Лазнево-пральне обслуговування особового складу Збройних Сил України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Організація миття особового складу військової частини

2. Розрахунок річної потреби мила та лазневих поясів для забезпечення особового складу

3. Організація прання речового майна

4. Розрахунок кількості речового майна військової частини, яке потребує прання протягом року

5. Розрахунок річної потреби миючих матеріалів для прання речового майна

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

Лазнево-пральне обслуговування необхідне для задоволення побутових потреб військовослужбовців Збройних Сил і має за мету підтримання чистоти тіла та білизни, запобігання розвитку шкіряних захворювань.

Купання в лазні життєво необхідне для тіла людини, це допомагає змити весь бруд, пил, також очистити легені від накопиченого за день пилу.

Для змивання бруду зі шкіри необхідно, щоб температура води сягала 30 -350С, саме при такій температурі і використанні мила весь пил, бруд і жир повністю змивається з тіла.

В результаті купання в лазні, або простого миття під душем поновлюється нормальна функція шкіри, покращується самопочуття людини і її працездатність, крім того, при помивці з поверхні тіла разом з брудом змивається велика кількість мікроорганізмів, серед яких можуть бути і хвороботворні. Періодичне очищення шкіри від хвороботворних мікроорганізмів веде до різкого зменшення різних шкіряних захворювань і запобігає розповсюдженню епідемічних захворювань.

Збереження обмундирування і охайний вигляд військовослужбовця досягаються не тільки правильним припасуванням і бережливим доглядом за обмундируванням, але й своєчасним його пранням і ремонтом. Пил і бруд не тільки погано впливають на обмундирування, білизну (скорочують терміни носіння), але й зменшують теплові властивості і повітряпроникність одягу, тим самим негативно діють на здоров'я військовослужбовців.

Лазнево-пральне обслуговування, яке проводиться систематично і правильно має велике значення для збереження здоров'я військовослужбовців, тим самим сприяє покращенню морального стану і підвищенню боєздатності військ.

Лазнево-пральне обслуговування особового складу Збройних Сил України у мирний час включає:

- організацію регулярного щотижневого миття в лазні військовослужбовців строкової військової служби, військовослужбовців рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом і проживають у казармах або казармах поліпшеного типу, курсантів військових навчальних закладів, військових ліцеїстів, військовозобов'язаних запасу, призваних на навчальні та спеціальні збори, а також осіб з числа цивільної молоді під час складання вступних іспитів до військових навчальних закладів з обов'язковою заміною натільної і постільної білизни та рушників;

- прання натільної та постільної білизни, рушників, санітарно-господарського та іншого майна (крім шкарпеток);

- ремонт натільної та постільної білизни;

- хімічне чищення та підфарбування обмундирування, ковдр і спецодягу;

- дезінфекцію обмундирування і постільних речей;

- забезпечення милом, пральним порошком, кальцинованою содою та іншими миючими засобами для лазнево-пральних, санітарно-гігієнічних та туалетних потреб згідно з встановленими нормами;

- забезпечення лазнево-пральним обладнанням і запасними частинами до нього, інвентарем та іншими експлуатаційними матеріалами, коштами на оплату послуг з лазнево-прального обслуговування;

- керівництво виробничо-господарською діяльністю лазнево-пральних комбінатів, контроль за їх утриманням і роботою.[3, п. 1.3].

Економічна ефективність виражається у тому, що лазнево-пральне обслуговування надається як безкоштовно так і за плату.

Лазнево-пральні послуги надаються безкоштовно:

- військовослужбовцям строкової військової служби та військово-службовцям рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом і проживають у казармах або казармах поліпшеного типу побудованих у 2004 - 2005 роках;

- курсантам військових навчальних закладів;

- особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, у період їх перебування на лікуванні або обстеженні у лікувальних закладах Міністерства оборони України, а також під час проходження служби у складі Миротворчих Сил;

- військовозобов'язаним запасу, призваним на навчальні та спеціальні збори [3, п.1.4].

Лазнево-пральні послуги надаються за плату :

- особам з числа цивільної молоді під час складання вступних іспитів до військових навчальних закладів;

- офіцерам, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям, рядового, сержантського, старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом і проживають поза казармами, та членам їхніх сімей у закритих гарнізонах[3, п.1.5].

Забезпечення якісного лазнево-прального обслуговування є однією з основних задач речової служби, так як воно безпосередньо впливає на стан здоров'я військовослужбовців та боєготовність підрозділів як у мирний так і у воєнний час.

1. Організація миття особового складу військової частини

Відповідно до «Положення про лазнево-пральне обслуговування особового складу Збройних Сил України на мирний час» затвердженого наказом Міністра оборони №402 від 11 липня 2006 року, лазнево-пральне обслуговування особового складу Збройних Сил України у мирний час включає:

1) організацію регулярного щотижневого миття в лазні військовослужбовців строкової військової служби, військовослужбовців рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом І проживають у казармах або казармах поліпшеного типу, курсантів військових навчальних закладів, військових ліцеїстів, військовозобов'язаних запасу, призваних на навчальні та спеціальні збори, а також осіб з числа цивільної молоді під час складання вступних іспитів до військових навчальних закладів з обов'язковою заміною натільної і постільної білизни та рушників. В зимову пору року тепла білизна замінюється один раз на два тижні. Гігієнічне миття частіше одного разу на тиждень проводиться за висновком лікаря та за рішенням командира військової частини. Кухарі і пекарі миються у лазні щоденно, заміна натільної білизни для них проводиться не менш як два рази на тиждень, а спеціального одягу -- в міру забруднення. Механіки-водії (водії) та інші солдати і сержанти, які пов'язані з обслуговуванням бойової та іншої техніки, приймають душ по мірі необхідності, для чого в парках, казармах обладнуються спеціальні місця;

2) прання натільної та постільної білизни, рушників, санітарно-господарського та іншого майна (крім шкарпеток, томущо їх прання військовослужбовцями строкової військової служби здійснюється самостійно);

3) ремонт натільної та постільної білизни;

4) хімічне чищення та підфарбування обмундирування, ковдр і спецодягу;

5) дезінфекцію обмундирування і постільних речей;

6) забезпечення милом, пральним порошком, кальцинованою содою та іншими миючими засобами для лазнево-пральих, санітарно-гігієнічнмх та туалетних потреб згідно з встановленими нормами;

7) забезпечення лазнево-пральним обладнанням і запасними частинами до нього, інвентарем та іншими експлуатаційними матеріалами, коштами на оплату послуг з лазнево-прального обслуговування;

8) керівництво виробничо-господарською діяльністю лазнево-пральних комбінатів, контроль за їх утриманням і роботою[4, п.1.3].

