Главная База знаний "Allbest" Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника Конструкція модуля формування складного ортогонального сигналу

Конструкція модуля формування складного ортогонального сигналу

Види виброакустичної активності. Методи оцiнки амплiтуд окремих гармонік. Розробка принципової схеми. Обґрунтування вибору сигнального процесору, порядок формування вибірки QAM-16 та PSK сигналів. Розрахунок друкованої плати, елементів провідного рисунка.

Рубрика Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 14.12.2010
Размер файла 2,9 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Так як кожен біт відповідає за наявність тої чи іншої частоти, то цей процес виконується циклічно раз. Тобто шістнадцять частот формуються відповідно вхідному слову, а сімнадцята частота формується як опорна та вісімнадцята частота відображає факт зміни даних «1» - зміна, «0» - повтор. Далі визначається поточний буфер, шляхом збільшення індексу буфера по модулю розміру буфера. Проводиться запис результату[20].

5.5 Блок-схема алгоритму програми виводу результату

Блок-схема алгоритму програми виводу результату приведена у графічному матеріалі. Спочатку визначаємо поточний буфер видачі результату. Визначивши це, проводимо перевірку на наповненість його. Згідно цього реалізується видача даних на ЦАП або змінюється індекс буферу.

5.6 Моделювання алгоритму модуляції

Було виконане моделювання роботи алгоритмів QPSK та QAM-16 в програмі MATLAB. Для цього заздалегідь сформований комплексний масив заповнявся коефіцієнтами у відповідності до обраного алгоритму модуляці. Далі над послідовністю виконувалось Швидке Зворотне перетворення Фур'є. Програма MATLAB і сигнальний процесор працюють в форматі даних з плаваючою крапкою. Тобто робота програми в MATLAB, підтверджує можливість її реалізації на сигнальному процесорі[21].

Розглянемо три сигнали що були сформовані шляхом задання різних коефіцієнтів. Сигнали закодуємо за допомогою PSK, а за допомогою QAM-16. На рисунках 5.4 - 5.9 зображені результати моделювання.

Рисунок 5.4 - Модульований сигнал К1

Рисунок 5.5 - Спектр модульованого сигналу К1

Рисунок 5.6 - Модульований сигнал К2

Рисунок 5.7 - Спектр модульованого сигналу К2

Рисунок 5.8 - Модульований сигнал К3

Рисунок 5.9 - Спектр модульованого сигналу К3

6. Конструкторський розрахунок

6.1 Розрахунок розмірів друкованої плати

Знайдемо розміри друкованої плати виходячи з розмірів електричних елементів. Для цього зведемо установочні розміри (а - довжина, в - ширина, h - висота) кожного елемента або групи однотипних елементів в таблицю 6.1, плату можно розділити на 3 частини. Відповідно до рекомендації фірми-виробника, розводка повинна бути двошаровою. На рисунку 6.1показане розташування вузлів на платі.

Рисунок 6.1 - Розташування вузлів на платі

Таблиця 6.1 містить установчі розміри елементів, розташованих на платі

№

п/п

Назва елемента

Кількість

Варіант установки

Установочні розміри

Si уст, мм2

а

в

h

1

Резистори

14

ІIб

6,3

2,3

2

202,86

2

Конденсатори

К10-17А

44

ІIб

6,8

4,6

2,5

1376,32

3

Конденсатори

К50-68

8

ІIб

10

6,2

2,5

496

4

Діод

1

ІІв

3

1

2

3

5

TEL15

3

VІІІа

50.8

25.4

10

3870

6

AD829

2

VІІIa

9

7

5

126

7

AduM1400

2

VІІІа

40

10

3

400

8

AD5453

1

VІІІа

40

23

3

920

9

AD815

1

VІІІа

40

30

3

980

9

ADSP21264

1

VІІIa

12

12

2

144

По таблиці 6.1знайдемо загальну площу та об'єм всіх елементів:

Коефіцієнт заповнення друкованої плати по площі:

Знайдемо площу друкованої плати:

Одержимо розміри плати: 100Ч200мм

Коефіцієнт заповнення друкованої плати:

Об'єм друкованого модуля:

Габаритні розміри друкованого модуля: 100Ч200Ч15 мм.

6.2 Розрахунок елементів провідного рисунка

Основними конструктивно-технологічними параметрами друкованих плат (ДП) являється: геометрична форма, габаритні розміри, крок координатної сітки, мінімальна ширина друкованих провідників, мінімальна відстань між друкованими провідниками, мінімальний діаметр перехідних і контактних отворів, мінімальна відстань між контактними майданчиків і ін.. Перечисленні параметри безпосередньо залежать від використовуваного метода отримання друкованого рисунка.

Дана друкована плата виготовляється комбінованим позитивним методом по 3-му класу щільності друкованого монтажу.

Мінімальний діаметр металізованого отвору визначається по формулі:

,

де: - товщина ДП; - (Таблиця 4 [22] ).

При розрахунку мінімального діаметра контактних майданчиків враховуються явище підправлення і руйнування провідного слою, погрішності відносно розположення отвору і контактного майданчика, умова зберігання її цілісності при свердленні.

Мінімальний діаметр контактних майданчиків для двохсторонніх ДП:

,

де: , , (Таблиця 5 [22] ),

- мінімальний ефективний діаметр контактного майданчика.

Мінімальний ефективний діаметр контактного майданчика:

,

де: погрішність визначається за формулою:

,

а - максимальний діаметр просвердленого отвору:

,

де: - діаметр свердла, ?d - (Таблиц 5 [22] )

Зазвичай приймають:

,

де: - діаметр металізованого отвору

Визначаємо :

Визначаємо :

.

Мінімальний діаметр вікна фотошаблона для контактного майданчика визначається по формулі:

Максимальний діаметр вікна розраховуємо за наступною формулою

Максимальний діаметр контактного майданчика визначається по формулі:

Мінімальна ширина провідників визначається із умови забезпечення адгезії з діелектриком.

