Аналіз тенденції розвитку санаторно-курортних послуг

В залежності від конкретного місце розташування, інтенсивності та тривалості відвідування санаторно-курортного об'єкту, місця для відпочинку мають різне функціональне призначення і різну комплектність елементів благоустрою. Загалом такі місця можна поділити на п'ять типів.

Тип 1 - місця для короткого відпочинку, яке використовується відпочиваючими, як правило, протягом 5-20 хв. під час прогулянок в лісі. Ці місця обладнуються місцями для сидіння та збору сміття, встановлюються інформаційні аншлаги та вказівними.

Тип 2 - місця для короткочасних пікніків, яке використовується переважно групою людей для відпочинку на протязі 1,5-3 год. в склад необхідного обладнання входять столи, місця для паління вогнища, збору сміття.

Тип 3 - місце для одноденного відпочинку, яке використовується групою рекреантів більше 3 год.. для цього необхідні місця укриття від негоди, засоби візуальної інформації. В усіх вищенаведених типах місць відпочинку бажана наявність джерел води, автостоянки, туалету тощо.

Тип 4 - рекреаційний пункт, що організовується безпосередньо поблизу доріг загального користування з інтенсивним автомобільним рухом. Тут обов'язкова наявність джерел води і місць для транспорту. Ділянка переважно використовується автотуристами, водіями і пасажирами автомашин та автобусів, які виконують тривалі за часом і значні за відстанню рейси.

Тип 5 - рекреаційна ділянка для масового відпочинку, яка створюється поблизу місць житлової забудови, водних акваторій та інших місцях масового відвідування на площі 0,5-2,0 га. На ділянці може бути обладнано декілька місць відпочинку різних типів, літні будиночки, дитячі і спортивні майданчики, автостоянки.

Як ми вже мали змогу пересвідчитись Українські Карпати мають всі шанси вийти на європейських рівень, але за умови, що вихід з кризи буде проходити через розвиток надання санаторно-курортних послуг.

2.2 Порівняльна характеристика санаторно-курортних послуг на прикладі «Карпати» та «Синяк»

Санаторій «Карпати»

Санаторій “Карпати” відноситься до санаторіїв вищої групи, -- одна з кращих оздоровниць Закарпатської області. Здравниця розташована в одному з наймальовничіших курортних куточків Закарпатської області - на південному схилі Лісистих Карпат, у Свалявській улоговині, па висоті 200 - 210 м. над рівнем моря. Біля підніжжя гір широкою долиною тече гірська річка Латориця - права притока Тиси.

Дуже зручне розташування курорту щодо шляхів сполучення: біля нього проходять шосейна і залізнична лінії Львів - Ужгород. Шосейною дорогою регулярно курсують автобуси у Львів, Ужгород, Сваляву, Мукачеве, Хуст, Виноградів, Трускавець. Поряд з курортом є автобусна зупинка. У 1950 році на залізничній зупинці курорту Карпати збудовано вокзал, біля якого зупиняються поїзди Москва - Прага, Київ - Ужгород і Харків - Ужгород, та всі приміські електропоїзди.

Клімат курорту, як і більшості території Закарпаття, помірно континентальний, теплий. Із півночі місцевість захищає дуга гір. Характерною особливістю тутешнього мікроклімату є дуже мала кількість вітрів, причому переважають південно-західні, які несуть із Атлантичного океану тепло і вологу. Середня річна температура коливається від + 9 до + 12 С. Улітку буває підвищення температури до 25 - 30° С, а взимку - нетривале зниження до 18 - 22° С нижче нуля. Сонячних днів на рік буває близько 200, морозних - 00 - 70. Весна вступає в свої права на початку березня, а вже з середини травня починається літо - тепле, сонячне, багате на грози і дзвінкі дощі. Перші заморозки настають наприкінці жовтня.

Величний ліс, що оточує курорт з усіх боків, збагачує повітря киснем, наповнює ароматом різноманітних рослин та їх фітонцидами. Кажуть, що перебування в лісі - це свято. Таким же тихим щоденним святом стає для людини і відпочинок на курорті протягом 24 днів.

Строгий готичний замок по сусідству з сучасними комфортабельними корпусами здравниці - головний корпус санаторію «Карпати», є не тільки головним корпусом, а і чудовою туристичною атракцією. Саме з ним пов'язана вся історія створення сучасного курорту. Мисливський замок побудований в романтичному стилі, поєднуючи романські та готичні мотиви. Дійсно в ньому є щось середньовічне. Оригінальність палацу ще й в тому, що він має 365 вікон (кількість днів у році), 52 димоходи(кількість тижнів у році) і 12 входів (кількість місяців к році).

Після другої світової війни садиба графа Шенборна була націоналізована, в 1944р. розміщався військовий госпіталь, який існував 2 роки, а потім будова передана під обласний будинок відпочинку.

У 1946 році в замку був створений санаторій загально терапевтичного типу на 175 ліжок, який з 1956 року набрав кардіоневрологічного профілю.

За останні роки збудовано лікувальний комплекс, клуб-їдальню на 500 місць, прекрасно впорядкований семиповерховий спальний корпус на 513 місць, збудовано критий лікувальний плавальний басейн. Тепер у санаторії 631 місце, крім цього, щомісяця курорт приймає 150 - 200 хворих за курсівками. Санаторій «Карпати» є кардіоневрологічною здравницею, розрахованою на 631 місце, з яких 429 кардіологічних і 202 неврологічних.

У санаторії функціонує 5 відділень: 3 кардіологічних, неврологічне і відділення реабілітації хворих, які перенесли інфаркт міокарда. Реабілітаційне відділення розраховане на 15 місць. Сюди направляють хворих тільки із Закарпатської області, які при гострій стадії інфаркту міокарда пройшли стаціонарне лікування в лікарні. Цій групі хворих у санаторії створюють спеціальний щадливо-тренувальний режим, під посиленим лікарським наглядом призначають відповідне фізіотерапевтичне, дієтично та медикаментозне лікування.

Діагностична база представлена клінічною і біохімічною лабораторією, рентгенівський кабінет, кабінет функціональної діагностики. Всі кабінети обладнані найновішою апаратурою, що дало змогу освоїти ряд нових методів обстеження хворих.

Одним із основних факторів лікування в „Карпатах” є дотримування санаторно-курортного режиму. Відпочинок, зміна оточення, правильно організований режим дня з регулярним чергуванням сну і активного відпочинку - все це сприяє покращенню здоров'я людини.

Прибувши к санаторій, хворі протягом 2 - 5 днів проходять період акліматизації. їм призначають режим із малим фізичним навантаженням. Коли організм хворих звикає до нового режиму дня і нового мікроклімату, поступово збільшують навантаження, додають загартовуючі процедури.

Санаторно-курортний режим включає різні види лікування, які можуть отримати хворі у здравниці. І одне з головних місць займає лікування кліматом.

Кліматичні умови курорту Карпати сприятливі для лікування захворювань центральної нервової системи. Кліматолікування передбачає, зокрема, такі процедури, як легікур, повітряні та сонячні ванни. В санаторію використовують легікури та теренкури.

Легікур - це дозоване перебування хворих на свіжому повітрі. Мікроклімат курорту дає можливість бувати на відкритому повітрі в будь-яку пору року, за винятком окремих дощових та заметільних днів. Для

Неабияку роль відіграє і лікувальна фізкультура. Вона проводиться в групах або індивідуально, за призначенням лікаря, в спеціально обладнаних кабінетах. Для кожної категорії захворювань розроблені фізичні вправи в залежності від стадії хвороби і загального стану організму. При захворюваннях серця навантаження від фізичних вправ невелике. З поліпшенням стану здоров'я фізичне навантаження збільшується.

Хороші наслідки дає лікувальна ходьба, або теренкур, - дозована ходьба по горбистій або гористій місцевості. Територія курорту з його чудовим парком і мальовничими околицями дозволяє організувати теренкур за всіма вимогами медичної науки. Залежно від стану здоров'я хворі роблять прогулянки за спеціально розробленими у здравниці маршрутами.

Ходіння за маршрутами теренкуру рекомендується перед сніданком та після полуденка. Уздовж доріжок є лавиці, на яких час од часу треба декілька хвилин перепочити.

Слід відзначити, що хворі, які займались лікувальною фізкультурою, від'їжджають із кращими результатами, ніж ті, які нехтували цим видом лікування. Вдома лікувальну фізкультуру та ходьбу потрібно продовжувати. Регулярні заняття лікувального гімнастикою нормалізують обмін речовин, зміцнюють серцево-судинну і дихальну системи, нормалізують вагу тіла, кров'яний тиск, заспокоюють нервову систему. Треба пам'ятати, що навіть здоровій людині слід у день проходити не менше 10 кілометрів.

Не менш важливе для здоров'я людини і правильне харчування. Велике значення при захворюваннях органів кровообігу має дієтотерапія. У санаторії хворі харчуються за спеціально розробленими лікувальними дієтами.

У «Карпатах» хворі напередодні замовляють на наступний день страви за вибором із запропонованого меню. Харчування чотириразове, крім того, перед сном дається кефір. Харчуються хворі в одну зміну.

Заслуженою увагою серед хворих серцево-судинними захворюваннями і функціональними захворюваннями центральної нервової системи здавна користується водолікування. Водні процедури поліпшують кровообіг, зміцнюють серцевий м'яз, заспокійливо діють па центральну нервову систему.

Санаторій «Карпати» має добре устатковану водолікарню з ванним і душовим відділеннями. У ванному відділенні на 30 ванн можна приймати вуглекислі, кисневі, перлинні, хвойні та соляно-хвойні ванни.

Душове відділення відпускає всі види лікувального душу: дощовий, циркулярний, віяловий, висхідній, душ Шарко. Крім цього, функціонує установка підводного душу-масажу.

Весь четвертий поверх лікувального комплексу займає кабінет фізіотерапії. Він устаткований всіма видами найновішої фізіотерапевтичної апаратури, завдяки чому є змога призначати хворим такі процедури, як гальванізація і електрофорез, дарсонвалізація, франклінізація, діодонамотерапія, мікрохвилева терапія, ультразвук, ультрависокочастотна терапія та багато інших. Крім цього, на курорті функціонує єдиний в Закарпатській області кабінет лазерної терапії.

Відпуск і дозування процедур у кабінеті фізіотерапії автоматизовані.

Санаторій «Карпати» має простору, добро обладнану озокеритолікарню.

Озокерит, або «земляний віск», - продукт нафтового походження. В санаторій його завозять із міста Борислава Львівської області. Озокерит у медицині використовують завдяки його тепловій дії. Глибоко прогріваючи хворі тканини, він викликає приплив крові до них, покращує обмін речовин у тканинах, зменшує, а з часом і знімає болі. Крім цього, через пори шкіри всмоктуються деякі складники озокериту, тим самим справляючи хімічну дію на організм.

Озокерит у «Карпатах» в основному застосовують при супутніх захворюваннях суглобів, периферичних нервів, захворюваннях шлунково-кишкового тракту, гінекологічних хворобах. Озокеритні аплікації призначаються і при гіпертонічній хворобі першої стадії.

На курортах в останні роки широко застосовують кисневу терапію. З білків курячих яєць, відварів лікувальних трав або лісових плодів (наприклад, шипшини) готують коктейлі, збагачують їх киснем і призначають пити хворим по склянці на день. Призначають подібні коктейлі і в санаторії «Карпати». Смачний напій збільшує кисневий баланс організму.

«Карпати» єдиний санаторій який немає власної мінеральної води, її ім. завозять із санаторіїв Сваляви.

Для лікування супутніх захворювань органів дихання, носа та горла курорт має інгаляторій, де відпускають індивідуальні аерозольні інгаляції з різними медикаментами. Крім цього, в «Карпатах» є кабінет, де встановлений унікальний апарат для групової ультразвукової аерозольної інгаляції з мінеральною водою «Пасіка». Ця процедура благотворно впливає на хворих.

Хворим із підвищеною подразливістю центральної нервової системи, проявами депресії, песимізму, безсонням, призначають сеанси психотерапії. В санаторії є чудово обладнаний кабінет психотерапії, де працює досвідчений лікар-психотерапевт.

Не менше значення має і так звана мала психотерапія - вплив па хворого словом лікаря. Довірлива, задушевна розмова дає позитивний терапевтичний ефект, створюючи у хворого гарний настрій, вселяючи и нього оптимізм

Територія курорту становить 40 гектарів, і 19 з них займає чудовий дендропарк. Це перший на Закарпатті культурний парк, закладений у середині XIX століття.

Дендропарк нараховує велику кількість різноманітних виділ дерев, характерних для Закарпатської області, а також завезених із різних країн світу. Серед листяних та хвойних порід тут можна зустріти не тільки дуб, бук, ясен звичайний, граб, березу, липу, акацію білу, ялину звичайну та багато інших, але й такі, як катальпа, декоративна японська вишня - сакура, тис, сосна Веймутова, модрина європейська, оцтове дерево. Прикрашають парк хвойні та листяні чагарники - яловець звичайний, самшит, ліщина, крушина, свидина, глід, фундук, бузина чорна, форзиція, різні види таволги.

Будинок відпочинку розташований також у мальовничому куточку курортного парку, и оточенні велетнів дубів, пишних ялин і барвистих клітинній. Комфортабельні кімнати в спальних корпусах розраховані на 2-3 відпочиваючих.

Харчуються мешканці будинку відпочинку в їдальні курорту в одну зміну. Культурно-масові заходи в основному проводяться спільно з санаторієм «Карпати», але для відпочиваючих «Берегвара» влаштовується більше екскурсій, прогулянок в околицях курорту, а на спортмайданчиках - змагання з волейболу, настільного тенісу. Взимку відпочиваючі катаються на люках, ковзанах, санках.

Тривалість перебування в буднику відпочинку - 12 днів. Практикується видача путівок і на 24 дні. В таких випадках відпочиваючі, маючи карту санаторно-курортного відбору, на місці можуть придбати курсівку для лікування в санаторії «Карпати».

У санаторії відпочиваючі розміщуються в одно- і двомісних номерах із усіма зручностями, у двокімнатних двомісних і трикімнатних тримісних номерах “Люкс”. Можливе розміщення відпочиваючих у палатах, що знаходяться в замку.

Санаторій «Синяк»

Є провідним курортом по лікуванню захворювань опорно-рухового апарату, кістково-м'язевої і нервової систем. Санаторій "Синяк" з усіх боків оточений горами і розміщений у чарівному куточку лісистих Карпат на висоті 420-450 м. над рівнем моря. ( див. додаток Б ст.62)

Клімат у цій місцевості помірний з порівняно теплою зимою і негарячим літом. Стійкий сніговий покрив з'являється наприкінці грудня й утримується до початку квітня. Середньорічна кількість опадів становить біля 600мм. Розкішний лісопарк навколо санаторію насичує повітря киснем, п'янким ароматом запашних трав, що сприяє повноцінному відпочинку та лікуванню пацієнтів. Ліс навколо змішаний. Зустрічається бук, ялина, смерека, рідше береза, граб. На галявинах достатньо ягід суниці, малини, ожини та чорниці. Багато грибів (білий, синяки, підберезники, голубінки, опеньки і т.інше.) У річці водиться форель, у рибниках розводять карася, карпа.

Заклад є багато профільним. Крім лікування тіла тут можна відновити гармонію душі. І все це завдяки унікальній природі та цілющій "синій" воді.

Здравниця славиться цілющими сірководневими водами типу «Мацеста», які широко застосовують для ванн при лікуванні захворювань серцево-судинної системи, суглобів (поліартрити) і периферичної нервової системи. Синяцьке родовище сульфідних вод утворилося в зоні вулканогенних порід Синяцького хребта Вігорлат-Гутинського вулканічного масиву.

В історичних документах цілюще Синяцьке джерело вперше згадується у XVIII столітті. Ще в ті далекі часи, випасаючи тут отару, вівчарі помітили, що їхня худоба ніколи не хворіє.

У 1839 році при водолікарні спорудили душову установку. В другій половині XIX століття «Синяк» став одним з найпопулярніших курортних пансіонатів Закарпаття. Під час першої світової війни в 1915 році приміщення водолікарні згоріли, у 1922 році побудовані дерев'яні будинки барачного типу. Популярність і слава Синяцького курорту зростала нестримно. Це і спонукало господарів Мукачівської долини німецьких графів Шенборн побудувати тут у 1936 році комфортабельну купальню, а у 1939 році - душове відділення. Свідком тих часів височить старовинна будівля лікувального корпусу - архітектурна окраса санаторію. А різьблені дерев'яні сходи, на яких добре видно графський герб, можна вважати музейним експонатом. З 1938 по 1944 рік йшло спорудження кам'яного будинку.

В травні 1945 року був організований державний санаторій «Синяк» спочатку на 50, а в 1959 році - на 100 ліжок. За порівняно короткий строк були побудовані житлові корпуси, клуб, їдальня та різні допоміжні будівлі. Впорядковано, озеленено і прикрашено територію санаторію. У реконструйованому корпусі розміщені сучасні лікувально-діагностичні кабінети.

Нині на курорті функціонує однойменний санаторій «Синяк» на 469 місць, а в літні місяці за рахунок відпочиваючих, які можуть пройти лікування за курсівками, ця кількість значно зростає. За останні роки санаторій «Синяк» спеціалізується на лікуванні хворих переважно ревматологічного і неврологічного профілю. Здравниця має 7 спальних і лікувальний корпуси, клуб, їдальню на 425 місць. Санаторій може водночас обслужити до 500 чоловік за путівками і проводити курсове лікування 150 чоловік. Проживання здійснюється у затишних кімнатах з усіма зручностями розрахованих на одного-двох пацієнтів у п'яти спальних корпусах. Тут готові задовільнити найвищі вимоги будь-якого гостя (у тому числі з-за кордону). Номери "Люкс" та "Супер люкс" відповідають необхідним європейським стандартам.

Відпочинок проходить через поєднання відпочинку та лікування. Відпочиваючих гостинно чекає простора бібліотека із читальним залом яка запропонує книголюбам понад 10000 книг.Місцевий радіовузол та телестудія транслюють різноманітні оголошення, повідомлення, рекламу та поздоровлення. Є можливість переглядати через сателітне та кабельне телебачення європейські програми, російські та українські канали. Функціонує комп'ютерний зал, у якому можна розпочати або продовжити вивчення багатьох прикладних чи мультимедійних програм, позмагатися в іграх чи побродити в Інтернеті, відкрити електронну поштову скриньку, відправити-одержати електронного листа і т.д.

У здравниці - сучасна діагностична база: клінічна і біохімічна лабораторії, рентген кабінет, кабінет функціональної діагностики, оснащені найновішою апаратурою та обладнанням. Усе це дає можливість вести обстеження і лікування хворих на рівні сучасних вимог.

Лікувальний курс розрахований на 24,18 та 12 днів

До основних лікувальних факторів санаторію «Синяк» належать сірководневі мінеральні води. Вони однотипні і становлять собою сульфідні води, які містять загальний сірководень (сума вільного сірководню, сульфідів, гідросульфідів, тіосульфітів) в межах 50 - 60 мг/л і мають низьку мінералізацію в межах 1,2 - 2,0 г/л за рахунок сульфату кальцію (гіпсу). Три свердловини забезпечують водолікарню мінеральною водою. Найбільший вміст сульфідів у свердловині № 17 Р.

Колектив здравниці вперше на Україні застосував метод вертикального витягування хребта в мінеральній воді при лікуванні хворих на остеохондроз та вторинний радикуліт.

До лікувального комплексу крім сірководневих ванн входить і озокеритотерапія. На Закарпатті лікувальних грязей нема, а синяцька грязь поки що мало вивчена. Тому в санаторії використовується озокерит, або, як його ще називають, «земляний віск», Бориславського родовища на Львівщині.

Неабияку роль в успішному лікуванні санаторних хворих відіграє лікувальна фізкультура і механотерапія. Фізичні вправи зміцнюють м'язову систему, поліпшують кровообіг і дихання. Вони проводяться в санаторії індивідуально чи в групах і дозуються призначеннями лікаря залежно від ступеня захворювання і загального стану організму.

У лікувальному корпусі містяться кабінети фізіотерапії. В них змонтована найновіша фізіотерапевтична апаратура, завдяки якій хворі можуть приймати процедури гальванізації електрофорезом, дарсонвалізації, діо-динамотерапії, мікрохвильової терапії, ультразвуку, ультрависокочастотної терапії та інші.

В здравниці з успіхом застосовується лікування голкорефлексотерапією.

У санаторії застосовуються також лікувальні душі: дощовий, циркулярний, віяловий, висхідний, душ Шарко та інші. Інгаляторій відпускає індивідуальні аерозольні інгаляції з різними медикаментами.

Останнім часом в санаторії багато уваги стали приділяти психотерапії для хворих з підвищеною подразнювальністю центральної нервової системи, проявами депресії, безсоння, песимізму.

Показання для лікування: остеохондроз, деформуючий остеоартроз; ревматоїдний артрит І та ІІ степенів активності, гормонозалежної форми; склеродермія, системний червоний вовчак; облітеруючий ендартерит нижніх кінцівок; хвороба Бехтерєва; вібраційна хвороба.

Для хворих з статевими захворюваннями та з порушенням репродуктивної функції. Показами для лікування в цьому відділенні є порушення репродуктивної функції: Не виношування; Непліддя.

Для хворих які перенесли травми опорно-рухового і м'язового апарату: компресійний перелом хребців (без порушення функції спинного мозку). Перелом кісток тазу та вертлюжної западини через 8-10 тижнів після травми, діафізарні переломи стегна та гомілки через 5-6 тижнів після травми, внутрішньосуглобові переломи великих гомілок, переломи кісток, які повільно зростаються.

Загальні протипоказання до санаторно-курортного лікування: для хворих із захворюваннями периферичної нервової системи; дегенерація міжхребцевих дисків у шийному, грудному та поперековомувідділах: нейродистрофічні, м'язево-тонічні, вегетативно-судинні корінцеві синдроми рефлекторного і компресивного походження; плече-лопатковий периартроз симпато-радикулярний, корінцевий "плече-кисть" з помірно- або слабо вираженим болем.

Перелік процедур, які застосовуються для лікування: підводний душ масаж; кишкові зрошення; вагінальні зрошення; аромотерапії; фітотерапія; рефлексотерапія;мануальна терапія.

Протипоказання для бальнеологічного лікування: онкологічні захворювання; інфекційні захворювання; лихоманка; загострення хронічних захворювань;

Лікувальний корпус містить: водолікарню (сірководневі, хвойні ванни), підводний душ-масаж, циркулярний душ, душ Шарко, висхідний душ, басейн для вертика-льного витягнення хребта в сірководне- вій воді; відділення озокеритолікування; кабінет фізіотерапії; кабінет лікувальної фізкультури; кабінет мануальної терапії; кабінет масажу; кабінет лазеротерапії; кабінет психотерапії; кабінет голкорефлексотерапії; андрологічний кабінет;кабінет вагінальних зрошень;інгаляторій; бювет з сірководневою мін. водою та гідрокарбонатно-натрієвою "Поляна купель"; рентген кабінет; сауна.

Пропонуємо провести повірявльну характеристику у вигляді таблиці.

Табл. Порівняльна характеристика надання санаторно-курортних послуг санаторіїв «Карпати» та «Синяк» (див. додаток)

Відповідно до таблиці ми можемо дійти до висновку, санаторії, які порівнювались розміщенні у привабливих та екологічно чистих місцевостях. Цей фактор робить їх надзвичайно популярними та повищує попит на путівки. Послуги, які надаються в санаторіях схожі, різниця у хімічному складі мінеральної води. Озокеритотерапію яку використовують у санаторіях беруть із одного джерела. Послугт схожі, якість висока.

Відмінності у тривалості курсівки, та у профілю санаторіїв. Також вони розміщені на різних висота, що трохи робить різницю у кліматичному режимі, але вона є незначна.

Отже санаторії існують ще х XVIII ст. це залишило слід у будівлях, санаторії розвивалися і розвивабться, надають висококваліфікаційні послуги, чим заслуговують на високе високе визнання. Закарпаття повинно розвивати санаторно-курортну галузь, адже регіон має всі ресурси для цього.

2.3 Охорона курортних ресурсів від виснаження і забруднення

Україна володіє величезними запасами курортних ресурсів, але ніщо не буває вічним. Проблемою бальнеологічних ресурсів є вичерпність. Тому є визначений порядок експлуатації та використання курортних ресурсів. Ми в цьому розділі визначемо критерії охорони курортних ресурсів.

Курортні ресурси (мінеральні води, лікувальні грязі, повітря, пляжі і т.д.) є загальнонаціональним багатством. Експлуатація джерел мінеральних вод і родовищ лікувальних грязей здійснюється органами управління курортів, а контроль за правильністю їх експлуатації і охороною від псування і передчасного виснаження покладений на органи Державного комітету по нагляду за безпечним веденням робіт в промисловості і гірському нагляду. Право на розробку родовищ мають тільки ті організації, які використовують мінеральні води з лікувальною метою або для розливу. Кожен курорт, санаторій, бальнеолікувальниця, завод розливу повинні мати: затверджені експлуатаційні запаси мінеральних вод і детально розвідані запаси лікувальних грязей; дозвіл на спеціальне водокористування і розробку родовищ лікувальних грязей; технологічну схему розробки і ділянку санітарної охорони родовища; затверджену програму режимних спостережень.Призначення всіх цих документів - забезпечити цілеспрямовану і ефективну, технологічно правильну і економну експлуатацію мінеральних вод і лікувальних грязей, яка б попереджувала їх виснаження, забруднення, зміну складу і погіршення властивостей.

Організація служби охороно курортних і гідромінеральних ресурсів та контролю за їх складом. Враховуючи різноманітний характер курортних і гідромінеральних ресурсів, які включають родовища мінеральних вод, лікувальних грязей, нафталіну, глин, виходи парів і газів, прибережні частини водойм, морів, озер, річок, пляжі, повітря, ґрунти, рослинність і т.д., їх охорона здійснюється різними відомствами. Відповідальність за охорону і раціональне використання поверхневих та підземних мінеральних вод несе Міністерство екології і природних ресурсів України. Міністерство охорони здоров'я України відповідає за ті аспекти охорони повітряного басейну, поверхневих і підземних вод, які безпосередньо стосуються санітарних умов проживання населення. Контроль за станом навколишнього середовища людини здійснює Головне санітарно-епідеміологічне управління і підлеглі йому санітарно-епідеміологічні служби. Вони мають право заборонити експлуатацію діючих підприємств, цехів, водозаборів при відсутності споруд, які б забезпечували ефективне очищення газових викидів, стічних вод і чистоту поверхневих і підземних вод. Вказані служби забезпечені спеціалізованими лабораторіями, які проводять стаціонарні спостереження за чистотою навколишнього середовища. Об'єктами санітарних спостережень є водойми, які використовуються для господарсько-питних і культурно-побутових потреб населення. Санітарний стан водойм, які мають рибогосподарське значення, контролюють органи рибоохорони. Міністерство екології і природних ресурсів України вивчає хімічний склад поверхневих вод і його зміни під впливом діяльності людини. На основі отриманих матеріалів складаються огляди стану забруднення водних джерел по стаціонарних постах. Спеціальні станції ведуть спостереження за якістю води поверхневих водойм, включаючи морські побережжя. Система стандартів з охорони курортних ресурсів. Система державних стандартів до недавнього часу переважно торкалась тільки виробничої сфери діяльності людини. На даний час передбачено створення Системи стандартів з охорони природи. В основі стандартизації природних лікувальних факторів поряд із загальноприйнятими (заборонними) токсикологічними, санітарними і органолептичними показниками лежать також специфічні компоненти, які мають лікувальний вплив. Говорячи про заборонні показники, перш за все маються на увазі граничне допустимі концентрації (ГДК) забруднень навколишнього середовища, тобто привнесення в середовище нових, не властивих для нього хімічних, біологічних і фізичних елементів або перевищення багаторічного рівня (фону). В результаті привнесення цих елементів погіршується якість навколишнього середовища. Якщо мова йде про природній багаторічний фон, слід мати на увазі, що у ряді випадків цей фон може перевищувати ГДК забруднень і не бути пов'язаним з антропогенним фактором. Водні ресурси мають величезне значення для надання санаторно-курортних послуг, все починається з води. Якщо вода буде не якісна - то і послугт у свою чергу також неякісні. Тому визначено критрії якості води. Існують визначені критерії придатності питної, мінеральної води, цих критерій повинні дотримуватись всі санаторії. За дотриманням критерій слідкують відповідні органи, які курірують цією справою.

Не менш важливим ресурсом у бальнеології є лікувальні грязі і вони більшості випадків є природними поверхневими утвореннями, тому дуже чутливі до стану навколишнього середовища. Лікувальні грязі мають велику адсорбційну здатність і можуть вилучати з водних розчинів і накопичувати в собі різні, в тому числі і шкідливі для людини, елементи і речовини. Нерідко в лікувальних грязях створюються сприятливі умови для зберігання і навіть для розвитку патогенних мікроорганізмів (збудників газової гангрени, стовбняку та ін). Тому працівники, куурорту перевіряють, та виправляють недоліки.

Повітряне середовище є активним терапевтичним фактором. Гірськокліматичні, приморські та інші курорти в значній мірі розглядають повітря як основний лікувальний фактор. В 1 см3 повітря міститься від декількох сотень до декількох десятків тисяч іонів. У зв'язку з особливим значенням чистоти повітря в межах курортних зон, особливо кліматичних курортів, потрібне уточнення існуючих нормативів стосовно до повітряного середовища окремих груп курортів.

Значення рослинності серед курортних ресурсів дуже велике. Створюючи неповторний природний ландшафт, природні ліси і культурні насадження підсилюють дію інших факторів і одночасно є самостійним елементом серед курортних ресурсів. Охорона рослинних ресурсів в межах курортних зон повинна здійснюватись в тісному контакті з лісооблаштувальними організаціями на основі науково обґрунтованих нормативів. Особливе значення має вибір оптимальних навантажень кількості відпочиваючих в санаторіях і курортах на лісовий ландшафт.

Грунтовий покрив є складовою частиною навколишнього середовища але не є безпосереднім курортним фактором. І все ж, будучи в тісному контакті з останніми, стан ґрунтів відображає загальний рівень порушення системи природної рівноваги. Охорона ґрунтового покриву в межах курортних зон переважно зводиться до встановлення ступеня впливу забруднень ґрунту на решту курортних ресурсів (води, лікувальні грязі, рослинність). При охороні ґрунтів основну увагу приділяють санітарним заходам по видаленню, знешкодженню і утилізації твердих і рідких відходів. Бездоганна робота системи каналізації і очищення рідких викидів, своєчасне збирання і видалення твердих відходів, підтримання чистоти є надійним гарантом захисту грунту, ґрунтових і мінеральних вод від забруднення.

Головною особливістю курортних ресурсів є універсальність сполучення різних природних лікувальних факторів, які формуються природним шляхом при мінімальній участі людини. Багато з цих факторів (лікувальні грязі, мінеральні води) формуються тисячі і мільйони років і їх запаси зовсім не безмежні. Вплив господарської діяльності людини порушує складену рівновагу природних факторів і може привести до незворотної втрати цілого комплексу лікувальних ресурсів. В останні роки все більше розширюється сільськогосподарське забруднення, пов'язане з нераціональним використанням пестицидів і добрив. В підземних водах зростає вміст сполук азоту, а також цілого ряду компонентів, які не визначаються при звичайних дослідженнях складу води.

Під впливом діяльності людини відбувається не тільки забруднення навколишнього середовища в районах крупних курортів, але і виснаження курортних ресурсів. Введення в дію нових і, як правило, все глибших свердловин змінює балансове співвідношення у формуванні гідромінеральних ресурсів.

Методика і організація робіт по встановленню округів санітарної охорони. Метою санітарної охорони курортів є збереження природних лікувальних факторів і запобігання їх виснаженню і забрудненню. Дієвим заходом з охорони курортних ресурсів є встановлення округу санітарної охорони, тобто виділення певної за площею і конфігурацією території, в межах якої організовуються або забороняються заходи, які негативно впливають на санітарний режим і стан курортних ресурсів. З метою регламентації видів обмежень і оздоровчих заходів та врахування специфіки формування курортних ресурсів визначаються критурії контролб за вичерпністю ресурсів.

Отже можемо підсумувати, що Державними органами по охороні курортних ресурсів розроблені стандарти, та правила експлуатації яких повиннні дотримуватись всі експлуататори ресурсів. І ми повинні усвідомити одне ресурси не вічні, тому потрібно робити все можливе для наданння якісних послуг і слідкувати, щоб ресурси не зникали.

курортний забруднення карпатський санаторний

III. Шляхи вирішення проблем санаторно-курортних послуг

Санаторно - курортні послуги на Ураїні розвиваються швидкими темпами, деколи такі темпи призводять до важких наслідків. Проблемою є визначення та розподіл земель. В Україні земельні території хороняються законом. До цього часу територія охоронних зон у балансі всіх видів земель України, - як певна категорія земель, - кількісними показниками законодавчо не визначена, а зовнішні межі всіх видів охоронних зон практично не встановлюються (за спеціально розробленими проектами), а якщо і/або виділяються, то тільки для незначної частини об'єктів.Таким чином, при опрацюванні Схем територіального планування особливу увагу слід приділяти необхідності створення резервного фонду земель охоронного призначення.

Не дивлячись на очевидну економічну доцільність і гостру соціальну потребу в розвиткові рекреаційного комплексу, на сьогоднішній день в Україні немає повного кадастру земель курортного, рекреаційного, природоохоронного та історико-культурного призначення; не визначені цінні природні території з метою наступного їх заповідання; не встановлені межі охоронних зон всіх видів; не скориговані показники потреби резервних територій для розвитку курортів, рекреації та туризму навіть на ближчу перспективу.

Серед об'єктивних причин, що обумовили спад розвитку курортно-рекреаційних та природоохоронних територій, в першу чергу слід назвати: зниження потреб населення України на курортні та туристсько-рекреаційні послуги з 20% до 8;реструктуризацію мережі курортних та туристсько-рекреаційних закладів, зменшення їх кількості; стагнацію курортного та туристсько-рекреаційного будівництва, дефіцит інвестицій, відсутність пільг в оподаткуванні даного виду послуг, оренди землі, використання енергоресурсів.

Істотним фактором для України є також втрата курортно-рекреаційних та природно-заповідних земель у зв'язку з їх радіоактивним забрудненням внаслідок Чорнобильської катастрофи (вилучено з даного виду використання 1,4 млн. га), що вимагає додаткового резервування подібних територій у екологічно чистих регіонах.

Однак, оцінка потенціалу рекреаційного фонду та курортно-лікувальних ресурсів дає об'єктивні підстави розраховувати, що ситуація, яка склалася в галузі є тимчасовою, а Україна має перспективу пожвавлення туризму, і в першу чергу, із-за кордону; нарощування курортно-рекреаційних і природоохоронних територій з особливим статусом (для забезпечення відтворення генофонду рослинного і тваринного світу, збереження різноманітності природних комплексів, охорони унікальних бальнеологічних ресурсів), які повинні становити близько 20% земельного фонду держави.
Для вирішення всіх цих проблем першочергово необхідно:
1) законодавчо закріпити функціональний розподіл особливо цінних територій в Україні. З цією метою треба прискорити введення в дію закону "Про курорти", розробити нові закони "Про приморські території", "Про охорону гірських ландшафтів" тощо (подібні закони вже давно діють у Франції, ФРН та інших країнах);

2) визначити науково обґрунтовані пріоритети резервування, функціонального використання і охорони курортно-рекреаційних і природно-заповідних земель з урахуванням регіональних особливостей; зафіксувати їх територіальні параметри у містобудівній документації;

3) розробити кадастр земель курортного, рекреаційного, природоохоронного та історико-культурного призначення;

4) скласти новий реєстр та визначити границі територій, які резервуються під курорти, зони масового відпочинку і туризму та природоохоронні об'єкти рекреаційного призначення;

5) затвердити реєстр і чітко визначити зовнішні межі всіх видів охоронних зон та їх територіальні розміри; встановити режим ведення на них господарської діяльності.

Попередні прогнозні розрахунки, виконані Мінекобезпеки України та Інститутом землеустрою УААН, про можливість розширення територій курортно-рекреаційного та природоохоронного призначення наведентаблицях (див додаток Г та додаток Д ст.67 - 69 )

Орієнтовні економічні показники рентабельності містобудівного освоєння територій для розвитку курортно-рекреаційного господарства (без будівництва будівель і споруд) за розрахунками Інституту землеустрою УААН, становлять (в цінах 1997 року): при затратах на освоєння 1 га курортно-рекреаційних земель в середньому 45 тис. грн. і щорічних доходах біля 25% на 1 тис. затрат, прибуток від використання додаткових тільки 1 млн. га цих територій (переважно малоцінних сільгоспугідь та непридатних для іншого використання) може становити близько 10 млн. гривень.

На нашу думку поряд з проблемою вичерпності ресурсів, головнопроблема з земельним розподілом.

3.1 Рекомендації щодо покращення санаторно-курортних послуг

Для розвитку санаторно-курортнотних послуг слід звернути увагу на наявність природно-ресурсної бази.

Карпатський рекреаційний регіон має потужний потенціал для розвитку різних видів туризму. Мальовничі ландшафти, рельєф створюють сприятливий фон для короткотривалого відпочинку. Карпатський рекреаційний регіон не має альтернативи на Україні щодо розвитку гірськолижного спорту на рівні світових стандартів.

Вигідне географічне положення. Регіон розташований в центрі Європи, через нього проходять різноманітні зв'язки, а щільна мережа транспортних шляхів є сприятливим фактором залучення контингенту відпочиваючих із багатьох країн світу.Фактор територіальної забезпеченості суспільних потреб у рекреаційних послугах.

В Карпатському регіоні розвідано і затверджено запаси лікувальних вод 13 родовищ із сумарним добовим дебітом 4,6 млн. літрів.

Найвищим потенціалом володіють родовища унікальних і високоефективних за лікувальними властивостями мінеральних вод і розсолів Трускавця, Східниці, Моршина, Закарпатських родовищ.

В регіоні широко розповсюджені мінеральні лікувальні води без специфічних компонентів. Води цього класу відомі в Іршавському, Мукачівському, Тячівському і Хустському районах Закарпаття, в Моршині, Трускавці, Самбірському, Сколівському і Старосамбірському районах Львівської області, Вижницькому, Путильському, Сторожинсцькому районах Чернівецької області, в гірських та передгірських районах Івано-Франківської області.

Карпатський регіон має можливість використовувати для лікування залізисті, бромисті і йодисті, миш'яковисті, родонові та інші мінеральні води, запаси яких практично не використовуються.

До рекреаційних ресурсів регіону належать також озокерит і лікувальні грязі. Бориславське родовище озокериту - найбільше на Україні. Більша ефективність озокериту в порівнянні з лікувальними грязями пояснюється тим, що при термічній обробці озокерит не втрачає лікувальних властивостей і його можна застосовувати для повторного лікування. Щорічно в Бориславському родовищі (Львівська область) добувається близько 700 т медичного озокериту. Запаси родовища, при існуючих обсягах видобутку, забезпечать потреби лікування протягом 100 років.

Ресурсами грязелікування в регіоні є торф'яні грязі Немирів-ського, Великолюбінського, Моршинського родовищ, родовище Шкло у Львівській області, родовище Черче в Івано-Франківській області.

Природний потенціал рекреації органічно доповнюється багатим арсеналом пам'яток історії, культури, архітектури.

Карпатський регіон належить до найбагатших на Україні територій на пам'ятки історії та культури, найстаріші з яких розташовані в районі Дністра та Закарпаття. На території чотирьох областей взято під охорону понад 6 тисяч пам'яток архітектури IX-XX ст., серед яких особливе місце займають споруди Львова, Жовкви, Підгірців, Галича, Ужгорода, Мукачева, Хотина, Чернівців та інші.

Світову славу здобула дерев'яна архітектура Карпат XIV-XIX ст. В регіоні знаходиться ряд археологічних пам'яток міжнародного значення - трипільські поселення на Дністрі, старослов'янські городища в Стільському, Пліснеську, Звенигороді, Василеві, Непоротові, Рухотині; залишки стародавнього Галича в Крилосі, руїни скельних фортець у Спасі, Уричі, Розгірче, Бубнищі.

З Карпатським регіоном пов'язано життя і діяльність Данила Галицького, Ярослава Осмомисла, Івана Вишенського, Маркіяна Шашкевича, Івана Франка, Соломії Крушельницької, Ольги Кобилянської та інших відомих людей. Тут народилися, жили і працювали представники багатьох європейських культур.

В регіоні збереглась багата духовна культура - своєрідні звичаї і обряди, народні промисли, фольклор буковинців, бойків, лемків, гуцулів.

Отже, оцінка рекреаційного потенціалу території показує, що його якісні і кількісні параметри в поєднанні з географічними і економічними факторами є важливими об'єктивними передумовами розвитку рекреаційного комплексу Карпатського регіону. Рекреаційно-туристичний потенціал будь-якої території характеризується наявністю рекреаційних ресурсів, їх кількістю та різноманітністю. За видами ці ресурси можна поділити на кліматичні, ландшафтні, водні, фауністичні, мінералогічні та культурно-історичні, а функціонально вони забезпечують лікування, відпочинок, пізнання природи і культурно-історичних явищ в конкретному регіоні.

Ми у свою чергу пропонуємо щодо покращення санаторно курортних послуг слід звернути увагу на вичерпні джерела. Потрібно ровити нові свердловини для збереження та оновлення існуючої. Також слід звернути увагу на стан комунікації, комунікації повинні відповідати європейським стандартам якості. Рівень кваліфікації персоналу санаторії повинен бути високим, сервіс відповідний до вартості. Обслуговуючий персонал повинен бути привітним та приязним. Також потрібно «розбавляти» лікувальні процедури анімаційними заходами.

3.2 Перспективи розвитку санаторно-курортного господарства Карпатського регіону

Карпатський рекреаційний регіон виступає фактично єдиною територією, яка може реалізувати незадоволений попит населення на оздоровлення і відпочинок. Наслідки Чорнобильської аварії. Порівняно високий рівень екологічної безпеки і наявність великих запасів мінеральних вод для лікування радіаційних захворювань зумовлюють потребу в створенні в Карпатах широкої мережі спеціалізованих оздоровниць для населення, яке потерпіло від радіоактивного забруднення.

Можна навести ще цілий ряд переконливих аргументів на користь рекреаційної орієнтації перспективного розвитку Карпатського регіону.

Природно-ресурсний та історико-культурний потенціал регіону в поєднанні з вигідним географічним положенням в центрі Європи є достатньо вагомою передумовою розвитку системи санаторно-курортного лікування, туризму і відпочинку, орієнтованої як на внутрішнього споживача, так і на обслуговування іноземних туристів.

В Карпатському регіоні розвідано і затверджено запаси лікувальних вод 13 родовищ із сумарним добовим дебітом 4,6 млн. літрів.

Найвищим потенціалом володіють родовища унікальних і високоефективних за лікувальними властивостями мінеральних вод і розсолів Трускавця, Східниці, Моршина, Закарпатських родовищ.

Вуглекислі води - найбільш розповсюджена група мінеральних вод регіону. За ступенем мінералізації вони поділяються на слабо-, середньо- і високомінералізовані та розсоли, а за складом солей -на гідрокарбонатні, натрієві, хлоридно-гідрокарбонатні, хлоридно-натрієві або кальцієво-натрієві.

Сульфідні води належать до дуже цінних мінеральних вод регіону. їх родовища розповсюджені, в основному, в Прикарпатті, в смузі родовищ сірки, і відомі в Львівській, Івано-Франківській і Чернівецькій областях. Вони складають гідромінеральну базу курортів Великого Любеня, Немирова, Шкла, Роздолу, Черче, Брусниці та ін.

В районі м. Сколе, смт. Славське (Львівська область), містечка Верховина (Івано-Франківська область) та в інших місцях відкриті родовища мінеральних вод, значні запаси яких можна використати як гідромінеральну базу великих бальнеологічних курортів. В районі Трускавця детально вивчені дві ділянки скупчення азотних розсолів, виявлених на глибині до 200 м.

Широко розповсюджені в регіоні і мінеральні води з великим вмістом органічних речовин. Зразком цього типу вод є трускавецька "Нафтуся", відома у всьому світі унікальна вода, яка традиційно пов'язується з Трускавецьким і Східницьким курортами. Близькими до неї за властивостями є мінеральні води Борислава.

В регіоні широко розповсюджені мінеральні лікувальні води без специфічних компонентів. Води цього класу відомі в Іршавському, Мукачівському, Тячівському і Хустському районах Закарпаття, в Моршині, Трускавці, Самбірському, Сколівському і Старосамбірському районах Львівської області, Вижницькому, Путильському, Сторожинсцькому районах Чернівецької області, в гірських та передгірських районах Івано-Франківської області.

Карпатський регіон має можливість використовувати для лікування залізисті, бромисті і йодисті, миш'яковисті, родонові та інші мінеральні води, запаси яких практично не використовуються.

До рекреаційних ресурсів регіону належать також озокерит і лікувальні грязі. Бориславське родовище озокериту - найбільше на Україні. Більша ефективність озокериту в порівнянні з лікувальними грязями пояснюється тим, що при термічній обробці озокерит не втрачає лікувальних властивостей і його можна застосовувати для повторного лікування. Щорічно в Бориславському родовищі (Львівська область) добувається близько 700 т медичного озокериту. Запаси родовища, при існуючих обсягах видобутку, забезпечать потреби лікування протягом 100 років.

Ресурсами грязелікування в регіоні є торф'яні грязі Немирів-ського, Великолюбінського, Моршинського родовищ, родовище Шкло у Львівській області, родовище Черче в Івано-Франківській області.

Природний потенціал рекреації органічно доповнюється багатим арсеналом пам'яток історії, культури, архітектури.

Карпатський регіон належить до найбагатших на Україні територій на пам'ятки історії та культури, найстаріші з яких розташовані в районі Дністра та Закарпаття. На території чотирьох областей взято під охорону понад 6 тисяч пам'яток архітектури IX-XX ст., серед яких особливе місце займають споруди Львова, Жовкви, Підгірців, Галича, Ужгорода, Мукачева, Хотина, Чернівців та інші.

Світову славу здобула дерев'яна архітектура Карпат XIV-XIX ст. В регіоні знаходиться ряд археологічних пам'яток міжнародного значення - трипільські поселення на Дністрі, старослов'янські городища в Стільському, Пліснеську, Звенигороді, Василеві, Непоротові, Рухотині; залишки стародавнього Галича в Крилосі, руїни скельних фортець у Спасі, Уричі, Розгірче, Бубнищі.

В регіоні збереглась багата духовна культура - своєрідні звичаї і обряди, народні промисли, фольклор буковинців, бойків, лемків, гуцулів.

Отже, оцінка рекреаційного потенціалу території показує, що його якісні і кількісні параметри в поєднанні з географічними і економічними факторами є важливими об'єктивними передумовами розвитку рекреаційного комплексу Карпатського регіону.

Висновок

Всі народи з незапам'ятних часів знаходили в оточуючому їх середовищі лікувальні засоби. Особливе значення надавалося мінеральним водам, лікувальним грязям і клімату, що застосовувалися для лікування різних захворювань.

Санаторно-курортне лікування не тільки істотно доповнює медикаментозне лікування, але часто використовується як самостійний, альтернативний спосіб лікування.

Вплив природних фізичних чинників, а також режиму рухової активності і раціонального лікувального харчування сприяє підвищенню захисно-пристосувальних сил організму.

Україна, яка за площею становить - 603,7 тис. кв. км., має величезний потенціал для розвитку санаторно - курортних послуг.

Щоб санаторно - курортні послуги надавались, та розвивались потрібні рекреаційні ресурси.

Площа освоєних та потенційних рекреаційних територій в Україні (без радіаційно забруднених) становить 12,8% території країни і розподіляється відповідно до природних особливостей семи рекреаційних регіонів: Карпатський, Придністровський, Дніпровський, Донецько-Приазовський, Поліський, Причорноморський, Кримський.

Україна багата на різоманітні рекреаціні ресурси, тому для кращого та якіснішого вивчення та розвитку рекреаційних територій визначено діцільно розробити рекреаційні райони.

Україна предстевлена різноманітними природними зонами: гірська територія, територія морів, рівнинна територія в них всіх закладені надра рекреаційних ресурсів. Для розвитку цих ресурсів територіальне районування становить основу для перспективного розвитку тої чи іншої території. Головною функціонально-територіальною одиницею рекреаційного районування є район.

Україна володіє унікальними рекреаційними ресурсами, за допомогу яких можна розвивати санаторно-курортне господарство. І надання санаторно-курортних послуг на європейському рівні.

Існує чіткий зв'язок між тенденціями розвитку туризму, рекреації і загальним економічним розвитком. Туристичний ріст дуже чуттєвий до будь-якої економічної зміни. При рості споживання на 2,5 % витрати на туризм зростають на 4%

Важливим політичним фактором є внутрішньополітичної стабільності країни, відсутність військових конфліктів і наявність добросусідських відносин між державами. Такий фактор, як наявність міждержавних і міжурядових угод по співробітництву в сфері економіки, торгівлі і культури, також впливають на розвиток рекреації.

Можемо зробити виснувок, що Карпатський рекреааційний район володіє всіма рекреаційними ресурсами які можуть і повиння бути використані для надання санаторно-курортних послуг.

Також Карпати мають всі шанси вийти на європейських рівень, але за умови, що вихід з кризи буде проходити через розвиток надання санаторно-курортних послуг.

Санаторно - курортні послуги на Ураїні розвиваються швидкими темпами, деколи такі темпи призводять до важких наслідків. Проблемою є визначення та розподіл земель. В Україні земельні території хороняються законом. До цього часу територія охоронних зон у балансі всіх видів земель України, - як певна категорія земель, - кількісними показниками законодавчо не визначена, а зовнішні межі всіх видів охоронних зон практично не встановлюються (за спеціально розробленими проектами), а якщо і/або виділяються, то тільки для незначної частини об'єктів.Таким чином, при опрацюванні Схем територіального планування особливу увагу слід приділяти необхідності створення резервного фонду земель охоронного призначення.