Розглянемо загальні характеристики Південного берегу Криму. Туристично-рекреаційні ресурси Криму - це надзвичайно сприятливі кліматичні умови (особливо на Південному березі), мальовничі ландшафти, тепле море з піщаними і гальковими пляжами (загальною довжиною 450 км, тривалий купальний сезон (понад 4 місяці), джерела мінеральних вод і лікувальні грязі солоних озер. Рекреаційні ресурси регіону ефективні при лікуванні захворювань дихальних шляхів, легенів, серцево-судинної системи, опорно-рухового апарату, функціональні порушення нервової системи.

Кримський півострів лежить приблизно на однаковій відстані як від екватора, так і від Північного полюса - 5000 км. Довжина берегової лінії перевищує 1 тис. км. Вона розчленована затоками та бухтами, особливо численними на півночі і сході. Найбільші затоки: в Чорному морі -Каркінітська, Каламітська, Феодосійська; в Азовському - Сиваш, Казантіпська та Арабатська. Сиваш відокремлений від Азовського моря піщаною косою - Арабатською Стрілкою [26, с. 84].

Крим приваблює відпочиваючих передусім субтропічним кліматом на Південному березі Криму, вузькій смузі землі шириною 2-8 км, що тягнеться від мису Айя до мису Іллі.

У Криму 141 територія і об'єкт природно-заповідного фонду (загальна площа - 70 тис. га, що становить 4,1% території автономії), в тому числі Карадагський, Кримський, «Мис Мартьян», Ялтинський гірсько-лісовий заповідники, 13 пам'яток природи (Бельбекський каньйон, Кішка, Де-мерджі, Карабі-яйлинська улоговина, Караул-Оба, Кизил-Коба, Мангуп-Кале та ін.), Нікітський ботанічний сад, 22 парки.

Крим є провідним туристичним центром в Україні з розвиненою туристичною інфраструктурою. Тут діє 54 готелі, а також 113 підприємств харчування для обслуговування туристів (із 455 по Україні в цілому).

Вигідне географічне положення, м'який клімат, тепле море, субтропічна рослинність узбережжя півострова в усі віки сприяли його інтенсивному заселенню. Історико-культурні пам'ятки різних епох, що збереглися на його території, є результатом взаємодії різних етносів і цивілізацій, які на певних відрізках історії, існуючи паралельно на обмеженій території півострова, часом функціонували відособлено, не змішуючись і майже не проникаючи одна в одну.

Кримський півострів славиться м'яким сприятливим кліматом. Незважаючи на невеликі розміри території, тут спостерігається значна різноманітність клімату, яка зумовлена своєрідною будовою рельєфу і впливом морів, що його омивають.

Розміщення Кримських гір на півдні півострова зумовило формування субтропічного м'якого клімату. Ця територія, в середньому, на 1,5-3°С тепліша від інших місцевостей півострова. Характерною особливістю клімату є збільшення з висотою кількості годин сонячного сяяння (Ялта - 2220 годин, Караби-Яйла - 2505 годин за рік) [26, с. 85].

Численні пам'ятки історії, архітектури, своєрідна природа острова, м'який клімат сприяють розвитку пішохідного, автомобільного, велосипедного, водного, спелеологічного, гірського, лижного, зеленого та інших видів туризму.

Кліматичні відмінності Південного берегу Криму та Туреччини. Якщо порівнювати за географічним положення, то Туреччина знаходиться південніше, ніж Південний берег Криму, і це впливає не тільки на те, що Туреччині спекотніше, а на те, що в Туреччині більш постійна погода, менше випадає дощових осадків, що створює більш комфортну погоду для купання.

Це ж саме відноситься і до моря. У Туреччині більш постійна температура моря у період сезону. У Криму частіше бувають шторми та море охолоджується.

Туристичні ресурси. Безперечно, як Південний берег Криму так і Туреччина характеризуються дуже різноманітною и красивою природою, флорою і фауною, історичними та культурними пам'ятками. З цієї точки зору їх не варто порівнювати, оскільки кожен курорт привабливий по своєму.

Від мису Айя починається курортна смуга Південного берега Криму з мальовничою Ласпинською бухтою. Флора цієї місцевості включає деякі реліктові види, серед яких - суничне дерево, яловець, 20 видів орхідей та ін.

Форос - курортне селище, що входить у межі Великої Ялти. Неподалік від сучасного селища виявлено середньовічний храм і залишки оборонної стіни. Тут існувала грецька колонія, а пізніше, в середні віки - генуезька фортеця Фора.

Фороський парк - один із найкрасивіших на південному узбережжі; складається з трьох частин: нижньої - приморської; середньої - «Райського куточка» з розташованими каскадом шістьма мініатюрними озерами, що утворюють водоспади; верхньої - лісопарку на гірському схилі.

На околиці Фороса знаходиться відома дача «Тесселі». Поруч, на мисі Сарич - маяк у вигляді шахової тури. Цей мис є крайньою південною точкою Криму і України. В цьому місці Чорне море має найменшу ширину -142 милі, що відділяють цю точку від мису Керемпе на Турецькому узбережжі.

