Природний рух населення

301

245

2000

3204

85

741

804

598

403

573

2005

3080

67

737

790

633

406

447

2006

2822

91

693

729

528

368

413

2007

2864

76

721

730

519

354

464

2008

2664

102

713

626

473

302

448

До загальної кількості розлучень, у%

1990

100,0

3,8

30,2

26,7

18,2

10,3

10,8

1995

100,0

4,3

32,0

26,0

15,6

12,2

9,9

2000

100,0

2,6

23,1

25,1

18,7

12,6

17,9

2005

100,0

2,2

23,9

25,6

20,6

13,2

14,5

2006

100,0

3,2

24,6

25,8

18,7

13,1

14,6

2007

100,0

2,6

25,2

25,5

18,1

12,4

16,2

2008

100,0

3,8

26,8

23,5

17,8

11,3

16,8

Найбільше розлучень спостерігається у містах і становить 3.3, в сільській місцевості цей показник становить - 1.8‰.

Розглядаючи частоту розірвання шлюбу по районах та містах Волинської області (таблиця 2.3.6), то найбільше розлучень було у містах Володимир - Волинський (4 ‰), Нововолинськ і Луцьк (3.5 ‰). Найменше в Камінь-Каширському (1.1 ‰), Любешівському (1.4 ‰) [17].

Розлучуваність має певний зв'язок з народжуваністю і не можна ігнорувати й непрямого впливу нестабільності шлюбів на народжуваність. Велика частота розпаду шлюбів психологічно впливає на молодих людей утримуючи деяких від вступу в шлюб. За умов нестійкої сім'ї, потенційної можливості її розпаду формується також особливий клімат шлюбних відносин і багато подружніх пар не поспішають обзаводитись дітьми, оскільки на випадок розлучення бездітним або малодітним, легше вступити в новий шлюб, менший розмір аліментів, менша і моральна відповідальність за свої вчинки. Загальновідомо, що до розлучення схильні подружжя у котрих немає дітей, або є лише одна дитина. Тому в районах де висока частка розлучень, рівень народжуваності низький. Наприклад у місті Володимир - Волинський найбільше число розлучень (4.0 ‰) і найнижча народжуваність (1.8 ‰) [1; 11; 14].

Але все ж таки ж таки Волинська область очолює п'ятірку регіонів з найнижчим рівнем розлучень. Найвірніші наші чоловіки і жінки проживають на Поліссі, тому й найміцніші шлюби укладаються саме тут і найменша кількість розлучень також зафіксована у віддалених поліських районах, де найбільша у великих містах [14].

3.2 Особливості народжуваності в регіоні

Після тривалого падіння народжуваності починаючи з 2002 року зафіксоване незначне щорічне збільшення народжених. В 2008 році народилося 1530 немовлят порівнюючи з 2007 роком це на 1311 немовлят більше. Рівень народжуваності зріс з 13,5 ‰ до 14,8 ‰.

З рисунку 3.2.1 ми бачимо останні 5 років, народжуваність у Волинській області зростає, хоча і невеликими темпами, так в 2003 році коефіцієнт народжуваності становив 11,3 ‰, а в 2008 - цей показник збільшився на 3,5 ‰.

Якщо порівняти коефіцієнт народжуваності Волинської області з середнім рівнем народжуваності по Україні то він вищий на 3 ‰ (14,8 ‰ проти 11,0 ‰).

По районах області спостерігаються значні відмінності у рівні народжуваності. На рисунку 3 показано що найвищого значення цей показник набув у Камінь-Каширському районі - 19,0 осіб на тисячу жителів, Любешівському - 18,0 ‰, Луцькому - 17.3 ‰, Маневицькому - 17.0 ‰, дещо нижчий показник у Ківерцівському і Ратнівському - 16.8 ‰, Ковельському - 14.9 ‰, Любомському - 14 ‰, найнижчий рівень народжуваності у Іваничівському-

Розподіл народжених за статтю відбувається таким чином:

- в 2008 році народилося 7333 дівчинки і 7968 хлопчиків;

- цього року на 100 дівчаток народилося 109 хлопчиків;

- в міській місцевості народилося 3610 дівчаток і 3795 хлопчиків, а в сільських населених пунктах - 3723 дівчинки і 4173 хлопчики.

Таблиця 3.2.1. Розподіл народжених за статтю у містах і районах у 2008 році

	Обидві статі	Хлопчики	Дівчатка	На 100 дівчаток народилось хлопчиків
Волинська область	15301	7968	7333	109
м. Луцьк	2733	1376	1357	101
м. Володимир-Волинський	451	235	216	109
м. Ковель	1118	575	543	106
м. Нововолинськ	644	331	313	106
Райони
Володимир-Волинський	372	194	178	109
Горохівський	674	350	324	108
Іваничівський	384	218	166	131
Камінь-Каширський	1177	618	559	111
Ківерцівський	1086	588	498	118
Ковельський	611	309	302	102
Локачинський	322	175	147	119
Луцький	1022	525	497	106
Любешівський	643	342	301	114
Любомльський	598	329	269	122
Маневицький	943	505	438	115
Ратнівський	869	445	424	105
Рожищенський	597	318	279	114
Старовижівський	457	240	217	111
Турійський	362	176	186	95
Шацький	238	119	119	100

Таблиця 3.2.2. Розподіл народження за статтю (осіб)

Роки	Обидві статі	Хлопчики	Дівчатка	На 100 дівчаток народилось хлопчиків
Міські поселення та сільська місцевість
1990	16377	8467	7910	107
1995	13598	6974	6624	105
2000	11294	6213	5711	109
2005	12756	6599	6157	107
2006	13728	7056	6672	106
2007	13990	7161	6829	105
2008	15301	7968	7333	109
Міські поселення
1990	8832	4594	4238	108
1995	6507	3341	3168	105
2000	5381	2845	2536	112
2005	6169	3181	2988	106
2006	6813	3528	3285	107
2007	6904	3541	3363	105
2008	7405	3795	3610	105
Сільська місцевість
1990	7545	3873	3672	105
1995	7089	3633	3456	105
2000	6543	3368	3175	106
2005	6587	3418	3169	108
2006	6915	3528	3387	104
2007	7086	3620	3466	104
2008	7896	4173	3723	112

Слід також зазначити, що 9% (в 2007 році - 9%) дітей народжується у матерів у віці до двадцяти років, 35% (в 2007 році - 34%) у матерів віком 20-24 роки, 29% (в 2007 році - 30%) у матерів віком 30-34 роки, 7,0% (у 2007 році - 6%) у матерів віком 35-39 років (Додаток 7). Концентрація народжень у молодих вікових групах є традиційною для українського етносу, а також пов'язана з практикою матеріальної підтримки молодих родин батьками. Якщо розглядати народження дітей жінками у віці 15-24 роки по регіонах, то найбільше народжується у Ківерцівському - 518 дітей, Камінь-Каширському - 532, Луцькому - 495, Маневицькому - 421. Найменше в Шацькому районі 111 немовлят. Водночас спостерігається зростання кількості народжень у старших вікових групах (29 - 39 років) коли зазвичай з'являються другі чи треті діти, але є і велика кількість первістків [1; 11; 21; 17,].

