Підготовка майбутнього вчителя фізичної культури до формування вольових якостей молодшого учня

Зміст проекту

«Методика формування вольового комплексу особистості молодшого учня».

І. Класифікаційне дерево вольового комплексу особистості молодшого учня (дослідження С.Поліщук)

Виявлено, що вольові якості (цілеспрямованість, наполегливість, завзятість, рішучість сміливість, витримка, самовладання, ініціативність, самостійність), знаходячись у взаємозв'язку, водночас відзначаються унікальністю розвитку у молодшому шкільному віці.

Майбутній вчитель фізичної культури повинен знати:

Розвиток волі хлопчиків молодшого шкільного віку розгортається за трьома сюжетними лініями, напрямок яких визначається якостями-орієнтирами:

а) самостійність (1 клас) - наполегливість (2 клас) - організованість (3 клас);

б) стриманість (1 клас) - рішучість (2 клас) - рішучість (3 клас);

в) витримка (1 клас) - активність (2 клас) - сміливість (3 клас);

Відповідному в кожному з класів провідні тріади (ядра) матимуть такий вигляд :

1 клас - «самостійність - стриманість - витримка»;

2 клас - «наполегливість - рішучість - активність»;

3 клас - «організованість - рішучість - сміливість».

Основні детермінанти вольового розвитку:

1 клас - наполегливість, відповідальність;

2 клас - цілеспрямованість, самостійність;

2 клас - ініціативність, відповідальність.

Провідна детермінанта - відповідальність.

За ступенями найбільшої схожості вольові якості в дівчаток умовно можна поділити на три групи в кожному класі (рівне вий поділ аналогічний як у хлопчиків).

Перший клас - 1 група: старанність, цілеспрямованість, ініціативність, стриманість, самостійність, організованість (6 якостей); 2 група: наполегливість, відповідальність, рішучість, сміливість, незалежність, дисциплінованість (6 якостей); 3 група: активність, витримка (2 якості).

Другий клас - 1 група: відповідальність, дисциплінованість, ініціативність, самостійність, організованість, витримка (6 якостей); 2 група: старанність, рішучість, сміливість, незалежність, активність (5 якостей); 3 група: наполегливість, цілеспрямованість, стриманість (3 якості).

Третій клас - 1 група: дисциплінованість, старанність, цілеспрямованість, ініціативність, рішучість, стриманість, самостійність (7 якостей), 2 група: відповідальність, сміливість, активність, організованість (4 якості), 3 група: наполегливість, незалежність, витримка (3 якості). Таке розміщення вольових якостей демонструє схожість їх класифікаційного дерева в кожному класі. Найлегше диференціації піддаються якості, що входять у 3-тю групу.

Схема розміщення вольових якостей: 1-й клас: 6-6-2; 2-й клас: 6-5-3; 3-й клас: 7-4-3.

Оскільки, нас у першу чергу, цікавлять питання формування вольових якостей молодшого учня в процесі занять фізичними вправами, то в даному проекті ми і подаємо рекомендації, що є в літературі з цього приводу. Так, виховання таких вольових якостей, як сміливість і рішучість, пов'язана з труднощами особистісного характеру. Особи з низьким рівнем сміливості здатні адаптуватися до конкретної небезпечної ситуації, але перенесення цієї адаптованості на інші небезпечні ситуації не відбувається. Для виховання сміливості й зниження почуття страху при фізичних вправ рекомендуються прийоми:

- поступове підвищення складності перешкоди, яку потрібно подолати;

- розчленування вправ на частини і виконання їх у полегшених умовах;

- розучування спеціальних і підвідних вправ, які створюють впевненість у виконанні основної вправи;

- забезпечення страховки при розучуванні вправи;

- наведення прикладу однокласників, які легко і невимушено впоралися з вправою;

- включення «небезпечних» елементів в естафети-змагання;

- виключення нетактовних зауважень, які акцентують увагу на страху учнів;

- підбадьорення учнів, навіюванням їм впевненості в тому, що вони зуміють виконати вправу.

Наполегливість розвивається на основі виховання в учнів, починаючи з дошкільного віку, уміння доводити до кінця виконання посильних завдань. Позитивну роль у вихованні наполегливості та цілеспрямованості, на думку А.С.Макаренка [60], відіграють значущі цілі, перспективи завтрашнього дня й усвідомлення відповідальності за доручену справу.

Є.П.Ільїн [41] виділяє наступні напрямки у процесі формування наполегливості та цілеспрямованості:

- конкретизація мети і перспектив діяльності;

- різноманітність засобів, форм і методів проведення занять;

- дотримання принципу доступності;

- використання ефекту суперництва;

- усвідомлення людиною свого обов'язку і відповідальності.

Розвитку рішучості сприяє створення на заняттях умов змагання. Підвищує рішучість впевненість у власних силах, яка виникає в міру оволодінням матеріалом, що розучується. Для підвищення впевненості на перших етапах навчання доцільно давати посильні завдання і надавати допомогу. Варто пам'ятати, що дівчата і жінки в небезпечній ситуації виявляють значно більшу нерішучість, ніж чоловіки [22; 23].

Отже, формування основних вольових якостей представляється цілком реальним і перспективним. Такі якості, як сміливість і рішучість, наполегливість і цілеспрямованість необхідні кожній людині для забезпечення нормальної життєдіяльності.

Таким чином, пам'ятка для майбутнього вчителя фізичної культури щодо особливостей формування вольових якостей дівчаток та хлопчиків буде такою:

Пам'ятка майбутньому вчителю фізичної культури

Розвиток волі в дівчаток розгортається за трьома сюжетними лініями:

а) дисциплінованість (1 клас) - цілеспрямованість (2 клас) - незалежність (3 клас);

б) витримка (1 клас) - наполегливість (2 клас) - витримка (3 клас);

в) активність (1 клас) - стриманість (2 клас) - наполегливість (3 клас).

Відповідно в кожному з класів провідні тріади мають такий вигляд:

1 клас - «дисциплінованість - витримка - активність»;

2 клас - «цілеспрямованість - наполегливість - стриманість»;

3 клас - «незалежність - витримка - наполегливість».

Основні детермінанти вольового розвитку:

1 клас - цілеспрямованість, ініціативність;

2 клас - ініціативність, самостійність;

3 клас - ініціативність, старанність.

Провідна детермінанта - ініціативність.

