Туризм як основна галузь економіки Туреччини

Стамбул - місто найбагатшої історії, великий порт, економічне і промислове "серце" країни, з унікальним місцем розташування - поділене протокою Босфор, вона знаходиться одночасно й у Європі, і в Азії. Це єдиний у світі місто, що розташовується одразу на двох материках. Воно засноване близько 660 р. до н.е. як Візантій, з 330 р. н.е. називався Константинополем по імені римського імператора Костянтина (у середньовічних руських текстах - Царьград), до 395 р. був столицею Римської імперії, у 395-1453 р. -- Візантії (з перервою в 1204-61 р., коли був центром Латинської імперії хрестоносців). У 1453 р. Константинополь захоплений турками і перейменований у Стамбул.¹¹ Крылов Д., Шанин В. Путеводители с Дмитрием Крыловым. Турция. - Из-во «ЭКСМО» ЗАО, 2010. -23с.

Основна частина міста знаходиться на південно-східній окраїні Європи і розділена затокою Золотий Ріг на південний Древній Стамбул і північні райони Галата і Бейоглу (древня Пера). Не менш древній район Скутарі (Ускудар) розташований на азіатській території Стамбула. Від візантійського періоду збереглися залишки імператорських палаців, акведук Валента, руїни могутніх міських стін, підземні цистерни і культові спорудження, більшість з який перероблено в мечеті.

Головна визначна пам'ятка міста - собор Св. Софії (Айя-Софія), де за переказом, посланці російського князя Володимира знайомилися з християнською вірою, найбільший християнський храм свого часу (висота собору - 55 м, діаметр купола - 31 м). Цей грандіозний храм споруджений у 532-537 р. Анфімієм із Трал та Ісідором з Мілета. У 1453 р. Святу Софію шляхом простої прибудови мінаретів перетворили в мечеть, практично всі чудові мозаїки собору були замазані (іслам забороняє зображувати людей і тварин), і з 1935 р., коли собор став музеєм, ведеться їхня реставрація. До визначних пам'яток Святої Софії відносяться покрита міддю "плачуча колона" (говорять, що якщо покласти руку в її отвір і загадати бажання, то воно обов'язково збудеться), а також "холодне вікно", від якого навіть у самий жаркий день віє прохолодний вітерець. Одна з восьми колон у північному крилі вважається чудодійною - тут, за переказами, з'являється святий Георгій.

Через сквер, що лежить навпроти Св. Софії, знаходиться не менш величне спорудження - мечеть Ахмедіє (1609 - 1616 р., "блакитна мечеть"), побудованої на місці палацу візантійського імператора, фрагменти мозаїки якого зберігаються зараз у Музеї Мозаїки. Стіни Ахмедіє покриті плиткою легкого блакитного кольору, що відбиває сонячні промені і надає їй особливу привабливість. У мечеті три частини - зовнішнє подвір'я, внутрішнє подвір'я і центральний будинок з куполом висотою 43 м, у якому 260 вікон. Інтер'єр викладений 21 тис. черепичних плиток. Величні куполи прикрашені коштовностями і розписані мусульманськими молитвами. Мечеть має шість мінаретів, тому до Великої мечеті в Мецці був прибудований сьомий мінарет, щоб святиня ісламу як і раніше не мала собі рівних. Тут відзначаються мусульманські свята, і саме звідси прочани відправляються в Мекку.¹¹ Крылов Д., Шанин В. Путеводители с Дмитрием Крыловым. Турция. - Из-во «ЭКСМО» ЗАО, 2010. -56с.

Сулейманіє-джамі чи Мечеть султана Сулеймана - найбільша мечеть у Стамбулі (вміщає до 10 тис. чоловік), була побудована в 1550-1557 р. за наказом самого могутнього турецького султана - Сулеймана Чудового. У стіни і купол, за вказівкою архітектора, були закладені порожні резонуючі глечики, тому мечеть має чудову акустику. Поруч з мечеттю розташовуються їдальня для бідняків, чотири медресе, лазні і бібліотека, а біля південно-східної стіни знаходиться цвинтар з могилами самого султана Сулеймана, його дружини Хасеки Хюррем Султан (у минулому - дочки православного священика Настасії Лісовської) і архітектора Сінана.