Таблиця 3.2.3. Розподіл народжених за віком матерів у містах і районах в 2008 році

	Всього народжених	У тому числі матерями віком, років
		До 15	15-19	20-24	25-29	30-34	35-39	40-44	45-49	Не вказано
Волинська область	15301	7	1292	5838	4598	2449	920	182	10	5
м. Луцьк	2733	-	185	933	911	500	166	34	1	3
м. Володимир-Волинський	451	-	39	159	137	74	39	3	-	-
м. Ковель	1118	-	74	450	360	156	62	15	1	-
м. Нововолинськ	644	-	69	223	214	92	43	3	-	-
райони
Володимир-Волинський	372	-	39	146	102	64	18	3	-	-
Горохівський	674	1	64	290	171	104	37	7	-	-
Іваничівський	384	-	34	166	108	53	19	3	1	-
Камінь-Каширський	1177	-	95	437	381	190	60	12	3	-
Ківерцівський	1086	4	98	420	314	171	62	15	1	1
Ковельський	611	1	36	260	163	110	35	5	1	-
Локачинський	322	-	38	138	95	37	13	1	-	-
Луцький	1022	1	96	399	296	146	69	15	-	-
Любешівський	643	-	55	265	172	96	40	14	1	-
Любомльський	598	-	61	238	154	105	32	8	-	-
Маневицький	943	-	84	337	295	153	59	14	1	-
Ратнівський	269	-	63	322	249	157	67	10	1	-
Рожищенський	597	-	62	249	165	85	33	3	-	-
Старовижівський	457	-	39	182	135	60	37	9	-	1
Турійський	362	-	40	134	97	62	22	7	-	-
Шацький	238	-	21	90	79	34	13	1	-	-

Аналіз черговості народжень дітей свідчить про те, що в структурі народжень домінують первістки. В 2008 році діти народжені першими за порядком народження, складали - 26.5%, другими - 33.1%, третіми - 13,1%, четвертими - 4.1%, п'ятими і більше - 3.0% (Додаток 6).

Щороку зростає частка дітей народжених матерями, які не перебували у шлюбі. Вчені розподілили жінок на три категорії: ті, що перебували у юридично зареєстрованому шлюбі; ті, що перебували у фактичному шлюбі, але не зареєстрованому; самотні. Вони прийшли до висновку, що переважна більшість дітей народжується в шлюбі, але не завжди цей шлюб є юридично оформленим [38].

Логічно припустити, що стрімке зростання кількості позашлюбних народжень в Україні, як і інших країнах Європи, значною мірою пов'язано з поширенням такого явища, як незареєстрований шлюб. За даними Всеукраїнського перепису населення в цілому по Україні у незареєстрованому шлюбі перебуває лише 7% одружених чоловіків і заміжніх жінок, у тому числі у містах 6%, у сільській місцевості - 8.8 - 8.9%, однак серед молоді 15 - 19 років їх частка становить 25.3% у чоловіків і 19.2% у жінок; серед 20 - 24 річних відповідно 12.2% і 10.2%.

В Волинській області у 2008 році частка дітей народжених матерями, які не перебували у шлюбі становила 7.5%, проте у 2007 році вона сягнула 9.5%. Динаміка позашлюбної народжуваності вища в місті ніж в селі. Найбільша кількість таких народжень залишається у містах Луцьку та Ковелі, а також в Камінь-Каширському, Ківерцівському, Маневицькому районах [14; 16; 17; 28,]. Тенденція збільшення кількості позашлюбних народжень не свідчить про, зниження рівня моральності, вона лише підтверджує поступовий перехід до нових сімейних устроїв. Це можна також пояснити зростанням суспільної ролі жінки. Вона стає успішною, фінансово незалежною і сама в змозі виховати дитину. У цьому явищі не остання роль належить освіті, адже саме вона у сучасних умовах є запорукою професійного зростання та матеріального добробуту жінки. Ще однією і основною причиною різкого зростання позашлюбних народжень є широке розповсюдження незареєстрованих шлюбних союзів про які згадувалося вище [2,20,38].

Народжуваність в сільській місцевості залишається як і в попередні роки, дещо вищою ніж у міських поселеннях і становить 15.6‰ проти 13.9‰.

Таблиця 3.2.4. Частка дітей, народжених жінками, які не перебували у зареєстрованому шлюбі (відсотків до загальної кількості народжених)

	2000	2005	2006	2007	2008
Всього	7,5	9,3	8,7	9,5	9,0
у міських поселеннях	8,9	10,2	9,0	10,4	9,6
у сільській місцевості	6,3	8,5	8,4	8,7	8,4

Отже, рівень народжуваності у 2008 році в Волинській області поступово збільшується, на це значною мірою вплинуло те, що у квітні 2005 році була запроваджена так звана президентська грошова виплата на новонародженого. Вона становила тоді 8 тисяч гривень. З січня 2008 року на першу дитину сім'я одержуватиме 12240 гривень, на другу 2500, на третє і наступні - 50000. Але все ж таки народжуваність населення як в містах, так і сільській місцевості є нижчою за рівень необхідний для простого відтворення населення.

Основними факторами зниження народжуваності є: подальше старіння населення й зумовлене ним зростання кількості літніх людей, входження в репродуктивний вік відносно нечисленних груп жінок. Проте вирішальний вплив на спад народжуваності в сучасний період мала друга група факторів. Корінні соціально-економічні перетворення, на фоні погіршення матеріального добробуту більшості населення призвели до того, що молоді сім'ї почали відкладати народження дитини на невизначений термін або взагалі відмовитися від цього. Сучасну однодітну модель сім'ї можна трактувати як зростаючу відповідальність за долю свою і своїх дітей і як бажання повнішої реалізації. Але водночас це поєднується почуття невпевненості в завтрашньому дні [1; 2; 7; 27; 38].

3.3 Смертність і тривалість життя населення Волинської області

Важливим природним фактором, що вливає на зміну чисельності населення є його смертність.

В 2008 році в області померло 15594 особи, що на 123 особи більше ніж в попередньому році. Загальний коефіцієнт смертності дещо зріс і становив 15.0 померлих на 1000 жителів проти 14.9 ‰ у 2007 році.

По Україні цей показник в 2008 році становив 16,3 ‰.

Серед регіонів області де рівень смертності найвищий в Турійському - 20.3‰, Володимир - Волинському - 19.8‰, Горохівському - 19.0‰. Найнижча смертність в місті Луцьку - 10.5‰.