Головні блоки вольових якостей за класами:

У хлопчиків -

1 клас: самостійність, організованість, витримка;

2 клас: наполегливість, рішучість, сміливість, активність;

3 клас: організованість, рішучість;

У дівчаток -

1 клас: дисциплінованість, витримка, наполегливість.

2 клас: цілеспрямованість, наполегливість, стриманість;

3 клас: незалежність, «ініціативність - старанність», витримка, наполегливість.

Провідними детермінантами, які визначають вольове становлення особистості, у дівчаток є ініціативність, у хлопчиків - відповідальність. Вольове становлення дітей обох статей розгортається за трьома сюжетними лініями, де в дівчаток основною лінією є - «від активності до стриманості та до наполегливості», а в хлопчиків - «від витримки до активності та до сміливості».

ІІ. Технологія формування якостей молодших учнів у процесі занять фізичною культурою (дослідження А.О.Артюменко, адаптоване нами для молодших учнів)

Майбутньому вчителю фізичної культури треба усвідомити нами процесу фізичного виховання. З цією метою методичних прийомів.

При формуванні вольових якостей молодших учнів треба дотримуватися таких правил:

1. Починати з мінімальних зусиль, поступово підвищуючи їх у процесі занять. Ці мінімальні зусилля й повинні бути труднощами. Необхідно враховувати, що нездоланна перешкода не сприяє розвитку вольових зусиль.

2. Застосовувати енергійні, швидкі вольові напруження.

3. Виробляти здатність до тривалих вольових зусиль.

4. Виконувати завдання з концентрацією уваги.

5. Домагатися позитивного результату в процесі вправ, спрямованих на виховання вольових зусиль. Види вправ, що вимагають прояву спеціальних вольових зусиль. (з дослідження А.О.Романова)

1. Вправи на досягнення граничного результату:

а) гранична швидкість проходження дистанції. Вправи такого характеру виховують наполегливість і завзятість;

б) силові зусилля з граничними м'язовими напруженнями;

в) вправи з подоланням граничної висоти чи довжини. Наприклад, стрибки у висоту, довжину. Такі вправи виховують сміливість, рішучість, самовладання, уміння переборювати страх перед небезпекою;

г) вправи на граничну дальність метання списа, молота, штовхання ядра. Такі вправи виробляють здатність до короткочасних максимальних напружень.

2. Вправи на подолання емоційних станів:

а) вправи, пов'язані з ризиком. Наприклад, стрибки через рови й інші перешкоди в легкій атлетиці, у гімнастиці - вправи на колоді;

б) змагання із сильнішим суперником - у єдиноборствах. Такі вправи вимагають подолання страху, нерішучості й сприяють вихованню сміливості, самовладання і рішучості.

3. Вправи на подолання стомлення:

а) застосування більших вимог на тренуванні, ніж а змаганнях;

б) тренувальні заняття з мінімальним відпочинком між вправами;

в) тренувальні заняття з додатковим часом. Наприклад, двостороння гра з додатковим часом;

г) заняття з підвищеною інтенсивністю навантажень;

д) вправи на тривале збереження високого темпу рухів. Наприклад, у бігу, спортивних іграх тощо;

е) вправи в складних умовах. Наприклад, у легкій атлетиці - біг по піску, під гору, проведення занять у спеку, під час дощу;

ж) вправи, що вимагають роботи на граничну тривалість. Вправи такого характеру розвивають витривалість і разом з тим виховують такі вольові якості, як витримка, наполегливість, і самовладання, необхідних для подолання труднощів у процесі фізичної підготовки.

1. Вправи на подолання труднощів і перешкод, які виникають зненацька. Умови, що припускають відповідні труднощі можуть створюватися в єдиноборствах. Труднощі можуть виникати у зустрічі з незнайомими супротивниками, що мають індивідуальні особливості.

Виконання фізичних вправ передбачає свідому постанову на здійснення рухового завдання, яка вимагає від дитини мобілізації зусиль при зіткненні з перешкодами. Отже, основні рухи слід розглядати як ефективний засіб формування вольових якостей. Визначено, що основними вимогами до добору і перспективного розподілу основних рухів слід вважати:

1. Урахування об'єктивних труднощів, що виникають під час виконання вправ. Це вимагає розподілу основних рухів за ступенем складності їх техніки із урахуванням тих ускладнень, які можуть бути його удосконаленням.

2. Урахування сенситивних періодів розвитку фізичних якостей, оскільки вольові якості найбільш яскраво виявляються при максимальних зусиллях, які найбільшою мірою будуть сприяти вихованню провідних фізичних якостей даного віку.

3. При встановленні складності основних рухів найбільш ефективними слід вважати ті вправи, які дозволяють дитині в ході здійснення рухового завдання самостійно оцінити результат його виконання. Наявність такого самоконтролю підвищить усвідомленість виконуваних вправ.

ІІІ. Комплекс фізичних вправ та педагогічні умови їх виконання, які сприяють вихованню вольових якостей молодих учнів в процесі переважного розвитку швидкісно-силових здібностей

№п/п	Вправа	Умови виконання вправ
		Навантаження	Інтенсивність	Підвищення складності
1	В.п. - права нога на опорі заввишки 20-30 см, зліва на підлозі. Підйом на передню частину стопи, при опусканні торкатися п'ятою підлоги. Темп середній і швидкий	5-10 разів	середня, висока	Виконувати з різним положенням рук: а) руки працюють, як під час бігу; б) руки на поясі; в) руки за головою; г) в руках гантелі чи набивний м'яч
2	В.п. - високий старт. З двох-трьох кроків розбігу, відштовхуватися однією ногою від підвищення заввишки 60 см і вперед. Темп швидкий	5-10 разів	висока	При виконанні можна змінювати висоту підвищення
3	В.п. - стійка, ноги нарізно. Поштовхом двох ніг і енергійним змахом рук вистрибнути в гору, зігнувши ноги в колінах, прогнутися. Темп середній і швидкий. Інтервал для відпочинку.	2х5 стрибків	середня, висока	Збільшувати кількість повторень
4	В.п. - високий старт. З розбігу, відштовхнутись однією ногою, стрибнути на підвищення заввишки 60 см, підтягнув поштовхові ногу і зберігаючи рівновагу. Зіскок довільний. Темп середній і швидкий	4-6 разів	середня, висока	Виконувати, відштовхуючись почергово правою і лівою ногою. Змінювати висоту підвищення.
5	В.п. - стійка, ноги нарізно. Поштовхом двох ніг виконати стрибки на місці з поворотом 360 градусів через праве і ліве плече. Темп середній	4-6 разів	середня	Фіксувати виконаний поворот в градусах і домагатися максимального результату.
6	В.п. - стійка, ноги нарізно. Стрибки через гімнастичну лавку спиною вперед з місця. Темп швидкий	3-8 разів	висока	Збільшувати кількість повторів.
7	В.п. - високий старт. З розбігу, відштовхнутись однією ногою, вистрибнути на підвищення заввишки 60 см. Зіскочити з поворотом на 180 градусів. Темп середній і швидкий	2-10 разів	середня, висока	Виконуючи вправу змінювати висоту підвищення. Збільшувати вимоги до техніки рухів.
8	В.п. - стійка, ноги нарізно. Поштовхом з місця стрибнути на підвищення заввишки 50-60 см, прийнявши положення глибокого присіду. Зіскок довільний. Темп середній і швидкий. Інтервал для відпочинку 20 с	3х5 стрибків	середня, висока	Змінювати висоту підвищення кількість повторів

