На Криті є й зовсім недорогі комплекси бунгало у формі народних мазанок. Ці непоказні на перший погляд білі помешкання, повиті плющами й квітами, дарують прохолоду в найдужчу спеку. Причому вони аж ніяк не позбавлені готельного комфорту. Така сучасна "мазанка" на критському узбережжі утричі виграє перед душним готелем на гамірній набережній Афін.

Коли з'їжджає дах

Звісно, комфорт - невід'ємний атрибут критського відпочинку. Але повсюди тут пропагується і заохочується активний туризм. На узбережжях є всі умови для всілякого дайвінгу, серфінгу, яхтингу... Екскурсійні програми, пропоновані гостям острова, теж "пасивним" відпочинком не назвеш.

"Гамалія" рекомендує займатися на Криті автотуризмом. Прокат машин недорогий - від 22 доларів за добу. Взяли авто - і вам доступні всі курорти. Можна з'їздити в аквапарк, відвідати Кноський палац, побачити на власні очі єдиний у Європі гай фінікових пальм Вай, де знімався рекламний ролик "Баунті" (он як - зовсім не у Новій Зеландії!), відвідати Самарійську ущелину з прямовисними стінами - найдовшу (18 км) та найвужчу (від 3 м) у Європі. І неодмінно слід завітати на південне узбережжя острова. Українські мандрівники про нього знають малувато. А шкода. У цій частині острова знаходяться фантастичної краси гори, божественні долини та дивовижні прісні озера. Тож візьміть із собою в дорогу критську бринзу, смажене курча, запашні місцеві персики і пляшку доброго червоного вина, виїдьте на один із неторканих гірських схилів, простеліть скатертину і... Як кажуть, слів немає - самі враження. До речі, сідати за кермо дозволяється, навіть випивши келих-другий вина. Ох, ці греки, улюбленці Діоніса!

Серед найулюбленіших застільних і водночас культурних розваг - програма "Критський вечір". Це народна музика, співи й танці в автентичному інтер'єрі, під смачні місцеві страви та духмяні вина. Однак головне, мабуть, не це. Коли всі добре накушуються вина починає з'їжджати дах... Завмирає всякий рух, стихає музика - і стеля приміщення розсувається! Ви несподівано опиняєтеся під незвичайним критським зоряним небом. На Криті воно, як і море, повітря чи кухня, не має собі подібних. Тільки пам'ятайте: вино на "Критському вечорі" дозволяється пити в необмеженій кількості, але небажано змішувати білі, рожеві й червоні сорти, бо ваш особистий дах поїде занадто швидко.

Можна (і треба) мандрувати не лише по Криту, а й з Криту - на острови. Санторин, Родос, Міконос, Діа... Кожен із них заслуговує на окрему велику розповідь і, без сумніву, вартий того, аби провести там бодай два дні. Радимо такий варіант вояжу на Крит: ви прибуваєте на свій курорт, відпочиваєте там досхочу три-чотири дні, потім вирушаєте теплоходом на Родос, згодом - на Міконос, опісля - на Скіафос, а тоді повертаєтеся на Крит і решту часу продовжуєте відкривати його красоти.

Розділ 4. Безпека туристичної подорожі

Відправляючись у подорож, турист зіштовхується з низкою проблем, що при збігові обставин можуть призвести до не сприятливих наслідків для його здоров'я і майна, зробити туристичну поїздку неможливою або негативно вплинути на туристичне враження.

Турист постійно перебуває під впливом обставин підвищеної небезпеки в незнайомому довкіллі, яке відмінне від звичайного довкілля його проживання. Він не знає досконало звичаїв, мови, традицій, типових побутових небезпек, не має імунітету до хвороб, поширених у цій місцевості тощо.

У проектуванні туру і туристичних послуг потрібно уважно вивчити усі можливі чинники ризику та їхні джерела, дослідити можливість і ймовірність вияву джерела на небезпечному для людині рівні, схильність людини до впливу джерел небезпеки і передбачити комплекс заходів для захисту здоров'я і життя туриста та його майна.

