Особливості соціальної підтримки сім’ї, жінок, дітей та молоді в сучасній Україні

Концептуальні засади соціальної роботи з сім’ями, жінками, дітьми, молоддю в Україні. Нормативно-правові засади реалізації соціальної молодіжної політики центрами соціальних служб. Державна програма сприяння працевлаштуванню і вторинній зайнятості молоді.

Рубрика Социология и обществознание
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 19.11.2012
Размер файла 864,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Концептуальні та законодавчі засади соціальної роботи з сім'ями, жінками, дітьми та молоддю в Україні

1.1 Основні види соціальної роботи з сім'ями, жінками, дітьми та молоддю в Україні

1.2 Нормативно-правові засади реалізації соціальної молодіжної політики центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді

РОЗДІЛ 2. Стан та практика соціальної підтримки сім'ї, жінок, дітей, та молоді через систему центрів соціальних служб для сім'ї дітей та молоді

2.1. Державна підтримка молодої сім'ї та напрямки її здійснення

2.2 Гендерна політика та практика реалізації напрямку „Соціальна підтримка жіночої молоді”

2.3 Державна програма сприяння працевлаштуванню та вторинній зайнятості молоді

2.4 Аналіз стану соціальної підтримки дітей та молоді

2.5 Основні напрями профілактики правопорушень та негативних явищ в молодіжному середовищі, пропаганди здорового способу життя

2.6 Державна підтримка волонтерського руху в Україні

2.7 Перспективні напрями роботи центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та рекомендації щодо підвищення ефективності їх роботи в Хмельницькій області

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Соціальна робота в Україні має свої особливості, обумовлені як історичним розвитком, так і впливом сучасних світових тенденцій. Необхідно відзначити, що соціальна робота у нашій державі здійснюється в умовах гострої економічної кризи. Як свідчить історичний досвід, потреба у комплексній соціальній роботі особливо зростає в кризові періоди, коли погіршується доля мільйонів людей. І незважаючи на те, що за даними уряду економічний стан країни за останні місяці став дещо поліпшуватись, стан молодого населення продовжує залишатися злиденним. Дефіцит позитивної структури особистості, незатребуваність духовного, емоційного та фізичного її потенціалів наклали відбиток на можливості соціальної адаптації, установки, мотиви, потреби, звички, відчуття повноти життя, здатності до навчання тощо. Деструктивна динаміка соціалізації молоді виявляється у наявності стресових ситуацій, станів напруження, які спричиняються до помилкових висновків, неконтрольованих емоцій, хибних соціальних дій, до промахів у професійній діяльності.

Як підкреслюють українські науковці М. Лукашевич та І. Минович „Наше суспільство опинилося перед загрозою цілковитої необоротної втрати основних виробничих фондів основи життєдіяльності й незалежності держави. Параметри кризи в Україні, за висновками вчених, перевищили їх рівень у США 30-х років або в латиноамериканських країнах 80-х років. Нині у нас більше 80 % населення проживає за межею бідності. Для структурної перебудови народного господарства потрібно, за вкрай заниженими урядом строками, до 20 років і 130 млрд. американських доларів”. Згідно оцінок розробника моделей економіки східноєвропейських країн Дж.Сакса, така перебудова займе від 40 до 120 років .

Соціально-економічні та освітні реформи, що проводились і проводяться у сучасному суспільстві, виявились неспроможними дати молоді надійні гарантії щодо вирішення ряду проблем забезпечення її життєвого, професійного рівнів, оскільки в цих реформах молодіжні програми не отримали належного розвитку.

Вихід на нові аспекти соціальної роботи вимагає формування духовності, прояву активного ставлення особистості до дійсності, поєднання уміння сучасної людини користуватися головним надбанням демократичного суспільства - свободою та бути вимогливим до себе.

Основними керівними документами, що регулюють питання соціального захисту сім'ї, дітей та молоді є Закони України „Про охорону дитинства”, „Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні”, „Про Загальнодержавну програму підтримки молоді” „Про попередження насильства в сім`ї”, „Запобігання торгівлі людьми”, „Про соціальну роботу з дітьми та молоддю”, „Про молодіжні та дитячі громадські організації”, Укази Президента України „Про заходи щодо поліпшення становища багатодітних сімей”, „Про додаткові заходи щодо посилення соціального захисту багатодітних та неповних сімей”, „Про Стратегію подолання бідності”, соціальні ініціативи Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Державної програми з утвердження гендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010 року”, „Про затвердження Державної програми протидії торгівлі людьми на період до 2010 року”, „Про затвердження Державної програми підтримки сім'ї на період до 2010 року”, „Про затвердження плану заходів з виконання у2007 році Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні”, Розпорядження Кабінету Міністрів України від 6 червня 2007 року № 382-р „Про затвердження плану заходів щодо реалізації Стратегії демографічного розвитку на період до 2015 року”, Національні програми „Планування сім'ї”, „Українська родина”, „Підтримки становлення та розвитку студентської сім'ї”, „Сільська молодь”, „Сільська жінка”, „Основних напрямків соціальної політики”.

Питання соціальної роботи з населенням також знайшли своє відображення в науковій літературі. Найбільш ґрунтовними й цікавими є дослідження Скуратівського В., Палія О., Ліанової Е., Волинця Л., Яременка О. та інших авторів. В них розглядається не тільки загальні питання соціальної політики, а й особливості саме соціальної підтримки населення.

Вибір теми дипломної роботи, пов'язаної з соціальною підтримкою сім'ї, дітей та молоді, зумовлений не стільки і не тільки близькістю, а й розумінням важливості для молодої держави цього напрямку роботу. Передусім ця сфера життєдіяльності країни потребує осмислення, узагальнення щодо подальшого розвитку та необхідності саме такої форми роботи, пов'язаної з становленням принципово нової структури соціальної роботи в Україні - центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, що утворились на базі центрів соціальних служб для молоді. Окрім того глибокого та всебічного осмислення даної проблеми у вітчизняній літературі поки ще не було, як і не було ґрунтовної роботи щодо узагальнення накопиченого досвіду.

Об'єкт дослідження: соціальна підтримка сім'ї, дітей та молоді в системі центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, її стан та перспективи розвитку.

