Проектування дільниці по відновленню кулачків розподільчого валу автомобіля ЗІЛ–130

=1мм. на шліфування - 0,5мм. =1,5 мм.

V=S*=814,5788мм2*1,5мм=1221,8682мм3?1,222см3;

Маса порошку: щільність елементів, що входять в порошок:

пор = 0,70*Ni + 0,17*Cr + 0,04*B + 0,04*Si + 0,03*Fe + 0,01*Mn + 0,01*C =0,7*8,902 + 0,17*7,18 + 0,04*2,34 + 0,04*2,33 + 0,03*7,874 + 0,01*7,21 + 0,01*2,25 = 7,97 г/см3.

mтеор. = спорошку· V = 7,97 г/см3 * 1,222см3 = 9,74 г.

Mпракт.1 = = 9,74 г ч 0,6=16,23 г.

Так як автомобіль ЗІЛ-130 має 8-ми циліндровий V-подібний двигун, то на розподільчому валу розміщено 16 кулачків. Для повного відновлювання всіх кулачків на розподільчому валу необхідно:

Mпракт.= Mпракт.1 * 16=16,23 * 16 = 259,68 г

5. Економічні витрати

5.1 Обгрунтування вибору форми оплати праці та умов преміювання

Для оплати праці робітників відновного ділянки вибирається почасово-преміальна система оплати праці. Почасово-преміальна система оплати праці є різновидом погодинної оплати праці.При вибраної нами системі заробітна плата розраховується множенням встановленої годинної тарифної ставки робітника даного розряду на відпрацьований ним час з урахуванням премій. Преміювання може здійснюватися за стабільну якість роботи в розмірі - 10%, за зниження витрат на ремонт - 5%, за виконання і перевиконання завдання по коефіцієнту випуску рухомого складу на лінію - 15%.

5.2 Кошторис витрат і калькуляція собівартості

При калькуляції собівартості всі витрати у залежності від їхнього характеру і цільового призначення розподіляються за статтями.Кошторис витрат при виконанні технічного обслуговування включає в себе основну та додаткову заробітну плату виробничих робітників з нарахуваннями в соціальні фонди, витрати на запасні частини і цехові витрати.

5.3 Розрахунок фонду заробітної плати з нарахуваннями в соціальні фонди

Погодинний фонд заробітної плати визначають за основним даними про планову чисельності робітників підрозділу, плановому фонді робочого часу одного робітника та середньої годинної тарифної ставки, встановленої для робітників даного підрозділу.

ФЗПпов= Y чс*Фр*No,

де, Y чс - середня годинна трифна ставка робітника, грн.

Фр - річний фонд робочого часу, год,

No - кількість робітників, люд.

ФЗПпов=12,6*1908*2=48081,6 грн.,

У відповідності до встановлених показниками преміювання робітників розмір премії нараховується наступним чином:

Пр фзп=П%*ФЗПпов,

де, П% - відсоток премій,%

Приймаємо:

П% = 20%

Пр фзп=20*48081,6/100=9616,32 грн

?ФЗПпов=9616,32+48081,6=57698 грн

Розраховуємо грошові витрати на електроенергію..

Грошовий річна витрата електроенергії на освітлення становитиме:

Сос = N * W х Тос * Y ве

де, N - кількість ламп, шт.

W - потужність однієї лампи, кВт,

Тос- число годин штучного освітлення при однозмінний режим роботи, рік.

Y ве - вартість однієї кВт електроенегргії, грн / кВт

Сос = 24 * 0,08 * 800 * 0,76 =1167 грн/рік

Денежный годовой расход электроэнергии на вентиляцию помещения составит:

Свен= N * W х Fдо * Y ве

де, N - кількість моторів, шт.

W - потужність одного мотора, Вт,

Fдо - дійсний фонд робочого часу роботи обладнання, год.