Шкідливі чинники (чинники ризику) у туризмі можна класифікувати так:

- небезпека травмування;

- вплив довкілля;

- пожежонебезпека;

- біологічні впливи;

- психофізіологічні навантаження;

- небезпека випромінювань;

- хімічні впливи;

- етап перевезення;

- підвищена запиленість і загазованість;

- специфічні чинники ризику;

- інші чинники.

Різні несприятливі чинники мають різноманітну ймовірність настання та інтенсивність впливу і важкість наслідків.

Небезпека травмування

Небезпека травмування може виникнути в результаті переміщення механізмів і предметів, тіл, складного рельєфу місцевості, переміщення гірських порід (каменепадів, селів, лавин), несприятливих ергономічних характеристик туристського спорядження й інвентарю, що спричиняють травми (незручне взуття - потертості шкірних покривів у туристів тощо), небезпечних атмосферних та інших природних явищ.

Небезпеку травмування можна знизити:

- захисними пристроями й огородженнями рухомих механізмів, предметів, небезпечних ділянок території (підйомників, канатних доріг, ділянок осипів у горах, біля водоймищ, гірськолижних трас тощо);

- використанням засобів індивідуального захисту (страхувальних мотузок, обов'язок при перетинанні складних ділянок туристського маршруту, головних шоломів, льодорубів, „карабінів" та іншого страхувального спорядження);

- дотриманням ергономічних вимог до туристського спорядження й інвентарю;

- дотриманням вимог будівельних норм, правил до житлових і громадських будинків, вимог відповідних нормативних документів до технічного стану транспортних засобів, що використовуються для перевезень туристів (екскурсійних автобусів, плавзасобів тощо);

- попереджувальним інформуванням туристів про чинники ризику і заходи із запобігання травмам. Туристи повинні бути інформовані про те, як уникнути можливих травм, яких заходів вжити і що зробити у випадку одержання травми.

Вплив довкілля

Вплив довкілля зумовлений підвищенням або зниженням температури, вологістю і рухом повітряних мас, опадами в зоні обслуговування туристів, різкими перепадами барометричного тиску.

Показники мікроклімату в приміщеннях обслуговування туристів, а також у транспортних засобах мусять відповідати встановленим санітарно-гігієнічним вимогам.

Шкідливим впливам цих чинників ризику можна запобігти:

- вибором сприятливої пори року, часу доби для про ведення туристського заходу;

- раціональним проектуванням траси туристського маршруту;

- врахуванням погодних умов району;

- спорудженням на трасах туристських маршрутів укриттів від негоди;

- оснащенням приміщень і транспортних засобів кондиціонерами, засобами дезодорації повітря, опалення, автоматичного контролю і сигналізації;

- забезпеченням відповідного екіпірування туристів, включаючи засоби індивідуального захисту;

- своєчасним інформуванням туристів про реальні й прогнозовані умови на маршруті (про кліматичні умови, перепади висот на маршрутах).

Особливо небезпечні чинники виявляються при переміщенні в інший часовий пояс та кліматичні умови, що різко відрізняються від звичних. Оскільки туристська подорож короткочасна, то організм туриста не завжди може швидко пристосуватися до зміни цих умов. Потрапляючи у спекотний клімат, організм піддається підвищеному тепловому впливу і, якщо, наприклад, в Ізраїлі влітку не споживати достатню кількість води (до 5 літрів на день), то може настати зневоднення організму, яке матиме серйозні наслідки для здоров'я туриста. Тому програма туру завжди має бути старанно відпрацьована з урахуванням фізичного стану туриста, не бути зайво напруженою, давати туристам час на адаптацію до місцевих умов і відпочинку.

У проектуванні туру і туристичних послуг потрібно враховувати реальну спроможність людей сприймати інформаційні потоки, надавати їм вільний час для відпочинку і самостійного ознайомлення з туристичними ресурсами. Варто старанно до хвилини планувати програму, графік переміщення, проведення заходів, а також потрібні і достатні тимчасові проміжки для забезпечення нормальної життєдіяльності людини. визначаючи складність екскурсійної програми, слід враховувати і підготовку туристів, їхній інтелектуальний рівень, психофізіологічні особливості групи туристів, а також їхні традиції, звичаї, релігію.