Розрахунок мінімальної ширини провідників для двосторонніх ДП, виготовлюваних комбінованим позитивним методом при фотохімічному способі отриманні рисунка, визначається по формулі:

,

де: ; ; ;

Мінімальна ширина ліній, при фотохімічному способі, шаблону:

Максимальна ширина ліній на шаблоні:

Максимальна ширина провідника визначається по формулі:

Допускається вибирати дві різних ширини друкованих провідників. У таких випадках в технічних вимогах креслення роблять запис “ширина провідників живлення та землі...мм”.

6.3Розрахунок відстаней між елементами провідного рисунка

Мінімальний зазор між елементами провідного рисунка визначається технічними вимогами на ДП.

Мінімальна відстань між провідниками і контактним майданчиком визначається по формулі:

Мінімальна відстань між двома контактними майданчиками:

Мінімальна відстань між двома провідниками визначається по формулі:

Мінімальна відстань між провідником і контактним майданчиком на фотошаблоні:

Мінімальна відстань між двома провідниками на фотошаблоні:

Мінімальна відстань між провідниками на фотошаблоні:

Мінімальна відстань для прокладання провідників між двома контактними площадками металізованих отворів визначається по формулі:

,

де: , - максимальні діаметри контактних майданчиків мета-

лізованих отворів, - кількість провідників, - (Таблиця 4 [19] )

6.4 Визначення паразитних параметрів між провідниками

Паразитні взаємозв'язки небезпечні, в основному, для плат з чутливими мікросхемами, а також на підвищених робочих частотах при низькій напрузі живлення. В аналогових мікросхемах вони понижують коефіцієнт підсилення, а в цифрових призводять до помилкового спрацювання або ж до збою сигналу.

Розрахунок прецизійної ємності для окремих варіантів розміщення елементів провідного малюнка:

,

де - погонна ємність елемента (пФ),

- довжина взаємного покриття елементів.

Погонна ємність описується співвідношенням:

,

де: - коефіцієнт = 0.7[22], - розрахункова діелектрична проникність середовища [22].

Тоді по отримаємо:

А паразитна ємність:

Індуктивність двох паралельних друкованих провідників однакового січення, шириною зазору між ними і з протилежним направленням токів визначаємо по формулі:

Ємність і гальванічні зв'язки між сусідніми провідниками однієї сторони плати можна зменшити, якщо між ними розмістити заземлений провідник (екран).

6.5Розрахунок потужності втрат на друкованій платі

Потужність втрат ДП, визначається по формулі:

,

де: - частота живлющої напруги схеми;

- ємність друкованої плати (мкФ);

- напруга живлення;

- тангенс вугла втрат матеріалу ДП.

Ємність друкованої плати :

,

де: - діелектрична проникність матеріалу основана ДП;

- сумарна площа друкованих провідників мм2 ;

- товщина плати (мм).

тоді:

Друкована плата та збірне креслення приведені в графічному матеріалі.

6. Охорона праці

6.1 Обґрунтування вибору об'єкта

Дипломна робота присвячена розробці модулятора цифрового сигналу. Значна частина роботи виконується з застосуванням персональних комп'ютерів типу IBM PC. Тому як об'єкт дослідження з охорони праці необхідно розглядати робоче місце оператора ЕОМ.

6.2 Аналіз умов праці на робочому місці

Умови праці при роботі з персональними комп'ютерами типу IBM PC визначаються санітарно-гігієнічними та технічними факторами, що роблять вплив на здоров'я оператора. Аналіз умов праці складається в порівнянні фактичних рівнів параметрів із гранично припустимими (ПДУ), відповідно до вимог стандартів ССБТ.

Умови праці на робочому місці аналізуються по наступних факторах:

1. Повітря робочої зони.

Для приміщень, які характеризуються незначним надлишком явного тепла, припустимі температура, відносна вологість і швидкість руху повітря для всіх періодів року робочої зони, відповідно до ГОСТ 12.1. 005 - 88, зведені в таблиці 7.1. Порівнюючи фактичні рівні параметрів із гранично припустимими дійдемо висновку, що деякі регламентовані параметри повітря робочої зони виходять за рамки нормативів.

У теплий час року температура повітря досягає 34С0, відносна вологість у холодний період року досягала 85%. У даному приміщенні відсутня загазованість. Концентрація пилу в повітрі складає 0.35мг/м3,що відповідає ПДК. Для стабільної роботи ЕОМ необхідна температура повітря в межах 20-25 С0 і відносна вологість 40-50%. Ці дані збігаються з необхідними умовами роботи людини (див. таблицю). Тому що фактичні значення вищенаведених параметрів перевищують оптимальні, то для створення оптимальних умов роботи на робочому місці необхідно застосувати кондиціонування повітря. Розрахунок необхідного ВКВ приведений в індивідуальному завданні цього розділу.

Таблиця 7.1 - Характеристики виробничих приміщень

Характеристика виробничих

приміщень

Катиго-рія роботи

Період

року

На постійних робочих місцях

Температура

повітря, %

Відносна

вологість

повітря, %

Швидкість

руху

повітря, м/с

Припус-тима

Фактична

Припус-тима

Фактична

Припустима

Фактична

Приміщення, що характеризуються незначними надлишками явного тепла

Легка

Холодний

21-25

17-20

<75

60-80

<0.1

~0.05

Теплий

22-28

24-34

<75

45-65

0.1-0.2

~0.09

2. Шум.

Заміряний еквівалентний рівень звуку 55 дб. Припустимий рівень звуку шуму за ДСТ 12.1.003-83 на робочих місцях лабораторій, для проведення експериментальних робіт, складає величину 60 - 65 дб. Порівнюючи фактичні рівні параметрів із гранично припустимими дійдемо висновку, що фактичні значення параметрів значно нижче, ніж гранично припустимі, отже, ніяких додаткових засобів захисту від шуму не вимагаються.

3. Вібрації.

У лабораторії відсутнє устаткування, що створює які-небудь значні вібрації. Отже немає необхідності в захисті оператора від вібрацій.

4. Електромагнітні випромінювання вiд монiторiв.

