Основи бойового застосування військ РХБ захисту

Бойове застосування військ РХБ захисту, їх організація, та тактика дій. Високоманеврений характер сучасного бою. Комплектність машин радіаційної, хімічної і неспецифічної, бактеріологічної (біологічної) розвідки. Засоби для проведення спеціальної обробки.

Рубрика Военное дело и гражданская оборона
Вид методичка
Язык украинский
Дата добавления 15.08.2009
Размер файла 137,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Заняття закінчується розбором. Після розбору заняття командир роти, створює тактичну обстановку, ставить командиру взводу завдання на здійснення маршу в розміщення частини. Під час маршу він тренує о/с по сигналах управління і оповіщення.

3. Методика проведення тактико-спеціального навчання з ротою РХБ захисту

Тема: дії роти РХБ захисту в настанні.

Навчальні цілі: 1. Удосконалювати підготовку командира роти в організації радіаційної, хімічної і неспецифічної бактеріологічної (біологічної) розвідки і спеціальної обробки підрозділів і керування підрозділами при виконанні задач.

2. Дати практику командирам взводів і відділень в організації спеціальних задач, а також у командуванні підрозділами в ході їхнього виконання.

3. Удосконалювати навички особового складу в чіткому виконанні задач по радіаційної і хімічної розвідки і спеціальної. обробці, виробляти в нього високі психологічні якості, учити роту злагодженим діям при виконанні задач хімічного забезпечення.

Підготовка навчання.

Щоб тактико-спеціальне навчання пройшло цікаво і повчально, його необхідно сполучати з тактичним (тактико-спеціальним) навчання підрозділу інших пологів військ.

Район для проведення навчання начальником служби РХБ захисту відбирається так, щоб він мав декілька доріг (маршрутів) придатних для руху хімічної розвідувальних машин, а район для спеціальної обробки підрозділів - природне маскування, і не менш одного джерел води в кожному.

Відповідно до змісту теми начальник служби РХБ захисту може визначити наступні етапи тактико-спеціального навчання.

Перший етап. Організація і ведення радіаційної, хімічної і неспецифічної бактеріологічної (біологічної) розвідки і спеціальної обробки у вихідному районі для настання.

Тривалість: 14.00 25.9-2.00 26.9

Навчальні питання: Вихід роти в район навчання, з'ясування командиром роти отриманої задачі, оцінка обстановки й ухвалення рішення. Проведення рекогносцировки. Віддача наказу. Ведення розвідки у вихідному районі. Підготовка до проведення спеціальної обробки. Інженерне устаткування ЖНП і площадок спеціальної обробки.

Другий етап. Ведення радіаційної, хімічної і неспецифічної бактеріологічної (біологічної) розвідки, проведення спеціальної обробки частин (підрозділів) на маршрутах висування й у ході бою.

Навчальні питання: 1. Ведення розвідки і проведення повної спеціальної обробки частин (підрозділів) на маршрутах висування.

2. Ведення розвідки і поводження повної спеціальної обробки частин (підрозділів) в ході бою.

Третій етап. Дії роти після виконання задачі.

Тривалість: 19.00-24.00 26.9

Навчальні питання: уточнення і узагальнення дані розвідки. Проведення повної спеціальної обробки роти.

Розбір навчання: 0.00-1.00 26.9

Повернення роти в розташування частини: 1.03-3.00 26.9

Загальна тривалість навчання - 0,5 доби.

Хід навчання.

Перший етап: організація і ведення радіаційної, хімічної і неспецифічної бактеріологічної (біологічної) розвідки і спеціальної обробки у вихідному районі для настання.

1. Вихід у район навчання, з'ясування командиром роти отриманої задачі, оцінка обстановки й ухвалення рішення. Проведення рекогносцировки. Віддача наказу.

Перед виходом роти в район навчання начальник хімічної служби зі своїми помічниками перевіряють готовність її до навчання, а потім ставить задачу командиру роти для проходження у вихідний район для навчання. З прибуттям роти в зазначений район начальник хімічної служби перевіряє правильність розташування підрозділів роти в цьому районі, потім викликає командира роти і ставить йому задачу приблизно так

“Орієнтири (указує)

Противник веде оборонний бій на рубежі (указує). У ході бою застосовує ядерна і хімічна зброя.

10 мп знаходитися у вихідному районі готується зробити марш по двох маршрутах (указує) і ввійти в бій з рубежу (указує).

Рота РХБ захисту в складі полку прибула в район (указує). Роті вести радіаційну, хімічну і неспецифічну бактеріологічну (біологічну) розвідку на пунктах керування полку в районах (указує), бути в готовності до проведення повної спеціальної обробки озброєння і техніки в районах (указує).

Час готовності до виконання задачі (указує).

КП роти (указує).

Я знаходжуся (указує).”

Потім начальник служби РХБ захисту дає вказівки по забезпеченню дій роти у вихідному районі і надає час для роботи командиру роти.

Після цього начальник хімічної служби перевіряє, як командир роти усвідомлює задачу, робить розрахунок часу, визначає заходу, який необхідно провести негайно, і дає попереднє розпорядження підрозділам по підготовці до дій, старшина роти - по устаткуванню КП, а також про час і порядок роботи на місцевості, оцінює обстановку і приймає рішення.

У встановлений час начальник служби РХБ захисту заслуховує рішення командира роти. При цьому звертається увага, трохи правильно командир роти оцінила обстановку, визначив час і порядок дій роти, організував спостереження, спеціальну обробку, керування і зв'язок. Помічники начальника хімічної служби в цей час перевіряють підготовку особового складу взводів до виконання задач.

При проведенні рекогносцировки начальник служби РХБ захисту звертає увагу на те, щоб командир роти якнайменше часу використовував на себе і більше надавав можливості командирам взводів і відділень для практичної роботи на місцевості. У ході рекогносцировки командир роти уточнює місця розгортання основних і запасних площадок спеціальної обробки, порядок висування до них, порядок їхнього інженерного устаткування, погоджує дії підрозділів роти з підрозділами полку і між собою.

Закінчивши рекогносцировку, командир роти віддає наказ, організує взаємодію, забезпечення дій роти і керування, визначає основні задачі політичної роботи.

У період організації розвідки і спеціальної обробки начальник служби РХБ захисту і його помічники повинні заслухати постановку задач особовому складу командирами взводів, перевірити знання особовим складом задач, установлених сигналів оповіщення, керування і порядок підтримки зв'язку.

Вивчивши рішення командирів підрозділів і окремі ними накази, начальник хімічної служби визначає порядок розиграшу тактичних епізодів і дає відповідні вказівки своєму помічнику.

2. Ведення розвідки у вихідному районі. Підготовка до проведення спеціальної обробки. Інженерне устаткування ХСП і площадок спеціальної обробки.

Відповідно до прийнятого рішення командири роти і взводів подають команди для висування підрозділів у райони, призначені для радіаційного і хімічного спостереження, і проведення повної спеціальної обробки.

Начальник служби РХБ захисту і його помічники у цей час перевіряють вміння підрозділів використовувати при висуванні захисні і властивості місцевості, що маскують, правильно вибирати місця для спостерігачів, хімічних розвідувальних машин і постановку задач командирам відділень на посадах хімічного спостереження, уміння розгортати машини спеціальної обробки, а також виконати відповідні нормативи.

Інженерні роботи з устаткування постів радіаційного і хімічного спостереження і площадок для проведення повної спеціальної обробки виробляються в послідовності, що забезпечує постійну готовність підрозділів до виконання задач хімічного забезпечення.

Перевіривши готовність роти до ведення радіаційного і хімічного спостереження й організацію інших робіт, начальник хімічної служби приступає до відпрацьовування дій особового складу по сигналі оповіщення про повітряного супротивника, при нанесенні супротивником ядерного удару.

У наступному він створює для роти більш складну обстановку, наприклад після нальоту авіації на пости радіаційного і хімічного спостереження з використанням імітаційних і інших засобів створює хімічне чи зараження імітує застосування запальної зброї, а після ядерного вибуху - радіоактивне зараження, і перевіряє правильність дій хіміків - розвідників, порядок поступлення даних до командира роти і у взвод спеціальної обробки і дії особового складу по сигналах оповіщення про радіоактивне і хімічне зараження.

У цій обстановці командир роти повинний негайно подати відповідний сигнал оповіщення й оцінивши обстановку, уточнити задачі взводам, а при необхідності дати вказівки на проведення рятувально-евакуаційних робіт, гасіння пожеж і востановлення боєздатності роти.

Від тих, яких навчають, необхідно додати, щоб час проходження сигналів оповіщення і дій по них виключали ураження особового складу.

При повільних і нечітких діях тих, яких навчають, начальник хімічної служби може повторити дії по тієї чи інший установ, а також уражати тих військовослужбовців, що неправильно діяли, і перевірить уміння особового складу робить саме - і взаємодопомога потерпілим, евакуювати уражених і виконувати задачі скороченими розрахунками

Особовий склад навчається накладенню пов'язок, джгутів, шин при пораненнях, опіках переломах і сильному кровотечах. Евакуація поранених здійснюється на чи носилках машинах роти на пункт збору, де проводиться контроль радіоактивного опромінення і зараження, медичне сортування, реєстрація і надання до лікарської допомоги.

Командира роти в цей час необхідно навчати організації контролю радіоактивного опромінення і ведення його обліку.

При відпрацьовуванні питань евакуації техніки й обліку пожеж начальник хімічної служби звертає увагу на гасіння пожеж особовим складом у першу чергу там, де вони загрожують постраждалому особовому складу і техніці, а також умінню проводити огляди техніки і готувати її до евакуації.

Усі дії в районах хімічного зараження і ядерного вибухів повинні оброблятися індивідуальними засобами захисту.

Для відпрацьовування питання повної спеціальної обробки начальник хімічної служби може імітувати зараження підрозділів радіаційної і хімічної розвідки стійкими отруйними чи речовинами радіоактивними речовинами вище припустимих норм і навчати командира роти використовувати їх у районах спостереження взвод спеціальної обробки.

При переході до дій вночі особлива увага повинна визначено дотриманню світло та звукомаскування, умінню орієнтуватися на місцевості, підготовці машин і приладів до роботи вночі.

Другий етап. Ведення хімічної, радіаційної і неспецифічної бактеріологічної (біологічної) розвідки, проведення повної спеціальної обробки частин (підрозділів) на маршрутах висування й у ході бою.

1. Ведення розвідки і проведення повної спеціальної обробки частин (підрозділів) на маршрутах висування.

Відповідно до плану проведення навчань начальник служби РХБ захисту ставить задачу роті на ведення хімічної, радіаційної і неспецифічної бактеріологічної (біологічної) розвідки, проведення повної спеціальної обробки військ на маршрутах висування. Перевіривши роботу командира роти по з'ясуванню задач, оцінці обстановці і застосування рішення, начальник хімічної служби усуває помилки в його діях навідним чи запитанням оголошенням додаткових даних по обстановці. Його помічники в цей час перевіряють підготовку особистого складу до дій на маршрутні висування військ.

Якщо прийняте командиром роти рішення відповідає обстановці, начальник хімічної служби затверджує його присутність при постановці задач, організацій взаємодії і забезпечення дії роти.

Командир роти віддає усний наказ приблизно так:

“Противник веде оборонний бій на рубежі (указує). У ході бою широко застосував ядерну, хімічну і запальну зброю 10 мп висувається на рубіж взводу в бій по маршруті: №1 (указує), №2 (указує), 2 мб заражений радіоактивними речовинами і виводиться на спеціальну обробку в район (указує).

Роті хімічного захисту наказано провести розвідку маршрутів висування полку і спеціальну обробку 2 мб.

Взводу радіаційної і хімічної розвідки провести розвідку маршрутів висування полку №1 (указує) і №2 (указує). Вихідний пункт початку розвідки (указує). До розвідки приступити в (час), розвідку закінчити в (час). Одне відділення РХР залишити на КП полку. Пункт збору після закінчення розвідки (указує). Дані розвідки передавати по радіо на частотах: основна______ Мгц, запасна______ Мгц. Позивні (указує).

Взводу спеціальної обробки провести дезактивацію бойової техніки 2 мб. Обробці підлягає 60 одиниць. Обробку провести на маршруті висування (указує). До обробки приступити в (час), обробку закінчити в (час) . Після обробки прибути в район (указує).

Готовність до виконання задачі (час).

Я знаходжуся (указує місце), зв'язок із мною по радіо, мій заступник (указує).”

Після цього керівник навчання заслуховує, як віддають накази командири взводів, а також перевіряє знання особовим складом отриманої задачі, сигналів оповіщення і керування.

Після доповіді керівнику навчання про готовність взводів квыполнению задач командир роти подає сигнал на висування підрозділів врайоны виконання задач.

Начальник служби РХБ захисту знаходиться, як правило, разом з командиром роти.

З початком висування взводу радіаційної і хімічної розвідки помічники керівника навчання випливають з командиром взводу і з командирами відділень радіаційної і хімічної розвідки перевіряють організацію і ведення спостереження і розвідки на марші, а також дії командирів і особового складу при нальотах авіації і нападі мілких груп піхоти супротивника, при зустрічі з зараженою чи зруйнованою ділянкою дороги, на важко прохідній місцевості і т.і.

З виходом відділень на вихідні пункти перевіряють дії командирів і особового складу в них (розосередження і маскування машин, організацію спостереження, орієнтування, постановку задач на розвідку й інші питання).

З початком розвідки помічники начальника служби РХБ захисту згідно плану проведення навчання чи усно за допомогою імітаційних і інших засобів дають відділенням вступні про радіоактивне і хімічне зараження, а також інші вступні, передбачені планом навчання (про вихід з ладу тих чи інших приладів радіаційної чи хімічної розвідки; про вихід з ладу на зараженій місцевості хімічних розвідувальних машин; про втрати особового складу в результаті впливу супротивника; про тимчасовий вихід з ладу мостів через водяну перешкоду і т.і).

Основна увага під час розвідки вони повинні зосередити на виявленні: ступеня підготовленості кожного солдата і сержанта відділення, злагодженості відділень у цілому при веденні розвідки, підготовленості особового складу тривалим діям в індивідуальних засобах захисту; уміння командирів швидко і правильно орієнтуватися на місцевості; працювати з кодувальними і переговорними таблицями; вчасно передавати розвідувальні по радіо; уміння командирів швидко приймати рішення в складних умовах обстановки і рішуче проводити їх у життя, твердо керувати і командувати підлеглими.

Помічник керівника при командирі взводу, крім того, повинний особливе уваги визначати на уміння командири взводу швидко оцінювати обстановку в районі дії взводу і на маршрутах розвідки того чи іншого відділення, застосовувати в короткі рядки рішення, що відповідає обстановці, і рішуче проводити їх у життя, уміло маневрувати самотужки і засобами в ході проведення розвідки; у короткі рядки узагальнювати розвідувальні дані відділень і вчасно доповідати їх старшому командиру по радіо.

При виявленню помилок начальник хімічної служби і його помічників повинні створити обстановку, що спонукує тих, яких навчають, усунути недоліки, виявлених у ході навчання.

В міру розвитку дії помічник при командирі взводу ускладнює для взводу обстановку. Доцільно, наприклад, у ході виконання задачі поставити команду взводу додаткові задачі на розвідку заражених чи маршрутів районів і одночасно з цим дати вступну про те, що в одному відділенні радіоактивне опромінення особового складу перевищило однократно припустиму дозу; час виконання нової задачі повинний максимально обмежуватися, щоб навчити командира взводу в короткий термін оцінювати обстановку, приймати найбільш доцільні рішення.

Висування взводу спеціальної обробки в район виконання задачі командиром роти здійснюється з обліком радіаційної і хімічної обстановки, виявленої на маршрутах висування дозорами взводу радіаційної і хімічної розвідки.

У ході висування взводу керівник навчання перевіряє дотримання дисципліни маршу і світломаскування, навчання командирів роти і взводу організувати подолання позначених взводом розвідки заражених ділянок місцевості й інших дій.

Після прибуття взводу спеціальної обробки в район спеціальної обробки керівник навчання в ролі командира 2моб уточнює командиру взводу, які підрозділи і чим заражені, кількість зараженого озброєння, бойовий і інший техніки. Командир взводу визначає і погоджує з командиром батальйону порядок їхньої обробки, порядок забезпечення дегазуючими (дезактивіруючими) розчинами, заміни зараженого обмундирування, здійснюється контроль радіоактивного зараження й організації зв'язку зі старшим начальником; час початку і закінчення робіт; пункт забору по виконанню задачі.

Після з'ясування задачі, її оцінки й ухвалення рішення командир взводу віддає наказ командирам відділень.

Начальник служби РХБ захисту або його помічник контролює дії відділень, уміння командирів керувати підлеглими підрозділами, практичні навички і ступінь підготовленості солдата у виконанні своїх обов'язків, дотримання мір безпеки.

У ході розгортання дегазаційних машин з ходу перевіряється виконання особових складів відповідних нормативів.

Посли розгортання дегазаційних машин командир взводу разом з командирами відділень організує дезактивацію озброєння і бойової техніки.

Начальник хімічної чи служби його помічник перевіряє як командир взводу і командири відділень керують розрахунком дегазаційних машин, стежать за правильністю обробки й і дотримання мір безпеки, організують контроль повної обробки і своєчасність забезпечення підрозділів розчинами, дрантям, водою й іншим майном. При неправильних діях він указує на допущені помилки, може повернути техніку для повторної обробки, а також дати втрати в особовому складі при порушенні мір безпеки.

Командири роти, взводів і відділень домагаються правильних дій особового складу і виконанні задач у встановлений термін.

2. Ведення розвідки і проведення повної спеціальної обробки частин у ході бою.

Начальник служби РХБ захисту вводить командира роти в нову тактичну обстановку і перевіряє його уміння керувати діями взводу радіаційної і хімічної розвідки по радіо.

У ході бою помічники начальника хімічної служби відпрацьовують із взводами дії по захисту від зброї масового ураження противника, при нальотах авіації і нападі наземного супротивника, особлива увага приділяється обробці питань дій при ліквідації наслідків застосування ядерної, хімічної і бактеріологічної зброї по підрозділах полку, проведенню повної спеціальної обробки в бойових порядках.

Обробка цих дій здійснюється аналогічно розглянутим у першому етапі.

В усіх випадках начальник хімічної служби домагається від командира роти чіткого керування підлеглими підрозділами, а від особового складу - швидких і рішучих дій по обстановці, домагаючись проведення всіх робіт у повному обсязі, особлива увага звертає на морально - психологічний стан тих, яких навчають.

Третій етап: Дії роти після виконання задачі.

По закінченні розвідки відділення випливають на пункти збору взводу, а потім - роти. По шляху проходження і з прибуттям у пункт збору командир взводу розвідки уточнює й узагальнює дані розвідки і доповідає їх по радіо командиру роти. Якщо цим - або іншим причинам командир взводу не доповів уточнені дані по радіо, то доповідає особисто командиру роти на пункті збору роти. Командир роти, узагальнивши дані розвідки і спеціальної обробки, доповідає їх по радіо керівнику навчання, а потім представляє карту з даними розвідки.

Начальник служби РХБ захисту заслуховує доповідь командира роти, перевіряє розміщення і маскування машин у пункті збору роти, організацію спостереження, доповіді командирів взводів командиру роти, перевіряє робочі карти командирів роти і взводів, організацію і правильність зняття показання вимірників доз (дозиметрів) і визначення зараження особового складу і техніки роти.

Проведення повної спеціальної обробки роти.

Заслухавши командира роти, начальник хімічної служби наказує, якщо це не міститься в доповіді командира роти, провести повну спеціальну обробку роти.

Командир роти повинний організувати повну спеціальну обробку роти самотужки.

Керівник навчання заслуховує постановку задач командирам взводів на проведення повної спеціальної обробки роти. У наступному заслуховується постановка задач на обробку командирами відділень.

Після доповіді командира взводу спеціальної обробки командиру роти про готовність до обробки начальник хімічної служби і його помічник контролюють організацію спостереження й охорони в районі обробки, порядок установки заражених машин на робоче місця, уміння особового складу відділень радіаційної і хімічної розвідки обробляти штатне озброєння і хімічні розвідувальні машини за допомогою дегазаційних приладів, організацію і проведення контролю повноти дезактивації силами взводу радіаційної і хімічної розвідки організацію і проведення повторної обробки.

Після закінчення обробки начальник хімічної служби наказує командиру роти згорнути спеціальні машини і комплекти, провести їхнє технічне обслуговування, перевірити наявність особового складу, озброєння, техніки і майна і призначає час розбору навчання.

Після розбору він створює тактичну обстановку для відпрацьовування необхідних дій при поверненні роти в розташування частини.

ЗБРОЯ МАСОВОГО УРАЖЕННЯ

Зброя великої уражаючої дії, призначена для нанесення великих масових втрат, руйнування і ураження. До існуючих видів зброї масового ураження відносяться ядерна, хімічна і бактеріологічна (біологічна) зброї.

1. Ядерна зброя

Ядерна зброя - зброя масового ураження вибухової дії, заснована на використанні енергії, виділяємої при ланцюгових реакціях важких атомів деяких ізотопів урану і плутонію або при термоядерних реакціях синтезу деяких легких ядер ізотопів водню (дейтерію і тритію) у більш важкі.

Основними частинами ядерних боєприпасів є: ядерний зарядний пристрій (ядерний заряд), блок підриву і корпус боєприпасів. До вибуху загальна кількість ЯВВ повинна бути розділена на окремі частини, кожна з який має масу менше критичної. Для вибуху необхідно з'єднати ці частини для створення надкритичної маси. У цей момент реакцію розподілу варто ініціювати від спеціального джерела нейтронів.

Є два способи здійснення ядерного вибуху.

Перший: два або декілька підкритичних шматків ЯВВ швидко з'єднати в один шматок, розміри і маса якого більше критичної. Це заряд «душечного типу».

Другий спосіб: пропонує сильне обтиснуті підкритичні маси ЯВВ, що підвищує густина речовини заряду в кілька разів і переводить систему в надкритичний стан. Такий спосіб називається імплозивним.

При вибуху потужністю 20 тис.т. у ланцюгову реакцію вступає 1 кг урану або плутонію. Інше розсіюється.

В залежності від задач, розв'язуваних застосуванням ядерної зброї, ядерні вибухи можуть проводиться в повітрі, на поверхні землі і води, під землею і водою. Відповідно до цього розрізняють висотний, повітряний, наземний (наведений), і підземний (підводний) вибухи.

Висотний ядерний вибух - це, вибух зроблений з метою знищення в польоті ракет і літаків на безпечній для наземних об'єктів висоті (понад 10 км.). Його поражаючими факторами є: ударна хвиля, світлове випромінювання, що проникає радіація й електромагнітний імпульс (ЕМІ).

Повітряний ядерний вибух - це, вибух зроблений на висоті до 10 км, коли світна область не стосується поверхні землі (води). Повітряні вибухи поділяються на низькі і високі. Сильне радіоактивне зараження місцевості утвориться тільки в поблизу епіцентрів низьких повітряних вибухів. Зараження місцевості по сліду хмари істотного впливу на дії військ не робить. Найбільше повно при повітряному ядерному вибуху виявляються ударна хвиля, світлове випромінювання (СВЯВ), проникаюча радіація і ЕМІ.

Наземний (надводний) ядерний вибух - це вибух, зроблений на поверхні землі (води), при якому світна область стосується області землі (води), а пиловий (водяний) стовп із моменту утворення з'єднаний із хмарою вибуху. Характерною рисою наземного (надводного) вибуху є сильне радіоактивне зараження місцевості (води) як у районі вибуху, так і по напрямку руху радіоактивної хмари. Поражаючими фактора вибуху є : ударна хвиля, СІЯВ, проникаюча радіація, радіоактивне зараження і ЕМІ.

Підземний (підводний) вибухи - це вибух під землею (під водою) і характеризується викидом великої кількості ґрунту (води), перемішаної з продуктами ядерної вибухової речовини (ПЯР).

Поражаючими факторами вибуху є: для підземного ЯВ: сейсмовибухові хвилі, сильне радіоактивне зараження місцевості, утворення лійки; для підвідного ЯВ: базисна хвиля, що утвориться при обваленні султана (стовпа) води.

Поражаючі фактори ядерного вибуху.

Повітряна ударна хвиля - являє собою область сильного стиску середовища, распостранящуюся в усі сторони від крапки вибуху з надзвуковою швидкістю. Поражаюча дія обумовлена надлишковим тиском у фронті хвилі і швидкісним напором повітря рухаючогося в хвилі з великою швидкістю, що проходить першу тисячу метрів, за 3 сек; 2000 м - за 5 сек; 3000 м - за 8 сек. Крайнє важке ураження - при спостережливому тиску у фронті ударної хвилі - 0,6 - 0,8 кг/см2; середнє - 0,4 кг/см2; легке - 0,2 - 0,4 кг/см2.

Світлове випромінювання - потік променевої енергії на світній області вибуху, що включає ультрафіолетову й інфрачервону областї спектру. Діє декілька секунд. Основною характеристикою світлового випромінювання, що визначає його поражаючу дію, є світловий імпульс, що викликає опіки чотирьох ступенів:

1 ступень - 2-4 кал/см2; 2 ступень - 4-5 кал/см2; 3 ступень - (омертвління шкіри) - 5-кал/см2; 4 ступень - (обвуглювання шкіри і тканин) - понад 7 кал/см2.

Потужність ЯВ

Час світіння, с

Діаметр, м

Сверхмала

Мала

Середня

Велика

Сверхвелика

Близько 0,2
1-2
2-5
5-10

20-40

50-200
200-500
500-1000
1000-2000

2000-5000

Проникаюча радіація - це потік гама променів і нейтронів, що випускаються з зони вибуху. Вона діє в течії 15-20 секунд з моменту вибуху і може привести до хвороби особового складу, променевою хворобою чотирьох ступенів: 1 - легка (100-250 рад); 2 - середня (250-400 рад); 3 - важка (400-600 рад); 4 - вкрай важка (понад 600 рад).

Блискавична форма променевої хвороби виникає при дозах 10000 рад. Ураження військової техніки, радіоелектронної апаратури, визначається іонізуючим впливом проникаючої радіації й одержаниям радіаційних змін і порушень у матеріалах.

Поражаюча дія проникаючої радіації характеризується величиною дозою випромінювання. Розрізняють дози випромінювання в повітрі (експозиційну дозу) і поглинену дозу.

Під потужністю експозиційної дози розуміють дозу гамма-випромінювання, що накопичується за одиницю часу. Вимірюють експозиційну потужність дози випромінювання в рад/годину або мрад/годину.

Гамма-випромінювання сильніше всего послабляється важкими матеріалами (свинець, сталь, бетон), а потік нейтронів найкраще послабляється легкими матеріалами, що містять ядра легких елементів (вода, поліетилен).

Радіоактивне зараження місцевості - обумовлено радіоактивними продуктами (осколками) розподілу ядерного пального, не прореагувавшей частини ядерного заряду, а також наведеною активністю ґрунту. Радіоактивні продукти утворюють на місцевості слід радіоактивної хмари.

Альфа (б) - випромінювання - потік ядер гелію. Володіють великою іонізуючою здатністю і малою проникаючою здатністю. Обмундирування захищає.

Бета (в) - випромінювання - потік електронів. Володіє більшою, ніж б-випромінювання проникаючою здатністю (одяг захищає на 50%), але меншою іонізуючою здатністю. в-випромінювання небезпечні при попаданні на шкіру і, особливо, всередину організму.

Гама (г) - випромінювання - це кванти (порції) електромагнітного випромінювання (подібно рентгенівському). Володіє великою проникаючою здатністю і меньшою, ніж б,в іонізуючою здатністю.

Нейтронне (n) - випромінювання - потік нейтронів. Через відсутність заряду має велику проникаючу і іонізуючу здатність.

Іонізуючі випромінювання (ІІ) не мають кольору і запаху, а швидкість їхнього розпаду не може бути змінена фізичним або хімічним способом.

Електромагнітний імпульс - являє собою короткочасне сильне електромагнітне поле, що виникає в момент ядерного вибуху і діє декілька секунд, що наводить у провідниках електродвижучу силу в десятки тисяч вольт і виводячі з ладу радіоелектронну апаратуру. г-кванти, що випускаються з зони протікання ядерних реакцій, вибивають з атомів повітря швидкі електрони, які заражені негативно і летючі в напрямку руху г-квантів зі швидкістю світла, а позитивні іони залишаються на місці. В результаті такого поділу електричних зарядів в просторі утворяться елементарні і результуючі електричні та магнітні поля ЕМІ.

Найбільш піддані впливу ЕМІ лінії електропередач, зв'язку, сигналізації і керування. Прийняті в цих лініях кабелі й апаратура мають електричну міцність до 8-10 кв. При використанні звичайних засобів захисту від впливу розрядів небезпечна напруга для такої лінії складає 50 кв.

2. Хімічна зброя

Хімічною зброєю - називаються отруйні речовини і засоби їх бойового застосування. Вона призначена для ураження або тимчасового виводу з ладу живої сили, а також для зараження місцевості і об'єктів на ній.

Отруйними речовинами - називаються речовини, що при бойовому застосуванні можуть нанести ураження не захищеній живій силі в результаті біохімічного впливу, що викликає порушення нормальної діяльності організму. Отруйні речовини складають основу хімічної зброї.

Хімічна зброя є засобом масового ураження живої сили, утруднення бойових дій військ і роботу тилу. Основними видами застосування хімічної зброї є: авіація, ракети, ствольна і реактивна артилерія, хімічні фугаси і розпилювачі (генератори) аерозолей.

Застосування ОР приводить до ураження організму людини різного ступеня:

1 ст-смертельне ураження - гине після впливу ОР у різний термін (від декількох секунд, до доби);

2 ст-важке ураження - вимагає тривалої госпіталізації (більше місяця);

3 ст-среднє ураження - вимагає госпіталізації не більш ніж на 2 тижні;

4 ст-легке ураження - вимагає амбулаторного лікування або короткочасної госпіталізації уражених на термін два тижня і більше.

По характерні дії на організм ОР - поділяються на наступні групи: нервово-паралітичної дії, шкірно-наривної дії, загальотруйної дії, психохимичної дії.

ОР-нервово-паралитичної дії (Ві-Ікс, зарин, зоман, бінарний Ві-Ікс, бінарний зарин).

Зарин (GB) - фторангідрід ізопропілового ефіру металфосфоновой кислоти.

Зарин - безбарвна або злегка жовтувата рідина, добре розчиняється у воді і органічних розчинниках, майже без запаху, має значну летючість, взимку не замерзає.

Бойовий стан головним чином - пар, відноситься до нестійких ОР, з яскраво вираженим міотичним ефектом (звуження зіниць ока), властива кумулятивна дія (накопичення в організмі).

При концентрації пару зарину в повітрі 5х10-4 г/м3 ознаки ураження: міоз, світлобоязнь, затруднення подиху, біль у грудях, параліч.

Дегазація: дегазуючий розчин пакету ІПП-8, ІДП-1, ДР №2-бщ (ащ), РД, РД-2, водна суспензія ДТС-ГК; на обмундируванні - ДП-С. Захист: протигаз і ЗЗК.

Допоміжні речовини для змивання і дегазації: гаряча мильна вода, водний розчин порошку СФ-2у, аміачна вода, водний розчин їдкого натру, спирт, бензин, керосин, дизельне паливо, ДХЕ.

Ці ж речовини і розчини застосовуються для дегазації зоману.

Зоман (GD) - фторангідрід пінаколінового ефіру метилфосфонової кислоти.

Зоман - прозора рідина з легким запахом камфори. По характеру дії схож з зарином але ще більш токсичний.

Ві-Ікс (Vx) - це мало летюча рідина з високою температурою кипіння, тому володіє більшою стійкістю. Бойовий стан - аерозоль - О-етілен-S-в-діізопропіламіноетилтіолфосфонат.

Це безкольорова, слабко летюча рідина, без запаху, малорозчинна у воді, добре - в органічних розчинниках. Діє через органи дихання, через шкірні покрови і обмундирування. Симптоми ураження схожі на симптоми ураження іншими ОР нервово-паралітичної дії. Вихід з ладу особового складу може наступити через декілька хвилин або годин після ураження.

Перша допомога: надіти протигаз, ввести антидот (афін, атропін, сафалєн), ураженні ділянки шкіри терміново обробити за допомогою ІПП, очі промити 2% розчином питної соди або чистої води. Якщо в течії 10 хв. судороги не зняті, антидот повторити. Лікування уражених триває декілька місяців.

Дегазація: ІПП-8, ДР №1, РД та РД-2, ІДП-1, водна суспензія ДТС-КГ. Допоміжні дегазатори: гаряча мильна вода, водний розчин порошку СФ-2у, спирт, бензин, дизельне паливо, ДХЕ.

ОР шкірно-наривної дії
Іприт (HD) (перегнаний інрит) - бойовий стан - крапельно-рідинний і пароподібний. Діхлордіетілсульфід. Це безкольорова масляниста рідина з запахом часнику або гірчиці. Слабо розчиняється у воді, і гарно в органічних розчинниках, горючих і мастильних матеріалах. Важче води. Поражає через органи дихання, шкірні покрови шлунково-кішечний тракт. Діє на очі і шкіру. Володіє періодом скритої дії та кумулятивним ефектом при концентраціях 4х10-3 г/м3 , призводить до ураження легенів; ураження шкіри через 2-6 год. Симптоми: почервоніння шкіри, утворення пухирів через 2-3 доби. Загоювання виразок триває біля 30 діб. При концентрації парів 1х10-3 г/м3 запалюються очі, а при 0,1 г/м3 виникає ураження очей з втратою зору. Антидоту нема.

Також відомі: технічний іприт (Н), іпритна рецептура (НТ), азотистий іприт (НN).

Азотистий іприт - представляє собою безкольорову рідину з дуже слабким запахом свіжої риби. Малорозчинний у воді, гарно - в органічних розчинниках. Дія основана на ураженні клітин організму. Володіє як місцевою та і загальноотруйною дією, але більш слабкий порівняно з НD.

Перша допомога: ураженні ділянки шкіри продегазувати за допомогою ІПП, очі промити 2% розчином соди або чистої води, надіти протигаз. Індивідуальну зброю і спорядження обробляють ІДП (ампула з червоною головкою). Техніку обробляють дегазуючим розчином №1 або ДТС-ГК.

Захист - протигаз, і засоби захисту шкіри.

Додаткові дегазатори: гаряча мильна вода, водний розчин порошку СФ-2у, ДХЕ, спирт, бензин, дизельне паливо.

ОР загальноотруйної дії (синильна кислота, хлорціан).

Синильна кислота (AC) - це безкольорова, дуже летюча рідина з запахом гіркого міндаля, дуже сильна швидко діюча отрута. Поражає через органи дихання і при прийомі з водою або їжею. Бойовий стан - пар. При концентраціях 0,04 г/м3 ураження не викликає. При концентраціях 10 г/м3 і експозиції t>5 хв. може уражати через шкіру.

Ознаки ураження: гіркота і металевий смак у роті, нудота, головна біль, судороги, смерть - в результаті паралічу серця.

Хлорціан (СК) - при температурі нижче 130С - рідина, вище 130С - газ. Обмежено розчинний у воді, гарно - в органічних розчинниках. Бойовий стан - газ, швидкодіюча ОР. На очі і органи дихання його уражаючі властивості проявляються відразу. При концентрації хлорціану 2х10-3 г/м3 відбувається роздратування очей; більш високі концентрації викликають загальне отруєння, проявляються головокружіння блювота, наступає втрата свідомості, починаються судороги, параліч.

Фосген - (GP) - діхлорангідрід вугільної кислоти.

При температурі вище 80С з запахом прілого сіна, важче повітря в 3,5 рази. Погано розчинний у воді, добре в органічних розчинниках. Уражає легені, викликаючи їхній набряк, дратує очі і слизуваті оболонки. Володіє кумулятивною дією. Ознаки ураження: роздратування очей, сльозотеча, запаморочення, загальна слабість. З виходом із зарядженої території ці ознаки зникають, настає ознака схованого впливу (4-8 годин), в течії якого розвивається ураження легенів, потім з'являється кашель, починається посиніння губ і щік, виникає головний біль, задишка і ядуха, спостерігається підвищення температури до 390С. Смерть настає в перші дві доби від набряку легенів. При концентрації фосгену 40 г/м3 смерть настає практично миттєво.

Первша допомога: у першу чергу надіти протигаз, вивести з зарядженої зони, надати повний спокій і доставити в медпункт, не можна робити штучне дихання.

Дифосген - (GD) - безбарвна чи бурувата рідина, що має такий же запах і ті ж властивості що і фосген. - трихлорметиловий ефір хлорвугільної кислоти.

ОР- дратівної дії (Сі-Ес, Сі-Ар, хлорацетофенон, адамсит)

Хлорацетофенон - ОР сльозоточивої дії, це порошок із запахам черемшини, не розчинний у воді, добре розчинний у діхлоретані і хлороформі. Максимальна концентрація його парів складає 0,2г/м3 . Не стерпна концентрація пару хлорацетофенону дорівнює 3х10-3 г/м3 . Може застосовуватися в сухому виді (CN2) у гранатах, за допомогою механічних розчинників, а також у виді розчинів під шифрами:

(СNS) - (23,3% хлорацетофенону в 38,4% хлорпікрину і 23,4% хлороформу);

() - 10% хлорацетофенону, 45% бензолу, і 45% чотирехлористого вуглецю.

Адамсит - (DM) - кристалічна речовина ясно-жовтого кольору, без запаху. У воді не розчинний, при нагріванні добре розчинний в органічних розчинах, добре розчиняється в ацетоні. Бойовий стан - аерозоль (дим). Викликає сильне роздратування носоглотки, біль грудей, блювоту. Шифр DN-1. Може застосовуватися за допомогою хімічних розпилювачів.

Сі-Ес (СS) - кристалічний білий порошок, помірно розчинний у воді, гарно розчиняється в ацетоні, бензолі. Пари малих концентрацій дратують очі і верхні дихальні шляхи, при великих - викликає опіки відкритих ділянок шкіри й омертвіння органів дихання. При концентраціях - 5х10-3г/м3 особовий склад виходить з ладу миттєво. Симптоми ураження: біль в очах, грудях, сльозотеча, нежить, кашель. Симптоми поступово проходять у термін 1-3 години. Бойове застосування у виді рецептур CS-1 і CS-2. Чиста речовина, зберігається на місцевості близько 14 діб, а CS-2 - більш стійке і зберігається до 30 діб, за рахунок того, що кожна частка кристалічного чистого CS покрита водовідштовхувальною плівкою із силікону. CS застосовується і у якості поліцейських ОР.

Сі-Ар (CR) - нова OР дратівної дії, значно токсична ніж CS. Це тверда речовина червоно-жовтого кольору погано розчинна у воді. Ознаки ураження схожі на ознаки CS. Сильно дратує шкіру людини. Бойовий стан - аерозоль.

Перша допомога: надіти протигаз, розбити ампулу з протидимною сумішшю з ІПП-8 і ввести її під шолом-маску, вивести з зараженої атмосфери, прополоскати рот, носоглотку і очі 2% розчином питної соди або чистою водою. Змивається Сі-Ес великою кількістю води.

ОР психохімічної дії.

(Бі-Зет). Шифр - «BZ». 3-Хінуклідмніловий ефір фенілоксіоцетової кислоти.

Бі-Зет - являє собою тверду речовину, бойовий стан - аерозоль (дим). У бойовий стан приводиться способом сублімації генератором аерозолів. Виробляється у вигляді порошку. Уражає органи дихання, шлунково-кишкових тракт. Період схованої дії - 0,5-3 години. Потім порушується функція вестибулярного апарату, починається блювота. В течії 8 годин, з'являється заціпеніння, уповільнення мови, настає період галюцинацій і збудження.

Перша допомога: заражені ділянки тіла обробити мильною водою, а очі і носоглотку ретельно промити чистою водою, витрусити і вичистити щіткою обмундирування.

Хімічні боєприпаси.

До хімічних боєприпасів відносяться артилерійські хімічні снаряди і міни; авіаційні хімічні бомби і касети; хімічні бойові частини ракет; хімічні фугаси, шашки, гранати і патрони.

Усі хімічні боєприпаси армії США офарблюються в сірий колір.

На корпус боєприпасів наносяться; кольорові кільця; шифр ОР; вказуються: калібр боєприпасів, масові знаки, модель і шифр боєприпасів і номер партії.

Боєприпаси, споряджені ОР смертельної дії, маркіруються зеленими кільцями, а тимчасово і короткочасно виводячи з ладу червоними. Хімічні боєприпаси, споряджені нервово-паралітичними ОР, мають 3 зелені кільця, шкірнонаривними - 2 зелені кільця, загально отрутними і задушливими - 1 зелене кільце. Боєприпаси, що містять психохімічні ОР, мають 2 червоні кільця, а дратівні - 1 червоне кільце.

Шифр ОР: Ві-Ікс - «VX-GАS», Зарин - «GS-GАS», технічний іприт - «H-GAS», перегнаний іприт - «HD-GAS», синильна кислота - «AC-GAS», хлорціан - «CK-GAS», фосген - «CG-GAS», Бі-Зет - «BZ-Riot», Сі-Ес - «CS-Riot», Сі-Ар - «CR-Riot», хлорацетофенон - «CN-Riot», Ботулінічений токсин має шифр «XR», стафилококковий ентеротоксин - «PG».

Бінарні хімічні боєприпаси.

Бінарні хімічні боєприпаси і прилади є різновидом хімічної зброї. Термін «бінарні боєприпаси» у печаті західних країн з'явився на початку 70-х років. Разом з тим, як пишуть зараз закордонні оглядачі, над цим новим видом хімічної зброї в США працюють вже більш двадцяти років.

Слово «бінарний» означає «складається з двох частин (компонентів)». Компоненти, що містять у корпусі бінарних боєприпасів (снаряда, бомби) чи в ємності приладу, наприклад ВАП, знаходяться ізольовано один віл одного. Змішування цих компонентів і реакція між ними здійснюється після пострілу снаряда (скиду бомби), зруйнування поділяючої їх перегородки і штучного перемішування в польоті за допомогою спеціальних пристроїв.

По конструкції бінарні хімічні боєприпаси відрізняються від звичайних головним чином будовою камери для компонентів і порядком їхнього спорядження. Так, якщо звичайні боєприпаси цілком заповнюються тільки одним ОР, то в корпусі бінарних боєприпасів розміщаються два контейнери (ємності), у кожному з яких знаходиться один компонент, необхідний для одержання ОР. Контейнери, як правило, виготовляються з пластмаси. У складських умовах вони можуть зберігається роздільно, і поза корпусом. Припустимо, що один з них знаходиться в боєприпасах, а другий вставляється в корпус боєприпасів тільки при підготовці його до застосування.

Найбільш складну будову із усіх бінарних боєприпасів має авіаційна бінарна хімічна бомба.

Для застосування бінарних хімічних сумішей розробляються такі спеціальні касети, в елементах яких знаходитися один з хімічних компонентів. Другий хімічний елемент у рідкому стані заливається в простір між елементами. Перед скиданням касети спрацьовує пристрій підвищення тиску у корпусі і другий компонент впорскується у внутрішню порожнину елементів, після чого починається реакція утворення ОР. При польоті корпусу касети до цілі, корпус підривається за допомогою підривача і елементи викидаються. У момент падіння на ґрунт корпус кожного елемента розривається і ОР розсіюється по місцевості.

Один з бінарних компонентів хімічної авіаційної бомби знаходиться в порошкоподібному (чи рідкому) стані, а інший - в рідкому стані. Перший поміщається у кожух-мішалку і відокремлений від другого, що знаходиться в основному обсязі бомби, тонкою металевою перегородкою. Перед застосуванням боєприпасів пілот натискає кнопку, і спрацьовує піротехнічний пристрій забезпечующий руйнування перегородки і видавлювання порошку (іншої рідини) у рідкий компонент. За допомогою перемішування мішалкою відбувається утворення ОР.

Таким чином, хімічному бінарному боєприпасу як би придаєтся додаткова функція реактору, у якому здійснюється остання частина технологічного утворення ОР. У зв'язку з цим хімічні боєприпаси крім звичайних деталей містять додатковий пристрої для ізоляції компонентів при збереженні їх у боєприпасах, для усунення (руйнування) цієї ізоляції і перемішування компонентів.

Наявність зазначеного додаткового пристрою ускладнює конструкцію боєприпасів. До числа недоліків бінарних боєприпасів відносять і те що для протікання реакції між компонентами потрібен деякий час, що не дозволяє вести стрільбу на короткі дистанції, крім того території, що уражаються, виходять трохи менші, ніж при застосуванні боєприпасів зі звичайним ОР одного калібру. Важливою перевагою бінарної зброї є можливість схованого його виготовлення і нагромадження його запасів в умовах міжнародного заборони на хімічну зброю. При розробці нових ОР у бінарних боєприпасах легко заміняти один компонент іншим.

Фітотоксиканти.

Фітотоксиканти - це хімічні речовини, що викликають ураження рослинності. По своїй дії фітотоксиканти розділяються на: гербіциди, арборіциди, дефоліанти і десіканти.

Гербіциди призначені для ураження трав'янистої рослинності, злакових і овочевих культур; аброциди призначені для ураження деревинно-кустарної рослинності; дефоліанти приводять до падіння листів вони уражають рослинність шляхом її висушування.

Фітотоксиканти застосовують у виді розчинів, емульсій шляхом обприскування (запилення) за допомогою спеціальних вилівних і распилюючих приладів.

США широко застосовувало фітотоксеканти під час агресії у В'єтнаму. На території цієї країни було використано близько 90 тис.т фітотоксикантів трьох основних рецептур, що одержали умовні назви «жовтогаряча», «біла», «синя».

3. Бактеріологічна (біологічна) зброя

Бактеріологічна зброя - це спеціальні боєприпаси і бойові прилади з засобами доставки, споряджені біологічними засобами. Призначена для масового ураження живої сили противника, сільськогосподарських тварин, посівів сільськогосподарських культур, а також псування деяких видів військових матеріалів і спорядження.

Уражаюча дія бактеріологічної зброї заснована в першу чергу на використанні хвороботворних властивостей патогенних мікробів і токсичних продуктів їхньої життєдіяльності.

В даний час у закордонній літературі найбільш широко використовується термін «біологічна зброя». У деяких випадках і в нашій літературі для стислості використовується термін «біологічна зброя» (БЗ).

Ведення бойових дій із застосуванням біологічної зброї іноді називають біологічною війною.

У ваш час інфекційні хвороби усе ще можуть впливати на хід бойових дій.

Види й основні властивості бойових біологічних засобів.

Основу уражаючої дії біологічної зброї складають біологічні засоби (БЗ) - спеціально відібрані для бойового застосування біологічні агенти, здатні викликати у людей, тварин, рослин масові важкі захворювання (ураження). До біологічних агентів відносяться:

а) окремі представники патогенних, хвороботворних мікроорганізмів - збудникі найбільш небезпечних інфекційних захворювань у людини, сільськогосподарських тварин і рослин.

б) продукти життєдіяльності деяких мікробів, зокрема з класу бактерій, що володіє у відношенні організму людини і тварин крайнє високою токсичністю і викликаючі при їх попаданні в організм важкі ураження (отруєння).

Для знищення посівів злакових і технічних культур і підриву тим самим економічного потенціалу супротивника в якості біологічних засобів можна очікувати навмисне використання комах - найбільш небезпечних шкідників сільськогосподарських культур.

Патогенні мікроорганізми - збудники інфекційних хвороб людини і тварин у залежності від розмірів, будівлі і біологічних властивостей підрозділяються на наступні класи : бактерії, віруси, риккетсії, грибки, спірохети і простіші.

Бактерії - одноклітинні мікроорганізми рослинної природи, дуже різноманітні за своєю формою. Їхні розміри - від 0,5 до 8-10 мкм. Бактерії у вегетативній формі, тобто у формі росту і розвитку, дуже чуттєві до впливу високої температури, сонячного світла, різким коливанням вологості і дезинфікуючим засобам, зберігають достатню стійкість при температурах навіть до мінус 15-250С.

Мікроби в споровій формі мають дуже високу стійкість до висихання, недоліку живильних речовин, дії високих і низьких температур і дезинфікуючих засобів. З патогенних бактерій здатністю утворити спори мають збудникі сибірської виразки, ботулізма, правця та ін.

Віруси - велика група мікроорганізмів, що мають розміри від 0,08 до 0,35 мкм. Вони здатні жити і розмножуватися тільки в живих клітках за рахунок використання биосиметичного апарату клітиини хазяїна, тобто є внутрішньоклітинними паразитами. Віруси володіють високою стійкістю до низьких температур, висушування. Сонячне світло, особливо ультрафіолетові промені, а також температура вище 600С и дезинфікуючі засоби (формалін, хлорамін і ін.) діють на віруси пагубно. Віруси є причиною більш ніж 75 захворювань людини, серед яких такі високо небезпечні , як натуральна віспа, жовта лихоманка і ін.

Риккетсії - група організмів що займає, проміжне положення між вірусами і бактеріями. Розмір їх від 0,3 до 0,5 мкм. Риккетсії спор не утворять, стійкі до висуховування, заможення і коливанням атмосферної вологості повітря. Однак дуже чуттєві до високих температур і дезинфікуючим засобам. Хвороби викликаємі риккетсінами називають риккетсиозами; серед них такі небезпечні як сипний тиф, плямиста лихоманка Скелястих гір і ін.

У природних умовах риккетсіози передаються людині в основному через кров членістоногих.

Грибки - одно чи багато клітинні мікроорганізми рослинного походження. Їхній розмір від 3 до 50 мкм. і більший. Грибки можуть утворювати спори, що володіють високою стійкістю до заморожування, висухування, впливу сонячних променів і дезинфікуючих речовин. Захворювання викликані патогенними грибками називають мікозами. Серед них такі важкі інфекційні захворювання як бластомікоз, гістоплазмоз та ін.

Мікробні токсини - продукти життєдіяльності деяких видів бактерій, що володіють у відношенні людини, тварини дуже високою токсичністю. Потрапивши з їжею, водою в організм людини , тварини викликають дуже важкі, часто зі смертельним результатом ураження. Руйнуються токсини при тривалому кип'ятінні і при впливі дезинфікуючих засобів.

До комах - шкідників - сільськогосподарських культур, що представляють на думку закордонних фахівців інтерес для застосування у військових цілях відносяться: колорадський жук; сарана; гессенська муха.

Для ураження людей найбільш ймовірними виами відібраних у групу БЗ агентів вважаються наступні.

Серед патогенних мікроорганізмів - збудників небезпечних інфекційних захворювань: із класу бактерій - збудникі чуми, сибірської виразки, туляремії, холери, сапу, меліоідозу та ін.; із класу вірусів - збудникі жовтої лихоманки, натуральної віспи, різних видів енцефаломіелітов, лихоманки Денге та ін.; із класу риккетсій - збудникі сипного тифу, плямистої лихоманки Скелястих гір, Ку-лихоманки, лихоманки, цуцугамуши, та ін.; із класу грибків - збудникі кокцидіоідомікозу, бластомікозу, гістоплазмозу та ін.

Серед бактеріальних токсинів - ботулінічний токсин і стафілококковий ектеротоксин.

Для ураження сільськогосподарських тварин можуть використовуватися як збудники деяких захворювань, небезпечних для людини (сибірської виразки, сапу, меліоідозу та ін.), так і збудники захворювань, що уражають винятково тварин, а для людини чи безпечні, або виживають у нього лише легкі форми захворювань (чуми великої рогатої худоби, чуми свиней і ін.).

Найбільш ймовірними об'єктами застосування БЗ можуть бути великі зосередження військ у смузі фронту і в глибокому тилу, центри підготовки військ, великі політико-адміністративні і военно - промислові центри, великі райони інтенсивного тваринництва і вирощування сільськогосподарських культур та інші об'єкти.


Подобные документы

  • Етапи створення, розвиток та перспективи аеромобільних та повітрянодесантних військ, основи їх бойового застосування, повітрянодесантна підготовка. Методика розрахунку коштів на організацію тренувань та проведення заходів повітрянодесантної підготовки.

    методичка [69,7 K], добавлен 17.08.2009

  • Етапи створення аеромобільних та повітрянодесантних військ, історія їх розвитку та подальші перспективи, основи бойового застосування. Характерні завдання оперативно-стратегічних та оперативних повітряних десантів. Повітрянодесантна підготовка військ.

    учебное пособие [71,2 K], добавлен 14.08.2009

  • Характеристика радіаційної та хімічної обстановки. Особливості основних способів захисту населення від сучасних засобів ураження. Аналіз оцінки радіаційної та хімічної обстановки після ядерного вибуху. Знайомство з засобами колективного захисту населення.

    курсовая работа [494,5 K], добавлен 19.04.2012

  • Методи захисту від зброї масового ураження, а також забезпечення радіаційного, хімічного, біологічного захисту військ, їх основне призначення та зміст вказівок командиру. Оцінка місцевої дії вибуху. Вихідні дані для прогнозування втрат особового складу.

    методичка [38,5 K], добавлен 15.08.2009

  • Захист від отруйних речовин, сильнодіючих отрут, радіоактивних речовин і бактеріологічних засобів. Засоби захисту органів дихання та шкіри. Медичні засоби індивідуального захисту. Оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС, розрахункова робота.

    контрольная работа [610,3 K], добавлен 28.09.2009

  • Забезпечення суверенітеру України. Зміст та мета оборонної операції оперативного угруповання військ. Оцінка факторів, які впливають на функціонування системи тилового забезпечення Сухопутних військ. Підготовка та проведення активних диверсійних дій.

    курсовая работа [65,7 K], добавлен 01.04.2019

  • Основні чинники воєнно-політичної обстановки. Реальні та потенційні загрози національній безпеці України. Зміст операції щодо ліквідації збройного конфлікту. Форми та способи бойового застосування РВіА в операції щодо ліквідації збройного конфлікту.

    лекция [8,6 M], добавлен 14.08.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.