Туристично-країнознавча характеристика Австралії

Аналіз природно-географічної, політичної, економічної, історичної характеристики Австралії з точки зору розвитку туризму. Функціонування туристської сфери, основні пам'ятки, визначні туристичні центри Австралії. Аналіз типів туризму, розвинених в країні.

Рубрика Спорт и туризм
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 19.07.2014
Размер файла 79,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Курсова робота

з дисципліни “ Туристичне країнознавство ”

на тему: Туристично-країнознавча характеристика Австралії

Зміст

Вступ

1. Аналіз природно-географічної характеристики Австралії з точки зору розвитку туризму

1.1 Географічне положення Австралії з точки зору туризму

1.2 Клімат, моря, внутрішні води Австралії та їх вплив на туризм

1.3 Вплив флори і фауни на розвиток туризму Австралії

2. Аналіз політичної, економічної, історичної характеристики Австралії з точки зору розвитку туризму

2.1 Характеристика політичного, економічного та історичного середовища Австралії

2.2 Особливості форми правління та адміністративно-територіального устрою

2.3 Особливості функціонування національної економіки та її сфер

3. Соціальна характеристика та культура Австралії

3.1 Населення Австралії та його характеристика

3.2 Мова, культура та мистецтво Австралії та їх вплив на розвиток туризму

3.3 Кулінарія Австралії як компонент культури

4. Аналіз функціонування туристської сфери Австралії

4.1 Аналіз основних пам'яток Австралії

4.2 Характеристика визначних туриських центрів Австралії

4.3 Аналіз основних типів туризму розвинених в Австралії

4.4 Спеціальна туристична інформація про Австралію

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Австралія - дивовижне місце. Одночасно і країна, і цілий континент, вона вражає контрастами, а тому стає чудовим варіантом відпочинку для величезної кількості людей з найрізноманітнішими уподобаннями. Багато хто вважає, що всі визначні пам'ятки Австралії - це лише будівля опери в Сіднеї і скеля Улуру. Однак це в корені невірна думка про величезну країну, просто переповненій «делікатесами» для справжніх туристичних гурманів.

До сіднейських пам'яток можна віднести і кілька «візитних карток» всієї Австралії - міст Харбор, собор Діви Марії і, звичайно ж, Опера-Хаус. Також не варто втрачати шанс відвідати центральний парк міста - королівський Гайд-Парк. Крім Сіднея, популярними серед іноземних туристів є міста Мельбурн, Брісбен, Кернс і деякі інші. А для любителів морського туризму в Австралії існують спеціальні тури по прибережній зоні з заходами в найбільші порти (Сідней, Мельбурн, Перт, Кернс, Голд-Кост).

Проте основною «фішкою» туристичної Австралії вважаються не рукотворні мегаполіси, а створені природою місця, розкидані по всьому континенту у великих кількостях.

Найвідомішим національним парком країни по праву вважається парк Какаду, який включено до списку Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО. По всьому периметру він оточений природними скелястими виступами, які формують тут резервацію. На території парку Какаду розташовані дві стародавні печери з наскельними малюнками.

Актуальність вибраної теми полягає в тому, що на сьогоднішній день туризм став явищем, що увійшло у повсякденне життя майже третини населення планети, тому дослідження туристичного потенціалу кожної країни є вкрай важливим й актуальним

Предметом дослідження є туристично-рекреаційні ресурси Австралії

Об'єктом дослідження є Австралія

Метою є дослідити туристично-країнознавчий потенціал Австралії

Завданням курсової роботи:

Дати природно-географічну характеристику країни з точки зору розвитку туризму

Дати політичну, економічну, історичну характеристику країни з точки зору розвитку туризму

Охарактеризувати соціальну характеристику та культуру країни

Зробити аналіз функціонування туристської сфери країни

Курсова робота має таку структуру:

Вступ

Розділ І. Аналіз природно-географічної характеристики країни з точки зору розвитку туризму

Розділ ІІ. Аналіз політичної, економічної, історичної характеристики країни з точки зору розвитку туризму

Розділ ІІІ. Соціальна характеристика та культура країни

Розділ ІV Аналіз функціонування туристської сфери країни

Висновки та пропозиції

Список використаних джерел

Додатки

1. Аналіз природно-географічної характеристики Австралії з точки зору розвитку туризму

1.1 Географічне положення Австралії з точки зору туризму

Австралія - це єдиний з усіх зелених материків, що весь лежить у південній півкулі. Тропік Козерога пересікає Австралію майже пополам.

Австралія - найменший з усіх материків; площа Австралії - 7 631 500 кілометрів квадратних, а площа Австралії разом з прилеглими до неї материковими островами становить 7 703 850 кмІ. Ця площа дорівнює приблизно площі США, або становить дві третіх території Європи. Вона в чотири рази менша за площу Африки і в 7 з половиною рази менша за площу Євразії.

З півночі на південь Австралія простягається на 3200 кілометрів. Крайньою північною точкою Австралії є Йорк (10°41' південної широти), що лежить на віддалі, за 1130 км від екватора, крайня південна кінцева частина материка мис Вільсон (39°11' південної широти). Отже, своїми найвищими широтами Австралія відповідає в північній півкулі приблизно Валенсії і Балтіморі. В найвужчому місці (на південь від затоки Карпентарія) Австралія простягається в меридіональному напрямі тільки на 1700 км.

Найбільша протяжність Австралії з заходу на схід дорівнює 4100 км (від мису Інскріпшен на заході 113°05' східної довготи до мису Байрои на сході -- 153°35' східної довготи). Крайньою-західною точкою Австралії найчастіше вважають мис Стіп (113° східної довготи), бо мис Інскріпшен розміщений на острові Дерк-Хартог, що прилягає з заходу до Австралії.

Материк Австралії лежить відокремлено; від європейських, країн він віддалений на 14--16 тис. км, від Північної Америки на 11,5 тис. км (Сідней -- Сан-Франціско) і від країн південної і південно-східної Азії в середньому на 8 тис. км. Між Австралією і південно-східною окраїною Азії тягнеться група великих островів Малайського архіпелагу, що відіграють роль ніби моста, який зв'язує два материки. Австралія лежить недалеко від центра океанічної півкулі.

З півночі Австралія омивається морями Тіморським і Арафурським і неглибокою і багатою на коралові рифи протокою Торреса (вона не ширша за 170 км) відокремлюється від Нової Гвінеї. На сході Австралію омивають моря Коралове і Тасманове, на заході і півдні -- води Індійського океану. Від острова Тасманія Австралію відокремлює неглибока протока Бассова (завширшки до 200 км). Якби сучасний рівень океану знизився лише на 30 м, до Австралії приєднався б острів Нова Гвінея; зниження рівня океану на 60 м приєднало б до Австралії Тасманію. Розломи на окраїнах Австралії такого недавнього походження, що, як гадають, населення Тасманії прийшло на острів з Австралії сухим шляхом, коли на місці протоки Бассова була ще суша. До недавньої трансгресії на півночі протока Бассова була ще сушею. Недавньою трансгресією на півночі затоплена широка смуга Австралійського континенту, де і утворились моря Тіморське і Арафурське.

