Населення Одеської області: чисельність, густота, динаміка, територіальні відмінності
Узагальнення основних демографічних проблем в Одеській області. Характеристика динаміки зміни чисельності та густоти населення у результаті народжуваності, смертності й міграції. Територіальні відмінності сільського та міського населення Одеської області.
Рубрика | Социология и обществознание |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 30.05.2013 |
Размер файла | 248,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. І.І. МЕЧНИКОВА
Геолого-географічний факультет
Кафедра економічної і соціальної географії
Курсова робота
Населення Одеської області: чисельність, густота, динаміка, територіальні відмінності
студента 1 курсу IV групи
денного відділення
Тараненко Віталія Григорійовича
Науковий керівник роботи:
ст. викладач
Куделіна Світлана Борисівна
Одеса 2013
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ І. ОСНОВНІ ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОБЛЕМИ В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ
РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕМОГРАФІЧНИХ ПРОЦЕСІВ В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ
2.1 Динаміка чисельності населення Одеської області
2.2 Густота населення, територіальні відмінності у густоті населення
РОЗДІЛ ІІІ. ТЕРИТОРІАЛЬНІ ВІДМІННОСТІ СІЛЬСКОГО ТА МІСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Актуальність вивчення демографії в Одеській області та практичний аспект даних проблем зв'язаний з тим що для держави і для суспільства на протязі усіх часів особливо гострою стояла проблема дослідження та вивчення населення. Одеський регіон характеризується негативним станом демографії - смертність перевищує народжуваність, міграційне сальдо також негативне.
Актуальність теми курсової роботи пов'язана зі значним поширенням досліджуваного явища.
Практичний аспект курсової роботи проявляється в наступному: до даних органів статистики додаються розроблені рисунки в виді графіків і гістограм, географічні карти та характеризується данні що містяться в цих графічних документах, а також характеризується територіальні відмінності населення в Одеській області.
Метою курсової роботи є характеристика населення Одеської області.
Об'єктом курсової роботи є населення Одеської області Предметом курсової роботи є комплексна характеристика демографічних процесів в Одеській області.
Досягнення зазначеної мети можливе у процесі вирішення таких завдань:
- охарактеризувати демографічну ситуацію в Одеській області;
- охарактеризувати динаміку чисельності населення в Одеській області;
- охарактеризувати густоту населення в Одеській області;
- охарактеризувати територіальні відмінності населення;
Методами для виконання курсової роботи були: аналіз літератури, аналіз статистичної документації за даною темою роботи, теоретичний аналіз, характеристика, узагальнення.
Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел. В першому розділі розкриваються проблеми демографічної ситуації в Одеській області. В другому розділі характеризується демографічна ситуація в Одеській області. В третьому розділі характеризується територіальні відмінності сільського та міського населення Одеської області.
РОЗДІЛ І. ОСНОВНІ ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОБЛЕМИ В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ
Демографічна ситуація - це прояв особливостей відтворення населення по основних його процесах в конкретному часі і місці (регіоні, країні). На сучасному етапі в Україні і в Одеській області демографічна ситуація відрізняється великою гостротою і напруженістю. Вона визначається структурою населення і характером його руху, видами, типами і режимом відтворення, рівнем народжуваності і смертності, кількістю шлюбів та розлучень. У основі всіх цих процесів лежить соціально-економічне положення в країні і в її регіонах [4, с. 51].
Нерівномірність в розвитку суспільства, природно-екологічні і соціально-політичні потрясіння, війни, репресії, якими багата українська історія XX ст., і супутні їм різкі погіршення рівня життя відчутно позначаються на режимі відтворення населення, ведуть до падіння народжуваності, зростання смертності. До подібних наслідків приводять і умови політичної і економічної нестабільності, які викликані останніми роками хиткою системою управління, з важко керованим процесом встановлення цивілізованих норм правової держави і ринкових відносин.
Становлення ринкових відносин приводить до природного переміщення зайнятості з виробничої сфери в сферу обслуговування. Проте, щоб рівень виробництва забезпечував потреби економіки і населення, необхідна висока продуктивність праці, а цим вітчизняна промисловість не відзначається. Зниження питомої ваги промисловості в структурі зайнятості населення повинне супроводжуватися зростанням економічної ефективності промислового виробництва на основі досягнень науково-технічного прогресу, наукової організації праці і виробництва, чого насправді в промисловості не відбувається. Ці вимоги в рівній мірі відносяться і до будівництва, і до інших галузей економіки [4, с. 114].
Сучасна демографічна ситуація характеризується збереженням тенденції скорочення чисельності населення в області, його економічно активної частини і питомої ваги зайнятості населення.
За станом на 1 липня 2010р. в області, за оцінкою, проживало 2388,1 тис. осіб. Протягом січня-червня 2010р. чисельність населення області зменшилася на 2969 осіб. [5]
За станом на 1 вересня 2012 р. в області, за оцінкою, проживало 2387,7 тис. осіб. Протягом січня-серпня 2012р. чисельність населення області зменшилася на 633 людини. [5]
Загальне скорочення населення відбулося виключно за рахунок природного скорочення - 2702 особи, склало 1,7 особи на 1000 населення, у той час як міграційний приріст населення склав 2069 осіб (1,3 ‰). Природне скорочення населення спостерігалось у 5 містах обласного значення та у 18 районах області. Приріст зафіксований у містах обласного значення Теплодарі та Южному, а також у Білгород-Дністровському, Біляївському, Ізмаїльському, Красноокнянському, Овідіопольському, Тарутинському, Фрунзівському і Ширяєвському районах. [5]
Природний рух населення області характеризується перевищенням числа померлих над живонароджених: у січні-серпні 2012 р. на 100 померлих припало 88,2 дитини, народжених живими.
