4. Досить хвороблива ломка радянських стандартів і механізмів в управлінні та розвитку сфери туризму. Традиційне для неєвропейського мислення неувага до модних молодіжних рухів у сфері вільного часу і, як наслідок, відсутність серйозних інвестицій в нові види туризму та активного відпочинку. Для вирішення цієї проблеми необхідно, щоб влада заохочувала розвиток молодіжного туризму, це з однієї сторони буде сприяти припливу молоді із-за кордону, а з іншої сприятиме залученню української молоді до активного відпочину. Для цього необхідно інвестування держави.

5. Недосконале організаційне та нормативно-правове забезпечення туристичної галузі.

Це є причиною низького рівня іноземного інвестування в Україну адже іноземні бізнесмени побоюються інвестувати кошти в Україну у зв'язку з тим, що вони побоюються нечесного судоустрою й корпоративного рейдерства .Що дає змогу зрозуміти про недосконалу законодавчу базу України [73]. На думку Д. Теффта [73], Україна має системно змінити свій спосіб ведення бізнесу. З фінансової сторони країні необхідно реформувати свій бюджетний процес і розглянути проблеми, пов'язані із прозорістю реформування державних видатків, а також повернення на правильний шлях відносин з міжнародними донорами й міжнародним валютним фондом, тому що без змін у країні все ще залишається несприятливий інвестиційний клімат, що гальмує інвестиційні процеси, обмежує прибутки держави та можливості розвитку туристичних підприємств.

6. Недовіра іноземних держав до українських туристів. У зв'язку з безробіттям у країні більшість українців намагаються виїхати за кордон або на заробітки, або на постійне місце проживання. З цього приводу багато іноземних країн з недовіроою сприймають українських туристів і створюють все більше перепон для отримання візи: високі візові тарифи, подовжені сроки відкриття візи, створення паперової тяганини з боку приймаючої сторони. Щоб уникнути цього необхідно залучати іноземні інвестиції, припинити продажу природних ресурсів та переорієнтуватися на виробництво товарів європейської якості, що припинить відтік грошей з країни тим самим допоможе створюванню нових робочих місць.

7. Брак інформації про Україну -- одна з головних причин низьких темпів розвитку туризму. Поліпшити ситуацію може участь фахівців та представників турагенств у відомих світових туристичних виставках та використання Інтернету в цілях просування і реалізації туристичного продукту і реальної конкуренції для туристичних організацій [74].

Кінцевою ціллю інтенсифікації туризму в Україні має буди вихід на зовнішні ринки, тобто закріплення України у свідомості зарубіжних споживачів туристичного продукту, як конкурентоспроможної та привабливої у туристичному розумінні країни.

Перед тим, як виходити на міжнародний ринок туристичних послуг послуг Україні потрібно основні проблеми туризма, а токож вирахувати ефективність туристичного бізнесу.

Важливим кроком перед виходом на закордонний ринок має бути узагальнення та дослідження статистичних показників, які характеризують стан розвитку туризму і впливають на його ефективність.

При виході на міжнародний ринок можна використати спадок Гофрі Харріса та Кеннета М. Каца [75]. Автори запропонували поділити процес входження на зарубіжні ринки на 10 легких послідовних етапів, які необхідні для успішного розвитку та розширення стійкої діяльності міжнародного туризму: [76, с. 118-120]:

1. Визначення туристичного продукту. Необхідно визначити основні пам'ятки туристичного регіону, які зможуть зацікавити туристів.

2. Інвентаризація ресурсів. Цей етап передбачає чітке визначення типу розміщення, харчування, транспорту, розваг, освіти, інформації та послуг, які необхідно надати іноземним туристам, що вперше будуть відвідувати туристичний регіон.

3. Аналіз ринку. Передбачено виділити типи іноземних відвідувачів і/або іноземних ринків, які найімовірніше відгукнуться на запропоновані туристичні пропозиції. При цьому важливо оцінити об'єми та масштаби конкуренції на цільових зовнішніх ринках.

4. Налагодження міжнародних контактів. У даний період необхідно чітко визначити і зрозуміти, з чого звичайний іноземний турист починає підготовку до першого відвідування «нових» місць і, відповідно до цього, забезпечити туристів необхідною та корисною інформацією.

5. Організація роботи. На цьому етапі потрібно створити певний життєздатний адміністративний механізм для координації всіх прямих і непрямих зусиль щодо залучення і прийому іноземних відвідувачів.

6. Вдосконалення внутрішніх ресурсів. Один з найскладніших етапів, оскільки він передбачає визначення шляху вдосконалення елементів туристичної інфраструктури таким чином, щоб іноземні відвідувачі, які прибудуть вперше, відразу ж відчули привітність і гостинність, а також у майбутньому сприяли залученню друзів, родичів та колег.

7. Обробка інформаційних джерел. Цей етап передбачає створення певної статистичної програми, яка допомогла б чітко встановити зростання обсягів іноземного туризму в даній місцевості і таким чином дозволила визначити ефективність маркетингових зусиль у цьому напрямку.

8. Розробка рекламних матеріалів. Даний етап включає створення широкої різноманітності друкованої і електронної літератури, корисної як для фахівців, які займаються плануванням туризму, так і для іноземних туристів, що підбирають маршрути для подорожей.

9. Залучення фахівців. У цей період необхідно налагодити співпрацю з туристичними фірмами, які мають великий досвід та розташовані в цільовій країні (країнах), з метою підвищення ефективності маркетингової діяльності з просування вітчизняного туристичного продукту.

10. Входження в ринок. Місцеві органи влади і приватні компанії повинні виходити на зарубіжний ринок, використовуючи такі методи, які дозволяють максимізувати фінансові ресурси, виділені для забезпечення діяльності з просування національного та регіонального туристичного продукту.

Таку програму стимулювання міжнародного туризму можна також використати для розвитку іноземного туризму як на державному, так і на регіональному рівнях, адже вона є націленою на залучення та суттєве збільшення кількості іноземних відвідувачів завдяки комплексу маркетингових дій та заходів щодо дослідження вітчизняного туристичного ринку, пристосування туристичного продукту до вимог закордонних відвідувачів та його просування на зарубіжні ринки.

Одне із ключових питань, яке необхідно вирішити в найближчий час, -- питання оптимізації взаємодії туризму і культури як на рівні центральних органів влади, так і на місцях. Культурна спадщина, музеї, театри в більшості країн світу є винятково важливим фактором залучення туристів, генерації міжнародних і локальних туристичних потоків. І в результаті цього, свого клієнта отримують транспорт і громадське харчування, готелі, місцева промисловість та ін.

