні вимоги передбачають організацію робочого місця в апараті управління з мінімальними витратами на його утримання, але достатніми для його нормального функціонування. Доцільне також оцінювання робочого місця за критерієм оптимальності, тобто ефект від діяльності працівника на робочому місці має перевищувати витрати на утримання цього робочого місця.

Ергономічні вимоги пов'язані зі створенням для людини оптимальних умов праці, що роблять її високопродуктивною та надійною і водночас забезпечують людині необхідні зручності, зберігаючи сили, здоров'я та працездатність. Таким чином, усе, що оточує людину, котра працює, створюючи їй відповідне робоче середовище, - меблі, помешкання, устаткування, машини, механізми та інші знаряддя праці - має відповідати вимогам ергономіки (наука про функціональні можливості людини в трудових процесах) і бути максимально пристосованим до людини, до її фізичної, фізіологічної, естетичної природи.

Гігієнічні вимоги передбачають забезпечення таких норм: освітлення робочих місць; повітрообміну, температурного режиму; вологості; шуму й інших чинників робочого середовища, що впливають на здоров'я і працездатність людини.

Естетичні вимоги до зовнішнього оформлення робочого середовища: вигляд приміщення і засобів праці, їхня кольорова гама, наявність квітів у інтер'єрі тощо.

Технічні вимоги передбачають дотримання норм необхідного простору для виконання визначеної роботи. Це площа, на якій установлюють необхідні меблі й обладнання, місце самого працівника, а також площа проходів до столу, устаткування, іншого робочого місця тощо.

Організація робочих місць -- це підпорядкована цілям виробництва система заходів по їх оснащенню засобами і предметами праці, плануванню, розміщенню їх у певному порядку, обслуговуванню і атестації. Конкретний зміст цих заходів визначається характером і спеціалізацією робочого місця, його видом і значенням у виробничому процесі.

Розміщення робочих місць, яке існує на сьогоднішній день в цеху обробки ПК ЦОП ОД УДППЗ „Укрпошта” зображене на рисунку 4.1

На рисунку - 4.1 зображений план розміщення робочих місць в цеху обробки ПК ОД УДППЗ “Укрпошта”. Загальна площа цеха оброби письмової кореспонденції складає 30х12 м. В ньому розташовані кабінет начальника, столова а також ще 8 частин в яких проводяться наступні операції:

- обробка простої вхідної та місцевої кореспонденції по місту Одесі;

- обробка рекомендованої вхідної та місцевої кореспонденції по місту

Одесі;

- обробка простої вхідної та транзитної кореспонденції по Україні;

- обробка рекомендованої вхідної та транзитної кореспонденції по Україні;

- АСРК;

- обробка мішків на а/м міста Київ, Дніпропетровськ, одеська обл.;

- обробка мішків на а/м міста Одеса;

- виїмка.

Для перевозки мішків по цеху використовуються візки Т- 400. На даному рисунку дотримано масштаб 1х200. Відстань від робочого місця оператора до стіни складає 1,6 м., прохід має розмір 0,8 м., відстань між двома робочими місцями складає 2,4 м.

З маршрутів пошта прибуває в контейнерах в кишені яких знаходиться накладна ф.16 та ярлик ф.10. В одному контейнері можуть пересилатися як рекомендована кореспонденція так і проста. При розкритті контейнера працівник зобов'язаний перенести постпакети у відповідний для нього відділ для подальшої його обробки і розподілення по трактам та накопичувачам. В постпакетах з рекомендованою письмовою кореспонденцією знаходиться під перев'язом зведений реєстр ф.11 а для простої реєстр ф.9.

У випадках коли бандеролі приходять у відкритому вигляді то начальник робить відмітку, що поступило у відкритому виді, потім заклеює скотчем і проставляє відбиток календарного штемпеля. Спочатку в ЦОП за розкладом прибувають машини з контейнерами які доставляються в цех обробки письмової кореспонденції в відділ виїмки ПК. Далі проводиться перевірка накладної ф.16 та ярлика ф.10 після чого розпочинається розпакування контейнерів. Мішки транспортуються до місць обробки в відділи обробки простої вхідної та місцевої кореспонденції по місту Одесі та обробки простої вхідної та транзитної кореспонденції по Україні. Після чого в цих відділах проводиться подальше сортування письмової кореспонденції. На даний момент в ЦОП здійснюється детальне сортування до відділень зв'язку трьох районів: Березовського, Ширяєвського та Фрунзовського.

У відділі з обробки мішків на а/м міста Київ, Дніпропетровськ, Одеська область в контейнерах можуть приходити мішки як з простою так і з рекомендованою кореспонденцією по Україні.

Після того як у відділ з обробки рекомендованої вхідної та транзитної кореспонденції по Україні прибув контейнер проводиться звірка документації, а також звіряються поіменно постпакети із записами у зведеному реєстрі ф.11 і реєстрі ф.11 до яких вони приписані. Далі здійснюється сортування кореспонденції, після чого відсортовану кореспонденцію обробляють на АСРК.

Таким же чином проходить обробка кореспонденції в відділі обробки рекомендованої вхідної та місцевої кореспонденції по місту Одесі.

Головними недоліками організації технологічного процесу являються мала кількість працівників та некоректне розташування робочих місць.

Маршрут з Києва з письмовою кореспонденцією прибуває о 9:00 годин. Спочатку контейнери які прибули до місця виїмки провіряють на наявність відповідних супровідних документів, а саме ярлик ф.10 та накладна ф.16. Після чого здійснюється виїмка з контейнера постпакетів та ящиків, які працівник відносить до місця подальшої обробки.

Далі уже у відділі з обробки простої вхідної та місцевої кореспонденції по місту Одесі працівник відкриває постпакети та звіряє з накладною ф.9. Потім працівники цю кореспонденцію розсортовують на напрямки по відповідним трактам. Уже готова розсортована кореспонденція формується в постпакети в які вкладається ф.9 та запаковуються в мішки і відправляються в цех обміну на візках, звідки їх направляють до відділень зв'язку.