5. Електробезпечність.

Живлення лабораторії здійснюється однофазною мережею з заземленої нейтралью. Устаткування, що підключається до таких мереж звичайно зануляється, але оскільки живлення комп'ютера здійснюється через розділовий трансформатор (для живлення устаткування комплексу використовується двупровідна мережа), те використання захисного занулення не доцільно і використовується захисне заземлення. У лабораторії мається загальна шина заземлення з опором заземлення менш 4 Ом, що відповідає нормам.

Добавити освiтлення.

6.3 Індивідуальне завдання. Розрахунок занулення

Небезпека поразки струмом при дотику до корпусу і іншим нетоковедучим металевим частинам електроустаткування, що опинилися під напругою унаслідок замикання на корпус і по інших причинах, є основною причиною отримання персоналом травм. Ця небезпека може бути усунена швидким відключенням пошкодженої установки від живлячої мережі і разом з тим зниження напруги корпусу щодо землі. Для цієї мети служить занулення.

Занулення - навмисне електричне з'єднання з нульовим захисним провідником металевих нетоковедущих частин, які можуть опинитися під напругою.

Нульовий захисний провідник - це провідник, що сполучає зануляємі частини з глухозаземленою нейтральною точкою джерела струму або її еквівалентом. Еквівалентом нейтральної точки джерела струму можуть бути: середня точка джерела постійного струму, заземлене виведення джерела однофазного струму, штучна нейтральна точка мережі, створена за допомогою трансформаторів, резисторів і тому подібне

Принцип дії занулення - перетворення замикання на корпус в однофазне коротке замикання (тобто між фазним і нульовим захисним провідниками) з метою викликати великий струм, здатний забезпечити спрацьовування захисту і тим самим автоматично відключити пошкоджену установку від живлячої мережі.

Основні вимоги, що пред'являються до занулення:

- провідник повинен мати провідність не менше 50 % від провідності фазного дроту;

- повторні заземлітелі повинні розташовуватися через кожних 250 метрів, а також знаходиться на кінцях лінії і відгалужень довгої більше 200 метрів;

- опір заземлення нейтралі (R0) повинен бути не більше 4 Ом (лише для джерел невеликої потужності до 100 кВа опір нейтралі може складати 10 Ом);

- опір заземлення кожного з повторних заземлітелей (Rп) повинно бути не більше 10 Ом, а в мережах, в яких R0 допускається, воно може складати 30 Ом за умови, що число повторних заземлітелів в цій мережі не менше трьох;

- струм короткого замикання Iк повинен в три рази перевищувати номінальний струм найближчої плавкої вставки запобіжника або номінальний струм розчіплювача автоматичного вимикача;

- у одній і тій же мережі забороняється одночасно виконувати захисне заземлення і занулення різних корпусів. Одночасне заземлення і занулення одного устаткування не представляє небезпеки і допускається. На рисунку 7.1 показана схема занулення обладнання.

Рисунок

7.1 - Схема занулення обладнання

Метою розрахунку занулення є визначення умов, при яких воно швидко відключає пошкоджену установку від мережі, вибір перетину фазного і нульового провідника, вибір пристрою захисту, розрахунок повторного заземлення нейтралі.

Автомат захисту розміщується в розподільному щиті. Схема занулення робочих місць приведена на малюнку 7.1. Цифрами позначені :

1 - розподільний щит;

2 - нейтраль джерела струму;

3 - захисний нульовий провідник;

4 - повторне заземлення нейтралі;

5 - робочі місця.

При замиканні фази на занулений корпус електроустановка автоматично відключиться, якщо значення струму однофазного короткого замикання Iк, А, задовольняє умові :

Iк ? к * Iном ,

де: Iк - номінальний струм плавкої вставки запобіжника або струм спрацьовування автоматичного вимикача, А;

к- коефіцієнт кратності струму.

Для автоматів з номінальним струмом до 100 А кратність струму повинна бути не менше 1,4.

Визначимо струм спрацьовування автомата захисту. Припускаємо, що сумарна споживана потужність вимірювальною апаратурою, приладами освітлення і іншими установками і пристосуваннями не перевищує 6 кВт. Тоді споживаний струм :

Струм спрацьовування автомата захисту повинен бути більше, ніж споживаний. Автомати, що випускаються промисловістю розраховані на стандартний ряд номінальних струмів спрацьовування. Більше найближче значення з цього ряду складає 30 А. Ісходя з цього виберемо автомат захисту типу.

Визначимо струм короткого замикання:

;

де Uф - напруга мережі ; Rф і Rн - активні, а Хф і Хн - внутрішні індуктивні опори фазного і захисного нульового провідників відповідно; Хп - опір взаємоиндукції петлі фаза - нуль.

Для мідних і алюмінієвих проводів можна нехтувати Хф і Хн. Також для вживаного кабелю можна нехтувати велічиной Хп. З урахуванням зроблених допущень, а також формули:

;

Повна провідність нульового захисного дроту згідно зроблених раніше зауважень :

Хай , тоді можемо запишисати таким чином:

У довідкових даних для трансформатора потужністю 25 кВт при схемі з'єднання обмоток типу «зірка» і напругою 380/220 В повний опір трансформатора Zт = 3,11 Ом.

Визначимо опір фазного дроту Rф:

;

Rф = 2,93 Ом.

Визначимо опір захисного дроту Rн = Rф.

Виберемо перетин проводів. При найбільшій тривало допустимому навантаженню для мідних проводів з гумовою ізоляцією 30 А (при температурі навколишнього середовища 25с).

Проведемо розрахунок поверхневих заземлювачів нейтралі. Згідно ПУЕ опір заземлення нейтралі трансформатора при напрузі 380/220 В не повинно перевищувати 4 Ом. Опір кожного з повторних заземлітелей повинно бути не більше 10 Ом.

Повторні заземлітелі розташовані на повітряних лініях через кожних 250 м. Розглянемо два варіанти заземлення :

Заземлітелі розташовані в чорноземі.

Заземлітелі розташовані в глинистому грунті.