Військові частини організовують лазнево-пральне обслуговування військовослужбовців у бюджетних (військових) лазнях та пральнях, державних підприємствах Міністерства оборони України - комбінатах побутового обслуговування та лазнево-пральних комбінатах Міністерства оборони України, які утримуються на самоокупності, пральних пунктах військових частин, а також у місцевих цивільних лазнях і пральнях.

Організація лазнево-прального обслуговування особового складу і керівництво ним здійснюється:

- у Збройних Силах України - Центральним управлінням речового забезпечення тилу Головного управління логістики Командування сил підтримки Збройних Сил України;

- у видах Збройних Сил України - речовою службою виду Збройних Сил;

- в об'єднаннях - начальниками речових служб об'єднань;

- у з'єднаннях (військових частинах) - заступниками командирів з'єднань (військових частин) з тилу;

- на берегових (плавучих) базах - командирами берегових (плавучих) баз;

- на кораблях - помічниками командирів кораблів з постачання;

- в установах - помічниками установ з матеріально-технічного забезпечення.

Забезпечення лазнево-пральним обладнанням, майном та матеріалами здійснюється у централізованому порядку Центральним управлінням речового забезпечення тилу Головного управління логістики Командування сил підтримки Збройних Сил України через центри забезпечення речовим майном.

Підставою для визначення потреб лазнево-прального майна, матеріалів та їх витребування є:

- чисельність особового складу військової частини, який має право на лазнево-пральне обслуговування;

- штатна кількість ліжок у лікувальних закладах;

- норми забезпечення миючими матеріалами;

- наявність матеріалів та майна у військових частинах (з'єднаннях) і на речових базах (складах).

Забезпечення лазнево-пральним обладнанням та матеріалами здійснюється за планами постачання.

Постачання устаткуванням та інвентарем, які заготовляються централізованим порядком, здійснюється довольчим органом за заявкою військової частини.

Якщо лазня або пральня військової частини має велику пропускну здатність, то з дозволу начальника гарнізону вони можуть використовуватися для обслуговування інших частин гарнізону. Забезпечення таких підприємств паливом та іншими комунальними послугами проводиться порядком, який визначається заступником начальника гарнізону з тилу.

Чисельність обслуговуючого персоналу таких закладів установлюється штатним розкладом, затвердженим начальником речової служби оперативного командування. Штатні розклади реєструються щорічно в речовій службі оперативного командування.

Військові лазні і пральні за організацією та характером своєї фінансово-господарської діяльності підрозділяються на:

1. Бюджетні - які утримуються за рахунок асигнувань по кошторису Міністерства оборони.

2. Не бюджетні - які утримуються на самоокупності - за рахунок коштів, одержаних від військових частин за надані послуги.

Військова лазня і пральня знаходиться у віданні заступника командира частини з тилу, який керує ними через начальника речової служби частини і повністю відповідає за їх стан, своєчасний ремонт та роботу.

Будівництво нової лазні і пральні військовою частиною здійснюється з дозволу командуючого військами оперативного командування.

За справний стан і правильну експлуатацію споруд лазень і пралень, їх комунального і технологічного обладнання, стан техніки безпеки та виконання правил протипожежної безпеки, за санітарний стан приміщень та обладнання несуть відповідальність керівники лазнево-пральних підприємств, а на лазнево-пральних комбінатах при військових частинах -заступники командирів військових частин з тилу і начальники речових служб.

Контроль за протипожежним станом гарнізонних лазень і пралень, справним станом пожежного інвентарю здійснюється начальником протипожежної служби гарнізону.

Попереджувальний і поточний санітарний нагляд за організацією лазнево-прального обслуговування особового складу здійснюється територіальними закладами державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства оборони України, медичний контроль за лазнево-пральним обслуговуванням у стаціонарних і польових умовах здійснюється медичною службою частини.

Лазні, що утримуються в військових частинах підрозділяються на:

а) лазні пропускного типу, які мають спеціальне планування приміщень і, як правило, обладнуються душовими приборами і дезінфекційними камерами, призначені не тільки для помивки особового складу, але й для дезинфекції обмундирування, білизни і постільних речей;

б) лазні непропускного типу, які призначені для гігієнічної помивки людей.

При влаштуванні і обладнанні військової лазні необхідно дотримуватися принципу пропускної системи, при якій люди не повертаються в приміщення де роздяглися.

Лазні повинні будуватися згідно типових проектів і мати наступні приміщення: для роздягання, для одягання, для миття, парильне, приміщення для чистої та брудної білизни, дезкамеру, туалет.

Приміщення для роздягання та одягання обладнуються шафами відкритого типу і лавами на 3-4 чоловіки. Між лавами залишаються проходи шириною не менше 1 м, а головний прохід шириною 1,25-1,5 метра. Кількість місць для роздягання вдвічі більше кількості душових сіток.

Перед входом до відділення для помивки обладнується місце чергового фельдшера (санінструктора).

В приміщенні для помивки обладнуються окремі кабіни з душовими сітками і індивідуальним включенням води.

Миття у лазні військовослужбовців строкової військової служби, курсантів військових навчальних закладів, військовозобов'язаних, призваних на навчання та спеціальні збори здійснюється щотижневе з обов'язковою одночасною заміною комплекту білизни, до якого входять: натільна білизна, тепла білизна (зимою), два простирадла, наволочка подушкова верхня, рушники.

Миття у лазні військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом і проживають у казармах або казармах поліпшеного типу, здійснюється за їх бажанням щотижневе у визначений згідно з графіком миття час у військових лазнях.

Гігієнічне миття частіше одного разу на тиждень здійснюється за висновком лікаря і рішенням командира військової частини.

Механіки-водії (водії) та інші військовослужбовці, які зв'язані з обслуговуванням і експлуатацією бойової та іншої техніки, приймають душ по необхідності, для чого в парках, пунктах технічного обслуговування, казармах обладнуються душові.

Генерали, адмірали, офіцери, прапорщики, військовослужбовці за контрактом, робітники, службовці і члени їх родин при відсутності в пунктах розташування військової частини місцевих комунальних лазнево-пральних підприємств можуть користуватися військовими лазнями і пральнями за плату. Порядок і вартість обслуговування установлює заступник начальника гарнізону з тилу.

Особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, та працівники Збройних Сил України, члени їхніх сімей у разі відсутності у пунктах розташування військової частини місцевих комунальних лазнево-пральних підприємств (організацій) можуть користуватись військовими лазнями та пральнями за плату. Умови користування комунальними і відомчими лазнями-пральнями установлюються старшими з тилу гарнізону за узгодженням з місцевими органами. Оплата витрат за послуги, які надаються комунальними і відомчими підприємствами, проводиться за рахунок коштів, що відпускаються військовим частинам на лазнево-пральні витрати. Розрахунки військових частин з комунальними і відомчими підприємствами за лазнево-пральні послуги здійснюються згідно з інструкцією Держбанку про безготівкові розрахунки за цінами, установленими місцевими органами згідно рахунків, які пред'являються підприємствами за виконані роботи. В рахунках, що виписуються за помивку особового складу, вказувати чисельність військовослужбовців категорично заборонено. Рахунки необхідно оформляти виходячи з погодинної оплати лазні, але розраховувати таким чином, щоб вартість помивки не перевищувала середніх існуючих цін на ці потреби. Конкретні умови і забов'язання установлюються договорами, які укладаються військовими частинами з місцевими органами комунального господарства або безпосередньо з лазнево-пральними підприємствами.

Організуючи помивку особового складу, начальник речової служби повинен: уточнити кількість військовослужбовців в підрозділах і підготувати роздавальні відомості (накладні) на видачу мила; проконтролювати готовність до видачі натільної і постільної білизни; перевірити готовність лазні до помивки особового складу; разом з штабом і лікарем частини скласти графік помивки особового складу; забезпечити його виконання. Підготовити проект наказу про помивку особового складу. Його підписує начальник штабу частини. Через чергового частини він доводиться до заступників командира частини і командирів підрозділів під розпис.

В наказі відмічається:

- день і час помивки кожного підрозділу;

- черговий лазні і підрозділ, від якого він призначається;

- робітники лазні і підрозділ, від якого вони призначаються;

- черговий фельдшер (санінструктор);

- транспорт, який виділяється для підвозу чистої білизни в лазню;

- час доповіді командирами підрозділів про проведення помивки особового складу.

На підставі наказу по частині командир підрозділу, від якого належить виділити наряд, призначає чергового і робітників лазні в кількості 2-5 чоловік (в залежності від площі лазні), про що оповіщає чергового частини.

Напередодні помивки наряд лазні в призначений час прибуває на інструктаж до начальника речової служби.

Особовий склад підрозділів повинен прибувати в лазню організовано на чолі із старшиною підрозділу. Військовослужбовці, що прибувають самостійно в лазню не допускаються і заміна білизни їм не проводиться.

Особи, які знаходилися в наряді або були відсутні з інших причин, а також ті, що повернулися з відрядження і відпусток, напровляються в лазню старшиною роти в інший час під командою старшого із числа сержантів.

Особовий склад підрозділів повинен прибувати в лазню організовано на чолі із старшиною підрозділу. Військовослужбовці, що прибувають самостійно в лазню не допускаються і заміна білизни їм не проводиться.

Особи, які знаходилися в наряді або були відсутні з інших причин, а також ті, що повернулися з відрядження і відпусток, напровляються в лазню старшиною роти в інший час під командою старшого із числа сержантів.

Помивка хворих, що знаходяться на лікуванні в лікувальних закладах і заміна їм білизни проводиться згідно з медичними показниками, але не менше одного разу на тиждень. При знаходженні хворих в лікувальному закладі їм видається госпітальна білизна, а особиста білизна після прання зберігається разом з обмундируванням. Постільні речі в лікувальних закладах замінюються одночасно з помивкою хворих.

Заарештовані направляються в лазні окремо, в спеціально відведений для цього час, як правило, після помивки всього особового складу військової частини.

Перед відправкою підрозділів військових частин і окремих команд в навчальні центри, на полігони, господарські роботи та в інших випадках, що зв'язані з відривом особового складу, проводиться помивка зі зміною натільної білизни і медичний огляд з записом в супроводжувальні (посвідку про відрядження) документи.

Одночасно в лазню на весь особовий склад доставляється чиста натільна білизна, лазневі рушники і онучі, які видаються військовослужбовцям після закінчення помивки. Видавати солдатам і сержантам білизну до помивки забороняється. Білизна зі складу частини або із пральні повинна доставлятись в лазню упакованою в чисту тару. Відповідальність за доставку в лазню чистої і справної білизи та її видачу підрозділам несуть начальник речового складу і старшина підрозділу.

Перед початком помивки для підтримання чистоти та нагріву підлоги проходи у відділенні для помивки поливають гарячою водою.

По команді чергового старшина підрозділу заводить особовий склад в лазню.

У залежності від пропускної спроможності лазні одночасно здійснюється миття особового складу одного або кількох підрозділів.

Тривалість одного миття в лазні - 45 хвилин, перерва між змінами - ЗО хвилин, температура гарячої води у мийному відділі - 65 градусів. Перед кожною наступною зміною підрозділів лазня ретельно прибирається та проводиться дезінфекція приміщень і обладнання силами чергового наряду. Для збору мочалок при виході із відділення для помивки установлюється металевий бак, наповнений 3% розчином карболової кислоти з написом «Дезрозчин». В цьому розчині мочалки дезінфікуються протягом 30 хвилин, після чого підлягають 3-разовому ошпарюванню окропом, прополіскують в теплій воді і просушують.

Для збору залишків мила після миття біля виходу з приміщення для помивки установлюється ящик (таз) з написом «Для залишків мила».

Підлога в проходах роздягальних (одягальних) приміщень та в душових кабінах облаштовується гумовими килимками (доріжками). Підлогу в приміщеннях для роздягання та одягання підмітають і витирають вологою ганчіркою, а лави витирають ганчірками, змоченими дезінфікуючим розчином. Лави та підлогу приміщення для миття обливають гарячою водою. Крім щоденного прибирання, один раз на тиждень проводиться генеральне прибирання з дезінфекцією.

Нагляд за дотриманням порядку у лазні, а також за прибиранням і дезінфекцією приміщень здійснюють черговий лазні, який призначається з числа сержантів, та фельдшер (санітар-інструктор).

