Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

З кожним роком будівельно-дорожні машини стають усе складнішими, а їх парк - різноманітними. Водночас удосконалюються методи й засоби їх обслуговування та діагностування. Поряд з випуском простих засобів діагностування збільшується виробництво електронних приладів, розробляються перспективні автоматизовані системи та пристрої.

Діагностика й технічне обслуговування систем і механізмів, а також прогнозування ресурсу - найважливіші фактори керування роботою та надійністю будівельно-дорожніх машин.

З розвитком та впровадженням методів і засобів діагностування потреба в операціях обслуговування й ремонту визначатиметься не дослідно-статистичними показниками періодичності, а на основі діагностування і врахування індивідуальних особливостей стану машини. Зрештою, широке впровадження діагностики дає змогу перейти від системи планово-попереджувальних ремонтів за напрацюванням до системи ППР за технічним станом. Діагностування заощаджує кошти і час на підтримання машин у технічно-справному стані.

Тому, спеціалісти, які займаються експлуатацією та ремонтом машин, крім теоретичних знань і практичних навичок, повинні мати почуття відповідальності за свою роботу, розуміти, що від їхнього висновку ( результатів діагностування й технічного обслуговування ) значною мірою залежить стан машин, а отже надійна, продуктивна й безпечна їх експлуатація. У зв'язку з цим підвищуються вимоги до підготовки механізаторів, які експлуатують будівельно-дорожні машини і виконують їх технічне обслуговування та діагностування.

Парк будівельно-дорожніх і вантажопідіймальних машин нараховує декілька десятків типорозмірів. До недавнього часу навчальні посібники готували окремо на кожен тип машин - на одноківшові екскаватори, навантажувачі, стрілові крани, баштові крани тощо. Проте багато типів машин мають однакові складові частини та елементи - двигуни, приводи, ходові пристрої та інше. У зв'язку з цим намітилася тенденція до підготовки спеціалістів широкого профілю.

1. РОЗРАХУНОК РІЧНОЇ ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Складання відомості наявності та річного завантаження машин

Річний режим роботи машини визначає розподіл календарного часу на робочий, неробочий і час коли машина знаходилась на технічному обслуговуванні чи ремонті, транспортувалась з об'єкту на об'єкт, монтувалась чи демонтувалась. Річна кількість годин роботи (режим роботи машини) - це планове напрацювання машини на рік під час виконання робочих функцій, м/год.

Н_пл.рік. = , (1.1)

де - планове напрацювання на місяць; 3 - кількість місяців в кварталі; - відсоток розподілу річних норм використання машин по кварталах

Планове напрацювання на місяць, м/год.

= Т_зм. • n • К_в • К_зм. • К_рд , (1.2)

де Т_зм - тривалість зміни, год. (приймається згідно чинного законодавства); n - кількість змін за добу, (вибирається з завдання); К_в - коефіцієнт використання робочого часу машин; К_зм - коефіцієнт змінності машин, К_рд - кількість робочих днів за місяць, (вибирається згідно календаря).

Дані планового напрацювання на рік визначаються шляхом розрахунків, та представляються в табличній формі.

Таблиця 1.1 - Відомість наявності і річного завантаження машин

Назва машини	Код	Кількість машин, шт.	Фактичне напрац на початок місяця, маш/год	Планове напрацюв, маш/год
				рік	місяць
Бульдозер ХТА-200-10	01	2	3100	2424	202
Бульдозер ТК-25.02	02	2	4030	2484	207
Бульдозер Caterpillar 790G	03	2	2140	2580	215
АвтогрейдерVolvo G780B	04	2	2870	2268	189
Автогрейдер Komatsu GD705-A4	05	2	3110	2460	205
Автогрейдер Сaterpillar12H	06	2	2100	2568	214
Скрепер CAT 613	07	2	2860	2268	189
Екскаватор CAT M318D	08	2	2590	2208	184
Екскаватор Hyundai R200W-7	03	2	2100	2304	192
Екскаватор TEREX970	10	2	3150	2328	194
Екскаватор Hyundai R170W-7	11	2	7250	2400	200

Річні режими роботи розробляють на середньоспискову машину по кожній групі машин для визначення тривалості робочого часу на рік. Річний режим роботи машини встановлюється в годинах робочого часу (м/год.).

Розрахунок: Бульдозер ХТА-200-10

Н_пл.рік. = 8 • 2 • 0,8 • 1,5 • 21 = 202год.;

Н_пл.міс. = (202 • 3) ? 0,25 = 2424 год.