Таблиця 3.3.1. Розподіл померлих за статтю та віковими групами у 2008 році

	Міські поселення та сільська місцевість	Міські поселення	Сільська місцевість
Чоловіки
Всього померлих	8274	3454	4820
у тому числі у віці, років
0-4	69	21	48
5-9	6	1	5
10-14	9	5	4
15-19	51	21	30
20-24	117	57	60
25-29	129	65	64
30-34	245	112	133
35-39	290	108	182
40-44	363	145	218
45-49	594	239	355
50-54	702	326	376
55-59	763	374	389
60-64	693	322	371
65-69	764	340	424
70 і понад	3471	1311	2160
Вік не вказано	8	7	1
Жінки
Всього померлих	7320	2971	4399
у тому числі у віці, років
0-4	74	32	42
5-9	8	3	5
10-14	2	1	1
15-19	17	11	7
20-24	22	13	9
25-29	33	22	11
30-34	50	31	19
35-39	67	38	29
40-44	87	51	36
45-49	149	79	70
50-54	210	115	95
55-59	279	146	133
60-64	281	136	151
65-69	509	200	309
70 і понад	5526	2044	3482
Вік не вказано	-	-	-

Рівень смертності сільського населення суттєво вищий ніж мешканців міських поселень (18.3 ‰ проти 12.0‰). Однією причин цього є «старіша» вікова структура сільського населення.

З таблиці 3.3.1 ми бачимо що смертність є найвищою в таких вікових групах: 60 років і більше, найнижча у 1 - 30 років. Досить великий рівень смертності спостерігається у немовлят до 1 року. Смертність чоловіків є значно вищою ніж жінок 8274 проти 7320 осіб. Найбільша кількість смертей у чоловіків спостерігається у віці від 40 і вище, у жінок від 55 років.

Найпомітніше підвищення смертності характерне для населення працездатного віку. Чоловіки значно менше життєздатні ніж жінки: очікувана тривалість життя при народженні в загальному становить 68.6 років, окремо для чоловіків - 62.5, для жінок - 75.3 років. Чоловіча смертність є наслідком не стільки біологічних факторів скільки наслідком нездорового способу життя, зловживання алкоголем і палінням, несприятливих умов праці. Вища смертність серед чоловіків стало однією з причин збільшення на Волині кількості жінок (113 жінок на 100 чоловіків).

У структурі причин летальних наслідків найбільша частка припадає на хвороби системи кровообігу. Всього померло в області 9972 особи. В регіонах найбільше смертей через хвороби системи кровообігу було зареєстровано в місті Луцьку - 1289 осіб, Ківерцівському районі - 680 осіб, Горохівському - 664, Луцькому - 616. Найменше в Шацькому районі - 305 осіб.

Друге місце серед причин смерті займають злоякісні новоутворення, частка яких складає 9.7%. Найбільше померлих спостерігалася в 2008 році в місті Луцьку - 353 особи, в місті Нововолинську - 94, в місті Ковель - 93, в Маневицькому районі - 78, в Ківерцівському і Рожищенському - 7.7. Найнижча в Шацькому - 24, Володимир - Волинському - 36, (Додаток 8,11). В другій половині XX століття смертність через злоякісні новоутворення систематично зростає, особливо підвищилися темпи приросту рівня смертності через онкологічні захворювання, це значною мірою викликане впливом наслідків Чорнобильської катастрофи. Серед чоловіків найбільше поширений рак легенів. Серед жінок показники смертності вдвоє нижчі ніж у представників сильної статті, однак у них ця група патологій за останні роки стала провідною причиною смерті [38].

Третє місце в структурі причин смерті припадає на зовнішні причини, тобто нещасні випадки, отруєння, травми. Загальне число померлих становило 1191 осіб, по районах найбільше померло від зовнішніх причин в м. Луцьку - 159 осіб, в Ківерцівському районі - 90, Горохівському - 91, Луцькому - 82, найменша в Любешівському - 24, Локачинському - 26.

Четверте місце в структурі причин смерті посідають хвороби органів дихання. Найбільше померлих від даної хвороби спостерігалось в Ківерцівському - 126, Любомльському - 78, Луцькому - 68, найменше - в місті Ковель - 10, Локачинському - 10.

Таблиця 3.3.2. Смертність населення від деяких зовнішніх причин смерті в побуті

	Осіб	На 100 тис. осіб наявного населення
	2005	2006	2007	2008	2005	2006	2007	2008
Всього померлих	1228	1200	1284	1167	117,8	115,5	123,8	112,6
у тому числі від
транспортних нещасних випадків	213	217	260	234	20,4	20,9	25,1	22,6
випадкового утоплення та занурення у воду	119	120	126	111	11,4	11,5	12,1	10,7
нещасних випадків, пов'язаних з дією природних факторів	85	71	80	51	8,2	6,8	7,7	4,9
випадкових отруєнь, спричинених отруйними речовинами	268	244	283	248	25,7	23,5	27,3	23,9
з них від
випадкового отруєння та дії алкоголю	198	168	206	185	19,0	16,2	19,9	17,9
навмисного самоушкодження	185	191	168	185	17,7	18,4	16,2	17,9
наслідків нападу з метою убивства чи нанесення ушкоджень	55	62	65	65	5,3	6,0	6,3	6,3

П'яте місце займають хвороби органів травлення. Через дану причину найбільше летальних випадків зареєстровано в місті Луцьку - 179, в місті Ковель - 69, найменше Локачинському - 10, Шацькому - 12.

Останнє місце займають інфекційні і паразиторні хвороби (туберкульоз, СНІД). Найбільше померлих в місті Луцьк - 56, найменш в Шацькому районі - 6 [17,28].

Проаналізувавши таблицю 3.3.2. можна зробити висновки, що смертність населення від зовнішніх причин смерті в побуті спричинена внаслідок:

- транспортних нещасних випадків - 22,6;

- нещасних випадків, пов'язаних з дією природних факторів - 4,9;

- випадкових отруєнь, спричинених отруйними речовинами - 23,9;

- випадкового отруєння та дії алкоголю - 17,9;

- навмисного самоушкодження - 17,9;

- наслідків нападу з метою убивства чи нанесення ушкоджень - 6,3. Серед померлих 110 дітей віком до одного року. Смертність немовлят пов'язана, в основному, з окремими станами, що виникають перитальному періоді - 51 дитини, природженими вадами розвитку - 30. Рівень смертності дітей віком до одного року зріс у 7,2 померлих немовлят на 1000 живонароджених у 2007 році, до 7,3 ‰ - у 2008 році (Додаток 12,13).

Якщо порівняти сільську і міську місцевість то смертність дітей до одного року в сільській місцевості переважає і становить 8,7‰ проти 5,9 ‰ в міській.