У порівнянні з січнем-серпнем 2011 р. народжуваність збільшилася з 11,9 до 12,7 немовлят на 1000 жителів. Протягом січня-серпня 2012 р. смертність в області порівняно з січнем-серпнем 2011р. збільшилася з 14,3 до 14,4 померлих на 1000 жителів. У січні-серпні 2012р. було зареєстровано 161 мертвонароджених проти 145 у січні-серпні 2011р. Кількість дітей, померлих у віці до 1 року, збільшилася на 1 людину. [5]
Основними причинами смерті дітей віком до 1 року були окремі стани, що виникли в перинатальному періоді; вроджені вади розвитку, деформації та хромосомні аномалії; зовнішні причини смерті.
Кількість померлих дітей віком до 1 року від окремих причин смерті:
Серед причин смерті населення у січні-серпні 2012р., Як і в січні-серпні 2011р., Перше місце займають хвороби системи кровообігу, друге - новоутворення, третє - зовнішні причини смерті.
У порівнянні з січнем-серпнем 2011р. міграційний приріст населення в січні-серпні 2012р. збільшився в 2,2 рази, це обумовлено збільшенням числа прибулих на 8,9 %. [5]
Міграційний приріст населення в січні-серпні 2012р. зафіксований в 3 містах обласного значення та 25 районах області, тоді як в м.Одеса, Білгород-Дністровський міськраді, Ізмаїл, м.Теплодар, а також у Біляївському районі області - міграційне скорочення населення.
Серед вибулих за межі області переважну більшість (93,3%) становили ті, хто виїжджав до інших регіонів України. У той же час, серед прибулих в область міжрегіональні мігранти становили 64,8%. [5].
РОЗДІЛ ІІ. ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕМОГРАФІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
2.1 Динаміка чисельності населення Одеської області
демографічний населення міграція одеський
Чисельність населення - кількість людей які проживають в певному населеному пункті, місцевості, країні. [7]
Динаміка зміни чисельності населення є важливим демографічним показником. Чисельність населення змінюється в результаті народжування, смертності й міграції.
Наявне населення - це чисельність осіб, які на момент реєстрації фактично перебувають на території певного населеного пункту, незалежно від місця їх постійного проживання. [1, c 87]
Постійне населення - це чисельність осіб, які постійно проживають на території певного населеного пункту, незалежно від їх наявності на момент реєстрації. [1, c 88]
Аналізуючи чисельність населення важливо підрахувати скільки всього міського населення і скільки сільського населення, скільки серед них чоловіків і жінок. Отже за даними чисельності наявного населення в 2011 році в області, за таблицею 1 спостерігається що загальна кількість населення складає 2 469 059 осіб, з яких 1 624 609 - наявне міське населення і лише 844 448 осіб складають наявне сільське населення. Важливо підкреслити, що в адміністративному центрі Одеської області - м. Одеса загальна кількість наявного населення склала 1 029 049 осіб, якщо виключити цю цифру і залишити тільки райони, то вийде що чисельність міського населення дорівнює 595 560 осіб і чисельність сільського населення переважає чисельність населення районного центру і підлеглих йому міст.
Таблиця 1. Чисельність наявного населення Одеської області (2011 рік) [6]
Регіон |
Всього |
у тому числі |
Питома вага у загальній чисельності населення |
|||
чоловіки |
жінки |
чоловіки |
жінки |
|||
осіб |
% |
|||||
Все населення |
2469057 |
1155417 |
1313640 |
47 |
53 |
|
Міське населення |
1624609 |
757970 |
866639 |
47 |
53 |
|
Сільське населення |
844448 |
397447 |
447001 |
47 |
53 |
|
м. ОДЕСА |
1029049 |
480341 |
548 708 |
47 |
53 |
|
БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ(міськрада) |
58436 |
26830 |
31606 |
46 |
54 |
|
м. БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ |
51890 |
23884 |
28006 |
46 |
54 |
|
м. ІЗМАЇЛ |
84815 |
39027 |
45788 |
46 |
54 |
|
ІЛЛІЧІВСЬК(міськрада) |
63726 |
29384 |
34342 |
46 |
54 |
|
м. ІЛЛІЧІВСЬК |
54151 |
24967 |
29184 |
46 |
54 |
|
м. КОТОВСЬК |
40718 |
19754 |
20964 |
49 |
51 |
|
м. ТЕПЛОДАР |
8830 |
4162 |
4668 |
47 |
53 |
|
м. ЮЖНЕ |
23977 |
11426 |
12551 |
48 |
52 |
|
АНАНЬЇВСЬКИЙ РАЙОН |
32619 |
14936 |
17683 |
46 |
54 |
|
АРЦИЗЬКИЙ РАЙОН |
51251 |
24325 |
26926 |
47 |
53 |
|
БАЛТСЬКИЙ РАЙОН |
48697 |
21903 |
26794 |
45 |
55 |
|
БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ РАЙОН |
62255 |
29191 |
33064 |
47 |
53 |
|
БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОН |
103988 |
49278 |
54710 |
47 |
53 |
|
БЕРЕЗІВСЬКИЙ РАЙОН |
36173 |
16825 |
19348 |
47 |
53 |
|
БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОН |
73991 |
35956 |
38035 |
49 |
51 |
|
ВЕЛИКОМИХАЙЛІВСЬКИЙ РАЙОН |
32703 |
15388 |