Відповідні розрахункові питомі опори на чорноземі 1=200 Ом*м, на грунті 2 =40 Ом * м.

Як заземлітелей застосуємо трубчасті вертикальні електроди діаметром 50 мм і довгою 2,5 м, розташовані на глибині 0,7 м.

Визначимо опір розтікання струму одного вертикального стрижньового електроду:

;

де l і d - довга і діаметр електроду відповідно, м ;

t - глибина заставляння середини електроду від поверхні землі, м ;

r - розрахунковий питомий опір грунту,.

Ом

За розрахованими даними можна зробити вивід, що для забезпечення якісного заземлення на грунті достатньо одного заземленого електроду, тоді як на глинистому грунті необхідно декілька електродів, сполучені сталевою смугою перетином 4х12 мм і довгою 2,5 м. Визначимо опір розтікання струму для смуги:

;

де L - довга смуги, м; b - ширина смуги, м; t - глибина заставляння смуги, м.

Rп = 5,76 Ом

Визначимо загальний опір заземляючого пристрою розташованого на глинистому грунті:

;

де с і н - коефіцієнти екранування, приведені в [10].

Rз = 3,97Ом.

Так, щоб забезпечити необхідний опір повторних заземлювачів не більше 10 Ом необхідно застосувати на глинистому грунті один вертикальний електрод і шість вертикальних електродів, сполучених сталевою смугою при чорноземі. Заземлітелі виконані із сталевих труб завдовжки 2,5 м, діаметром 50 мм і укопані на глибину 0.7 м.

6.4 .Заходи пожежної безпеки

По будинку в загальнодоступних місцях (коридорах, приміщеннях, сходових клітках) повиннiбути розміщені 5 ручних вогнегасникiв типу ОХП-10. У приміщенні керування й контролю, а так само в кімнаті приймально-передавальних апаратур перебувають 4 вогнегасники типу ОУБ-7, тому що углекислотно-брометиловий вогнегасник придатний для гасіння апаратур, що перебуває під напругою, оскільки бромистий етил не проводить електричний струм.

7. Техніко-економічні розрахунки

7.1 Виробничі фонди підприємства

Засоби виробництва виражені у вартісній формі є виробничими фондами підприємства.

Склад виробничих фондів підприємства приведено на рисунку8.1:

Рисунок 8.1 - Склад виробничих фондів підприємства

Основні фонди - це частина виробничих фондів підприємства які багато разів беруть участь у виробничому процесі, зберігаючи при цьому свою натуральну речовинну форму і переносить свою вартість на готовий продукт по частинах.

До основних виробничих фондів відносяться фонди які безпосередньо беруть участь у виробничому процесі або створюють для нього умови.До невиробничих фондів відносяться фонди підприємства які безпосередньо не беруть участь у виробничому процесі і не створюють для нього умов, але числяться на балансі підприємства.

Залежно від ступеня участі у виробничому процесі основні виробничі фонди діляться на активні і пасивні.

Активні - це основні фонди, що безпосередньо беруть участь у виробничому процесі, видозмінюючи форму або стан предмету праці (машини, устаткування).

Пасивні - це основні виробничі фонди, що забезпечують нормальне функціонування активних.

Оборотні кошти - частина фондів підприємства, які одноразово беруть участь в процесі виробництва і повністю переносять свою вартість на готовий продукт.

7.2 Визначення етапів НДР

У технологічній структурі науково-дослідних робіт можна виділити кілька самостійних етапів, а саме: розробка технічного завдання, проектні розробки схемотехнічної, конструкторської і технологічної реалізації. Складемо перелік всіх етапів і видів робіт, які необхідно виконати в ході даної НДР (таблиця 8.1).

Таблиця8.1 - Перелік всіх етапів і видів робіт

Етаппроведення НДР

Вид роботи

Посада виконавця

Розроб.

Керівн.

Норм.

Розробка технічного завдання

Складання і затвердження технічного завдання на НДР.

+

+

-

Проектні розробки зі схемотехнічної реалізації фільтру стиску

1. Моделювання характеристик фільтру стиску. Аналіз впливу паразитних елементів.

+

-

-

2. Розробка алгоритму стиску узгодженого фільтру стиску

+

+

-

Проектні розробки з конструкторської реалізації фільтру стиску

1. Аналіз ТЗ та вибір варіантів конструкції фільтру стиску

+

+

-

3. Художньо-конструкторська та ергономічна пророка фільтру стиску

+

-

-

4. Аналіз несправностей та методів їх усунення.

+

-

-

Проектні розробки з технологічної реалізації фільтру стиску

1. Виробничо-технологічний аналіз електричної схеми та конструкції фільтру стиску.

+

+

-

2. Проектування схеми технологічного процесу складання фільтру стиску. Розробка технологічної документації.

+

+

+

3. Статистичний аналіз і розробка математичної моделі технологічного

процесу

+

-

Трудомісткість - це затрата робочого часу на виробництво одиниці продукції в натуральному вираженні по всій номенклатурі продукції що випускається. Трудомісткість часто визначається по виробах-представниках і по виробах які займають найбільш питому вагу в сумарному випуску продукції.

Залежно від складу витрат, що включаються в трудомісткість, виділяють слідуючі види трудомісткості:

- технологічна - вона відображає всі витрати праці основних робочих відрядників і почасовіків;

- виробнича - вона включає всі витрати праці основних і допоміжних робітників;

- повна - відображає витрати праці всіх категорій промислово-виробничого персоналу підприємства.

Показник трудомісткості має наступні переваги перед показником виробітки:

- він відображає прямий зв'язок між об'ємом виробництва і трудовитратами;

- пов'язує проблему вимірювання продуктивності праці з чинниками і резервами її зростання;

- дозволяє скласти витрати праці на однакові вироби в різних цехах і ділянках підприємства.

