Ризикогенні чинники соціальної напруженості в Україні

Дослідження суб'єктивного аспекту соціальної напруженості. Особливість головних тенденцій у формуванні суспільних настроїв. Розгляд рівня матеріальної забезпеченості населення, напруги у сфері зайнятості, медико-демографічній ситуації та умов життя.

Рубрика Социология и обществознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 05.10.2017
Размер файла 206,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

РИЗИКОГЕННІ ЧИННИКИ СОЦІАЛЬНОЇ НАПРУЖЕНОСТІ В УКРАЇНІ

Л. Д. Яценко, О. О. Коломієць

Трансформація соціальної структури українського суспільства, що розпочалася після проголошення незалежності, супроводжується періодичними сплесками соціальної напруженості, які виникають на тлі збільшення нерівності доступу до суспільних благ, підвищення диференціації доходів населення, загострення соціальних протиріч, притаманних періоду перебудови суспільно-політичних та економічних відносин.

Соціальна напруженість породжується несправдженням колективних очікувань щодо гарантова- ності певного набору благ, які можна вважати соціально-економічними детермінантами соціальноїзлагоди. У момент, коли соціальна напруженість переходить у форму деструктивної соціальної реакції (конфлікт, відмова у визнанні, саботаж, пасивність, деструктивні та ворожі дії), вона створює загрозу національній безпеці.

Водночас підтримка задовільного рівня соціального самопочуття є одним із головних аспектів забезпечення соціальної безпеки, через що питання вивчення чинників соціальної напруженості стало провідною тематикою відповідного відділу Національного інституту стратегічних досліджень [1-2]. Окремі соціальні настрої, що можуть слугувати причиною підвищення соціальної напруженості,вивчаються спеціалістами Інституту соціології НАН України в межах проведення щорічного мо- ніторингового опитування суспільної думки [3]. При цьому узагальнення даних моніторингу соціальних настроїв (що формують суб'єктивний аспект соціальної напруженості) у комплексі з визначенням чинників погіршення соціального самопочуття на основі аналізу статистичних даних (об'єктивний аспект соціальної напруженості) залишаються головними передумовами формування зважених управлінських рішень щодо розподілу й перерозподілу суспільних ресурсів. соціальний напруженість зайнятість демографічний

Цілком природно, що негативні тенденції у формуванні суспільних настроїв уповільнюються в часи соціально-економічної та суспільно-політичної стабілізації і набувають динаміки в періоди ради- калізації трансформацій, тому нині питання вивчення соціальної напруженості та вимірювання її рівня є надзвичайно актуальними.

Метою статті є всебічний аналіз суб'єктивних і об'єктивних чинників зростання соціальної напруженості, оцінювання ризику порушення соціальної стабільності та розроблення практичних рекомендацій, спрямованих на покращення соціального самопочуття в контексті забезпечення соціальної безпеки.

Суб'єктивний аспект соціальної напруженості: соціально-економічне підґрунтя формування суспільних настроїв

Незважаючи на наявність воєнної загрози і тих суспільно-політичних та соціально-економічних ризиків, які вона зумовлює, головним джерелом зростання соціальної напруженості в останні два роки стало загострення проблем у сфері матеріальної забезпеченості населення. Так, результати моніторингового опитування, здійсненого Інститутом соціології НАН України, свідчать про те, що середній сукупний дохід на одного члена сім'ї в Україні у липні 2015 р. становив 1882 грн (85 $) Тут і далі - дані опитування «Українське суспільство: моніторинг соціальних змін», здійсненого Інститутом соціології НАН України в липні 2015 р.. Роком раніше цей показник дорівнював 1717 грн, що становило 133 од. у доларовому еквіваленті.