Предмет дослідження: шляхи вдосконалення та підвищення ефективності соціальної підтримки сім'ї, дітей та молоді.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є проаналізувати головні засади соціальної підтримки із зазначеними категоріями населення, визначити головні проблеми функціонування цієї системи та розробити перспективні напрями роботи центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:

- розглянути чинне законодавство України та основні види соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю в країні;

- визначити проблеми та пріоритети соціальної підтримки сім'ей, дітей та молоді;

- проаналізувати ефективність державної підтримки волонтерського руху;

- відштовхуючись від зробленого аналізу розвитку сучасної системи центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді розробити адресні рекомендації щодо підвищення ефективності їх роботи в Хмельницькій області.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що за сучасного стану, соціальна підтримка сім'ї, дітей та молоді в Україні потребує осмислення, узагальнення щодо подальшого розвитку та необхідності саме такої форми роботи як центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, що утворились на базі центрів соціальних служб для молоді.

База дослідження. Дослідницька робота проводилась на базі Хмельницького обласного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді з виїздом в Українську державну соціальну службу для сім'ї, дітей та молоді м.Київ.

Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що матеріали даного дослідження можуть бути використані при відпрацюванні рішення колегії управління у справах сім'ї та молоді обласної державної адміністрації та обласного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

Апробація роботи: результати проведеного дослідження обговорювались на семінарі «Перспективні напрями та шляхи удосконалення роботи центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Хмельницької області», який проходив у Хмельницькому обласному центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді і отримали схвальні відгуки.

РОЗДІЛ 1. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ТА ЗАКОНОДАВЧІ ЗАСАДИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З СІМ'ЯМИ, ЖІНКАМИ, ДІТЬМИ ТА МОЛОДДЮ В УКРАЇНІ

1.1 Основні види соціальної роботи з сім'ями, жінками, дітьми та молоддю в Україні

Сьогодні в Україні соціальним патронажем охоплені практично всі категорії молоді, які тією чи іншою мірою потребують соціальної допомоги, соціального забезпечення та соціальної реабілітації. Це такі категорії: працююча молодь; безробітна молодь; діти і молодь, які навчаються; молоді сім'ї; діти і молодь, які мають відхилення у здоров'ї (діти-інваліди і молоді інваліди); діти і молодь, які мають відхилення у поведінці; молодіжні і дитячі організації та об'єднання; обдаровані діти та молодь; сироти та діти, батьки яких позбавлені батьківських прав; біженці, переселенці тощо.

Головна мета цієї роботи полягає у створенні умов для позитивно орієнтованої соціалізації особистості, яка сприяє соціальній адаптації та самореалізації молодих поколінь в інтересах особистості і суспільства. Вона передбачає взаємодію двох пріоритетних аспектів діяльності держави. З одного боку - це соціальна підтримка, надання різних видів соціальної допомоги різним категоріям сімей, дітей та молоді, що мають в ній потребу; а з іншого - спрямована на розкриття їх творчого потенціалу, соціальна діяльність, яка стимулює формування у неї імунітету до різноманітних негативних явищ [33,6].

Сьогодні завдання соціалізації полягають у тому, щоб допомогти молоді зорієнтуватися у суцільному потоці явищ - соціальних, екологічних, енергетичних, інформаційних, комп'ютерних, оволодіти досвідом старших поколінь, зрозуміти своє покликання, визначити своє місце у суспільстві, самостійно знайти шляхи найефективнішого функціонування у ньому. В процесі соціалізації реалізується право на виживання і розвиток, фізичне і психічне відновлення, на соціальну реінтеграцію жертв зловживання та експлуатації, право на збереження індивідуальності, а також прагнення до самопізнання, самоосмислення, самовдосконалення.

Соціальна підтримка сімей, жінок, дітей та молоді як різновид соціальної роботи здійснюється мережею соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, які є сукупністю різнопрофільних установ, діяльність яких спрямована на відродження зруйнованих соціально-економічних, політичних, медико-екологічних, правових, психолого-педагогічних та інших умов, що забезпечують на сучасному рівні розвиток і виживання молоді, її повну самореалізацію.

До основних форм організації соціальної роботи слід віднести: індивідуальну, групову, організацію соціально значущої діяльності; соціальне навчання (соціальну освіту); соціально-психолого-педагогічну та юридичну підтримку; консультування та ін.

Соціальна робота з сім'ями, жінками, дітьми та молоддю базується на точному визначенні сфер та напрямів її здійснення. Серед них провідними є: соціальна профілактика, соціальне обслуговування, соціальні послуги, соціальна підтримка, соціальна реабілітація.

Існують такі види і форми соціальної профілактики: організаційно-педагогічні заходи для створення виховного середовища за місцем проживання дітей і молоді (робота консультаційних пунктів з проблем освіти, виховання, організації дозвілля, працевлаштування, вибору професії; діяльність кімнат для школярів та молоді для задоволення культурних, художніх, спортивних, підприємницьких потреб; робота психолога з корекції поведінки молоді та відносин у сім'ї та в соціумі; реалізація державних, галузевих програм з профілактики негативних явищ у молодіжному середовищі - алкоголізму, наркоманії, проституції, правопорушень тощо); включення різних соціальних інституцій у процес соціалізації молоді, яке передбачає подолання міжвідомчих бар'єрів в організації профілактичної роботи, створення в мережі соціальних служб умов для прояву соціальних ініціатив, розвиток молодіжного руху та відродження традицій національного виховання (проведення масових свят, конкурсів, спортивних змагань, театралізованих дійств тощо); організація соціально-педагогічної роботи з дітьми із сімей групи ризику (індивідуальна та групова робота з батьками та дітьми, ознайомлення різних категорій молоді з інформацією про можливі наслідки асоціальних дій, нехтування здоровим способом життя, відмови від культурного проведення дозвілля); розв'язання проблем зайнятості й працевлаштування неповнолітніх і молоді завдяки створення для них робочих місць в умовах ринкової економіки; сприяння різним установам освіти, спорту, культури в розгортанні форм організації дозвілля дітей та молоді (будинки художньої творчості, центри художнього виховання, об'єднання за інтересами, фольклорні свята, конкурси обдарованої молоді, художні виставки, творчі об'єднання і майстерні з декоративно-прикладного мистецтва), спрямованого на відродження української національної культури [32, 47].

