Територіальна організація туристичної галузі Північної та Латинської Америки

Заповідник Канайама славиться горою Диявола, звідки бере початок ріка, на якій розташований найвищий у світі водоспад Сальто Анхел (Стрибок Ангела). Його висота 1054м. Він на 21 м вище Ніагарського водоспаду (див. додаток 11).

Архіпелаг Лос-Рокес - це кораловий бар'єрний риф, що включає 340 невеликих коралових островів, що простягнулися на 24 км. Тут здійснюються спостереження за пеліканами, чайками й білими чаплями.

Національний парк Ла Рестінга являє собою затоку із прекрасними пляжами, заростями мангрів і піском з маленьких морських черепашок.

Іншими національними природними заповідниками є Моррокою (прибережний парк), Чороні (прибережно-горський парк), Канайма (Гірська Амазонія), дельта ріки Оріноко, Андські біологічні станції.

У країні створено 17 національних парків й 3 заповідники. Найбільш великим, є заповідник Генрі-Пітьєр із тропічним заповідним лісом. В іншому заповіднику Сьєрра-Невада-де-Меріда туристи можуть познайомитися з гірничо-льодовиковими ландшафтами в рослинністю парамсів - високогірних лугів. З 1973 р. під охорону держави взятий архіпелаг Лос-Рокес.

Венесуела - це країна тропічних лісів. У лісах виростає фікус, а також орхідеї, комахоїдна рослина - непентес, епіфіти (рослини, які живуть на інших рослинах і харчуються їхніми соками), безліч папортників, ліани.

У тропічних лісах більшість ссавців живуть на деревах, серед них десяток видів ціпкохвостих мавп. На узліссях і по берегах рік зустрічаються тапіри й водосвинки, свині - пекарі. У лісах і савані водяться великі гризуни, «золотий заєць» - агути, різноманітні види оленів, лисиць, опосумів, деревних дикобразів, мурав'їдів, броненосців. Із прісноводних плазуючих водяться ігуана, каймани, черепахи [14].

Етнокультурні особливості. Населення ділиться на три великі етнічні групи: білі, метиси й мулати. На півдні й у центрі проживають негри й індіанці. Корінне населення - індіанці живуть у важкодоступних гірських районах і займаються полюванням і рибним ловом. Представники багатьох місцевих індійських племен - умілі ремісники. Туристи із задоволенням купують їхні вироби з дорогоцінних і напівкоштовних каменів, етнографічні індійські предмети (луки, стріли, циновки, взуття). Венесуела, з погляду туристів, недорога й гостинна країна. Тут не прийнято злидарювати. Готелі цілком упоряджені, навіть у Національному парку Канайма туристи живуть у комфортабельних бунгало з гарячою водою, холодильником, телевізором і т.п.

У країні влаштовуються регулярні свята й фестивалі з танцями під музику в ритмі маракас.

У ресторанах - фірмові блюда емпаналас (м'ясні коржі) і суп з морських молюсків [22].

Характеристика туристичних ресурсів по регіонах.

За статистичними даними [38] серед регіону, що вивчається макрорегіон Венесуела посідає останнє місце і характеризується такими показниками (Рис.7;8).

Каракас - це місто, затиснуте між двома гірськими хребтами Карибських Анд, засноване іспанцями в 1567р. Його називають містом вічної весни. Туристам показують будинок Національного конгресу, Президентський палац Мірафлорес, резиденцію уряду, пантеон з могилою Болівара, площа Болівара із собором ХVIIст, Центральний університет, Музей образотворчих мистецтв, будинок Капітоля з позолоченим куполом, Музей колоніального мистецтва, Музей природничих наук, Музей Болівара. Нічне життя міста зосереджене в районах Лас Мерседес, Ель Росаль і Ля Флореста. Тут туристи насолоджуються виступом джазових музикантів і пивом у Гринвіч Паб.

Маракайбо - у цьому місті розміщається великий військовий гарнізон, авіаційна школа. Туристам показують Історичний музей, а також старе місто гарне своїми вузькими вуличками, церквами, будинками колоніального часу, які нагадують про стару Іспанію. Недалеко розташовується старий релігійний університетський центр Меріда [62].

Меріда - цей район розташовується на заході Венесуели. Він був заселений вихідцями з Колумбії в 1558р. Для туристів тут особливий інтерес представляють термальні води, ріки, озера, долини, де розташовуються заповідники птахів. У цьому районі перебуває однойменне місто - Меріда. Туристам там показують пам'ятник Болівару, Університет і канатну дорогу.

Валенсія - туристам показують квартали архітектури, а також саму більшу в країні арену для кориди.