Y ве - вартість однієї кВт електроенегргіі, грн / кВт

Сос = 1 * 0,18 * 1908 * 0,76 =261 грн/рік

Грошовий річна витрата електроенергії на експлуатацію електрообладнання складе:

Сео = ?W х Y ве

де, ?W - сумарна електроспоживання електрообладнання на рік, кВт

Y ве - вартість однієї кВт електроенегргіі, грн / кВт

?W =T н * Wн + Тсш * Wсш + Тм * Wм + Тп * Wп + Тк * Wк

?W = 177 * 2 + 1287 * 80 + 715 * 2 + 887 * 40 + 643 * 5.5 = 143760 кВт/рік

Сео = 0,76 * 143760 = 109 тис. грн

Знайдемо загальну суму витрат на електрику:

Се = Сос + Свен + Сео

Се = 1167 + 261 + 109000 = 110428 грн

Грошовий річна витрата води складає:

Св = Свв * Qм ,

де, Y вв - вартість одного літра води, грн / л

Qм - річна витрата води, л

Св = 7,22 * 197 = 1422 грн

Грошовий річна витрата природного газу на опалення складе:

Вартість 1000 м3. газа - 1888 грн.

Вартість 1 кВт*час - 0,2 грн.

Розрахуємо кількість грошових коштів, щоб обігріти цех:

Соп= Y пг * Рот * Tот

де, Y пг - вартість 1 кВт * год природного газу, грн,

Рот - теплова потужність обігріву, кВт,

Tот - опалювальний сезон (в Одесі він становить в середньому 155 дн, або 3720 год), год

Соп= 0,2 * 13 * 3720 = 9672 грн

Розрахуємо кількість коштів на напилювання:

Спор= Y вп * Mпракт. * N

де, Y вп - вартість 1 грама порошку для відновлення, грн

Mпракт. - вага порошку, щоб відновити один розподілвал, гр

N - кількість деталей, шт

Спор = 0,176 * 259,68 * 2144 = 98000 грн

Розрахуємо кількість коштів на оренду цеху:

Со = Y * S пприм * 12

де, Y - орендна вартість м2, грн / міс

S пприм - площа приміщення, м2

12 - кількість місяців

Со = 40 * 72 * 12 = 34560 грн

Визначимо витрати на відшкодування зносу малоцінних і швидкозношуваних предметів,пристосувань за формулою:

Сзн = Соб * qизн/100

де, Соб - вартість обладнання, грн.,

qзн - відсоток відшкодування зносу малоцінних, швидкозношуваних предметів і пристосувань, %

Приймаємо:

Соб = 279100 грн.

Сзн = 279100 * 2/100 = 5582 грн.

Всі розрахунки вводимо в таблицю.

Статті видатків	Умовні позначення	Сума витрат, грн.
Витрати на з/п	ФЗПпов	57698
Витрата на купівлю обладнання	Соб	279100
Витрати на порошок для напилювання	Спор	98000
Витрати на знос обладнання	Сзн	5582
Витрати на електроенергію	Се	110428
Витрати на опалення	Соп	9672
Витрати на воду	Св	1422
Оренда цеха	Со	34560
Всього	?Свитр	596462

5.4 Економічний прибуток

Вартість нового розподільного валу ЗІЛ-130 = 780 грн. У нашому цеху ми проводимо відновлення цих частин двигуна, за ціною - 440 грн / шт., в половину ціни нової деталі.

Визначимо економічний прибуток:

?Сприб = Yвр * N

де, Yвр - вартість відновленого розподільчого вала, грн

N - запланована кількість відновлених розподілвалів, шт

?Сприб = 440 * 2144 = 943360 грн/рік

5.5 Економічна ефективність

Сеф = ?Сприб - ?Свитр

Сеф = 943360 - 596462 = 346900 грн

6. Охорона праці

Охорона праці ставить своєю метою зниження травматизму та захворюваності працюючих шляхом створення здорових та безпечних умов праці.