7.3Розрахунок заробітної плати

Результатом виконання НДР є науково-технічна продукція, що представляє собою закінчені науково-дослідні роботи, виконані відповідно до вимог, передбаченими в договорі, і прийняті замовником. Виходячи з особливостей створення науково-технічної продукції, і залежності її від інтелектуальної праці, облік і калькулювання собівартості науково-технічної продукції будемо проводити по статтях: «Матеріали», «Спецобладнання», «Витрати на оплату праці», «Витрати на соціальні заходи», «Витрати на роботи, виконувані сторонніми підприємствами, установами й організаціями», «Витрати на службові відрядження», «Накладні витрати» і «Інші витрати». Окремі елементи статей витрат знаходять різними методами, у залежності від їхнього виду .

Заробітна плата - це форма матеріальної винагороди за працю повністю або частково компенсуюча його витрати.

Основні принципи організації оплати праці, які прийняти у світовій практиці:

- здійснення оплати праці залежно від кількості і якості праці;

- диференціація заробітної платні залежно від кваліфікації працівника, умов праці і галузевої приналежності підприємства;

- систематичне підвищення реальної заробітної платні, тобто підвищення темпів зростання номінальної заробітної платні над інфляцією;

- перевищення темпів зростання продуктивності праці над темпами зростання середньої заробітної платні;

- надання підприємством максимальної самостійності в питаннях організації оплати праці.

Витрати на оплату праці складаються з: основної заробітної платні, додаткової заробітної платні і інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу у відповідності до встановлених нормативів труда, у вигляді тарифних ставок і відрядних розцінок для робочих і посадових окладів для службовців. Розмір основної заробітної плати установлюється виходячи з чисельності, різних категорій виконавців, трудомісткості, затрачуваної ними на виконання окремих видів робіт і їх мінімальної заробітної плати (ставки). Мінімальна заробітна плата регулюється з урахуванням економічного розвитку, рівня продуктивності праці, рівня середньої заробітної плати і вартості величини споживацького бюджету (риси малозабезпеченості). Мінімальна заробітна плата за один робочий день для кожного виконавця визначається по формулі:.

де мінімальна заробітна плата;

20.6 середня місячна кількість робочих днів (п'ятидневна робоча неділя).

Розмір основної заробітної плати для кожного робітника визначається по формулі:

де трудомісткість і-го етапу;

тарифний коефіцієнт;

коефіцієнт підвищення ставок;

Отримані результати приведено в таблицях 8.2і 8.3:

Таблиця8.2 - Розрахунок базової заробітної плати

Посада

Ставка, грн.

Трудомісткість, дні

Тарифний коефіцієнт

Коефіцієнт підвищення ставок

Основна заробітна плата, грн.

Керівник

20,388

4,25

4,59

0,36

540,9

Розробник

20,388

57

2,85

0,46

4873,7

Нормоконтроль

20,388

0,125

2,34

0,45

8,65

Всього (, грн.):

5423,25

Таблиця 8.3 - Розрахунок основної заробітної плати

Посада

Ставка, грн.

Трудомісткість, дні

Тарифний коефіцієнт

Коефіцієнт підвищення ставок

Основна заробітна плата, грн.

Керівник

20,388

4,25

4,59

0,36

540,9

Розробник

20,388

34,2

2,85

0,46

2901,3

Нормоконтроль

20,388

0,125

2,34

0,45

8,65

Всього (, грн.):

3450,85

7.3 Калькуляція базової собівартості НДР

Собівартість продукції виражена в грошовій формі, це текучі затрати на її виробництво і збут. В залежності від повноти обхвату затрат виробництва, собівартість буває (рисунок8.2):

Рисунок

8.2 - Взаємозалежність видів собівартостей

- технологічна - витрати на введення технологічного процесу виготовлення продукції;

- виробнича - витрати підприємства на виробництво даного виду продукції;

- повна - всі витрати підприємства по виробництву і реалізації продукції

В залежності від об'єкта калькуляції розрізняють:

- собівартість валової продукції - це витрати поточного періоду на її виробництво.

- собівартість реалізованої продукції - це витрати на виробництво і збут продукції на протязі усього циклу.

Калькуляція базової собівартості НДР з використанням показників розраховується за формулами приведеними у таблиці 8.4.

Таблиця8.4 - Калькуляція базової собівартості НДР

№

Найменування статті витрат

Значення, грн.

Розрахунок

Структура, %

1

Сировина і матеріали

1636,93

4,15

2

Покупні комплектуючі елементи, вироби, спецобладнання і т.д.

12276,975

31,09

3

Заробітна плата

___

3.1

Основна заробітна плата

5423,25

20,73

3.2

Додаткова заробітна плата

818,465

2,07

4

Відрахування

4.1

Відрахування на соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою непрацездатністю

181

0,66

4.2

Відрахування на соціальне страхування від несчасних випадків і професійних захворювань

49.9

0,18

4.3

Відрахування в пенсійний фонд

1984.6

7,25

4.4

Відрахування на соціальне страхування на випадок безробіття

81.1

0,3

5

Інші прямі витрати

1064

2,69

6

Виробнича собівартість

23513.8

___

7

Комунальний податок

23,77

де

де - середньосписочна чисельність працюючих;

- розмір середньої заробітної плати; - мінімальний неоподаткований мінімум доходу.

0,06

8

Командировочні витрати

409,2325

1,04

9

Накладні витрати

6302,1805

15,96

10

Комерційні витрати

5458,835

13,82

11

Повна собівартість

35506.76

100

7.4 Калькуляція планової собівартості НДР

Калькуляція планової собівартості НДР з використанням показників розраховується за формулами приведеними у таблиці 8.5:

Таблиця8. 5 - Калькуляція планової собівартості НДР

№

Найменування статті витрат

Значення, грн.

Розрахунок

Структура, %

1

Сировина і матеріали

1636,93

4,15

2

Покупні комплектуючі елементи, вироби, спецобладнання і т.д.