На північ від Австралії дуже розширяється смуга материкової обмілини, де лежить найбільший на земній кулі після Гренландії острів Нова Гвінея (806 000 км2). В той час як о. Тасманія являє собою південне продовження Австралії, Нова Гвінея характером фізико-географічних умов дуже відрізняється від Австралії і входить до складу Меланезії. Гірські масиви Нової Гвінеї належать до альпійської складчастості, тоді як третинних складчастих споруд, в Австралії зовсім нема; Нова Гвінея входить до складу «Вогняного кільця» Тихого океану, Австралія ж лежить за його межами. Клімат Нової Гвінеї вологий, клімат Австралії сухий. Нова Гвінея характером рослинності належить до іншої області, ніж Австралія, тваринний світ Нової Гвінеї виділяється в особливу підобласть. Навіть корінне населення Нової Гвінеї (папуаси) утворює інший антропологічний тип, ніж австралійці.

За характером горизонтального розчленування Австралія належить до південної групи материків Гондванського типу, що відрізняються великою компактністю і малим розчленуванням. Горизонтальне розчленування Австралії дуже незначне. Півострови займають лише близько 8% площі материка х. Довжина берегової лінії Австралії, що становить 19 500 км, лише вдвоє перевищує довжину рівновеликого кола.

Геометричний центр Австралії лежить на віддалі 950 км від моря. На кожний кілометр берегової лінії Австралії припадає 392 км2 суші (в Японії, де горизонтальне розчленування винятково велике, на 1 км берегової лінії припадає 23 км2). За ступенем свого горизонтального розчленування Австралія поступається перед Європою, Азією і Північною Америкою. Найбільше виявляється горизонтальне розчленування на півночі Австралії, де існують затоки Карпентарія, Ван-Дімен і Кембрідж і утворились два великих півострови -- Йорк і Арнхемленд (Земля Арнхема). На півдні Австралії є лише один значний півострів Ейр, або Ейрія, що омивається водами заток Великої Австралійської і Спенсера.

Цей регіон знаходиться далеко від туристичних ринків, а також від транзитних, повітряних та морських ліній. Однак швидкий розвиток рекреаційної діяльності спостерігається останнім часом в цьому регіоні.

За дослідженнями за останнє десятиліття потік туристів збільшився більш ніж на два рази. З кожним роком рекреаційна діяльність, а точніше туристична індустрія, перетворюється у все більш прибуткову діяльність.

У більшість туристів викликають інтерес мистецтво та побут аборигенів. Найбільша кількість туристів відвідують Австралію в місяці, коли в Європі та Північній Америці відбувається спад туристичної активності. Це по-перше дозволяє згладити сезонні коливання в міжнародному туризмі в загальному, а по-друге відкриває перед Австралією широкі можливості подальшого розвитку рекреаційної діяльності, а точніше міжнародного туризму.

1.2 Клімат, моря, внутрішні води Австралії та їх вплив на туризм

Австралію омивають теплі води Індійського й Тихого океанів. Найвища температура на поверхні води (влітку +24 °С, узимку близько +20 °С) спостерігається в районі Коралового моря. Такі температурні умови сприяють росту коралових поліпів, які утворюють вапнякові споруди химерної форми. Ось чому вздовж північно-східної частини Австралії, ніби повторюючи обриси берегової лінії, простягається більш як на 2 тис. км найбільший у світі кораловий риф, що називається Великим Бар'єрним. Його ширина від 2 км на півночі до 150 км на півдні. Поверхню рифу під час припливів затоплює вода. Місцями риф переривається вузькими протоками, якими судна виходять у відкритий океан.

Завдяки величезному біорізноманіттю, теплій чистій воді й доступності для туристичних кораблів, риф є дуже популярним місцем, особливо для дайверів. Туризм на Великому Бар'єрному Рифі зосереджений у Вітсандейсі й Кернсі, через їх доступність. Ці області становлять 7% території парку. У багатьох містах на узбережжі Квінсленда пропонуються щоденні поїздки суднами. Кілька континентальних і коралових островів тепер є курортами, зокрема незаймані острови Леді Еліот. 1996 року 27 островів на Великому Бар'єрному Рифі були курортами.

Головним видом туризму в регіоні з 1996 року є внутрішній, переважно під час австралійської зими.

За оцінками 2003 року, туризм в Великому Бар'єрному Рифі дає більше, ніж $ 4 млрд щорічно. Щороку приблизно два мільйони людей відвідують Великий Бар'єрний риф. Хоча більшість з цих візитів управляються в партнерстві з морською індустрією туризму, поширюється занепокоєння, що туризм є шкідливим для Великого Бар'єрного рифу.

Різноманітні тури та круїзи пропонують поїздки. Розміри суден варіюють від човна до супер-яхт. Човни з прозорим дном та підводні обсерваторії, такі ж популярні, як і польоти на вертольотах. Досі найпопулярнішою туристичною діяльністю в районі Великого Бар'єрного рифу є підводне плавання і дайвінг, для яких використовуються понтони, часто район закритий для рибальських сіток. Зовнішня частина Великого Бар'єрного рифу сприяє такій діяльності, через якість води. Управління туризму Великого Бар'єрного Рифу спрямоване на створення екологічно сталого туризму. Щоденний збір йде на дослідження Великого бар'єрного рифу. Стратегія на круїзних суднах -- закріплення меж руху на Великому Бар'єрному Рифі.

Однак екосистема Великого Бар'єрного рифу настільки вразлива, що на всій його протяжності заборонено будь-які гірничі роботи, видобуток нафти і газу, а також комерційне підводне полювання як з аквалангом, так і без нього.

Туристи можуть відвідувати лише певні, спеціально обрані для цього острови. Ціна поїздки залежить від рівня забезпечуваного комфорту. Острови Лізард і Хеймен, наприклад, прирівняні до п'ятизіркових готелів, і подорож на них коштує недешево, а на островах Уайтсандейз і Норт-Молл можна за невелику плату розбити намет у відведеному для цього місці. На островах туристи повинні дотримуватися суворих правил. Під водою туристам не дозволяється торкатися рифів, і паркові доглядачі пояснюють відвідувачам, як отримати задоволення від занурення з аквалангом, не завдаючи шкоди навколишньому середовищу. Оскільки заселено лише кілька островів Великого рифу, виникають труднощі в забезпеченні житлом все зростаючого потоку туристів.

1.3 Вплив флори і фауни на розвиток туризму Австралії

Австралія стає все більш привабливим напрямкок міжнародного туризму. Австралія - країна, що займає цілий континент. У країні порівняно невелике за чисельністю населення (близько 22 млн. чоловік), ендемічні види флори і фауни, високі стандарти і рівень життя.

В останні роки до одного з перспективних секторів економіки Австралії можна віднести туризм. Розвитку туризму сприяє ідеальний для відпочинку клімат. Тут ніколи не буває холоду і спеки. Середня температура літа - плюс 26 ° С, а зими - плюс 18 ° С. До туристичних центрів Австралії зараховують ділову столицю - місто Сідней, культурну столицю - місто Мельбурн і адміністративну столицю - місто Канберра.

