Характеристика виробничих процесів автотранспортних підприємств (на прикладі ковальсько-ресорного відділення АТП)

5.1 Виробнича санітарія на території і в приміщеннях

Не допускається:

-Захаращувати дороги, проїзди до пожежних водоймищ, гідрантів, місць розташування пожежного інвентарю, обладнання та сповіщувачів електричної пожежної сигналізації;

-Встановлювати у приміщеннях і на відкритих стоянках автомобілі в кількості, що перевищує норму, а також порушувати встановлений спосіб їх розміщення;

-Захаращувати запасні ворота як зсередини, так і зовні;

-Влаштовувати стоянки автомобілів у зоні високовольтної лінії електропередачі без узгодження з організацією, що експлуатує лінію.

У виробничому приміщенні повинно бути забезпечене безпечне і раціональне виконання всіх технологічних операцій при повному дотриманні санітарно-гігієнічних умов праці відповідно до вимог діючих нормативних правових актів.

Підлоги у виробничому приміщенні повинні бути рівними і міцними, мати покриття з нековзною поверхнею, зручною для очищення.

В'їзди не повинні мати порогів і виступів. В'їзний нахил повинен становити не більше 5%.

Великий вплив на працездатність персоналу діагностичної станції надає мікроклімат виробничого приміщення

5.2 Охорона праці на діагностичних станціях

Основними факторами, що характеризують мікроклімат, є температура, вологість і тиск повітря усередині приміщення. Граничні значення даних параметрів встановлюються у відповідності з санітарними нормами згідно ГОСТ 12.1.005-88.

Робота на діагностичних постах з працюючим двигуном допускається тільки при включеному місцевому відсмоктуванні, ефективно видаляти відпрацьовані гази.

При проведенні робіт забороняється:

Перебувати в оглядовій канаві, під естакадою при переміщенні по них перевіряються транспортних засобів;

Самостійно усувати несправності обладнання;

Залишати інструмент на краях оглядової канави.

Для перевірки ефективності гальмівних систем на стенді необхідно вжити заходів, що виключають мимовільне скочування автомобіля з валиків стенду.

Для забезпечення мікроклімату у виробничих приміщеннях станції їх обладнають загальнообмінної припливно-витяжної вентиляцією та опаленням згідно з СНиП 2.04.05-98.

Система опалення повинна забезпечувати рівномірне нагрівання повітря в приміщенні, можливість місцевого регулювання і виключення. Усі вентиляційні системи повинні перебувати в справному стані.

Вхідні двері повинні мати справні механічні пристрої для примусового зачинення.

У процесі проведення діагностики транспортні засоби виділяють в повітря робочої зони відпрацьовані гази, які надають різний отруйну дію на організм людини. Для видалення відпрацьованих газів з робочої зони необхідно застосовувати місцеву витяжну вентиляцію, яка повинна бути відокремлена від загальнообмінною.

При висвітленні діагностичних станцій слід застосовувати переважно газорозрядні джерела світла. Освітленість виробничого приміщення діагностичної станції на рівні підлоги постів діагностування повинна становити не менше 200 лк, а в оглядовій канаві на рівні низу транспортного засобу - не менше 150 лк.

Рівень шуму у виробничих приміщеннях діагностичної станції повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003-83.

5.3Техніка безпеки та пожежна безпека

Обладнання, інструмент і пристосування повинні протягом усього терміну експлуатації відповідати вимогам безпеки відповідно до ГОСТ 12.2.003-83. При розміщенні обладнання повинні враховуватися вимоги ОНТП 01-86.

Технологічне обладнання, а також обладнання виробничого приміщення повинне бути виконане з дотриманням норм електробезпеки.

Двері електричних розподільних пристроїв у виробничих приміщеннях повинні закриватися на замок.

Для живлення світильників загального освітлення в приміщеннях застосовується, як правило, напругу не вище 220 В.Освітлення оглядової канави люмінесцентними або загальними звичайними світильниками, що живляться напругою 127 ... 220 В, допускається при дотриманні наступних умов:

Вся проводка повинна бути внутрішньою, мати надійну електро-і гідроізоляцію;

Освітлювальна апаратура і вимикачі повинні мати електро-і гідроізоляцію;

Світильники повинні бути закриті склом або огороджені захисними гратами;

Для забезпечення пожежної безпеки на території і в приміщеннях діагностичних станцій первинні засоби пожежогасіння і пожежний інвентар повинні утримуватися в справному стані і знаходитися на видних місцях. До них має бути забезпечений вільний доступ. Для зазначення місцезнаходження вогнегасників та іншої пожежної техніки на видних місцях встановлюються вказівні знаки.

