Графічна частина проекту

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Транспорт - це найважливіша ланка економічних стосунків, яка бере участь у створенні та доставці продукції споживачам, з'єднує виробництво і споживання, галузі, регіони, держави.

Транспорт - це комплекс, який складається з залізничного, морського, річкового, автомобільного, трубопровідного та повітряного видів, які взаємодіючи між собою, становлять транспортну систему.

Довжина залізниць світу становить 1,3 млн.км.

Автомобільний транспорт використовується для перевезень на близькі відстані. Із 30 млн.км. шляхової мережі 20 млн.км припадає на автомобільні шляхи.

Морський транспорт служить для зовнішньоекономічних зв'язків. Це найбільш дешевий вид транспорту. Внутрішній водний транспорт за вантажо- та пасажирооборотом поступається іншим видам транспорту. За чисельністю суден переважає морський, але за загальною тоннажністю значно йому поступається. Трубопровідний транспорт призначається для транспортування нафти й газу,сипких вантажів. Зараз в світі побудовано 13 млн.км. трубопроводів.

Повітряний транспорт обслуговує внутрішні й міжнародні лінії. В основному він перевозить пасажирів. Серед вантажів він перевозить 1/5 обороту загального.

1. Дослідження транспортного процесу перевезень

1.1 Аналіз існуючої організації перевезень вантажу та виконання техніко-експлуатаційних показників по АТП

Транспортно-експедиційна компанія, перевізник ТОВ «Ост-Вест-Транс» на ринку України з 1995 року. Її основна мета полягає у наданні послуг і максимальна орієнтація на клієнтів ,побудова ділових відносин, спрямованих на взаємовигідне довгострокове співробітництво. На протязі років роботи працівники фірми отримали неоціненний досвід при обслуговуванні клієнтів з надання таких послуг:

· вантажних перевезень по Києву та Україні

· експедирування вантажів по Україні

· перевезення вантажів рефрижератором (з дотриманням температурного режиму)

· пасажирських перевезень комфортабельними автобусами

· ремонту легкових автомобілів, проведення ТО

· авто страхування

Головна специфікація роботи компанії - вантажні перевезення по Україні та Києву.

Перевезення вантажів ТОВ «Ост-Вест-Транс» має власний парк сучасних авто вантажністю від 1,5 т. до 20 т. Всі автомобілі в відмінному стані та готові до виїзду. Водії виконують функцію експедитора та несуть відповідальність за цілісність вантажу до місця розвантаження, правильно розподіляють вантаж по кузову автомобіля і підтримують автомобілі в чистому та технічно справному стані.

Компанія із задоволенням пропонує повний спектр професійних послуг у сфері пасажирських автоперевезень. Багаторічний досвід роботи, якісний сервіс, індивідуальний підхід до кожного клієнта, оперативне обслуговування.
Більшість комфортабельних автобусів обладнані кондиціонерами, аудіо, відео технікою. В таких автобусах приємно та комфортабельно подорожувати.

1.2Факторне дослідження продуктивності автомобілів

Щоб визначити методи підвищення ефективності використання транспортних засобів встановимо характер та ступінь впливу окремих експлуатаційних факторів на результативні показники - годинну продуктивність автомобіля та собівартість перевезень для простого циклу за формулою

0,791 т/год (1.1)

де - середня вантажопідйомність автомобіля , т

- середнє значення коефіцієнта статистичного використання вантажопідйомності автомобіля

- середня технічна швидкість автомобіля , км/год

- середнє значення коефіцієнта використання пробігу автомобіля

- середня відстань пробігу автомобіля з вантажем за їздку, км

- середній час простою автомобіля під навантаженням та розвантаженням заїздку , рік

= 26,77 грн./т. (1.2)

- середнє значення змінних витрат автомобіля в базовому періоді, коп../км

- середнє значення постійних витрат в базовому періоді, коп./год

, - коефіцієнти, що враховують індексацію цін

Визначимо зміну продуктивності і собівартості перевезень при зміні техніко-експлуатаційних показників.

Взявши фактор, що аналізується змінними, за формулою (1.1) отримаємо залежності:

(1.3)

, т/год

, т/год

, т/год

, т/год

Таблиця 1.1.

,т/год

,т/год

,т/год

,т/год

Таблиця 1.2.

, т/год

, т/год

, т/год

, т/год

Таблиця 1.3.