IV. Критерії оцінювання і показники сформованості якостей учнів молодшого шкільного віку. (дослідження Б.М.Смирнова К.Л.Бабаяна)

До тестів першої групи (наполегливість, витримка і самовладання)

1. Довільна затримка дихання. Досліджуваному пропонують дві спроби. Про другу спроби йому повідомлялося після закінчення першої. У другій спробі разом із затримкою дихання оцінювалася за показниками часу першої і другої спроб, за кількістю виконаних операцій.

2. Горизонтальний біг по вертикальній стіні. Досліджуваному давалося три спроби з завданням виконати якнайбільше кроків на максимальній висоті. Враховувалися наступні показники: висота при виконанні першої спроби, різниця між цими ж показниками в першій і другій і третій спробах.

3. Вихідне положення - основна стійка. Упор лежачи, віджимання - основна стійка. Показник - кількість виконаних спроб.

4 Вихідне положення - основна стійка. Стрибок зі зміною положення ніг: на рахунок «раз» вправа вперед, на рахунок «два» ліва вперед, на рахунок «три» ноги нарізно, на рахунок «чотири» - ноги майже підтягуються до грудей. Показник - кількість виконаних спроб.

5. і 6. Динамометрія правої і лівої руки. Виконуються три спроби, про кожну з них досліджуваний дізнається після виконання попередньої. Оцінюється різниця між середньою величиною трьох спроб і першої спробою; так само і для третьої спроби.

7. Динамометрія становлення сили. Показник - як у тестах 5 і 6.

8 Вимір життєвої ємності легень. Завдання - показати максимальний результат у трьох спробах. Проведення виміру і показати, що знімаються, такі ж як у тесті 5 і 6.

9. Динамометрія у вправі перетягання каната. При першій спробі досліджуваний тягне канат, закріплений на стіні з динамометром, другий - при опорі супротивника. Показник - абсолютна величина зусилля в кг.

10. Вихідне положення - упор лежачі, зігнувши руки (у папах один навпроти одного). При віджиманні - сплеск руками перед грудьми. Показники -кількість віджимань і час.

11. Вправа кут у висі. Показник - час утримання кута.

12. Утримання в руці гирі масою в 2-5 кг з опорою ліктем; досліджуваний повинен зберігати між плечем і передпліччям кут у 120 градусів. Показник: час між початком виконання до відмовлення.

13. Теппінг-тест. Показники: кількість ударів у максимальному темпі за 10 с; кількість ударів у зручному темпі за 60 с; кількість помилок у темпі, який нав'язується, за 30 с.

14. Стрибок кульбітом через перешкод. Показник - час між командою «марш» і початком виконання вправи.

15 Вихідне положення - стоячи на колінах, руки за спиною. Повільне падіння на груди. Показник - такий же як у тесті 14.

16. Рухлива гра «боротьба за м'яч» (сам на сам). Досліджуваний на обмеженому майданчику 2 м. повинен у визначений час (у секундах) вирвати набивний м'яч у супротивника. Змагання проводиться по кутовій системі між спортсменами однієї спортивної спеціалізації. За виграні спроби досліджуваний одержує два очки, за нічию одне очко, за програш нуль очок. Показники: кількість активних спроб; час, витрачений на виграші у двобоях; кількість очок, набраних у круговому турнірі.

17. На такому ж майданчику, стоячи спиною один до одного із захопленням рук, проводиться двобій. Завдання: виштовхнути супротивника з кола. Реєстрація показників аналогічна показникам у тесті 16.

До тестів другої групи (ініціативність, сміливість і рішучість)

1. Тест 1 першої групи з оцінкою за кількістю виконаних операцій.

2. Тест 2 першої групи з оцінкою за тими ж показниками, що і в тестах першої групи.

3. Тест 9 першої групи з оцінкою за абсолютною величиною зусилля.

4. Тест 10 першої групи; показник - кількість віджимань і час.

5. Лазіння канатом. Показники: кількість повторних підходів до відмовлення, середня кількість метрів за спробами; середній час, витрачений на виконання цієї вправи.

6. Тест 14 першої групи. Показник - переборена висота.

7. Тест 16 першої групи. Показник - час, витрачений на виграш у суперника.

8. Тест 17 першої групи. Показник той же, що й у тесті 7 другої групи.

9. Тест 13 першої групи з оцінкою за аналогічними показниками.

Увага! Майбутній вчитель фізичної культури повинен знати:

Розгляд питань пов'язаних з особливостями прояву вольових якостей є необхідною умовою для розробки методичних рекомендації щодо формування вольової сфери в учнів молодшого шкільного віку.

Відомо, що у молодшому шкільному віці ігрова активність є основним стимулюючим вольове зусилля фактором[26; 31; 37; 53]. За даними О.М.Коберника [47], діти у віці 6 - 7 років можуть, виконуючи завдання старших, витримати нерухому позу в середньому 18 с, але якщо у грі, то вп'ятеро довше. З 6 років у дітей розвивається контроль за своїми діями. У шестирічному віці дитина може виявляти ініціативу при виборі мети, завзятість, але, в основному, якщо дії супроводжуються радістю, подивом. Також для учнів початкових класів може бути характерним і негативним прояв сили волі, що виявляється в упертості та примхах. Впертість, на думку Є.П.Ільїна [41], виникає при різному обмеженні волі дитини. У молодшому шкільному віці починається новий етап у розвитку вольової сфери особистості. Підсилюється розвиток витримки під впливом поставлених вимог.