Вогнегасники, ящики для піску, бочки для води, відра, ручки лопат та інше пожежне обладнання повинні бути пофарбовані в червоний колір.

Забороняється використовувати пожежний інвентар та обладнання для господарських, виробничих та інших потреб, не пов'язаних з пожежогасінням.

Пожежні крани внутрішнього протипожежного водопроводу повинні бути обладнані рукавами, добре згорнутих і приєднаними до кранів і стовбурах.

На дверцятах шафки пожежного крана повинні бути вказані буквений індекс «ПК», порядковий номер пожежного крана, номер телефону найближчої пожежної частини. Шафки повинні бути закриті та опломбовані.

5.4 Розрахунок освітлення ковальсько-ресорної дільниці

Година потужність світильників W_осв, Вт, розраховується за формулою:

W_осв=R•F_діл, (5.1)

де R-норма витрат електроенергії Вт/м²•год , цю величину приймають рівною

15-20 Вт на 1 м² площі;

F_діл-площа підлоги дільниці, м².

W_осв=20•108=2160 Вт

Світловий потік обираємо згідно таблиці [2.43;9] 2660/4400 Лм.

Кількість ламп на дільниці

n= W_осв/ W_л, (5.2)

де W_л- потужність однієї лампи.

n= 2160/ 200=11,6

Приймаємо 12 ламп.

Освітленість на дільниці розраховується за наступною формулою і

зрівнюється з нормативними значеннями за таблицею [9; 2.44].

(5.3)

де -світловий потік кожної лампи, лм;

К-коефіціент запасу потужності, який враховує зниження освітленості

в процесі експлуатації (1,3…1,7);

-площа дільниці, м²;

-кількість ламп на дільниці;

-коефіцієнт використання світлового потоку (0,2…0,5).

Згідно таблиці [2.45, 9] обираємо тип світильників ПВЛ.

Розрахунок штучного освітлення завершується визначенням річної світлової потужності ламп

W_r= W_осв•Q, (5.4)

де Q-тривалість роботи електричного освітлення на протязі року (приймається в середньому 2100 год).

W_r= 2160•2100=4536000 кВт.

Природнє освітлення визначається кількістю вікон при боковому освітленні і фрамуг при верхньому освітленні.

Загальну площу вікон визначають за формулою

F_вік= F_діл•?, (5.5)

де ?-світловий коефіцієнт 0,2…0,25, згідно [2.46, 9].

F_вік= 108•0,2=21,6 м²

Приймаємо кількість вікон 3 шт.

5.5 Розрахунок вентиляції

Із значень об'єму проектуємого приміщення і кратності об'єму повітря встановлюють продуктивність вентилятора W.

W=V•K, м³/год, (5.6)

де V- об'єм приміщення дільниці м²,

К-кратність об'єму повітря К=4…5 [табл. 2.47, 9].

W=9•5=40 м³/год

Згідно цього приймаємо тип вентилятора із моделей пропонуємих до використання в приміщенні [табл. 2.48, 9].

Приймаємо вентилятор ЕВР-2, центробіжний, з подачою повітря 200 м³/год, з тиском 250Па, з частотою обертання 1500 хв^-1, ККД=0,35.

5.6 Водопостачання

Витрати води, згідно нормативних даних складають на побутово-питні потреби-40л. На одного працюючого в зміну середньо добова норма на миття підлоги складає 1,5 л на 1м² площі, на інші потреби 20% річних витрат на побутово-питні потреби.

Витрати води Q_в на одну добу, розраховується за формулою

Q_в=(40•1+1,5•108)•252•1,2/1000=174,09 л (5.7)

5.7 Розрахунок блискавкозахисту

Для попередження можливості проникнення в приміщення під час грози електричного потенціалу, що може привести для ураження людей, псування електрообладнання, виникнення пожежі необхідно використовувати блискавкозахист.