Острів Маргарита - це головний курорт країни, де розташовані самі великі готельні комплекси. Його ще називають перлиною Карибського моря. Тут добувають перли й сіль. На острові для туристів існують не тільки прекрасні пляжі, які тягнуться на 168 км уздовж берегової лінії, але й знамениті коктейлі «Маргарита» й «Піна коллада». На острові туристи відвідують місто Пампатар, де оглядають замок Сан Карлос Борромео з розташованим у ньому Музеєм іспанської колонії, будинок митниці - штаб першого республіканського уряду острова. Іншим містом, привабливим для туристів, є Ла Асунсіон. Тут туристи оглядають монастир Святого Франциска ХУ1ст. і Музей Нового Кадіса [55].

Історико-культурна спадщина:

Коро і його порт.

Національний парк Канайма [63].

4.2.6 Колумбія

Географічне положення: держава в північно - західній частині Південної Америки. Територія: 1141,7 тис. кв.км. Столиця : Богота. Найбільші міста: Медельін, Калі, Картахена. Адміністративний розподіл: 32 департаменти й столичний округ. Державний устрій: унітарна республіка. Населення: 37,1 млн. чол. Етнічний склад: колумбійці, індіанці. Офіційна мова: іспанська. Релігія: католицизм. Провідні області промисловості: видобуток смарагдів, нафтохімія. Грошова одиниця : колумбійський песо [54].

Туристський сезон на Карибському узбережжі триває цілий рік. Там майже завжди волого й пекуче. Дощі рідкі й нетривалі. Температура води завжди вище +20 градусів. У січні наступає самий жаркий сезон року, температура не опускається нижче позначки + 20 градусів. З березня по жовтень буває прохолодно + 12 градусів, іноді трапляються заморозки до - 8 градусів. У серпні дують ураганні вітри [59].

Природні ресурси. Колумбія перебуває на північному-заході Південної Америки й з'єднується з Північною Америкою Дарьєнським перешийком. Вона розділяється на гірський захід і рівнинно - плоскогірний схід по кліматичним і фізико-географічним характеристикам. Третину території країни займають Анди - це самобутній світ гір, високогірних лугів, сніжних вершин, вулканів і мальовничих озер, льодовиків і каньйонів, прорізаних у товщі гір ріками. Прикарибська низовина відрізняється посушливим кліматом. Рівнинні райони - це Орінокія, а до півдня від неї розкинулася Амазонія. Об'єктами туристського показу є водоспад Текендама й підземний соляний собор у Зігакуірі.

Багатство тваринного світу Колумбії представлено численними мавпами, опосумами, дикобразами, оцелотами, різноманітними птахами. У лісах літають тисячі птахів, серед яких красою оперення захоплюють колібрі. Суперничати з ними може тільки дуже рідкий зараз птах - соледад («самітність» по-іспанськи) з роду кетсалей. Улюбленими місцями перебування крокодилів і кайманів є річкові заводі й мілини, де вони сусідять із анакондами. З хижаків у сельві водяться ягуари [48].

Етнокультурні особливості. Сучасні колумбійці - змішаного індійсько-іспанського походження. Більшість колумбійців працюють на фабриках і заводах у містах, розташованих в Андах, а також на фермах або кавових плантаціях у долинах. Багато жителів країни працюють на плантаціях орхідей в «садах» Медельіна. Вони радо приймають туристів в Орхідеорамі, де перебуває краща у світі колекція орхідей.

Колумбія - батьківщина індійських племен, серед яких можна назвати кочових індіанців гупхіро, осілих чібча. Останні були будівельниками древньої андської цивілізації. Вони використовували золото для виготовлення предметів повсякденного користування, наприклад, рибальських гачків, а також прикрас і предметів культу. В 1533 р. іспанці вибудували в Картахені велику фортецю, звідки відправляли зібрані з місцевого населення золото в Європу. Іспанське минуле країни живе в пам'ятниках колоніальної архітектури, народній музиці, танцях і гастрономічному мистецтві місцевих кухарів.

Недалеко від містечка Сан-Августін (витоки р. Магдалени), відкриті сліди однієї з найцікавіших цивілізацій Західної півкулі. Археологічні пам'ятники цього району користуються популярністю у туристів.

У Колумбії дуже популярна корида. Туристи разом з місцевими жителями з інтересом відвідують саму більшу в країні арену для бою биків у Боготі [22].

Характеристика туристичних ресурсів по регіонах.

За статистичними даними [38] серед регіону, що вивчається макрорегіон Колумбія посідає п'яте місце і характеризується наступними показниками (Рис.7;8 ).

Кожний з департаментів країни має свої туристські визначні пам'ятки. У департаменті Хуіла туристів приваблюють мальовничі долини ріки Суізи, схили вулкана Хуіла, археологічний парк і прекрасні готелі.

У департаменті Гуавіаре - національний парк, 6 бібліотек, дикий ліс.

У департаменті Антікуа - столичне місто Медельін з бібліотеками, 44 музеями й пам'ятниками національної історії.