Соціальне обслуговування - вид соціальної діяльності спеціально уповноважених органів держави, соціальних служб для молоді, об'єднань громадян та інших соціальних інституцій щодо надання безкоштовного чи на пільгових умовах, на компенсаційних або благодійних засадах різноманітних соціальних послуг для задоволення духовних, естетичних, моральних, освітніх, оздоровчо-лікувальних, рекреаційних, матеріальних та інших потреб дітей та молоді.

Основними засадами соціального обслуговування є цілісність і збалансованість державних, громадських і приватних програм, серед яких найважливіше місце посідає служба планування сім'ї, працевлаштування молоді, пенсійного забезпечення, соціального страхування на випадок втрати роботи, організація життєдіяльності інвалідів, дітей-сиріт, а також соціально побутову та гуманітарну допомогу: надання соціальної допомоги інвалідам дитинства, праці, війни, одиноким матерям, які виховують дітей-інвалідів, іншим категоріям молоді, що потребують допомоги (покупка продуктів, прибирання квартири, приготування та доставка їжі, супроводження у поліклініку); гуманітарна допомога (їжею, одягом, взуттям, медикаментами) дітям та жінкам, молоді, змушеним покинути сім'ю через жорстоке поводження з ними; організація роботи благодійних столових, притулків для тимчасового проживання дітей, жінок та молоді, які виявилися у складних життєвих ситуаціях, а також осіб, які не мають постійного місця проживання.

Відомі такі види та форми соціального обслуговування: соціально-психологічна експертиза, спрямована на визначення проблем та кризових станів різних категорій молоді, оцінку психолого-педагогічних технологій корекції розвитку особистості; консультативно - медична робота, яка включає комплекс заходів з інформаційного та медичного обслуговування молоді, створення позитивно спрямованої програми життєдіяльності особистості; соціальна просвіта, що передбачає підвищення загальнокультурного рівня розвитку різних категорій молоді, умов включення її у соціальне життя, засвоєння та оволодіння його цінностями; психолого-педагогічна корекція, основне завдання якої - попередження та подолання негативних явищ у молодіжному середовищі, утруднень у спілкуванні та міжгрупових взаєминах, формування адекватної соціально значущої діяльності.

Соціальні послуги - це комплекс дій держави, відповідних громадських і приватних організацій, спрямованих на поліпшення умов життєдіяльності молоді, розширення можливостей її самореалізації; реалізацію особистісних, політичних, соціальних і культурних прав молодої людини. Надання соціальних послуг ґрунтується на різних формах власності, які забезпечують вільний доступ до видів і рівнів соціальних послуг.

Можна виділити такі види соціальних послуг: обов'язкові; постійні; тимчасові; платні; безкоштовні.

Зміст соціальних послуг становлять: соціально-педагогічна робота з підлітками і молодими людьми, які мають відхилення у поведінці; соціально-медична, психолого-педагогічна робота з тими, хто зазнав жорсткості, насильства; соціально-правовий, психолого-педагогічний захист прав та інтересів дітей, молоді; роз'яснення пільг молодим сім'ям, жінкам, неповнолітнім, молоді, дітям з неповних родин; формування правової свідомості в родині, відповідального ставлення до своїх батьківських функцій у розведених осіб та осіб, які не були у шлюбі; надання соціально-правової допомоги сиротам, інвалідам, а також сім'ям інвалідів, що мають неповнолітніх дітей, малозабезпеченим сім'ям групи ризику; надання всіх видів соціальної допомоги дітям і молоді, які стали жертвами екологічних і технологічних катастроф; тим, які потрапили в екстремальні ситуації (біженці, переселенці) тощо; соціальний патронаж молоді, яка має відхилення у фізичному розвитку: інваліди, особи, які пройшли курс лікування від алкоголізму, наркоманії та токсикоманії; індивідуальна робота з попередження та подолання шкідливих звичок (пияцтва, паління, вживання наркотиків, малорухливого способу життя та ін.); профілактика наркоманії та паління за оригінальними ефективними методиками, створення тренажерних кабінетів для юнаків та дівчат, кабінетів ЛФК; профорієнтація молоді з урахуванням стану її здоров'я [25, 12].

Соціальна підтримка - вид соціальної діяльності спеціально уповноважених органів держави, спрямованої на здійснення заходів для забезпечення гарантованого державою рівня життєдіяльності дітей, молоді та сімей з дітьми з урахуванням їхнього матеріального та фізичного стану, складу сім'ї, віку, здоров'я, участі в суспільному та іншому виробництві.

Зміст соціальної підтримки полягає у цільовій реалізації програм діяльності служб у системі соціальної роботи з молоддю.

Українське законодавство виділяє наступні напрямки соціальної підтримки: підтримка життєвого рівня молоді; надання державної допомоги, пільг та інших видів соціальної підтримки малозабезпеченій частині молоді, молодій сім'ї, в якій виховуються діти; матеріальне забезпечення у разі тимчасової або постійної втрати працездатності, втрати годувальника; реалізація заходів діючої системи соціального забезпечення; створення умов розвитку творчого потенціалу особистості, державної підтримки інтелектуальної еліти та обдарованої молоді; захист прав працездатної молоді у галузі праці в умовах різних форм власності.

Соціальна реабілітація - це вид соціальної діяльності спеціально уповноважених органів держави, соціальних служб для молоді, об'єднань громадян та інших соціальних інституцій, спрямованої на здійснення системи організаційних, економічних, правових, культурних, освітніх, лікувальних, оздоровчих та інших соціальних заходів щодо відновлення фізичного стану, честі, гідності, прав і свобод дітей і молоді; вплив, що визначається соціальною допомогою і соціальним захистом людей, які їх потребують через соціальну незахищеність, хворобу, соціальні функції або інші соціальні причини.

Напрямами соціальної реабілітації є виконання державних програм соціальної адаптації сиріт, молоді, яка повернулася з місць позбавлення волі; соціалізація дівчат-підлітків, які залишилися без піклування батьків; соціальної та психологічної адаптації сиріт-інвалідів; соціально-педагогічного захисту учасників навчально-виховного процесу в контексті Державної національної програми „Освіта”; заходи протидії пияцтву, алкоголізму, вживанню наркотиків та тютюну [34, 56].