Залежно від ступеню небезпеки ураження блискавкою приміщення майстерні відноситься до об'єктів другої категорії і підлягає захисту від прямих ударів блискавки, заносу високих потенціалів, електростатичної і електромагнітної індукції. Захист від прямих ударів блискавки виконується блискавковідводами стержневого типу, що встановлюються на даху будівлі. Їх зона захисту являє собою круговий корпус (рис. 4.2) висота h₀ до вершини якого знаходиться дещо нижче висоти h блискавкозахисту.

Рис. 5.1-Схема одностержневого блискавковідводу: h - висота блискавковідводу; h₀ - висота конусу захисту; h_х - висота споруди; r₀ - радіус зони захисту на поверхні землі; r_х - радіус зони захисту на висоті h_х.

Приміщення майстерні в які розташовується дільниця ТО і діагностування має розміри 66?36?8,4 м. Попередньо приймемо, що будівля головного корпусу захищена чотирма (n = 4) стержневими блискавковідводами, розташованими на даху на рівній відстані між собою, при чому крайні з них знаходяться на відстані r_х1 = 1,5 м від торця будівлі. Тоді відстань між блискавковідводами:

L = , (5.8)

де А - довжина об'єкту, м;

r_x1 - відстань від крайнього блискавковідводу до торця об'єкту, м;

n - кількість блискавковідводів.

Знаходимо:

L = (66-2•1,5)/(4-1)= 21 м.

Висоту блискавковідводу визначаємо за формулою 5.2:

H = (r_x + 1.63h_x)/1,5, (5.9)

де h_х - висота об'єкту, м;

r_х - відстань від блискавковідводу до найвіддаленішої точки об'єкту на висоті h_x, м.

Визначаємо:

H = (18,1 + 1,63?8,4)/1,5 = 21,2 м.

Відношення l/h = 1,1, що задовольняє умову l/h < 1,5.

Остаточно висоту блискавковідводу над дахом майстерні приймаємо рівною:

?H = 21,2 - 8,4 = 12,8 м.

Блискавковідвід можна виготовити із труб діаметром 50 і 36 мм, які вварені одна в одну. Від кожного блискавковідводу необхідно прокласти не менше двох струмовідводів по протилежних сторонах будівлі, що виконуються із стальної полоси розміром 12?4 мм. Струмовідводи прокладають найкоротшими шляхами, закріплюючи їх через кожні 2 м, а на висоті 1,5 м від рівня землі і на глибину 0,5 м закривають кутниками для захисту від пошкодження. Вище кутників необхідно передбачити болтове роз'ємне з'єднання для вимірювання опору заземлювача.

6. Економічна частина

Техніко-економічні показники ремонтного підприємства - система вимірів, які застосовують для аналізу та планування рівня техніки та організації виробництва, використання основних фондів, обігових засобів та трудових ресурсів.

Окупність капітальних вкладень - синтезований показник, що характеризує період часу, протягом якого авансовані капітальні витрати забезпечують у порівнювальних розмірах приріст додаткового прибутку.

Питомі капіталовкладення - капітальні витрати на створення чи приріст одиниці виробничої потужності чи одиниці випуску продукції.

Капіталовкладення - сукупність витрат на створення нових, розширення, реконструкцію і технічне переобладнання діючих і зміну зношених основних фондів підприємства.

Обігові кошти ремонтного підприємства - сукупність коштів, авансованих для створення запасів обігових виробничих фондів і фондів обігу підприємства.

Обігові кошти являють собою сукупність грошових засобів, вкладених в предмети праці і враховуються в складі засобів в обігу.

До складу обігових коштів відносять:

а) предмети з терміном корисного використання менше 12 місяців не залежно від їх вартості;

б) предмети вартістю не більше 100-кратного мінімального розміру місячної оплати праці (виходячи із вартості передбаченої договором), незалежно від терміну корисного використання;

в) спеціальні інструменти і спеціальні пристрої незалежно від вартості;

г) спеціальні одежа і взуття;

д) матеріали і запасні частини;

є) запаси палива;

є) незавершене виробництво.

Витрати ремонтних підприємств здійснюються у відповідності з їх фінансовим планом. До найважливіших витрат відносять.

Забезпечення виробництва продукції, тобто виконання ремонтних робіт. Для визначення розміру цих витрат розробляється кошторис витрат на виконанні роботи, а також визначається потреба в обігових коштах.

Фінансування капітальних вкладень, яке визначається, виходячи з його обсягів. На фінансування цих витрат направляються власні кошти підприємства (прибуток від основної діяльності, амортизаційні відрахування, внутрішні ресурси і ін.), кредити банку.

