Регулювання початку нагнітання палива здійснюється прокладками, що встановлені під фланці корпуса секції, причому їх кількість і товщина мають бути однаковими з обох сторін, а найбільш товста прокладка повинна бути зверху.

При збільшенні товщини прокладок нагнітання палива починається пізніше, при зменшенні - раніше.

Щоб уникнути поломки насоса мінімальна товщина прокладок не повинна бути менше 0,6 мм.

Обслуговування форсунок.

При обслуговуванні кожну форсунку необхідно відрегулювати на тиск початку впорскування 26,5 +0,8 МПа. Регулювання рекомендується проводити на спеціальному стенді ДД-2110, що задовольняє вимогам ГОСТ 10579-88. Тиск початку впорскування регулюється гвинтом при знятому ковпаку форсунки і відвернутій контргайці. При укручування гвинта тиск підвищується, при викручування - знижується.

Також необхідно перевірити герметичність розпилювача по замикаючому конусу голки і відсутність течі в місцях ущільнень ліній високого тиску. Для цього створити у форсунці тиск палива на 1-1,5 МПа (10-15 кГс/см2) нижче тиску початку уприскування. При цьому протягом 15 секунд не повинно бути підтікання палива з розпилювальних отворів; допускається зволоження носика розпилювача без відриву палива у вигляді краплі. Герметичність в місцях ущільнень лінії високого тиску перевіряється при витримці тиском протягом 2-х хвилин; на верхньому торці гайки розпилювача (при установці форсунки під кутом 15 ° до горизонтальної поверхні) не повинно утворюватися відривається краплі палива.

Рухливість голки перевіряється прокачуванням палива через форсунку, відрегульовану на заданий тиск початку. Впорскування на опресовувальному стенді, при частоті впорскування 30-40 разів на хвилину. Допускається рухливість голки перевіряти одночасно з перевіркою якості розпилювання.

Якість розпилювання перевіряється на опресовувальному стенді прокачуванням палива через форсунку, відрегульовану на заданий тиск початку впорскування при частоті 60-80 впорскувань у хвилину. Якість розпилювання вважається задовільним, якщо паливо впорскується в атмосферу в туманоподібному стані і рівномірно розподіляється як по всіх струменям, так і за поперечним перерізом кожного струменя. Початок і кінець уприскування при цьому повинні бути чіткими. Після закінчення уприскування допускається зволоження носика розпилювача без утворення краплі.

Упорскування палива у нової форсунки супроводжується характерним різким звуком. Відсутність різкого звуку у раніше експлуатованих форсунках не означає зниження якості їхньої роботи.

Герметичність ущільнень, з'єднань і зовнішніх поверхонь порожнини низького тиску форсунок перевіряти обпресуванням повітрям тиском 0,45 ± 0,05 МПа (4,5 ± 0,5 кГс/см2). Пропуск повітря протягом 10 секунд не допускається.

Герметичність з'єднань "розпилювач - гайка розпилювача" перевіряється обпресуванням повітрям тиском 0,5 ± 0,1 МПа (5 ± 1 кгс/см2) протягом 10 секунд при підводі повітря з боку носика розпилювача на спеціальному стенді.

Пропуск повітря по різьбі гайки розпилювача при зануренні форсунки в дизельне паливо не допускається.

При засміченні або закоксованості одного або декількох розпилювальних отворів розпилювача форсунку необхідно розібрати, деталі форсунки прочистити і ретельно промити в профільтрованому дизельному паливі.

При негерметичності по замикаючому конусу розпилювача в зборі підлягає заміні. Заміна деталей в розпилювачі не допускається. Розбирання форсунки виконувати в такій послідовності:

- відвернути ковпак форсунки;

- послабити контргайку і вивернути регулювальний гвинт на 3-4 обороти для розвантаження пружини;

- відвернути гайку розпилювача;

- зняти розпилювач, попередивши голку від випадання.

Нагар з корпусу розпилювача необхідно зчищати металевою щіткою або шліфувальною шкуркою з зернистістю не грубіше "М40". Розпилювальні отвори прочистити сталевим дротом діаметром 0,3 мм. Застосовувати для чищення внутрішніх порожнин корпусу розпилювача і поверхонь голки тверді матеріали і шліфувальну шкурку не допускається.

Перед складанням розпилювач і голку ретельно промити в профільтрованому дизельному паливі. Голка повинна легко переміщатися: висунута з корпусу розпилювача на одну третину довжини направляючої, при нахилі розпилювача на кут 45 ° від вертикалі голка повинна плавно, без затримок повністю опуститися під дією власної ваги.

Збірку форсунки проводити в послідовності зворотному розбиранні. При затягуванні гайки розвернути розпилювач проти напрямку закручування гайки до упору в фіксуючі штифти і, притримуючи його в цьому положенні, навернути гайку рукою, після чого гайку остаточно затягнути.

Момент затягування гайки розпилювача 60-70 Н * м (6-7 кгс * м), штуцера форсунки - 80-100 Н * м (8-10 кгс * м).