Кореспонденцію яку вийняли з контейнерів і доставили у відділ з обробки простої вхідної кореспонденції по Україні обробляють по такому ж принципу як і по місту Одесі.

У відділ виїмки прибуває кореспонденція з сіл та міських відділень зв'язку де відбувається сортування на місто, область, Україну, Київ-місто та міжнародну. Спочатку вона штемпелюється і віддається на детальне сортування.

В контейнері з рекомендованою кореспонденцією по Україні може пересилатися кореспонденція і по Одесі. При виїмці її просто переміщають до іншого відділу. Першим етапом іде звірка супровідних документів. Рекомендована письмова кореспонденція яка приходить з Києва пересилається в синіх запломбованих ящиках. Звіряється накладна ф.16 по якій перевіряється кількість мішків та ящиків в контейнері. В кожному ящику та мішку працівник шукає зведений реєстр ф.11 і перевіряє наявність вкладення по Україні, а далі уже розкриває рекомендовані постпакети. Після перевірки на кожному зведеному реєстрі працівник повинен розписатися та поставити календарний штемпель. В кінці робочого дня усі зведені реєстри та списки скріплюються разом в одну папку. Після перевірки документації відбувається сортування кореспонденції по трактам та накопичувачам.

Відсортована кореспонденція переноситься до відділу для подальшої її обробки на АРМ ВЗ, де оператор набирає відповідні дані по яким формується зведений реєстр. Після чого формується постпакет та мішок, який грузиться на візок і відправляється в цех обміну.

У відділі з обробки рекомендованої кореспонденції по місту Одеса для контейнерів які пришли з Києва роблять звірку супровідних документів. Подальша обробка кореспонденції відбувається таким чином як і по Україні, тільки сортування по трактам відбувається уже по місту.

Для нестандартної кореспонденції виділено місце у відділі з обробки мішків на а/м міста Київ, Дніпропетровськ, Одеська область, а звичайна кореспонденція уже передається у відділи для сортування по трактам. Всі поштові відправлення які надходять та відправляються із ЦОП чітко фіксуються у журналі.

В таблиці 4.1 показано направлення письмової кореспонденції, рекомендованих та простих бандеролей із ЦОП ОД УДППЗ “Укрпошта”, які на даний момент є в ЦОП Одеської дирекції

Таблиця 4.1

Направлення письмової кореспонденції, рекомендованих та простих бандеролей із ЦОП ОД УДППЗ “Укрпошта”

№ автомаршрутів	Пункти обміну	Шлях прямування автомаршрутів (області, міста, райони) що направляються для здачі в пунктах обміну	Найменування пунктів обміну і вузлів, куди здається кореспонденція, рекомендовані та прості бандеролі
1	2	3	4
АМ №3 Одеса ЦПЗ №1- Ізмаїл	Сарата Ізмаїл	Арцизський, Саратський, Татарбунарський і Тарутинський райони	Сарата
		Ізмаїл-місто, Ізмаїльський, Болградський, Кілійський і Ренійський райони	Ізмаїл
АМ №1 Одеса ЦПЗ №1 - Любашівка	Ширяєве Любашівка	Березівський, Великомихайлівський, Фрунзівський і Ширяївський райони	Ширяєве
		Ананьївський, Любашівський, Миколаївський і Савранський райони	Любашівка
МА №28, Одеса - Київ ДОПП	Жашків, Київ	Жашків, перехід., сюди райони: Городищенський, Драбівський, Золотонішкий, Кам'янський, Канів, місто, Канівський, Корсунь- Шевченківський, Сміла, місто, Смілянський, Черкаський, Чигиринський, Чорнобаївський і Полянський	Жашків
		Черкаси, місто, сюди: Оршанець
		ДОПП цех №6: Київ, місто, Вінницька, Волинська, Житомирська, Київ,перехід., сюди всі райони та міста Київської області, крім Славутич, місто Київської (окремий постпакет), Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Хмельницька, Чернігівська ДОПП цех №3 транзитний сектор: прямі мішки на адресу: Вінниця, місто, Луцьк, місто; Житомир, Івано-Франківськ, місто; Івано- місто; Житомир, місто; Мукачеве ЦОП (Закарпатська,крім Ужгород,місто, Великоберезнянського, Перечинського та Ужгородського р-нів); Франківськ, перехід.; Львів, місто; Львів, перехід.; Полтава, місто; Рівне, місто; Суми, місто; Тернопіль, місто; Ужгород, місто, а також сюди прямі постпакети:	Київ
		Великоберезнянський, Перечинський та Ужгородський р-ни; Хмельницький, місто; Чернігів, місто; Чернівці, місто; Чернівці, перехід.
АМ №4 Одеса ЦПЗ №1 - Котовськ	Котовськ	Балтський, Кодимський, Котовський і Красноокнянський райони	Котовськ
АМ №2 Одеса ЦПЗ №1- Б. Дністровський	Білгород-Дністровський	Білгород-Дністровський Район	Б. Дністровський
МА №42, Одеса - Дніпропетровськ	Миколаїв, Кіровоград, Дніпро-петровськ	Миколаїв, місто, сюди: Матвіївка, Тернівка, Миколаїв, перехід. Прямі мішки на адресу: Херсон, місто, Херсон, перехід.; Сімферополь перехід., Севастополь, місто Кіровоград, місто; Кіровоград, перехід.	Миколаїв, Кіровоград
		Дніпропетровськ, місто; Дніпропетровськ, перехід. ЗВОП, транзитний сектор: направляти прямі мішки на адресу: Донецьк, місто; Донецьк, перехід; Запоріжжя, місто; Запоріжжя, перехід.; Луганськ, місто; Луганськ, перехід.;	Дніпропетровськ

укрпошта технологічний письмовий кореспонденція



5. УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ ОБРОБКИ ПИСЬМОВОЇ КОРЕСПОНДЕНЦІЇ В ЦОП ОДЕСЬКОЇ ДИРЕКЦІЇ УДППЗ “УКРПОШТА”

5.1 Розробка схеми розміщення робочих місць обробки письмової кореспонденції ЦОП Одеської дирекції УДППЗ “Укрпошта”

Для удосконалення виробничого процесу обробки письмової кореспонденції в ЦОП ОД УДППЗ “Укрпошта” запропоновано нове розміщення робочих місць, яке зображене на рисунку 5.1, що покращить якість та швидкість виробничого процесу. При експериментальному дослідженні було встановлено, що при новому розташуванні робочих місць буде економитись 1:40 годин виробничого процесу в день. Організовано компактне розміщення відділів: поруч розміщенні відділи з обробки рекомендованої та простої вхідної і транзитної кореспонденції по Україні, і майже таке саме розміщення у відділі з обробки рекомендованої та простої вхідної і місцевої кореспонденції по місту Одесі [13]. Так як планується сортування письмової кореспонденції до відділень зв'язку то помітно збільшиться кількість сортувальних шаф та робочих місць.

