Християнська концепція святості передбачає повну зміну людської особистості при участі Бога. Саме у святості оприявлюється єдність трансцендентності й іманентності Бога у християнському Його сприйнятті. Християнське розуміння святості людини, що означає вищу міру наділення моральними характеристиками й реалізації цінностей і підтверджується авторитетом церковної влади, активно заохочується як приклад для наслідування, згідно біблійно-теологічного концепту imitatio. Профетична роль мужів Старого Завіту й апостольська місія перших учнів Ісуса, обґрунтована в Павловому корпусі як органічне позачасове єднання людства (містичного тіла Христового), є виразним біблійним базисом категорії святості. Культові практики християнства за формою адаптували звичаї античного язичництва, зокрема ті, що стосувалися вшанування міфологізованих героїв, засновників міст і звичайних предків. В епоху теологічно-філософської апологетики й соціальних переслідувань неофітів основою у майбутньому культі святих став феномен мучеництва, що сформував дедикативно-патрональні, календарно-офіційні, літера - турно-фольклорні, мистецько-культурні особливості [33 с.239].

У Київському Патріархаті канонізували ряд святих.

Йов (Борецький). Помісний Собор 2008 року Української Православної Церкви Київського Патріархату приєднав святителя Йова, Митрополита Київського і всієї Руси до лику святих для загального церковного шанування і заніс його ім'я у православний церковний календар. Пам'ять святителя Йова святкується 15 (2) березня, в день його блаженного упокоєння.

Йов (Княгиницький) і Феодосій Манявський. 15 липня 2004 року Помісний Собор Української Православної Церкви Київського Патріархату приєднав преподобних Іова і Феодосія Манявських до лику святих для загального церковного вшанування і вніс їхні імена в Православний церковний календар. Їхні мощі зберігаються у Воздвиженській соборній церкві.

Петро (Іванович) Калнишевський. 2008 р. Помісний Собор Української Православної Церкви Київського Патріархату у зв'язку з 1020-літтям Хрещення Київської Русі-України приєднав праведного Петра Багатостраждального (Калнишевського) до лику святих для загального церковного шанування, занести його ім'я у православний церковний календар, чесні останки праведного Петра вважати святими мощами та віддати їх на волю Божу. Собор благословив будівництво храмів на його честь. Пам'ять праведного Петра Багатостраждального - 14 жовтня, у день Покрови Пресвятої Богородиці, покровительки козацтва.

Арсеній (Мацеєвич). 2004 р. Українська Православна Церква Київського Патріархату причислила Арсенія (Мацієвича) до лику святих.

Меркурій Бригинський. 21 жовтня 2011 р. Священний Синод УПЦ Київського Патріархату на своєму засіданні розглянув прохання єпископа Чернігівського і Ніжинського Іларіона про причислення до лику святих для місцевого шанування ігумена Меркурія (1870-1956), настоятеля парафії Святої Тройці в с. Бригинці Бобровицького району Чернігівської області.

Петро Могила. У 1996 році Священний Синод Української Православної Церкви Київського канонізував Петра Могилу як Святителя.

Костянтин Василь Острозький. Українська православна церква Київського патріархату на Помісному соборі 2008 року канонізувала князя як благовірного.

Павло (Конюшкевич).14 травня 1999 р. на Архиєрейському соборі канонізований святитель Павло Конюшкевич, митрополит Тобольський.

Ярослав Мудрий. Помісний Собор 2008 року Української православної церкви (Київський Патріархат) у зв'язку з 1020-літтям Хрещення Київської Руси-України, благословив приєднати благовірного великого князя Київського Ярослава Мудрого до лику святих для загального церковного шанування і занести його ім'я у православний церковний календар. Чесні останки благовірного князя Ярослава вважати святими мощами віддавати їм належне шанування. Пам'ять благовірного великого князя Київського Ярослава Мудрого святкувати 4 березня (20 лютого), в день його упокоєння [34 с.68-73].