Після складання відрегулювати форсунку необхідно перевірити на тиск початку впорскування і перевірити якість розпилювання палива,а також чіткість роботи розпилювача.

Порядок перевірки і регулювання величини та рівномірності подачі палива:

1. Перевірити тиск початку відкриття нагнітальних клапанів, яке повинно бути (0,02 ... 0,1) МПа [(0,2 ... 1,0) кГс/см2]. Контроль тиску початку відкриття нагнітальних клапанів виробляти по моменту початку витікання палива з паливопроводу з внутрішнім діаметром (2 ± 0,05) мм при плавному підвищенні тиску на вході в паливний насос і положенні рейки, відповідному виключеному подачі палива.

2. Перевірити тиск палива в магістралі на вході в паливний насос. Тиск повинен бути (0,175 ± 0,025) МПа [(1,75 ± 0,25) кГс/см2] при номінальній частоті обертання кулачкового валу і упорі важеля управління в болт обмеження максимального швидкісного режиму. При необхідності вивернути пробку перепускного клапана і шайбами ??відрегулювати тиск відкриття.

3. Перевірити наявність запасу ходу рейки. Під запасом ходу рейки розуміти вільний хід рейки (люфт) у бік виключення подачі при 450-600 хв-1 і при упорі важеля керування регулятором в болт обмеження мінімальної частоти обертання. У разі відсутності запасу ходу рейки необхідно вивернути до упору гвинт регулювання потужності далі гвинтом куліси відрегулювати запас ходу рейки в межах 1-1,3 мм і зажати контргайку. Виступ гвинта куліси за зовнішній торець кришки регулятора неприпустимо.

4. Перевірити початок виключення пускової подачі палива при 230-250 хв-1 при упорі важеля управління в болт обмеження мінімального швидкісного режиму для початку руху рейки. Якщо потрібно збільшити обороти, зняти зачіп пружини з важеля рейки і ввернути його в пружину. Для зменшення оборотів зачіп вивертається. Після цього поставити зачіп на важіль рейки.

5. Перевірити величину середньої пусковий подачі палива, яка повинна бути в межах 210-240 мм3/цикл при 80 ± 10 хв-1 кулачкового валу насоса. Регулюється болтом регулювання пускової подачі палива. При вивертанні болта з рейки пускової подачі - зменшується, при вкручуванні - збільшується.

6. При упорі важеля управління в болт обмеження максимального швидкісного режиму перевірити частоту обертання кулачкового валу насоса, відповідну початку дії регулятора частоти обертання, що визначається по моменту початку руху рейки в бік виключення подачі. Початок дії регулятора має відбуватися при частоті обертання 980-1000 хв-1 для двигуна ЯМЗ-7511, 1080-1100 хв-1 для двигунів ЯМЗ-238ДЕ2, ЯМЗ-238ДЕ2-2 і 1030-1050 хв-1 для двигуна ЯМЗ-238БЕ2. Регулювання можна проводити болтом обмеження максимального швидкісного режиму.

7. Перевірити частоту обертання, відповідну повному вимкненню подачі палива, яка визначається по моменту припинення подачі палива форсунками. Повне вимкнення подачі має відбуватися при частоті обертання на 50-120 обертів на хвилину більше частоти обертання початку викиду рейки. Додаткове регулювання проводиться гвинтом двоплечевого важеля. При укручування гвинта частота обертання кулачкового валу, відповідна повному вимкненню подачі палива зменшується, при викручування - збільшується. При цьому змінюється і початок виключення, тому необхідна його подальша перевірка і регулювання за п. 6. Після закінчення наладки гвинт двоплечевого важеля і болт обмеження максимального швидкісного режиму надійно законтрити гайками.

8. Перевірити і при необхідності відрегулювати зі стендовим комплектом форсунок моделі 26-03С при упорі важеля керування регулятором в болт обмеження максимального швидкісного режиму середню циклову подачу палива, збільшення середньої циклової подачі і нерівномірність подачі палива по секціях, які повинні відповідати зазначеним у таблиці 3.5.1.

Таблиця 3.5.1

Модель паливного насоса	Частота обертання кулачкового валу, хв-1	Тиск наддувного повітря, МПа (кгс/див2)	Середня циклова подача палива секціями насоса, мм3/цикл	Нерівномірність подачі палива секціями насоса, % не більше
175-01	930±10	(0,11±0,03)(1,1±0,3)	186-192*	5
	800±10	(0,09±0,01)(0,9±0,1)	q+(2-8)*)	-
	650±10	-	q+(6-12)	8
	500±10	-	215, не більше	-
173-11, 173.6-11	1030±10	-	152-158	5
	900±10	-	q-(2-8)	-
	650±10	-	q-(5-11)	8
	500±10	-	152-162	-
173.6-01	980±10	-	140-146	5
	800±10	-	q+(2-8)	-
	650±10	-	q+(8-14)	8
	500±10	-	138-148	-

q - середня циклова подача палива насосом на номінальному режимі.

Величина середньої циклової подачі розраховується як сума подачі всіх секцій, поділена на кількість секцій.