Однією з важливих умов забезпечення ритмічної та ефективної роботи в ОД УДППЗ “Укрпошта” є правильний розрахунок чисельності робітників. При розрахунках чисельності робітників основною умовою є утворення необхідної пропускної здатності підприємства в цілому і окремих його дільниць.

На підприємстві поштового зв'язку чисельність виробничого персоналу планується за штатними нормативами, обсягами продукції та організаційно - технічними заходами зі зростання продуктивності праці [8].

Потрібна чисельність працівників з приймання, обробки і відправлення поштових відправлень визначається по формулі:



Рзаг = Qі*F/166,7 (5.7)

де Рзаг - загальна чисельність працівників, чол.;

Qі - витрати на кожній операції, чол./год;

F - коефіцієнт, який враховує резерв на підміну на час відпусток (F=1,07 - для робітників, які користуються відпусткою у 24 календарні дні);

166,7 - місячний фонд робочого часу робітника

Розрахуємо кількість працівників в ЦОП Одеської дирекції “Укрпошта” для приймання, обробки і відправлення таких вхідних та вихідних поштових відправлень як проста та рекомендована письмова кореспонденція.

Розглянемо розрахунок чисельності працівників для технологічного процесу приймання, обробки і відправлення вхідної письмової кореспонденції.

Для визначення витрат на кожній окремій операції скористаємося наступною формулою:

Qі = Qм/H (5.8)

де Qі - витрати на кожній операції, чол./год;

Qм - середньомісячне навантаження, од;

Н - норма виробітку, од/год

В таблиці 5.1 наведемо операції і відповідні норми виробітку з приймання, обробки та відправлення письмової кореспонденції.

Середньомісячний обсяг письмової кореспонденції визначаємо, виходячи з наступних розрахунків. Річний об'єм вхідних поштових відправлень які обробляються в ЦОП складає 43922841 одиниць, ділимо на 12 місяців і маємо середньомісячний обсяг вхідної письмової кореспонденції, що обробляється в цеху ПК - 3660237 листів. Виразимо цю величину через постпакети та мішки. Один постпакет включає близько 60 листів, а один мішок з письмовою кореспонденцією важить в середньому 6кг, де на 1кг припадає 110 листів, тобто один мішок вміщає 660 листів. З цього випливає, що середньомісячний обсяг вхідної письмової кореспонденції 3660237 листів в постпакетах становить 61004 одиниці, а в мішках -5546 одиниць.

Таблиця 5.1

Операції і відповідні норми виробітку для технологічного процесу з приймання, обробки та відправлення вхідної простої письмової кореспонденції

Операція	Одиниця виміру	Норма виробітку
1. Розкриття мішка з розподіленням вкладень по робочим місцям обробки вручну	Мішок	40
2. Розкриття постпакетів та складання в ящики	Постпакет	200
3. Сортування простої вхідної кореспонденції	Лист	2050
4. Обв'язування постпакетів вручну	Постпакет	230
5. Сортування простих бандеролей і постпакетів по шафам або мішкотримачам вручну	постпакет, бандероль	530
6. Заготовлення адресних ярликів ф.10 вручну	Ярлик	400
7. Обв'язування мішків, Закріплених на мішко тримачах	Мішок	120
8. Складання накладних ф.16 на мішки	Мішок	170

Тепер розрахуємо витрати для кожної операції. Для цього скористаємось формулою 5.8.

Витрати на розкриття мішків з розподіленням вкладень по робочим місцям обробки вручну становлять:

Q1 = 5546 /40 = 138,65 чол*год

Решту розрахунків зведемо в таблицю 5.2.



Таблиця 5.2

Результати розрахунків витрат по операціях обробки вхідної простої письмової кореспонденції

Операція	Витрати Qі, чол.*год
1. Розкриття мішка з розподіленням вкладень по робочим місцям обробки вручну	138,65
2. Розкриття постпакетів та складання в ящики	27,73
3. Сортування простої вхідної кореспонденції	2,70
4. Обв'язування постпакетів вручну	24,11
5. Сортування простих бандеролей і постпакетів по шафам або мішкотримачам вручну	10,46
6. Заготовлення адресних ярликів ф.10 вручну	13,86
7. Обв'язування мішків, закріплених на мішко тримачах	46,2
8. Складання накладних ф.16 на мішки	32,62

Додаємо всі значення Qі і отримуємо сумарні витрати для всього процесу обробки вхідної простої письмової кореспонденції:

Qі = 296,33 чол.*год

Скориставшись формулою 5.7 розрахуємо необхідну кількість працівників для обробки вхідної простої письмової кореспонденції:

Рзаг = 296,33*1,07/166,7 = 2 робітника

Таким чином, розраховано необхідну кількість працівників для здійснення технологічного процесу з прийняття, обробки і відправлення вхідної письмової кореспонденції в цеху ПК.

Розглянемо технологічний процес прийому, обробки і відправлення вихідної простої письмової кореспонденції.

В таблиці 5.3 показано перелік операцій, норм виробітку і витрат по обробці вихідної простої письмової кореспонденції. Річний обсяг навантаження вихідної простої письмової кореспонденції складає 8220157 поштових відправлень. Ділимо на 12 місяців і маємо, що середньомісячне навантаження становить 685013 листа, це 11417 пакет або 1038 мішок.