У департаменті Атлантико - зоологічний сад, вулкан Болівар, пляжі курортів узбережжя.

В інших департаментах країни привабливими для туристів є пам'ятники археології, квартали міст зі старою колоніальною архітектурою, фестивалі національної культури, екзотична природа, центри по вивченню антропології, поля для гольфа й т.п.

Богота - це місто засноване в 1538 р. на місці спаленої іспанцями індійської столиці. У цьому адміністративному центрі країни туристам показують Національну бібліотеку, собор, вибудуваний на місці індійського храму, церкву Сан-Фраціско (ХV1ст.), астрономічну обсерваторію, більше 20 театрів, галереї, виставочні зали, президентський палац. Особливою популярністю в туристів користуються Музей історії, Музей сучасного мистецтва, єдиний у світі Музей золота (24 тис. виробів давніх індійських культур із золота і смарагдів), (див. додаток 12), Музей смарагдів. Колумбія вважається першою країною у світі по видобутку смарагдів [9].

Картахена - одне з найбільш гарних міст світу. Воно розкинулося на островах лагуни, перешийках і півостровах. Побудоване у ХVII-ХVIIIст. Місто зберегло дух іспанської архітектури. Будинки побудовані в стилі мудехар, принесеному іспанськими зодчими. Місто називають латиноамериканською Венецією. Туристам показують іспанську фортецю і монастирі ХVI-ХVIIIст.

Попаян - це місто було побудовано іспанськими зодчими ХVI-ХVIIIст. Найбільшою популярністю в туристів користуються зібрання індійської дерев'яної скульптури. У місті живуть креоли, які пишаються своїм іспанським походженням і говорять на самій чистій в країні іспанській мові. У місті збереглася значна частина первісної забудови. Монастирі, церкви, бруковані вулички, викладені кам'яними плитами басейни, фонтани, маленькі круглі площі, будинки з балконами і внутрішніми двориками. Все зберігає зачарування іспанської старовини. Серед найважливіших архітектурних монументів виділяються багато прикрашений кафедральний собор (1538-1586рр), монастирі ХVIст. Сан-Домінго, Сан- Франціско, церква Сан-Педро Клавер (1603р). Туристам показують місцевий монетний двір (ХVІІ ст), Палац Інквізиції (1706-1770рр), головну площу й університет (1824р). Розташована на березі Карибського моря Картахена володіє однією із самих значних фортифікаційних систем у Південній Америці. Тут кидали якоря іспанські галеони, навантажені золотом перед відправленням у Європу. На ринковій площі міста колись шумів один із самих більших невільничих ринків Південної Америки. Місто розділене на три зони: Сан-Педро із собором і декількома палацами в андалуському стилі, Сан-Дієго, у якому жили торговці й представники середніх класів, і Гетсемани - «народний квартал». Тут туристи зможуть поринути в атмосферу міської метушні й відчути колорит перенаселеного екзотичного міста [62].

Історико-культурна спадщина:

Національні парки Колумбії

Долина статуй - історико-культурний заповідник, розташований на висоті 1800м над рівнем моря в північних Андах, в 2,5 км від міста Сан-Августін. Там розташовано 500 величезних статуй (статуї людей, богів, тварин), які витесані з каменю індіанцями в VІ ст. до н.е. Зараз у цьому природно-культурному заповіднику прокладені спеціальні туристські маршрути по зарослій орхідеями долині ріки Магдалени.

Національний парк Лос Катіос розкинувся більш ніж на 72 тис. га в північно-західній Колумбії. Це невисокі пагорби, ліси, вологі рівнини. Тут унікальні умови для збереження безлічі видів тваринних і рідкісних рослин.

Національний парк Сан-Августін.

Гавань, фортеця і група пам'ятників Картахени.

Національний парк Лос Катіос.

Історичний центр Санта Круз де Момпокс.

Національний історичний парк Тьєррадентро.

Археологічний національний парк Сан Августін [63].

5 РЕГІОНАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ТУРИСТИЧНИХ РЕСУРСІВ КРАЇН ПІВНІЧНОЇ І ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ

Північна й Латинська Америка має значні резерви невикористаного потенціалу. Розрахунки спеціалістів свідчать, що природно-рекреаційний потенціал їх територій освоєний значно менше 50%. Туристичне господарство стає однією з важливих галузей цих регіонів. Північна й Латинська Америка відноситься до регіонів, для яких туризм буде одним із головних джерел економічного розвитку. Особливості економіко-географічного положення, рекреаційні й трудові ресурси сприяють реалізації їх в один із найбільш перспективних туристичних регіонів світу. На перспективу інтенсивний розвиток туризму може стати важливим джерелом доходів для країн регіону. Уже зараз рентабельність туристичних підприємств складає приблизно 15% [21].