8.1. Величину середньої циклової подачі на номінальному режимі регулюється гвинтом номінальної подачі: при обертанні гвинта за годинниковою стрілкою подача зменшується, проти годинникової стрілки - збільшується. Регулювання рівномірності циклової подачі палива кожною секцією насоса можна регулювати поворотом корпусу секції щодо корпусу насоса, попередньо послабивши гайки кріплення фланця. При повороті секції за годинниковою стрілкою циклова подача збільшується, проти годинникової стрілки - зменшується. Після регулювання надійно затягнути гайки кріплення фланця.

8.2. Приріст середньої циклової подачі при частоті обертання: 800 хв-1 для ПНВТ 175-01, 173.6-01; 900 хв-1 для ПНВТ 173-11, 173.6-11 можна регулювати корпусом негативного коректора. Після регулювання корпус надійно закріпити контргайками.

8.3. Приріст середньої циклової подачі при частоті обертання 650 хв-1, що відповідає максимальному обертовому моменту і 500 хв-1 регулювати гайкою негативного коректора. При навертання гайки прирощення подачі знижується, при відверненні - збільшується. Після регулювання гайку надійно законтрити.

Перевірку паливних насосів по пунктах 1-8 проводити при відсутності тиску повітря і масла в коректорі по наддуву.

9. Перевірити роботу коректора подачі палива по наддуву, для цього:

9.1. Промити в чистому бензині сітчастий фільтр штуцера і ретельно продути його стисненим повітрям.

9.2. Прочистити калібрований отвір у корпусі коректора м'яким дротом діаметром (0,5-0,7) мм.

9.3. Перевірити герметичність порожнини мембрани. Для цього до отвору на кришці корпусу мембрани підвести повітря під тиском (0,06 ± 0,01) МПа [(0,6 ± 0,1) кгс/см2]. При повністю закритому підвідному повітроводі падіння тиску в порожнині мембрани за час 2 хв не повинно перевищувати 0,01 МПа (0,1 кгс/см2).

9.4. При упорі важеля управління в болт обмеження максимального швидкісного режиму встановити частоту обертання: 500 хв-1 для ТНВД 175-01; 650 хв-1 для ТНВД 173-11, 173.6-11, 173.6-01 і підвести до коректора масло під тиском (0,275 ± 0,025) МПа [(2,75 ± 0,25) кгс/см2]. Для введення в роботу коректора по наддуву одноразово вимкнути подачу палива скобою куліси, після чого перевести скобу в положення «подача включена».

9.5. Перевірити величину циклових подач палива при різних тисках повітря в порожнині мембрани, які повинні відповідати встановленим параметрам.

10. q - середня циклова подача палива насосом на номінальному режимі. Якщо заміряні величини циклових подач відрізняються від встановлених, необхідно провести регулювання коректора.

Регулювання величини циклової подачі палива при надмірному тиску повітря на мембрані, рівному 0 МПа (кгс/см2), виконується регулювальним болтом. При укручуванні болта подача збільшується, при викручуванні - зменшується. Після регулювання болт зажати контргайкою. Величину циклових подач палива при проміжних тисках повітря на мембрані регулювати корпусом пружини.

При укручуванні корпусу пружини величина паливоподачі зменшується, при вивертанні - збільшується. Після регулювання корпус пружини затиснути контргайкою.

Перед заміною зношеної мембрани (при необхідності) потрібно заміряти у мембрани зі штоком у зборі величину виступу штока від нижнього торця гайки. Після цього замінити мембрану і зібрати її з штоком з тією ж величиною виступу штока з точністю 0,1 мм, при цьому западання торця золотника щодо торця поршня має бути 0,2-0,9 мм при відсутності зазору між торцем поршня і корпусом коректора.

При встановленні коректора по наддуву після демонтажу (якщо в цьому була необхідність) на регулятор відвести скобою куліси рейку насоса в крайнє вимкнене положення і встановити коректор за наддуву в корпус регулятора, після чого відпустити скобу. Після цього необхідно перевірити налаштування коректора по наддуву на наявністю виключення подачі палива регулятором.

11. Гвинтом регулювання потужності при упорі важеля управління в болт обмеження максимального швидкісного режиму зробити обмеження номінальних циклових подач, які повинні відповідати зазначеним параметрам.

12. Гвинт регулювання потужності надійно зажати контргайкою і опломбувати. Перевірити запас ходу рейки при упорі важеля керування регулятором в болт обмеження мінімального швидкісного режиму і при частоті обертання кулачкового валу 500 хв-1. Запас ходу рейки повинен бути не менше0,5 мм.

13. Перевірити виключення циклової подачі скобою куліси при повороті на 40-45 ° від початкового положення. Подача палива з форсунок всіх секцій паливного насоса при будь-якій частоті обертання і будь-якому положенні важеля керування регулятором повинна повністю вимкнутися. Встановити кришки на паливний насос і регулятор і запломбувати їх. Встановити пломбу на болт регулювання максимальних обертів.