Шанування святих і свят здійснюється Православною Церквою у незмінних традиціях. Святих вважають друзями Ісуса Христа, покладаючись, зокрема, на євангелиста Іоана Богослова: "А тим, які прийняли Його, що вірують в ім'я Його, дав силу дітьми Божими бути" (Ів.1: 12). У Євангеліях Ісус Христос називає апостолів друзями. Згідно ідеалізму ортодоксії, Творець називається Царем царюючих, Господом володарюючих і Богом богів (Одкр. 19: 16; Пс.49:

1), то, без сумніву, і святі є богами, володарями і царями не за єством, але тому, що святі володарювали над своїм єством і зберегли непошкодженим образ Божий, за яким створені (бо царем називається і образ царя). Честь, що віддається святим, вказує на прихильність до спільного Владики. Що через розум Бог перебував і в тілах святих, говорить апостол Павло: "Хіба не знаєте, що тіла ваші - храм Святого Духа" (1. Кор.6: 19). Тому Іоан Дамаскін наголошує: ""Господь є Дух" (2 Кор.3: 17). "І якщо хто зруйнує храм Божий, того покарає Бог" (Кор.3: 37). Як же тоді не шанувати одухотворені оселі Божі? Святі - живі і з відвагою предстоять перед Богом [35 с.273-275].

Святі мають різні назви: пророки, апостоли, мученики, святителі, преподобні, безсрібники, блаженні й праведні [33 с.147].

Пророками є ті святі, які за натхненням Святого Духа передбачали майбутнє, і переважно про Спасителя; вони жили до пришестя Спасителя на землю. Апостоли - це найближчі учні Ісуса Христа, яких Він під час Свого земного життя посилав на проповідь; а після зішестя на них Духа Святого вони проповідували по всіх країнах християнське віросповідання. Святі, які подібно до апостолів поширювали Християнство в різних місцях називають рівноапостольними. Перші, хто постраждав за сповідування християнської віри були: архидиякон Стефан і св. Фекла, і тому вони називаються першомучениками. Сповідники, яким мучителі писали на обличчі лайливі слова. Називають начертаними. Святителі - єпископи чи архиєреї, що догодили Богу своїм праведним життям. Святителі, що зазнали мук за Христа, називаються священномученниками. Святителі Василій Великий, Григорій Богослов та Іоан Золотоустий називаються вселенськими учителями Християнської Церкви. Преподобні - праведні люди, які йшли від світського життя і догодили Богу, не вступаючи у шлюб, перебуваючи в пості і молитві. Живучи в пустелях та монастирях. Преподобні, які перетерпіли муки заради Ісуса Христа, називаються преподобномучениками. Безсрібники служили ближнім безкорисливо, без ніякої плати. Праведники провадили праведне, угодне Богу життя, живучи серед світських людей, будучи сімейними людьми [36 с.29-31].

Церковний ортодоксальний рік зображує панораму викуплення людського роду. Споглядаючи її віряни замислююються і заново переживають духовні таємниці. Церковний літургійний рік Української Православної Церкви починається 14 вересня. Така традиція затверджена ще Нікейським собором 325 року. Церковний рік складено так, що в центрі його перебуває Творець, Богородиця і осіб-світочів Православної Церкви, тобто всіх святих Старого та Нового Заповіту. Усі свята Церковного року поділяють на дві великі групи: свята рухомі та нерухомі [37 с.7].

Отже, Культи святих, з одного боку, були особливим типом соціальних і релігійних практик середньовіччя, що займали значне місце у повсякденному житті людей і в специфічно церковній діяльності. З іншого боку, вони виявлялися значимим, а інколи і провідним фактором в організації найрізноманітніших систем взаємодії, перш за все таких, як здійснення функцій політичної влади й соціальної інтеграції. культ святих в УПЦ КП є однорідним із Вселенським православ'ям. Православні святі - шануються незалежно від того, хто були вони по національності й у якій країні вони жили і подвизались. Святі - особи, що відзначилися найвищими чеснотами християнської побожності і за життя чи після смерті були прославлені чудами. Церковна канонізація надає святим культу, якого не зазнають інші угодники з обмеженим ушануванням. Свято є особливий час вшанування і поклоніння Богові, Богородиці, святим, або певній церковній події.

