Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

Київський торговельно-економічний університет

Коломийський економіко-правовий коледж

Курсова робота

З дисципліни: “Організація готельного господарства” та “Організація туризму”

“ОРГАНІЗАЦІЯ КУРОРТНО-РЕКРЕАЦІЙНОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ” ЗА МАТЕРІАЛАМИ: САНАТОРІЙ “КОСІВ”

Коломия - 2016

ЗМІСТ

туристичний курортний рекреаційний санаторій

ВСТУП

Розділ І. Територіальна структура курортних ресурсів України

1.1 Загальна характеристика туристичних ресурсів України

1.2 Західно-Поліський економічний район: краєзнавчо-туристична характеристика. Регіональні пріоритети та перспективи розвитку туристичного бізнесу

1.3 Центрально-Поліський економічний район: краєзнавчо-туристична характеристика. Регіональні пріоритети та перспективи розвитку туристичного бізнесу

1.4 Північно-Східний економічний район: краєзнавчо-туристична характеристика. Регіональні пріоритети та перспективи розвитку туристичного бізнесу

1.5 Карпатський економічний район: краєзнавчо-туристична характеристика. Регіональні пріоритети та перспективи розвитку туристичного бізнесу

1.6 Подільський економічний район: краєзнавчо-туристична характеристика. Регіональні пріоритети та перспективи розвитку туристичного бізнесу

1.7 Центрально-Український економічний район: краєзнавчо-туристична характеристика. Регіональні пріоритети та перспективи розвитку туристичного бізнесу

Розділ ІІ. Санаторій „Косів”: характеристика діяльності

2.1 Загальна характеристика лікувально-оздоровчого санаторію „Косів”

2.2 Аналіз діяльності санаторію „Косів”

Розділ ІІІ. Шляхи вдосконалення санаторію

3.1 Вдосконалення діяльності санаторію „Косів”

3.2 Вдосконалення матеріально-технічної бази та персоналу лікувально-оздоровчого закладу

ВИСНОВОК

Список використаної літератури

Додатки

ВСТУП

Туризм - це сфера господарського комплексу, що забезпечує десяту частину світового валового продукту. Ця галузь розвивається швидкими темпами і в найближчі роки вона може стати найбільш важливим сектором підприємницької діяльності.

Прогнози експертів Всесвітньої туристичної організації щодо розвитку туризму у світі повною мірою стосуються й України. Адже вона має надзвичайно вигідне географічне та геополітичне розташування, розвинену транспортну мережу, володіє значними природно-рекреаційними та історико-культурними ресурсами, населена працелюбним і гостинним народом. Забезпечити належну віддачу від цього потужного потенціалу, використати його в інтересах активного відпочинку та оздоровлення можна лише за умови чіткої організації туристичної діяльності, зміцнення існуючої та створення нової матеріально-технічної бази, залучення досвідчених і кваліфікованих кадрів, тобто за умови правильної організації та ефективного управління туризмом.

Туризм на початку XXI століття характеризується як один із видів економічної діяльності, що стрімко і динамічно розвивається, випереджаючи за темпами зростання доходів нафтовидобуток і автомобілебудування.

Щорічно число подорожуючих збільшується на 5-7% і вже досягло 700 млн. чоловік в рік. Надходження від туризму також сягнули рекордної відмітки і щороку складають близько 500 млрд. $.

Феноменальний успіх туризму ще і в тому, що в його основі лежить задоволення постійних людських потреб і потягу до пізнання навколишнього світу. Це пізнання через туризм стало можливим завдяки підвищенню в багатьох країнах життєвого рівня населення, розвитку транспорту, інформаційних та інших технологій, і в цілому завдяки глобалізації.

Як сфера економічної діяльності туризм, з одного боку, визначається попитом і споживанням відвідувачів, а з другого боку, він відноситься до товарів і послуг, які виробляються з метою задоволення цього попиту. Таким чином, туризм охоплює широкий діапазон видів діяльності, в тому числі міжнародний і внутрішній транспорт, розміщення, громадське харчування, розваги, послуги туроператорів і турагентів та інші.

Україна з перших днів незалежності впевнено стала на шлях створення власної туріндустрії, проголосивши туризм пріоритетною галуззю розвитку економіки.

У непростих умовах перехідного періоду український туризм з року в рік працює динамічно та прибутково, нарощує обсяги виробництва товарів і послуг, підвищує якість і культуру обслуговування.

Згідно з оцінками Міністерства економіки України продукти та послуги, пов'язані з діяльністю туристичної галузі, становлять близько 10% валового національного продукту, а за загальними оцінками, близько 15% робочої сили в Україні зайнято в туристичному бізнесі та супутніх галузях.

Туристична діяльність в Україні сприяє розвитку тих територій, де є рекреаційні ресурси і немає перспектив розвитку промисловості, створюючи таким чином нові робочі місця, зростання доходів населення, одночасно забезпечує збереження пам'ятників історії, архітектури, культури.

Туризм в Україні може і повинен стати сферою реалізації ринкових механізмів, джерелом поповнення державного та місцевих бюджетів, засобом загальнодоступного і повноцінного відпочинку та оздоровлення, а також ознайомлення з історико-культурною спадщиною та сьогоденням нашого народу і держави.

Туристична діяльність в Україні має певні особливості, пов'язані з характером праці в туристичній індустрії, видом послуг, структурою продукту, співвідношенням попиту і пропозиції, формами продажу і т.д.

Сьогодні індустрія туризму як сукупність підприємств сфери обслуговування та інших підприємств і організацій, діяльність яких спрямована на задоволення попиту на туристичні товари та послуги, працює в умовах жорсткої конкуренції, відвойовуючи як національний, так і міжнародний ринки.

В усьому світі виявляється тенденція до зменшення частки організованого туризму у міжнародних туристичних потоках. Все більше людей подорожують, але поповнення їх чисельності відбувається за рахунок тих, хто самостійно організовує свої поїздки, уникаючи послуг туристичних агентств. Такі можливості створюються завдяки розширенню доступності інформації через Інтернет, спрощенню порядку перетину кордонів між країнами.

Найпотужніші потоки виїзду українських громадян, як і раніше, зареєстровані в напрямках до сусідніх держав. Це є очевидною закономірністю, яка проявляється як у туристичних поїздках, так і в одноденних відвіданнях, частку яких складають транзитні поїздки.

В 1990-х pp. розширились контакти вчених-краєзнавців з фахівцями, які займаються підготовкою кадрів для туристичної галузі, ведуть наукові дослідження з проблем туризму. Тісне співробітництво розпочалося з І Всеукраїнської науково-практичної конференції «Туризм і завдання національно-культурного відродження України» (жовтень 1992 p., Черкаси). Історики, географи, архітектори, етнографи у своїх виступах оцінювали сучасний стан туризму в Україні, накреслювали шляхи його розвитку, наголошували на необхідності поглиблення взаємодії краєзнавства та краєзнавчого туризму, що сприятиме поширенню знань серед населення про рідний край, його природу, історію, культуру. У 1994 р. в Косові відбулася II Всеукраїнська науково-практична конференція з проблем туризму, в центрі уваги якої було відновлення історичної пам'яті народу засобами туризму.

Отже, протягом останніх років в Україні спостерігається помітне зближення краєзнавства з туризмом, який сприяє поширенню результатів краєзнавчих пошуків.

РОЗДІЛ І. ТЕРИТОРІАЛЬНА СТРУКТУРА КУРОРТНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

1.1 Загальна характеристика туристичних ресурсів України

Важливе значення для розвитку як міжнародного, так і внутрішнього туризму мають туристичні ресурси, які є основною метою подорожей. В силу цих обставин вони зумовлюють і визначають найважливіші економічні показники туризму, такі, як кількість туристів, ціну на послуги, географію подорожей, їх сезонний розподіл, тривалість перебування та ін. Тому комерційна робота в галузі туризму повинна будуватись на всеохоплюючому обліку туристичних ресурсів як в цілому по країні, так і по окремих регіонах.

Туристичний регіон являє собою територіально-туристичну систему, яка об'єднує кілька туристичних районів, що мають свої специфічні особливості і об'єднані географічними, історичними, ресурсними факторами.

Туристичний район -- це група туристичних комплексів, об'єднаних спільною територіальною структурою туристичного господарства.

Єдина схема туристичного районування на сьогодні не розроблена. Частина дослідників відокремлює чотири туристичних регіони: Карпатський, Поліський, Дніпровський і Азово-Чорноморський, які, в свою чергу поділяються на 35 туристичних районів. Інші виділяють сім регіонів: Карпатський (західний), Волинсько-Тернопільський (північно-західний, або поліський), Житомирсько-Вінницький (буферний), Київський (центральний), Харківський (північно-східний), Дніпровсько-Донецький (південно-східний), Причорноморський (південний). Треті схильні об'єднувати три приморські райони в один Кримсько-Одесько-Азовський туристичний регіон, виділяючи також Карпатський туристичний район.

Основою туристичного районування є рекреаційне районування, тобто поділ території на окремі таксономічні одиниці, що відрізняються туристичною спеціалізацією, структурою рекреаційних ресурсів і напрямом їх освоєння. Рекреаційні ресурси характеризуються природними умовами, площею їх поширення, тривалістю використання. Рекреаційне районування сьогодні теж не є остаточно розробленим і жорстко усталеним.

У географічній енциклопедії України наводяться дві схеми поділу території країни на чотири рекреаційні регіони (Азово-Чорноморський, Дніпровсько-Дністровський, Карпатський, Кримський) і вісім рекреаційних районів (Євпаторійський, Донецький, Одеський, Приазовський, Придніпровський, Придністровський, Феодосійський, Ялтинський).

Азово-Чорноморський рекреаційний регіон, до складу якого входять Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Херсонська області, включає Одеський і Приазовський рекреаційні райони. Регіон багатий на лікувальні грязі.

Дніпровська-Дністровський рекреаційний регіон (Вінницька, Волинська, Житомирська, Дніпропетровська, Донецька, Київська, Кіровоградська, Луганська, Полтавська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області) охоплює Донецький, Придніпровський і Придністровський райони. Регіон славиться мінеральними і радоновими водами.

Карпатський рекреаційний регіон включає Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Чернівецьку області. В ньому виявлено близько 800 джерел мінеральної води, половина яких знаходиться на Закарпатті. Регіон має найгустішу річкову мережу в країні: 8729 річок. У ньому багато історико-культурних пам'яток. Регіон розташований на перехресті шляхів, які з'єднують Західну і Східну Європу.

Кримський рекреаційний регіон є унікальним осередком, що поєднує багаті природно-рекреаційні, історико-культурні та спортивно-оздоровчі ресурси. В їх числі -- Чорне і Азовське моря, лікувальні грязі, термальні і мінеральні води бальнеологічних курортів, численні пам'ятки, що належать різним епохам і культурам, створені різними народами.

Через порти Чорного і Азовського морів Україна здійснює інтенсивні зв'язки із зарубіжними країнами. Вихід до Дунаю забезпечує їй водне сполучення з 7 країнами Західної Європи. В Україні наявна розвинена автомобільна, залізнична, авіаційна мережа. Морськими, річковими, повітряними, сухопутними шляхами Україна зв'язана майже з усіма куточками земної кулі. Вона являє собою своєрідний міст між Європою і Азією.

Україна має все необхідне для розвитку подорожей і оздоровлення: сприятливі природні умови, історико-культурні, матеріальні та людські ресурси. Туристично-рекреаційний потенціал створює можливості для всебічного задоволення пізнавальних, оздоровчо-спортивних і духовних потреб вітчизняних та іноземних туристів.

Територія України характеризується винятково сприятливими кліматичними умовами для відпочинку, лікування, різних видів туризму. Природно-рекреаційні ресурси -- це природні умови, явища природи, що створюють комфортні умови для рекреаційно-туристичної діяльності і сприяють організації відпочинку і оздоровлення. Основними серед них є клімат, акваторії, ландшафт, а також деякі природні об'єкти, що мають пізнавальні і атрактивні властивості. Кліматичні ресурси визначають загальну комфортність території, її придатність для лікування і відпочинку.

Важливою складовою рекреаційних ресурсів є водні ресурси, до яких належать моря, озера, водосховища, річки, придатні для організації відпочинку і оздоровлення. Найважливішим з них є Азовське і Чорне море. По території України протікає понад 70 тис. річок, серед яких найбільші - Дніпро, Дністер, Південний Буг, Сіверський Донець, Більшість річок належить до басейнів Чорного та Азовського морів, 4% -- до басейну Балтійського моря. Головна водна артерія України -- Дніпро, третя за довжиною ріка Європи (2285 км, з яких 1205 км припадає на територію України). Карпатські річки придатні для подорожей на байдарках і каное (Черемош, Прут, Тиса, Стрий та ін.). На території України понад 3 тис. природних озер і 22 тис. штучних водоймищ. Найбільша кількість озер на Волинському Поліссі.

Серед природно-рекреаційних ресурсів важливу роль відіграють бальнеологічні, до яких належать мінеральні води, лікувальні грязі. Заклади, що функціонують за рахунок використання бальнеологічних ресурсів, розташовані переважно в Карпатському і Причорноморсько-Азовському регіонах. Найбільша кількість мінеральних джерел припадає на західну частину України (Львівську і Закарпатську області). Значні запаси лікувальних грязей зосереджені в південних і північно-західних областях. Найстаріші грязьові курорти -- Бердянськ, Євпаторія, Саки, Куяльник. Торф'яні грязі використовуються на курортах Миргорода, Моршина, Черче та ін.

Важливою складовою рекреації, оздоровлення і лікування є лісові ресурси. За кількістю лісових насаджень Україна посідає одне з перших місць серед країн Європи.

Наявність лісів сприяє також розвитку специфічних видів туризму, зокрема полюванню. Найбільш значними мисливськими ресурсами володіють Карпатський і Поліський регіони.

Для туризму значну цінність мають ландшафти, що відзначаються оздоровчими чи пізнавальними властивостями, включаючи рельєф, мальовничі краєвиди, печери. В Україні є печери, що за своїми розмірами не поступаються найбільш відомим у світі, і при відповідному обладнанні їх можна перетворити на рекреаційно-туристичні об'єкти міжнародного значення. Вони локалізуються переважно в Подільсько-Буковинському, Кримському і Карпатському регіонах.

Особливу групу ландшафтів утворюють національні парки, державні заповідники, заказники, унікальні природні об'єкти, пам'ятки природи, парки, що є пам'ятками садово-паркового мистецтва, дендропарки, ботанічні сади, зоологічні парки, заповідні урочища, що складають природно-заповідний фонд. Основним призначенням заповідних територій і об'єктів є сприяння збереженню унікальних і типових природних ландшафтів, рослинного і тваринного генофонду, екологічної рівноваги, а також відтворенню і примноженню відновлюваних природних ресурсів. Заповідні території є базою для стаціонарного наукового дослідження еталонних природних комплексів, спостереження за станом і зміною навколишнього середовища, центрами розробки наукових основ охорони природи і раціонального природокористування, а також екологічної освіти.

Заповідники і національні природні парки займають понад 10% території України і розташовані практично у всіх фізико-географічних її регіонах.

В Україні налічується 1020 парків, які мають історико-культурну цінність. З їх числа 19 -- дендрологічні парки, метою яких є збереження, вивчення і відновлення у спеціально створених умовах представників флори. Крім цього, в країні 88 парків, що є пам'ятками садово-паркового мистецтва, а також 17 ботанічних садів, 7 зоологічних парків.

Загальна площа природних рекреаційних ландшафтів в Україні становить 9,4 млн. га (15,6% території держави), а їх одночасна місткість -- майже 50 млн. чол.

Туристські інфраструктурні ресурси є складовими соціальної і виробничої інфраструктури, що можуть бути використані в організації туристичної діяльності. Вони охоплюють інфраструктуру краю і всі підприємства, задіяні у прийомі і обслуговуванні туристів. Туристична інфраструктура являє собою сукупність підприємств, які забезпечують екскурсійне обслуговування, транспортне обслуговування (автомобільний, залізничний, морський, річковий транспорт, аеропорти, транспортні магістралі, автостоянки), послуги гостинності (готелі, туркомплекси, турбази, будинки відпочинку, кемпінги, мотелі, пансіонати, ресторани, кафе, бари) і допоміжні послуги (банківські, валютно-фінансові, зв'язку, інформаційно-комунікативні, спортивно-оздоровчі, побутові, торговельні, культурно-розважальні тощо).

Коротко характеризуючи матеріальну базу туризму, можна відзначити, що на початок 2002 року в Україні налічувалось 1258 підприємств готельного господарства загальною кількістю 100,67 тис. місць. За формою власності вони розподіляються таким чином: 40% перебувають у державній та комунальній власності, 57% - у колективній та 3% - у приватній. Найбільше готелів налічується в таких регіонах України: м. Київ (7,3% від загальної кількості по Україні), Одеська область (7,3%), Автономна Республіка Крим (6,8%) області: Дніпропетровська (6,4%), Харківська (5,8%) і Донецька (5,6%). Рекреаційні можливості України характеризуються також наявністю 3304 санаторно-курортних та оздоровчих закладів різної відомчої підпорядкованості та форм власності, в тому числі: санаторії 487, санаторії-профілакторії - 357, бази та інші заклади відпочинку - 2015, пансіонати відпочинку. - 235, будинки відпочинку - 38, пансіонати з лікуванням - 68, інші заклади - 104. За формою власності ці заклади розподіляються: державна - 37%, колективна - 58%, приватна - 0,9%, власність міжнародних організацій - 3,9%.

Більшість готелів, мотелів, кемпінгів, санаторіїв, баз відпочинку та туристичних баз будувались за проектами, що сьогодні не відповідають міжнародним стандартам. Мережа їх активно формувалась у період масового туризму, з інтенсивною експлуатацією та несвоєчасним капітальним і поточним ремонтом, що призвело до значного зносу цих будівель та оснащення.

Отже, маючи такий ресурсний потенціал, туризм України повинен сприяти зміцненню економіки країни, наповненню державного бюджету, зростанню добробуту українських громадян, збереженню історико-культурної спадщини, піднесенню духовного потенціалу суспільства.

Але тільки наявності інфраструктури, призначеної для туризму, недостатньо, її необхідно розглядати в широкому значенні, основні елементи якої повинні виконувати не тільки винятково рекреаційну функцію, а й служити провідним фактором піднесення всього соціально-економічного життя країни.

Це має бути інфраструктура загального користування, що повинна відповідати світовим стандартам і зорієнтована на всіх мешканців України та її гостей.

З точки зору організації інфраструктурного забезпечення рекреаційного процесу, одне з ключових місць належить транспортній системі. Питання охоплює проблему транзитних перевезень, організацію залізничного сполучення, розвиток автомагістралей, повітряного, морського, річкового транспорту.

Україна має розвинуту мережу автомобільних доріг і залізниць, аеропортів, річкових і морських портів. Авіаційний, автомобільний, залізничний, річковий і морський транспорт здатні забезпечити перевезення туристів з резервом транспортних потужностей на деяких видах транспорту.

Транспортні шляхи України повинні відповідати міжнародним вимогам та надавати можливість здійснювати перевезення швидко, безпечно, надійно, комфортно. Саме вони є першою ланкою туристичного потоку іноземних громадян в Україну. Взаємодія двох галузей - транспорту і туризму - допоможе кожній з них у короткі терміни вирішити більшість питань, зокрема розбудови туристичної інфраструктури за напрямками національної мережі транспортних коридорів із залученням приватного капіталу (національного і закордонного).

В Україні прийнята Програма функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів, її реалізація дозволить вирішити проблему облаштування доріг, створити сприятливі умови для розвитку туристичної індустрії.

Не менш важливою складовою інфраструктури є існуюча мережа прикордонних переходів з країнами - сусідами, її розширення та сервісне облаштування.

Неможливий розвиток туризму без системи зв'язку і комунікацій, функціонування різноманітних служб сервісу, розвитку громадського харчування і побутового обслуговування, організації культурно-розважального обслуговування.

Актуальною для України залишається проблема водопостачання і каналізації населених пунктів, і, в першу чергу, рекреаційних центрів.

Проблема інфраструктурного облаштування території України може бути вирішена лише завдяки інвестуванню в її розбудову великих коштів, в тому числі з боку центральної та місцевих влад, її розв'язання можливе лише в контексті практичних дій по економічному піднесенню країни.

1.2 Західно-Поліський економічний район: краєзнавчо-туристична характеристика. Регіональні пріоритети та перспективи розвитку туристичного бізнесу

Волинь - зелена перлина України. Збереженість природи й етнокультурних традицій.

Шацький курорт (приватні агрооселі, санаторій "Лісова пісня", пансіонат "Шацькі озера" та ін). Фестиваль "На хвилях Світязя".

Олександрійський курорт (с. Олександрія Рівненського р-ну - санаторії "Олександрія", "Джерельце", "Росинка", "Над Горинню").

Центри icmopuко-культурного туризму:

1. м. Луцьк (замок Любарта XIV-XV ст., монастирі єзуїтів, домініканців, тринітаріїв, василіанів, Покровська і Хресто-воздвиженська церкви та ін.);

2. м. Острог - Державний історико-культурний заповідник - замок, закладений ще в давньоруські часи й розбудований в XIV-XVII ст. династією князів Острозьких;

3. м. Володимир-Волинський (давньоруське городище "Вали", Успенський собор (Мстиславів храм), 1160 p.);

4. м. Дубно (Державний історико-культурний заповідник Давньоруське городище, замок XV-XVI ст., культові споруди XVI-XVII ст.);

5. с. Пляшева біля Берестечка - Національний історико-меморіальний заповідник "Поле Берестецької битви", дерев'яна Михайлівська церква, в якій Богдан Хмельницький і козацькі полковники молилися перед битвою;

6. с. Синів - одна з найдавніших на Волині пам'яток дерев'яної сакральної архітектури - церква Івана Богослова (1595 р.), в якій, за легендою, козаки Богдана Хмельницького освячували свої знамена й зброю перед Берестецькою битвою.

Найвідоміші замково - і сакрально-архітектурні комплекси регіону: м. Любомль (давньоруське городище "Замчище", Георгіївська церква 1264 p., замок XV- XVI ст.); смт. Клевань (замок XV ст., Благовіщенський собор, 1610 р.); м. Гайкури (руїни замку династії Вишневецьких XVI - поч. XVII ст., церква Покрови, 1730 р.); м. Корець (руїни замку XVI ст., Свято-троїцький монастир, 1610 р.); с. Межиріч (давньоруське городище, Троїцький монастир-фортеця XV ст.); м. Новомалин (руїни замку XV ст.), с. Зимне (Святогірський монастир, XV-XX ст. та Успенська церква з печерами, 1495 р.); смт. Олика (замок 1564 p.); с. Мільці (Миколаївський монастир 1542 p.); с. Устеньке Друге (монастир-фортеця XV-XVII ст.); давньоруські городища (м. Дорогобуж, с. Коршів, Млинів, с. Торчин, с. Перемиль).

Екотуризм: Шацький НПП, м. Рівне (заказник "Соколині гори"), базальтові і гранітні копальні тощо.

1.3 Центрально-Поліський економічний район: краєзнавчо-туристична характеристика. Регіональні пріоритети та перспективи розвитку туристичного бізнесу

Київ - столиця Української держави, в т.ч. столиця туристична.

Столична індустрія гостинності. Найпрестижніші туристичні готелі: "Прем'єр палас" 5-*****; "Президент-отель Київський" 4-****; "Дніпро" 4-****; "Київ" 3-***; "Братіслава" 3-***; "Либідь" 3-***; "Славутич" 3-***; "Адріа" 3-***; "Русь" 3-*** тощо.

Модерна індустрія дозвілля: плавучий центр розваг "Європа" (нічний клуб, готель, казино, басейн, солярій/теплохід "Максим Рильський"/); казино Табріела", "Етуаль"; нічні клуби тощо.

Класичні заклади дозвілля: Національна опера України ім. Т.Г.Шевченка; театри: Української драми ім. І. Франка,

Російської драми ім., Лесі Українки, Класичного балету; Будинок органної і камерної музики та багато ін.

Культурно-історичне "обличчя" міста: Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник; Національний заповідник "Софія Київська" - у 1990 році внесені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО; Музей історичних коштовностей України; Музей українського гетьманства; Золоті ворота; Андріївська церква; Андріївський узвіз; Кирилівська церква (сер. XII ст.); Державний історико-меморіальний заповідник "Лук'янівське кладовище"; "Байківське кладовище" та багато ін.

Центри історико-культурного туризму регіону:

м. Чернігів - (Національний архітектурно-історичний заповідник "Чернігів стародавній" - княжий дитинець ІХ-ХІП ст., "Болдині гори", курган "Чорна могила" X ст., Спасо-Преображенський і Борисоглібський княжі собори XI ст., Єлецький монастир XII ст. з печерами, П'ятницька церква XII ст., Троїцьке-Іллінський монастир XVII ст., Будинок полкової канцелярії XVII ст. та ін. пам'ятки);

м.Переяслав-Хмелъницъкий (літописний Переяслав -Національний історико-етнографічний заповідник - площа Переяславської ради 8-18 січня 1654 р., Вознесенський монастир 1700 р. тощо);

м.Новгород-Сіверський (Державний історико-культурний музей-заповідник "Слово о полку Ігоревім"; Спасо-Преобра-женський монастир XVIII ст.);

м.Біла Церква (Замкова гора - літописне м.Юр'їв);

Державний історико-культурний заповідник "Гетьманська столиця" (смт Батурин), палац К.Розумовського.

Музей народної архітектури і побуту України під відкритим небом "Пирогово".

м.Бердичів (фортечні мури з баштами та келіями XVI-XVIII ст., монастир Босих Кармелітів, костел св. Варвари, в якому Оноре де Бальзак брав шлюб з Евеліною Ганською);

м. Коростень (три городища літописного древлянського м. Іскоростеня);

м. Житомир (комплекс споруд Замкової площі та ін.).

Давньоруська спадщина: с. Білогородка (городище літописного м. Білгорода); с. Вишгород (городище літописного м. Вишгорода - Державний історико-культурний заповідник); смтЛюбеч (літописне м.Любеч); укріплені городища: (с.Великі Деревичі, с.Городоське, с.Колодяжне, с.Ягнятин, с.Яроповичі, с.Витачів, с.Зарубенці, с.Ржищів, с.Халеп'є, с.Щучинка); "Зміїв вал" (м.Тальне).

Козацька спадщина: м.Ніжин (Миколаївський (1668 p.), Благовіщенський (1716 р.) та Введенський (1778 р.) собори, козацькі церкви XVIII ст.); м.Прилуки (Спасо-Преобра-женський собор (1705-1720 pp.), Полкова козацька скарбниця 1708 p., козацькі церкви XVIII ст.), м.Ромни (давньослов'янське городище, Святодухівський собор, дерев'яна Георгіївська церква); Густинський монастир XVII ст. (с.Густиня); Гама-ліївський монастир XVII ст. (с.Гамаліївка).

Бальнеологічні курорти: родонові мін.води (Миронівка, Біла Церква, Конча-Заспа та ін.).

Парки та інші об'єкти туризму: Національний історико-культурний заповідник "Качанівка" (с. Качанівка); Тростянець; Олександрія; Володарська копальня коштовних каменів; Державний музей-заповідник "Битва за Київ у 1943 році" (с. Нові Петрівці) тощо.

1.4 Північно-Східний економічний район: краєзнавчо-туристична характеристика. Регіональні пріоритети та перспективи розвитку туристичного бізнесу

Харків - туристична "столиця" Сходу України.

Готелі "Ахтамар" 4-****, "Націоналі," 3-*** , "Київська" 3-***, "Харків" 3-***, "Мир" 2-**, "Асторія". Бізнес-туризм.

Культурне "обличчя" міста: архітектурний ансамбль вул.Сумської, 160 парків, садів і скверів (Шевченка, Горького; Журавлевський і ін. гідропарки); дитяча залізниця; планетарій; зоопарк і т.і.

Полтава (ансамбль Круглої площі; Будинок духовної семінарії, 1875-76 pp.; музей-садиба І. П. Котляревського; Хрестоздвиженський монастир, XVII-XVIH ст.; Спаська церква, поч. XVIII ст.; дзвіниця Успенського собору, 1774-1801 рр; Сампсоніївська церква, 1805-11 рр; історика-культурний заповідник "Поле Полтавської битви" (1709р.).

Бальнеологічні курорти: Полтавщина: Миргород (санаторії: "Миргород", "Березовий гай", "Полтава", "Слава", "Україна", "Південний", пансіонат "Хорол"); смт.Нові Санжари (пансіонат "Нові Санжари", санаторій-профілакторій "Антей", будинок відпочинку "Ворскла"). Харківщина: Березівські Мінеральні Води; Рай-Оленівка; Шарівський; Коробів хутір; Готвальд; Богодухів; Гайдари; Волчанськ.

Етнокультурний туризм: с.Вел.Сорочинці (ярмарка наприкінці серпня, Преображенська церква 1734 р.); с. Решети -лівка; Національний музей-заповідник українського гончарства (смт.Опішня); етнографічний музей "Українська Слобода" (с.Писарівка); сс.Диканька і Гоголеве; с.Сковородинівка (могила народного філософа Г.С.Сковороди); Сільський фестиваль "Боромля".

Харківський обласний центр сприяння розвитку сільського зеленого туризму "Слобода".

Водний туризм: Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Печенізьке і Краснооскольське водосховища.

Екотуризм: "острів" цілинного степу "Михайлівська цілина".

Давньоісторична спадщина: с.Більськ (археологічний комплекс найграндіознішого в Європі за площею городища скіфської доби VI-III ст. до Р.Х. - імовірно міста Гелона, описаного Геродотом).

Старокняжа спадщина: м. Путивль (Державний історико-культурний заповідник - дитинець літописного м.Путивль; Мовчанський монастир XV ст.);

Архітектурні і сакральні комплекси: Державний історико-культурний заповідник у м. Глухові; Мгарський монастир, XVII-XIX ст. (с.Мгарь); Суми; Ромни; Конотоп; Лебедин; Тростянець; Охтирка; Пирогівка; Хотінь; Гамаліївка; Межиріч; Чугуїв; Старий Мерчик; Ізюм; Люботин; Вороніж.

1.5 Карпатський економічний район: краєзнавчо-туристична характеристика. Регіональні пріоритети та перспективи розвитку туристичного бізнесу

Чинники геотуристської унікальності Карпатського району.

Прикарпаття

Львів - туристична "перлина" України, внесена у Світову спадщину ЮНЕСКО.

Львівська індустрія гостинності:

найпрестижніші туристичні готелі: "Гранд Готель" 4-****; "Дніпро" 4-****; "Гранд Резорт" 3-***; "Замок Лева"3-***; "Еней" 3-***; "Богдан" 3-***; "Олена" 3-***; "Жорж" 2-**; "Валентина" 2-**; "Гетьман" 2-**; "Вікінг"2-**, "Львів" 2-**, "Тустань" 1-* тощо.

Модерна індустрія дозвілля: нічні клуби "Сафарі", "Мілле-ніум"; казино "Спліт-Карпати"; ресторани "Гранд клуб Софія", "Гранд Готель", "Амадей", "Княжий келих", "Княжий Львів", "Вежа Крамарів" тощо.

Класичні заклади дозвілля: театри: Опери та балету ім.І.Франка, Український драматичний ім.М.Заньковецької, Духовний "Воскресіння", Молодіжний ім.Л.Курбаса та ін.; музей народної архітектури та побуту "Шевченківський гай" (сектори: "Бойківщина", "Лемківщина", "Гуцульщина", "Буковина", "Покуття", "Рівнинне Закарпаття", "Львівщина", "Поділля", "Полісся"); Обласна філармонія; Будинок органної та камерної музики; цирк; Картинна галерея; Історико-культурний заповідник "Личаківський цвинтар"; 44 музеї (Національний, "Арсенал", Етнографії та художнього промислу, Історичний...), 10 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва та багато ін.

Культурно-історичне "обличчя" міста: Історико-архітектурний заповідник "Львів" (у 1998 році внесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО); давньоруський лик: (Високий Замок, костел Іоанна Хрестителя (збудований в 1260 р. для

Дружини князя Лева - угорської королівни Констанції), княжі церкви св.Миколая (1292р.), св.Параскеви, св.Онуфрія); середньовічний лик: (ансамбль площі Ринок, залишки міських укріплень, Порохова вежа, XIVст.); ренесансний лик: (Успенська церква, монастир Бенедиктинок); бароковий лик: (монастирі Бернардинів та Домініканів, собор св.Юра, Міський та Королівський Арсенали, Кафедральний Латинський костел, Кафедральний Вірменський собор); класицистичний лик: (ратуша) - загалом 2312 архітектурних об'єктів, що перебувають під охороною держави.

Курортополіс Трускавець (бульвар Торосевича; Курортний парк; 10 різновидів мінеральних вод; Міжнародний реабілітаційний центр "Еліта"; санаторії і пансіонати: "Кришталевий палац" 3-***, "Карпати" 3-***, "Шахтар" 3-***, "Арніка" 2-**, "Світязянка" 2-**, "Молдова" 2-**, "Едельвейс", "Аркада", "Кристал", "Дніпро", "Либідь", "Женева", "Каштан", "Прикарпаття", "Весна", "Берізка", "Алмаз", "Рубін", "Юність" - загалом 18 санаторіїв, 19 пансіонатів, 2 курортні поліклініки; 2 бальнео-озокерито-лікарні; ресторанно-готельні комплекси: "Дніпро-Бескид" 4-****, "Трускавець" 3-***, "Червона рута", агрооселі).

Бальнеологічні курорти: Моршин (12 санаторіїв ("Лаванда" 2-**, "Перлина Прикарпаття" 2-**, "Джерело" 2-**, "Мармуровий палац", "Черемош" та ін., З пансіонати з лікуванням, бальнеогрязелікарня, аеросолярій, інгаляторій); Східниця (санаторії "Гуцулка", "Верховина", "Запорожець", "Зелений бір", "Карпати"); Великий Любінь: Немирів: Шкло: Новий Мізунь (санаторії "Джерело Прикарпаття", "Мізунь").

Сільський зелений туризм - Львівський обласний центр сприяння розвитку сільського зеленого туризму (на Львівщині діє понад 200 агроосель).

Каньйон Дністра: Дністровський регіональний ландшафтний парк, с.Баламутівка (грот з унікальними наскельними малюнками людей первіснообщинної доби); сплав на човнах; планеризм.

НПП: Яворівський, заповідник "Розточчя".

Спелеотуризм: лабіринти печер "Попелюшка" (поблизу с. Подвірне, протяжність понад 90 км.), "Буковинка" (поблизу с. Стальнівці, протяжність 3700 м.), "Довбуша", "Дуча" та ін.

Карпати та Закарпаття.

Бальнеорекреаційний, екологічний, сільський та гірський туризм (літні й зимові види): НПП «Синевир» - туристично-оздоровчий комплекс "Карпати" (смт.Міжгір'я) та його філіали "Синевирське озеро" (с.Син. Поляна), "Поляна", "Бескид" (с.Верхнє Студене), санаторій "Верховина" (с.Сойми), туристичні бази "Едельвейс" (с.В.Студене), "Подобовець-2000" (с.Подобовець), "Затишок" (с.Пилипець), кемпінг (с.Верхнє Бистре), мотель-водолікарня на Остріках, агрооселі й усамітнені мисливські будиночки для туристів. Туристичні екскурсії на о.Синевир, полонину Боржаву, водоспад Шипот тощо.

Карпатський біосферний заповідник: Основні об'єкти екотуризму - "Долина нарцисів", Свидовецький заповідний масив, Угольсько-Широколужанський масив з підземними карстовими печерами, гротами, колодязями та мальовничими вапняковими стрімчаками, висота яких сягає понад сімдесят метрів. Гірський туристичний притулок "Драгобрат".

Біосферний заповідник "Східні Карпати" (Українська частина складається із "Ужанського" НПП та регіонального ландшафтного парку "Надсянський"). Дерев'яні бойківські храми: (св.Миколая, с.Гусний (1655 р.), св.Миколая, с. Вишка (1700 p.), Покрови Божої Матері, с.Кострина (1761 p.), І.Предтечі, с.Сухий (1769 p.), св.Василія, с.Сіль (1777 p.), св.Миколая, с.Чорноголова (1794 р.), св.Ганни, с.Буківцеве (1791р.).

Курорт Яремче на Івано-Франківщині - туристична столиця Карпат. Лікувально-оздоровчий комплекс Туцуль-щина"; санаторії: "Яремче", "Сніжинка", "Прикарпаття", пансіонати: "Водоспад", "Первоцвіт"; готелі: "У Наталі", "У Галини", бази відпочинку: "Карпати" 3-***, "Горгани" 2-**,

"Едельвейс", "Легенда"; близько 100 приватних агроосель; Карпатський краєвий музей визвольних змагань.

с.Татарів ("Беркут", "Піги", "Прут"); с.Яблуниця (турком-плекс "Гірський", турбаза "Карпати").

Курорт Ворохта (спортбази "Україна" і "Заросляк", санаторії "Смерічка", "Гірське повітря", турбаза "Говерла").

Курорт Славське на Львівщині - (бази відпочинку: "Перлина Карпат", "Бойківщина" 2-**, "Смерекова хата", "Тростян", "Опір", "Львів", "Червона калина", "Політехнік", "Дзвінка", "Динамо", "У Люби", "У Оксани", "У Тетяни", "У Володі"; будинки відпочинку: "Славський" 3-***, "Орбіта", "Енерго").

Бальнеологічні курорти: с.Синяк (санаторій "Синяк" З-***); смт.Поляна ("Сонячне Закарпаття", "Поляна" 3-***); смт.Виш-кове ("Шаян" 3-***); с.Боржава ("Боржава"); с.Кваси ("Гірська Тиса"); с.Черче (бальнеогрязевий); с.Голубине ("Квітка полонини" 2-**, "Кришталеве джерело"); с.Н.Ремети (база відпочинку "Енергетик"); с.Усть-Чорна (лікувально-оздоровчий комплекс "Ялинка"); с.Буштин (лікувально-оздоровчий комплекс "Тиса"); с.Діброва (санаторій "Мінерал" 2-**); с.Тарасівка (санаторій-профілакторій "Плай"); с.Лази (санаторій "Чорна вода"); с.Карпати (санаторії "Перлина Карпат", "Карпати" - адмінкорпус санаторію знаходиться у будівлі колишнього мисливського замку графів Шенборнів, 1890 p.), с.Косино (санаторій "Косино"), с.Теребля (санаторій "Теребля", база відпочинку "Едем"); смт.Солотвино (державна та обласна алергологічні лікарні).

Цілорічні туристично-оздоровчі комплекси: м. Косів ("Карпатські зорі"), "Тиса" (м.Рахів), "Плай" (смт.Воловець), "Верховина" (смт. Верховина), "Трембіта" (смт.Коб.Поляна),-"У Тараса" (с.Яківське), "Латориця" (с.Сусково), "Форель" (с.Жденієве), "Пікуй" (с.Біласовиця), "Високі Карпати" і турбаза "Едельвейс" (смт.Ясіня), профілакторій "Яремче" і пансіонат "Гута" (с. Ямна), турбаза "Думка" і пансіонат "Смерічка" (с.Гукливий), турбаза "Гірська" (с.Яблуниця), турбаза "Карпати" (с.Дубина), турбази "Шешори" і "Сріблясті

Водоспади" (с.Шешори), база відпочинку "Синьогора" (с.Стара Гута), "Золотий колос" (с.Панка), "Перлина" (м.Сторожинець), "Лужки" (с.Виженка).

Закрита елітарна рекреація (невеликі мисливські бази відпочинку з високим рівнем комфорту, охорони й спектру можливих турпослуг).

Гірськолижний туризм - Рахівський та Міжгірський райони Закарпаття, Сколівський район Львівщини, Верховинський район Івано-Франківщини, Вижницький район Чернівеччини. Товариство "Драгобрат"; прокатні пункти гірських лиж; підйомники у м.Рахові (турбаза "Тиса"), смт.Кобилецька Поляна (турбаза "Трембіта"), смт Міжгір'ї (турбаза "Карпати"), біля сіл Син. Поляна, Синевир, Подобовець, В.Стулений, Жденієві, Біласовиці; гірськолижні бази "Красія", "Щербин" та ін. Найпопулярніші лижні маршрути: "Чорногорою", "Свидо-вцем", "Уздовж Тиси" (з відвіданням Центру Європи), "Ясіня-Рахів", "Зимова Гуцульщина", "Лісистими Карпатами", лижні походи на г.Говерлу, г.Тростян, г.Явірник, г.Парашку й інші гірські вершини. Центри: Сколе (мотель "Святослав" 2-**), Славське, Рахів, Ясиня, Яблуниця (Перевал, готель "Беркут"), Ворохта, Микуличин, Татарів.

Сільський зелений туризм в малих гірських селах і хуторах (Воловецький, Міжгірський, Рахівський, Свалявський р-ни Закарпаття, Сколівський, Турківський р-ни Львівщини, Верховинський, Косівський, Надвірнянський р-ни Івано-Франків-щини, Вижницький, Путильський, Сторожинецький р-ни Чернівеччини (найдіяльніші осередки - Рахівське агентство агроекотуризму, Великоберезнянський центр розвитку сільського зеленого туризму й ін.). Широка палітра фольклорно-мистецьких народних гулянь, ярмарок та свят (Різдв'яний парад вертепів, Проводи вівчарів на полонину, Свято писанки, Купальська ніч, фестиваль оркестрів народних інструментів тощо).

с.Криворівня - один з найпопулярніших осередків зародження сільського зеленого туризму в Карпатах - Літературно-меморіальний музей І.Франка в будинку, де у 1901-1914 pp.

Майже щоліта відпочивав письменник, пам'ятник І.Франкові; хата-гражда П.Харук, де бував І.Франко; пам'ятний знак на честь перебування М.Грушевського; меморіальні дошки М.Коцюбинському, В.Гнатюку.

Водний туризм - сплав гірськими річками Біла Тиса, Чорна Тиса, Тересва, Теребля, Путила, Бистриця Надвірнянська, Білий Черемош, Чорний Черемош, Прут, Серет на човнах, байдарках, каное, рафтах (плотах).

Екотуризм: заповідник „Торгани”; регіональний ландшафтний парк Туцульщина"; водоспад с.Фошки, 15 м. та багато ін.

Центри історико-культурного туризму:

1. м.Косів - столиця Гуцульщини.

2. м.Коломия - скарбниця народного карпатського мистецтва (Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття ім. Й.Кобринського).

3. м.Мукачево - замок „Паланок” (XIV-XVII ст.) - найвеличніший класично-європейський рицарський замок України колишня резиденція князя Подільської України Федора Коріатовича.

4. смт.Чинадійово (замок XIV-XV ст. та костел ХУст.).

5. м.Виноградів (замок "Канків" на виступі Чорної Гори, Вознесенський собор XIII-XIV ст.).

6. с.Лікіцари (дерев'яний храм XVII ст., перебуває під охороною ЮНЕСКО).

7. с.Ільниця (унікальна в своєму роді Михайлівська церква, збудована в 1707 році з величезних каменів-валунів, товщина стін-до 1,2м.).

8. с. Урич (Державний історико-культурний заповідник "Тустань").

Замки, історика-архітектурні й сакральні комплекси: м.Хуст (руїни замку ІІ-ХІІ, XIV-XVI ст.); с.Вари (городище "Земляний замок" ІХ-ХІ ст.); Довжанський замок; замок "Нялаб" (біля с.Королево); с.Імстичево (Михайлівська церква-монастир св.Отців Василіан, церква Богородиці, XVIII ст.).

м.Ужгород - адміністративна і туристична столиця Закарпаття (готелі "Дружба" 3-*** з президентськими апартаментами, "Закарпаття" 3-***, "Едуард" 3-***, готель-ресторан "Ужгород").

1.6 Подільський економічний район: краєзнавчо-туристична характеристика. Регіональні пріоритети та перспективи розвитку туристичного бізнесу

Кам'янець-Подільський - туристична перлина Поділля, за кількістю історико-культурних пам'яток займає третє місце в державі після Києва та Львова. Національний історико-архітектурний заповідник "Кам'янець".

Готельно-ресторанні комплекси ("Поділля", "Україна", "Смотрин").

Пам'ятки архітектури: фортеця XI-XVIII ст.; башти (Нова Східна- 1544р., Біла-1510-1531 pp., Кармалюкова -1503-17 pp., Рожанка - 1505 p., Денна, Мала, Водяна); замковий міст, XVII ст.; середньовічні фортифікаційні споруди, XV-XVI ст.; міська брама, XVI-XVII ст.; Вірменський бастіон, XVI-XVII ст.; Руська брама, XVI-XVII ст.; Польська брама, XVI-XVII ст.; Кушнірська (Стефана Баторія) башта, XVI-XVIII ст.; Миколаївська церква, XIV ст.; вірменський Миколаївський собор, XV-XVIII ст.; Петропавлівська церква, 1580 p.; Петропавлівський кафедральний собор, XV-XIX ст.; турецький мінарет (1672-1699 pp.); тріумфальна арка, 1871 p.; дзвіниця; Францисканський костел, XIV-XVIII ст.; Тринітарський костел, XVIII ст.; Домініканський монастир, XV-XVIII ст.; костел, XIV ст.; Христовоздвиженська церква, XVII-XVIII ст.; ратуша, XVII-XVIII ст.; будинок Руського магістрату, XVI ст.; вірменські склади, XVI-XVIII ст.; вірменська криниця, XVII ст.; турецькі будівлі, XVII ст.; казарми фортеці, XVIII ст.; будинок Чарторийських, XVI ст.

Екотуризм: Кременецькі гори; Товтри; Вороняки; каньйон р.Дністра; Мале Полісся; печери: гіпсові ("Оптимістична" (143 км.), "Озерна" (104 км.), "Вертеба", "Млинки", "Кришталева", "Атлантида") і вапнякові ("Кармелюкова", Нігинські й ін.); НПП "Подільські Товтри" - активний (пішохідний, водний, велосипедний і кінний) та екскурсійно-пізнавальний туризм; дитяча екорекреація (смт. Стара Ушиця - дитячий санаторій "Дністер", с.Привороття-2 - профілакторій "Лісова пісня", с.Устя - база відпочинку, с.Врублівці - дитячий оздоровчий табір "Чайка", с.Рогізна - "Будинок рибалки", с.Голосків - спортбаза).

Спелеотуризм: триярусна печера "Атлантида" та малі вапнякові печери і гроти).

Бальнеологічні курорти:

м.Хмільник (діє з 1938 р. на базі радонових вод і грязей, 8 оздоровниць, у т.ч. військовий санаторій "Хмільник", санаторії "Хмільник" 3-***, "Поділля" 3-***, "Південний Буг","Березовий гай", "Радон"); смт.Сатанів (родовище "Нафтусі") - санаторії: "Товтри", "Збруч"; профілакторій "Берізка"; бази відпочинку "Медрбори", "Джерельце", "Зв'язківець Чернігівщини". Пам'ятки архітектури: Сатанівський замок, XIV-XVI ст. (козацька твердиня, що місяць стримувала біля своїх стін турецьку армаду й змінила грандіозні завойовницькі плани руху на Львів, Краків, Відень султана Сулеймана Першого Пишного; з того часу турецькою резиденцією стало м.Кам'янець-Подільський); міська брама, XV-XVI ст., синагога, 1532 p.; Троїцький монастир, XVI-XVIII ст., залишки синагоги XVI ст. (однієї з найкращих в Європі), могили цадиків іудейської секти Хасидів; смт.Гусятин - санаторії: "Медобори" і "Збруч"

Популярні санаторії Поділля: "Медобори" (с.Конопківка), "Україна" (с.Маків), "Авангард" (м.Немирів).

Центри сакрального туризму: Почаївська лавра; с.Зарваниця.

Центри історика-культурного туризму:

- Давньоруські скельні монастирі: с.Лядова, с.Бакота, с.Монастирок.

- Давньоісторична спадщина: смт. Немирів (одне з найве-личніших городищ сколотів-орачів VI ст. до Р.Х,). Троякові вали.

- Державний історико-культурний заповідник "Буша" -с.Буша (славнозвісна фортеця XVI-XVII ст. з підземними ходами; унікальне давньослов'янське святилище з наскельним барельєфом).

- с.Міжгір'я (давньослов'янський печерний храм з кам'яним жертовником, урочище "Монастирок").

- м.Теребовля (замок, 1631 р.; Угорницький монастир, XVI ст; Монастир кармелітів, 1635-39 pp.; Миколаївська церква, XVI-XVII ст.);

- м. Бережани - Державний історико-архітектурний заповідник - замок князів Сенявських XVI-XVIII ст., костел і дзвіниця 1620 p., дерев'яна Миколаївська церква 1691 p., ратуша 1811 р. тощо;

- м.Ізяслав (замок XVI ст.; костел Іоанна Хрестителя, 1599 p.; монастир бернардинців; костел св. Иосифа, 1750-1760 pp.);

- смт.Жванець: козацькі вали - місце битви козацького війська під проводом Б. Хмельницького з польсько-шляхетською армією у 1653 р. Пам'ятки архітектури: руїни замку, XV-XVII ст.; вірменський костел, 1782-1786 pp.

- м.Пилява - місце битви козацького війська під проводом Богдана Хмельницького з польсько-шляхетською армією у вересні 1648р.

- м.Бар (славнозвісний замок 1538-1636 pp., Кармелітський монастир).

- м.Старокостянтинів (замок, 1561-1571 pp.; костел Іоанна Хрестителя, 1754 p.).

Замки, історико-архітектурні й сакральні комплекси: Тернопільщина: Державний історико-архітектурний заповідник у м. Збаражі; Кременець; Скала-Подільська; Борщів; Рай, Бучач; Підзамочок; Золотий Потік; Яблунівка, Гусятин; Гримайлів, Сидорів; Чортків; Міжгір'я; Шдгайці; Кривче; Озеряни; Ланівці; Окопи; Кудринці; Вишнівець, Висічки; Микулинці; Іванівка, Скалат; Копилівці. Хмельниччина: Летичів. Меджибіж, Полонне, Губин, Рихта, Зіньків; с.Сутківці (унікальний Покровський замок-церква, XIV-XV ст.); Вінничина: Держаний історико-культурний заповідник "Меджибіж" (смт. Меджибіж); смт.Шаргород (давньоруське городище, руїни замку XVI ст., костел 1595 p., синагога 1589 p., Миколаївський монастир).

Тернопіль (Тернопільське водосховище - водний туризм; Старий замок 1540 p., Домініканський костел, 1779 p., церква Різдва з оборонною баштою, 1602-1608 pp. та ін.). Вінниця (монастирі Капуцинів, Єзуїтський, Домініканський, XVII-XVIII ст., дерев'яні церкви св.Миколи і св.Юрія); Вінниччина: с.Пирогово (унікальний мавзолей П.І.Пирогова); с.Черемошне (могила козацького полковника Данила Нечая).

1.7 Центрально-Український економічний район: краєзнавчо-туристична характеристика. Регіональні пріоритети та перспективи розвитку туристичного бізнесу

Центри історико-культурного туризму:

1. Державний історико-культурний заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка", с. Шевченкове. Села Моринці, Кирилівка (у с.Моринцях народився український геній Тарас Шевченко, а в с.Кирилівці пройшли його дитячі літа). У селах меморіальні музеї Т.Г.Шевченка з багатими експозиціями.

2 Шевченківський національний заповідник біля міста Канева - Тарасова гора, де поховано Т.Г.Шевченка; Кате - центр туризму Наддніпрянської України. У місті - один з найпрада-вніших на українській землі старокняжий Георгіївський (Успенський) собор, 1144 р. В околицях - урочище "Княжа гора" - літописне м.Родень, урочище "Дівич-Гора - давньоруське городище).

3. Національний історико-культурнии заповідник Чигирин" - славнозвісна гетьманська столиця України;

4 Суботів - гетьманська столиця України. У Суботові знаходиться меморіальний музей Богдана Хмельницького (у приміщенні Іллінської церкви, 1653 р-, зведеної у стилі козацького барокко на замовлення Б. Хмельницького як храм-усипальниця. У цій церкві гетьмана було поховано в 1657 p.); a також пам'ятник гетьману.

5 Державний історико-культурнии заповідник у м. Корсуні-Шевченківському (м.Корсунь-Шевченківський) - палац князя Лопухіна, архітектурно-парковий ансамбль на островах та берегах р. Рось.

6 с Богданівка (унікальне за розмахом Чорноліське городище (імовірно столиця) праслов'ян-орачів кіммерійської та скіфської доби VIH-III ст. до Р.Х.);

Давньоісторична спадщина: Державний історико-культурнии заповідник "Трахтемирів", с. Григорівка; с.Андрусівка (Тясминське городище сколотів-орачів VIII-VII ст. до Р.Х.); + Пастирське городище (с.Пастирське), с.Мельники (Матронинське городище).

Парки- "Софіївка" (Умань), "Веселі Боковеньки (Кіровогр. обл); хутір "Надія" (музей-садиба І.К.Тобілевича /Карпенка-Карого/).

РОЗДІЛ ІІ. САНАТОРІЙ „КОСІВ”: ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЯЛЬНОСТІ

2.1 Загальна характеристика лікувально-оздоровчого санаторію „Косів”

Санаторій „Косів” розташований на Прикарпатті в Івано-Франківській області Косівського району в с.Смодне і добре відомий на Україні, а також за її межами. Керівником даного лікувально-оздоровчого закладу є головний лікар Плав'юк Ю.Л. Санаторій є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства, печатку зі своєю назвою, штампи, бланки, інші реквізити і являє собою спеціалізований лікувально-профілактичний заклад загальнодержавної форми власності, який здійснює свою діяльність протягом цілого року та призначений для захворювань органів дихання у дітей шкільного віку. Санаторій має право від свого імені укладати договори, набувати майнові та особисті немайнові права та нести відповідальність за наслідки діяльності санаторію, бути позивачем та відповідачем у господарському суді.