Обґрунтування альтернативного варіанту методики оцінювання роботи речової служби військової частини ВВ МВС України

Потребуючі ремонту речі, здаються в майстерню із указівкою на бирках прізвищ власників. Обмундирування та білизна перед здачею в ремонт повинні бути випрані, взуття - очищене від бруду. Поточний ремонт обмундирування проводиться силами особового складу, у користуванні якого знаходяться речі. З цією метою у підрозділі обладнується кімната побутового обслуговування.

Середній ремонт речового майна окремо дислокованого підрозділу може здійснюватися:

- у майстерні військової частини (КПО);

- штатними і позаштатними майстрами підрозділу;

- виїзною бригадою майстрів майстерні частини;

- у майстернях побутового обслуговування населення;

- у відомчих майстернях, охороняємих об'єктів.

Таким чином, ремонт речового майна у військовій частині здійснюється згідно Інструкції з ремонту речового майна в Збройних Силах. Його організує начальник речової служби, а в окремо дислокованому підрозділі - командир і старшина підрозділу.

Своєчасний ремонт і хімічна чистка речового майна дозволяють відновити втрачені експлуатаційні властивості предметів, попереджають передчасний знос і надають можливість подовжити їх терміни експлуатації з метою створення та підтримання у військовій частині норми утримання, підмінного фонду та взагалі проведення економічної роботи речовою службою.

За організацію зберігання речового майна у військової частині відповідає начальник речової служби, який організовує зберігання майна через начальника речового складу, командирів і старшин підрозділів. [13] Посадові особи, постійно або тимчасово завідуючі військовим господарством, не можуть посилатися на незнання чинних законів, наказів, положень, настанов, інструкцій, що визначають порядок зберігання, зберігання та обліку матеріальних цінностей. Вони несуть повну матеріальну відповідальність у випадках виникнення нестач, пошкодження речового майна з їх вини.

Зберігання майна в речовому складі військової частини повинно бути організоване таким чином, щоб майно не псувалося і виключалася всяка можливість його розкрадання, щоб зручно було робити його прийом і видачу.

Основними заходами щодо організації зберігання речового майна є:

- наявність необхідного обладнання і належне утримання складських приміщень;

- правильне розміщення та укладення предметів на час зберігання;

- систематичне спостереження за майном, що зберігається, і дотримання правил зберігання окремих предметів (перекладення, чищення, сушіння, технічне обслуговування, боротьба зі шкідниками речового майна);

- упровадження в практику роботи складів засобів механізації, комплексного, пакетного і контейнерного способів зберігання;

- організація належної системи охорони і дотримання правил пожежної безпеки;

- раціональне використання та обладнання території складу, а також постійне підтримання її в чистоті та порядку;

- ретельна перевірка кількості і якості речового майна при прийнятті на зберігання;

- ведення обліку речового майна, що зберігається, відповідно до вимог керівних документів;

- правильна організація видачі речового майна і своєчасне освіження запасів;

- створення необхідних умов зберігання для кожного виду майна: підтримання відповідного температурного режиму та відносної вологості, наявність вентиляції та освітлення;

- правильний підбір, призначення, навчання і виховання робітників речового складу (начальник складу, комірник - якщо посада передбачена штатами військової частини). [25]

Загально потрібна площа приміщень для зберігання речового майна у складі військової частині визначається відповідно до номенклатури та кількості майна, що призначено для зберігання у даному складі, а також середньої норми потреби складської площі для розміщення одного вагону майна.

Згідно відомчих будівельних норм ВБН-34-1986 МО СРСР „Планування та забудівля військових містечок”, норма складської площі речового складу (з розрахунку на 1000 чол. особового складу) складає 430 м².

Знаючи норми та чисельність особового складу, визначають потребу в складській площі речових складів для зберігання запасів майна “НЗ” та поточного забезпечення.

Наказом Командувача ВВ МВС України № 148 від 7.10.1992 року “Про введення в дію норм розквартирування військових частин, установ та військово-навчальних закладів ВВ МВС України” визначена наступна норма складської площі на один умовний вагон речового майна - 35 - 40 м² ( 40 м² - при зберіганні майна в контейнерах) [12].

Враховуючи названі норми проектування, загальна ємність речового майна в вагонах з розрахунку на 1000 чоловік особового складу повинна бути не менше: 430 : 40 ? 11 вагонів.

Майно, що надходить на тривале зберігання (майно "НЗ"), повинно бути ретельно перевірено і закладено на зберігання окремо по кожному року виготовлення з тим, щоб полегшити його своєчасне освіження.

Речове майно поточного забезпечення (постачання) зберігається на складах військових частин, як правило, у розпакованому вигляді, укладеним на стелажах і підготовленим для видачі його особовому складу і підрозділам. При організації зберігання речового майна “НЗ” широке застосування знайшов комплексний та контейнерний спосіб.

Для усіх видів речового майна встановлені граничні терміни зберігання, тобто максимальний час, протягом якого майно може зберігатись на складах без істотного погіршення якості.

Крім того організація правильного зберігання речового майна на речовому складі військової частини багато в чому залежить від ділових якостей начальника складу. Він безпосередньо організовує зберігання речового майна на речовому складі військової частини, здійснює його видачу та веде облік. Зберігання майна на речовому складі військової частини організується відповідно до вимог Інструкції по зберіганню речового майна (Инструкция по хранению вещевого имущества на центральных, окружных, флотских и войсковых складах СА и ВМФ, Воениздат, Москва, 1984). [25]

Таким чином, зберігання речового майна на речовому складі - це комплекс різноманітних заходів, який займає важливе місце в роботі особового складу речової служби в мирний час.

Глибокі знання правил зберігання матеріальних засобів і їх суворе дотримання у повсякденній діяльності обов'язкові для всіх військових, робітників та службовців, що відають зберіганням речового майна у військовій частині.

