Паливовимірювальна система пасажирського літака середньомагістральних ліній. Розробка вимірювальної схеми паливовимірювальної системи

Розвиток авіації характеризується масовим застосуванням реактивних двигунів і збільшенням швидкостей і висоти польоту, вантажопідйомності і пасажиромісткості ЛА, широким впровадженням автоматизації керування, появою спеціальних служб підготовки, забезпечення польотів і керування повітряним рухом.

Безпека польотів - це властивість авіаційних транспортних систем, що полягає в її здатності здійснювати повітряні перевезення без погрози для життя і здоров'я народу.

Рівень безпеки польотів - це характеристика авіаційних транспортних систем, обумовлена ймовірністю того, що в польоті не виникає катастрофічна ситуація.

Технічний фактор, як надійність функціональних систем ЛА і його силової установки, безпосередньо впливає на безпеку польотів, відмови, що виникають у польоті, створюють погрозу безпеки виконання, а несправності, виявлені на землі, збільшують строки приведення ЛА в справний стан і можуть здійснити другорядний вплив на безпеку польотів.

Особисті фактори можна визначити як порушення, помилкові дії або бездія осіб пов'язаних з організацією, підготовкою, виконанням і забезпеченням польотів, внаслідок конкретних причин, заложених в їх індивідуальних особливостях: професійному рівні, психофізіологічному стані, дисциплінованості, інших особистих особливостях.

До позасистемних відносяться фактори зовнішнього середовища, які не залежать від внутрішніх якостей авіаційних транспортних систем:

- несприятливі метеорологічні умови;

- наявність у зоні, де здійснюються польоти, птахів, радіозондів, ЛА і других сторонніх тіл, що створюють небезпеку зіткнення з ними.

Фактори зовнішнього середовища впливають на безпеку польотів у залежності від типу літака; режиму польоту, його тривалості і т.д.

У багатьох випадках виділити строго, де виннаа техніка, провокуюча помилки людини, а де сама людина як особистість, не представляється можливим.

Технічна складність сучасних авіаційних транспортних систем, чисельність особового складу служб, що беруть участь у організації, підготовці, виконанні і забезпеченні польотів викликає складності з проведенням перевірки основних систем на літаках.

Численну сукупність факторів, що впливають на безпеку польотів, можна представити трьома групами:

-технічні фактори;

-особисті фактори;

-фактори зовнішнього середовища;

Оцінка рівня безпеки польотів

Польоти відрізняються один від одного по тривалості, елементам завдання або за завданням у цілому, нерівнозначні по безпеці. Отже, у кожному польоті потенційно буде свій рівень безпеки. Стосовно окремих польотів або груп польотів, в залежності від умов їхнього виконання, оцінки рівня небезпеки можуть бути або песимістичними або, навпаки, оптимістичними, інтегрально ж вони об'єктивно характеризують досягнутий рівень безпеки польотів при заданих у середньому умовах їх виконання.

Ефективне рішення проблеми забезпечення безпеки польотів при функціонуванні сучасних складних авіаційних транспортних систем і вимагає спеціальних наукових методів аналізу. Підвищення точності вимірювання параметрів польоту і роботи авіаційних силових установок дозволить прогнозувати стан авіаційної техніки, запобігти авіаційним подіям і перед посилкам до них.

Висновок

У дипломному проекті розроблені деякі вузли цифрового паливоміра підвищеної точності, призначені для вимірювання запасу палива на літаках цивільної авіації. Особливістю розробленого паливоміра є застосування математичного профілювання ємнісних датчиків замість застосовуємого звичайно фізичного профілювання з метою обліку статичної характеристики паливного бака. Такий підхід спрощує конструкцію ємнісних датчиків, дозволяє програмним шляхом перебудовувати вимірюванняювальну схему для вимірювання запасу палива в баках різної форми. При цьому може бути досягнута практично будь-яка необхідна точність апроксимації статичної характеристики бака. В дипломному проекті розроблений спосіб апроксимації за допомогою сплайнів, для одного з баків розраховані коефіцієнти апроксимуючого полінома.

