Про зміст поняття геокультурної системи в українському соціумі

Вивчення феномену геокультурної системи як проблеми природного середовища у географічному плані і проблеми сприйняття їх кожною культурою різноманітних етносів, мешканців цієї території. Алгоритм зв'язків природного, культурного і етноландшафту в соціумі.

Рубрика Социология и обществознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 06.02.2011
Размер файла 104,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Про зміст поняття геокультурної системи в українському соціумі

Мамулькіна О.Г.

Пошукувач Мелітопольського

державного педагогічного

університету імені Б. Хмельницького

Методист МПДЮТ м. Запоріжжя

Вивчення геокультури сьогодні стає актуальним напрямком в галузях культурології і географії. Це пов'язано з процесом гуманізації суспільства, з формуванням у науці особливого геокультурного підходу, що відбиває зміну самої парадигми всесвітньо-історичного розвитку, від техноцентризму до культуроцентризму, і може стати основою майбутнього суспільства пост- матеріальних цінностей, інформаційного етапу суспільного розвитку.

Об'єктом пропонованої статті є феномен геокультурної системи. Предметом розвідки вважаємо розгляд змісту поняття геокультурної системи. Метою дослідження визначаємо розгортання змісту поняття геокультурної системи в українському соціумі.

Отже, геокультура об'єднала в собі проблеми природного середовища у географічному плані і проблеми сприйняття їх кожною культурою різноманітних етносів, мешканців цієї території. Таким чином, ми можемо зазначити, що геокультура у сучасному часі дає можливість вивчення проблем і прогнозування напрямів розвитку взаємовідносин між природою і суспільством на майбутнє. Позначимо часову логіку розвитку геокультури схематично (див. схему 1)

Схема 1.Місце геокультури в дослідженні проблеми взаємодії "суспільство-природа" (схема автора)

Зі схеми можна спостерігати зміни у відносинах природи та людини у часі, які ускладнювались залежно від культурного розвитку соціуму упродовж історичного часу.

В нашому дослідженні термін "геосистема" розглядається у двох напрямах - як складне географічне утворення і як складний інтегрований географічний об'єкт.

Цілісність геокультурних систем забезпечується наявністю прямих і зворотних зв'язків між населенням, державою та природно-територіальними комплексами. Специфікою цих систем є: багатофакторність розвитку, активна системоформуюча роль антропогенного фактору; поліморфізм; полісистемність; полі структурність, багатовимірність часу розвитку підсистеми; динамізм; мінливість; відносна нетривалість існування; особливий тип просторово-часових внутрішніх та зовнішніх зв'язків; підвищений ступінь диференціації; дискретності, контрастності, мінливості територіальної структури; умовність меж. [1,14]

У нашому дослідженні геокультурна система розглядається як поняття для аналізу і пізнання взаємодії географічних контекстів (конкретних просторово-часових сполучень ландшафтів та формуючих їх факторів) з сукупністю взаємодіючих геокультурних спільнот людей і елементів антропогенного походження у суцільному цілому. Позначимо геосистему, яку будемо використовувати у розгляді геокультури Запорізької області, схематично (див. схему 2).

У феномені геокультури ми аналізуємо, як фундаментальне, поняття "геокультурний простір". Кожний з об'єктів складається з елементів, які розташовані один співвідносно з іншим, що робить будь-який об'єкт просторовим. Тобто властивість об'єктів займати простір, місце серед інших, граничити з іншими об'єктами є загальною характеристикою простору. Поняття "простору" у всіх науках піддавалось більш-менш значній логічній обробці, тому втратило первісний сакральний зміст. Так, в географії панує фізико-геометричне уявлення простору, тобто об'єкти Світу визначаються через їх протяжність та тривимірність. [2,14]

Німецький філософ М.Хайдеггер зробив спробу побудувати духовну модель простору. Він закликає прислухатись до мови, бо у слові вчувається простягання, яке передбачає у своєму русі просторовість, волю від перешкод, де є відкритість для входження до нього різних суб'єктів, тіл, протікання процесів.[3,314]