Розглядаючи регіони ми бачимо, що найвища смертність дітей віком до одного року спостерігається в Ратнівському районі - 10, Маневицькому - 9, найменше - в Турійському, Шацькому - 1 особи.

У перинатальному періоді (тобто безпосередньо перед пологами, під час пологів та протягом перших семи днів життя), втрачено 119 дітей (у 2007 році - 137), з яких 79 мертвонароджені і 40 - померлі у віці 0,6 днів.

Таблиця 3.3.3. Кількість померлих дітей у віці до одного року у містах і районах

	1990	1995	2000	2005	2006	2007	2008
Волинська область	184	198	137	105	104	101	110
м. Луцьк	45	53	24	15	13	17	12
м. Володимир-Волинський	6	8	4	4	4	5	1
м. Ковель	8	8	5	5	9	6	5
м. Нововолинськ	8	10	6	5	4	2	6
райони
Володимир-Волинський	5	-	7	2	4	3	3
Горохівський	10	12	5	4	6	8	8
Іваничівський	7	10	2	3	2	1	4
Камінь-Каширський	15	11	7	6	5	9	4
Ківерцівський	9	16	8	12	5	6	6
Ковельський	7	8	7	2	1	6	6
Локачинський	4	6	3	2	2	-	2
Луцький	5	3	11	4	5	9	8
Любешівський	7	5	4	3	7	4	3
Любомльський	10	8	5	2	5	4	8
Маневицький	14	13	14	6	10	4	9
Ратнівський	5	6	7	8	11	8	10
Рожищенський	6	5	4	8	5	-	8
Старовижівський	10	5	6	10	1	2	5
Турійський	3	8	3	1	2	4	1
Шацький	х	3	5	3	3	3	1

Отже, розглянувши смертність Волинської області ми бачимо що смертність населення в 2008 році збільшилась порівняно з 2007 роком з 14,9 ‰ до 15,0 ‰. Рівень смертності сільських жителів суттєво вищий ніж мешканців міських поселень (18,3 проти 12,0 ‰). У структурі летальних випадків найбільша частка припадає на хвороби кровообігу (69.3%), новоутворення (9.7%), зовнішні причини смерті (7.6%) та хвороби органів дихання (6.1%).

Рівень смертності дітей до одного року зріс з 7.2‰ у 2007 році до 7.3 ‰ у 2008, але все ж таки він нижчий за середній рівень по Україні (10,4 ‰).

У 2008 році зареєстровано 1167 випадків смертей від зовнішніх причин у побуті, кожна п'ята смерть у побуті сталася внаслідок дорожньо-транспортних пригод, 15.9% загиблих від нещасних випадків припадає на випадкові отруєння алкоголем та навмисні само ушкодження, 9.5% - на випадкові утоплення та занурення у воду.

Очікувана тривалість життя при народженні збільшилася у жінок з 75.2 роки у 2007 році до 75.3 у 2008, у чоловіків навпаки зменшилась з 62.6 роки у 2007 році до 62.5 роки у 2008 році.

Різниця між кількістю народжених живими і кількістю померлих називається природним приростом.

У Волинській області у 2008 році цей показник становив 0.2 ‰, порівнюючи з 2007 роком обсяг природного скорочення населення зменшився у 5 разів, а інтенсивність його з 1.4 особи на 1000 жителів до 0.2. Якщо взяти до уваги природне скорочення населення у 2000 році, то його інтенсивність становила -2.8 ‰.

Природне скорочення населення спостерігалось у більшості районів області. Лише у містах Луцьк і Ковель відбувся природний приріст населення і становив відповідно 2.6 ‰ і5.2 ‰, а також у Камінь - Каширському (5.4 ‰), Любешівському (3.4 ‰), Ратнівському (1.7 ‰), Луцькому (1.0 ‰), і Маневицькому (0.8 ‰) районах. Найвищу інтенсивністьприродного скорочення зафіксовано в Турійському районі (6.9 ‰), а найнижчу в Ківерцівському районі (0.5 ‰) (Додаток 22).

В сільській місцевості природне скорочення становило 1323 особи, тоді як у міських поселеннях зафіксовано природній приріст - 1030 осіб.

4. Демографічні проблеми регіону та шляхи їх вирішення

рух населення смертність демографічний

4.1 Концепція демографічної політики

Збереження негативних демографічних тенденцій в Україні і в Волинській області зокрема, потребує від уряду серйозного обгрунтування та послідовного втілення ефективної соціальної політики, яка має спрямовуватися на досягнення поставлених цілей.

Налагодження ефективної протидії демографічній кризі в Україні вимагає розробки концепції національної демографічної політики на державному рівні, яка поєднувала б у собі адекватне дійсності уявлення про зміст відтворення населення та їх складові, результативний аналіз ситуації, що склалась, чітке визначення основної мети демографічної політики, обґрунтованість її стратегії, тактики, цілей, принципів і завдань [7,38].

Для наближення до вирішення проблем виходу з демографічної кризи необхідне здійснення такої стратегії соціально-економічного розвитку, яка передбачає посилення демографічної спрямованості й підвищення демографічної ефективності усіх сфер суспільного життя, «демографізацію» усіх сфер соціально-економічної політики, тобто їх більше пристосування до вирішення демографічних проблем у широкому розумінні. Це перший і найважливіший принцип демографічної політики.

Центральні заходи демографічної політики мають бути спрямовані на підвищення демостворюючої функції сфери праці, оскільки формування людей у сфері праці виступає соціальним ядром самовідтворення населення.

Поряд з «демографізацією» сфери праці, зокрема, політики поліпшення умов праці та політики заробітної плати, актуальною проблемою є посилення демографічної спрямованості політики соціального захисту населення, реформи сільського господарства (зокрема паювання землі, при якому інтереси підростаючого покоління, на жаль, не були враховані), житлової, податкової, екологічної політики та інших, конче необхідна також демографічна і, зокрема демоекологічна експертиза всіх найважливіших програм, законопроектів та указів президента, які стосуються умов життя та інших інтересів населення.

Проблеми розробки ефективної демографічної політики не можна зводити до ліквідації негативних явищ у самовідтворенні населення, а її основну, глобальну, стратегічну мету - до переборення цих явищ.

Рух до досягнення стратегічної мети демографічної, політики, яка має сприяти вирішенню основної демографічної проблеми суспільства, є одночасно найефективнішим рухом у досягненні її найактуальнішої поточної тактичної мети. Основною тактичною метою демографічної політики сьогодні для України є пом'якшення демографічної кризи у контексті її майбутнього подолання. Ця мета не має зводитись до подолання депопуляції. Зміст реального виходу з демографічної кризи полягає насамперед у гальмуванні зниження якості населення, зокрема, у збереженні його здоров'я, у відновленні суспільного механізму відтворення трудового потенціалу [12].