17315 |
47 |
53 |
|
ІВАНІВСЬКИЙ РАЙОН |
29184 |
13735 |
15449 |
47 |
53 |
|
ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ РАЙОН |
54550 |
26281 |
28269 |
48 |
52 |
|
КІЛІЙСЬКИЙ РАЙОН |
58707 |
27554 |
31153 |
47 |
53 |
|
КОДИМСЬКИЙ РАЙОН |
34523 |
15554 |
18969 |
45 |
55 |
|
КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОН |
67207 |
31928 |
35279 |
48 |
52 |
|
КОТОВСЬКИЙ РАЙОН |
30627 |
13968 |
16659 |
46 |
54 |
|
КРАСНООКНЯНСЬКИЙ РАЙОН |
22872 |
10665 |
12207 |
47 |
53 |
|
ЛЮБАШІВСЬКИЙ РАЙОН |
33544 |
15308 |
18236 |
46 |
54 |
|
МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОН |
20158 |
9412 |
10746 |
47 |
53 |
|
ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОН |
60294 |
28452 |
31842 |
47 |
53 |
|
РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОН |
56727 |
26441 |
30286 |
47 |
53 |
|
РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОН |
39903 |
18875 |
21028 |
47 |
53 |
|
САВРАНСЬКИЙ РАЙОН |
22176 |
10098 |
12078 |
46 |
54 |
|
САРАТСЬКИЙ РАЙОН |
49911 |
23398 |
26513 |
47 |
53 |
|
ТАРУТИНСЬКИЙ РАЙОН |
45175 |
21666 |
23509 |
48 |
52 |
|
ТАТАРБУНАРСЬКИЙ РАЙОН |
41573 |
19614 |
21959 |
47 |
53 |
|
ФРУНЗІВСЬКИЙ РАЙОН |
20944 |
9783 |
11161 |
47 |
53 |
|
ШИРЯЇВСЬКИЙ РАЙОН |
29754 |
13959 |
15795 |
47 |
53 |
З даними таблиці 1 можна зробити ще одну порівняльну характеристику поспостерігати кому належить питома вага у загальній кількості населення, у всіх районах жіноча доля населення більше 51 % і досягає до 55 % у Балтському і Кодимському районах, а чоловіча доля населення, найоптимальнішим є 49 % у Болградському районі і м. Котовськ, і не найоптимальнішим є позначка у 45 % відповідно у Балтському і Кодимському районах. Ці різниці в цифрах є трагічними, бо порушується відтворення населення за рахунок переваження жіночої долі над чоловічою. За рис. 1 можна більш детально спостерігати за змінами в питомій вазі на районному рівні а у загальній кількості міського і сільського населення. Але вони не на багато відрізняються від районною тенденції, а навпаки показує ті ж самі цифри. Середня кількість питомої ваги чоловіків у загальній кількості населення в Одеській області - 47%, а жінок - 53%.
Рис. 1. Розподіл населення Одеської області за статтю і типом поселень (2011р. )
Виходячи з даних про кількість та склад населення Одеської області за підсумками 2011 року:
В Одеській області загальна кількість наявного населення становила 2 млн. 469 тис. осіб.
Зміни, що відбулися у розміщенні наявного населення у районах (містах) Одеської області, у порівнянні з даними перепису населення 1989 року, наведено у таблиці 2.
Таблиця 2 Динаміка у розміщенні наявного населення в період від 1989 до 2001рр. [6]
Регіон |
Кількість наявного населення, тис. осіб |
2001 ріку % до 1989 року |
||
2001 рік |
1989 рік |
|||
м. Одеса |
1029,0 |
1115,4 |
92 |
|
Жовтневий |
46,3 |
79,2 |
58 |
|
Іллічівський |
84,7 |
96,8 |
88 |
|
Київський |
259,3 |
245,9 |
105 |
|
Ленінський |
68,1 |
89,5 |
76 |
|
Малиновський |
151,3 |
159,5 |
95 |
|
Приморський |
144,4 |
163,7 |
88 |
|
Суворовський |
194,9 |
175,9 |
111 |
|
Центральний |
80,0 |
104,9 |
76 |
|
м. Білгород-Дністровський * |
58,4 |
65,6 |
89 |
|
м. Ізмаїл |
84,8 |
92,9 |
91 |
|
м. Іллічівськ * |
63,7 |
64,3 |
99 |
|
м. Котовськ |
40,7 |
43,1 |
95 |
|
м. Теплодар |
8,8 |
8,3 |
106 |
|
м. Южне |
24,0 |
15,6 |
154 |
|
Ананьївський |
32,6 |
39,9 |
82 |
|
Арцизький |
51,3 |
59,2 |
87 |
|
Балтський |
48,7 |
57,7 |
84 |
|
Білгород-Дністровський |
62,3 |
64,7 |
96 |
|
Біляївський |
104,0 |
103,8 |
100 |
|
Березівський |
36,2 |
41,0 |
88 |
|
Болградський |
74,0 |
77,8 |
95 |
|
Великомихайлівський |
32,7 |
33,2 |
98 |
|
Іванівський |
29,2 |
31,0 |
94 |
|
Ізмаїльський |
54,5 |
56,1 |
97 |
|
Кілійський |
58,7 |
65,5 |
90 |
|
Кодимський |
34,5 |
39,8 |
87 |
|
Комінтернівський |
67,2 |
68,1 |
99 |
|
Котовський |
30,6 |
34,2 |
90 |
|
Красноокнянський |
22,9 |
24,7 |
93 |
|
Любашівський |
33,5 |
36,3 |
92 |
|
Миколаївський |
20,2 |
22,5 |
90 |
|
Овідіопольський |
60,3 |
52,8 |
114 |
|
Роздільнянський |
56,7 |
59,9 |
95 |
|
Ренійський |
39,9 |
44,5 |
90 |
|
Савранський |
22,2 |
24,3 |
91 |
|
Саратський |
49,9 |
53,2 |
94 |
|
Тарутинський |
45,2 |
48,2 |
94 |
|
Татарбунарський |
41,6 |
44,6 |
93 |
|
Ширяївський |
29,8 |
32,0 |
93 |
|
Фрунзівський |
20,9 |
22,4 |
94 |
|
Все населення |
2469,0 |
2642,6 |
93 |
*) Включаючи населені пункти, підпорядковані міській раді
Зменшення кількості населення мало місце у переважній більшості районів (міст) області, за винятком Овідіопольського, Біляївського районів та міст Южного, Теплодару, де цей показник перевищував рівень 1989 року.