2.3 Соціальне душпастирство УПЦ КП під час Революції Гідності

Соціальним служінням правомірно називати "суспільне служіння Церкви". Про те, що Церква має суспільне служіння говорить хоча б той факт, що вона має подвійну природу. Церква конкретно діє в певний період часу серед певного суспільства з його всіма проблемами та негараздами. Як ми знаємо "віра без діл мертва" (Як.2: 20) і от якраз діла віри, діла духовного та тілесного милосердя - це є те, що втілюється у конкретний час в певному соціумі. Ось це і є тим, що можна назвати суспільним служінням Церкви [39 с.457,564,321].

Українська Православна Церква Київського Патріархату взяла безпосередню участь у подіях Революції гідності, - національно-патріотичних, протестних акціях в Україні, передусім, проти корупції, свавілля правоохоронних органів та сил спецпризначення, а також на підтримку європейського вектора зовнішньої політики України.

11-го грудня 2013 р., після чергової спроби застосувати силу для "зачистки" Євромайдану, патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет підписав Заяву, у якій наголошено на неприпустимості таких дій влади та силових структур: "Застосування сили для обмеження конституційних прав громадян на свободу мирних зібрань і свободу висловлення своєї думки, чому весь світ став свідком цієї ночі, є неприйнятним. Існуюча політична та суспільна криза не має вирішуватися силовими засобами, які лише ведуть до зростання напруги. Наслідком силових дій може бути лише радикалізація протесту та сповзання нашої держави у повномасштабний громадянський конфлікт… Судові рішення не можуть вважатися достатньою умовою для вчинення, особливо під покровом ночі, силових акцій, спрямованих на обмеження конституційних прав на свободу мирних зібрань і свободу висловлення думки. Не слід забувати, що і розп'яття Господа Ісуса Христа, і страта мучеників давнього та нового часу, і численні репресії XX століття також відбувалися за рішенням судів - але це не зробило беззаконня законним. Звертаючись найперше до представників держави, але також і до учасників громадянських акцій, закликаю всіх не чинити насильства. Пам'ятаймо, що за всяке слово і всяку дію, за неправду, за насильство і пролиття крові кожен особисто дасть відповідь перед Богом. Зло ніколи не залишиться без покарання, а добро і миротворчість будуть винагороджені" [40 с.3].

21 січня, після штурмів 19-го та 20-го січня, патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет підписав Заяву, у якій закликав пам'ятати про особисту відповідальність:". Замість діалогу відбувається ескалація насильства. Все розпочалося з побиття міліцейськими загонами учасників мирної акції на Майдані Незалежності в ніч на 30 листопада минулого року. Незважаючи на заяви та обіцянки, розслідування цього побиття досі не завершене, винні не притягнуті до відповідальності. Три останні дні у центрі Києва палає вогнище відкритого силового протистояння, пролилася кров, є важко поранені. Це - плід відсутності мирного діалогу, наслідок глухоти влади до вимог протестуючих.

Суспільство наближається до межі, за якою - громадянська війна. Тому Церква закликає Президента, як главу держави, і опозицію невідкладно розпочати прямі, і що найважливіше - плідні переговори для досягнення виходу з кризи. Я звертаюся до тих, хто сьогодні стоїть по обидва боки конфлікту, до протестуючих і до озброєних представників влади, а також до тих, хто впливає на них наказами чи закликами: кожен з вас перед Богом відповідатиме за свої слова і дії, за пролиту кров і завдані каліцтва. Цієї відповідальності ніхто не уникне, від неї ніхто не буде звільнений! Категорично неприйнятними є заклики до екстремізму чи сепаратизму. Закликаю всіх віруючих молитися за Україну, за примирення ворогуючих, подолання міжусобиці. Переконаний, що з Божою допомогою наш народ пройде випробування цих важких днів, захистить і збереже соборну, незалежну і неподільну Україну. Писання свідчить, що у правді, а не в силі - Бог. Тому правда переможе, а відповідно переможе кожен, хто стоїть на боці Божої правди. Закликаю на весь український народ Боже благословення!" [41 с.2].