Всі наступні машини розраховуємо аналогічно, данні заносимо в таблицю 1.2

1.2 Прийняття і обґрунтування необхідних нормативів

Таблиця 1.2 - Нормативи по ТО і ремонту будівельних машин

Назва машин	Види ТО і Р	Періодичність проведення ТО і Р, м/год.	Кількість ТО і Р за цикл	Трудомісткість одного ТО і Р, люд/год.	Простій в ТО, Р днів
				Норм.	Відкор	Норм	Відкор
Бульдозер ХТА-200-10	ТО-1	50	96	3	3.15	0,1	0,105
	ТО-2	250	18	6	6.3	0,5	0,525
	СО	2 рази на рік	20	21	1	1,05
	ПР	1000	5	220	231	4	4,2
	ТО-3	1000	-	18	18.9	1	1,05
	КР	6000	1	400	420	9	9,45
Бульдозер ТК-25.02	ТО-1	50	96	5	5.25	0,2	0,3
	ТО-2	250	18	1.5	1.575	1	1,05
	СО	2 рази на рік	36	37.8	1,5	1,575
	ПР	1000	5	420	441	7	7,35
	ТО-3	1000	-	32	33.6	1	1,05
	КР	6000	1	730	766.5	14	14,7
Бульдозер CAT 790G	ТО-1	50	96	6	6.3	0,3	0,315
	ТО-2	250	18	17	17.85	1	1,05
	СО	2 рази на рік	41	43.05	2	2.1
	ПР	1000	5	610	640.5	9	9,45
	ТО-3	1000	-	36	37.8	1	1,05
	КР	8000	1	730	766.5	14	14,7
АвтогрейдерVolvo G780B	ТО-1	50	128	10	10.5	0,5	0,525
	ТО-2	250	24	25	26.25	0,8	0,84
	СО	2 рази на рік	50	52.5	2	2,1
	ПР	1000	7	400	420	1	1,05
	ТО-3	1000	-	40	42	6	6,3
	КР	8000	1	900	945	10	10,5
Автогрейдер Komatsu GD705-A4	ТО-1	50	128	10	10.5	0,5	0,525
	ТО-2	250	24	25	26.25	0,8	0,84
	СО	2 рази на рік	50	52.5	2	2,1
	ПР	1000	7	400	420	6	6,3
	ТО-3	1000	-	40	42	1	1,05
	КР	7000	1	900	945	10	10,5
Автогрейдер CAT 12H	ТО-1	50	128	10	10.5	0,5	0,525
	ТО-2	250	24	25	26.25	0,8	0,84
	СО	2 рази на рік	50	52.5	2	2,1
	ПР	1000	7	400	420	6	6,3
	ТО-3	1000	-	40	42	1	1,05
	КР	7000	1	900	945	10	10,5
Скрепер CAT613	ТО-1	50	96	8	8.4	0.3	0.315
	ТО-2	250	18	34	35.7	1	1.05
	СО	2 рази на рік	8	8.4	0.6	0.63
	ПР	1000	5	550	577.5	6	6.3
	ТО-3	1000	-	35	36.75	1	1.09
	КР	9000	1	1500	15.75	18	18.9
Екскаватор CAT M318D	ТО-1	50	144	3.6	3.78	0,2	0,21
	ТО-2	250	27	13	13.65	0,7	0,735
	СО	2 рази на рік	28	29.4	1	1,05
	ПР	1000	8	560	588	7	7,35
	ТО-3	1000	-	27	28.35	1	1,05
	КР	10000	1	1175	1233.75	18	18,9
Екскаватор Hyundai R200W-7	ТО-1	50	144	3.6	3.78	0,2	0,21
	ТО-2	250	27	13	13.65	0,7	0,735
	СО	2 рази на рік	28	29.4	1	1,05
	ПР	1000	8	560	28.35	1	1,05
	ТО-3	1000	-	27	588	7	7,35
	КР	6000	1	1175	1233.8	18	18,9
Екскаватор TEREX970	ТО-1	100	96	3	3.15	0,2	0,21
	ТО-2	500	18	6	6.3	0,5	0,525
	СО	2 рази на рік	20	21	1	1,05
	ПР	1000	5	400	420	5	5,25
	ТО-3	1000	-	20	21	1	1,05
	КР	6000	1	570	598.5	10	10,5
Екскаватор Hyundai R170W-7	ТО-1	50	128	3.1	3.255	0.2	0.21
	ТО-2	250	24	8	8.4	0.6	0.63
	СО	2 рази на рік	26	27.3	1	1.05
	ПР	1000	7	450	472.5	6	6.3
	ТО-3	1000	-	23	24.15	1	1.09
	КР	8000	1	825	866.3	14	14.7

Примітка: Нормативи, занесені в таблицю 1.3, приймаються на основі норм приведених в ДБН В.2.8-3-95 „ Технічна експлуатація будівельних машин". Показники трудомісткості і тривалості технічних обслуговувань і поточних ремонтів машин, приведених в ДБН В.2.8-3-95 „ Технічна експлуатація будівельних машин", визначені відносно умов роботи в організаціях, які мають в своєму складі 100-200 машин різного типу, розміщених в центральній природно - кліматичній зоні і забезпечених експлуатаційною базою. Для будівельних організацій, умови яких відрізняються від умов вказаних вище, проводиться корегування трудомісткості і тривалості простою в ТО і Р за допомогою поправочного коефіцієнта. Для змішаного парку з кількістю машин до 100 проводиться корегування показників трудомісткості і тривалості ТО і поточних ремонтів машин за допомогою поправочного коефіцієнту К=1,05.

1.3 Розрахунок коефіцієнтів переходу від циклу до року

Коефіцієнт переходу від циклу до року,

_р = Т_р/Т_к, (1.3)

де Т_р - річна кількість годин роботи однієї машини (табл. 1.1).

Т_к - кількість годин роботи машини за міжремонтний цикл (табл. 1.2).

