Технології соціальної роботи з дітьми, які зазнали насильства у сім’ї

· професійно-трудова реабілітація - це заходи професійної орієнтації, навчання, які сприяють перекваліфікації, навчанню та працевлаштуванню осіб.

· психолого-педагогічна реабілітація - включає такі заходи, які допомагають людям адаптуватися у суспільстві, долати життєві кризи, складні психологічні стани (стреси, депресії тощо), продовжувати навчання, розширювати коло їх спілкування та взаємодії;

· соціально-педагогічна реабілітація - це діяльність спеціалістів, яка передбачає допомогу людини, перш за все, у набутті впевненості у собі, в своїх силах, у розумінні себе як повноцінного члена суспільства, в досягненні особистісної рівноваги. [11]

Етапи та зміст соціальної реабілітації дітей потерпілих від насильства у сім'ї:

1. Діагностичний. Одержання даних про дитину , яка знаходиться у несприятливих умовах, екстремальній ситуації. Діагностика особистості, умов, ситуації, оцінка ресурсів і прийняття рішення про: кризове втручання; взяття клієнта на соціальну реабілітацію (в притулку, денному центрі соціально-психологічної допомоги для дітей з функціональними обмеженнями, як патронаж на дому тощо); здійснення окремої роботи з членами сім'ї: колекційної, попереджувально-профілактичної, навчання самодопомозі.

2. Проективний. Пропозиція соціальних послуг клієнту чи членам його сім'ї, визначення мети, завдань, стратегії реабілітації, вироблення мети і завдань роботи (спільно з клієнтом, членами його сім'ї - по можливості спільно з усіма фахівцями , причетними до проблеми клієнта). Моделювання засобів, методів, прийомів соціальної роботи, передбачення можливих труднощів у реабілітації клієнта.

3. Організаторський. Залучення фахівців до здійснення соціальної реабілітації (укладення угод, формування групи фахівців з різних спеціальностей для надання допомоги в конкретному випадку). Організація взаємодії між суб'єктами соціальної роботи:

· на функціональному рівні (У відповідності до спільної мети, конкретних завдань діяльності, через поділ процесу спільної діяльності між виконавцями);

· на міжособистісному рівні між суб'єктами або між клієнтом і суб'єктами соціальної роботи: через нараду, конфлікти суперечки, дискусії як безпосередня трансформаційна взаємодія (спрямована на зміні в клієнті, мікро- та макросередовищі);

· на рівні організації: наявність організації (установи) для соціальної реабілітації, керівництва в особі одного з фахівців, наділеного особливими повноваженнями (відповідального за життя і здоров'я людини).

· у просторі: в одній установі чи кількох установ одночасно (як дружні клініки для молоді, реабілітаційних центрах, на дому) через створення єдиного соціалізую чого простору з безпосередніми особистими контактами між учасниками реабілітації, обміну між ними діями, інформацією;

· вироблення плану соціальної реабілітації з урахуванням думки клієнта, пропозицій фахівців, залучених до реабілітації;

4. Практично-діяльнісний - надання соціальних послуг клієнту на основі: кризового втручання в сім'ю і життя дитини, яка зазнала насильства, для відновлення її стану і соціального статусу; допомоги для самодопомоги потерпілим від насильства і членам їх сімей для підвищення соціального статусу жертви, подолання агресивності, гендерних стереотипів, самореалізації в позитивний бік тих, хто застосував насильство у сім'ї.

5. Оцінка ситуації і стану клієнта і прийняття рішення про завдання і зміст програми роботи з ними і членами його сім'ї. [11; 39; 40]

Методи соціальної реабілітації досить різноманітні, що дає можливість досягти потрібного ефекту в цій дуже важливій і необхідній діяльності. Поряд з універсальними методами інформаційно-консультативної бесіди, психологічного тренінгу, спостереження у ході соціальної реабілітації активно використовуються і такі методи соціальної терапії, як рольові ігри, танцювальна терапія, казко терапія та інші.

2.3 Висновки до розділу

В цьому розділі ми розглянули такі технології соціальної роботи з дітьми, які зазнали насильства у сім'ї як, соціально-педагогічна профілактика і соціальна реабілітація.

