Організація обліку розрахунків з покупцями та замовниками в СВК "Ружинський"

1.3 Розрахунки з покупцями та замовниками в системі управління підприємством

Дебіторська заборгованість - це складова оборотного капіталу, яка представляє собою вимоги до фізичних чи юридичних осіб щодо оплати товарів, продукції, послуг. Збільшення дебіторської заборгованості означає вилучення коштів з обороту, що, в свою чергу, вимагає додаткового фінансування.

Дебіторська заборгованість покупців - це фактично безвідсоткова позика контрагентам. Її рівень визначається підприємством за умовами розрахунків зі своїми клієнтами. Якщо ці умови є суворими, то зменшується обсяг продажу товарів через те, що покупці не мають можливості придбати товар в кредит і, відповідно, зменшується величина дебіторської заборгованості за рахунками клієнтів. З іншого боку, якщо розрахункові умови послаблюються, з'являється більше замовників, зростає товарооборот і сума дебіторської заборгованості.

Послаблення розрахункових умов, що збільшує дебіторську заборгованість покупців, має свої переваги і недоліки. Так, з одного боку - це зростання обсягу продажу товарів та прибутку, а з іншого - збільшення суми безнадійних боргів та додаткові фінансові витрати через наявність на балансі дебіторської заборгованості.

Перш ніж прийняти рішення про послаблення розрахункових умов, слід порівняти витрати від утримання на балансі додаткової дебіторської заборгованості контрагентів з вигодою від зростання обсягу продаж. Якщо результат такого порівняння дає прибуток, то підприємство може послабити покупцям свої розрахункові умови. Однак послаблення вимог щодо розрахунків не завжди дає такий результат. Інколи додаткові витрати на безнадійні борги та утримання на балансі додаткової дебіторської заборгованості значно перевищують прибуток від додаткового товарообороту. Результатом може стати накопичення на балансі, окрім старої, ще й нової дебіторської заборгованості. В цьому випадку краще не змінювати умови розрахунків, тобто не послаблювати їх.

Алгоритм управління дебіторською заборгованістю має наступні складові: фінансовий аналіз діяльності організації-постачальника; розробка кредитної політики організації; прийняття рішення про надання кредиту, страхування дебіторської заборгованості; зміна кредитної політики організації; контроль за відвантаженням продукції, випискою рахунків та його відправкою покупцю; складання картотеки дебіторів; контроль за фінансовим станом дебіторів; прийняття рішення про можливість використання факторингу або форфейтингу; при непогашенні боргу або його частини встановлення оперативного зв'язку з дебітором на предмет визнання ним боргу; звернення до господарського суду із позовом про стягнення простроченої заборгованості; порушення справи про банкрутство; компенсація збитків з фонду безнадійних боргів.

При цьому одним з найбільш важливих етапів в управлінні дебіторською заборгованістю є фінансовий аналіз постачальника і покупця.

З метою управління дебіторською заборгованістю необхідно проводити аналіз дебіторської заборгованості за покупцями з метою виявлення покупців, що порушують строки платежів, і підготовити звіт про збитки по безнадійних боргах.

Зважена та обґрунтована система заходів з організації облікового процесу та аналітично-контрольної роботи має гарантувати своєчасне та повне інформаційне забезпечення внутрішніх і зовнішніх користувачів (рис. 1.3).

Бухгалтерам потрібно зрозуміти, що їх робота пов'язана з виробництвом інформації. Особливість інформації полягає в тому, що вона є породженням матерії, але не відноситься ні до матерії, ні до енергії. У кібернетичному сенсі інформація - це відображення одного об'єкта в іншому, яке використовують для управлінського впливу на об'єкт.

За аналогією до виробничого процесу, де з різних вхідних (сировинних та інших) даних отримують готовий продукт, обліковий процес можна розглядати як технологічну сукупність, тобто технологічний процес, де з вхідних даних у результаті обробки та переробки дістають вихідну продукцію у формі показників.

Як відомо з різних курсів бухгалтерського обліку (теорія, фінансовий облік тощо), у такому обліку фіксуються виробничі та правові аспекти господарювання. Вони характеризують відповідні аспекти суспільних відносин, які виникають у зв'язку з рухом об'єктів господарювання під впливом господарських процесів і дій суб'єктів господарювання. Ось чому потрібна юридична доказовість бухгалтерських записів, яка досягається спостереженням, сприйняттям, вимірюванням і фіксуванням фактів.

До типових порушень, що зустрічаються під час перевірки дебіторської заборгованості можна віднести наступні:

-списання недостач та крадіжок за рахунок збільшення дебіторської заборгованості;

-заміна виписок банку іншими або виправлення сум, що свідчать про погашення дебіторської заборгованості;

-зарахування отриманих сум дебіторської заборгованості на погашення заборгованості невідповідних дебіторів;

-неправомірне здійснення бартерних операцій для погашення дебіторської заборгованості;

-неправильний розрахунок резерву сумнівних боргів, навмисне завищення суми резерву або сум прямого списання дебіторської заборгованості (по поточній дебіторській заборгованості, не пов'язаній з реалізацією продукції, послуг) з метою завищення величини ви трат звітного періоду і як наслідок -- зменшення суми оподатковуваного прибутку,

-неправильне оформлення або відсутність договорів, що стали підставою для відвантаження продукції і виникнення дебіторської заборгованості;

-неправильна кореспонденція рахунків при відображенні в обліку дебіторської заборгованості;

-запис дебіторської заборгованості по фіктивних рахунках неіснуючих покупців або по фіктивних нетоварних операціях;

-шахрайство із сумами дебіторської заборгованості підзвітних осіб (списання її без підстав і документального підтвердження на загальногосподарські витрати).

Підприємства повинні приймати всі необхідні заходи до виконання договорів. У цих цілях сторони вправі застосовувати майнові санкції за порушення зобов'язань, передбачених договором і законодавством. Майнова відповідальність (санкція) застосовується як засіб впливу на винну сторону з метою спонукати її до належного, тобто повного і своєчасного, виконання зобов'язання. Санкції встановлюються у формі штрафу, неустойки, пені, відшкодування збитків. Штраф встановлюється в процентному вираженні або у визначеній грошовій сумі за невиконання або неналежне виконання того або іншого договірного зобов'язання. Неустойка (одноразовий платіж) стягується з постачальника за прострочення постачання або недопоставку товарів у процентному вираженні до вартості не поставлених у термін товарів по окремих найменуваннях асортименту. Пеня - це наростаюча неустойка, що нараховується за прострочення виконання зобов'язань (наприклад, пеня в розмірі 0,03% за кожний день прострочення оплати рахунку).

