Регулювання чисельності бур'янового компоненту агрофітоценозу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

• агрофітоценоз бур'ян польовий винищувальний
• Вступ
• 1. Природно-кліматичні умови формування, росту і розвитку компонентів агрофітоценозу
• 1.1 Характеристика кліматичних умов
• 1.2 Характеристика ґрунтових умов
• 2. Біологічна характеристика культурного компонента агрофітоценозу
• 2.1 Складання схеми сівозміни
• 2.2 Ріст і розвиток культурного компоненту агрофітоценозу та можливий обсяг застосування механічних винищувальних заходів контролю бур'янів
• 3. Прогноз забур'яненості та аналіз угруповань
• 3.1 Прогноз появи сходів бурянів
• 3.2 Фітоценотичний аналіз бур'янового угруповання
• польової сівозміни
• 3.3 Визначення біологічного типу забур'яненості
• 3.4 Визначення ботанічного класу забуряненості
• 4. Система механічних заходів контролю рівня присутності бур`янів у польових агрофітоценозах
• 4.1 Визначення можливої кількості ефективних протибур'янових заходів механічного обробітку ґрунту
• 4.2 Система механічних винищувальних заходів контролювання чисельності бурянового компоненту польових агрофітоценозів
• 4.2.1 Система основного обробітку ґрунту
• 4.2.2. Система передпосівного обробітку ґрунту
• 4.2.3 Система післяпосівного обробітку ґрунту
• 5. Система контролю рівня присутності бур'янового компоненту в польових агрофітоценозах хімічними засобами
• 5.1 Аналіз списку дозволених для застосування гербіцидів на посівах польової сівозміни
• 5.2 Визначення необхідності застосування гербіцидів
• 5.3 Вибір гербіцидів
• 5.4 Вибір оптимальної норми та умов ефективної дії гербіцидів
• 6. Попереджувальні заходи контролю забур'яненості в польовій сівозміні
• 7. Аналіз ефективності розробленої системи контролювання чисельності бурянів у польовій сівозміні
• Висновки
• Використана література

• 1. Природно-кліматичні умови формування, росту і розвитку компонентів агрофітоценозу
• 1.1 Характеристика кліматичних умов
• Клімат Київської області помірно континентальний, м'який, з достатньою вологістю. Зима тривала, порівняно тепла; літо - достатньо тепле й вологе. Пересічна температура січня на Півночі - 6,5°, в центральній частині - 5,8°, на Півдні - 6,1°, липня - відповідно +19,2, +19,5, +20,1°. Тривалість безморозного періоду 160-165 днів. Період з температурою понад +10° становить від 155 днів на Поліссі до 160-165 днів на Півдні і Сході області, сума активних температур від 2480° на Півночі і до 2700° на Півдні. Опадів 500 - 600 мм на рік, на крайньому Півдні - 400-500 мм. Максимальна кількість їх (близько 40 %) випадає влітку. Сталий сніговий покрив (пересічна висота 25-30 см, крайньому Півдні - 15-20см) встановлюється в середині грудня, сходить у кінці березня. Серед несприятливих кліматичних явищ - інтенсивні зливові дощі з грозами, град, бездощові періоди, суховії (до 5-10 днів), пилові бурі влітку, льодова кірка, ожеледь тощо. Північна частина Київської області лежить у вологій помірно теплій, південна - у недостатньо вологій, теплій агрокліматичній зонах.

1. Кліматичні умови Київськоїської області

Місяць	декада	Температура повітря,оС	Опади,мм
Січень	1	-6	13
	2	-6	12
	3	-7	11
За місяць		-6	36
Лютий	1	-6	11
	2	-5	11
	3	-4	11
За місяць		-5	33
Березень	1	-3	11
	2	-1	11
	3	2	12
За місяць		-1	34
Квітень	1	5	13
	2	8	15
	3	11	16
За місяць		8	44
Травень	1	13	17
	2	15	18
	3	16	19
За місяць		14	54
Червень	1	17	21
	2	18	24
	3	19	25
За місяць		18	70
Липень	1	19	25
	2	20	26
	3	20	25
За місяць		20	76
Серпень	1	19	23
	2	19	22
	3	17	21
За місяць		18	66
Вересень	1	15	18
	2	14	15
	3	12	14
За місяць		14	47
Жовтень	1	9	14
	2	7	14
	3	5	14
За місяць		7	42
Листопад	1	4	15
	2	2	16
	3	0	14
За місяць		2	45
Грудень	1	-2	14
	2	-3	13
	3	-5	12
За місяць		-3	36
За рік		7	586
Початок вегетаційного сезону	08,04
Кінець вегетаційного сезону	29,10

1.2 Характеристика ґрунтових умов

2. Характеристика ґрунту

№ п\п	Показники	Значення
1	Тип ґрунту	Темно-сірий опідзолений
2	Вміст гумусу	2,30
3	Механічний склад	Легка глина
4	Глибина орного шару, см	67
5	рН	6,3
6	Рівноважна об'ємна маса, г\см3	1,27



2. Біологічна характеристика культурного компонента агрофітоценозу

2.1 Складання схеми сівозміни

Сівозміна - це науково-обгрунтоване чергування сільськогосподарських культур і парів у просторі і часі або тільки в часі.

Схема сівозміни - це перелік сільськогосподарських культур і парів у порядку їх чергування у сівозміні.

На основі сівозміни створюють системи удобрення, системи механічного обробітку грунту і захист посівів від бур'янів, шкідників та хвороб. Сівозміни забезпечують найраціональніше використання орних земель, матеріальних і трудових ресурсів

Сівозміна:

1) Кукурудза на силос

2) Пшениця Озима

3) Кукурудза на зерно

2.2 Ріст і розвиток культурного компоненту агрофітоценозу та можливий обсяг застосування механічних винищувальних заходів контролю бур'янів

Бур'яни можуть давати сходи і вегетувати протягом усього вегетаційного сезону, а польові культури займають поле лише частину цього періоду (за виключенням багаторічних трав кількарічного використання), тому доцільним є визначення часових інтервалів можливого контролювання рясності бур'янів у кожному полі сівозміни різними заходами за відсутності культури на полі, та в період її вегетації за конкретної структури посівних площ. На кожному полі тривалість періоду з можливістю застосування різних методів і заходів контролю бур'янів різний, який визначається попередником та біологічними особливостями самої культури.

Під часовим інтервалом можливого і необхідного контролю чисельності бур'янів в полі конкретної культури розуміють час від збирання попередника до збирання культури. В межах цього часового проміжку виділяють кілька періодів, які суттєво відрізняються за екологічними умовами формування бур'янового угруповання та можливостями застосування різних винищувальних заходів контролю чисельності бур'янового компоненту. Можна виділити три таких періоди:

1. Вільний. Даний період характеризується відсутністю культури на полі і можливістю застосування практично любого прийому механічного обробітку ґрунту з максимальною ефективністю впливу на бур'яни. В залежності від структури посівних площ, у польових сівозмінах він може складати від 23 до 49 і більше відсотків від загального часу-простору сівозміни. В свою чергу, в даному періоді в землеробстві прийнято виділяти два підперіоди - період основного або зяблевого обробітку ґрунту та передпосівний період. У озимих культур чіткої часової межі між ними не існує, а у ярих культур такою межею служить зимовий період. Найбільш довгий за часом - основний, якому приділена максимальна увага в системі механічних винищувальних заходів боротьби.

2. Передпосівний період. У ярих культур даний період має чіткі календарні межі - від початку вегетаційного сезону до посіву сільськогосподарської культури. У залежності від виду останньої, довжина його суттєво змінюється. В озимих культур він не має чіткої межі від основного обробітку, тому в більшості випадків складається лише з одного прийому механічного обробітку ґрунту. Частіше всього - передпосівної культивації. Передпосівний вільний період значно коротший, ніж осінній вільний період, але ступінь його реалізації сегетальними видами значно вищий.

3. Післяпосівний період. Після посіву сільськогосподарських культур можливості застосування механічних винищувальних заходів регулювання бур'янового компонента значно обмежуються присутністю культури. У даному періоді виділяють досходовий та післясходовий періоди. Відрізняються вони можливостями застосування механічних заходів. У досходовий період, часові межі якого визначаються терміном посіву та появи сходів висіяної сільськогосподарської культури, застосовуються в основному знаряддя суцільного обробітку грунту на глибину, яка не перевищує глибини заробки насіння. У післяпосівний період можливості і об'єм застосування механічних винищувальних заходів регулювання чисельності бур'янів визначаються просторовою структурою культурного компонента. У широкорядних посівах можливості даної групи заходів значно вищі, ніж у культурах суцільного посіву.

4. Період прямих конкурентних відносин між сільськогосподарською культурою і бур'янами. У даний період застосування механічних винищувальних заходів впливу на бур'яновий компонент практично неможливо, але в цей час бур'яни знаходяться під фітоценотичним тиском самої культури.

Таблиця 2

Cередньо-багаторічні календарні строки вегетації сільськогосподарських культур у Киъвській області

№ п/п	Сільськогосподарські культури	Календарні строки проходження культурами основних фенофаз
		сівба	сходи	критична фаза	збирання врожаю
1	Кукурудза на силос	06.05	22.05	21.06	30.08
2	Озима пшениця	05.09	27.09	26.04	18.07
3	Кукурудза на зерно	06.05	22.05	21.06	15.09

Тож, дані, наведені в таблиці 2 є основою для побудови фенологічної карти-схеми росту і розвитку культур сівозміни.

ФЕНОЛОГІЧНА КАРТА



3. Прогноз забур'яненості та аналіз угруповань

3.1 Прогноз появи сходів бурянів

Прогноз появи бур'янів є обов'язковим елементом побудови інтегрованого захисту посівів від них. Організаційне значення прогнозу забур'яненості полягає в можливості обґрунтованого та цілеспрямованого планування системи заходів регулювання чисельності бур'янового компонента з найбільш раціональним використанням наявних матеріальних та людських ресурсів.

Економічне значення полягає в можливості на основі прогнозу отримання максимальної економічної ефективності від застосованих заходів регулювання чисельності бур'янового компонента агрофітоценозу.

Екологічне значення прогнозу забур'яненості полягає в тому, що комплекс сучасних заходів регулювання чисельності бур'янів у зв'язку з їх рівнем впливу та обсягом застосування, при їх необґрунтованому використанні може мати значні негативні екологічні наслідки.

Таблиця 3

Шкала оцінки прогнозованої кількості сходів бур'янів

Чисельність бур'янів на 1 м2	0-500	500-1500	1500-5000	5000-10000	10000
Бал забур'яненості	1	2	3	4	5
Ступінь забур'яненості	Дуже низька	Низька	Середня	Висока	Дуже висока

Таблиця 4

Прогноз кількості сходів бур'янів на період від збирання попередника до збирання культури по полях сівозміни

№ поля	Сільськогосподарська культура	Потенційна забур'яненість ґрунту, млн шт./га	Прогнозована кількість сходів, шт./м2	Бал забур'я-неності	Ступінь забур'я-неності
1	Кукурудза на силос	840	5040	4	Висока
2	Озима пшениця	830	4980	3	Середня
3	Кукурудза на зерно	2040	12240	5	Дуже висока

Обов'язковий елемент побудови інтегрованого захисту посівів від бур'янів є прогноз їх появи. Основним джерелом забур'янення є ґрунтовий банк насіння, тому найдоцільніше користуватися для прогнозу появи сходів бур'янів величиною потенційної забур'яненості орного шару ґрунту.

3.2 Фітоценотичний аналіз бур'янового угруповання польової сівозміни

Видовий склад бур'янового компоненту має свої закономірності формування і залежить в першу чергу від типу ґрунту, кліматичних умов та виду вирощуваної культури. Характерний для посівів певної групи сільськогосподарських культур у визначеному ґрунтово-кліматичному районі видовий набір бур'янів називають агротипом забур'яненості

Участь кожного виду та його фітоценотична роль у бур'яновій синузії неоднакові, тому їх за певними ознаками розподіляють на домінанти, субдомінанти та супутні види. Враховуючи, що основний негативний вплив на сільськогосподарські культури справляють перші дві групи бур'янів, заходи контролювання чисельності бур'янів мусять бути спрямовані насамперед проти них. Сукупність домінантних та субдомінантних видів називають проблемними видами у даній бур'яновій синузії.

6. Видовий склад прогнозованої забуряненості по полям сівозміни та їх фітоценотична роль

`'''		№ поля та назва сільськогосподарської культури	№ поля та назва сільськогосподарської культури	№ поля та назва сільськогосподарської культури
№	Вид буряну	Поле № 1	Поле № 2	Поле № 3
п/п		Кукурудза на силос	Озима пшениця	Кукурудза на зерно
		шт./м2	%	фітоценотична роль	шт./м2	%	фітоценотична роль	шт./м2	%	фітоценотична роль
1.	Плоскуха звичайна	1663,2	33	Домінант				1346,4	11	Субдомінант
2.	Мишій сизий	1512	30	Домінант				979,2	8	Субдомінант
3.	Щириця звичайна	75,6	1,5	Супутній вид				2692,8	22	Домінант
4.	Редька дика	352,8	7	Субдомінант
5.	Мишій зелений	403,2	8	Субдомінант
6.	Щириця лободовидна	25,2	0,5	Супутній вид				1958,4	16	Домінант
7.	Пирій повзучий	504	10	Субдомінант
8.	Лобода біла	55,44	1,1	Супутній вид				2570,4	21	Домінант
9.	Грицики звичайні	115,92	2,3	Супутній вид
10.	Осот рожевий	20,16	0,4	Супутній вид
11.	Гірчак шорсткий	126	2,5	Супутній вид				367,2	3	Супутній вид
12.	Осот жовтий польовий	35,28	0,7	Супутній вид
13.	Гірчиця польова	30,24	0,6	Супутній вид
14.	Капуста польова	20,16	0,4	Супутній вид	99,6	2
15.	Льонок звичайний	100,8	2	Супутній вид
16.	Кучерявець Софії				1494	30	Домінант
17.	Жовтушник лак фіолетовий				1394,4	28	Домінант
18.	Рижій дрібноплідний				74,7	1,5	Супутній вид
19.	Сухоребрик Льозеліїв				124,5	2,5	Супутній вид
20.	Горошок волохатий				99,6	2	Супутній вид
21.	Метлюг звичайний				1593,6	32	Домінант
22.	Гірчак березковидний				24,9	0,5	Супутній вид
23.	Злинка канадська				49,8	1	Супутній вид	489,6	4	Супутній вид
24.	Талабан польовий				24,9	0,5	Супутній вид
25.	Портулак городній							244,8	2	Супутній вид
26.	Березка польова							1468,8	12	Субдомінант
27.	Свинорий пальчататий							122,4	1	Супутній вид
	Всього	5040	100		4980	100		12240	100



7. Видовий склад проблемних видів бур'янів по полям сівозміни

		№ поля та назва сільськогосподарської культури
№	Вид буряну	Поле № 1	Поле № 2	Поле №3
п/п		Кукурудза на силос	Озима пшениця	Кукурудза на зерно
		шт./м2	шт./м2	шт./м2
	Плоскуха звичайна	1663,2		1346,4
	Мишій сизий	1512		979,2
	Щириця звичайна			2692,8
	Редька дика	352,8
	Мишій зелений	403,2
	Пирій повзучий	504
	Щириця лободовидна			1958,4
	Лобода біла			2570,4
	Кучерявець Софії		1494
	Жовтушник лак фіолетовий		1394,4
	Метлюг звичайний		1593,6
Разом	4435,2	4482	9547,2

3.3 Визначення біологічного типу забур'яненості

Визначені згідно з рівнем небезпечності загальні (стратегічні) підходи до розробки інтегрованої системи регулювання чисельності бур'янового компоненту потребують інформаційного забезпечення для вибору конкретного методу механічного контролю рівня забур'яненості. Основою може служити тип забур'яненості, який відображає співвідношення основних біологічних груп бур'янів, що мають різний ступінь впливу на продуктивність сільськогосподарських культур і різні біологічні особливості росту та розвитку, які визначають відповідний їм найефективніший метод механічного контролю, що реалізується в різних системах основного обробітку ґрунту.

8. Визначення типу забуряненості

№ п/п	Біологічні групи бурянів	№ поля та назва сільськогосподарської культури
		Поле № 1	Поле № 2	Поле № 3
		Кукурудза на силос	Озима пшениця	Кукурудза на зерно
		шт./м2	шт./м2	%	шт./м2	шт./м2	%	шт./м2	шт./м2	%
		фактич-на	співс-тавима	співс-тавима	фактич-на	співс-тавима	співс-тавима	фактич-на	співс-тавима	співс-тавима
1	Малорічні, всього	4379,8	4379,8	65,46	4980	4980	100	10648,8	10648,8	65,66
	В тому числі:
	ефемери
	ранні ярі	85,7	85,7	1,28	124,5	124,5	2,5	2570,4	2570,4	15,85
	пізні ярі	4178,2	4178,2	62,45	1693,2	1693,2	34	7588,8	7588,8	46,79
	озимі				74,7	74,7	1,5
	зимуючі	115,9	115,9	1,73	3087,6	3087,6	62	489,6	489,6	3,02
	дворічні
2	Багаторічні, всього	660,2	2310,7	34,54				1591,2	5569,2	34,34
	В тому числі:
	кореневищні	504	1764	26,37				122,4	428,4	2,64
	коренепаросткові	156,2	546,7	8,17				1468,8	5140,8	31,70
3	Паразити
4	Разом бурянів	5040	6690,5	100	4980	4980	100	12240	16218	100
5	Біологічний тип забуряненості	Малорічно-кореневищний	Малорічний	Малорічно-коренепаростковий
6	Характеристика біологічного типу забур'яненості	З переважанням пізніх ярих груп бур'янів	З переважанням зимуючих груп бур'янів	З переважанням пізніх ярих груп бур'янів
7	Можливі найбільш доцільні методи механічних винищувальних заходів у системі основного обробітку (вичісування, виснаження, виморожування та ін)	Для мало річних-метод провокації, для багаторічних -виснаження, висушування виморожування та інші	Метод провокації	Для мало річних-метод провокації, для багаторічних -виснаження, висушування виморожування та інші

3.4 Визначення ботанічного класу забуряненості

У зв'язку з тим, що гербіциди мають вибірковість дії на бур'яни за їх ботанічним класом, для обґрунтування і вибору оптимальних гербіцидів встановлено ботанічний клас забур'яненості на кожному полі сівозміни, а в збірному полі - по кожній культурі. Під ботанічним класом забур'яненості розуміють співвідношення однодольних та дводольних бур'янів у складі бур'янового угруповання.

9. Визначення ботанічного класу забуряненості

		№ поля та назва сільськогосподарської культури
№	Група бурянів	Поле № 1	Поле № 1	Поле № 3
п/п		Кукурудза на силос	Озима пшениця	Кукурудза на зерно
		фактич-на	співставима	фактич-на	співставима	фактич-на	співставима
		шт./м2	шт./м2	%	шт./м2	шт./м2	%	шт./м2	шт./м2	%
1	Однодольні, всього	3578,4	3578,4	62,01	1593,6	1593,6	23,88	2448	2448	14,29
	В тому числі:
	малорічні	3578,4	3578,4	62,01	1593,6	1593,6	23,88	2325,6	2325,6	13,57
	багаторічні							122,4	122,4	0,71
2	Дводольні, всього	1461,6	2192,4	37,99	3386,4	5079,6	76,12	9792	14688	85,71
	В тому числі:
	малорічні	801,4	1202,1	20,83	3386,4	5079,6	76,12	8323,2	12484,8	72,86
	багаторічні	660,2	990,3	17,16				1468,8	2203,2	12,86
3	Хвощові
4	Разом бурянів	5040	5770,8	100	4980	6673,2	100	12240	17136	100
5	Ботанічний клас забуряненості	Дводольно-однодольний	Дводольно-однодольний	Дводольний
6	Характеристика ботанічного класу забур'яненості	З переважанням мало річних груп бур'янів	З переважанням мало річних груп бур'янів	З переважанням малорічних груп бур'янів



4. Система механічних заходів контролю рівня присутності бур`янів у польових агрофітоценозах

4.1 Визначення можливої кількості ефективних протибур'янових заходів механічного обробітку ґрунту

Механічні заходи контролю рівня присутності бур`янів в агрофітоценозах реалізуються в трьох ланках системи обробітку ґрунту:

1. Система основного обробітку ґрунту;

2. Система передпосівного обробітку ґрунту;

3. Система післяпосівного обробітку ґрунту, яка за часом проведення поділяється на досходову і післясходову.

Перед розробкою системи механічних винищувальних заходів контролювання чисельності бур'янового компоненту агрофітоценозу необхідно визначити терміни їх можливого застосування. На підставі побудованої фенологічної карти-схеми польової сівозміни розрахувати терміни проведення основного, передпосівного та післяпосівного обробітку ґрунту, а також можливу кількість ефективних протибур'янів заходів обробітку, виходячи з того, що в системі основного обробітку (літньо-осінній період) термін ефективної протибур'янової дії одного заходу становить 15-20 днів, а в системі передпосівного та післясходового обробітку (весняно-літній) - 7-10 днів.

10. Календарні періоди проведення систем обробітку ґрунту та можлива кількість ефективних протибурянових заходів

№ поля	Культура згідно із схемою сівозміни	Період обробітку ґрунту
		основний	передпосівний	післяпосівний	Загальна, кількість заходів
				досходовий	післясходовий
		початок	кінець	кількість заходів	початок	кінець	кількість заходів	початок	кінець	кількість заходів	початок	кінець	кількість заходів
1	Кукурудза на силос	18.07	08.04	3	08.04	06.05	2	06.05	21.06		21.06	30.08
2	Озима пшениця	01.09	04.09	3	04.09	05.09	2	05.09	27.09		27.09	08.04
3	Кукурудза на зерно	8.07	08.04	3	08.04	06.05	2	06.05	21.06		21.06	15.09

4.2 Система механічних винищувальних заходів контролювання чисельності бурянового компоненту польових агрофітоценозів

Механічні винищувальні заходи завжди інтегровані в технологію вирощування сільськогосподарських культур у вигляді заходів механічного обробітку ґрунту. Разом із регулюванням ґрунтових, водного, повітряного, поживного і теплового режимів заходи механічного обробітку ґрунту виконують одночасно й завдання щодо знищення бур'янів на оброблюваному полі. Складовими системи обробітку ґрунту є основний, передпосівний та післяпосівний його обробітки.

4.2.1 Система основного обробітку ґрунту

11. Контроль чисельності бурянів у системі основного обробітку ґрунту

№ поля	С. - г. культура	Прогнозована чисельність сходів бурянів, шт./м2	Система основного обробітку та її склад	Ефективність системи, %	Чисельність бур'янів, що можуть лишитися, шт./м2	Знаряддя обробітку	Дата виконання	Додаткові пристрої
1	Кукурудза на силос	5040	Система плоскорізного обробітку ґрунту	70	1512	ЛДГ-10А, ПЛН-4-35 БЗСС-1,0	16.09 18.09 21.09
2	Озима пшениця	4980	Система напівпарового зяблевого обробітку ґрунту	65	1743	ЛДГ-10А КТС-10,1 ПЛН-4-35 БЗСС-1,0	01.09 02.09
3	Кукурудза на зерно	12240	Система напівпарового зяблевого обробітку ґрунту	86	1713	ЛДГ-10А КПЧ-5,4 ПЛН-4-35 БЗСС-1,0	20.07 01.08 20.09

4.2.2 Система передпосівного обробітку ґрунту

Інтегрована система регулювання чисельності бур'янів у агрофітоценозі кожної польової культури складається з багатьох прийомів, які виконуються протягом усього вегетаційного сезону. Вони узгоджені між собою і спрямовані на досягнення єдиної кінцевої мети - утримати чисельність бур'янів на рівні мінімальної економічно-допустимої шкоди для культурних рослин. Винищувальні заходи поєднуються в ній у дві великі групи - механічні та хімічні.

Механічні - це сукупність прийомів механічного обробітку, які об'єднуються у три системи - основного, передпосівного і післяпосівного. В основу їх розділення покладені завдання, які вони виконують, та час їх виконання.

Механічні прийоми регулювання рівня присутності бур'янів в агрофітоценозах об'єднані в 3 системи обробітку грунту:

1)система основного обробітку грунту

2)система передпосівного обробітку грунту

3)система післяпосівного обробітку грунту, яка за часом проведення поділяється на до сходову і після сходову.

Система контролю - сукупність різноманітних заходів,які виконуються на полі за певний відрізок часу в певній послідовності.

Метод контролю - принципово відмінний спосіб впливу на бур'яни.

Механічні заходи - будь-які заходи обробітку грунту,які ставлять перед собою завдання - знищення бур'янів.

Ефективна протибур'янова дія прийому - це час, за який на полі з'являються нові сходи бур'янів після застосування прийому обробітку.

В системі основного обробітку (літньо-осінній період) термін ефективної протибур'янової дії одного заходу становить 15-20 днів, а в системі передпосівного та післясходового обробітку (весняно-літній) - 7-10 днів

12. Контролювання чисельності бурянів у системі передпосівного обробітку ґрунту

№ поля	С. - г. культура	Чисельність бур'янів після основного обробітку шт./м2	Заходи передпосівного обробітку ґрунту	Ефективність заходу, %	Чисельність бур'янів, які можуть залишитися, шт./м2	Знаряддя обробітку	Дата виконання	Додаткові пристрої
1	Кукурудза на силос	1512	Весняна культивація з боронуванням Передпосівна культивація	80 70	90	БЗСС-1,0 КПС-4	09.04 05.05
2	Озима пшениця	1743	Передпосівна культивація Передпосівна культивація	50 50	435	БЗСС-1,0 КПС-4	03.09 05.09
3	Кукурудза на зерно	1713	Весняна культивація з боронуванням Передпосівна культивація	80 70	102	БЗСС-1,0 КПС-4	09.04 05.05

Основним завданням передпосівного обробітку ґрунту є збереження вологи в ґрунті, очищення від бур'янів, створення сприятливих умов для проростання насіння і одержання своєчасних сходів

4.2.3 Система післяпосівного обробітку ґрунту

Період (часовий інтервал) проведення системи післяпосівного обробітку ґрунту (догляд за культурою) поділяється на два підперіоди: досходовий і післясходовий, тому спочатку записано заходи досходового обробітку ґрунту, а потім післясходового

13. Контролювання чисельності бурянів у системі післяпосівного обробітку ґрунту

№ поля	С.-г. культура	Чисельність бур'янів після передпосівного обробітку, шт/м2	Заходи післяпосівного обробітку ґрунту	Ефективність заходу, %	Чисельність бурянів, які можуть залишитися, шт./м2	Знаряддя обробітку	Дата виконання	Додаткові пристрої
1	Кукурудза на силос	90	Боронування до сходів культури Боронування після сходів культури	70 85	4	БЗСС-1 БЗСС-1	10.05 25.05
2	Озима пшениця	435	Ранньовесняне боронування Ранньовесняне боронування Ранньовесняне боронування	60 60 60	27	БЗСС-1 БЗСС-1	05.04 25.04
3	Кукурудза на зерно	102	Боронування до сходів культури Боронування після сходів культури	70 85	4	БЗСС-1 БЗСС-1	10.05 25.05

Обробіток ґрунту відразу після сівби має своїм завданням створити сприятливі умови для якнайшвидшої появи сходів на основі вирівнювання поверхні поля і поліпшення контакту насіння із ґрунтом. Для цього застосовують такі заходи: боронування, шлейфування, коткування з метою вирівнювання поверхні ґрунту, зменшення площі випаровування вологи, подрібнення грудок, якщо ґрунт не досить якісно розроблений перед сівбою.

Обробіток ґрунту від сівби до появи сходів проводять з метою знищення кірки і бур'янів, які перебувають у фазі «білої ниточки». Кірка утруднює надходження у ґрунт повітря, яке потрібне для проростаючого насіння і мікроорганізмів, посилює випаровування води і створює механічну перешкоду для появи сходів, а в умовах зрошення посилює надходження до рослин шкідливих солей.

Обробіток ґрунту після появи сходів вирішує переважно завдання, пов'язані зі створенням сприятливих умов для забезпечення рослин факторами життя в оптимальному співвідношенні відповідно до біологічних особливостей культури на основі поліпшення фізичного стану ґрунтового середовища і знищення бур'янів.



5. Система контролю рівня присутності бур'янового компоненту в польових агрофітоценозах хімічними засобами

Гербіциди є ефективними засобами контролювання чисельності бур'янового компоненту агрофітоценозу, який дозволяє знищувати бур'яни швидко і на значній площі з малими затратами фізичної праці і матеріальних ресурсів. Їх захисна дія може тривати протягом довшого, ніж механічні заходи, періоду: 1-1,5 місяця і більше. Разом з тим, високого практичного та економічного ефекту від гербіцидів можна досягтилише за грамотного застосування і врахування ряду їх специфічних властивостей.

Ефективне застосування гербіцидів передбачає насамперед вміння визначати:

І. Необхідність і доцільність застосування гербіцидів;

2. Оптимальний препарат, їх бакову суміш чи систему зі списку дозволених для застосування на даній культурі.

3. Найкращий час і спосіб застосування обраного препарату чи системи гербіцидів.

4. Оптимальну норму їх внесення.

5. Умови для прояву максимальної високоефективної дії обраної системи хімічного захисту.

5.1 Аналіз списку дозволених для застосування гербіцидів на посівах польової сівозміни

Оскільки бур'яни найбільш чутливі до гербіцидів у ранньому віці, боротьбу з ними хімічним методом розпочинають якомога швидше - у фазі повного кущіння зернових. На полях, де озимі не розкущились, деякі гербіциди застосовувати рано, бо вони можуть негативно вплинути наріст пшениці. При обробітку рослин у фазі виходу в трубку, може спостерігатись сповільнення їх розвитку.

14. Перелік оригінальних гербіцидів дозволених для застосування в Україні

№	Гербіцид	Діюча речовина	Фірма виробник	Норма внесення	Час застосування	Проти яких груп бур`янів
						малорічні	багаторічні
						однодольні	дводольні	однодольні	дводольні
Озима пшениця
1.	Пума Супер	феноксапроп-П-етил	Bayer	0,8-1,0	Обприскування посівів по вегетуючих бур'янах, починаючи з фази 2-го листка до фази виходу в трубку	+	-	-	-
2.	Лонтрел Гранд 75 WG	клопіралід	Syngenta	0,06-0,12	Обприскування від фази кущіння до виходу в трубку культури	-	+	-	+
3.	ДіаленСупер® 464 SL, в. р. к.	120 г/л Дикамба344 г/л 2,4-Д диметиламінної солі	Syngenta	0,5-0,7	Обприскування під час вегетації від початку кущіння до виходу в трубку культури	-	+	-	+
Кукурудза на зерно
1.	Гроділ Максi	Йодосульфурон, амідосульфурон, мефенпір-діетил	BAYER	0.1	До посіву та до сходів	+	+	+	+
2.	Діанат	дикамба	BASF	0.4-0.8	У фазу 3-5 листків у культури	-	+	-	+
3.	ДіаленСупер® 464 SL, в. р. к.	120 г/л Дикамба344 г/л 2,4-Д диметиламінної солі	Syngenta	0,5-0,7	Обприскування під час вегетації від початку кущіння до виходу в трубку культури	-	+	-	+
Кукурудза на силос
1	Гроділ Максi	Йодосульфурон, амідосульфурон, мефенпір-діетил	BAYER	0.1	До посіву та до сходів	+	+	+	+
2	Діанат	дикамба	BASF	0.4-0.8	У фазу 3-5 листків у культури	-	+	-	+
3	ДіаленСупер® 464 SL, в. р. к.	120 г/л Дикамба344 г/л 2,4-Д диметиламінної солі	Syngenta	0,5-0,7	Обприскування під час вегетації від початку кущіння до виходу в трубку культури	-	+	-	+

5.2 Визначення необхідності застосування гербіцидів

Гербіциди є винищувальним засобом регулювання рівня присутності бур'янів у складі агрофітоценозу. Необхідність їх застосування визначають на підставі фактичної або прогнозованої рясності бур'янів у агрофітоценозі. Обґрунтувати цю необхідність можемо врахувавши такі обставини:

1. Основний і найдоступніший метод визначення ступеня присутності бур'янів у посівах візуальний, яким можна користуватися лише після появи сходів бур'янів, що може бути прийнятним лише для післясходових гербіцидів. Для ґрунтових потрібен інший прогностичний інструментально-розрахунковий метод, який дозволяє мати прогнозові чисельність бур'янів.

2. Гербіциди -не єдиний засіб контролювання бур'янів і виступають вони хоч і дуже важливим, але лише доповнюючим заходом до механічних та біологічних винищувальних засобів. Тому, для визначення необхідності застосування гербіцидів потрібна інформація не про можливу загальну чисельність бур'янів, а про ту залишкову чисельність сходів, яка залишиться після застосування намічених механічних заходів.

З.Застосування гербіцидів не завжди може бути економічно доцільним. Критерієм економічної доцільності слугує економічний поріг шкодочинності, який показує ту наявність бур'янів в агрофітоценозі, за якої витрати на заходи щодо їх контролювання компенсуються вартістю додатково збереженого врожаю при запланованому рівні рентабельності вирощування культури.

15. Визначення необхідності застосування гербіцидів

№ п/п	Культура	Чисельність бурянів після механічних винищувальних заходів, шт/м2	Економічний поріг шкідливості, шт./м2		Висновок
1	Кукурудза на силос	4	11	0,36	гербіциди на даному полі застосовувати не потрібно.
2	Озима пшениця	27	16	1,6	доцільно застосовувати після сходовий гербіцид
3	Кукурудза на зерно	4	8	0,5	гербіциди на даному полі застосовувати не потрібно.

5.3 Вибір гербіцидів

Система застосування гербіцидів у польовій сівозміні

№ п/п	Культура згідно зі схемою сівозміни	Клас забуря-неності та його характер-ристика	Чисельність бурянів після механічних заходів	Назва гербіциду та його препаративна форма	Норма внесення гербіциду	Час застосування та необхідність заробки в грунт	Чисельність бурянів після внесення гербіциду, шт./м2
1	Кукурудза на силос	Дводольно-однодольний	4	Немає необхідності вносити гербіциди
2	Озима пшениця	Дводольно-однодольний	27	Пума Супер	0,8-1,0	Обприскування посівів по вегетуючих бур'янах, починаючи з фази 2-го листка до фази виходу в трубку	3
3	Кукурудза на зерно	Дводольний	4	Немає необхідності вносити гербіциди

5.4 Вибір оптимальної норми та умов ефективної дії гербіцидів

Вибір кращих препаратів ви проводили на підставі аналізу їх ефективності, яка наведена для оптимальної норми застосування. Таку норму для конкретних умов визначає завжди користувач. Вона змінюється залежно від умов застосування даного препарату. В зв'язку з цим на етикетках і в рекомендаціях вказують не точну норму, а її межі. Враховуючи екологічну небезпечність і значну вартість гербіцидів, повсюдне застосування максимальної норми недоцільне і навіть шкідливе, тому що може призвести до пошкодження сільськогосподарських культур і забруднення навколишнього середовища.

Факторами, які впливають на визначення оптимальної норми для ґрунтових гербіцидів, є механічний склад ґрунту та вміст у ньому гумусу; для післясходових гербіцидів - загальна чисельність бур'янів, їх фаза та стан розвитку культури. Загальними для обох груп гербіцидів є наявність у складі бур'янової синузії багаторічних бур'янів, які завжди стійкіші проти гербіцидів і тому вимагають застосування більшої норми.



6. Попереджувальні заходи контролю забур'яненості в польовій сівозміні

Запобіжні заходи усувають можливість занесення насіння бур'янів на поля з різних джерел.

Одним із джерел забур'яненості посівів є засміченість посівного матеріалу насінням бур'янів. Тому дотримання високого рівня агротехніки на насіннєвих посівах -- запорука отримання чистого від насіння бур'янів посівного матеріалу. За наявності бур'янів на насіннєвих ділянках їх необхідно прополювати в період вегетації.

Важливим запобіжним заходом боротьби з бур'янами є ретельне очищення насіннєвого матеріалу на спеціальних насіннєочисних машинах. Насіннєочисні машини і робочі частини до них (решета, циліндри) підбирають відповідно до особливостей тих бур'янів, від яких треба очистити зерно. Насіння, яке неможливо повністю очистити від бур'янів (наприклад, овес від вівсюга), не висівають, а замінюють чистим.

Оскільки окремі групи культурних рослин засмічуються специфічними бур'янами, які звичайно і ростуть на посівах цих рослин, то в господарстві треба передбачати таке чергування культур, яке б виключало висівання підряд тих з них, що мають спільні бур'яни. Тому дотримання правильного чергування культур у сівозміні відіграє суттєву роль у зниженні забур'яненості полів. З озимих культур добре пригнічують бур'яни жито, з ярих -- гречка, коноплі. В очищенні грунту від насіння бур'янів велике значення має впровадження просапних культур та чорних і ранніх парів. Чорні пари особливо важливі в боротьбі з коренепаростковими бур'янами, насамперед у південних посушливих районах.

З метою запобігання занесенню на поля насіння бур'янів з гноєм, відходи після очищення і сортування зерна, якщо вони не містять шкідливих домішок (склероціївClavicepspurpureaTul., фузаріозного зерна тощо), полову, солому використовують для годівлі худоби в розмеленому або запареному вигляді. Дикоростучі трави на сіно і силос слід використовувати до утворення насіння (краще -- до цвітіння). Крім того, гній потрібно вносити в ґрунт не в свіжому вигляді, а після зберігання в гноєсховищах та буртах або у вигляді компостів. Такі способи зберігання гною згубно діють на життєздатність насіння бур'янів.

Серед запобіжних заходів велике значення має також знищення бур'янів на межах, узбіччях доріг, канавах, ярах, пасовищах, присадибних ділянках, у полезахисних смугах, на необроблюваних землях, дамбах, відкосах зрошувальних та осушувальних систем до їх цвітіння шляхом скошування чи обприскування гербіцидами.

Бур'яни засмічують насінням поливну воду. Тому, щоб запобігти потрапляння його на поля з поливною водою, у зрошувальних мережах використовують спеціальні пристрої (ізоляційні сітки, щити тощо).

Своєчасне і якісне збирання врожаю є також суттєвим запобіжним заходом боротьби з бур'янами. Збиральні машини мають бути обладнані зерноуловлювачами, в які потраплятиме й насіння бур'янів. Зокрема, у комбайнах слід забезпечити відокремлення насіння бур'янів через спеціальний рукав, щоб воно не потрапляло в бункер із зерном і збирати його в окрему тару. Скиртувати солому слід не на полі, а на спеціальних ділянках біля ферм.

Запобіганню поширенню злісних бур'янів в Україні сприяє служба зовнішнього і внутрішнього карантину рослин. При виявленні карантинних бур'янів проводяться карантинні заходи шляхом ліквідації їх осередків хімічними та іншими засобами. Зерно з будь-якими домішками насіння карантинних бур'янів забороняється висівати, перевозити без попереднього очищення і спеціальних застережних заходів. Його зберігають у спеціальних складах, а у разі неможливості очищення -- знищують. Очищене насіння висівають тільки з дозволу карантинної інспекції. Відходи після очищення знищують або згодовують худобі у розмеленому та запареному вигляді.



7. Аналіз ефективності розробленої системи контролювання чисельності бурянів у польовій сівозміні

Показники, за якими проводять оцінку розробленої системи контролювання бур'янів, можна згрупувати в дві групи:

1. Економіко-технологічні, які відображають досягнення економічно доцільного та технологічно-спроможного в сучасних умовах рівня присутності бур'янового угруповання в агрофітоценозах;

2. Біолого-динамічні, що відображають рівень і напрям зміни потенційної забур'яненості ґрунту.

3 першої групи в даній роботі пропонується розрахувати ступінь досягнення мети, з другої - річний баланс насіння в ґрунті по полях та в середньому по сівозміні.

18. Аналіз ефективності розробленої системи контролювання чисельності бур'янового компоненту польового агрофітоценозу

№ поля	Культура згідно зі схемою сівозміни	Кінцева чисельність бурянів, шт./м2	ЕПШ	Ступінь досягнення мети, %	Прогноз кількості сходів бур'янів, млн.. шт/м2	Потенційна забур'яненість ґрунту, млн. шт./м2	Баланс ґрунтового банку насіння бурянів, %
1	Кукурудза на силос	4	11	256,8	5040	840	-35,0
2	Озима пшениця	3	16	154,9	4980	830	-35,0
3	Кукурудза на зерно	4	8	358,7	12240	2040	-35,0
Середнє по сівозміні	3,6	11,6	256,8	7420	1236,6	-35,0



Висновки

Бур'яни є конкурентами сільськогосподарських рослин у використанні факторів життя, тому наявність їх у культурних агрофітоценозах недопустима. Вони дуже пристосовані до умов середовища, мають високу конкурентоспроможність у посівах. Шкода, яку завдають культурним рослинам бур'яни, дуже велика. За даними Міжнародної організації з продовольства і сільського господарства, втрати сільськогосподарської продукції від бур'янів та інших шкідливих організмів в усьому світі оцінюються в 75 млрд. дол. за рік, що становить третю частину потенційно можливого збору врожаю.

Від забур'яненості полів світові втрати врожаю тільки зернових культур сягають 167,4 млн. т, або 34,8% потенційного врожаю, зокрема втрати зерна пшениці становлять 34,5 млн. т, або 23,9% світового потенційного врожаю.

В цій роботі розрахована прогнозована кількості сходів на 3 поляхсівозміни: озимої пшениці, кукурудзи на зерно, кукурудзи на силос. Визначено домінантні, субдомінантні та супутні види по полях кожної з культур, а також тип і клас забур'яненості для визначення плану заходів механічної та хімічної обробки грунту. Так, в полі озимої пшениці однодольний клас забур'яненості, на полі кукурудза на зерно - дводольний, кукурудзи на силос - дводольно-однодольний.

Опираючись на тип та клас забур'яненості, а також на переважаючі види бур'янів розроблена система механічного обробітку ґрунту. За рахунок механічного обробітку грунту знищено велику кількість бур'янів. В даній роботі, після механічних винищувальних заходів залишилася не значна чисельність бурянів і тому гербіциди застосовувати не довелося.

На мою думку, розроблена система регулювання чисельності бур'янового компоненту агрофітоценозу цілком дозволяє знищити значну чисельність бур'янів за рахунок застосування механічних заходів, в результаті якої зменшено потенційну забур'яненість грунту.



Використана література

1. . Веселовський І. В., Манько Ю. П., Козубський О. В. Довідник по бур'янах. К.: Урожай, 1993. 208 с.

2. Веселовський І. В., Манько Ю. П., Лисенко А. К., Атлас-визначник бур'янів. К.: Урожай, 1988. 128 с.

3. Гордієнко В. П. Землеробство / В. П. Гордієнко. К., 1991. 246 с.

4. Карнаух О.Б. Методичні вказівки до виконання лабораторних і практичнихробіт з гербології для студентів за напрямом підготовки 6.090101 «Агрономія»[Електронний ресурс] / О.Б.Карнаух УНУС, 2016. Режим доступу:http://lib.udau.edu.ua/handle/123456789/4419.

5. Косолап М. П. Гербологія: Навчальний посібник. К.: Арістей, 2004. 362 с.

6. Косолап М.П та ін. Гербологія. Методичні вказівки до проведення лабораторно-практичних занять з гербології у формі ділової гри студентами факультету захисту рослин і біотехнологій. Тема «Вивчення сходів бур'янів» ОКР - БакалаврКиїв, 2004, 104 с.

7. Кротінов О. П. Лабораторно-практичні заняття по землеробству / О. П. Кротінов, І. П. Максимчук. К.: УСГА, 1993. 256 с.

8. Кротінов О. П. Лабораторно-практичні заняття по землеробству / О. П. Кротінов, І. П. Максимчук. К.: УСГА, 1993. 256 с.

9. Примак І.Д., Манько Ю.П., Танчик С.П., Косолап М.П. та ін. Бур'яни в землеробстві України: прикладна гербологія., Біла Церква, Білоцерківський державний аграрний університет, 2006, 664 с.

10. Примак І.Д., Косолап М.П. та ін. Довідник з гербології, Київ, Кондор, 2006, С. 368.

11. Манько Ю.П. Прогнозування забур'яненості полів та еколого - економічне обґрунтування заходів захисту посівів від бур'янів. К.: Видавництво УСГА, 1992. 18 с.

12. . Манько Ю. П. Гербологія: Методичні вказівки. К.: НАУ, 1999. 44 с.

13. Манько Ю. П. та ін. Бур'яни та заходи боротьби з ними / Ю. П, Манько, І. В.

14. Манько Ю.П., Веселовський І.В., Орел Л.В., Танчик С.П. Бур'яни та заходи боротьби з ними, Учбово-методичний цент Мінагропрому України, Київ, 1998, 240 с.

15. Перелік пестицидів дозволених до застосування в Україні.

16. http://fruit.org.ua/index.php/publikacii/156-bur-yani.

17. https://agroserver.ru/b/gerbitsidy-dlya-grechikhi-518659.htm.

18. http://geoknigi.com/book_view.php?id=739.

19. https://www.br.com.ua/referats/Geologiya/39956.htm.

Размещено на Allbest.ru