Пожежна безпека

Туристові слід точно дотримуватися вимог нормативних документів пожежної безпеки (Правил пожежної безпеки), засобів розміщення, щоби захистити туристів від впливу чинників ризику цієї групи.

Біологічні чинники

Біологічні чинники (патогенні мікроорганізми і продукти їхньої життєдіяльності, мікроорганізми, а також отруйні рослини, плазуни, комахи і тварини, що є переносниками інфекційних захворювань, викликають опіки, алергійні та інші токсичні реакції).

Щоб запобігти впливу цих чинників ризику на туристів, слід:

- дотримуватися установлених санітарних норм і правил обслуговування;

- застосовувати устаткування і препарати для дезінфекції, дезінсекції, стерилізації, дератизації, автоматизації виробничих процесів;

- використовувати знаки безпеки та маркування на предметах оснащення і спорудах, що використовуються в обслуговуванні туристів (посуду, кухонного інвентарю, у т.ч. для приготування їжі у поході, місць водозабору, колодязів та ін.);

- проводити попередні й періодичні медичні огляди персоналу обслуги;

- інформувати туристів про небезпечних тварин, плазунів, риб, рослин, ареали поширення яких збігаються з туристичним маршрутом, про те, як уникнути небажаних контактів, яких невідкладних заходів слід вжити, що зробити у випадку одержання травми (контакту).

У країнах тропічного поясу туристи, які прибувають з інших кліматичних зон, ще не мають належного імунітету до місцевих небезпечних інфекційних захворювань. В цих випадках необхідно робити щеплення. До особливо небезпечних карантинних захворювань у міжнародному масштабі належать: чума, віспа, холера, жовта лихоманка і малярія.

Психофізіологічні навантаження

Психофізіологічні чинники ризику: фізичні та нервово-психічні перенавантаження.

Вилучення або зниження впливу психофізіологічних чинників ризику досягається:

- раціональною побудовою програми обслуговування туристів, графіків переміщення за маршрутом, що передбачають належні умови для нормальної життєдіяльності людини (сну, приймання їжі, задоволення санітарних і побутових потреб);

- врахуванням психофізіологічних особливостей туристів під час формування туристської групи;

- дотриманням ергономічних вимог до туристського спорядження й інвентарю, що використовується, транспортних засобів, меблів.

На відпочинку організм піддається перенавантаженням (за умови, якщо це не оздоровлювальний тур під спостереженням лікарів і з дотриманням особливого режиму). Багато екскурсій, наприклад, похід у гори, морські й тривалі автобусні екскурсії, розраховані на фізично здорових людей, спроможних витримати короткочасні перенавантаження. Людям похилого віку, дітям, людям з ослабленим організмом, хронічними захворюваннями, тим, хто боїться висоти або не переносить морської хитавиці, варто порадитися з лікарем і, можливо, відмовитися від участі в таких походах і турах. Для окремих турів варто вимагати від туристів медичної довідки від лікаря, що підтверджує можливість здійснювати таку подорож.

У проектуванні маршруту варто враховувати реальну спроможність людей сприймати інформаційні потоки, надавати їм вільний час для відпочинку і самостійного ознайомлення з туристичними ресурсами. Варто старанно до хвилин планувати програму, графік переміщення, проведення заходів, а також потрібні та достатні тимчасові проміжки для забезпечення нормальної життєдіяльності людини. Визначаючи складність екскурсійної програми, слід враховувати і підготовку туристів, їхній інтелектуальний рівень, психофізичні особливості групи туристів, а також їхні традиції, звичаї, релігію.

Небезпечні випромінювання

Небезпечними випромінюваннями є: підвищений рівень ультрафіолетового та радіологічного випромінювання.

Запобігти небезпеці ультрафіолетової радіації на туристських маршрутах можна, якщо:

- інформувати туристів про вплив ультрафіолетового випромінювання на людину (сонячний опік, тепловий удар);

- використовувати засоби індивідуального захисту (захисні маски, креми, одяг, що закриває тіло, руки, ноги туристів, сонцезахисні окуляри).

Слід враховувати дію цього чинника ризику у плануванні графіка руху за маршрутом (відкритими, незатіненими ділянками маршруту в гірських, водних, лижних та інших походах).