Султанський палац Топкапи зі знаменитим гаремом побудований у 1466 р. за наказом султана Махмуда-Завойовника. До середини XIX в. у ньому жили султани, поки Махмуд II не переніс свою резиденцію на берег Босфору. Топкапи не представляє цінності як архітектурний шедевр, але це єдиний у своєму роді історичний пам'ятник, у якому зараз розташовані музей і збройна палата. У збройній палаті зібрана найбагатша колекція турецької зброї, тут зберігається подарунок англійської королеви - золота рушниця. Сховище історичних реліквій знаходиться в колишній скарбниці і султанських покоях. Зараз тут представлені трони, особисті речі і колекція парадних одіянь султанів, прикрашена дорогоцінними каменями зброя, а також вставлена в срібло муміфікована людська рука - стверджується, що це рука самого пророка Мухамеда. Гарем у лівому крилі палацевих споруджень завжди викликає великий інтерес і в туристів, і в самих турків. Зовні скромний і простий будинок, що будувався при житті декількох султанів, усередині вражає розкішшю і багатством оздоблення. Гареми завжди ретельно охоронялися, доступ туди був закритий для усіх, крім султана і його вірних слуг, а порушники карали смертю.

Поруч з будинком, де розташований тронний зал, знаходиться султанська бібліотека, у якій нараховувалося до 24 тис. книг і манускриптів. Цікавою є Цистерна Базиліки - підземна камера на 336 колонах, побудовану ще Юстиніаном (532 р.) для збереження води. Пізніше це унікальне водоймище постачало водою Великий палац і султанський палац Топкапи, і є цілком функціональним дотепер.

У місті безліч цікавих музеїв, серед яких особливо виділяються Музей Кар'є в церкві Хору (XI в.) біля воріт Едірне з чудовою колекцією фресок і мозаїк, Музей античності з величезною колекцією історичних цінностей, самі древні з яких датуються VI ст. до н.е., Музей Східних Древностей із предметами месопотамської, єгипетської, анатолійської і арабської цивілізацій, а також Музей турецького і мусульманського мистецтва в палаці Ібрагім-паші (1524 р.) з інтер'єрами будинків різних регіонів Туреччини, мініатюрами, манускриптами і килимами періоду Османської імперії. Також до цікавих пам'ятників міста відносяться церква Св. Ірини (VI ст., зруйнована в XVIII ст., відновлена), церква Св. Федора (Кілісе-Джамі, XI ст.) с прекрасними мозаїками XIV ст., церква Пресвятої Богородиці, мечеті Мікрімахі, Селіма-Завойовника, Сулеймана (XVI ст., одна із самих великих мечетей Стамбула), Ейюпа, Шах-заде (1548 р.), медресе Баязида (XVI ст.), а також славиться своїми красивими кахлями мечеть Рустема-паші (XVI ст.), фортеці Анадолухісари (XIV ст.), Румеліхісари (1452 р.), Едікуле (1457 р.), так званий "занурений палац" Йєребатан Сарай (VI ст.), вежа Галата (1348 р.) с рестораном на верхньому поверсі, звідки відкривається прекрасний вид на околиці, барочний палац Долмабахче (XIX ст.), "фаянсовий павільйон" Чінілі-Кешк (1472 р.) з чудовою колекцією фаянсу і лазні Кагалоглу (1741 р.).

Міст через Босфор, що з'єднав європейський і азіатський береги Туреччини, став ще одним символом цієї країни. По довжині це четвертий міст у світі - разом з передмостовими укріпленнями він простягнувся на 1560 м при ширині 33,5 м і висоті 64 м. Така висота дозволяє вільно проходити навіть самим великим океанським судам, що ходять із Середземного моря в Чорне і назад. На березі Босфору, що сам по собі є самою величною визначною пам'яткою країни, цікавим для туристів є 20-метровий Єгипетський обеліск (Дікіліташ), зведений ще фараоном Тутмосом Третім у XV ст. до н.е. і перевезений у Стамбул у 390 р. імператором Теодосіусом Першим. Поблизу розташована і знаменита Зміїна колона (Бурмалі Сютун), споруджена в 479 р. зусиллями 31 міста, що перемогли персів у битві під Платеа. Великий стамбульський базар (Капали Чарши, 1461 р.) є найбільшим ринком у світі - 200 тис. кв. м. його площі займають близько 5 тис. магазинів і крамниць. Тут можна купити буквально все - від свіжих морепродуктів і шкіряних виробів до всіляких золотих і срібних прикрас. "Базар спецій", де продаються приправи, сухофрукти, олії і всілякі насолоди, знаходиться за мечеттю Йєні, у районі Емінону. Обов'язково варто відвідати саму знамениту торгову вулицю Стамбула - Такшим. Туристам, що бажають придбати дійсно якісні товари найвідоміших торгових марок, звичайно рекомендують відвідати величенний торговий центр Акмеркез.