Крім стягнення санкцій, кожна зі сторін вправі жадати від іншої сторони відшкодування заподіяних порушенням договору збитків у частині, не покритих цими санкціями.

Отже, управлінський облік у СВК «Ружинський» організований так, щоб своєчасно надавати управлінцям необхідну інформацію про стан розрахунків з дебіторами з метою оптимізації її обсягу та забезпечення своєчасного погашення.

1.4 Програмне забезпечення обліково-аналітичного процесу на підприємстві

Становлення соціально орієнтованої економіки на основі ринкових відносин зумовлює нові напрями розвитку науки, виробництва, інформаційних технологій, банківської справи, підготовки кадрів, здатних забезпечити інтеграцію України в міжнародну спільноту демократичних держав з високорозвиненою економікою.

Розвиток продуктивних сил суспільства і виробничих відносин зумовлює вдосконалення та розширення наукових досліджень, створення та впровадження прогресивних інформаційних технологій, які особливо швидкими темпами поширюються у різних видах економічної діяльності при формуванні ринкових відносин. Суть цих технологій полягає у застосуванні прогресивних засобів і методів обробки даних, створенні цілісних технологічних систем, спрямованих на передавання, збирання та відображення інформаційного продукту. Нові інформаційні технології характеризуються витісненням ручних процедур у інформаційному забезпеченні управлінської діяльності, насамперед на рінві мікроекономіки, де основою інформаційної системи управління господарською діяльністю є бухгалтерський облік і контроль. Відмінності між ручною та комп'ютерною формами ведення бухгалтерського обліку показані на рис. 1.2.

Рис.1.4. Відмінності між ручною та комп'ютерною формами ведення бухгалтерського обліку

Інтелектуалізація автоматизованих робочих місць (АРМ) на базі новітньої комп'ютерної техніки та інтелектуального інтерфейсу забезпечує діалогове спілкування бухгалтерів, фахівців інтелектуальної праці з інформаційною системою й використання її при виконанні функцій бухгалтерського обліку та контролю в господарському механізмі за умов ринкової економіки.

Оскільки у процесі управління сільськогосподарським виробництвом облік є найбільш трудомісткою ділянкою, то якраз із нього починається комп'ютеризація управлінських робіт. До того ж наявність сталої інформації створює сприятливі умови для використання обчислювальної техніки. Але необхідно розвивати не лише автоматизацію бухгалтерського обліку, а й комп'ютеризацію усього сільськогосподарського виробництва. Це передусім створення програмного забезпечення з аналізу основних видів діяльності.

Існує кілька програм ведення бухгалтерського обліку: "1с: Підприємство", "АБ Офіс 2000", "Парус", "Парус-підприємство", "Бест", Але ці програми при впровадженні в сільському господарстві потребують адаптації. Також, на думку М.С. Царьова, Удосконалення бухгалтерського обліку здійснюється через впровадження комп'ютерних технологій. Але така універсальна система, як 1С не підходить для сільського господарства. Тому кафедра обліку та аудиту в КНЕУ розробила комп'ютерну технологію калькуляції собівартості продукції, але залишається багато проблем автоматизації бухгалтерського обліку.

Користувачу потрібна інформація в реальному масштабі часу, щоб простежувати за швидко змінюваною кон'юнктурою ринку товарів, поведінкою конкурентів на ринку та потребою споживачів ринку. Усе це створює передумови для пошуку нових інформаційних технологій управління, що ґрунтуються на сучасних засобах обчислювальної техніки.

Процес ведення бухгалтерського обліку на підприємстві представляє собою сукупність інформаційних і контрольно-організаційних операцій. До інформаційних відносяться операції збору, реєстрації, передачі, зберігання і обробки даних. Контрольно-організаційні операції, пов'язані з контролем і використанням одержаної в результаті виконання інформаційних операцій, які займають найбільш питому вагу в діяльності бухгалтерського апарату, що являється відображенням об'єкту бухгалтерського обліку, як функціональної управлінської роботи.

Інформаційні операції звітного процесу поділяються на дві нерозривно пов'язані одну з одною стадії.

Перша, яка називається первинним звітом, включає операції збору. Реєстрації і передачі даних. Друга стадія, яка включає операції зберігання і обробку звітних даних, може бути визначена, як систематизація і узагальнення даних первинного звіту.

Задачі обліку затрат на виробництво інформаційно пов'язані з суміжними дільницями обліку і підсистемами АСУП (автоматизована система управління підприємством). Лише незначна по об'єму вихідна інформація формується на основі первинних документів.

Отже, умовами функціонування АРМ (автоматизоване робоче місце) бухгалтера обліку затрат на виробництво являється формування на машинних носіях необхідної вихідної інформації, яка виникає при рішенні задач по обліку основних засобів, матеріальних цінностей, заробітної плати, фінансово-розрахункових операцій, готової продукції, її відвантаження і реалізації. Вказана інформація повинна бути представлена у виді єдиної бази даних бухгалтерських записів, які формуються у відповідності з вимогами АРМ бухгалтера по обліку затрат виробництва.

Зв'язок з іншими підсистемами АСУП передбачає використання системи інформації:

- нормативної бази АСУП в частині нормативів на деталь, виріб;

- підсистеми «Техніко-економічне планування» в частині: процентів непрямих витрат до базових статей;

- підсистеми «Управління якістю» в частині даних про кількість забракованої продукції;

- підсистема «Оперативне управління основним виробництвом» частині одержання даних про залишки незавершеного виробництва на будь-яке число кожного місяця.

Задачі АРМБ обліку затрат на виробництво пов'язані між собою через єдину базу даних бухгалтерських записів в частині використання, передача інформації про бухгалтерські записи по синтетичних рахунках обліку виробництво формуючих автоматично в процесі рішення задач.

Організація процесу обліку затрат на виробництво представляється у вигляді деякої системи робочих місць, яка відображає їх взаємодію при здійсненні реалізації облікових функцій. В цю схему повинні входити робочі місця робітників, функціональні обов'язки яких в будь-якій мірі пов'язані з веденням бухгалтерського обліку. До них слід віднести не тільки осіб, які здійснюють документацію, систематизацію і узагальнення інформації, її використання при виконанні функцій бухгалтерського обліку, але технічний персонал, який забезпечує оформлення документів, їх архівування, відображення та ін.