Матеріальною передумовою переборення демографічної кризи має бути створення економіки, яка стабільно і всебічно розвивається, оскільки лише на основі сучасного, тобто ефективного, динамічного, розумно самодостатнього національного господарства може бути створена та нова історична якість людності України як суб'єкта нового соціального організму, без формування якої не може бути забезпечений необхідний у сучасних умовах характер (тип) взаємодії нашого соціального організму як з природним середовищем, так і з соціальним середовищем у його міжнародному аспекті.

Сучасний стан економіки вимагає концентрації вкрай обмежених зусиль на вирішенні найбільш гострих і нагальних демографічних проблем. Такою проблемою на першому етапі протидії демографічній кризі є катастрофічне погіршення здоров'я населення. У цій екстраординарній ситуації об'єктивна необхідність здійснення концепції демографічної політики, відповідно до якої її основною спрямованістю має бути збереження і поліпшення здоров'я населення як одного з найважливіших пріоритетів нації, запобігання його подальшої руйнації. Поліпшення здоров'я населення як важливого інтегрального індикатора демографічного і загальносоціального благополуччя має бути найважливішою метою, проведення соціально-економічних реформ.

Високий рівень захворюваності населення, поширення алкоголізму і наркоманії, посилення епідемій туберкульозу і ВІЛ/СНІДу, перевищення більші ніж утричі чоловічої смертності над жіночою у працездатному віці, висока порівняно з економічно розвинутими країнами смертність жінок у дітородному віці та дитяча смертність, негативний вплив на здоров'я населення наявного рівня життя і забруднення навколишнього середовища, і зокрема, наслідків Чорнобильської катастрофи, а також високого рівня зайнятості на виробництвах з несприятливими для здоров'я умовами праці - це ті найважливіші орієнтири, довкола яких повинна формуватись система заходів, спрямованих на оздоровлення умов відтворення населення України, - заходів, не тільки соціально привабливих, а й економічно вигідних: їх здійснення безпосередньо відбиватиметься на трудовому потенціалі країни і через зниження смертності сприятиме пом'якшенню депопуляції.

Серед проблем першого етапу протидії демографічній кризі величезної ваги набуває також проблема збереження і поліпшення якісних показників відтворення населення, пов'язана з формуванням несприятливих тенденцій зовнішньої міграції: значної за обсягом міграції працездатного, професійно освіченого і найбільш соціально та економічно активного населення України за кордон і припливу населення з країн, що розвиваються [12; 38]

Досягнення збалансованості народжуваності й смертності, тобто необхідного режиму природного руху населення, зокрема, створення ефективного соціально-економічного механізму задоволення і відтворення потреби сім'ї в дітях - буде змістом лише другого етапу протидії демографічній кризі й відповідної активізації демографічної політики - етапу вже не послаблення демографічної кризи завдяки подоланню найбільш гострих її проявів, а етапу подолання сучасного характеру демографічної кризи, тобто її особливостей, викликаних занадто повільною еволюцією політичної та економічної структури життєдіяльності людності, інакше кажучи тривалої відсутності суспільно-економічного розвитку і навіть руйнації його об'єктивних умов. Про специфіку та термін цього етапу поки що говорити зарано, оскільки він може відбуватися лише на основі результатів, першого етапу. Є достатні підстави для висновку, що на другому етапі, в постіндустріальному світі, збереження єдності якості та кількості (міри) людності почне підтримуватись за допомогою досить ефективної демографічної політики, що здійснюватиметься в об'єктивних і, суб'єктивних умовах, характер і структура яких нам невідомі, тому міркування про них поки що мають суто гіпотетичний характер.

Демографічна політика має бути практикою демографічної теорії, а не буденного, побутового мислення. Дивно, що стратеги демографічної політики в Україні, які визначають її зміст на державному рівні, ігнорують досить обгрунтовані висновки демографічної науки, наражаючи свої заходи на низьку ефективність. По-перше, вони неявно трактують, як і раніше, відтворення населення як окрему сферу життєдіяльності, а по-друге, намагаються відразу починати з другого етапу протидії демографічній кризі, навіть не поставивши завдань першого етапу, виконання яких є обов'язковою передумовою успішності другого. Як відомо, з 1 квітня 2005 р. Уряд України встановив досить значну за величиною, допомогу у зв'язку з народженням дитини (8497 грн.). При цьому взяте зобов'язання шляхом введення цієї допомоги «переламати» демографічну ситуацію, тобто розв'язати проблему, виникнення та загострення якої є емерджентним наслідком-проявом системного неблагополуччя в усіх сферах життя суспільства. Здійсненність цього зобов'язання викликає багато сумнівів. Демографічна ситуація не зводиться до проблеми народжуваності, її реальним підвищенням не можна компенсувати кризовий стан інших демографічних процесів, зокрема смертності. Давно відомо, що основною складовою економічного, забезпечення певного рівня народжуваності є доходи населення і насамперед рівень заробітної плати. Та частина реального національного доходу, яка витрачається на особисте споживання, сьогодні не компенсує потреб сім'ї навіть з однією дитиною на її утримання і виховання на рівні сучасних вимог. Тому найважливішим моментом матеріального забезпечення існування нормальної демореальності взагалі і відтворення населення зокрема має бути наявність у складі заробітної плати, окрім покриття витрат на відновлення функціонуючої робочої сили, такої її частини, яка була б достатньою для утримання і виховання необхідного для сім'ї і суспільства кількості здорових дітей [38].

Усі без винятку засоби демополітичного виливу держави на дітородну поведінку громадян повинні мати адресний характер, тобто враховувати ту обставину, що різні суспільно-економічні, професійні, культурно-етнічні та демографічні групи людності по-різному реагують на певні заходи демографічної політики. Наприклад, є підстави вважати, що на введення в цьому році досить великих допомог матерям при народженні дитини найбільш помітно відреагують в селах та бідні верстви населення в міських поселеннях. Тому пожвавлення дітородної активності жінок, які мають вищу освіту та бажання вести активне професійне життя (між іншим, сім'ї саме цих жінок народжують дітей, які будуть чітко налаштовані на одержання вищої освіти, зайняття в майбутньому інтелектуальною та творчою діяльністю, надбанням високого соціального статусу) вимагає створення для них сприятливих умов гармонійного поєднання плідної (для суспільства та сім'ї») професійної активності жінок з їх материнськими функціями [2; 12; 18; 23; 38].

4.2 Пропозиції щодо стабілізації демографічної ситуації в області

Основні напрями державної демографічної політики для покращення і стабільності природного руху населення насамперед повинні бути спрямовані на сфери здоров'я та сім'ї.