12276,975

31,09

3

Заробітна плата

3.1

Основна заробітна плата

3450,85

20,73

3.2

Додаткова заробітна плата

818,465

2,07

4.1

Відрахування на соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою непрацездатністю

123,8

0,66

4.2

Відрахування на соціальне страхування від несчасних випадків і професійних захворювань

34,15

0,18

4.3

Відрахування в пенсійний фонд

1357,64

7,25

4.4

Відрахування на соціальне страхування на випадок безробіття

55,5

0,3

5

Інші прямі витрати

1064

2,69

6

Виробнича собівартість

20793,93

___

7

Комунальний податок

23,77

де

де - середньосписочна

чисельність працюючих;

- розмір середньої заробітної плати; - мінімальний неоподаткований мінімум доходу.

0,06

8

Командировочні витрати

313,45

1,04

9

Накладні витрати

3287,36

15,96

10

Комерційні витрати

4158,78

13,82

11

Повна собівартість

33887,11

100

Таким чином можемо переконатися, що в результаті проведення розрахунку собівартість науково-дослідної роботи зменшилася на:

- базовий прибуток 42607,76-35506,76=7101 грн;

- базова рентабельність .

В результаті розрахунку були отримані наступні економічні показники виконання НДР:

- плановий прибуток 42607,76 -33887,11 = 8720,65 грн;

- планова рентабельність .

Провівши економічні розрахунки визначили, що собівартість проектування зменшилась на 2519,65 прибуток виріс на 3043 грн і рентабельність зросла з 19,5% до 24%.

7.5 Побудова мережевого графіка

Параметри мережевого графіку:

- початкова подія J;

- закінчуючи подія c;

- максимальні шляхи від початкової до даної події L(J - i);

- максимальні шляхи від даної до завершальної події L(i - c);

- тривалість даної події ;

- критичний шляї;

- ранні й пізні строки настання подій;

- ранні й пізні строки початку й закінчення робіт;

- резерв часу події ;

- тривалість максимального шляху позначається та співпадаючого з критичним;

- коефіцієнт напруженості робіт;

- строк кінця завершальної події ;

- директивний строк кінця завершальної події ;

- сума дисперсій робіт, лежачих на критичному шляху ;

- ймовірність закінчення кінцевої події у заданий строк .

Мережевий графік - це математична модель впорядковування проектних робіт.

Будь-який графік складається тільки з двох елементів: дуг і вершин. У контексті мережевого планування, дугами є окремі роботи, що зображаються на мережевому графіку у вигляді стрілок так, що початок стрілок, відповідає початку виконання робіт, кінці стрілок - їх завершенню. Вершинами сигнального графа є так звані події, які зображуються на мережевому графіку у вигляді кружків, з порядковими номерами в нижніх квадрантах. Якраз події мережевого графіка і служать для цілей впорядковування проектних робіт, яке полягає у тому, що витікаюча з деякої події робота не може початися, поки не завершуватися всі вхідні в нього роботи.

Існує маса правил, узаконених стандартом, дотримуватися яких необхідно при побудові мережевих графіків. Найважливіші з них:

- будь-який мережевий графік повинен мати початкову подію, роботи з якого тільки виходять, і кінцеву подію, в яке вони тільки входять;

- будь-який шлях мережевого графіка повинен бути повним. Тобто, будь-який ланцюжок, безперервно наступних один за одним, послідовних в часі робіт, повинна починатися у висхідній події мережевого графіка, а закінчуватися в кінцевому;

- мережевий графік не повинен мати замкнутих петель. Тобто, неприпустимо, щоб кінець деякої роботи був би початком іншої роботи, попередньої першої за часом.

Ранній термін настання події - це мінімально можливий термін, необхідний для виконання всіх робіт, передуючих даній події.

Пізній термін настання події - це максимально допустимий термін настання даної події, визначуваний з умови, що після настання цієї події в свій пізній термін залишається досить часу, щоб виконати наступні за ним роботи.

Резерв часу події показує наскільки можна відстрочити настання події в порівнянні з його раннім терміном настання без зміни загальної тривалості всього проекту.

Ранній термін початку роботи співпадає з раннім терміном настання її початкової події, а ранній термін закінчення роботи перевищує його на величину тривалості цієї роботи.

Пізній термін закінчення роботи співпадає з пізнім терміном настання її кінцевої події, а пізній термін початку роботи менше на величину тривалості цієї роботи.

В умовах відсутності нормативної бази, тривалість виконання окремих робіт розраховується на основі імовірнісних експертних оцінок, що задаються виконавцями робіт. При цьому експертно задаються три оцінки: мінімальна оцінка тривалості, що враховує найбільш сприятливі умови проведення роботи; максимальна оцінка тривалості, що враховує найбільш несприятливі умови проведення роботи , і найбільше імовірнісна оцінка тривалості, що відображає умови її проведення, які найчастіше зустрічаються . По цих величинах оцінюються очікуване значення трудомісткості(у системі трьома оцінками).

Тривалість кожного етапу робіт визначаємо за формулою.

де - чисельність людей, що мають відношення до даного виду робіт.

Експертні оцінки і розрахункові величини трудомісткості зводяться в таблиці 8.6.

Таблиця8.6 Розрахунок очікуваної трудомісткості робіт

Подія

Робота

Чисельність, людей

Тривалість роботи, дні

Код

Формулювання

Початок i

Кінець j

Зміст

0

Технічне завдання отримано

0

1

Розробка технічних вимог

2

2

0

2

Розробка функціональної схеми

2

2

0

3

Розробка основних рівнянь математичної моделі, результатів експериментів та досліджень

1

3

1

Технічні вимоги розроблені

1

4

Складання алгоритмів програм

1

3

2

Функціональна схема розроблена

2

7

Розробка принципової схеми

2

3

3

Розроблені основні рівняння математичної моделі, результати експериментів та досліджень

3

12

Розробка технологічних креслень

1

2

4

Алгоритм програми складено

4

5

Складання программ

1

4

5

Програми складені

5

6

Розрахунок впливів зовнішніх факторів

1

10

6

Впливи зовнішніх факторів розраховано

6

11

Розробка конструкторських креслень

1

15

7

Принципова схема розроблена

7

8

Вибір елементної бази

1

5

8

Елементна база обрана

8

9

Розробка друкованих плат

2

4

9

Друковані плати розроблені

9

10

Розробка креслень несучої конструкції

1

7

10

Креслення несучої конструкції розроблені

10

11

Розробка конструкторських креслень

1

20

11

Конструкторські креслення розроблені

11

12

Розробка технологічних креслень

1

2

12

Технологічні креслення розроблені

12

13

Складання робочого проекту

2

4

13

Робочий проект складено

13

14

Оформлення результатів роботи

1

5

14

Робота оформлена

Загальна трудомісткість і тривалість проведення НДР

91

Визначення тривалості кожного шляху:

Для побудови повноцінного мережевого графіку задамося такими графічними зображеннями, що на рисунку8.3.