, т/год

, т/год

, т/год

, т/год

Таблиця 1.4.

, т/год

,т/год

, т/год

, т/год

Таблиця 1.5.

,т/год

,т/год

,т/год

,т/год

Таблиця 1.6.

Взявши фактор, що аналізується змінними, за формулою (1.2) отримаємо залежності:

(1.3)

, грн/т

,грн/т

,грн/т

,грн/т

Таблиця 1.7.

,грн/т

,грн/т

,грн/т

,грн/т

Таблиця 1.8.

, грн/т

, грн/т

, грн/т

, грн/т

Таблиця 1.9.

, грн/т

, грн/т

, грн/т

, грн/т

Таблиця 1.10.

, грн/т

, грн/т

, грн/т

, грн/т

Таблиця 1.10.

, грн/т

, грн/т

, грн/т

, грн/т

Таблиця 1.12.

Для вивчення взаємозв'язаного впливу факторів на продуктивність авто і собівартість перевезень визначимо зміну цих величин при зміні ТЕП:

(1.4)

Зміна годинної продуктивності автомобіля, як наслідок зміни техніко-експлуатаційних показників %х визначаються так

У відсотках:

%Pг=(%х) (1.5)

%

%

%

%

%

%

у тоннах:

Pг=

Pг= т

Pг= т

Pг= т

Pг= т

Pг= т

Pг= т

Зміна собівартості перевезень при зміні кожного значення техніко-експлуатаційного показника

У відсотках:

(1.6)

Коефіцієнт статистичного використання вантажопідйомності (=0,588) зменшимо на 2,5% (=0,588*0,983=0,578)

грн/т

%

Ступінь використання вантажопідйомності збільшимо на 3,7% (=1,6*1,037=1,7)

,грн/т

%

Технічна швидкість збільшимо на 24,5% (Vт=24,4*1,245=30,4)

грн/т

%

Коефіцієнт використання пробігу збільшимо на 0,56% (= 0,608*1,0056=0,611)

грн/т

%

Відстань пробігу авто з вантажем заїздку зменшимо на 14,5% (=12,8*0,855=10,9 )

грн/т

%

Час простою під навантаженням-розвантаженням автомобіля зменшимо на 1,2% (=1,18*0,988=1,16)

грн/т

%

у грошових одиницях:

грн.

грн.

грн.

грн.

грн

грн.

Таблиця 1.13. Зміна годинної продуктивності і собівартості перевезень

1.3 Заходи по удосконаленню транспортного процесу

Метою даного курсового проекту являється розробка заходів по удосконаленню транспортного процесу та ефективному використанні рухомого складу.

Заходи по удосконаленню транспортного процесу і раціональному використанні рухомого складу:

1) Факторне дослідження продуктивності автомобіля та собівартості перевезень з метою встановити характер та ступінь впливу експлуатаційних факторів на результативні показники.

2) Систематизація транспортних зв'язків. Складання найкоротшої зв'язуючої мережі.

3) Вибір оптимального рухомого складу за економічними та технічними показниками

4) Маршрутизація перевезень. Складання маршрутів руху із урахуванням найкоротшої зв'язуючої мережі.

5) Організація та механізація навантажувально-розвантажувальних робіт з метою зменшення часу на навантажувально-розвантажувальні роботи.

2. Систематизація транспортних зв'язків

2.1 Характеристика вантажу, вантажовідправників та вантажоодержувачів

1. Вантажі, у тому числі канцтовари, які за своїми розмірами та властивостями можуть бути сформовані в транспортні пакети, повинні пред'являтися відправником до перевезення тільки в пакетованому вигляді.

2. Транспортний пакет - це збільшене вантажне місце, сформоване з кількох окремих місць у тарі (ящиках, мішках, бочках тощо) або без тари (дошки, шпали, труби, тарна дощечка тощо), скріплених між собою за допомогою універсальних чи спеціальних, разового або багаторазового користування пакетувальних засобів, на піддонах або без них, яке в процесі транспортування та зберігання забезпечує:

· можливість механізованого навантаження (вивантаження);

· цілісність пакетів;

· цілісність вантажів;

· безпеку працівників, що виконують транспортні, складські та вантажні роботи;

· безпеку руху поїздів.