Рекреаційна спеціалізація гірських регіонів, де очікується зростання потоку рекреантів потребує найбільшого резервування цінних територій. Це в першу чергу відноситься до середньо- та високогірської частини Кордільєр, Аппалачів, Анд, які мало освоєні під господарську діяльність. Тут є необхідним введення особливого режиму господарювання, направленого на збереження й зростання їх природно-рекреаційного потенціалу.

Однією з головних проблем розвитку туризму в Північній і Латинській Америці є створення високого рівня матеріально-технічної бази. Має місце невідповідність неузгодження між сучасною матеріально-технічною базою туризму й сучасними потребами у комфортному відпочинку. Більшість туристичних баз розміщені в пристосованих приміщеннях з невисоким рівнем комфорту. Тому стоїть завдання створення сучасних туристичних комплексів, які відповідають усім потребам туристського сервісу.

Стала актуальною потреба створення спеціалізованих організацій для якісного створення об'єктів туризму. Уже на сучасному етапі гірські та приморські райони становляться місцями інтенсивного будівництва об'єктами туризму та відпочинку. Однак будівництво багатьох рекреаційних об'єктів проводитися неякісно, а функціонуюча будівнича база має малі потужності й не справляється з поставленим перед нею завданням.

Враховуючи важливе значення Північної й Латинської Америки для розвитку світового туризму є потреба в розробці й реалізації комплексної соціально-економічної програми по використанню рекреаційного потенціалу регіону з таких напрямків:

1) розробка наукових основ охорони природно-територіальних комплексів;

2) обґрунтування раціонального використання лісових ресурсів;

3) розвиток соціальної інфраструктури в районах активної туристичної діяльності;

4) ефективне використання матеріальних і трудових ресурсів.

Розміщення підприємств сфери обслуговування в містах розміщення центрів рекреації зміцнить економічні зв'язки прилеглих до них територій, підвищення їх ролі в ефективному використанню трудових ресурсів, буде сприяти розвитку туризму в цих регіонах.

При прогнозуванні розвитку туризму регіону з'ясовано, що до 2010 р. буде мати місце зменшення росту туристичної діяльності, що є одною з проблем для Америки.

Прогнози, складені на початок ХХІ ст. Всесвітньою туристською організацією, є гарним джерелом для вивчення світового туристичного сектору. Саме на рис.11 показано, що міжнародні туристичні прибуття у всьому світі збільшились до 661 млн чол. в 2000р., і будуть збільшуватись до 937 млн - в 2010 р. За 1990 - 2010 рр. Число туристів у світі збільшилось в двоє. Щорічні темпи росту світового туризму в 1990 - 2000 рр. становили 3,8%, а в 2000 - 2010 рр. складуть 3,5% [51].



Рис.11 Прибуття туристів у світі: тренди та прогнози, 1950-2010 рр. ( Джерело: ВТО)

Прогнози ВТО по регіонам світу показують, що встановлені зміни в розподілі туристських потоків між регіонами збережуться і в прогнозованому періоді. Частка Європейського і Американського регіонів зменшиться до 2010 р., коли частка Східної Азії і Тихоокеанського регіону різко збільшиться. Необхідно відмітити, що прогнозуюча частина САТ збільшиться на стільки, наскільки частка Європи зменшиться на 17,3%. Прогнозуючий рівень щорічного росту в 1990 - 2000 рр. складе 2,7 % для Європи і на 6,8 % для САТ (див. табл.5). В інших регіонах світу прогнози на той же період показують незначний ріст в Південній Азії - 6,1 %, в Африці 5%, на Близькому Сході - 4 %.

 Таблиця 4.1

Середні темпи щорічного росту прибутків туристів по регіонах, %

Період (роки)	У світі	Європа	Америка	ВАТ
1950-1970	9,9	10,9	9,9	18,1
1970-1980	5,7	5,3	3,8	14,7
1980-1990	4,7	4,1	4,3	9,6
1990-2000	3,8	2,7	4,6	6,8
2000-2010	3,5	2,5	3,5	6,5

( Джерело: ВТО)

Розвиток туризму і прогноз в Американському регіоні показує, що значний ріст в 1995 - 2000 рр. - на 5,1% більше, чим середньо світовий - 4,4%. Прогноз до 2010 р. передбачає повільне падіння темпів зростання однак він зостається рівний середньосвітовому рівню (можливо, навіть більше) [51].

Число туристів, прибуваючих в Американський регіон, збільшилось до 2000 р. до 147 млн чоловік, а до 2010 р. - до 207 млн ( див. рис.12).



Рис.12 Прибуття туристів в Америку: тренди та прогнози, 1950-2010 рр. ( Джерело: ВТО)

Первісний субрегіональний розподіл туристських прибуттів показує, що Північна Америка збереже домінуюче положення в Американському регіоні, а число прибуттів в Карибський басейн буде зростати швидше, ніж в Латинську Америку.

