Обґрунтування альтернативного варіанту методики оцінювання роботи речової служби військової частини ВВ МВС України

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЯ РЕЧОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ

1.1 Складові речового забезпечення

1.2 Порядок речового забезпечення військової частини

1.3 Структура та задачі речової служби військової частини

1.4 Контроль господарчої діяльності речової служби

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СУЧАСНОЇ МЕТОДИКИ ОЦІНЮВАННЯ РЕЧОВОЇ СЛУЖБИ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ

2.1 Методика оцінювання речової служби військової частини ВВ МВС України

2.2 Методика оцінювання речової служби військової частини Збройних Сил МО України

2.3 Варіант діяльності військової частини за певний період по речовій службі

2.4 Основні проблеми та недоліки сучасних методик оцінювання речової служби військової частини ВВ МВС та МО України

РОЗДІЛ 3. ОБҐРУНТУВАННЯ АЛЬТЕРНАТИВНОГО ВАРІАНТУ МЕТОДИКИ ОЦІНЮВАННЯ РОБОТИ РЕЧОВОЇ СЛУЖБИ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ ВВ МВС УКРАЇНИ

3.1 Пропозиції щодо вдосконалення методики оцінювання речової служби

3.2 Проект методики оцінювання речової служби військової частини

ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

ДОДАТКИ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВВ	- внутрішні війська
ВТ	- військовий тил
МВС	- міністерство внутрішніх справ
НРС	- начальник речової служби
РС	- речова служба
ВНЗ	- вищий навчальний заклад
КВВ	- командувач внутрішніми військами
МО	- міністерство оборони
НЗ	- недоторканий запас
ПФ	- підмінний фонд
У	- утиль
КПО	- комбінат побутового обслуговування
ВБН	- відомчі будівельні норми
СРСР	- союз радянських соціалістичних республік
ВМФ	- воєнна морський флот
ДРЗ	- департамент ресурсного забезпечення
СБД	- службово-бойова діяльність
ППД	- пункт постійної дислокації
РРМ	- речова ремонтна майстерня

ВСТУП

Для багатьох людей контроль означає перед усім обмеження, примушення, відсутність самостійності і таке інше - взагалі, все те, що прямо протилежно нашому уявленню про свободу особистості. Внаслідок такого стійкого сприйняття контроль відноситься до числа тих функцій керування, сутність яких розуміється, як правило, невірно.

Процес контролю складається з встановлення стандартів, виміру фактично досягнутих результатів і проведення корегувань в тому випадку, якщо досягнуті результати відрізняються від встановлених стандартів.

Функція контролю - це характеристика керування, яка дозволяє виявити проблеми і скорегувати відповідну діяльність організації до того, як ці проблеми переростуть в кризу.

Однією з важливіших причин необхідності контролю є те, що будь-яка організація безумовно повинна мати здатність своєчасно фіксувати свої помилки і виправляти їх до того, як вони пошкодять досягненню головної мети організації.

Контроль - це критично важлива функція управління. Одна з важливіших особливостей контролю, яку слід враховувати в першу чергу, полягає в тому, що контроль повинен бути всеосяжним. Контроль не може залишатись прерогативою виключно менеджера, призначеного "контролером" і його помічників. Кожен керівник, незалежно від свого рангу, повинен здійснювати контроль як невід'ємну частину своїх посадових обов'язків, навіть якщо йому це ніхто не доручав.

В процедурі контролю є три чітко розділені етапи: розробка стандартів і критеріїв, співставлення з ними реальних результатів і прийняття необхідні корегуючи дії. На кожному етапі реалізується комплекс різних дій.

Перший етап процедури контролю, встановлення стандартів, демонструє, наскільки близько, злиті функції контролю і планування. Цілі, які можуть бути використані в якості стандартів для контролю, відокремлюють дві вельми важливі особливості. Вони характеризуються наявністю часових рамок, в яких повинна бути виконана робота, конкретного критерію, по відношенню до якого можна оцінити ступінь виконання роботи.

Другий етап контролю, співставлення досягнутих результатів з встановленими стандартами полягає в зіставленні реально досягнутих результатів з встановленими стандартами.

Після винесення оцінки процес контролю переходить на третій етап-дій. Менеджер повинен обрати одну з тих ліній поведінки: нічого не робити, усунути недоліки або переглянути стандарти.

Вище були зазначені основні наукові принципи контролю які застосовуються на підприємствах та організаціях.

Далі розглянемо принципи форми і методи контролю які застосовуються у Внутрішніх військах при перевірці господарської діяльності.

Згідно з наказом КВВ МВС України № 72 від 1992 року з метою успішного здійснення господарської діяльності військових частин (з'єднань) має систематично контроль за своєчасним та всебічним їх забезпеченням і законністю витрачання матеріальних засобів та коштів. [14]

Головним завданням контролю господарської діяльності військової частини (з'єднання) є: перевірка правильності та своєчасності виконання законів, постанов Кабінету Міністрів України, наказів Міністра оборони України, статутів, положень, настанов, керівництв та інструкцій з питань ведення військового господарства, охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів, а також надання допомоги посадовим особам у керівництві військовим господарством.

За видами контроль господарської діяльності військової частини і з'єднання може бути попереднім і черговим.

Попередній контроль здійснюється у період, який передує підписанню первинних документів і проведенню запланованих господарських заходів. Його головною метою є запобігання незаконним і недоцільним витратам матеріальних засобів та коштів.

Цей контроль здійснюється кожним командиром (начальником) у межах наданих йому прав.

Черговий контроль здійснюється з метою перевірки законності і доцільності здійснених господарських операцій та господарської діяльності військової частини (з'єднання), виконання природоохоронного законодавств відповідно до завдань контролю господарської діяльності військової частини.

Формами чергового контролю є:

· інвентаризація матеріальних засобів;

· перевірка господарської діяльності;

· документальна ревізія господарської діяльності;

· перевірка виконання природоохоронних заходів.

Контроль господарської діяльності військової частини (з'єднання) здійснюється:

командиром військової частини (з'єднання) - особисто, через уповноважених ним осіб і внутрішню перевірну комісію;

заступниками командира, начальниками служб військової частини (з'єднання) і командирами підрозділів - особисто;

вищими командирами (начальниками) - особисто і через уповноважених ними на це осіб.

Інвентаризація матеріальних засобів у військовій частині (з'єднанні) проводиться як самостійно, так і під час перевірки господарської діяльності і документальної ревізії в строки і в порядку, встановленому спеціальною інструкцією.

Перевірка господарської діяльності військової частини (з'єднання) включає аналіз діяльності служб з матеріального, технічного, медичного, ветеринарного, торговельно-побутового, квартирно-експлуатаційного та інших видів забезпечення військової частини (з'єднання) і дотримання ними законності у витратах матеріальних засобів і коштів.

Перевірки господарської діяльності військової частини (з'єднання) за часом (строками) проведення можуть бути плановими і позаплановими, а за обсягом - повними і неповними (з окремих питань).

Планова перевірка господарської діяльності військової частини (з'єднання) вищими командирами (начальниками) проводиться згідно з планами силами і засобами цих командирів (начальників).

Позапланові перевірки господарської діяльності військової частини (з'єднання) проводяться за рішенням командира військової частини (з'єднання) і вищого командира (начальника) у разі наявності відомостей про зловживання, значних недоліків у діяльності служб, при скаргах військовослужбовців, а також в інших необхідних випадках.

Строки і порядок проведення позапланових перевірок встановлюються особами, які їх призначили.

Планова перевірка господарської діяльності військової частини (з'єднання) внутрішньою перевірною комісією проводиться по всіх службах військової частини (з'єднання) один раз на рік за станом на 1 березня. Якщо вказаний строк перевірки збігається з проведенням документальної ревізії фінансово-господарської діяльності або перевірки, яка проводиться вищим командиром (начальником), внутрішня перевірна комісія бере участь в їх проведенні в обсязі і за планами, які встановлені старшим ревізорської групи (головою комісії).

Документальна ревізія господарської діяльності військової частини (з'єднання) проводиться силами з'єднання та контрольно-ревізійного відділу при МО України.

До контролюючих органів, які мають право проводити перевірку господарської діяльності військової частини у межах визначених їх діяльністю відносяться:

Контрольно-ревізійне управління - у відношенні бюджетних коштів, цільового використання дотацій, субсидій, інших бюджетних асигнувань, коштів позабюджетних фондів, а також належного виконання державних контрактів (основний документ, що регламентує діяльність, - Закон України «ПРО державну контрольно-ревізійну службу» від 26.01.96 р. № 2939-ХП).

РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЯ РЕЧОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ

1.1 Складові речового забезпечення

В сучасних умовах тилове забезпечення військ значно відрізняться від того яким воно було в минулі роки. Достатньо сказати, що при проведенні операції “Буря в пустелі”(Ірако-Кувейтській конфлікт 1995 року) єдиного наступаючого американського військовослужбовця забезпечували три людини з рахунку сил підтримки у тому разі і фахівці служб тилу. Достатньо повне і своєчасне забезпечення сил альянсу всім необхідним дозволило провести військову операцію по визволенню Кувейту цілком успішно з мінімальними втратами і в швидкоплинний термін.

Питання своєчасного і повного забезпечення військ матеріальними засобами, в тому разі і речовим майном завжди були у центрі уваги командирів і начальників всіх ступенів. Кожний офіцер речової служби повинен пам'ятати, що йому доручили одну з найвідповідальніших дільниць роботи по матеріальному забезпеченню військовослужбовців.

Речове забезпечення є важлива складова частина матеріального забезпечення військовослужбовців внутрішніх військ МВС України. І тому його належна організація займає одне з головних місць у задоволені культурних і побутових потреб особового складу і має велике значення для збереження здоров'я і підтримки високого морального стану військовослужбовців. „Організація” - слово французького походження. В смисловому перекладі означає: поладити, улаштувати, привести в сувору систему. Звідси: організувати речове забезпечення - значить - налагодити, привести в сурову систему, що відповідає вимогам керівних документів, речового забезпечення особового складу.

Згідно Положення про забезпечення речовим майном органів внутрішніх справ та внутрішніх військ МВС України, яке наголошено для керівництва наказом МВС України № 1489 від 5.12.2003 року, речове постачання полягає в забезпеченні потреб військовослужбовців внутрішніх військ обмундируванням, взуттям, білизною, спорядженням, тканинами для пошиття форменого одягу, знаками розрізнення, фурнітурою, знаменами, теплими речами, постовим одягом та взуттям, спортивним майном, тканинами та килимовими виробами для експлуатаційних потреб, обозним майном та спорядженням для службових тварин.

Основні складові речового забезпечення:

· забезпечення військовослужбовців речовим майном та постільним приладдям;

· банно-пральне обслуговування особового складу;

· таврування, утримання, експлуатація і ремонт речового майна;

· облік і зберігання речового майна та забезпечення інвентарним майном;

· спеціальна підготовка особового складу речової служби.

Розглянемо більш детально всі складові речового забезпечення та проаналізуємо їх зміст.

Таким чином першою складовою речового забезпечення ми визначили: забезпечення військовослужбовців речовим майном та постільним приладдям. Військовослужбовцям строкової служби видається речове майно в готовому вигляді, в залежності від сезону два рази на рік: по літньому (у квітні - травні) та зимовому (у жовтні - листопаді) планам забезпечення.

У випадку, коли окремі предмети підібрати по розміру не уявляється можливим, проводиться припасування або пошиття обмундирування в ательє або майстернях.

Одночасно з видачею нового обмундирування видаються предмети робочого одягу - куртки і брюки бавовняні.

Робочий одяг використовується при виконанні господарських і будівельних робіт, а також при обслуговуванні техніки і озброєння. Як робочий комплект на 100 % списочної чисельності військовослужбовців строкової служби у підрозділ видаються куртки і брюки бавовняні нові, інші предмети - в межах реальної потреби в них.

Солдати і сержанти строкової служби забезпечуються також рушниками для витирання ніг, приліжковими килимками і підматрацниками. Рушники для витирання ніг видаються за рахунок рушників, що вислужили встановлені терміни носіння. Виготовляються вони розміром не менш ніж 30 х 40 см, і на них наноситься фарбою для клеймування буква “Н”, розміром 30 х 20 мм. Приліжкові килимки виготовляються розміром 50 х 30 см зі списаних ковдр, а підматрацники зі списаних ковдр або плащ-наметів. Виготовлення вказаних предметів в необхідних кількостях здійснюється в майстерні по ремонту речового майна військової частини силами штатних і нештатних майстрових.

Військовослужбовці строкової служби забезпечуються комплектом постільних речей: подушка, наволочка на подушку верхня, два простирадла, матрац, ковдра.

Строки носіння речового майна, яке видається військовослужбовцям строкової служби в особисте користування, а також строки носіння інвентарних речей, рахуються з моменту фактичної видачі їх у носіння.

Після чергової видачі речового майна військовослужбовцям строкової служби всі речі колишньої видачі з минулими термінами носіння здаються на речовий склад військової частини.

Для заміни окремих предметів речового майна, що знаходяться в особистому користуванні солдат і сержантів строкової служби, на час ремонту, а також для видачі їм замість втрачених предметів в кожному підрозділі військової частини створюється за рахунок відремонтованих предметів підмінний фонд літніх і зимових головних уборів, курток польових утеплених, курток, брюк бавовняних і черевиків з високими берцями в розмірі не менше за 15% від чисельності особового складу строкової служби цих підрозділів.

Документальне оформлення видачі речового майна військовослужбовцям строкової служби підрозділів здійснюється в наступному порядку:

оформлення роздавальних відомостей форма № 12 старшинами підрозділів у двох примірниках, на кожний призов окремо;

роздавальні відомості форма № 12 підписуються командиром і старшиною підрозділу;

засвідчення роздавальних відомостей форма № 12 посадовою особою штабу, яка відповідає за облік особового складу;

перевірка правильності оформлення роздавальних відомостей начальником речової служби військової частини;

оформлення накладних-вимог форми з-3 у двох примірниках на відпуск речового майна зі складу частини;

накладні підписуються начальником і діловодом речової служби та реєструються у журналі реєстрації облікових документів форма № 6;

отримання речового майна старшинами підрозділів зі складу та доставка його у підрозділ;

оприбуткування майна по книзі обліку матеріальних цінностей підрозділу форма № 1 - реч.

видача речового майна солдатам і сержантам строкової служби не пізніше, ніж в строк семи днів з моменту отримання його зі складу під розпис військовослужбовців у роздавальної відомості;

здача оформлених перших примірників роздавальних відомостей в речову службу військової частини;

начальник речового складу, після списання по книзі складського обліку запасів форма з-9 речового майна, яке було видано підрозділам, здає накладні-вимоги у діловодство служби під розпис діловода у книзі обліку зданих документів форма № 12 - реч.;

перевірка правильності оформлення роздавальних відомостей діловодом речової служби та підшивка їх разом із накладними-вимогами у справу прибутково-витратних документів. Одночасно робляться зміни у книзі обліку служби форма № 1 (речове майно списується з обліку складу та оприбутковується на облік підрозділів).

Після завершення забезпечення військовослужбовців строкової служби старшини підрозділів вилучають речове майно, яке вислужило встановлений термін носіння, із користування та готують його до здачі на речовий склад для списання.

У встановлений час старшини підрозділів прибувають у речову службу з заявкою, в якій вказується перелік та кількість речового майна для здачі на склад. Начальник речової служби перевіряє заявку з питань:

чи підлягають предмети списанню по закінченню терміна експлуатації?

чи залишається у підрозділі необхідна кількість комплектів підмінного фонду та робочого обмундирування?

чи у достатній кількості виконуються у підрозділі вимоги норми утримання білизни?

На підставі перевіреної заявки, діловод служби виписує накладну-вимогу форми з-3 на здачу речового майна підрозділом на склад, у двох примірниках. Обидва примірники отримує старшина підрозділу під розпис у журналі реєстрації облікових документів форма № 6.

Після здачі речового майна старшина підрозділу, на підставі другого примірника накладної-вимоги списує майно з обліку підрозділу по книзі форми 1-реч. Начальник складу на підставі першого примірника накладної-вимоги оприбутковує речове майно по складу у книзі складського обліку запасів форма з-9 та передає її у діловодство служби. Діловод речової служби на підставі накладної-вимоги форми з-3 списує здане майно з обліку підрозділу та оприбутковує його по обліку діловодства у книзі форма № 1 [7].

Для задоволення побутових потреб військовослужбовців, забезпечення ним нормальних умов виконання службових обов'язків у будь-яких обставинах на постачання військ поступає велика кількість різноманітних предметів речового майна, які відносяться до групи інвентарних речей.

Інвентарні речи мають, як правило, високу вартість, більший ніж предмети особистого користування терміни носіння, вони також потребують особливих умов зберігання та експлуатації.

В зв'язку з цім, речова служба повинна виконувати всі необхідні заходи щодо забезпечення зберігання інвентарних речей, контролю за їх цільовим використанням, своєчасним ремонтом та обслуговуванням.

Усе речове майно по праву використання поділяється на:

- речи особистого користування;

- інвентарні речи.

Інвентарними речами є ті предмети, які відпускаються в інвентар частини і видаються особовому складу в тимчасове індивідуальне або групове користування.

Причетність до інвентарних речей визначається нормами забезпечення.

До інвентарних речей відносяться:

- постільні прилади;

- теплі речі (за винятком предметів особистого користування);

- предмети спорядження;

- предмети постового та спеціального одягу;

- намети;

- спортивне майно та інвентар;

- обладнання і майно для побутових об'єктів (лазень, пралень, ремонтних майстерень та інших);

- предмети обозного майна;

- спорядження для службових собак, тварин;

- печатна, розмножувальна та обчислювальна техніка;

- культурно-просвітнє майно;

- музичні інструменти та інше.

Для задоволення побутових потреб та відпочинку особового складу при розташуванні їх у казармі вони забезпечуються постільним приладами, до яких відносяться:

- матраци ватяні;

- ковдри напівовняні;

- подушки ватяні або пір'яні;

- підодіяльники;

- простирадла;

- наволочки верхні на подушки;

- матраци спеціальні з чохлами.

Матраци виробляються: одинарні, полуторні та спеціальні.

Одинарними матрацами забезпечуються військові частини та військові навчальні заклади. Матрац повинен мати розмір 185 на 65 на 7 см, вагою 6,5 кг.

Полуторні матраци використовуються в шпиталях, санаторіях та домах відпочинку. Виробляються розміром 185 на 89 на 7 см, вагою 8,7 кг.

Матраци спеціальні надаються для забезпечення варти по охороні та супроводженню спеціальних вантажів і спецконтингенту у залізничному транспорті.

Подушки виробляються:

а) перові розміром 60 на 60 см, вагою 1,8 кг;

б) ватяні розміром 58 на 45 см, вагою 1,6 кг.

Ковдри напіввовняні виробляються темно-синього кольору розміром 205 на 130 см.

Простирадла виробляються розміром: - одинарні 214 на 120 см; - подвійні 214 на 150 см.

Наволочки верхні на подушки виробляються розміром 60 на 60 см, а також 60 на 45 см.

Підодіяльники використовуються в медичних пунктах, лазаретах, шпиталях та інших оздоровлюючих закладах виробляються розмірами 215 на 143 см і 215 на 175 см [9].

Постільними речами забезпечуються військовослужбовці строкової служби, курсанти ВНЗ, офіцери і прапорщики при розташуванні в казармах та на цілодобовому чергуванні.

Для забезпечення своєчасної та повної зміни постільної і натільної білизни під час миття особового складу в лазні, в кожної військової частині нагромаджується норма утримання білизни. Норма утримання постільної та натільної білизни створюється шляхом накопичення необхідних предметів за рахунок бережливого використання білизни, своєчасного та якісного ремонту речей.

Норма утримання:

- простирадл - 6 шт.;

- наволочок верхніх - 5 шт.;

- рушників - 6 шт.;

- білизни теплої - 2 к-ти;

- білизни натільної - 4 к-ти.

Першочергове забезпечення постільною білизною частин, які сформовані знов, а також в випадку одночасного збільшення чисельності особового складу на 30 % і більше здійснюється згідно норми утримання.

Учбові збори по підготовці молодого поповнення і варти військових частин забезпечуються постільними речами за рахунок загальних ресурсів частини.

Для забезпечення осіб, які прибувають в якості кандидатів на зарахування в ВНЗ, на період вступних іспитів при необхідності відпускаються постільні речі 1 категорії з послідуючим зарахуванням їх в рахунок норми належності ВНЗ. [9]

Медичні пункти (лазарети) військових частин забезпечуються постільними речами згідно з нормою № 41 “Забезпечення речовим і санітарно-господарчим майном лікувальних закладів Збройних Сил” наказу Міністра Оборони України № 350 - 98 року відповідно до штатної чисельності ліжок в медичному пункті. У випадку масових захворювань військовослужбовці можуть прибувати в медичний пункт з постільними речами, які надаються їм в підрозділі за рахунок норми утримання. [30]

Забезпечення військовослужбовців постільним приладдям повинно бути у центрі уваги начальника речової служби. Стан постільних речей дуже впливає на загальний внутрішній порядок у підрозділі.

Слід мати на увазі, що основну частину економії по речовій службі складає сума від економії за рахунок збільшення строку носіння постільного приладдя. При цьому необхідно проводити всі заходи для забезпечення якісного стану постільних речей, своєчасно проводити їх ремонт, прання і хімічне чищення.

Теплими речами військовослужбовці забезпечуються згідно з нормами наголошених наказом МВС України №148 -2002 року.

До інвентарних теплих речей відносяться:

- светр, який видається військовослужбовцям строкової служби і курсантам ВНЗ на 5 років;

- валянки, які видаються на 50 % особового складу частин, зєднань та ВНЗ зі строком носіння 5 років.

Крім цього, згідно з нормою забезпечення постовим одягом № 9 наказу МВС України № 148 -2002 року, військовослужбовцям видається кожух із натуральної овчини строком на 6 років на кожний штатний пост [9].

У тому випадку коли, в зв'язку з умовами несення служби, потрібна видача теплих речей особам, яким вони не передбачені нормами, видача теплих речей здійснюється з дозволу командира військової частини на строк несення служби за рахунок загальних ресурсів.

У підрозділах обладнуються спеціальні кімнати (комори) для зберігання постового одягу й теплих речей. Видачу та прийом інвентарних речей здійснює старшина підрозділу, комірник підрозділу або особа призначена для цих цілей командиром підрозділу.

Записи про прийом і видачу речей здійснюються в книзі обліку речового майна, яке видається в тимчасове користування форма 14-реч.

Теплі речи по закінченні зимового сезону експлуатації здаються підрозділами на речовій склад частини для приведення їх до ладу (сортування, ремонту, хімічного чищення), а також забезпечення належного зберігання.

Особовий склад ВВ МВС України виконує завдання бойовій служби у різних складних умовах, в будь який час доби і будь яку погоду. Для створення нормальних умов виконання завдань бойової служби військовослужбовцям, крім теплих речей надаються інші предмети постового одягу:

- плащ брезентовий 1 шт. на 3 роки;

- калоші на валянки 1 пара на 2 роки;

- підшоломник вовняний 1 шт. на 3 роки.

За цією нормою забезпечуються військовослужбовці зовнішніх караульних постів. Підрозділи військової частини забезпечуються постовим одягом згідно з кількістю постів, які визначаються наказом командира частини.

Правила носіння постового одягу визначені в Статуті гарнізонної та вартової служби. Постовий одяг вдягається при необхідності, в залежності від погодних умов.

Плащі і валянки після повертання з постів у вартове приміщення обов'язково просушуються.

Наступною складовою речового забезпечення ми визначили - банно-пральне обслуговування особового складу. Банно-пральне обслуговування особового складу військ включає в себе наступну низку заходів:

- організацію регулярного щотижневого миття у лазні особового складу строкової служби, курсантів військових інститутів, а також військовозобов'язаних під час проходження ними зборів, з обов'язковою зміною натільної, постільної білизни, рушників і онуч (шкарпеток);

- прання натільної, постільної білизни, білизни їдалень і кухарів, бавовняного обмундирування, рушників і онуч (шкарпеток) і спеціального одягу;

- хімічну чистку обмундирування;

- дезінфекцію і дезінсекцію обмундирування і постільних речей;

- ремонт постільної і натільної білизни у ремонтних майстернях;

- забезпечення милом, пральними порошками, кальцинованою содою і іншими миючими засобами для банно-пральних, санітарно-гігієнічних і туалетних потреб, а також грошовими коштами на сплату витрат по банно-пральному обслуговуванню;

- забезпечення банно-пральним обладнанням запасними частинами до нього, інвентарем та іншими експлуатаційними матеріалами;

- керівництво виробничо-господарчою діяльністю банно-пральних підприємств, контроль за їх утриманням і роботою;

- організацію стрижки та гоління особового складу. [27]

Організація банно-прального обслуговування особового складу, а також загальне керівництво здійснюється заступниками командирів частин з тилу. Начальники речових служб безпосередньо організують і керують банно-пральним обслуговуванням особового складу.

Безкоштовне банно-пральне обслуговування надається:

- військовослужбовцям строкової служби, курсантам військово-навчальних закладів, вихованцям військових оркестрів;

- офіцерам, прапорщикам, військовослужбовцям які проходять службу за контрактом при знаходженні на казарменому положенні;

- генералам, офіцерам, прапорщикам, військовослужбовцям за контрактом під час перебування їх на лікуванні та обстеженні у лікувальних закладах МВС;

- військовозобов'язаним запасу під час проходження зборів;

- абітурієнтам військових навчальних закладів.

Офіцерам, прапорщикам і військовослужбовцям за контрактом при відсутності в пунктах постійної дислокації частин (підрозділів) банно-пральних підприємств дозволяється користуватись військовими банями і пральнями за особисті кошти.

Військові частини організують банно-пральне обслуговування особового складу у військових банях і пральнях, а також у місцевих цивільних лазнях і пральнях інших міністерств, відомств та організацій за відповідними договорами.

За справний стан і правильну експлуатацію споруд лазень та пралень, їх комунальне та технологічне обладнання, стан техніки безпеки і виконання правил протипожежної безпеки несуть відповідальність керівники військових бань і пралень, а там, де їх немає - начальники речових служб.

Контроль за протипожежним станом військових бань і пралень, справним станом пожежного інвентарю здійснює начальник протипожежної служби.

Санітарно-гігієнічний контроль за банно-пральним обслуговуванням особового складу військ здійснюється військово-медичною службою. [17]

Організація миття особового складу в бані наступна. Заступник командира частини з тилу, начальник речової служби разом з начальником медичної служби мають завчасно підготувати розпорядження по частині та графік миття особового складу. Розпорядження підписує начальник штабу частини. Через чергового по штабу він доводить до заступників командира частини та всіх командирів підрозділів за підписом зміст наказу.

У розпорядженні вказується:

день та час миття кожного підрозділу;

підрозділ від якого виділяється черговий по бані та необхідна кількість особового складу для прибирання приміщень;

черговий фельдшер (лікар);

автотранспорт, який виділений для перевезення чистої білизни в баню;

час донесення командирами підрозділів про проведення миття особового складу.

Заступник командира частини з тилу, начальник речової служби, організують миття особового складу напередодні банного дня повинен:

встановити кількість людей по підрозділам, які підлягають миттю та підготувати роздавальні відомості на видавання мила;

проконтролювати готовність до видавання натільної та постільної білизни для кожного підрозділу та її полагодження;

перевірити підготовку бані до миття особового складу. [17]

Командир підрозділу, від якого належить виділити наряд, відповідно до наказу по частині призначає чергового по бані із числа сержантів та необхідну кількість солдатів для прибирання приміщень та їх дезінфекції після кожної зміни, про що доповідає заступнику командира частини з тилу, начальнику речової служби та черговому по частині.

Для тілесного огляду військовослужбовців і нагляду за виконанням ними правил особистої гігієни, а також надання медичної допомоги під час миття особового складу призначають чергового фельдшера. Черговий фельдшер (чи лікар) здійснюючи тілесний огляд особового складу на предмет виявлення на тілі військовослужбовців захворювань шкіри, синців або побоїв, письмово (рапортом) доповідає командиру. Особам, у яких виявлено воші, медична служба організує обробку волосяних частин тіла лікуючими препаратами.

Весь особовий склад підрозділу, в якому виявлено хоч би один випадок педикульозу, підлягає позачерговому миттю в бані з повною заміною натільної та постільної білизни. Білизна у цього підрозділу повинна зберігатися окремо, оброблятися в першу чергу, підлягати кип'ятінню.

У приміщенні для роздягання солдати та сержанти одержують мило, продезінфіковані мочалки і проходять в мийне відділення. Час перебування у відділенні для миття під час гігієнічної миття має бути не меншим 25 - 30 хвилин.

Прання білизни у військовій частині організовується наступним чином.

Перед миттям в лазні особовий склад здає брудну білизну, а після миття одержує в роздягальні комплект чистої білизни та лазневі рушники. Банні рушники здаються відразу після витирання. Заміна білизни відмічається в книзі обліку [27].

Підрозділи здають у прання брудну білизну в день її зміни:

- у військових частинах, які мають власні пральні - безпосередньо в ці пральні;

- у військових частинах, які обслуговуються гарнізонними та комунальними пральнями - на речовий склад частини, який потім здає її в прання не пізніше наступного дня після миття особового складу в лазні.

На речовому складі для збереження брудної білизни відводиться окреме приміщення. Зберігати брудну білизну разом з чистими предметами речового майна категорично забороняється.

Приймання білизни до прання у пральнях проводиться поштучним рахунком та зважуванням. Під час здавання білизна класифікується по видам, асортименту, кольору тканин. Здавання білизни в прання без документального оформлення заборонена.

Під час одержання білизни із прання приймальник повинен перевірити по тавруванню належність білизни частині, її кількість та якість прання. Білизна після прання повинна бути відремонтована. Видавати не відремонтовану білизну забороняється.

Сукняні і вовняні речи, хутряні і ватяні вироби, спецодяг водіїв, як слід, підлягають хімічному чищенню. Хімічне чищення речового майна здійснюється в майстернях комунального господарства або в гарнізонних майстернях відповідно до договорів.

Таким чином, банно-пральне обслуговування особового складу військової частини організується безпосередньо начальником речової служби. Для забезпечення правильного банно-прального обслуговування військ командири і начальники всіх ступенів повинні чітко виконувати всі вимоги Наказу Командувача ВВ МВС України № 640-2002 року, який затверджує Інструкцію по організації банно-прального обслуговування особового складу в з'єднаннях та частинах внутрішніх військ МВС України. [17] Необхідно пам'ятати, що правильна організація банно-прального обслуговування має велике значення для збереження здоров'я військовослужбовців, а значить впливає на боєготовність військ.

Третьою складовою речового забезпечення ми визначили таврування, утримання, експлуатація і ремонт речового майна.

Отже, після підгонки і припасування, усі предмети речового майна, які видаються солдатам і сержантам, головні убори, шинелі, куртки, мундири, кітелі, брюки, натільна і тепла білизна, рушники, взуття, поясні і брючні ремені, а також інвентарні речі, що видаються в групове або індивідуальне користування військовим усіх категорій, підлягають обов'язковому тавруванню.

Таврування предметів речового майна провадиться (дивись рис. 1.1) з метою закріплення речей особистого користування та інвентарних речей за військовою частиною /підрозділом/ і особовим складом, усунення знеособлення в користуванні майном, а також для контролю часу перебування майна в носінні /експлуатації/.

Таврування провадиться силами і засобами в/частин. Клейма для таврування можуть бути металеві, каучукові, гумові або пластмасові, суцільні з вставними буквами і цифрами. Вставні цифри і букви виготовляються тільки стандартних розмірів /7х14 мм/. Ці клейма застосовуються для таврування фарбами. Заготівлю клейм військові частини роблять на місці самостійно, за рахунок коштів, що відпускаються на господарські витрати або поставляються довольчим органом централізовано.

Таврування речового майна провадиться при видачі його в носіння /експлуатацію/, а також при переведенні його в утиль.

Тавруванню підлягають предмети речового майна особистого користування, що видаються військовослужбовцям строкової служби, курсантам військових навчальних закладів, а також всі інвентарні речі, речі фонду зборів і „НЗ”.

При цьому у військових частинах інвентарні речі таруються клеймом із позначенням умовного номера військової частини відразу ж після надходження їх на склад. Клеймо з датою видачі проставляється на предметах при відпустці їх із складу в користування.

Положенням про забезпечення речовим майном військ оголошена Інструкція про порядок таврування речового майна, де встановлені зразки клейм і місця їх нанесення на предмети речового майна [23].

Рисунок 1.1 Зразки клейм для таврування речового майна.

Клеймо № 1 - прямокутне розміром 3х4 см - ставиться на речах особистого користування та інвентарних речей перед видачею їх особовому складу і підрозділам. Предмети особистого користування, що видаються офіцерам, прапорщикам і військовослужбовцям за контрактом, яки переходять в їх власність, не таврують, а все інвентарне майно, що видається їм в особисте або групове користування обов'язково підлягає тавруванню.

Крім того, клеймо без у казання дати ставиться на інвентарні предмети, що надійшли на склад. Збереження інвентарного майна на речовому складі без клейм забороняється. Клеймо з датою видачі проставляється на цих предметах при відпустці зі складу в підрозділи.

Клеймо № 1 ставиться на всіх інвентарних предметах речового майна і предметах майна особистого користування солдатів і сержантів строкової служби військової частини. Видача майна зі складу частини без попереднього таврування категорично забороняється.

Крім клейма № 1 на всіх речах особистого користування солдат і сержантів термінової служби ставиться клеймо № 3 із указівкою номера військового квитка військовослужбовця. У якості клейма № 3, як правило, використовують нумератори, які придбаються в торговій мережі по статті 20 кошторису військ.

Клеймо № 2 ставиться після клейма №1 на всі предмети речового майна, що видаються в підмінний фонд підрозділам військової частини.

Клеймо № 4 ставиться на всіх предметах або деталях, отриманих від розпорювання речового майна, яке списано за сортувальними актами.

Відповідальність за правильне та своєчасне таврування речового майна покладається на заступника командира військової частини з тилу і начальника речової служби військової частини.

На текстильних, шкіряних і хутряних виробах, на трикотажних виробах і предметах, що мають ворсисту поверхню, клеймо ставиться на тканинних етикетках, що пришиваються до предметів із внутрішньої сторони.

На предметах речового майна, списаних по сортувальних актах, але залишеним у не розпоротому вигляді, клеймо № 4 ставиться поруч із клеймом № 1, а на деталях розпоротих предметів на видних місцях із таким розрахунком, щоб виключити можливість зловживання у використанні списаного майна.

Для таврування майна використовуються фарби чорного і білого кольорів, що випускаються промисловістю для цих цілей, або типографські, а також фарби, що виготовляються самотужки по одному з таких рецептів /склад у відсотках/:

Таблиця 1.1

№ п/п	Найменування компонентів	Чорний колір	Білий колір
1.	Сажа газова	18-20	-
2.	Білила цинкові густотерті	-	75-78
3.	Оліфа	72-75	15-17
4.	Скипидар	5-10	10-15

Середня витрата фарби на одну тисячу нанесених клейм складає 0,5-0,6 літра.

Застосування для таврування речового майна розчинів хлорного вапна категорично забороняється.

Можна застосовувати звичайну туш різних кольорів. Для закріплення клейма пригладити його гарячою праскою.

Можна використовувати типографську фарбу з додаванням рослинної олії /80%-фарби, 20%-масла/. Для одержання акуратних та ясних відбитків клейм на предметах речового майна, клейма і штемпельні подушки необхідно утримувати завжди чистими, застосовувати свіжо приготовлені фарби, подушечки змочувати фарбою безпосередньо перед тавруванням. Свіжо нанесене клеймо необхідно добре просушити, щоб воно не змазувалося при згортанні речей.

Як подушечка, так і клеймо не повинно занадто змочуватися фарбою. Предмети для таврування кладуть добре розправленими на гладку пружну поверхню: на пластину повсті (волока) або гумову пластину. Нанесення клейма провадиться помірковано і рівно з невеличкою затримкою, щоб фарба краще просочила матеріал. На предметах верхнього одягу, що не мають підкладки, клейма ставляться особливо акуратно, без всякого надлишку фарби, щоб остання не могла пройти крізь тканину та вийти на лицьову сторону.

Крім клейм, які наносяться на предмети речового майна, із зворотного боку коміра /у його лівого краю/ куртки зимової повсякденної чи польової нашивається ярличок розміром 6х3 см. із указівкою на ньому прізвища солдата /сержанта/ і номера взводу.

Таким чином, таврування предметів речового майна провадиться з метою закріплення речей особистого користування та інвентарного майна за військовою частиною /підрозділом/ і особовим складом, усунення знеособлення в користуванні майном, а також для визначення часу перебування майна в носінні або експлуатації.

Начальник речової служби частини зобов'язаний особисто організовувати цю роботу, здійснювати контроль за станом таврування і закріплення речового майна за особовим складом, вести непримиренну боротьбу зі знеособленням в носінні предметів речового майна військовослужбовцями строкової служби, спираючись при цьому на широку солдатську громадськість, командирів і старшин підрозділів, а також комісії, які створені у частинах по перевірці забезпеченості речовим майном військовослужбовців [22].

Утримання, експлуатація і ремонт речового майна в умовах військової частини наступні. Організація ремонту речового майна визначена Інструкцією з ремонту речового майна в Збройних Силах. У залежності від ступеня зносу і характеру ушкоджень, ремонт речового майна поділяється на поточний, середній і капітальний [22].

Дрібні несправності предметів обмундирування і взуття, що виникають у процесі їх експлуатації, повинні негайно усуватися самими військовослужбовцями. У підрозділах (ротах) проводиться тільки поточний (дрібний) ремонт. Поточний ремонт обмундирування і спецодягу включає такі види робіт, як зашивання швів, що розпоролися, пришиття ґудзиків, гачків, шлейок, обміжку петель, що розпустились, відновлення закріпок та інше. Він виконується самими військовослужбовцями.

До поточного ремонту взуття відноситься прикріплення металевих косяків, рубчиків на каблуки і підметки, що зносилися, зашиття швів, що розпоролися, прибивання відсталих місць підошов і підметок, пришиття латок. Для виконання цих операцій потрібні певні навички, тому поточний ремонт взуття виконується позаштатними ротними шевцями. Для цього в кімнаті побутового обслуговування встановлюється стіл-верстак з набором шевського інструменту і ремонтних матеріалів.

Потреба в ремонті речового майна визначається щодня на ранкових оглядах. Заступники командирів взводів по команді чергового по роті для ранкового огляду шикують особовий склад у призначеному місці, роблять огляд речового майна і про результати доповідають старшині роти.

Ранковий огляд рекомендується проводити з визначеною задачею з таким розрахунком, щоб протягом тижня охопити перевіркою всі предмети обмундирування і взуття [23].

При перевірці зовнішнього вигляду військовослужбовців необхідно звернути увагу на дотримання ними встановлених правил носіння військової форми одягу. При огляді стану кітелів, курток перевіряється наявність, справність і правильність прикріплення знаків відрізнення, а також ґудзиків, гачків, петель, вішалок. Перевіряється наявність розривів швів, розривів тканини підкладки і кишень, потертості, відсутність ґудзиків і т.д.

При огляді брюк перевіряється справність передніх половинок і пояса, відсутність потертості у місцях входу в брючні кишені, наявність шлейок, штрипок, ґудзиків, справність бічних і крокових швів, наявність брючного ременя.

При перевірці головних уборів звертається увага на наявність і міцність зав'язочної тасьми шапок-вушанок, а також наявність голок з нитками: у кожного військовослужбовця постійно повинні бути три голки - одна з захисною ниткою, друга - білою, третя з чорною.

Голки з нитками зберігаються: у шапці-вушанці на ковпаку під козирком, у кашкеті - на правій стороні ковпака під бортиком.

Стан взуття перевіряється в двох положеннях. Халяви, переди оглядаються при виставленні військовослужбовцем правої ноги вперед. Потім у положенні зігнутої в коліні піднятої ноги перевіряється підошва, каблук, задник і справність заднього зовнішнього ременя.

Виявлені в ході ранкового огляду недоліки повинні бути негайно усунуті [23].

Середній ремонт речового майна проводиться в майстерні по ремонту речового майна військової частини. Він характеризується більш складними роботами. При середньому і ремонті обмундирування виконуються всі роботи, що відносяться до поточного ремонту, а також такі операції, як накладення великих латок, заміна дрібних деталей (шлейок, штрипок) та інше. До операцій середнього ремонту шкіряного взуття відносяться не тільки роботи поточного ремонту, але і накладення підметок і набойок, вирівнювання каблуків, вставка балочок, пристрочування задніх ременів, пришиття набойок до валяного взуття. Середній ремонт вимагає більш високої кваліфікації працюючих та спеціальне обладнання.

Для розміщення майстерні виділяється приміщення, що повинно бути світлим, теплим, сухим, з доброю вентиляцією. Для кожної робочої ділянки майстерні (кравецької або швацької) виділяються окремі кімнати з розрахунку по 7.0 метрів квадратних площі на кожного працюючого.

Обладнанням інструментом, господарським інвентарем майстерня забезпечується відповідно до норми № 2, оголошеної Наказ Командуючого ВВ МВС України №158 - 1992 р. [18] Так, на одного кравця потрібно мати:

швейну машинку 232 класу, ножиці закрійні і кравецькі, праску електрична, стрічку вимірювальну (сантиметр), наперсток, голки ручні і машинні різних розмірів, щітка одежна і т.д.

Кравецький і швацький інструмент відпускається по кількості штатних кравців і шевців. Підрозділам, у яких кравці і шевці штатами не передбачені, а ремонт здійснюється позаштатними фахівцями, кравецький і швацький інструмент відпускається по одному комплекту на підрозділ. Роботу майстерні організує начальник речової служби військової частини. Він планує роботу майстерні, забезпечує її інструментами, ремонтними матеріалами, контролює якість і своєчасність ремонту, проводить заняття по спеціальній підготовці.

Начальник майстерні по ремонту речового майна відповідає за своєчасне і якісне виконання місячного виробничого плану роботи майстерні, збереження обладнання, інструмента, ремонтних матеріалів і прийнятого в ремонт майна, за дотримання мір пожежної безпеки і мір безпеки при роботі на обладнанні. Він зобов'язаний особисто перевіряти якість зробленого ремонту, складати і представляти щомісячний звіт про виконані роботи і витрату ремонтних матеріалів, а також вести облік обладнання, інвентарю, ремонтних матеріалів і речового майна, прийнятого в ремонт.

Ремонтні матеріали військової частини відпускаються довольчим органом згідно з нормою постачання матеріалами для поточного, середнього і капітального ремонту речового майна, які наголошені наказом МВС України [9]. Для ремонту речового майна використовуються в першу чергу матеріали і фурнітура, отримані від розпорювання списаного речового майна. Для безперервної роботи майстерні у військовій частині повинний матися не знижувальний запас ремонтних матеріалів у розмірі місячної потреби. Середній ремонт речового майна може проводитись:

- у майстерні КБО військової частини;

- у гарнізонних ремонтних майстернях МО України;

- у майстернях побутового обслуговування населення;

- у відомчих майстернях, охороняємих об`єктів.

Речове майно, що потребує середнього ремонту, здається в майстерню військової частини за розпорядженням начальника речової служби. Перед здачею в ремонт предмети речового майна повинні бути очищені від бруду і пилу, а якщо необхідно - випрані і продезинфіковані.

Взуття зв'язується попарно, просушується, чиститься. На всі предмети, що здаються в ремонт, прикріплюються бирки з вказівкою підрозділу і прізвища власника речей.

Для більш повного побутового обслуговування особового складу у військових частинах можуть організовуватися комбінати побутового обслуговування, що є елементом військового господарства.

Вони призначаються для своєчасного миття особового складу, прання, ремонту, хімічної чистки і підфарбування речового майна, вирішення задач по підтримці зразкового зовнішнього вигляду військовослужбовців.

Безпосередньо очолює комбінат побутового обслуговування начальник майстерні по ремонту речового майна.

Для виконання робіт з побутового обслуговування військовослужбовців, утриманням наявного обладнання, комбінат укомплектовується фахівцями за рахунок штатного складу майстерні пральні частини.

У комбінаті побутового обслуговування, виходячи з умов і необхідності, обладнуються: лазня-душова, майстерня по ремонту обмундирування і взуття, ділянка для прання, сушіння і праски верхніх солдатських сорочок і іншого речового майна, ділянка хімічного чищення і підфарбування обмундирування, перукарня.

Планування ремонту речового майна є складовою частиною планування роботи речової служби військової, частини. Ремонт речового майна у військовій частині проводиться у відповідності:

- з сезонним планом ремонту (теплих речей, наметів, постового одягу);

- з місячним виробничим планом майстерні по ремонту речового майна.

Планами ремонту передбачається тільки середній ремонт. Дрібний ремонт не планується, а майно, що вимагає капітального ремонту, здається в окружні склади (бази) чи місцеві підприємства побутового обслуговування.

Місячний виробничий план майстерні складається начальником майстерні по ремонту речового майна і затверджується начальником речової служби військової частини.

У цьому плані вказується:

- найменування і кількість предметів, що підлягають ремонту ;

- норма виробітки одного майстра в день;

- розрахунок потреби часу на ремонт запланованих виробів;

- потреба в ремонтних матеріалах.

В місячному виробничому плані дається еталонний розрахунок потреби робочої сили для виконання плану і довідка (дивись додаток А).

Вихідними даними для складання місячного виробничого плану майстерні є:

- задачі бойової і гуманітарної підготовки;

- дані про стан майна в різних підрозділах і складі частини (звідси - передбачуване надходження майна в ремонт);

- аналіз виконання плану ремонту майстерні минулого місяця;

- кількість майстрів;

- норми виробітки;

- кількість робочих днів у місяці. До цього плану ремонту додається "Довідка", у якій вказується:

- кількість робочих днів;

- тривалість робочого дня;

- загальний фонд робочого часу одного службовця;

- робота поза майстернею (хвороба, наряди, відпустка, заняття - приблизно, 15%);

- ефективний фонд робочого часу одного майстра. Місячний виробничий план майстерні обґрунтовується розрахунком потреби в ремонті майна та у робочій силі.

Цей розрахунок має наступний вигляд (див. таблицю 1.2).

Таблиця 1.2

№	По взуттю	По швейним виробам
1. Час, потрібний на виконання плану (шоста - графа плану).	432	268
2. Ефективний фонд робочого часу одного майстра.	149	149
3. Потрібно майстрів на виконання плану.	2,9	1,8
4. Мається по штату майстрів.	2,5	2,0
5. Потрібно залучити майстрів за рахунок підрозділів.	0,4	-

На підставі затвердженого місячного виробничого плану начальник майстерні складає щоденний графік виконання ремонту (див. таблицю 1.3).

У цьому графіку начальник майстерні, щодня наростаючим підсумком проставляє кількість відремонтованих предметів.

Наприкінці місяця підводяться підсумки роботи кожного майстра.

За організацію ремонту речового майна окремо дислокованого підрозділу несе відповідальність командир і старшина підрозділу.

Таблиця 1.3 Графік щоденного виконання ремонту взуття та обмундирування в майстерні в/ч _____ , на ________ 20__ року.

№ п/п	Звання прізв. майстрів	Вид ремон-ту	Норма за 7 годин	Виконання ремонту по дням місяця наростаючим підсумком
				1	2	3	….	….	31
1	2	3	4	5	6	7	….	….	10

Потреба в ремонті речового майна, що знаходиться в носінні, визначається щодня командиром відділення, заступником командира взводу і старшиною роти при проведенні ранкових оглядів, а також при перевірці майна, яке знаходиться в коморі.

Для заміни окремих предметів речового майна, що знаходяться в особистому користуванні солдатів і сержантів строкової служби, на час ремонту в підрозділах створюється підмінний фонд обмундирування і взуття в розмірі не 15% від чисельності особового складу строкової служби цих підрозділів.