Згідно теорій загальнокультурного руху модернізму, раціональне проектування громадського життя націлене на ідеал як оптимальну організацію простору, - тобто поняття "простору" набуває активного творчого змісту.[4,36]

Суб'єктивна різнорідність географічного простору виникає не лише з об'єктивною його різнорідністю, але і завдяки нерівномірності осмислення його об'єктів. Семіотично впорядкований простір стає життєвим. Тобто географічний простір природним чином стає часткою семіосфери - простору культури "всередині якого тільки і можливі семіотичні процеси".[5,444]

В нашому дослідженні геокультурний простір - це система усталених культурних дійсних уявлень, що формувались на певній території, де в результаті співіснування, переплетіння, взаємодії, зіткнення різноманітних вірувань, культурних традицій та норм, ціннісних установок, глибинних психологічних структур сприйняття й функціонування картин світу створюється геосистема з різного порядку елементів штучного походження. Геокультурний простір виступає не тільки як своєрідний контекст, у взаємодії з яким формується культура, але і як її власна невід'ємна частина.

Схема 2. Геокультурна система (схема автора)

Важливу частину геокультурного простору складає геокультурний ландшафт, на базі якого формується геокультурний образ. Для геокультурного ландшафту характерні: давня структура природокористування, пейзажні особливості, традиційні форми та характер забудов населених пунктів, відношення етносу до нього як до "домівки".

Ми розглядаємо ландшафт не тільки як географічне поняття, а й загальнокультурне, що визначає його як простір, образ якого формується конфігурацією місць, які займають та змінюють належні до нього компоненти. Таким чином, ландшафт постає не як простір, а лише його образ.

У дослідженні ми спираємось на поняття культурної географії як міждисциплінарний науковий напрямок, об'єктом якого є просторова розмаїтість культур. Розглянемо поширення культур по території Запорізької області, вивчаючи просторову диференціацію елементів культури - артефактів і ментифактів - та їхню виразність у ландшафті і зв'язок з географічним середовищем. Також зазначимо уявлення про географічний простір у різних культурних контекстах, образів різних місцевостей і територій Запорізької області, ставлення місцевих співтовариств до того природного і соціального середовища, де вони мешкають.

Дослідження геокультурного образу Запорізької області ґрунтується на комплексному підході до вивчення суспільства і природи, припускаючи залучення до його структури, окрім компонентів природи, місцевості і місця, всього спектру матеріальних і духовно-інтелектуальних компонентів культури та етнокомпонентів. Таким чином, сутність взаємостосунків людини і ландшафту виражається у будуванні місця проживання, розуміння культурного ландшафту крізь призму цінностей певної культури, урахування екологічного і природного досвіду, господарської практики, менталітету її носіїв. У такому сенсі культурний ландшафт, що є середовищем життєдіяльності і спрямованого природокористування того чи іншого етносу, будь-якої спільноти людей - є геокультурним ландшафтом, навіть якщо він і не має відчутних слідів техногенного впливу людини на природу. Тобто процес освоєння простору має культурну складову.

Таке освоєння призводить до формування культурних центрів, що виступають не тільки центрами поширення інновацій, але і центрами світосприйняття. Це виявляється у складанні регіональної міфології, і в топоніміці, і в регіональній організації геокультурного простору. Тобто геокультурний ландшафт буде розглядатися як єдиний генетично-територіальний синтез образів, які формуються на характеристиках, символах, знаках етнічного, політико-історичного, географічного, конфесійного, лінгвістичного сприйняття етнічним співтовариством "свого" простору.

У дослідженні ми спираємося на таки рівні геокультурної системи як:

геокультурний знак - це предмет, географічний об'єкт, зображення, яке має умовне культурне значення і характерну вказівку в соціумі;

геокультурний символ - це предмет, ідея, географічне позначення, культурне позначення якого-небудь поняття або ідеї;

геокультурна характеристика - це опис, визначення характерних відмінних властивостей якого-небудь об'єкту або простору.