На блоці циліндрів двигуна паливний насос необхідно встановлювати у вертикальному положенні, болти кріплення загортати рівномірно, не допускаючи завалу насоса. Остаточний момент затягування болтів кріплення насоса 30-40 НЧм (3-4 кГсЧм). Підключення паливопроводів проводити після закріплення паливного насоса.

3.6 Оцінювання якості обслуговування автомобілів

Використання стенду ДД 10-05 дає можливість проводити ремонт, обслуговування та регулювання паливної апаратури автомобілів КаМАЗ та інших, які наявні в автомобільному парку АТП 13058, а також інші транспортні засоби. Для роботи з ПНВТ з електронним блоком управління можливе дооснащення стенду необхідним контролером (дизель-тестером) ДД-3810 або ДД-3800.Перший використовується для вантажних автомобілів, другий для легкових відповідно. Додатково для зручності використання обладнання може знадобитися спеціалізований інструмент для розбирання-збирання паливних насосів високого тиску, діагностичний комплекс ДК-2 і БНС-1.

ДК-2 - комплекс діагностичного обладнання, який допоможе без демонтажних робіт ПНВТ з двигуна визначити, чи є якісь проблеми з паливним насосом. Для його роботи потрібно ноутбук або комп'ютер. У комплект поставки входить: діагностичний кабель і диск з програмним забезпеченням.

БНС-1 - представляє з себе металевий ящик з електронною платою всередині. Працює тільки зі знятим ПНВТ. Працює в комплексі зі стендом для ремонту ПНВТ, який відповідає за механічну складову роботи насоса, а БНС-1 за електронну. БНС-1 імітує роботу електронного блоку автомобіля. Два даних прилади рекомендовані як основне обладнання для паливного ділянки для всіх дилерських центрів МАЗ і КАМАЗ.

Таким чином використання комплексу стенду ДД 10-05 дозволить підтримувати переважну частину парку рухомого складу підприємства у відповідному технічному стані, а також надавати якісні послуги з обслуговування паливної апаратури не тільки автомобілям марки КаМАЗ.

4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

4.1 Заходи з охорони праці персоналу та пожежної безпеки під час виконання ТО

Технічне обслуговування й ремонт автомобілів виконують у призначених для цього місцях (на постах, в цехах). На робочих місцях мають забезпечуватися безпечні умови для проведення робіт; обладнання, інструмент та прилади мають відповідати характеру виконуваної роботи й унеможливлювати травматизм.

У разі примусового переміщання автомобілів з поста на пост потокової лінії передбачають світлову або звукову сигналізацію. Після сигналу про початок пересування конвеєра робітники повинні покинути робочі місця, вийти з оглядової ями й відійти від конвеєра. Для екстреного зупинення конвеєра на кожному посту є кнопки «Стоп».

Електричне обладнання діагностичного стенда з біговими барабанами (пульт керування, апаратні шафи, блоки барабанів тощо) має бути надійно заземлене. Наприкінці зміни слід вимкнути рубильник стенда, закрити крани паливних баків, перекрити вентиль подачі стисненого повітря, зібрати інструмент та запасні деталі.

Під час роботи під перекинутою кабіною автомобіля положення обмежувача треба зафіксувати защіпкою, в разі опускання кабіни -- надійно закрити запірний механізм і правильно встановити запобіжний крюк у пазу опорної балки.

Пуск двигуна треба здійснювати стартером, як виняток -- пусковою рукояткою. Аби уникнути травмування кисті, рукоятку слід брати так, щоб всі пальці правої руки розташовувалися по один бік ручки. Повертати колінчастий вал треба тільки знизу вгору, довкола -- забороняється. Пускати газовий двигун, якщо є витікання газу, не допускається.

Регулювальні роботи з двигуном, що працює, слід виконувати на спеціальному посту з місцевою вентиляцією для видаляння відпрацьованих газів. При цьому на рухомих частинах автомобіля повинні бути встановлені захисні щитки.

Забороняється підтягувати деталі газобалонного обладнання автомобіля й виконувати інший ремонт, якщо у вузлах і трубопроводах є газ під тиском.

У приміщеннях для ТО й ремонту автомобілів забороняється залишати порожню тару з паливом та мастильними матеріалами. Розлите паливо або оливу слід негайно прибрати, використовуючи пісок чи тирсу. Після завершення роботи всі використані ганчірки слід скласти у спеціальну тару.

Технічне обслуговування й ремонт приладів системи живлення, знятих з автомобіля, виконують у цеху (на дільниці). Біля ванни, для миття деталей системи живлення, біля верстаків для розбирання-складання, перевірки й регулювання приладів, а також біля токарного верстата мають бути вентиляційні відсмоктування.

Роботи, пов'язані із зачищанням деталей перед паянням та лудінням, виконують на робочих місцях, обладнаних місцевою вентиляцією. Паливні баки й тару з-під пальних сумішей перед ремонтом треба промити гарячою водою, пропарити гострою парою, промити каустичною содою та просушити гарячим повітрям. Перед паянням і заварюванням слід відкрити пробки.