Значна частина іноземних туристів, а це головним чином японці і вихідці з інших країн Азіатсько - Тихоокеанського регіону, приїжджає в Австралію подивитися на унікальних тварин, що мешкають на цьому континенті: кенгуру, коалу та ін.. Фауна Австралії включає 379 видів ссавців, у тому числі 159 сумчастих, 76 кажанів і 69 гризунів.

В останні роки поряд з традиційними галузями спеціалізації в Австралії розвивалося виноградарство. Вона стала великою виноробною країною. Традиції виноробства прийшли сюди з Європи ще в XIX в. Зараз практично в кожному штаті Австралії вирощують виноград і виробляють вино. Велика частина виноградників розташована в Південній Австралії з центром в Аделаїді. А в штаті Новий Південний Уельс в жовтні щорічно проводяться винні

2. Аналіз політичної, економічної, історичної характеристики Австралії з точки зору розвитку туризму

2.1 Характеристика політичного, економічного та історичного середовища Австралії

Австралія -- високорозвинена індустріально-аграрна країна з багатогалузевою економікою і високим науково-технічним потенціалом. Посідає 12-е місце серед членів Організації економічного співробітництва і розвитку за основними статистичними показниками, включаючи життєвий рівень населення. Основні галузі промисловості: хімічна, гірнича, електротехнічна, гідроенергетична, сталеплавильна, харчова, текстильна та легка промисловість, машинобудування. Транспорт -- залізничний, автомобільний, морський, трубопровідний, повітряний (428 летовищ). За масштабами обороту масових вантажів провідні позиції посідають порти Дампір (залізна руда), Порт-Хедленд (залізна руда), Ньюкасл (кам'яне вугілля і залізна руда) і Хей-Пойнт (кам'яне вугілля). Столиці всіх штатів розташовані на узбережжі і є вантажними портами загального типу. Мельбурн, Сідней, Брісбен і Фрімантл (аванпорт Перта) є найбільшими портами за показниками загального вантажообороту.

За даними (Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001): ВВП -- $ 410 млрд. Темп зростання ВВП -- 5,1%. ВВП на душу населення -- $21881. Прямі закордонні інвестиції -- $ 3,6 млрд. Імпорт (автомобілі, обладнання для комп'ютерів, засоби зв'язку, продукти хімічної промисловості та ін.) -- $ 75,5 млрд, 1997 (г.ч. Італія -- 10,1%; США -- 9,8%; Японія -- 8,1; Йорданія -- 5,4%). Експорт (готові вироби, мінеральна сировина і сільськогосподарські продукти) -- $ 69,2 млрд, 1997 (г.ч. Німеччина -- 22,4%; Японія -- 11,5%; Італія -- 9,4%; Великобританія -- 4,6%).

На початку 1990-х років економіка Австралії переживала спад. Економічна криза в країнах Азії 1997--1998 рр. негативно не вплинула на економіку Австралії. З 1998--1999 рр. країна вступила в період підйому з низькими темпами інфляції. У 1998 зафіксовано рекордний показник зростання ВВП -- 5% (в США -- 3,6%, в країнах Організації економічної співпраці і розвитку в середньому 2,6% і в Японії -- 3,5%).

Асортимент продукції, яку виробляють в Австралії, дуже широкий -- від продуктів харчування і модного одягу, від електроніки і предметів домашнього побуту до найскладніших виробів точного приладобудування і найсучасніших комплексів для нафтопереробної промисловості і виробництва пластмас. Австралія є найбільшим у світі виробником і постачальником високоякісної вовни, одним з провідних експортерів м'яса і пшениці. Важливу частину експорту Австралії становлять молочні продукти, рис, цукор, фрукти, високоякісні вина, а також бавовна. Торговельні відносини зв'язують Австралію майже з 200 країнами світу.

Розвитку обробної промисловості в Австралії сприяло скорочення імпорту в роки Другої світової війни. Розширення цієї галузі продовжувалося в 1950-х і 1960-х роках, і зайнятість там зросла на 70%. У 1970-х роках зростання зайнятості в обробній промисловості загальмувався, і ця тенденція зберігається й досі.

Сучасна Австралія є лідером Кернської групи країн-виробників сільськогосподарської продукції (на частку країн цієї групи припадає 20% світового експорту сільськогосподарської продукції), що об'єднала в 1986 р. 14 країн, які протестували проти дискримінації їхньої продукції на ринку країн ЄС. В Австралії знаходиться 14% усього світового поголів'я овець (понад 150 млн голів), таким чином країна є найбільшим у світі постачальником вовни: до 30% усього світового обсягу вовни має австралійське походження. Крім цього, країна -- один з головних виробників зернових, цукру, молочних продуктів, фруктів. Австралійські ферми здебільшого займають великі ділянки землі, вони -- капіталомісткі, спеціалізуються на виробництві одного з видів сировини й орієнтовані на експорт. Орні території займають менше 10% від загальної площі країни. Пшеницю вирощують у кожному штаті, при цьому експортується від 70% до 80% врожаю. На відміну від країн Північної півкулі, зернові засівають узимку (травень, червень, липень). Велику частину врожаю збирають у Квінсленді у вересні і жовтні, а потім у Вікторії і південних областях Західної Австралії в січні. У районах, що спеціалізуються на виробництві пшениці, вирощують ячмінь, овес, ведуть заготівлю фуражу.

У Квінсленді і на північних прибережних рівнинах Нового Південного Уельсу вирощують цукрову тростину. Її виробництво високо механізоване, традиційне ручне збирання тростини залишилося в минулому. В Австралії вирощують також бавовну, рис, тютюн, фрукти помірних і тропічних широт, сорго, олійні культури. В усіх штатах, а особливо в Новому Південному Уельсі, Вікторії і Південній Австралії, розвинуте виноградарство. Австралійські вина йдуть не тільки на внутрішній, але й на світовий ринки.

Вівчарство набуло поширення у всіх штатах країни. Третина національного поголів'я овець знаходиться в посушливому «пасторальному» поясі, причому більшу його частину становлять мериноси. В областях, де випадає від 380 до 635 мм дощу в рік, тваринництво межує з рослинництвом, де зосереджено 40% усього поголів'я овець. У цьому випадку характерний приклад штату Вікторія, де сільське господарство має змішаний характер, і розведення овець і ягнят супроводжує виробництво пшениці.

Австралія відносно добре забезпечена енергетичними мінеральними ресурсами. На частку цієї країни припадає 8% світових запасів кам'яного вугілля і 15% запасів бурого вугілля, а за запасами урану Австралія, ймовірно, займає 2-е місце у світі. Ресурси нафти в Австралії обмежені, а газу -- великі. ГЕС забезпечують 10% електроенергії.