Попри те, що темпи зниження середньомісячного доходу на одного члена сім'ї порівняно з попереднім роком у 2014 та 2015 рр. були приблизно однаковими (1,5 і 1,6 раза відповідно), у 2015 р. суб'єктивне відчуття бідності населенням України значно поглибилося. Так, на думку респондентів опитування, величина доходу на одну особу на місяць, що реально забезпечувала б прожитковий мінімум на той час, була майже вдвічі більшою за його фактичний розмір (164 дол. США проти 85 дол. США). Водночас роком раніше зазначене співвідношення становило приблизно 1,5 раза (193 дол. США проти 133 дол. США).

За таких умов підвищена тривалість періоду зниження рівня доходів населення разом із подальшою невизначеністю у цій сфері є одним із головних чинників посилення соціальної напруженості: понад 9 із 10 респондентів Сукупна кількість осіб, які у 2015 р. на питання щодо матеріального стану сім'ї дали відповіді: «часто не маємо грошей та харчів - інколи жебракуємо» (1,3 %), «не вистачає продуктів харчування - іноді голодуємо» (4,2 %), «вистачає лише на продукти харчування» (39,3 %), «вистачає загалом на прожиття» (35,4 %), «вистачає на все необхідне, але нам не до заощаджень» (12,3 %). згаданого дослідження не мають можливості здійснювати будь-які заощадження, а це означає, що навіть найменші проблеми зі здоров'ям або вихід із ладу предметів першої необхідності перетворюються на складну життєву ситуацію. При цьому найбільш уразливими є представники робітничих спеціальностей, які найчастіше є найманими працівниками: 40,1 % з них зазначили, що у разі втрати основного джерела доходу вони зможуть прожити, забезпечуючи свої мінімальні потреби, не більше місяця, ще 33 % вказали термін «від місяця до трьох», 8,8 % - «від трьох місяців до півроку». Таким чином, серед цієї численної категорії респондентів посилюється страх залишитися безробітним Частка респондентів, які зазначили, що, на їхню думку, зараз люди найбільше бояться втратити роботу, зросла з 60,2 % у 2014 р. до 70,3 % у 2015 р., що збільшує і без того високу напруженість у сфері зайнятості: 43,1 % опитаних влітку минулого року заявили, що їм бракує роботи, яка їм підходить, 49,3 % поскаржилися на відсутність можливості мати додатковий заробіток, майже кожному третьому респонденту (31,2 %) не вистачало можливості працювати з повною віддачею, приблизно така сама частка респондентів заявили, що вони не задоволені своєю роботою загалом (8,4 % - «зовсім не задоволений» і 22,7 % - «скоріше не задоволений»).

Результати моніторингового опитування свідчать про те, що негативні зміни у складі матеріального складника умов життя в останні роки є чинником зменшення суспільної підтримки здійснюваних реформ, особливо серед представників робітничих професій. Під час останнього опитування більше половини з них (53,3 %) заявили, що не готові терпіти зниження рівня життя (24,9 % з цієї категорії аргументували це тим, що їхній поточний рівень життя вже і без цього є нестерпним), 37 % готові його терпіти лише протягом нетривалого часу, і тільки 5 % виявили готовність прийняти погіршення умов життя задля втілення реформ [4]. Заслуговує на увагу той факт, що у 2015 р. суттєво (з 39,9 % до 51,7 %) збільшилася частка тих, хто вважав, що в найближчому (на час опитування) році ніяких позитивних змін у житті країни не відбудеться, частка ж осіб, які вірили в те, що суспільно-економічне життя більш-менш налагодиться,

зменшилася з 22,3 % у 2014 р. до 19 % у 2015 р. Це свідчить про продовження процесу накопичення суб'єктивних тригерів соціального вибуху.