20 лютого 2014 року Священний Синод Української Православної Церкви Київського Патріархату визначив припинити поминання влади за богослужінням, "враховуючи, що державною владою не були почуті неодноразові заклики Церкви до неї не застосовувати зброю проти народу, який обрав владу для служіння собі та Україні.". Також Синод постановив закликати владу негайно припинити застосування зброї проти українського народу та нагадати про особисту відповідальність перед Богом. Оскільки в Священному Писанні є настанова про необхідність піднесення молитви за владу, а за Конституцією України єдиним джерелом влади є український народ, постановили, на термін до наступного рішення Священного Синоду підносити молитви під час богослужіння за формулою: "за Богом бережену Україну нашу і український народ" [42 с.4].

Величезну роль у Революції гідності відіграв Михайлівський Золотоверхий монастир. У Києві, в ніч розгрому "Беркутом" та особами в цивільному євромайдану біля сотні його учасників заховалися за мурами Михайлівського Золотоверхого монастиря, що належить до Української православної церкви Київського патріархату. Потім монастир організував в храмі тимчасовий госпіталь [43 с.9].

У 2014 році В УПЦ КП запроваджено нову церковна нагорода - медаль "За жертовність і любов до України". Цією медаллю нагороджуватися люди, які проявили активну громадянську позицію, героїзм, самопожертву під час подій Революції Гідності, у захисті Батьківщини на Донбасі та в Криму, а також за волонтерську діяльність та допомогу Збройним силам, Національній гвардії, добровольчим батальонам та іншим військовим формуванням України [22 с.5].

Протягом останніх місяців в УПЦ КП діє відділ соціального служіння та благодійності. Займається питаннями допомоги переселеним особам з Криму та Донбасу, військовослужбовцям та постраждалим від російської окупації. Відділу соціального служіння і благодійництва задля того, щоб ефективніше надавати Кінець форми соціальне служіння і цей відділ пов'язаний з такою відомою благодійною організацією як "Карітас Україна". За словами Предстоятеля УПЦ КП, досі лишається проблема узаконення інституту капеланства, оскільки військові священики змушені діяти поза законом, надаючи допомогу бійцям та біженцям. Допомоги вимагають військові АТО і направлення священиків йде не лише у військові частини, а й силові структури. Київський Патріархат очікує, коли Верховна Рада України прийме закон про капеланство чи військових священиків [43 с.6].

Отже, Київський Патріархат безпосередньо надавав духовну і матеріальну підтримку під час Революції гідності. Суспільне служіння здійснював передусім через відділ соціального служіння та благодійності, опікувався наданням допомоги учасникам масових протестів. УПЦ КП підтримує євроатлантичний шлях розвитку України та її вступу у Європейський Союз.

Висновки

Українська Православна Церква Київського Патріархату утворилась шляхом об'єднання Української Православної Церкви та Української Автокефальної Церкви. Помісний Собор у Києві 1-3 листопада 1991 року засвідчив наявність усіх можливостей для буття Української Церкви: достатньої кількості єпископату, духовенства, вірних, духовних навчальних закладів і монастирів.

В своєму устрою православна церква пристосовується до державного життя того народу до якого належать її віряни. УПЦ КП має патріарший статус. Українська Православна Церква Київського Патріархату ділиться на 29 єпархій, налічує 40 правлячих та 6 вікарних архиєреїв.

Національний чинник культу допомагає віруючій людині реалізувати бажання набуття особисто для себе обіцяних віровченням ідеальних цінностей. В українському православ'ї збереглась краса Східного обряду, зокрема, мовою богослужінь є українська, або церковнослов'янська (з українською вимовою), збереглось більшість усталених молитов, обрядів і традицій. Якими користувалися українці.

Культ святих у літургійному обряді втілює ідеал християнського подвижництва та взірцевої релігійності і водночас був типовою фігурою, в якій моделювалася норма релігійно виправданої соціальної поведінки. Святі - особи, що відзначилися найвищими чеснотами християнської побожності і за життя чи після смерті були прославлені чудами. Українська Парвославна Церква Київського Патріархату канонізувала таких святих: Йова (Борецького), Йова (Княгиницького), Петро (Калнишевського), Арсенія (Мацеєвича), Меркурія Бригинського, Петра Могилу, Костянтина (Василя) Острозького, Павла (Конюшкевича), Феодосій Манявського, Ярослава Мудрого. Свято є особливий час вшанування і поклоніння Богові, Богородиці, святим, або певній церковній події.

