Релігійний туризм в Україні

Туристично-екскурсійна робота в таких умовах була одним із небагатьох джерел отримання знань про історію розвитку релігії в Україні, яка є духовним стрижнем національної культури і об'єднавчою основою нації. Володіння цим масивом знань є необхідною умовою подальшого розвитку суспільства і збереження його культурних надбань.

Розвиток загального інтересу до релігійного туризму не обійшов і Україну. Спостерігається процес становлення туристичних фірм по організації релігійних і паломницьких турів, а також деяких паломницьких служб, організованих при монастирях, церквах, а також інших релігійних організаціях. Тільки за останні три-чотири роки в Україні значно збільшилася кількість туристів, що здійснюють паломництво до святинь України, а також прямуючих за кордон з релігійно-пізнавальною метою. Основні маршрути таких поїздок пролягли до Ізраїлю, Італії, Греції, Кіпру, Туреччини, Єгипту, Саудівської Аравії, Індії, Китаю, на Тибет.

Попри суспiльно-полiтичнi перетурбацiї в Українi, туризм демонструє феноменальну життєздатнiсть i динамізм, у чому вкотре переконують статистичнi данi, оприлюдненi Державною службою туризму i курортiв.

За даними Адміністрації Держприкордонслужби України протягом 6 місяців 2018 року Україну відвідали 11,3 млн. іноземних туристів, що на 19 % або на 1,8 млн. осіб більше, ніж за аналогічний період 2007 року.

Варто відзначити, що змінилася тенденція у сфері релігійного туризму. У першому півріччі 2018 р. спостерігається зростання цього сегменту на 59% (+105,84 тис. осіб), тоді як відповідний період 2017 р. показав зменшення на 15% у порівнянні з 2016 р. Збільшення потоків організованого туризму спостерігаються з Польщі (збільшення на 235,5%, або на 143,3 тис. осіб), Росії (збільшення на 49,7%, або на 47 тис осіб), Німеччини (збільшення на 42%, або на 8,7 тис. осіб).

Шляхом розробки національної мережі релігійних маршрутів, багато з яких мають міжнародне значення, туристичні фірми України спільно з церковними громадами різних конфесій здійснюють «невидимий експорт» церковної культури як невід'ємної складової національної культурної спадщини. В той самий час «невидимий імпорт» церковної культури інших країн сприяє більш чіткому усвідомленню своєї національної культурної самобутності. Таким чином, історико-культурні пам'ятки, що є об'єктами релігійного туризму, перетворюються на культурне надбання людства і є внеском України у скарбницю світової цивілізації.

Висновки

Результати проведеного дослідження дали змогу сформувати такі висновки:

З'ясовані дефініції поняття та види релігійного туризму, а саме це - організація масових відвідин монастирів, святих місць, що різновидом паломництва, який ділиться на декілька напрямів в залежності від ставлення людей до релігії. Нами виділено декілька видів паломництва, які класифікуються за ознаками: 1. за кількістю учасників і сімейною приналежністю - індивідуальні, сімейні і групові; 2. за тривалістю - тривалі і короткочасні паломництва; 3. за сезонністю - цілорічні паломництва, а також приурочені до релігійних свят; 4. за об'єктами відвідування - відвідування конфесійних культових місць (церков, монастирів, храмів), а також природних культових місць (гір, озер, печер); 5. за місцем розташування об'єкта паломництва - внутрішні (у межах державних кордонів) і зарубіжні паломницькі тури; 6. за ознакою обов'язковості - добровільні і обов'язкові паломницькі тури (наприклад, в ісламі паломництво хадж є обов'язковим для кожного правовірного).

Доведено, що питанням популяризації релігійного туризму на прикладі міста Київ приділяється недостатньо уваги з боку туристичних провайдерів, хоча даний регіон має потужні релігійно-туристичні ресурси і потенціал. Релігійна традиція українського народу та наявні сакральні ресурси сприяють формуванню стійкого попиту на паломницькі тури та формуванню в нашій країні ринку релігійного туризму.