Посилює соціальну напруженість і той факт, що труднощі матеріального характеру супроводжуються погіршенням медико-демографічної ситуації, про що свідчить збільшення частки населення, яке оцінює стан свого здоров'я як «дуже поганий» (з 2,5 % у 2014 р. до 2,8 % у 2015 р.) та «поганий» (з 16,1 % до 19,1 %)4. При цьому тільки трохи більше половини (52,4 % порівняно з 57,3 % за рік до цього) опитаних заявили, що стан їхнього здоров'я задовільний, менше ніж кожен четвертий (23 %), за власними відчуттями, має відмінне здоров'я. Втім, 37,8 % респондентів зізналися, що «здоров'я їм не вистачає», ще 20,5 % не змогли визначитися з відповіддю на це питання. Водночас майже половина опитаних (48,9 %) упевнено зазначили, що їм не вистачає необхідної медичної допомоги. З медико-демографічними чинниками пов'язані і досить поширені страхи населення: 19,6 % учасників дослідження вважають, що нині люди бояться зараження загрозливими для життя інфекціями (туберкульоз, СНІД тощо), 12,2 % думають, що в країні наявний страх через наслідки катастрофи на Чорнобильській АЕС.

Особливості поєднання об'єктивних індикаторів соціальної напруженості на регіональному рівні

Відсутність позитивних зрушень у послабленні дії чинників, що впливають на формуваннясоціального клімату в суспільстві, підтверджують результати комплексного (за набором головних індикаторів) оцінювання соціальної напруженості в Україні та її окремих регіонах. Таке оцінювання дії чинників соціально-економічного характеру на формування соціальної напруженості в суспільстві, здійснене з урахуванням основних сфер впливу (рівень матеріальної забезпеченості, напруженість у сфері зайнятості, медико-демо- графічна ситуація, умови життя), свідчить про наявність проблем, що породжують соціальні протиріччя та перешкоджають досягненню взаєморозуміння й соціальної злагоди в суспільстві.

Для представлення результатів дослідження слід зазначити, що його логіка передбачає: більше значення отриманої оцінки означає вищий ступінь соціальної напруженості в регіоні, і навпаки, -- значення оцінок у міру наближення до 0 свідчать про дедалі більш сприятливу ситуацію. За інтегральним показником в Україні у 2015 р. ситуація із соціальною напруженістю дещо погіршилася порівняно з попереднім періодом, проте темпи її зростання значно уповільнилися. При цьому в минулому році відбувся злам негативних тенденцій щодо формування соціальної напруженості у таких сферах суспільного життя, як медико-демогра- фічна ситуація та умови життя населення (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка рівня соціально-економічної напруженості в Україні у 2011-2015 рр.

Джерело: побудовано на основі авторських розрахунків.

Інтегральна оцінка дії чинників соціально-економічного характеру на формування соціальної напруженості підтверджує наявність значних регіональних відмінностей. Зазначений процес диференціації розвитку територій має стійку тенденцію до поглиблення, що генерує нові ризики та загрози соціальній стабільності. Збільшення соціально-економічної нерівності серед регіонів є перешкодою на шляху до консолідації суспільства, призводить до порушення принципу рівної доступності до споживання соціальних благ та послуг, загострює соціальну міжрегіональну диференціацію і зумовлює посилення соціальної напруженості в суспільстві. Окрім Донецької та Луганської областей, несприятливою ситуацією вирізняються Запорізька, Кіровоградська, Дніпропетровська, Сумська, Черкаська, Миколаївська та Херсонська області (рис. 2).

Рис. 2. Динаміка стану соціально-економічної напруженості в регіонах України у 2011-2015 рр.

Джерело: побудовано на основі авторських розрахунків.

У таблиці 1 відображено ранжування регіонів України за рівнем напруженості, значення якого зменшується в представлених нижче результатах зі зростанням номера рангової позиції території. Представлені дані свідчать про те, що в Луганській та Донецькій областях найбільш несприятливими є характеристики умов життя та трудової сфери. Зберігається напружена ситуація в медико-демо- графічній та трудовій сферах у Запорізькій області, у медико-демографічній сфері - в Чернігівській. При цьому Волинська та Тернопільська області мають значні проблеми з матеріальною забезпеченістю населення. Слід відзначити Хмельницьку область, яка за всіма чотирма сферами демонструє рівномірно позитивні зрушення у 2015 р. на тлі просторових та часових коливань в інших регіонах країни, хоча за характеристиками матеріальноїзабезпеченості населення вона залишається серед регіонів-аутсайдерів. Найслабшою ланкою у створенні сприятливих для життєдіяльності населення умов життя в Хмельницькій області є рівень матеріального забезпечення, що залишається характерним для регіонів Західної України.

