Активну позицію у підготовці волонтерів до ЧЄ - 2012 та на довгострокову перспективу займає керівництво Департаменту міжнародного співробітництва Харківської міської ради. Так, 7 та 8 грудня 2010 р. на базі Харківського національного економічного університету для студентів та випускників профільних Вищих навчальних закладів (ВНЗ), а саме Харківського національного економічного університету (ХНЕУ), Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, Харківської національної академії міського господарства, було проведено туристичний тренінг-семінар, метою якого була підготовка кадрів у якості гідів-перекладачів у рамках ЧЄ - 2012 та в майбутньому. Плідна співпраця Департаменту міжнародного співробітництва та ХНЕУ в рамках залучення волонтерів має високі результати. Так, починаючи з 2008 р. студенти спеціальності "Туризм" беруть активну участь на робочих платформах Міжнародної туристичної виставки "Харків: партнерство в туризмі", що вже дозволило сформувати набір певних ключових компетенцій волонтера [36].

Особливу підтримку Місцевому організаційному комітету "Євро - 2012 Україна" у розвитку волонтерського руху в Харкові надає футбольний клуб (ФК)"Металіст". Так, клубом була започаткована програма "Назустріч один одному", в рамках якої здійснюється набір волонтерів із числа харківських студентів, що мають змогу застосувати свої навички на практиці та здобути необхідні компетенції. Окрім волонтерів, клуб активно залучає до роботи студентів у якості стюардів на стадіоні. ХНЕУ активно приєднався до роботи в рамках проекту "Назустріч один одному", що було підтверджено відкриттям фан-клубу "ІНЖЕК - МЕТАЛІСТ", який виборов право називатись "Кращий студентський фан-клуб" [37]. Фан-клуб "ІНЖЕК - МЕТАЛІСТ" логічно приєднався до вибудованої та дієво працюючої в Харківському національному економічному університеті системи студентського самоврядування, головною метою якого є соціальна активність студентської молоді, активна волонтерська діяльність щодо популяризації здорового способу життя [38].

1.2.2 Роль волонтерів у рамках підготовки та проведення чемпіонату Європи 2012 р. з футболу

Одним з найбільших спортивних заходів у світі, що залучає велику кількість працівників, від персоналу до підрядників, постачальників послуг та волонтерів, є Чемпіонат Європи з футболу. Як і для проведення інших широкомасштабних заходів, волонтери є невід'ємним компонентом успіху УЄФА Євро - 2012, оскільки саме вони найчастіше першими зустрічають гостей турніру. Набір до волонтерської програми до ЧЄ-2012 здійснюється за двома напрямами: волонтери від УЄФА та волонтери від урядів приймаючих країн і органів влади приймаючих міст. Волонтерська програма УЄФА Євро - 2012 реалізується під керівництвом місцевих організаційних комітетів приймаючих країн. Її метою є створення відданої та мотивованої команди волонтерів УЄФА Євро - 2012, здатної виконувати багато завдань, необхідних під час проведення чемпіонату. Волонтерам надається незабутній та цінний досвід, а також можливість створити тривалу спадщину культури спортивного волонтерства в Польщі та Україні. Волонтерська програма УЄФА Євро - 2012 - це офіційна волонтерська програма турніру. Волонтери залучаються до роботи на офіційних об'єктах турніру. Вони працюватимуть у команді організаторів турніру та виконуватимуть низку завдань для підтримки операційної діяльності [34].

Програма роботи волонтерів складається із близько 20 напрямів, залежно від схильностей і таланту, що наведені нижче:

1) розміщення гостей (accomodation). Волонтери стежитимуть за правильним розселенням гостей у готелях, надсилатимуть повідомлення до координаційного центру про порушення та інші проблеми;

2) акредитація (accreditation). Акредитація визначає рівень прав гостей на матчі, їх доступ до різних секторів стадіону. Волонтери будуть видавати гостям турніру акредитацію, вести роз'яснювальну роботу;

3) безпека та порядок (safety & security). Необхідно слідкувати за порядком під час матчів, вміти надати першу медичну допомогу, проводити роботу з координації бюро знахідок, керування людьми у надзвичайних ситуаціях, супроводженням гостей до трибун;

4) робота у зоні гостинності (hospitality). На кожному матчі буде облаштована спеціальна платформа, де будуть відбуватися світські заходи за участі VIP-гостей. Необхідно слідкувати за порядком на цій платформі, враховувати бажання гостей;

5) IT-волонтери. Відповідальні за зв'язок під час матчу - це один з найважливіших напрямів волонтерства;

6) логістика (logistics). Під час Євро - 2012 будуть діяти спеціальні центри для волонтерів, де останні будуть відпочивати, зустрічатися із видатними футболістами;

7) маркетинг (marketing). Найдиверсифікованіший напрямок, робота зі спонсорами та партнерами заходу;

8) медіа (media). Робота зі ЗМІ: передача даних, підготовка репортажів, трансляцій матчів;

9) організація матчів (match organization). Сфера для справжніх фанатів футболу, які будуть знаходитися в центрі подій;

10) Обслуговування стадіону (venue management). Технічна допомога з облаштування стадіону для прийняття матчів;

11) Обслуговування команд (team service). Робота з гравцями, командами. Це елітний напрям волонтерства, де є можливість познайомитися з гравцями та тренерами;

12) організація церемоній (ceremonies). Допомога режисерам, декораторам в облаштуванні залів, зустрічі гостей та заходах;

13) робота з VIP-особами (VIP-services). Передбачена для тих, хто має схильність до дипломатії. Робота з протокольними службами перших осіб іноземних делегацій;

14) допомога тим, хто отримав білет (ticketing). Супроводження гостей до трибун, роз'яснювальна робота з власниками квитків;

15) транспортування (transportation). Трансфер гостей за маршрутом "аеропорт - готель - стадіон";

16) служба, що координує акредитацію, розміщення, транспорт (welcome & information). Волонтер буде зберігати всі відомості про програми гостей, зустрічати їх в аеропорту, готелях;

17) куратори всіх напрямів, до числа яких увійдуть лідери загонів волонтерів. Це найвідповідальніший напрям, що координує роботу всіх волонтерів [4].

Хоч волонтерська діяльність і є неоплачуваною та не передбачає матеріальну винагороду, проте волонтери УЄФА Євро - 2012 отримають певні переваги, зокрема, професійне навчання, страхування, офіційний сертифікат волонтера УЄФА Євро - 2012, харчування та напої під час виконання обов'язків, уніформи Adidas, які волонтери зможуть залишити собі на згадку про подію, а також сувеніри УЄФА Євро - 2012. Волонтери також отримають можливість участі у спеціальній програмі заходів під час турніру, що розроблена виключно для волонтерів УЄФА Євро - 2012. Участь у волонтерській програмі УЄФА Євро - 2012 також надасть можливість отримати незабутній та цінний досвід щодо участі в організації широкомасштабного спортивного заходу та знайомства з новими людьми з усього світу.

Уряди приймаючих країн та органи влади приймаючих міст також можуть здійснювати набір волонтерів для підтримки реалізації заходів і прийому відвідувачів у Польщі та Україні. У Польщі волонтерська програма у приймаючих містах реалізується у співробітництві з урядовою організацією з питань Євро - PL. 2012. В Україні відповідальним за програму підготовки волонтерів визначено організаційний комітет "Євро - 2012 Україна", що закріплено положеннями комунікаційної стратегії УЄФА Євро - 2012. Проект передбачає впровадження волонтерської діяльності у всіх місцях громадського користування, де вболівальники та туристи збиратимуться з нагоди ЧЄ-2012 [34].

Окрім того, очікується що до ЧЄ-2012 у Харкові буде працювати унікальний волонтерський центр УЄФА, що буде розміщений поблизу стадіону "Металіст" - у Дитячій футбольній академії. Унікальність волонтерського центру полягає у тому, що там зможуть проживати добровольці, які приїдуть працювати до Харкова з інших міст та країн. Волонтерський центр - це окрема будівля, яка розташовується дуже близько до стадіону, що створює додатковий комфорт для роботи. Сама будівля - кількарівнева, там є відкритий дах, де волонтери зможуть проводити вільний час, а поблизу центру - футбольні поля, де добровольці також організовуватимуть своє дозвілля [43].

Розділ 2. Аналіз туристичної конкурентоспроможності міста харкова

2.1 Показники державного фінансування розвитку інфраструктури як основного фактору підвищення туристичної конкурентоспроможності міста та регіону у рамках підготовки до чемпіонату Європи 2012 р. з футболу

Інфраструктурою є складна система комунікацій, об'єктів, споруджень, а також організацій та установ, що забезпечують життєдіяльність регіону. За своїм призначенням і функціями інфраструктура поділяється на виробничу та соціальну. Виробнича інфраструктура - це сукупність галузей і видів діяльності, що обслуговують виробництво (транспорт, зв'язок, дороги, трубопроводи, лінії електропередач і т. ін.) Соціальна інфраструктура - галузі й види діяльності, що обслуговують населення (охорона здоров'я, торгівля, освіта і т.п.). Найбільш високого рівня розвитку досягла інфраструктура у високорозвинених країнах світу. У США в ній зайнято приблизно 70% економічно активної частини населення, у країнах Західної Європи - від 60% (Німеччина, Фінляндія) до 70% (Бельгія, Нідерланди, Норвегія) [5, с.275]. Інфраструктура може стимулювати та стабілізувати територіальну та галузеву структури господарства, прискорювати або сповільнювати процеси суспільного виробництва, поліпшувати умови життя населення.

Щороку Всесвітнім економічним форумом публікується рейтинг конкурентоспроможності країн світу. Однією зі складових цього індексу, що входить до базових загальних вимог розвитку країни, особливо на стадії залежності її від чинників, є характеристика стану інфраструктури. Так, відповідно до індексу глобальної конкурентоспроможності в 2009-2010рр. за оцінкою стану інфраструктури Україна знаходиться на 78-му місці серед 133-х країн світу, між Гондурасом та Сирією. Аналізуючи результати оцінки України за інфраструктурною складовою індексу глобальної конкурентоспроможності в 2007-2010 рр. дозволив визначити, що найбільше відставання від інших держав світу країна має за якістю доріг і станом інфраструктури повітряних перевезень [5, с.276].

Фахівцями фонду "Ефективне управління" у співпраці з експертами Всесвітнього економічного форуму було проведено розрахунок індексу конкурентоспроможності регіонів України в 2009-2010 рр. Згідно з інфраструктурною складовою цієї оцінки Харківська область серед регіонів України в 2009-2010 рр. зайняла лише 9-е місце [5, с.276].

Рис.2.1 Розподіл регіонів України за інфраструктурною складовою індексу глобальної конкурентоспроможності в 2009-2010 рр.

Проведений аналіз окремих показників оцінки стану інфраструктури Харківської області в 2009 р. дозволив визначити основні напрямки його відставання від інших регіонів України.

Таблиця 2.1

Окремі показники оцінки інфраструктурної складової індексу глобальної конкурентоспроможності Харківської області в 2009-2010 рр. [5, с.277]

Показник	Ранг (серед 20 регіонів)	Бал	Середній бал по регіонах	Кращий регіон
Інфраструктура	9	3,3	3,3	4,8 АР Крим
Якість загальної інфраструктури	12	3,2	3,4	4,9 АР Крим
Якість доріг	15	1,9	2,4	4,9 АР Крим
Якість залізничної інфраструктури	2	5,8	4,7	6,1 АР Крим
Якість інфраструктури повітряних перевезень	9	3,2	3,0	5,7 АР Крим
Якість забезпечення електроенергією	7	4,4	4,3	5,3 АР Крим
Кількість телефонних ліній (на 100 осіб населення)	5	30	26,0	55,7 АР Крим

Так, Харківська область найбільше відставала від інших регіонів країни за такими напрямками стану інфраструктури: якість загальної інфраструктури, якість доріг та якість інфраструктури повітряних перевезень.

Розвиток інфраструктури Харківської області, як і інших регіонів України, відбувається в більшій своїй частині за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів у рамках державних і регіональних цільових програм та інших джерел.