Національно-патріотична діяльність УПЦ КП на сучасному етапі включає формування громадянського суспільства, виховання патріотичних відповідальних громадян, що базується на духовних засадах. УПЦ КП як і інші церкви в Україні веде повсякденну душпастирську роботу, котра тією чи іншою мірою дотична громадянському вихованню українців.

Отже, у період революційних змін УПЦ КП постала перед серйозним вибором: чи стати гарантією державності, чи закликати суспільство до примирення. Проте відомо, що занадто тісне єднання церкви та держави не приводить до позитивних наслідків. А рух Церкви по шляху примирення надзвичайно складний та вимагає величезної відповідальності від священнослужителів, наполегливої роботи, аби не лише не втратити довіру, а навпаки, примножити її, збільшити кількість вірних. Після майданна ситуація якраз і складається так, що подолання українськими церквами такого складного шляху сприятиме побудові в Україні демократичного громадянського суспільства. В УПЦ КП діє відділ соціального служіння та благодійності. Займається питаннями допомоги переселеним особам з Криму та Донбасу, військовослужбовцям та постраждалим від російської окупації.

УПЦ КП будучи однією з суспільних інституцій вимушена так чи іншим чином реагувати на виклики часу, зокрема пріоритетів при формуванні та функціонуванні релігійної духовності сучасного віруючого, тлумаченням соціально-етичних проблем, звернення уваги на досягнення науки і техніки у створення комфорту і різноманітних благ.

Список використаних джерел та літератури

1. Історія православної церкви в Україні / За ред. П. Яроцького. - К.: Четверта хвиля. - 1997. - 292с.

2. Колодний А.М. Українське Православ'я: особливості, стан, потреби / Університетські наукові записки. № 3 (31) // Колодний А.М. - с.405 - 413. - www.univer. km.ua.

3. Закон Божий / Підручник для сім'ї та школи / Протоієрей Серафим Слобідський. - Вид.3. - К.: Видавничий відділ Української Православної Церкви Київського Патріархату. - 2010. - 658 с.

4. Апостол Андрій - основоположник Церкви Української / Українська Церква / Нариси з історії Української Православної Церкви. - Т.1. / Іван Огієнко. - Київ. - 1993. - 456 с.

5. Українська нація і Українська Церква // Сотник Олександр Миколайович. Видання 2. Вид." Відлуння - Плюс". - Черкаси. - 2010. - 165 с.

6. Саган О. Стан Православ'я України як відображення його історії / О. Саган // Україна релігійна. колективна монографія. Книга перша: Стан релігійного життя України. - К., 2008. - С.219-238.

7. Собор УПЦ 1991 року: історичне визначення і еклезіологічне передбачення/ Митрополит Димитрій (Рудюк) // http://gradleva.com.

8. Історія християнської церкви на Україні (Релігієзнавчий довідковий нарис) / За ред. О.С. Онищенко. - К.: Наукова думка, 1991. - 104 с.

9. Київський Патріархат - Помісна Українська Правослоавна Церква / Історико-канонічна декларація: Архиєрейського Собору Української Православної Церкви Київського Патріархату від 19 квітня 2007 р. Вид. УПЦ Київського Патріархату. - Київ. - 2007. - 168 с.

10. Православ'я: український вимір / За заг. ред. Сауха П.Ю. - К.: Кондор. - 2004. - 381 с.

11. Колодний А. Релігія в національному житті українців / А. Колодний // Релігійна панорама. - Спецвипуск 2006: Релігія і церква і в суспільних реаліях України. - К., 2006. - с.11

12. Постанови синодів УКП КП [електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.cerkva. info.

13. Голгофа українського православ'я / Валентин Чемерис. - Вид. "Поліграфіка". - Київ. - 1998. - 510с.

14. Світ бачить, що істинне, канонічне Православ'я завжди було, є і буде на вершині торжества // Вісник прес-служби УПЦ КП. - 2007. - Випуск 64.

15 Проблема Української Автокефалії: сучасний стан та шляхи вирішення / М. Голіченко, І. Поліщук / Південний архів. Історичні науки: збірник наукових праць. - Випуск 30. с.113-114.