Якщо за медико-демографічними характеристиками та показниками, що характеризують умови життя населення, за останній рік у більшості регіонів окреслилися позитивні зрушення, то ситуація у сфері зайнятості та матеріального забезпечення демонструє незначне покращення лише в окремих областях. У більшості областей України негативна дія чинників у цих сферах посилилася, створюючи несприятливу ситуацію в суспільстві та формуючи ризики й загрози національній безпеці держави. Розподіл регіонів України за комплексними оцінками матеріальної забезпеченості населення та сфери зайнятості представлено в таблиці 2.

Таблиця 1 Рейтинг областей України за детермінантами оцінки соціальної напруженості в період 2013-2015 рр.

Область

Рівень матеріальної забезпеченості

Напруженість у сфері зайнятості

Медико-демографічна

ситуація

Умови життя

Місце регіону у 2015 р.

Порівняно з 2014 р.

Місце регіону у 2015 р.

Порівняно з 2014 р.

Місце регіону у 2015 р.

Порівняно з 2014 р.

Місце регіону у 2015 р.

Порівняно з 2014 р.

Вінницька

16

4

8

¬ґ

12

4

19

4

Волинська

2

4

20

¬ґ

19

4

17

4

Дніпропетровська

24

4

10

¬ґ

7

4

3

4

Донецька

15

¬ґ

2

¬ґ

10

4

2

4

Житомирська

10

¬ґ

17

4

14

4

16

4

Закарпатська

8

¬ґ

18

¬ґ

23

4

14

4

Запорізька

17

¬ґ

3

¬ґ

2

4

4

4

Івано-Франківська

6

4

7

4

21

4

20

4

Київська

19

4

22

¬ґ

15

4

24

4

Кіровоградська

13

4

12

4

6

4

5

¬ґ

Луганська

21

¬ґ

1

¬ґ

16

4

1

¬ґ

Львівська

12

4

14

¬ґ

22

4

9

¬ґ

Миколаївська

4

4

21

4

9

4

6

¬ґ

Одеська

20

4

23

¬ґ

17

4

8

4

Полтавська

23

¬ґ

4

¬ґ

11

4

12

¬ґ

Рівненська

11

¬ґ

11

4

24

4

13

4

Сумська

18

¬ґ

5

4

4

4

7

4

Тернопільська

1

4

16

¬ґ

18

4

22

4

Харківська

14

¬ґ

24

¬ґ

5

4

11

4

Херсонська

9

4

9

¬ґ

13

4

10

4

Хмельницька

3

4

19

4

8

4

23

4

Черкаська

7

¬ґ

6

¬ґ

3

4

21

4

Чернівецька

5

¬ґ

13

4

20

4

15

4

Чернігівська

22

4

15

¬ґ

1

4

18

4

І - пом'якшилася ситуація | - погіршилася ситуація (порівняно з попереднім роком).

Джерело: складено за авторськими розрахунками.

Таблиця 2 Групування областей України за рівнем напруженості у сферах зайнятості та матеріальної забезпеченості населення України (2015 р.)

Матеріальна

забезпеченість населення

Висока напруженість

Середній рівень напруженості

Слабкий рівень напруженості

Сфера зайнятості

Висока

напруженість

Івано-Франківська

Черкаська

Донецька

Вінницька

Запорізька

Сумська

Луганська

Полтавська

Середній

рівень

напруженості

Чернівецька

Херсонська

Рівненська

Львівська

Кіровоградська

Дніпропетровська

Слабкий

рівень

напруженості

Тернопільська

Волинська

Хмельницька

Миколаївська

Закарпатська

Житомирська

Харківська

Київська

Одеська

Чернігівська

Джерело: складено за авторськими розрахунками.

