9. Принцип ситуаційної адекватності в тверезницькій політиці: означає її максимальну відповідність реальній соціально-економічній та собріологічній ситуації (на територіальному, локальному рівні). Для його забезпечення необхідний постійний моніторинг цієї ситуації і контроль за результатами цільової тверезницької діяльності.

10.Принцип континуальності: передбачає забезпечення безперервності, цілісності, динамічності, постійного розвитку та удосконалення процесу профілактичної тверезницької діяльності.

11. Принцип солідарності: означає солідарні, міжвідомча взаємодія та взаємодія між державними, громадськими, приватними структурами в тверезницькій сфері з використанням системи державних соціальних замовлень.

12. Принцип легітимності: передбачає реалізацію цільової собріологічної діяльності лише на основі прийняття її тверезницької ідеології і довірчої підтримки більшістю населення.

13. Принцип полімодальності і максимальної диференціації: орієнтує на гнучке застосування в профілактичній тверезницькій діяльності самих різних підходів і методів роботи з їх необхідною диференціацією у віковому, статевому і контингентному плані.

14. Принцип демократичності: відмова від командно-директивної системи управління, яка сковує тверезницьку діяльність. Тут необхідно гармонійно застосовувати принцип «заборона плюс відмова».

Споживання алкоголю викликає численні негативні соціальні та медичні наслідки, призводить до фізичної та моральної деградації людини. Все це зумовлює необхідність проведення гнучкої, але твердої, спрямованої на повне протверезіння суспільства, тверезницької політики, яка передбачає широкий спектр різноманітних за змістом і спрямованістю заходів.

Корінь проблеми полягає в тому, що модель непитущої людини і модель «культурно» питущої для багатьох сильно відрізняються. Ймовірно, статистика «псується» і тим, що серед багатьох непитущих людей велика частина не питущих, мають вже хронічні залежності і різні захворювання. Рішенням даної проблеми може бути комплексна і загальна зміна традицій в суспільстві, які дозволяли б усім верствам суспільства безумовно підвищувати свій рівень життя, відмовившись від алкоголю.

Серед методів, що дають найбільш швидкий відгук, виражений в ліквідації споживання алкоголю, є зниження доступності: системне зменшення кількості точок продажу алкоголю аж до нуля. Обмеження доступності дає самий швидкий відгук, але цей захід окремо є менш надійним, тому що слабо змінює переконання людей. Звичайно, обмеження доступності само по собі грає позитивну роль. Воно формує правильну психологію і показує, що алкоголь - це не повсякденне виріб, а справжнісінька отрута для життя суспільства і людини. Прогресуюче обмеження доступності на вже підготовленому ґрунті (наявність тверезницької субкультури, поширеність лекцій та бесід про алкоголь, переорієнтація ЗМІ з «культури» пиття на культуру тверезості) може зовсім витіснити алкогольні традиції, але для цього потрібен не один рік. Крім того, важливо не тільки ввести закон тверезості, але ще важливіше і складніше його зберегти на вічні часи.

Ефективна політика протверезіння повинна бути спрямована, як на свідомість людей так і на сферу їхньої мотивації і поведінки. Заходами щодо зміни переконань є:

* Разові лекції та бесіди і особливо курс занять з питання тверезого способу життя, здоров'я і патріотизму з акцентом на соціальну складову і самосвідомості себе як духовної особистості;

* Активна наочна емоційна соціальна реклама з питань тверезості через короткі відеоролики та художні фільми;

* Залучення молоді до процесу протверезіння (проведення конференцій, конкурсів плакатів, рефератів, інших робіт, участь молоді в пікетах, демонстраціях);

* Пропаганда альтернативного п'яному тверезого способу життя. Мається на увазі - широка демонстрація поведінки вільного від алкоголю в кіно, книгах, на телебаченні, радіо, Інтернеті, інших засобах масової комунікації.