Видами та формами соціальної реабілітації є: розробка правових та організаційних основ системи обстеження та лікування; превентивна робота з проблем пияцтва, алкоголізму, вживання тютюну серед молоді; пропагандистські заходи до міжнародних свят, Всесвітніх днів без тютюну, алкоголю, наркотиків; соціальна реабілітація та адаптація безробітних, емігрантів, людей, які змушені змінити своє місце проживання (сприяння в отриманні пільг, постійного житла, працевлаштування, перекваліфікація та влаштування на роботу з нової спеціальності тощо), інвалідів, пенсіонерів, жінок, які мають дітей, підлітків, тих, хто бажає зайнятися виробничою працею (сприяння у створенні кооперативів, малих підприємств, в укладанні трудових угод про роботу на дому тощо); сімей, які мають несприятливі соціально-правові умови; колишніх вихованців дитячих будинків та шкіл-інтернатів, які не мають батьків або залишилися без їхньої опіки (сприяння в отриманні матеріальної допомоги, житла, майна по спадщині, у працевлаштуванні або продовженні навчання); організація роботи відділень соціальної реабілітації.

1.2 Нормативно-правові засади реалізації соціальної молодіжної політики центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді

Будучи складною багаторівневою системою, соціальна робота з сім'ями, дітьми та молоддю орієнтована на особистість та її потреби і провадиться всіма соціальними інституціями, серед яких провідне місце належить соціальним службам.

Соціальними службами називаються спеціально уповноважені державні, громадські, інші соціальні установи, організації та спеціалізовані підрозділи, які здійснюють будь-які види соціально-педагогічної роботи з дітьми та молоддю. Вони втілюють в життя соціальну молодіжну політику - систему пріоритетних державних та ініціативно-громадських заходів і дій, спрямованих на створення належних правових, економічних, організаційних та інших умов, які забезпечують реалізацію можливостей дітей та молоді у різних сферах суспільного життя, розвиток їхньої ініціативи, активності й гарантують захист громадянських, політичних, соціальних, екологічних та інших прав і свобод.

Згідно з Декларацією про загальні засади державної молодіжної політики в Україні, ст. 6 Закону України „Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні” та постановою Кабінету Міністрів України № 648 від 13 серпня 1993 року „Про соціальні служби для молоді” була створена і почала діяти в Україні мережа центрів соціальних служб для молоді. Їх діяльність спрямована на реалізацію державних, національних та галузевих програм допомоги і підтримки дітей та молоді [2].

Відповідно до Закону України „Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні” органами державного управління створюються соціальні служби для молоді, які „надають молодим людям інформаційну, правову, психолого-педагогічну, медичну та інші форми соціальної допомоги, реалізують необхідні заходи з метою запобігання негативним явищам у молодіжному середовищі (правопорушенням, алкоголізму, наркоманії, токсикоманії, проституції тощо) та їх подолання, здійснюють соціальну опіку окремих категорій молоді, зокрема інвалідів, дітей-сиріт” [3].

Під поняттям „центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді” слід розуміти заклади, які створюються державою, діють відповідно встановлених державою норм і нормативів соціальної роботи з дітьми, молоддю та сім'ями, надають мінімальні гарантовані державою безкоштовні соціальні послуги (психолого-педагогічні, соціально-педагогічні, соціально-психологічні, соціально-медичні, соціально-економічні, юридичні, інформаційні) та соціальну підтримку як власними, так і залученими фахівцями.

Центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді є основною державною ланкою, яка здійснює соціальну роботу з дітьми, молоддю, жінками та сім'ями. Всі вони об'єднані спільною метою, є єдиним механізмом держави у реалізації соціальної політики для молоді, утворюючи таким чином систему, яка характеризується ієрархічною структурованістю та впорядкованістю її структурних одиниць, що забезпечує її стабільність, гнучкість та динамічність. Система центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді складається з центрів державного, регіонального та місцевого рівнів.

На державному рівні функціонує Український державний центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, який утворюється відповідним вищим органом державної виконавчої влади (міністерство, держкомітет).

На регіональному рівні в Україні діють 27 регіональних центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді (відповідно до територіально-адміністративного поділу України) - Республіканський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді (АР Крим), 24 обласні, Київський та Севастопольський міські центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. Центри регіонального рівня створюються відповідно за рішенням Ради Міністрів АР Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та належать до сфери їх управління. На місцевому рівні в кожному регіоні України діють районні, міські та районні у містах центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді [39, 33].

При здійсненні своїх функцій центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді співпрацюють з державними органами, установами, організаціями, підприємствами, так і недержавними організаціями (благодійними організаціями, кредитними спілками, громадськими організаціями, в т. ч. молодіжними) і підприємствами.

Станом на 1.07.2010 р., окрім Українського державного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, відповідні центри створені в 544 з 780 адміністративно-територіальних одиницях, а саме республіканський (АР Крим), 24 обласних, Київський та Севастопольський міські, 317 районних, 124 міських та 49 районних у містах, в яких працює близько 2708 штатних працівників (40% від нормативної кількості). В Донецькій області таких центрів 13 замість запланованих 27. Враховуючи і той факт, що не всі центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді укомплектовані спеціалістами, це значно утруднює реалізацію державних завдань щодо соціальної роботи з молоддю [44, 19].

Соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю в Україні проводять також 1500 спеціалізованих формувань, створених при центрах соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, зокрема: служби негайної психологічної допомоги „Телефон довіри”; центри ресоціалізації і реабілітації дітей та молоді; клуби дітей-інвалідів; консультативно-діагностичні служби для вступаючих до шлюбу; школи лідерів дитячих громадських організацій; соціальні служби „Пошта довіри”; клуби „Молода сім'я”; громадські приймальні; пункти обміну речей, що були в користуванні; пересувні медико-консультативні пункти; анонімні кабінети психолога; служби юридичного консультування; постійно діючі лекторії для підлітків; служби знайомств; молодіжні біржі праці та агентства зайнятості, інші.

Центри соціальних служб проводять роботу з дітьми, жінками, молоддю та сім'єю за такими видами: соціальне обслуговування; соціальна підтримка, соціальна профілактика; соціальна реабілітація.

Таким чином, центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, охоплюючи такі напрями роботи, стали невід'ємною і важливою структурою у системі державних соціальних установ, що реалізують соціальну політику в Україні.

У 2009 році центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді України надано 2226,4 тис. різних послуг, показник охоплення молоді послугами центрів (відсоткове співвідношення чисельності клієнтів, яким надано підтримку в центрах соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, до загальної кількості молоді) становив 24,2 %.