Засоби кріплення вантажу в пакети повинні мати контрольні знаки відправника й унеможливлювати вилучення окремих вантажних місць з пакета без порушення кріплення та контрольних знаків. Контрольні знаки - це пломба з найменуванням відправника; контрольна стрічка, скріплена в замок; усадкова плівка.

Приймання до перевезення вантажів, сформованих у пакети, з порушенням зазначених вимог не допускається.

3. Пакетування вантажів здійснюється силами та засобами відправників. Пакетовані вантажі транспортуються без переформування пакета під час перевезення від відправника до одержувача.

4. Відправник зобов'язаний сформувати пакети згідно з вимогами стандартів або технічних умов транспортування вантажу. У кожний пакет дозволяється вкладати тільки однорідний вантаж в однаковій упаковці або без неї, який перевозиться на адресу одного одержувача. За надійність конструкції транспортного пакета відповідальність несе відправник.

На пакеті вказується кількість місць у ньому та його маса.

На стандартних обмінних піддонах багаторазового використання не допускається кріплення вантажів цвяхами, скобами або іншими подібними засобами, що можуть пошкодити вантаж або піддон.

5. Параметри пакетів, спосіб укладення та кріплення вантажів у пакеті повинні відповідати стандартам. При перевезенні в критих вагонах параметри транспортного пакета із застосуванням піддона багаторазового користування розміром 800 х 1200 мм, не повинні перевищувати 840 х 1240 мм. Маса транспортного пакета (маса вантажу разом з пакетувальними засобами) при не повинна перевищувати 1 т, у середньотоннажних контейнерах - 120 кг. У разі перевезення транспортних пакетів на відкритому рухомому складі їх маса погоджується між відправником і одержувачем.

6. На транспортні пакети наноситься марка відправника, а при потребі - спеціальна в повній відповідності з вимогами Правил приймання вантажів до перевезення.

7. Розміщення та кріплення пакетів та здійснюється відповідно до Технічних умов навантаження і кріплення вантажів, затверджених наказом Мінтрансу від 08.05.98 N 174 та зареєстрованих Міністерством юстиції 26.05.98 за N 346/2786, із дотриманням Правил перевезення вантажів.

Якщо для окремих пакетів спосіб розміщення та кріплення на відкритому рухомому складі діючими Технічними умовами навантаження та кріплення вантажів не передбачений, то відправник зобов'язаний розробити технічні умови та представити їх на затвердження у встановленому порядку.

8. При оформленні перевізних документів відправник у відповідних графах усіх примірників перевізних документів вказує:

у графі "Кількість місць" у чисельнику - кількість пакетів, у знаменнику - загальну кількість вантажних місць у пакетах (тільки тих вантажів, які приймаються до перевезення, із зазначенням кількості місць);

під найменуванням вантажу - "пакет" (штемпелем), а при перевезенні вантажу пакетами, які сформовані із застосуванням засобів пакетування (піддони, стропи тощо), які належать залізниці, - тип і кількість засобів пакетування, завантажених у вагон;

у графі "маса вантажу" - масу вантажу брутто (разом з пакетувальними засобами), а при перевезенні збірних відправок, які складаються з декількох найменувань вантажів, - також масу вантажу кожного найменування;

у разі перевезення вантажів дрібними відправками в транспортних пакетах, сформованих із застосуванням піддонів, у накладній у графі "маса вантажу" вказується: у числівнику - маса пакета брутто, у знаменнику - маса пакета нетто (маса пакета без урахування маси піддона).

У разі використання засобів пакетування, які належать відправнику, в графі 4 зворотного боку накладної відправник вказує тип і кількість завантажених у вагон засобів пакетування.

9. Приймання та видача вантажів, сформованих у пакети, а також визначення маси вантажу в пакетах провадиться згідно із Статутом та Правилами перевезення вантажів. На місцях загального користування залізниця приймає вантаж у пакетах після його зовнішнього огляду без перевірки кількості вантажу в пакетах.

10. У разі виявлення на станції призначення пошкоджених пакетів, вивантажених засобами залізниці, станція зобов'язана перевірити вміст пакета, а в пошкоджених місцях - кількість, масу і стан вантажу.

11. Порядок використання і терміни повернення засобів пакетування, що належать відправникам (одержувачам), установлюються їх власниками..

12. Здійснення технічного нагляду, ремонту, випробувань на міцність засобів пакетування провадиться їх власниками.