Наступна невід'ємна складова будь-якого з видів забезпечення, у тому числі і речового - організація обліку речового майна. Військове майно обліковується за місцем його відповідального зберігання (знаходження) у фінансовому органі - за кількісно-сумовими показниками (бухгалтерський облік) та у відповідній службі військової частини - за кількісно-якісними показниками (оперативний облік). [4]

Облік речового майна у військових частинах організується та ведеться в цілях:

· своєчасного забезпечення достовірними даними про наявність, рушення і якісний стан речового майна, які необхідні для планування та організації забезпечення ним особового складу;

· контролю за збереженням майна і використанням його за призначенням, а також отримання достовірних даних про наявність, рушення, якісний стан майна та міри забезпеченості ним військової частини, підрозділів і особистого складу;

· підготовки вихідних даних для складання звітних документів.

Облік речового майна повинен бути суцільним, безперервним, суворо документальним, правдивим і точним.

Відповідальність за виконання вимог по обліку речового майна несуть:

· командир військової частини - за стан обліку по всіх службах військової частини;

· заступник командира частини з тилу - за стан обліку та звітність у підлеглих службах;

· начальник речової служби за стан обліку речового майна, законне і правильне оформлення операцій, пов'язаних із рушенням та зміною якісного стану, своєчасне ведення записів у книгах (картках) обліку, правильне оформлення облікових документів, правильне складання і своєчасне представлення звітних документів по службі;

· командир підрозділу (начальник складу, майстерний і іншого об'єкта військового господарства) за стан обліку в підрозділі (на складі, в майстерні, на іншому об'єкті);

· особа, безпосередньо ведуча облік (діловод), за законне і правильне оформлення облікових документів, своєчасне ведення записів в книгах (картках) обліку операцій, які пов'язані з рушенням та зміною якісного стану речового майна, збереження облікових документів [22].

Облікові документи залежно від їх призначення поділяються на первинні документи, регістри бухгалтерського обліку та документи допоміжного характеру.

Первинні облікові документи: накладні, наряди, видаткові (здавальні) відомості, акти, атестати тощо - призначені для оформлення операцій, пов'язаних з рухом і зміною якісного (категорії) та вартісного стану військового майна і є підставою для запису у книгах та картках обліку.

Регістри бухгалтерського обліку - це книги, картки обліку, накопичувальні та оборотні відомості тощо, які призначені для відображення наявності, руху, якісного (категорії) стану військового майна за відповідний період у військовій частині в цілому, а також у підрозділах, складах, майстернях, відділах зберігання, лабораторіях та інших об'єктах військового господарства.

Документи допоміжного характеру - всі інші документи, що призначені для сприяння виконанню операцій, пов'язаних з рухом і зміною якісного (категорії) і вартісного стану військового майна. Первинні облікові документи служать для оформлення операцій, пов'язаних з рушенням і зміною якісного стану речового майна, і є основою для записів облікових даних у книгах та картках обліку.

При складанні та оформленні первинних облікових документів повинні дотримуватися наступні правила:

· в заголовній частині документа обов'язково вказуються його номер, підстава і дата операції, яка пов'язана з рушенням і зміною якісного стану речового майна, найменування служби, що видала документ, вантажовідправник (здавальник) і вантажоодержувач (приймальник), термін дії документа;

· в змістовній частині документа звичайно, вказуються номер по порядку, найменування матеріальних засобів, одиниця вимірювання, кількість. При необхідності, крім того, вказуються категорія, сорт, заводський номер, ціна одиниці та сума, а також інші дані, які передбачені конкретною формою документа. У кінці змістовної частини документа пишеться “Разом найменувань” і прописом указується їх кількість. Рядки і графи, що залишилися вільними до рядка “Разом”, обов'язково перекреслюються так, щоб між текстом і підписами посадових осіб не можна було що-небудь вписати;

· документ підписується відповідним начальником та іншими посадовими особами. Підпис начальника завіряється: на документах, які призначені для відправки з частини , гербовою печаткою частини.

· документ вважається виконаним, якщо вказані у ньому операції виконані, хоч би й не в повному обсязі. На до отримування або до здачі майна складається новий документ;

· документи, що складаються у двох і більш примірниках, заповнюються через копіювальний папір чорнилом, а також друкуючим пристроєм;

· усі первинні документи (крім атестатів), що складаються у службі, реєструються у журналі реєстрації облікових документів (ф. 6). В чисельнику вказується порядковий номер цього документа з початку року, а у знаменнику номер статті по порядку реєстрації цього документа у журналі реєстрації. Дозволяється реєструвати первинні документи окремо по видах. У цьому випадку порядковий номер документу буде співпадати з номером статті по порядку реєстрації у журналі та буде мати вигляд цілого числа. Якщо документ складається з декількох листів, то його номер указується на кожному листі документа. При наявності додатків до основного документа на всіх їх листах також ставиться номер. На всіх вхідних документах записується реєстраційний номер журналу реєстрації облікових документів (ф. 6).

По документах, які не підписані правомочними посадовими особами, не зареєстровані у журналі реєстрації облікових документів (ф. 6), і що не мають печатки (де вона передбачена), проводити операції, що пов'язані з рушенням і зміною якісного стану майна, категорично забороняється.

У службі на всіх виконаних первинних документах робляться відмітки про запис у книгах (картках) обліку проведеної операції, яка пов'язана з рушенням або зміною якісного стану майна. У відмітці вказуються номер книги (картки) обліку та сторінка, на якій записана облікова операція. При наявності в документі декількох найменувань речового майна відмітка проводиться по кожному найменуванню. Для відміток використовується графа реквізиту „Примітка” або чисте поле документа.

У книгах і картках обліку відображаються наявність, рух і якісний стан речового майна за певний період по підрозділах, складі, майстерні, іншим об'єктам військового господарства і загалом за військову частину.