Займання треба гасити за допомогою вогнегасників, піском або струменем розпиленої води. Балони з газом слід поливати холодною водою, щоб запобігти підвищенню тиску в них.

Роботи з акумуляторними батареями треба виконувати в ізольованих приміщеннях із дотриманням вимог безпеки, викладених нижче:

- усі особи, які причетні до роботи з акумуляторними батареями, повинні пройти спеціальний інструктаж з техніки безпеки;

- уразі потрапляння електроліту або кислоти на шкіру необхідно негайно змити їх водою, 10 %-м розчином соди чи нашатирного спирту;

- закінчивши роботу з акумуляторами, перед уживанням їжі треба прополоскати рот і старанно вимити руки гарячою водою з милом. Заходити в їдальню в спецодязі забороняється. Щоденно вранці, після завершення роботи та ввечері необхідно чистити зуби;

- на робочих місцях мають бути аптечки з йодом, ватою, марлею та 10 %-м розчинами соди й нашатирного спирту;

- при акумуляторному цеху мають бути обладнані роздягальня та вмивальня з шафами для зберігання домашнього одягу й окремо -- спецодягу;

- забороняється транспортувати акумуляторні батареї вручну (незалежно від кількості їх);

- в акумуляторних та зарядних приміщеннях мають бути вікна, що відчиняються;

- підлога робочого приміщення (акумуляторного цеху), де ремонтуються акумулятори, має бути цегляною або бетонною, неслизькою й без вибоїн;

- покриття стелажів, стін і підлоги має бути кислототривким, а поверхня стін, крім того, гладенькою по висоті не менше ніж 1,75 м;

- поверхня робочих столів, на яких розбирають і складають акумуляторні батареї, має бути рівною, без щілин і тріщин, а покриття -- стійким проти сірчаної кислоти;

- свинцевий порошок, глет і сурик для акумуляторних майстерень треба доставляти в металевій, герметичне закритій тарі й зберігати в окремому приміщенні;

- непридатні пластини, свинець та його відходи треба зберігати в окремому ящику, що закривається;

- в акумуляторному цеху обов'язково має бути водопровід, щоб у разі потрапляння кислоти на шкіру робітника її можна було б змити.

- електропроводка в акумуляторній майстерні має бути герметичною й виконуватися в металевих трубах, покритих асфальтовим лаком;

- освітлення акумуляторного цеху й зарядного приміщення, а також зарядна установка мають бути вибухобезпечного виконання;

- в зарядному приміщенні не можна встановлювати генератори й відкриті електродвигуни;

- воно має бути обладнане припливно-витяжною вентиляцією для видаляння шкідливих газів, що виділяються під час заряджання акумуляторів;

- у приміщенні категорично забороняється палити й користуватися відкритим вогнем, оскільки водень, який виділяється під час заряджання акумуляторів, сполучаючись з киснем повітря, утворює гримучий газ, що легко вибухає;

- тріщини в мастиці акумуляторних баків треба згладжувати металевим предметом. Не допускається розплавляти мастику на діючій батареї полум'ям паяльної лампи, оскільки гази, що містяться в акумуляторі, можуть вибухнути;

- електроліт слід приготовляти вливанням тонкої струминки кислоти в дистильовану воду. Не можна вливати воду в сірчану кислоту, оскільки розчинення кислоти у воді супроводжується розбризкуванням, що може спричинити тяжкі опіки. Забороняється приготовляти електроліт у скляній нетермостійкій посудині, оскільки вона може луснути від теплоти, яка виділяється в процесі розчинення сірчаної кислоти. Зберігати кислоту й електроліт допускається тільки в спеціально відведеному приміщенні, підлога та стіни якого мають кислототривке покриття;

- одночасне заряджання понад десяти акумуляторних батарей має відбуватися в ізольованих приміщеннях зі стелажами.

- одночасне заряджання менше ніж десяти акумуляторних батарей можна виконувати в приміщеннях ремонтних цехів, але акумуляторні батареї обов'язково треба встановлювати у витяжній шафі. Будова шаф має унеможливлювати просочування водню в приміщення.

- під час заряджання акумуляторних батарей не можна користуватися навантажувальною вилкою.

З'єднувати акумуляторні батареї, що заряджаються, треба за допомогою освинцьованих затискачів, які щільно прилягають і виключають можливість іскріння. Забороняється з'єднувати акумуляторні батареї дротом. Зварювальні, бляшано-кузовні, фарбувальні роботи слід виконувати в окремих ізольованих приміщеннях, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією.

У зарядному приміщенні мають бути вмивальники, бочки з 10 %-м розчином питної соди, а також протипожежні засоби (вогнегасники, вода, пісок, лопати тощо).

У приміщенні для заряджання акумуляторних батарей не можна виконувати інші роботи (розбирання, складання, ремонт). Температура в цьому приміщенні має бути не нижчою ніж +10 °С.

Питну воду слід зберігати у шафі в закритій місткості. У робочих приміщеннях забороняється палити, а також зберігати продукти харчування.