Міжнародна нерівність в секторі туризму значна. Для досягнення рівнозначного успіху в світі нові підходи заохочення розвитку туризму повинні базуватися на міжнародній кооперації. Отже, міжнародна кооперація і погоджування між ключовими компонентами туризму (готелі, транспорт, туристичні фірми) повинні гарантувати майбутній розвиток індустрії.

Прогнозування ВТО розвиток туризму як у всьому світі, так у Північній і Латинській Америці входити в період постійного зростання об'ємів мандрівок й екскурсій при зростанні конкуренції серед країн їх прибування. При цьому з'являється велика кількість добре інформованих споживачів туристських послуг, які звертають увагу на якість і безпечність тур продукту. Подальший розвиток туристичного ринку Північної й Латинської Америки все більш буде визначатися новітніми інформаційними технологіями.

У Північній і Латинській Америці як і в усьому світі має місце й друга сучасна тенденція - зростання засобів розміщення, які припускають самообслуговування. У теперішній час груповими тур пакетами в межах туристичного ринку користуються, як правило тільки молоді самотні люди, туристи, які мають обмежені фінансові можливості, пенсіонери і паломники [42].

У цілому можна зробити висновок, що для досягнення успіхів у туристичній діяльності в наступному столітті, треба професійний, заснований на потребах клієнта й виконанні потреб законодавства, підхід до організації виробництва й реалізації тур продукту.

ВИСНОВКИ

На сучасному етапі масштаби розвитку туризму дуже великі. По об'єму діяльності і рівню доходів на сьогоднішній день туризм займає третє місце у світі, після експорту нафти і автомобілів. За оцінками експертів ВТО, туризм перетворився на ведучу галузь світової економіки.

Міжнародний туризм має багатосторонній вплив на економіку країн світу. Для деяких країн він став суттєвим, а в деяких випадках і головним джерелом надходжень валюти, що живить прибуткову частину національного бюджету. Все це створює нові цінності, які сприяють росту національного доходу і в результаті підвищенню життєвого рівня суспільства.

У роботі дається оцінка туристичних ресурсів країн Північної і Латинської Америки і їх використання. Розглянуто складові туристичної системи регіонів. Велике значення для розвитку туризму мають природні умови Північної і Латинської Америки. Розвитку туристичних регіонів сприяють наявність морських і океанських узбережь, де в умовах комфортного клімату, зручних пляжів, забезпечується можливість для розвитку туризму (розважального, рекреаційного, екскурсійного). Таким чином, різноманітність природних ресурсів придатних для розвитку туризму дає можливість для залучення туристів, як внутрішньо регіональних, так і міжрегіональних.

На розвиток туристського регіону впливають геополітичне положення, економіко - географічні фактори, в тому розумінні, що економіка країн досить різна, як за структурою, так і за рівнем галузей господарства, а це викликає інтерес у представників ділових і промислових кіл, і дає поштовх для розвитку ділового туризму.

В регіоні збільшується кількість об'єктів туристської індустрії (готелів, мотелів, пансіонатів) й впроваджуються нові технічні засоби для поліпшення сервісу і підвищення економічної ефективності в сфері міжнародного туризму.

Великий вплив на ріст туризму Північної і Латинської Америки має матеріально - технічний фактор. Найбільш важливе забезпечення для розвитку міжнародних туристських зв'язків між місцевими і міжнародними засобами переміщення, щоб туристські подорожі не мали розривів у транспортному сполученні. Головними видами транспорту в туризмі регіону є: авіація, автобуси, автомобілі, поїзди, теплоходи морські і річкові. Для розміщення туристів одне з головних місць займає формування інфраструктури (готелі, мотелі, пансіонати, туристичні села, кемпінги, приватні квартири).

Політичний фактор також активно може сприяти розширенню міжнародних туристських зв'язків, якщо держава має внутрішню політичну стабільність, тобто мирні, дружні, добросусідські відносини між державами. Але політичний фактор може стримувати зростання туризму, причиною цього може бути нестабільність у державах, відсутність між державами добросусідських відносин, військові конфлікти.

В результаті інтегральної оцінки туристичних ресурсів регіону ( в балах ) можна зробити висновок, що Північна і Латинська Америка має сприятливі умови для розвитку туристичної діяльності. Серед країн регіону виділяються Канада і США, на третьому місці Бразилія, а інші країни мають показники майже однакові для розвитку туризму.

Серед факторів розвитку туризму, переважають природні ресурси, де на потенціал лісових та земельних ресурсів приходиться 62%. По потенціалу земельних ресурсів виділяються США і Мексика, а потенціал лісових - Канада, Бразилія.

