Визначення параметрів процесу утворення композитів з сульфату амонію в присутності сапоніту та гуматів

Використання комплексних добрив, зокрема застосування сульфату амонію, гуматів та сапоніту. Фізична та математична модель нагріву композитної гранули з сульфату амонію в присутності сапоніту та гуматів. Використання стимулятора росту, поліпшувача ґрунту.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 27.08.2017
Размер файла 289,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

визначення параметрів процесу утворення композитів з сульфату амонію в присутності сапоніту та гуматів

Кушнір О.С., Степанюк А.Р.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Обґрунтовано актуальність використання комплексних добрив, зокрема застосування сульфату амонію, гуматів та сапоніту. Підібрано фізичну та складено математичну модель нагріву композитної гранули з сульфату амонію в присутності сапоніту та гуматів. Розроблено стенд для перевірки адекватності математичної моделі. Розв'язано математичну модель та перевірено її адекватність. Надано рекомендації щодо отриманих результатів моделювання.

Ключові слова: сульфат амонію, гумати, комплексні добрива, сапоніт, математична модель.

Постановка проблеми

добриво сульфат гумат сапоніт

Розвиток сучасного суспільства неможливий без інтенсивного розвитку сільського господарства. Внесення добрив, які містять лише водорозчинні мінеральні солі, призводить до їх значного вимивання з ґрунтів за рахунок того, що солі зразу переходять в розчини. Покращити умови внесення добрив та ефективність використання корисних хімічних елементів дозволяє одночасне використання разом з хімічними добривами гумінових компонентів та компонентів, що утримують вологу. До таких комозитів можна віднести запропоновані добрива.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сульфат амонію (сірчано-кислий амоній) -- ефективне азотне добриво, яке забезпечує значний приріст врожаю пшениці, жита, картоплі, бавовни, рису, вівсу, цукрового буряку та інших сільськогосподарських рослин. Проте для збалансованого росту необхідні також стимулятори рості та комоненти -- акумулятори вологи [1, 2].

Як стимулятор росту та поліпшувач ґрунту широко застосовуються гумінові препарати -- гумати. Гумати сприяють збільшенню здатності організмів протистояти несприятливим умовам зовнішнього середовища, що призводить до збільшення врожайності культур [1, 2].

Для України гострою стає також проблема нехватки в грунтах магнію, наприклад для дерново-підзолистих та сірих лісових орних грунтів щорічно необхідно вностити від 25 до 40 кг магнію ^...3].

Його дефіцит призводить до суттєвого зниження врожаїв та погіршення якості продукції.

Дефіцит магнію на кислих ґрунтах можна зменшити шляхом його внесення у складі добрив, але це значно підвищить ціну таких добрив, або внесенням доломітового борошна (яке у своєму складі поряд з кальцієм містить достатню кількість магнію), але обсяги виробництва доломітового борошна не перевищували 3,8% загальних поставок вапнякових матеріалів навіть у кращі роки.

В Україні існуть декілька родовищ сапоніто- вих глин (різновидність бентонітів), найбільшими є Ташківське та Варварівське родовища в Хмельницькій області, а їхні запаси становлять близько 40-50 млн. тонн, вміст магнію у цих глинах коливається в межах від 10 до 12%. Це найважливіший клас мінералів, представники якого разом із кварцом складають 95% від маси земної кори.

Сапоніти окрім високимх показників питомої поверхні набухання мають також необхідні для сільського господарства катіони Са2+ та М^2+, та в меншій кількості К, Иа, ИН4 [1.3].

Тому використання сапонітів як меліоран- ту, який містить також корисні для рослинництва хімічні елементи значно поліпшить реакцію ґрунтового середовища і одночасно підвищить вміст рухомого магнію.

Для здешевлення процесу внесення добрив на нашу думку доцільно використовувати комплексні добрива, створені шляхом пошарового грану- лоутворення, які містять необхідні компоненти [2]. Гранулоутворення і, зокрема, формування гранул відбувається шляхом пошарового нанесення компонентів з розчину, яий містить необхідні компоненти та аморфні нерозчинні компоненти, та наступною агломерацією деякої кількості твердих частинок у псевдозрідженому шарі [2].

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Проблеми кристадлізації солей на сьогоднішній день широко розглянуті у існуючі літературі я України так і світу. Але додавання у композити аморфних складових змінює умови протікання процесу.

Метою статті є визначення впливу технологічних параметрів на процес нагріву композитів з сульфату амонію у присутності гуматів та сапоніту.

Виклад основного матеріалу. Для забезпечення підтверджння утворення про пошарове гранулоутворення було проведено кристалізацію композитів на інертних носіях (рисунок 1), при різних температурних режимах (від 40оС до 120оС з інтервалом у 20оС).

Кристали мають голкоподібну форму, розміри яких змінюються, в залежності від режиму сушіння та концентрації компонентів. Величина кристалів, (рисунок 1) з ростом температури зменшується, що узгоджується з класичною теорією сушіння, з величини 10 * 10-6 м при температурі 40оС до 1 * 10-6 м при температурі 120оС. При температурах менше 100оС аморфні частинки нерівномірно розташовуються по площі сушіння, при збільшенні темперари від 100оС до 120оС дислокації аморфних частинок рівномірно розподіляються по площі висушуваної частини гранули, що є необхідною умовою забезпезпечення якост гранул.

Задачею математичного моделювання є визначення температурного розподілу в гранулі в будь-якій точці в будь-який момент часу.

Рис. 1. Сульфат амонію в присутності сапоніту та гуматів з концентрацією сухих компонентів 40% (сульфат амонію -- 39%, гумати 0,5% і сапоніт -- 0,5%)

розподіл температури. з початковими умовами:

Т=90оС при 0<Т<г1,

Т=20оС при г1<Т<г2,

Т=120оС при >г2

з граничними умовами:

Вирішуємо задачу методом сіток. Тоді можна апроксимувати похідні за формулами числового диференціювання: ди

З урахуванням зроблених припущень фізина модель випаровування рідкої фази на одиничній гранулі зображена на рисунку 2 [4].

Рис. 2. Фізична модель процесу

Цей процес описує наступна математична модель нагрівання гранули:

У перемішуючий пристрій 1 подається вода, сульфат амонію, сапоніт та гумати (вода -- 60%, сухі компоненти -- 40%). Утворена суміш наноситься на скельце 3, де піддається сушінню зодночасним контролем температури сушильного агенту. Після повного видалення вологи скельце 3 розташовується під мікроскопом 5, та проводиться фотофіксація результатів.

Методика проведення досліджень:

Для перевірки адекватності математичної моделі було створено стенд, схему якого зображено на рисунку 3.

1 -- перемішуючий пристрій, 2 -- ваги, 3 -- скельце, 4 -- технічний фен, 5 -- мікроскоп, 6 -- фотокамера

Рис. 3. Схема стенду установки для перевірки адекватності математичної моделі

Результати перевірки адекватності математичної моделі процесу масової кристалізації методом випарювання плівки розчину з одиничної гранули зображено на рисунку 4. Розбіжність результатів математичного моделювання та результатів фізичного експерименту складає 8,2%, що свідчить про відповідність результатів математичного моделювання реальним умовам протікання процесу.

Рис. 4. Динаміка зміни температури одиничної гранули залежно від часу сушіння

Висновки

Розв'язок та перевірка адекватності математичної моделі дає можливість визначити час перебування гранули в апараті після нанесення шару композитного розчину добрив, що в свою чергу дає можливість визначити висоту шару апарату.

Список літератури

1. Кушнір О.С. Застосування в сільському господарстві сульфату амонію з підвищеним вмістом органічних сполук / Кушнір О.С., Степанюк А.Р. Тези доповідей XVI Міжнародної науково-практичниї конференції «Удосконалення процесів та обладнання харчових та хімічних виробництв». Одеса 5-9 вересня 2016 р. 409 с.