Після закінчення кожної зміни треба робити вологе прибирання підлог, столів, верстаків та інструментів.

Демонтаж і монтаж шин автомобілів слід здійснювати на спеціально відведених місцях (постах). Перед демонтажем шини потрібно випустити повітря з камери. Під час накачування необхідно стежити за показами манометра, не допускаючи підвищення тиску повітря в шині понад установлену норму.

Миття автомобілів, агрегатів і деталей здійснюють на мийній дільниці, підлога якої має вологостійке покриття та уклон для стікання рідини. Дільницю обладнують припливно-витяжною вентиляцією, а мийні ванни -- витяжними зонтами. Перед приготуванням і використанням мийних розчинів слід надягти гумові фартух, чоботи, рукавички, а також захисні окуляри.

Пожежна безпека.

Пожежі на автопідприємствах можуть виникнути з таких причин:

- порушення правил використання відкритого вогню, електричної енергії;

- виконання зварювальних робіт у приміщеннях і на територіях, захаращених пальними матеріалами;

- використання непідготовленої техніки в пожежонебезпечних місцях;

- експлуатація несправних систем опалення, електродвигунів електронагрівальних приладів;

- порушення норм зберігання пожежонебезпечних несумісних матеріалів, вибухонебезпечних речовин.

До організаційних протипожежних заходів належать:

- розроблення правил та інструкцій з протипожежної безпеки;

- організація вивчення цих правил та інструкцій;

- визначення терміну, місця й порядку проведення протипожежного інструктажу;

- організація належного протипожежного нагляду за об'єктами.

За здійснення всіх протипожежних заходів на АТП відповідає особа з числа керівного складу. Для цього організовані на території автотранспортного підприємства, на стоянках і особливим чином в ремонтній зоні пости пожежогасіння.

Кожне автотранспортне підприємство повинне мати первинні засоби пожежогасіння, до яких належать:

- 4- внутрішні крани з пожежними рукавами й стволами;

- вогнегасники пінні, вуглекислотні, порошкові; + ящики й бочки з піском, водою;

- покривала азбестові, повстяно-азбестові, брезентові;

- ручний пожежний інструмент (гаки, ломи, сокири, пожежні відра тощо).

Правила застосування пожежного інструменту й вогнегасників вивчають на вступному та наступних (на робочому місці) інструктажах.

Усі проходи, проїзди й територію не можна захаращувати. Кількість автомобілів на стоянці має не перевищувати допустимої.

На території стоянки автомобілів забороняється: виконувати будь-які роботи із застосуванням відкритого вогню; заряджати акумуляторні батареї; палити; зберігати використаний обтиральний матеріал.

Розлите паливо або оливу треба негайно прибрати. Водій повинен стежити за справністю електрообладнання й пересвідчуватися, що не підтікає паливо. У разі спалахування автомобіля треба негайно видалити його із зони стоянки й вжити заходів для гасіння пожежі.

При виникненні пожежі необхідно визивати пожежну службу за номером 101.

4.2 Охорона навколишнього середовища під час виконання ТО

Охорона навколишнього середовища набуло гострого значення , особливо тепер у вік бурного розвитку промисловості, транспорту, будівництва доріг і промислових споруд. Враховуючи, що одним з основних недоліків автомобільного транспорту є забруднення атмосфери, необхідно рішенню цієї проблеми приділяти постійну і особливу увагу.

Експлуатаційні переваги автомобільного транспорту роблять його привабливим для пасажирів та вантажовідправників. Але при цьому необхідно враховувати його згубний вплив на оточуюче середовище. Транспорт значно впливає зміну клімату та забруднення повітря. На долю автомобільного транспорту при його експлуатації приходиться більше 15% загального викиду забруднюючих речовин в атмосферу, а в великих містах промислових центрів -- до80% забруднення. В загальному обсязі забруднення атмосфери автомобільним транспортом залишається основним джерелом і становить більше 65%, а по токсичності 45%.

В склад відпрацьованих газів автомобіля входять такі шкідливі речовини (окис вуглецю, азоту, різні вуглеводні, сірчаний газ, з'єднання свинцю, сажа), які шкідливо впливають на здоров'я людини, послаблюючи здатність крові постачати організму кисень, що впливає на сприйняття навколишнього світу, реакцію, викликає млявість. У результаті неповного згоряння палива виникають частки сажі, які при вдиханні з повітрям глибоко проникають у легені і провокують респіраторні захворювання, бронхіт та астму. Транспортний шум являє собою також серйозну небезпеку для людей, особливо якщо вони живуть біля автомагістралей. Він призводить до стресів і безсоння.

Тільки один справний вантажний автомобіль на протязі року викидає в атмосферу 8-1 От окису вуглецю. Транспортні засоби являються джерелом підвищеного шуму та електромагнітних випромінювань. В зв'язку з цим розроблюється ряд заходів по недопущенню дальшого забруднення навколишнього середовища. Якщо проектна документація не пройшла екологічної експертизи, не розпочинається будівництво ні одного промислового об'єкта. Перед світовою автомобілебудівною промисловістю настало завдання, розробки та налагодження випуску нових екологічно вигідних, екологічно чистих автомобілів.