Досліджений сучасний стан організації релігійної туристичної діяльності не лише в Україні, а й у Світі. Спостерігається процес становлення туристичних фірм по організації релігійних і паломницьких турів, а також деяких паломницьких служб, організованих при монастирях, церквах, а також інших релігійних організаціях.

Доведено, що релігійний туризм виконує ряд важливих функцій, серед яких пізнавальна, естетична, виховна. Пам'ятки церковної історії і культури є засобом утвердження національної свідомості і самосвідомості, відтворення історичної пам'яті, виховання патріотизму, розвитку естетичних і художніх смаків.

Виявлено, що існуючі концепції розвитку релігійного туризму в України мають епізодичний характер. Лише шляхом розробки національної мережі релігійних маршрутів, багато з яких можуть мати міжнародне значення, туристичні фірми України спільно з церковними громадами різних конфесій можуть відновити церковну культуру, яка невід'ємної складової національної культурної спадщини.

Обґрунтуванні і експериментально перевірені теоретичні, методичні та практичні рекомендації щодо використання релігійних пам'яток у організації релігійної туристичної діяльності.

Виконане дослідження дає можливість більш поглибленого розуміння релігійного туризму як в аспекті його змістової наповненості, так і в аспекті його ретроспективного аналізу. Вносяться істотні доповнення до сучасних уявлень про конфесійну ситуацію і розвиток релігійної туристичної сфери на території України та Світу. Таким чином, в результаті реалізації принципів концепції розвитку туризму, історико-культурні пам'ятки, що є об'єктами релігійного туризму, перетворюються на культурне надбання людства і є внеском України у скарбницю світової цивілізації.

Додатки

Додаток А

Програма паломницького туру в Ізраїль на Великдень

(7 днів, 6 ночей).

1 день. Виліт із Києва. Прибуття в Бен Гуріон. Зустріч з представником туристичної фірми. Переїзд до Єрусалиму. Віфлеєм. Храм Різдва. Горненський монастир. Вечірнє богослужіння і сповідь в Горненський монастирі. Розміщення в готелі «Eyal».

2 день. Єрусалим. Сніданок. Літургія в Храмі Гробу Господнього. Монастирі Марії Магдалини. Храм Бога Богородиці. Гефсиманія. Місце моління про Чашу. Місце Арешту. Храм О. Невського (Позикові ворота). Гора Сіон. Місце Тайної Вечері. Повернення в готель.

3 день. Єрусалим. Сніданок. Преторія. Темниця Ісуса Хріста Места Різдва Богородиці. Купіль Віфезда. Участь в урочистому хресному ході з Хресного Шляху Спасителя. Храм Гробу Господнього. Служба Великої П'ятниці. Винесення плащіци і Чин поховання. Повернення в готель.

4 день. Єрусалим. Сніданок. Храм Гробу Господнього. Служби Великої Суботи у Храмі Гробу Господнього. Відпочинок. Сповідь у Російської Духовної Місії. Великоднє Богослужіння у Храмі Гробу Господнього.

5 день. Єрусалим. Сніданок. Монастир Вознесіння Христа. Чарочка. Переїзд в Тверію. Монастир Георгія Хозевіта. Єрихон. Смаковніца Закхея. Гора Спокуси. Розміщення в готелі «Hartman».

6 день. Тверія. Сніданок. Річка Йордан. Капернаум. Храм 12 апостолів. Гора Блаженств. Цкрковь Нагірній проповіді. Церква Множення Хлібів. Місце явлення Христа апостолам після Воскресіння. Кана Галилейська. Назарет. Повернення в готель.

7 день. Тверія. Сніданок. Російський монастир Св. Марії Магдалини. Гора Фавор. Монастир Кармелітів. Печера Пророка Іллі. Яффс. Лідда. Храм Св. Георгія Побідоносця. Трансфер в аеропорт. Виліт до Києва.

Додаток Б

Програма паломницького туру до Свято-Успенської Почаївської лаври (2 дні, 1 ніч).

1 день. 7:30 Виїзд з Києва від Південного залізничного вокзалу на автобусі / мікроавтобусі. Підбираємо туристів біля метро Шулявська і вирушаємо в тур.