На робочих місцях бухгалтерських робітників обліку затрат на виробництво весь комплекс робіт, пов'язаний з вирішенням бухгалтерського обліку в той час як для другого персоналу функції пов'язані з бухгалтерським обліком, не являються основними і займають лише частину їх часу.

Аналіз показав, що організація АРМ такої категорії персоналу цілеспрямовано лише при умовах використання АРМ для виконання його основних функції.

Найбільше раціональним являється ділення АРМ на 3 категорії.

Цільова функція обліку затрат на виробництво, виявлення і усунення недоліків організації виробництва і матеріально-технічного забезпечення направлені на максимальну економію матеріальних і трудових затрат, підвищення продуктивності праці.

АРМБ обліку затрат на виробництво І категорії призначено для формування і підготовки первинної інформації, яка формується безпосередньо на місцях виникнення інформації. АРМБ вирішує задачі, обліку затрат на виробництво, які стосуються підрозділів, дозволяє організувати систематичне своєчасне виявлення відхилень від нормальних умов, а також вести оперативний облік і здійснювати внутрішній аудит.

З допомогою АРМБ ІІ категорії контролюється інформація, яка одержана з інформації І категорії, вирішуються регламентні задачі по обліку затрат на виробництво в цілому по підприємству.

АРМБ ІІІ категорії призначено для аналізу роботи структурних підрозділів і підприємства в цілому, узагальнення зведених даних затрат на виробництво, здійснення оперативного контролю за використанням трудових, матеріальних і грошових засобів, організації внутрішнього аудиту.

Комплекс задач АРМБ обліку затрат на виробництво реалізується за допомогою директив, об'єднаних в меню. Рішення задач побудовано на використанні трьохрівневого меню.

Меню першого рівня утримує директиви, які дозволяють виконувати загрузку комплексу програм, а також виконання директиви функціонального призначення. Структура директив рівня слідуюча: первинна інформація; нормативно-довідкова інформація; вихідна інформація; ведення інформаційної бази.

При наборі функції «первинна інформація» на ІІ рівні меню відображає перелік вхідної інформації.

На рівні ІІІ рівні меню відображається структура бухгалтерської довідки. Бухгалтерська довідка необхідна для здійснення документального відображення записів, записів, які знайшли відображення в інших системах обліку. На ІІІ рівні меню бухгалтер пореквізитно заповнює бухгалтерську довідку.

Нормативно-довідкова інформація на ІІ рівні меню складається з слідуючого переліку:

Ш Довідник планових процентів непрямих витрат

Ш Довідник непрямих затрат на деталь, виріб, замовлення, вид послуг

Ш Довідник допустимості кореспонденції рахунків

Ш Довідник кошторисних асигнувань на обслуговування виробництва і управління

Ш Довідник планової собівартості продукції

Ш Довідник причин відхилень від норм.

Довідник планових процентів непрямих витрат необхідний для оцінки незавершеного виробництва, допоміжного виробництва, для визначення долі накладних витрат на виріб, замовлення, вид послуг. На ІІІ меню довідник має слідуючу структуру: стаття затрат розрахункова, стаття затрат базова, структурний підрозділ, процент або кошторисна ставка.

Довідник нормативних затрат на деталь, виріб, замовлення, вид послуг необхідний для визначення нормативних затрат продукції (послуг). Довідник має слідуючу структуру: код виробу (калькуляційна одиниця), структурний підрозділ, стаття витрат, одиниця виміру, кількість, сума.

Довідник допустимості кореспонденції рахунків необхідний для контролю проведених господарських операцій. Він має слідуючу структуру: основний рахунок, кореспондентський рахунок, допустимість кореспондент рахунків. Для здійснення аналізу відхилень від нормальних умов роботи при непрямих витрат складається довідник кошторисних асигнувань для обслуговування виробництва і управління. При наборі даного довідника ІІІ рівня в меню відображається структура довідника: структурний підрозділ, основний рахунок, субрахунок, код аналітичного обліку, стаття затрат, лімітування статті, затрати з початку року, затрати по місяцях.

Довідник планової собівартості продукції містить слідуючі дані: зведеного обліку (виріб, вид послуг і т.д., назва виробу, вид послуг, статті витрат, сума). Даний довідник використовується для аналізу стану фактичних даних, а також моделювання і прогнозування витрат на виробництво.

Довідник причин відхилень від норм розходу необхідний для ідентифікації причин, а також групування даних для прийняття управлінських рішень. Довідник має слідуючу структуру: код причин відхилень від норм і найменування причин відхилень від норм.

При наборі функції «Ведення інформаційної бази» на ІІ рівні відображаються слідуючі режими роботи: відновленої інформації; перезапис інформації для архівного зберігання; перезапис інформації в інші АРМБ і інформаційну систему АСУП; збереження бази даних.

Для здійснення витрат АРМБ по обліку витрат на виробництво необхідна інформація, яка поступає з інших АРМБ і інформаційної системи АСУП. Для цього в АРБ по обліку витрат на виробництва необхідно передбачити функцію «контроль про наявність інформації», яка дозволяє здійснювати аналіз поступаючої інформації і представити бухгалтеру відомості про недостачу інформації або про помилки наявні в інформації, інформація представляється у вигляді повідомлення на екрані. Програмним шляхом контролюється кількість записів, переданих з інших АРМ, значимість показників, допустимість кореспонденції рахунків.

Відновлення, зберігання і перезапис інформації здійснюється аналогічно тому, що було описано в інших АРМБ. Технологічний процес рішення задач на АРМБ по обліку витрат на виробництво здійснюються в такій послідовності.

На АРМБ по обліку затрат на виробництво І категорії здійснюються слідуючі роботи:

- ввід, контроль і друк вихідних даних на місцях їх виникнення;

- формування нормативно-довідникових даних на АРМБ по обліку затрат на розрахунки з покупцями та замовниками;

- розрахунок нормативної собівартості незавершеного виробництва, нормативної собівартості готової продукції (видів послуг, товарів), нормативної собівартості бракованої продукції;

- формування даних з інших АРМБ, інформаційної системи і про фактичні витрати матеріальних цінностей, заробітної плати та інших прямих витрат;

- групування витрат по місцях їх виникнення: по рахунках 20, 23, 24, 25, 26, 28, 29, 31, 44;

- розподіл витрат по об'єктах обліку;

- визначення витрат по місцях виникнення витрат;

- аудит витрат на виробництво по структурних підрозділах.

На АРМБ по обліку витрат на виробництво ІІ категорії виконуються роботи: розподіл витрат по об'єктах обліку, в цілому, на кредити:

- закриття рахунків 20, 23, 24, 25, 26, 28, 29, 31, 44;

- формування реєстру аналітичного обліку по рахунках 20, 23, 24, 25, 26, 28, 29, 31, 44;

- калькуляція собівартості продукції;

- розрахунок фактичної собівартості готової продукції, робіт та послуг;

- аудит витрат на виробництво в цілому по підприємству.

АРМБ по обліку витрат на виробництво ІІІ категорії вирішують слідуючі задачі:

- аналіз відхилень фактичних витрат від поточних нормативів, правильність віднесення витрат на відповідні вироби, замовлення, послуги і т.д., виявлення причин і винуватців відхилень;

- складення звітності на рівні підприємства;

- моделювання витрат на виробництво;

- аудит господарської діяльності підприємства;

- вироблення і прийняття управлінських рішень по мобілізації внутрішніх резервів.

Після завершення розрахунків здійснюється відображення вихідної інформації. На ІІ рівні в меню відображається перелік вихідної інформації:

Ш Відомість відхилень від норм фактичних витрат;

Ш Відомість аналітичного обліку по рахунках 24, 25, 26;

Ш Оборотна відомість по рахунках 20, 23, 44;

Ш Відомість визначення фактичної собівартості готової продукції;

Ш Відомість аналізу втрат від браку;

Ш Моделювання витрат на виробництво.

Впровадження інформаційних технологій у обліково-аналітичному процесі дає змогу істотно змінити застосування ПЕОМ створення АРМ бухгалтерів. За допомогою периферійної техніки збирання і підготовки даних з обліку основних засобів, грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей, витрат на виробництво продукції та інших ділянок обліку господарської і фінансової діяльності підприємства можна раціонально виконувати децентралізовану обробку даних на робочих місцях бухгалтерів із використанням ПЕОМ.

Висновки до розділу 1

1. Суб'єкти підприємницької діяльності можуть нормально функціонувати лише за умов, якщо їхня продукція (товари, послуги) регулярно знаходить на ринку своїх споживачів (покупців), передається їм, і від покупців надходять кошти у вигляді грошового еквівалента вартості продукції. Ці кошти використовуються виробником для підтримання процесу відтворення й поповнення фінансових ресурсів. Продаючи свою продукцію (роботи, послуги), підприємства-продавці (виконавці) вступають у взаємовідносини з юридичними та фізичними особами - покупцями і замовниками, а отже - здійснюють з ними у певному порядку розрахунки.

2. Основні засади організації та ведення бухгалтерського обліку розрахунків з покупцями установлені національним Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість». Згідно П(с)БО 10 дебіторська заборгованість поділяється на поточну та довгострокову. Поточна дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу. Відповідно довгострокова заборгованість - та, що буде погашена після 12 місяців з дати балансу.

3. Розрахунки з покупцями й замовниками можуть здійснюватися в готівковій або безготівковій формах. Існує два основних можливих варіанти реалізації товару, надання послуг покупцям і замовникам. Перший передбачає те, що покупець здійснює попередню оплату (надається аванс) і лише після цього здійснюється відпущення товару або надання послуг. Другий варіант здійснюється навпаки, спочатку продавець відвантажує виготовлену продукцію, надає послуги і лише згодом відбувається оплата

4. Процес розрахунків з покупцями й замовниками, пов'язаний, з одного боку, з відвантаженням виробником готової продукції (наданням послуг) та передачі її покупцеві, а з іншого -- з одержанням грошових коштів та їх еквівалентів і їх зарахуванням на рахунки продавця.

5. Основним законодавчим актом, що регулює організацію обліку в цілому є Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Організація бухгалтерського обліку на підприємстві - це система методів, способів та заходів, які забезпечують оптимальне функціонування такого обліку та подальший його розвиток.

6. Застосування комп'ютерної техніки вносить значні зміни до організації бухгалтерського обліку, причому з допоміжного засобу обчислювальна техніка перетворюється на визначний фактор організації обліку.

покупець замовник облік розрахунок

Розділ 2. Стан і вдосконалення організації обліку власного капіталу в СВК «Ружинський»

2.1 Організаційно-економічна характеристика СВК «Ружинський»

СВК «Ружинський» розташований у смт Ружин Ружинського району Житомирської області.

Формою власності є колективна власність. Підприємство здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України та положеннями Статуту (додаток А). Організаційно-правовий статус СВК «Ружинський» наведено у додатку.

Дане підприємство отримало довідку з єдиного державного реєстру підприємств та організацій про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи (додаток Б). За цією ж довідкою організаційно-правовою формою підприємства за КОПФГ «Ружинський» СВК - це сільськогосподарський виробничий кооператив. Керівником підприємства є керівником Колібаба Олександр Феодосійович.

Види діяльності за КВЕД: розведення великої рогатої худоби, вирощування зернових та технічних культур, розведення свиней, надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту, виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту. Досконаліше організаційно-правовий статус розглянемо у таблиці 2.1

Метою діяльності підприємства є виробництво сільськогосподарської продукції, її переробка і реалізація, а також інші види господарської діяльності для отримання прибутку та задоволення потреб на основі раціонального використання землі, інших природних ресурсів та виробничо - ресурсного потенціалу.

Таблиця 2.1 Організаційно-правовий статус СВК «Ружинський» Ружинського району Житомирської області

Код	Класифікатор	Зміст
03714886	ЄДРПОУ	Ідентифікаційний код юридичної особи
1825255100	КОАТУУ	Класифікатор об'єктів адміністративно-територіального устрою України
181	КОПФГ	Класифікація організаційно-правових форм господарювання
07734	КІСЕ	Класифікація інституційних секторів економіки
20	КВФ	Класифікація форм власності
КВЕД	Класифікація видів економічної діяльності
01.11.0	Вирощування зернових, технічних культур та решти культур, не віднесених до інших класів рослинництва
01.21.0	Розведення великої рогатої худоби
15.61.1	Виробництво борошна
26.40.1	Виробництво формованої і обпаленої глиняної цегли та блоків
52.11.0	Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно з продовольчим асортиментом

Ефективне функціонування підприємства здійснюється за умови наявності в нього потужного складу трудових, земельних, матеріальних, фінансових та інших видів ресурсів.

