Туризм в Туреччині

Найбільша маса туристів звичайно відвідує район Середземного моря, на цей район припадає 50% всіх туристів, що відвідали країну. Саме тому район Середземного моря вважається найбільш розвиненим туристичним районом країни, з найбільш розвиненою туристичною інфраструктурою: пляжі, готелі, розважальні комплекси, заклади громадського харчування і т.д.

На район Егейського моря припадає 20% всіх туристів , що відвідали Туреччину.

На райони Східної Анатолії припадає 6% туристів. А на туристичні райони Мармурового та Чорного морів припадає відповідно 15% і 9% туристів.

Крім курортних регіонів, неймовірним інтересом іноземних туристів користується культурна столиця Туреччини. Згідно з результатами перших шести місяців 2015 року Стамбул відвідало 4 277934 туристів, що на 5,53% більше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Першість у рейтингу країн, чиї громадяни відвідали у Стамбулі в січні-червні 2015 року, з показником 576 161 особа займає Німеччина.

За останні десять років кількість туристів, що приїжджали до Туреччини, лише збільшувалась, навіть незважаючи на економічну кризу, що свідчить про високий рівень розвитку туристичної сфери в Туреччині.

Але потрібно також зважати на складну політичну ситуацію яка склалась за 2015-2016 рік. Відносини Туреччини і Росії погіршилися після того, як 24 листопада на турецько-сирійському кордоні був збитий російський Су-24 З російської сторони після інциденту були заборонені туристичні поїздки в Туреччину. Туреччина - найпопулярніший напрямок . Загальна кількість іноземних туристів у Туреччині, за даними місцевої влади, у 2014 році становила 39,8 млн, а турпотік до Туреччини з Росії склав майже 4,5 млн людей (12% всього турпотоку країни), які навідпочивались приблизно на $3,5 млрд. Росія - другий після Німеччини донор туристів в Туреччину.

До 2015 року росіяни тримали перше місце за кількістю іноземних туристів у Туреччині, проте через подешевшання рубля та подорожчання перельотів і турів, за підсумками перших восьми місяців поточного року на перше місце вийшли громадяни Німеччини.

Кількість туристів із Росії та сусідніх із нею краї скоротилася на 25. При цьому зростання кількості гостей із Європи, зокрема, із Німеччини на 9%, не могло компенсувати ці втрати. Загалом турецька туристична галузь може недорахуватися цього року 10-11 млрд доларів.

Число іноземних туристів, що відвідали Туреччину в лютому 2016 року, зменшилася на 10,3% в порівнянні з тим же місяцем минулого року - до 1,24 млн осіб, свідчать дані міністерства культури і туризму країни. Лютневе скорочення турпотоку було найзначнішим з кінця 2006 року.

Представники галузі звинувачують в тому, що відбувається, теракти в Туреччині і жорсткість візового режиму для росіян.

Безпека, стабільність - проблеми туристичної галузі. Багато ринків через нестабільність ситуації стрімко втрачають туристів, що не може не турбувати. Так, поступається своїми позиціями традиційно популярна серед туристів, в першу чергу європейських і особливо німецьких, - Туреччина, де трапилися великі теракти. Запевнення в тому, що в цілому ситуація в країні стабільна, не допомогли запобігти падінню продажів на літо 2016 року, як приклад, 48% німців відмовилися цього року від поїздки в Туреччину.

У 2016 році Туреччина розраховує на збільшення туристичного потоку з України на 30% - до 1 млн осіб. [36]

Рис. 5 Топ-10 країн, громадяни яких відвідали Туреччину в 2015 р.



Рис. 6 Динаміка потоку іноземних туристів

3.3 Туристичне районування Туреччини

На Першому географічному конгресі Туреччини, яка відбулася у 1941 р., Туреччина була розділена по природному, демографічні та економічному фактору на сім географічних регіонів. За займаної ними площі, це - регіон Східної Анатолії, регіон Центральної Анатолії, регіон Чорного моря, регіон Середземного мор, регіон Егейського моря, регіон Мармурового моря і регіон Південно-східної Анатолії. Це зроблено виключно для статистичних цілей і не є адміністративним поділом. Однак доцільно буде розглянути природній і історичний потенціал Туреччини саме по районам. [30]

3.3.1 Регіон Середземного моря

Турецька Рив'єра знаходиться на півдні Анатолії, регіон Середземного моря простягається від Кейджегіза на заході, до мису Басіт Бурну в провінції Хатай на сході країни. Регіон займає площу в 117500 кв. км. і становить 15% території Туреччини. Бере свою назву від омиваючого його Середземного моря.

Анталья зі своєю природною красою, а також культурними та історичними пам'ятками є одним з найважливіших туристичних міст Туреччини та світу. У Анталью, що займає важливе місце в туризмі країни, через сухопутне, морське та повітряне сполучення приїжджає велике число туристів. У період туристичного сезону аеропорт Анталії приймає і відправляє близько 500 літаків на день. Великий процент відпочиваючих припадає на туристів з пострадянського простору у тому числі й українців. Серед місць, гідних уваги в районі Анталії, традиційно вважаються водоспади в Манавгаті, Верхній і Нижній Дюден, Куршунлу, рай для яхтингу Кекова, центр зимових видів спорту Сакликент, Національний парк Гюллюк-даги і розташований у ньому античний гірський містечко Термессос, а також печера Караін, де в палеоліті мешкали люди.

Кемер, що є одним з найбільш красивих місць відпочинку на узбережжі Середземного моря, розташований на захід від Анталії. Щорічно, в квітні, там проводиться кемерських карнавал, що привертає до себе особливу увагу.

Фаселіс, на півдні Кемера є стародавнім портовим містом. Увага тут мають привернути мальовничі бухти, околиці міста оточено лісами. На півдні Фаселіса розташовано стародавнє місто Олімпос, руїни якого оточують лаврові насадження. На півночі Олімпоса на висоті 300 м знаходиться священне місце, Чирали. [30]

Фініке відомий в Туреччині як один із центрів вирощування цитрусових та відпочинку. На захід від нього знаходиться містечко Демре, в минулому Міра. Він відомий тим, що саме там жив і знайшов останній притулок Святий Миколай, більш відомий для дітей під ім'ям Санта Клаус. Церква, де був похований Святий Миколай була перетворена в його музей. Щорічно в Демре проводиться міжнародний фестиваль Санта Клауса.

Туристичний центр Калкан, розташований на західному узбережжі Анталії, славиться архітектурою своїх готелів, які можна порівняти, хіба що, з культурою ренесансу. Він втілює у собі пишність історичної спадщини, природного багатства і мистецтва. На північ від Патари - найдовший у Європі морський пляж - розташовані стародавня столиця Лікії - Ксантос, і один зі священних міст цього царства Летоон. На північ далі знаходяться античні міста Пинара і Тіос.

Район Памфілії і Аспендос: Східну частину Анталії колись називали Памфілії. Античне місто Перзі, розташоване в 18 км на схід від Анталії, вперше був заснований хеттами. Більшість будівель в ньому залишилися в спадок від епохи Римської імперії. На узбережжі району Белік, що в 40 км. від Анталії, розташовані великі і сучасні комплекси відпочинку. У Беліку, оточеному деревами фісташок, є гарні майданчики для гри в гольф.

Сіде - один з найважливіших історичних міст Туреччини. Розташований на невеликому півострові в 80 км. на схід від Анталії. Він славиться найбільшим в регіоні театром на 25 тис. чол. Лазня Сіде, після реставрації, була перетворена на музей. Серед пам'яток міста - храм Аполона, агора, монументальні джерела, кріпосні споруди та руїни стародавнього порту.

Зі своїми прекрасними пляжами Аланья вважається єдиним урбанізованим туристичним центром Туреччини. Сучасна Аланія простягається на схід і захід узбережжя. Старовинна ж слід від центру міста до півострову на узбережжі Середземного моря. У Аланьї, що була у свій час зимової столицею сельджукського держави, залишилося багато історичних пам'яток. Найвідоміші з них - Фортеця (Кале) і Червона Вежа (Кизилкуле). Крім того, печера Дамлаташ, утворена із сталактитів і сталагмітів, є одним з місць гідних відвідування [31].

Основні озера регіону Середземномор'я зосереджені на заході, в так званому Районі озер. У його центрі - провінція Іспарта, що славиться прекрасними плантаціями троянд, рожевим маслом і всесвітньо відомими килимами. На півночі Егридіра розташоване одне з найкрасивіших озер в Туреччини, а також античне місто Псідіан Антіохія, відома, у свою чергу, храмом Аполлона, лазнею, базилікою Святого Павла, театром і акведуками.

У провінції Бурдур, яку називають районом озер, таких 14. Серед найбільш відвідуваних місць Бурдур - печера Інсую довжиною 597 м, з дев'ятьма підземними озерами, озеро Салда з прекрасними пляжами і природними красотами, античні міста Кібір, Сага-лассос, а також кургани Куручай і Хаджілар. [31, с.298]

Велике місто краю бавовни: Адана - найбільший місто Середземноморського регіону країни. Саме тут в провінції з однойменною назвою вирощується найбільша кількість в Туреччині бавовни, рису, кунжуту, арахісу. Економічно добре розвинуте місто, одночасно є великим промисловим центром. Головним історичним надбанням міста Адана є кам'яний міст, зведений на річці Сейхан імператором Адріаном.

Мерсин - один з найсучасніших міст регіону Середземного моря, що славиться зоною вільної торгівлі, своїми прибережними бульварами з пальмами, прекрасними парками, красивими готелями і торговими центрами. Тарсус, будучи в період Римської імперії великим портом, розташований в районі намивів річки Сейхан. Саме тут зустрілися єгипетська цариця Клеопатра і римський імператор Марк Антоній.

Тарсус, який також є батьківщиною Святого Павла, привертає до себе увагу колодязем Святого Павла, мечеттю Улу, брамою Клеопатри і водоспадом, названим на честь міста.

Східне Середземномор'я - Хатай, розташований на сході Середземноморського регіону, має велике туристичне значення завдяки своїм історичним багатством і природною красою.

Місто було засноване в 307 р. до н.е. одним з генералів війська Олександра Македонського Антигоном. За часів Римської і Візантійської імперій він був важливим центром торгівлі, науки і релігії.

В цілому цей регіон є одним з найрозвинутіших у плані стану туристичної сфери у Туреччині. На цей регіон припадає великий процент капіталовкладень у туристичну сферу. Регіон є дуже популярний серед приїжджих туристів і не потребує значної додаткової реклами.

3.3.2 Регіон Чорного моря

Регіон Чорного моря, бере свою назву від омиваючого його моря, простирається зі сходу, де межує з Грузією, на захід до східного кордону рівнини Адапазари. Регіон охоплює територію в 141.000 кв. км, що складає близько 18% території Туреччини.

Регіон має великий економічний потенціал, тут знаходяться залізорудні підприємства, електростанції і підприємства обробної промисловості.

Західно-чорноморське місто Болу відомий оточуючими його високими горами, густими лісами, озерами і водоймищами. Достаток заплав, широких пасовищ і густих лісів. Околиці Болу багаті також флорою. У 32 км. на південний захід від Болу на висоті 1325 м над рівнем моря розташоване озеро Абант. Є сам по собі туристичним центром Абант в літню пору року притягує десятки тисяч людей своєю чистою водою озера і сосновим запахом лісів, а взимку перетворюється в гірськолижний курорт. Розташовані південно-західніше Болу Мудурну і Гейнюк - важливі центри історії турецької культури. Район Менген славиться своєю кухнею і кухарями.

У Кастамону, де економіка в значній мірі тримається на сільському господарстві, знаходиться безліч цілющих джерел. Кастамону немов земний рай з 135-ти кілометрової прибережної смугою, лісами і цілющими гірськими водами.

Серед головних пам'яток історії та мистецтва Кастамону є могили Евкая, що збереглися, як вважається, з 7-го століття до н.е., фортеця Кастамону, зведена на скелястому пагорбі в 12-му столітті візантійцями, мечеть Ібні Неджар, побудована за часів Чандарогулов, а також піднесена на п'єдесталі бронзова скульптура Ататюрка на Республіканському проспекті. Поблизу Пинарбаші знаходиться печера Ільгамріні глибиною 250 м і довжиною 58 м зі сталактитами і сталагмітами, які створювались протягом мільйона років.

Провінція Токат, розташована на схід від Амації, володіючи природними красотами Чорноморського регіону, багата також історичною та культурною спадщиною. У місті в великій кількості є будови римського, сельджукського і османського періоду. Місто прикрашають Гекмедресе, міст Хидирлик, годинникова башта, Велика мечеть, Мечетна площа Алі Паша і ще одна мечеть, медресе і лазня. У ньому розвинене мідне і набивні ремесло, шкіряна і текстильна промисловість. Токат відомий набивним ситцем. Це в свою чергу ще один стимул для туристів, які відвідують ці місці.

Самсун є важливим портом східній частині Чорноморського регіону. Крім того, що він володіє природними красотами, Самсун є одночасно промисловим центром. Він увійшов в історію як місто, де вперше на землю Анатолії ступив Ататюрк на початку Національно-визвольної війни. Найвеличнішим пам'ятником міста є пам'ятник Ататюрку на коні. Про Національно-визвольну війну оповідають музей Ататюрка і бібліотека, що носить його ім'я.

Орду - типовий чорноморський місто, оточений зеленими фундуками, що тягнуться на кілометри. На південь від міста на висоті 1250 і 2000 м розташовані гірські плато Чамбаші і Кейфалан. На схід розташовані відомі природними красотами і пляжами туристичні центри Унье, Фатса, Боламан, Яликей і Першембе. [23]

Історичний портове місто Трабзон - важливий і великий порт на узбережжі Чорного моря. Є початковою точкою Іранського транзитного шляху, він пов'язаний з портами інших країн Чорноморського басейну. Місто було засноване у 8-му столітті до н.е. колоністами мілетянамі. Більшість його пам'яток зодчества відносяться до епох Візантії, Комнінів і Османської імперії. До визначних пам'яток Трабзона відносяться і його старовинні будинки на невеликих вулицях. Дівочий монастир і Башта Ірини, що збереглися з епохи Комнінів, одні з найбільш відвідуваних туристами місць.

Південніше Трабзона знаходиться Національний парк Алтиндере з всесвітньо відомим монастирем Сумела, який був побудований на вершині 270-ти метрового обриву.

Трабзон оточений плато. Це - Ерікбелі, Хидирнебі, Шолма, Кіразли і Кадирга. На південь від села Хамсікей, яка славиться своєю кухнею, бере початок самий довгий в Туреччині наземний тунель Зігана. Трабзон також відомий своїм срібним ринком, де продаються знамениті, браслети із золота і срібла.

Різе - одна з провінцій Туреччини, що потопає в зелені. На півдні провінції розташований Національний гірничий парк Качкар, повернені на північ схили якого є справжнім раєм природних красот.

Артвін - район пасовищ: Провінція Артвін, розташована на кордоні з Кавказом, славиться кращими в Туреччині пасовищами. Головна річка провінції - Чорух, яка є самою швидкоплинної в країні, і, по цьому, ідеальним місцем для рафтингу. [30]

Регіон має великий потенціал для розвитку туризму. Цей потенціал тільки починають як слід використовувати, однак результати вже є. Потік туристів збільшується з кожним роком. На заваді стає хіба що волога погода і більш пізній початок купального сезону, який припадає на липень - вересень.

3.3.3 Регіон Мармурового моря

Знаходиться на північному-заході країни і отримав свою назву від Мармурового моря, регіон займає територію 67000 кв. км., що становить 8,5%. Він межує з Чорним, Мармуровим та Егейським морями, а також з'єднує Азію і Європу через протоки Босфор і Дарданелли. Розташовані поблизу турецького узбережжя в Егейському морі острови Бозджаада і Гекчеада (Імроз), також відносяться до регіону Мармурового моря.

У регіоні Мармурового моря, що включає в себе промислову вісь Стамбул-Бурса-Ізміт, поряд з промисловістю і торгівлею, туризм також є основним джерелом доходів населення. Регіон Мармурового моря має значні переваги у порівнянні з іншими регіонами Туреччини з урахуванням проходу через нього автострад, які з'єднують Європу та Азію, а також морських шляхів, пов'язуючи країни Чорномор'я з Середземним морем. Все це сприяло всебічному розвитку регіону, зростанню його населення та підвищення рівня добробуту. Регіон Мармурового моря, де беруть початок багато великих цивілізацій, став одним з найзначніших в світі центрів культури, мистецтва і туризму зі своїми унікальними витворами зодчества і природною красою.

Місто всесвітнього значення - Стамбул. Історичні пам'ятки, музеї, палаци, фортифікаційні споруди, розкішні вілли на березі Босфору і унікальна природна краса, все це зі своєю 8000-річним спадщиною минулого перетворює Стамбул в центр синтезу культур, вишуканості і терпимості. Стамбул - так звана Столиця Імперій, був заснований в 658 році до нашої ери і отримав назву Візантії - від імені полководця Візантія.

Стамбул - найбільше місто Туреччини як з точки зору чисельності населення і площі, так і з точки зору економіки, торгівлі, капіталів і культури. Стамбул має найбільший морський порт, що забезпечує перевезення імпортних і експортних вантажів, і є найбільшим центром, що забезпечує повітряне сполучення із зовнішнім світом.

Півострів історичного значення, розташований між Мармуровим морем і бухтою Золотий ріг, схожий на музей під відкритим небом, наповнений витворами і пам'ятниками мистецтва, що несуть сліди Римської, Візантійської і Османської імперій, столицею яких він був протягом століть.

Палац Топкапи, що представляв собою впродовж 400 років політичний центр османських султанів, і будучи нині музеєм, привертає увагу туристів з різних куточків планети всесвітньо відомими експонатами та священними предметами.

Найвеличнішим будовою Візантійської епохи в Стамбулі є Собор Святої Софії, нині музей, зведений в четвертому столітті як базиліка за велінням імператора Костянтина. Купол собору Святої Софії, що має у висоту 55 м і завширшки 31 м, є четвертим серед найбільших у світі. Музей Карі і підземне водосховище Еребатан (Базиліка Цистерн) з 336 колонами, побудований в 6-му столітті візантійцями для покриття потреб міста в прісній воді, також є пам'ятками Стамбула.

Одна з найбільш часто відвідуваних пам'яток Стамбула - це зведений в 15-му столітті критий ринок Капали Чарші. На цьому унікальному базарі продаються ювелірні вироби, антикваріат, килими, срібло, мідні сувеніри, вироби з шкіри, також дерев'яні вироби з різьбою і перламутровою інкрустацією.

Стамбул є також центром сучасної торгівлі. Поряд з торговими центрами Карусель, Атакою Галірея, Акмеркез, Капітолій, Профіло, Куле і Куле Чарші, Каньен. Стамбул також є одним з провідних культурних центрів світу, де постійно проводяться різні кінематографічні та музичні фестивалі, театральні, оперні, балетні конкурси та концерти, міжнародні симпозіуми і конференції. Проводиться щорічно в червні-липні в Стамбулі Міжнародний фестиваль культури та мистецтва збирає видатних діячів мистецтва з різних куточків планети. [23]

Кільос і Шіле - курортні місця поблизу Стамбула, відомі своїми пляжами. Ідеальним для відпочинку є Полонезкей - район, оточений лісовим масивом, де в 19-му столітті поселилися біженці з Польщі. Белградський ліс, так називається національний міський парк на берегах Босфору, є легенями міста. Серед його визначних пам'яток - акведуки османського періоду. У Сіліврі і в Кемері є гарні майданчики для гольфу.

Багатою історією славиться місто Гебзе, розташований на північному узбережжі Мармурового моря. Він відомий тим, що саме тут знаходиться могила відомого карфагенського полководця Ганнібала. Сакарья, розташована на великих родючих рівнинах, теж відома як промисловий центр. Місцеві жителі здавна славилися своєю красою. Саме в цих краях виросла майбутня дружина римського імператора Харіануса Сабіна, що прославилася своєї легендарної красою.

Провінція Текирдаг, відома своїми широкими пляжами і прекрасними пам'ятниками османської архітектури, розташована на заході Фракії. Вона також славиться своїми виноградниками та фестивалями вина. Провінція Киркларелі - найбільша провінція Туреччини в її європейської частині - багата природою та історією. Ігнеада і Кийикей, розташовані на узбережжі Чорного моря, славляться своїми прекрасними пляжами.

Південна частина регіону Мармурового моря: тут розташовані провінції Чанаккале, Баликесір і Біледжик. [30]

На північному заході провінції Чанаккале з півночі на захід розкинулися історичні міста. У 30 км на південний захід від адміністративного центру розташована Троя, оспівана з її троянським конем, а також героями - царем Приамом, Гектором, Парісом і прекрасною Єленою в безсмертному творінні Гомера Іліада. Південніше Трої знаходяться античні міста Неандрии, Олександрія, Трос, Кріса і Ассос, іменований нині Бехрамкале, який відомий тим, що є центром відпочинку інтелектуалів. У акрополі Ассосе на висоті 248 м над рівнем моря знаходиться храм Афіни, датований 6-м століттям до н.е.

Баликесір - одна з найважливіших провінцій регіону Мармурового моря - з півночі омивається цим морем, а із заходу - Егейським морем.

Найбільше місто провінції на узбережжі Мармурового моря Бандирма, є другим після Стамбула найбільшим портом цього району. Південніше Бандирми знаходиться озеро Маньяс, що є національним парком, відомим як Рай птахів. Щорічно туди прилітають близько 3 млн. птахів 239 видів.

Узбережжя Егейського моря межує з затокою Едреміт. Багаті природною різноманітністю та пам'ятниками історії його берега покриті оливковими деревами. Згідно міфології, перший на планеті конкурс краси відбувся на горі Каз на північ від Едреміта, де знаходиться національний парк. Там же, як свідчать перекази, жив Паріс, син царя Трої.

У районі Едреміта розташовані популярні місця відпочинку Акчай, Алтинолук, Орен та Айвалик, відомі своєю природною красою та широкими пляжами. Чамлик і острів Алібей, поряд з природними красотами, славляться ресторанами, в яких представлено багате меню страв, приготованих з морепродуктів. Біледжик, через яку протікає річка Сакарья, займає важливе місце в османській історії. Саме там, в 1299 р. була створена Османська імперія.

Бурса, є четвертим за величиною містом у Туреччини. Знаменита своїм шовком, махровими тканинами і гарячими джерелами, також є великим індустріальним центром. У південній частині міста, де більше пам'яток історії Османської періоду, розташовано Національний парк Улудаг ідеальний центр для зимових видів спорту, забезпечений сучасними спорудами. Чекірге - термальний центр Бурси. . [14, с.103]

Регіон всебічно розвинутий. Має всі необхідні ресурси для всебічного розвитку туристичної сфер.

3.3.4 Регіон Східної Анатолії

Регіон Східної Анатолії займає площу в 163000 кв. км., що складає 21% території Туреччини. Регіон має спільний кордон з Грузією, Вірменією, Азербайджаном, Іраном і Іраком. Середня висота над рівнем моря становить 2000 м. З географічної точки зору це найбільший, високогірний і сильно пересеченной регіон Туреччини. Східна Анатолія - сильно пересічений регіон Туреччини. З регіоном Східної Анатолії межують регіони Чорного моря, Центральної Анатолії, Середземного моря, Південно-східної Анатолії.

Регіон поки не є популярним серед туристів. Більшість обирає приморські регіони. Однак регіон вважається дуже перспективним. І в останній час влада активно взялася за розвиток інфраструктури регіону.

Фортеця Східної Анатолії - Ерзурум розташований у передгір'ї гір Паландекен на висоті 1950 м над рівнем моря. Це найбільша провінція Східної Анатолії і одночасно її культурний центр. Розташований в місті університет Ататюрка - одне з кращих вищих навчальних закладів Туреччини.

Ерзурум славиться багатовіковими мечетями, фортифікаційними спорудами, вежами і куполами, і по праву називається скарбницею історії. Головними мечетями Ерзурум вважаються храми Улу, зведений в 12-му столітті, і Лала Мустафа Паша - в 16-му. Караван-сарай Рюстов Паша був побудований за наказом великого візира Рюстема Паші, який служив османському падишахові Сулейману Прекрасному. Пам'ятник османської архітектури 16-го століття караван-сарай сьогодні перетворено в торговий центр. Всередині ринку розташовані цехи та виставкові галереї по обробці відомого Ерзурумському каменю, який по-турецьки звучить Олту.

Одним з головних визначних пам'яток міста вважається пам'ятник Азізі Анити, зведений як символ героїзму всіх жителів Ерзурума під час Російсько-турецької війни 1878 р. Фортифікаційні споруди, створені під час війни з метою захисту міста і є цікавою для туристів. У 5 км. на південь від Ерзурум розташований гірськолижний курорт Паландекен з найбільш протяжними і крутими в світі спусками. Серед історичних місць та центрів відпочинку озеро Тортум з крутими берегами та однойменний водоспад, 220-ти метровий міст Чобандеде, зведений в 13-му столітті сельджуками на річці Аракс, фортеці Пасінер і Олту [32].

Кавказькі ворота: Карс - провінція Східної Анатолії, яку називають кавказькою брамою. Її адміністративний центр був заснований на східному березі водоймища Карс, що впадає в річку Арпачай. В Карсі багато будівель, залишених від росіян і привертають до себе увагу. [27]

Історична фортеця Карса, що є символом міста, була побудована в 1152 р. Ізеддін Ханом за часів царства Салтук. На південь від фортеці Карса розташований музей Апостолів. Музей - стара церква, зведена у 10-му столітті в честь 12 апостолів.

Найважливіший історичний місто району Карс Ані. Будучи заснований в давнину як місто-фортеця, в 10-му столітті він був столицею Багратідского царства. Фортечні стіни, мечеть Менучехр, Палац Сельчук, музеї-церкви Накишли, Кеселі, Свята Марія і Абугамренц варті того, щоб їх відвідали.

Найважливішим районом провінції Агри є Догубеязит. Там знаходиться саме велична будова Східної Анатолії, палац Ісхак Паша. Навпроти нього розташована фортеця Догубеязит, споруджена вперше за часів царства Урарту.

У повіті Діядін знаходяться однойменні цілющі джерела, які називають Памуккале Східної Анатоліі. Цілющі джерела в передгір'ї гори Тендюрек з висотою 3542 м є, крім того, ідеальним видом природного краси для любителів фотозйомок [32].

Елазиг - місто озер і річок, є унікальним місцем відпочинку. Тунджелі - місто беріз. Тунджелі з багатою флорою і фауною надає району невимовний вид. У розташованому в місті Національному парку в Долині Мунзур зростає рідкісний вид беріз, який на планеті зникає. У провінції Тунджелі, провідною відлік з часів хетів, безліч фортець, пам'ятників, мечетей і колон епох ассірійців, сельджуків і османів.

Місто Бінгель названий на честь однойменних льодовикових озер, перекладається як тисяча озер. Його нові будівлі, побудовані після катастрофічного землетрусу в 1971 р., надали місту сучасний вигляд. На півночі провінції в горах Бингель є безліч озер, що утворилися в результаті танення льодовиків. Крім того, в провінції існує безліч цілющих джерел і лазень. А гірськолижний курорт Бингель-Йолчати - місце, популярне серед любителів лижного спорту . [30]

Зараз регіон відвідує невелика кількість туристів, що пов'язано з поганою туристичною інфраструктурою і відсутності рекламних акцій. Однак в останній час регіоном зацікавилася влада і у сюди почали надходити грошові інвестиції, які необхідні для розвитку туристичної сфери.

3.3.5 Регіон Егейського моря

Регіон Егейського моря - західна частина Анатолії що бере свою назву від Егейського моря, займає площу в 86000 кв. км або 11% від загальної території Туреччини.

Узбережжя Егейського моря на протязі століть був свідком незліченної безлічі міфологічних історій, маса античних міст, де на кожному кроці зустрічаються театри, храми та фортеці.

Егейська перлина - чудовий Ізмір, що є батьківщиною знаменитого епіка Гомера, нині важливий туристичний, культурний, торговий і промисловий центр Туреччини. Ізмір третє за величиною місто Туреччини.

Ізмір відомий тим, що в ньому проходить один з найбільш активних в Туреччині Міжнародний ізмірський фестиваль.

Півострів Чешме - найпрекрасніше місце Ізміру і, в той же час, самий популярний центр відпочинку в Туреччині. Райони Пристань Урла і Чешмеалти відомі як своїми пляжами, так і острівцями. Баликлиова приваблює відпочиваючих своєю рибою, Мордоган і Карабурун - пляжами, які не зазнали людського втручання, а також горами, на яких нарциси і гіацинти цвітуть і в зимовий час.

Містечко Ілиджа поблизу Чешме є розвинутим термальним центром. Илиджа, де простягаються чудові пляжі, відома також тим, що саме, там в море знаходяться унікальні теплі джерела. Тільки в бухті з однойменною назвою їх загальна кількість перевищує 250.

На південь від Чешме розташований Сигаджик, що є провідним яхтцентром з розташованими тут бухтами. Поблизу Сигаджіка знаходяться античні міста Теос і Кларос. Перший відомий тим, що було релігійним центром бога виноробства Діоніса. У другому розташований храм Аполлона. Гюмюльдюр, розташований на південний схід від Сигаджіка, і відомий своїми пляжами, один з важливих туристичних центрів регіону.

Район Бергама добре відомий не тільки в Туреччині, але і за її межами. У західній частині цього міста, що було в давні століття великим центром культури, мистецтва та медицини, розташований один з найбільших і найстаріших медичних центрів - Асклепион. Вхід в лікарню, зведену на честь бога лікування Асклепія, прикрашає рельєфне зображення змії, яке було його символом, а пізніше стало символом медицини. Найбільш значні пам'ятники архітектури Бергамо, розташовані в акрополі, місці, де вперше була винайдена пергаментний папір. [30]

Друге велике місто регіону Егейського моря після Ізміру - Денізлі, розташований у його внутрішній частині. Всесвітньо відоме диво природи Памуккале, відвідуване з часів Римської імперії, завдяки цілющим термальним водам - центр відпочинку і туризму.

З повітів Денізлі, в околицях якого розташована безліч античних міст, таких як Лаодикія і Колоссаі, Гунею відомий своїми винами та водоспадом.

Маниса, заснована у підніжжя гірського хребта Сіпіл, знаходиться в 40 км від Ізміру і оточена виноградниками. Національний парк Гора Сіпіл розташований на півдні Маніси.

Найпривабливішим населеним пунктом провінції Маниса, є античний місто Сардіс. Свого часу він був столицею лідійського царства. Металеві монети, вперше в світі в торгівлі почали використовуватися в Сардісі. Найбільш часто відвідувані в місті історична памятка - храм Артеміди і реставрована гімназія (третього століття н.е.).

Відомі міста давніх епох: південна частина регіону Егейського моря, де розташовані прекрасні місця відпочинку та античні міста, є одним з найбільш відомих туристичних центрів в Туреччині. У цьому районі знаходяться відразу два з семи чудес античного світу: храм Артеміди в Ефесі поблизу дороги в Сельчук і Мавзолей в Бодрумі. Знаходяться в Сельчуке музей археології Ефеса, базиліка Святого Івана, фортеця, а також мечеті Іса Бий і Коджа залучають до себе увагу туристів. [16, с.222]

Розташований на узбережжі Егейського моря Айдин, оточений античними містами. Серед них: Траллес, Алінда, Алабанда, Ніса, Магнезія, Прієне, що вважається першим містом на планеті з плануванням вулиць і будівель, Мілет, де жив відомий математик Талес, чудовий храм Аполлона, Дідім, Геракліт і Афродісіас.

Афродісіас є одним з найпрекрасніших міст Егейського узбережжя. Він здобув усесвітню популярність своїми скульптурами з мармуру. Серед визначних пам'яток цього міста знаходяться храм Афродіти, Одеон, баня Андріана, стадіон, агора, театр і театральні лазні.

Бодрум знаходиться на півдні півострова, що носить його ім'я, на узбережжі Егейського моря. Місто є одним з провідних центрів архітектури Середземномор'я і яхтцентром. Найбільший внесок у розвиток такого виду туризму, як відпочинок і подорож на яхтах, вніс саме Бодрум, по типу так званої моделі Галета. У Бодрумі розташований Мавзолей царя Карії Мавзола, який був зведений в 4-му столітті до н.е., і вважався одним з семи чудес світу, однак, від нього залишилися лише руїни підстав [32].

Датча є самим вузьким і довгим півостровом на узбережжі Егейського моря. На його мисі розташований Кнідоса, який в античну епоху був центром мистецтва і культури. [30]

Мармарис славиться своїми пляжами, місцями для прогулянок і відпочинку, ресторанами, кафе і пабами. Це місто молоді і активного відпочинку. Фетхіє, в свою чергу, відомий природною красою, Кейджегіз - розвиненою інфраструктурою водних видів спорту на озері. Всі ці населені пункти знаходяться в провінції Мугла і є визнаними в усьому світі туристичними центрами. [32]

Регіон за розвиненістю економіки і туризму займає друге місце серед інших регіонів. Цей регіон відвідує значна кількість туристів.

3.3.6 Регіон Центральної Анатолії

Регіон, що охоплює площу в 149.000 кв. км, що складає близько 19% території країни, є другим за величиною регіоном Туреччини після регіону Східної Анатолії. Що знаходиться в середній частині Туреччини, регіон широко відомий як Середня Анатолія.

Анкара - столиця Туреччини. Анкара, що є другим за величиною містом Туреччини і серцем Національно-визвольної війни - сплановане сучасним чином і отримав стрімкий розвиток місто. Анкара зі своєю відомою історією була основана кельтами. Прибулі в 3-му столітті до н.е. з Європи через Балкани та чорноморські протоки в Центральну Анатолію племена цієї народності створили відоме в історії державу галатів зі столицею Анкарою. Згодом вона входила до складу Римської, Візантійської, Сельджукского і Османської держав і поступово набула свій нинішній вигляд.

Головною визначною пам'яткою Анкари є Мавзолей засновника Турецької Республіки Кемаля Ататюрка.

Фортеця Анкари, розташована над містом на горі, як передбачається, була споруджена кельтами в 3-му столітті до н.е. Що знаходиться в районі Улус храм Августа був зведений у 2-му столітті н.е. На його стінах написані діяння, які вчинені римської імператором. Серед інших пам'яток Римської епохи в Анкарі також римська лазня, театр і колона Юліана. Мечеть Хаджі Байрам, споруджена у 15-му столітті, прикрашена кахлями, властивими Кютахье. Старовинні храми і побудована в 1967-87 рр. .. найбільша у столиці Туреччини мечеть Коджатепе надають місту містичну атмосферу.

Анкара також відома своїми пам'ятниками. Серед них привертають увагу пам'ятник Республіки на площі Улус, пам'ятник Перемоги в районі Енішехір і Хеттська монумент на площі Сиххіе. [32]

Анкара, що є адміністративної та політичної столицею Туреччини, з точки зору заходів у сфері культури і мистецтва є одним з важливих центрів. Історичними і привабливими центрами торгівлі виробами, сувенірами з міді та латуні є ринки Чикрикчилар Йокушу і Бакирджилар Чаршиси. Найкраще Анкару можна обдивитися з оглядового майданчика 125-метрової вежі Атакуле, в якій розташовані обертовий ресторан і кафе.

Біле золото Ескішехір:символом Ескішехір є всесвітньо відома морська пінка, один з рідко зустрічаються в світі металів, що видобувається із землі. Маючі м'яку основу після вилучення з землі він твердне з часом, тому його називають білим золотом. Щорічно в Ескішехір проводяться фестивалі морської пінки.

Сам Ескішехір, де навчається понад 250.000 студентів, називають містом студентства. У Ескішехір розташований найбільший в Туреччині і один з 10 найбільших в світі Анатолійський університет.

З точки зору багатства пам'яток зодчества Центральна Анатолія стоїть на одному місці зі Стамбулом, Бурсою й Едірне. Кон'я, що була протягом більше 200 років столицею держави сельджуків Анатолії, не має собі рівних за багатством пам'яток архітектури, що відносяться до тієї епохи. Серед історичних місць в Коньї, залучають найбільшу увагу - музей Мевляна. [16, с.227]

Регіон слабо розвинутий у відношенні туризму. Виняток складає лише Анкара, Каппадокія, Кон'я. Однак цей регіон має великий потенціал і при зусиллі влади може зайняти достойне місце серед інших добре розвинених регіонів країни.

3.3.7 Регіон Південно-Східної Анатолії

Регіон Південно-східної Анатолії, загальною площею 59000 кв. км, що становить 7.5% території країни, є найменшою областю Туреччини. Регіон межує зі Східною Анатолією і з регіоном Середземного моря, а також з Сирією та Іраком.

Газіантеп, що дає уявлення про минуле. Провінція Газіантеп, заснована на родючих землях, відома своїми сільськогосподарськими багатствами і є найважливішим промисловим і культурним центром регіону. Центральна частина однойменного адміністративного центру прикрашена творами архітектури, які є багатою історичною спадщиною. Серед визначних пам'яток Газіантепу - монумент загиблим в роки Національно-визвольної війни при визволенні міста від французької окупації. За виявлену ними мужність місто отримало назву гази, що значить герой.

Каргамиш, розташований в місці, де річка Євфрат з'єднується з турецько-сирійської кордоном, важливий історичний центр, що був столицею пізньої епохи хетів.

Античний місто Белкіс, розташований в 10 км. Від району Нізіп, у минулому був важливим містом Римської імперії. Це дуже цікавий місто, відомий мозкаікою, що прикрашала підлогу римських будівель тієї епохи.

Місто, історія якого налічує 9000 років. Так називають Шанлиурфа, що представляє собою місто-музей. Шанлиурфа місто благословенний Ісусом, а також де жив пророк Аййюб, і де народився праотець мусульман, іудеїв і християн пророк Авраам [32].

Район озера Баликлигель («Рибне озеро») - один з найважливіших історичних та туристичних місць в Шанлиурфі. За переказами, цар Немрут велів кинути Авраама у вогонь, проте він був врятований завдяки воді, що виникла з полум'я. Вода перетворилася в озеро, а горячі поліна стали рибами цього озера. В околицях озера розташовані мечеті Халіль Рахман і Різвану, а також різні місця відпочинку. Схід від озера, у дворі мечеті Мевлід Халіль, знаходиться печера, де народився Святий Авраам. На південь, від цього святого місця погляду постає фортеця Шанлиурфа, яка тягнеться на захід і на схід. [30]

Провінція Адияман, що є колискою найдавніших цивілізацій історії, один з найважливіших туристичних центрів Туреччини. Найбільшу увагу туристів привертають монументальні могили, святині та кам'яні фігури правителів на горі Немрут, розташованої в районі Кахта.

Діярбакир - місто, де зустрічаються минуле і сьогодення: Історичні кріпосні стіни Діярбакира були виконані за наказом римського імператора Костянтина. Мечеть Улу спочатку була церквою Святого Томаса, проте потім була перетворена на мечеть.

Мардін - місто-музей, де збереглася безліч пам'ятників турецької архітектури 12-13 го століть, що знаходяться в повній гармонії з природою. Зовні, будинки в Мардіні, оброблені, немов дорогоцінні прикраси. Повіт Мідят славиться своїми гарними старовинними будинками та виробами з срібла, які виробляють місцеві ювеліри. Саме звідси по всій Туреччині поширилося мистецтво обробки срібла. Серед цікавих місць Мардіна є фортеця Мардін, побудована в 10-му столітті, мечеть Улу, зведена у 12-му столітті, мечеть Латіфа - двома століттями пізніше. В околицях міста знаходиться монастир Дайрюльзаферан, який теж збуджує інтерес. Історія монастиря, що був релігійним центром ассирійців, налічує 1600 років. [27]

Як і інші регіони, які не мають виходу до моря, не достатньо розвинутий економічно. Туристична галузь розвивається не так швидко, як у приморських регіонах Туреччини.

3.4 Проблеми та перспективи розвитку туризму в Туреччині

Туреччина за відносно короткий час зробила величезний стрибок у розвитку своєї туристичної сфери. Були проаналізовані причини такого успіху країни. Однак розглянувши передумови розвитку міжнародного туризму, варто зупинитися і на факторах, що стримують його ріст. Цій проблемі була приділена особлива увага на Всесвітній конференції по туризму. У доповіді підкреслювалося, що циклічні і структурні кризи, інфляція, ріст безробіття, порушення умов товарообміну, а також відсутність планування використання природних і трудових ресурсів є гальмуючими факторами, що впливають на ріст міжнародного туристського обміну. Крім цих причин, слід зазначити і такі негативні для туризму фактори політичного порядку, як:

- внутрішньополітична нестабільність у країні чи регіоні;

- відсутність між державами добросусідських відносин;

- військові конфлікти.

Як і в будь-якій галузі господарства, так і в рекреаційно-туристичному комплексі залишаються невирішені проблеми. Спонтанно проведена чи ніким не контрольована господарська діяльність туристичного бізнесу приводить до негативних наслідків, оскільки в цьому випадку не враховуються інтереси місцевого населення, воно не має можливості пристосуватися до змін, що відбуваються. Цей контакт може носити негативний характер, тому що в той час, коли туристи відпочивають, місцеве населення працює. [36, с.79]

Важливою умовою розвитку туризму як сфери господарської діяльності є політика попередньої підготовки і контролю. Туристичний рух носить сезонний характер, що накладає відбиток на попит і виробництво, значно впливає на рентабельність усієї туристичної галузі. Особливо позначається це на підприємствах з високої трудоємністю- та капіталоємністю, на сфері послуг. Сезонний спад викликає тимчасове вивільнення робочої сили, яким необхідно шукати на цей період інше застосування.[22. с.7]

Однією з проблем розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Туреччини є те, що переважна кількість курортів, які приваблюють увагу туристів, знаходяться на узбережжях різних морів, в той час як центральна частина країни майже не має гідних рекреаційних ресурсів. Звісно, це не може не впливати на зайнятість трудових ресурсів у даній сфері (яка є однією з найголовніших в країні, тобто саме тут має бути зайнята найбільша частина працездатного населення), і, як результат, на всю економіку держави.

Також важливим для розвитку рекреаційного комплексу буде налагодження стосунків з курдами, які борються за свою незалежність. Адже неспокійна внутрішня ситуація в Туреччині навряд чи зможе привабити більшу кількість туристів. Є надзвичайно важливим, щоб влада Туреччини вирішила це питання якнайскоріше.

Неодмінним плюсом для рекреаційного комплексу буде більш активна реклама своїх історичних пам'яток, а не лише відомих і так дуже добре курортів. Адже майже кожна людина знає, що можна побачити в Анталії, проте далеко не всі знають, чим відомий Стамбул - колишня столиця трьох могутніх держав, що може похвалитися такими пам'ятками, яким нема рівних в усьому світі. [18, с. 322]

Економічний вплив туризму трохи диспропорційний по своїх видах. Зокрема, менше виграє приймаюча сторона, більше вигоди приносить відправлення туристів в інші регіони. Однак це відносна диспропорція. При досить розвиненій туристичній індустрії прийому в регіоні туризм здатний приносити великі доходи.

Але разом з тим виникають додаткові транспортні проблеми в сезонні періоди. Крім посиленого пасажирського руху ростуть і товарні перевезення. Ці проблеми можуть зважуватися шляхом розвитку різного роду підсобних господарств, розробки договорів на постачання і т.д. [28]

Розвиток туристичної індустрії має супроводжуватися або розширенням місцевого виробництва, або спрямованим постачанням місцевостей, відвідуваних туристами. У кожнім конкретному випадку ці питання зважуються по-різному, з урахуванням можливостей місцевої промисловості. [4, с. 276]

Реалізація споживчої продукції місцевої промисловості, що супроводжує туристичному обслуговуванню, у ряді випадків здатна приносити більше прибутку, чим сама вартість туристського обслуговування. Важливим при цьому є питання розміщення готелів, транспортних підприємств, продукція яких буде доповнювати власні туристські послуги.

Витрати в туристичній інфраструктурі відбивають величезний тягар, що несуть державний і регіональний бюджети. Головна проблема складається в затримці за часом витрат із власного бюджету на розвиток інфраструктури й у збільшенні надходжень від туристичного сектора. Вирішення цієї проблеми перекладається на державне чи приватне фінансування з закордонних джерел. Останні стають дорогими через великий відсоток позиції підвищення курсу іноземної валюти. [5, с.134]

Через сильну залежність від іноземних фінансів держава іноді прибігає до короткострокових мір для збільшення надходжень від міжнародного туризму, таким, наприклад, як обкладання податками і заборона товарів і послуг, імпортованих спеціально для туристичного сектора; застосування спеціальних податків для міжнародних туристів (наприклад, податків у аеропортах, податків, зв'язаних із тривалістю перебування в країні). Ці міри можуть збільшити резерви іноземної валюти на короткий проміжок часу, але для тривалого періоду вони неефективні, тому що впливають на конкурентоздатність країни і її туристський імідж за рубежем. Це згубно відбивається на розвитку туристської сфери в регіонах.

Крім того, країна може генерувати додатковий дохід від туристів через фіскальну систему, не руйнуючи власну індустрію туризму. Це досягається прямим і непрямим оподатковуванням доходів від туристів. У таких умовах вплив міжнародного туризму на державний бюджет залежить від економічної і фінансової ситуації в країні. При цьому основна складність складається в точному прогнозуванні витрат, необхідних для розвитку інфраструктури, і можливостей країни в одержанні іноземних позик. [9, с. 249]

Обмін послугами міжнародного туризму між країнами, так само, як і обмін товарами, є частиною міжнародної торгівлі і відчутно впливає на експорт і імпорт країни. Надання першої медичної допомоги туристу в країні перебування є експортом для приймаючої країни, а харчування, що туристи одержують за рубежем, вважається імпортом для країни відправлення цих туристів.

Наслідки переходу до нового пост індустріального суспільства можуть бути і негативними, наприклад, у сфері зайнятості - через перехід великої частини трудових ресурсів з виробничого сектора в сферу послуг. Стримуючі міри дуже різноманітні - від обмежень ввозу і вивозу іноземної валюти, протекціоністських тарифів на перевезення до адміністративного квотування кількості подорожуючих. [8, с.134]

Туризм не може розвиватися без взаємодії з навколишнім середовищем. Будь яка така взаємодія є негативною для природи, яка є незахищеною від антропогенного пагубного впливу людини. Однією з останніх резонансних проблем є проблема будівництва атомної електростанції на території республіки. Після подій у Японії людство має ще раз подумати, чи потрібна нам енергія такою великою ціною. Ця проблема є актуальна у зв'язку з сейсмічною нестабільністю регіону Анатолії.

В цілому за допомогою керування розвитком туризму і при чіткому плануванні можна зменшити негативний вплив і збільшити позитивний. Тому необхідно шукати шляхи рекреації природних ресурсів, очищення повітря та морського узбережжя, намагатися не забруднювати навколишнє середовище. Для Туреччини це є актуально, бо вона славиться чистими пляжами і густими лісами. [32]

Серед соціальних проблем, головною як вже зазначалося являється проблема Курдів. Вона є дуже гострою і потребує вирішення. Негативний її вплив на престиж країни є безперечним. Це є проблемою номер один для турецької влади, оскільки навряд чи військова напруга у державі може сприяти збільшенню популярності Туреччини на міжнародній арені.

За останні десять років кількість туристів, що приїжджали до Туреччини, лише збільшувалась, навіть незважаючи на економічну кризу, що свідчить про високий рівень розвитку туристичної сфери в Туреччині. Але потрібно також зважати на складну політичну ситуацію яка склалась за 2015-2016 рік. Відносини Туреччини і Росії погіршилися після того, як 24 листопада на турецько-сирійському кордоні був збитий російський Су-24 З російської сторони після інциденту були заборонені туристичні поїздки в Туреччину.

В останні роки туризм є найуспішнішим сектором турецької економіки і сприяє інтеграції країни у світову економіку. Прагнучи отримати більший дохід, Туреччина переглядає свою туристичну політику, спираючись на наявний потенціал. Якщо подивитися статистику відвідувань Туреччини іноземними туристами, то можна побачити неухильне зростання популярності, починаючи приблизно з 1998 року. У період з 1998 по 2014 рік кількість в'їхали туристів збільшилася більш ніж у три рази.

Розвиток туризму дозволив Туреччині увійти в десятку найбільш популярних у туристів країн світу. Це принесло також вельми відчутний дохід. Розробляються та приймаються керівництвом країни програми щодо подальшого вдосконалення цієї галузі. Останнім таким документом можна вважати прийняту міністерством культури і туризму Туреччини концепцію розвитку туристичного сектора до 2023 року, яка складається з 16 пунктів і відображає сучасний стан та перспективи туристичного бізнесу в Туреччині. Головна мета концепції - підвищити впізнаваність, значимість і рентабельність туристичних курортів країни. Кінцева дата для підведення підсумків вибрана не випадково: саме в 2023 році Туреччина буде святкувати 100-річчя з дня заснування Республіки, і тоді будуть підбиватися підсумки, що вдалося зробити, а що ні. На шляху до цієї мети турецька влада ставлять амбітні завдання на черговий туристичний сезон. [29]

У рамках диверсифікації туризму проводиться ефективна діяльність, спрямована на розвиток таких традиційних видів спорту, як вітрильний, гольф, термальний і оздоровчий, альпінізм та зимовий спорт, а також трекінг, рафтінг, спортивна ловля риби, полювання, спостереження за птахами, прогулянки по плато і відвідування печер. [29]

Починаючи з 2010 року, уряд Туреччини почав розвиток нового виду туризму - екскурсійних турів по історично важливим містах країни. І дійсно, трохи в світі знайдеться місць, де збереглися б одночасно пам'ятники часів Давньої Греції та імперії Олександра Македонського, Візантії та імперії сельджуків. Туристам будуть запропоновані тури в такі давні й багаті пам'ятниками міста країни, як Ефес, Пергам, Троя, Стамбул (древній Константинополь), а також такі області, як Лідія і Лікія. До цих пір туристи масово їздили відпочивати на південні курорти Туреччини, звідки якщо й вирушають на екскурсії, то лише в найближчі міста, частково зберегли пам'ятники античної епохи. Тоді як найбільш древні і цікаві, з пізнавальною та історичної точки зору, міста лежать на західному узбережжі країни і були доступні, в основному, лише індивідуальним туристам. [26]

За останні десять років кількість готельних номерів в готелях Туреччини збільшилася на 67% (100 тисяч одиниць) і сьогодні складає 250 тисяч у 2 500 готелях країни. До 2015 року очікується, що загальна кількість готелів зросте до 3 500, а кількість номерів в них складе 365 тисяч.

Турецький готельний ринок став дуже вигідний для інвесторів в останні кілька років. Країна зараз відчуває нестачу в готелях середнього рівня - три і чотиризіркових. Саме цей сегмент особливо привабливий для забудовників. В даний час великі будівництва ведуться в провідних містах країни, на черзі - Анатолія. [32]

Підводячи підсумки всього вищевикладеного, можна стверджувати, що Туреччина є одним з перспективних та пріоритетних напрямком виїзного туризму.