Як видно з таблиці 2, жодна з областей не продемонструвала одночасно слабкий рівень напруженості в обох сферах, водночас до групи з високим рівнем напруженості і у сфері прикладання праці, і у сфері доходів увійшли Черкаська та Івано-Франківська області. По п'ять областей розташувалися в групах з високим рівнем напруженості у сфері зайнятості та середнім рівнем у галузі матеріального забезпечення і у групі з високим рівнем напруженості в питаннях матеріальної забезпеченості населення та слабким рівнем напруженості у сфері прикладання праці. Ці результати значною мірою визначили розміщення згаданих областей у загальному рейтингу. Водночас низький рівень соціальної напруженості за інтегральною оцінкою характерний для областей із середнім рівнем напруженості за характеристиками матеріальної забезпеченості та слабким рівнем у сфері зайнятості (Житомирської, Харківської, Київської, Одеської, Чернігівської).

Оцінка ризику порушення соціальної стабільності внаслідок підвищення рівня соціальної напруженості

Аналіз суб'єктивного аспекту соціальної напруженості свідчить про те, що її зростання має прихований характер, хоча й оформлене більшістю населення в негативну оцінку свого місця в нинішній соціальній структурі. За останній рік рекордно зросла частка тих, хто не задоволений своїм становищем у суспільстві, причому це зростання відбулося як за рахунок осіб, які рік тому не могли визначитися з відповіддю на це питання, так і за рахунок тих, хто під час попереднього опитування був задоволеним своїм соціальним статусом (рис. 3).

Рис. 3. Розподіл респондентів за відповіддю на питання «Якою мірою Ви загалом задоволені своїм становищем у суспільстві на теперішній час?» у 2013-2015 рр.

У цій ситуації, за даними моніторингового опитування, здійсненого Інститутом соціології НАН України в липні 2015 р., готовність населення брати участь в акціях протесту минулого року загалом по країні знизилася: кожен другий респондент (порівняно із 43,5 % у 2014 р.) відповів, що скоріше не готовий долучатися до мітингів і демонстрацій,тоді як виявили таку готовність тільки чверть респондентів (25,5 % порівняно з 29,6 % роком раніше). При цьому найбільший протестний потенціал сконцентровано в західних областях України та м. Києві, як і у 2013-2014 рр. [5]. Водночас у 2015 р. помітно збільшилася (з 38,8 % до 42,6 %) частка осіб, які вважають, що масові виступи проти зниження рівня життя або на захист своїх прав у їхньому населеному пункті малоймовірні, тоді як досить імовірним такий розвиток подій назвали 36 % (порівняно з 34,7 % роком раніше).

Найчастіше серед заходів і засобів відстоювання своїх прав респонденти опитування відзначили «законні мітинги та демонстрації» (33,7 %), «збирання підписів під колективними петиціями» (27,1 %), «участь у передвиборчих кампаніях» (22,4 %), «пікетування державних установ» (10,7 %), «бойкот (відмова виконувати рішення адміністрації, органів влади)» (8,4 %). Варто зазначити, що майже третина респондентів (30,4 %) вказали на те, що не вважають жоден із запропонованих у переліку анкети заходів настільки припустимим і ефективним, щоб особисто брати у ньому участь Дані опитування «Українське суспільство: моніторинг соціальних змін», здійсненого Інститутом соціології НАН України в липні 2015 р..

Висновки

Дані здійсненого аналізу свідчать, що ситуація в суспільстві перебуває під впливом складних соціально-економічних та політичних чинників, багато з яких не сприяють пом'якшенню соціальної напруженості. При цьому невпинний процес посилення просторової неоднорідності регіонів зумовлений передусім недосконалістю державної та регіональної політики й непослідовністю проведення реформ у напрямі конвергенції регіонального розвитку та забезпечення соціальної справедливості.