Переїзд до Корця. Свято-Троїцький Корецький ставропігійний жіночий монастир. Колишній уніатський монастир, які деякий час перебував у власності Польщі. Прибуття в Почаїв. Поселення в готелі «Reikartz Почаїв» або «Premier Hotel Почаев». Обід (пісне меню).

Переїзд до Свято-Духівського Скит. Саме тут, за повір'ями, було явлення Богоматері, саме з цього місця починається історія Почаєва. У Свято-Духівському Скиті зберігаються частки мощей більш ста двадцяти угодників Божих. Також привертає це святе місце і рідкісним 100-метровим монастирським колодязем з цілющою водою. Всі бажаючі зможуть набрати водички додому. Це місце відоме і завдяки Чудотворного дзвону, який щодня б'є о 17:00 несучи чудотворну силу тим, хто його слухає.

Далі екскурсія в Почаївську Свято-Успенську Лавру - одну з найбільших святинь православного світу. Як свідчить легенда, Почаївська Лавра заснована в 1527 році. Святиня зберігає багато секретів, ось лише деякі з них: чудотворна ікона Почаївської Божої Матері, камінь, на якому відбився слід стопи Божої Матері - з-під нього тепер б'є джерело цілющої води. Вільний час після 19.00.

2 день. Сніданок. Виселення з готелю. Виїзд о 11:00. Переїзд до святого джерела Св. Анни. За бажанням - обмивання в озері, яке за легендою зцілює від усіх хвороб і очищає від гріхів. Переїзд в Кременець, в Кременецький жіночий монастир. Екскурсія на гору Бона, з якої в погожий день видно Почаївську Лавру. Обід в кафе по маршруту.

Далі за маршрутом прямуємо в с. Межиріччя, яке розташувалося між річками. Справжньою окрасою Межирича є Святотроїцький чоловічий монастир. Прибуття до Києва на станцію метро «Шулявська» до 21:00.

Додаток В

Програма оглядової лекції-екскурсії по Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику (3 години, що обумовлено значним розміром території Заповідника (23,5 га), на якій розташовані 140 будівель та споруд різного призначення.)

1 зупинка. Києво-Печерський монастир. Його історична та культурна спадщина (архітектурний ансамбль Верхньої та Нижньої території, відвідування печер). Це класична оглядова екскурсія, яка торкається ключових моментів історії Києво-Печерської лаври. Ви маєте змогу оглянути шедеври української мурованої архітектури, побачити розкішні розписи та іконостаси церков, доторкнутися до лаврських святинь. Розрахована як на гостей міста, так і на його мешканців.

2 зупинка. Пам'ятки історії та архітектури Нижньої території Києво-Печерської лаври. Ви дізнаєтеся не тільки про різноманітні споруди Нижньої території (церкви, склепи, печери, оборонні та господарські споруди, ін.), а й про лаврських святих, місцеві реліквії та чудеса.

3 зупинка. Сторінки історії Києво-Печерської лаври (по експозиції Музею історії Києво-Печерської лаври). Екскурсія проходить по 4 залах музею, присвячених періодам історії Києво-Печерського монастиря. В залах представлені унікальні речі: елементи оригінального декору Успенського собору тисячолітньої давнини, розкішний богослужбовий одяг, що був у вжитку 300 років тому, стародруки славетної лаврської типографії та ін.

4 зупинка. Печери Києво-Печерської лаври. Історія, археологія, некрополь. Печерні лабіринти Києво-Печерського монастиря - одна з найцікавіших пам'яток міста Києва. Вони слугували житлом для монахів, місцем останнього спочинку братії, місцем паломництва вірян. Ви ознайомитеся і з результатами археологічних досліджень печер, що відкрили до того невідомі факти їх історії.

5 зупинка. Троїцька надбрамна церква. Погляд крізь віки. Ця церква - справжній унікум світової історії: зведена у часи Київської Русі (XII ст.) у суворому візантійському стилі, за 5 століть вона стала однією з найпишніших споруд в стилю українського бароко, що стало підставою для внесення її до списку ЮНЕСКО. В інтер'єрі церкви вас очікує зустріч з реальними постатями минулого, подіями з християнського віровчення, і, навіть, з тваринами, птахами, та мешканцями водного простору.