Охорона праці - система збереження життя і здоров'я працівників у процесі трудової діяльності, яка включає правові, соціально - економічні, організаційно - технічні, санітарно - гігієнічні, лікувально - профілактичні, реабілітаційні та інші заходи. Вивчення і рішення проблем, пов'язаних із забезпеченням здорових та безпечних умов, в яких протікає праця людини - одна з найбільш важливих завдань у розробці нових технологій і систем виробництва. Вивчення і виявлення можливих причин виробничих нещасних випадків, професійних захворювань, аварій, вибухів, пожеж, і розробка заходів та вимог, спрямованих на усунення цих причин дозволяють створити безпечні і сприятливі умови для праці людини. Комфортні та безпечні умови праці - один з основних факторів, що впливають на продуктивність і безпеку праці, здоров'я працівників. Метою даної роботи є огляд всіх основних питань що стосуються охорони праці: поняття охорони праці; джерел норм що регулюють питання охорони праці;прав і обов'язків суб'єктів трудового права, що стосуються охорони праці; відповідальності за порушення законодавства про працю і правил охорони праці; прав окремих категорій працівників (жінок, неповнолітніх, осіб зі зниженою працездатністю).

Вимоги охорони праці обов'язкові для виконання юридичними і фізичними особами при здійсненні ними будь-яких видів діяльності, у тому числі при проектуванні, будівництві (реконструкції) та експлуатації об'єктів, конструюванні машин, механізмів та іншого обладнання,розробці технологічних процесів,промисловості і трудових організацій.

6.1 Стан умов праці при роботі по відновленню чавунних розподілвалів

Технологічний процес відновлення чавунних розподільчих валів включає в себе ряд несприятливих, для виконавців робіт, чинників. Небезпеки, що мають місце на робочих місцях, підрозділяються на імпульсні і акумулятивні.

Джерелами імпульсних небезпек є рухливі маси, потоки повітря, газів і рідин, незаземлене джерела електричної енергії, неправильне розміщення устаткування на робочому місці.Імпульсна небезпека, що призводить до травми, миттєво реалізується у випадкові моменти часу і може бути представлена дискретної,випадкової функцією виробничого процесу.

Джерелами акумулятивних небезпек є: підвищений шум, вібрація,забрудненість повітряного середовища газами і парами.В результаті дії цих факторів організм людини перевтомлюватися, порушується координація рухів, притупляється реакція організму на зовнішні подразники.Акумулятивна небезпека реалізується протягом всього виробничого процесу, представляючи його безперервну функцію, і призводить до підвищеного стомлення і захворювань.

На робочих місцях зварювання і наплавлення присутні такі шкідливі фактори як ультрафіолетове випромінювання, виділення шкідливих речовин процесу згоряння, надлишкове виділення теплоти.

На робочому місці шліфувальника присутній підвищений вміст абразивної суспензії в повітрі, шум при обробці виробів.

На робочому місці токаря і слюсаря присутній підвищений шум, є небезпека отримати травму від обертових частин обладнання. До травмі може призвести так само попадання стружки в очі.

На робочому місці мийника робочим тілом є вода, температура якої досягає 90 градусів.Існує можливість отримання опіків.

У зв'язку з тим, що технологічний процес відновлення чавунних розподільчих валів призначений для невеликих ділянок ремонтних підрозділів МПС в основному розташовуються в старих приміщеннях, що часто мають не достатня кількість освітлення, а також у зв'язку з тим,що однією з найбільш об'ємної роботою з відновлення чавунних колінчастих валів є операції шліфування,зроблений розрахунок штучного освітлення на робочому місці шліфувальника.