Проведення капітального ремонту основних фондів виробництва, яке виконується за рахунок амортизаційні відрахувань, призначених для цієї мети.

Забезпечення приросту нормативу власних обігових коштів.

Відрахування в фонди економічного стимулювання, яке здійснюється в порядку, що встановлений для утворення цих фондів.

Спеціальні витрати підприємства, які складаються з покриття збитків житлово-комунального господарства, витрати на господарське утримання будівель, стадіонів, таборів дитячого відпочинку, а також інші витрати (благодійні фонди, податкові збори і т.п.).

Собівартість продукції ремонтного підприємства - це грошове вираження витрат підприємства, пов'язаних з виробництвом і реалізацією продукції.

Собівартість складається із витрат, які пов'язані з використанням під час ремонту об'єкту матеріалів, енергії, основних виробничих засобів, праці і інших витрат на ремонт і збут продукції.

Облік і звітність, це кількісне відображення і якісна характеристика всіх сторін виробництва, процесів, які виконуються в будь-якому підрозділі ремонтного підприємства.

Основним завданням обліку і звітності є:

а) контролювання за збереженням і правильним використанням засобів виробництва, устаткування, виробничих запасів;

б) сприяння більш ефективному використанню трудових, матеріальних і грошових ресурсів;

в) покращання організації виробництва;

г) розповсюдження досягнень і впровадження новинок науки, техніки і технології у виробництво.

Облік і звітність дає можливість своєчасно виявити економічні наслідки, досягнення і недоліки, їх причини, прийняти своєчасні заходи з їх усунення.

Облік і звітність повинні забезпечити:

а) повне порівняння фактичних показників діяльності підрозділів ремонтного підприємства з прогнозованими;

б) грошову оцінку виробленої і реалізованої продукції кожним підрозділом, виробничих витрат і послуг;

в) контроль за економічним і ефективним витрачанням засобів виробництва продукції, виконанням робіт і послуг;

г) правильну оцінку наслідків діяльності виробничих підрозділів, виконання розрахунків оцінюючих показників - госпрозрахунко

вого, валового, чистого прибутків, вкладу підрозділів в загальні підсумки роботи підприємства;

д) відображення внеску у виробництво кожного члену колективу і правильне нарахування оплати праці.

Основні засоби виробництва - частина майна, що використовується як засоби праці при виробництві продукції, виконанні робіт чи наданні послуг або для управління ремонтним підприємством протягом часу, і перевищує один рік.

До основних засобів виробництва відносять будови, споруди, робочі і силові машини; передаючі пристрої, устаткування, вимірюючі і регулюючі прилади і пристрої, обчислювальну техніку, транспортні засоби, інструмент, виробничий та господарський інвентар та інші основні засоби.

6.1 Вихідні дані для економічного розрахунку

Вихідні дані для економічного розрахунку приводимо в таблиці 6.1

Таблиця 6.1 Вихідні дані для економічного розрахунку

№ п/п	Показник	Умовні позначення	Одиниця виміру	Величина показника
1.	Кількість за списком	Ас	шт..	95
2.	Загальний річний пробіг рухомого складу	Lзаг	км	418887
3.	Кількість робочих днів у році	Дрр	днів	252
4.	Кількість змін роботи об'єкта проектування	Пзм	од.	1
5.	Річний об'єм робіт	Тпр	люд.год	617
6.	Кількість виробничих робітників штатних	Рш	люд.	1
7.	Кількість виробничих робітників явочна	Ря	люд.	1
8.	Штатний фонд робочого часу	Фшт.	год.	1783
9.	Явочний фонд робочого часу	Фя	год.	2016
10.	Виробнича площа	Fд	м2	108
11.	Встановлена потужність токоприймачів	?Nус	кВт	54,2

Таблиця 6.2 Вартість обладнання, що встановлюється на дільниці

№ п/п	Наіменування обладнання	Вартість, грн.
1.	Стенд для рихтування листів ресор	10150
2.	Протипожежний щит	4100
3.	Вертикально-свердлильний верстат	27460
4.	Верстат точильно-шліфувальний двосторонній	36300
5.	Стенд для збирання ресор	2800
6.	Плита правочна	10200
7.	Щит керування камерною піччю	4100
8.	Камерна електрична піч	40500
9.	Установка для гартування ресорних листів	15100
10.	Повітродувка до ковальського горну	5200
11.	Молот пневматичний ковочний	4440
12.	Скриня для ковальського інструменту	2000
13.	Горн ковальський на два вогні	19100
14.	Ковадло	4200
15.	Скриня для вугілля	1500
16.	Стенд для випробовування ресор	27280
17.	Стелаж для ресорних листів	6000