Господарська діяльність сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ружинський» будується на взаємодії і використанні окремих видів ресурсів: необоротних активів, оборотних активів, природних і трудових ресурсів. Мета кооперативу - якомога більш ефективно використати ці ресурси. В результаті господарської діяльності підприємство може мати прибуток або збиток (фінансовий результат), який є основним узагальнюючим показником його роботи і визначається за Звітом про фінансові результати. Щоб мати більш чітке уявлення про діяльність СВК розглянемо таблицю 2.2. Всі дані по розрахунку таблиць ми берем з Річного звіту (додаток Р,С,Т)

Таблиця 2.2 Характеристика господарського потенціалу СВК «Ружинський»

Назва показника	2008р.	2009р.	2010р.	Відхилення 2010 від 2008, +/-
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт та послуг), тис. грн.	8396	13543	16728	+8332
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції(товарів, робіт та послуг), тис. грн.	7695	11286	13942	+2656
Собівартість реалізованої продукції(товарів, робіт та послуг), тис. грн.	7191	8274	11478	+4287
Валовий прибуток, тис. грн.	504	3012	2464	+1960
Адміністративні витрати, тис. грн.	770	1003	1201	+431
Фінансові результати від операційної діяльності прибуток (збиток), тис. грн.	2121	3048	1760	-361
Інші доходи	2	7	-	-
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування прибуток (збиток), тис. грн.	2061	2897	1244	-817
Фінансові результати від звичайної діяльності прибуток (збиток), тис. грн.	2061	2897	1244	-817
Чистий прибуток, тис. грн.	2061	2897	1244	-817

Не зважаючи на зниження чистого прибутку у 2010 році на 817 тисяч гривень, у порівнянні з 2008 роком СВК «Ружинський» є досить прибутковим, про що свідчать наведені показники за останні три звітні роки, майже вдвічі зросла виручка від реалізації продукції - на 8332 тис. грн. і за рахунок цього у 2010 році збільшилася сума валового прибутку на 1960 тис. грн..

Зробимо аналіз зміни структури активів за останні три роки (таб.2.3)

Таблиця 2.3. Склад і структура засобів (активів) СВК «Ружинський» за 2008 - 2010рр., тис. грн.

Показник	Роки	Відхилення (+/-)
	2008	2009	2010
1. Необоротні активи:
Незавершене будівництво	7644	7651	7538	-106
Основні засоби	13218	13174	14583	+1365
Довгострокові біологічні активи	1382	1481	1533	+151
Довгострокові фінансові інвестиції	90	90	90	-
Усього за розділом І	22334	22396	24041	+1710
2. Оборотні активи
виробничі запаси	2209	3385	3201	+922
Поточні біологічні активи	3980	4783	6028	+2048
незавершене виробництво	1002	1102	1132	+130
Готова продукція	428	128	299	-129
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
первісна вартість	708	2010	1050	+342
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом	2168	1158	234	-1934
Із внутрішніх розрахунків	31	52	544	+513
Інша поточна дебіторська заборгованість	15	15	15	-
Грошові кошти та їх еквіваленти:
у національній валюті	4	190	139	+135
Усього за розділом ІІ	10547	12824	12645	+2098
Баланс	32881	35220	36689	+3808

Аналізуючи склад та зміну активів СВК «Ружинський», ми спостерігаємо суттєву зміну: збільшення незавершеного виробництва на 130 тис. грн., залишкової вартості основних засобів на 1365 тис. грн., поточні біологічні активи на 2048 тис. грн., дебіторської заборгованості за товари, роботи послуги на 342 тис. грн. Порівняно з цим, зменшилися суми незавершеного будівництва, готової продукції, а також дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом на 106 тис. грн., 129 тис. грн. і еа1934 тис. грн. відповідно у 2010 році. Незважаючи на це, сума активів зросла на 2098 тис. грн.. Для більш повного уявлення про зміни у підприємстві за останні три роки, розглянемо пасив балансу і зробимо певні висновки. (Табл. 2.4)

Таблиця 2.4. Склад і структура джерел формування засобів підприємства (пасиви) за 2008 - 2010рр. СВК «Ружинський», тис. грн.

Види пасивів	Роки	Відхилення +/-
	2008	2009	2010
Й. Власний капітал:
Статутний капітал	1	1	1	-
Пайовий капітал	4000	4000	4000	-
Інший додатковий капітал	20150	20142	20069	-81
Резервний капітал	4930	6836	9593	+4663
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	2061	2897	1244	-817
Усього за розділом Й	31142	33876	34907	+3765
ЙЙЙ. Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків	350	-	-	-350
Відстрочені податкові зобов'язання	43	43	43	-
Всього за розділом	393	43	43	-350
ЙV. Поточні зобов'язання
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	802	792	1252	+450
Поточні зобов'язання за розрахунками:
- з бюджетом	97	146	171	+74
- зі страхування	22	40	33	+11
- з оплати праці	103	130	122	+19
- із внутрішніх розрахунків	225			-225
Інші поточні зобов'язання	97	193	161	+64
Усього за розділом ЙV	1346	1301	1739	+393
Баланс	32881	35220	36689	+3808

За даними таблиці видно, що пасиви підприємства збільшилися у 2010 році, порівняно з 2008, на 3808 тис. грн.. Власний капітал підприємства збільшився на 3765 тис. грн., у зв'язку із збільшенням суми резервного капіталу на 3049,7 тис. грн. і водночас зменшенням нерозподіленого прибутку на 817 тис. грн..; довгострокові зобов'язання протягом трьох досліджуваних років зменшилися на 350тис. грн., кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги на 450 тис. грн. збільшилася. Заборгованість зі внутрішніх розрахунків на 225 тис. грн. зменшилась, в той час як, інші поточні зобов'язання зросли на 64 тис. грн. Усі ці фактори спричинили збільшення поточних зобов'язань на 393 тис. грн.

Щоб мати цілковиту картину про стан СВК «Ружинський», розрахуємо та проаналізуємо наступні дані: фінансову стійкість, ліквідність, ділову активність, а також ефективність його господарської діяльності.

Фінансова стійкість підприємства - це здатність об'єкта господарювання функціонувати і розвиватися, зберігати рівновагу своїх активів і пасивів у змінному зовнішньому і внутрішньому середовищі, що гарантує його платоспроможність та інвестиційну привабливість в довгостроковій перспективі.

Фінансово стійким є суб'єкт господарювання, який за рахунок власних коштів покриває кошти вкладені в активи, не допускає невиправданої дебіторської і кредиторської заборгованості і розраховується за своїми зобов'язаннями в зазначений термін.

Завданнями аналізу фінансової стійкості підприємства є:

- вчасна та об'єктивна діагностика фінансового стану підприємства, визначення його слабких місць та вивчення причин їх виникнення;

- пошук резервів поліпшення фінансового стану підприємства, його платоспроможності та фінансової стійкості;

- розробки конкретних рекомендацій, спрямованих на ефективне використання фінансових ресурсів та зміцнення фінансового стану підприємства;

- прогноз можливих фінансових результатів підприємства і розробка прогнозу фінансового стану.

Аналіз фінансової стійкості ґрунтується на відносних показниках, тобто коефіцієнтах, які поділяються на коефіцієнти капіталізації і коефіцієнти покриття.

Коефіцієнти капіталізації характеризують фінансовий стан підприємства з позиції структури джерел засобів.

Коефіцієнти покриття характеризують фінансову стійкість підприємства з позиції витрат пов'язаних з обслуговуванням зовнішніх джерел фінансування.

Методика аналізу полягає в порівнянні коефіцієнтів поточного року з відповідними коефіцієнтами минулих років їх нормативним значенням.

Розглянемо фінансову стійкість аналізованого підприємства (Табл. 2.5).

Таблиця 2.5 Аналіз фінансової стійкості СВК «Ружинський»

Показник	Оцінка показника	Роки	Зміна показника 2010 до 2008 +/-
	За нормативним значенням	За динамікою	2008	2009	2010
Коефіцієнт автономії (концентрації власного капіталу)	>0.5	збільшення	0,94	0,96	0,95	0,01
Маневреність робочого капіталу	за планом	за планом	0,82	0,81	0,97	+0,15
Коефіцієнт фінансової залежності	<2,0	зменшення	1,05	1,04	1,05	-
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	>0.5	збільшення	0,29	0,34	0,31	+0,02
Коефіцієнт концентрації залученого капіталу	<0.5	зменшення	0,05	0,04	0,04	-0,01
Коефіцієнт залучених джерел в необоротних активах	<0.1	зменшення	0,02	0,002	0,001	-0,19
Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів	<0.5	зменшення	0,01	0,001	0,001	-0,009
Коефіцієнт поточних зобов'язань	>0.5	збільшення	0,77	0,97	0,98	+0,21
Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу	<0.5	зменшення	0,05	0,03	0,05	-
Коефіцієнт забезпечення власними коштами	>0.1	збільшення	0,83	0,89	0,89	+0,06
Коефіцієнт фінансової стабільності	>1	збільшення	17,9	25,20	19,6	+1,7
Коефіцієнт фінансового лівериджу	<0.1	зменшення	0,01	0,001	0,001	-0,009
Коефіцієнт забезпечення запасів робочим капіталом	>0.2	збільшення	1,21	1,22	1,02	-0,19
Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів робочим капіталом	За планом	збільшення	0,87	0,89	0,86	-0,01
Коефіцієнт довгострокових зобов'язань	<0.2	норматив	0,22	0,03	0,02	-0,2

Коефіцієнт автономії (k_а) обчислюється діленням власного капіталу на підсумок балансу підприємства:

k_а = К_в / К_б (2,1)

де К_в - власний капітал підприємства; К_б - підсумок балансу (сума всіх джерел фінансування). Даний коефіцієнт становить 0,97, це означає, що активи СВК «Ружинський» на 97% забезпечені власними коштами. Решта (0,03%) фінансується за рахунок боргових зобов'язань. Така величина коефіцієнта є оптимальною - борги покриваються власним капіталом і немає ризику несплати боргів, а відтак і занепокоєння кредиторів. Коефіцієнт автономії характеризує фінансову незалежність СВК «Ружинський» та зменшення ризику порушення фінансової стійкості підприємства.

За певних умов кредити вигідно брати. Тут проявляється ефект так званого фінансового важеля (лівериджу), який виражають через відношення заборгованості до власного капіталу і становить 0,001.

Коли плата за кредит є меншою за рентабельність активів з урахуванням оподаткування, збільшення заборгованості (збільшення відношення К_з / К_в) веде до зростання рентабельності власного капіталу. Отже, залучення кредиту у цьому випадку є фінансовим важелем (лівериджем) підвищення ефективності діяльності підприємства.

Коефіцієнт фінансової залежності на протязі аналізованих останніх трьох звітних років, відповідає нормативному значенню і показує, що 1,05 грн. залучених коштів припадає на 1 грн. власних.

Коефіцієнт фінансової стабільності зріс у 2010 році, порівняно з 2008 на 1.7 пункта і становить 19.6, що свідчить про зменшення залученого капіталу.

Коефіцієнт маневреності робочого капіталу становить у 2010 0,97 пункта. Він характеризує мобільність використання власних коштів, і ця мобільність є досить високою.

Розглянемо показники ефективності господарської діяльності СВК «Ружинський» за три останні звітні роки (Табл.2.6)

Таблиця 2.6 Аналіз ефективності господарської діяльності СВК «Ружинський»

Показник	Оцінка показника за динамікою	Роки	Відхилення 2010 до 2008 +/-
		2008	2009	2010
Валова рентабельність (прибутковість) виробничих витрат, %	збільшення	7,0	36,4	21,4	+14,4
Коефіцієнт окупності виробничих витрат	зменшення	14, 6	2,7	4,6	-10,0
Коефіцієнт окупності чистого доходу	збільшення	15,2	3,7	5,6	-9,6
Рентабельність (прибутковість) основної діяльності, %	збільшення	26,6	32,8	13,8	-12,8
Рентабельність (прибутковість) звичайної діяльності, %	збільшення	25,8	31,2	9,8	-14,0
Рентабельність (прибутковість) господарської діяльності, %	збільшення	25,8	31,2	9,8	-14,0
Рентабельність (прибутковість) підприємства, %	збільшення	25,8	31,2	9,8	-14,0
Рентабельність активів	збільшення	3,1	4,2	8,6	+5,5
Коефіцієнт покриття активів		4,2	3,0	5,15	+0,95
Коефіцієнт окупності активів	збільшення	0,23	0,33	0,19	-0,04
Коефіцієнт покриття власного капіталу	зменшення	3,9	2,8	2,5	-1,4
Коефіцієнт окупності власного капіталу	збільшення	0,25	0,35	0,1	-0,15
Загальна економічна рентабельність, %	збільшення	2,8	2,1	0,8	-2,0

Для подальшої оцінки ефективної господарської діяльності підприємства, насамперед, розраховують співвідношення за показниками чистий дохід, собівартість реалізованої продукції та валовий прибуток.