Бульдозери

ХТА-200-10 _р = 2424/6000 = 0,40

ТК-25.02 _р = 2484/6000 = 0,41

САТ 790G _р = 2580/6000 = 0,43

Автогрейдери

Volvo G780B _р = 2268/8000 = 0,28

Komatsu GD705-A4 _р = 2460/8000 = 0,31

САТ 12H _р = 2568/8000 = 0,32

Екскаватори

CAT M318D _р = 2208/6000 = 0,37

Hyundai R200W-7 _р = 2304/9000 = 0,26

TEREX970 _р = 2328/6000 = 0,39

Hyundai R170W-7 _р = 2400/6000 = 0,3

Скрепери

САТ 613 _р = 6420/6000 = 1

1.4 Складання таблиці річної кількості технічних обслуговувань, ремонтів та загальної трудомісткості в люд/год

Таблицю річної кількості ТО і Р та загальної трудомісткості необхідно заповнити в наступній послідовності.

1 Графи 1, 2, 4, 7 заповнити на основі складених раніше таблиць 1.1, 1.2;

2 Графа 3 заповнюється на основі таблиць 1.1, 1.2;

3 В графу 5 заносяться коефіцієнти розраховані в пункті 1.3;

4 Дані графи 6 заповнити як добуток граф 3, 4, 5;

5 Дані графи 8 заповнити як добуток граф 6, 7.

Таблиця 1.3 - Річна кількість технічних обслуговувань, ремонтів та загальна трудомісткість, люд/год.

Назва машин	Види ТО і Р	Кількість машин, шт.	Кількість ТО і Р за цикл	Коефіцієнт переходу від циклу до року	Річна к-ть ТО і Р	Трудомісткість одного ТО і Р люд/год.	Загальна трудомісткість люд/год.
Бульдозер ХТА-200-10	ТО-1	2	96	0,40	77	3,15	242
	ТО-2		18		14	6,3	88
	СО		2р/р		4	21	84
	ПР		5		4	231	924
	ТО-3		5		4	18,9	76
Бульдозер ТК-25.02	ТО-1	2	96	0,41	77	8,25	651
	ТО-2		18		15	15,75	236
	С0		2р/р		4	378	1512
	ПР		5		4	441	1764
	ТО-3		5		4	33,6	134
Бульдозер Caterpillar 790G	ТО-1	2	96	0,43	82	6,3	516,6
	ТО-2		18		15	17,85	267
	С0		2р/р		4	43,05	172
	ПР		5		4	640,5	2560
	ТО-3		5		4	37,8	151
Автогрейдер Volvo G780B	ТО-1	2	128	0,28	914	10,5	9597
	ТО-2		24		13	26,25	341
	С0		2р/р		3	52,5	210
	ПР		7		3	420	1260
	ТО-3		7		3	42	126
Автогрейдер Komatsu GD705-A4	ТО-1	2	128	0,31	79	10,5	830
	ТО-2		24		14	26,25	367
	С0		2р/р		4	52,5	210
	ПР		7		4	420	1680
	ТО-3		7		4	42	168
Автогрейдер СAT 12H	ТО-1	2	128	0,32	82	10,5	861
	ТО-2		24		15	26,25	394
	С0		2р/р		4	52,5	210
	ПР		7		4	420	1680
	ТО-3		7		4	42	168
Скрепер CAT613	ТО-1	2	96	1	192	84	1613
	ТО-2		18		36	35,7	1285
	С0		2р/р		4	8,4	34
	ПР		5		10	577,5	5775
	ТО-3		5		10	36,75	368
Екскаватор CAT M318D	ТО-1	2	144	0,37	106	3,78	401
	ТО-2		27		20	13,65	273
	С0		2р/р		4	29,4	118
	ПР		8		6	588	3528
	ТО-3		8		6	28,35	170
Екскаватор Hyundai R200W-7	ТО-1	2	144	0,26	74	3,78	280
	ТО-2		27		14	13,65	191
	С0		2р/р		4	29,4	118
	ПР		8		16	588	9408
	ТО-3		8		16	28,35	454
Екскаватор TEREX970	ТО-1	2	96	0,39	74	3,15	233
	ТО-2		18		14	6,3	88
	С0		2р/р		4	21	84
	ПР		5		4	420	1680
	ТО-3		5		4	21	84
Екскаватор Hyundai R170W-7	ТО-1	2	128	0,6	154	3,25	500
	ТО-2		24		29	8,4	244
	С0		2р/р		4	27,3	109
	ПР		7		8	472,5	3780
	ТО-3		7		8	24,15	193

1.5 Складання головної таблиці виробничої програми по технічному обслуговуванню і ремонту машин

Загальна виробнича програма по технічному обслуговуванню і ремонту машин складається на основі графи 8 табл. 1.3.