Таблиця 5.3

Операції, норми виробітку по обробці вихідної простої письмової кореспонденції

Операція	Одиниця виміру	Норма виробітку
1. Розкриття мішка з розділенням вкладень по робочим місцям обробки вручну	Мішок	40
2. Розбирання листів по видам і групам вручну	Лист	3500
3. Штемпелювання вручну	Лист	2500
4. Сортування простої вихідної кореспонденції вручну	Лист	2900
5. Обв'язування постпакетів вручну	Постпакет	230
6. Сортування простих бандеролей та постпакетів по шафам вручну	Постпакет, бандероль	530
7. Заготовлення адресних ярликів ф.10 вручну	Ярлик	400
8. Обв'язування мішків	Мішок	120
9. Складання накладних ф.16 на мішки	Мішок	170

Аналогічно по формулі 5.8 розраховуємо витрати для кожної операції і зводимо їх в таблицю 5.4

Таблиця 5.4

Результати розрахунків витрат по операціях обробки вихідної простої письмової кореспонденції

Операція	Витрати Qі, чол.*год
1. Розкриття мішка з розділенням вкладень по робочим місцям обробки вручну	25,95
2. Розбирання листів по видам і групам вручну	0,29
3. Штемпелювання вручну	0,41
4. Сортування простої вихідної кореспонденції вручну	0,35
5. Обв'язування постпакетів вручну	4,51
6. Сортування простих бандеролей та постпакетів по шафам вручну	1,95
7. Заготовлення адресних ярликів ф.10 вручну	2,59
8. Обв'язування мішків	8,65
9. Складання накладних ф.16 на мішки	6,10

Додаємо всі значення Qі і отримуємо сумарні витрати на обробку вихідної простої письмової кореспонденції, які становлять:

Qі= 50,8 чол*год

Розрахуємо необхідну чисельність працівників для обробки вихідної простої письмової кореспонденції за формулою 1.1:

Рзаг =50,8*1,07/166,7 = 1 працівник

Виконаємо аналогічні розрахунки для рекомендованої письмової кореспонденції. До рекомендованої письмової кореспонденції відносяться рекомендовані листи, картки, бандеролі та бланки поштових відправлень.

Спочатку розглянемо вхідну рекомендовану письмову кореспонденцію. Річний обсяг рекомендованих поштових відправлень становить 2021495 одиниць рекомендованої письмової кореспонденції. Щоб отримати середньомісячне навантаження Qм, ділимо на 12 місяців. В результаті маємо 168458 рекомендованих поштових відправлень або 2807 постпакетів, або 255 мішки.

Розрахунки для вхідної рекомендованої письмової кореспонденції зведемо в таблицю 5.5

Таблиця 5.5

Операції, норми виробітку і витрати по обробці вхідної рекомендованої письмової кореспонденції

Операція	Одиниця виміру	Норма виробітку	Витрати, Qі, чол.*год
1. Розкриття рекомендованих постпакетів	Лист	800	0,31
2. Перевірка постпакетів з рекомендованою кореспонденцією	Постпакет	520	0,49
3. Сортування рекомендованих поштових відправлень	Лист, бандероль	470	0,54
4. Приписування рекомендованих бандеролей до реєстрів поіменно	Бандероль	300	0,85
5. Обв'язування постпакетів вручну	Постпакет	230	1,10

Додаємо всі значення Qі і отримуємо сумарні витрати на обробку вхідної рекомендованої письмової кореспонденції, які становлять:

Qі= 3,29 чол*год

Розрахуємо необхідну чисельність працівників для обробки вхідної рекомендованої письмової кореспонденції за формулою 1.1:

Рзаг = 3,29*1,07/166,7 = 1 працівник

Розрахунок з обробки вхідної рекомендованої письмової кореспонденції виконано, тепер переходимо до вихідної рекомендованої письмової кореспонденції.

За рік припадає 1675336 рекомендованих відправлень, а середньомісячне навантаження вихідної рекомендованої кореспонденції становить 139612 відправлення або 2326 постпакетів, або 212 мішків.

Розрахунки для вихідної рекомендованої кореспонденції зведемо в таблицю 5.6.

Таблиця 5.6

Операції, норми виробітку і витрати по обробці вихідної рекомендованої письмової кореспонденції

Операція	Одиниця виміру	Норма виробітку	Витрати, Qі, чол..*год
1. Розкриття рекомендованих постпакетів	Лист	800	0,26
2. Перевірка постпакетів з рекомендованою кореспонденцією	Постпакет	520	0,40
3. Сортування рекомендованих поштових відправлень	Лист, бандероль	470	0,45
4. Приписування рекомендованих бандеролей до реєстрів поіменно	Бандероль	300	0,70
5. Обв'язування постпакетів вручну	Постпакет	230	0,92

Додаємо всі значення Qі і отримуємо сумарні витрати на обробку вихідної рекомендованої письмової кореспонденції, які становлять:

Qі= 2,73 чол*год

Розрахуємо необхідну чисельність працівників для обробки вхідної рекомендованої письмової кореспонденції за формулою 1.1:

Рзаг = 2,73*1,07/166,7 = 1 працівник

Таким чином, виконано розрахунки чисельності працівників для обробки рекомендованої кореспонденції.

Уже розраховану кількість працівників, необхідних для обробки вхідних і вихідних поштових відправлень простої та рекомендованої письмової кореспонденції зведемо в таблицю 1.7.

Таблиця 1.7

Кількість працівників для обробки вхідних та вихідних поштових відправлень

Вхідні поштові відправлення	Вихідні поштові відправлення
Проста письмова кореспонденція	Рекомендована письмова кореспонденція	Проста письмова кореспонденція	Рекомендована письмова кореспонденція
2	1	1	1

Також розрахуємо необхідну кількість робочих місць для кожного виробничого процесу. Для цього необхідно враховувати проміжок часу, за який повинні оброблятися поштові відправлення.

