Технології соціально-педагогічної терапії засобами мистецтва

Третій етап - індивідуальна образотворча діяльність

Цей етап припускає індивідуальну творчість для дослідження власних проблем і переживань. Прийнято вважати, що всі види підсвідомих процесів, у тому числі страхи, сновидіння, внутрішні конфлікти, ранні дитячі спогади, відбиваються в образотворчій продукції при спонтанній творчості. Більше того, заняття візуальним мистецтвом, на думку англійського арт-терапевта С. Скейфі, сприяють розкриттю внутрішніх сил людини. Таким чином, людина невербальною мовою повідомляє про свої проблеми і почуття, вчиться розуміти й аналізувати свої емоції. За твердженням Е. Крамер, продукт образотворчої діяльності сублімує руйнівні, агресивні тенденції автора і попереджає тим самим їхній безпосередній прояв у вчинках.

Учасники занять, як правило, розрізняються за ступенем готовності до експресії, до контакту з арт-терапевтом, до відкритості у вербалізації своїх переживань. Деякі діти і дорослі намагаються створювати реалістичні, красиві малюнки, тому необхідно пояснити учасникам заняття, що їхні роботи не будуть оцінюватися. Важливий процес спонтанної творчості, емоційний стан «малювальника», його внутрішній світ, пошук адекватних засобів самовираження.

Даний етап заняття передбачає непряму діагностику. Так, деякі додаткові відомості про автора можна одержати при інтерпретації малюнків відповідно до критеріїв відомих проективних методик (див.). Однак варто уникати прямолінійних аналогій і поспішних висновків. При виборі образотворчих засобів потрібно враховувати стан особистості, її потребу в приховуванні травматичних переживань, бажання контролювати емоції. На перших заняттях учасники прагнуть працювати знайомими і звичними засобами, і тільки в міру подолання психологічного захисту починають експериментувати, стають більш експресивними. Як правило, діти з високою особистісною чи ситуативною тривожністю спочатку малюють простим олівцем, багаторазово виправляючи зображення, а тільки потім розфарбовують його. Коли переборені захисні тенденції, фарби здатні викликати сильний емоційний відгук, стимулювати уяву і прагнення творчості. Поліфонія кольорів і відтінків дозволяє більш точно відобразити настрій і психічний стан.

Прийнято вважати, що пластичні матеріали (глина, пластилін, тісто) найбільшою мірою підходять для вираження сильних переживань, агресивних почуттів, страхів.

Використання техніки колажу нерідко допомагає перебороти невпевненість, ситуативну тривожність, пов'язану з відсутністю художнього таланту. Колективна робота над створенням колажу сприяє проясненню взаємин в групі.

Четвертий етап - активізація вербальної і невербальної комунікації

Головне завдання цього етапу полягає у створенні умов для внутрішньогрупової комунікації. Кожному учаснику пропонується показати свою роботу і розповісти про неї. Ступінь відкритості і відвертості самопрезентації залежить від рівня довіри до групи, до арт-терапевта, від особистісних особливостей дитини. Якщо вона з якихось причин відмовляється від висловлювань, не слід наполягати. Можна запропонувати учасникам скласти історію про свій малюнок і придумати для нього назву. Починати розповідь можна словами «Жила собі людина, схожа на мене...». Такий початок полегшує вербалізацію внутрішнього стану і підсилює ефект проекції та ідентифікації. По розповіді учасника можна зрозуміти, кого він засуджує, кому співчуває, ким захоплюється. Тому неважко скласти уявлення про нього самого, його цінності та інтереси, відносини з навколишніми.

П'ятий етап - колективна робота в малих групах.

Учасники придумують сюжет і програють невеликі спектаклі. Переклад травмуючих переживань у комічну форму призводить до катарсису, звільненню від неприємних відчуттів, емоцій.