При роздяганні особового складу верхній одяг вішається на вішалки, обмундирування охайно складається на лаві. Брудна натільна білизна і онучі здаються у спеціально відведеному місці особі призначеній старшиною, про що робиться відмітка в списку підрозділу, а після миття одержує чисті рушники та комплект чистої натільної білизни.

Для чистої та брудної білизни в лазні повинні бути відведені ізольовані кімнати. Збирання і зберігання чистої і брудної білизни в одній кімнаті забороняється.

Підрозділи здають до пральні брудну натільну, теплу, постільну білизну та рушники у день їх заміни:

у військових частинах, які мають свої пральні, -- безпосередньо у ці пральні;

у військових частинах, які обслуговуються гарнізонними, комунальними пральнями та пральнями інших центральних органів виконавчої влади і організацій, - на речовий склад військової частини не пізніше наступного дня після миття особового складу у лазні. Білизна здається до пральні розсортованою попредметно. Щоб уникнути знеособлення білизни, її таврують відповідно до порядку, встановленого Інструкцією з таврування предметів речового майна.

Транспортування чистої білизни з пральні у військову частину і доставка її у лазню, а також транспортування білизни у пральню повинно здійснюватися у тарі.

Здавати білизну на прання місцевому населенню забороняється.

При прийманні білизни для прання та одержанні її після прання необхідно пересвідчитись у тому, що вона стандартна, повномірна та протаврована.

При одержанні білизни з пральні перевіряється належність білизни даній частині (за тавруванням), її кількість, якість прання та ремонту.

Заміна білизни відмічається у книзі обліку миття і видачі білизни особовому складу у лазні.

Білизна інфекційних хворих повинна привозитися до пральні у спеціальній тарі, заздалегідь замоченою у дезінфекційних розчинах.

Перед пранням вона підлягає кип'ятінню у дезінфекційних бучильниках.

Постільна білизна у лікувальних закладах замінюється одночасно з миттям хворих. Накопичення брудної білизни на складах лікувальних установ забороняється.

Брудна білизна лікувальної установи до здачі у пральню повинна зберігатися на речовому складі лікувальної установи в ящиках, оббитих оцинкованим залізом. Після здачі білизни у пральню ящики обробляються дезінфікуючим розчином.

В приміщенні для роздягання обладнується місце для чергового фельдшера (стіл, або тумбочка, стілець). Санінструктор повинен мати з собою сумку санінструктора для надання медичної допомоги і журнал обліку тілесних оглядів.

З метою попередження педикульозу (вшивості) в підрозділах перед помивкою в лазні лікарем (санінструктором) проводиться огляд військовослужбовців, під час яких ретельно перевіряються частини тіла покриті волоссям, а також можливі місця знаходження вошей на білизні і обмундируванні (комірцях, поясах кальсон, вподовж швів). Проводиться також огляд постільних речей.

Помивка особового складу, яка супроводжується додатковою обробкою шкіри людини спеціальними розчинами, спеціальною обробкою одягу, постільних речей, меблів та приміщень називається санітарною обробкою. Санітарна обробка може бути повною і неповною.

Неповна включає помивку людей, дезінфекцію одягу, заміну натільної і постільної білизни. Повна обробка, крім того, включає дезінфекцію постільних речей, ліжок, меблів та приміщень. Санітарна обробка проводиться за розпорядженням командира частини (при виникненні заразних захворювань, педикульозу та в інших випадках) медичною службою разом з речовою службою.

Постільні речі, обмундирування та інші речі піддаються обробці в дезінфекційних камерах, а при відсутності такої можливості - обробці дезінфекційними засобами.

Натільна і постільна білизна замочується в 0,15% водній емульсії карбофосу або 0,5% водному розчині метилацетофосу протягом 20-30 хв., після чого воно віджимається, прополіскується в теплій воді і переться звичайним способом.

Обмундирування, матраци, ковдри, подушки окроплюють одним із вищеназваних препаратів і ретельно провітрюють на відкритому повітрі до зникнення запаху.

Для обробки постільних речей та обмундирування використовують 10% дусту ДДТ, який розтрушують на білизну, одяг, головні убори та інші речі з внутрішньої сторони.

Оброблені речі складають в цупкий мішок на 2-3 години, після чого їх витріпують, а натільну білизну - перуть.

Приміщення та предмети обстановки окроплюють 0,5% дустом ДДТ з розрахунку 10-15 г на 1 м2 поверхні, що підлягає обробці. Дезінсекцію приміщень проводять при відкритих кватирках і вікнах. Після дезінсекції приміщення провітрюють протягом 2-3 годин, потім в них проводять вологе прибирання.

Весь особовий склад, у якого виявлено педикульоз, піддається позачерговій помивці в лазні зі зміною постільної білизни і дезінфекцією обмундирування і постільних речей.

Білизна цього підрозділу в лазнево-пральному комбінаті повинна зберігатися окремо, оброблюється в першу чергу, піддається кіп'ятінню. При наявності епідемічних показників (є випадки захворювання сипним тифом та ін.) організується імпрегнація (просочування) білизни 1% емульсією ДДТ або 0,15% водною емульсією карбофосу (витрати емульсії 1,7-0,8 л. на комплект білизни, час імпрегнації - 5 хвилин).

Імпрегноване майно зберігає інсекцидні властивості до 16 діб, після прання ці властивості зникають.

Дезінфекційними засобами і препаратами для обробки білизни, обмундирування, постільних речей, а також приміщень і інвентаря лазнево-пральних підприємств забезпечує медична служба за заявками речової служби.

Препарати, що використовуються для боротьби з педикульозом в робочих концентраціях не шкідливі для персоналу і тих кого обробляють. Але технічні препарати та нерозведені концентрати можуть бути токсичними, тому при роботі з ними необхідно вжити запобіжних заходів.

В приміщенні для роздягання черговий санінстуктор проводить тілесний огляд особового складу з метою виявлення у солдат та сержантів педикульозу, шкіряних захворювань, а також спостереження за виконанням ними правил особистої гігієни. При необхідності він надає першу медичну допомогу.

В приміщенні для роздягання солдати і сержанти одержують мило, продезинфіковані мочалки і проходять у відділення для помивки.

Час перебування у відділенні для помивки при гігієнічній помивці не повинен перевищувати 20-25 хвилин. Мочалки - це інвентар військової лазні, тому зберігаються і видаються особовому складу в лазні. При закріпленні мочалок за кожним солдатом вони зберігаються в сушарнях або в кімнатах для зберігання майна роти.

При помивці в комунальних лазнях мочалки доставляються в лазню підрозділами військових частин по кількості військовослужбовців. Після закінчення помивки мочалки дезінфікуються і повертаються в підрозділи.

Під час помивки особового складу черговий лазні і старшина підрозділу слідкують за дотриманням дисципліни та порядку.

Після закінчення помивки солдати і сержанти складають мочалки і залишки мила в спеціально відведених місцях і організовано виходять з відділення.

В приміщенні для одягання вони одержують чисту натільну (а в зимовий час і теплу) білизну, онучі, лазневий рушник і ідуть до тих місць, де вони роздяглися. Використавши рушник для витирання тіла, військовослужбовці одягаються, здають лазневі рушники і виходять із лазні.

Старшина підрозділу контролює порядок видачі білизни, веде облік відвідування особовим складом лазні і заміни йому натільної білизни в спеціально заведеній книзі обліку відвідування лазні, видачі мила і заміни білизни.

Після кожної зміни мочалки піддаються дезінфекції кип'ятінням в спеціальних баках протягом 30 хвилин або замочуванням в дезрозчинах (1% розчин лізолу або 1% розчин хлораміну). Мочалки після дезінфекції розвішуються на спеціальній вішалці.

Залишки мила, зібрані в лазні після помивки, оформляються актом ф. 11, на підставі якого оприбутковуються в книгах обліку речової служби і склада, а по накладній ф. 2 передаються в пральню або солдатський комбінат побутового обслуговування і використовуються для прання білизни і спецодягу. В звітний період мило враховується в донесенні про економічну роботу по службі.

Контроль за повнотою охвату помивкою особового складу підрозділу покладається на командира підрозділу.

Інвентар для прибирання необхідно регулярно дезінфікувати і зберігати в спеціально відведених приміщеннях (шафах), які дезінфікуються одночасно з інвентарем для прибирання.

Перед кожною зміною проводиться ретельне прибирання лазні силами чергового наряду. Підлога у приміщенні для роздягання підмітається і витирається вологими ганчірками, а лави - ганчірками, зволоженими дезінфікуючим розчином (1% розчинами хлораміну або ДТС ГК).

У відділенні для помивки лави і підлога обливаються гарячою водою. Чергова зміна військовослужбовців запускається в лазню тільки після виходу попередньої зміни і після закінчення прибирання лазні. В дні помивки особового складу в казармах проводиться прибирання з витріпуванням постільних речей.

Заміна постільної білизни проводиться в день помивки вранці після підйому або в вечірні години перед відбоєм з таким розрахунком, щоб ліжка не залишалися незаправленими протягом дня.

В кожній лазні вивішується дошка з необхідною документацією на якій повинні бути обов'язки чергового і робітників лазні, санінструктора, правила користування лазнею, правила техніки безпеки та інші документи затверджені командиром частини.

Черговий лазні повинен мати на лівому рукаві пов'язку із блакитної тканини з написом «Черговий лазні» (довжина пов'язки 30-40 см, ширина - 10 см, як визначено тимчасовим СВС). У чергового лазні повинні бути: інструкція черговому лазні, графік помивки підрозділів і добового наряду, опис майна та обладнання, інструкція щодо заходів пожежної безпеки, книга обліку помивки підрозділів частини.

2. Розрахунок річної потреби мила та лазневих поясів для забезпечення особового складу

Мило для туалетних потреб і миття в лазні військовослужбовцям строкової служби та тим, які проходять службу за контрактом на посадах солдатів і матросів, сержантів і старшин, що проживають у казармі, офіцерам і прапорщикам, які виконують місію у складі Миротворчих Сил видасться на руки на наступний місяць під розпис у книзі обліку миття особового складу і видачі мила.

Видача мила особовому складу проводиться згідно норми № 65 - наказу Міністра оборони України від 31.01.2006 року №45 з розрахунку 200 г на туалетні потреби і 100 г. на миття в лазні.

Туалетне мило з розфасовкою 100 г. видасться 01, 11, 21 числа кожного місяця з обов'язковим розписом військовослужбовців у книзі обліку видачі мила, миття в лазні та заміни білизни.

Крім того, на санітарно-гігієнічні потреби видасться господарське мило з розрахунку по 100 г. на одну особу таким категоріям військовослужбовцям:

кухарям і пекарям військових частин та ВВНЗ;

підсобним працівникам солдатських і курсантських їдалень;

фахівцям військових частин, які задіяні на роботах із забрудненням.

На туалетні потреби та миття в лазні видається мило туалетне, на санітарно-гігієнічні потреби -- мило господарське. У разі відсутності мила туалетного дозволяється заміняти його милом господарським і навпаки

Мило, призначене для санітарно-гігієнічних потреб, кухарям, пекарям, медичним працівникам та іншим фахівцям видасться для рукомийників у місця загального користування.

Підрозділи військових частин і окремі команди, які відправляються в довгострокові відрядження та господарські роботи, коштами на лазнево-пральні витрати і миючими матеріалами на час знаходження у відрядженні забезпечуються тими військовими частинами, від яких вони виділені.

Мило для туалетних потреб льотного та інженерно-технічного складу Повітряних Сил видається тільки для їдалень військових частин і на аеродроми до рукомийників, у місцях харчування за фактичною витратою, але не більше встановлених норм.

При переведенні в інші частини окремих військовослужбовців чи окремих груп у речовому атестаті зазначається, до якого терміну вони забезпечені милом. При довгострокових відрядженнях військовослужбовці, що забезпечуються за відповідними нормами, задовольняються милом на весь термін відрядження.

Солдати, матроси, сержанти і старшини строкової служби, які звільняються в запас забезпечуються військовими частинами милом для туалетних потреб і помивки в лазні не менше ніж на 10 діб.

Особи, які призвані до лав Збройних Сил забезпечуються милом для туалетних потреб і помивки в лазні на шлях слідування військовими комісаріатами на місці призову.

Мило для туалетних потреб солдатам, матросам, сержантам і старшинам строкової служби, курсантам військових ВУЗів, ліцеїстам, військовозабов'язаним запасу, які проходять збори видається на руки на місяць вперед за роздавальною відомістю.

В військових госпіталях хворі забезпечуються туалетним милом на 2 тижні вперед.

Мило для помивки в лазні особовому складу видається безпосередньо в лазні на разову помивку згідно існуючих норм, а також за рішенням командира частини може видаватися на руки на місяць вперед.

Для санаторно-курортних установ і дитячих закладів Міністерства оборони України миючі засоби видаються за плату.

Заготівля мила та інших миючих засобів на господарські потреби здійснюється військовими частинами за рахунок коштів, виділених на загальногосподарські потреби, операційних кредитів або накладних витрат.

Миючі засоби, отримані військовими частинами на лазнево-пральні потреби, витрачати на інші потреби забороняється.

Мило для туалетних потреб і миття в лазні військовослужбовцям строкової військової служби та тим, які проходять військову службу за контрактом на посадах солдатів і матросів, сержантів і старшин, що проживають у казармі або казармі поліпшеного типу, офіцерам і прапорщикам, які виконують місію у складі Миротворчих Сил, видається на руки на наступний місяць під підпис у книзі обліку миття особового складу і видачі мила або у роздавальній відомості.

Забезпечення милом для технічних і виробничих потреб (виготовлення емульсій) та видача мила згідно з законодавством України про працю працівникам Збройних Сил України здійснюється Головним речовим управлінням Тилу Міністерства оборони України за плату.

Потреба на поточне забезпечення нараховується за нормою № 65 - наказу Міністра оборони України від 31.01.2006 року № 45, виходячи з кількості військовослужбовців, їх спеціальності та норм забезпечення на місяць.

Потреба мила на наступний рік нараховується за формулою:

Мт = [(Nс.с + Nс.к.к + Nш.л)ЧНт.м + Nс.к Ч Нт1м + Nм.п Ч Н1т.м] Ч Т + Nзб Ч Нт.м Ч t; (1);

Мг = (Nкух + Nп.р + Nфах)ЧНг.м Ч Т; (2);

де:

Мт - мило туалетне, кг;

Мг - мило господарське, кг;

Nс.с - кількість військовослужбовців строкової служби (943 чол.);

Nс.к - кількість військовослужбовців за контрактом, що проживають поза казармою (2863 чол.);

Nс.к.к - кількість військовослужбовців за контрактом, що проживають в казармі (1439 чол.);

Nзб - кількість військовозобов'язаних запасу, призваних на збори (210 чол.);

Nш.л - кількість штатних ліжок в лазареті (9 шт.);

Nм.п - кількість медичних працівників (6 чол.);

Nкух - кількість кухарів (17 чол.);

Nп.р - кількість підсобних робітників їдальні (22 чол.);

Nфах - кількість фахівців, пов'язаних з сильно забруднюючими роботами: механіки, мотористи, водії, екіпажі танків і САУ, робітники майстерень, складів, дезінфектори (837 чол.);

Нт.м - норма забезпечення милом на туалетні потреби та миття в лазні разом (0, 3 кг.);

Нт1.м - норма забезпечення милом на туалетні потреби (0,2 кг.);

Н1т.м - норма забезпечення на сан-гігієнічні потреби ( 0,1 кг.);

Нг.м - норма забезпечення господарським милом (0,1 кг.);

Т - термін, на який ведеться розрахунок потреби мила (12 міс.);

t - тривалість навчального збору (1 міс).

Результати розрахунків зводяться в таблицю 1.

Разрахунок річної загальної потреби в милі туалетному за формулою (1):

Мт = [(943 + 1439 + 9)Ч0,3 + 2863 Ч 0,2 + 6 Ч 0,1] Ч 12 + 210 Ч 0,3 Ч 1;

Мт = 15549 (кг) - загальна потреба туалетного мила на рік.

Разрахунок річної потреби в милі туалетному на туалетні потреби за формулою (1):

Мт = [(943 + 1439 + 9) Ч 0,2 + 2863 Ч 0,2 + 6 Ч 0] Ч 12 + 210 Ч 0,2 Ч 1;

Мт = 12651,6 (кг) - потреба туалетного мила на туалетні потреби на рік

Разрахунок річної потреби в милі туалетному на миття в лазні за формулою (1):

Мт = [(943 + 1439 + 9) Ч 0,1 + 2863 Ч 0 + 6 Ч 0] Ч 12 + 210 Ч 0,1 Ч 1;

Мт = 2890,2 (кг) - загальна потреба туалетного мила на миття в лазні на рік.

Разрахунок річної потреби в милі туалетному на санітарно-гігієнічні потреби за формулою (1):

Мт = 6 Ч 0,1Ч12;

Мт = 7,2 (кг) - потреба мила туалетного на санітарно-гігієнічні потреби на рік.

Разрахунок річної потреби в милі господарському на санітарно-гігієнічні потреби за формулою (2):

Мг = (Nкух + Nп.р + Nфах)ЧНг.м Ч Т;

Мг = (17+ 22 + 837)Ч0,1 Ч 12;

Мг = 1063,2 (кг) - потреба мила господарського на сангігієнічні потреби на рік.

Таблиця 1

Річна потреба в милі (кг)

Миючі засоби	Потреби	Всього
	туалетні	миття в лазні	санітарно-гігієнічні
Мило туалетне	12651,6	2890, 2	7,2	12106,5
Мило господарське	-----	----	1063,2	1075,2

Мочалки (пояси лазневі) видаються на особовий склад за списком із розрахунку - 3 штуки на рік на одного військовослужбовця з утриманням їх в лазні із розрахунку - 3 штуки на одне місце.

У першому випадку мочалки є інвентарем лазні, а тому зберігаються і видаються особовому складу у лазні. Після кожної зміни миття військовослужбовців, мочалки ошпарюються окропом і замочуються в 3 % розчині хлораміну протягом 30 хв., з наступним трикратним ошпарюванням окропом і прополіскуванням. Мочалки можуть і кип'ятитися або автоклавуватися.

Після обробки і сушки мочалки зберігаються у спеціально відведеному місці.

При закріпленні мочалок за кожним військовослужбовцем, після миття вони прополіскуються, ошпарюються окропом, висушуються у сушарнях підрозділів та зберігаються на тильній стороні тумбочки.

3.Організація прання речового майна

Один раз на рік тендерним Комітетом проводиться тендер щодо надання послуг військовим частинам (з'єднанням) з проведення миття особового складу та прання білизни.

Після розгляду тендерною комісією представлених їй документів рядом підприємств та установ, на надання вищевказаних послуг, з підприємствами які виграли тендер, Департамент постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України укладає Договір.

В Договорі вказується, які послуги зобов'язується надати Виконавець, а Замовник прийняти та оплатити надані послуги в кількості, терміни та за якими цінами, згідно з положеннями Договору.

Крім того, вказується порядок надання послуг, які повинні надаватися регулярно і щотижнево. День здачі забрудненого майна Виконавець погоджує з представником військової частини.

Термін надання послуг з прання білизни не повинен перевищувати восьми днів, включаючи день здачі і день видачі білизни.

Асортимент майна, яке поступає для прання, визначають шляхом аналізу роботи існуючих пралень гарнізону. Для цього розраховують відсоткове відношення майна, що надходить до прання на протязі року і по цьому співвідношенню визначають асортимент.

У тих випадках, коли програма визначається виходячи із реальної потреби військ гарнізону, розрахунок асортименту проводиться теоретичним шляхом. Вихідними даними для таких розрахунків є:

чисельність військ гарнізону;

норми постачання;

періодичність прання та маса окремих предметів.

Приймання білизни від військових частин ( установ і закладів), цивільних організацій - масово, від військовослужбовців і цивільного населення - індивідуально проводиться роздільно.

Приймання білизни від військовослужбовців і населення з метою поліпшення обслуговування клієнтів пранням білизни і забезпечення нормального завантаження пральних повинно проводитися:

у приймальному пункті пральні;

у приймальних пунктах, які організовуються в різних місцях міста або населеного пункту;

роз'їзними приймальниками дома.

Здачу білизни для прання в комунальну або гарнізонну пральню здійснює завідуючий складом за накладною, яка виписується в речовій службі військової частини.

Приймання білизни для прання в пральню проводиться із поштучним перерахуванням і зважуванням.

Під час приймання білизни до пральні приймальник
заповнює накладну, або квитанцію (для індивідуальних замовлень) встановленої форми. У цих документах приймальник зобов'язаний зробити відмітки: про стан речей (стара, рвана, зношена та інші); наявності плям на білизні; виду тканин (шерсть, шовк, бавовна); розміри речей (простирадла, дитячі, двоспальні і т. ін.); вид тканин ( махрові, вафельні); кольорі речі (білі, кольорові). За записи у накладній чи квитанції несе відповідальність приймальник пральні.

В накладній вказується найменування предметів, їх кількість, а також вага предметів. Один примірник накладної залишається в пральні, другий з розпискою в прийманні предметів - у завідуючого складом, а третій вкладається в білизну. Здана для прання білизна з обліку частини не списується.

В окремих випадках здача білизни в прання та прийом її з прання оформляється актом, який складається у пральні.

Підрозділи здають для прання брудну білизну в день її зміни:

в військових частинах, що мають свої пральні, - безпосередньо в пральні;

в військових частинах, які обслуговуються гарнізонними і комунальними пральнями, - на речовий склад частини, який потім здає його для прання розсортованим попредметно не пізніше наступного дня після помивки особового складу в лазні. Щоб уникнути знеособлювання білизна повинна бути проклеймована умовними номерами частини і датою видачі в носіння (експлуатацію).

Транспортування чистої білизни із пральні в військову частину і доставка його в лазню, а також транспортування білизни в пральню повинна здійснюватися в спеціальній підписаній («Чиста білизна», «Брудна білизна») тарі.

Під час здачі білизна сортується за асортиментом, кольором і видом тканини, а також за ступенем забрудненості.

Здачу білизни для прання в комунальну або гарнізонну пральню здійснює завідуючий (начальник) складом по рахунку-накладній, яка виписується в 2х екземплярах. В рахунку-накладній указується найменування предметів, їх кількість, а також вага предметів. Один екземпляр рахунка-накладної залишається в пральні, а другий з розписом в прийомі предметів - у начальника складу. Здана для прання білизна з обліку частини не списується. В окремих випадках здача білизни для прання і його приймання оформляється актом, який складається в пральні. Предмети, що потребують капітального і середнього ремонту, а також непридатні при здачі для прання в накладній (акті) вказуються окремо.

Згідно з кількістю випраного майна в пральні виписується рахунок, в якому вказується кількість білизни і вартість прання.

Білизна, в якій виявлені воші, повинні зберігатися окремо і здаватися в пральні окремо і в першу чергу.

Приймання майна для прання в пральнях здійснюється з поштучним прорахунком і зважуванням. Ббілизна без тавра або з тавром, але нечітко позначеним повертається для відновлення. Нестандартні і неповномірні предмети білизни вказуються в накладній. Здача білизни для прання без документальноо оформлення забороняється.

Випрану, але не відремонтовану білизну видавати не дозволяється.

Здавати білизну для прання місцевому населенню додому забороняється.

Обробка білизни в пральнях включає: приймання, сортування, комплектування виробничих партій і мікропартій, прання, віджим, сушку, поточний ремонт білизни, прасування і видачу заказчику.

В пральні повинні бути передбачені: приміщення для брудної білизни, замочування і прання, приміщення для миючих матеріалів, сушильно-прасувальне відділення, приміщення для ремонту, склад для зберігання чистої білизни, душова, слюсарня, канцелярія.

Норми витрат миючих засобів на прання майна визначаються правилами технологічного процесу його обробки. Списання миючих засобів за книгами обліку здійснюється на підставі акта про фактичні витрати, але не вище установлених норм.

Брудна білизна та обмундирування сортуються за кольором (біле, кольорове), видом тканини (бавовняне, шерстяне, напівшерстяне, шовкове, синтетичне) та забрудненням (1,2,3 і 4 ступеню). Ступінь забруднення речового майна характеризується такими показниками:

ступінь - слабо забруднені білизна та обмундирування, які мало були у користуванні, нові речі;

ступінь - середньо забруднена білизна, не затерта, без плям (постільна білизна, особисті рушники і т.д.);

ступінь - сильно забруднена білизна, з плямами, із затертими місцями (побутові забруднення);

ступінь - особливо забруднена білизна з побутовими і виробничими забрудненнями (кухонні рушники, онучі і натільна білизна технічних військових частин).

4. Розрахунок кількості речового майна військової частини, яке потребує прання протягом року

Орієнтовну кількість білизни, яка підлягає пранню протягом року визначають за формулою (3):

Мб = (КсЧН + КлЧН + КкухЧН + Кп.рЧН + КфахЧН + Кх ЧН) Ч12

де:

Мб - кількість білизни, яка підлягає пранню протягом року, кг;

Кс - кількість військовослужбовців строкової служби та військовослужбовців за контрактом, що проживають в казармі (1439 чол.);

Кл - кількість штатних ліжок в медпункті (9 шт.);

Ккух - кількість кухарів (17 чол.);

Кп.р - кількість підсобних робітників їдальні (22 чол.);

Кфах - кількість фахівців, пов'язаних з забруднюючими роботами (837 чол.);

Кх - кількість військовослужбовців строкової служби, що харчуються в їдальні (2863 чол);

Н - об'єм прання білизни на місяць складає:

- на одного військовослужбовців строкової служби та військовослужбовців за контрактом - 9 кг.

Додатково до цієї норми підлягає пранню:

кухарям і пекарям на 1 чоловіка в місяць - 13 кг;

підсобним робітникам солдатських їдалень на 1 робочого в місяць - 1 кг;

госпіталям, військовим лазаретам, медичним пунктам, медичним батальйонам на 1 ліжко в місяць - 17кг;

прання спецодягу для медичних працівників, пов'язаних з обслуговуванням хворих, на 1 медичного працівника в місяць - 2,5кг;

- військово-лікарняним комісіям, санітарно-епідеміологічним лабораторіям, гарнізонним поліклінікам на 1 кабінет в місяць - 5 кг;

- прання кухонної білизни штатних їдалень військових частин і закладів (установ) на 1 особу, що харчуються в місяць - 1,2 кг;

- прання спецодягу ( на кожну штатну посаду, за якою належить для носіння спецодяг) в місяць 1кг.

Розрахунок орієнтованої кількості речового майна військової частини, яке потребує прання протягом року за формулою (3):

Мб = (КсЧН + КлЧН + КкухЧН + Кп.рЧН + КфахЧН + Кх ЧН) Ч12;

Мб = (1439Ч9 + 9Ч17 + 17Ч13 + 22Ч1 + 837Ч1 + 2863 Ч1,2) Ч12;

Мб = (12951 + 153 + 221 + 22 + 837 + 3435,6) Ч12;

Мб = 211435,2 (кг) - орієнтованої кількості речового майна військової частини, яке потребує прання протягом року.

Прання і хімчистка майна, що надходить до центральних речових баз (складів) та речових баз (складів) оперативних командувань від промисловості і забрудненого при переміщенні, оплачується за рахунок коштів, виділених цим установам відповідно до кошторису Міністерства оборони України за відповідними бюджетними програмами, кодами економічної класифікації видатків (статтями кошторису).

5. Розрахунок річної потреби миючих матеріалів для прання речового майна

Миючі засоби на прання білизни і обмундирування відпускаються бюджетним (військовим) лазням і пральням, а також тим, які утримуються на самоокупності з речових складів військових частин, при яких вони утримуються безкоштовно.

Військовим частинам дозволяється витребувати за встановленим порядком пральний порошок для прання верхніх сорочок, шкарпеток та іншого майна в межах установлених норм витрат, за наявності в підрозділах спеціально обладнаних для цього місць.

Норми витрат миючих засобів на прання майна визначаються правилами технологічного процесу його обробки. Списання миючих засобів за книгами обліку здійснюється на підставі акта про фактичні витрати, але не вище установлених норм.

Мило, призначене для санітарно-гігієнічних потреб, кухарям, пекарям, медичним працівникам тощо, видається до рукомийників у місця загального користування.

Розрахунок миючих засобів, необхідних для прання білизни протягом року визначають за формулою(4):

Мм.з = ?Мб Ч Нм.з

де:

Мм.з - кількість миючого засобу, кг.;

Мб - кількість білизни певного ступеня забруднення, яка підлягає пранню протягом року, кг;

Нм.з - норма миючого засобу для прання 1 кг. сухої білизни відповідного ступеня забруднення, кг. (додаток 4, табл.4)

З метою поліпшення якості прання дуже забруднену білизну (2 і 3 ступеня) необхідно відбілювати. Для цього використовують 3% перекис водню (пергідроль), який надходить з промисловості у вигляді концентрованого 30% розчину. Норма витрати 3% перекису водню для відбілювання речового майна складає 30 г. на 1 кг. сухої білизни.

Результати розрахунків зводяться у таблицю 2.

Таблиця 2

Потреба в миючих засобах для прання

Вид білизни	Миючі засоби
	Пральний порошок	Мило	Сода	Пергідроль
Біла білизна	6596,7775	4429,566	4429,35	4221,23
Кольорова білизна	10275,75	1585,08	338,15	1585

Розрахунок річної потреби миючих матеріалів для прання речового майна за формулою (4):

1. Розрахунок, річної потреби прального порошку для прання:

А) білої білизни:

I cтупеня забрудненості: 211435,2 х 0,1х0,036=761,166 (кг)

II ступеня забрудненості: 211435,2 х 0,45х0,04=3805,8336 (кг)

III ступеня забрудненості: 211435,2 х 0,2х0,048=2029,7779 (кг)

Мм.з=761,166 + 3805,8336+ 2029,7779 = 6596,7775 (кг)

Б) кольорової білизни:

II ступеня забрудненості: 211435,2 х 0,15х0,03=9514,584 (кг);

III cтупеня забрудненості: 211435,2 х 0,1х0,036=761,16672 (кг);

Мм.з = 9514,584 +761,16672 =10275,75 (кг).

2. Розрахунок, річної потреби мила для прання:

А) білої білизни:

I ступеня забрудненості: 211435,2 х 0,1х0,024=507,444 (кг);

II ступеня забрудненості: 211435,2 х 0,45х0,027=2568,9376 (кг);

III ступеня забрудненості: 211435,2 х 0,2х0,032=1353,1852 (кг) ;

Мм.з =507,444+ 2568,9376 +1353,1852 =4429,5668(кг);

Б) кольорової білизни:

II ступеня забрудненості: 211435,2х0,15х0,028=887,6498 (кг);

III ступеня забрудненості: 211435,2х0,1х0,033=697,43916 (кг);Мм.з = 887,6498 +697,43916 = 1585,0889(кг);

3. Розрахунок, річної потреби соди для прання:

А) білої білизни:

I ступеня забрудненості: 211435,2 х 0,1х0,024=507,22848 (кг);

II ступеня забрудненості: 211435,2 х 0,45х0,027=2568,9376 (кг);