6 зупинка. Успенський собор. Історія та сучасність. Екскурсія розкаже про собор, який можна вважати справжнім серцем Києво-Печерського монастиря. Головний храм неодноразово потерпав від нападів ворогів та різноманітних руйнувань і, водночас, саме його пишно прикрашали розписами, дорогоцінним богослужебним одягом та іконами, різноманітними коштовностями братія та меценати.

7 зупинка. Трапезна палата та церква - пам'ятка архітектури кін. ХІХ - початок ХХ ст. (історія спорудження, монументально-декоративне оформлення інтер'єру). Трапезна не схожа на більшість лаврських церков своєрідною урочистою атмосферою. Храм та палата наповнені темними візерунками орнаментів, суворими обличчями святих та небесних сил, тьмяним мерехтінням золотих ліній. Про своєрідність оформлення у переважно бароковому лаврському ансамблі та його авторів і виконавців розказує ця екскурсія.

8 зупинка. Велика лаврська дзвіниця (історія спорудження). Найвища, найвеличніша, найпишніша, та інші «най» в екскурсії про цю унікальну пам'ятку XVIII ст. З 3-го поверху дзвіниці Ви побачити всю Києво-Печерську Лавру, величний Дніпро, чарівні краєвиди Печерська та дніпровського Лівобережжя.

9 зупинка. Найдавніші приділи Успенського собору. Церкви Іоана Передтечі та Стефанівський. Собор Успіння Божої матері - давній, складний і багатоскладовий пам'ятник. Історії та секрети найдавніших його частин чекають на Вас.

10 зупинка. Некрополь Києво-Печерської лаври. Довгі століття територія Києво-Печерського монастиря була місцем поховання видатних світських осіб України, Росії, Литви, Білорусії, чорного та білого духовенства. Ви дізнаєтеся про життя та долі як окремих представників, так і цілих родин.

Список використаної літератури

1. Баженов Л. В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців XIX - XX ст.: Історіографія. Бібліографія. Матеріали / Л. В. Баженов. Кам.-Под., 1993. 480 с.

2. Бейдик О. О. Рекреаційно-туристські ресурси України: Методологія та методика аналізу, термінологія, районування: монографія / О. О. Бейдик. К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2001. 395 с.

3. Биржаков М.Б. Введение в туризм. Издание 9-е, переработанное и дополненное. СПб.: «Издательский дом Герда», 2007. 576 с.

4. Вакуленко В. М. Економіка міст: Україна та світовий досвід: навч. посіб. / В. М. Вакуленко, Ю. Ф. Дехтяренко, О. І. Драпіковський та ін. К., 1997. 280 с.

5. Всеукраїнська спілка краєзнавства: матеріали та документи. К.: Рідний край, 1997.

6. География туризма: учебник / кол. авторов; под ред. А.Ю. Александровой. 2-е изд., испр. и доп. М.: КНОРУС, 2009 - 592 с.

7. Географічна енциклопедія України: у 3 т. К.: Українська енциклопедія, 1990. Т. 2. С 208-209.

8. Гетьман В. І. Курортно-рекреаційні системи Українських Карпат / В. І. Гетьман // УГЖ. 1999. № 3. С. 34-37.

9. Горбик В. О. Багатотомний «Звід пам'яток історії та культури України» і розвиток туризму / В. О. Горбик // Туристично-краєзнавчі дослідження - К., 1998. Вип. 1, Ч. 2. С. 5-9.

10. Гортенко I. О. Економічні райони України: посібник / I. О. Гортенко, Л. Л. Тарангул. К., 1999. 205 с.

11. Демідієнко О. Я., Іонова О. М., Кузнецова В. І. Основи краєзнавства. К., 2001.

12. Дергачев В. Формирование зон свободного предпринимательства туристского и курортно-рекреационного назначения / В. Дергачев, А. Живицкий // Экономика Украины. 1992. № 11. С. 60-64.