У дослідженнях В.І.Селіванова [74] показано, що у школярів 1-3 класів зростає уміння виявляти вольові зусилля і це відбивається на їхній розумовій діяльності. Школяр може виявляти наполегливість під час занять фізичною культурою чи в навчальній діяльності, але тільки за умов наявності інтересу.

Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить, що школяр зі слабким рівнем розвитку волі виявляють інтерес до них, а при вивченні нецікавих для них предметів активність виявляється тільки школярами з високим рівнем розвитку волі. Часто в цьому віці виявляється упертість, прояви дорослості й незалежності. Також у 3-му класі виявляється рішучість, вона може бути пов'язана з високою для цього віку імпульсивністю. Прояв сміливості в молодшому шкільному віці залежить від того, чи доводиться школяреві одному виявляти сміливість. Витримка вона саме в молодшому шкільному віці. У проаналізованих дослідженнях показано, ініціативність виявляється у грі краще, ніж у праці. Хлопчики можуть виявляти завзятість у рухливих іграх, виконанні фізичних вправ, але її може не вистачити при виконанні домашніх завдань.

2.3 Експериментальна перевірка методики формування вольових якостей учнів молодшого шкільного віку на уроках фізичної культури

Формуючий етап експерименту з формування вольових якостей учнів на уроках фізичної культури проводився протягом 2006 - 2007 навчального року. Його метою було вивчення ефективності педагогічних засобів і запропонованої нами методики формування вольових якостей учнів молодшого шкільного віку в процесі занять фізичною культурою.

В формуючому експерименті брали участь два паралельні класи, один з яких складав контрольну групу і один - експериментальну. Протягом навчального року в експериментальному класі уроки фізичної культури проводилися з урахуванням наших рекомендацій, спрямованих на формування вольових якостей. у контрольній групі заняття проводилися за загальноприйнятою методикою. Реєстрація показників вольових і фізичних якостей учнів проводилася на початку експерименту і в кінці експерименту.

Після закінчення формуючого експерименту були підведені підсумки, здійснено порівняння результатів контрольної й експериментальної груп, показаних при виконанні тестових вправ, і бальних оцінок вольових якостей, отриманих в ході педагогічних спостережень. Ефективність виховних впливів на учнів у процесі занять фізичною культурою визначалося шляхом оцінювання статистичної достовірності різниці показників вольових якостей в учнів експериментальної і контрольної груп методами математичної статистики і порівняльного аналізу.

Оцінювалися дві групи вольових якостей. Це пояснюється тим, що різноманітність і неоднозначність міркувань фахівців щодо змісту, кількості та діагностики вольових якостей призвело до необхідності їхньої класифікації. Підставою для поділу різних вольових якостей на групи вважається динаміка процесів збудження і гальмування. До першої групи належать наполегливість, витримка і самовладання, другу групу складають ініціативність, рішучість і сміливість. Упорядкування вольових якостей за зазначеним принципом дозволяє, на наш погляд, впевненіше застосовувати методи їхньої діагностики і значно спростити роботу експертів у процесі педагогічного спостереження.

Для оцінювання обох груп вольових якостей застосована методика А.І.Висоцького [26] під назвою “Використання методу спостереження для оцінки вольових якостей”, яку ми адаптували для оцінювання рівнів сформованості вольових якостей учнів молодшого шкільного віку в процесі занять фізичними вправами.

Проводячи спостереження за учнями експериментальних класів, ми дотримувалися думки А.І.Висоцького про те, що досить повну характеристику вольової активності суб'єкта можна отримати, спостерігаючи за його наполегливістю, ініціативністю, рішучістю, самостійністю, витримкою, організованістю і дисциплінованістю, що виявляються в якому-небудь виді діяльності.

Оцінювання вольових якостей учнів проводилося в процесі педагогічного спостереження на уроках фізичної культури за п'ятибальною системою: 5 - вольова якість дуже сильно розвинена, 4 - сильно розвинена, 3 - слабко розвинена, 2 - дуже слабко розвинена, 1 - вольова якість не властива даному суб'єкту (для більшої точності оцінка могла містити десяті частки бала, наприклад, 3,7 чи 4,2). Загальна оцінка кожної вольової якості визначалася як середнє арифметичне, отримане від поділу суми оцінок даної якості на число експериментів. Якщо середнє арифметичне дорівнює 4 і вище, дана якість виявляється сильно, в інших випадках - вольова якість вважається такою, що слабко виявляється. Таким чином визначалися рівні сформованості вольових якостей учнів експериментальних і контрольних класів (табл.2.2).

Основними ознаками першої групи вольових якостей учнів були:

1. Ознаки наполегливості:

– прагнення учня постійно доводити розпочату справу до кінця;

– уміння учня довго домагатися мети, не знижуючи активності в боротьбі з труднощами (постійна боротьба за м'яч у спортивних іграх тощо);

– уміння учня продовжувати діяльність, коли зникає бажання нею займатися або виникає інша, цікавіша діяльність;

– уміння учня виявити завзятість у ситуації, коли змінюються обставини (погодні умови, сильний суперник на старті чи в спортивних іграх тощо).

2. Ознаки витримки й самовладання:

– проявлення учнем терпіння в діяльності, яка виконується в ускладнених умовах (біг по піску, глибокому снігу, заняття в спекотну погоду тощо);

– уміння учня стримуватися в конфліктній ситуації (при суперечках, незаслуженому обвинуваченні, неправильному суддівстві, брутальності суперника в спортивних іграх тощо);

– уміння учня гальмувати прояв почуттів при сильному емоційному збудженні (великій радості, обуренні тощо), уміння контролювати свою поведінки у незвичному оточенні.

Основними ознаками другої групи вольових якостей молодших учнів були:

1. Ознаки рішучості:

– швидке й розважливе прийняття учнем рішення при виконанні тієї чи іншої дії або вчинку (особливо в спортивних іграх);

– виконання учнем прийнятого рішення без вагань, упевнено; відсутність в учня розгубленості у прийнятті рішень в ускладнених умовах і в стані емоційного збудження;

– проявлення учнем рішучих дій у незвичному оточенні.

2. Ознаки ініціативності:

– прояв учнем творчості, вигадки, раціоналізації;

– участь учня в здійсненні розумного нововведення, хорошого починання, що ініційовано іншими учнями;

– активна підтримка учнем колективу, спортивної команди в реалізації намічених планів;

– прагнення учня виявити ініціативу в незвичній і важкій обстановці у грі із сильним суперником.

Комплекс використаних педагогічних засобів і методичних прийомів був розроблений з урахуванням вимог основних дидактичних принципів: свідомості й активності, доступності, поступовості, наочності, індивідуалізації. Були також розроблені педагогічні умови формування вольових якостей учнів у процесі занять фізичними вправами. До числа основних педагогічних умов належали так, які забезпечували: систематичне й поступове підвищення труднощів на уроках фізичної культури; формування в учнів упевненості у власних силах і установки не боятися труднощів; формування свідомого прагнення до самовдосконалення в процесі занять фізичними вправами; формування в учнів здатності володіти собою при несподівано виникаючих труднощах, ситуаціях, пов'язаних із ризиком; формування здатності до самоконтролю і самооцінки при виконанні фізичних вправ.

Під час проведення формуючого етапу експерименту ми врахували те, що вольові зусилля учнів характеризуються двома основними особливостями: вони носять свідомий характер і пов'язані з подоланням різного рівня утруднень. Наявність фактору долання учнями перешкод було необхідним для формування в них вольових якостей. фізичні навантаження теж пов'язувалися з виявленням вольових зусиль, які залежали від характеру вправ, їхньої координаційної складності, умов виконання, обсягу й інтенсивності рухової активності. Специфічний характер виявлення вольових зусиль під час виконання вправ різної спрямованості та ступеня складності визначив наш принциповий підхід до складання спеціальних комплексів фізичних вправ, спрямованих на виховання вольових якостей учнів у процесі силової та швидкісної, швидкісно-силової підготовки. Виконання запропонованих комплексів займало від 10 до 20 хв. основної частини уроку фізичної культури і вписувалося в діючу навчальну програму.

У процесі формування наполегливості використовувались переважно вправи на витривалість і на подолання втоми.

Основним педагогічним засобом формування в учнів витримки й самовладання на уроках фізичної культури були фізичні вправи різної складності та спрямованості, а також умови їх виконання. У процесі моделювання виховних ситуацій особливого значення надавалося труднощам, які виникали несподівано, і заздалегідь продуманим і запланованим учителем факторам, які впливали на поведінку учнів. Такі прийоми, як підтвердили результати дослідження, доцільно використовувати після певної інтелектуальної, емоційної та фізичної підготовки учнів. Одним із найбільш ефективних засобів формування вольових якостей цієї групи були ігри та естафети. У процесі експериментальної роботи студенти постійно роз'яснювали учням значення самовладання і стримання негативних емоцій, наприклад, при порушеннях правил гри суперником, невдалому пасі партнера.

З метою переважного формування вольових якостей другої групи (сміливості, рішучості, ініціативності) моделювалися виховні ситуації, які примушували учнів долати емоційні стани, що негативно впливали на працездатність і потребували швидкого й самостійного прийняття рішень. Різноманітність виховних ситуацій забезпечувалась в цьому випадку підбором фізичних вправ, пов'язаних із ризиком індивідуальними завданнями, що мали за мету ще більше ускладнити їх виконання за умов досягнення оптимального результату. Серед фізичних вправ, пов'язаних із ризиком, найчастіше використовувались різноманітні стрибки через штучні та природні перешкоди, про бігання колодою, акробатичні вправи, боротьба за верхні м'ячі з рівними суперниками у спортивних іграх тощо.

Виховні ситуації передбачали досягнення максимального результату з бігу на короткі дистанції, у стрибках, метаннях, плаванні тощо. На уроках фізичної культури такі завдання ставились постійно з використанням ігрової організації занять.

Основним засобом розвитку рішучості, як підтвердили результати дослідження, було тренування з багаторазовим повторенням ситуацій, в яких необхідно приймати рішення в умовах вибору. Підвищувала рішучість учнів упевненість у власних силах, яка виникла в міру опанування матеріалу, який розучувався на уроках. Для підвищення впевненості на перших етапах експериментального навчання учням ставились посильні завдання й надавалась відповідна методична допомога у їх виконанні.

Основною умовою формування ініціативності було створення ситуацій, з яких учням треба було знаходити вихід власними зусиллями.

Взявши до уваги дані констатуючого експерименту (ЗОШ №9 та №11), дивись таблиці 2.1. та 2.2., які свідчать про достатньо низький рівень сформованості вольових якостей.

Рис. 1. Показники розвитку вольових якостей першої групи (наполегливості, витримки, самовладання) в учнів молодшого шкільного віку (констатуючого експеримент)

Рис. 2. Показники розвитку вольових якостей другої групи (наполегливості, витримки, самовладання) в учнів молодшого шкільного віку (констатуючий експеримент)

Більший приріст показників рухової підготовленості в експериментальній групі пояснюється, насамперед активнішим і свідомішим ставленням до занять цих учнів, а також педагогічними умовами, що були створені в процесі проведенні формуючого експерименту.

Як бачимо, істотне поліпшення показників сформованості вольових якостей учнів супроводжується помітним приростом показників їхньої фізичної підготовленості. Цей факт підтверджує доцільність впровадження в практику проведення уроків фізичної культури сполученого методу педагогічних впливів спрямованого на формування в молодших учнів вольових якостей і на розвиток фізичних здібностей одночасно.

Порівняння темпів приросту досліджуваних показників за період формуючого експерименту показує нерівномірний їхній характер як у контрольній, так і в експериментальній групі. Так, в учнів контрольної групи результати з бігу на 20 метрів, зі стрибків у довжину й з човникового бігу істотно поліпшилися від першого до другого обстеження. Дані заключного обстеження свідчать про те, що впродовж експериментальної роботи тільки результат з човникового бігу покращився на статистично достовірну величину.

Таблиця 1. Динаміка показників фізичних якостей в учнів контрольної групи

№ п/п	Показник	Первинне обстеження	Повторне обстеження	Заключне обстеження
1	Біг на 30 м зі старту, с.	6,0	5,8	5,72
2	Стрибок у довжину з місця, см	149,2	256,4	159,8
3	Стрибок угору з місця, см	26,2	28,2	29
4	Човниковий біг, с	11,4	11,0	10,8
5	Підтягування, кількість разів	2,7	3,3	3,5

Динаміка показників фізичної підготовленості учнів експериментальної групи свідчить про їхній нерівномірний приріст. Усі досліджувані показники покращилися впродовж експерименту.

Таблиця 2. Динаміка показників якостей в учнів експериментальної групи

№ п/п	Показник	Первинне обстеження	Повторне обстеження	Заключне обстеження
1	Біг на 30 м зі старту, с.	6,1	5,6	5,41
2	Стрибок у довжину з місця, см	151	176	194
3	Стрибок угору з місця, см	27,2	33,4	38,2
4	Човниковий біг, с	11,5	10,6	10,1
5	Підтягування, кількість разів	2,9	4,4	4,8

Бальна оцінка в учнів експериментальної групи значніше поліпшилася за рік проведення експерименту. Так, оцінка сформованості в учнів вольових якостей другої групи за перший рік покращилася на 0,39 бала, а за другий - на 0,14 бала.

Результати формуючого експерименту підтверджують наявність відносно сприятливих вікових періодів для виховання в учнів вольових якостей на уроках фізичної культури. У нашому випадку віковий період від 6 до 10 років можна вважати сприятливішим для виховання вольових якостей учнів у процесі занять фізичними вправами.

Таким чином, результати проведеного дослідження в цілому підтвердили робочу гіпотезу й засвідчили високу ефективність експериментальної методики формування вольових якостей в учнів молодшого шкільного віку в процесі занять фізичною культурою.

Висновки

1. Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми якісної підготовки майбутнього вчителя, зокрема вчителя фізичної культури засвідчив, що це питання дуже актуальне як на законодавчому, так і на виконавчому рівні. Це зумовлює необхідність реформування системи підготовки майбутнього вчителя фізичної культури, впровадження в навчальний процес оздоровчих технологій, спрямованих на фізичне та духовне благополуччя молодшого учня.

2. Визначено, що організаційно-методичними умовами підготовки майбутніх учителів фізичної культури до організації роботи з формування вольових якостей молодшого учня виступають:

– спрямування методів і форм організації пізнавально-практичної діяльності ВНЗ на усвідомлення студентами специфіки такої роботи та засвоєння ними способів реалізації оздоровчо-вольової функції фізичного виховання у початковій школі;

– поетапне формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до організації діяльності з формування вольових якостей молодшого учня.

3. Доведено, що складений проект “Методика формування вольового комплексу особистості молодшого учня” є дієвим засобом формування готовності майбутнього вчителя фізичної культури до виконання оздоровчо-вольової функції виховання у початковій школі.

4. Необхідність удосконалення виховного процесу в школі визначається актуальністю проблеми формування особистісних якостей учнів на сучасному етапі розвитку суспільства. Теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури вітчизняних і зарубіжних авторів засвідчив, що проблема виховання волі в процесі навчання розкрита неповністю: не вивчені психолого-педагогічні умови підвищення ефективності роботи шкіл з формування в учнів вольових якостей на уроках фізичної культури; не обґрунтовані зміст, форми і методи формування вольових якостей учнів у процесі виконання фізичних вправ. У роботі здійснено теоретичне узагальнення, обґрунтування, експериментальну перевірку й розробку нових підходів до вирішення проблеми формування вольових якостей учнів молодшого шкільного віку в процесі занять фізичною культурою.

5. Експериментальна робота підтвердила, що для успішного формування в молодших учнів вольових якостей у процесі занять фізичною культурою необхідно створити певні педагогічні умови, які забезпечують: чітке усвідомлення учнями мети навчально-виховного процесу; систематичне і поступове підвищення труднощів у процесі фізичної підготовки; формування в учнів упевненості у власних силах, свідомого прагнення до самовдосконалення, здатності до самоконтролю та самооцінки своєї діяльності, вміння володіти собою при несподіваних труднощах і ситуаціях, пов'язаних із ризиком.

6. Процес формування в учнів вольових якостей на уроках фізичної культури слід узгоджувати з формуванням у них рухових навичок і розвитком фізичних здібностей, що передбачає застосування відповідних педагогічних засобів і методичних прийомів. Основним педагогічним засобом виховання в учнів вольових якостей на уроках фізичної культури є вправи, які можна диференціювати для хлопчиків 1, 2, 3 класів, а також для дівчаток названих класів.

7. Зазначимо, що ретельно підібрані фізичні вправи, застосування диференційованого підходу до оцінювання навчальної діяльності учнів - це основні умови формування вольових якостей молодшого учня. Впровадження в експериментальних класах цих педагогічних засобів і методичних прийомів допомогло знайти оптимальні шляхи формування в учнів вольових якостей у процесі занять фізичною культурою.

8. У процесі дослідження були експериментально апробовані педагогічні умови і технологія виховання вольових якостей в учнів на уроках фізичної культури, впровадження яких у педагогічну практику забезпечує можливість цілеспрямованого й послідовного створення виховних ситуацій для ефективного особистісного розвитку та формування вольової сфери учнів. Так, з метою переважного формування в учнів вольових якостей першої групи, зокрема, наполегливості, слід забезпечувати: конкретизацію завдань та усвідомлення учнями значущості поставленої мети в процесі фізичної підготовки; здійснення обов'язково контролю за виконанням завдань з боку вчителя. У процесі створення ситуацій для виховання витримки й самовладання особливого значення слід надавати труднощам, які виникають несподівано, і заздалегідь продуманим учителем факторам, що впливають на поведінку учнів. З метою переважного формування вольових якостей другої групи (сміливості, рішучості, ініціативності) слід створювати виховні ситуації, які вимагають швидкого і самостійного прийняття учнями рішень. Різноманітність виховних ситуацій у цьому випадку забезпечується підбором фізичних вправ, пов'язаних з ризиком, індивідуальними завданнями, що повинні ще більше ускладнити виконання вправ за умови досягнення оптимального результату. Основною умовою виховання в учнів ініціативності є створення ситуацій, з яких їм треба самостійно знаходити вихід. Підвищує рішучість та ініціативність учнів упевненість у власних силах, яка виникає в результаті опанування запропонованих фізичних вправ.

9. Результати проведених досліджень дозволяють стверджувати, що для діагностики вольових якостей в учнів молодшого шкільного віку цілком виправдовує себе методика їх оцінювання за допомогою спеціально розроблених магістрантом тестових фізичних вправ і бальної оцінки.

Література

1. Аксьонова О.П. Наука бути здоровим. Планування різнорівневого виховання фізичної культури молодших школярів. - Запоріжжя: Канон, 1999.

2. Амосов Н.М. Здоровье и счастье ребенка. - М.: Знание, 1979. - 96 с.

3. Амосов Н.М. Энциклопедия Амосова: Алгоритм здоровья. Человек и общество. - Изд-во АСТ, 2002. - 464 с.

4. Александрова Н.И., Шульга Т.И. Изучение волевых качеств школьников с помощью методики «нерешаемая задача» // Вопросы психологии. - 1987. - № 6. - С.42-49.

5. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды: В 2 т. - М.: Педагогика, 1980. - Т.2. - 287 с.

6. Акатов Л.И. Экспериментальное исследование группового волевого усилия: Автореферат дис. канд. псих. наук. - М., 1971. - 22 с.

7. Артюшенко А.О. Виховання вольових якостей в учнів середнього шкільного віку в процесі занять фізичною культурою. - Дис. ... кандидата пед. наук. - Переяслав-Хмельницький. - 2003. - 192 с.

8. Артюшенко А.О. Вольові якості школярів і методики їх оцінки // Педагогіка, психологія та методико-біолоічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб.наук.пр. / За ред. С.С.Єрмакова. - Харків: ХХПІ, 2001. - № 18. - С.31-35.

9. Апарин В.Е. Физическое здоровье школьников (Гигиен. аспек). - М.: Медицина, 1991. - 172 с.

10. Аргентов Н.А. Взаимосвязь воли и психических состояний у младших школьников: Автореф. Дис… канд. пед. наук. - Рязань, 1992.

11. Бартенєва І.О., Богданова І.М. та ін. Педагогіка вищої школи. Навч. посібник. - Одеса, 2002. - 344 с.

12. Бабанский Ю.К. Проблемы повышения эффективности педагогических исследований: Избранные пед. труды / Сост. М.Ю. Бабанский. - М.: Педагогика, 1989. - 560 с.

13. Бабаян К.Л. Анализ структуры волевых качеств и особенности их в процессе воспитания спортсменов: Автореф. дис… канд. Пед. наук. - М., 1970. - 21 с.

14. Бабаян К.Л. Факторная структура волевых качеств младших школьников // Теория и практика физической культуры. - 1977. - № 10. - С. 18-24.

15. Баканов Е.Н. О филогенетических корнях воли // Психология познавательной деятельности. - М., 1978. - С. 29-36.

16. Бальсевич В.К., Большаков В.Г., Рябинцев Ф.П. Концепция физического воспитания с оздоровительной направленностью учащихся начальных классов общеобразовательных школ // Воспитание, образование, тренировка. - 1996. - № 2. - С. 13-19.

17. Бех І.Д. Від волі до особистості. - К., 1995. - 202 с.

18. Божович Л.И. Личность и её формирование в детском возрасте. - М.: просвещение, 1968. - 291 с.

19. Божович Л.И. Что такое воля? // Семья и школа. - 1981. - № 1. - С. 32-35.

20. Божович Л.И. Воля у подростков // Семья и школа. - 1981. - № 4. - С. 22-24.

21. Бондарчук Е.И., Бондарчук Л.И. Эмоционально-волевые процессы // Основы психологии и педагогики. - К., 1999. - С. 54-57.

22. Ващенко Г.Г. Воспитание воли и характера. - К.: Школяр, 1999.

23. Вопросы педагогики и психологии воли / Под ред. В.И. Селиванова. - М., 1989.

24. Веденов А.В. Воспитание воли школьника в процессе учебной деятельности. - М., 1957. - 56 с.

25. Вильчковский Э.С. Педагогические основы процесса формирования двигательной подготовленности детей 3 - 7 лет: Автореферат дис… докт. пед. наук. - К., 1989.

26. Высоцкий А.И. Волевая активность младших школьников и методы ее изучения. - М., 1989.

27. Вікова психолога / За ред. Г.С. Костюка. - К.: Радянська школа, 1976. - 270 с.

28. Выготский Л.С. Проблема воли и ее развитие в детском возрасте // Собр. соч. - 1982. - С. 454-466.

29. Галузяк В.М., Сметанський М.І., Шахов В.І. Педагогіка: Навчальний посібник. - 2-е вид, випр. і доп. - Вінниця: “Книга-Вега”, 2003. - 416 с.

30. Григоренко В.Г. педагогічні основи керівництва професійною підготовкою вчителя фізичної культури. - Харків. - 1999. - 159 с.

31. Дубогай АД. Психолого-педагогические основы формирования здорового образа жизни школьников младших классов. - К., 1991.

32. Державні тести і нормативи оцінки фізичної підготовленості населення України. - 2-е вид., перероб. і доп. / За ред. М.Д.Зубалія. - К., 1997. - 36 с.

33. Державна національна програм “Освіта. Україна ХХІ століття”. - К., 1994. - Розділ “Зміст освіти”. - С 11-14.

34. Заходи Міністерства освіти України щодо реалізації Цільової комплексної програми “Фізичне виховання - здоров'я нації”, затвердженої Указом Президента України від 01.09.98 р. № 963/98 // Ін форм. Зб. Міносвіти України. - 1999. - № 7. - С. 4-14.

35. Завадський В.І., Цьось А.В. про систему фізичного вдосконалення запорізьких козаків // Традиції фізичної культури в Україні: Зб. Наук. статей. - К.: ІЗМН, 1997. - С. 44-62.

36. Зубов Є.В. Підготовка вчителів фізичної культури до оздоровлення молодших школярів. Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (педагогічні науки) - № 1. - Бердянськ: БДПУ. - 2003. - С. 160-161.

37. Иванников В.А. К сущности волевого поведения // Психологический журнал. - 1985. - № 3. - С. 47-56.

38. Иванников В.А., Эйдман Е.В. Структура волевых качеств по данням самооценки // Психологический журнал. - 1990. - Т. 11. - № 3. - С. 39-49.

39. Иванников В.А. Психологические механизмы волевой регуляции: Автореф. дис... докт. Псих. Наук. - М., 1988. - 46 с.

40. Ильин Е.П. Психология физического воспитания. - М.: просвещение, 1987. - 287 с.

41. Ильин Е.П. Психология воли. - СПб: Изд-во “Питер”, 2000. - 288 с.

42. Ильин Е.П. Эмоции и чувства. - СПб: Питер, 2001. - 752 с.

43. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії ВРУ 28 червня 1996 р. - К.: Преса України, 1997. - 80 с.

44. Концепція національного виховання. - К.: Освіта, 1996. - № 8. (7 серпня). - С. 4-23.

45. Концепція неперервної валеологічної освіти в Україні // Шкільний курс “Валеологія”: Зб. Матеріалів. - К.: Освіта, 1994. - 94 с.

46. Концепція фізичного виховання в системі освіти України // Фізичне виховання в школі. - 1998. - № 2. - С. 2 - 8.

47. Коберник О.М. Симулювання фізично-оздоровчої активності сільських школярів // Рідна школа. - 2001. - № 3. - 43 с.

48. Козленко О.Н. Повышение эффективности физического воспитания младших школьников на основе формирования у них стремления к физическому совершенствованию. Дис. канд. пед. наук. 13.00.04. - К., 1991. - 210 с.

49. Круцевич Т.Ю. Теория и методика физического воспитания. Т.”. - К., 2003.

50. Кремень В.Г. Болонський процес: зближення, а не уніфікація // Основні у засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу (документи і матеріали 2003 - 2004 рр.) // За ред. В.Г.Кременя. - Тернопіль: від ТДПУ ім.. В.Гнатюка, 2004. - С.5-12.

51. Кремень В.Г. Освіта і наука України: щляхи модернізації / факти, роздуми, перспективи/. - К.: Грамота, 2003. - 216 с.

52. Крижко В.В. Теорія та практика менеджменту в освіті. Навч. посібник. - К.: Освіта України, 2005. - 256 с.

53. Корнилов К.Н. Воля и ее воспитание. - М., 1957. - 25 с.

54. Крутецкий В.А. Воспитание воли. - М.: Учпедгиз, 1957. - 41 с.

55. Ланге Н. Н. Психический мир. Избранные психологические труды. - М.: Педагогика, 1996. - 218 с.

56. Левитов Н.Д. Детская и педагогическая психология. - М., 1958. - 236 с.

57. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. - М.: Педагогика, 1981. - 147 с.

58. Лесгафт П.Ф. Сочинения Т.1. - М.: просвещение, 1951. - 280 с.

59. Ліненко А.Ф. Педагогічна діяльність і готовність до неї. - Одеса: ОКФА, 1995. - 79 с.

60. Макаренко А.С. Педагогика индивидуального действия // Пед. соч.: В 8. - М.: Педагогика, 1984. - Т. - С. 174.

61. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ ст.. - К.: Шкільний світ, 2002. - 23.с

62. Немов Р.С. Психология: в 3 кн. Кн.1: Общие основы психологии. - М., 2001.

63. Наумов Б. Цілісний підхід до виховання і навчання дітей // Шлях освіти. - 2005. - №4. - С. 37-39.

64. Неверкович С.Д., Киршев С.П. Построение программ по физической подготовке для начальной школы // Физическая культура: Воспитание. Образование. Тренировка. - 1997. - № 2. - С.12-28.

65. Павлютенков Є.М. Моделювання педагогічних процесів // Управління - 2007. - № 4 - № 10 (166). - С. 2 - 5.

66. Поліщук С.А. Особливості розвитку волі в учнів молодшого шкільного віку: Автореф. дис... канд.. пед. наук. - К.,

67. Размыслов П.И. Формирование воли у младших школьников // Психология младшего школьника / Под ред. Е.И.Игнатьева. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1960. - С. 177 - 190.

68. Рогов Е.И. Эмоции и воля. - М.: Владос, 1999. - 240 с.

69. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. - М., СПб., 1999. - 389 с.

70. Рувинский Л.И., Хохлов С.И. Как воспитать волю и характер // Книга для учащихся. - М.: просвещение, 1986. - 142 с.

71. Рувинский Л.И., Хохлов С.И. О воспитании воли (материал для бесед со школьниками) // Воспитание школьников. - 1990. - № 6. - С. 56-60.

72. Сахаров А.И. Воля в структуре характера личности: Автореферат дис… канд. пед. наук. - Киев, 1986. - 23 с.

73. Савченко О.Я. Реформування шкільної освіти і реалізація її оздоровчої функції // Шлях освіти. - 2001. - № 4. - С. 2-7.

74. Селиванов В.И. Воля и ее воспитание: Автореферат дис…докт. псих. наук. - 1952. - 46 с.

75. Скринька О.Л. дисциплінуюче виховання в педагогічній спадщині Локка. - Автореферат на здобуття наук. ступ. канд.. пед. наук. - К., 2002.

76. Столяренко Л.Д., Салигчик С.И. Психология и педагогика в вопросах и ответах. - Ростов-на-Дону - Донецк: Феникс, 200. - 574 с.

77. Сущенко Т.І. Психолого-педагогічні умови досягнення професійної продуктивності / Зб. Наук. праць: Запоріжжя ГУ “ЗІДНУ”. - 2004. - С. 195 - 198.

78. Сухомлинський В.О. Проблема виховання всебічно розвинутої особистості // Вибр. твори в 5 т. - Т. - К.: Радянська школа,1976.

79. Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві. - К., 1976. - Т 2.

80. Сухомлинські О.В. Проблеми розвитку особистості в історичному контексті психології та педагогіки // Шлях освіти. - 2005. - № 2. - С. 41-45.

81. Столітенко Є.В. Виховання в учнів 5 - 7 класів позитивного ставлення до занять фізичною культурою. - Автореферат дисертації на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук. - К., 2002.

82. Хоменко Н.М. Формирование потребности в физическом совершенствовании у младших школьников. - К., 1991.

83. Цільова комплексна програма “Фізичне виховання - здоров'я нації”. - К., 1998.

84. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. Частина 2. - Тернопіль: навчальна книга - Богдан, 2007. - 248 с.

85. Шульга Т.И. Возрастные особенности волевых качеств школьников и их формирование в процессе физического воспитания: Автореф. дис. …канд. псих. Наук. - М., 1986. - 22 с.

86. Ушинский К.Д. Педагогические сочинения: В 6 т. - М.: Педагогика, 1990. - Т. 6. - С. 225.

87. Эльконин Д.Б. Психология обучения младшего школьника. - М.: Знание, 1977.

88. Якиманская И.С. Личностно-ориентированное обучение в современной школе. - М., 1996. - 96 с.

89. Яковлев В.Г., Ратников В.П. Подвижные игры в начальной школе. - М., 1987.

90. Ядов В.А. Личность как объект и субъект социальных отношений // Социология и современность. - 1997. - 385 с.

Размещено на Allbest.ru