6.2 Визначення вартості проекту дільниці

Вартість основних виробничих фондів дільниці визначається за формулою:

С_о=С_буд +С_об +С_пі (6.1)

де С_буд, С_об - відносна вартість виробничої будівлі і встановленого обладнання, грн.;

С_пі - вартість приладів, пристроїв, інструменту, інвентарю.

Вартість виробничої будівлі визначається за формулою:

С _буд = (6.2)

де - середня вартість монтажних робіт пов'язаних з будівництвом та встановленням нового обладнання, яка припадає на 1 м² виробничої площі дільниці, = 1450 грн. /м².

Пв- виробнича площа дільниці, Пв=108 м².

С_буд=1450•108=156600 грн.

Вартість встановленого ремонтного обладнання визначається за прайсами фірм-поставщиків обладнання. Згідно підібраного обладнання, наведеного переліку в табл. 6.2:

(6.3)

де - вартість і - ої одиниці обладнання, грн.

С_об = 118900 грн.

Вартість приладів, пристроїв, інструменту і інвентарю, визначаємо за формулою:

(6.4)

де - вартість і - ої одиниці приладів, пристроїв, інструменту й інвентарю, грн.

С_пі = 101530 грн.

Витрати на доставку і монтаж обладнання визначають в розмірі 20%

від його вартості:

С_{дост і монтаж}=(118900+101530)•0,2=44086 грн. (6.5)

Вартість основних виробничих фондів дорівнює:

С_о = 156600+118900+101530+44086=421146 грн.

Собівартість

С_виркз=617•2,7•1,05=1749,19 грн.

С_єодкз=0,1•1749,19=174,9 грн.

С_виркз=617•2,7•1,05=1749,19 грн.

С_{вир.п.кз}=1749,19+174,9+1000,52=2924,61 грн.

6.3 Розрахунок річного фонду заробітної плати з нарахуваннями ремонтних робітників по часовій преміальній системі оплати праці

6.3.1 Повна заробітна плата

(6.6)

грн. на 1 кз

6.3.2 Середньогодинна тарифна ставка робітників

(6.7)

- годинна тарифна ставка відповідного розряду, грн.

Ршт1,2.-кількість ремонтних працівників по кожному розряду, чол.

Ршт.-загальна кількість ремонтних працівників, чол.

6.3.3 Середній ремонтний розряд робіт

(6.8)

6.3.4 Тарифний фонд оплати праці ремонтних робітників

ОП=С_годсер•ФРВ_шт.•Р_шт., (6.9)

С_годсер-середня годинна тарифна ставка, грн.

ФРВ_шт.-штатний корисний фонд часу робітників,

Р_шт-кількість ремонтних робітників, чол.

ОП=8,59•1783•1=15315,97 грн.

6.3.5 Премія за кількісні і якісні показники роботи

ПР=ОП•К_прем, (6.10)

де К_прем-коефіцієнт преміювання(0,5; 0,6; 0,7 …..)

ПР=1531597•0,5=7657,99

6.3.6 Доплата за шкідливі умови праці вираховується в % від тарифної ставки

Коваль молотобоєць отримує доплату в розмірі 20%

Д_шк.ум=С_годсер•Р_шк.ум•ФРВ_шт.•К_шк.ум, (6.11)

де Р_шк.ум-кількість ремонтних робітників зайнятих на роботах зі шкідливими

умовами праці,

К_шк.ум-прийнятий коефіцієнт доплати за шкідливі умови праці(0,04;0,08;0,1)

Д_шк.ум=8,59•1•1783_•0,2=3063,19

6.3.7 Фонд основної заробітної плати

ФЗП_осн=ОП+П_р+Д_пр+Д_шк.ум+Д_н.у (6.12)

ФЗП_осн=7657,99+15315,97+3063,19=26037,15 грн.