На кожному рівні ми використовуємо необхідні для розгляду елементи:

геокультурні знаки - природні, первісні, міфологічні, традиційні, державні;

геокультурні символи - природні, первісні, міфологічні, традиційні, державні, архетипи; архетип (первинні типи, елементи людської психіки, які приховані в колективному підсвідомому, спільному для людства) - природи, України-Русі;

геокультурні характеристики - історичні, географічні, культурологічні.

В свою чергу, ядро геокультурного ландшафту поділяється на групи: природний ландшафт, культурний ландшафт і етноландшафт. Кожна група складається з елементів, які створюють феномен образу геокультурного ландшафту. Так, природний ландшафт складається з:

- природних компонентів - гірських порід, повітря, води, ґрунтів, рослинності, тваринного світу, людини;

- місцевості - це ділянка земної поверхні з усіма її елементами: рельєфом, ґрунтами, водами, рослинністю, шляхами зв'язку, населеними пунктами, промисловими, сільськогосподарськими та соціально-культурними об'єктами;

- місця - це онтологічна категорія наукових досліджень геокультурного ландшафту. Людина абстрагувала "місце" на основі зіставлення двох тіл, тобто свого власного і розташованої зовні речі. Зіставляючи себе з будь-яким іншим тілом, суб'єкт розрізняє місця і наділяє їх змістом. Дуже важливо, що поняття "місце" дозволяє утримувати сукупність природних і культурних процесів, а це особливо необхідно в гуманітарно-ландшафтних дослідженнях. Окрім того, це поняття дозволяє залучити в дослідження історико-культурний і гуманітарний матеріал.

Таким чином, місце і простір - взаємодоповнюючі поняття. Вони пов'язані процедурою продовження. Між ними існують відносини виду і роду. Рід (простір) - твірний початок для множинності (місць). Вид (місце) - це те, яким чином цей рід бачиться. [6,33]

Культурний ландшафт складається з культурних компонентів - матеріальних і духовно-інтелектуальних:

- матеріальні компоненти - це ті об'єкти, вироби, витвори, які зроблені людиною;

- духовно-інтелектуальні компоненти - це твори мистецтва і науки, які створені людиною при пізнанні навколишнього світу.

Етноландшафт складається з етнокомпонентів - це традиції, мотиви, цілі, які відповідають творчій активності людини при взаємозв'язку з природою.

Пропонуємо алгоритм розгляду геокультурної системи українського соціуму, що забезпечує пошук гармонії та рівноваги у соціумі та у взаєминах соціуму з його природним ландшафтом через пізнання культури на основі ландшафтних моделей і сучасних геоландшафтних уявлень. Якщо розглядати алгоритм зв'язків геокультури в українському соціумі, то, на нашу думку, малюється така схема взаємозв'язків (див. схему 3)

Схема 3. Алгоритм зв'язків геокультури в українському соціумі (схема автора)

геокультурний етнос культурний соціум

Зв'язок між ядрами геокультурної системи є взаємообернений. В свою чергу, природний ландшафт і його елементи (місце і місцевість) формують простір, тобто їх зв'язки обернені. Використання людиною природного ландшафту та зміна його залежно від точки зору культури етносу, створює умови поступової видозміни ландшафту з природного у етнічний, а потім у культурний, що в загальному уявленні утворює геокультурний ландшафт. Тому зв'язки тут прямі. Геокультурний ландшафт формує образ на основі характеристик, символів і знаків, що формуються залежно від рівня культури етносу, що проживає на його території, тобто, зв'язок між образом і знаками, символами і характеристиками обернений. Зокрема зв'язок між знаками, символами та характеристиками може бути тільки прямий, бо характеристика базується на символах, які утворюють знаки. В той же час геокультурний ландшафт формує простір, який узагальнює образи усіх геокультурних ландшафтів,що утворюють цей простір.

Література

1. Афанасьєва Л.В., Елькін М.В. Геокультурний ландшафт як середовище життєдіяльності народів: до постановки проблеми. Етносоціальне буття народів Запорізького Приазов'я в геокультурному контексті. .Монографія /за загал. ред.. Аносова І.П., Афанасьєвої Л.В., Крилова М.В., Пригаро М.В. - Запоріжжя: Обласна державна адміністрація; Мелітополь: МДПУ;Сімферополь: Таврія, 2005 - 296 с.