На діаграмі 1.2.1 наведено динаміку зміни показника охоплення молоді послугами центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді за 2004-2009 роки. При цьому, проблеми, з якими звертаються клієнти до центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, в основному потребують консультації психолога або соціального педагога (43%), організації вільного часу та матеріальної допомоги.

Діаграма 1.2.1 Динаміка змін показника охоплення молоді послугами центрів соціальних служб для сім'ї

Одним з найбільш значущих якісних показників роботи центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді є частка індивідуальної роботи у загальному обсязі наданих послуг, в цілому вона становить у 2009 році 18%.

Діаграма 1.2.2 Структура надання послуг за віком та статтю

Впродовж 2009 року до участі у різноманітних масових заходах, які проводили центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, залучено 2825,4 тис. учасників. Бесідами та лекціями (всього їх проведено 43.490) охоплено 1179,1 тис. молодих людей, тематичними семінарами і конференціями - 304,2 тис. спеціалістів. 1342,1 тис. молодих жителів України взяли участь у фестивалях, конкурсах, інших заходах. Розподіл учасників за показником їхньої участі у різноманітних масових заходах відповідно до тематичної спрямованості наведено на діаграмі 1.2.3.

Не важко помітити, що найбільш поширеними масовими заходами є заходи щодо підтримки творчої, обдарованої молоді - до них було залучено 21,5 % всіх учасників конкурсів, фестивалів тощо, що проводилися центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. Друге місце посідають лекції та бесіди з профілактики алкоголізму та наркоманії (14,5%). На третьому - бесіди і лекції з профілактики ВІЛ/СНІДу і венеричних захворювань - 13,5% [32, 42].

Діаграма 1.2.3 Розподіл учасників за показником їхньої участі у різноманітних масових заходах відповідно до тематичної спрямованості

Найбільш поширеними формами роботи є семінари та конференції, що проводяться центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді з метою підтримки творчої та обдарованої молоді - 21,1%, профілактики ВІЛ/СНІДу і венеричних захворювань - 12,1%, соціальної підтримки сім'ї - 12%, профілактики алкоголізму та наркоманії - 11,7%, правопорушень - 10,6%. Отже, можна дійти висновку, що масові заходи центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді найчастіше мають саме превентивний характер.

Центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді провадять різноманітну соціальну роботу широкого спрямування, що для зручності аналізу об'єднуються в комплексні види підтримки: соціально-медичну, психолого-педагогічну, правову, матеріальну (з розподілом на речову та грошову), інформаційну.

Розподілення видів підтримки за підсумками 2009 року наведено на діаграмі 1.2.4.

Діаграма 1.2.4 Зміна співвідношення видів підтримки, наданих центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді

Як видно з діаграми 1.2.4, найбільший процент допомоги припадає на індивідуальну (44%) та психолого-педагогічну підтримку (30%).

Вивчення динаміки зміни частки різних видів послуг у загальному обсязі наданої підтримки доводить, що за період існування центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді їх співвідношення зазнало відчутних змін (діаграма 1.2.5).

Діаграма 1.2.5 Показники видів підтримки, наданої центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді

Із зазначеної діаграми 1.2.5 можна зробити висновок, що в останні роки стрімко збільшується кількість надання інформаційної підтримки клієнтам центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та зменшується медично-соціальна, що пов'язано, в першу чергу, з кадровими проблемами центрів.

Таким чином, основними напрямами роботи центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді після тривалого періоду становлення та пошуку можна вважати: підтримку молодої сім'ї та жіночої молоді; сприяння працевлаштуванню та вторинній зайнятості молоді; сприяння творчому розвитку дітей та молоді, організацію їх змістовного дозвілля; організацію оздоровлення та відпочинку дітей та молоді; підтримку дітей та молоді з особливими потребами; соціальний патронаж дітей та молоді пільгових категорій; профілактику правопорушень та негативних явищ в молодіжному середовищі, пропаганду здорового способу життя; підтримку волонтерського руху. Саме на ці напрямки має спрямовуватися комплекс заходів щодо підвищення ефективності роботи центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді України.

РОЗДІЛ 2. СТАН ТА ПРАКТИКА СОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ СІМ'Ї, ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ ЧЕРЕЗ СИСТЕМУ ЦЕНТРІВ СОЦІАЛЬНИХ СЛУЖБ ДЛЯ СІМ'Ї, ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ

2.1 Державна підтримка молодої сім'ї та напрями її здійснення

Аналізуючи виконання сучасною сім'єю, зокрема молодою, її основних функцій, слід підкреслити, що в результаті соціально-економічної кризи життєвий рівень більшості сімей опинився за межею малозабезпеченості. Це зумовлено зменшенням зайнятості у всіх сферах суспільного виробництва, безробіттям, особливо прихованим, низьким рівнем оплати праці, відставанням номінальної заробітної плати від росту цін. Важливим засобом виживання молодих сімей є допомога батьків, інших родичів (2/3 міських і понад 1/2 сільських сімей). Лише чверть молодих сімей не отримує від батьків ніякої допомоги. Доходи з різних допоміжних засобів трудової зайнятості як джерел виживання має кожна третя молода сім'я. Погіршились житлово-побутові умови сімей. Перспектив на отримання власного житла молоді сім'ї майже не мають. Питома вага сімей, що покращили житлові умови в 2009 році, знизилась до 1,8%, з них багатодітні сім'ї - 2,1%, молоді сім'ї - 0,6%, одинокі матері - 1,7% (табл. 2.1.1). Важко сподіватися і на одержання кредитів на молодіжне будівництво, бо вони вкрай обмежені. Усі ці негаразди негативно позначаються на організації життєдіяльності сім'ї, взаємостосунках в ній, народженні дітей. Низька оплата праці, безробіття, відсутність належних житлових умов негативно позначаються на відтворенні населення України та його здоров'ї. Аналіз сучасної демографічної ситуації, її динаміка протягом останніх років свідчить про наявність в Україні поряд соціально-економічними проблемами глибокої демографічної кризи, негативні наслідки якої важко передбачити [44, 50].

Падіння життєвого рівня, невирішеність екологічних проблем, соціально-психологічний дискомфорт - все це примушує людей обмежувати розмір сім'ї.