Першими з європейців побували в Австралії голландські мореплавці (1606). Для вивчення нового континенту -- Нової Голландії -- Англія організувала ряд експедицій (У. Демитера, 1688, та Дж. Кука, 1770). Потреба англійської буржуазії в нових ринках, а також втрата північноамериканських колоній змусили англійський уряд звернути увагу на Австралію. У 1788 її було оголошено англійською територією і розпочато посилене заселення Австралії засланцями. Адміністрація колонії та військові чини захоплювали найкращі землі Південно-Східної Австралії, а тубільці, що за рівнем свого розвитку не могли бути використані як об'єкт експлуатації, витіснялись у пустелі і фізично винищувались. На початку 19 сторіччя процес вивчення і освоєння Австралії пожвавився. Англійський мореплавець Метью Фліндерс у 1801--1803 роках протягом двох експедицій обійшов Австралію з усіх боків. Він же запропонував нову назву цієї землі -- Австралія.

Відкриття величезних пасовиськ і розвиток вівчарства викликали приплив англійського капіталу. Землі роздавались переважно тим, хто мав значний капітал, тобто насаджувалось велике землеволодіння. Розвиток вівчарства та відкриття золотих родовищ 1851 викликали велику потребу в робочій силі і пожвавили імміграцію до Австралії. Якщо 1851 в Австралії було 438 тис. чол., то 1861 вже 1168 тис. В 1-й половині 19 ст. Австралія поставляла на світовий ринок лише вовну і шкіру. З появою рефрижераторного транспорту в 2-й половині 19 ст. Австралія почала вивозити багато м'яса і масла, що стимулювало розвиток тваринництва.

У кінці 19 сторіччя поселенці австралійських колоній висунули вимогу про утворення з окремих частин, які користувались автономією єдиної федерації. Англія підтримала цю ідею, сподіваючись використати її в своїх імперіалістичних інтересах в районі Тихого океану. 1 січня 1901 набрав чинності акт англійського парламенту про створення Австралійського Союзу. Федерація у складі 6 штатів, колишніх колоній, дістала статус домініону. Був створений федеральний уряд на чолі з генерал-губернатором. Австралійськоий Союз стає партнером Англії по експлуатації колоній. 1906 колонією Австралійського Союзу стала південно-східна частина Нової Гвінеї, а після першої світової війни Австралійський Союз одержує від Ліги націй мандат на управління колишньою німецькою колонією в північно-східній частині Нової Гвінеї. Робітничий рух зародився в Австралійського Союзу у 2-й половині 19 ст. В 90-х рр. виникла лейбористська партія, яка користувалась значним впливом і 1904 сформувала уряд. 1911--12, на противагу поміркованим лейбористам, створюються революційні робітничі організації. Одним з їх організаторів був Артем (Сергєєв Ф. А.). 1920 була заснована Компартія Австралії. Великі робітничі страйки відбулись 1919--21, 1927, а також в роки світової економічної кризи 1929--33. Під час другої світової війни Австралійський Союз входив до антифашистської коаліції держав. Австралійський Союз отримав автономію від Великобританії у внутрішніх справах і зовнішніх відносинах в 1942. Уряд Австралійського Союзу виступив у ролі активного союзника Англії і США в їх діях в Азії. Війська Австралійського Союзу взяли участь у війні в Малайї, в американській корейській війні (1950-1953). 1951 Австралійський Союз разом з Новою Зеландією уклав договір з США про взаємну допомогу (АНЗЮС), а 1954 став учасником СЕАТО.

Уряд Австралійського Союзу згодився на випробування англійської атомної і водневої зброї на території країни.

Австралійський Союз володів колонією Папуа (південно-східна частина острова Нова Гвінея), управляв підопічною територією Нова Гвінея (північно-східна частина острова Нова Гвінея, архіпелаг Бісмарка, північна частина групи Соломонових островів) та, за угодою з Великобританією і Новою Зеландією, островом Науру.

У 1967 аборигенам були надані всі громадянські права. Після перемоги на виборах в 1993 прем'єр-міністр Пауль Кітінг підтвердив своє бажання бачити Австралію республікою до 2000 року. В 1999 на референдумі не була підтримана ідея переходу від конституційної монархії до республіки.

2.2 Особливості форми правління та адміністративно-територіального устрою

Згідно з Конституцією Австралії, країна являє собою федеративну державу з конституційно-монархічною формою правління. Політика в країні проводиться в рамках парламентської демократії. Монарх Великобританії є монархом Австралії, і його влада на території країни представлена ??генерал -губернатором. Влада монарха на території окремих штатів і територій, що входять до складу країни, представлена ??губернаторами та адміністраторами. Однак монархія в Австралії має в основному церемоніальне та історичне значення. За своєю суттю, політична система Австралії являє собою парламентську демократію. Жителі країни обирають законодавчі органи кожної території і штату, що входять до складу федерації, а також двопалатний федеральний парламент Австралії, який являє собою гібрид парламенту Великобританії, чинного на основі Вестмінстерської традиції, а також елементів унікальної австралійської федеральної практики.

Штати Австралії

Новий Південний Уельс (англ. New South Wales, NSW) -- Сідней (англ. Sydney),

Квінсленд (англ. Queensland, QLD) -- Брісбен (англ. Brisbane),

Південна Австралія (англ. South Australia, SA) -- Аделаїда (англ. Adelaide),

Тасманія (англ. Tasmania, TAS) -- Хобарт (англ. Hobart),

Вікторія (англ. Victoria, VIC) -- Мельбурн (англ. Melbourne)

Західна Австралія (англ. Western Australia, WA) -- Перт (англ. Perth).

Материкові Території

Північна територія (англ. Northern Territory, NT) -- Дарвін (англ. Darwin),

Австралійська столична територія (англ. Australian Capital Territory, ACT) -- Канберра (англ. Canberra),

Територія Джервіс-Бей (англ. Jervis Bay Territory) на південно-східному узбережжі Австралії, де знаходиться військово-морська база і столичний торговельний порт.

З 1926 до 1931 року існувала територія Центральна Австралія, розташована між 20-ю і 26-ю паралелями пд.ш., потім включена до складу Північної території.

Зовнішні території

Населені

острів Норфолк (англ. Norfolk Island),

острів Різдва (англ. Christmas Island),

Кокосові острови (англ. Cocos (Keeling) Islands)

Безлюдні

Острови Ашмор і Картьє (англ. Ashmore and Cartier Islands),

Острови Коралового моря (англ. Coral Sea Islands Territory),

Острів Херд і острови Макдональд (англ. Heard Island and McDonald Islands)

Австралійська антарктична територія (англ. Australian Antarctic Territory) (третина Антарктиди). Суверенітет Австралії над територією Антарктиди не визнається Росією й багатьма іншими країнами, оскільки суперечить міжнародному праву -- договору ООН про Антарктику 1959 року.

2.3 Особливості функціонування національної економіки та її сфер

Австралія - Високорозвинена індустріально - аграрна країна з сучасною багатогалузевий економікою і високим науково - технічним потенціалом. За основними статистичними показниками вона займає 12 місце серед країн - членів Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).