6.2 Аналіз шкідливих і небезпечних факторів шліфувального відділення

Робоче місце	Небезпечні і шкідливі фактори	Характеристика небезпечних та шкідливих факторів
Абразив-но - шлі-фувальна установка	Шум	Шум як фізіологічне явище являє собою несприятливий фактор зовнішнього середовища і визначається як звуковий процес, несприятливий для сприйняття і заважає роботі та відпочинку. За фізичну природу шум, створювати устаткування, обумовлений процесами механічної дії деталей.
	Освітлення	Світло є природним умовою життєдіяльності людини і грає велику роль у збереженні здоров'я і високої працездатності.Недостатня освітленість вимагає не тільки постійної напруги очей, що призводить до перевтоми і зниження працездатності, але також може призвести до того, що будуть незамічена деякі похибки у виготовленні.
	Небезпека травмування обертовими частинами.	При роботі верстата обертається його частиною є шліфувальний круг і оброблювана деталь, тому існує небезпека травмування обертовими частинами при роботі.
	Пожежонебезпека	На робочому місці шліфувальника є мастильні матеріали, які можуть бути розлиті і при недбалому ставленні до заходів пожежної безпеки може виникнути пожежа.
	Небезпека ураження електричним	У своєму пристрої шліфувальний верстат має електрообладнання, необхідне для його функціонування,тому наявність електрообладнання та струмоведучих частин при неправильній експлуатації та недотримання правил техніки безпеки електроустановок може призвести до ураження обслуговуючого персоналу електричним струмом.

6.3 Вимоги нормативно-технічної документації з охорони праці

Вимоги	Нормативний документ
Робоче місце, його обладнання та оснащення, що застосовуються відповідно до характеру роботи, повинні забезпечувати безпеку, охорону здоров'я і працездатність працюючих.	ГОСТ 12.2.061-81. Обладнання.
Шум на робочому місці не повинен перевищувати 80 дБА.	ГОСТ 12.1.003-83. Шум. Загальні вимоги безпеки.
Виробниче обладнання повинно мати вбудований пристрій для видалення виділяються в процесі роботи шкідливих речовин безпосередньо від місця їх утворення і скупчення.	ГОСТ 12.2.003-74.
Штучне освітлення у виробничих приміщеннях повинен устоювати з лампами розжарювання або люмінесцентними лампами у вигляді загального освітлення з рівномірним або локалізованим розміщенням світильників і комбінованого (загального і місцевого). Застосування одного місцевого освітлення не допускається.Норма освітленості робочого місця повинна становити при загальному освітленні 300 лк.	СНіП II-4-79
Приводні частини обладнання, а також передачі, до яких можливий доступ людей, повинні бути огороджені.	ГОСТ 12.2.002-80. Огородження. Загальні вимоги.
Рухомі і обертові елементи устаткування, до яких можливий доступ обслуговуючого персоналу, повинні бути огороджені з усіх боків і по всій довжині, незалежно від висоти розташування і швидкості руху.	ГОСТ 12.2.027-80. Устаткування гаражне й авторемонтного.
Органи управління, пов'язані з певною послідовністю їх застосування, повинні групуватися таким чином, щоб дії працюючого здійснювалися зліва направо і зверху вниз.	ГОСТ 12.2.064-81. Органи управління виробничим устаткуванням.
У конструкціях органів управління, призначених для включення обладнання, повинні бути передбачені засоби захисту від випадкового включення.	ГОСТ 12.2.027-80.
Електрична схема обладнання повинна виключати можливість його мимовільне включення / вимикання.	ГОСТ 12.2.007-75. Вироби електротехнічні. Загальні вимоги.

6.4 Заходи щодо захисту робітників від небезпечних і шкідливих факторів

На людину в процесі його трудової діяльності можуть впливати небезпечні (що викликають травми) і шкідливі (викликають захворювання) виробничі фактори. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори (ГОСТ 12.0.003-74) поділяються на чотири групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні.

До небезпечних фізичних чинників відносяться: рухомі машини і механізми; різні підйомно-транспортні пристрої та переміщувані вантажі;незахищені рухливі елементи виробничого устаткування (приводні та передавальні механізми, ріжучі інструменти, що обертаються і переміщаються пристосування тощо);рикошетом частинки оброблюваного матеріалу та інструменту, електричний струм, підвищена температура поверхонь устаткування і оброблюваних матеріалів і т.д.