Серед економічних факторів виділяються потенціал транспортних показників і прибуток від іноземного туризму на які приходиться 77%. За показниками потенціалу транспорту найбільше значення мають США, а по прибутку від іноземних туристів виділяється США і Мексика, а Канада, Колумбія і Венесуела мають майже однакові показники.

У країнах Північної і Латинської Америки туризм став самостійною галуззю господарства, яка займає провідне положення в економіці. Це пояснюється тим, що сучасна туристська індустрія надає великий обсяг послуг туристам в ході закордонної подорожі: транспортні, по розміщенню туристів, по забезпеченню харчуванням, по рекламі, по задоволенню культурних потреб і розваг, по задоволенню ділових інтересів та інших.

Індустрія туризму в регіоні сприяє розвитку господарського комплексу і економіки країн. Це відзначається в тому, що збільшуються доходи, створюються нові робочі місця, збільшуються валютні надходження в бюджет країн. Так США і Мексика мають позитивний баланс по надходженням від туризму.

Серед компонентів індустрії туризму вагоме місце займає готельне товариство. Поява масового туризму стала причиною появи багатьох різновидів ночівлі. Вони різноманітні в різних країнах. Так в США готелі мають градацію від одної до 5-ти зірок-люкс, а також в невеликих селах маленькі котеджі, сільські будинки, частина садиби.

В Мексиці окрім готелів, приміщення квартирного типу, будинки відпочинку і молодіжних гуртожитків, кліматичних курортах.

В Канаді готелі, мотелі, гостьові дома, або дома в селах.

В Бразилії готель - кафе - ресторан пристосовані до житла, де функціонує ресторан, апартамент - готель, який надає житло в квартирах, або інших аналогічних приміщеннях.

В Канаді, США, Мексиці пропонуються й інші види житла, так звані вторинні резиденції, які повністю належать туристам, але не є їх постійним місцем проживання, але вони обслуговуються управлінською компанією і мають пральню, спортивно-оздоровчі і розважальні комплекси.

У Венесуелі і Колумбії переважає проживання у готелях, мотелях, гостьових домах.

Готельний бізнес являючись одним із видів економічної діяльності, прямо або побічно створює нові робочі місця і є важливим засобом поповнення казни іноземною валютою. В світі постійно проходить освоєння нових концепцій готельного бізнесу і модернізації старих.

На курортах узбережжя США і Канади є сезонно облаштовані приміщення за ціною нижчою ніж пропонують готелі.

Таймшерний туризм найбільший розвиток отримав у США.

Вплив туризму має як позитивні, так і негативні наслідки. До позитивних наслідків можна віднести зростання прибутків і престижу країни, її значення у світовому співтоваристві. До негативних наслідків можна віднести руйнування і забруднення навколишнього середовища, порушення традицій місцевого населення.

Найбільш розвиненими видами туризму в межах регіону є: рекреаційний, розважальний, науковий - які є метою подорожі. Серед країн Північної і Латинської Америки перше місце займає США, де цьому сприяють: географічне положення, природні ресурси, розвиток транспортної мережі, економіки. На північно - американському континенті знаходиться більш 50 національних парків, які включають: природно - історико культурні заповідники, військові меморіали, національні і історичні монументи. Приваблюють туристів цілий ряд популярних маршрутів, а також великі міста такі як: Філадельфія, Вашингтон, Новий Орлеан, Маямі Біч, Лас - Вегас та інші.

На другому місці по розвитку туризму є Канада. Природні особливості країни та відомі бальнеологічні курорти (Банф і Сент- Катаріс) приваблюють туристів. Серед міст країни виділяється Оттава, що захоплює туристів своїми мостами, живописними парками, визначними місцями. Окраса Канади водопад Ніагара, спадаючий з 50-ти метрової висоти. Канада володіє однією з кращих у світі системою кемпінгів, що теж притягує туристів.

Третє місце по розвитку туризму має Мексика. Де природні ресурси, а також етнографічні особливості приваблюють туристів. Серед міст країни виділяється Мехіко, його особливості в тому, що воно розташоване на висоті 2240 метрів над рівнем моря, оточене кільцем гір, має глибоке історичне коріння, столиця ацтеків, багато храмів та інших туристичних об'єктів.

В регіоні який вивчається окрім США і Мексики є країни, які менш відвідуються закордонними туристами. Це Бразилія, Венесуела, Колумбія. Ці держави мають складний етнічний склад (європейці, африканці, індіанці), багаті на природні ресурси, на історичні пам'ятки і є дуже перспективними для розвитку туристичної діяльності.

В цілому країни Північної і Латинської Америки на сучасному етапі їх розвитку не вичерпали свій туристський потенціал, який освоєний значно менше 50 %, як свідчать розрахунки спеціалістів.