Таблиця 2.2

Перелік та обсяги фінансування державних цільових програм з підтримки та розвитку інфраструктури в регіонах України з 2011 р., [5, с.278]

Назва програми	Обсяг фінансування, млн. грн	У тому числі
		2011 р.	2012 р.	2013 р.
Державна програма розвитку автомобільних доріг загального користування на 2007-2011 рр	7031,1	7031,1	Х	Х
Державна програма розвитку міського електротранспорту на 2007-2015 рр.	2941,69	2941,69	Х	Х
Державна цільова економічна програма " Створення в Україні інноваційної інфраструктури" на 2009-2013 рр.	140,55	45,99	45,51	49,05
Державна цільова програма підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 р. з футболу	69647,63	59796,08	9851,55	Х
Разом	79760,97	69814,86	9897,06	49,05

Таблиця 2.3

Перелік та обсяги фінансування обласних цільових програм з підтримки та розвитку інфраструктури в Харківській області з 2011 р. і до кінця їх дії, [5, с.278]

Назва програми	Обсяг фінансування, млн. грн	У тому числі
		2011 р.	2012 р.
Обласна програма будівництва та розвитку Харківського метрополітену на 2007-2012 рр.	130	60	70
Обласна цільова Програма підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 р. з футболу	3371,08	2131,18	416,29
Разом	3501,08	2191,18	486,29

Заходи з проведення ЧЄ-2012 передбачені в державній і регіональних цільових програмах міст-претендентів. У Державній цільовій програмі підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 р. з футболу на 2008-2012 рр. передбачено такі завдання та заходи з підготовки інфраструктури, які є обов'язковими для всіх міст-претендентів:

будівництво нових і реконструкція діючих стадіонів для проведення в Україні матчів фінальної частини чемпіонату Європи 2012 р. з футболу;

будівництво нових, реконструкція та оснащення діючих тренувальних баз для забезпечення тренувань команд-учасниць чемпіонату;

проектування, будівництво, реконструкція та ремонт аеропортів;

будівництво, реконструкція та ремонт залізниць;

будівництво, реконструкція, капітальний і поточний ремонт за європейськими стандартами автомобільних доріг загального користування (міжміське сполучення);

створення сучасних систем для забезпечення надання послуг громадського транспорту Києва, Донецька, Львова, Харкова та здійснення контролю за безпекою на дорогах, що ведуть до стадіонів;

будівництво, реконструкція та переоснащення готелів, гуртожитків і прилеглих до них територій у Києві, Донецьку, Львові, Харкові;

забезпечення надання необхідних медичних послуг належної якості та максимальної доступності;

будівництво, реконструкція та ремонт ліній електропередачі;

будівництво, реконструкція та створення у Києві, Донецьку, Львові, Харкові на прилеглих до них територіях і в населених пунктах, розташованих за маршрутом руху учасників чемпіонату і туристів, належної інфраструктури, розроблення спеціальних туристичних маршрутів;

проведення робіт з реставрації та ремонту будівель театрів, музеїв, цирків, концертних організацій, бібліотек і вищих навчальних закладів, що є пам'ятками культурної спадщини, національних заповідників, парків культури та відпочинку в містах, де проводитимуться матчі чемпіонату, а також у містах і селах, розташованих на маршрутах руху учасників чемпіонату та туристів [5, с.279].

Згідно з Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 р. з футболу для виконання всіх заходів у 2011-2012 р. р. передбачено відповідно 597796,08 млн грн. та 9851,55 млн грн., з яких майже 98% заплановано витрати на підготовку інфраструктури міст-претендентів і прилеглих територій.

На рис.2.2 [5, с.280] приведено розподіл обсягів фінансування заходів з підготовки інфраструктури м. Харкова та прилеглих до нього територій і Україні в цілому в 2011-2012 рр. за джерелами, що визначені Державною цільовою програмою.

Рис.2.2 Обсяги фінансування заходів з підготовки інфраструк-тури м. Харкова та прилеглих до нього територій і України в цілому в 2011-2012 рр.

Приведені співставлення обсягів фінансування заходів з підготовки інфраструктури м. Харкова та прилеглих до нього територій і України в цілому в 2011-2012 рр. свідчать про більш активне залучення першим коштів місцевих бюджетів і приватних інвесторів. У табл.4 наведено обсяги фінансування заходів з підготовки інфраструктури м. Харкова та прилеглих до нього територій і України в цілому в 2011-2012 рр. за напрямами.

Таблиця 2.4

Фінансування заходів з підготовки інфраструктури м. Харкова та прилеглих до нього територій і України в цілому в 2011-2012 рр. за напрямками, [5, с.282]

Напрями	м. Харків і прилеглі до нього території	Україна в цілому
	млн грн	%	млн грн	%
1	2	3	4	5
Усього	2687,44	100,0	68285,54	100,0
будівництво нових і реконструкція діючих стадіонів для проведення в Україні матчів фінальної частини чемпіонату Європи 2012 р. з футболу;	0,0	0,0	1021,73	1,5
будівництво нових, реконструкція та оснащення діючих тренувальних баз для забезпечення тренувань команд-учасниць чемпіонату;	32,2	1,2	249,5	0,4
проектування, будівництво, реконструкція та ремонт аеропортів;	627,29	23,3	2655,73	3,9
будівництво, реконструкція та ремонт залізниць;	0,0	0,0	8941,26	13,1
будівництво, реконструкція, капітальний і поточний ремонт за європейськими стандартами автомобільних доріг загального користування (міжміське сполучення);	0,0	0,0	30153,79	44,2
створення сучасних систем для забезпечення надання послуг громадського транспорту Києва, Донецька, Львова, Харкова та здійснення контролю за безпекою на дорогах, що ведуть до стадіонів;	708,31	26,4	5063,73	7,4
будівництво, реконструкція та переоснащення готелів, гуртожитків і прилеглих до них територій у Києві, Донецьку, Львові, Харкові;	995,2	37,0	14604,95	21,4
забезпечення надання необхідних медичних послуг належної якості та максимальної доступності;	50,95	1,9	1011,11	1,5
будівництво, реконструкція та ремонт ліній електропередачі;	248,56	9,2	3591,74	5,3
будівництво, реконструкція та створення у Києві, Донецьку, Львові, Харкові на прилеглих до них територіях і в населених пунктах, розташованих за маршрутами руху учасників чемпіонату і туристів, належної інфраструктури, розроблення спеціальних туристичних маршрутів;	1,1	0,0	530,86	0,8
проведення робіт з реставрації та ремонту будівель театрів, музеїв, цирків, концертних організацій, бібліотек і вищих навчальних закладів, що є п'ятками культурної спадщини, національних заповідників, парків культури та відпочинку в містах, де проводитимуться матчі чемпіонату, а також у містах і селах, розташованих на маршрутах руху учасників чемпіонату та туристів	23,83	0,9	461,14	0,7

Згідно з Державною цільовою програмою значна частка фінансування спрямована на розвиток інфраструктурного комплексу міст-претендентів, з яких найбільша частка припадає на розвиток інфраструктури готельного господарства, громадського транспорту та повітряних перевезень.