Нам відомо,що за магістральними маршрутами автомашина з 1 маршруту прибуває о 9:20 й відправляється о 23:00, а з 2 маршруту прибуває о 8:30 і відправляється о 01:20. Машини з внутрішньо обласного маршруту відправляються в 00:00 і прибувають назад в 19:00.

Отже, на обробку вихідної пошти маємо 7 годин а на обробку вхідної 9 годин.

Відповідно до вказаних часових інтервалів розрахуємо кількість робочих місць. Для прикладу, візьмемо вхідну просту кореспонденцію. По зробленим раніше розрахункам для оброблення вхідної простої кореспонденції з урахуванням восьмигодинного робочого дня, необхідно 2 робітника. Слідує, що для оброблення цього ж обсягу поштових відправлень за 9 годин нам потрібна наступна кількість працівників і для цього скористаємося приведеною формулою:

Рt = Рзаг*8/t (5.9)

де Рt - кількість робочих місць, необхідна для оброблення певного обсягу поштових відправлень за час t, роб. м.;

Рзаг - кількість робітників (загальна), чол..;

8 - кількість годин в звичайному робочому дні, години;

t - кількість годин, за які потрібно обробити пошту, години.

Отже, для обробки вхідної простої кореспонденції необхідно:

Pt = 2*8/9= 2 робочого місця

Аналогічні розрахунки робимо і для решти виробничих процесів. Результати зведемо в таблицю 5.8.



Таблиця 5.8

Кількість робочих місць для обробки вхідних та вихідних поштових відправлень

Вхідні поштові відправлення	Вихідні поштові відправлення
Проста письмова кореспонденція	Рекомендована письмова кореспонденція	Проста письмова кореспонденція	Рекомендована письмова кореспонденція
2	1	1	1

За рахунок детального сортування письмової кореспонденції до відділень зв'язку скоротиться чисельність штату у відділенні зв'язку, але при цьому збільшиться в ЦОП число сортувальниць. У кожному відділенні зв'язку зменшиться штат на одного працівника, а це вже економія на заробітній платі. Наприклад якщо в середньому робітник отримував заробітну плату в розмірі 500 грн., то те так як в Одеській області 26 районних центрів (із них 3 уже до цього часу сортувались) і отримаємо 11500 грн. А заробітна плата для одного працівника в ЦОП ОД УДППЗ “Укрпошта” становить 923 грн. Таким чином добавляючи ще 3 працівників в цеху обробки письмової кореспонденції ми витрачаємо на заробітну плату 2769 грн. Таким чином за перший місяць роботи ми отримаємо економію на заробітній платі в 8731 грн., а в подальшому будемо вигравати на економії часу, що є немало важним.

При вході в цех у відділі виїмки куди прибуває кореспонденція відбувається попереднє сортування на місто, область, Україну і віддається на детальне сортування до різних відділів.

Далі у відділах сортування до районів письмова кореспонденція підлягає детальному сортуванню. Стандартна кореспонденція може поступати в контейнерах насипом або в пачках. Усі поштові відправлення великих розмірів, а також письмова кореспонденція з відбитком штемпеля спецпогашення виділяються до окремих постпакетів. Під перев'язом рекомендованого постпакету підкладений адресний ярлик - ф.11. На ярлику вказується пункт призначення та запакування постпакетів, прізвище сортувальника і ставиться відбиток календарного штемпеля із зазначенням дати запакування.

Як для простої так і рекомендованої кореспонденції проходить звірка ярлика, а також звіряються поіменно постпакети із записами у зведеному реєстрі ф.11 і реєстрі ф.11 до яких вони приписані. Уже після детального сортування кореспонденція переміщається до робочих місць де буде здійснюватись створення інформації щодо них в АСРК. До АСРК працівник вводить наступні дані: цифрове значення ШКІ, вид, категорія, розряд, маса, зона пересилання та спосіб пересилання, П.І.Б. одержувача, адреса одержувача, найменування об'єкта поштового зв'язку місця призначення. Після введення необхідної інформації щодо рекомендованих поштових відправлень здійснюється їх сортування за категоріями та напрямками. Уже розсортовані рекомендовані поштові відправлення скануються та формуються у постпакети із зазначенням індексу об'єкта поштового зв'язку місця призначення. Реєстри ф.11 створюються в АСРК в автоматичному режимі і друкуються в двох примірниках. Номер даного реєстру відповідає цифровому значенню ШКІ, що наклеюється на перший примірник реєстру ф.11 та вводиться шляхом сканування. Дана система автоматично заповнює поля календарного штемпеля і проставляє прізвище оператора. Далі уже сформовані постпакети скануються і після чого вводиться індекс об'єкта поштового зв'язку місця призначення. У двох примірниках роздруковується зведений реєстр ф.11.

У відділі з обробки рекомендованої та простої вхідної і місцевої кореспонденції по місту Одесі усі операції з обробки письмової кореспонденції проходять так само.

Рекомендована та проста вхідна і транзитна кореспонденція по Україні яка прибула до даного відділу спочатку звіряється накладна ф.16, зведений реєстр ф.11 та реєстр ф.11. Рекомендовані постпакети пересилаються в мішках або ящиках. До кожного мішка з рекомендованими постпакетами вкладається зведений реєстр ф.11. Якщо в мішку пересилається один рекомендований постпакет, реєстр цього постпакету оформляється як зведений. Крім того рекомендовані постпакети приписуються із зазначенням номерів, транзитні із зазначенням назви об'єктами поштового зв'язку, де формується постпакети. Зведений реєстр не нумерується. У ньому зазначається номер мішка до якого вкладаються рекомендовані відправлення. Зведений реєстр складається в 2 примірниках і підписується працівником, який складав його, із зазначенням посади або особистого номера. На обох примірниках реєстру ставиться відбиток штемпеля. Перший примірник зведеного реєстру підкріпляється під перев'яз одного з рекомендованих постпакетів (зверху адресного ярлика), другий долучається до документів об'єкта поштового зв'язку місця відправлення. Якщо в мішку пересилається один рекомендований постпакет, реєстр цього постпакету оформляється як зведений. Далі здійснюється сортування кореспонденції і уже після цього відсортована кореспонденція передається до робочих місць для занесення інформації в АСРК.