Соціально педагогічну профілактику ми розглянули збоку системного підходу. Суттєвою особливістю системного підходу являється те, що він відносно самостійні компоненти розглядає не ізольовано, а в їх взаємозв'язку, у розвитку і в русі, тобто динамічно; дозволяє виявити інтегровані системні властивості і якісні характеристики, які відсутні у утворюючих систему елементів. [46]

Система соціально-педагогічної профілактики насильства дітей у сім'ї - це поєднані у певній послідовності дії соціального працівника та інших фахівців, що включають в себе комплекс заходів первинної, вторинної і третинної профілактики насильства дітей у сім'ї.

Первинна профілактика насильства щодо дітей - це сукупність заходів, спрямованих на запобігання розвитку чинників ризику виникнення насильства щодо дітей; формування у суспільстві ненасильницького світогляду, культури толерантності та чуйності (у т.ч. гендерної); неприйняття насильницької моделі виховання дітей та насильницьких стосунків між людьми загалом.

Вторинна профілактика насильства щодо дітей - це сукупність заходів, спрямованих на раннє виявлення ситуацій підвищеного ризику виникнення насильства щодо дітей; виявлення, усунення та подолання чинників, які сприяють скоєнню насильства щодо дитини конкретними особами.

Третинна профілактика насильства щодо дітей - сукупність заходів втручання після здійснення насильства щодо дитини, спрямованих на недопущення рецидиву, реабілітацію дитини, яка зазнала насильства, та роботу з агресором.

Соціальна реабілітація - це вид соціальної діяльності спеціально уповноважених органів держави, соціальних служб, об'єднань громадян та інших соціальних інституцій, спрямованих на здійснення системи організаційних, економічних, правових, культурних, освітніх, лікувально-оздоровчих та інших соціальних заходів щодо відновлення фізичного стану, честі, гідності, прав і свобод дітей. [20]

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Тривалий час проблема насильства щодо дітей вважалася прерогативою усталених звичаїв та традицій виховання підростаючого покоління (зокрема, сімейного) і залишалася поза сферою правового регулювання та соціально-педагогічного впливу. Держава не втручалася у стосунки дорослих - батьків, опікунів, піклувальників, педагогів - та дітей, не обмежувала батьківську владу. Однак сучасне суспільство категорично заперечує жорстоке поводження з дітьми, різних форм насильства щодо дітей як з боку батьків так і з боку інших членів сімей, так і з боку сторонніх осіб, які беруть участь у вихованні дитини або турбуються про неї (вихователі, учителі, викладачі, тренери, лікарі тощо).

Закон України Про охорону дитинства» є основним ключовим актом законодавства у галузі захисту прав дитини та протидії всім формам насильства щодо неї.

Жорстоке поводження з дітьми - будь-які дії фізичного, психологічного, сексуального, економічного характеру щодо дитини в сім'ї або поза нею, які порушують права та свободи дитини, завдають шкоди її фізичному чи психічному здоров'ю, а також бездіяльність батьків (усиновителів) опікунів (піклувальників) інших осіб, які їх замінюють, що перешкоджає розвитку дитини, шкодить її фізичному чи психічному здоров'ю (зневажання основних потреб дитини, відсутність умов для її нормальної життєдіяльності, розвитку тощо).[31]

Виокремлюють чотири основні види насильства щодо дитини у сім'ї: фізичне, психологічне, сексуальне, економічне.

Фізичне насильство - це умисне нанесення одним членом сім'ї іншому побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести або призвело до смерті постраждалого, порушення фізичного чи психічного здоров'я, нанесення шкоди його честі і гідності

Психологічне насильство визначається як насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров'ю.

Сексуальне насильство в сім'ї - протиправне посягання одного члена сім'ї на статеву недоторканість іншого, а також дії сексуального характеру по відношенню до неповнолітніх членів сім'ї. [ 25 ]

Економічне насильство - умисне позбавлення одним членом сім'ї іншого житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалий має передбачене законом право, що може призвести до його смерті, викликати порушення його фізичного чи психічного здоров'я.