Рисунок 8.3 - Графічні зображення елементів мережевого графіку

а - подія; б - робота; в - фіктивна робота; г - повноцінній вигляд події;

1 - номер події; 2 - 4 ранні і пізні строки початку або закінчення робіт;

3 - резерв часу.

Побудуємо мережевий графік на рисунку8.4.

Рисунок 8.4 - Мережевий графік

У даному розділі були проведені техніко-економічні розрахунки виробництва цифрового фільтру стиску сигналів. Провівши економічні розрахунки визначили базову ціну заробітної платі, яка склала 27310,76 грн., а також планову - 25983,6 грн. Рентабельність зросла з 19,5% до 24%.

Також був побудований мережений графік конструкторської підготовки виробництва нового приладу, були оптимізовані строки виконання графіка.

Заробітна плата - винагорода, обчислена, зазвичай, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений нам орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розрізняють таки форми заробітної плати: погодинну і відрядну.

Розрізняють номінальну і реальну заробітну плату. Номінальна заробітна плата являє собою суму грошей, яку отримує робітник за виконану роботу. На її величину впливають різні фактори: рівень кваліфікації, різні умови й ефективність праці та кількість і якість праці. Підвищення середньомісячної зарплати на перший погляд свідчить про певне поліпшення добуту населення. Але точнішим показником тут є реальна заробітна плата.

Реальна заробітна плата - це сума матеріальних і духовних благ та послуг, які можна придбати за номінальну зарплату.

При визначенні тривалості кожного шляху мережевого графіку, виявили критичний та підкритичний шляхи. Критичний шлях - 52 дні, підкритичний - 45 днів.

Висновок

В рамках дипломного проекту розроблена конструкція модуля формування складного ортогонального сигналу ODFM. Проведений розрахунок структурної частини, структурної схеми, принципової схеми, конструкторської частини, блок-схеми алгоритмів його модуляції і роботи з урахуванням обмежень сигнального процесора, а також окремий розділ охорони праці і економічного розрахунку.

Перелік посилань

1. http://www.telemex.info/library_05.htm (Библиотека телемеханика: Стандарты и ГОСТ-ы).

2. http://telemex.nm.ru/library_10.htm (Библиотека телемеханика: Все о высокочастотной связи по линиям электропередачи)

3. Микутсукий Г.В., Скитальцев В.С. Высокочастотная связь по линиям електропередачи. Учебник для учащихся для энергетических и энергостроительных техникумом. Изд. 2-е, перераб. доп. М., «Энергия», 1977. 440 стр с ил.

4. G. Goldberg. “EMC PROBLEMS OF POWER LINE COMMUNICATION (PLC) SYSTEMS”. 2001 - 123с.

5. G.F. Bartak. “POWERLINE COMMUNICATION SYSTEMS. NORMATIVE AND REGULATORY ASPECTS FOR THEIR APPLICATION”. 2001. - 252с.

6. www.routers.ru (енциклопедія мережевого устаткування)

7. http://www.radioscanner.ru/info/article194/ (OFDM. Принцип формирования и некоторые аспекты применения)

8. Солонина А.И., Улахович Д.А., Яковлев Л.А. Алгоритмы и процессоры цифровой обработки сигналов.--СПб.:БХВ-Петербург,2002.--464 с.

9. http://search.analog.com /search /default .aspx ? query %3dadsp +21264%26 content Type %3d Technical_Documentation%26local%3den (Технічна документація ADSP21264)

10. http://psi-logic.shadanakar.org/fft/fft6.htm (Програмирование - быстрое преобразование Фурье)

11. Цифровые процессоры обработки сигналов: Справочник / А.Г. Остапенко, С.И. Лавлинский, А.Б. Сушков и др.; Под ред. А.Г. Остапенко. -- М.: Радио и связь, 1994г. -- 264 с.

12. http://www.analog.com/en/prod/0%2C2877%2CADUM1400%2C00.html (Технічна документація AduM 1400)

13. http://www.analog.com/ru/prod/0%2C2877%2CAD5453%2C00.html (Технічна документація AD5453)

14. http://www.analog.com/ru/prod/0,2877,AD829,00.html (Технічна документація AD829)

15. Джонсон Д. и др. Справочник по активным фильтрам: Пер, с англ./ Д. Джонсон, Дж. Джонсон, Г. Мур,-- М,: Энерго-атомиздат, 1983, -- 128 с, ил, 70

16. http://catalog.gaw.ru/index.php?Page=components_list&id=62&filter _producer_id= 1218 (Технічна документація TEL 15-2410)

17. Дьяконов В., Круглов В. MATLAB. Анализ, идентификация и моделирование систем. Специальный справочник. -- СПб: Питер, 2002. --448 с.

18. Дьяконов В. MATLAB. Обработка сигналов и изображений. Специальный справочник. -- СПб.: Питер, 2002. -- 608 с.

19. Жигалов А.Т. Конструирование и технология печатных плат. - М.: Высшая школа, 1973.

20. Охрана окружающей среды: Учеб. пособие для технических специальностей вузов / С.В. Белов, А.И. Варбинов, А.Ф. Козьянов и др.; Под ред. С.В. Белова. - М.: Высш. шк., 1983. - 218 с.

21. Методические указания к выполнению раздела “Охрана труда” в дипломных работах и проектах для студентов специальностей 23.01, 23.03 / В.А. Кособудский. -- Одесса: ОПИ, 1989. -- 12 с.