2. Лотман Ю.М. Избранные статьи. Т.1 - Таллин: Александра, 1992.- 479с. - С.444.

3. Кастинский Г.Д. Идея прстранственности в географии. //Известия АН Серия Географическая.-1992. - № 6. - С.31-39.

4. Романчук С.П. Історичне ландшафтознавство. (Теоретико-методологічні засади та методика антропогенно-ландшафтних реконструкцій давнього природокористування). - К.: Редакційно-видавничий центр "Київський університет", 1998. - 145 с.

5. Хайдеггер М. Искусство и пространство.// Время и бытие: Статьи и выступления: Пер.с нем. - М.: Республика, 1993. - С.312 -316.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Походження поняття "конфлікт", його місце у соціумі. Спосіб розв’язання конфліктів як рушійної сили прогресу. Політика досягнення соціальної однорідності. Зіткнення інтересів між представниками різних груп. Забезпечення суспільного порядку і стійкості.

    творческая работа [38,2 K], добавлен 02.06.2014

  • Історія становлення фемінізму як соціальної проблеми, його вплив на розвиток сучасного суспільства та погляд на сім'ю. Місце сім'ї у нинішньому соціумі, трансформація традиційного укладу. Статус жінки в сьогоднішній родині крізь призму фемінізму.

    курсовая работа [104,7 K], добавлен 22.03.2011

  • Аналіз та оцінка діалектичної єдності природного і соціального, а також природного і суспільного на всіх рівнях людських відносин. Передумови та головні причини виникнення глобальних проблем, етапи та напрямки їх розвитку, сучасний стан, шляхи подолання.

    доклад [27,7 K], добавлен 18.04.2015

  • Соціально-психологічна десоціалізація людини. Джерела сучасної концепції десоціалізації. Пристосування як основний механізм десоціалізації. Вчинковий підхід до проблеми розвитку і становлення особистості в соціумі. Соціалізація дітей і підлітків.

    учебное пособие [128,5 K], добавлен 13.12.2009

  • Міграційні процеси, що сприяють розвитку проблеми культурного шоку. Суть феномену, його характеристики як процесу соціальної ізоляції, тривоги, які розвиваються при раптовій зміні місця існування або необхідності пристосовуватися до нових традицій.

    эссе [14,7 K], добавлен 12.08.2016

  • Характеристика феномену влади, причини недовіри до неї українських громадян. Поняття толерантності у політичному контексті. Принципи формування громадянського суспільства. Аналіз основних шляхів оптимізації відносин між владою та населенням в Україні.

    статья [70,2 K], добавлен 23.06.2013

  • Забезпечення життєвої успішності людини. Концепція життєвого успіху. Умови формування успішності людини. Успіх особистості у соціумі. Сучасна соціальна трансформація суспільства як цілісної соціальної системи. Творча активність, суспільна корисність.

    курсовая работа [1,6 M], добавлен 19.01.2013

  • Поняття й показники соціокультурного процесу, досягнення суспільної рівноваги. Життєве середовище й екологія людини. Поняття й структура життєвого середовища, теоретичні аспекти проблеми екологічної культури. Зони особистої території (інтимні зони).

    реферат [30,2 K], добавлен 16.06.2010

  • Теоретичні і методичні основи вивчення природного руху населення. Чинники народжуваності та смертності. Особливості народжуваності в регіоні. Смертність і тривалість життя населення Волинської області. Демографічні проблеми регіону та шляхи їх вирішення.

    дипломная работа [111,7 K], добавлен 09.09.2012

  • Визначення категорії "дітей вулиць" з точки зору законодавчих актів. Аналіз проблеми безпритульності та бродяжництва неповнолітніх, фактори, які призводять до формування цієї групи. Тенденції розвитку системи боротьби з безпритульністю в Україні.

    реферат [46,7 K], добавлен 24.03.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.