При оформленні і веденні книг та карток обліку повинні виконуватися наступні правила:

· у книгах листи нумеруються, прошнуровуються, скріплюються мастичною печаткою. Кількість листів завіряється підписами: в підрозділах - командиром підрозділу, у службі, на складі та інших об'єктах військового господарства - начальником речової служби;

· у книзі обліку для кожного найменування предметів речового майна, в залежності від частоти записів, виділяється визначена кількість сторінок. Черговість запису найменувань повинна відповідати послідовності, яка передбачена звітом-заявкою по речовому майну. На початку книги обліку показується її зміст, в якому послідовно записуються найменування предметів і номери сторінок, що виділяються для них; картка обліку складається на одне найменування предметів. Правильність оформлення картки обліку засвідчується підписом начальника служби.

· усі книги обліку, що ведуться у речовій службі, враховуються в журналі реєстрації (ф. 6) на окремій сторінці. На окремому документі, що реєструється і на кожному листі додатку до нього ставиться один і той же номер статті журналу;

· картки обліку речового майна враховуються по журналу реєстрації облікових документів (ф. 6) і видаються під розписку;

· записи в книгах та картках обліку проводяться тільки на основі справжніх, законно й правильно оформлених первинних документів. При необхідності, велика кількість прибуткових (витратних) документів, яка накопичується за короткий час, об'єднується у зведену відомість (ф. 13). У цьому разі запис у книгах та картках обліку робиться на підставі зведеної відомості, що дозволяє значно скоротити кількість проводок у книгах.

Первинні записи в нових книгах і картках обліку проводяться на підставі первинних документів, даних попередніх книг і карток обліку, а також актів інвентаризації, прийому-передачі матеріальних цінностей. Записи про залишки, які перенесені з інших книг та карток обліку, підтверджуються підписами начальника служби та особи, що веде облік. По предметах, облік яких ведеться по роках видачі, при перенесенні їх залишків у новий журнал обліку (ф.-2 реч.), одночасно вказуються і дати видачі цих предметів.

У книгах обліку про звірку залишків речового майна записується відмітка в книзі черговим рядком. При цьому в графі 1 вказується дата звірки, у графі 2 робиться запис - „Складається при звірці”, а під лицьовими рахунками розписуються:

у книгах служби - старшини (командири) підрозділів та відповідальні за облік на об'єктах служби;

у книгах підрозділів та об'єктів служби - діловод речової служби військової частини.

Книги і картки обліку ведуться до повного їх використання. Книги обліку, що залишаються на наступний рік і картки перереєструються у журнали реєстрації облікових документів (ф. 6). Картки, які закінчені протягом операційного року, додаються до знову заведеним та зберігаються разом до кінця року.

Документи допоміжного характеру сприяють виконанню операцій, пов'язаних із рушенням і зміною якісного стану речового майна. При складанні документів допоміжного характеру повинні дотримуватися правила, якими керуються і при складанні первинних документів.

Облікові документи повинні складатися і вестися розбірливо, без помарок і підчисток. Для виправлення помилок, допущених при записах, неправильні цифри або слова закреслюються тонкою межею так, щоб закреслене можна було прочитати, а над ним записуються правильні цифри і слова. Зроблене виправлення обмовляється на вільному місці цієї сторінки документа: “Виправленому (указується правильний запис) вірити” і завіряється в книзі обліку (картці) підписом виконавця, а у первинному документі - підписом начальника, що підписав документ.

У випадку, коли проводиться тільки закреслення помилкового запису без виправлення її, закреслене обмовляється: “Закреслене (указуються цифри або слова) не читати” і також завіряється.

Усі виконані облікові документи разом із додатками до них підшиваються в справи суворо в хронологічному порядку, їх надходження та виконання. При цьому кожна справа формується, як правило, по однотипним (прибутковим, витратним та іншим) документам. По мірі підшивання документів у справу листи нумеруються. Кількість їх у кожній закінченій справі підтверджується підписом начальника служби.

Усі облікові документи, що не містять таємних даних, зберігаються в шафах (ящиках), які зачиняються, що забезпечують збереження документів. Щодня по закінченні роботи ці шафи (ящики) повинні закриватися та опечатуватися.

Зберігання облікових документів у ящиках робочих столів та шафах (ящиках), які не зачиняються категорично забороняється.

Облік бланків суворого обліку (атестатів) ведеться в службі військової частини в книзі обліку (ф. 1) або (ф. 2). Бланки речових атестатів зберігаються окремо від інших бланків у сейфі начальника служби.

Облікові документи в службі частини, на складі, в майстерні і підрозділах ведуться суворо за формами, визначеними наказами МВС України.

Ведення облікових документів невстановленої форми категорично забороняється.

Таким чином, усе речове майно, що знаходиться у військових частинах та їх підрозділах, підлягає обліку. Облік речового майна полягає в належному оформленні виправдувальних документів, у правильних і своєчасних записах у книгах і картках обліку всіх операцій по руху і зміни якісного стану майна. [22]

Також немаловажну роль у системі речового забезпечення відіграє організація забезпечення інвентарним майном. Для задоволення побутових потреб військовослужбовців, забезпечення ним нормальних умов виконання службових обов'язків в будь яких обставинах на постачання військ поступає велика кількість різноманітних предметів речового майна, які відносяться до групи інвентарних речей.

Інвентарні речи мають, як слід, високу вартість, більший ніж предмети особистого користування терміни носіння, вони також потребують особливих умов зберігання та експлуатації [7.]

В зв'язку з цім речова служба повинна виконувати всі необхідні заходи щодо забезпечення зберігання інвентарних речей, контролю за їх цільовим використанням, своєчасним ремонтом та обслуговуванням.

Усе речове майно по праву використання поділяється на:

- речи особистого користування;

- інвентарні речи.

Інвентарними речами є ті предмети, які відпускаються в інвентар частини і видаються особовому складу в тимчасове індивідуальне або групове користування.