Містами-претендентами на проведення ЧЄ-2012 було, в рамках визначених завдань Державної цільової програми, було розроблено міські цільові програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 р. з футболу. На рис.2.3 приведена діаграма розподілу обсягів фінансування заходів по підготовці інфраструктури м. Харкова та прилеглих до нього територій у 2011-2012 рр. за джерелами [5, с.283].

Рис.2.3 Обсяги фінансування заходів з підготовки інфраструк-тури м. Харкова та прилеглих до нього територій у 2011-2012 рр.

Таким чином, більша частка фінансування заходів з підготовки інфраструктури м. Харкова та прилеглих до нього територій припадає на інші джерела, тобто кошти приватних інвесторів, у той час, як цей показник по Україні в цілому на 9% менше.

У табл.2.5 [5, с.285] приведено обсяги фінансування заходів з підготовки інфраструктури м. Харкова та прилеглих до нього територій у 2011-2012 рр. по напрямках.

Таблиця 2.5

Фінансування заходів з підготовки інфраструктури м. Харкова та прилеглих до нього територій і України в цілому в 2011-2012 рр. за напрямками

Напрями	Об'єм фінансування
	млн грн	%
1	2	3
Усього	2509,04	100,0
будівництво нових і реконструкція діючих стадіонів для проведення в Україні матчів фінальної частини чемпіонату Європи 2012 р. з футболу;	0,0	0,0
будівництво нових, реконструкція та оснащення діючих тренувальних баз для забезпечення тренувань команд-учасниць чемпіонату;	32,2	1,28
проектування, будівництво, реконструкція та ремонт аеропортів;	252,42	10,06
будівництво, реконструкція та ремонт залізниць;	0,0	0,0
будівництво, реконструкція, капітальний і поточний ремонт за європейськими стандартами автомобільних доріг загального користування (міжміське сполучення);	0,0	0,0
створення сучасних систем для забезпечення надання послуг громадського транспорту Києва, Донецька, Львова, Харкова та здійснення контролю за безпекою на дорогах, що ведуть до стадіонів;	995,511	39,68
будівництво, реконструкція та переоснащення готелів, гуртожитків і прилеглих до них територій у Києві, Донецьку, Львові, Харкові;	863,7	34,42
забезпечення надання необхідних медичних послуг належної якості та максимальної доступності;	50,95	2,03
будівництво, реконструкція та ремонт ліній електропередачі;	252,73	10,07
будівництво, реконструкція та створення у Києві, Донецьку, Львові, Харкові на прилеглих до них територіях і в населених пунктах, розташованих за маршрутами руху учасників чемпіонату і туристів, належної інфраструктури, розроблення спеціальних туристичних маршрутів;	1,4	0,06
проведення робіт з реставрації та ремонту будівель театрів, музеїв, цирків, концертних організацій, бібліотек і вищих навчальних закладів, що є пам'ятками культурної спадщини, національних заповідників, парків культури та відпочинку в містах, де проводитимуться матчі чемпіонату, а також у містах і селах, розташованих на маршрутах руху учасників чемпіонату та туристів	60,13	2,40

Згідно міською цільовою програмою майже 40% фінансування припадає на розвиток інфраструктури громадського транспорту м. Харкова та 35% на розвиток інфраструктури готельного господарства.

Розвиток інфраструктури Харківського регіону в рамках підготовки до проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 р. з футболу дозволяє суттєво модернізувати інфраструктуру міста Харкова, привести її у відповідності до сучасних світових стандартів, а також частково вирішити існуючі проблеми її розвитку. Значною мірою у цьому сприяло залучення до розвитку інфраструктури м. Харкова приватних інвестиційних коштів [5, с.283].

2.2 Волонтерська діяльність в Україні та аналіз сучасного "портрету волонтера"

Станом на 1 січня 2011 року на обліку в системі центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді перебуває 9220 волонтерів. Протягом 2010 року 9308 осіб пройшли відповідну підготовку у спеціалізованих формуваннях при центрах соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді - Школах волонтерів. Таких Шкіл у минулому році працювало 494. Найбільшу кількість волонтерів підготовлено у Харківській (1484 особи), Луганській (798), Житомирській (701) та Хмельницькій (579) областях [40].

Рис.2.4 Кількість підготовлених волонтерів у деяких регіонах України

Із загальної кількості волонтерів 6487 осіб складає учнівська молодь, 4990 - студентська, 4545 - із числа працюючих, 759 - пенсіонери, безробітні, домогосподарки тощо. Найбільша кількість волонтерів - 5210 - залучалася до роботи із профілактики соціально небезпечних хвороб (у тому числі ВІЛ/СНІДу) та формування здорового способу життя. Понад 4 тисячі осіб спрямовували свою діяльність на профілактику правопорушень та негативних явищ у молодіжному середовищі [40].

Крім того, понад 2 тисячі волонтерів протягом 2010 року здійснювали роботу з сім'ями та особами, які опинилися у складних життєвих обставинах. Роботу з дітьми та молоддю із функціональними обмеженнями проводили 2098 волонтерів. Понад тисячу волонтерів здійснювали роботу з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування [40].