Таблиця 1.4 - Загальна виробнича програма по обслуговуванню і ремонту машин

Назва машин	Річна виробнича програма, люд/год.
	Ппр	Псо	Пто-3	Пто-2	Пто-1
Бульдозер ХТА-200-10	924	84	76	88	242
Бульдозер ТК-25.02	1764	1512	134	236	651
Бульдозер CAT 790G	2560	172	151	267	516
АвтогрейдерVolvo G780B	1260	210	126	341	9597
Автогрейдер Komatsu GD705-A4	1680	210	168	367	830
Автогрейдер СAT 12H	1680	210	168	394	861
Скрепер CAT 613	5775	34	368	1285	1613
Екскаватор CAT M318D	3528	118	170	273	401
Екскаватор Hyundai R200W-7	9408	118	454	191	280
Екскаватор TEREX970	1608	84	84	88	233
Екскаватор Hyundai R170W-7	3780	109	193	244	500
Разом:	14863	3300	1924	2651	32359
Збільшена вдвічі:	21551	4785	2790	3844	46920
Разом з урахуванням позапланових заявок та самообслуговуванням +25%, +20%	43102	9570	5580	7688	93840

Програму по ТО і ремонту збільшують на 25% тому, що майстерня буде виконувати позапланові заявки. На виготовлення пристроїв, інструментів для ТО і ремонту, на обслуговування і ремонт верстатного обладнання, тощо трудомісткість збільшується ще на 20%.

2. МІСЯЧНИЙ ПЛАН-ГРАФІК ТО І РЕМОНТІВ МАШИН

Місячним планом-графіком ТО, Р машин встановлюється дата зупинки кожної машини на технічне обслуговування чи ремонт і тривалість простою в днях.

Для складання місячного плану-графіку необхідно мати наступні похідні дані:

склад парку машин (заданий в завданні);

напрацювання кожної машини на початок місяця (задано в завданні);

планове напрацювання на розрахунковий місяць;

види, періодичність обслуговування і ремонту; ( табл. 1.2).

тривалість простою в ТО чи ремонті (табл. 1.2).

кількість робочих днів у заданому місяці, днів

Фактичне напрацювання на капітальний ремонт,

Н_ф^кр = Н_ф - n Т_n^кр,(2.1)

де Н_ф - величина фактичного напрацювання на початок планового місяця з часу проведення останнього, аналогічного розрахунковому, виду технічного обслуговування чи ремонту, маш/год.; Т_n^кр - періодичність виконання відповідного виду обслуговування чи ремонту , по якому ведеться розрахунок, маш/год.; n - ціле число, яке показує скільки разів величина Т_n^кр вміщується в величині Н_ф.

Порядковий робочий день зупинки на технічне обслуговування чи ремонт, Д_тор,

Д_тор = , (2.2)

де К_др - кількість робочих днів в плановому місяці, визначається по календарю з врахуванням встановленого режиму роботи;

Н_пл - напрацювання планове на місяць, маш/год.

Якщо при розрахунках Д_тор виявиться більше, ніж кількість робочих днів в плановому місяці - відповідний вид ТО чи ремонту в цьому місяці не проводиться. Для визначення календарного дня місяця, в який повинно початися ТО чи ремонт пропускають вихідні, святкові та дні простою машин в ТО чи ремонті. При розрахунках порядкового робочого дня зупинки машини для проведення ТО чи ремонту другий раз на місяць, його періодичність при підстановці формули (2.2) збільшується в два рази, третій раз - в три рази, тощо. Якщо при визначенні часу постановки машини на ТО чи ремонт виявиться, що окремі дні запланованого місяця завантажені не рівномірно, допускається корегування часу проведення ТО чи ремонту в межах одного-двох днів. При складанні місячного плану-графіку ТО і Р, дату зупинки однієї-двох машин на відповідний вплив, необхідно визначити розрахунковим методом, приклад розрахунку приведений нижче.

Розрахунок: Бульдозер ХТА-200-10 відпрацював на початок місяця 2600 год. Періодичність проведення: КР - 6000 год.

ПР - 1000 год.

ТО-2 - 250 год.

ТО-1 - 50 год.

Фактичне напрацювання:

на капітальний ремонт - Н_ф^кр = 3100-0 6000 = 2600 годин,

на поточний ремонт - Н_ф^пр = 3100-21000 = 600 годин,

на ТО-2 - Н_ф^ТО-2 = 600-2250 = 100 годин,

на ТО-1 - Н_ф^ТО-1 = 100-250 = 0 годин.

Кількість робочих днів у жовтні 2011 року, К_др = 21 день.

Порядковий робочий день, в який проводиться ТО чи ремонт,

Д_КР = + 1 = 300 день,

капітальний ремонт в цьому місяці не проводиться;

Д_ПР == 92 день,,

поточний ремонт в цьому місяці не проводиться;

Д_ТО-2==14 день,,

ТО-2 в цьому місяці проводиться на 9 робочий день.

Д_ТО-1==4 день,

Д_ТО-1==9 день,

Д_ТО-1==14 день,

Д_ТО-1==19 день,

Д_ТО-1==24 день

ТО-1 в цьому місяці проводиться на 4,9 робочі дні, а на 14 робочий день співпадає з днем проведення ТО-2. Всі наступні машини розраховуються за допомогою ПК в програмі mexl і заносяться в таблицю.