Шостий етап.- рефлексивний аналіз

Заключний етап припускає рефлексивний аналіз у безпечній обстановці. Необхідна присутність елементів спонтанної «взаїмотерапії» у вигляді доброзичливих висловлювань, позитивного програмування, підтримки. Атмосфера емоційної теплоти, емпатії, турботи дозволяє кожному учаснику арт-терапевтичної сесії пережити ситуацію успіху в тій чи іншій діяльності. Діти здобувають позитивний досвід самоповаги і самосприйняття, у них зміцнюється почуття власної гідності, поступово коректується образ «Я». На завершення необхідно підкреслити успіхи всіх і кожного окремо [2].

Висновки до ІІ розділу

Отже, арт-терапія є однією з технологій соціально-педагогічної терапії засобами мистецтва. Арт-терапія є засобом вільного самовираження і самопізнання, оскільки художня творчість допомагає зрозуміти й оцінити свої почуття, спогади, образи майбутнього, знайти час для відновлення життєвих сил і спосіб спілкування із собою.

Основна мета арт-терапії складається в гармонізації розвитку особистості через розвиток здатності самовираження й самопізнання.

Корекційні можливості арт-терапії пов'язані з наданням клієнтові практично необмежених можливостей для самовираження й самореалізації у продуктах творчості, ствердженням і пізнанням свого "Я". Створювані клієнтом продукти, об'єктивуючи його афективне відношення до світу, полегшують процес комунікації й установлення відносин зі значимими іншими.

Творчий досвід, усвідомлення себе, розвиток нових навичок і умінь, дозволяють цим людям більш активно і самостійно брати участь у житті суспільства, розширюють діапазон їхнього соціального і професійного вибору. Розвиток творчого потенціалу людини сприяє її можливостям приймати рішення, більш успішно будувати своє життя.

Арт-терапевтичне заняття має свою специфічну структуру, зокрема, етапи налаштування, актуалізації візуальних, аудіальних, кінестетичних відчуттів, індивідуальної образотворчої діяльністі, активізації вербальної і невербальної комунікації, колективної робота в малих групах та рефлексивного аналізу.

Висновки

Отже, соціально-педагогічна терапія є важливою складовою соціально-педагогічної діяльності і трактується як цілеспрямований процес практичного впливу соціального педагога на конкретні форми проявів соціальних відносин або соціальних дій.

Основною метою соціально-педагогічної терапії є оптимізація відносин в системах «людина-людина», «людина - група», «людина - світ», а об'єктом соціально-педагогічної терапії може бути не тільки сам клієнт з його особистими проблемами та взаєминами із найближчими людьми, але і робота, житло, сусіди, друзі, знайомі, тощо.

На сьогодні існує багато технологій соціально-педагогічної терапії, зокрема, в практиці надання соціально-педагогічних послуг спеціалісти широко використовують ігрову терапію, арттерапію, бібліотерапію, казкотерапію, логотерапію, лялькотерапію, музичну терапію, танцювальну терапію, психогімнастику, епістолярну терапію тощо.

Особливе місце в соціально-педагогічній терапії займає терапія мистецтвом як один з методів соціально-педагогічної роботи, що використовує можливості мистецтва для досягнення позитивних зрушень в емоційному, інтелектуальному і особистісному зростанні людини. А однією з розповсюджених технологій терапії мистецтвом є арт-терапія як засіб гармонізації розвитку особистості через розвиток здатності самовираження й самопізнання.

В свою чергу творчий досвід, усвідомлення себе, розвиток нових навичок і умінь, дозволяють цим людям більш активно і самостійно брати участь у житті суспільства, розширюють діапазон їхнього соціального і професійного вибору, що безпосередньо здійснює позитивний вплив на особистість клієнта.

Список використаної літератури

мистецтво соціальна педагогічна терапія

1. Актуальні проблеми соціально-педагогічної роботи (модульний курс дистанційного навчання) /А.Й. Капська, О.В. Безпалько, Р.Х. Вайнола; Загальна редакція А.Й. Капської. - К., 2002 - 256с.

2. Арт-педагогіка і арт-терапія в спеціальну освіту / Е.А. Медведєва, І.Ю. Левченко, Л.М. Коміссарова, Т.А. Добровольська. - М., 2001 - 176с.

3. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике. - СПб.: Питер Ком, 1999. - 528с.