Вагомим чинником збереження негативних тенденцій є наслідки російської агресії, у результаті якої значна кількість населення опинилась в умовах «раптової бідності», втративши роботу, житло, майно, доступ до соціальних послуг, розірвавши соціальні зв'язки. Наслідками кризової соціально-економічної та політичної ситуації, що призвела до суттєвого звуження сфери прикладання праці, та неврегульованого переміщення працездатного населення по території України без урахування структурних особливостей регіональних ринків праці є зростання навантаження на локальні ринки праці, генерування проблем щодо працевлаштування, збільшення масштабів бідності, соціальної реінтеграції й адаптації. Питання реінтеграції та адаптації вимушених переселенців на новому місці, можливість їх соціалізації і підвищення економічної активності є досить важливим у контексті пом'якшення напруженості в суспільстві.

Для забезпечення тривалої соціально-економічної стабільності та здійснення ефективного контролю над головними чинниками формування соціальної напруженості необхідно розробити, прийняти й реалізувати стратегічні документи, що передбачали б поетапне здійснення системних перетворень, спрямованих на досягнення цілей сталого розвитку, задекларованих на Саміті ООН у вересні 2015 р., з урахуванням сучасних реалій і цілей розвитку країни (системні перетворення, боротьба з корупцією, курс на європейську та євроатлантичну інтеграцію), світових тенденцій суспільно-економічного розвитку (зміна вектора розвитку в бік радикальної децентралізації, надання максимальної гнучкості функціональним структурам, збільшення їх рухливості й динамізму). Одним із пріоритетних напрямів державної політики в Україні є подолання бідності відповідно до затверджених Цілей розвитку тисячоліття. Нагальним залишається питання щодо реалізації комплексу заходів, спрямованих на вирішення проблем населення окупованих, звільнених та прилеглих територій, зокрема: відновлення житлового фонду, транспортної та соціальної інфраструктури, надання соціальних послуг, у т.ч. сприяння у працевлаштуванні. Головним чинником зниження територіальної диспропорційності має стати реформування системи державних соціальних стандартів і гарантій та втілення останніх у повному обсязі на всіх територіях. Актуальними питаннями регіональної політики залишаються розроблення та реалізація комплексу модерніза- ційних інструментів, спрямованих на зниження територіальної диспропорційності за рахунок соціальної підтримки і сприяння розвитку зон найвищої вразливості та податкового стимулювання точок найбільш стрімкого соціально-економічного зростання. У цьому контексті головним завданням регіональної влади є поступова відмова від патер- налістських підходів у вирішенні як економічних питань (через підвищення фінансової грамотності населення та популяризацію всіх видів самозабезпечення), так і актуальних суспільно-політичних проблем (через підвищення суспільної активності та розвиток громадських ініціатив).

Список використаних джерел

1. Яценко Л. Д. Методичні засади та результати комплексної оцінки соціальної напруженості в Україні / Л. Д. Яценко, О. О. Коломієць // Вісник Одеського нац. ун-ту ім. І. І. Мечникова. - 2015. - Т. 20. - Вип. 3. Економіка. - С. 204-208.

2. Яценко Л. Д. Регіональний аспект соціальної напруженості в Україні : стан, фактори формування / Л. Д. Яценко, О. О. Коломієць // Стратегічні пріоритети. - 2015. - № 4 (37) (серія Політика). - С. 50-57.

3. Українське суспільство : моніторинг соціальних змін / Гол. ред. В. М. Ворона, М. О. Шульга. - Вип. 2 (16). - К. : Ін-т соціології НАН України, 2015. - 780 с.

4. Буткалюк В. Якість життя робітників в країні / В. Буткалюк // Українське ссуспільство : моніторинг соціальних змін. - 2015. - Вип. 2 (16). - С. 348.

5. Головаха Є. Соціальна напруженість і потенціал протесту в українському суспільстві : сучасний стан

1 динаміка / Є. Головаха, О. Жуленьова // Українське суспільство : моніторинг соціальних змін. - 2015. - Вип.

2 (16). - С. 197.5.