Головними перевагами даної схеми є правильне розміщення робочих місць, удосконалення технологічного процесу, економія часу робітників за рахунок оптимального розміщення відділів, прямоточність.

5.2 Технологічний процес обробки письмової кореспонденції в ЦОП з урахуванням нового розташування робочих місць

Машини з Києва прибувають до вузла зв'язку за розкладом о 9:30 годині де і розпочинається розгрузка мішків з письмовою кореспонденцією із зовнішнього транспорта [3]. Далі проводиться звірка документації, а після чого здійснюється транспортування до місць обробки за допомогою Т-400. Потім у відділі виїмки відбувається розпакування контейнерів та проходить звірка ярлика. Мішки транспортуються до місць обробки у відповідні відділи

Після розкриття мішків з вхідною письмовою кореспонденцією постпакети та поштові відправлення, що знаходяться в них звіряються поіменно із записами у зведеному реєстрі ф.11 і реєстрі ф.11 до яких вони приписані. Факт перевірки підтверджується підписом працівника зв'язку та відбитком календарного штемпеля. Мішки з письмовою кореспонденцією переміщаються внутрішньовиробничим транспортом до робочих місць відкриття. Далі письмова кореспонденція розділяється на декілька потоків, тобто виділяється нестандартна кореспонденція: крупно габаритна кореспонденція, стандартні пакети і дрібні бандеролі, які передаються до місць ручної обробки.

Стандартна кореспонденція може поступати насипом або розібрана в пачки. Насип піддається попередній обробці в ручну. В результаті пачки листів направляються на лицювання. Підібрані під адрес пачки листів направляються на сортування.

Далі письмова кореспонденція сортується до відділень зв'язку. Розсортована письмова кореспонденція формується в постпакети. Постпакет представляє собою пачку листів обв'язану шпагатом або іншим пакувальним матеріалом. Листи та бандеролі добираються в такому порядку, щоб виключити можливість їх пошкодження при запакуванні постпакетів. Поштові відправлення великих розмірів виділяються до окремих постпакетів. Під перев'яз рекомендованого постпакету підкладається адресний ярлик - ф.11. На ярлику указується пункт призначення та запакування постпакетів, прізвище сортувальника і ставиться відбиток календарного штемпеля із зазначенням дати запакування.

Далі здійснюється сортування мішків та закладення їх в контейнери. Відсортовані поштові відправлення передаються на засоби зовнішнього транспорту для пересилання їх відповідно до планів напрямків, складених з урахуванням графіків руху магістрального і місцевого транспорту [3,4]. На даний момент з ЦОП відправляються 34 маршрути. Також ведеться оформлення супровідної документації з метою контролю за проходженням поштових відправлень до місць призначення.

Окремим мішком надходить пріоритетна кореспонденція, яка обробляється в першу чергу від іншої кореспонденції. Проста і рекомендована письмова кореспонденція прибувають до ЦОП в одному мішку. Як і в простій кореспонденції проходить звірка ярлика, а також звіряються поіменно постпакети із записами у зведеному реєстрі ф.11 і реєстрі ф.11 до яких вони приписані. Мішки з рекомендованими поштовими відправленнями переміщаються внутрішньовиробничим транспортом до робочих місць відкриття. Після цього здійснюється їх сортування за категоріями та напрямками. Працівники здійснюють сортування до всіх відділень зв'язку по Одеській області по накопичувачам і трактам. Уже розсортовані рекомендовані поштові відправлення переносяться до робочого місця оператора, і уже там формуються у постпакети із зазначенням індексу об'єкта поштового зв'язку місця призначення та скануються. Реєстри ф.11 створюються в АСРК в автоматичному режимі і друкуються в двох примірниках. Номер даного реєстру відповідає цифровому значенню ШКІ, що наклеюється на перший примірник ф.11 та вводиться шляхом сканування. Дана система автоматично заповнює поля календарного штемпеля і проставляє прізвище оператора. Далі уже сформовані постпакети скануються і після чого вводиться індекс об'єкта поштового зв'язку місця призначення. У двох примірниках роздруковується зведений реєстр ф.11.

До кожного мішка з рекомендованими постпакетами вкладається зведений реєстр ф.11. Якщо в мішку пересилається один рекомендований постпакет, реєстр цього постпакету оформлюється як зведений. Крім того рекомендовані постпакети приписуються із зазначенням номерів, транзитні із зазначенням назви об'єктами поштового зв'язку, де формується постпакети.

Зведений реєстр не нумерується. У ньому зазначається номер мішка до якого вкладаються рекомендовані відправлення. Зведений реєстр складається в 2 примірниках і підписується працівником, який складав його, із зазначенням посади або особистого номера. На обох примірниках реєстру ставиться відбиток штемпеля.

Перший примірник зведеного реєстру підкріпляється під перев'яз одного з рекомендованих постпакетів (зверху адресного ярлика), другий долучається до документів об'єкта поштового зв'язку місця відправлення. Якщо в мішку пересилається один рекомендований постпакет, реєстр цього постпакету оформляється як зведений.

Далі здійснюється сортування мішків та закладення їх в контейнери. Відсортовані поштові відправлення передаються на засоби зовнішнього транспорту для пересилання їх відповідно до планів напрямків, складених з урахуванням графіків руху магістрального і місцевого транспорту. Також одночасно ведеться оформлення супровідної документації з метою контролю за проходженням поштових відправлень до місць призначення.



6. ЕКОНОМІЧНІ РОЗРАХУНКИ

Капітальні вкладення - складова частина капіталоутворюючих інвестицій. Вони є витратами, що направляються на створення і відтворення основних фондів. Капітальні вкладення є необхідною умовою існування підприємства. Нехтуючи ними підприємство може збільшити свої прибутки в короткостроковому періоді, але в довгостроковому періоді це приведе до втрати прибутку, нездатності підприємства конкурувати на ринку.