6.3.8 Додаткова заробітна плата

Д_відп=30 днів

Д_р.р=Д_к-Д_вих-Д_св-Д_відп-Д_{лікарн.} (6.13)

де Д_к-кількість календарних днів в році;

Д_вих-кількість вихідних днів у році;

Д_св-кількість святкових днів у році;

Д_відп-тривалість відпустки;

Д_лікарн-кількість робочих днів у році, пропущених по хворобі

6.3.9 Фонд додаткової заробітної праці

Фонд додаткової заробітної плати визначається в % від основної заробітної плати

ДЗП%=(Д_відп./Д_р)•100%+1% (6.14)

ДЗП%=(30/252)•100%+1%=0,13

К_ДЗП=(Д_відп/Д_р)+ДЗП%•0,01% (6.15)

К_ДЗП=(30/252)+0,13•0,01%=0,002

ФЗП_дод=ФЗП_осн•К_ДЗП=26037,15•0,002=52,07 (6.16)

6.3.10 Загальний фонд оплати праці ремонтних працівників

ФЗП_заг=ФЗП_осн+ФЗП_дод (6.17)

ФЗП_заг=26037,15+52,07=26089,22 грн.

6.3.11 Нарахування в фонд оплати праці внесків на соціальне страхування

ФНЗ=ФЗП_заг•К_н.з., грн., (6.18)

де К_н.з.-коефіцієнт нарахування на зарплату

К_н.з.=0,26

ФНЗ=26089,22•0,26=6783,19 грн.

6.3.12 Середньомісячна заробітна плата

ЗП_ср.м=ФЗП_заг/(Р_шт.•12) (6.19)

ЗП_ср.м=26089,22/(1•12)=2174,1 грн.

6.3.13 Загальний фонд зарплати з нарахуваннями

ФЗП_{загсфнз}=ФЗП_заг+ФНЗ (6.20)

ФЗП_{загсфнз}=26089,22+6783,19=32872,41 грн.

6.4 Розрахунок затрат на матеріали і запасні частини

Розрахунок витрат по матеріалам

М_діл^тр=Н_м¹⁰⁰⁰•L_річ•d_діл•К₁, (6.21)

де Н_м¹⁰⁰⁰-норма витрат матеріалів на ТР на 1000км пробігу

КУЄ (коефіцієнт умов експлуатації)=К₁=1,84

М_діл^тр=(418887/1000)•0,03•1,84=227,36 грн.

Розрахунок витрат на запасні частини

ЗЧ=(Н_діл¹⁰⁰⁰•L_річ•К₁•d_діл)/1000 грн. (6.22)

ЗЧ=(4118887•0,03•1,84)/1000=227,36 грн.

6.5 Розрахунок накладних витрат

Витрати води на господарсько-побутові потреби

Норми витрат води на побутові потреби складає 40л на одного чоловіка в зміну і 1,5л на 1м² площі, на інші потреби 20% від витрат на обутові потреби.

(6.23)

Загальні витрати на воду складають: С_загв=С_хбн=4287,59 грн.

Витрати на електроенергію

Для технічних цілей(силова електроенергія)

С_ес=?N_уст•Т_су•К_с•К_з•К_пс•Ц_є, грн. (6.24)

де ?N_уст-установлена потужність споживачів електроенергії, кВт.

Згідно попередніх розрахунків ?N_уст=54,2 кВт.

Т_су-річний фонд часу роботи силових установок, год,

К_с-коефіцієнт попиту, який показує ступінь використання установленої

потужності при максимальному навантаженні К_с=0,3-0,6;

К_з-коефіцієнт завантаження обладнання К_з=0,7-0,8;

К_пс-коефіцієнт, який враховує втрати в мережі К_пс=0,95-0,98

Ц_є-вартість 1 кВт електроенергії, грн. Ц_є=0,992 грн.

С_ес=54,2•2120•0,5•0,8•0,95•0,992=43314,21 грн.

Для цілей освітлення

С_осв.=N_м²•F_діл•Т_осв•Ц_осв, грн. (6.25)

де N_м²-освітленність 1 м² площі, рівна від 16 до 20 год.;

Т_осв-число використання освітлення(6-8 год);

Т_осв=Д_роб•Т_осв.д

Ц_осв-вартість 1 кВт освітлювальної електроенергії

Т_осв=252•3=1512 год

С_осв.=16•108•1512•0,992=2591834,11 грн

Загальні витрати на електроенергію

С_заг= С_ес+ С_осв=43314,21+2591834,11=2635148,32 грн. (6.26)

Амортизаційні відрахування по основним фондам

Розрахунок амортизаційних відрахувань по основним фондам дільниці розраховується в відповідності з затвердженими нормами амортизаційних відрахувань(табл.2.54,10) 2-5%.