Анотація

Ситуацію в Україні та більшості регіонів можна оцінити як напружену та таку, що сприяє загостренню соціальних проблем і суттєво впливає на соціально-економічне самопочуття населення й робить значний внесок у посилення загального рівня соціальної напруженості. Зокрема, невтішні тенденції спостерігаються у сферах зайнятості та доходів населення, які є основними чинниками зростання життєвого рівня й захисту від ризику бідності.

В статті розглянуто суб'єктивний аспект соціальної напруженості, описано головні тенденції у формуванні суспільних настроїв. Додатково надано оцінку дії чинників соціально-економічного характеру на формування соціальної напруженості в суспільстві, здійснено аналіз на основі індикаторів у таких аспектах суспільного життя, як рівень матеріальної забезпеченості населення, напруженість у сфері зайнятості, медико-демографічна ситуація, умови життя. На основі цього запропоновано першочергові політичні кроки, реалізація яких може стати основою для формування політики зниження соціальної напруженості.

Ключові слова: соціальна напруженість, соціальне самопочуття, соціальна справедливість, регіональний розвиток, матеріальна забезпеченість населення, зайнятість, медико-демографічна ситуація, умови життя.

RISK FACTORS OF SOCIAL TENSIONS IN UKRAINE

The socio-economic situation in Ukraine and most of its regions is strained.

This leads to social problems, has a negative impact on socio-economic wellbeing of the population and contributes significantly to strengthening of social tensions. The most depressing trends are seen in employment and income, which are integral parts of living standards and risk of poverty protection.

The article describes the subjective aspect of social tension, depicts the main trends in public attitudes. Additionally, authors present the estimation of the socio-economic factors of social tension. The analysis is based on the in-depth study of development indicators in the areas of material security, employment, medical and demographic situation, living conditions.

Keywords: social tensions, social well-being, social justice, regional development, material security, employment, medical and demographic situation, living conditions.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Розгляд рівня життя населення як соціально-економічного поняття. Визначення основних показників купівельної спроможності, добробуту суспільства. Структура доходів населення України, темпи їх приросту. Дослідження проблеми зайнятості і соціальних виплат.

    презентация [1,4 M], добавлен 24.11.2015

  • Стратегія забезпечення соціальної безпеки в умовах економічної диференціації країни. Динаміка стану соціальної напруженості за регіонами України у 2004-2010 рр. Прогнозування появи кризових явищ, впровадження заходів до припинення суспільних заворушень.

    реферат [531,7 K], добавлен 22.03.2015

  • Соціальна політика у сфері охорони здоров’я як забезпечення доступності та медико-санітарної допомоги, її головні цілі. Практичні аспекти соціальної політики у сфері охорони здоров’я у програмі "Відкриті долоні", "Орандж кард" та "Пілотний проект".

    дипломная работа [86,3 K], добавлен 21.10.2014

  • Розкриття особливостей соціальної політики в Україні, її основних напрямів та пріоритетів. Державна політика зайнятості працездатного населення. Соціальний захист та допомога населенню. Державне регулювання доходів. Мінімальний споживчий бюджет.

    контрольная работа [115,5 K], добавлен 02.08.2015

  • Поняття соціальної політики та соціальної держави. Концептуальні засади захисту населення. Формування системи соціальних допомог, її законодавче та фінансове підґрунтя. Вдосконалення системи фінансування соціального захисту за умов ринкової економіки.

    дипломная работа [434,3 K], добавлен 29.04.2011

  • Концептуальні засади соціальної роботи з сім’ями, жінками, дітьми, молоддю в Україні. Нормативно-правові засади реалізації соціальної молодіжної політики центрами соціальних служб. Державна програма сприяння працевлаштуванню і вторинній зайнятості молоді.

    дипломная работа [864,1 K], добавлен 19.11.2012

  • Розкриття терміну "якість життя". Аналіз житлових умов в деяких розвинених країнах. Дослідження відмінності використання показників якості життя в різних країнах. Проблеми погіршення рівня життя та значного майнового розшарування населення України.

    статья [24,1 K], добавлен 27.08.2017

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.