3. РОЗРОБКА ВІДДІЛЕННЯ ШИНОМОНТАЖУ

3.1 Технологічний процес або склад робіт

На постах поточного ремонту усуваються мілкі несправності і, як правило, проводиться розбирання агрегатів для усунення несправностей. В шиномонтажній дільниці здійснюють розбирання і збирання шин, відбирання шин для ремонту, поточний ремонт дисків коліс і балансування коліс в зборі, а також ремонт камер і мілкий ремонт покришок. Крупний ремонт покришок як правило проводиться на спеціалізованих шиноремонтних підприємствах. ТО шин ТО-1 і ТО-2 проводять бригади робітників, що виконують всі види обслуговувань. Для вивішування вантажних автомобілів та будівельних машин при зніманні коліс із шинами застосовують гідравлічні підйомники, для відкручування гайок кріплення коліс - електромеханічні та пневматичні гайковерти. Колеса знімають з маточини та транспортують до місця демонтажу за допомогою візків та електротельферів. Демонтують і монтують шини на спеціальних стендах. Камери вулканізують за допомогою парових та електронагрівальних апаратів. Відремонтовані покришки і камери установлюють на ту ж саму машину чи автомобіль. Покришки закріплюються суворо за машинами і ведеться системний облік їх роботи. Для цього на кожній покришці випалюється відповідний номер.

3.2 Розрахунок виробничої програми відділення

Річна виробнича програма для стаціонарної майстерні по ТО і ремонту,

П_пр^м = , (3.1)

де П_пр^і = П_пр - П_ТО-3

80% - доля робіт від загальної програми по поточному ремонту, яка виконується в стаціонарній майстерні.

П_пр^і = люд/год

П_пр^м = 93840 - 5580 = 88260 люд/год.

П_то = П_со+ , (3.2)

де 80% і 20% - доля робіт по ТО від загальної програми, які виконуються в стаціонарній майстерні.

П^м_то = 7688 += 14066 люд/год.

Виробнича програма зони ТО і ПР,

П_зони = + , (3.3)

П_зони = = 55382 люд/год.

3.3 Розрахунок кількості виробничих працівників

Явочний склад виробничих працівників, чол.;

П_яв = , (3.4)

де П_від - виробнича програма зони, дільниці, люд/год, Ф_рм - фонд часу робочого місця, год, К_п - коефіцієнт виконання норм напрацювання (К_п = 1,06 - 1,3).

П_яв = = 2 чол.

Фонд часу робочого місця,

Ф_рм = (Д_к-Д_в-Д_с)Т_з-Д_пс (3.5)

де Д_к - кількість календарних днів за рік (365 днів); Д_в - кількість вихідних днів за рік (105 днів); Д_с - кількість святкових днів (10 днів); Т_з - тривалість зміни, Т_з = 8 год; Д_пс - кількість передсвяткових днів із скороченою на одну годину тривалістю зміни

Ф_рм = (365-104-11)8-4 = 1996 год.

Списковий склад виробничих працівників,

П_сп = , (3.6)

де Ф_р - фонд часу робітника, год.

П_сп = = 3 чол.

Ф_р = (Д_к-Д_в-Д_с-Д_відп + -Д_пов) Т_зм-Д_пс,(3.7)

де Д_відп - кількість днів відпустки для даного працівника (24 днів).

Д_пов - кількість днів невиходу на роботу з поважних причин (по хворобі, виконання держобов'язків і т. п.), (7 днів).

Ф_р = (365-104-11-24 + -7)8-4 = 1780 год.

3.4 Розрахунок кількості постів

Розрахунок кількості пересувних засобів для ТО і ремонту,

Х_пм = , (3.8)

де Ф_пм - річний фонд робочого часу пересувної майстерні, год. П^пм_то,пр,д - трудомісткість робіт по ТО, ПР, діагностиці машин, для пересувної майстерні, люд/год. М - кількість робітників пересувної майстерні, що виконують технічне обслуговування, ремонт, діагностування (в дипломному проекті М = 4 - 6 чол.). К_км - коефіцієнт використання пересувних засобів, К = 0,6 - 0,75. Величина коефіцієнту залежить від віддаленості об'єкта робіт, дорожніх умов, інших факторів.

Х_пм = = 11 шт.

3.5 Розрахунок і підбір обладнання

Для більшості відділень комплект обладнання підбирається по даним технологічного процесу та із умов забезпечення виконання комплексу технологічних операцій. Також без розрахунків виходячи із кількості робітників на дільниці і організації робочих місць, визначається кількість одиниць виробничого інвентаря (верстаків, стелажів і т. д.).

Підібране обладнання зводиться в таблицю 4.1.

Таблиця 4.1 - Відомість обладнання відділення

Назва обладнання	Марка, головна характеристика	Габарити, ммхмм	Потужність, кВт	Кількість	Займана площа, м2
					Одиниці облад.	Всього
Шафа для матеріалів	1468	860 х400	-	1	0.34	0,34
Ящик для зберігання піску	-	400 х 400	-	1	0.16	0.16
Машина для мийки коліс	М-107	1730х1250	1,8	1	2,16	2,16
Сушильна камера	-	1500х1500	1,5	1	2,25	2,25
Стенд для монтажу коліс	Ш-509	1200 х800	1,7	1	0.96	0.96
Електровулканізатор	ЕВА-28	800х600	2,8	1	0,48	0,48
Ванна для перевірки камер	2255	O1200	-	1	1,13	1,13
Станок шероховальний	6176	900х720	1,2	1	0,65	0,65
Пристрій для правки замкових кілець	-	380х250	-	1	0.09	0,09
Запобіжна клітка для накачування коліс	-	1280 х600	-	1	0.77	0,77
Компресор пересувний	1136-В2	350 х350	2,0	1	0,12	0.12
Стелаж для зберігання коліс	-	2000 х600	-	1	1,2	1,2
Верстак для очистки ободів коліс	3Б634	1400 х700	-	1	0,98	0,98
Всього						11,3

При підборі обладнання і виробничого інструмента я використовую довідкову літературу або каталог " Спеціалізоване технічне обладнання ".