16. Бурмило І. Історія Церкви / І. Бурмило. - Чернівці: Книги - ХХІ, 2007. - 424с.

17. Україна релігійна. Колективна монографія. Книга друга: прогнози релігійних процесів України / Гол. редактор Анатолій Колодний. - Київ. - 2008 р. с.340.

18. Лотоцький О. Автокефалія: засади автокефалії // Праці Українського наукового інституту. - Варшава. - 207 с. / О. Лотоцький [електронний ресурс] - Реж. доступу: http://diasporiana.org.ua / religiya/7109-lototskiy-o-avtokefaliya-t-1/].

19. Степовик Д. Релігії, культи і секти світу / Посібник з релігієзнавства і сектантознавства / Д. Степовик. - Івано-Франівськ, 1997. - 236 с.

20. Канонічне право: підручник: / за ред. Лубського В.І. - К.: Центр учбової літератури. - 2012. - 512 с.

21. Недуха М. Перспективи створення єдиної Помісної Церкви в Україні / М. Недуха, М. Лукашевич. // Університетські наукові записки. - 2008. - № 2 (26). - С.383 - 390.

22. Українська Православна Церква Київський Патріархат: офіційний веб-сайт. http://www.cerkva. info.

23. УПЦ КП закликала Помісний собор РПЦ визнати Українську церкву автокефальною [електронний ресурс] - Режим доступу: http://news. bigmir.net/ukraine).

24. Освітні заклади Церкви // http://www.cerkva. info / uk / navchzaklady / 25-duchnavchzaklasy.html.

25. Академічне релігієзнавство. Підручник. / За наук. ред. Проф. Колодного. - К.: Світ Знань, 2000. - 862 с.

26. Конфесіологія релігії. Колективна монографія. За ред. Анатолія Колодного та Л. Филипович / Українське релігієзнавство. - Київ, 2009. - Спецвипуск 2009 - 2. - 237с.

27. Саган О. Національні прояви православ'я: український аспект / О. Саган - К.: Світ знань, 2001. - 114с.

28. Словник церковно-обрядової термінології. - Львів: Свічадо, 2001. - 156 с.

29. Харьковщенко Є.А. Релігієзнавство. Підручник. / Є.А. /. Харьковщенко. - К.: "Наукова думка". - 2007. - 380 с.

30. Саган О.Н. Вселенське православ'я: суть, історія, сучасний стан / О. Саган - К.: Світ знань, 2004. - 912 с.

31. Недзельська Ю. Спосіб життя православного віруючого / Ю. Недзельська // Україна релігійна. Колективна монографія. - К., 2008. - 135-147с.

32. Канонізація // УПЦ КП / http://obzor. mk.ua / ukraina-novosti / 10362-geroyiv-nebesnoyi - sotn-ne-kanonzuvatimut-upc-kp.html.

33. Остащук І.Б. Історія виникнення та розвитку християнського культу святих // Гілея. - 2014. - Вип.85. - 239-243с.

34. Антонюк Р. Зміна ставлення до наукових відкриттів минулого в православній традиції / Р. Антонюк // Історія. Філософія. Релігієзнавство: Науковий журнал. - 2009. - №3. - 82с.

35. Точний виклад Православної віри / пер. на укр. мову Київської православної богословської аспірантів Київської православної богословської академії / під ред. Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета. - К.: Видавничий відділ УПЦ Київського Патріархату. - 2010. - 294 с.

36. На заваді до об'єднання православних - митрополит Філарет // Високий Замок. - 2000. - 14 жовтня.

37. Кислашко О. Православні свята та народні звичаї / О. Кислашко, Я. Кислашко. - К.: Грамота. - 2003. - 152с. - (Сер. "Духовна грамота").

38. Богослужіння в православній церкві / упорядник митрополит Іосаф (Василиків) Видавничий відділ Манявського Хресто-Воздвиженського чоловічого монастиря. [електронний ресурс] - Режим доступу: e-mail: pp/talу@ukr.net.