У сфері поліпшення здоров'я, зниження смертності та підвищення тривалості життя населення стратегічними напрямами діяльності є:

- підвищення якості життя, зменшення соціально детермінованих відмінностей у захворюваності і смертності населення;

- профілактики та зниження професійної захворюваності;

- поліпшення санітарно-епідемічної, екологічної ситуації;

- зниження травмонебезпечності навколишнього середовища.

Реформування системи охорони здоров'я, здійснення відповідних організаційних та профілактичних заходів зміцнення й охорони здоров'я на суспільному рівні шляхом:

- синхронізації змін в управлінні охороною здоров'я із збільшенням обсягів її фінансування, зокрема шляхом розвитку платних медичних послуг, запровадження медичного страхування;

- переорієнтації державної системи охорони здоров'я на профілактику захворювань, насамперед хронічних, інфекційних, гінекологічних тощо;

- підвищення ролі первинної медико-санітарної допомоги, зокрема на засадах сімейної медицини;

- поліпшення репродуктивного здоров'я населення, забезпечення доступності якісної медико-генетичної, акушерської допомоги, пропаганди сучасних засобів планування сім'ї [12; 23].

Стимулювання позитивних зрушень у поведінці та способі життя людей на індивідуальному рівні шляхом:

- формування механізму заохочення населення до ведення здорового способу життя;

- пропаганди і забезпечення рівних можливостей тривалого, здорового, повноцінного життя;

Проте сьогодні інститут сім'ї переживає суттєві складнощі, руйнуються сімейні відносини, підвищується ризик розлучень, знижуються виховні функції сім'ї, не підтримуються сімейні традиції, росте рівень дитячої бездоглядності та безпритульності, діти вимушені зростати в неповних сім'ях з усіма негативними наслідками цього явища, загострюється проблема насильства в сім'ї.

Причини сучасної кризи сім'ї в Україні обумовлені загальними тенденціями зміни способу життя населення та змінами, викликаними негативним впливом економічної кризи.

Через невлаштованість молоді, зменшення ЇЇ кількості на шлюбному ринку, послаблення установок на взяття шлюбу відбувається зменшення частки приросту молодих подружніх пар.

Втрачено національні традиції багатодітності та середньодітності. З підвищенням рівня позашлюбних народжень, а також через збільшення кількості розлучень, помітно зросла кількість неповних сімей, які є досить уразливими щодо ризику бідності і потребують соціального захисту та дієвої підтримки з боку держави.

Разом з тим реалії сьогодення засвідчують про необхідність здійснення комплексу взаємопов'язаних заходів, спрямованих на економічну підтримку сім'ї, забезпечення відповідного соціального захисту сімей та здійснення соціальної роботи з сім'єю.

Зокрема, необхідно сконцентрувати зусилля на вирішенні таких завдань, як стимулювання економічного потенціалу сім'ї, підвищення рівня її економічної самостійності, автономії та відповідальності.

Основними засобами виконання цих завдань має бути політика доходів сім'ї (підтримка будь-яких форм економічної активності сім'ї), використання важелів податкової та кредитної політики.

У поєднанні з підвищенням економічного благополуччя сім'ї слід розвивати й інші засоби економічної підтримки сім'ї, у тому числі й соціальні виплати, і програми соціального захисту малозабезпечених сімей.

Крім того, мають здійснюватися освітні, інформаційні, ідеологічні заходи, спрямовані на вирішення соціальних проблем різних категорій сімей.

Виконання цих завдань має відбуватися в комплексі, бути складовою цілісної державної програми підтримки сім'ї, виконавцями якої будуть усі заінтересовані центральні та місцеві органи виконавчої влади, а також громадські організації, діяльність яких спрямовано на поліпшення становища різних категорій сімей, надання їм соціальних послуг [38].

Перш за все для розв'язання економічних проблем сімей необхідно:

- розширити діапазон кредитування молоді та молодих сімей; передбачити збільшення обсягів кредитів, що надаються молодим сім'ям для будівництва або придбання житла;

- розробити механізм здешевлення вартості будівництва житла; для молоді шляхом впровадження системи квотування та резервування земельних ділянок місцевими органами виконавчої влади;

- збільшити кількість та забезпечити доступність надання молоді пільгових довготермінових кредитів на здобуття вищої освіти;

- забезпечити надання державної допомоги сім'ям з дітьми, передусім по догляду за дитиною до трьох років, на рівні прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку;

- забезпечити поступове збільшення рівня забезпечення прожиткового мінімуму для дітей для соціально незахищених категорій

населення, зокрема багатодітних, для отримання адресної соціальної допомоги, до рівня прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку;

- надавати різні види підтримки сім'ям у започаткуванні родинного бізнесу, в тому числі інформаційну;

- забезпечити здійснення заходів щодо розширення обсягів виробництва доступних за ціною товарів довготривалого користування (холодильників, пральних машин, кухонних комбайнів тощо) для малозабезпечених сімей;

- поглибити диференціацію пільгового оподаткування сімей, які мають дітей;

- вивчити питання-щодо запровадження міжвідомчої програми надання житла малозабезпеченим багатодітним сім'ям.

По-друге, з метою здійснення інформаційно-просвітницької, роботи з сім'ями, удосконалення форм психологічної, юридичної, інших видів допомоги з питань шлюбу, сім'ї та виховання дітей необхідно:

- удосконалити систему виховної роботи з проблем родинного виховання, сімейного життя, здорового способу життя у навчальних закладах різного рівня;

- забезпечити здійснення на належному рівні педагогічного патронажу сімей;

- здійснювати роботу з дошлюбної діагностики та консультування, педагогічної підготовки батьків у вихованні дітей;

- посилити пропагування національних родинних цінностей сім'ї через засоби масової інформації;

- забезпечити підготовку та видання спеціальної літератури, створення циклів теле - та радіопередач для батьків з питань виховання дітей;

- посилити підтримку інформаційно-освітніх програм громадських організацій з питань виховання дітей, формування здорового способу життя;

- здійснювати інформаційно-просвітницькі заходи, спрямовані на подолання тендерних стереотипів щодо розподілу соціальних ролей у сім'ї;

- запровадити в мережі Інтернет веб-сторінку, що вміщуватиме перелік соціальних закладів, які надають послуги сім'ям з дітьми.

Для надання допомоги сім'ям, які перебувають у складних життєвих обставинах, передусім молодим, багатодітним, неповним, слід:

- забезпечити суттєве упорядкування мережі закладів соціальної реабілітації та поліпшення методів їх роботи з метою удосконалення системи виявлення та обліку сімей, які перебувають у кризових ситуаціях, підвищення якості соціального супроводу сімей, які потребують сторонньої допомоги, а також забезпечення реального виконання всіх інших функцій і повноважень, що покладаються на вказані заклади;

- забезпечити проведення індивідуальної роботи із сім'ями, в яких батьки-інваліди чи виховуються діти з обмеженими фізичними можливостями.