4. Діти "групи ризику": психологічні, соціальні та правові аспекти. - К.: Київська міська державна адміністрація, Служба у справах неповнолітніх, 2001 - 197с.

5. Иванов В.Н. Социальные технологии в современном мире. - М., 1996 - 183с.

6. Звєрєва І. Д. Соціальна педагогіка: теорія і технології: підручник /. І. Д. Звєрєва. - К.: Центр навч. л-ри, 2006. - 316 с.

7. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання: Навч. посібник. - К.: Вища школа, 1997 - 275с.

8. Копитін А.І. Основи арттерапії. - СПб., 1999 - 172с.

9. Копытин А.И. Руководство по групповой арт-терапии. - М.: Речь, 2003. - 444с.

10. Методика и технологии работы социального педагога: Учебное пособие для студ. высш. учеб. зав. /Б.Н. Алмазов, М.А.Беляева, Н.Н.Бессонова и др. Под ред. М.А.Галагузовой, Л.В.Мархадаева. - М. - Издат. центр «Академия», 2002 - 287с.

11. Мудрик А.В. Соціальна педагогіка. - М.: Видав. Центр «Академія», 2000 - 285с.

12. Основы возрастного психологического консультирования; Учебно-методическое пособие / Под ред. А.Г. Лидерса. - М.: Изд-во МГУ., 1991 - 189 с.

13. Психология личности: Словарь-справочник / Под. ред. П.П. Горностая, Т.М. Титаренко. -- К., 2001 - 249с.

14. Психология социальной работы: Уч. пособние /О.В. Боголюбова, Г.Л.Васильєва и др. Под общ. ред. М.А. Гулипой. - СІІб.: Питер, 2004 - 293с.

15. Сластенин В.А., Исаев И.Ф., Мишенко А.И., Шиянов Е.Н. Педагогика: Учеб. пособие. -- М., 1997 - 325с.

16. Словарь-справочник по социальной работе / Под ред. д-ра ист. наук проф. Е.И.Холостовой. - М.: Юрист, 2000 - 202с.

17. Социальная педагогика: Курс лекций / Под общ. ред. М.А. Галагузовой. - М., 2000 - 265с.

18. Социальная педагогика: Учебное пособие для вузов / Под ред. В.А.Никитина. - М.: Владос, 2000 - 291с.

19. Социальная работа /Под общ. ред. В.И.Курбатова. - Ростов н/Д.: Феникс, 2000 - 311с.

20. Теория и методология социальной работы /Под ред. С.И.Григорьева. -- М., 1994 - 298 с.

21. Технології соціальної роботи: Навч. посібник /Заг. Редакція А.Й.Капської. К., 2000 - 276 с.

22. Технология социальной работы: Учебное пособие для вузов / Под ред. И.Г.Зайнышева. - М.: Владос, 2000 - 388 c.

23. Шакурова М.В. Методика й технология работы социального педагога: Уч. пособие для студ. высш. пед. уч. заведений. - М.: Изд. центр "Академия", 2002 - 271c.

24. Формування культури здоров'я дівчинки-підлітка: Методичний посібник. - К.: Інститут проблем виховання АПН, 2004 - 121c.

25. Шахрай В.М. Технології соціальної роботи. Навч.посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006 - 253c.

26. Шакурова М.В. Методика й технология работы социального педагога: Уч. пособие для студ. высш. пед. уч. заведений. - М.: Изд. центр "Академия", 2002 - 263c.

27. Шелихова Н.И. Техника педагогического общения /Под ред. М.Р.Гинзбурга. - М., 1998 - 142c.

28. Широкова Е.Ф. Основы педагогической технологии: Учеб. пособие. -- Барнаул, 1995 - 256c.

29. Лікування мистецтвом - Режим доступу: vokrugsveta.ru.

30. Алексеева Л.Л. О теоретических предпосылках педагогики искусства/Л.Л. Алексеева // Педагогика искусства. - 2008. - № 1. - Режим доступу: http: www.art-education.ru/AE-magazine.

Размещено на Allbest.ru