Туристські маршрути можна прокладати й експлуатувати тільки в місцевостях із сприятливими характеристиками радіологічного стану.

Хімічні чинники

Хімічні чинники: токсичні, подразнювальні (дратівливі), сенсибілізуючі.

Запобігати дії цих чинників ризику в обслуговуванні туристів можна, якщо:

- регулярно контролювати вміст шкідливих хімічних речовин у повітрі, воді, ґрунті, продуктах харчування й інших біологічних середовищ;

- будувати і розміщувати об'єкти для обслуговування туристів у сприятливому щодо дії хімічних чинників ризику, середовищі;

- застосовувати препарати для дезінфекції і дезінсекції згідно з інструкцією щодо використання, усунувши можливість контакту туристів з цими засобами.

Етап перевезення

Транспортні засоби є джерелом підвищеної небезпеки, незважаючи на те, що безпека - один із найважливіших моментів в усіх варіантах перевезення, значна частина несприятливих подій відбувається саме на етапі перевезення. Причини катастроф здебільшого мають технічний або природний характер, але нерідко це роблять і терористи.

На кожному виді транспорту діють свої правила перевезення пасажирів й інститут страхування пасажирів та їхнього багажу. Прийнято міжнародні Конвенції про повітряні, морські, авто мобільні та залізничні перевезення, у котрих правила безпеки займають центральне місце.

Специфічні чинники ризику

Специфічні чинники ризику в туризмі зумовлені:

- можливістю виникнення природних і техногенних катастроф у зоні розміщення туристського підприємства або маршруту, а також інших надзвичайних ситуацій (також по в'язаних зі станом громадського порядку в районі обслуговування туристів);

- технічним станом використовуваних об'єктів мате ріально-технічної бази (туристських готелів, баз, кемпінгів, канатних доріг і бугельних підйомників, туристських трас, серед них гірсько-пішохідних, лижних, гірськолижних, водних, верхових і в'ючних тварин, різноманітних транспортних засобів, велосипедів, маломірних і гребних суден, архітектурних, природних пам'яток);

- складним рельєфом місцевості (річковими порогами, гірськими схилами, скельними, льодовими ділянками туристських трас тощо);

- рівнем професійної підготовленості персоналу (інструкторів, екскурсоводів тощо);

- підготовкою туристів до пересування за маршрутом певного виду і категорії складності (інструктаж, екіпірування тощо);

- інформаційним забезпеченням (гідрометеорологічні прогнози, маркування трас туристських маршрутів).

При виникненні надзвичайних ситуацій (стихійні лиха: виверження вулканів, шторми, урагани, зливи і повені, землетруси, спалахи небезпечних інфекційних захворювань) спеціальні національні та міжнародні органи і служби вживають негайних заходів з порятунку людей, зокрема туристів, і вивезення їх із небезпечних районів, спрямовують особливі рятувальні загони або бригади швидкого реагування. В Україні ці питання вирішує Міністерство з питань надзвичайних ситуацій (МНС).

В Україні діє Закон України „Про туризм", що передбачає систему гарантування безпеки туристів та порядок продажу туристичних послуг, включаючи розгляд усіляких ризиків, що можуть спричинити несприятливі наслідки і завдати шкоди здоров'ю туриста і його майну.

В своїй практичній діяльності туристичне підприємство повинно керуватись комплексом нормативних документів по забезпеченню безпеки туристів. Туристичні підприємства повинні знайомити туристів з елементами ризику кожної конкретної послуги (розміщення, харчування, транспорту та ін.) і мірам по його попередженню. Інформація, що необхідна для туристів з метою охорони їх життя та здоров'я, повинна надаватись як заздалегідь, до початку відпочинку, так і в процесі обслуговування.

В рекламно-інформаційних матеріалах і тексті інформаційного листка до туристичної путівки також повинна бути інформація, що характеризує природні особливості та складності туристичної траси, необхідний рівень особистої підготовки туриста, особливості індивідуального екіпірування.