У напряму попередження насильства в сім'ї необхідно:

- удосконалити законодавство у сфері попередження насильства в сім'ї, зокрема в частині встановлення адміністративної відповідальності за пропаганду насильства та жорстокості;

- розширення повноважень спеціально уповноваженого органу з питань попередження насильства в сім'ї;

- створити систему раннього виявлення сімей, у яких вчиняється насильство або є реальна загроза його вчинення, та організації соціального супроводу таких сімей;

- забезпечити підвищення рівня правової культури населення та поінформованості про проблему насильства в сім'ї шляхом проведення широкомасштабної інформаційно-просвітницької та роз'яснювальної роботи;

- удосконалити систему санкцій щодо осіб, які вчиняють насильство в сім'ї;

- створити дієву систему надання допомоги потерпілим від насильства в сім'ї.

З метою належного кадрового забезпечення реалізації вищезазначених заходів слід:

- забезпечити підготовку відповідних фахівців;

- удосконалити систему підвищення їх кваліфікації;

- запровадити роботі відповідних тренінг-центрів.

З метою проведення ґрунтовного аналізу стану та розвитку сім'ї, планування та оперативного коригування системи заходів щодо поліпшення їх становища необхідно розробити відповідну систему моніторингу. І тут своє вагоме слово має сказати наука.

Ми сподіваємось, що реалізація цих конкретних кроків сприятиме створенню оптимальних соціально-економічних умов для утвердження в суспільстві матеріально забезпеченої, фізично і духовно здорової, соціально благополучної сім'ї, забезпеченім виконання сім'єю основних її функцій, передусім виховної та демографічної.

Останнім часом держава зробила певні кроки у напрямі вирішення проблеми народжуваності через підвищення матеріального забезпечення матерів: підвищено до 100 грн. щомісячну виплату матерям, які перебувають у декретній відпустці, впроваджено державну допомогу матерям при народженні у розмірі 8460 грн.

Таким чином, можна зробити висновок, що невід'ємними і головними складовими поліпшення стану народжуваності є поліпшення соціального становища українських сімей, підвищення якості медичних послуг.

Створення належних умов для реалізації населенням репродуктивної і соціальної функції є запорукою збереження й оптимального розвитку продуктивних сил, без чого неможливе збереження і відтворення народу, нації, держави [12; 23; 38].

Для того, щоб припинити від'ємний приріст населення, який в останні роки відбувається в усій Україні, і в тому числі й на Волині (хоча й значно меншими темпами), 6 липня було прийнято розпорядження голови обласної державної адміністрації Володимира Бондаря «Про затвердження заходів щодо реалізації в області Стратегії демографічного розвитку на період до 2015 року».

Документ має на меті поліпшити якісні характеристики рівня життя населення та гармонізувати процеси його відтворення на основі відродження духовності української нації, відновлення-сімейних цінностей, виховання свідомого батьківства.

Райдержадміністрації, виконкоми міських (міст обласного значення) рад у місячний строк відповідне розроблятимуть регіональні заходи щодо виконання Стратегії демографічного розвитку на період до 2015 року. При формуванні та коригуванні місцевих бюджетів на ці цілі будуть передбачені кошти.

Для реалізації згаданої стратегії на Волині буде проведено моніторинг ефективності функціонування мережі дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів з урахуванням прогнозованих змін з метою недопущення їх необґрунтованого закриття. Запланована також підготовка тематичних статистичних збірників та бюлетенів з питань демографічного і соціально-економічного становища в області та регіонах, проведення тематичних опитувань населення, розміщення повідомлень про демографічну ситуацію та міграційні процеси в інформаційних теле- і радіопередачах, друкованих ЗМІ.

У рамках виконання Стратегії демографічного розвитку будуть організовані Всеукраїнські та регіональні акції та фестивалі - конкурси з метою пропаганди здорового способу життя, профілактики соціально-небезпечних хвороб, формування у молоді відповідальності за власне здоров'я.

Крім того, управління освіти і науки облдержадміністрації дістало завдання постійно забезпечувати доступність дошкільної освіти у сільській місцевості, а управління у справах молоді та спорту - створювати умови для активного розвитку масової фізичної культури та спорту, доступу дітей та підлітків до фізкультурно-спортивних і оздоровчих закладів, підліткових клубів за місцем проживання [1; 7; 9].

Висновки

Проаналізувавши природний рух Волинської області можна зробити певні висновки.

- На народжуваність і смертність населення впливає група чинників. До чинників народжуваності відносяться: рівень життя населення, зайнятість, рівень медичного обслуговування, соціальні потрясіння, культурний рівень, релігія, етнічність, психологічний, структурний, міграції. А до основних чинників смертності - рівень життя, якість охорони здоров'я, санітарна культура населення, стан природного довкілля.

- станом на 1.01.2008 року в області за розрахунковими даними проживало 1036.2 тис. осіб;

- впродовж року в області зареєстровано 7375 шлюбів. Водночас 2624 сімейні пари розірвали шлюбні стосунки. Інтенсивність укладання шлюбів становила 7,1 ‰, а частота розірвання сімейних стосунків дорівнювала 2,6 ‰.

- народилося в цьому році 15301 немовлят, що на 1311 осіб більше ніж в 2007 році. Рівень народжуваності зріс з 13,5 ‰ до 14,8 ‰. Вищим за середньобласний показник народжуваності був у 8 регіонах області. Зокрема у Камінь - Каширському і Любешівському районах він набув значення 19,0 і 18,0 новонароджених на 1000 жителів. Найнижчий цей показник у м. Нововолинську (11,2 ‰). Відбувається зростання кількості позашлюбних народжень і становить 7,5 ‰. Динаміка позашлюбних народжень спостерігається вища в містах ніж в сільській місцевості. Найбільша кількість дітей народжується у матерів віком 20 - 34 роки. Народжуваність у сільській місцевості залишається дещо вищою, ніж у міських поселеннях (15,6 ‰ проти 13,9‰).

- протягом 2008 року в області померло 15594 особи, що на 123 особи більше, ніж у попередньому році. Загальний коефіцієнт смертності дещо зріс і становив 15,0 ‰ проти 14,9 ‰ у 2007 р. Серед регіонів області, де рівень смертності найвищий є Турійський і Володимир - Волинський райони (20,3 ‰ і 19,8 ‰). Найнижча смертність населення в обласному центрі (10,5 ‰). Рівень смертності сільських жителів суттєво вищий, ніж мешканців міських поселень (18,3 ‰ проти 12,0 ‰). У структурі причин летальних наслідків найбільша частка припадає на хвороби системи кровообігу (63,9% всіх померлих), новоутворення (9,7%), зовнішні причини смерті (7,6%), та хвороби органів дихання (6,1%). Серед померлих 110 дітей до одного року. Смерті немовлят пов'язані, в основному, з окремими станами, що виникають у перинатальному періоді (51 дитина), і природженими вадами розвитку (30). Рівень смертності дітей віком до одного року зріс з 7,2 померлих немовлят на 1000 живонароджених у 2007 році до 7,3 ‰ - у 2008 році. У 2008 році зареєстровано 1167 випадків смертей від зовнішніх причин у побуті. Кожна п'ята смерть у побуті сталася внаслідок дорожньо-транспортних пригод, по 15,9% загиблих від нещасних випадків припадає на випадкові отруєння алкоголем та навмисні само ушкодження, 9,5% - на випадкові утоплення та занурення в воду.