Таблиця 6.3 Амортизаційні відрахування по основним фондам

Група основних фондів	Вартість ОВР,грн.	Норми амортиз. відрахувань, %	Сума амортиз. відрахувань, грн.
Будівля	156600	3	4698
Обладнання	118900	3	3567

Витрати на утримання і ремонт ОВР

Утримання і поточний ремонт виробничих приміщень береться 2,5-3% його вартості

С_прбуд=(0,025-0,03)•С_діл, грн. (6.27)

де С_діл-вартість будівлі дільниці, грн.

С_прбуд=0,025•156600=3915 грн.

Утримання і поточний ремонт приймається 3-5% вартості обладнання

С_пробл=(0,03-0,05)•С_обл, грн. (6.28)

С_пробл=0,03•118900=3567грн.

Загальні витрати на утримання і поточний ремонт

С_заг=3915+3567=7482 грн.

Витрати на охорону праці складають 3-5% фонду оплати праці з урахуванням нарахувань на фонд оплати праці основних виробничих працівників

С_охр=0,03•(ФЗП+ФНЗ), грн., (6.29)

С_охр=0,03•(26037,15+6783,19)=984,61 грн.

Заробітна плата цехового персоналу і допоміжних працівників

Заробітна плата адміністративно-цехового управлінського персоналу

(майстер дільниці)

ФЗП_рсе=ЗП_М•12•Р_шт/25, грн., (6.30)

де ЗП_М-оклад майстра в місяць, грн.;

12-кількість місяців у році;

Р_шт.-штатна кількість ремонтних робітників.

ФЗП_рсе=3000•12•1/25=1440 грн.

Загальна сума фондів оплати праці адміністративно-цехового управлінського персоналу

ФЗП_заг=ФЗП_рес=1440 грн.

Нарахування страхових внесків в державні внебюджетні фонди-26%

ФНЗ=0,26•ФОТ_заг, грн.. (6.31)

ФЗП_загрсс=ФОТ_заг•1,26 грн.

ФЗП_загрсс=1440•1,26=1814,4 грн.

Зношенність МБП визначається в розмірі 100% вартості технологічної оснастки

С_змбп=С_{техн.осн.}=101530 грн. (6.32)

Витрати на опалення

С_опал=Ц_м²•F_буд , грн. (6.33)

де Ц_м²-вартість опалення за 1 м² площі, грн.

С_опал=38,9•108=1201,20 грн.

Інші накладні витрати складають 10-30% вартості будівлі.

Кошторис накладних витрат оформлюємо у вигляді таблиці

Таблиця 6.4 Кошторис накладних витрат

№ п/п	Статті витрат	Сума, грн.
1.	Витрати на воду	427,59
2.	Витрати на електроенергію	2635148,32
3.	Витрати на амортизацію	8265
4.	Витрати на поточний ремонт ОФ	7482
5.	Витрати на охорону праці	984,61
6.	Витрати на утримання цехового персоналу	1814,4
7.	Витрати на опалення	4201,2
8.	Знос МБП	101530
9.	Інші накладні витрати	15660
Всього	2775513,12

6.6 Розрахунок умовно-річного економічного ефекту

Термін окупності загальних об'ємів капітальних вкладень розраховується, як

Т_ок=С_о/П_кр ,років (6.34)

Річний економічний ефект від впровадження ковальсько-ресорної дільниці визначається за формулою:

Е_кр=(З_кр-С_кр)•N_кр, (6.35)

де З_кр- ринкова вартість робіт по дільниці, якщо їх проводити на інших АТП і СТОА. З_кр=500 грн.

С_кр- собівартість робіт, якщо проводити їх на дільниці, що проектується.

С_кр=199,2 грн.

N_кр-кількість робіт по дільниці в рік. N_кр=450.

Е_кр=(500-199,2)•450=135360 грн.

Прибуток по дільниці згідно проекту за рік

П_кр=(450-199,2)•450=112860 грн.