Методи, що змінюють переконання опосередковано впливатимуть і на законодавчу ініціативу. Справа в тому, що часом для зміни законів, по-перше, не вистачає тиску знизу, а по-друге, не вистачає людей, готових це тиск реалізувати законодавчим шляхом. Тобто, вкладення державних коштів в антиалкогольне просвітництво і зниження доступності ініціюється громадською думкою за допомогою людей, що стоять в «верхах» і стурбованих алкогольною проблемою. Щоб законодавчу ініціативу реалізувати, потрібно створювати в суспільстві системний тиск і послідовний вплив знизу на Верховну Раду.

Проводячи політику тверезості саме цим шляхом, ми попереджаємо помилки минулого, наприклад, антиалкогольної кампанії 1985 року. Зниження доступності в ті роки спровокувало зниження проблем пов'язаних з алкоголем (смертність, травматизм, захворюваність і т.д.), але не змінило переконань і тому при збільшенні доступності всі проблеми пов'язані з алкоголем повернулися назад. Сильно погіршило ситуацію і повсюдне впровадження проалкогольних переконань. Доцільно ж проводити не імпульсивну політику, а методично виробляти весь комплекс тверезницьких заходів, за допомогою яких люди безболісно самі вибирали б тверезий спосіб життя.

Абсолютна реальність в осяжній перспективі повного витіснення алкоголю з життя українського населення вимагає офіційного визнання суспільством і державою принципу тверезості, як основоположного в розробці програми подолання алкогольної біди і організації роботи з її втілення в життя.

Держава і суспільство, в особі її інститутів, засуджують і припиняють будь-які форми вживання алкоголю і зобов'язані вживати необхідних заходів громадського та правового впливу щодо їх попередження.

Тверезницька політика виступає як невід'ємна частина загальної соціальної політики держави, а її зміст будується на об'єктивному аналізі причин і факторів поширення наркотизму, як явища та облік реальних умов життя і можливостей суспільства, в тому числі споконвічно тверезих народних традицій та звичаїв, негативного ставлення населення до алкоголю. Тому робота з вирішення проблеми одурманення алкоголем не може проводитися у відриві від поліпшення умов життя людей, підвищення їх тверезницької культури і моральності. Протверезіння - це фундамент всієї соціальної роботи, а не як «корисний додаток».

При здійсненні тверезницької політики перевага повинна віддаватися заходам профілактичного, культурно-виховного та освітнього характеру, спрямованих на системне та усвідомлене обмеження споживання алкоголю, аж до повної тверезості. Опора на системні заборони і жорсткий адміністративний контроль, як показав світовий і вітчизняний досвід, забезпечує стійкий успіх у боротьбі за тверезість. Проводячи тверезницькі політику, варто враховувати досвід країн, де ця проблема вирішується успішно (Швеція, Норвегія, Ісландія). У таких країнах використовується так звана система преса: знизу змінюється переконання, а зверху реалізується законодавча ініціатива. І таким чином «вичавлюється» алкогольна проблема з товариства.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Успіх тверезницької політики забезпечується створенням в країні широкої соціальної системи профілактики будь-яких форм споживання алкоголю, ефективного механізму управління цією системою і координації відповідної роботи різних державних органів, соціальних інститутів і громадських організацій.

Успішне здійснення тверезницької політики державою можливе лише за умови свідомої та активної її підтримки широкими верствами населення. Тому держава підтримує участь громадських організацій, об'єднань, фондів в роботі з профілактики наркотизму, як явища, здійснює з цією метою постійне вивчення громадської думки щодо характеру проведених тверезницьких заходів та коригує свою політику з урахуванням критичних зауважень і пропозицій населення. Складніше з цим в тому суспільстві, де громадська думка - в масі культурпитейна.

Усунення глибинних причин споживання алкоголю - складний процес. При формуванні стратегії державної тверезницької політики повинні бути визначені найбільш актуальні, пріоритетні її напрямки:

1. Зниження доступності алкоголю аж до нуля;

2. Відмова від концепції «культурного» пиття;

3. Формування тверезницьких переконань у кожної людини.

Концентрація на них уваги і зусиль держави і суспільства дозволить вже в найближчі роки послабити гостроту алкогольної ситуації, різко знизити рівень антигромадських проявів на ґрунті вживання спиртних виробів, поліпшити здоров'я населення.