Шкідливими для здоров'я фізичними факторами є: підвищена або знижена температура повітря робочої зони;високі вологість і швидкість руху повітря; підвищені рівні шуму, вібрації, ультразвуку та різних випромінювань - теплових, іонізуючих, електромагнітних, інфрачервоних і ін До шкідливих фізичних чинників відносяться також запиленість і загазованість повітря робочої зони;недостатня освітленість робочих місць, проходів та проїздів; підвищена яскравість світла й пульсація світлового потоку.

Хімічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори за характером дії на організм людини підрозділяються на наступні підгрупи: загальнотоксичну, дратівливі, сенсибілізуючі (що викликають алергічні захворювання), канцерогенні (викликають розвиток пухлин),мутогенние (діючі на статеві клітки організму).У цю групу входять численні пари й гази: пари бензолу й толуолу, окис вуглецю, сірчистий ангідрид, оксиди азоту, аерозолі свинцю й ін, токсичні пилу, що утворюються, наприклад, при обробці різанням берилію, свінцовістих бронз і латуней і деяких пластмас з шкідливими наповнювачами.До цієї групи відносяться агресивні рідини (кислоти, луги), які можуть заподіяти хімічні опіки шкірного покриву при зіткненні з ними.

До біологічних небезпечним і шкідливим виробничим факторам ставляться мікроорганізми (бактерії, віруси та ін) І макроорганізму (рослини і тварини), вплив яких на працюючих викликає травми або захворювання.

До психофізіологічних небезпечним і шкідливим виробничим факторам відносяться фізичні перевантаження (статичні та динамічні) і нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, перенапруження аналізаторів слуху, зору та ін.)

Тим шкідливими і небезпечними виробничими чинниками спостерігається певний взаємозв'язок. У багатьох випадках наявність шкідливих факторів сприяє прояву травмонебезпечних факторів.Наприклад, надмірна вологість у виробничому приміщенні та наявність струмопровідного пилу (шкідливі фактори) підвищують небезпеку ураження людини електричним струмом (небезпечний чинник).

Рівні впливу на працюючих шкідливих виробничих факторів нормовані гранично-допустимими рівнями, значення яких зазначені у відповідних стандартах системи стандартів безпеки праці та санітарно-гігієнічних правилах.

Гранично допустиме значення шкiдливого впливу (згідно з ГОСТ 12.0.002-80) - це конкретне значення величини шкідливого виробничого фактора, вплив якого при щоденній регламентованій тривалості протягом усього трудового стажу не призводить до зниження працездатностi i захворювання в період трудової діяльності,так і до захворювання в наступний період життя,а також не робить несприятливого впливу на здоров'я потомства.

6.5 Техніка безпеки

Загальні вимоги.

Верстат має бути заземлений.

Не допускаються до керування верстата особи, які не пройшли навчання та не атестовані з професії шліфувальник, а також особи, молодші 18 років.

Забороняється робота на несправному обладнанням, при несправному захисному кожусі.

При роботі на верстаті обов'язково користуватися захисним екраном.

Вимоги перед початком роботи.

Перед початком роботи робітник зобов'язаний оглянути і перевірити технічний стан вузлів і деталей верстата і переконатися в їх справності.

Перевірці на справність і надійність підлягають:

- Огорожі та захисні кожухи обертових вузлів верстата, а також їх кріплення;

- Заземлення верстата, (візуально);

- Освітлення робочого місця;

- Система управління стендом.

Працювати на верстаті, що має несправності, забороняється.Необхідно переконатися в наявності на робочому місці засобів індивідуального захисту, засобів пожежогасіння та засобів надання першої медичної допомоги.

Вимоги під час роботи.

При появі під час роботи верстата сторонніх шумів, стукотів і т.д.верстат необхідно відключити і перевірити, звідки виходять дані ознаки несправності.

Під час роботи забороняється:

- Відволікатися від виконання прямих обов'язків;

- Виходити з приміщення при працюючому обладнанні;

- Передавати керування верстатом особам, які не мають на це дозвіл.

При припиненні подачі електроенергії робітник повинен відключити верстат від мережі.

Вимоги після закінчення робіт.

Після закінчення робіт робочий зобов'язаний:

- Вимкнути верстат і провести його збирання;

- Зробити необхідні записи в журналі прийому та здачі зміни.

Вимоги в аварійній ситуації.

При виникненні аварійної ситуації робочий зобов'язаний відключити стенд від мережі і повідомити про це своєму безпосередньому керівникові.

Висновок

Дипломний проект присвячений актуальній проблемі відновлення чавунних розподільчих валів двигунів автомобіля ЗІЛ-130. За основу взято автором спосіб відновлення напилюванням зношених кулачків. Технологічний процес за складом операцій, прийняття устаткування та за технологічною оснащенні можна віднести до категорії легко реалізуються, тому ця робота може бути впроваджена в ремонтних дорожніх майстерень. Технологічний процес відпрацьований досить глибоко, прийняті рішення обгрунтовані розрахунками.

На підставі виконаної роботи можна зробити слудуючі висновки: плазмова технологія напилювання високоміцного чавуну під флюсом по оболонці дозволяє значною мірою підвищити працездатність відновлених розподыльчих валів за рахунок усунення в наплавленому металі дефектів (пір і тріщин) і підвищення втомної міцності.

Технологічний процес складається з 6 етапів відновлення:

- Наплавочні операції;

- Механічна обробка кулачків вала під номінальні розміри.

Технологія відновлення містить:

- Розрахунок і вибір устаткування;

- Технологічне нормування операцій;

- Розрахунок виробничої ділянки.

- Вибір технологічного оснащення;

Що до економічного показника, то ми досить вдало теоретично реалізували методику ремонту напилюванням розподільчого валу, наш цех зумів заробити 346 900 грн.

Список використаних джерел

1. Сіньковський А.С., Раддац О.В. Інструкція по одержанню композитних плакованих порошків. - Одеса, 2001

2. Борисов Ю.С., Борисова А.Л. Плазменные порошковые покрытия. - К., 1986.

3. Газотермические покрытия из порошкових материалов: Справ очник/ Ю.С. Борисов и др. - К. Наукова думка, 1987.

4. Петров С.В., Саков А.Г. Плазма продуктов сгорания в инженерии поверхности. - К., 2000.

5. Кудинов В.В., Іванов В.М. Нанесение плазмой тугоплавких покрытий. - М.: Машиностроение, 1981.

6. Кудинов В.В., Іванов В.М. Эффективность использования энергии плазменной струи при нанесении покритий порошком // Порошковая металургия. - 1972.-№12.-с.79-83.

7. Пащенко В.М. Обладнання для газотермічного нанесення покриттів: Навч. Посіб. - К.: Політехніка, 2001.

8. Сидоров А.И. Восстановление деталей машин напылением и наплавкой. - М.: Машиностроение, 1987.

9. Карп И. Н., Петров С. В. Новое оборудование для плазменного упрочнения // Энергетик. - 1990, № 8

10. Под. ред. Митина Б. С. Порошковая металлургия и напыление порошков. Москва, 1987.

11. Хасуй А. Техника напыления. Перевод с японского. Москва: Машиностроение, 1985, 288 с.

12. Линник В. А., Пешков П. Ю. Современная техника нанесений покрытий. Москва: Машиностроение, 1985, 128 с.

13. Антошин Е. В. Газотермическое нанесение покрытий. М.: Машиностроение, 1974, 97 с.

14. Гуляев А. П. Металознавство. М., 1966.

15. Сборник типовых инструкций по технике безопасности. М., 1994. 432 с.

16. Безопасность производственных процессов// Справ очник: С.В.Белов, В.Н.Брынза, 1985.

17. Жидецкий В.И. Основы охраны труда: Ученик, 2000.