Основними технологіями, що використовуються в соціальній роботі з дітьми, які зазнали насильства у сім'ї є соціально-педагогічна профілактика і соціальна реабілітація.

Соціально-педагогічна профілактика, в загальному значенні, - це науково обґрунтований і вчасно застосований вплив на вихованця з метою збереження їх функціонального стану, попередження можливих негативних процесів у їх життєдіяльності: це діяльність із попередження соціальної проблеми, соціального відхилення та нейтралізації причин, які їх породжують. Виділяють первинну, вторинну і третинну профілактику.

Соціальна реабілітація - комплекс заходів, спрямованих на відновлення людини в правах, соціальному статусі, на покращення її здоров'я, дієздатності. Цей процес спрямований також і на зміну соціального середовища, умов життєдіяльності, порушених чи обмежених з певних причин.

Методи соціальної реабілітації досить різноманітні, що дає можливість досягти потрібного ефекту в цій дуже важливій і необхідній діяльності. Поряд з універсальними методами інформаційно-консультативної бесіди, психологічного тренінгу, спостереження у ході соціальної реабілітації активно використовуються і такі методи соціальної терапії, як рольові ігри, танцювальна терапія, казко терапія та інші. Та використовуючи різні методи соціальної реабілітації, необхідно об'єктивно оцінювати їх результат. Слід мати на увазі, що ефективність реабілітації досягається всім комплексом реабілітаційних заходів. Ступінь її ефективності визначається рівнем соціалізації клієнта, його здатності адаптуватися у суспільстві.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексеенко Т.И. У чому суть гуманних взаємин батьків і дітей? / Алексєєнко Т // Рідна школа. - 2001. - № 3;

2. Амонашвили Ш.А. В школу с шести лет: Пособие для учителя./ Ш.А. Амонашвили - М.; 1986;

3. Амонашвили Ш.А. Личностно-гуманная основа педагогического процесса: Пособие для учителя. / Ш.А. Амонашвили - Мин.; 1990;

4. Блонский П.П. Избранные педагогические и социальные сочинения / П.П. Блонский Т.1. - М.; 1979;

5. Василькова Т.А., Василькова Ю.В. Социальная педагогіка / Т.А. Василькова, Ю.В. Василькова - М.; 1999;

6. Василькова Ю.В. Социальная педагогіка: курс лекций / Ю.В. Василькова - М.; 2000;

7. Вроно Е.М. Внутрішньо сімейне насилля і дитячі суїциди / Вроно Е.М // Сімейна психологія і сімейна терапія. - 1998. - № 4;

8. Даль В.И. Толковый словар живого великоруського язика, Т. 2. / В.И. Даль - М.; 2000;

9. Допира А.И. воздействие экранного насилия на подростающее поколение / А.И. Допира // Практическая психология и социальна работа. - 2000, № 8, 2001. - № 1;

10. Закон України «Про існик Укр. - 2001. - № 51;

11. Запобігання насильству в попередження насильства в сім'ї» № 2789 - з від 15 листопада 2001 // Офіційний всім'ї / посібник дільничних інспекторів міліції. - К.:ДЦССМ, 2004;

12. Інформаційна довідка щодо реалізації ЗУ «Про попередження насильства в сім'ї» // Безпека життєдіяльності. - 2006. - № 12;

13. Інформаційний збірник з питань попередження насильства в сім'ї. Державний комітет укр. у справах сім'ї та молоді. - К.; 2003;

14. История педагогики и образования. От зарождения воспитания в первобытном обществе до кон. ХХ века / под ред. Пискунова А.И. - 2-е изд. - М.; 2001;

15. История Социальной педагогики / под ред. Галагузовой М. А. - М.; 2001;

16. Крупская Н.К. Пед. Сочинения в 10 томах, Т. 2, Общин вопросы педагогіки, организация народного образования в СССР. - М.; 1958;

17. Лукашевич М.П., Семигіна Т.В. Соціальна робота (теорія і практика): Підручник. - К.: Каравела, 2009. - 368 с.