дорожній машина шиномонтаж вулканізація

3.6 Розрахунок площі відділення шиномонтажу і вулканізації

Площі зони технічного обслуговування чи зони ремонту,

F_зони = (f_об + f_м) • К_об,(3.10)

де f_об - сумарна площа, зайнята обладнанням, м²;

К_об - коефіцієнт, який враховує робочі зони, проходи, проїзди [1, додаток 13].

F_зони = 11,3 4 = 45,2 м².

3.7 Будівельні вимоги і планування відділення шиномонтажу і вулканізації

При проектуванні і реконструкції майстерні будівельного господарства необхідно керуватись наступними документами:

СНІП ІІ-90-81 "Виробничі будівлі промислових підприємств".

СНІП ІІ-93-74 "Підприємства по обслуговуванню автомобілів".

СНІП ІІ-92-76 "Допоміжні будівлі і приміщення промислових підприємств".

СН 245-51 Санітарні норми проектування промислових підприємств.

По будівельним вимогам:

Габарити будівлі зони, дільниці, відділення, визначають із розрахованої площі з корегуванням довжини і ширини, щоб зони були кратні кроку колон.

Ширина приміщення для ТО і ремонту може бути 9, 12, 18, 24м. Довжина будівлі розраховується,

а = ,(3.11)

де F_зони - площа, м².

b - ширина зони, м.

Ширину дільниці приймаю 9 м.

а = = 5 м.

В пояснювальній записці вказую:

- товщину стін в півтори-дві цеглини - 380 мм.

- товщину перегородок з цегли -250 мм.

- розмір цегляних колон 0,50,5м

- матеріали підлоги цементобетон.

- висоту приміщення 6м

- ширину і висоту дверей: одинарні -1,52,4 м.

4. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА

4.1 Розрахунок освітлення

Природне освітлення забезпечується влаштуванням вікон (бокове освітлення). Розрахунок освітлення зводиться до знаходження сумарної площі вікон. Орієнтовна сумарна площа вікон розраховується,

F_вік = ,(5.1)

де F_n - площа підлоги, м²; - коефіцієнт питомої площі вікон на 1 м² підлоги; 0,10 - інші відділення; - коефіцієнт, який враховує втрати світла від забруднення остеклення; - 0,6-0,7 - для приміщень з інтенсивним виділенням пилу і газу.

F_вік = =5,3 м².

Розрахунок кількості вікон,

n_вік =, (5.2)

де F_вік - площа одного вікна, м²

F_вік = bh_вік, (5.3)

де b - ширина вікна м, h_вік - висота вікна, м.

F_вік = 183,0 5,4 м².

n_вік = = 1 вікно.

Відповідно до ГОСТ 12506-84 вибираю вікно для будівель промислових підприємств, що відкривається всередину приміщення, спареної конструкції, заввишки 18 і шириною 30 дм, ПВД 18-30.1

Штучне освітлення

При освітленні промислових приміщень використовується, як загальне, так і комбіноване освітлення.

Загальне - призначено для освітлення всього приміщення, тому світильники загального призначення рівномірно розміщуються під стелею приміщення. При необхідності додаткового освітлення окремих робочих місць застосовують облаштування місцевого освітлення, яке здійснюється безпосередньо над робочим місцем.

Розрахунок веду в такій послідовності:

Вибираю значення освітленості Е і систему освітлення в залежності від характеру робіт в відділенні чи зоні. Приймаю Е=200.

Визначаю питому потужність освітлювального устаткування. Питома потужність залежить від нормуємої освітленості площі приміщень, висоти підвішування, коефіцієнтів відбиття від стелі, стін, коефіцієнту запасу.

Визначити сумарну потужність ламп, Вт.

N_л = N F_п,(5.4)

де N - питома потужність освітлювального устаткування Вт/м².

F_п - площа підлоги, м².

 N_л =14,6 45,2 = 660 Вт.

Вибрати потужність однієї лампи.

Я вибрав лампу розжарювання потужністю 200 Вт.

Розрахунки кількості ламп, шт.

n_ламп = ,(5.5)

де N_л - потужність однієї лампи, Вт.

n_ламп = = 8 шт.

Підрахувати витрати електроенергії на освітлення, кВтгод.

W_осв = Т_осв N_л, кВтгод.,(5.6)

де Т_осв - річний час роботи освітлення, який залежить від географічної широти.

W_осв = 650 660 =429 кВтгод.

4.2 Розрахунок вентиляції

Вентиляція виробничих і допоміжних приміщень призначена для зменшення запиленості, задимленості і очищення повітря від шкідливих викидів виробництва. Вона сприяє оздоровленню умов праці, підвищенню продуктивності праці і попередженню професійних захворювань.

Вентиляція може бути:

природною,

механічною (витяжною, припливною, припливно-витяжною, місцевою),

змішаною.