До складу капітальних вкладень входять: витрати на ремонтні роботи; витрати на придбання основних фондів (сортувальні шафи, машини для формування постпакетів, комп'ютери, сканери, столи, стільці, принтери) та інші витрати.

Найважливішими напрямами використання капітальних вкладень є: розширення вже функціонуючих основних і допоміжних цехів; реконструкція, тобто здійснюване в процесі діяльності підприємства часткове або повне перевлаштування виробництва без будівництва нових або розширення основних цехів, що діють. В той же час до реконструкції відноситься розширення існуючих об'єктів, технічне переозброєння підприємства, що діє, тобто підвищення технічного рівня окремих ділянок виробництва шляхом впровадження нової техніки і технології.

Вибір підприємством того або іншого напряму капітальних вкладень залежить від цілей, які вона переслідує при здійсненні інвестицій. Проте частіше ефективніше здійснювати капітальні вкладення на реконструкцію і технічне переозброєння виробництва що діє, що дозволяє значно скоротити терміни введення в дію виробничих потужностей з відносно меншими капітальними вкладеннями, чим при будівництві нових. Окупаються такі витрати в середньому в три рази швидше.

Структура інвестиційних засобів підприємства є важливим показником його фінансової активності. Класичною формою самофінансування є власні засоби підприємства у вигляді нерозподіленого прибутку і амортизації. Амортизаційні відрахування як джерело інвестування мають велике значення. У сучасних умовах виникає необхідність постійного оновлення основних фондів, що заставляє підприємство виробляти прискорене списання устаткування з метою утворення накопичень для подальшого вкладення їх в інновації.

Підвищення ефективності капітальних вкладень, нової техніки та виробництва забезпечують зростання кінцевих результатів виробничої діяльності галузі: обсягу послуг зв'язку, доходів від основної діяльності, прибутку; сприянню комплексного покращення економічних показників; зростанню продуктивності праці, рентабельності, фондовіддачі; зниженню собівартості продукції і питомих капітальних вкладень. Тим самим створює умови для найбільш повного задоволення потреб населення в послугах зв'язку і покращення якості роботи. Показником галузевого економічного ефекту діяльності зв'язку є доходи від операційної діяльності, чисті доходи підприємств зв'язку і прибуток.

Показником порівняльної економічної ефективності є приведені витрати, які визначаються як сума річних експлуатаційних витрат і капітальних вкладень:

Спр = С+ Ен*К (6.10)

де С - річні експлуатаційні, грн./рік;

Ен - нормативний показник порівняльної економічної ефективності, економія річних експлуатаційних витрат на 1 гривню додаткових капітальних вкладень (грн./рік) /грн..;

К - капітальні вкладення, грн.;

Для капітальних вкладень Ен = 0,25, а самі капітальні вкладення включають в себе суму вкладень на капітальний ремонт - 1600 грн, закупку сортувальних шаф - 59208 грн, стільців - 200 грн, столів - 600 грн, комп'ютерів - 6000 грн, принтерів - 1600 грн, сканерів - 1600 грн та додаткові витрати - 7458 грн.

Загальна сума капітальних вкладень становить:

К = 1600+59208+200+600+6000+1600+1600+7458= 78266 грн

Заробітна плата одного сортувальника на сьогоднішній день становить 923 грн. А так як в цеху обробки письмової кореспонденції працює 15 сортувальників то загальна сума заробітної плати становить:

ЗП = 15*923 = 13845 грн

Річні експлуатаційні витрати включають в себе заробітну плату сортувальників, амортизаційні відрахування та інші витрати.

Під амортизаційними відрахуваннями розуміють частину вартості основних фондів, що переноситься на собівартість створюваної продукції (послуги) за відповідний період.

Амортизаційні відрахування визначаються за формулою:

А = На*АВ/100 (6.11)

де На - норма амортизації, %;

АВ - амортизаційна вартість;

А - амортизаційні відрахування.

Норма амортизації становить 2% і встановлюється у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного періоду.

Амортизаційна вартість - це інші витрати які становлять 7458грн. Підставимо числові значення і визначимо амортизаційні відрахування по формулі:



А = 2*7458/100 = 149,16 грн

Отже річні експлуатаційні витрати складають:

С = 13845+7458+149,16+12,8+1231,53+4,16+12,48+300+80+80

С = 23173,13 грн

Приведені витрати становлять:

Спр = 23173,13+0,25*78266 = 42739,63 грн

З приведених вище розрахунків видно,що затрати при вдосконаленні технологічного процесу та розміщення робочих місць в грошовому еквіваленті становлять 42739,63 грн.

Термін окупності є одним з важливих показників ефективності.

Термін окупності капітальних вкладень розраховують за формулою:

(6.12)

деK - сума капітальних вкладень, грн.;

П - прибуток підприємства, грн.

Сума капітальних вкладень включає в себе:

- капітальні вкладення на капітальний ремонт;

- капітальні вкладення на закупку сортувальних шаф, стільців, столів,

комп'ютерів, принтерів, сканерів;

- капітальні вкладення на додаткові витрати.

Таким чином розрахуємо термін окупності капітальних вкладень без

урахування машини для сортування постпакетів:

роки

Розрахувавши термін окупності видно, що капітальні вкладення які затрачуються на ремонт цеху письмової кореспонденції, на придбання основних фондів (сортувальні шафи, комп'ютери, сканери, столи, стільці, принтери) та інші витрати окупляться за 3,4 роки.

Розглянемо ще один варіант економічних розрахунків при впровадженні машини для сортування постпакетів, ціна однієї становить - 8000 грн.

В цьому випадку загальна сума капітальних вкладень становить:

К = 1600+59208+200+600+6000+1600+1600+7458+ 1600= 86266 роки

Заробітна плата сортувальників залишається тією ж самою і становить 13845 грн.

Підставимо числові значення і визначимо амортизаційні відрахування для машини з формування постпакетів по формулі:

А = 5*1600/100 = 400 грн.

Отже річні експлуатаційні витрати складають:

С = 13845+7458+149,16+6,4+1231,53+4,16+12,48+300+80+80+80

С = 23246,73 грн.