Пріоритетні напрями алкогольної політики в Україні на найближчі роки.

1. Посилення державного контролю в області системного зниження доступності алкоголю.

Для цього необхідно:

* На першому етапі посилити контроль з боку держави за виробництвом і продажем спиртних виробів, виробництвом етилового спирту і спиртовмісних розчинів з нього. Свобода ринкових відносин у цій області неприпустима, оскільки мова йде про виріб, вживання якого пов'язане з ризиком розвитку у одних - хворобливої ??залежності від алкоголю, в інших - різних форм стійкого негативного-відхилення;

* На другому етапі розробити заходи щодо повної ліквідації алкогольного ринку в країні відповідно до рівня тверезницького виховання населення, економічними інтересами держави. Варто розуміти, що цей захід може бути сприйнятий негативно тільки тими людьми і групами, які не повністю обізнані про алкогольні проблеми;

* Повсюдно наполегливо проводити політику повної ліквідації реклами алкоголю, доступності спиртних виробів за часом і місцем продажу. Ліквідація реклами та обмеження доступності є найважливішою ланкою формування тверезницької психології: «раз про це дбає держава, значить пити не так вже корисно», люди починають формувати в своїй свідомості і підсвідомості альтернативні стереотипи поведінки без споживання алкоголю;

* За прикладом Швеції і Норвегії забезпечити створення цивілізованих умов для різкого зниження попиту населення на алкогольні вироби та підвищення культури тверезості, що передбачає: зміна структури торгівлі спиртними виробами (один магазин на область, розташований в районі міських звалищ), і одночасно - розширення мережі безалкогольних підприємств різних форм власності, що пропонують безалкогольні напої в розлив, - ресторанів, кафе, безалкогольних барів тощо;

* Покласти на власників зазначених підприємств обов'язки створювати умови для культурного спілкування і відпочинку людей і водночас - серйозної відповідальності за факти порушення тверезницького законодавства в цих закладах. При цьому органи виконавчої влади повинні вживати заходів з економічного стимулювання тверезницьких підприємств;

* Забезпечити повсюдний, дієвий контроль за дотриманням норм і правил виробництва та реалізації алкогольних виробів у перехідний період до повної тверезості;

* Розробити та впровадити систему більш жорстких заходів економічної, адміністративної та кримінальної відповідальності за нелегальне виробництво і реалізацію спиртних виробів, а також за самогоноваріння;

2. Формування атмосфери громадського осуду споживання алкоголю.

Сучасна алкогольна ситуація диктує необхідність здійснення заходів щодо радикальної зміни суспільної свідомості, щодо місця і ролі алкоголю в житті людей, питних квазі-традицій і збочених пропітейних звичаїв, що визначають алкогольні стереотипи поведінки, так і заходів з подолання затверділої в суспільстві останнім часом морально-психологічної атмосфери пасивності та байдужості до проявів вживання алкоголю та вироблення активної негативної позиції всього населення по відношенню до вживання спиртних виробів.

У вирішенні цього складного завдання увагу держави, органів культури та освіти, професійних і громадських об'єднань, всіх засобів масової інформації має бути зосереджено, насамперед, на наполегливому культивуванні тих людських цінностей, які, за умови їх реалізації, можуть сприяти розвитку тверезницьких, позитивних альтернатив алкогольному споживанню. Слід активізувати роботу в цьому плані жіночих та молодіжних громадських структур, підтримувати діяльність тверезницьких громадських організацій, взаємодіяти з різними релігійними конфесіями.