В кожній області створені екологічні служби, які ведуть контроль за станом навколишнього середовища. Вони наділені повноваженнями застосувати міри адміністративного впливу до посадових осіб, які допускають порушення норм екологічної безпеки.

Верховна Рада України прийняла Закон „Про охорону навколишнього середовища, яким заборонено експлуатацію автомобілів у випускних газах яких в місті забруднюючих і токсичних речовин перевищує граничні допустимі норми.

Забезпечення міжнародних екологічних норм до автомобільного транспорту сприятиме оздоровленню навколишнього середовища, зростанню економічної ефективності транспортного виробництва.

Для зниження негативного впливу на навколишнє середовище дипломним проектом передбачається:

- випуск на лінію технічно справного рухомого складу, звертаючи особливу увагу на двигун, систему мащення, ущільнення вузлів та механізмів;

- своєчасне виявлення автомобілів, які мають підвищений вплив токсичних речовин та підвищену димність відпрацьованих газів;

- використання на автомобіля якісних, по призначенню паливо - мастильних матеріалів, спеціальних рідин;

- дотримуватись діючих норм і правил складу стічних вод в каналізацію, річки, грунт;

- побудова і використання системи повторного використання води на постах мийки та технічного обслуговування автомобілів;

- обладнання складів ПММ, постів технічного обслуговування і ремонту засобами збору та обробки стічних вод від нафтоутримуючих відходів виробництва;

- збір відпрацьованих нафтопродуктів і здача їх на переробку.

5. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗДІЛ

5.1 Розрахунок фінансових показників та рентабельності застосування нового обладнання

Ефективність застосування нового обладнання для обслуговування паливної апаратури автомобілів КаМАЗ можна виявити проаналізувавши деякі технологічні, організаційні та економічні моменти.

До технологічної доцільності використання стенду ДД 10-05 для обслуговування та перевірки паливних насосів високого тиску можна віднести деякі переваги. Використання стенду ДД 10-05 дає можливість обслуговувати ПНВТ не тільки автомобілів КаМАЗ, але й інших марок автомобілів. Продіагностувавши дизельну апаратуру на стенді можна визначити на високому рівні її загальний стан та необхідність ремонту.

До організаційних переваг використання обладнання відноситься можливість забезпечення технічної справності власного парку рухомого складу. Крім того використання будь-якого засобу механізації покращує показники продуктивності праці та діяльності підприємства в цілому.

Економічна доцільність має дуже важливе значення, оскільки для впровадження стенду необхідні не малі фінансові затрати. Стенд ДД 10-05 має вартість 198 760 гривень. Витрати на доставку, установку та налагодження апаратури становлять 3 340 грн. Загальна сума впровадження стенду складає 202 100 гривень.

Для визначення рентабельності застосування стенду необхідно визначити такі показники:

- річний дохід - ;

- чистий прибуток -

Для визначення річного доходу необхідно мати приблизну кількість робіт за рік та вартість послуги . Приблизна кількість робіт, які можна провести на даному обладнанні становить 190. Комплексний ремонт ПНВТ автомобілів КаМАЗ становить до 6 000 гривень. Ціна діагностики насосу на стенді без ремонту коштує 1 500 гривень. Таким чином річний дохід АТП складає:

Для визначення чистого прибутку необхідно від отриманого доходу відняти всі витрати за звітній період , пов'язані з використанням цього обладнання та проведенням обслуговування на ньому. До витрат звітного періоду входять постійні та змінні витрати. Провести розрахунок всіх постійних та змінних витрат дуже важко, оскільки в них входять плата за оренду, сплата податків, виплата заробітної плати, заборгованості, введення нового устаткування, виплата штрафів та багато іншого. Для приблизного розрахунку візьмемо постійну витрату у вигляді заробітної плати. Зарплата працівника, який проводить діагностику на стенді ДД 10-05, за рік становить 36 тис. гривень. Взявши ці дані приблизно розрахуємо чистий прибуток:

Рентабельність впровадження устаткування розраховується як відношення чистого прибутку до вартості основних фондів , в даному випадку вартість стенду ДД 10-05. Формула має вигляд:

Рентабельність впровадження стенду для перевірки ПНВТ ДД 10-05 склала 110%. Даний показник підтверджує доцільність впровадження устаткування, а також гарантований прибуток за перший рік та в наступні відповідно.

Також можна прорахувати час окупності обладнання за формулою:

.

Розрахунок цього показника дає можливість встановити, що за одинадцять місяців стенд для перевірки ПНВТ окупить свою вартість і далі почне приносити кошти за рахунок обслуговування автомобілів власного парку рухомого складу та за замовленням.

Однозначно, використання стенду ДД 10-05 підвищує продуктивність праці. Прямим показником продуктивності праці являється виробіток, що визначається кількістю продукції (робіт, послуг), виробленої одним працівником за одиницю робочого часу, і розраховується за формулою:

де, - виробіток;

- обсяг робіт;

- затрати праці на здійснення відповідної роботи.