Таблиця 2.1.1 Квартирна черга та поліпшення житлових умов молодих сімей (за даними Держкомстату України)

2005

2006

2007

2008

2009

Перебуває в черзі молодих людей - всього

178534

114196

106135

97371

92587

питома вага молодих сімей, які перебувають на черзі, до загальної кількості сімей ,%

6,8

4,7

4,6

4,5

4,6

Одержали житло молодих людей - всього

12376

1983

803

747

752

питома вага молодих сімей, які одержали житло, до загальної кількості сімей, %

5,3

2,4

1,4

1,6

2,0

Стан суспільної системи виховання та оздоровлення дітей також знаходиться у кризовому стані. Так лише до 20% молодих людей можна вважати здоровими. Інші мають різні види захворювань. Збільшилась кількість дітей з психічними розладами. Так в Україні налічується 120 тис. сімей, де виховуються діти - інваліди, а також 350 тис. сімей, де батьки - інваліди, які потребують постійного соціального захисту та підтримки.

Актуальними є проблеми планування сім'ї, збереження репродуктивного здоров'я населення. Основним засобом переривання вагітності в Україні є аборти, рівень яких один з найвищих у світі: на 100 пологів припадає 150 абортів. Як відомо, негативним наслідком абортів є безпліддя, не виношування дитини, ускладнення при пологах, смертність матерів, пологові травми у дітей. Зростання кількості розлучень, конфліктів між подружніми парами, батьками та дітьми свідчать про нестабільність взаємостосунків, перебування сімей у стресових ситуаціях, дефіцит позитивних емоцій, що позначається на соціальній активності людини, її працездатності, погіршує стан психічного та фізичного здоров'я, збільшує кількість дитячих захворювань, призводить до депресій, невротичних, психосоматичних розладів, сприяє появі важко виховуваності, алкоголізації, наркотизації підлітків та молоді, збільшує кількість випадків суїциду. Показовим в цьому плані є приведене нами соціологічне опитування в результаті якого ми отримали наступний розподіл відповідей на запитання „Чи потребує Ваша сім'я соціальної підтримки?”(табл. 2.1.2).

Таблиця 2.1.2 Розподіл відповідей на запитання Чи потребуєте Ви (Ви особисто або Ваша сім'я) соціальної підтримки (тобто матеріальної допомоги, пільг, інших видів підтримки)? залежно від працевлаштування, %

Серед працюючих

Серед тих, хто не працює

Ні, не потребую

19

18

Деякою мірою потребую

47

39

Відчуваю гостру потребу

27

34

Важко відповісти

7

9

Внаслідок зростання кількості розлучень, деформації шлюбно-сімейних відносин, нестабільності шлюбів збільшується кількість неблагополучних сімей, у яких створюються умови для негативного формування особистості дитини.

Таким чином, можна визначити характерні особливості сім'ї в Україні: криза сімейних традицій, родинно-побутової культури; інтенсифікація розлучень, розпадання шлюбів; зростання кількості неповних сімей; зростання кількості сімей з нерідними батьками; широка розповсюдженість абортів та позашлюбних зачать; прояви насильства у сім'ї; деградація шлюбно-сімейних відносин; зростання кількості неповнолітніх матерів; незнання сім'єю своїх прав у суспільстві; низький рівень загальної сексуальної культури та просвіти серед підлітків та молоді з питань сексу, шлюбу та сім'ї.

Всі вищезазначені проблеми вимагають від держави, суспільства вжиття необхідних заходів щодо запровадження системи соціального захисту родини, створення належних матеріально-побутових, морально-психологічних умов щодо розвитку і зміцнення української сім'ї, соціальної підтримки кожного її члена в усіх сферах життєдіяльності.

Соціальна робота з сім'єю - професійна, волонтерська, специфічна діяльність уповноважених соціальних органів держави і суспільства та сім'ї - спрямована на створення належних умов її життєдіяльності, розширення її можливостей в реалізації прав, визначених міжнародними і національними нормативними документами, забезпечення гармонійного та всебічного фізичного, морального й духовного розвитку її членів, задоволення культурних потреб, залучення до трудового, суспільно-творчого процесу.

Мета соціальної роботи з молодою сім'єю - соціальна профілактика, соціальний патронаж, соціальна реабілітація, надання психологічної, педагогічної, медичної, правової, інформаційно-консультативної, психотерапевтичної підтримки. Соціальна робота направлена не тільки на родину в цілому, а й на окремих членів - матір, батька, дитину та інших [37, 6].

Конкретними завданнями соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді є здійснення соціально-реабілітаційної роботи, надання різних видів послуг і соціальної підтримки різним категоріям сімей з метою підготовки до сімейного життя, стабілізації сімейних стосунків, допомоги батькам у вихованні дітей, сімейної психотерапії, організації сімейного виховання у педагогічно неспроможних сім'ях, тих, хто виховує дітей-інвалідів, а також надання підтримки малозабезпеченим, багатодітним, неповнолітнім та одиноким матерям.

На це і направлена реалізація програми центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді „Соціальний захист та підтримка сім'ї”. Програма передбачає створення умов щодо соціальної адаптації та соціалізації, самовизначення, самореалізації та самовдосконалення молоді у процесі підготовки її до сімейного життя, стабілізації взаємостосунків у сім'ях, наданні допомоги у вихованні дітей, збереженні сімейних традицій, духовного потенціалу кожної родини.

За цим напрямком центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді реалізують 285 програм: обласні - 26; районні - 192; міські - 58; районні у містах - 9.

Для найкращої реалізації цього напрямку діяльності в центрах соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді працюють спеціалізовані служби (консультативні пункти, центри сім'ї, служби знайомств, медико-психологічні служби, служби соціально-психологічної допомоги), клубні об'єднання (клуби молодої сім'ї, сімейного спілкування, багатодітних, неповних, студентських сімей, батьківської культури тощо), експериментальні майданчики.

Соціальними службами для сім'ї, дітей та молоді розробляються і видаються науково-методичні матеріали на допомогу спеціалістам, які працюють з молодими сім'ями, а також для молоді, що бере шлюб, батькам - з питань сімейного виховання тощо.

У процесі діяльності центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді визначились форми і методи роботи по реалізації програми „Соціальна підтримка молодої сім'ї”, які допомагають більш ефективно досягти поставленої мети. Реалізація програми відбувається у чотирьох напрямках: підготовка молоді до сімейного життя; робота з молодими сім'ями по стабілізації сімейних стосунків; школа батьківської підтримки; сімейна психотерапія [40, 78].

Робота проводиться індивідуальна, індивідуально-групова, масова. Методи роботи, які є найбільш ефективними при реалізації програм цього напрямку, - лекції, бесіди, диспути, індивідуальні та групові консультації, тренінгові заняття, рольові ігри, тестування, проективні методики та ін.

Основною формою роботи центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді у цьому напрямку є також створення консультативних пунктів, клубів молодої сім'ї. Велике значення має і сімейна психотерапія - найбільш складна ділянка роботи в реалізації програм центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. Вона передбачає соціальну реабілітацію сімей з дисгармонією у сімейних взаємостосунках, вплив на конфліктні ситуації, де члени сім'ї зловживають алкоголем, наркотичними речовинами, мають різні види нервових захворювань, що створює загрозу для стабільності сім'ї.

До реалізації соціальних програм по роботі з молодими сім'ями широко залучаються волонтери.

В основу розробленої програми „Україна - 2010” покладено стратегічне завдання - забезпечити пріоритет прав і безпечної життєдіяльності людини через розширення адресної соціальної допомоги найбільш соціально незахищеним верствам населення. Для практичної реалізації цього завдання у лютому 1999 року Кабінет Міністрі в України прийняв постанову „Про запровадження адресної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям”.

Разом з тим, молода сім'я в Україні у сучасних умовах існування потребує ще більшої уваги і допомоги перш за все у соціально-економічному плані шляхом створення державного комплексу правових норм, що забезпечить можливість самореалізації родиною економічної, соціальної, репродуктивної і виховної функцій, поширення соціально-реабілітаційної роботи з проблемними, конфліктними сім'ями, такими, що розлучаються і перебувають у кризовому стані тощо.

Отже, діяльність центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді з реалізації такого напрямку роботи як соціальна підтримка молодої сім'ї має чітко розроблену програму. Складові програми досить динамічні, постійно удосконалюються, враховуючи інноваційні технології, що виникають у процесі реалізації.

2.2 Гендерна політика та практика реалізації напрямку „Соціальна підтримка жіночої молоді”

Роль та місце жінки в суспільстві - одне з одвічних питань нашого буття. Особливої гостроти й актуальності воно набуває в нашій молодій державі трансформаційного періоду, коли громадянське суспільство лише починає створюватись. Високий статус жінки в Україні - це запорука і надзвичайно висока мета цивілізованої та багатої держави. Дівчата і молоді жінки, які становлять більш 54% представників своєї вікової категорії, відчувають на собі тягар подвійних проблем - і молодіжних, і жіночих, зумовлених специфікою соціальних ролей та статусу, особливостей процесів інтеграції в суспільстві.

Надзвичайно турбує погіршення здоров'я жінок. Показовим в цьому плані є діаграма 2.2.1, що ілюструє розподіл народжених у матерів, молодших 20 років:

Діаграма 2.2.1 Розподіл народжених у матерів, молодших 20 років

Аналіз рівня здоров'я дівчат-підлітків показав, що серед цієї групи зростає частота серцево-судинних захворювань, анемій, захворювань нирок і статевих органів.

Дані статистики свідчать, що кількість матерів, які виховують дітей без батька, в кожній країні різна. Але в Україні з високим рівнем розлучень кількість таких сімей збільшується. Фемінізація бідності, безробіття стає характерною рисою країн з перехідною економікою, до яких відноситься і Україна. Згідно з офіційною статистикою кількість безробітних жінок становила понад 400 тис. осіб (60%), а заробітна плата, в порівнянні з чоловіками, у жінок на третину менша. Вищу або середню спеціальну освіту в Україні має кожна друга працююча жінка, а серед чоловіків близько 35%. Жінки становлять більшість серед звільнених з підприємств і організацій різних форм власності фактично всіх галузей економіки, причому в промисловості їх частка сягає 64%, а серед звільнених у зв'язку з конверсією підприємств оборонного комплексу - майже 69% [26, с.71].

Одним з численних негативних наслідків бідності є зростання сексуальної експлуатації дівчат та молодих жінок і, як результат, - збільшення кількості венеричних захворювань і СНІДу.

Насильство щодо дівчат або жінок - загальна проблема для різних суспільств та культур, як західних, так і східних. Дуже актуальною є ця проблема і для України. Дані соціологічних опитувань доводять, що 12% опитаних молодих жінок стають жертвами фізичного і психічного насильства у власному сімейному житті, яке ніби „приховане”.

Індикатором неблагополуччя в державі є показники зростання безробіття серед молодих жінок, їхнє перебування за межею бідності, зріст злочинності, проституції, зловживання наркотиками і алкоголем, захворювання, в тому числі пов'язані з втратами репродуктивного здоров'я, вагітністю, абортами, дітонародженнями у дівчат-підлітків та неповнолітніх, збільшення суїцидів, депресивних станів.

За 2009 рік з напрямку „Соціальна підтримка жіночої молоді” надано соціальної допомоги 158.627 молодим жінкам, проведено лекцій, бесід - 4.980, якими охоплено 96.102 особи, тематичних семінарів, “круглих столів” - 474, в яких взяло участь 18.883 особи.

Важливим завданням центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді в роботі з жіночою молоддю є надання допомоги в оволодінні комплексом психолого-педагогічних, юридичних, медичних знань та навичок, необхідних для самоствердження особистості, профілактики жіночої злочинності, проституції, запобігання насиллю [29, 77]. З цією метою створені спеціалізовані соціальні служби соціально-психологічної допомоги та пункти консультативної служби соціальної адаптації, „школи майбутніх мам”, „школи виживання”, „служби знайомств”, медико-соціальні кабінети. За даним напрямком в Україні діє понад 200 спеціалізованих соціальних служб. Поширюється практика роботи виїзних консультативних пунктів у навчальних закладах, сільській місцевості, де молодь може отримати консультації психолога, лікаря, юриста. Загалом в Україні діє 28 консультативних пунктів з цього напрямку роботи.

Як компенсаторна форма освіти продовжують діяльність вечірні та недільні жіночі гімназії. У системі центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді діє 26 вечірніх та недільних гімназій, у них навчається понад 1000 дівчат. Слухачки отримують необхідні в подальшому соціальному становленні знання, готуються до виконання соціальних ролей: жінка-дружина, жінка-мати, жінка-лідер [32, 18].