13. Дутчак О. І. Сучасна українська історіографія краєзнавчого руху в Галичині у 30-х роках XIX - 30-х роках ХХ ст.: автореф. дис.... канд. іст. наук: 07.00.06 / О. І. Дутчак ; Львівськ. нац. ун-т ім. Івана Франка. Х., 2011. 20 с.

14. Енциклопедія українознавства: У11 т. /Під ред. проф. В. Кубійовича. Л., 1994. Т. 3. С. 1159-1160.

15. Євдокименко В. К. Регіональна політика розвитку туризму (Методологія формування, механізм реалізації) / В. К. Євдокименко. Чернівці: Прут, 1996. 288 с.

16. Жупанський Я. I., Круль В. П. До питання про географічні засади сучасного національного краєзнавства // Український географічний журнал. 1993. № 3. С. 52-55.

17. Жупанський Я., Круль В. Про об'єкт і предмет вивчення національного краєзнавства // Краєзнавство. 1994. № 1-2. С 3-6.

18. З історії вітчизняного туризму: зб. наук. ст. К.: Ін-т туризму ФП України, 1997. 280 с.

19. Захаров С. Функції, етапи, стадії географічного краєзнавства // Географія та основи економіки. 1999.

20. Иванух Р. Стратегические проблемы развития туристско-рекреационного комплекса Украины / Р. Иванух, В. Жученко // Экономика Украины. 1997. № 1. С. 65-71.

21. Історичне краєзнавство в Українській РСР / П. Т. Тронь-ко, В. О. Гербик, О. І. Лугова та ін.; відп. ред. П. Т. Тронько. К.: Наукова думка, 1989.

22. Калитюк В. А. Рекреаційно-туристичний комплекс в умовах ринку / В. А. Калитюк. Львів, 1999. 162 с.

23. Карташевская И. Ф. Модель ресурсно-экскурсионного потенциала АРК / И. Ф. Карташевская // Туристичні ресурси України. К., 1996. С. 146- 147.

24. Кепін Д. В. Зарубіжний досвід популяризації пам'яток первісної археології та його використання для потреб туризму в Україні / Д. В. Кепін // Туристично-краєзнавчі дослідження.- К., 1999. Вип. 2. С. 540-551.

25. Кифяк В.Ф. Організація туризму: Навчальний посібник / В.Ф. Кифяк. Чернівці: Книги ХХІ, 2008. 344 с.

26. Козицький А. М. Український краєзнавчий рух у Галичині (1918-1939): автореф. дис.... канд. істор. наук: спец. 07.00.01 «Історія України» / М. А. Козицький. Львів, 1996. 24 с.

27. Козловский И.А. Избранные лекции по теории и практике религиозного мистицизма. Т. 2. Суфизм. Донецк: Норд-Пресс, 2010. 583 с.

28. Консервація і реставрація пам'яток архітектури: метод. посіб. К. Львів, 1996. 588 с.

29. Костриця М. Витоки українського краєзнавства // Географія та основи економіки в школі. 2000. Мі. С. 31-32; №2. С 34-36.

30. Костриця М. Географічне краєзнавство: актуальні питання теорії // Географія та основи економіки в школі. 1999. №3. С. 35-37.

31. Костриця М. Географічне краєзнавство: Поступ у III тисячоліття // Краєзнавство. Географія. Туризм. 2002. № 2. С 5-7.

32. Костриця М. З історії становлення шкільного географічного краєзнавства в Україні // Краєзнавство. Географія. Туризм. 2001. № 7. С 45.

33. Костриця М. Кому заважає краєзнавство? // Краєзнавство. Географія. Туризм. 1999. № 5. С. 2.

34. Костриця М. Становлення організаційних форм українського географічного краєзнавства // Географія та основи економіки в школі. 2005. № 3. С 39-42.

35. Костриця М.Ю. Туристсько-краєзнавча робота в школі. К.: Радянська школа, 1985.

36. Кравців B. C. Науково-методичні засади реформування рекреаційної сфери / B. C. Кравців, Л. С. Гринів, М. В. Копач, С. П. Кузик: наукове видання. Львів: НАН України. ІРД НАН України. 1999. 78 с.

37. Краеведение: пособ. для учителя / под. ред. А. В. Даринского. М.: Просвещение, 1987.

38. Краєзнавство в Україні: сучасний стан і перспективи: Наук, збірник. К.: Академія, 2003. 232 с

39. Крачило М. П. Краєзнавство і туризм. К.: Вища школа, 1994.

40. Крачило Н. П. География туризма / Н. П. Крачило. К.: Вища шк., 1987. 208 с.

41. Крачило Н. П. Основы туризмоведения / Н. П. Крачило. К.: Вища шк., 1980. 118 с.

42. Кручек О. А. Туризмологія: процес формування теорії туризму / О. А. Кручек. Наукові записки КУТЕП. Серія «Філософські науки». 2010. Вип. 8. С.139-167.

43. Крыжановская Н. Я. Эколого-градостроительные принципы проектирования тландшафтно-рекреационных территорий Украины / Н. Я. Крыжановская. К.: Будівельник, 1992. 260 с.

44. Лесик О. В. Замки та монастирі України / О. В. Лесик. Львів: «Світ», 1993. 174 с.

45. Любіцева О. О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти) / О. О. Любіцева. К.: Альтерпрес, 2002. 436 с.

46. Любіцева О.О., Мальська М.П., Зінько Ю.В. Розвиток та трансформація предметної сутності географічних досліджень туризму. НАН України. Л., 1997. 259 с.

47. Любіцева.О.О. Туризмознавство: вступ до фаху: підручник / О.О. Любіцева, В.К. Бабарицька. К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008. 335 с.

48. Мальська М.П. Міжнародний туризм / Мальська М.П., Антонюк Н.В., Ганич Н.М. Міжнародний туризм і сфера послуг: Підручник. К.: Знання, 2008. 661с.

49. Мацюк О. Я. Замки і фортеці Західної України. Мандрівки історичні / О. Я. Мацюк. Львів: «Центр Європи», 1997. 160 с.

50. Мінеральні води Закарпаття. Питне лікувальне використання. Ужгород, 1997. 174 с.

51. Москаленко В. Ф. Курортна галузь та перспективи її розвитку / В. Ф. Москаленко, Б. Ф. Омецинський, С. М. Омельянець, К. Д. Бабаєв // Український бальнеологічний журнал. 2001. № 4. С. 5-14.

52. Николаенко Д. В. Введение в рекреационную географию: учеб. Пособие / Д. В. Николаенко, Т. В. Николаенко. Х.: Международный Славянский университет, 1998. 193 с.

53. Нудельман М. С. Социально-экономические проблемы рекреационного природопользования / М. С. Нудельман. К.: Наук. думка, 1987. 260 с.

54. Одрехівський М. В. Валеологічні інноваційні центри: економічні проблеми створення і функціонування / М. В. Одрехівський. Львів: Світ, 1997. 144 с.

55. Павлов В. І. Рекреаційний комплекс Волині: теорія, практика, перспективи: монографія / В. І. Павлов, Л. М. Черчик. Луцьк: Настир'я, 1998. 124 с.

56. Пазенок В. С. Туризмологія: концептуальні засади теорії туризму / В. С. Пазенок. К., 2008. С. 830.

57. Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Теоретичні основи географічного краєзнавства і соціальне районування / Сучасний стан та перспективи вивчення географії рідного краю у школах: Тези доповідей Міжнародного наук.-метод, семінару. Харків, 1994. С 3-4.

58. Піскова Е. М. До проблеми використання нерухомих пам'яток історії у суспільній практиці засобами туризму / Е. М. Піскова, Л. Д. Федорова // Туристично-краєзнавчі дослідження - К., 1998. Вип. 1. Ч. 1 - С. 12-17.

59. Пламеницька О. Фортеці і замки України як об'єкти туризму / О. Пламенецька // Туризм і завдання національно-культурного відродження України: матер. міжнар. наук. конф. / Український ін-т туризму, Ін-т історії України НАН України, Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК, Черкаський держ. пед. ін-т. К. Черкаси, 1992. С. 187-188.

60. Попович С. І. Туристично-екскурсійні ресурси: вступ до проблеми / С. І. Попович // Туристичні ресурси України - К., 1996. С. 7-17.

61. Програма курсу "Основи туризму і краєзнавства" // Краєзнавство. Географія. Туризм. 2002. № 35. С 10-13.

62. Рєпніна В. Краєзнавчо-пошукова діяльність учнів у позашкільному закладі // Географія та основи економіки в школі. 2000. № 1. С 34-35.

63. Рудницький С. Коротка географія України: Фізична географія. К.: Лан, 1910.

64. Сафиулин А. З. Географическое краеведение в общеобразовательной школе: Пособ. для учителей. М.: Просвещение, 1979.

65. Свірідова Н. Д. Туризм. Словник-довідник: Навчальний посібник / Н.Д. Свірідова, Ю.О. Скорченко. Луганськ: Вид-во СНУ ім.В.Даля, 2009. 310 с.

66. Сеньківська Г. Я. Розвиток історичного краєзнавства на Тернопільщині(середина 40-х рр. XX - початок XXI ст.): автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / Г. Я. Сеньківська; Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. Х., 2009. 20 с.

67. Сергійко В.Ф. Свобода совісті - правова гарантія розвитку паломницького туризму/В.Ф. Сергійко//Наукові записки Київського університету туризму, економіки і права. Серія: філософські науки. 2011. Випуск 11. С. 208-221.

68. Серебрій В. Краєзнавство в системі народної освіти // Краєзнавство. Географія. Туризм. 2001. № 13. С. 7-8.

69. Середяк А. Краєзнавчі дослідження в Україні (історіографічний аспект) / А. Середяк // Історіографічні дослідження в Україні: наук. зб. К.: Інститут історії України НАН України, 2004. Вип. 14. С. 249-272. 40. Титова О. М. Принципи організації «археопарків» / О. М. Титова, Д. Кепін // Вісн. УТОПІК. 2000. № 1. С. 55-62.

70. Серкіз Я. Історичне краєзнавство: навч.-метод, посіб. Л.: ЛОНМІО, 1995.

71. Сов'як П. Яким шляхом піде Дрогобицьке краєзнавство? // Вісник Дрогобиччини. 1997. 5 квітня.

72. Соловей М. В. Шкільна географія і краєзнавство у педагогічній спадщині Софії Русової // Географія та основи економіки. 2001. № 1. С 33 34.

73. Тімець О. В. Краєзнавство і туризм / О. В. Тімець. К., 1999. 120 с.

74. Тімець О.В. Значення краєзнавства на різних етапах розвитку суспільства // Рідна школа. 2002. Серпень-вересень. С 57-58.

75. Тронько П. Т. Краєзнавство у відродженні духовності і культури. К.: Рідний край, 1994.

76. Тронько П. Т. Краєзнавство у відродженні духовності та культури. Досвід. Проблеми. Перспективи / П. Т. Тронько. К., 1994. 108 с.

77. Тронько П. Т. Родовід українського краєзнавства // Краєзнавство. 1993. № 1. С. 3-7.

78. Тушковський П.А. Краєвиди України в зв'язку з її природою і людністю. К.: Червоний шлях, 1924.

79. Філософія туризму: Навчальний посібник / Авт.-розробники: Віктор Пазенок, Володимир Федорченко; Київський ун-т туризму, економіки і права. К.: Кондор, 2009. 265с.

80. Шаблій О. І. Академік Степан Рудницький: Фундатор української географії. Львів; Мюнхен, 1993.

81. Шищенко П. Сутність географічного краєзнавства // Краєзнавство. Географія. Туризм. 2000. № 42. С. 1-2.

82. Яроцький П. Л. Паломницький (релігійний) туризм в Україні: перспективи розвитку: навчальний посібник. 2-ге вид. К., 2004. 308 c.

Размещено на Allbest.ru