Висновки

Перспективи розвитку туризму до Греції дуже привабливі. Греція це країна, де сполучається культура Сходу і Заходу. Це країна, яка століттями перебувала на Великому Шовковому Шляху. Це батьківщина демократії, це батьківщина мистецтва, це батьківщина Олімпійських ігор. Греція - це історія.

Греція - це історія всього людства. Греція - це якраз те, що потрібно туристу з України, обтяженому холодною українською зимою, якій можна протиставити тепле Егейське море, екзотичні пляжі, самобутнє рідкісне для Європи нічне життя, дивовижну і різноманітну грецьку кухню, яка складається з смачних м'ясних і екзотичних морських страв.

Різноманіттю та кількістю грецьких магазинів в Європі немає рівних. Тут можна придбати все, включаючи модний одяг, хутра, прекрасні ювелірні вироби, сувеніри і т.д. Туризм та відпочинок в Греції: найкраще співвідношення ціна-якість.

Греція надає умови для проведення відпустки на будь-який смак - від вшановування сонця на пляжах до огляду різноманітних цікавих пам'яток. Різнобарвний пейзаж країни складений, як калейдоскоп, із надзвичайної блакиті моря та неба, золотого кольору пляжів, білизни будинків, прикрашений сосновими деревами та оливковими гаями. Оскільки довжина берегової смуги країни перевищує 10 тисяч миль і їй належить майже 1500 островів, то в Греції Ви завжди перебуваєте поблизу моря. Недивно, що Греція - це рай для шанувальників пляжу та ентузіастів водного спорту. Це також скарбниця культурних та архітектурних багатств із славетними пам'ятками античної культури у Афінах, Дельфах, Олімпії, Марафоні, Мікенах та Кноссосі. Проте для багатьох найяскравішими спогадами про відпустку, можливо, будуть ті веселі вечори, що Ви їх провели у місцевій таверні.

Перелік літературних джерел

1. Агафонова Л.Г., Агафонова О.Є. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: ціноутворення, конкуренція, державне регулювання. - К.: Знання України, 2002.

2. Балабанов И.Т., Балабанов А.И. Экономіка туризму: навчальний посібник. - М.: Финанси і статистика, 1999.

3. Бовсуновська А.Я. Географія туризму: навчальний посібник. - Д., 2002.

4. Голіков А.П. Вступ до економічної та соціальної географії: підручник. - К.: Либідь, 1996.

5. Квартальнов В.А. Іноземний туризм. - М.: Финанси та статистика, 1999.

6. Немоляева М.Э., Хадорков Л.Ф. Міжнародний туризм: вчора, сьогодні, завтра. - М.: Міжнародні відносини, 1985.

7. Юрківський В.М. Країни світу: довідник. - К.: Либідь, 1999.

8. Економіка зарубіжних країн: підручник / Філіпенко А.С., Вергун В.А та інші. - К.: Либідь, 1996.

9. Соціально-економічна географія світу / За ред. Кузика С.П - Т.: Підручники та посібники, 1998.

10. Агарков С.Ю. Країни світу. - М.: Прогресс-Академія 2005. - 489 с.

11. Браун Р.Р. Путівник по Греції . - М.: АЯКС-ПРЕСС 2003. - 420 с

12. Булатов А. С. Країни і регіони світу. - М.: Проспект 2003.-156 с.

13. Вачнадзе Г.В. Ділова Греція. - М.: Бизнес-пресс 2005. - 149 с.

14. Вольский М.Н.Соціально-економічна географія закордонного світу. - М.: Дрофа 2006. - 335 с.

15. Голубович А.М. економічна історія закордонних країн. - М.: ЮНИТИ 2005. - 345 с.

16. Зоріна М.А. Про Грецію з перших вуст.//Європа. - 20055. - № 2. - С. 43 - 48.

17. Родин И. О. Пименова Т. М. Все страны мира. - М.: Вече 2004. - 135 с. 21. Атлас «Экономическая и социальная география мира», М. 2002 г.

18. Куманецкий К. Історія культури древньої Греції і Риму. М., 1990

19. Ававилов П. А. Культура Древньої Греції. - М.: Просвіта, 1975.

20. Воротников А.А. Литература і мистецтво. - Мінськ, 1996.

21. www.wikipedia.org.ua

Размещено на Allbest.ru