Однією з найефективніших форм групової роботи є об'єднання дівчат - підлітків, молодих жінок в клуби, головними завданнями діяльності яких є: формування адекватного уявлення про соціальну роль жінки в суспільстві; сприяння підвищення культурного рівня; підготовка до сімейного життя; формування духовних цінностей; сприяння розвитку активної життєвої позиції.

Як відомо, загальний рівень безробіття в Україні становить 4,3%, серед жінок - 5,5%. Працевлаштуванням жінок в міру своїх можливостей займаються практично всі центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

Отже, у роботі з жіночою молоддю фахівці центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді використовують різні форми і методи роботи: лекції, бесіди, семінари, диспути, індивідуальні консультації, тренінги, групові заняття, масові заходи.

Так з напрямку „соціальна підтримка жіночої молоді” Хмельницький обласний центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді співпрацює з державними установами та громадськими організаціями.

На місцевому телебаченні, радіомовленні та на сторінках газет започатковані тематичні рубрики, в яких висвітлюються жіночі проблеми. Проте, на нашу думку, поза увагою Хмельницького обласного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та більшості аналогічних центрів країни, залишаються такі категорії жіночої молоді як молоді жінки сільської місцевості, безробітні жінки, неповнолітні матері, молоді жінки з девіантною поведінкою. Тому ці напрямки удосконалення роботи необхідно вважати пріоритетними для центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

2.3 Державна програма сприяння працевлаштуванню та вторинній зайнятості молоді

Трудова діяльність - одна з найважливіших сфер життєдіяльності людини, реалізація якої дає змогу не лише отримати певні матеріальні блага, а й задовольнити свої природні потреби самореалізації в конкретній діяльності, проявити здібності та можливості. Аналіз статистичних даних по Україні свідчить про те, що рівень безробіття серед працездатного населення постійно збільшується і станом на 01.10.2009 р. становить 4,19%, що складає 1.184.497 осіб. Найменш конкурентоспроможна на ринку праці сьогодні міська молодь віком 15-19 років, яка здебільшого не має професійної освіти і досвіду роботи. З-поміж цієї категорії майже кожен другий з економічно активних безробітний. Взагалі проблема безробіття більш актуальна для міської молоді, ніж для сільської. Частка безробітної молоді з-поміж цих груп становить відповідно 23,6 і 12,7% (табл. 2.3.1).

Таблиця 2.3.1 Рівень безробіття молоді на ринку праці в Україні у 2009 році, % (за даними Держкомстату України)

Все населення

Молодь

У т.ч. за віковими групами

15-19 років

20-24 років

25-29 років

Рівень безробіття* молоді за місцем проживання та статтю

Все населення

12,0

20,5

40,4

23,2

14,2

Міське населення

14,3

23,6

48,0

26,4

19,9

Сільське населення

6,3

12,7

26,1

15,3

6,7

Жінки

11,7

19,8

44,3

21,7

13,1

Чоловіки

12,4

21,1

37,1

24,3

15,1

Рівень безробіття* молоді за освітою

Всього

12,0

20,5

40,4

23,2

14,2

Повна вища

7,4

11,5

-

16,2

9,4

Базова вища

11,8

18,2

47,8

22,0

12,8

Професійно-технічна

14,9

23,3

45,2

25,0

17,3

Повна загальна

14,0

23,2

41,2

25,0

15,1

Базова загальна

11,0

22,4

32,7

22,7

14,7

Початкова загальна

4,1

16,1

24,4

9,1

15,0

* Рівень безробіття розраховано за середньорічними даними щоквартальних вибіркових обстежень економічної активності населення як відношення чисельності безробітного населення у віці 15 - 70 років та молоді у віці 15 - 29 років до чисельності економічно активного населення відповідного віку.

Найбільш напруженою ситуація складається з молодіжною зайнятістю. Так на 01.10.2009 р. чисельність безробітної молоді складає 321.028 осіб, що становить 28% від загальної чисельності незайнятих громадян. Але це офіційні цифри, які не враховують прихованого безробіття. Отже, реальний рівень безробіття значно вищий за офіційний. Водночас показник реальної зайнятості молоді значно нижчий, ніж всього населення, - лише 44%, у тому числі 43% з-поміж міської й 48% - сільської молоді (табл. 2.3.2).


Подобные документы

  • Соціально-правовий аспект роботи із дітьми в Білоцерківському районному центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. Розробка та впровадження проектних технологій у роботі з дітьми. Надання психолого-педагогічної та юридичної допомоги молоді.

    дипломная работа [261,1 K], добавлен 04.06.2016

  • Соціальні молодіжні проблеми та служби для молоді. Громадські молодіжні об'єднання i цільові комплексні програми. Cуб'єкти та об'єкти соціальної роботи з дітьми i молоддю. Види та форми соціальної профілактики, допомоги (підтримки) молоді та супровід.

    реферат [604,9 K], добавлен 10.08.2010

  • Молодь як суб’єкт соціального захисту. Нормативно-правова база соціального захисту молоді. Особливості організації роботи соціальних служб для молоді. Приблизна програма реалізації молодіжної політики в регіоні. Практика соціального захисту молоді.

    магистерская работа [114,5 K], добавлен 10.11.2010

  • Проблеми молоді в сучасній науковій думці і соціальному просторі Росії. Зміст державної молодіжної політики. Завдання молодіжних програм і проектів. Рекомендації щодо розвитку соціальної роботи з молоддю в Україні в контексті досвіду Російської Федерації.

    дипломная работа [143,7 K], добавлен 19.11.2012

  • Методологічні основи дослідження основних засад організації соціальної роботи з дітьми-інвалідами. Сутність, значення, специфіка та провідні напрямки організації соціальної роботи з дітьми-інвалідами. Організація соціальної реабілітації дітей-інвалідів.

    дипломная работа [48,8 K], добавлен 12.08.2010

  • Аналіз причин стрімкого розвитку зловживання наркотичними речовинами серед підлітків та молоді, знайомство з проблемами. Розгляд особливостей оптимізації технологій соціальної роботи з наркозалежною молоддю, характеристика нормативно-законодавчої бази.

    курсовая работа [6,3 M], добавлен 05.01.2014

  • Сутність соціальної політики, основні напрямки її здійснення. Характеристика системи соціального захисту та соціального страхування. Особливості функціонування соціальної політики в Україні та інших державах. Людина як суб'єкт соціальної політики держави.

    учебное пособие [488,3 K], добавлен 03.05.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.