Природна вентиляція здійснюється за рахунок кватирок, фрамуг, вікон. По нормам промислового будівництва всі приміщення повинні мати наскрізне провітрювання. Площа фрамуг чи кватирок приймається в розмірі не менше 2-4 % від площі підлоги (більші значення приймаються для приміщень з виділенням пилу, газу, парів).

Розрахунок штучної вентиляції ведуть в наступній послідовності:

1. Приймаю значення годинної кратності повітрообміну К=2

2. Проводжу розрахунок обміну повітря,

Q = V_n K, м³/год.(5.7)

де V_n - об'єм приміщення, м³ .

К - кратність обміну повітря.

Q=270 3 = 810 м³/год.

3. По розрахунковому повітрообміну, згідно, вибираю вентилятор центробіжний ВЦ 14-46, типорозміру АИР56В4.

- потужністю - 0,18 кВт,

- Частота обертання робочого колеса - 1350 хв^-1;

- Продуктивність - 600-900 м³/год.;

- Тиск - 260 - 270Па;

- Маса - 27,4 кг;

- ККД - 0,45.

4.3 Охорона праці і довкілля в шиномонтажному відділенні

Загальні вимоги безпеки

- Вузли і деталі автомобіля - падіння колеса, виліт стопорного кільця при накачуванні неправильно змонтованого колеса приводять до травм з тяжкими наслідками, а інколи і до смертельного результату.

- Устаткування і інструмент - вживання несправного інструменту і устаткування, а також неправильних прийомів праці може привести до травмам.

Вимоги безпеки перед початком робіт

- Перед початком роботи той, що вмонтовує шин повинен:

- Надіти засоби індивідуального захисту.

- Оглянути і підготувати своє робоче місце, прибрати всі зайві предмети, не захаращуючи при цьому проходи.

- Перевірити стан підлоги на робочому місці. Якщо підлога слизька або мокра, витерти його або притрусити тирсою.

- Перевірити наявність і справність інструменту, пристосувань і устаткування.

Вимоги безпеки під час шиномонтажних робіт

- Під час роботи той, що вмонтовує шини повинен:

- Здійснювати демонтаж і монтаж шин лише на шиномонтажній ділянці, оснащеній необхідним устаткуванням, пристосуваннями і інструментом.

- Перед зняттям колеса вивісити на спеціальному підйомнику або за допомогою іншого підіймального механізму автомобіль або його частину. У останньому випадку під колеса, що не піднімаються, необхідно підкласти спеціальні упори (черевики), а під вивішену частину автомобіля - спеціальну підставку (козелок).

- Переміщати колеса і шини за допомогою підіймальних механізмів (спеціальних пристроїв). Забороняється перекочувати їх уручну. При роботі з пневматичним стаціонарним підйомником для переміщення покришок великого розміру фіксувати підняту покришку стопорним пристроєм.

- Стежити, щоб під час роботи на стенді для демонтажу і монтажу шин редуктор був закритий кожухом.

- Перед демонтажом шини з обода колеса або бездискового колеса з маточини спочатку ослабити золотник, повністю випустити повітря з камери, а потім вивернути золотник. Відбортовку шини, що щільно прилипнула до обода, здійснювати за допомогою спеціального стенду або знімача. Для огляду внутрішньої поверхні покришки застосовувати розширювач.

- Вилучення з шин металевих предметів, цвяхів і тому подібного потрібно проводити кліщами, а не викруткою, шилом або ножем.

- Перевірити перед монтажем шини справність і чистоту обода, бортового і замкового кілець.

- При монтажі шини на обід колеса встановлювати замкове кільце так, щоб воно щільно входило у виїмку обода всією своєю внутрішньою поверхнею.

-. Накачування шин проводити лише із застосуванням запобіжного обгороджування достатньої міцності і величини.

- При накачуванні шин тиск повітря перевіряти манометром.

- Накачування шин слід вести в два етапи: спочатку до тиску 0,5 МПа (0,5 кгс/кв. см) з перевіркою положення замкового кільця, а потім до тиску, що вказується інструкцією. В разі виявлення неправильного положення замочного кільця необхідно випустити повітря з накачуваної шини, виправити положення кільця, а потім повторити раніше вказані операції.

- Підкочування шин без демонтажу виробляти, якщо тиск повітря в них знизився не більше ніж на 40% від норми і є упевненість, що правильність монтажу не порушена. В разі падіння тиску в шині більш ніж на 40% від норми необхідно виробити демонтаж шини, переконатися в справному стані і правильному положенні камери, потім змонтувати шину і накачати.

- Забороняється:

- вмонтовувати шини на ободи невідповідного розміру.

-застосовувати несправні ободи (вм'ятини, що мають, тріщини, задирки і тому подібне);

- закачувати шину із замочним кільцем, що нещільно увійшло на місце;

-поправляти і осаджувати замкове кільце при накачуванні шини;

-накачувати шину зверху встановленої норми; вибивати диск кувалдою;

- регулювати запобіжний клапан балона компресора на тиск зверху встановленого заводом - виготівником, а також класти на клапан додатковий вантаж.

Вимоги безпеки під час робіт вулканізації

- Під час роботи вулканізаторник повинен:

- Вирізати пошкоджені місця покришок лише після ретельного очищення (миття) покришок від багна. Мити покришки слід в спеціальній камері або у ванні.

- Дотримувати вимоги електробезпеки при роботі на апараті електровулканізації.