22. Методические указания для дипломного проектирования "Расчет производительности кондиционеров" / В.А. Кособудский, В.М. Виднык, К.Б. Пашев.- Одесса: ОПИ, 1991. - 24 с.

23. Методичний посібник до виконання економічної частини дипломного проекту для студентів спеціальностей:0907 - Радіотехніка, 0910 - Електронні апарати / Укл: Н.О. Князєва, О.А. Князєва - Одеса: ОНПУ, 2007. -48 с.

Додаток

Текст програми модуляції

N = 4096;

a = 0; b = 0;

c = complex (a,b);

Fd = 4096e3;

M = zeros (1,N);

for i = 1:N, M(i) = c; end

n = 0 : 1/Fd : (N-1)/Fd;

%QAM - 16

M(501) = 0.5 + 0.5i;

M(502) = 1 - 0.5i;

M(503) = 1 + 1i;

M(504) = 0.5 + 1i;

M(505) = 0.5 + 0.5i;

M(506) = 1 - 0.5i;

M(507) = -1 + 1i;

M(508) = -1 + 0.5i;

M(509) = 0.5 + 0.5i;

M(510) = 1 - 0.5i;

M(511) = -1 - 1i;

M(512) = -0.5 - 1i;

M(513) = 0.5 + 0.5i;

M(514) = 1 - 0.5i;

M(515) = 1 - 1i;

M(516) = 1 - 0.5i;

figure(1);

Y = ifft(M);

plot(n,real(Y(1:N)));

figure(2);

X = fft(Y);

stem((500:520), (2/N)*abs(X(500:520)));

%PSK

M(501) = 1 - 1i;

M(502) = -1 + 1i;

M(503) = +1 - 1i;

M(504) = 1 - 1i;

M(505) = 1 + 1i;

M(506) = -1 + 1i;

M(507) = -1 - 1i;

M(508) = 1 - 1i

M(509) = 1 + 1i;

M(510) = -1 + 1i;

M(511) = -1 - 1i;

M(512) = 1 - 1i;

M(513) = 1 + 1i;

M(514) = -1 + 1i;

M(515) = 1 - 1i;

M(516) = 1 - 1i;

figure(3);

Y = ifft(M);

plot(n,real(Y(1:N)));

figure(4);

X = fft(Y);

stem((500:520), (2/N)*abs(X(500:520)));

Страница:


Подобные документы

  • Підсилювач потужності звукової частоти

    Розробка, коригування електричної схеми. Обґрунтування вибору елементної бази. Вибір пасивних елементів. Проектування друкованої плати. Вибір матеріалу основи друкованого монтажу і провідникового матеріалу. Вибір електричного приєднання друкованої плати.

    курсовая работа [3,1 M], добавлен 01.10.2014

  • Розробка друкованої плати для схеми

    Вибір і обґрунтування кількості шарів, основних розмірів і товщини плати. Розрахунок мінімального і максимального діаметра вікна фотошаблона, який використовується для її виготовлення хімічним способом. Розміщення радіотехнічних монтажних елементів.

    курсовая работа [560,5 K], добавлен 19.08.2014

  • Конструкція пристрою попереднього підсилювача

    Класифікація, характеристики та умови експлуатації підсилювачів. Галузь використання приладу і ціль. Аналіз структурної та електричної принципової схеми та принцип роботи. Тепловий розрахунок пристрою. Розробка топології та компонування друкованої плати.

    курсовая работа [1,2 M], добавлен 10.01.2015

  • Сенсор температури на основі біполярної транзисторної структури

    Аналіз схеми електричної принципової та елементної бази напівпровідникового сенсора температури. Вибір характерного блоку схеми для моделювання. Розробка друкованої плати. Розрахунок діаметру монтажних отворів, контактних площадок і ширини провідників.

    курсовая работа [910,7 K], добавлен 09.06.2013

  • Акустичний мікшерний пульт

    Аналіз електричної схеми мікшера. Опис функціональної, структурної та електричної принципіальної схеми пристрою. Розробка та обґрунтування конструкції пристрою. Розрахунок віброміцності та удароміцності друкованої плати. Аналіз технологічності пристрою.

    дипломная работа [2,3 M], добавлен 12.12.2010

  • Розробка та оформлення конструкторської документації друкованої плати

    Сутність, види та методи виготовлення друкованих плат. Розробка варіантів струмопровідного рисунку плати. Визначення геометричних параметрів плати та вибір оптимального варіанту для розробки її робочого креслення. Використання графічної системи "Компас".

    курсовая работа [589,6 K], добавлен 09.01.2014

  • Друкована плата пристрою

    Розробка конструкцій і технології процесу виготовлення друкованої плати пристрою. Обґрунтування вибору елементної бази, розрахунок структури технологічного процесу. Монтаж і складання проектованого виробу. Програма спектру для розводки друкованих плат.

    дипломная работа [5,5 M], добавлен 19.11.2015

  • Розробка охоронного пристрою – електронного замка

    Загальна характеристика принципу роботи електронного замка. Написання коду програми, який забезпечить працездатність пристрою й подальшу його експлуатацію. Розробка принципової схеми і друкованої плати, системи керування створеним електронним замком.

    дипломная работа [1,1 M], добавлен 03.05.2015

  • Охоронна сигналізація з GSM-каналом

    Загальна характеристика та принципи дії GSM-сигналізації. Порівняльний аналіз розроблювального пристрою з аналогами. Проведення розрахунків, які підтверджують працездатність пристрою й подальшу експлуатацію. Розробка принципової схеми і друкованої плати.

    дипломная работа [437,9 K], добавлен 12.12.2010

  • Підсилювач потужності звукової частоти

    Вибір і розрахунок підсилювача потужності звукової частоти: розробка схеми, параметри мікросхеми. Вибір схеми стабілізованого джерела живлення. Розрахунок компенсаційного стабілізатора, випрямляча, силового трансформатора, радіаторів, друкованої плати.

    курсовая работа [105,9 K], добавлен 29.01.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены