Туризм в Скандинавських країнах

Сучасні тенденції розвитку туризму в Скандинавських країнах в контексті глобалізаційних процесів у світі. Характеристика туристичного потенціалу Швеції, Норвегії та Фінляндії. Оцінка конкурентоспроможності країн на міжнародному туристичному ринку.

Рубрика Спорт и туризм
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 20.03.2012
Размер файла 216,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Глобалізація світової економіки, що динамічно розвивалась у 1990-х рр. - на початку XXI ст., вплинула і на розвиток туристичного сектору. Зростання попиту на туристичні послуги призвело до утворення гострої конкуренції та поширення багатьох наднаціональних корпорацій у туристичній торгівлі та готельній індустрії. Розповсюджене використання найновітніших технологічних рішень, поряд із іншими сучасними засобами транспорту, комп'ютерними системами бронювання та резервування готелів, продажем туристичних подорожей чи сучасних ліній обслуговування призвело до зародження феномену міжнародного масового туризму, який отримав назву «технізований туризм».

Сучасний туризм відкриває особливості масового туристичного продукту разом із його стандартизацією та серійним виробництвом, спеціалізацією та різноманітністю його пропозицій, а також із сучасним продажем та рекламою, часто віртуальною. Розвиток світової економіки туризму є результатом задоволення людських потреб, починаючи з потреби на відпочинок та дозвілля, відновлення фізичних сил, споживацьких потреб і закінчуючи розумовими потребами: новий досвід, сприйняття та пізнання. Значення та роль туризму на регіональному та міжнародному рівнях можна помітити завдяки обсягу туристичних маршрутів, кількості робочих місць у туризмі та суміжних галузях, обсягу валютних надходжень завдяки туризму та витратам на туризм і дозвілля. Нові напрямки та тенденції в міжнародному туризмі є також похідною геополітичних змін. Розпад тоталітарної системи, демократизація суспільств у колишніх соціалістичних країнах, а також становлення Європейського Союзу стали найвражаючими подіями, що вплинули на масовий розвиток міжнародного туризму, який можна вважати унікальним феноменом ХХ ст. [18, 205].

Перш ніж надати оцінку конкурентоспроможності Швеції, Норвегії та Фінляндії, потрібно дати визначення туристичного продукту, розглянути його складові та принципи формування (виробництва), коротко зупинимось на характеристиці послуги як специфічного виду товару. Товаром взагалі називаємо те, що може задовольнити будь-яку необхідність суспільства або окремого індивідуума і пропонується для продажу на ринку. Товар може бути матеріальний (олівець, стіл, стілець) і нематеріальний (ідея, винахід, послуга). Найкращим товаром є той, який може якнайповніше задовольнити будь-яку необхідність по прийнятній ціні [7, 98].

Послуга - це будь-яка дія чи вигода, яка надається однією стороною іншій і на відміну від товару має специфічні, тільки їй притаманні характерні риси. До переліку таких особливостей можна віднести її незбереженість, уявність, зміну якості та ін. Незбереженість послуги визначається тим, що вона надається одноразово і її неможливо залишити для використання ще раз. При повторному використанні це вже буде нова послуга. Уявність послуги - це уява результату, який буде після отримання послуги. Але ніяку послугу неможливо побачити до її отримання. Зміна якості послуги - якість послуги змінюється в кожний момент її надання. Кожна нова послуга надається в змінених умовах: настрій, стан здоров'я, вплив зовнішнього середовища, пора року, ступінь втоми та ін.[16, 302].

Згідно з Міждержавним стандартом (ГОСТ 28681.0), «Туристична послуга - результат діяльності туристичного підприємства по задоволенню відповідних потреб туристів». До складу туристичних послуг входять: бронювання, оформлення документів, всі види перевезень, розміщення, харчування, екскурсії й атракції, медичний супровід і страхування, послуги гідів-перекладачів та інше забезпечення. Перелік послуг кожного туру різний і визначається програмою перебування. Туристична послуга є складовою туристичного продукту. І якщо туристична послуга може бути придбана і спожита тільки в місці її виробництва, то туристичний продукт може бути придбаний і за місцем проживання, але спожитий тільки на місці виробництва туристичних послуг. Виробництво туристичного продукту - це процес перетворення ресурсів на туристичний продукт, який відбувається на різних господарюючих суб'єктах: від натурального селянського господарства до сучасного підприємства. Будь-який продукт, навіть із найкращими споживчими властивостями, рано чи пізно витісняється з ринку іншим, більш вдосконаленим. Не може бути вічного продукту, бо з часом попит на нього падає і отриманий від реалізації прибуток настільки малий, що подальша торгівля ним стає економічно невигідною. Кожний продукт, в тому числі туристичний, проходить у своєму розвитку чотири послідовні стадії: впровадження, зростання, зрілість і спад [22, 305].

Індустрія туризму характеризується тим, що основна увага в ній при створенні системи якості продукту звертається на якість сервісу. Якість сервісу - ключ до комерційного успіху. Готелі і ресторани, екскурсійні бюро і туристичні агентства часто при абсолютно однаковій матеріальній базі та ідентичному напрямку діяльності відрізняються один від одного тільки рівнем сервісу, що є інколи головним в конкурентній боротьбі. Під конкурентоспроможністю продукції розуміють сукупність її властивостей, що відбиває міру задоволення конкретної потреби проти репрезентованої на ринку аналогічної продукції. Вона визначає здатність витримувати конкуренцію на ринку, тобто мати якісь вагомі переваги над виробами такої ж продукції інших виробників.

У процесі виробництва туристичного продукту матеріалізуються найважливіші (визначальні) елементи його конкурентоспроможності. Це, як ми уже назвали, - якість і витрати. Визначаючи конкурентоспроможність продукту, виробник має обов'язково знати вимоги потенційних покупців та оцінки споживачів. Тому формування конкурентоспроможності починається з визначення суттєвих споживчих властивостей, за якими оцінюється принципова можливість реалізувати продукт на відповідному ринку, де покупці постійно порівнюватимуть його характеристики з продуктами конкурентів щодо міри задоволення конкретних потреб і цін реалізації [19, 56].

Для визначення конкурентоспроможності туристичного продукту виробнику необхідно знати:

- конкретні вимоги потенційних покупців (споживачів) до пропонованого на ринку продукту;

- можливі розміри та динаміку попиту на продукт;

- розрахунковий рівень ринкової ціни;

- очікуваний рівень конкуренції на ринку;

- визначальні параметри продукту основних конкурентів;

- найбільш перспективні ринки для відповідного продукту та етапи закріплення на них;

- термін окупності сукупних витрат. Ці та інші фактори і їх реальний прояв переконливо свідчать, що конкурентне середовище на туристичному ринку повинно бути предметом самостійного вивчення і оцінки, а відносини між суб'єктами ринку, які складаються в ході конкурентної боротьби і визначають інтенсивність конкуренції, є важливим напрямком маркетингових досліджень [3, 44].

Аналіз конкурентів і вироблення конкретних дій у відносинах головних суперників інколи приносять навіть більше користі, ніж вагоме реальне зростання. Знаючи сильні і слабкі сторони конкурентів, можна оцінити їх потенціал, цілі, теперішню і майбутню стратегії. Це дозволить стратегічно точно зорієнтуватись на тому, де конкурент слабший. Країнам Скандинавії доводиться спеціалізуватися в деяких видах діяльності і багато торгувати з іншим світом. Тільки так можна стати багатим. Але при цьому постійно доводиться піклуватися про власну конкурентоспроможність і підвищувати її - або з допомогою інновацій, або за рахунок застосування нових маркетингових стратегій. Інвестування в людський капітал дає можливість готувати кваліфіковані кадри, розвивати високоякісне виробництво і домагатися конкурентоспроможності на світовому ринку.

Скандинавські країни представляють собою яскравий приклад конкурентоспроможних інноваційних економік, стабільно займаючи лідируючі місця в рейтингу конкурентоспроможності економік світу, що складається Всесвітнім економічним форумом. На відміну від більшості країн Європи, які володіють аналогічними широкими та універсальними системами соціальних гарантій, але стикаються з серйозними проблемами, як політичного, так і соціально-економічного характеру, Скандинавські країни зберігають високу динаміку розвитку. Цьому сприяє поєднання унікальних умов Скандинавських країн - історичні традиції егалітаризму, наявність у суспільстві політичного компромісу з основних питань розвитку країн, високий рівень соціального згуртування і колективізму, широкі права профспілок. Не менш значущим умовою конкурентоспроможності економік Скандинавських країн є їх ефективна трансформація в нових умовах. В останнє десятиліття Скандинавські країни зробили масштабні зусилля у сфері інноваційного та технологічного розвитку, приділяючи величезну увагу освіті та науковим дослідженням [57].

У недавньому дослідженні Організації економічного співтовариства і розвитку порівнювалися споживчі ціни на одні й ті самі товари в різних країнах. Виявилося, що у Фінляндії ціни на безалкогольні напої, цигарки, хліб, газети, книги та житло вищі на 16-17% ніж у інших країн зони євро. З усіх країн лише Данія, що не входить до зони євро може скласти Фінляндії конкуренцію, що правда данські ціни перевищують фінські в середньому лише на 2%. А от світовий рекорд, як і раніше, утримує Норвегія. Вона перевищила результати Фінляндії на 19% [30, 18].

Виконання країною певних функцій в світовому туристичному процесі залежить від рівня розвитку національної індустрії туризму, яка здатна задовольнити як потреби вітчизняного, так і зарубіжного споживача завдяки створенню конкурентоздатного туристичного продукту. Створення такого турпродукту повинно базуватися не тільки на абсолютних цінностях, оскільки не всі країни мають унікальні ресурси. Країни-сусіди здебільшого мають аналогічні ресурсні можливості, в той же час найінтенсивніший туристичний обмін спостерігається саме між цими країнами, спираючись на соціально-економічний і соціокультурний потенціал країни, здатний створити потужну індустрію туризму [2, 58].

Наприклад, у Гельсінкі, щоб визначити конкурентоздатність туристичного ринку міста проводять щорічний престижний інтернет-конкурс «Best of Helsinki Awards», на якому вибирають найкраще в туристичній індустрії. Конкурс проводить Бюро по конгресах і туризмі на сайті www.bestofhelsinki.fi.

Останнє голосування проводилося з січня по жовтень 2010-го року уже п'ятий раз. Більше 20 тис. людей залишили свій голос за той чи інший об'єкт пов'язаний з туризмом у столиці Фінляндії. У кожній номінації представлені п'ять претендентів. Оцінювали їх за значенням продукту, послуг або об'єкта, ефективністю роботи і бажанням спілкуватися із клієнтами [48].

У результаті були визначені переможці в різних номінаціях. У таких номінаціях названо: найкраща місцевість столиці - фортеця Суоменлінна, місце для сімейного відпочинку - плавальний центр Мякелянрінне, туристичний сервіс - інтернет-журнал «Helsinki This Week», найліпший Nordic Oddity («бзік півночі») - фестиваль важкої музики під відкритим небом Tuska, зимовий захід - гельсінський різдвяний ярмарок від компанії «The Travel Experience Oy», приміщення для проведення конгресів і зборів - готель «Radisson Blu Royal Hotel» [41].

Найбільшою проблемою туристичної діяльності в Норвегії є недостатня реклама і ціни на продукти. Хоч за десять років Норвегія витратила два мільярди крон для того, щоб залучити більше туристів у країну. Однак потік іноземних туристів до Норвегії зараз знаходиться на рівні 1998 року. І в цьому Норвегія програє боротьбу за іноземних туристів. Значною мірою це є наслідком кризи в Європі, однак, Норвегія втратила більше іноземних туристів, ніж інші країни, наприклад Швеція. Експерти та керівники туристичної галузі вважають, що збільшення грошових витрат є невірним кроком. Слід використовувати більше часу і зусиль на те, щоб зробити Норвегію більш привабливою для європейців. Тому у Норвегії йде рівняння на шведів оскільки в 2009 році Швеція стала єдиною країною Скандинавії, де виріс рівень іноземного туризму. Більше того, серед всіх європейських країн лише Швеції вдалося збільшити частку в'їзного туризму в порівнянні з 2008 роком. У 2009-му іноземні туристи провели в Швеції 12900000 доби, в порівнянні з попереднім роком зростання склало 3,5% [15, 302].

За останні кілька років Швеція постійно збільшує свою частку на ринку в'їзного туризму: сьогодні майже кожен четвертий іноземець, який приїжджає до Скандинавії, зупиняється в Швеції. Норвегію, яка займає друге місце на загально скандинавському ринку, відвідує лише кожен п'ятий іноземний турист. Падіння найбільше відчула Данія: у 2009-му іноземні туристи провели в країні на 2 млн. діб менше, ніж роком раніше. «Шведи працюють краще за нас. Це показують цифри», - визнає директор департаменту туризму Innovation Norway (державна організація, що займається просуванням норвезького бізнесу за кордоном) Пер-Арне Туфтін. Шведи не тільки краще продають туристичні послуги, але й ефективніше займаються маркетингом, особливо в порівнянні з Норвегією [8, 74].

Так, щорічні державні витрати на рекламу норвезьких турпослуг за кордоном за останні п'ять років подвоїлися і становлять більше 30 млн. євро. А шведський рекламний бюджет не перевищує 18 млн. євро. «Ми стали більш ефективними і працюємо не так, як раніше», - підтверджує виконавчий директор організації VisitSweden Томас Брюль. Він вважає, що для залучення клієнтів слід давати більше інформації про туристичні напрямки, послуги і визначні пам'ятки, а не витрачати гроші на рекламу на зупинках громадського транспорту. Необхідно також працювати з конкретними цільовими групами, особливо у великих містах, приділяючи особливу увагу Інтернету. «Більше авіаційних рейсів, кращі продажі і вміло скроєні маршрути», - конкретизує Брюль [50]. Щоправда представники норвезького і датського туристичного бізнесу схильні пояснювати шведський успіх іншими чинниками - більш низькими цінами і відносно дешевою місцевою валютою. Може й так оскільки нещодавно опубліковані ЦСУ Норвегії дані показують, що рівень цін на продовольчі товари в країні значно перевищує середній по Євросоюзу. Крім їжі, Норвегія обганяє європейських сусідів за цінами на тютюн і алкоголь. Норвезькі ціни на їжу лякають іноземних туристів. Ціни на їжу та безалкогольні напої в Норвегії вище середніх по ЄС на цілих 54 відсотки. За Норвегією ідуть Швейцарія та Данія, де рівень цін на їжу і напої на 41 і 39 відсотків вище «середньоєсовських». У сусідній Швеції, куди норвежці часто вирушають за покупками, їжа і напої коштують на 32 відсотки дешевше, ніж в Норвегії. Особливо дороге в Норвегії молоко, сир і яйця - ціни на ці продукти перевершують середні по ЄС на цілих 69 відсотків. Норвезькі ціни на м'ясо вище середньоєвропейських на 62 відсотки. Першість на тютюнові вироби в Європі ділять Норвегія та Ірландія, тут встановлені найвищі акцизи на ці види товарів. Норвезькі ціни вище середніх по ЄС на 19 відсотків, а ірландські - на 17 відсотків. Ціни на алкоголь у Норвегії також вище, ніж у середньому по ЄС, на 34 відсотки. За Норвегією слідує Фінляндія, де рівень цін на алкоголь складає 127 відсотків від середнього по ЄС. У Данії та Швеції алкоголь коштує приблизно на 40 відсотків дешевше, ніж в Норвегії [65].

В останні десятиліття ХХ - початку ХХІ ст. туризм став невід'ємною частиною сучасного стилю життя та важливим чинником міжнародних інтеграційних процесів. Завдяки науково-технічному прогресу, світ перетворився в єдиний простір, відстань перестала бути бар'єром для бажаючих зробити подорож. При виборі місця для відпочинку туристи часто оминають Скандинавські країни. Вони вважають, що це холодні і нецікаві країни, в яких крім чистоти і високих цін важко знайти щось варте уваги.

Частка туризму у валовому національному продукті Скандинавії невелика (близько 2%), але значення цієї галузі господарства для держав важко переоцінити: він не тільки сприяє розвитку легкої, харчової промисловості, сфери послуг, а й допомагає збереженню народних традицій і ремесел, вносить свою частку у розв'язання проблем зайнятості (тут працює понад 60 тис. постійних працівників, кількість яких доповнюється сезонними робітниками різних професій у впродовж року). На міжнародному ринку туристичних послуг Фінляндія, Норвегія та Швеція позиціонується як країни пізнавального і гірськолижного туризму, активного літнього відпочинку, із значними природними ресурсами: озера, річки та ліси. Таким чином, Фінляндія, Норвегія та Швеція, дуже дорогі для туристів. Це неминуче впливає на їх конкурентоспроможність на міжнародному туристичному ринку.

2.2 Характеристика туристичного потенціалу Швеції, Норвегії та Фінляндії

Історико-культурний потенціал країни (регіону) є основою культурного (пізнавального) туризму і охоплює все соціокультурне середовище з традиціями і звичаями, особливостями побутової та господарської діяльності. Мінімальний набір ресурсів для пізнавального туризму може дати будь-яка місцевість, але для його масового розвитку потрібно певна концентрація об'єктів культурної спадщини: пам'ятники археології, малі та великі історичні міста, сільські поселення, музеї, театри, виставкові зали, інфраструктура, об'єкти етнографії, народні промисли і ремесла і т.д. При відвідуванні іншої країни туристи сприймають в цілому культурні комплекси, складовою частиною яких є природа. Особливості культури різних регіонів світу все частіше спонукають людей проводити відпустку в подорожі. Об'єкти, відвідувані туристами, сприяють їх духовному збагаченню, розширенню кругозору. Культура є одним з основних елементів туристського інтересу. Пам'ятники історії, культури і природи є національним надбанням країни.

Скандинавський півострів - найбільший у Європі (800 тис. км2). Він витягнутий з північного сходу на південний захід між 71 і 56 ° с.ш. і оточений островами. Найбільші - Готланд, Еланд, Борнхольм. Біля західного узбережжя півострова - тисячі дрібних островів. На півночі Скандинавський півострів має широкий зв'язок з материком, на півдні від рівнин Середньої Європи його відокремлює система проток між Північним і Балтійським морями. Західне узбережжя півострова омивають води Норвезького і Північного морів, північне узбережжя звернено до Північного Льодовитого океану. На півострові розташовані дві держави - Швеція і Норвегія і північно-західна частина Фінляндії, основна територія якої відокремлена від Скандинавського півострова Ботнічною затокою Балтійського моря [29, 195].

Геологічна будова і рельєф як умова туристичної діяльності. Гірські породи, що складають Скандинавський півострів, мають дуже древній вік. Велика частина цієї території, переважно в межах Фінляндії та Швеції, відноситься до Балтійського кристалічного щита - древньому «тімені» Європи, де на поверхню виступає докембрійський фундамент, а більш молоді осадові породи майже повністю відсутні. На заході, головним чином у Норвегії, простягаються калідонські складчасті структури. В останні кілька сотень тисяч років Скандинавський півострів був центром материкових зледенінь, звідки потужні потоки льоду розходилися в різні боки. Вони руйнували і вирівнювали древні гори. Багаторазові заледеніння, останнє з яких закінчилася у Північній Європі близько 8 тисяч років тому, залишили після себе гряди пагорбів з льодовикових насосів і нагромадження каменів-валунів. Звільнившись від величезної ваги крижаного панцира, Скандинавський півострів в останні тисячоліття відчував повільне підняття, яке продовжується і в наші дні [38].

Рельєф східної частини Скандинавського півострова являє собою невисоку хвилясту рівнину. На ній чергуються виходи гранітів та гнейсів у вигляді оброблених льодовиком так званих баранячих лобів і кучерявих скель, довгі і вузькі пасма льодовикових відкладень - численні западини і пониження, зайняті озерами. На півночі і заході Скандинавського півострова простягнулися Скандинавські гори, відповідні калідонським складчастим структурам. Довгий час гори руйнувалися і вирівнювалися під впливом води і вітру, а потім під час новітніх рухів їх вирівняна поверхня була розбита скидами і розломами. Одні частини її підвелися, інші опустилися. Так утворилися фьельди - окремі плосковерхі масиви, над вирівняною одноманітною поверхнею яких де-де піднімаються скелясті загострені вершини. Самі великі і високі фьельди розташовані в південній частині Норвегії. Це плоскогір'я Ютунхеймен, Хардангервідда, Доврефьелль, Телемарк [51].

Західні схили Скандинавських гір обриваються в бік Норвезького і Північного морів. Пологі східні схили уступами спускаються до розташованого на півночі Швеції Норрландскому плоскогір'я. Воно нахилене у бік Балтійського моря, прорізано численними річковими долинами і вкрите великими хвойними лісами. Узбережжя Скандинавського півострова сильно порізано. На заході, в Норвегії, воно розчленоване фіордами - далеко вдаються в сушу глибокими звивистими затоками з високими скелястими берегами. На сході буяють затоками берега Фінляндії та Швеції оточені шхерами - величезними скупченнями дрібних скелястих відшліфованих материковим льодом острівців. Геологічна будова і рельєф є важливою складовою у розвитку туристичної індустрії на території Скандинавського півострова, так як саме рельєф і природний ландшафт приваблює туристів у цей регіон. Особливо фіорди, які є однією з головних визначних пам'яток цього регіону і про які чули всі, але навіть підготовлених мандрівників побачене неодмінно захоплює [53].

Клімат та особливості погод у регіоні. Майже весь Скандинавський півострів, за винятком крайньої півночі, розташований у субарктичному поясі, лежить в північній половині помірного пояса. При цьому він знаходиться під безпосереднім впливом водних мас Атлантичного і південно-західній частині Північного Льодовитого океанів і їх морів, значно пом'якшують суворість його клімату. Великий вплив на формування природних умов мають теплі течії, «витоком» яких служить могутній Гольфстрім. Омиваючи берега Скандинавії, ці течії помітно підвищують температуру води і повітря і створюють сприятливі умови для розвитку традиційних галузей господарства - рибальства і судноплавства, пом'якшує вплив океану на клімат Скандинавії, особливо проявляється на заході - в Норвегії та південно-західній Швеції. Для цих областей характерна м'яка зима, майже безморозна, з сильними вітрами і дощами, прохолодне літо і рясне зволоження. Клімат східної частини Скандинавського півострова більш континентальний. Це пояснюється бар'єрною роллю Скандинавських гір по відношенню до вологих західних вітрів з Атлантики, а також більш частим проникненням повітряних мас з півночі і північного сходу. Тому на сході порівняно тривала морозна зима зі стійким сніговим покривом [68].

Гідрологічна і гідробіологічна характеристика морів, що омивають регіон. Найбільш характерна загальна риса географічного положення країн Скандинавського півострова - їх приморське, або, точніше, морське, положення. Море завжди відігравало і продовжує грати дуже важливу роль у формуванні господарства півострова. Воно робить сильний вплив на структуру економіки, вигляд міст і економічних районів. По відношенню до моря країни Скандинавського півострова розташовані по-різному. Так, приміром, Фінляндія віддалена від океанських шляхів і оточена замерзаючими взимку Ботнічною і Фінською затоками Балтійського моря, температура води якого влітку становить 15... 16 ° С, а взимку 2 ° С. Глибини Балтійського моря невеликі, в середньому 50 м., в затоках значно менше. До складу фауни ж Балтійського моря поряд з реліктовими арктичними (наприклад, балтійський тюлень) і північноатлантичними елементами входять деякі прісноводні види (лящ, щука, тепер вже рідкісні балтійські сиги, та ін.) До унікальних представників іхтіофауни відноситься вугор. Головна промислова риба Балтійського моря - оселедець, ловлять також тріску, палтуса, кільку. Особливо цінна риба - балтійський лосось [72].

Якщо ж говорити про територію Швеції, то вона омивається водами Північного моря. На режим, якого великий вплив робить суша, яка оточує її з трьох сторін. Тому в морі, особливо на півдні і сході, спостерігаються значні коливання температури повітря та води (від 0 до 8 ° С взимку і від 12 до 18°С влітку). Фауна ж Північного моря близька до фауни Атлантичного океану. Великі рибні багатства, зосереджені головним чином на численних мілинах, роблять це море одним з великих районів рибальства. Найбільше значення мають оселедець, тріска, камбала, макрель.

Що ж стосується Норвегії, то вона омивається крім Північного моря ще й Норвезьким, яке є найбільшим у даному регіоні. Завдяки теплій Норвезькій течії море повністю не замерзає, температура води на поверхні не опускається нижче 3 ° С. Норвезьке море дуже багате рибою, особливо оселедцем, макреллю і тріскою. Але в даний час улови риби в Норвезькому морі істотно скоротилися.

Річки, озера, водосховища як туристський ресурс Скандинавського півострова. Історія розвитку та сучасні кліматичні умови регіону яскраво відображені в особливостях річок і озер, які утворюють єдину, складно розгалужену мережу. Озера часто являють собою розширення річкових долин, а багато річок служать протоками між великими озерами. Морфологічні особливості водної мережі обумовлені тим, що вона сформувалася геологічно зовсім недавно - після відходу четвертинних льодовиків. Цим пояснюється невиробленість профілів річкових долин і велика кількість порогів і водоспадів.

Живлення річок головним чином снігове, на заході - снігове і дощове і почасти льодовикове. Всі річки, за винятком гірських річок Західної Норвегії, замерзають на більш-менш тривалий час. На півночі період льодоставу триває до 5 - 6 місяців. Довжина річок невелика. Найбільша - Гломма - досягає всього 611 км, Кемійокі - 552 км, Турнеельвен - 565 км. Судноплавне значення річок невелике. Тільки найбільші з них придатні для судноплавства на окремих ділянках, зазвичай, у нижній течії. Зате всі ріки Скандинавії широко використовуються для лісосплаву. Гідроенергетичне значення річок особливо велике тому, що регіон практично позбавлений запасів мінерального палива. Гідроелектростанції забезпечують 99% потреби в електроенергії Норвегії, більше 60% - Швеції, 40% - Фінляндії. Каскади ГЕС створені на річках Лулеельвен (Швеція), Кемійокі (Фінляндія), на дрібних річках Південної та Західної Норвегії [74].

Химерне і різноманітне чергування суші і води - найчудовіша особливість ландшафтів Скандинавії. Адже не дарма Фінляндія отримала назву «країна тисяч озер». Навіть за приблизними підрахунками, загальна кількість їх досягає 60 тисяч, і вони займають близько 10% всієї площі. Зазвичай озера рясніють численними затоками, півостровами й островами, з'єднані між собою протоками і утворюють розгалужені озерні системи. У центральному внутрішньому районі на частку озер припадає від 1 / 4 до 1 / 2 загальної площі, і цей район називається Озерним плато.

Зональна рослинність. У рослинному покриві Скандинавського півострова панують хвойні ліси. На крайній півночі є ділянки типових рівнинних тундри і лісотундри з мохами, лишайниками, ягідними кустарничками, карликовою берізкою, ялівцем. Але вже трохи південніше 70-ї паралелі лісотундра поступається місцем північній тайзі на глеєво-підзолистих грунтах, а тундра переходить в гори, утворюючи пояс гірської тундри, який займає верхні частини схилів фьєльдів Скандинавського нагір'я і височин Північної Фінляндії. Серед гірської тундри зустрічаються ділянки типових альпійських лугів з злаковою і різнотравною рослинністю. У цьому поясі є багаті пасовища, куди на літній час переганяють худобу. У деяких районах Норвегії у високогірному поясі на осушених дільницях створені штучні луки [54].

Нижче пояса високогірної тундрової рослинності виділяється пояс криволісся з переважанням берези. Протяжність цього субальпійського пояса по висоті близько 100 м., а на півдні - 200 - 300 м. Крім берези в лісах зустрічаються ялівець, жимолость, карликова верба і верес. У вологих місцях ліс має пишний трав'яний покрив з різних красиво квітучих рослин - герані, конвалії, фіалок, осок. Березові ліси утворюють не тільки верхню межу лісу в горах, але і північну: на рівнинах вони ростуть також в перехідній смузі між лісотундрою і хвойними лісами. Нижні частини схилів Скандинавських гір і великі плоскогір'я і рівнини східної Скандинавії і Фінляндії покриті хвойними лісами, які є основним типом рослинності Скандинавії і складають найбільше природне багатство Швеції та Фінляндії. У лісах Норвегії переважає ялина, у Швеції ялина і сосна представлені приблизно однаково, хоча рідко утворюють змішані деревостани, а у Фінляндії панівна хвойна порода - сосна [59].

Між 61 і 60 ° с.ш. хвойні ліси переходять у змішані. У них окрім ялини і сосни ростуть в'яз, клен, липа і різні види дубів. На крайньому півдні - на півострові Сконе - з'являється бук. На Средньошвецькій низовині і приморській рівнині Південної Фінляндії лісу майже повністю вирубані і замінені ріллею, садами і штучними лісонасадженнями. Західне узбережжя Скандинавського півострова і прибережні острови, відкриті вологим і різким вітрам з океану, обнесені слабо. Тут панують верещатники з густим моховим покривом. Вони складаються головним чином з звичайного або рожевого вересу, місцями зустрічається західноєвропейський верес. До вересу домішуються папороті, чорничник, брусничники і обліпиха. Ділянки вересових заростей чергуються з галявинами та болотами, які зустрічаються головним чином на островах. На крайньому півдні Норвегії картина змінюється. Там в захищених від вітрів місцях, особливо в гирлах великих фіордів, з'являються широколистяні ліси, яскраво зелені луки і фруктові сади, що оточують численні селища [66].

Фауна Скандинавського півострова. На території Скандинавського півострова переважають лісові тварини. Велика частина хижаків винищена або вони дуже рідкісні. Майже зовсім зникли ведмеді, вовки, лисиці. Багато тварин знаходяться під охороною. У лісах, іноді навіть близько від населених пунктів, живуть білки, зустрічаються благородний олень і косуля, поширені різні лісові птахи, що мають промислове значення: рябчики, глухарі і тетерева. Птахами рясніють також морські узбережжя і прибережні острови. Багато водоплавних птахів (качок, гусей, лебедів) водиться на внутрішніх водоймах. Майже 60 водно-болотних угідь загальною площею більше 500 тис. га взяті під охорону та включені до списку Рамсарської конвенції як місцеперебування, що мають міжнародне значення. Дуже багата фауна прибережних вод Скандинавії. Біля берегів Норвегії у великій кількості водяться тюлені, вони часто заходять у фіорди. Один вид тюленя зустрічається в Ботнічній затоці. Великі рибні багатства. Біля західного узбережжя Скандинавського півострова ловлять тріску, оселедець, макрель, морського окуня. У річках і озерах водяться навага, лосось і озерна форель [66].

Культові споруди. На території Скандинавського півострова існує кілька культових споруд, так, наприклад, у Швеції - гробниця короля з Ківіка, розташована на південно-сході шведської провінції Сконе, знаменита як за конструктивними особливостями, так і своїми розмірами; наскальні рельєфи в Танума, що налічують близько 3000 малюнків, згрупованих більш ніж у 100 місцях уздовж 25-кілометрової лінії і вік яких становить від 3800 до 2600 років; Стара Упсала, найбільший культовий і політичний центр язичницької Скандинавії.

У Фінляндії - Собор Успіння Пресвятої Богородиці, що є кафедральним собор православної церкви Фінляндії; Гельсінський храм, розташований в місті Еспоо і є сто двадцять четвертим діючим храмом Церкви Ісуса Христа Святих останніх днів.

У Норвегії - Верф Брюгген, внесена до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО; Вега - муніципалітет в губернії Нурланн, що складається з 6500 островів архіпелагу, знахідки свідчать про те, що ці місця були заселені ще з кам'яного віку; Гейрангер-фіорд - фіорд у регіоні Суннмере, головною визначною пам'яткою якого є водоспади - Сім сестер, Фата нареченої і Наречений, внесений до списку спадщини ЮНЕСКО; наскальні малюнки в Альті; Нідароса - національна святиня Норвегії і найбільше культова споруда Скандинавії [70].

Пам'ятки природи і мистецтва на території Скандинавського півострова. Під час відвідування Скандинавського півострова, можна познайомитися з величезною кількістю пам'ятників, як природи, так і мистецтва. На території держави Фінляндії можна побачити пам'ятник імператору Олександру II, який розташований в Гельсінкі, лютеранський Кафедральний собор, палац Держради. Найбільш цікаві визначні пам'ятки міста - Палац Фінляндія, вирубана в скелі церква на площі Темппелінаукио, пам'ятник Сибеліусу, Успенський собор і новий Палац опери. Поряд з містечком Савонлінна розташований розкішний замок Олавінлінна. Заснований в 1475г., Олавінлінна повинен був захищати східний кордон шведсько-фінської імперії. Але найбільша кількість пам'ятників культури зосереджено в місті Турку, перш за все через те, що саме це місто було першою столицею Фінляндії, і є найстарішим містом країни. Тут можна побачити Луостарінмеке, єдина в місті будівля, що збереглася ще з часів середньовіччя. У північній частині розташований середньовічний Кафедральний собор, національна усипальниця євангелістсько-лютеранської церкви Фінляндії, датована XIII століттям. Взагалі фортеця Турку, заснована в 1280 році, - найвідоміша історична споруда у Фінляндії. Її будинки - своєрідні музеї. Їх інтер'єр відтворює атмосферу того чи іншого історичного періоду. Турку - місто, розташоване на південному узбережжі Фінляндії. При в'їзді в нього з боку Швеції, воно схоже на ворота, що ведуть у країну [45].

Але й інші держави, розташовані на території Скандинавського півострова, нітрохи не поступаються Фінляндії за кількістю пам'яток культури та мистецтва. Так, наприклад, Швеція, яка рясно наділена не тільки природною красою, а й пам'ятками культури. На території цієї країни ми можемо побачити знаменитий Королівський палац з королівською каплицею і Античним музеєм Густава III, а також Двірцеву церква, собор Св. Миколи (XIII-XV ст., Місце коронації шведських монархів), Збройну палату, Королівський монетний двір, Казначейство, палац Укceншepна і Teccинcкий палац. Ha ocтpoві Pіддapxoльмeн, який дослівно перекладається як лицарський острів, розташовано кілька унікальних палаців - Палац Bpaнгeля, Палац Cтeнбoкк і Палац Бyндe, в якому зараз розміщується Bepxoвний cyд. Також цікава Ріддархольмськая церква (XIII-XV ст.), Місце поховання шведських королів і аристократів і Будівля Парламенту, розташоване на острові Хельгіндсхольмен і відкрите для відвідування, в підвалі якого розташований підземний музей середньовічного Стокгольма [73].

Але самі знамениті пам'ятники мистецтва і туристичні визначні пам'ятки столиці розташовані на острові Юргорден, розташованому на схід від історичного центру Стокгольма. Тут ми можемо побачити палац Розендаль, вежу Kaкнеcтopнет, висота якої 155метрів, а вся південна частина Юpгopдeнa представляє собою частину величезного, і поки єдиного в світі, Еко-Парку. Також варто відвідати палац Розерсберг з експозицією інтер'єрів XVIII-XIX століть і палац Стромсхольм з експозицією шведського мистецтва XVII століття, вищою школою верхової їзди і гіпологічним центром. Також варто відвідати район Кунгсхольмен, який відомий, перш за все, своєю Ратушею, де традиційно проходить церемонія вручення Hoбeлeвcкіx премій. Вежа ратуші, з позолоченим куполом, є емблемою Стокгольма і прекрасним оглядовим майданчиком. У передмісті знаходиться резиденція шведської королівської сім'ї - знаменитий палац Дротнингхольм з чудовим парком і Дротнінхольмскім придворним театром, в якому кожне літо проходять оперні та балетні вистави і концерти в оригінальних декораціях XVIII ст. На захід від Стокгольма лежить найстародавніша королівська резиденція країни - замок Гріпсхольм, чиї інтер'єри вважаються одними з найрозкішніших у Європі [46].

Що ж стосується Норвегії, то тут можна побачити «суміш» зі старої і нової архітектури з великою кількістю пам'яток культури і мистецтва. Так, наприклад, замок Акерсхус з музеєм Опору, ворота Карла Джонса і Фредерікс, будівля Парламенту, Королівський палац у парку Слоттспаркен, будівля Національного театру, знаменитий Фрогнер-парк з гігантським скульптурним ансамблем роботи Густава Вігеланна. Але найбільша кількість пам'ятників мистецтва сконцентровано в місті Берген. Тут можна подивитися фортецю Бергенхюс, вежу Розенкранца, Маріякіркен (церква Святої Діви Марії, XII ст.) І сотні «пряникових будиночків» під черепичними дахами, що складають основну красу міста [73].

Музеї краєзнавчі, історичні, образотворчих мистецтв та інші. Важливою складовою для розвитку туризму в регіоні є наявність музеїв - краєзнавчих, історичних, образотворчих мистецтв і багатьох інших, і країни Скандинавського півострова не виняток. Так, наприклад, на території Фінляндії існують безліч музеїв і національних парків. Серед них морський музей у містечку Крістінестад, де знаходиться приватна колекція предметів, пов'язаних з морем, які були зібрані старим морським капітаном, фортеця Турку, старе містечко Раума, внесене до списку спадщини ЮНЕСКО, національні парки Коловесі і Леменекі, селище Інарі, де можна побачити зразки ремесел, господарства по розведенню північного оленя та експонати, що ілюструють рибальські традиції корінних жителів Фінляндії, фортеця Суоменлінна, яка є величезним музеєм під відкритим небом, центр морської фауни Сілайф в Гельсінкі, де можна познайомитися з мешканцями морів зі всього світу і поспостерігати за підводним життям [78].

На території Швеції також представлена велика кількість музеїв. Серед яких Музей кораблів вікінгів, розташований недалеко від центру Осло; Музей Скансен, де зібрані споруди різних епох з усіх куточків Швеції, там же можна поспостерігати за роботою склодувної майстерні та відвідати Музей сірників; науково-популярний центр «Еврика» - унікальний виставковий комплекс пізнавальних атракціонів, де можна познайомитися з новітніми досягненнями науки і техніки; Музей Васа, де представлений тільки один експонат - корабель XVII століття, який вражає своїми розмірами, Васа є унікальною художньою цінністю і однією з найвизначніших туристських визначних пам'яток світового масштабу. Також у Стокгольмі існує Музей Юнібакен, який приваблює туристів тим, що дозволяє зануритися в казковий світ і відправитися в захоплюючу подорож по казках Астрід Ліндгрен [61].

Що ж стосується Норвегії, то вона нітрохи не поступається Швеції та Фінляндії за кількістю музеїв. Так, наприклад, тут розташований Музей Кон-Тікі, присвячений подорожам норвезького дослідника Тура Хейердала; Музей кораблів вікінгів, розташований всього в декількох хвилинах їзди від центру Осло; Фрогнерпарк, де представлена величезна кількість скульптур, які вражають відвідувачів своєю міццю; Музей прикордонників і багато інші [50].

Туристичні центри. Кожна з країн Скандинавського півострова являє собою туристичний макрорайон. Так, у Швеції головним туристичним центром є столиця - Стокгольм, де представлена величезна кількість музеїв, театрів, концертних залів, але більшою мірою Швеція приваблює туристів своєю строгою природою: морськими пляжами, численними озерами і невеликими швидкоплинними ріками порожистими, хвойними змішаними, широколистяними лісами. Ще одним важливим туристським центром Швеції є Лапландія, яка приваблює туристів своєрідною приполярної природою та побутом аборигенів. Туристичні центри Норвегії, а саме міста Осло, Берген і Тронхейм, найбільш привабливі для історико-архітектурного та історико-культурного пізнавального туризму. Саме ці три міста, а також фіорди притягують іноземних туристів у цей туристський макрорайону. Що ж стосується Фінляндії, то тут основними туристськими центрами є міста Гельсінкі, Тампере, Турку і Хямеплінна (де знаходиться будинок-музей великого фінського композитора Я. Сібеліуса). Безліч туристів також відвідують берега найбільшого в країні озера Сайма і північ держави - Лапландію з її зимовим туризмом. У цілому ж Фінляндія - це досить типова країна з відповідним туризмом і хорошою туристичною інфраструктурою. Таким чином, Скандінавія представляє собою туристичний ринок з дуже великим потенціалом.

2.3 Особливості моделі організації туризму у Швеції, Норвегії та Фінляндії

Незважаючи на те, що сьогодні в організації міжнародного туризму існують та діють загальні принципи його формування, функціонування і розвитку, кожна країна, яка приділяє серйозну увагу цій галузі економіки, застосовує свої моделі туризму. Це обумовлено різними причинами, в основі яких лежать історичні, географічні, кліматичні, економічні і соціальні особливості кожної окремої країни чи регіону. Іншими словами, кожна країна, яка розвиває туристичну індустрію, намагається повністю використати національні ресурси з метою отримання значних валютних надходжень до бюджету. Незважаючи на відносно невелику чисельність населення країн Скандинавії, туристичний рух тут розвивається досить активно. Термін відпусток громадян країн цього регіону становить п'ять тижнів і більше, що є добрим чинником формування потенційних туристів. Більшість з них надають перевагу відпочинку в прибережних зонах і у сільській місцевості, недалеко від своїх місць. Що стосується виїзного туризму, то перевага надасться активному відпочинку. Наприклад, 70% подорожуючих шведів беруть участь у різних спортивних заходах (плавання, запливи на байдарках і каное, рибальство, альпінізм, лижні тури тощо). З початку 80-х років у країнах Скандинавії швидко розвивається діловий туризм. Майже третину зарубіжних туристів складають жителі інших країн Скандинавії.

Швеція. Туристичні центри Швеції розміщені по всій території країни, але основним центром як для міжнародного, так і для внутрішнього туризму є Стокгольм. Регіон включає в себе архіпелаг, в якому розташовано більш як 2000 островів, багато з яких є доступними для туристів за допомогою катерів. Наприклад, у 1990 р. цей регіон прийняв 17% всіх внутрішніх туристів і 24% зарубіжних. Другим найбільш популярним туристичним регіоном країни є Золотий Берег із загальною довжиною приморської зони 400 км і хорошими піщаними пляжами. На цей регіон припадає 14% внутрішнього і 13,7% міжнародного туризму. Далі йдуть регіон шведських озер, країна Глась (центр виробництва скла) і Нічний Берег, на кожний з яких припадає по 10% внутрішнього туризму [4, 28].

Швеція - переважно однонаціональна країна з населенням близько 9 млн. чоловік, більше 90% жителів - шведи. Помірно-континентальний клімат Швеції - наслідок дії двох чинників: притоки теплих вологих повітряних мас з Атлантики і проникнення холодного повітря з Арктики. Швеція - конституційна монархія. Традиційно щороку король Швеції вручає почесні Нобелівські премії п'яти найвидатнішим ученим і громадським діячам світу. У склад країни входять 24 лена (губернії). Столиця країни - Стокгольм - порт на Балтійському морі. Він дуже красивий, в нім багато визначних пам'яток і музеїв - національний, етнографічний на відкритому повітрі, північний сад «Міллеса», Музей Васа і Сокравіщніца. У плані порайонних відмінностей в Швеції можна відзначити три крупні міста - Стокгольм, Гетеборг і Мальме. Стокгольм називають «містом на воді», Мальме на півдні Швеції - «місто парків», Гетеборг - на західному побережжі - найбільший порт країни. На півночі Швеції розташовані численні довгасті озера, багаті рибою. По гірських річках сплавляються колоди і тут же розташовані численні ГЕС.

Автобусна мереже Стокгольма - одна з самих розгалужених в світі (450 маршрутів) і обслуговується машинами Стокгольмського управління транспортного руху (Storstockholms Lokaltrafik AB). Автобуси ходять строго за розкладом і достатньо складно маркіруються - ряд маршрутів тільки працює по п'ятницях або в час піку. У буденні дні інтервали між автобусами зазвичай не перевищують 10-15 хвилин. Вартість проїзду залежить від зони і оплачується талонами, які можна придбати у контролера або водія. Талони також можна придбати в інформаційних транспортних центрах і кіосках «Pressbura».

Столичне метро «Tunnelbanan» складається всього з чотирьох ліній, що пересікаються в центрі. Поїзди ходять з 5.00 до 24.00 строго за розкладом. На всіх станціях встановлені чудово систематизовані покажчики і схеми проїзду, а на всіх поїздах встановлені таблички з вказівками маршруту і кінцевої станції. Система оплати така ж, як і в решта видів місцевого транспорту - пасажири проходять через коридор поряд з кабіною контролера. По місячних проїзних квитках (забезпечені фотографією і спеціальною магнітною міткою) в метро проходять через спеціальні турнікети [34].

У Швеції працює безліч компаній таксі, які самостійно встановлюють ціни і знижки на роботу своїх машин. Орієнтовно за кілометр пробігу стягується 8 - 10 крон, за посадку - 20 - 25 крон. Діють машини з фіксованим тарифом і так звані «вольні таксі», про вартість проїзду на якому необхідно домовлятися перед поїздкою. Вечірньої пори, у вихідні і святкові дні тарифи дещо вищі. Таксі в Стокгольмі найпростіше замовити через комутатори крупних кампаній. Зловити таксі на вулиці досить важко. Всі машини радіофіксовані, легко впізнані по спеціальному табло на даху автомобіля. Можна взяти машину і на стоянці, при цьому не обов'язково ставати в чергу. Водій зобов'язаний на вимогу пасажира видати чек. Чайові офіційно прийнято давати тільки таксистам за хороше обслуговування (вартість послуг вже включена у всі рахунки), але зазвичай не більше 10%. У багатьох закладах, залежно від якості обслуговування, прийнято просто залишати здачу або округляти суму до цілого [49].

Шведи дуже спокійний і стриманий народ. Дружелюбність місцевих жителів до гостей країни відома на весь світ. Будь-яке питання або звернення за допомогою до шведа не залишиться без відповіді. Проте помітна і друга національна риса - скрупульозне дотримання встановлених правил і вражаюча для туриста законопослушність. На вулицях дотримується буквально зразковий порядок, тому категорично не слід смітити або викидати сміття в недозволеному місті. Порушення норм чистоти загрожує серйозними штрафами. Також дуже жорсткі норми природокористування. Рибалка дозволена далеко не скрізь. В озерах Венерн, Веттерн, Меларен і Ельмарен можна вудити рибу безкоштовно, в інших водоймищах для цього потрібно оформити в місцевих бюро інформації або в спортивних магазинах спеціальних дозвіл. Категорично заборонена рибалка на території водоймищ, що знаходяться в приватній власності. Також не можна без спеціального дозволу перетинати межі заповідників. Категорично заборонено ходити по посівах і присадибних ділянках, завдавати збитку спорудам і природі, валити дерева, ламати або пиляти гілки на вогнище [54].

У Швеції діє міжнародна класифікація п'ятизіркових готелів. Вартість мешкання в готелях всіх класів дуже висока, причому щорічно ціни ростуть достатньо відчутно (до 10%). Нижчі ціни - в приватних пансіонатах. У вихідні розцінки зазвичай на 35 - 40% нижчі. У всіх готелях існує цілий набір додаткових пільг, а в оплату номера практично завжди входить вартість сніданку. Розрахунки за мешкання зазвичай проводяться при виїзді з готелю. Багато телевізійних каналів оплачується додатково, поза сумою основного рахунку.

Користуватися приватними і офісними телефонами для особистих цілей не прийнято, оскільки всі розмови, включаючи внутрішньоміські, платні. Користування телефоном в ресторані або кафе безкоштовне тільки для клієнтів закладу. У ряді закладів (музеї, театри і т.д.) заборонено користуватися стільниковими телефонами (про це сповіщають спеціальні таблички на вході).

У багатьох магазинах, банках, квиткових касах, пунктах обміну валюти, інформбюро і т.п., практикуються талони-номери для формування черги. Талони «видаються» спеціальними автоматами, зазвичай закріпленими на стіні поряд з прилавком. Для того, щоб ними скористатися, слід просто відірвати талон і запам'ятати номер, що висвітлився на табло. Талон пред'являється продавцеві, а якщо черга випадково пропущена слід узяти новий талон [].

У Швеції достатньо строге відношення до алкоголю. Спиртні напої можна купити лише в магазинах державної монополії «Systembolaget» (спиртне не продається в п'ятницю, суботу та неділю). При цьому рівень цін на всі спиртні напої вкрай високий. Тому багато туристів вважають за краще купити алкоголь «фрі шопе» при аеропорті [61].

Шведи складають 93% населення. Їх мова відноситься до німецької групи індоєвропейської сім'ї. Тут також живуть фіни і саам -- нащадки народу, що населяв північ країни ще до переселення сюди німецьких племен, предків шведів. Більшість населення Швеції - городяни. Але аж до XX ст. країна була переважно селянською, що позначилося на формуванні її культури. Типовими для шведських селян поселеннями є села або хутори. Сільські будинки зараз мають міські зручності. При цьому в окремих місцях збереглися і старі садиби - горді, що мають подібне або замкнуте планування, внутрішній двір який найчастіше вимощений каменями. Дерев'яні ліжка з високими бортами часто вбудовані в стіну поряд з піччю. На полицях розставлений самий кращий посуд - глиняна, олов'яна, фарфорова. Особлива гордість - блюда і чайники з начищеної до блиску міді [79].

У живленні шведів велику роль грають молоко і молочні продукти, м'ясо, риба. З рибних блюд шведи люблять смажену салаку з картоплею. Солоного і маринованого оселедця можна вважати національною закускою. Особливе блюдо готують з вареної печінки: її ріжуть на шматки, потім додають м'ясний відвар, сіль, перець і інші приправи на смак. За старих часів сусіди зазвичай запрошували один одного спробувати це блюдо. З молока роблять різні сири. До святкового столу традиційно готують рисову кашу з родзинками, різну копченину, смаженого гусака, яблучний пиріг. З нагоди національних торжеств, під час фольклорних фестивалів часто надягають народний одяг. Чоловічий костюм складається з льняної сорочки з вишивкою, шерстяної куртки з двома рядами ґудзиків, жилета, штанів по коліна, шерстяних панчіх і капелюха. Жінки поверх білої блузи носять короткий ліф з шнуруванням, зібрані в збірку спідниці, строкаті фартухи [80].

У свята влаштовуються карнавали, ярмарки, ходи. Дуже весело і жваво буває, наприклад, у Ськансене, де можна побачити людей в старовинних костюмах з різних областей країни, почути народні говори. Особливо багатолюдно тут на різдвяний ярмарок, в Новий рік і в Іванов день. Народні хори з різних шведських провінцій виконують застільні і присвячені традиційному ремеслу своєї області пісні під акомпанемент народних інструментів (дзвоника, ріжка, лура - обернута корою дерев'яної трубочки). Популярні танці хороводів, що супроводжуються співом. 11 листопада - День святого Мартіна. Традиційне блюдо на цьому святі - смажений гусак. У прибережних районах наголошується день початку осіннього лову риби. У деяких областях в кінці липня проводиться свято квітів. З фольклорних жанрів збереглися казки, легенди, балади героїчного, історичного і міфологічного змісту.


Подобные документы

  • Теорія та сутність іноземного туризму та його забезпечення. Основні світові тенденції розвитку міжнародного туризму. Аналіз розвитку іноземного туризму в Україні, особливості розвитку туристичного ринку в нашій країні. Інвестиційна політика в цій галузі.

    реферат [29,3 K], добавлен 27.03.2012

  • Формування рекреаційно-туристичного комплексу. Тенденції розвитку українського туризму. Напрямки формування туристичного ринку. Розвиток сільського туризму на прикладі Черкащини. Розвиток ринку готельних послуг. Державна підтримка розвитку туризму.

    курсовая работа [126,6 K], добавлен 12.07.2010

  • Характеристика стану розвитку рекреаційного туризму в країнах Південної Європи. Особливості розвитку туристичної галузі в країнах Північної Африки. Міжнародний туризм, його сутність та характеристика. Причини популярності окремих туристичних регіонів.

    реферат [22,4 K], добавлен 15.11.2010

  • Оцінка чинників розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Німеччини як системи об’єктів, явищ, процесів природного та антропогенного походження, що використовуються або можуть бути використані для розвитку туризму. Місце держави в міжнародному туризмі.

    курсовая работа [60,8 K], добавлен 18.05.2015

  • Розвиток міжнародного туризму у провідних туристичних країнах і регіонах світу. Ріст числа транснаціональних подорожей та їх значення у світі. Екзогенні чинники та тренди, які характеризують попит і пропозицію. Вклад туризму у збереження світового миру.

    курсовая работа [53,1 K], добавлен 24.12.2010

  • Поняття міжнародного туризму, його сутність, функції, динаміка, проблеми та перспективи розвитку, роль в світовій економіці. Аналіз діяльності туристичних агентств. Підвищення конкурентоспроможності України на сучасному світовому туристичному ринку.

    курсовая работа [2,0 M], добавлен 13.05.2014

  • Сутність поняття "спортивно-оздоровчий туризм", його специфічність та характерні ознаки, виховна роль. Місце кінного туризму в туристичному господарстві. Історія розвитку і особливості даного різновиду спортивного туризму. Організація туристичного походу.

    реферат [1,5 M], добавлен 23.04.2013

  • Значення та особливості ділового туризму, його територіальна організація. Інфраструктура ринку ділового туризму США, Канади, Мексики. Перспективи розвитку ділових відносин "Україна-США". Стан і перспективи розвитку ділових українсько-канадських відносин.

    курсовая работа [98,1 K], добавлен 05.01.2014

  • Сутність рекреаційного туризму та його місце в загальній класифікації туризму. Тенденції розвитку туризму в Індонезії. Характеристика ресурсного потенціалу Індонезії для розвитку рекреаційного туризму. Обґрунтування нового рекреаційного туру в Індонезії.

    курсовая работа [3,4 M], добавлен 02.04.2016

  • Сутність спортивного туризму, його класифікація, особливості та характеристики різновидів. Категоріювання туристських маршрутів. Сучасний стан спортивного туризму в Україні, його специфічні риси, сучасні тенденції і оцінка перспектив подальшого розвитку.

    курсовая работа [98,8 K], добавлен 20.12.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.