- Під час шероховки покришок надівати захисні окуляри і включати місцеве відсмоктування.

- Вирізку пошкоджених місць і латок здійснювати тримаючи ніж від себе. Працювати лише ножем, що має справну рукоятку і гостро заточене лезо.

- Знімати камеру з апарату вулканізації лише після того, як відновлена ділянка остигне.

- Подавати електронапругу на вулканізаційний апарат лише після закріплення шини і бортових накладок струбцинами.

- Виробляти установку і зняття шин вантажного автомобіля з устаткування вулканізації за допомогою підіймальних механізмів або двома робітниками одночасно.

- Судини з бензином і клеєм тримати постійно закритими, відкривати їх лише у міру потреби. На робочому місці зберігати бензин і клей в кількості, що не перевищує змінної потреби.

- Готувати клей лише в заготівельному приміщенні.

- Забороняється:

- відлучатися під час роботи апарату вулканізації і допускати до роботи на нім інших осіб;

- працювати на несправному апараті вулканізації;

- працювати з апаратами вулканізації термін випробування яких витік;

- ослабляти і знімати струбцину, перш ніж буде увімкнений вулканізаційний апарат ;

- застосовувати етилований бензин для приготування гумового клею.

Вимоги безпеки після закінчення роботи

- Після закінчення роботи той, що вмонтовує, вулканізаторник зобов'язаний:

- Привести в порядок робоче місце. Вимкнути устаткування. Прибрати інструмент і пристосування у відведене для них місце.

- Зняти засоби індивідуального захисту і прибрати їх в призначене для них місце.

- Про всі недоліки, виявлені під час роботи, сповістити майстра.

5. КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА

5.1 Призначення і робота пристрою

Пристрій призначений для зажимання заготовки яка буде піддаватися фрезерній обробці.

Пристрій працює таким чином:

Відкручується гайка прижим під навантаженням пружини відштовхується, вставляється заготовка і затягуємо гайку.

5.2 Розрахунок пристрою

Розрахуємо гвинт за методою джерела 10 сторінка 69 204

Зусилля на гвинт довжиною l=40мм F=120 Н тоді зусилля затяжки

М = F* l = Q*(d _? )*tg(л+g), (5.1)

де Q- зусилля затяжки, d₁- внутрішній діаметр різьби гвинта

М 8 d₁=6,376мм;

л = arctg (^P/_(п*d1) ), (5.2)

де Р--крок різьби Р=1,5мм.

= arctg (1,5/3,146,376) = 4

-приведений кут тертя

=arctg f/cos30, (5.3)

де f-0,15 коефіцієнт тертя сталі по сталі

= arctg 0,15/cos30 = 9,85

тоді

Q=Fl / (0,5d₁tg(+ )), (5.4)

Q = 1200,04/(0,50,006376tg(4+9,85)) = 60000 H

Момент тертя на торці прижима

T_f = Qd₁/4, (5.5)

T_f = 600000,150,006376/4 = 14,3

Крутний момент

М_к = Fl+T_f , (5.6)

М_к = 1200,04+14,3 = 19,1 H м

Еквівалентне напруження

_е =, (5.7)

_е == 145МПа180 МПа = ,

Отже гвинт буде працювати надійно.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Методичні рекомендації до виконання курсового проекту, П: 2010 р.

Державні будівельні норми України. Будівельна техніка, оснастка, інвентар та інструмент. Технічна експлуатація будівельних машин, ДБН В.2.8-3-95. Видання офіційне. Держкоммістобудування України. Київ 1995.

Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту -К.: Державний департамент автомобільного транспорту, 1998.

Гурвич И.С. Эксплуатация и ремонт дорожных машин и оборудования. М., Транспорт, 1989.

Краткий автомобильный справочник. Москва, Транспорт, 1984.

Н.А. Беспалов. Дорожно-строительные машины и оборудование. Довідник. Київ, Будівельник, 1980.

Б.В. Шелюбский. Довідник, Технічна експлуатація дорожніх машин. Москва, Транспорт, 1975.

Довідник обладнання. Справочник по оборудованию для технического обслуживания и ремонта тракторов и автомобилей. Грибков В.М. Россельхозиздат. 1978.

А.П. Смелов. Курсовое и дипломное проектирование по ремонту машин. М., Колос, 1984.

Зеленков Г.І. Проектування підприємств по ремонту дорожньо-будівельних машин. М., 1977.

Клебанов Б.В. Проектування виробничих дільниць авторемонтних підприємств. М., Транспорт, 1975.

Суханов Б.Н. ТО і ремонт автомобілів. Посібник по курсовому та дипломному проектуванню. М., Транспорт, 1985.

Салов А.И.,Охрана труда на предприятиях автомобильного транспорта.,М, Транспорт, 1986.

Кузнецов Ю.М.,Охрана труда на автотранспортних предприятиях.,М, Транспорт, 1996.

Кодекс Законів про працю України.

Закон України "Про охорону праці". Київ, 1993.

Закон України "Про пожежну безпеку". Київ, 1995.

СНІП ІІІ-4-80. Техника безопасности в строительстве.

СНІП 2.01.02-85. Протипожежні норми.

Державні стандарти на умови праці. ГОСТ 12.0.001-77 по ГОСТ 12.4.8-84

Размещено на Allbest.ru