Коефіцієнти співвідношень між валовим прибутком і собівартістю реалізованої продукції та чистим доходом характеризують відповідно валову рентабельність виробничих витрат та валовий прибуток.

Основним показником, який характеризує валовий прибуток, є валова рентабельність. Цей показник визначає рівень, який на підприємство може збільшити операційний прибуток шляхом зниження адміністративних витрат і витрат на збут.

За даними аналізу ефективності господарської діяльності СВК «Ружинський», робимо висновок про прибутковість, про це свідчать: валова рентабельність (прибутковість) виробничих витрат, коефіцієнт окупності виробничих витрат, коефіцієнт окупності чистого доходу, рентабельність (прибутковість) основної, операційної, звичайної, господарської діяльності, рентабельність активів, а також загальна економічна рентабельність

До показників прибутковості підприємства, відноситься рентабельність активів, яка характеризує величину одержаного прибутку в розрахунку на одну гривню активів підприємства, які постійно знаходяться на його балансі. Прибутковість всіх активів можна розглядати як показник ефективності управління підприємством, станом на кінець 2010 ріку він становить 8,6 і це говорить про ефективність використання активів на СВК «Ружинський».

Коефіцієнт покриття активів показує, що 1 грн. використаних активів підприємство отримало у 2010 році 5,15 грн. чистого доходу, і це на 95 копійок більше ніж у 2008.

Коефіцієнт окупності виробничих витрат показує величину виробничих витрат, яка здійснюється для того, щоб отримати 1 грн. чистого доходу, і які складають 2,7 грн. на початок звітного періоду, та 4,2 грн. на кінець звітного періоду.

Коефіцієнт покриття власного капіталу характеризує, що на одну гривню власного капіталу припадає 2,5 грн. чистого доходу від реалізації продукції, і це на 1. 4 грн. менше ніж у 2008 році.

Коефіцієнт окупності власного капіталу показує загальну ефективність отримання прибутку за допомогою капіталу, вкладеного у СВК «Ружинський». Він становить 10 коп., що на 15 менше у 2010 ніж у 2008 році.

Рівень економічної рентабельності даного підприємства свідчить про раціональне використання наявних ресурсів.

Для подальшого аналізу СВК «Ружинський» розглянемо його ліквідність (табл.2.7)

Ліквідність - здатність перетворення майна на гроші. Основна ознака ліквідності - це формальне перевищення у грошовій або вартісній оцінці оборотних активів над короткостроковими пасивами. Чим вище це перевищення, тим сприятливим буде фінансовий стан підприємства.

Розрізняють такі поняття ліквідності:

- ліквідність активу - здатність активу перетворюватися у грошові кошти, при цьому ступінь ліквідності активу визначається проміжком часу, який необхідний для перетворення активу в грошову форму;

- ліквідність балансу - можливість підприємства перетворювати активи в готівку і погасити свої платіжні зобов'язання;

- ліквідність підприємства - це більш загальне поняття означає спроможність підприємства перетворювати свої активи на гроші для покриття всіх необхідних платежів.

Основними показниками ліквідності виступають:

1. загальний коефіцієнт ліквідності (коефіцієнт поточної ліквідності);

2. коефіцієнт швидкої ліквідності;

3. коефіцієнт абсолютної ліквідності.

Розглянемо показники ліквідності досліджуваного підприємства.

Таблиця 2.7 Аналіз ліквідності СВК «Ружинський»

Показник	Нормативне значення	Роки	Відхилення
		2008	2009	2010	2010 р. до до 2008 р.
Загальний коефіцієнт покриття (платоспроможності)	1,0-1,5	7,8	9,8	7,3	-0,5
Коефіцієнт швидкої ліквідності	1,0	2,1	2,6	1,2	-0,9
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,2-0,25	0,003	0,15	0,08	+0,07
Частка оборотних активів в загальній сумі активів	-	0,38	0,36	0,34	-0,04
Частка виробничих запасів в оборотних активах	-	0,21	0,26	0,25	+0,04

Загальний коефіцієнт покриття за останні три звітні роки свідчить про швидку здатність підприємства погашати борги.

Коефіцієнт швидкої ліквідності дорівнює у 2010 році 1,2 (більше нормативного значення 1), то це означає, що на кожну гривню поточної заборгованості підприємство має 1,2 грн. ліквідних активів, але це на 90 коп. менше ніж у 2008р.

За даними звітів СВК «Ружинський» коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина поточних (короткострокових) зобов'язань може бути погашена негайно. Дана частка дуже низька 0,08 у 2010 році, хоча у 2009 вона була 0,15, але це також менше нормативного значення.

Частка оборотних активів в загальній сумі активів показує їх питому вагу в майні підприємства, вона становить 34% у 2010, що на 4% менше ніж у 2008 році. Частка виробничих запасів в оборотних активах дає інформацію, що лише 21% запасів в оборотних активах було у 2008 році, в 2010 їх частка збільшилась на 4%.

Для ефективного управління СВК «Ружинський» проведемо аналіз беззбитковості виробництва із визначенням критичної точки беззбитковості діяльності.

Під критичною точкою вважається такий обсяг реалізації продукції при якому затрати рівні виручки від реалізації продукції, як результат підприємство не отримує прибутку і збитку. Точка беззбитковості характеризує такий обсяг виробництва чи реалізації продукції, коли сума доходів підприємства дорівнює сумі його постійних і змінних витрат, а прибуток рівний нулю.

Для розрахунку рівня беззбитковості (точки беззбитковості) необхідно використовувати класифікацію витрат підприємства за принципом залежності від обсягу виробництва, оскільки це дає можливість прогнозувати прибуток, а також обсяг реалізації продукції, який забезпечує беззбиткову діяльність.