- природне скорочення населення спостерігалось у більшості регіонів області. Лише у містах Луцьку і Ковелі, а також у Камінь - Каширському, Любешівському, Ратнівському, Луцькому і Маневицькому районах відбувся природний приріст населення. Обсяг природного скорочення населення порівняно з 2007 роком зменшився у 5 разів, аінтенсивність його - з 1.4 особи на 1000 жителів до 0.2 ‰. Найвищу інтенсивність природного скорочення зафіксовано в Турійський районі (6.9 ‰), а найнижчу - у Ківерцівському районі (0.5 ‰).

- Для того, щоб припинити від'ємний приріст населення на Україні, в тому числі й на Волині проводиться державна демографічна політика у сферах здоров'я, та сім'ї.

Список джерел

1. Антонюк Т, Демографічні зміни у Волинській області (1999-2008 рр) / Антонюк Т. // Волинь очима молодих науковців: минуле, сучасне, майбутнє. - 2008. - Т.2. - С. 33-36.

2. Бандур С.І., Дослідження в Україні проблем економіки праці, демографії, соціальної економіки і політики (науково - інформаційне видання) / Бандур С.І., Богиня Д.П., - К.: ІВПС. України НАН України, 2008. - 69 с.

3. Борисов В.А, Демографія: учеб. для студентов вузов / Борисов В.А., - М.: NOTA BENE, 2005. - 340 с.

4. Боярський А.Я., Основи демографіии / Боярський А.Я., Валентей Д.И., Кваша А.А., - М.: Статистика, 1980. - 294 с.

5. Голіков А.П., Вступ до економічної і соціальної географії: підручник / Голіков А.П., Олійник Я.Б., Степаненко А.В., - К.: Либідь, 1996. - С. 37-53

6. Гудзеляк І., Географія населення: навч. посібник / Гудзеляк І., - Л.: Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2008. - 232 с.

7. Джаман В.О., До проблем територіальних особливостей демографічних процесів в Україні / Джаман В.О, // Укр. географ. Журнал. - 1998. - №3. - С. 13 - 18.

8. Думанська В.П., Освідченість та народжуваність: взаємодія у соціодемографічному просторі / В.П Думанська // Демографія та соц. економіка: наук. економ. та сусп. політ. журнал. - 2009. - №4. - С. 152 - 159.

9. Єврорегіон Буг: Волинська область./ За ред. Б.П. Клімчука, П.В. Луцишина, В.Й. Лажніка. - Луцьк: «РВВ Вежа» Волин. нац. ун - т. ім. Л. Українки, 1997. - 446 с.

10. Єрінна А.М., Теорія статистики: практикум / Єріна А.М., - К.: Знання, 2004. - 256 с.

11. Зачернюк І.В., Сучасна демографічна ситуація у Волинській області / І.В Зачернюк // Науковий вісник Вол.нац. у - ту ім. Л. Українки. - Л.: Вежа, 2009. - №1. - C. 166 - 170.

12. Людський розвиток в Україні: інноваційний вимір: колективна монографія / За ред. Є. М. Лібанової., - К.: 2008. - 316 с.

13. Масляк П.О., Словник - довідник учня з економічної і соціальної географії світу / Масляк П.О., Олійник Я.Б., Степаненко А.В., - Київ.: Лібра., 1996. - 328 с.

14. Міцніше любимо - більше нарджуємо / Катерина Зубчук // Волинь - Нова. - 5.10.10. - №1. - С. 8.

15. Муромцева Ю.І., Демографія / Муромцева Ю.І., - К.: Кондор, 2009. - 300 с.

16. Народжуваність на Волині зростає // Віче. - 2009. - №13. С. 9.

17. Населення Волинської області у 2008 році: статистичний бюлетень / Головне управління статистики у Вол. обл. - Луцьк: [Головне упр. Статистики у Вол. обл.], 2009. - 34 с.

18. Наумко В.І., Хто і коли живе в Україні / Наумко В.І., - К.: Знання, 1998. - 79 с.

19. Олійник Я.Б., Географічна наука в Україні. Становлення і розвиток / Олійник Я.Б., Краснопольська Н.В. - К.: Ніка - центр, 2007. - 148 с.

20. Пальян З.О., Демографічна статистика: навч. метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни / Пальян З.О., - К.: КНЕУ, 2003. - 132 с.

21. Пістун М.Д., Основи теорії і суспільної географії / Пістун М.Д., - К.: Вища школа, 1996. - 278 с.

22. Прибиткова І.М., Демографічна ситуація в Україні у дзеркалі Всеукраїнського перепису населення 2001 року / Прибиткова І. М // соціол. теорія, методи, маркетинг. - 2002. - №3. - С. 133 - 142.

23. Прибиткова І.М., Основи демографії: Посібник для студентів гуманітарних і суспільних факультетів вищих навчальних закладів / Прибиткова І.М, - К.: «АрТек», 1995. - 256 с.

24. Руденко Л.Г., Відтворення населеня прикордонних районів України: територіальний аспект / Руденко Л.Г., Старостенко Г.Г., Хомра О.І., // укр. геогр. Журнал. - 1995. - 4. - С. 12 - 20.

25. Смертність населення в трудоактивному віці: колективна монографія / Відповід. ред. Е.М.Лібанової., - К.: ін - т демографії та соц. досліджень НАН України, 2007. - 211 с.

26. Соиіальна статистика: учеб. для студ. вузов / Под ред. И.И. Єлисеевой., - М.: Статистика, 2003. - 85 с.

27. Стадник О.Г., Природний рух населення / Стадник О.Г. // Географія. - 2005. - №21. - С. 9 - 13.

28. Статистичний щорічник Волинь - 2008 / Головне управління статистики. - В.: Головне управління статистики у Волинській області, 2009. - 552 с.

29. Старостенко Г.П., Методологія і практика дослідження населення України (регіональний аспект). - К.: УФЕР, 1992. - 415 с.

30. Стеценко С.Г., Демографічна статистика: підручник / Стеценко С.Г, - К.: Вища школа, 2005. - 415 с.

31. Стеценко С.Г., Статистика населення: підручник / Стеценко С.Г., Швець В.Г. - К.: Вища школа, 1995. - 463 с.