На старій Севастопольській дорозі поблизу Байдарського перевалу на гірській вершині висотою 400 м стоїть церква Воскресіння Христового.

На схід від Форосу на території колишньої садиби XIX ст. Мелас розташований санаторій. Садибний парк - один із найкращих у Криму. Зберігся також палац, у якому жив O.K. Толстой. У 1910 p. Ф. Шаляпін і М. Горький спільно працювали тут над книгою «Сторінки мого життя» -художньою біографією Шаляпіна [26, с. 87].

Символом курортного селища Кастрополь є скеля Іфігенії - пам'ятник природи. За припущенням, саме в околицях Кастрополя знаходився храм Артеміди.

Сімеїз - селище, оточене горами, серед яких домінує вершина Ат-баш (Кінська голова). На західній околиці Сімеїза піднімається гора Кішка, біля моря - скелі Лебедине крило, Панеда і Діва. Між мисом Ай-Панда і Дівою розташований один із найкращих пляжів на Південному березі Криму. Тут лікують хворих на туберкульоз.

У приморській смузі Алупки посеред великого парку стоїть Воронцовський палац (1830-1848 pp.), споруджений як літня резиденція генерал-губернатора Новоросійського краю М. С. Воронцова, який також мав маєтки в Масандрі, Ай-Данілі, Гурзуфі. Алупка приваблювала численними підземними джерелами.

Алупкинський палацово-парковий ансамбль включає «Азіатський павільйон» (зберігся в частково переробленому вигляді), чайний будиночок на березі моря. Готель і церква, стилізована під античний храм, не збереглися.

Алупкінський музей - єдина в Україні пам'ятка, що збереглась повністю, включаючи інтер'єри і навіть умеблювання.

Багатий і різноманітний видовий склад паркових насаджень, що оточують палац. Дерева і чагарники для парку завозилися з Нікітського ботанічного саду і дендропарку «Олександрі» в Білій Церкві [26, с. 86].

Курортне містечко Алупка, над яким підноситься вершина Ай-Петрі (1233 м)., простягнулось уздовж узбережжя на 4,5 км. Поселення зводилось без будь-якого плану забудови: вона диктувалась місцевим рельєфом, і будинки споруджувались уздовж гірських стежок, що є типовим для гірських селищ.

Курортні селища Гаспра, Кореї, Місхор утворюють єдиний курортний район, що простягнувся уздовж узбережжя на 7 кілометрів. В Місхорі на початку XX ст. встановлено дві скульптурні групи роботи А. Адамсона, автора пам'ятника затопленим кораблям у Севастополі: «Русалка» і фонтан «Дівчина Арзи і розбійник Алі-баба» на сюжет відомої східної легенди.

Дача «Ластівчине гніздо», що увінчує стрімку Аврорину скелю на мисі Ай-Тодор, споруджена в 1912 р. за проектом А. Шервуда на місці дерев'яної будівлі. Замок майже не постраждав під час сильного землетрусу 1927 р. У радянський період дача використовувалась як туристична база, бібліотека санаторію. В кінці 1950-х років стан будівлі визнано аварійним, що виключало можливість ЇЇ експлуатації. В 1968 р. основа споруди була укріплена з використанням сейсмостійких конструкцій і матеріалів, відновлені шпилі, пошкоджені землетрусом, після чого будівля була обладнана під кафе.

Палац «Дюльбер» у мавританському стилі збудований у 1895-1897 pp. на приморській терасі і оточений парком.

Кореїз уперше згадується у VIII ст. В селищі зберігся палац у стилі модерн, споруджений у 1904 p., що має в плані форму підкови. В лютому 1945 р. тут була резиденція делегації, що представляла радянську сторону на Ялтинській конференції.

На місці нинішньої Лівадії в кінці X ст. тут було грецьке селище Ай-Ян. Наприкінці XVIII ст. місцеві греки були переселені в Приазов'я. Лівадія стала власністю Л. Потоцького. Графська садиба складалася з двоповерхового палацу, господарських споруд, оранжереї, навколо яких розкинувся парк.

Після смерті Л. Потоцького Лівадія була куплена Олександром II для своєї хворої на туберкульоз дружини. Будинок Потоцького перебудовано на Великий царський палац. Католицька каплиця в 1864 р. була перебудована на Воздвиженську палацову церкву.

Сьогодні Лівадійський палацово-парковий ансамбль включає 53 будівлі, розташовані на території парку. В 1843 р. .тут була прокладена Горизонтальна (Царська, Сонячна) стежка, що з'єднувала царську резиденцію з маєтками великих князів в Ореанді, Кореїзі і Ай-Тодорі [26, с. 87].

В свою чергу у жодній іншій країні немає такої насиченої екскурсійної програми, як у Туреччині - гірськолижний спорт є сусідами з рафтингом, джип-сафарі і дайвінгом, а вже наступного дня можна з головою зануритися у вивчення історичних визначних пам'яток країни, які, втім, при бажанні можна проміняти на шоппінг і відвідини ювелірних, текстильних і шкіряних фабрик. Ціни на екскурсії стартують з позначки в $25 на людину, а середня ціна складає $80-90 (у цю суму в більшості випадків входить і харчування упродовж дня).