Координація стратегічного розвитку культурної сфери і туризму на місцях повинна привести до більш тісної співпраці місцевої влади і реального бізнесу у вирішенні конкретних завдань по збереженню культурної спадщини, впровадження в практику діяльності музеїв, національних заповідників передової менеджерської практики, орієнтації для роботи в ринкових вимірах і координації діяльності з суб'єктами туристичної індустрії.

Подальший розвиток демократії, політична стабільність, визначення пріоритетних напрямків економічного розвитку, майбутній вступ України до НАТО та ЄС -- все це забезпечить створення високоприбуткової туристичної галузі, яка задовольнить потреби внутрішнього та міжнародного туризму, з урахуванням природнокліматичного, рекреаційного, соціально-економічного та історико-культурного потенціалу країни, її національних особливостей.

Важливими факторами, що впливатимуть у подальшому на розвиток ринку туризму, є демографічні зміни, матеріальний та соціальний стан населення, рівень освіти, тривалість відпустки, професійна зайнятість та багато інших чинників.

Демографічна структура населення України та аналіз вікових груп, які найбільше подорожують, ще раз підтверджують, що в Україні найбільш активна частина населення від 30 до 40 років, на відміну від економічно--розвинених країн, де люди старшої вікової групи (55--60 років) відіграють все більш важливу роль у міжнародному туризмі. Тільки в 2001 році у світі зареєстровано майже 120 млн. прибуттів, здійснених людьми старшого віку. Основними постачальниками цієї категорії туристів є США, Канада, Японія та країни Європейського Союзу. Населення цих країн, незважаючи на швидкі темпи старіння, залишається фізично активним і, що не менш важливо, краще забезпеченим ніж українське. Поступове збільшення кількості працюючих, забезпечення більш високого доходу на кожного члена сім'ї, підвищення тривалості оплачуваної відпустки та гнучкість робочого часу поступово розширять такі сегменти туристичного ринку, як поїздки з метою відпочинку і в період відпусток, відвідування тематичних парків і культурних заходів, здійснення ділових поїздок, короткочасних подорожей і маршрутів вихідного дня тощо.

Зростання рівня освіти збільшує потяг людини до знань, зацікавленість іншою культурою викликає бажання подорожувати і отримувати нові враження.

Одним із найважливіших чинників, що впливає на розвиток як внутрішнього, так і міжнародного туризму, є добробут населення. Існує чіткий зв'язок між тенденцією розвитку туризму, загальним економічним розвитком і особистими доходами громадян. Туристичний ринок дуже відчутний до змін в економіці. За стабільних цін зростання особистого споживання на 2,5 % збільшує витрати на туризм на 4 %, а зростання особистого споживання на 5 % -- на 10 %.

Щорічне збільшення доходів громадян України приведе до більш інтенсивної туристичної діяльності і, зокрема, до збільшення кількості споживачів з високими доходами. В майбутньому населення України буде характеризуватися як таке, що має підвищену якість життя. Відпочинок, подорожі, мистецтво, культура стануть основними елементами, які заповнять вільний час людини.

3.3 Інноваційні форми організації туристичної діяльності українських підприємств

Успішний розвиток суспільних систем залежить від періодично відбуваються інноваційних процесів, які зачіпають не тільки область науки і техніко-технологічної сфери, а й тісно пов'язані з економічними та соціальними пре-утвореннями.

Поява нововведень носить хвилеподібний характер -- одна інновація замінюється іншою, більш просунутою, забезпечуючи сталий розвиток соціальної системи. Періодично змінюють одне одного хвилі змін відповідають різним рівням організації конкретної соціальної системи. Цей хвилеподібний характер пов'язаний з фазами науково-технічних і економічних циклів.

Значний внесок у становлення концепції хвилеподібного розвитку соціально-економічних систем вніс видатний російський економіст і соціолог М.Д. Кондратьєв (1892--1938 рр..) [77].

Познайомившись з теорією Н. Д. Кондратьєва, І. Шумпетер високо оцінив концепцію великих циклів кон'юнктури і ввів поняття «Кондратьєвські цикли». Поєднавши свої розробки про роль підприємця в процесі економічного розвитку і теорію довгострокових коливань економічної динаміки Кондратьєва, Шумпетер створив теорію інноваційних циклів, в якій довгохвильові коливання визначив як одну з форм прояву економічної динаміки, породжується інноваційним процесом [89].

За Шумпетером, спонукальним мотивом до пошуку і впровадження нових комбінацій є прибуток, який стає винагородою за нововведення. Визначальну роль тут відіграє не конкуренція цін або якості, а конкуренція нових продуктів, технологій, джерел постачання, організаційних форм. Спочатку конкуренцією нововведень, що сприяє зростанню продукції і прибутків, користується невелике число підприємців, ті, хто раніше за інших їх використовує. Коли нововведення поширюються, то виробничі витрати вирівнюються і прибуток зникає.

На думку Шумпетера, центральним суб'єктом у процесі змін всередині системи є підприємець, який впроваджує нововведення в періоди спокою та рівноваги. Такі нововведення приводять до порушення безперервності, вимагають відмови від старого (продукти, форми організації тощо) на користь незвичного нового і пов'язані з ризиком. Старе витісняється -- починається процес «творчого руйнування» [77].

В організації подорожей першими підприємцями були купці, що переміщалися з одного місця в інше в пошуках товарів і ринків збуту.

Вони-то і стали організовувати поїздки людей, які не мали відношення до торгівлі, але хотіли побачити і пізнати щось нове.

В умовах переходу до економіки знань наявність і реалізація інноваційної стратегії -- необхідна умова динамічного розвитку як національної економіки, так і туристичної галузі.

Головна функція інноваційної стратегії полягає у визначенні основних довготривалих напрямків наукових розробок, впровадження нововведень, забезпеченні ресурсами для досягнення поставлених цілей. Держава гармонізує інтереси учасників процесу, контролює і регулює інноваційну діяльність.

На вибір стратегії впливають досягнутий рівень суспільного розвитку, фінансові та матеріально-технічні ресурси держави. Вітчизняні вчені розрізняють три типи інноваційної стратегії: «перенесення», «запозичення» і «нарощування» [88].

Спільним для названих видів стратегій є стимулювання інноваційної діяльності з метою досягнення прогресу в економіці та переходу до інноваційного розвитку. Державна інноваційна стратегія -- це об'єднання зусиль науки, виробництва та освіти, створення сприятливих інституційних умов для новаторів і підприємців, щоб забезпечити конкурентоспроможність і перехід країни в число лідерів.

Починаючи з ХІХ сторіччя НТП розвивався швидкими темпами спиряючи розвитку туризму. Кожна інновація сприяла розвитку туристичної діяльності будь це електрична батарея Алессандро Вольта (1800 р.) або ж електричні перевезення Роберта Андерсона (1832 р.) [78].

Інновація з'являються, постійно змінюючи один одного, що сприяє розвитку економіки.

Для популяризації туризму в Україні можна запропонувати такі форми організації туристичної діяльності українських підприємств:

1. Інформаційні технології

У ХХ сторіччі з винаходом чорно-білого телевізора багато людей отримали змогу подорожувати світом не віходячи з дому, але це посприяло збільшенню популярності туристичних послуг.

Коли надійшли в широкий продаж телевізори, багато людей були переконані, що телебачення покладе кінець друкарської справи, однак цього не сталося. Книги і масові друковані видання продовжують інформувати. Заміни друкованих видань інформаційними технологіями не відбувається, незважаючи на те що все більше стає електронних версій книг та масових журналів в Інтернеті, а користувач може їх роздрукувати. Натомість інформаційні технології використовуються книговидавцями як засіб поширення друкованої інформації.

Активний розвиток сфери інформаційних технологій (ІТ) почалося після поширення в кінці 1960-х рр.. універсальних обчислювальних машин («мейнфреймів») та винаходи в 1971 р. мікропроцесора. За останні 40 років глобальні обчислювальні потужності збільшилися в мільярд разів. У 2010 р. процесингова потужність звичайного комп'ютера стала в 10 млн разів перевищувати потужність комп'ютера 1975 р. [78].

Інформаційні технології -- це тільки одна з гілок відбуваються нині науково-технічних революцій, які можуть забезпечити набагато більш потужну «довгу хвилю», ніж їх попередники. Неминуче перетинання телекомунікаційних та інформаційних проблем і засобів їх вирішення. Найбільшою мірою це відноситься до Інтернету як найбільш масштабному інформаційно-телекомунікаційному засобу.

Сучасні телекомунікаційні системи і комп'ютери скорочують час і витрати на зв'язок, кордони держав не впливають на їх застосування, вони сприяють прискоренню поширення знань у світовому масштабі.

Нові технології в галузі телекомунікацій з'являються безупинно, і кожна з них розширює ринок послуг. Переважна більшість цих нововведень можна охарактеризувати двома властивостями -- мобільність і висока швидкість передачі даних. У 2000 р. до стандартної абревіатурі в інтернет--адресах www (world wide web) додалася нова -- wap (wireless application protocol) -- протокол бездротового зв'язку, що дозволяє переглядати інтернет--сайти на екрані мобільного телефону [90]. На сьогоднішній день з'явилася телекомунікаційна технологія GPRS (General Packet Radio Service) -- пакетна передача даних в стільникових мережах. По одному каналу може працювати велика кількість абонентів, користувач же платить тільки за передані дані. Одним з найважливіших застосувань GPRS стане так званий технологічний моніторинг. Вбудовані у всілякі комунальні лічильники, банкомати, автомобільні сигналізації, автомати роздрібної торгівлі та інші пристрої GPRS-термінали будуть не тільки миттєво збирати телеметричну інформацію, а й генерувати стільниковим операторам величезний трафік.

Інформаційні технології мають чотири характерні риси:

- Володіють усепроникаючим характером;

- Сприяють більш ефективній роботі ринків шляхом спрощення та розширення доступу до інформації, ліквідації бар'єрів для нових учасників, тим самим допускаючи на ринок безліч покупців і продавців, знижуючи операційні витрати до нульової позначки;

- Мають глобальне поширення, завдяки чому величезна кількість знань може зберігатися, пересилатися і ставати надбанням людей в будь-якій точці земної кулі;

- Прискорюють інноваційний процес, дозволяючи простіше і дешевше обробляти величезні обсяги інформації та скорочуючи час, необхідний для розробки нової продукції.

Інтернет став належним чином функціонувати тільки після винаходу Всесвітньої павутини в 1990 р. і браузера в 1993 р. Кількість користувачів Інтернету перевищила 1 млрд 20 млн і продовжує активно рости. У Інтернету є багато спільного з телеграфом, винайденим в 30-і рр.. XIX ст. Телеграф теж привів до різкого падіння витрат на зв'язок і збільшення інформаційних потоків в економіці. Але впровадження телеграфного зв'язку не привело до зміни традиційного економічного мислення, як це відбувається в епоху розвитку Інтернету.

Важливим напрямком вдосконалення туристичної індустрії в Україні повинні стати інновації. До найбільш значимих інноваційних технологій відноситься використання Інтернету в цілях просування і реалізації туристичного продукту і реальної конкуренції для туристичних організацій [74]. Серед цих технологій слід зазначити:

- онлайн бронювання;

- горящі путівки на сайтах;

- тиражування сайту (експорт бази даних);

- статистичні сайти;

- веб-сайти туркомпаній;

- розміщення відеороликів на сторінках готелів;

- можливість оплати за допомогою кредитних карток;

- туристичні портали

Всі ці послуги в певних наборах включають елементи інноваційних технологій і складають разом з іншими елементами певний потенціал інноваційної діяльності підприємства готельного бізнесу або туризму.

Інтернет забезпечує зворотний зв'язок з потенційними клієнтами і тим самим дозволяє оперативно перевіряти ідею нової продукції або послуги без значних витрат на рекламу і прямі маркетингові дослідження.

Через Інтернет досягається також підвищення ефективності уявлення та засвоєння інформації, що значно підвищує можливості маркетингу в посиленні взаємозв'язку підприємств і споживачів, прискорюються процеси просування на ринку нових товарів та послуг і надання їх в зручній для користувача формі.

У сучасній економіці зміни, що динамічно розвиваються, в ціновій політиці, випуск нового вигляду товарів і послуг відбуваються швидше, ніж з'являється замовлена реклама в засобах масової інформації. В результаті така реклама виявляється даремною, а замовник втрачає реальні гроші. В інтернеті представник туристичної фірми можеоперативно змінювати інформацію про туристичні послуги, надаючи найновішу інформацію для споживачив. Це ідеально підходить для турбізнесу - миттєве оновлення інформації стосовно вільних місць в готелях і квитків на авіарейси, «горящі пропозицій», зміни цін на тури - все це можна розміщувати в Інтернет в умовах реального часу [80].

В умовах загострення конкуренції на світовому туристичному ринку, впровадження активних інноваційних ідей для ефективної боротьби необхідно не тільки на рівні країни, а й на рівні окремих бізнесових туристичних структур, відсутність або не активна позиція цих структур може привести до втрати Україною будь-яких шансів зайняти чільне місце на світовому туристичному ринку [81].

Щоб папуляризовати туризм в Україні необхідно розробити комплексну загальнодержавну маркетингову стратегію розвитку іноземного туризму в регіонах України. Основними напрямами такої стратегії мають бути:

- розвиток інформаційної інфраструктури туристичного бізнесу. Це національна система резервування та бронювання туристичних послуг, збір інформації про виставкові заходи, рекламну діяльність, безпосередньо виставково-ярмаркову діяльність на міжнародному, регіональному та національному рівнях яка може зацікавити туристів[82, с. 435]; для цього необхідно створити веб-сайт, який буде діяти на постійній основі з туристичними пропозиціями регіонів України та, відповідно до цього, а також створення електронних інформаційних довідників з переліком існуючих туристичних фірм, асортиментом та вартістю туристичних послуг, що ними надаються, переліком туристичних маршрутів та їх транспортним забезпеченням тощо.

- заходи популяризації визначених туристичних пропозицій регіонів України на світовому ринку: Для цього необхідно проведення різноманітних туристичних компаній у ЗМІ, інтернеті з метою представлення України у світовому туристично-рекламному просторі, насамперед на каналах, де надається реклама країн: CNN, Eurosport [83, с. 212], залучення туристичних підприємств з регіонів країни до участі у міжнародних туристичних ярмарках і виставках та організація різних типів салонів, ярмарків та бірж в Україні; відкриття туристичних представництв України за кордоном та забезпечення їх необхідною кількістю різноманітних інформаційно--рекламних матеріалів про туристично-рекреаційні можливості регіонів України [83, с. 212].

2. Українське етно-село. На сьогодняшній день в Україні почали з'являтися споконвічні українські місця, у яких кожен турист може відчути істинний дух українського козацтва.

Одним з таких місць є «Мамаєва Слобода» яка знаходиться за сім кілометрів від Хрещатика довкруг історичного урочища, в якому бере початок річка Либідь, на території 9,2 га і відтворює у собі куточок української природи, архітектури та побуту. В центрі архітектурного ансамблю, що нараховує 98 об'єктів, розташовується козацька триверха дерев'яна церква в ім'я Покрови Пресвятої Богородиці із дзвіницею, подібні до тих, що стояли на Запорозькій Січі в часи Богдана-Зиновія Хмельницького. Неподалік від церкви на узвищі серед невеликого поля пшениці видно вітряк -- символ мирної хліборобської України. Далі над двома покритими очеретом, лілеями та лататтям озерами розташовуються садиби титаря, козаків, козацького старшини, коваля із кузнею,гончаря із гончарною майстернею, ворожки, шинок єврея-крамаря, а також пасіка та водяний млин. Садиби складаються з різних за своїм господарським призначенням споруд: це комори, повітки, стайні, льохи, хліви, клуні, возовні тощо. Цей традиційний український краєвид доповнюється базарним майданом, управою та козацькою залогою. Завдяки тому, що цей дендра--парк знаходиться у столиці України він користується значною увагою з боку як іноземних туристів, так і відчизняних [84].

У 40 кілометрах від Києва по житомирській трасі знаходиться прекрасний етнографічний комплекс під назвою «Українське село», де скрупульозно відтворили побут українського села сторічної давності.

На доглянутії території комплексу навколо розміщуються декілька справжніх хатинок, перевезених сюди з різних регіонів країни. Поруч - справжні кузня,гончарня, вулики (від перших до останніх «моделей»), загін з вівцями і свинарник, пташиний двір і зовсім унікальну річ - подоба самогонного цеху, в якому періодичноварять «зеленого змія» виключно за старими рецептами. В окремому сараї розмістили подобу складу - там чекають реставрації чергові експонати [85].

«Музей народної архітектури та побуту України», але переважна більшість відвідувачів називають його просто «Музей Пирогово».

Краса цього музею в тому, що тут можна просто погуляти по тінистих алеях, подихати свіжим повітрям або посидіти на одному з порослих травою мальовничих схилів.

Експонати цієї виставки -- архітектурні реліквії з різних регіонів України. Вся територія поділена на частини: «Середня Наддніпрянщіна», «Полтавщина и Слобожанщина», «Полісся», «Поділля», «Карпати» і пр. Окремо розташована зона вітряних млинів, які видно здалеку, і вже стали своєрідним символом музею Пирогово. Всього арсенал музею налічує понад 300 експонатів народної архітектури та будівництва.

Крім будиночків і вітряків, в Пирогово київський житель або гість столиці може знайти і масу інших розваг. Тут можна покататися на конях, пограти в українські народні ігри, випити смачної медовухи або навіть повінчатися.

Усі національні свята в київському Пирогово проходять з особливим колоритом і неодмінно з якимись оригінальними особливостями. Атмосфера музею під відкритим небом дозволяє повністю зануритися в старожитні Україна часів Тараса Шевченка, Миколи Гоголя та Івана Франка [86].

3. Українські шахти Донбасу

«Український техноленд». Туристи з усього світу отримають рідкісну можливість здійснити спуск на шахти Донбасу на глибину 1000 метрів.

Після важкої аварії влітку 2008 року шахту імені Карла Маркса в Єнакієвому повністю відновили, і тепер вона разом з двома закритими шахтами Центрального Донбасу увійде до так званого «Український техноленд». Його створюють в межах туристичної програми на Євро-2012.

Під землею, на глибині близько 1000 метрів, можна буде побачити якийсь технічний місто зі специфічною інфраструктурою, а завдяки справжнім експонатам -- уявити й сам процес видобування вугілля. Відвідувачам музею запропонують ознайомитися з історією гірничої справи, подивитися парк скульптурних композицій з металобрухту.

Створення «Українського техноленду» допоможе залучити туристів, що дозволить не тільки збільшити популярність Україна на міжнародній туристичній арені, але й вирішити соціальні проблеми шахтарських містечок. Історія показує, як старопромислові регіони, наприклад Рур в Німеччині, перетворюються на туристичні центри, каже в інтерв'ю «Німецькій хвилі» керівник проекту Костянтин Воробйов: «Відразу з'являються нові робочі місця, будуються готелі, дороги [87].

Кінцевою ціллю посилення ролі туризму в Україні має буди вихід на зовнішні ринки, тобто закріплення України у свідомості зарубіжних споживачів туристичного продукту, як конкурентоспроможної та привабливої у туристичному розумінні країни.

Висновки до розділу 3

1. Важливими факторами, що впливатимуть у подальшому на розвиток міжнародного ринку туризму, є демографічні зміни, матеріальний та соціальний стан населення, рівень освіти, тривалість відпустки, професійна зайнятість та багато інших чинників. Метою удосконалення мінародного туризму в Україні можна визначити створення конкурентоспроможного, на світовому ринку, туристичного продукту, здатного максимально задовольнити туристичні потреби населення країни, забезпечити на цій основі комплексний розвиток територій та їх соціально-економічних інтересів при збереженні екологічної рівноваги та історико-культурного довкілля та розроблення відповідної нормативно-правової бази туризму.

2. Культурна спадщина, в більшості країн світу є винятково важливим фактором залучення туристів, генерації туристичних потоків. По кількості історичних памятиків Україна на рівні з європейськими державами, але для збільшення напливу іноземних туристів, необхідно збільшити фінансування туристичної галузі, для покращення якості надаваємих послуг. Для популяризації туризму в Україні можна запропонувати такі форми організації туристичної діяльності українських підприємств: Інформаційні технології, які будуть сприяти покращеню якості надаваємих послуг, а також швидшими темпами сповіщати туристів про пам'ятки архітектури та мистецтва; українське етно-село - дасть змогу туристам відчути себе жителями України часів козацтва; українські шахти Донбасу - будуть сприяти покращенню умов українських шахтерів, демонструючи охочим туристам нелегкі трудові будні та небезпечні умови праці.

3. Використання ІТ, побудова етно-сіл та переобладнання вугільних шахт в місця проведення екскурсій допоможе украінським тур. фірмам покращувати ситуацію міжнародного туризму України. Що, також, сприятиме припливу грошей до України і сприятиме покращенню економічної ситуації в цілому.

ВИСНОВКИ

За результатами проведеного дослідження були отримані такі результати:

1. Сьогодні туризм - пов'язаний з географією, медициною, історією, економікою, архітектурою, спортом, культурою, та іншими науками. Але жодна з них не може повністю охарактеризувати його як об'єкт власних досліджень і жоден з існуючих соціально--економічних інститутів не в змозі самостійно розв'язати комплекс його проблем

Міжнародний туризм це туризм в іншу країну з туристськими цілями без заняття оплачуваною діяльністю в місці тимчасового перебування. Міжнародний туризм визначається як важливий напрямок міжнародного співробітництва в конкретній діяльності на основі поваги національної культури та історії кожного народу та основних інтересів кожної країни. Крім того, міжнародним туризмом називають сферу розвитку взаєморозуміння між народами та ознайомлення з досягненнями інших країн в різних сферах.

Міжнародний туризм входить у число трьох найбільших галузей, уступаючи нафтовидобувній промисловості й автомобілебудуванню, питома вага яких у світовому експорті 11 % і 8,6 % відповідно.

В основі розвитку міжнародного туризму лежать такі чинники: економічне зростання і соціальний прогрес, які привели до розширення обсягу ділових поїздок та подорожей із пізнавальними цілями; удосконалення всіх видів транспортних засобів зробило дешевшими поїздки; збільшення кількості найманих працівників і службовців у розвинутих країнах та підвищення їхнього матеріального й культурного рівня; інтенсифікація праці й отримання працюючими більш довгих відпусток; розвиток міждержавних зв'язків і культурних обмінів між країнами привів до розширення міжрегіональних зв'язків; розвиток сфери послуг стимулював розвиток сфери перевезень і технологічний прогрес у галузі телекомунікації; послаблення обмежень на вивіз валюти в багатьох країнах і спрощення прикордонних формальностей

Розвиток туризму в Україні і за кордоном, активна участь у цьому процесі різних організацій обумовили необхідність не тільки виникнення, становлення, розвитку й удосконалення в нашій країні різноманітних національних і регіональних форм організацій туризму, але і посиленої уваги до взаємообмінів, спілкування і поїздок різних видівІснують аступні види міжнародного туризму: діловий туризм, оздоровчий туризм, хобі-туризм, пригодницький туризм, спортивний туризм, навчальні тури, релігійний туризм, розважальні тури, пізнавальні тури, подорожі для людей старшого віку.

2. Для того аби вибрати собі туристичний маршрут індивід користується послугами туристичного ринку. Основними чинниками формування і функціонування вітчизняного ринку є: попит та пропозиція.

Згідно цих чинників формуються основні стратегії залучення туристів туристичними фірмами. Попит представляє собою форму виразу суспільних потреб, забезпечених наявністю грошей у населення, а пропозиція -- це платні товари та послуги, призначені для обміну. Пропозиція на туристичному ринку передусім характеризується явною перевагою послуг, які створюються як в галузях, спеціалізованих для задоволення попиту туристів (суперструктура), так і в галузях, які одночасно задовольняють попит місцевого населення.

3. На сьогоднящній день Україна має достатньо умов для розвитку міжнародного туризму: вигідне геополітичне розміщення, великий туристично-рекреаційним потенціалом, сприятливий клімат, велику кількість лікувально-курортних ресурсів, численні родовища мінеральних вод і лікувальних грязей, богату флору і фауну, культурно-історичні пам'ятки світового рівня, необхідно відзначити, що туристична індустрія України перебуває у зародковому стані.

Велика кількість туристичних фірм, які розташовані в Україні працюють на вивіз туристів, що є причиною відтіку українського капіталу. Хоча в Україні є туристично-привабливі місця, Україна не може надавати європейський рівень послуг. Це обумовлене низкой причин: замалою кількістю інформації про Україну, слабким розвитком туристської інфраструктури, поганим станом екології, низьким рівнем туристських рекреаційних ресурсів, недосконалим організаційним та нормативно-правовим забезпеченням туристичної галузі.

Але все ж таки розвиток туристичної галузі України в цілому відповідає динаміці економічних процесів, які відбуваються в державі. Водночас, світові політичні та економічні процеси останніх років також справляють суттєвий вплив на обсяги, напрямки та структуру туристичних потоків.

Україна має всі умови для розвитку внутрішнього та в'їзного туризму що буде сприяти створенню нових робочих місць, та покращеню економіки країни в цілому.

4. Існує велика кількість різноманітних туристичних фірм, які можуть запропонувати пересічному українцю подорож як за кордон, так і по Україні. Серед всіх цих туристичних фірм можна виділити декілька провідних, які є лідерами українського ринку з надання туристичних послуг високої якості: Домар Тревел Едьюкейшн; Тез тур; Анекс тур; Амерікан тревел групп; Туристична фірма «Чотири сторони»; Коралл тревел, Туристична фірма «Феєрія».

Кожна з цих фірм пропонує пересічному українцю найрізноманітніший варіант туристичної поїздки. Це може бути подорож заради навчання або підвищення кваліфікації в престижному іноземному навчальному закладі, чи подорож європейськими містами чи сафарі-тур. Туристичні компанії надають високоякісні послуги, що повністю відповідають європейським стандартам в найкоротші терміни, що демонструє роботу висококваліфікованого персоналу.

5. Міжнародний туризм як найважливіша складова частина зовнішньоекономічної діяльності кожної з держав світового співтовариства є однією з найбільших і високоприбуткових галузей світової економіки.

Якщо аналізувати стан та перспективи розвитку міжнародного туризму, треба усвідомлювати, які фактори впливають на нього. До довготривалих чинників, що об'єктивно сприяють поступовому розвитку міжнародного туризму, належать такі: економічні, науково-технічний прогрес, демографічні, соціальні, культурні, міжнародні.

З самого початку виникнення туризму і по сьогоднішній день на характер світового туризму, його динаміку і зміст істотний вплив впливають природні катаклізми (землетруси, повені, пожежі тощо), соціальні потрясіння, війни.

За прогнозами ВТО, в XXI столітті очікується туристичний бум: кількість подорожуючих у світі до 2020 року зросте до 1,6 млрд. чоловік за рік, кількість туристичних прибуттів в Китаї досягне до 2020 року 137,1 млн. осіб, другим за популярністю туристичним напрямком стануть США (102,4 млн.), -Франція (93,3 млн. осіб),Іспанія (71,0 млн. осіб), Гонконг (59,3 млн. осіб). За прогнозами ВТО, очікується бурхливий розвиток виїзного туризму. Найбільшими країнами--постачальниками туристичних потоків стануть Німеччина, Японія, США, Китай, Великобританія

6. Розвиток міжнародного туризму України впливає на такі сектори економіки, як транспорт, зв'язок, торгівля, будівництво, сільське господарство, виробництво товарів народного споживання, і є одним із найбільш перспективних напрямків структурної перебудови економіки.

На сьогодні метою розвитку туристичної індустрії в Україні є створення конкурентоспроможного, на світовому ринку, туристичного продукту, здатного максимально задовольнити туристичні потреби населення країни, забезпечити на цій основі комплексний розвиток територій та їх соціально-економічних інтересів при збереженні екологічної рівноваги та історико-культурного довкілля. я та розроблення відповідної нормативно--правової бази туризму. Найбільш гальмівним фактором у розвитку туризму на суспільному рівні є відсутність уваги та підтримки з боку політиків та громадської влади. Як тільки буде глибока зацікавленість на законодавчому рівні, поєднання зусиль для піднесення статусу індустрії туризму на більш високий рівень не тільки у вигляді декларацій, а й конкретних заходів щодо встановлення та підтримки економічних зв'язків, почне ефективно діяти маркетинг у сфері туризму, то відразу почне покращуватися рівень розвитку туризму.Але зарубіжний досвід свідчить, що максимального ефекту в розвитку туризму можна досягти лише за умов співпраці органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, громадських і професійних організацій та підприємницьких структуру. зростання рівня освіти збільшує потяг людини до знань, зацікавленість іншою культурою викликає бажання подорожувати і отримувати нові враження.

Одним із найважливіших чинників, що впливає на розвиток як внутрішнього, так і міжнародного туризму, є добробут населення. Існує чіткий зв'язок між тенденцією розвитку туризму, загальним економічним розвитком і особистими доходами громадян.

Постійне збільшення доходів громадян України приведе до збільшення туристичних поїздокі, зокрема, до збільшення кількості споживачів з високими доходами. В майбутньому населення України буде характеризуватися як таке, що має підвищену якість життя. Відпочинок, подорожі, мистецтво, культура стануть основними елементами, які заповнять вільний час людини.

7. В умовах переходу до економіки знань наявність і реалізація інноваційної стратегії -- необхідна умова динамічного розвитку як національної економіки, так і туристичної галузі.

Для того, щоб підвищити популярність України серед вітчизняних та іноземних туристів необхідно запропонувати такі форми організації туристичної діяльності українських підприємствам: заохочувати українські туристичні підприємства використовувати інформаційні технології для того, що популяризувати свої туристичні послуги серед іноземних туристів та забезпечити швидке оновлення інформації про надавані послуги. Українське етно-село буде сприяти підвищенню популярності України як туристичної держави, завдяки незвичній атмосфері часів правління козацтва у таких куточках живої історії як: „ Мамаєва Слобода”, «Українське село», «Музей Пирогово». Алеце лише невелика кількість вже існуючих етно--сіл, для підвищення темпів розвитку міжнародного туризму державі необхідно приділяти набагато більше уваги туристичній галузі. Також розвитку в'їздного туризму в Україну може допомогти будівництво Українського техноленду.

Культурна спадщина, музеї, театри в більшості країн світу є винятково важливим фактором залучення туристів, генерації міжнародних і локальних туристичних потоків. По кількості історичних памятиків Україна не відстає від європейських держав, але для збільшення напливу іноземних туристів, країні необхідно збільшити фінансування туристичної галузі, за для покращення якості надаваємих послуг.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Географія міжнародного туризму: Країни СНД та Балтії : навч. посіб. / С.А. Хомич, Я.И. Аношко та інші. - Мн. :Аверсэв, 2004. - 252 с.

2. Горбилева З.М. Економика туризму / З.М. Горбильова. - Мн.: БГЭУ, 2004. - 478 с.

3. Сайт все про туризм, туристична бібліотека [Електронний ресурс]:[Український туризм]. -- Текст. дані. -- Режим доступу: http://tourlib.net/statti_ukr/liman.htm. -- Назва з екрана.

4. Елканова Д.И. Основи індустрії гостинності / Д.И. Елканова, Д.А.Осипов, В.В. Романов, Е.В. Сорокина [Електронний ресурс]. -- Текст. дані. -- Режим доступу: http://www.litmir.net/br/?b=135547 -- Назва з екрана.

5. Пірожник І.І. Основи географії туризму та екскурсійного обслуговування/. І.І. Пірожник - Мн., 1985.-- 253 с.

6. Сайт все про туризм, туристична бібліотека [Електронний ресурс]: [Міжнародний туризм]. -- Текст. дані. -- Режим доступу: http://tourlib .net/books_tourism/ voskresensky.htm. -- Назва з екрана.

7. Немоляєва М.Е., Міжнародний туризм вчора, сьогодні, завтра /

М.Е. Немоляєва, Л.Ф. Ходорків , М.: Етері ,1985. -- 256с.

8. Папирян Г.А. Міжнаодні економічні відносини: економіка туризму / Г.А. Папирян. - М.: Финанси та статистика, 2000. --208 с.

9. Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні, Чернівці / Кифяк В.Ф.: Книги--ХХІ, 2003. -- 300 с.

10. Бейдик О.О. Словник-довідник з географі туризму, рекреалогії та рекреаційної географії / Бейдик О. О. -- К.: Палітра, 1998. - 130 с.

11. Дядечко Л.П. Економіка туристичного бізнесу/ Л.П. Дядечко. - К.: Центр учбової літератури, 2007. -- 224 с.

12. Кляп М. П., Сучасні різновиди туризму: навч. посіб. / М. П. Кляп, Ф. Ф. Шандор -- К. : Знання, 2011. -- 334 с.

13. Балабанов И. Т. Економіка туризму: / И. Т. Балабанов, А. И. Балабанов, Навч. посіб. для студ. вузів, обуч. з екон. спец. и направленням.- М.: Фінанси та статистика, 2003.- 176 с.

14. Туризм: практика, проблемы, перспективи: міжнародна науково-практична конференція 15-18 жовтня 2001 р. :тези доповідей. - Мн., 2001. - 153 с.

15. Шаповал Г.Ф. Історія туризму. Навч. Посіб./ Г.Ф. Шаповал. - Мн., 1999 -- 303 с.

16. Дроздова Г.М. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємства: Навч.посіб./ Г.М. Дроздова- К.: ЦУЛ, 2002. - 172 с.

17. Ранський А., Міжнародний туризм в епоху глобалізації

/ А. Ранський, Я. Ружковський. - 2005. - С 295-306.

18. Максименко С.В. Туристська діяльність: міжнародно-правові аспекти. Навч. Посіб. / С.В. Максименко - М.: Латстар, С 2007. - 250.

19. «Про туризм» Закон України від 15.09.95 р:. //Відомості Верховної Ради України. - 1995. -№ 31. - с.241.

20. Сайт Міжнародний туризм [Електронний ресурс]: [Міжнародний туризм] -- Текст.дані. -- Режим доступу: http://www.world--tourism.org. -- Назва з екрана.

21. Школа І.М. Менеджмент туристичної індустрії: Навч. Посіб. / За ред. проф. І.М.Школи. -- Чернівці: ЧТЕІ КНТЕУ, 2003. -- 662 с.

22. Дроздова Г. М., Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємства: Навч. Посіб. / Г.М. Дроздова, - К., ЦНЛ, 2004 -- 172 с.

23.Статистика України [Електронний ресурс]: [Туристичні потоки 2000-2011 рр..]. -- Текст. дані. -- Режим доступу: http://www. ukrstat.gov.ua/ operativ/operativ2007/tyr/tyr_u/potoki2006_u.htm. -- Назва з екрана.

24. Гордієнко І.С. Міжнародий туризм / І.С. Гордієнко // Науковий вісник НЛТУ України. - 2011. ? Вип. 21.6 - С. 15-18.

25. Офіційний сайт Вікіпедія. [Електронний ресурс]: [Географія міжнародного туризму]. -- Текст. дані. -- Режим доступу: http://ru.wikipedia. org. -- Назва з екрана.

26. Туризм: практика, проблеми, перспективи: міжнародної науково-практична конференція., 21-25 квітня 2001 р.: тези доповідей -- Мн., 2001. -- 140 с.

27. Сайт Географія туризму [Електронний ресурс]: [Шкільний курс фізичної географії]. -- Текст. дані. -- Режим доступу: http://www.geograf. com.ua/physical-school-course. -- Назва з екрана.

28. Офіційний сайт Вікіпедія [Електронний ресурс]: [Державний реєстр нерухомих пам'яток України]. -- Текст. дані. -- Режим доступу: http://ru.wikipedia.org. -- Назва з екрана.

29. Офіційний сайт Вікіпедія [Електронний ресурс]: [Міста--герої]. -- Текст. дані. -- Режим доступу: http://ru.wikipedia.org. -- Назва з екрана.

30. Офіційний сайт ТФ Домар Тревел Едьюкейшен (ДТЕ) [Електронний ресурс].-- Текст. дані.-- Режим доступу: http://www.dteducation. com/about/history/ -- Назва з екрана.

31. Офіційний сайт ТФ „Феєрія” [Електронний ресурс]. -- Текст. дані. -- Режим доступу: http://feerie.com.ua/company.html. -- Назва з екрана.

32. Офіційний сайт ТФ „Анекс тур” [Електронний ресурс]. -- Текст. Дані. - Режим доступу: http://anextour.com.ua/info/about.html. -- Назва з екрана.

33. Офіційний сайт ТФ „Тез Тур” [Електронний ресурс]. -- Текст. дані. -- Режим доступу: http://www.teztour.com/ru/zaporozhye/articles.html ?categoryName= aboutCompany. -- Назва з екрана.

34. Офіційний сайт ТФ Амерікан Тревел Груп : [Електронний ресурс]. -- Текст. дані.-- Режим доступу: //www.atg--travel.com/aboutus -- Назва з екрана.

35. Офіційний сайт ТФ „ 4 сторони” [Електронний ресурс]. -- Текст. дані.-- Режим доступу: http://www.pohod.org.ua/company/direction_of_work/ -- Назва з екрана.

36. Офіційний сайт ТФ „Корал тревел” [Електронний ресурс]. -- Текст. дані. -- Режим доступу: http://www.coraltravel.ua/. -- Назва з екрана.

37. Офіційний сайт Вікіпедія [Електронний ресурс]: [Національні парки України]. -- Текст. дані. -- Режим доступу: http://ru.wikipedia.org. -- Назва з екрана.

38. Прес-реліз [Електронний ресурс]: [Український туризм]. -- Текст. дані. - Режим доступу: http://www.mfa.gov.ua/data/upload/content/greece/ ua/official/press_release _tourism_ ukr_3_2009.rtf. -- Назва з екрана.

39. Офіційний сайт Вікіпедія [Електронний ресурс]: [Географія України]. -- Текст. дані. - Режим доступу: http://ru.wikipedia.org -- Назва з екрана.

40. Сайт Здоровий відпочинок [Електронний ресурс]: [Проблеми розвитку міжнародного туризму в Україні]. -- Текст. дані.-- Режим доступу: http://www.z-o.ru/problemy-razvitiya-mezhdunarodnogo-turizma-v-ukraine.html. -- Назва з екрана.

41. Офіційний сайт Вікіпедія [Електронний ресурс]: [Украінці]. -- Текст. дані. -- Режим доступу: http://ru.wikipedia.org -- Назва з екрана.

42. Сайт Клуб мандрівників Туртелла. [Електронний ресурс]: [Інформація]. -- Текст. дані. -- Режим доступу: http://turtella.ru. -- Назва з екрана.

43. Науковий вісник НЛТУ України. - 2011. ? Вип. 21.6 - С 23-27.

44. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, районування: монографія / О.О. Бейдик. - К. ВПЦ «Київський університет», 2001. - 395 с.

45. Дядечко Л.П. Економіка туристичного бізнесу / Л.П. Дядечко. - К.: Центр навч. літератури, 2007. - 224 с.

46. Антоненко І.Я. Проблеми та перспективи залучення інвестицій в туристичну сферу в рамках європейської інтеграції України / І.Я. Антоненко, А.Г. Охріменко // Фондовий ринок. - 2010. - № 16. - С. 28-32.

47. Новицький В. Є. Міжнародна економічна діяльність України./ В. Є. Новицький - К.: КНЕУ, 2006. -- 816 с.

48. Заблоцька Р.О. Світовий ринок послуг/ Р.О. Заболоцька - К.: Знання України, 2005 - 280с.

49. Сушко Н.В. Тенеденції розвитку міжнародного туризму в Україні [Електронний ресурс]. -- Текст. дані. -Режим доступа: .http://www.nbuv. gov.ua/portal/Soc_Gum /Npchdu/History/2006_49/49--13.pdf -- Назва з екрана.

50. Мельник П.В., Напрями удосконалення оподаткування туристично - рекреаційної діяльності / П.В. Мельник, Г.Г. Старостенко [Електронний ресурс]. -- Текст. дані.-- Режим доступу: http://www.ecologylife.ru/tyrizm-2002/napryami-udoskonalennya-opodatkuvannya-turistichno-rekreatsiynoyi-diyalnosti.html -- Назва з екрана.

51. Сайт Туризм Для студента [Електроний ресурс]: [Мальська М. П. Туристичний бізнес: теорія та практика 2007 р.]. -- Тест. Дані. -- Режим досупу: http://tourism--book.com/pbooks/book--11/ua/chapter--819/. - Назва з екрана.

52. Організаційно-правові аспекти здійснення туристичної діяльності / Т.П. Данканич ст. викл., [Електронний ресурс], УНУ, м. Ужгород.- 2009. - УДК 338.48:346.7 - 7с. Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/ natural/npkntu_e/2009_16_1/stat_16_1/39.pdf 03.11.09. -- Назва з екрана

53. Про внесення змін у Закон України «Про туризм» [Електронний ресурс]. -- Текст. дані-- Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/1282-15. -- Назва з екрана.

54. Дидіна Н.Н. Географія туризму/ Н.Н. Дудина - М.: Видавницько--торгівельна корпорація «Дашков і Ко». - Саратов, 2010. -215 с.

55. Дроздова Г. М., Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємства / Г. М Дроздова, Навчальний посібник., Київ, ЦНЛ., 2010. 247 с.

56. Горбильова З.М. Економіка туризму. / З.М. Горбильова -- Мн.: БГЕУ, 2010. -- 478 с.

57. Мальська М. П. Планування туристичної діяльності: Підручник / М. П Мальська, О. Ю. Бордун - К.: Знання, 2010. - 310 с..

58. Сайт Tourism 2020 Vision [Електронний ресурс]: [Tourism 2020 Vision] -- Текст. дані. -- Режим доступу: http://pub.unwto.org/WebRoot/ Store/Shops/Infoshop/Products/1189/ 1189--1.pdf. - Назва з екрану

59. Cайт Туристична арена [Електронний ресурс]: [Історія круізів]. -- Текст. дані. -- Режим доступу: http://tourist'area.com/istoriya'turizma/ istoriya'kruizov. -- Назва з екрана.

60. Офіційний сайт Вікіпедія [Електронний ресурс]: [Пригодницький туризм].-- Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/. - Назва з екрана.

61. Екотуризм Матеріал з Вікіпедії -- вільної енциклопедії [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95 %D0%BA% D0%BE%D1%82%D1% 83%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BC. - Назва з екрана.

62. Сайт Туристичні новини: Щоденна туристична газета [Електронний ресурс]: [Міжнародний туризм]. -- Текст. дані. -- Режим доступу: http://www.tourismnews. com.ua/news--219.html. - Назва з екрана.

63. Школа І.М Розвиток міжнародного туризму в Україні/ Школа І.М., Григорків В.С., Кифяк В.Ф. -- Чернівці: видавництво «Рута», 1997. 142 с.

64. Офіційний сайт Державного комітету статистики [Електронний ресурс]. -- Текст. дані. -- Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ /operativ2012/tyr/tyr_u/vigw2011_u .htm. - Назва з екрана.

65. Браймер Р. А. Основи управліня в індустрії гостиності./ Р. А. Браймер -- М., 1995. 382 с.

66. Папирян Г.А. Економіка туризму /Г.А. Папирян-- М: Фінанси та статистика, 2000. - № 4 -- С.86-88.

67. Ткаченко Т. Тенденції розвитку світового туризму / Т. Ткаченко. // Вісник КНТЕУ. - 2004. -- № 6.- С. 80-85.

68. Сайт Іспанія [Електронний ресурс]: [Іспанія]. -- Текст. дані. -- Режим доступу: http://www.spain.com.ua/ua/espana -- Назва з екрана.

69. Сайт відвідання Британії [Електронний ресурс]: [Про Британію]. -- Текст. дані.-- Режим доступу: http://www.visitbritain.com/ru/About--Britain/ -- Назва з екрана.

70. Ministero delle Attivita Produttive. Direzione generale per il turismo (DGT) [Електронний ресурс] -- Текст. дані. -- Режим доступу: /http://www.minindustria.it/organigramma/index.php?sezione=organigramma&tema_dir=tema2&nodo=179. - Назва з екрана.

71. Соціально-економічні проблеми управління розвитком регіонів в умовах трансформації економіки: Зб. наук. праць НАН України /Ін-т регіональні досліджень. -- Львів, 2007.-- С.64-72.

72. Смок І.І. Іноваційний розвиток інфраструктури туризму в Україні / І.І.Смок, І.Л.Леонідов, к.е.н., доцент Національна металургійна академія України, [Електронний ресурс]. -- Текст. дані.-- Режим доступу: http://www.rusnauka.com /16_NPRT_ 2009/Economics/47462.doc.htm. -- Назва з екрана.

73.Українське інтернет-видання «Під прицілом» [Електронний ресурс]: [Міжнародний туризм] -- Текст. дані. -- Режим доступу: http://p-p.com .ua/articles/24147/ -- Назва з екрана.