Рентабельність дільниці розраховуємо за формулою

Р=(П_кр/С_кр• N_кр)•100% (6.36)

Р=(112860/199,2•450)•100%=125,9%

Т_ок=421116/112860=3,7 років

Отримані дані зводимо до таблиці

Таблиця 6.5

№ п/п	Показники	Одиниці виміру	Умовні позн.	По проекту
1.	Кількість рухомого складу	шт.	Ас	95
2.	Кількість ТОкр	шт.		450
3.	Річний об'єм робіт	люд.год	Тп.р.	617
4.	Собівартість одного ТО	грн.	Скр	199,2
5.	Вартість одного ТО	грн.	Зкр	450
6.	Капітальні вкладення	грн.	С0	421116
7.	Річний прибуток	грн.	Пкр	112860
8.	Річний економічний ефект	грн.	Екр	135360
9.	Термін окупності капіталовкладень	років	Ток	3,7
10.	Рентабельність	%	Р	125,9

Таблиця 6.6 Техніко-економічні показники проекту

Найменування показників	Умовні позн.	Од. вим.	Показники по проекту
Виробнича площа	Fділ	м2	108
Трудоємність	Т	люд/год	617
Продуктивність праці	W	км/люд	4118887
Штатна кількість виробничих працівників	Ршт	чол.	1
Середньомісячна заробітна плата робітника	ЗПсрм	грн.	2174,1
Вартість основних фондів	ОПФ	грн.	421116
Річні витрати загальні	Сзаг	грн.	2775513,12
Термін окупності	Ток	років	3,7
Собівартість одиниці продукції	Скр	грн.	199,2
Річний економічний ефект	Екр	грн.	135360
Загальний фонд заробітної плати з відрахуваннями	ФЗПзаг	грн.	26089,22
Витрати на матеріали	Мділтр	грн.	227,36
Витрати на запасні частини	ЗЧ	грн.	227,36

Висновок

1. Для підвищення ефективності діяльності АТП, підприємству необхідно впроваджувати нові технології та високоефективне обладнання для технічного обслуговування і діагностування автомобілів.

2. Для технічного забезпечення технологічного процесу ТО і діагностування було підібране обладнання для дільниці та виконане її технологічне планування.

3. Розроблено креслення лещат.

4. Екологобезпечність кузнечно-ресорної дільниці досягається правильним підбором обладнання та його розміщенням, що забезпечує мінімальні затрати на виконання обслуговування і ремонту та на час ремонту вцілому. Адже, найдосконалішою з екологічної точки зору є технологія, що забезпечує мінімальний шкідливий тиск на НПС.

5. На основі виконаних техніко-економічних розрахунків можна зробити наступний висновок, що спроектована кузнечно-ресорна дільниця є рентабельною, економічно вигідною і продуктивною. Втілення цього проекту може забезпечити велику економію витрат на проведенні технічних обслуговувань.

6. Капітальні вкладення для проекту дільниці складуть 421116 грн. Річний прибуток складе 112860 грн., при рентабельності 125,9 % та терміні окупності капітальних вкладень - 3,7 року.

Річний економічний ефект становитиме 135360 грн.

Список використаної літератури:

1. Положення про технічне обслуговування і ремонт рухомого складу автомобільного транспорту. Мн.: НВО Транстехніка, 2008.

2. Керівництво з експлуатації а / м ЗІЛ-130.Транстехніка, 2012.

3. Г.Ф. Фастовцев. Автотехобслуговування. М.: Машинобудування, 1985.

4. ВСН 01-89. Відомчі будівельні норми підприємств з обслуговування автомобілів. М.: ЦБНТІ Мінавтотрансу РРФСР, 1990.

5. Табель технологічного обладнання та спеціалізованого інструменту для АТП, ПАТО і БЦТО. М.: ЦБНТІ Мінавтотрансу, 2010.

6. Табель технологічного обладнання та спеціалізованого інструменту для АТП, ПАТО і БЦТО. Мн.: НВО Транстехніка, 1993.

7. І.І. Денкер, В.В. Вольберг. Технологія фарбування виробів у машинобудуванні, 2009.

8. Довідник. - Фарбувальні роботи у машинобудуванні під загальною редакцією д-ра техн. Наук Є.В. Іскри.

9. М.В. Свєтлов «Технічне обслуговування і ремонт автомобільного транспорту», Дипломне проектування, Москва, ООО Кнорус, 2011р.

Размещено на Allbest.ru