18. Макаренко А.С. О воспитании. - М.; 1988;

19. Меньшикова Е.С. Жестокое обращение с детьми и его возможные отдаленные последствия / Е.С. Меншикова // Психологический журнал. - 1993. - № 6;

20. Методи та технології роботи соціального педагога / Автори укладачі: С.П. Архипова, Г.Я. Майборода, О.В. Тютюнник. Навчальний посібник. - К.: Видавничий дім «Слово», 2011. - 496 с.

21. Міщик Л.І., Голованова Т.П., Білоусова З.Г. Сучасні технології в роботі з сім'єю з проблемою насильства / Л. І. Міщик - Запоріжжя; 2003;

22. Монтессори Мария. Разум ребенка. - М.; 1997;

23. Москаленко В.Д. Программа социальной работы с семьями в которых есть насилие / В.Д. Москаленко - М.; 1997;

24. Насилие и социальные изменения / Под редакцией Пиксановой Т, Синильникова М.М. - М.; 2000;

25. Предупреждение насилия в школе / Касаткин В.Н., Симонятова Т.П., Манегис Н.Г и др.// Воспитание школьников. - 2005. - № 7, 9, 10, 2006. - № 3, 4, 5, 6, 9, 10, 2007. - № 2;

26. Постанова Каб. Міністрів України «Про затвердження порядку розгляду заяв про вчинення та повідомлення насильства в сім'ї, або реальну його загрозу» № 616 від 26 жовтня 2003 // Офіційний вісник Укр. - 2003. - №18-19;

27. Самолова О. Не играй в мои игрушки / О. Самолова // Семья и школа. - 2007. - №6;

28. Сафонова Т.Я. Жестокое обращение с детьми: обучение навикам с детьми, пострадавшим от жестокого обращения / Т.Я. Сафонова // Практическая психология и социальная абота. - 2007. - № 2, № 3;

29. Сорока-Росинский В. Н. Педагогические сочинения. - М.; 1981;

30. Социальная педагогіка: курс лекций / Под ред.. Галагузовой М.А. - М.;2000;

31. Соціальна педагогіка / Автори укладачі: О.В .Безпалько, І.Д. Звєрєва, Т.Г. Веретенко, О. Денисбюк, Т.Є. Ежова, Т.В, Журавель, Н.В. Зимивець, Н.А. Клішевич, Т.Л. Лях, Г.О. Першко, Ж.В. Петрочко, Т.П. Спіріна, Т.П. Цюман. Навчальний посібник. - К.: «Академвидав», 2013. - 309 с.

32. Социальная работа: Учеб. Пособие. - 2 изд. / под общ. Ред.. Курбатова В. И. - РнД.; 2003;

33. Соціальна робота в Україні: Навч. Посіб. / Звєрєва І. Д. - К.; 2004;

34. Социальная работа: словарь-справочник. - М.; 1998;

35. Сухомлинський В.А. О воспитании. - М.;1975;

36. Сухомлинський В.А. Ибранные произведения, Т. 2. - М.; 1979;

37. Сухомлинський В.А. Избранные произведения, Т. 3. - М.; 1979;

38. Технологии социальной работы: Учеб. / под общ. Ред. Холостовой Е. И. - М.; 2001;

39. Трубавіна І.М. Соціально-педагогічна робота з сім'єю в Україні: теорія і методика: Монографія / І.М. Трубавіна. - Х.:Нове слово, 2007. - 395 с.

40. Трубавіна І.М. Поняття кризового втручання в соціальній роботі / І.М. Трубавіна // Соціальна робота в Україні: теорія і практика. - 2003. - №4. С.76-87;

41. Ушинський К.Д. О Воспитании. - М.; 1987.

42. Черепанова О. Насильство? В сім'ї? / О. Черепенова // Сім'я і школа. - 1993. - № 3;

43. Черепанова О. Насильство породжує монстрів / О. Черепанова // Сім'я і школа. - 1995. - № 5;

44. Шацкий С.Т. Избранные педагогические сочинения, Т.2. - М.; 1980;

45. Шахрай В.М. Технології соціальної роботи. Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 464 с.

46. Харченко С.Я. Дидактические основы подготовки студентов к социально-педагогической деятельности / С.Я. Харченко - Луганск; 1999;

Размещено на Allbest.ru