Необхідними умовами успішної реалізації цього завдання є:

* Принципова зміна деяких концептуальних положень, що складають основу масової виховної, тверезницької і просвітницької роботи в цій галузі, - в першу чергу: визначення чіткої позиції суспільства і держави щодо споконвічних традицій народу на тверезість;

* Активна орієнтація на абсолютну тверезість всього населення країни і в першу чергу підлітків і дітей;

* Наукове забезпечення утримання і методики ведення роботи за цільовому тверезницькому просвітленню та вихованню населення, розробка науково обґрунтованих методів і засобів виховного впливу на різні соціально-демографічні шари і професійні групи, значне підвищення компетенції та професіоналізму в питаннях профілактики та подолання споживання будь-яких видів алкоголю, всіх, хто покликаний цим займатися;

* Створення системи ранньої профілактики вживання алкоголю: розробка та впровадження програм навчання, навичкам ведення здорового, тверезого способу життя, цільових програм тверезницької спрямованості для дітей та підлітків з широким використанням в цих цілях системи закладів дошкільного та шкільного виховання - з організацією в них відповідних психолого-педагогічних служб, а також із залученням до участі в цих програмах творчих, спортивних, туристичних та інших організацій, що працюють в області дозвілля дітей та підлітків.

* Безпосередньо залучення дітей та молоді в тверезницьку культуру і тверезницьку діяльність. Опосередкована пропаганда через поширення тверезницької атрибутики (значки, футболки), тверезницьких плакатів, залучення молоді в конкурси плакатів, графіті, пісень, кліпів на тему тверезості.

Огорожа підростаючого покоління від алкоголю - основа основ тверезницької політики держави. Від успішності цього процесу багато в чому буде залежати ефективність всієї роботи з профілактики та подолання наркотизму як явища в країні.

3. Посилення соціального контролю за особами, чия поведінка на ґрунті вживання спиртних виробів веде до порушень норм моралі та права.

У цьому за доцільне:

* Корінний перегляд чинного законодавства про відповідальність за адміністративні правопорушення, пов'язані з алкоголем, та приведення його у відповідність з новими економічними і соціально-політичними реаліями по повному протверезінню суспільства;

* Підвищення відповідальності адміністрації на підприємствах різних форм власності за проведення тверезницької, профілактичної роботи з особами, які вживають спиртні вироби, організацію системи допомоги їм на робочих місцях, передбачивши аналіз заходів, що забезпечують економічну зацікавленість підприємств у такій діяльності;

* Проведення в життя широкого комплексу соціально-правових заходів, що ставлять заслін залученню неповнолітніх до спиртного, огороджувальних молодь від вживання алкоголю, в тому числі - введення більш жорстких заходів відповідальності батьків, долучаючих неповнолітніх до будь-яких форм алкогольного споживання, а також осіб, що продають спиртні вироби неповнолітнім;

* Жорсткий контроль щодо застосування санкцій до осіб, які керують транспортними засобами в стані алкогольного одурманення, а також забезпечення об'єктивізації експертизи алкогольного одурманення і впровадження в практику сучасних швидкодіючих аналізаторів алкоголю у видихуваному повітрі. Впровадження інноваційних систем вимірювання вмісту етанолу в повітрі в будівлях та установах, особливо у навчальних, лікувальних і дитячих установах.

4. Створення ефективної, матеріально забезпеченої системи звільнення від алкоголізму та проведення медико-соціальної реабілітації.

Для цього необхідно:

* Розробити нову концепцію собріологічної допомоги, яка передбачає її подальшу гуманізацію і широке використання немедичних (психотерапевтичних, психологічних, соціальних, педагогічних) методик роботи із залежними і співзалежними;

* Розробити та впровадити більш ефективні методи оцінки та контролю собріологічної, педагогічної і психологічної ситуацій у різних територіях і серед різних груп населення, і створити на їх основі спеціальні соціально-оздоровчі програми. Зазначені програми повинні включати в себе створення служб соціально-собріологічної допомоги населенню, організацію мережі центрів надання консультативної та практичної допомоги залежним та їх сім'ям за участю собріологів, юристів, педагогів, психологів, соціальних працівників, алкології, ювенології і лікарів. Основою для розробки системи по звільненню від алкоголізму може служити метод Г.А. Шичко, який широко і ефективно застосовується в суспільствах тверезості;

* Розробити та реалізувати комплекс заходів щодо соціальної підтримки осіб, які страждають алкоголізмом, та членів їх сімей;

Пріоритет в собріологічної, медичної, психологічної, педагогічної та психоаналітичної допомоги повинен належати максимально ранньому виявленню осіб з тютюновими та алкогольними проблемами, потенційних пацієнтів з групи ризику, залежних на початкових стадіях - з обов'язковою участю в цьому процесі лікарів первинної загальнолікувальної мережі, сімейних лікарів, психологів, соціальних працівників, педагогів, психоаналітиків, собріологів, алкології, валеологів.

Наркологічна, педагогічна і психологічна допомога повинна бути багатоступеневою, націленою на послідовні процеси первинної профілактики, діагностики, надання невідкладної допомоги, позбавлення, вторинної профілактики (попередження та купірування рецидивів у страждаючих алкоголізмом), реабілітації. Розвиток реабілітаційної ланки психоаналітичної, психологічної, собріологічної служби здатне істотно підвищити ефективність її роботи та її авторитет серед населення.

Соціально-собріологічна допомога неповнолітнім, що вживають алкоголь і страждають алкоголізмом, і цілеспрямована корекційна, психологічна, педагогічна та превентивна робота з ними повинні всіляко розширюватися і спеціалізуватися, здійснюватися окремо від дорослих із залученням фахівців з дитячо-підліткової психіатрії, психології, педагогіки, собріології, соматичної патології.

Слід вважати корисними функціонування, поряд з державними і муніципальними, різних недержавних структур психологічної, педагогічної, собріологічної та наркологічної допомоги - за умови їх ліцензування, сертифікації фахівців і забезпечення суворого контролю за їх діяльністю. Разом з тим повинні бути заборонені різні види цілительства, здійснювані непрофесіоналами, основною метою яких є нажива за допомогою обману і шарлатанства.

Таким чином, тверезницька політика тільки тоді буде приносити позитивні плоди, коли держава і суспільство будуть системно і методично впливати, як на попит алкогольно-наркотичних речовин, так і на їх пропозицію. Іншими словами; буде повсюдна наступальна робота по скороченню алкогольного прилавка до нуля і постійна діяльність держави і суспільства по формуванню здорового, тверезого життя.

Висновки

Алкоголь е провідним чинником ризику для здоров'я українців.

Наука чітко говорить нам: що алкоголь, це наркотична отрута. «Правда и ложь об алкоголе» Углов Ф.Г.(академік РАМН),1986р.,м.Москва.

Але як ця речовина отримує сертифікат для харчових продуктів. Як алкоголь отримує сертифікат, що засвідчує придатність для споживання людиною.

Підтверджено канцерогенну дію алкоголю.

Майже через 30 років після відкриття взаємозв'язку між вживанням алкоголю і розвитком раку вчені отримали перші експериментальні свідчення того, як і чому етиловий спирт сприяє виникненню онкологічних захворювань у людини. Про це повідомляє Американське хімічне товариство Американське хімічне товариство..

Одним із продуктів розпаду етанолу в організмі є альдегід оцтової кислоти (ацетальдегід). Речовини цього класу мають не тільки загальноотруйну дію, але і здатні викликати серйозні пошкодження ДНК. Зокрема, формальдегід - давно відомий людський канцероген. Вплив ацетальдегіду на формування ракових клітин також експериментально підтверджувалося, але до цих пір лише у тварин.

«Тепер, завдяки добровольцям, у нас є докази того, що ацетальдегід і в людському організмі вражає ДНК», - говорить керівник дослідження доктор Сільвія Бальбо (Silvia Balbo) з університету Міннесоти. Вона пояснює, що спільно з основним «будівельним матеріалом» хромосом альдегід утворює так звані аддукти, які і ведуть до трансформації звичайної клітки на ракову.

В експерименті брали участь 10 добровольців, з інтервалом у тиждень їм давали по три дози горілки, що відповідали одній, потім двох і трьох чарках. Аналізи показали, що після кожної дози кількість ДНК-адуктів в тканинах ротової порожнини у випробовуваних може зростати майже в сто разів, але приблизно через добу, якщо не випивати повторно, воно знижується. Та ж реакція спостерігалася і в клітинах крові.

Повне вилучення етанолу з харчової промисловості.

Хто каже що алкоголь можна споживати, це або безграмотна людина або ворог.

Список використаних джерел

1. Кан. хим. н. Клименко «Горькая правда о пиве».

2. Ф.Г.Углов «Человек среди людей» 1978р.

3. Ф.Г.Углов «Ломехузы».

4. Ф.Г.Углов «Алкоголь и мозг» 1983р.

5. Ф.Г.Углов «Живём ли мы свой век» 1983 р.

6. Ф.Г.Углов «Сердце хирурга».

7. Ф.Г. Углов "Правда и лож об алкоголе" 1986 р. Москва

8. Ф.Г.Углов «В плену иллюзий» 1985р. Москва

9. Ф.Г.Углов «Образ жизни и здоровье» 1985.

10. Ф.Г.Углов «Самоубийцы» 1995р.

11.Ф.Г.Углов «Человеку мало века» 2001р.

12.Ф.Г.Углов «Правда и ложь о разрешённых наркотиках» 2004р.

13.Г.А.Шичко «Избавление от алкоголизма шаг за шагом».

14.Г.А.Шичко «Маленький словарь трезвенника».

15.Л.Н.Толстой «Для чего люди одурманиваются?».

16.Л.Н.Толстой «Праздник посвящения 12 января».

17.Л.Н.Толстой «Пора опомниться».

18.Почекета О.А., Одарченко С.В. «Про що мовчить реклама? або Алкогольно-тютюновий зашморг» 2010 р.

19.доктор Николай Тяпугин «Народные заблуждения и научная правда об алкоголе» Москва 1926 р.

20.М.В.Чичеров, А.А.Лапшин «Как нас уничтожают» Могильов 2008 р.

21.Гоголь Н. «Тарас Бульба».

22.О. А. Почекета, С. В. Одарченко «Про що мовчить реклама? Або алкогольно-тютюновий зашморг», Рівне 2010 р.

23.Халтурина Д. А. «Алкоголь и наркотики как важнейшие факторы демографического кризиса в России и Украине».

24.А.Н.Маюров «Алкоголь шаг в пропасть»

25.А.Н.Маюров, Я.А.Маюров «Уроки культуры и здоровья» 2004р.

26.А.Н.Маюров «Основы собриологии» 2007р.

27.«Cобриология» 2009 Академия трезвости, под редакцией Маюрова А.Н.

28.Как отрезвить Россию (законы собриологии). Москва, 2011. Маюров А.Н., Кривоногов В.П.

29.«Классики русской медицины о действии алкоголя и алкоголизме» И.М.Сеченов, И.П.Павлов, В.М.Бехтерев, Н.Е.Введенский, А.Я.Кожевников, С.С.Корсаков, Л.О.Даркшевич, Ф.Ф.Ерисман. Москва,1988.

30.Введенский И.Н. «Опыт принудительной трезвости» 1915.

31.Жданов Владимир Георгиевич, Троицкая Светлана Ивановна - «Алкогольный террор. Пить или жить?», 2010

32.Жданов Владимир Георгиевич - Алкогольный террор в России и пути его преодоления (лекция)

33.Клименко Иван Петрович «Горькая правда о пиве». 2007

34.Джек Лондон - ДЖОН - ЯЧМЕННОЕ ЗЕРНО

Інтернет-ресурси

35.Твереза література(твереза Україна)

36.Пияцтво в Україні - Вікіпедія

37.Собріологія - Вікіпедія

38.Союз борьбы за народную трезвость

39.Международная академия трезвости

40.Трезвые поколения

41.Всеукраїнська громадська організація «Твереза Україна»

42.Всеукраїнська громадська організація «Твереза нація»

43.Национальный центр биотехнологической информации

44.«В Контакте» сообщество - Трезвость-норма жизни

45.«В Контакте» сообщество - Тушино-Территория Трезвости

46.«В Контакте» сообщество - Собриология - наука о трезвости

47. Всесвітня організація здоров'я.

Размещено на Allbest.ru