Такий підхід забезпечує необхідну точність апроксимації при економії пам'яті мікропроцесора. Цифрова обробка вимірювальної інформації, дозволяє досягти високої точності вимірювання запасу палива і за рахунок можливості аналітичного визначення і введення виправлень у результат вимірювання. Застосування цифрових і аналогових мікросхем забезпечує високу надійність паливоміра, що ще більш підвищується за рахунок дублювання деяких пристроїв, що входять до складу паливоміра, і існуючої розробки програмного забезпечення. Цифрова обробка інформації дозволяє також застосувати ефективні алгоритми встроєного контролю, що забезпечує виявлення несправного вузла паливоміра. Безперервний контроль параметрів паливоміра дозволяє спростити технічне обслуговування паливоміра і проводити його по стану.

Розроблений паливомір володіє високими метрологічними характеристиками, його виробництво й експлуатація не наносить помітного збитку навколишньому середовищу.

Список використаної літератури

1. Смирнов Н.Н., Ицкович А. А. Обслуживание и ремонт авиационной техники по состоянию - М. : Транспорт, 1980. - 232 с

2. Долин П. А. Справочник по технике безопасности. Энергоатомиздат, 1984. - 824 с.

3. Федорков Б. Г., Телец В. А. , Дегтаренко В. П. Микроэлектронные цифро-аналоговые и аналого-цифровые преобразователи. М. : Ц Радио и связь, 1984. - 120 с.

4. Ильинский В.М. Системы контроля авиационных силовых уртановок. М. : Транспорт, 1980. - 85 с.

5. Яковлев Л. Г. Приборы контроля работы силовых установок.; "Машиностроение"', 1968, стр. ДЮ.

6. Михайлов О.И. , Козлов И.М., Гергель В. С. Авиационные приборы. М. : Машиностроение, 1977, - 446 с.

7. Авиационные приборы. Пособие по курсовому проектированию. Под ред. В.В.Шершуна, Киев, 1971, ШГ с.

8. Техническое описание и инструкция по эксплуатации и обслуживанию электроемкостного топливомера СЭТС-260В.

9. Зельдин. Е. А. Цифровые интегральные микросхемы в информа--лонно-измерителъной аппаратуре. - Л.: Энергоатомиздат, Ленингр.отд-ние, 1986. 280 с.

10. Гутников В. С. Интегральная электроника в измерительных -устройствах. Энергоатомиздат. Ленингр. отд-ние, 1988. - 304 с.

11. Теория надежности радиоэлектронных систем в примерах и, задачах. Под ред. Г.А.Дружинина, М. : Энергия, 1976. - 448 с.

12. Смирнова В.И. Овновы проектирования и расчета следящих систем 1983. - 333 с.

13. Буриченко Л. А. Охрана труда в гражданской авиации. учебник для ВУЗОВ ГА - М. : Транспорт, 1985 - 239 с.

14. Экономика гражданской авиации СССР, Учебник. /Под ред. Г.С.Дибровы. М. : Транспорт, 1983.

15. Усатенко С.Т. и др. Выполнение электрических схем по ЗС5Щ. М.: Изд-во стандартов^ 1989. - 325 с.

16. ГОСТ 12.0.004-85 ССБТ. Пожарная безопасность, ОБщие требования.

17. ГОСТ 12.0.003-74 ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация.

18. ГОСТ 2.701-84 СТ СЭВ 651-77 ЕСНД. Схемы. Виды и типы, общие требования к выполнению.

19. ГОСТ 22945-78. Системы топливные самолетов. Термины и определения.

20. ГОСТ 12.1.010-76 ССБТ. Взрывобезопасность. Общие требования.

Додаток

FTN, B, L

PROGRAM D1P1

DІMENSON X (11),Y (11),B (11),C (11),D (11)

N=7

DO 10 І=1, N

WRІTE (6, 25) І

READ (6, *) R

X (І)=R

WRІTE (6, 30) І

READ (6, *) R

Y (І) =R

10 CONTІNUE

CALL SPLІNE (X, Y, N, B, C, D)

U=1

CALL SPEVAL (X, Y, N, B, C, D, U, V, W)

WRІTE (6, 20) U, V, W

STOP

20 FORMAT (3G10.4)

25 FORMAT (”Введіть X (“,12,”)”)

30 FORMAT (”Введіть Y (“,12,”)”)

END

END

FTN, B, L

SUBROUTІNE SPLІNE (X, Y, N, B, C, D)

Підпрограма обчислює поліноміальні коєфіцієнти натуральних сплайнів, заданих в точках Х(І), Y(І), І=11, 2,......., N. Передбачається, що X (І). LT. X(І+1). в інтервалі І сплайн визначається як Y(І)+B(І)*Z+C(І)*Z*2+D(І)*Z*3,

де Z=X-X(І)

DІMENSІON X (N),Y (N),B (N),C (N),D (N)

Заповнення трьохдіагональної матриці рівнянь:

В утримує RHS, С-наддіагональ, D-діагональ.

B (1) =0

D (1)=0

NM1=N-1

DO 10 І=1, NM1

J=І+1

C (І) =1./(X(J)-X(І))

B (J) =3.*(Y (J)-Y (І))*C(І)*C(І)

D (J) =2.*C (І)

B (І) =B (І) +B (J)

D (І) =D (І) +D (J)

10 CONTІNUE

Пряма підстановка

DU 20 І=2, N

J=І-1

P=C (J)\D (J)

D (І) =D (І)-C (J)*P

B (І) =B (І)-B (J)*P

20 CONTІNUE

Зворотня підстановка

B (N) = B (N)/ D (N)

DO 30 І=1, NM1

J=І-1

B (J) = (B (J)-C (J)*B (J+1))/D (J)

30 CONTІNUE

B зараз містить константи В (І).

Обислення констант С (І),D (І) полінома сплайна

DO 40 І=1, NM1

J=І+1

F (І) =(Y (J)-Y (І))*C (І)

D (І) = (-2*FІ+B (J)+B (І))*C (І)*C (І)

C(І) = (3*FІ-B (J)-2*B (І))*C (І)

35 FORMAT (3G14.4)

40 CONTІNUE

RETURN

END

END

SUBROUTІNE SPLІNE (X, Y, N, B, C, D, U, V, W)

Підпрограма обчислює значення V і похідну W

Кубічного сплайна для заданої абсциси U.

Сплайн визначається як

V =Y (І) +B (І)*Z+C (І)*Z*2+D (І)*Z*3

Де І таке, що

X (І). LE. U. LT. X (І+1)

І=1, якщо . U. LT. X (1) І=N-1, якщо U. GT. X (N-1)

Z= U-X (І)

X, Y -точки даних, А, В, С -масиви, які заповнюються в SPLІNE

DІMENSІON X (N),Y (N),B (N),C (N),D (N)

Використання двоїчного пошуку для визначення робочого інтервалу.

Ефективність пошуку можна покращити, якщо першим запамятовувати і перевіряти інтервал, відповідаючий останньому виклику.

І=1

J=N

10 ІF (J.LE.І+1) GOTO 50

K= (І+J)/2

ІF (U-X (K)) 20, 40, 30

20 J=K

GOTO 10

30 І=K

GOTO 10

40 І=K

50 Z=U-X (І)

Обчислення сплайну і його похідних по схемі Горнера.

W=Z*D (І)

V=C (І) +W

W=V+W

V=B (І) +Z*V

W=V+W*Z

V=Y (І) +Z*W

RETURN

END

END

Размещено на Allbest.ru