Даний показний розрахований в рік на одного робочого і розрахований в натуральних величинах. Таким чином річний виробіток підприємства в розрахунку на одного робочого, який проводить діагностику ПНВТ, становить 190 робіт.

Також можна прорахувати трудомісткість праці, яка є оберненим показником виробітку і складає відношення кількості затраченого часу на одиницю продукції. В середньому, на перевірку одного ПНВТ витрачається 4 години. Трудомісткість розраховується за формулою:

Отже трудомісткість проведення діагностики паливного насосу високого тиску складає 4 людино-години.

Взагалі використання даного обладнання дає можливість точного встановлення стану паливної апаратури. А як відомо, встановити правильний діагноз - найважливіша частина процесу ремонту чи обслуговування транспортних засобів. Використання стенду є доцільним і розрахунки даного розділу підтверджують це. Отже, вважаю впровадження даного стенду в діяльності АТП 13058 доцільним та рентабельним.

Висновок

В даному проекті було розкрито тему «Вдосконалення технічного обслуговування паливної системи автомобіля КаМАЗ». Розробка проекту була прив'язана до конкретного автотранспортного підприємства, яке займається перевезеннями різних вантажів автомобілями КаМАЗ та іншими. В процесі розробки дипломного проекту я використовував знання, отримані за роки навчання з таких дисциплін як: автомобілів, охорона праці, організація вантажних перевезень, економіка підприємства та інші.

В загальному розділі дипломного проекту вказано інформацію про підприємство, його автопарк та його діяльність, обґрунтування теми тощо.

В розрахунковому розділі було прораховано раціональну мережу маршрутів руху при перевезенні продукції до вантажоодержувачів, обґрунтовано вибір рухомого складу, розраховано техніко-експлуатаційні показники по маршруту та підприємству.

Організаційний розділ містить в собі інформацію про організацію діяльності підприємства, діагностування дорожніх транспортних засобів, зокрема паливних насосів високого тиску та інформацію щодо засобів механізації, які використовуються при цьому. Пропозицією проекту є впровадження стенду ДД 10-05 для перевірки ПНВТ, який дає можливість обслуговувати паливну апаратуру автомобілів КаМАЗ та інших марок транспортних засобів.

В економічному розділі розраховано економічна доцільність впровадження даного стенду в підприємстві. Річна рентабельність проекту склала 110%, а час окупності устаткування 11 місяців. Ці показники свідчать про доцільність впровадження обладнання для обслуговування паливної апаратури. Крім того АТП займається не тільки обслуговуванням власного парку рухомого складу, але й інших автомобілів, тому дане устаткування дозволить отримувати додатковий прибуток.

Вважаю тему дипломного проекту розкритою, а пропозицію доречною. На всі поставлені запитання дані відповіді і поставлена мета була досягнена.

Список використаної літератури:

1. Авдеев М.В., Воловик Е.Л., Ульман И.С. Технологияремонта машин и борудования. - М.: Агропромиздат, 1986. - 247 с.

2. Біліченко В.В., Крещенський В.Л. Механізація та автоматизація технічного обслуговування та ремонту автомобілів на підприємствах автомобільного транспорту. - Вінниця: Універсум, 2008. - 216с.

3. Васильчук М. В. та ін. Основи охорони праці. -- К.: Просвіта, 1997. -- 208 с.

4. Горев А.Э., Олещенко Е.М. Организация автомобильных перевозок и безопасность движения. - М.: Академия, 2009. - 256с.

5. Законодавство України про охорону праці: У 4-х т. -- К,: Основа, 1990.

6. Канарчук В.Є., Лудченко О.А., Чигиринець А.Д. Ремонт автотранспортних засобів. - К.: Вища школа. 1994. -- 495 с.

7. Карагодин В,И., Карагодин Д.В. Автомобили КамАЗ: устройство, техническое обслуживание и ремонт. - М.: Транспорт 2001. - 342 с.

8. Коваленко В.М., Щуріхін В.К., Машика Н. Б. Вантажні автомобільні перевезення: Підручник. - К.: Літера ЛТД, 2006. - 304 с.

9. Кузнецова Е.С. Техническая эксплуатация автомобилей. - М.: Транспорт, 1991. - 413 с.

10. Правила пожежної безпеки в Україні. -- К.: УАБІ, 1995. -- 195 с.

11. Руководство по ремонту и техническому обслуживанию автомобилей КамАЗ. - М.: Русь Автокнига, 2004. - 314 с.

12. Специализированое оборудование для технического обслуживания и ремонта автомобилей. Номенклатурный каталог. - М.: 1992

13. Савін В.И., Перевезення вантажів автомобільним транспортом. - М.: Справа і сервіс, 2004. - 544 с.

14. Справочники по диагностике и ремонту дизельних двигателей - електронний ресурс: http://www.1avtorem.ru/pages/rem-avto08.html

Размещено на Allbest.ru