Більш докладно динаміку чисельності населення можна прослідкувати в таблиці 3, яка містить данні з 1995 року до 2012 року.
Таблиця 3 Зміна чисельності населення у період з 1995 по 2012 роки [6]
Рік |
Чисельність наявного населення(тис.осіб) |
Чисельність постійного населення (тис. осіб) |
|||||
всього |
у тому числі |
всього |
у тому числі |
||||
міське |
сільське |
чоловіки |
жінки |
||||
1995 |
2606,5 |
1716,8 |
889,7 |
2586,9 |
1210,5 |
1376,4 |
|
1996 |
2586,5 |
1701,3 |
885,2 |
2566,6 |
1201,0 |
1365,6 |
|
1997 |
2566,8 |
1688,9 |
877,9 |
2546,7 |
1191,7 |
1355,0 |
|
1998 |
2547,8 |
1676,4 |
871,4 |
2527,7 |
1182,8 |
1344,9 |
|
1999 |
2528,6 |
1665,0 |
863,6 |
2508,6 |
1174,0 |
1334,6 |
|
2000 |
2510,4 |
1653,2 |
857,2 |
2490,7 |
1165,6 |
1325,1 |
|
2001 |
2488,6 |
1638,4 |
850,2 |
2472,7 |
1157,1 |
1315,6 |
|
2002 |
2469,0 |
1624,6 |
844,4 |
2455,6 |
1148,8 |
1306,8 |
|
2003 |
2448,2 |
1612,4 |
835,8 |
2437,1 |
1139,8 |
1297,3 |
|
2004 |
2430,0 |
1602,1 |
827,9 |
2419,0 |
1130,5 |
1288,5 |
|
2005 |
2415,7 |
1594,6 |
821,1 |
2404,6 |
1123,0 |
1281,6 |
|
2006 |
2402,2 |
1587,7 |
814,5 |
2391,2 |
1115,9 |
1275,3 |
|
2007 |
2395,5 |
1585,4 |
810,1 |
2384,4 |
1113,8 |
1270,6 |
|
2008 |
2394,7 |
1589,7 |
805,0 |
2383,7 |
1115,4 |
1268,3 |
|
2009 |
2392,2 |
1592,3 |
799,9 |
2381,1 |
1114,2 |
1266,9 |
|
2010 |
2391,0 |
1595,1 |
795,9 |
2380,0 |
1113,8 |
1266,2 |
|
2011 |
2388,7 |
1594,8 |
793,9 |
2377,6 |
1576,6 |
801,0 |
|
2012 |
2388,3 |
1595,0 |
793,3 |
2377,2 |
1113,2 |
1264,0 |
З даних таблиці 3, було складено рисунок 2, де ми можемо спостерігати динаміку зміни чисельності населення у період з 1995 по 2012 роки і разом з цим побачити, як змінювалось кількість населення. З таблиці 3 видно що з 1995 і до 2012 року населення області зменшувалося і в сумарному рахунку вона зменшилось на 220 тис. осіб.
У 1995 році частка постійного населення була на 20 тис менше ніж частка наявного населення протягом 17 років ця частка зменшилась на позначку до 11 тис. осіб, з цього можна зробити висновок, що у 1995 році Одеський регіон був більш привабливим для людей ніж тепер, ця позначка у різниці 9 тис. осіб, що складають майже 50 %.
Рис. 2 Динаміка чисельності населення у період з 1995 по 2012 роки
За рисунком 2 ми можемо поспостерігати як змінювалось чисельність населення в графічному виді. Чисельність населення зменшується, як наявного так і постійного, але в 2004 р. і 2005р. чисельність наявного населення настільки знизилось що ледь не зрівнялась з чисельністю постійного населення. В 2008 - 2009 рр. помітно підвищується чисельність наявного населення.
Населення має особливість постійних змін, задача демографії прослідкувати і проаналізувати такі зміни, чим вони були викликані і як вони впливають на загальнополітичну ситуацію, найважливішими предметами дослідження зміни в населенні є кількість народжених осіб і кількість померлих осіб.
Рис.3 Динаміка народжуваності і смертності (1995 - 2011рр.)
На рисунку 3, ми бачимо як співвідносяться між собою кількість народжених осіб і кількість померлих осіб. Частка померлих осіб на багато більше ніж частка народжених - в результаті цієї тенденції відбувається природне скорочення в 1995 році вона склала 16 тис осіб, до 1998 році вона не дуже відрізнялась від ситуації яка була в 1995, але з 1999 року починається збільшення природного скорочення, з 2005 року кількість померлих осіб починає уповільнюватись, а кількість народжених осіб далі збільшувалось, в результаті чого природне скорочення в наступних роках дало результат чотирьохзначної цифри, тобто менше 10 000 осіб, а в 2011 році воно взагалі стало менше 5 000 осіб, при такому збережені тенденції Одеська область через шість років зможе перейти до природного приросту.