Сьогодні волонтери не мають цілковитого іміджу "альтруїстів". Для них повністю обґрунтованим є, окрім надання допомоги іншим, отримання користі й для себе. У волонтерів достатньо мотивів, що можуть змінити їх "добровольчий" характер [28]. Так, відповідно до опитування Національного центру Великої Британії, це:

можливість особистого зростання та самореалізації;

можливість застосувати свої знання, навички й досвід, познайомитися з новими людьми, адаптуватися у новому місці проживання;

ріст самосвідомості, можливість навчитися новому й розширити коло інтересів;

можливість підготувати себе до нової кар'єри;

зрозуміти труднощі інших й покращити якість життя інших й самих себе [28].

Державним інститутом розвитку сім'ї та молоді, спільно з Державною соціальною службою для сім'ї, дітей та молоді України (далі - ДСССМ) з 15 травня по 3 червня 2009 року було проведено соціологічне опитування "Волонтер-2009: соціальний портрет і життєві пріоритети" [27]. Метою дослідження було виявлення основних мотивів та чинників, що впливають на ефективність роботи волонтерів ЦСССДМ, а також аналіз практичних шляхів залучення волонтерів до соціальної роботи [28]. Відповідно до мети, основними завданнями дослідження було визначено:

визначення "портрета" волонтера ЦСССДМ;

виявлення основних мотивів, що спонукають волонтерів займатися даним видом діяльності;

визначення відношення волонтерів до волонтерської діяльності в цілому, оцінити рівень їх лояльності до волонтерської діяльності;

визначення переліку робіт, що найбільше приваблюють волонтерів;

оцінити ефективність роботи ЦСССДМ навчанню і підготовці волонтерів [28].

В рамках дослідження було опитано в межах України 450 волонтерів ЦСССДМ, що за основними соціально-демографічними показниками репрезентують волонтерів ЦСССДМ. Вибірка - випадкова. Опитування проводилося методом анкетування (самозаповнення). Ймовірна похибка не перевищує 5%.

Результати соціологічного дослідження свідчать, що переважна кількість волонтерів ЦСССДМ в Україні - це молодь віком від 15 до 19 років. Саме ця категорія складає понад 80% українських волонтерів. На відміну від Західної Європи, де переважна кількість волонтерів - це заміжні жінки після 30 років, що мають дітей.72,5% всіх волонтерів - жінки, 27,5% - чоловіки [28].

Більше половини опитаних респондентів мають вищу закінчену чи незакінчену освіту. Тобто заняття волонтерською діяльністю притаманне людям з більш високим рівнем освіти. Загалом навчається в вищих та середніх навчальних закладах до 60% опитаних.

Порівняння результатів даного дослідження та моніторингу Інституту соціології НАНУ дозволило виявити надзвичайно цікавий факт: матеріальне становище опитаних волонтерів виявилося дещо вищим, ніж аналогічний показник для українського суспільства в цілому. Отже працюють в першу чергу ті, хто може собі це дозволити з фінансових міркувань. Тобто волонтерство справа більш заможних верст населення.

Відповідаючи на питання, що спонукало людину прийняти участь у волонтерському русі, біля 85% респондентів вказали суто альтруїстичні мотиви: бажання допомагати іншим, а також потреба зробити щось корисне для суспільства. Попри усталену думку про те, що волонтерство - це хороший спосіб для молодої людини знайти роботу в ЦСССДМ, цей мотив не виявився домінуючим. Так, лише 4,4% опитаних розглядають волонтерство як засіб отримати хорошу роботу [40].

Лише 15,8% опитаних волонтерів зазначили, що головним мотивом для них стала можливість навчання, отримання нових знань та навичок. Це дещо суперечить існуючим підходам у роботі з волонтерським рухом, що розглядають в якості головної преференції від волонтерства набуття знань та досвіду.

Серед видів діяльності, що представляють найбільший інтерес для волонтерів, лідерами є: надання соціальної допомоги дітям та молоді, просвітницька робота серед усіх верст населення та організація культурних заходів. Цікаво, що перелік робіт якими найцікавіше займатися волонтерам, не в повній мірі відповідає тим роботам які вони виконують зараз, отже є певні труднощі при поєднанні бажаного і дійсного. Хоча різниця не є великою, тим не менш - це може негативно впливати на мотивацію волонтера [40].

Надзвичайно важливим є наступний момент.1/3 опитаних хотіли б витрачати на волонтерську діяльність більше часу, ніж витрачають зараз, тобто за певних умов цей потенціал може бути задіяний ЦСССДМ.

Результати анкетування свідчать про те, що більшість волонтерів ЦСССДМ в Україні - це молодь віком від 15 до 19 років (72,5% всіх волонтерів - жінки, 27,5% - чоловіки), з яких 78% неодружені. Саме ця категорія складає понад 80% українських волонтерів, на відміну від Західної Європи, де більшість волонтерів - це заміжні жінки після 30 років, які мають дітей. Оскільки зацікавленість у доброчинній соціальній роботі домінує саме серед учнівської та студентської молоді, ефективна мотиваційна політика могла б сприяти розвитку волонтерства в Україні. Порівняння результатів цього дослідження та моніторингу Інституту соціології НАНУ дозволило виявити надзвичайно цікавий факт: матеріальне становище опитаних волонтерів виявилося дещо вищим, ніж аналогічний показник для українського суспільства в цілому. Отже, працюють насамперед ті, хто може собі це дозволити з фінансових міркувань. Абсолютна більшість опитаних (близько 98%) вказала на відсутність будь-якої матеріальної винагороди за свою роботу з боку держави, громад, волонтерських організацій чи отримувачів волонтерської допомоги. Більше половини респондентів мають вищу закінчену чи незакінчену освіту (60% опитаних). Постійне місце роботи мають близько 38% опитаних волонтерів. В результаті аналізу даних про основні види волонтерської роботи, виконаної опитаними станом на 2009 рік, отримані такі показники:

1) допомога дітям і молоді - 60,4%;

2) просвітницька робота - 48,6%;

3) громадська діяльність - 46,8%;

4) культурні заходи - 36,9% [39].

Найменше роботи виконано щодо захисту прав жінок, пропагування гендерної рівності - 4,4%. Крім того, важливим є те, що 1/3 опитаних юнаків та дівчат мають бажання витрачати на волонтерську діяльність більше часу, ніж витрачають зараз, тобто за певних умов цей потенціал може бути задіяний ЦСССДМ. Серед відповідей на питання про те, що саме спонукало їх стати волонтерами, перші п'ять позицій займають: бажання допомогти іншим, потреба зробити щось корисне, можливість спілкування з новими людьми, бажання реалізувати свої навички та вміння, можливість навчання. Нижче наведено розподіл відповідей на питання: "Вкажіть, яким чином, на ваш погляд, варто проводити роботу із залучення добровільних помічників до співпраці з боку соціальних служб" [40]. Для залучення волонтерів до співпраці з соціальними службами потрібно:

проводити інформаційно-просвітницьку роботу, рекламну кампанію у ЗМІ (37% опитаних);

зацікавити, мотивувати, волонтерів (12%);

проводити агітацію в школах, ВНЗ, ПТУ тощо (9,6%);

організовувати семінари, круглі столи, проводити тренінги (7,8%);

важко відповісти (4,2%);

інший варіант (3,3%);

влаштовувати масові заходи (концерти, акції) (3,3%);

волонтерська робота - добровільна. Якщо людина готова - сама прийде (2%);

все робиться правильно (0,7%) [40].

З метою виявлення відмінностей та здійснення об'єктивної оцінки стану волонтерської діяльності в Україні, порівняємо відповідні кількісні показники у інших країнах. Так, за різними даними, у Франції 19% дорослого населення хоча б раз у житті брали участь у волонтерських акціях, з них 60% регулярно виконують добровільну роботу, витрачаючи більше 20 годин на місяць. Майже половина волонтерів пояснюють свій вибір тим, що відчувають велике бажання допомагати іншим. Кожен третій німець (34% населення Німеччини) є волонтером і присвячує роботі у доброчинних організаціях, проектах і групах взаємодопомоги більше 15 годин на місяць.42% населення Німеччини вважають волонтерство унікальною можливістю для одержання життєвого досвіду і знань. В Німеччині відбувається активна реформа системи державного і недержавного соціального забезпечення. Вона передбачає й розширення фронту волонтерських робіт. Наприклад, у разі захворювання і пов'язаних з ним особистих обставин клієнти соціальних служб держави можуть звернутися щонайменше до 15 спеціалізованих установ різного профілю (соціально-педагогічних, медичних, психіатричних, психотерапевтичних), а також у соціальні добровільні служби. У Японії 26% населення мають досвід волонтерства, а майже половина з них впевнені, що волонтерська робота дуже корисна для особистісного розвитку і суспільства загалом. У США число волонтерів сягає 56-62% серед жінок, які присвячують цій діяльності в середньому 3,4 години на тиждень, й 49% серед чоловіків, які займаються волонтерством 3,6 години на тиждень [28]. Волонтерський рух відіграє все більшу роль у суспільних процесах розвинутих країн. Вагомий соціальний і економічний внесок праці волонтерів був підтверджений у ході дослідження некомерційного сектора 22 країн, серед яких країни Західної Європи (Нідерланди, Німеччина, Ірландія, Бельгія, Австрія, Франція, Фінляндія, Великобританія), а також Австралія, США, Ізраїль, Японія, держави Центральної і Східної Європи (Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія), країни Латинської Америки (Аргентина, Перу, Бразилія, Колумбія, Мексика). Це дослідження засвідчило, що в середньому 28% населення вказаних країн присвячують значну кількість часу роботі у третьому секторі. З урахуванням волонтерів некомерційний сектор забезпечує 10,3% робочих місць у Західній Європі; 9,4% - у решті розвинутих країн; 3% - у Латинській Америці і 1,7% - у Центральній Європі. Автори цього дослідження А. Саламон і X. Анхайер вважають, що нині у світі відбувається "глобальна суспільна революція", що полягає у "вибуху" організованої приватної волонтерської діяльності, пов'язаної зі зростанням самовизначення особистості в сучасному суспільстві. Так, в Ірландії, де доброчинністю займаються близько33% населення, більшість респондентів вважають, що волонтерська робота сприяє самовдосконаленню і є тим, чого ніколи не зроблять оплачувані працівники. В Україні лише 2,3% респондентів вважають волонтерську діяльність бажаною сходинкою кар'єри, в той час як, наприклад, в США робота волонтером Корпусу Миру надає суттєві переваги соціальному працівникові у працевлаштуванні. Надаючи індивідуальну психологічну допомогу, організовуючи культурні заходи, здійснюючи просвітницьку діяльність, майбутній соціальний працівник здобуває практичний досвід, що стане в нагоді під час роботи за фахом. Під час здійснення волонтерської практики інтенсифікується процес професійного становлення соціального педагога, його самоосвіти і самовиховання, відбувається перевірка ступеня професійної готовності й придатності до роботи за фахом. Створення умов, за яких держава гарантувала б пільги волонтерам, які мають стаж роботи у соціальній сфері, могло б дещо підвищити мотивацію майбутніх соціальних педагогів і таким чином сприяти залученню до доброчинності більшої кількості студентів. Позитивна динаміка у сфері волонтерства в США є очевидною. Значно

збільшилася кількість заявок, що надійшли до таких організацій, як Корпус миру, який 2008 року отримав три заявки на кожну позицію, організації Teach for America, в яку надійшло 35 000 заявок на 4000 місць, і Американський Корпус, де число заяв зросло у 4 рази за останні декілька місяців [28]. Ці національні доброчинні організації, що, як правило, виплачують волонтерам скромну винагороду за їхню роботу, або виділяють незначні кошти на харчування і забезпечення житлом, мають велике значення для суспільства. Варто зазначити, що механізм волонтерського руху у США досить продуманий - волонтери мають мотивацію, що і забезпечує високі кількісні показники. За оцінкою Корпорації волонтерства США, 2007 року в благодійних і волонтерських організаціях взяли участь близько 61 млн. американців, які виконали роботу у таких напрямках: фандрайзинг (26,9% всієї виконаної волонтерами роботи; збір та доставка продуктів харчування (23,6%); некваліфікована праця (20,9%); навчання, просвітницька діяльність (19,7%).

В умовах кризи збільшення урядом видатків на благодійну діяльність (закупівлю одягу та продуктів харчування для дитячих будинків, допомога нужденним тощо) неможливе. З огляду на це, варто було б запозичити американський досвід фандрайзингу. В Україні волонтерську діяльність протягом 2008 року здійснили 19 263 осіб, що становить лише 0,04% усього населення [28].

2.3 Основні показники забезпеченості волонтерами до чемпіонату Європи 2012 р. з футболу

На сьогоднішній день для України одним із глобальних спортивних проектів у масштабах держави є фінальна частина Чемпіонату Європи з футболу, основні матчі якого пройдуть у чотирьох містах країни - Харкові, Львові, Києві та Донецьку. Чемпіонат Європи з футболу є одним із спортивних заходів у світі, що залучає велику кількість працівників, від персоналу до підрядників, постачальників послуг та волонтерів. Набір до волонтерської програми ЧЄ-2012 здійснюється за двома напрямами: волонтери від УЄФА та волонтери від урядів приймаючих країн і органів влади приймаючих міст. Волонтерська програма УЄФА Євро - 2012 реалізується під керівництвом місцевих організаційних комітетів приймаючих країн. Волонтерська програма УЄФА Євро - 2012 - це офіційна волонтерська програма чемпіонату. Волонтери залучаються до роботи на офіційних об'єктах турніру. Вони працюватимуть у команді організаторів турніру та виконуватимуть низку завдань для підтримки операційної діяльності в таких напрямах, як: управління доступом, розміщення, акредитація, організація церемоній, логістика, транспорт, зона гостинності, організація трансляцій матчів, інформаційно-комунікаційні технології, управління інформацією, організація матчів, допомога засобам масової інформації (ЗМІ), маркетинг, безпека та правопорядок, допомога командам, робота з квитками, зв'язки з громадськістю, управління стадіонами, обслуговування VIP-персон, привітальна робота [34].

Уряди приймаючих країн та органи влади приймаючих міст також можуть здійснювати набір волонтерів для підтримки реалізації заходів і прийому відвідувачів у Польщі та Україні. У Польщі волонтерська програма у приймаючих містах реалізується у співробітництві з урядовою організацією з питань Євро - PL. 2012. В Україні відповідальним за програму підготовки волонтерів визначено організаційний комітет "Євро - 2012 Україна", що закріплено положеннями комунікаційної стратегії УЄФА Євро - 2012. Проект передбачає впровадження волонтерської діяльності у всіх місцях громадського користування, де вболівальники та туристи збиратимуться з нагоди Чемпіонату Європи з футболу [34].

З метою безпечного та успішного проведення УЄФА Євро - 2012 буде залучено понад 6 000 волонтерів, що більше, ніж у попередні роки проведення чемпіонатів Європи (рис.2.5) [34].

Рис.2.5 Кількість волонтерів, залучених у різноманітних спортивних подіях, осіб

Із 6 000 волонтерів 3000 осіб працюватимуть у Польщі та 3000 осіб - в Україні. Зони дій та відповідальності волонтерів від приймаючих матчі чемпіонату міст (по 4 міста в кожній країні) та від УЄФА будуть розподілені. Волонтери від УЄФА будуть працювати на об'єктах розселення так званої " сім'ї" (цільових груп) УЄФА, волонтери від міст - на всіх інших об'єктах. УЄФА планує витратити близько 8 млн євро на відбір та підготовку волонтерів для обслуговування ЧЄ-2012 в Україні та Польщі, у розрахунку на одну людину витрати складуть 1,4 тис. євро [43].

Кабінетом Міністрів України було затверджено оновлену Державну цільову програму підготовки та проведення Євро - 2012, де зазначений порядок підготовки волонтерів, окремих фінансових витрат на підготовку яких не визначено, але вони закладені до загальної статті витрат на підготовку та перепідготовку кадрів для чемпіонату. Загальна сума витрат на навчання волонтерів, стюардів, працівників сфери обслуговування, медичних працівників та представників правоохоронних органів складає близько 42 млн грн. Половину зазначеної суми планується виділити з Державного бюджету 2011 року, а іншу половину - з бюджету 2012 року. На підготовку однієї людини на базі ВНЗ Києва планується витратити більше 1,2 тис. грн, на базі ВНЗ інших міст - близько 975 грн. Очікується, що на Євро - 2012 до Києва прибуде 500 тис. гостей, до Харкова - 300 тис., до Львова - 250 тис., до Донецька - 150 тис., при цьому, відповідно до вимог УЄФА, на 40 вболівальників необхідний 1 волонтер [43].

Таким чином, передбачається, що на Євро - 2012 знадобиться близько 30 тис. волонтерів, з них, у Києві - 12,5 тис., 7,5 тис. - у Харкові, 6,25 тис. - Львові, 3,75 тис. осіб. - у Донецьку (рис.2.6) [46].

Рис.2.6 Очікувана кількість гостей та необхідна кількість волонтерів до ЧЄ - 2012

Навчання волонтерів буде здійснюватися за рахунок центрального бюджету, але окремим питанням постає спорядження та харчування волонтерів, що буде здійснюватися за рахунок бюджетів приймаючих міст. Так, у 2006 році на підготовку волонтерів, їх спорядження та харчування для участі у Чемпіонаті світу з футболу з місцевого бюджету міста Мюнхен було витрачено близько € 100 тис. [16].

Окремим питанням є статус такої категорії людей, яких планують готувати для Євро - 2012, як стюард, тобто "волонтер на стадіоні". У світовій практиці стюарди не мають ніякого відношення до волонтерства. Це люди, яких винаймають організатори масових заходів для охорони порядку; це професіонали, які мають спеціальну ліцензію та отримують гроші за свою працю. Наприклад, у фан-зоні Мюнхена у 2006 році, що була розрахована на 40 тис. осіб, працювало 142 професіональних стюарди. Важливим кроком є той факт, що професію стюарда додали до Національного класифікатора професій України з нагоди Євро - 2012. Так, у документі офіційно зазначена професія стюарда в готелях та інших місцях розміщення, закладах ресторанного господарства, на стадіонах і спортивних спорудах, що надає послуги в дорозі, інші послуги фізичним та юридичним особам [47].

Відповідно до основної Концепції волонтерів був створений графік підготовки та навчання волонтерів, розроблена анкета волонтера, що відповідає основним вимогам УЄФА.

Волонтери, що будуть працювати на Євро - 2012, обов'язково повинні бути готовими до ефективних дій щодо вирішення проблемних питань у нестандартних ситуаціях та роботі з різними групами населення. Окрім професіональних навичок, волонтер повинен мати здатність до оперативного планування, готовність до вирішення проблем у непрогнозованих ситуаціях, самоконтроль, організованість і креативність. Відповідно до норм УЄФА на кожні 40 осіб - гостей турніру - необхідно залучити 1 волонтера, 1 стюарда - на 250 осіб, 1 працівника правоохоронних органів - на 100 осіб, 1 працівника медичної служби - на 500 осіб та 1 представника сфери обслуговування - на 371 особу [43].

Розділ 3. Рекомендації щодо підвищення туристичної конкурентоспроможності міста на прикладі фан-клубу "інжек-металіст"

3.1 Розробка проекту фан-посольства на базі фан-клубу "ІНЖЕК-МЕТАЛІСТ"

На сьогоднішній день для України одним із глобальних спортивних проектів у масштабах держави є фінальна частина Чемпіонату Європи з футболу, основні матчі якого пройдуть у чотирьох містах країни - Харкові, Львові, Києві та Донецьку. Основна увага заходу зосереджена на створенні доброзичливої атмосфери туристичних та спортивних міст країни на довгострокову перспективу.

Основними об'єктами діяльності всіх підприємств туристичної галузі є туристи-футбольні уболівальники, що підтримують футбольні команди національних збірних своєї країни. Робота з таким сегментом туристичного ринку потребує довготривалої кваліфікованої співпраці різноманітних структур, основними з яких є безпосередньо футбольні клуби, органи державної влади, суб'єкти господарської діяльності, місцеві уболівальники та населення міста. Великий економічний та соціальний ефект становить залучення до участі у подібних заходах волонтерів, що суттєво доповнюють роботу кваліфікованих кадрів, які мають певний набір професійних компетенцій. Як результат, це приводить до того, що широкі верстви громадськості беруть активну участь у проведенні серйозного заходу.

Надання послуг саме такій категорії туристів потребує, окрім професійних компетенцій з туристичного обслуговування, особливих навичок спілкування з туристами як уболівальниками, що представляє собою дещо інший рівень психологічної підготовки та наявність специфічних знань. Як результат, це призводить до необхідності створення центру з обслуговування та надання допомоги туристам-уболівальникам із залученням компетентного персоналу даної сфери діяльності. Подібний центр доцільно започаткувати вже на базі існуючого фан-клубу футбольної команди "Металіст" - "ІНЖЕК-МЕТАЛІСТ", що належить Харківському національному економічному університету (ХНЕУ).

Фан-клуб "ІНЖЕК-МЕТАЛІСТ" розпочав свою діяльність у лютому місяці 2010 року та діє в рамках проекту "Назустріч один одному". Цей проект є унікальним на території України. Його основна ідея полягає у популяризації здорового способу життя, залученні ініціативної молоді до підготовки міста Харкова напередодні ЧЄ-2012, створення профутбольного настрою шляхом популяризації світового та українського футболу серед студентської спільноти. У рамках передбачених напрямків діяльності студенти тісно співпрацюють з керівництвом футбольного клубу "Металіст" [37].

У ХНЕУ створена ініціативна група студентів-уболівальників, яка заохочує молодь підвищувати свій культурний рівень, патріотичні почуття, любов та повагу до світового та українського футболу, його історії, сприяє подоланню міжкультурної різниці. Студенти мають можливість відвідувати домашні футбольні матчі за зниженим тарифом, відкриті тренувальні заняття команди, а також спробувати себе у якості волонтера на стадіоні. Ініціативна група студентів тісно співпрацює з різноманітними волонтерськими організаціями Харкова, а також з Товариством Червоного Хреста. У рамках Студентської Ліги ФК "МЕТАЛІСТ" студентські футбольні команди Вищих навчальних закладів Харкова приймають активну участь у футбольних турнірах на полях Дитячої футбольної академії. Третій розділ діяльності проекту передбачає залучення студентів до різноманітних проектів футбольного клубу "Металіст"; допомогу місту та ФК "Металіст" у наборі та підготовці студентів у якості волонтерів, стюардів та інших спеціалістів до проведення матчів ЧЄ-2012 в Харкові; організацію та проведення тренінгів та семінарів. Окрім цього, ініціативна група студентів приймає активну участь у різноманітних волонтерських програмах та володіє необхідними для заходу подібного рівня професійними компетенціями. Особливу роль у роботі фан-клубу відіграють студенти спеціальності "Туризм", адже робота волонтера потребує особливо знань іноземної мови для організації туристичного супроводу з урахуванням тонкощів туристичного обслуговування [38].

Діяльність фан-клубу під час проведення ЧЄ-2012 з футболу буде представляти собою фан-посольство. Фан-посольство є організацією з консультування, інформування та обслуговування туристів-уболівальників, що підтримують свої національні команди упродовж турнурі.

Кожне приймаюче місто турніру повинне мати подібні фан-посольства, що тісно співпрацюють з групами підтримки, а саме туристами-уболівальниками своїх національних збірних. Фан-посольство повинно мати стаціонарний центр з декількома мобільними фан-посольствами, що повинні розміщуватися біля основних об'єктів інтересу туристів-уболівальників. Окрім цього, невелика кількість саме фан-консультантів повинна обслуговувати туристів-уболівальників біля стадіону у день матчів.

Фан-посольство повинно бути зрозуміло ідентифіковано та його розміщення необхідно зазначити у спеціалізованій літературі для уболівальників, що буде доступна перед початком турніру.

Робота фан-посольства спрямована на обслуговування туристів-футбольних уболівальників з надання точної, достовірної, об'єктивної та своєчасної інформації з урахуванням їх інтересів та потреб. Саме від того, як складуться відносини між різними групами уболівальників та між уболівальниками й місцевим населенням залежить від роботи фан-посольства та буде відображати рівень проведення заходу.