2. Процес одержання мінерально-гумінових твердих композитів [Електронний ресурс]: монографія / НТУУ «КПІ»; уклад. Я.М. Корнієнко, А.Р. Степанюк. - Електронні текстові дані (1 файл: 0,6 Мбайт). - Київ: НТУУ «КПІ», 2013. - 137 с. - Назва з екрана. - Доступ: http://ci.kpi.ua/metodopen

3. Карасюк І.М. Агрохімія / І.М. Карасюк, О.М. Геркіял, Г.М. Господаренко - К.: Вища школа, 1995. - 471 с.; Лосєв А.В., Провадкін Г.Т. Соціальна екологія - К., 2000. - 426 с.

4. Кушнір О.С. Ізотермічна кристалізція сульфату амонію з органічними домішками / Кушнір О.С., Степанюк А.Р. Ресурсоенергозберігаючі технології. XI міжнар. наук.-пр. конф. студ., аспірантів та молодих вчених (Київ 06-07 грудня 2016 р.): зб. тез. доп. - К.: Видавництво УВОЇ «Допомога» Усі» 2016 - 196 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Використання гумінових кислот у відгодівлі великої рогатої худоби. Вплив гуматів на організм великої рогатої худоби. Використання реасилу у відгодівлі свиней та їх економічна ефективність. Хімічна структура гумінових сполук, дії гуматів на продуктивність.

    практическая работа [38,1 K], добавлен 14.08.2019

  • Види і форми добрив, що вносяться під виноград. Використання органічних добрив при технічному вирощуванні винограду. Приклад удобрення азотними добривами. Особливості застосування добрив у шкілці. Основні поливні та зрошувальні норми виноградників.

    контрольная работа [28,6 K], добавлен 26.07.2011

  • Агрохімічні дослідження, необхідні для оцінки родючості ґрунту, встановлення науково обґрунтованих доз добрив, контролю за потребою сільськогосподарських культур в елементах живлення в процесі їх росту і розвитку, визначення якості продукції і добрив.

    методичка [89,9 K], добавлен 21.05.2008

  • Суть та процеси мінерального живлення рослин та характеристика їх основних класів. Залежність врожайності сільськогосподарських культур та агротехнічних показників родючості ґрунту від використаних добрив. Методика дослідження екологічного стану ґрунту.

    курсовая работа [390,9 K], добавлен 21.09.2010

  • Екологічні наслідки використання мінеральних добрив на природне середовище, якість та врожайність рослинної продукції. Заходи щодо зниження екологічного навантаження від їх використання. Вплив внесення мінеральних добрив на врожайність озимої пшениці.

    курсовая работа [117,2 K], добавлен 21.09.2010

  • Надходження поживних речовин в рослини і їх винос з врожаєм сільськогосподарських культур. Ставлення рослин до умов живлення в різні періоди росту. Фізіологічні основи визначення потреби в добривах. Складання системи добрив під культури в сівозміні.

    дипломная работа [73,6 K], добавлен 20.11.2013

  • Коротка морфо-біологічна та екологічна характеристика груші. Сучасний стан позакореневого застосування комплексних мінеральних добрив в садах. Вплив позакореневого підживлення на силу росту дерев груші різних сортів. Особливості плодоношення груші.

    курсовая работа [1,0 M], добавлен 17.07.2014

  • Накопичення і використання органічних добрив. Оцінка загальної кількості добрив та розподіл їх по полям сівозмін. Розрахунок балансу гумусу. Визначення норм мінеральних добрив і розподіл під сільськогосподарські культури. Баланс поживних речовин в ґрунті.

    курсовая работа [122,3 K], добавлен 06.05.2015

  • Природно-кліматичні умови формування, росту і розвитку компонентів агрофітоценозу. Застосування механічних винищувальних заходів контролю бур'янів. Розробка системи механічних заходів контролю рівня присутності бур'янів у польових агрофітоценозах.

    курсовая работа [98,5 K], добавлен 06.06.2021

  • Деякі аспекти проблеми вирощування якісної рослинницької продукції при застосуванні мінеральних добрив та методичні підходи щодо токсиколого-гігієнічної їх оцінки. Застосування мінеральних добрив: методичне, законодавче та аналітичне забезпечення.

    реферат [22,2 K], добавлен 16.01.2008

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.