Любителям старовин можна відвідати у Фазеліс (такий аналог Херсонеса), стародавнє портове місто на анталійському узбережжі. Там збереглися залишки портових стін, амфітеатру, мощена дорога, акрополь, а також розвалини водопроводів, базарних площ і лазень. До речі, за однією з легенд, саме у Фазелісі похований Олександр Македонський. Пізнавальними будуть відвідини могили Святого Миколая в селі Демре, який, згідно з переказом, був єпископом міста, що колись називалося Міри Лікійські. Всього за декілька кілометрів від Демре знаходиться затонуле місто - унаслідок землетрусу частина Лікійських поселень опинилася під водою.

У Туреччині багато загадкових і незвичайних місць - наприклад, невелике селище Небі знамените тим, що тут живуть дервіші, представники містичного напряму в ісламі. А наприкінці грудня щороку в місті Коньє проходить фестиваль дервішів, що кружляють. До речі, турки шанують легенди країни - тому настійно рекомендують туристам утриматися від певних дій. Так, грот Аїда туристам дозволено оглядати тільки зовні, у жодному випадку не заходячи всередину. Знаменитий вхід у Царство мертвих, через який душі померлих потрапляли в світ тіней, знаходиться поблизу «бавовняного» плато Памуккале. (До речі, у Криму є Гримлячий грот, який за легендою теж вважається входом до царству мертвих) [10, с. 154].

Мінеральні джерела сніжно-білого Памуккале уподобала свого часу навіть Клеопатра. Головна здравниця Туреччини, «Бавовняний замок», щорічно купає в своїх басейнах мільйони відпочиваючих, які хочуть поправити здоров'я або ж просто залучитися до історії.

Крім історичної і містичної, існує ще й Туреччина екстремальна. Альпінізм, гірськолижні курорти, дайвінг, рафтинг, джип-сафарі, стрибки з парашутами, польоти на парапланах з півторакілометрових гір - активний відпочинок по-турецьки поєднує в собі ризик і водночас - абсолютну безпеку.

Пліч-о-пліч з екстримом є сусідами Туреччина тусовочна. Клубною столицею Туреччини вважається місто Бодрум. Славиться він дискотекою «Гелікарнас». Вона знаменита тим, що там можуть одночасно танцювати 5 тисяч осіб.

В Криму аналогічним є молодіжні заїзди у сел. Поповка Євпаторія, фестиваль «Казантіп».

Окремо варто розповісти про шоппінг у Туреччині. Екскурсії на шкіряні і ювелірні фабрики цікаві і видовищні, проте покупки під час таких екскурсій часто невигідні - продавці завищують ціну на товар, і ситуацію не рятує навіть торг. Краще здійснювати придбання в маленьких магазинчиках, де продавець сам часто є і власником лавки, а, отже, торгуватися з ним можна до посиніння.

Але є ще друга сторона відпочинку у Криму та Туреччини. невелике порівняння вартості відпочинку в Туреччині і, наприклад, у Криму, 10 днів у Туреччині в середньому обходиться відпускнику в $750-800.

У суму, витрачену на путівки, входить переліт, трансфер, цілодобове харчування в готелі, алкоголь і безалкогольні напої, сауна, «розважалівка» а також решта послуг, передбачених туроператором і готелем.

Ці ж 10 днів в одному з пансіонатів поблизу Фороса обійдуться відпочиваючому мінімум у $550, не рахуючи вартості проїзду або перельоту. Природно, ні про яку сауну або систему «все включено» в цьому випадку не йдеться, харчування - в загальній їдальні згідно з встановленим графіком і бійка за шезлонги на маленькому кам'янистому пляжі.

Якщо говорити по якість сервісу Криму та Туреччини, на жаль, порівнювати практично нічого.

У порівнянні з турецьким кримський туристичний сервіс перебуває в поганому стані. Можливо, у меншій мірі це відноситься до південного берега Криму [29, с. 139].

Ще один приклад - прокат машин. На весь Крим є всього 3-4 подібні фірми, і знаходяться вони переважно в Севастополі, відповідно, і ціни монопольні. А адже Крим немов призначений для такого бізнесу - весь півострів можна за кілька днів об'їздити вздовж і впоперек (відразу приходить на розум аналогія з Кіпром, де рідко хто не бере машину напрокат). Про пляжах і говорити не хочеться - лічені готелі мають свої пляжі, а громадські не сильно змінилися з радянських часів, і люди лежать і сидять один в одного на головах, серед сміття і кришок від пляшок.

Таким чином, ми можемо підсумувати, що як Південний берег Криму, так і Туреччина мають дуже багаті і своєрідні туристичні ресурси, але на жаль рівень сервісу та залученості цих ресурсів практично неможливо порівнювати. Фактично виходить, відпочинок в Криму коштує практично ті самі гроші, що в Туреччині, тільки набагато гіршим сервісом.

ВИСНОВКИ