39. Майдан і Церква. Хроніка подій та експертна оцінка/ Українська асоціація релігієзнавців / за загальною редакцією д. філос. н. Филипович Л.О. та к. філо.Н. Горкуші О.В. - К.: Самміт-книга, 2014. - 656 с.

40. Заява Патріарха Київського і всієї Руси-України з приводу подій на Майдані Незалежності вночі 11 грудня 2013 р. Офіційний веб-сайт УПЦ (КП).11-12-2013. http://www.cerkva. info.

41. Пам'ятайте про особисту відповідальність! Заява Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета з приводу останніх суспільних подій. [електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.cerkva. info.

42. http://www.bbc. co. uk / ukrainian / multimedia / 2014/02/ 140221_ kiev_ monastery _it

43. Київський Патріархат створює новий відділ для гуманітарної допомоги військовим та постраждалим… [електронний ресурс] - Режим доступу: http://politdengi.com.ua/novosti-ukraini/ukraine/69889.html.

Додатки

Додаток 1

Єпархії

· Вінницька єпархія - cerkva. vn.ua

· Волинська єпархія - www.pravoslavia. volyn.ua

· Дніпропетровська єпархія - cerkva. dp.ua

· Донецька єпархія - www.cerkva. dn.ua

· Дрогобицько-Самбірська єпархія - www.drohobych-orthodox.com

· Житомирська єпархія - zhytomyreparh. at.ua

· Закарпатська єпархія - www.orthodox. uz.ua

· Запорізька єпархія - www.sobor. zp.ua

· Івано-Франківська єпархія - pravoslavia. if.ua

· Кіровоградська єпархія - www.cerkva-el.com.ua

· Кіцманська єпархія - cerkva. cv.ua

· Коломийська єпархія - kolomija.com

· Кримська єпархія - cerkva-krim. at.ua

· Луганська єпархія - pravoslavja. lg.ua

· Львівська єпархія - gradleva.com

· Одеська єпархія - eparhya. od.ua

· Переяслав-Хмельницька єпархія - perejaslav. km.ua

· Полтавська єпархія - www.orthodox. poltava.org

· Рівненська єпархія - rivne-cerkva. rv.ua

· Сумська єпархія - www.pravoslavya. sumy.ua

· Тернопільсько-Бучацька єпархія - www.cerkva. te.ua

· Тернопільсько-Кременецька єпархія - www.tk-eparhia.org.ua

· Тернопільсько-Теребовлянська єпархія - www.tte. inf.ua

· Харківська єпархія - cerkva. kharkov.ua

· Херсонська єпархія - pravoslav. tv

· Хмельницька єпархія - www.upckp. km.ua

· Чернівецько-Буковинська єпархія - orthodox-cv.org

· Черкаська єпархія - www.cherkas.org.ua

· Чернігівська єпархія - cerkva. in.ua

Структури поза межами України

· Богородська єпархія (Росія) - www.eparhija.com.ua

· Вікаріат УПЦ КП в США і Канаді - www.uockp.net

· Деканат УПЦ КП в Німеччині - www.ukrainian-church. de

· Українська православна місія св. Юди в Японії - stjude. jp

Додаток 2

Центральні органи

· Видавничий відділ УПЦ КП ? vydavnytstvo.org.ua

· Синодальне управління духовно-патріотичного виховання УПЦ КП у зв'язках із Збройними Силами та іншими військовими формуваннями України - www.kievpatrarmy.org.ua

· Синодальне управління УПЦ КП у справах молоді - usm.org.ua

· Синодальне управління у справах освіти - www.kp-osvita.org.ua

· Сайт Управління Зовнішніх Церковних Зв'язків УПЦ КП - www.kyivpat.org

Додаток 3

Медіа

Православний портал LOGOS. at.ua - logos. at.ua

Інтернет-журнал "Емаус" - emmaus.com.ua

"Писанка" - дитячий сайт храму святої Олександри м. Херсона - velikden. ks.ua

Молодіжний форум"AXIOS" - www.axios.org.ua

Апологетичний портал - odigitrya. at.ua

Православний молодіжний веб-портал "Hram. Lviv.ua" - www.hram. lviv.ua

Сайт "Православний оглядач" - pravoslavnews.com.ua

Размещено на Allbest.ru