В досліджуваному регіоні є проблеми використання основних туристичних ресурсів. Однією з головних проблем розвитку туризму в Північній і Латинській Америці є створення високого рівня матеріально-технічної бази, бо існує невідповідність неузгодження між сучасною матеріально-технічною базою туризму й сучасними потребами у комфортному відпочинку. Для вирішення регіональних проблем Північній і Латинській Америці необхідно входити в період постійного зростання об'ємів мандрівок й екскурсій при зростанні конкуренції серед країн їх перебування. При цьому з'являється велика кількість добре інформованих споживачів туристських послуг, які приділяють велику увагу якості і безпечності турпродукту. Тому подальший розвиток туристичного ринку регіону буде все більш визначатися новими інформаційними технологіями.

В перспективі розвиток туризму може стати важливим джерелом економічного розвитку країн регіону.

В дійсній роботі розглянуто територіальну організацію туризму Північної і Латинської Америки й туристичний потенціал регіонів.

В роботі дається аналіз сучасного рівня розвитку туристичної галузі в межах країн Північної і Латинської Америки.

Розглянута ціла низка завдань, які розкривають вплив процесів глобалізації, а також основних факторів, які впливають на розвиток туристичної діяльності.

В результаті класифікації видів туризму в регіоні досліджена специфіка і склад туристичної індустрії Північної і Латинської Америки.

При аналізі регіональної характеристики туристичних ресурсів виявлено регіональні проблеми їх використання.

В результаті аналізу матеріалів наведених у роботі і інших літературних джерел, стало можливим скласти туристичні маршрути, для мандрівників як місцевих, так і закордонних. Автором дипломної роботи розроблені туристичні маршрути (див. додатки 13; 14). Отже, мета дослідження досягнута.

У роботі були використані наступні методи: літературний, порівняльно-географічний, описовий, статистичний, математичний, картографічний.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Александрова А. Ю. Географія міжнародного туризму // Географія в школі. - 2003 - №4, с. 8 - 16.

2. Александрова А.Ю. Міжнародний туризм: Навчальний посібник для вузів. - М.: Аспект Прес, 2001. - 464с.

3. Ананьєв А.А. Економіка і географія міжнародного туризму. - М.: Видавництво МДУ, 2000.

4. Балабанов І.Т., Балабанов А.І. Економіка туризму: Навчальний посібник - М.: Фінанси і статистика, 2002. - 176с.

5. Балабанов І.Т., Балабанов А.І. Економіка туризму. - М.: Фінанси і статистика , 2000. - 168с.

6. Безуглий В.В., Козинець С.В. Регіональна економічна та соціальна географія світу: Посібник. - К.: Видавничий центр „Академія”, 2003 - 688с.

7. Біржаков М.Б. Введення в Туризм: Підручник. - видання 6-е, перероблене і доповнене. - СПб.: „Видавничий дім Герда”, 2004. - 448с.

8. Бурнін С. А. Жовті сторінки Інтернет-98. Подорож і туризм. - Спб., 1998.

9. Геллер Е. „Відкрий Америку! Путівник по США” - М.: Центр міжнародного обміну, 1998.

10. Гетьман В.І. Теоретично-методичні питання визначення рекреаційних навантажень на ландшафтні комплекси природо-заповідних територій // Екологічний вісник. - 2004. - № 7-8.- с. 4-8.

11. Гетьман В.І. Рекреаційні послуги установ природо-заповідного фонду // Географ. та основи економіки в шк.. - 2002. - №3. - с. 44-47.

12. Губарев В.К. Географія світу: Довідник школяра і студента. - Донецьк: ТОВ ВКФ „БАО”, 2005. - 576с.

13. Гуляєв В. Організація туристичної діяльності. - М., 1996.

14. Даринський А. В. Географія туризму в Латинській Америці. - Спб., 2003.

15. Дергачов О. В. Міжнародний туризм у сучасному світі// Бізнес інформ. - 1998 - №5, с. 12 - 16.

16. Дмитрієвський Ю. Д. Туристські райони світу. - Спб., 1999.

17. Зоріна Г. і ін. Основи туристичної діяльності. - М.: Спорт, 2000.

18. Зорін І., Картальнов В. Енциклопедія туризму. - М.: Фінанси і статистика. 2000.

19. Зорін І. і ін. Туризм як вид діяльності. - М.: Фінанси і статистика, 2001.

20. Ісмаєв Д. К. Робота туристських фірм по організації закордонних поїздок. - М., 1999.

21.Істомін В.І., Лагутенко Б.Т. Країни світу: довідник туроператора і туриста. - М.,1998.

22. Каурова А.Д. Організація сфери туризму: Навчальний посібник. - СПб.: „Видавничій дім Герда”, 2004. - 320с.

23. Квартальнов В.А., Романов А.А. Міжнародний туризм: політика розвитку. - М., 1998.

