Основні способи захисту населення від сучасних засобів ураження

Нормами будівельного проектування сховищ, виходячи з досвіду будівництва, експлуатації та економічності передбачається:

- відстань між нижніми нарами та підлогою 30-40 см;

- відстань між ярусами нар 95 см;

- відстань між верхніми нарами та стелею 50 см;

- розміри нар: довжина 180 см, ширина 55 см;

- розміри місця установки ОПП та ФВА 70x70 см², площа 0,49 м².

- мінімальна висота основного приміщення приймається 180 см (при триярусному розташуванні - 230 см).

- величина захисної товщі типових укриття для особового складу приймається: від гамма-випромінювань в сховищах - 130 см, бліндажах - 90 см,

- глибина котловану не повинна досягати рівня фунтових вод (РГР)- 0,2 м.

Завдання 10: Проведення розрахунково-планувальних робіт для колективної закисної споруди

Вихідні данні: Провести розрахунок об'ємно-планувальних робіт для сховища на 2000 чол. з урахуванням захисту від нейтронної зброї.

Де h - висота сховища для розташування нар в три яруси, 2,3 м;

h₀ - перевищення обвалування над рівнем землі -- 70 см;

h ₃ - прийнята захисна товща грунту --150 см;

РГВ, м - рівень грунтових вод -- 3,2 м.

Визначити:

1. Розмір основного приміщення при двосторонньому розташуванні

нар: ( довжина приміщення - ?, ширина приміщення -?);

2. Глибину котловану;

3. Накреслити схему.

Розв'язок:

1. Визначаємо кількість нар. За умовою завдання нари ро зташовуються у три яруси: 2000:3 = 667. Отже для розташування 2000 чол. необхідно 667 трьох ярусних нар.

2. Нари згідно завдання розташовуються по дві сторони сховища тоді 667:2 = 334 нар з кожної сторони.

3. Визначаємо кількість проходів між нарами 334:2 = 167 проходів4. Накреслимо схему розташування нар та визначимо довжину і ширину основного приміщення за формулами.

Рис.

L = (n₁*b₁) + (n₂*b₂) + (n₃*b₃); м

де, L - довжина основного приміщення, м

n₁ - кількість нар;

n₂ - кількість проходів між стінкою і нарами;

n₃ - кількість проходів між нарами

b₁ - ширина нар, м;

b₂ - відстань між стінками приміщення і нарами, м;

b₃ - ширина проходів між нарами, м;

L = (667*0,55) + (2*0,65) + (167*0.9) = 521,15 м.

В =(n₁*l₁)+(n₂*b₂)+(n₄*b₄),м.

де, В - ширина основного приміщення, м;

n₄ - кількість проходів між рядами нар;

l₁ - довжина нар, м;

b₄ - ширина проходів між рядами нар, м;

В = (3*2.3)+(2 *0,65) + (1*1,2) = 9,4 м.

5. Накреслимо схему і визначимо глибину котловану Н для посадки сховища:

Рис.

Проведеними дослідами встановлено оптимальне з точки зору маскування, перевищення верхньої точки обвалування над рівнем землі:

- для бліндажів та сховищ, які розташовані на відкритій рівнині - не більш 80 см;

- для бліндажів та сховищ, які розташовані в складках рельєфу пересічної та закритої місцевості - до 100 см.

Н=h + h₃ - h₀ = 2.3 + 1,5 - 0,7 = 3,1 м.

де Н - глибина котловану;

h - висота остова сховища (бліндажу);

h₃ - прийнята захисна товща грунту;

h₀ - перевищення обвалування над

РГВ - Н = 3,2 - 3,1 = 0,1 м.

Відповідь: Ширина основного приміщення для сховища на 2000 чол. буде складати 9,4 м., розрахункова довжина дорівнює 521,15 м., глибина котловану 3,1 м., Рівень ґрунтових вод 3,2 м.

Висновок

Під час виконання розрахункової роботи було досліджено радіаційну обстановку внаслідок вибуху на атомній електростанції, хімічну обстановку, а також вияснили основні питання, щодо засобів колективного захисту населення та прийняли об'ємно-планувальне рішення. Для дослідження радіаційної обстановки, ми розв'язали наступні типові задачі:

1. Прогнозування зон радіаційного забруднення території за слідом хмари.

2. Прогнозування дози опромінення на вісі сліду радіаційної хмари .

3. Виявлення радіаційної обстановки за даними розвідки.

4. Визначення зон радіаційного забруднення.

5. Визначення початку (гол.) роботи на забрудненій РР території..

6. Визначення можливої тривалості перебування (роботи) на забрудненій території.

7. Оцінка наслідків ураження радіаційних втрат о/с формувань ЦЗ в результаті зовнішнього опромінення при перебуванні на забрудненій місцевості.

Існує нагальна необхідність докорінно змінити ставлення до системи прогнозування. Всі мають чітко усвідомити, що прогноз - це основа прийняття рішення. Чим вище вірогідність передбачень, тим вірніше рішення, тим конкретніша і цілеспрямована робота.

Список використаних джерел

1.Дідик А. Т. Захист населення при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах. - Запоріжжя. ЗНУ, 2005.

2.Стеблюк М.І. Цивільна оборона: Підручник. - К.: Знання, 2006. - 487с.

3.Депутат О. П., Коваленко І. В., Мужик І. С. Цивільна оборона/ За редакцією B.C. Франка. Підручник. 2-ге вид., доп. - Львів: Афіша, 2001.

4.Шульгін В. Н. Інженерний захист населення і територій у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу: підручник. Видавництво: Ділова книга, 2010.

5.Стеблюк М. І. Цивільна оборона: Підручник.-2-е вид., переробл. і доп..-К: Знання-Прес, 2003.

Размещено на Allbest.ru