Причетність до інвентарних речей визначається нормами забезпечення.

До інвентарних речей відносяться:

- постільні прилади;

- теплі речі (за винятком предметів особистого користування);

- предмети спорядження;

- предмети постового та спеціального одягу;

- намети;

- спортивне майно та інвентар;

- обладнання і майно для побутових об'єктів (лазень, пралень, ремонтних майстерень та інших);

- предмети обозного майна;

- спорядження для службових собак тварин;

- печатна, розмножувальна та обчислювальна техніка;

- культурно-просвітнє майно;

- музичні інструменти та інше.

Теплими речами військовослужбовці забезпечуються згідно норм наголошених Постановою Кабінету Міністрів України № 1444 - 2004 р. “Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час ”. [3]

До інвентарних теплих речей відносяться:

- светр, який видається військовослужбовцям строкової служби і курсантам ВНЗ на 5 років;

- валянки, які видаються на 50 % особового складу частин, зєднань та ВНЗ зі строком носіння 5 років.

Крім цього, згідно норми забезпечення постовим одягом військовослужбовцям видається кожух із натуральної овчини строком на 6 років на кожний штатний пост. [9]

У тому випадку коли, в зв'язку з умовами несення служби, потрібна видача теплих речей особам, яким вони не передбачені нормами, видача теплих речей здійснюється з дозволу командира військової частини на строк несення служби за рахунок загальних ресурсів.

В підрозділах обладнуються спеціальні кімнати (комори) для зберігання постового одягу та теплих речей. Видачу та прийом інвентарних речей здійснює старшина підрозділу, комірник підрозділу або особа призначена для цих цілей командиром підрозділу.

Записи про прийом і видачу речей здійснюються в книзі обліку речового майна, яке видається в тимчасове користування форма 14-реч.

Теплі речи по закінченні зимового сезону експлуатації здаються підрозділами на речовій склад частини для приведення їх до ладу (сортування, ремонту, хімічного чищення), а також забезпечення належного зберігання.

Особовий склад ВВ МВС України виконує завдання бойовій служби у різних складних умовах, в будь який час доби і будь яку погоду. Для створення нормальних умов виконання завдань бойовій служби військовослужбовцям, крім теплих речей надаються інші предмети постового одягу:

- плащ брезентовий 1 шт. на 3 роки;

- калоші на валянки 1 пара на 2 роки;

- підшоломник вовняний 1 шт. на 3 роки.

За цією нормою забезпечуються військовослужбовці зовнішніх караульних постів. Підрозділи військової частини забезпечуються постовим одягом згідно кількості постів, які визначаються наказом командира частини. Правила носіння постового одягу визначені в Статуті гарнізонної та вартової служби. Постовий одяг вдягається при необхідності, в залежності від погодних умов.

Плащі і валянки після повертання з постів в вартове приміщення обов'язково просушуються. [16]

Забезпечення спецодягом, спортивним майном, інвентарем та культурно-освітнім майном.

Військовослужбовці, які зайняти виконанням різноманітних спеціальних робіт, забезпечуються відповідним спеціальним одягом. Групу предметів спеціального одягу доцільно поділяти на спецодяг загального призначення, спецодяг для робіт з технікою та захисний одяг.

Спецодяг загального призначення використовується з метою захисту повсякденної військової форми одягу від забруднення та несвоєчасного зносу при виконанні особовим складом ремонтних, господарчих та інших робіт, а також для захисту від атмосферних опадів.

Спецодяг для роботи з технікою призначений для безпосереднього використання та обслуговування бойової, спеціальної техніки та техніки загального призначення (шоломи для танкістів, рукавиці з крагами для мотоциклістів, комбінезони та інший одяг).

Захисний одяг призначений для захисту військовослужбовців під час виконання не безпечних робіт, а також для максимального зниження шкідливих умов навколишнього середовища (рукавички діелектричні, костюм зварника, металізований костюм для захисту від ЗВЧ (СВЧ) та інші).

Спецодяг надходить від органу що забезпечує згідно звітно-заявочних документів. Заготівля деяких предметів спецодягу здійснюється у децентралізованому порядку за рахунок коштів, які надаються для цієї мети.

Спецодяг видається в тимчасове користування, до власності робітникам, службовцям та військовослужбовцям не переходить. Спецодяг повинен використовуватись тільки по прямому призначенню. Носіння його як повсякденний одяг забороняється. Предмета спецодягу видаються тільки у готовому вигляді, видача матеріалів або виплата грошової компенсації за ці речи забороняється.

Строки носіння предметів спецодягу рахуються з часу фактичної видачі їх спеціалістам.

Головним споживачем спецодягу є особовий склад тилових частин і підрозділів. Більшу кількість речей використовує продовольча, медична, квартирна служби та інші. Начальник речової служби повинен постійно контролювати за правильною експлуатацією спецодягу його своєчасним ремонтом, чищенням, забезпечувати якісне прання, тому що зовнішній вигляд спеціалістів це обличчя тилу військової частин.

Для організації та проведення фізичної підготовки і спорту військові частини забезпечуються спортивним майном і інвентарем. [15] Спортивне майно є інвентарне майно і використовується особовим складом на заняттях по бойової підготовки, для проведення масових спортивних заходів.

Спортивне майно та інвентар надається військовим частинам централізовано, або може бути придбаним на місці, за рахунок і в межах коштів, які надані для цих цілей і не більше встановлених нормою постачання розмірів.

Витребування спортивного майна та інвентарю здійснюється аналогічно, як інше інвентарне майно.

Підрозділи військової частини забезпечуються спортивним майном з речового складу частини по накладним-вимогам форми з-3. Видача цього інвентарного майна в підрозділі здійснюється з оформленням запису в книзі обліку речового майна, яке видається в тимчасове користування форма № 14 - реч.

Забороняється видача спортивного майна особовому складу для неупорядкованого користування, а також для зберігання його на квартирах.