Входить в групу країн з високим рівнем життя і соціальної захищеності. Їй належить 14 місце в світі за розмірами ВВП на душу населення. Згідно з даними журналу «Економіст», в 2009 році за коефіцієнтом якості життя Австралія займає 6 місце в світі (після Ірландії, Швейцарії, Норвегії, Люксембурга і Швеції) [3]. Австралія є особливою країною на карті світу. Незважаючи на те, що за своїм географічному положенню ця країна віддалена від розвинених країн Америки та Європи вона продовжує утримувати міцні позиції на світовій економічній арені.

Надра Австралії багаті корисними копалинами - це боксити, вугілля, золото, свинець, цинк, залізна руда, мідь, нікель, марганець, уран, алмази. Вельми великі запаси нафти і природного газу. Всі ці природні ресурси успішно розробляються і в великою мірою експортуються, приносячи дуже великі валютні доходи. Добувна промисловість Австралії є однією з процвітаючих експортних галузей. Країна є найбільшим у світі експортером вугілля і вельми важливим постачальником урану. За кордон направляється значна кількість нафти і природного газу. Країна - головний на земній кулі експортер золота і алмазів. Австралія є найбільшим у світі виробником і постачальником на світовий ринок сільськогосподарської продукції: зернові, фрукти, сири, м'ясо та м'ясопродукти, вовна, шкіряна сировину.

Сфера послуг є найважливішою частиною економіки Австралії, представляючи собою в 2009 році 71% її ВВП.

Іноземні інвестиції в економіку Австралії, підтримувані урядом, сприяє її швидкому економічному розвитку, підвищують ефективність і конкурентоспроможність національного виробництва. Вони - важливе джерело збільшення зайнятості населення, поширення технологічних знань, доступу до міжнародної торговельної мережі. Економіка Австралії, її зовнішньоекономічні зв'язки викликають у мене особливий інтерес, тому що характеризуються своєю конкурентоспроможністю, відкритістю та гнучкістю. У зв'язку з глобалізацією світової економіки і формуванням її нових рис Австралія не упустила жодної можливості для становлення і розвитку своєї економіки, утримання і зміцнення своїх позицій на світовому ринку.

3. Соціальна характеристика та культура Австралії

3.1 Населення Австралії та його характеристика

Станом на 1 липня 2007, населення Австралії склало 20 млн. чоловік. До кінця XVIII століття населення Австралії складали австралійські аборигени, остров'яни Торрес Стрейт і аборигени Тасманії (між цими трьома групами існують культурні і навіть зовнішні відмінності). Більшість населення Австралії - нащадки іммігрантів XIX і XX століть, при цьому більшість цих іммігрантів прибули з Великобританії та Ірландії. Заселення Австралії вихідцями з Британських островів почалося в 1788, коли на східному березі Австралії була висаджена перша партія засланців і засновано перше англійське поселення Порт-Джексон (майбутній Сідней). Добровільна імміграція з Англії прийняла значні розміри лише в 1820-ті, коли в Австралії стало швидко розвиватися вівчарство.

Після відкриття в Австралії золота сюди з Англії і почасти з інших країн прибула маса іммігрантів. За 10 років (1851-1861) населення Австралії збільшилося майже втричі, перевищивши 1 млн людей. У період з 1838 по 1900 в Австралію прибуло понад 18 тис. німців, що розселилися в основному на півдні країни; до 1890 німці представляли собою другу за чисельністю етнічну групу континенту. Серед них були піддавалися переслідуванням лютерани, економічні та політичні біженці - наприклад, ті, хто покинув Німеччину після революційних подій 1848.

У 1901 австралійські колонії об'єдналися у федерацію. Консолідація австралійської нації прискорилася в перші десятиліття XX століття, коли остаточно зміцніла загальнонаціональна економіка Австралії. За період після Другої світової війни населення Австралії збільшилося більш ніж в 2 рази (після Першої світової війни - в 4 рази) завдяки здійсненню амбітної програми стимулювання імміграції. У 2001 27,4% населення Австралії складали люди, що народилися за кордоном. Найбільшими групами серед них були британці та ірландці, новозеландці, італійці, греки, нідерландці, німці, югослави, в'єтнамці і китайці. Найбільший місто Австралії - Сідней, столиця найбільш густозаселеного штату Новий Південний Уельс. Якщо залишити узбережжі і пройти вглиб материка близько 200 кілометрів, почнуться малонаселені райони континенту. Буйні вологі ліси і багаті сільськогосподарські угіддя змінюються спекотною, сухою, відкритою місцевістю, де можна зустріти тільки чагарникові зарості і злаки. Однак у цих місцевостях теж є життя. На сотні кілометрів простягаються великі овечі і коров'ячі пасовища, або ранчо. Далі, в глибині материка, починаються палючі спекою пустелі. Офіційна мова - англійська (діалект, відомий як австралійський англійська).

Українці в Австралії

Після 1950 до Австралії прибуло ще небагато українців; тепер в Австралії живе близько 20 тис. українців. Вони розміщені приблизно так (таблиця 1)

Таблица 1

Назва території

Українців

Новий Південний Уельс

7,01 тис.

Квінсленд

1,54 тис.

Південна Австралія

4,02 тис.

Тасманія

0,02 тис.

Столиця Канберра

0,2 тис.

Північна Територія

0,1 тис.

Вікторія

5,52 тис.

Західна Австралія

1,25 тис.

Разом

19,7 тис.

3.2 Мова, культура та мистецтво Австралії та їх вплив на розвиток туризму

Австралімйські момви -- майже цілком безписемні (за дуже рідкісними винятками) мови, переважно ізоляти, корінних племен Австралії.

У XVIII столітті, до приходу європейців у Австралію, за оцінками, нараховувалось близько 300 000 тубільців, які розмовляли не менш як 200 окремими мовами. Під час колонізації XIX -- початку ХХ сторіч, колонізація почасти являла прямий етногеноцид, чисельність корінних австралійців різко скоротилася.

За даними SIL International (2004) зі 170 000 австралійців, які мають тубільне походження, лише близько 47 000 мають хоч-якісь знання рідних (австралійських) мов. Таким чином, переважна більшість (майже всі) австралійських мов в наш час[Коли?] є або зниклими, або такими, що знаходяться на грані зникнення -- кількість носіїв більшості мов обраховується десятком, а то й одиницями, декількома десятками, значно рідше сотнею або й декількома. Деякими мовами, зокрема нгааньятьяра, аранта, нгаанятьяра, валмаджарі та валпірі, аррернте, альяварр та деякихми іншими розмовляють близько тисячі і більше мовців. Деякі з них умовно можна віднести до «благополучних» -- завдяки спрямованій роботі зі збереження і вивчення для них створено нарешті писемність, вони представлені у ЗМІ, в тому числі ними видається преса, ведеться радіо- і телемовлення.

До 1930-х років описом австралійських мов займалися в основному етнографи й місіонери. Початок їх серйозного вивчення пов'язане з діяльністю Артура Капела і його учнів у 1930-1950-ті роки. Починаючи з 1970-х років з'являється безліч описів австралійських мов та робіт узагальнюючого характеру, виконаних на високому науковому рівні, причому деякі виявлені в цих роботах мовні факти роблять значний вплив на лінгвістичну типологію і загальну лінгвістику. Зокрема, після публікації Р. Діксоном в 1972 році граматики мови д'ірбал отримали широку популярність і активно обговорювалися в літературі особливості синтаксичної структури і системи іменних класів у цій мові.

Мистецтво Австралії -- мистецтво народів, що населяють територію австралійського материка. До недавнього часу вони стояли на різних щаблях розвитку докласового суспільства. До моменту появи європейців у XVII--XVIII століттях аборигени Австралії займалися мисливством і збиральництвом, зберігши архаїчні особливості первісно-общинного ладу і світогляду (тотемізм, магія).

Твори мистецтва аборигенів Австралії також пов'язані із первісною магією і створюються як невід'ємна складова частина складної системи чаклунських обрядів.

Художня діяльність народів Австралії протікала в умовах початкової стадії поділу суспільної праці, виділення ремесел, землеробства. Мистецтво, релігія, наука були ще синкретично злиті. Оскільки поділ на розумову і фізичну працю в Австралії був відсутнім. Однак виконання за допомогою творів мистецтва цих магічних, чаклунських функцій насправді грунтувалося на чуттєво-образному, тобто художньому, характері мистецтва, на тому факті, що воно чуттєво-наочне, тобто, по суті, естетично, сприймалося членами племені.

Мистецтво племен австралійського континенту можна поділити на ряд, що володіють своїми специфічними особливостями напрямів чи шкіл, які склалися у ході багатовікової історії первісного заселення континенту. Основні типи художньої творчості австралійців поділяються на дві великі групи: мистецтво, якому притаманні риси реалістичної образотворчості, і мистецтво умовно-геометричне. Зразки мистецтва першого типу створювалися головним чином племенами, що населяють околиці континенту: на сході (найвідоміші -- у районі Сіднея), північно-заході і півночі (у Арнгем-ленді). Це перш за все численні зображення на скелях і у печерах. Петрогліфи, тобто наскальні зображення, Південної та Східної Австралії мають, як припускають, велику старовину.

Мистецтво Австралійського народу зробило чималий внесок в розвиток туризму, тому що це одна з багатьох речей яка приваблює туристів з усього світу. Люди їдуть до Австралії щоб побачити небачене раніше.

3.3 Кулінарія Австралії як компонент культури

австралія туризм

Австралійська кухня історично заснована на англійській кухні. Однак в останні 20-30 років вона увібрала в себе численні впливи кухонь всього світу і стала однією з найрізноманітніших у світі.

Сучасна австралійська кухня -- це сполучення абсолютно різних місцевих традицій. Азіатські спеції, такі, як лимонна трава, коріандр, чілі й кардамон, можуть входити в традиційні місцеві страви. У той же час азіатська кухня заміняє частину традиційних східних інгредієнтів на австралійські аналоги. Мариноване філе з яловичини з каррі-шпинатом, з beetroot (густий соус із буряком), смажена груша із шафрановою palenta (кукурудзяне борошно) -- суміш індійського і європейського стилю й інгредієнтів.

Австралія багата рибою. Крім відомих на європейському узбережжі, тут водиться багато місцевих видів: шнепер, барракуда, вайтбейт. Мідії майже невідомі австралійській кухні, зате широко використовуються устриці й лангусти.

І риба, і м'ясо вживаються в основному в смаженому й запеченому виді, іноді в тушкованому. Багато фаршированих страв. Дуже цікавий і досить розповсюджений в Австралії спосіб смаження риби: на тліюче вугілля кладуть товстий шар трави, на нього рибу, потім знову шар трави, і покривають вугіллями.

Основним гарніром і компонентом багатьох страв є рис, але про овочі кулінари також не забувають. Для готування страв австралійці використовують тропічні фрукти: ін'ям, таро, папайя, банани, ананаси. Найбільше поширення з овочів мають помідори. Всі страви рясно приправляються спеціями.

Австралійці люблять чай. П'ють також каву, молоко, фруктову воду, пиво. Прохолодні напої виготовлюють із фруктових соків з додаванням лимона, листів м'яти й імбиру. Дуже популярні молочні коктейлі й морозиво.

4. Аналіз функціонування туристської сфери Австралії

4.1 Аналіз основних пам'яток Австралії

Улуру

Загадка Улуру, або Айерс-рок, ще не розгадана. Найбільший в світі моноліт вражає людей своєю величчю. Розташовано це диво в 450 км. від Аліс-Спрінгс в Центральній Австралії. Його розміри: 3,6 км. - довжина, 2 км. - ширина, висота - 348 м, в поперечнику 9,4 км. Улуру міняє свій колір при різному освітленні, особливо це помітно на сході і на заході. Полягає він з польовошпатового аркозового пісковика. Улуру займає значне місце в легендах і законах племені аборигенів анангу, на землі якого розташований. У багатьох легендах повествуєтся про те, як предки сучасних аборигенів спорудили гору.

Національний парк Какаду

Національний парк Какаду, розташований в тропіках на півночі Австралії в 252 км. на схід від Дарвіна, відомий всьому світу як скарб культури і екології. Парк відомий своїми неповторними культурними і природними цінностями. Найбільше світове значення мають унікальні досягнення мистецтва і живі традиції аборигенів племені Какаду. У парку, що займає площу 19 000 кв. км., мешкають 50 видів ссавців, 280 видів птахів, 123 види рептилій, 77 видів прісноводих риб і 10 000 видів комах. Заливні луги представляють серію взаємодіючих екосистем, що не мають собі рівних у всьому світі.

Острів Кенгуру

Острів Кенгуру - це чисте повітря, невинні пляжі, приголомшливі види і квітуча дика природа. Острів Кенгуру відокремився від основного масиву суші під час останнього льодовикового періоду, і безліч тутешніх рослин і тварин більше не зустрічаються ніде в світі. 30% територій острова знаходиться під захистом для збереження цієї унікальної спадщини. На острів організовують короткі екскурсії з верховими прогулянками, підводним плаванням, і рибалкою.

Червона пустеля

Прийдіть в Національний парк Улуру - Ката-тьюта, і Ви опинитеся на землі, де на піщаних рівнинах зростають червонувато-коричневі моноліти - Ви опинитеся в світі таємниць і легенд. Тут розташовуються два найяскравіші дива Австралії: Улуру (Айерс-рок), один з самих гігантських монолітів, що здіймається на висоту 348 метрів, і Ката-тьюта (Ольга), система з 36 кам'яних утворень червоного кольору в 32 км. від Улуру.

Бангл-бангл і Загострені скелі

Стародавні землі Західної Австралії приховують унікальні чудеса природи: Загострені скелі в Червоній пустелі, і Бангл-бангл - золоті і чорно-смугасті гори. Бангл-бангл - це вражаюча уява природні куполоподібні скельні форми, що нагадують бджолині вулики. Вони розфарбовані смугами оранжевого, чорного і зеленого кольорів, що чергуються. Розташовані Бангл-бангл в Національному парку Пурнулулу в Кимберлі в Західній Австралії. Цим стародавнім природним спорудам сотні мільйонів років, місцеві аборигени тримали Бангл-бангл в таємниці аж до 80-х років XX століття. Ще одне таке таємне місце - Загострені скелі. Це скупчення тисяч скель дивної форми в Червоній пустелі в Національному парку Намбунг на побережжі Західної Австралії. Розміри останцев теж дуже разниє - від декількох сантиметрів до декількох метрів. З приводу походження цих скель з'явилися багато надуманих теорій. Одні вважають, що це залишки стародавнього зниклого лісу, що окам'яніли, інші вважають, що це розвалини загубленого міста голландських колоністів. Проте все пояснюється досить прозаїчно: це стовпи твердого вапняку, що утворилися навколо стрижньового коріння дерев, що глибоко йдуть в м'якший вапняк. З часом м'який вапняк вивітрився, а стовпи залишилися.

12 апостолів З побережжя штату Вікторія можна побачити 12 скель Апостолів, що немов стоять на варті в декораціях обривів і відкритого океану. Ці скелі утворилися в результаті тисячолітньої роботи океану. До нашого часу збереглося тільки 8 з 12 первинних Апостолів. Побережжя 12 Апостолів налічує 10-20 мільйонів років - за цей час мільярди крихітних скелетів утворили відкладення вапняку на дні морить. Пізніше цей вапняк піддавався жорстокій дії хвиль і вітрів, поки не придбав свої дивовижні контури. Доріжка, що йде уздовж берегового обриву, у Дванадцяти Апостолів приводить до головного оглядового майданчика і до гори Кастл-рок, звідки відкривається чудовий вигляд на побережжі з висоти 200 м.

Великий Бар'єрний Риф

Це диво природи розміром з Великобританію і Ірландію разом узятих. Великий Бар'єрний Риф об'єднує більше 1000 островів - від невеликих прибережних піщаних острівців до тропічних островів - і служить будинком для численних морських мешканців. Колосальні коралові споруди тягнуться на 2500 км. від мису Йорк на півночі і до Бундаберга на півдні. Тут найрізноманітніша тваринна і рослинна екосистема на Землі. Великий Кораловий риф внесений до Списку усесвітньої спадщини.

Дика природа Тасманії

Острів Тасманія - світова спадщина дикої природи площею 1,38 млн. гектарів. Це цитадель тропічних лісів, альпійської природи і незайманих жител і рослин тварин (рідкісних і таких, що знаходяться під загрозою зникнення). Природа Тасманії виняткова і їй немає аналогів в світі. Серце дикої тасманійськой природи - Національний Парк Диких Річок Франкліна-Гордона. Тут можна побачити гірські вершини, що вражають уяву, тропічні ліси, глибокі річкові долини, живописні ущелини. І серед всієї цієї пишності петляють заповідні річки. Не можна обійти стороною Національний парк-гору Крэдл-озеро Сент-Клэр. Із зазублених вершин каскадами скидаються крижані річки і впадають в прозорі озера. Тут відкривається приголомшливий вигляд на вікові тропічні ліси і альпійські вересові пустки.

Оперний Театр Сіднея

Оперний Театр Сіднея - видатна архітектурна споруда, світовий центр, де проводяться прем'єрні покази в різних областях виконавського мистецтва. Відкрившись в 1973 році, Оперний Театр встав в один ряд з будівлями, що мають світове значення. Воно було спроектоване данським архітектором Йорном Утзоном (Jorn Utzon). Будівництво Оперного Театру Сіднея продовжувалося близько 15 років. Двічі в тиждень проводяться спеціальні екскурсії за куліси Оперного Театру Сіднея. Відвідувачів проводять по складу декорацій, репетиційним, осветітельським і іншим приміщенням. Можна також замовити екскурсію по фойє і ложам або на уявлення з обідом. Органічні форми і відсутність зовнішніх декорацій перетворили Театр на споруду, непідвладну часу. Воно усесвітньо визнане сучасним дивом. Оперний Театр Сіднея - це комплекс майже з 1000 кімнат, тут розташовуються Сиднейськмй Симфонічеськмй Оркестр, Австралійська Опера, Австралійський Балет, Театральна трупа Сіднея, танцювальна трупа Сіднея.

Міст Сіднея

Міст Сіднея, споруджений в 1932 році, ніжно називали Вішалкою. Він став символом Австралії для всього світу. Міст будувався відразу від двох берегів. Його довжина 1149 метрів, він важить 52 800 тонни, в нім шість мільйонів заклепок, і для того, щоб його повністю перефарбувати, буде потрібно 272 000 літрів фарби. Для перевірки міцності моста перед його відкриттям на нього ввезли 96 залізничних складів, що приблизно прирівнюється до 5900 машин. Для того, щоб покрити міст одним шаром фарби, буде потрібно 10 років безперервної роботи і 30 000 літрів фарби. Міст Сіднея є і музеєм, і прекрасним оглядовим майданчиком. У опорі моста - 200 ступенів і з нього відкривається вигляд на місто в будь-яку сторону.

Золотий берег (Gold Coast)

Чудові золоті пляжі, прозора вода, шум прибою, бурхливе нічне життя, парки розваг і природні визначні пам'ятки - все це робить Голд Коуст одним з найулюбленіших місць відпочинку в Австралії туристів різного віку. Розташований в південній частині штату Квінсленд Голд Коуст зв'язаний авіасполученням з іншими містами країни, а по залізниці або автомобілем туди легко добратися з Брісбена або з того, що славиться своїми визначними пам'ятками північного побережжя штату Новий Південний Уельс. Привітний прийом і прекрасна погода протягом всього року зроблять ваш відпочинок в Голд Коусте незабутнім.

Райони виноробства

Австралія по праву вважається однією з передових виноробницьких країн світу. Гостям Австралії надається прекрасна можливість відвідати численні виноробницькі райони країни і покуштувати прекрасні вина і блюда місцевої кухні на тлі фантастичного природного ландшафту. Дегустація вин є одній з улюблених форм дозвілля як серед австралійців, так і закордонних гостей. До найважливіших районів виноградарства і виноробства відносяться Хантер-веллі (поблизу Сіднея), Баросса-веллі (поблизу Аделаїди), Маргарет-рівер (поблизу Перта) і численні виноградарські господарства навколо Мельбурну і на Тасманії.[8]

4.2 Характеристика визначних туриських центрів Австралії

Мельбурн

Місто вважається одним з основних комерційних, промислових і культурних центрів Австралії. Мельбурн також часто називають "спортивної та культурної столицею" країни, тому що в ньому проходять багато спортивні та культурні події в житті Австралії. Місто знамените своїм поєднанням вікторіанської і сучасної архітектур, численними парками і садами. У місті проводиться велика кількість щорічних культурних заходів, тут розташовані багато найбільших австралійські музеї та виставки.