Розрахунок показників, які характеризують рівень економічної безпеки господарської діяльності СВК «Ружинський», наведемо в табл. 2.9 і рис. 2.1

Прибуткова діяльність підприємства характеризується сценарієм: ЧДп = ВВп + ЧПп, а збиткова ВВп = ЧДп + ЧЗп, де ЧЗп - чистий збиток підприємства, який не дозволяє покрити підприємству певну суму витрат. При цьому на підприємстві виникає заборгованість з виплати оплати праці, сплати податків, за розрахунками з постачальниками, припиняється інвестиційна діяльність

Таблиця 2.8 Аналіз і оцінка рівня економічної безпеки господарської діяльності СВК «Ружинський»

Чистий дохід	Витрати
показники	рядок за звітністю	сума, тис. грн.	показники	рядок за звітністю	сума, тис. грн.
1	2	3	4	5	6
Показники діяльності підприємства за звітом про фінансові результати
ЧДо.д.	035	13942	СРо.д.	040	11478
ЧДі.о.	060	497	ОВі.о.	090	-
ЧДф.д.	120	-	АВ	070	1201
ЧДі.д..	110, 130	7	ВЗ	080	-
ЧДпп	185	-	ВВф.д.	140	-
ЧДн.п.	200	-	ВВі.д.	150, 160	516
			ВВн.п.	205	-
			ППг.д.	180, 210	-
Разом (ЧДп)	х	14439	Разом (ВВп)	х	13195
Чистий прибуток підприємства 1244 тис. грн. (14439-13195)
Розрахункові показники
Найменування	Алгоритм розрахунку	Розрахунок	Величина показника
1	2	3	4
Постійні витрати (ПВп)	АВ+ВЗ	1201+0	1201тис. грн.
Змінні витрати (ЗВп)	ВВп-ПВп	13195-1201	11994 тис. грн.
Валовий прибуток (ВПп)	ПВп+ЧПп	1201+1244	2425 тис. грн.
Валова прибутковість чистого доходу (ПВчд)	ВПп: ЧДп		0,169 грн. (16,9 коп.)
Витратомісткість чистого доходу за змінними витратами (ВМчд)			0.830 грн. (83 коп.)
Чистий дохід, який забезпечує беззбиткову діяльність (ЧДб)			7106,5 тис. грн.
Змінні витрати, які забезпечують беззбиткову діяльність (ЗВб)		7106,5*0,83	5898,4тис. грн.
Рівень (коефіцієнт) економічної безпеки діяльності підприємства (Кб)			0,5078 (50,78%)

Графічне зображення аналітичних розрахунків для оцінки рівня економічної безпеки господарської діяльності підприємства показано на рис. 2.1.

Діяльність підприємства вважається ефективною, коли спостерігається дія «золотого правила економіки», яке передбачає виконання таких умов:

- темп зміни прибутку вище 100% (тобто спостерігається приріст);

- темп зростання прибутку вище темпу збільшення виручки;

- темп зростання виручки вище темпу приросту активів.

Саме таке співвідношення означає, що: 1) економічний потенціал підприємства збільшується (ріст активів); 2) обсяг реалізації зростає випереджаючими темпами, тобто активи використовуються більш ефективно; 3) прибуток зростає швидше, ніж виручка, що говорить про відносне зниження витрат. Дивлячись на всі зроблені нами розрахунки можна зробити висновок про прибутковість СВК «Ружинський», а також про ефективність використання трудових, матеріальних та фізичних ресурсів у ході своєї господарської діяльності.

Рис. 2.1. Графічне зображення оцінки рівня економічної безпеки господарської діяльності СВК «Ружинський»

Розглянемо Організацію обліку розрахунків з покупцями та замовниками за допомогою рис. 2.2

Рис. 2.2 Організація обліку розрахунків з покупцями та замовниками

Отже, проаналізувавши підприємство можна зробити висновок, що воно прибуткове, в цілому воно стикається з проблемою майже всіх сільськогосподарських тобто погашає кредиторську заборгованість в кінці звітного року (коли реалізує свою продукцію).

2.2 Механізм формування розрахунків з покупцями та замовниками на підприємстві

Розглянемо механізм формування і здійснення розрахунків з покупцями та замовниками в СВК «Ружинський»за допомогою схеми 2.1

Як уже зазначалось розрахунки з покупцями й замовниками здійснюються переважно на основі укладання договору купівлі-продажу(додаток З). Він спрямований на безповоротне відчуження продавцем майна і перехід його у власність покупця. Предметом договору може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Схема 2.1 Механізм формування і здійснення розрахунків з покупцями та замовниками

В договорі зазначається:

- кількість товару (встановлюється у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні);

- асортимент товару (продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті за видами, моделями, розмірами, кольорами чи іншими ознаками, погодженими сторонами);

- якість товару (продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору);

- гарантії якості товару (товар, що передається покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент передання; договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару);

- строк придатності товару;

- комплектність товару (продавець зобов'язаний передати весь товар, який входить до комплекту);

- тара та упаковка (на продавця покладається обов'язок передати покупцеві товар у тарі та (або) в упаковці, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання);

- ціна товару. З огляду на те, коли і кому реалізуються продукція та товари, всі ціни поділяються на оптові та роздрібні. Оптові (відпускні) ціни застосовують при розрахунках між підприємствами та організаціями-товаровиробниками і покупцями продукції і товарів. Оптова ціна включає в себе собівартість, прибуток (норматив прибутку) і податок на додану вартість.

У разі реалізації продукції (товарів) через посередників за вільними цінами до ціни включаються також постачальницько-збутові надбавки (націнки). Роздрібні ціни формуються, виходячи з оптової ціни, шляхом включення до неї торговельної надбавки (націнки). Ці ціни застосовуються у відносинах між підприємствами торгівлі та населенням, що споживає товари. Також існують закупівельні ціни, -- це ціни (оптові), по яких сільськогосподарська продукція реалізується сільськогосподарськими підприємствами, фермерами і населенням.

- оплату товару (покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або отримання розрахункових документів від продавця);

- страхування товару (договором може бути встановлений обов'язок продавця або покупця застрахувати товар);

- відповідальність. За невиконання умов договору як з боку покупця, так і з боку постачальника передбачає матеріальну відповідальність.

При розрахунках з покупцями в СВК «Ружинський» може виникати дебіторська заборгованість. Виникнення дебіторської заборгованості -- це об'єктивний процес, який зумовлений існуванням ризиків при проведенні взаєморозрахунків між сторонами в господарському договорі. Тобто вона є результатом виконання (невиконання) договорів. Які умови прописані в договорі, так і будуть здійснюватись розрахунки між сторонами. Дебіторська заборгованість за товари, роботи і послуги виникає при відвантаженні продукції, товарів, робіт і послуг за умови розрахунку покупцями в майбутньому. Якщо в договорі не буде прописано умов про відповідальність за вчасне проведення розрахунків чи за проведення розрахунків взагалі, то це може стати провокаційним фактором для боржника щодо невчасного, неповного виконання власного зобов'язання або невиконання зобов'язання взагалі перед кредитором.