Невід'ємною ознакою, способом існування народонаселення як самовідтворювального соціуму є рух населення. Рух населення в Одеській області в період з 1995 року по 2011 рік розвивався вкрай неоднорідно. Головними характеристиками населення є його природний і механічний приріст. Природний рух населення визначають показники народжуваності, смертності та різниці між ними - природного приросту. При цьому можна користуватись абсолютними (валовими) показниками кількості народжених і померлих протягом року та природнього приросту - різниці між ними. Для співставставності користуються демографічними коефіцієнтами - народжуваності, смертності, природного приросту, які визначаються за кількістю народжених, померлих, приросту, що припадають на кожну 1000 жителів. У 1996 р. природний рух населення Одещини характеризувався такими коефіцієнтами: народжувалось 9,2 (на кожну тисячу жителів), помирало 15,3 осіб; коефіцієнт природного приросту становив 9,2-15,3= -6,1 тобто протягом року кожні десять тисяч жителів зменшувались на 61 людину. [2]
Таблиця 4. Основні демографічні процеси в Одеській області (1995 - 2011рр.) [6]
Рік |
Кількість народжених, осіб |
Кількість померлих, осіб |
Природний приріст (скорочення), осіб |
Міграційний приріст (скорочення), тис. осіб |
Кількість зареєстрованих шлюбів, одиниць |
Кількість зареєстрованих розлучень, одиниць |
|
1995 |
24993 |
40792 |
-15799 |
-4,2 |
22377 |
10691 |
|
1996 |
23666 |
39499 |
-15833 |
-3,9 |
16123 |
10565 |
|
1997 |
22491 |
37345 |
-14854 |
-4,1 |
17744 |
9669 |
|
1998 |
21273 |
36093 |
-14820 |
-4,4 |
15736 |
8798 |
|
1999 |
19969 |
35995 |
-16026 |
-2,2 |
17382 |
8506 |
|
2000 |
20042 |
37891 |
-17849 |
-4,0 |
14653 |
9227 |
|
2001 |
20423 |
37664 |
-17241 |
-5,4 |
15914 |
8919 |
|
2002 |
21227 |
38917 |
-17690 |
-0,1 |
16497 |
8927 |
|
2003 |
22326 |
39407 |
-17081 |
-1,1 |
18444 |
8578 |
|
2004 |
23343 |
38864 |
-15521 |
1,2 |
14430 |
8799 |
|
2005 |
23915 |
40075 |
-16160 |
2,7 |
16954 |
9284 |
|
2006 |
25113 |
39183 |
-14070 |
7,3 |
19241 |
9518 |
|
2007 |
26759 |
3883 |
-12076 |
11,3 |
23001 |
9597 |
|
2008 |
28780 |
37951 |
-9171 |
6,6 |
17770 |
8963 |
|
2009 |
28986 |
35859 |
-6873 |
5,7 |
17533 |
7695 |
|
2010 |
28690 |
36144 |
-7454 |
5,1 |
17095 |
6814 |
|
2011 |
29225 |
33688 |
-4463 |
4,1 |
19434 |
3560 |
Міграційний приріст - абсолютна величина різниці між числом прибулих на дану територію і числом вибулих за межі цієї території за певний проміжок часу. Його величина може бути як позитивною, так і негативною. [7]
В Одесі на період з 1995 року по 2003 рік проходило міграційне скорочення, але з 2004 року по 2010 рік стався переворот міграційного скорочення і воно постійно збільшувалось, з 2011 року міграційний приріст знову скорчується.
В динаміці чисельності населення важливу роль посідає такий процес, як укладання шлюбів, або розлучень. Отже завдяки даним, про кількість укладених шлюбів можна робити висновки - скільки дітей в середньому на сім'ю. А за кількістю розторгнених браків, яка кількість дітей проживають у неповноцінній сім'ї. В Одеській області за статистикою з 1995 року до 2006 року - кожен другий шлюб розпадався, 3 2006 кількість людей що уклали шлю збільшувався, а тих що розторгали зменшувався.
Рис.4 Динаміка кількості зареєстрованих шлюбів, розлучень і кількість народжених осіб (1995 - 2011рр.)
За рисунком 4 спостерігається скільком шлюбам відповідають кількість народжених осіб, як ми бачимо в Одеській області на 1 родину припадає в середньому всім шлюбам 1,4 народжених осіб, згідно з сумарним коефіцієнтом народжуваності, який є найточнішим виміром рівня народжуваності, характеризує середню кількість народжень у однієї жінки в гіпотетичному поколінні за все її життя, за умов низької смертності для простого заміщення поколінь сумарний коефіцієнт народжуваності має бути не нижчим за 2,15. Сумарний коефіцієнт народжуваності вищий за 4,0 вважається високим, а нижчий за 2,15 низьким. СКН у світі скоротився з 4,95 народжень на жінку у першій половині 1960-их років до 2,5648 у 2005-2010 роках. Для більш розвинених країн такий рівень народжуваності був характерним вже на початку 1960-их, а до кінця століття він знизився до 1,57.Це означає, що в Одеській області спостерігається такий як і у передових економічних країнах світу коефіцієнт народжуваності і він є такий же як і в Німеччині, Австрії. [8]
2.2 Густота населення, територіальні відмінності у густоті населення
Густота населення -- рівень заселеності певної території; кількість постійного населення, що проживає на одиниці площі (як правило, в розрахунку на один квадратний кілометр). При обчисленні густоти населення інколи виключається незаселена територія, а також великі внутрішні водні простори. Застосовуються показники густоти окремо сільського і міського населення. [1]
Таблиця 5 Чисельність населення та густота населення регіонів Одеської області
Адміністративні одиниці |
Чисельність населення, тис. осіб |
Густота населення осіб/кмІ |
|
Ананьївський район |
29,00 |
30,99 |
|
Арцизький район |
46,90 |
37,52 |
|
Балтський район |
44,40 |
36,91 |
|
Березівський район |
34,40 |
22,02 |
|
Білгород-дністровський район |
60,00 |
33.650 |
|
Біляївський район |
95,20 |
70 |
|
Болградський район |
69,70 |
54,95 |
|
Великомихайлівський район |
31,10 |
22,76 |
|
Іванівський район |
27,20 |
25,52 |
|
Ізмаїльський район |
52,30 |
45,81 |
|
Кілійський район |
54,40 |
44,03 |
|
Кодимський район |
31,40 |
42,53 |
|
Комінтернівський район |
69,40 |
45,2 |
|
Котовський район |
28,60 |
29,88 |
|
Красноокнянський район |
20,90 |
22,59 |
|
Любашівський район |
31,40 |
30,57 |
|
Миколаївський район |
17,20 |
18,44 |
|
Овідіопольський район |
67,80 |
75 |
|
Ренійський район |
38,00 |
47,25 |
|
Роздільнянський район |
56,90 |
41, 59 |
|
Савранський район |
20,30 |
36,19 |
|
Саратський район |
46,70 |
33,84 |
|
Тарутинський район |
42,40 |
24,1 |
|
Татарбунарський район |
39,40 |
23,86 |
|
Фрунзівський район |
20,00 |
22 |
|
Ширяївський район |
27,80 |
19,85 |
|
ОДЕСЬКА ОБЛАСТЬ/М.ОДЕСА |
2392,20 |
71,89 |
|
ОДЕСА |
1008,60 |
4239,8 |
За 2001 рік [6]
Згідно з даними Всеукраїнського перепису населення, у цілому по Одеській області щільність населення склала 74 особи/км2. Серед районів області найгустіше заселені Овідіопольський район - 75 осіб/км2, Біляївський - 69 осіб/км2 . Особливо низький цей показник в Миколаївському районі - 18 осіб/км2 та Ширяївському - 20 осіб/км2.
Густота населення в Одеській області дуже нерівномірна. Густота населення залежить від характеру розселення людей, густоти і розмірів поселень. У великих містах і на урбанізованих територіях вона набагато вища, ніж в сільській місцевості. Тому цей показник якого-небудь району в цілому є середньою з рівнів населеності окремих частин цього району, зваженою за величиною їхніх території.
Закономірностями побудови такої густоти населення в Одеській області можуть бути:
- Історичний фактор - люди тікаючі від панів, прагнучи свободу, тікали в Дикий Степ - сучасна територія Одеської області.
На кордоні сучасних південних земель у давні часи була Римська Імперія, яка прагнучи зміцнити кордони держави населяла в ці регіони людей. Результат багатьох війн на цих територіях, саме з цього фактору на мою думку і існує така багато національність Одеського регіону.
- Вплив природного фактору - гарні природні умови на території Одеської області.
До соціально-економічних форм розміщення населення належать природні ресурси, користування якими приносить користь - море, річки, озера.
РОЗДІЛ ІІІ. ТЕРИТОРІАЛЬНІ ВІДМІНОСТІ СІЛЬСКОГО ТА МІСЬКОГО НАСЕЛЕНЯ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У межах обласного регіону спостерігаються досить помітні територіальні відмінності в динаміці сільського і міського населення.
Таблиця 6 Чисельність наявного населення на 1 квітня 2013 року та середня за січень-березень 2013 року (осіб) [6]
Регіон |
На 1 квітня 2013р. |
Середня чисельність за січень-березень 2013р. |
|||||
все населення |
міське |
сільське |
все населення |
міське |
сільське |
||
Одеська область |
2394286 |
1601581 |
792705 |
2394723 |
1601852 |
792871 |
|
м.Одеса |
1014563 |
1014563 |
х |
1014707 |
1014707 |
х |
|
Білгород-Дністровська міська рада |
57092 |
57092 |
х |
57144 |
57144 |
х |
|
м.Ізмаїл |
72900 |
72900 |
х |
72953 |
72953 |
х |
|
Іллічівська міська рада |
72209 |
67018 |
5191 |
72160 |
66972 |
5188 |
|
м.Котовськ |
40667 |
40667 |
х |
40679 |
40679 |
х |
|
м.Теплодар |
10193 |
10193 |
х |
10199 |
10199 |
х |
|
м.Южне |
31559 |
31559 |
х |
31546 |
31546 |
х |
|
Райони |
|||||||
Ананьївський |
27612 |
8596 |
19016 |
27653 |
8605 |
19048 |
|
Арцизький |
45939 |
15143 |
30796 |
45983 |
15161 |
30822 |
|
Балтський |
42602 |
19197 |
23405 |
42661 |
19204 |
23457 |
|
Білгород-Дністровський |
60590 |
х |
60590 |
60596 |
х |
60596 |
|
Біляївський |
92943 |
14324 |
78619 |
92945 |
14343 |
78602 |
|
Березівський |
34021 |
12421 |
21600 |
34038 |
12421 |
21617 |
|
Болградський |
69590 |
15640 |
53950 |
69602 |
15636 |
53966 |
|
Великомихайлівський |
31102 |
8525 |
22577 |
31090 |
8515 |
22575 |
|
Іванівський |
26701 |
8843 |
17858 |
26723 |
8839 |
17884 |
|
Ізмаїльський |
51952 |
4659 |
47293 |
51975 |
4661 |
47314 |
|
Кілійський |
53233 |
29059 |
24174 |
53244 |
29072 |
24172 |
|
Кодимський |
30135 |
11297 |
18838 |
30169 |
11299 |
18870 |
|
Комінтернівський |
69955 |
13895 |
56060 |
69868 |
13904 |
55964 |
|
Котовський |
27708 |
х |
27708 |
27751 |
х |
27751 |
|
Красноокнянський |
20354 |
5370 |
14984 |
20362 |
5374 |
14988 |
|
Любашівський |
30945 |
11056 |
19889 |
30973 |
11055 |
19918 |
|
Миколаївський |
16413 |
2885 |
13528 |
16436 |
2894 |
13542 |
|
Овідіопольський |
74097 |
31277 |
42820 |
73958 |
31253 |
42705 |
|
Роздільнянський |
57903 |
25325 |
32578 |
57878 |
25312 |
32566 |
|
Ренійський |
37798 |
19425 |
18373 |
37824 |
19452 |
18372 |
|
Савранський |
19479 |
6542 |
12937 |
19495 |
6546 |
12949 |
|
Саратський |
45487 |
4385 |
41102 |
45503 |
4387 |
41116 |
|
Тарутинський |
41996 |
13074 |
28922 |
42008 |
13067 |
28941 |
|
Татарбунарський |
39054 |
10984 |
28070 |
39071 |
10988 |
28083 |
|
Фрунзівський |
20120 |
8795 |
11325 |
20118 |
8783 |
11335 |
|
Ширяївський |
27374 |
6872 |
20502 |
27411 |
6881 |
20530 |
Це, перш за все, стосується особливостей змін чисельності населення північних, центральних та приморських територій Одещини. Якщо в цілому за останні 20 років сільське населення Одещини скоротилось на 10,8 %, то в північних районах області це зменшення становить від 12 до 20 % -- у Котовському і Савранському, і до 28-35 % -- у Балтському та Ананьївському районах. І, навпаки, в районах приміської зони Одеси в цей період спостерігалось незначне збільшення чисельності сільського населення. Так, наприклад, в Овідіопільському районі кількість жителів сільської місцевості збільшилась на 29,4 %. У переважній більшості адміністративних районів межиріччя Дністра і Дунаю за вказаний період чисельність сільського населення не зазнала помітних змін. Наприклад, в Ізмаїльському, Кілійському, Белградському, Татарбунарському, Білгород-Дністровському районах вона залишалась на рівні 1970-х pp. А у всіх адміністративних районах центральної зони Одещини (Великомихайлівський, Ширяївський, Фрунзівський, Березівський та ін.) в цей період спостерігалось значне (на 6-15 %) зменшення сільського населення, що пояснюється як несприятливою демографічною ситуацією, так і інтенсивним відтоком жителів із цих районів у міські поселення, головним чином, приморської смуги області. Протягом останніх років у сільську місцевість Одещини повернулись досить помітні контингенти мігрантів, які в попередні роки виїхали звідти у міські поселення. Але вони не змогли компенсувати природне убуття населення, яке стало характерним в останній період, і тому тенденція зменшення сільських жителів практично по всій території області зберігається. [2, c 47]
Станом на 1 вересня міське населення становило 1 млн. 592 тис. 497 осіб, що становить 66,70%. Його кількість, у порівнянні з даними 2001 року скоротилась на 1,98%. Найбільшими містами Одещини є Одеса, Ізмаїл та Іллічівськ.
Сільське населення станом на 1 вересня становило 795 тис. 167 осіб, що становить 33,30%. Його кількість, у порівнянні з даними 2001 року скоротилась на 5,84%.
Чисельність міського населення Одеської області до 1991 р. постійно зростала. Досить інтенсивно збільшувалась кількість жителів приморських міст -- Іллічівська, Южного, Білгорода-Дністровського, Ізмаїла, а також всіх міських поселень у межах Одеської міської агломерації, які посилювали свої морегосподарські функції. Менш значними темпами зростало населення «континентальних» центрів межиріччя Дністра і Дунаю, і майже не збільшували свою людність міські поселення центральної та північної зон Одещини. За останнє двадцятиріччя (1991-2012 pp.) міське населення Одеської області значно скоротилось (приблизно на 150 тис. чол.), і така тенденція зберігається і нині. На початок 2012 р. -- 1594,9 тис. осіб мешкали у міських поселеннях, що становило дві третини від загальної чисельності жителів області.[3, c 57]
Дослідивши таблицю 6, можна зробити висновок що, тенденція яка продовжувалась на протязі останніх 20 років, продовжується і на сучасному етапі відтворювання суспільства. Досить інтенсивно зменшується населення міст і сіл в північних регіонах області, в центральних районах спостерігається збільшення населення як сільського так і міського, а в районах міжріччя Дунаю і Дністра також спостерігається зменшення сільського і міського населення але не такими інтенсивними темпами як в північних регіонах Одеської області.
ВИСНОВКИ
Заселення Одеської області почалось багато віків назад, це було обумовлено багатьма причинами, найголовніші з яких вигідне економічне розташування території, можливість легкого транспортування продуктів харчування та торгівлі. Через територію Одеської області в давні часи проходив торгівельний путь «з Варягів в Греки», тому люди активно заселяли ці території. Ще однією з причиною заселення цієї області також була сприятливі природні умови.
Демографічні процеси що проходили віками утворили сучасну демографічну ситуацію в області.
На основі дослідження можна зробити висновки, що населення - це сукупність людей, що проживають на певній території і здійснюють свою життєдіяльність.
Важливим для пізнання статистики, окрім таблиць є графічні діаграми, карти, гістограми завдяки яким інформація засвоюється краще.
Сучасна демографічна ситуація характеризується збереженням тенденції скорочення чисельності населення в області, його економічно активної частини і питомої ваги зайнятості населення.
Природний рух населення області характеризується перевищенням числа померлих над числом народжених.
Питома вага у загальній кількості населення не збалансовано.
Одеська область втрачає привабливість, тьмяніє міграційний приріст, кількість наявного населення катастрофічно зменшується.
Шлюб стає більш міцнішим, за рахунок якого підіймається з 2006 року тенденція до збільшення кількості народження осіб.
Густота населення в Одеській області дуже нерівномірна, цьому є пояснення ряду факторів : історичного, природного, соціально-економічного.
Досить інтенсивно збільшувалась кількість жителів приморських міст -- Іллічівська, Южного, Білгорода-Дністровського, Ізмаїла, а також всіх міських поселень у межах Одеської міської агломерації.
Менш значними темпами зростало населення «континентальних» центрів межиріччя Дністра і Дунаю, і майже не збільшували свою людність міські поселення центральної та північної зон Одещини.
Загальним підсумком проведеної роботи можна сказати, що демографічні процеси в Одеській області мають, як позитивний так і негативний характер. До процесів з позитивним характером можна віднести - зменшення кількості померлих осіб і підвищення кількості народжених осіб, підвищення кількості заключення шлюбів і зменшення кількості розторгнення шлюбів, а також підвищення рівня сумарного коефіцієнту народжуваності на сім'ю. До процесів з негативним характером можна віднести - зменшення чисельності населення, як постійного так і наявного, збільшення міграції населення з області, динаміка питомої ваги є неоднаковою.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Демографія: навч. посібник / Муромцева Ю. І. - К.: Кондор, 2006. -299 с.
2. Одеський регіон: природа, населення, господарство: навч. посібник / За заг. ред. О.Г. Топчієва. - Одеса: Астропринт, 2003. - 184с.
3. Одеський регіон: передумови формування, структура та територіальна організація господарства: навч. посібник/ Під ред. О.Г. Топчієв, І. І. Кондратюк, В. В. Яворська [та ін.]. - Одеса: Астропринт, 2012. - 336с.
4. Регіональна економіка: підручник / Жук М.В. - К.: Академвидав, 2008. - 416 с.
5. Odessa Daily, - Отчет Главного управления статистики Одесской области, 7 декабря 2012, 53 - 62.
6. Офіційний сайт державного комітету статистики. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
7. Словари и энциклопедии. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://mirslovarei.com / социологический словарь.
8. Index Mundi. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.indexmundi.com/Country Comparison > Total fertility rate
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Результати дослідження відтворення населення у Волинській області за 1991-2015 роки. Особливості сучасних демографічних процесів у регіоні. Аналіз динаміки чисельності населення за статевою ознакою та ознакою місця проживання та міграційного руху.
статья [240,3 K], добавлен 21.09.2017Зміни чисельності населення України. Відтворення сільського населення. Демографічне навантаження сільського населення працездатного віку. Динаміка дитячої смертності у сільській місцевості. Демовідтворні тенденції на селі. Старіння сільського населення.
курсовая работа [121,4 K], добавлен 17.12.2014Теоретичні і методичні основи вивчення природного руху населення. Чинники народжуваності та смертності. Особливості народжуваності в регіоні. Смертність і тривалість життя населення Волинської області. Демографічні проблеми регіону та шляхи їх вирішення.
дипломная работа [111,7 K], добавлен 09.09.2012Особливості медико-демографічної ситуації Гомельської області Білорусі: аналіз динаміки основних демографічних показників, виявлення територіальних відмінностей природного руху населення. Рівні та структура загальної первинної захворюваності населення.
статья [244,7 K], добавлен 11.09.2017Методологічні засади проведення переписів населення. Законодавча база Всеукраїнського перепису населення. Поточний облік населення. Кількісний аналіз і вимірювання демографічних процесів, відтворення населення як їхня єдність, демографічне прогнозування.
дипломная работа [573,3 K], добавлен 26.10.2010Розділи, предмет та об’єкт демографії. Динаміка чисельності та статевий і віковий склад населення України. Його густота та розміщення на території країни. Рівень народжуваності та смертності. Планування сім'ї. Головні напрямки демографічної політики.
курсовая работа [34,9 K], добавлен 17.03.2015Динаміка чисельності та складу населення, його розміщення за регіонами. Розподіл постійного населення за національністю та рідною мовою. Основні параметри демографічного прогнозу. Особливості формування та розселення сільського та міського населення.
реферат [470,9 K], добавлен 07.02.2011Аналіз демографічної ситуації в Україні та по областях. Темпи приросту населення, зумовлені міграцією; істотні відмінності густоти в географічному розміщенні. Причини скорочення кількості населення, вплив екології на захворюваність та рівень смертності.
реферат [33,3 K], добавлен 13.11.2010Природний і соціальний рух населення. Визначення особливостей даного явища для Росії на прикладі Челябінської області. Трудова міграція, народжуваність і смертність. Демографічна політика області: соціально-економічний і духовно-культурний підйом.
реферат [30,2 K], добавлен 16.06.2009Народжуваність, пересічна густота, чисельність, вікова структура, середня очікувана тривалість життя населення у Західній Європі. Зміни ролі регіону в світовій системі зовнішніх міграцій. Складна демографічна ситуація та проблеми старіння населення.
практическая работа [165,5 K], добавлен 08.11.2013