Туризм є найважливішою складовою економіки Мельбурна. В 2004 місто відвідало 7600000 австралійських туристів і 1880000 туристів з-за кордону. Завдяки проведенню в місті великої кількості спортивних змагань міжнародного рівня тут широко поширений спортивний туризм. В 2008 році Мельбурн вперше обігнав Сідней за таким показником, як кількість грошей, витрачений в місті австралійськими туристами.

З основних пам'яток можна виділити: Державна бібліотека Вікторії, будівля Парламенту штату Вікторія, Королівський виставковий центр, вокзал Фліндерс-стріт, Площа Федерації, башта Еврика, котедж капітана Джеймса Кука, собор Святого Павла, собор Святого Патріка, Ріалті-Тауерс. Найбільш популярними туристичними маршрутами Вікторії є "Золота Миля" Мельбурна (пішохідна оглядова екскурсія), Велика Океанська дорога і Дванадцять Апостолів, Парад Пінгвінів на острів Філліпа, Музей Золота і Соверен Хілл в Балларат, Національний Парк в горах Данденонг. Серед місцевих туристів користуються популярністю винні тури в долину річка Ярра, горах Грампіанс і півострів Морнінгтон.

Сідней

Місто Сідней знаменитий своїм оперним театром, мостом Харбор-Брідж і пляжами. Житлові квартали великого Сіднея оточені національними парками. Берегова лінія (як зовнішня "морська", так і внутрішньоміське) вкрай порізана. Вона рясніє численними затоками, бухтами, островами і пляжами. У Центральній частині міста розташована велика кількість торгових центрів, магазинів і бутиків. Шопінг, культурні та спортивні події, архітектура, історичні місця - приваблюють сюди туристів як з Австралії, так із-за кордону. Згідно зі статистикою, в 2004 місто відвідали 7800000 австралійських туристів і 2,5 мільйона іноземних гостей.

Голд-Кост

Щорічно, близько 10 млн туристів відвідують Голд-Кост, один з головних морських курортів Австралії, розташований між Сіднеєм і Брісбені. Серед переваг цього туристичного центру - м'який тропічний клімат, протяжні пляжі, з високими прибережними хвилями, які залучають серферів. Один раз в рік місто приймає знамениту гоночну серію Indy Car на Гран При Голд-Коста.

Тут же розташовано безліч тематичних парків і заповідників: "Sea World", парк водних атракціонів і шоу з морськими тваринами; парк "Cinema World" - "Австралійський Голлівуду"; Діснейленд; аквапарки, ресторани і казино. У самому місті знаходиться велика кількість висотних будівель, у тому числі, знаменитий хмарочос Q1 Tower висотою 322,5 м.

Кернс

Кернс займає 4-е місце за кількістю іноземних туристів, після Сіднея, Мельбурна і Брісбена. Основними природними рекреаційними ресурсами регіону є: Великий бар'єрний риф, вологі тропіки Квінсленда і плато Атертон, а також комфортний тропічний клімат і піщані пляжі Коралового моря.

Туристична інфраструктура міста включає велику кількість готелів, будинків відпочинку, пляжів, кафе і ресторанів. Побудовані спеціальні парки розваг і атракціонів, пропонуються різні екскурсії та розважальні тури.

Перт

Перт розташований на узбережжі індійського океану. Є досить великим містом Австралії. Розташований в районі твердолисті і вічнозелених лісів і чагарників.

Аліс-Спрінгс

Місто Аліс-Спрінгс приваблює туристів своєю близькістю до гори Улуру, а також великою кількістю казино, нічних клубів, ресторанів і тематичних парків. Серед відпочиваючих популярні екскурсії в Пустельний парк, на стару телеграфну станцію, до Центру рептилій, ботанічний сад і т. д. Для розміщення туристів доступні кілька готелів, хостелів, а також спеціальні парки для ночівлі гостей, що приїжджають на власних автомобілях.

Протягом року в Аліс-Спрінгс проводиться безліч різних фестивалів і уявлень, що включають гонки по пустелі і по річці Тодд.


Подобные документы

  • Аналіз природно-географічної характеристики США з точки зору розвитку туризму. Особливості функціонування національної економіки США і характеристика політичного життя країни. Характеристика визначних туристських центрів й типів туризму Сполучених Штатів.

    курсовая работа [615,1 K], добавлен 30.05.2016

  • Характеристика території материка Австралії та важливих історичних етапів її освоєння. Огляд найбільш розвинених туристичних ресурсів держави. Аналіз впливу цього фактору на розвиток міжнародного туризму в країні, опис його базових тенденцій розвитку.

    курсовая работа [35,4 K], добавлен 18.03.2015

  • Законодавче регулювання і динаміка розвитку туризму в Україні. Географічного положення, історико-культурні ресурси, архітектурні і сакральні пам’ятки Волині. Аналіз сучасного стану та перспективи розвитку туристично-рекреаційного комплексу регіону.

    курсовая работа [55,6 K], добавлен 13.10.2014

  • Економічна сутність та основи організації туристської діяльності. Принципи заснування та завдання Національної туристської корпорації. Характеристика і проблеми економічної ефективності туризму. Аналіз мультиплікаційного впливу туризму на економіку.

    реферат [22,8 K], добавлен 09.10.2010

  • Сутність гастрономічного туризму. Природно-географічні чинники функціонування й розвитку туристичної сфери Херсонської обл., аналіз її сучасного стану. Проблеми розвитку гастрономічного туризму. Пропозиції щодо удосконалення цієї галузі в Херсонській обл.

    курсовая работа [45,9 K], добавлен 16.05.2019

  • Теорія та сутність іноземного туризму та його забезпечення. Основні світові тенденції розвитку міжнародного туризму. Аналіз розвитку іноземного туризму в Україні, особливості розвитку туристичного ринку в нашій країні. Інвестиційна політика в цій галузі.

    реферат [29,3 K], добавлен 27.03.2012

  • Історико-культурні та природні ресурси як основа розвитку туристично-курортної сфери Запорізького краю. Аналіз туристичного та рекреаційного потенціалу міста. Основні туристичні об’єкти острову Хортиці. Огляд розвитку різних видів туризму у Запоріжжі.

    курсовая работа [60,0 K], добавлен 08.04.2015

  • Загальна характеристика Литви з точки зору розвитку туризму. Характеристика кліматичних рекреаційних, водних та бальнеологічних ресурсів. Основні риси історико-культурних рекреаційних ресурсів. Огляд археологічних, історичних, архітектурних пам’яток.

    курсовая работа [4,7 M], добавлен 02.05.2019

  • Методика туристичного вивчення природно-географічної характеристики країни. Аналіз політичного, економічного та історичного розвитку Франції. Огляд стану соціальної сфери, культури та туризму. Перспективи розвитку партнерства між Францією та Україною.

    курсовая работа [1,7 M], добавлен 16.03.2014

  • Характеристика географічного положення, населення, культури, природних ресурсів, політичного та економічного середовища В’єтнаму. Особливості форми правління та адміністративно-територіального устрою. Аналіз функціонування туристської сфери країни.

    курсовая работа [74,0 K], добавлен 11.05.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.