Недалеко від Стамбула розташований турецький "Диснейленд" - найбільший у Європі і четвертий по величині у світі парк розваг Татілья - критий розважальний комплекс для дітей і дорослих. Тут відвідувачів чекають безліч атракціонів, 15 розважальних програм, амфітеатр, у якому постійно демонструються феєричні вистави, численні магазини, ресторани і кафе. Борзенко А.Е. Турция. Самостоятельные путешествия. - Из-во «Вильямс», 2005. -55с

Анкара - столиця і друге по величині місто країни, розташована на висоті 850 м над рівнем моря на краю Анатолійського плоскогір'я. Анкара - дуже древнє місто, її фортеця служила притулком для околишніх жителів ще в часи хетів (1200 р. до н.е.). Фрігійці, перси і кельти (галати) по черзі займали Анкару, у часи Римської імперії місто було столицею провінції Галатія і називалося Анкіра (Ангора). У середні століття воно багаторазово переходило з рук у руки візантійців, арабів, хрестоносців, сельджуків і, нарешті, було зайняте османами. Анкара довго залишалася провінційним містом, поки в 1893 р. не була побудована Анатолійська залізниця, що веде в Стамбул. Коли в 1923 р. Ататюрк проголосив Анкару столицею Турецької Республіки, місто нараховувало всього близько 25 тис. жителів. Зараз це місто міністерств і посольств, університетів і медичних центрів, а також центр виноробства і великий транспортний вузол країни .²² Туристично-краєзнавчі дослідження: Збірник наукових статей. - Випуск 2. - К., 1999. - 95 с.

Історичним центром міста вважається вежа Ак Кале ("Білий замок"), обнесена подвійною стіною, по якій можна простежити бурхливу історію Анкари - кожен завойовник обновляв стіни цієї цитаделі, використовуючи для цього залишки зруйнованих будинків. Внутрішні стіни відносяться до VI ст., а сучасний вид фортеця набула в IX ст. при візантійському імператорі Михайлові II, коли був зведений зовнішній периметр стін. Ще один символ міста - мечеть Хадж-Байрам (XV ст.), побудована поруч з руїнами знаменитого храму Августина і Рому, на стінах якого висічені нариси з римської історії і перелік діянь Августа. Справжнє місце паломництва місцевих жителів - величне спорудження мавзолею Ататюрка (Аніт Кабір, 1953 р.) у кварталі Мальтепе. Тут зберігається саркофаг засновника Турецької республіки Мустафи Кемаля - першого правителя країни, що придав їй цивілізований вигляд і, по суті, зробив революційні перетворення у всіх сферах громадського життя Туреччини. Щогодини біля стін Мавзолею проходить урочиста зміна варти.

Кращий музей міста - Музей Анатолійських цивілізацій (Музей хетів), розміщений у критому базарі XV століття. У музеї зберігаються найбагатші зібрання археологічних знахідок культури цього загадкового народу, що наводив жах своїми колісницями на всю Азію в період XVIII -- XII ст. до н.е. У центральному залі музею представлені статуї і рельєфи з Малатьї, Арсланташа й Аладжа-Хююка. У прибудові, що оперізує зал - предмети кам'яного (з Чатал-Хююка) і бронзового століть (з Аладжа-Хююка), сонячні диски, кам'яні барельєфи, домашнє начиння і зброя, зразки клинопису, зображення оленів і биків. Далі представлені експонати з Алішара і Кюльтепе, що відносяться до періодів хетського, фрігійського, імперії Урарту і римського панування.

Поблизу від Анкари розташоване місто-пам'ятник Богазкей -- "охоронець" руїн древньої хетської столиці - Хаттусаса (XVII -- XIII ст. до н.е.). Збереглися залишки укріплень, знамениті "Левині ворота", палаци й унікальний пам'ятник історії - кам'яний "Богазкейський архів".¹¹ Крылов Д., Шанин В. Путеводители с Дмитрием Крыловым. Турция. - Из-во «ЭКСМО» ЗАО, 2010. -106с.

Ізмір, батьківщина Гомера і древня Смірна - третє після Стамбула й Анкари місто Туреччини і саме велике місто на Егейському узбережжі. За свідченням учених, перші поселення на землі Смірни виникли у III тисячоріччі до н.е., до Х ст. до н.е. тут вже існували еллінські поселення. Місто пережило ряд руйнівних навал і землетрусів, тому в самому місті збереглося мало визначних пам'яток, але завдяки своєму клімату, зручності сухопутного і морського повідомлення Ізмір перетворився у великий діловий і туристичний центр. З пам'ятників бурхливої історії міста збереглися 13 колон із прекрасними капітелями - все, що залишилося від величезного римського форуму з відкритим двором і двох'ярусними критими галереями по периметрі. В часи Османської імперії це місце використовувалося як мусульманський цвинтар, тому серед колон зустрічаються залишки надгробків. По іронії історії тут же можна побачити кілька напівзруйнованих римських скульптур Нептуна, Церери і Діани-мисливиці. Центром міста вважається площа Конак з мечеттю Яхли (1754 р.), обробленою яскравою кахельною плиткою, і витонченою Вартовий вежею. У прилеглому Базарному кварталі збереглися стародавні караван-сараї Чакалоглу Хани і Кизларагаси Хани (XVIII в.), а також мечеті Хісар (1597 р.) і Шадірван (Кемералти, 1636 р.). На пагорбі Пагос піднімається візантійська міцність Кадіфекале ("оксамитна"), побудована на місці більш древніх оборонних споруджень, що були зведені на цьому ж місці ще егейцями. З музеїв заслуговує на відвідання Етнографічний музей із зібраннями предметів народної творчості і кустарних промислів, і Археологічний музей, де представлені унікальні археологічні знахідки з Західної Анатолії, що датуються періодом з VI ст. до н.е., предмети елліністичного, римського і візантійського періоду, а також унікальні знахідки з Ефесу (II ст. н. э.). Серед більш сучасних визначних пам'яток Ізміра необхідно відзначити Парк культури - місце проведення знаменитих щорічних міжнародних ярмарків, лазні Діани і всесвітньо відомі термальні джерела "Балчова" ("джерела Агамемнона"), на базі яких створений великий бальнеологічний центр, що дозволяє сполучити лікування з пляжним відпочинком і великою культурною програмою.

В околицях Ізміра лежить безліч унікальних історичних місць і сучасних морських курортів. У Кемальпаші знаходяться унікальний хетський барельєф "Еті Бабе" ("Батько хетів", XIII ст. до н.е.) і руїни Дівочого замка (Киз калесі), у якому в 1244 р. відбулося весілля дочки Фрідріха II і візантійського імператора Іоанна III. Від замка вціліло лише три поверхи спорудження, але його колишня могутність проглядається навіть у цих останках.1¹¹ Борзенко А.Е. Турция. Самостоятельные путешествия. - Из-во «Вильямс», 2005. -55с.

У 110 км. від Ізміра, у мальовничій бухті Егейського моря, розташований Дидим, знаменитий своїм курортом Алтинів кум ("золоті піски") і одним з найбільш грандіозних пам'ятників античності - храмом Аполлона (VIII-IV ст. до н.е.), що вважалось священним місцем античного світу (поступався лише Артемисію в Ефесі і храму Гери на о. Самоз).

У древності від цього знаменитого храму до Мілету пролягала Священна дорога (VI ст. до н.е.), що закінчувалася алеєю зі статуй священнослужителів і сидячих левів (зараз знаходяться в Британському музеї) по обидва боки. Саме святилище було оточено портиком із двома рядами колон і оброблено мармуром з островів Егейського моря. Храм був прикрашений бюстами Аполлона, Зевса, Артеміди і Літо, а також капітелями, прикрашеними головами грифонів і биків, що поряд з головою Медузи були частиною фриза.

У 29 км від Ізміра лежить містечко Маніса, знамените завдяки своїм мечетям Улу Джамі (1376 р.) і Мурадійє Джамі (1586 р.). Недалеко від Маніси знаходиться ще один пам'ятник хетів - гігантське зображення гірського божества "Таш Сурет" ("кам'яна статуя").

У півтора годиннах їзди на північ від Ізміра лежить Бергама, у древності - величний Пергам, одне із самих знаменитих міст античного світу. Перші відомості про Пергам відносяться до IV ст. до н.е., однак на той час на цьому місці існували вже більш древні міста, що і послужили основою "перлини еллінського Середземномор'я". За свою історію місто було і скарбницею македонян, і столицею могутнього Пергамського царства, і римським форпостом в Азії, і резиденцією християнських єпископів.

Навколо акрополя, що піднімається на горі над містом, збереглися руїни знаменитої бібліотеки (II ст. до н.е.), театру на 10 тис. глядачів (IV-II ст. до н.е.) з унікальними акустичними характеристиками, корінфського храму Траяна (117-118 р. н.е.), доричного храму Афіни (III ст.), храму Діоніса (II ст. до н.е.) і руїни величезного мармурового вівтаря Зевса (II ст. до н.е.), що вважались одним із семи чудес світла. Сьогодні велика частина знахідок з Пергаму перевезена в спеціально побудований для них берлінський Пергамон-музей і там ретельно реконструйовані. В околицях можна оглянути руїни еллінського храму Гери (III-II ст. до н.е.), будинку гімнасія і терм, а також могутні руїни Червоного двору, спочатку побудованого як храм Серапіса (II ст. н.е.), а згодом переробленого у візантійську базиліку. Неподалік від акрополя збереглися руїни іншого відомого в античні часи пам'ятника - храму Асклепіону, присвяченого богу здоров'я і лікування Асклепію (Ескулапу). Від нього збереглися руїни пропілеї (вхідні ворота, II ст. н.е.), трохи піднятих з руїн колон, руїни бібліотеки і круглого храму, "священної дороги", а також окремі фрагменти терм. Храмовий театр міг умістити до 3500 глядачів, він використовується й у наші дні для показу спектаклів. Недалеко розташовані історичні скарби Мілета і Трої.

Руїни древнього Мілета лежать на пагорбі поблизу узбережжя Егейського моря. Як великий порт і важливий центр судноплавства, він був відомий вже в середині II тисячоріччя до н.е. У Мілеті народилися філософи Анаксімандр і Анаксімен, історик і географ Гекатей, архітектори Іннодам і Ісідор. В часи перського панування місто було знищене, тому що населення Мілета чинило завзятий опір завойовникам. Згодом місто було відновлено. Головною визначною пам'яткою Мілета є Театр, що розкинувся на високому пагорбі, (IV ст. до н.е.), розрахований на 25 тис. глядачів. Непогано збереглися південна Агора, Терми Фаустіни, Булевтерій (II ст. н.е.), фрагменти двох величезних статуй левів, що охороняли вхід у гавань, храм Аполлона Дельфійського і Стадіон (II ст. до н.е.), що вміщав 15 тис. глядачів. Неподалік від південної агори височіє мечеть Ільяс-Бея (XV ст.) - квадратний будинок з величезним куполом витонченої форми.

Руїни величної Трої (Іліон), найбільшого міста епохи ранньої бронзи (III тисячоріччя до н.е.), що довгий час вважалося просто красивою легендою, лежать в околицях пагорбів Хізарлик (Гісарлик) на північно-західному узбережжі країни. Частково збереглися похила в'їздна естакада Трої II (2500-2150 р. до н.е.) довжиною 21 м і шириною 5,5 м, міський вал Трої VI (1900-1300 р. до н.е.), стіна римського періоду, Акрополь, що служив одночасно для захисту міста і для охорони так званої цистерни (резервуара з запасами води, у даний час доступу до нього немає), храм Афіни. На території внутрішнього двору збереглися залишки фундаментів з тесаного каменю, сам храм зруйнований. Південними міськими воротами і величним колонним залом розмірами 20х12 м, що відносяться до Трої VI, сьогодні можна помилуватися лише здалеку. На території самого древнього культурного шару, що несе явні сліди пожежі, зараз проводяться інтенсивні розкопки, що не дивно - датований 3700 р. до н.е., він більше всього підходить під опис з нетлінної поеми Гомера.

Туристичною столицею турецького Середземномор'я вважається Анталія, що залучає туристів багатою історичною спадщиною й унікальною природою. Її околиці славляться розкішними готелями і найчистішими пляжами - за оцінками ЮНЕСКО цей район визнаний одним із самих екологічно чистих місць на планеті. Купатися тут можна з березня до кінця листопада. Атталея (нинішня Анталья) була заснована Атталом II з Пергама в II ст. до н.е., і з тих пір усі народи, що селилися в його районі, робили свій внесок у вигляд цього унікального місця. Історичний центр старого міста називається Калеїчі ("всередині фортеці"), розташований навколо древньої римської гавані, обнесеною стіною, що у IX і X століттях була укріплена візантійцями для захисту від арабського вторгнення. Один із символів міста - Ворота Адріана, споруджені на честь відвідування міста римським імператором Адріаном у 130 р. до н.е. По обидва боки воріт стоять вежі, одна з них - однолітка воріт і побудована ще римлянами, а інша зведена турками-сельджуками, що скорили ці землі в 1207 р. Ворота ведуть у місто, а точніше - у два міста, оскільки Анталья складається зі "старого міста" з дерев'яними будиночками і мальовничими куточками, де сам час зупинив свій біг, і вируючого "нового міста" із сучасними будинками і тінистими пальмовими бульварами.

В Антальї багато древніх пам'ятників, з яких особливо гарні "символ Антальї" - побудований турками-сельджуками мінарет Йівлі ("складчастий", ХІ ст.) 37 м висотою, а також мечеть Ескі Джамі, побудована за зразком візантійської церкви в 1373 р., надгробні пам'ятники дружини султана Баязеда II і Мехмет-бея, колишній монастир "танцюючих дервішів" Мевлевіхане з виставкою сучасного мистецтва, і зруйнований у свій час блискавкою Зрізаний мінарет. У районі "нового міста" розташовані основні об'єкти найсучаснішої інфраструктури туризму - найчистіші пляжі, яхтові стоянки і розкішні готелі, чайхани, бари і ресторани, супермаркети і крамнички. На виїзді з Антальї в Кемер розташований чудовий водяний парк "Акваленд" - самий старий з водних парків Антальї, розрахований на 1500 чоловік і побудований за світовими стандартами на території площею 40 тис. кв. м. Тут створений унікальний комплекс басейнів і озер різної глибини, з островами і без, а також витончені містки, солярії, десятки водних гірок і "труб" та інші види водяних розваг. Новий парк "Атлантіс" розташований у горах і побудований за американським проектом з більш складною системою водних гірок і "труб". Безліч басейнів доповнюється одним великим, зі штучними високими хвилями. Крім того, є ще маловідомий парк "Акваворд" у прилеглому Кемері - 8 великих гірок і "труб" усіх видів, окремі басейни і гірки для малят, басейн із "піратським кораблем", а також басейн для дорослих зі штучною течією і джакузі.

Але основні визначні пам'ятки зосереджені в околицях міста - древні міста Перзі (334 р. до н.е.), де збереглися античний театр і стадіон, Аспенд із безліччю красивих споруджень, у тому числі театр-палац архітектора Зенона (II ст. до н.е.) і арковий римський акведук, Олімпос та ін. В околицях Демре лежать руїни древньої столиці Лікії - Міри, яка одержала популярність тим, що в цьому місті в IV ст. був єпископом святий Микола Чудотворець. На місці собору, у якому він служив, у VII ст. побудована церква Св. Миколи, що стала місцем паломництва всіх християн. Щороку в грудні тут проходить церемонія поминання Санта Клауса, що приваблює численних туристів. У скелях над містом збереглися поховання часів Лікійського царства.¹¹ Борзенко А.Е. Турция. Самостоятельные путешествия. - Из-во «Вильямс», 2005. -61с.

Усього в 14 км від Антальї знаходяться величні водоспади Верхній Дюден і Кепрю, глибина якого досягає місцями 400 м., чудовий каньйон Гювер глибиною до 115 м, а також печера Караїн, вік якої 100 тис. років. У парку Дюзлерчами (20 км на північ від Антальї) живуть рідкі види лісових оленів і гірських козлів .

Белек, що знаходиться між Анталією і Сіде, вважається визнаним гольф-центром регіону. Він знаходиться в безпосередній близькості від руїн древніх міст Перзі, Аспендос і Сіде, і має цілий ряд першокласних готельних комплексів, оточених сосновими, кедровими й евкаліптовими лісами. Белек завоював велику популярність серед туристів. Крім прекрасних багатокілометрових пляжів курорту, неодмінно варто відвідати чудовий кипарисово-евкаліптовий національний парк-заповідник "Каньйон Кепрюлю" площею 500 гектарів. У заповіднику є можливість для занять альпінізмом, верхівковою їздою і усіма видами водних розваг, але найбільш популярний рафтинг по гірській ріці Кюпрючай.¹¹ www.vokrugsveta.com - Журнал «Вокруг Света»

Сіде ("гранат") - невелике місто на півострові, у 75 км від Антальї, один з найбільш оживлених курортів півдня Туреччини. Засноване у VII ст. до н.е. грецькими колоністами, місто швидко стало великим центром морської торгівлі, важливим портом Памфілії і притулком піратів. Більшість унікальних пам'ятників міста побудовано в II ст. до н.е. - II у н.е. - період розквіту і могутності Сіде. До наших днів збереглися залишки амфітеатру на 16 тис. глядачів, статуя імператора Веспасіана, храм Фортуни, фонтан, агора, римські лазні (у яких зараз розташовується археологічний музей), некрополь і акведук. Оточений сучасними туристичними комплексами і прекрасними піщаними пляжами, сучасний Сіде, хоч і не виходить за стіни античного міста, проте приваблює до себе тисячі туристів. Його знамениті піщані пляжі вважаються одними з кращих у регіоні. У 7 км від міста лежить ще одна визначна пам'ятка - водоспад Манавай, де ріка в буквальному значенні падає прямо в море.

Кемер, розташований у 42 км до півдня від Антальї, згадується в багатьох давньогрецьких міфах, як місце проживання страшної Химери, що викидає полум'я. Герой Белерофон переміг монстра, але полум'я не згасло і дотепер горить на вершині гори Янарташ. Пояснення цього явища досить тривіальне - горить природний газ, що виривається з-під землі, але саме цей факт додав цьому місцю особливу привабливість для туристів. Нині це інтенсивно зростаючий курортний центр і один з відомих яхт-центрів із усіма наслідками, що звідси випливають. Крім численних магазинів, барів і ресторанів пішохідної зони, шикарного яхт-центра і цілої мережі сучасних готелів і клубів, розташованих на схилах підступаючих до самого моря лісистих гір Таурус, туристам пропонуються два відмінних пляжі - гальковий міський, з величезною розмаїтістю пропонованих видів водного спорту і захоплюючих екскурсій на яхтах, і облямований алеями цитрусових піщано-гальковий Пляж Місячного Світла. У північній частині Кемера знаходиться Йорюк Парк - "живаючи етнографічна експозиція", присвячена історії і побуту турецького народу.¹¹ Турция. Путеводитель, - АСТ, Астрель, 2004. - 164с.

Недалеко від Кемера лежать руїни древнього портового міста Фазеліса (Текірова), де збереглися залишки портових стін, амфітеатру, брукована дорога, що веде до арки Адріана, акрополь, а також руїни водопроводів, базарних площ і бань. По одній з легенд саме тут похований Олександр Македонський. У цьому ж регіоні, у підніжжя гори Олімпос (Тахтали, 2400 м) знаходяться руїни ще одного пам'ятника древності - міста Олімпос, заснованого в III столітті до н.е. Місто було центром поклоніння богу Гефесту. Сьогодні це один з найвідоміших курортів південного узбережжя, що утворює разом з Кемером і Текірова один безупинний курортний район. На території Національного парку Олімпос-Бейдалари були побудовані найсучасніші туристичні комплекси, що пропонують своїм відвідувачам усілякі види відпочинку і спорту.²² Крылов Д., Шанин В. Путеводители с Дмитрием Крыловым. Турция. - Из-во «ЭКСМО» ЗАО, 2010. -129с.

Сельчук виник на місці знаменитого античного Ефеса, дата заснування якого губиться в темряві століть - вже в XVI-XI ст. до н.е. на цьому місці була іонічна колонія. У VII ст. місто і його головний символ - Артемісій (храм Артеміди) були зруйновані кіммерійськими племенами. Відновлений Крезом, царем Лідії, він був покорений перським царем Киром у середині VI ст. За час правління династії Серпнів Ефес був столицею римської провінції Азія. Вважається, що євангеліст Іоанн (похований у церкві, названій його ім'ям) і Св. Марія провели тут свої останні дні. У 431 р. тут проходив III Всесвітній собор. За довгі століття середньовіччя місто, що піддавалося нескінченним набігам арабів і піратів, перетворився в брудне село. Лише в 1869 р. були початі перші археологічні розкопки, у результаті яких світу була відкрита незабутня краса античного Ефеса.

Від всесвітньо знаменитого храму Артеміди, одного із семи чудес світу, збереглося мало - побудований у VI ст. до н.е. храм став жертвою підпалу сумно відомим Геростратом у 356 р. до н.е. Олександр Македонський у 334 р. до н.е. поклав початок відновленню храму, що тривав 120 років, прямо на платформі загиблого у вогні спорудження. За цей період навколо будівництва виник новий еллінський Артемісій, що 500 років потому був знову зруйнований готами. Зате вціліли використовувані і для засідань Сенату, і для театральних представлень Малий театр (Одеон, 150 р. н.е.) на 1400 місць, а також розрахований на 24 тис. глядачів Великий театр із 30-метровою сценою і портиком для поліпшення акустики, прикрашеною подвійною колонадою портика Агора, вишуканий храм Адріана (138 р. н. е.), храм Гестії (у якому постійно горів священний вогонь), ворота Геракла, оригінальний ансамбль багатих будинків з мозаїчними підлогами і настінними фресками - так звані "Будинки на схилі пагорба", Прітаней (будинок канцелярських служб), цілі вулиці, бібліотека Цельсія (114-135 р. н.е.). Над передбачуваною могилою апостола Іоанна зведена велична Базиліка Св. Іоанна, цілком облицьована зсередини мармуром. На пагорбі Айясолук лежать руїни візантійської фортеці з могутніми воротами, побудованими з каменю колишнього римського стадіону. Нижче фортеці розташована мечеть Ісибея (1375 р.), у дворі якої встановлені колони з античного Ефеса.

Фетхіє (Термесос, Місто Світла) відомий своїми прекрасними пляжами, порізаним затишними бухтами узбережжям, оживленими базарами, скельними похованнями і буйною субтропічною рослинністю. Дивна панорама бухти відкривається від руїн фортеці лицарів Родосу. Міська набережна рясніє парасольками відкритих кафе, де подають двадцять видів тортів і чорну каву в мідних "джезвах". Вулички за гаванню повні торговими і гастрономічними рядами, магазинами, барами і ресторанами. Туристи можуть зробити поїздку на яхті з відвідуванням 12 островів, у тому числі островів Піратів і острова Клеопатри з затонулими руїнами древнього міста, відправитися в Чалим (5 км від Фетхіє) чи лагуну Олюденіз, що славляться одними з найкрасивіших пляжів у Туреччині. Цікаві Дальян - одне з декількох місць на Середземномор'я, де збереглися черепахи, а також красива гірська ущелина Саклікент. В околицях Фетхіє безліч готелів клубної системи в затишних відокремлених бухтах, що славляться своєю красою.¹¹ www.vokrugsveta.com - Журнал «Вокруг Света»

Аланья, заснована в IV ст. до н.е., у часи Римської імперії стала відома як знаменита база піратів Коракесіон, пізніше Марко Антоній подарував її Клеопатрі, для якої ці відокремлені бухти стали улюбленим місцем купання. У XII в. місто захопив сельджукський правитель Алаєддин Келькубат, що перейменував Коракесіон в Алайя і зробив його своєю зимовою резиденцією. Головна визначна пам'ятка Аланьї - візантійська фортеця на вершині гори, що піднімається над містом. Прекрасно збереглася гавань, Червона вежа (Кизил Кале) висотою 29 м. Пляжі регіону покриті дрібним піском, узбережжя розсічене скельними мисами, що видаються в море, на затишні бухти, чиї положисті пляжі особливо гарні для відпочинку з дітьми.

Аланья також знаменита своїми печерами, найбільш відвідувана з яких - фантастична печера Дамлаташ з вигадливим переплетенням сталактитів і сталагмітів. Внутрішні умови цієї печери (температура - +22-23 С, вологість - 90-98%) дуже сприятливі для лікування астми й інших респіраторних захворювань. У "Дівочій печері" пірати ховали викрадених дівчат, є також "печера Закоханих" і "Фосфорна печера", названа так через цікавий ефект висвітлення.¹¹ Турция. Путеводитель, - АСТ, Астрель, 2004. - 84с.

Мармаріс - один із кращих морських курортів країни. Розташований у затоці з трьома островами, повному затишних безлюдних бухт, на границі Егейського і Середземного морів. Туристичний бум перетворив рибацьке селище Мармаріс у комфортабельний туристський курорт, але велика частина півострова закрита для інвестицій, щоб зберегти природну красу узбережжя. Старе місто побудоване навколо османської фортеці II століття, крім неї збереглися Караван-сарай, де сьогодні знаходяться безліч торгових крамниць, і древній замок - оплот рицарів-госпітальєрів (1522 р.). Мальовничий, обрамлений пальмами й евкаліптами приморський бульвар тягнеться уздовж усього міста, надаючи туристам можливість відвідати численні кафе, ресторани і різноманітні розважальні заклади. Багатокілометрові пляжі і прозора бірюзова вода створюють прекрасні можливості для засмаги і водних видів спорту, а розвитий сервіс дозволяє вибрати будь-як доступний вид проводження часу. Щорічно в травні тут проходить барвиста Міжнародна вітрильна регата.