Приведені витрати з урахуванням машини для сортування постпакетів становлять:

Спр = 23246,73+0,25*86266 = 44813,23 грн.

Таким чином можемо розрахувати термін окупності капітальних вкладень з урахування машини для сортування постпакетів:

роки

Розрахувавши термін окупності видно, що капітальні вкладення які затрачуються на ремонт цеху письмової кореспонденції, на придбання основних фондів (сортувальні шафи, машини для формування постпакетів, комп'ютери, сканери, столи, стільці, принтери) та інші витрат окупляться за 3,5 роки.

Результати приведених вище економічних розрахунків приведемо в таблиці 6.1.

Таблиця 6.1

Результати економічних розрахунків

Економічний показник	Без урахування машини для формування постпакетів	З урахуванням машини для формування постпакетів
Капітальні вкладення, грн.	78266	86266
Експлуатаційні витрати, грн.	23173,13	23246,73
Приведені витрати, грн.	42739,63	44813,23
Термін окупності, р	3,4	3,5



7. ОХРАНА ПРАЦІ

Проведення виробничих і технологічних процесів в УДППЗ “Укрпошта” все ще супроводжується виникненням нещасних випадків з працівниками. Серед причин нещасних випадків об'єктивного характеру на першому місці стоїть складність самого об'єкта дослідження й удосконалення - систем “людина-машина”.

Обмеження фінансування заходів з охорони праці призводить до:

- зменшення продуктивності праці через зниження працездатності за рахунок погіршення умов праці. В Укрпошті одним з основних шкідливих виробничих чинників (ШВЧ) є низька температура повітря виробничих приміщень узимку. Цей чинник істотно впливає на працездатність і продуктивність праці. За температури повітря на робочих місцях 10..14?Спрацездатність людини становить усього 20…50% її рівня за температури 18? С. Для деяких об'єктів поштового зв'язку характерний низький рівень освітлення робочих місць через одностороннє бічне природне освітлення, недостатнє профілактичне обслуговування освітлювальних приладів і економію витрат на освітленні. За незадовільного освітлення продуктивність праці знижується на 4…8%;

- зменшення фонду робочого часу відбувається за рахунок збільшення днів непрацездатності через неявку на роботу в результаті виробничої травми чи профзахворювання. Умови праці істотно впливають не тільки на професійну захворюваність, а й на виникнення і тривалість загальних захворювань. 25…30% загальних захворювань на виробництві пов'язано з несприятливими умовами праці. Результати досліджень свідчать про те, що перевищення допустимої температури повітря в робочій зоні виробничих приміщень на 1?С супроводжується збільшення втрат робочого часу через серцево-судинні захворювання в середньому на 4,1 дні в розрахунку на 100 робітників, а перевищення допустимого рівня шуму на робочому місці на 10…20 дБ збільшує тривалість тимчасової непрацездатності з тієї ж причини в середньому на 2,7 дні на 100 працівників.

Не викликає сумніву те, що обмеження щодо робочого часу, визначене в статтях 50-65 КЗпП України, є позитивним, оскільки дає змогу працівнику відновити своє здоров'я. Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень, проте підприємства при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж це передбачено. Скорочена тривалість робочого часу встановлюється: для працівників віком від 16 до 18 років - 36 годин на тиждень; для осіб віком від 15 до 16 років - 24 години на тиждень;

- зростання витрат через плинність кадрів за умовами праці. Із загального числа працівників, які звільнилися за власним бажанням, близько 21% становлять особи, не задоволені умовами праці. В Укрпошті найбільш висока плинність кадрів серед листонош. Плинність робочої сили завдає істотної шкоди підприємствам, оскільки працівники, що звільняються, деякий період часу працюють зі зниженою продуктивністю, прийняті замість них нові робітники потребують виробничого навчання. Процес звільнення і наймання також супроводжується певними витратами коштів.

Важливим чинником підвищення ефективності як виробничої системи, так і охорони праці Укрпошти є створення культури довіри та поваги до працівників, нового внутрішнього клімату в колективах, аби відчували гордість за те, що вони працюють у стабільній компанії.

Характерним для структури служби охорони праці Укрпошти є метод обмеження мобільності соціальної структури. Підпорядкування фахівців з охорони праці керівникам відособлених виробничих підрозділів призвело до того, що вони виконували від трьох до десяти додаткових направлень діяльності, а тому ефективність їхньої роботи за всіма направленнями, і передусім з охорони праці - надзвичайно низька. Кажучи просто, - у них не було ні часу, ні фізичних можливостей займатися власне охороною праці.

Отже, можна зазначити, що вирішити проблеми, пов'язані з обмеженням у сфері охорони праці, можна тільки завдяки комплексному, системному підходу. Керівники зобов'язані працювати з людьми, сприймати їх як свій головний ресурс, а не як статтю витрат, що має бути мінімізована.

Забезпечення безпечної роботи на підприємстві зв'язку впливає на збільшення продуктивності праці робітника.

Робоче місце розміщується так, щоб природне світло падало збоку (бажано зліва). Для зниження яскравості в полі зору при природному освітленні застосовуються регульовані жалюзі, щільні штори.

Природне і штучне освітлення на об'єктах поштовому зв'язку повинно відповідати вимогам.

Освітленість від системи загального освітлення повинна складати не менше 200 лк при розрядних лампах і 100 лк при лампах розжарювання. Освітленість на поверхні столу в зоні розміщення робочого документа повинна складати 300-500 лк.

Забезпечення здорових і безпечних умов праці працівників при роботі з

персональними комп'ютерами (ПК) здійснюється відповідно до санітарних правил і норм. До роботи з ПК допускаються працівники, що не мають медичних протипоказань, пройшовши інструктаж по питаннях охорона праці, з групою по електробезпеці не нижче I.

З врахуванням характеру виконуваної роботи стіл для роботи повинен мати достатній розмір для раціонального розміщення монітора (дисплея), клавіатури, іншого використовуваного устаткування і документів, поверхню, що володіє низькою здатністю, що відображає.