2.2 Картограма вантажопотоків

На карті-схемі міста (району), територію якого попередньо поділено координатною сіткою 10*10, на аркуші графічної частини формату А1 наносимо у відповідності із завданням вантажовідправників, вантажоодержувачів і АТП. По карті з урахуванням коефіцієнта нелінійності

k_н = 1,3 визначаємо із точністю до 0,1 км відстані між вантажовідправниками і вантажоодержувачами.

Обсяги перевезень від вантажовідправників конкретним вантажоодержувачам визначаємо згідно із завданням на курсовий проект і наводимо в таблиці 2.2.

Таблиця 2.1.

Таблиця 2.2. Обсяг перевезень від відправників конкретним вантажоодержувачам

3. Вибір рухомого складу

3.1 Вибір спеціалізації та оптимальної вантажопідйомності рухомого складу

Даний вантаж краще перевозити автомобілями-фургонами загального призначення середньої вантажопідйомність. Ці автомобілі використовують на дорогах із асфальтним покриттям та щільним ґрунтовим із середньою відстанню доставки 100 км. Автомобілі із підвищеною прохідністю можемо застосовувати у випадках коли місця доставки знаходяться у важко доступних місцевостях.

3.2 Технічні характеристики автомобілів

Відповідно до властивостей даного вантажу для його перевезення вибираємо автомобіль фургон загального призначення.

Таблиця 3.1

4. Маршрутизація перевезень

4.1 Формування раціональної маршрутної мережі перевезення вантажів в 1. Визначаємо відстань між пунктами і складаємо матрицю відстаней (див. Розділ 2.2, таблиця 2.1)

Таблиця 4.1. Матриця відстаней між пунктами завозу і оптовою базою

2. Визначаємо ланки найкоротшої зв'язуючої мережі і дані заносимо в таблицю

Таблиця 4.2. Визначення НЗМ

Таблиця 4.3. Ланки найкоротшої зв'язуючої мережі

4.2 Вибір маршрутів руху автомобілів

Задача визначення раціонального маршруту завезення вантажів ґрунтується на класичній математичній задачі визначення кільцевого маршруту, що проходить через кілька пунктів, за умови, що кожний пункт відвідується лише раз і кінцевий пункт співпадає із початковим. Оптимальним називають маршрут, на якому залежно від поставленої мети досягаються мінімальні затрати часу на доставку вантажу.

Вибір розвізних маршрутів виконують з використанням НЗМ.

Доцільність вибору одного з двох варіантів розвізних маршрутів визначають за сумарними пробігами автомобілів. Послідовність об'їзду пунктів завозу, зазначених у маршрутах, перевіряємо методом підсумовування по стовпцях.

З використанням НЗМ вибираємо 2 варіанти маршрутної мережі і пропонуємо найкращий з них.

І варіант

ІІ варіант

Оскільки 68,8 км < 71,63 км , то обираємо перший варіант маршрутної мережі.

В вибраному варіанті маршрутної мережі методом додавання в стовпчик визначаємо порядок об'їзду пунктів кожного маршруту.

Розрахуємо по черговість пунктів завозу:

Для маршруту A-В10-В1-В2-В5-А визначимо порядок об'їзду пунктів:

А-В₁₀-В₅-А

?l_A-10 = l_A-2 + l_10-2 - l_A-10 = 10+11-3,3=17,7

?l_10-5 = l_10-2 + l_5-2 - l_10-5 = 11+2,9-11,1=2,8

?l_3-А = l_3-7+ l_7-А - l_3-А = 3,8+6,6-5,6=2,5

А-В₁₀-В₅-В₂-А

?l_A-10 = l_A-1 + l_10-1 - l_A-10 = 6,5+9,5-3,3=12,7

?l_10-5 = l_10-1 + l_5-1 - l_10-5 = 9,5+7,8-11,1=6,2

?l_5-2 = l_5-1+ l_2-1 - l_5-2 = 7,8+4,03-3,9=8,93

?l_2-А = l_2-1+ l_А-1- l_2-А = 4,03+6,5-10=0,53

Отже порядок об'їзду пунктів такий: А-В₁₀-В₅ -В₂-В₁-А

Для маршруту А-В₃-В₄-В₉-А визначимо порядок об'їзду пунктів:

А-В₄-В₉-А

?l_A-4 = l_A-3 + l_4-3 - l_A-4 = 5,5+1,95-7,4=0,05

?l_4-9 = l_4-3 + l_9-3 - l_4-9 = 1,95+3,9-5,3=0,55

?l_A-9 = l_9-3 + l_А-3 - l_9-А = 3,9+5,5-3,9=5,5

Отже порядок об'їзду пунктів такий: А-В₃-В₄-В₉-А

Для маршруту А-В7-В6-В8-А визначимо порядок об'їзду пунктів:

А-В₆-В₇-А

?l_A-6 = l_A-8 + l_6-8 - l_A-6 = 1,3+9,4-9,8=0,9

?l_6-7 = l_6-8 + l_7-8 - l_6-7= 9,4+7,9-3=14,3

?l_7-А = l_7-8+ l_А-8 - l_7-А = 7,9+1,3-7,8=1,4

Отже порядок об'їзду пунктів такий: А-В₈-В₆-В₇-А

Результати маршрутизації дрібнопартіонних перевезень заносимо у таблицю.

Таблиця 4.1. Техніко-експлуатаційні показники на маршрутах

4.3 Експлуатаційні показники використання рухомого складу

Для дрібнопартіонних перевезень значення експлуатаційних показників по кожному маршруту і в цілому по проекту визначають у такій послідовності.

На маршруті:

1) Час однієї заїздки автомобіля

, рік.

2) Кількість заїздок на добу

;

3) Тривалість роботи автомобіля

, рік

4) Добова продуктивність автомобіля

, т.;

, ткм;

5) Автомобіле-години в експлуатації

6) Загальний пробіг автомобіля

, км

7) Фактичний обсяг перевезень

Вантажу , т;

Тари , т

8) Фактичний вантажообіг

Вантажу , ткм;

Тари , ткм.

Перший маршрут A-В10-В5-В2-В1-А

1) Час однієї заїздки автомобіля

рік

2) кількість заїздок за добу

шт.

округлюємо до цілого числа шт.

3) тривалість роботи автомобіля

рік

4) добова продуктивність автомобіля

т

т\км

5) на маршруті працює один автомобіль

6) автомобіле-години в експлуатації

7)загальний пробіг автомобіля

км

8) фактичний обсяг перевезень:

а) вантажу

т

б) тари

т

9) фактичний вантажообіг:

а) вантажу

т*км

б) тари

т*км

Другий маршрут A-В3-В4-В9-А

1) Час однієї заїздки автомобіля

рік

2) кількість їздок за добу

шт

округлюємо до цілого числа шт

3) тривалість роботи автомобіля

рік

4) добова продуктивність автомобіля

т

т*км

5) на маршруті працює один автомобіль

6) автомобіле-години в експлуатації

7) загальний пробіг автомобіля

км

8) фактичний обсяг перевезень:

а) вантажу

т

б) тари

т

9) фактичний вантажообіг:

а) вантажу

т*км

б) тари

т*км

Третій маршрут А-В8-В7-В6-А

1) Час однієї заїздки автомобіля

рік

2) кількість заїздок за добу

шт.

округлюємо до цілого числа шт.

3) тривалість роботи автомобіля

рік

4) добова продуктивність автомобіля

т

т*км

5) на маршруті працює один автомобіль

6) автомобіле-години в експлуатації

7)загальний пробіг автомобіля

км

8) фактичний обсяг перевезень:

а) вантажу

т

б) тари

т

9) фактичний вантажообіг:

а) вантажу

т*км

б) тари

т*км

За проектом:

1) показники: кількість заїздок , кількість автомобілів на маршрутах А_е, автомобіле-години в експлуатації АГ_е, загальний пробіг автомобілів L_заг, фактичний обсяг перевезень Р_ф^В, Р_ф^Т, фактичний вантажообіг W_ф^В, W_ф^Т визначаються як сума цих показників по кожному маршруту;

шт.

шт

люд-год

км

т

т

т*км

т*км

2) тривалість роботи автомобіля

рік

3) середня довжина маршрута

км

4) середнє значення коефіцієнта використання вантажопідйомності

5) середній розмір партії вантажу , що завозиться

т

6) середній час однієї заїздки автомобіля:

7) середньодобові продуктивності автомобіля:

в тонах:

в тонно-кілометрах:

Таблиця

5. Організація та механізація навантажувально - розвантажувальних робіт