24. Квартальнов В.А. Туризм: Посібник. - М.: Фінанси і статистика, 2002. - 320с.

25. Кузик С., Книш М. , Економічна і соціальна географія країн Америки. Навч.посібник. - Львів, 1999.

26. Лаптєв Л., Мітічкін О. Географічне сегментування регіональних ринків. Споживчі індекси регіонів // Рекламіст. - 1999 - № - 1(9).

27. Максаковський В.П. Географічна картина світу, Кн.ІІ: Регіональна характеристика світу. - М.: Дрофа, 2004. - 480с.

28. Максаковський В. П. Розвиток і географія міжнародного туризму // Географія в школі. - 2000 - №8, с. 3 - 10.

29. Романов А.А. Зарубіжне туристичне країнознавство. - М., 2001.

30. Росоха Р. Світовий досвід організації рекреаційної туристичної діяльності // Регіон економіка. - 2002 - №3, с. 191 - 195.

31. Ростов Є.Ф. Економіка країн світу. Довідник. - К., 1998.

32. Сапрунова В. Туризм: еволюція, структура, маркетинг. - М., 1997.

33. Сєнін В.С. Організація міжнародного туризму. - М.: Фінанси і статистика, 2002. - 400с.

34. Топчієв О.Г. Основи суспільної географії: Навчальний посібник. Одеса: Астропринт, 2001. - 560с.

35. Шаблій О.І. Суспільна географія: Теорія, історія, українознавчі студії. - Львів: ЛНУ ім. І.Франка, 2001. - 203с.

36. Шаповал Г.Ф. Історія туризму. - Мінськ: ІП „Екоперспектива”, 1999.

37. Школа І.М. та ін. Менеджмент туристичної індустрії: Навч. посібник / За ред. проф. І.М. Школи. - Чернівці, 2003. - 596с.

38.Юрківський В.М. Країни світу: Довідник. - 2 - ге вид. - К.: Либідь, 2003. - 368с.

39, Юрківський В.М. Країни світу. Економічна і соціальна географія. - К.1998

40. Яковлєв Г.А. Економіка і статистика туризму: Навчальний посібник 2-е видання перероблене і доповнене. - М.: Видавництво РДЛ, 2004. - 376с.

41. Америка: Енциклопедія повсякденного життя . - М.: 1998.- 416с.

42. Америка: народ і країна. - М., 1993.

43. Атлас світу.- Київ.: Картографія. - 2004.

44. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел. - К.; Ірпінь: ВТФ „Перун”, 2001. - 1440с.

45. Весь світ в цифрах і фактах. Довідник. - К., 2001

46. Весь світ: Енциклопедичний довідник. - Мінськ.: Література, 1996.

47. Весь світ: Країни. Прапори. Герби: Енциклопедичний довідник - Мн.: Харвест, 2000.

48. Весь світ: Міста і столиці. - Мн.: Харвест, 1999. - 464с.

49. Візит. Туризм. Подорожі. - М., 1997.

50. Географія сервісу. - М., 1985.

51. Глобальні прогнози розвитку туризму до 2010р. і у наступні періоди // Світ у цілому. - Мадрид: ВТО, 2003.

52. Економіка Сполучених Штатів Америки: Нарис Б.м: Ін форм. агентство Сполучених Штатів Америки. - 2003. - 212с.

53. Економічна і соціальна географія світу: Навч. посібник / За ред.

Кузика С.П. - Львів: Світ, 2002. - 672с.

54.Енциклопедія для дітей. Т-3. Географія. - 3-е вид. доповнене./ Гол. Ред. М.Д. Аксьонова. - М.: Аванта, 2003. - 704 с.

55. Коротка історія США. - М., 1993.

56. Країни і народи. Популярна енциклопедія / Під ред. Ю.В. Кузнєцової. - С. - Пб.: Дельта, 1997.

57. Країни світу. Довідник. - М., 1998.

58. Латинська Америка. Енциклопедичний довідник в 2-х томах - М., 1980 - 1982.

59. Мала енциклопедія країн. - М., 2000.

60. Мандруймо у дивосвіт. - Київ.: Державне науково - виробниче підприємство „Картографія”, 2003. - 95с.

61. Менеджмент туризму. Туризм як вид діяльності: Посібник. - М.: Фінанси і статистика, 2001. - 288с.

62. Міста світу. Я пізнаю світ. - М. „Астрель”, 2002.

63. Навколо світу (Енциклопедія). - М., 1995.

64. Серія Polyglot (Путівник). - США, 1999.

65. Соціально-економічна географія зарубіжного світу / За ред. В.В.Вольського. - М.: Крон-ПРЕСЕ, 2001. - 592с.

66. Сполучені штати Америки (Енциклопедичний словник). - М., 1988.

67. Туристський атлас світу-97. - М., 1998.