Спортивний одяг та взуття для занять по фізичної підготовки придбається офіцерами, прапорщиками та військовослужбовцями за контрактом за особисті кошти.

Спортивне майно може надаватися військовим частинам деякими спортивними товариствами та іншими суспільствами та закладами. Усе це майно повинно бути оприбутковано за книгами обліку військової частини. Облік цього майна в речовій службі здійснюється окремо від спортивного майна, яке надходить від органу що забезпечує.

Забезпечення папером, картоном, предметами господарчого майна, матеріалами для ремонту речового майна , технологічним обладнанням, обозним майном, спорядженням для службових собак та інструментом здійснюється за порядком і нормами передбаченими Наказ Командуючого ВВ МВС України №158 - 1992 р. відповідно. [15]

Забезпечення військових частин музичними інструментами (для оркестрів) та іншим культурно-освітнім майном здійснюється по штату та табелю, яким вони передбачені, відповідно до наказу Командуючого внутрішніми військами МВС України № 315-97 року “Про затвердження Інструкції по організації культурно-освітньої роботи та дозвілля з особовим складом внутрішніх військ МВС України”. [5]

Необхідно мати на увазі, що витребування, порядок забезпечення особового складу спортивним та культурно-освітнім майном здійснюється посадовими особами, які відповідають за спортивну підготовку військовослужбовців, керівниками виховних відділів.

Організація обліку, зберігання, контроль за наявністю та якісним станом спортивного та культурно-освітнього майна покладається на речову службу військової частини.

Для забезпечення нормальних умов розташування особового складу в польових умовах, а також розміщення штабів, об'єктів тилу і служб, військовим частинам надаються згідно табелю намети табірні та спеціальні.

Намети табірні, санітарно-технічні та барачні інколи надаються військовим частинам для початкового розміщення особового складу при розгортанні частин, а також для проведення мобілізаційних заходів. У цьому разі в першу чергу намети потрібні для розміщення штабу частини, медичного пункту, відділення санітарної обробки та екіпіровки особового складу, складів.

Використання наметів не по прямому призначенню суворо забороняється. Устаткування наметів, догляд за їх станом під час використання здійснюється згідно інструкції.

Також ключовою складовою речового забезпечення виступає - спеціальна підготовка особового складу речової служби;

Згідно варіанту Програми бойової підготовки військовослужбовців строкової служби ВВ МВС України, що пропонується, загальний бюджет часу для підрозділів забезпечення на вивчення предметів тактико-спецільної (спеціальної, технічної) підготовки на навчальний рік для фахівців речової служби встановлено у розмірі - 72 годин (с. 5 проекту “Програми бойової підготовки військовослужбовців строкової служби ВВ МВС України”, строка № 19 у таблиці “Загальний розрахунок годин з предметів навчання на навчальний рік”). Якщо порівняти цю цифру з даними таблиці “Перелік тем та приблизний розрахунок часу” для фахівців речової служби (с. 103-104 проекту “Програми бойової підготовки військовослужбовців строкової служби ВВ МВС України”), то маємо для кравців і шевців більш ніж 2-х кратне перебільшення - по 160 годин на рік.

Пропонуємо свій варіант розрахунку часу для фахівців речової служби (див. додаток № 1).

Крім того вважаємо, що тема № 3 “Експлуатація та зберігання речового майна” для кравців може бути скорочена до одного групового заняття на 2 години і потім це заняття логічно було б включити до теми № 1 “Стислі відомості товарознавства військового одягу”(див. додаток № 2).

Також вважаємо за необхідне конкретно визначити у Переліку тем - заняття по видам (див. додаток № Б).

Для кравців і шевців тему “Облік у майстерні військової частини” доцільно спланувати у заключному періоді навчання (див. додаток № 1). Також вважаємо, що у зв'язку з не проведенням в умовах майстерні по ремонту речового майна військової частини капітального ремонту необхідно усунути з тематики занять теми, пов'язані з технологією та проведенням даного виду ремонту обмундирування і взуття [29].

1.2 Порядок речового забезпечення військової частини

У сучасних умовах діє така принципова схема забезпечення матеріальних засобів, у тому числі й речового майна:

1) центр - Головне управління внутрішніх військ МВС України (ГУВВ МВС) або Департамент ресурсного забезпечення МВС України;

2) Управління територіального командування (з'єднання);

3) військова частина;

4) підрозділ;

5) військовослужбовець.

Ця схема передбачає відповідальність вищого довольчого органу за своєчасне і повне забезпечення речовим майном нижчої ланки забезпечення.

Організація постачання за такою схемою передбачає контроль за процесом забезпечення і визначає відповідальність за своєчасне постачання речового майна в усіх ланках ланцюга забезпечення.

Відповідно до встановленої схеми постачання внутрішні війська мають такі органи речового забезпечення:

1) у центрі - речова служба ГУ ВВ МВС України;

2) на місцях - речові служби УТрК;

3) у військових частинах - речові служби частин.

Управління тилу (УТ ВВ МВС України) є структурним підрозділом ГУВВ МВС України і головним утримувачем і розподільником фондів військ. У своїй діяльності УТ ВВ МВС керується постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, наказами, інструкціями, указівками Міністра внутрішніх справ, командувача ВВ МВС України та іншими правовими документами щодо питань матеріально-технічного і військового забезпечення. Речова служба ВВ МВС України здійснює керівництво діяльністю речових служб УТрК і військових частин, з їх допомогою забезпечує війська речовим майном, контролює організацію збереження і правильної витрати матеріальних засобів.

На речову службу ГУВВ МВС України покладено такі головні завдання:

- забезпечення всіх військових частин і ВНЗ належним за штатами, табелями і нормами постачання речовим, господарським і спортивним майном, спеціальним одягом, канцелярськими виробами;

- фінансування військових частин і військових навчальних закладів за статтями кошторису військ;

- контроль за станом обліку, збереження та експлуатації речового майна, його правильною витратою і списанням;

- контроль за станом забезпечення підрозділів військових частин шляхом перевірки господарської діяльності;

- надання допомоги підлеглим речовим службам у питаннях військово-господарської діяльності.

Головними джерелами постачання військ речовим майном є промисловість і сільське господарство країни.

Додаткові джерела забезпечення військ речовим майном такі:

1) у мирний час:

- внутрішні ресурси військових частин (виготовлення деяких предметів речового майна силами речових ремонтних майстерень, продовження термінів носіння тощо);

- місцева економічна база (використання підприємств, майстерень, розташованих у районі дислокації військ, які можуть бути задіяні для ремонту речового майна і банно-прального обслуговування особового складу;

2) у воєнний час:

- трофеї, тобто майно, захоплене у ворога внаслідок бойових дій (трофейне майно підлягає обов'язковому обліку і використовується тільки з дозволу з вищого органу постачання після дезінфекції, прання, чищення й ремонту);

- майно, зібране на полі бою (після обробки воно сортується на придатне до використання, на таке, що вимагає ремонту, і на непридатне до подальшого використання, потім воно оприбутковується за обліком і використовується на поточне забезпечення).

Пошук і використання всіх додаткових джерел поповнення матеріальних засобів є одним із головних завдань фахівців тилу військових частин, у тому числі посадових осіб речової служби.

Заготівля речового майна може здійснюватися двома способами: централізованим і нецентралізованим.

Основний спосіб заготівлі - централізований, він передбачає забезпечення військових частин основними предметами речового майна зі складів з вищого органу постачання: понад 90 % речового майна військові частини одержують централізованим способом.

Децентралізований спосіб передбачає заготівлю речового майна безпосередньо військовими частинами на місцях шляхом закупівлі його в торгових мережах, у виробників за рахунок коштів, що надаються з вищого органу постачання для цих цілей.

У підрозділи ВВ МВС речове майно надходить із різних джерел:

- бази (склади) Департаменту ресурсного забезпечення (ДРЗ) МВС України;

- військові бази (склади) Головного управління внутрішніх військ МВС України;

- військові частини ВВ МВС України за розпорядженням начальника тилу ГУВВ;

- інші підрозділи МВС на особовому складі;

- заготівля (закупівля) на місці;

- виготовлення в самих підрозділах (частинах) ВВ.

Децентралізованим способом головним чином здійснюється заготівля:

- спортивного інвентарю;

- предметів господарського призначення;

- канцелярських виробів;

- ремонтних матеріалів і фурнітури.

Для забезпечення потреб, що додатково виникають, а також з метою вирівнювання розмірів майна, що постачаються, визначаються вищим органом постачання перехідні запаси речового майна, виходячи з наявних ресурсів, оперативних обставин, умов дислокації та забезпечення.

Відпуск речового майна органам внутрішніх справ та військовим частинам здійснюється рівномірно впродовж року з урахуванням належності.

1.3 Структура та задачі речової служби військової частини

Речова служба підпорядкована заступнику командира військової частини з тилу. Речова служба має наступну організаційну структуру:

Керує службою начальник речової служби, якому підпорядковані:

- начальник речового складу;

- начальник речової ремонтної майстерні;

- діловод служби;

- завідуючий банею та пральнею (там де вони є за штатом).

Рисунок 1.2 Структура речової служби військової частини

Начальник речової служби військової частини підпорядкований заступнику командира частини з тилу, а по спеціальним питанням виконує вказівки вищестоящого начальника речової служби. Він є прямим начальником особового складу речової служби.

Рисунок 1.2 Об'єкти речової служби у підрозділах (відповідальні командир та старшина підрозділу)

Начальник речової служби військової частини в мирну та військову годину відповідає:

- за забезпечення частини речовим майном згідно з нормою постачання, правильне їх використання та утримання в порядку і полагодженні;

- за банно-пральне обслуговування та індивідуальну підгонку обмундирування, взуття особовому складу;

- за бойову і мобілізаційну готовність і стан підлеглих підрозділів і служби;

- за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну і морально-психологічний стан підлеглого особового складу;

- за дотримування охорони навколишнього середовища на об'єктах служби, їх протипожежний та санітарний стан;

- за стан учбово-матеріальної бази служби [21].

Діловод речової служби підпорядкований начальнику речової служби, а по питанням бойової підготовки, виконання внутрішнього порядку командиру підрозділу забезпечення. Він відповідає за законне та правильне оформлення прибутково-витратних документів, за своєчасне ведення записів в книгах обліку та складення звітності.

Начальник речового складу підпорядкований начальнику речової служби, а по питанням бойової підготовки та внутрішнього порядку - командиру підрозділу забезпечення. Начальник речового складу відповідає за цілісність, правильне зберігання, утримання та облік речового майна, а також за пожежну безпеку складу.

Начальник речової ремонтної майстерні, це прямий начальник особового складу майстерні і відповідає:

- за правильну організацію роботи майстерні;

- зберігання обладнання, інструменту, ремонтних матеріалів і зданого в ремонт майна;

- за якість ремонту, виконання встановлених строків ремонту, згідно з планом ремонту та витрату ремонтних матеріалів.

Речова служба військової частини виконує свої задачі по взаємодії зі штабом, а також зі службами тилового забезпечення.

З начальником штабу узгоджуються питання матеріального забезпечення бойової підготовки особового складу, планування роботи служби, організація навчання старшин підрозділів та молодших фахівців служби.

З начальником медичної служби узгоджуються питання організації банно-прального обслуговування, дезінфекції та дезінсекції речового майна, а також забезпечення медичного пункту санітарно-господарчим майном і білизною.

З начальником фінансової служби узгоджуються витребування і розподіл грошевих коштів на пошиття обмундирування та взуття військовослужбовцям, на банно-пральні потреби на ремонт речового майна та інші господарчі витрати по службі; питання отримання грошевих коштів на придбання канцелярських виробів, ремонтних матеріалів та звітність по їх витратам; питання обліку та погашення втрат по речовому майну. Підлягають узгодженню також питання укладення договорів, відносно їх законності та можливостей забезпечення належного фінансування.

З начальником квартирної служби узгоджуються питання обладнання та ремонту речового складу, майстерні, лазні, пральні, кімнат побутового обслуговування і сушарень підрозділів, забезпечення пожежним інвентарем, а також пальним, водою, електроенергією та іншими комунальними послугами об'єктів речової служби.

З командирами підрозділів вирішуються питання оформлення плакатів, стендів про бережливе ставлення до речового майна, обладнання та зразкове утримання об'єктів речової служби у підрозділі, організації підгонки обмундирування та взуття тощо.

Речова служба військової частини виконує завдання від рішення яких в значній мірі залежить стан боєздатності особового складу і частини в цілому.

На речову службу покладені наступні основні задачі:

- своєчасне та повне забезпечення речовим майном особового складу військової частини;

- визначення потреби, витребування та отримання від вищого органу постачання належного по нормам, штатам і табелям речового майна;

- організація сумісного з медичною службою антропометричного обміру особового складу;

- правильне визначення ростовці речового майна на підставі даних антропометричного обміру особового складу;

- виготовлення власними силами та децентралізована заготівля окремих предметів речового майна;

- організація обліку, зберігання речового майна на складах, в підрозділах та в користуванні у особового складу;

- організація індивідуального пошиття обмундирування військовослужбовцям в ательє і виконання контролю за якістю пошиття виробів;

- підгонка обмундирування і взуття при видачі його особовому складу;

- здійснення таврування, проведення своєчасного ремонту речового майна та хімічного чищення одягу;

- забезпечення банно-прального обслуговування особового складу підрозділів частини;

- забезпечення заходів пожежної безпеки в речовому складі, майстерні та на інших об'єктах служби;

- розробка та виконання заходів по економному витраченню речового майна;

- обладнання кімнат побутового обслуговування, комор для зберігання особистих речей військовослужбовців строкової служби, сушарень, міст для чищення взуття;

- приймати участь в вихованні у військовослужбовців почуття високої відповідальності за зберігання речового майна та інших матеріальних засобів;

- своєчасне надання з вищого органу постачання встановленої звітності та заявок;

- оформлення розрахунків і матеріалів на утримання вартості речового майна з осіб, які звільнені з військ по компрометуючим мотивам;

- витребування грошевих засобів по статтям “5 Б” і “20” кошторису військ;

- організація та проведення спеціальної підготовки посадових осіб речової служби;

- проводити необхідні заходи з метою захисту речового майна від зброї масового знищення;

- організація постійного ділового зв'язку з постачальниками інших силових формувань та торгівельних підприємств по місту дислокації військової частини. [22]

Речовою службою військової частини здійснюється безпосереднє витрачання речового майна, складаються необхідні побутові умови для особового складу. Запаси, які встановлені для військових частин ВВ МВС України повинні утримуватися речовою службою в готовності до термінової видачі, для забезпечення заходів пов'язаних з виконанням бойових задач.

Речова служба безпосередньо організує щотижневе миття особового складу строкової служби в лазні з обов'язковою зміною натільної та постільної білизни.

Речова служба відіграє валику роль в питаннях поліпшення внутрішнього порядку у військової частині. Посадови особи речової служби повинні займатися питаннями поліпшення побутових умов, як в пунктах постійної дислокації так і в польових умовах, боротися за зразковий зовнішній вигляд військовослужбовців добиватися суворого виконання особовим складом правил носіння військової форми одягу.

1.4 Контроль господарчої діяльності речової служби

Розглянемо принципи, форми і методи контролю, які застосовуються у внутрішніх військах при перевірці господарської діяльності.

Згідно з наказом командувача внутрішніх військ МВС України № 72 від 1992 р. з метою успішного здійснення господарської діяльності військових частин (з'єднань) має систематично проводитися контроль за своєчасним та всебічним їх забезпеченням і законністю витрачання матеріальних засобів та коштів.

Головним завданням контролю господарської діяльності військової частини (з'єднання) є перевірка правильності та своєчасності виконання законів, постанов Кабінету Міністрів України, наказів і директив Міністра внутрішніх справ України, командувача внутрішніх військ МВС України, статутів, положень, настанов, керівництв та інструкцій з питань ведення військового господарства, охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів, а також надання допомоги посадовим особам у керівництві військовим господарством.

Контроль господарської діяльності військової частини і з'єднання може бути попереднім і черговим.

Попередній контроль здійснюється у період, який передує підписанню первинних документів і проведенню запланованих господарських заходів. Його головною метою є запобігання незаконним і недоцільним витратам матеріальних засобів та коштів. Він здійснюється кожним командиром (начальником) у межах наданих йому прав.

Черговий контроль проводиться з метою перевірки законності й доцільності здійснених господарських операцій та господарської діяльності військової частини (з'єднання), виконання природоохоронного законодавства відповідно до завдань контролю господарської діяльності військової частини.

Формами чергового контролю є:

- інвентаризація матеріальних засобів;

- перевірка господарської діяльності;

- документальна ревізія господарської діяльності;

- перевірка виконання природоохоронних заходів.

Контроль господарської діяльності військової частини (з'єднання) здійснюють:

- командир військової частини (з'єднання) особисто і через уповноважених ним осіб і внутрішню перевірочну комісію;

- заступник командира, начальники служб військової частини (з'єднання) і командири підрозділів особисто;

- вищі командири (начальники) особисто і через уповноважених ними на це осіб.

Інвентаризація матеріальних засобів у військовій частині (з'єднанні) проводиться як самостійно, так і під час перевірки господарської діяльності та документальної ревізії у строки і в порядку, встановлені спеціальною інструкцією.

Перевірка господарської діяльності військової частини (з'єднання) включає аналіз діяльності служб з матеріального, технічного, медичного, ветеринарного, торговельно-побутового, квартирно-експлуатаційного та інших видів забезпечення військової частини (з'єднання) і дотримання цими службами законності у витратах матеріальних засобів і коштів.

Перевірки господарської діяльності військової частини (з'єднання) за часом (строками) проведення можуть бути плановими і позаплановими, а за обсягом - повними і неповними (з окремих питань).

Планова перевірка господарської діяльності військової частини (з'єднання) вищими командирами (начальниками) проводиться згідно з планами силами і засобами цих командирів (начальників).

Позапланові перевірки господарської діяльності військової частини (з'єднання) проводяться за рішенням командира військової частини (з'єднання) і вищого командира (начальника) у разі наявності відомостей про зловживання, значних недоліків у діяльності служб, при скаргах військовослужбовців, а також в інших необхідних випадках.

Строки і порядок проведення позапланових перевірок установлюються особами, які їх призначили.

Планова перевірка господарської діяльності військової частини (з'єднання) внутрішньою перевірочною комісією проводиться в усіх службах військової частини (з'єднання) один раз на рік за станом на 1 березня. Якщо вказаний термін перевірки збігається з проведенням документальної ревізії фінансово-господарської діяльності або перевірки, яка проводиться вищим командиром (начальником), то внутрішня перевірочна комісія бере участь у їх проведенні в обсязі і за планами, які встановлені старшим ревізорської групи (головою комісії).

Документальна ревізія господарської діяльності військової частини (з'єднання) проводиться силами з'єднання та контрольно-ревізійного відділу при ГУВВ МВС України.

Контролюючими органами, які мають право проводити перевірку господарської діяльності військової частини у межах визначених їх діяльністю, є такі.

Контрольно-ревізійне управління контролює бюджетні кошти, цільове використання дотацій, субсидій, інших бюджетних асигнувань, коштів позабюджетних фондів, а також належне виконання державних контрактів (основний документ, що регламентує діяльність, - Закон України “Про державну контрольно-ревізійну службу” від 26.01.1996 р. № 2939-ХП).

Органи Державного пенсійного фонду контролюють сплату збору на обов'язкове пенсійне страхування відповідно до Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР зі змінами й доповненнями.

Органи Фонду соціального страхування контролюють сплату збору на соціальне страхування (Закон України “Про збір на обов'язкове соціальне страхування” від 26.06.1997 р. № 402/97-ВР зі змінами й доповненнями.

Органи пожежного нагляду контролюють дотримання правил протипожежної безпеки (Закон України “Про пожежну безпеку” від 17.12.1993 р. № 3745-ХII зі змінами й доповненнями.

Органи санітарно-епідеміологічної служби контролюють проведення санітарно-гігієнічної експертизи, гігієнічної регламентації небезпечних факторів і видачу дозволу на їх використання (Закон України “Про забезпечення санітарного і епідемічного добробуту населення” від 24.12.1994 р. № 4004-ХII зі змінами й доповненнями.

Державний комітет будівництва, архітектури і житлової політики України контролює формування державної житлової політики, державної науково-технічної й економічної політики у сфері містобудування, будівництва і комунального господарства й забезпечення втілення її у життя (Положення про Державний комітет будівництва, архітектури і житлової політики України, затверджене Указом Президента України від 09.12.1997 р. № 1342/97).

Комітет із питань стандартизації, метрології і сертифікації контролює захист громадян і національної економіки від наслідків недостовірних результатів вимірювань і метрологічної діяльності (Закон України “Про метрологію і метрологічну діяльність” від 11.02.1998 р. № 113/98-ВР).

Усі з наведених вище контролюючих служб мають право складати адміністративні протоколи і передавати їх на розгляд для притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності згідно з чинним законодавством.

Документальна ревізія має на меті перевірити дотримання законності у витраті матеріальних засобів і коштів при виконанні службами тилу завдань, пов'язаних із забезпеченням бойової і мобілізаційної підготовки особового складу військової частини.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СУЧАСНОЇ МЕТОДИКИ ОЦІНЮВАННЯ РЕЧОВОЇ СЛУЖБИ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ

2.1 Методика оцінювання речової служби військової частини ВВ МВС України

Методика визначення оцінки підрозділу по речовому забезпеченню.

Перевірка господарчої діяльності військової частини включає аналіз діяльності служб з матеріального (у т.ч. речового), технічного, квартирно-експлуатаційного, медичного, ветеринарного, торгово-побутового та інших видів забезпечення, дотримання при цьому чинності при витратах матеріальних та грошових коштів.

При цьому перевіряється господарча діяльність речової служби, з питань:

– своєчасність та повнота забезпечення військовослужбовців речовим майном;

– зовнішній вигляд військовослужбовців, припасування предметів обмундирування та взуття;

– таврування та закріплення обмундирування за військовослужбовцями строкової служби;

– обладнання кімнат зберігання майна підрозділу та власних речей військовослужбовців, кімнат побутового обслуговування, складів, майстерень по ремонту речового майна;

– стан роботи по накопиченню білизни понад норм утримання;

– лазне-пральне обслуговування особового складу військової частини.

Крім цього перевіряється:

– рівень підготовки та практичної діяльності начальників служб по організації тилового забезпечення;

– рівень спеціальної підготовки особового складу служб та підрозділів тилу.

При перевірці та аналізі господарчої діяльності здійснюється оцінювання (ставиться оцінка) підрозділів частини та взагалі військовій частині (речовій службі) з речового забезпечення по визначеній методиці у наказі МВС України № 186 від 1997 р..

Згідно з цією методикою визначено чотири показники для оцінювання підрозділів військової частини по речовому забезпеченню: