Організація обліку розрахунків з покупцями та замовниками в СВК "Ружинський"

- за можливістю орієнтуватися на більшу кількість покупців (замовників) з метою зменшення ризику несплати одним з них чи декількома;

- при продажу великої кількості товару необхідно негайно виставляти рахунок покупцям;

- якщо виникають проблеми з отриманням грошей, доцільно отримувати заставу на суму не меншу, ніж сума на рахунку дебітора;

- стежити за співвідношенням дебіторської і кредиторської заборгованості: значне перевищення дебіторської заборгованості створює загрозу фінансовій стійкості і робить необхідним залучення додаткових джерел фінансування;

- визначати термін прострочених залишків на рахунках покупців і порівнювати цей термін з нормами в галузі, показниками конкурентів і даними минулих років;

- можна застрахувати кредити для захисту від великих збитків з безнадійних боргів.

Зокрема управлінський облік може бути організований по-різному:

- без спеціального відображення операцій управлінського обліку на рахунках бухгалтерського обліку із застосуванням подвійного запису (тобто без ведення синтетичного обліку);

- з окремим відображенням операцій управлінського обліку на рахунках синтетичного бухгалтерського обліку (в тому числі з застосуванням різних варіантів кореспонденції рахунків).

До складу управлінських систем функціонально повні системи організаційного управління з елементами бухгалтерського обліку, планування, діловодства, а також модулями прийняття рішень і деякими іншими. Бухгалтерська складова програми в даному випадку не є головною. Більш важливим є взаємозв'язок всіх складових системи, можливість ефективного управління підприємством, допомога у вирішенні головної задачі бізнесу - отриманні прибутку. До управлінських систем відносяться наступні програмні продукти: «Галактика», «Platinum» (Platinum Soft Corporation), «Текон» («Интелгрупп»), «АККОРД» «Атлант-Информ», «SyteLine» «SPTISA», «SPFIL» (SOCFP).

Комп'ютеризація обліку призводить до створення на підприємстві автоматизованих робочих місць (АРМ). АРМ бухгалтера призначене для автоматизованого виконання операцій на конкретній стадії облікового та аналітичного процесів. Ця система є структурною одиницею автоматизованих систем управління, персональним засобом облікового працівника для планування, обробки фактичних даних і підготовки інформації для прийняття управлінських рішень.

АРМ бухгалтера за їх місцем у системі обліку підприємства можна поділити на такі рівні: АРМ у підрозділах підприємства (первинний облік); АРМ у бухгалтерії (ділянки обліку); АРМ головного бухгалтера (зведений облік); АРМ управлінців (функції обробки і аналізу даних без права зміни бухгалтерської інформації).

При широкому використанні комп'ютерної техніки постало питання про раціональне використання каналів зв'язку. В зв'язку з цим виникла необхідність в обмеженні інформації, тобто тієї її частини, яка отримала назву надлишкової, так як вона може призвести до прийняття помилкових управлінських рішень (якщо даною інформацією будуть користуватись не досить компетентні менеджери). Отже, для управління необхідна тільки та інформація, на підставі якої приймаються рішення. Якщо управлінець має таку інформацію, то процес прийняття рішень стає ефективним.

Для характеристики облікової інформації потрібно застосовувати поняття «кількість» і «якість». При отриманні інформації її споживачі переслідують різні цілі, тому змінюються кількість і цінність інформації, що відповідає завданням організації фінансового і управлінського обліку. Отже, ступінь релевантності інформації, яка використовується для прийняття рішень залежить від цілей окремої людини, тобто значна частина інформації, створена системою, використовується для декількох управлінських рішень і декількома особами, які приймають рішення.

Вище розглянуто можливості впровадження автоматизованої системи обліку заборгованості на підприємствах. Визначено, що кожна з розглянутих програм має певні компоненти для обліку розрахунків з дебіторами. Однак, крім застосування програмного забезпечення, безпосередньо прив'язаного до виконання тих чи інших функцій обліку розрахунків з дебіторами, існує ще один шлях автоматизації підприємства - придбання програмного “конструктора”.

З метою удосконалення обліку дебіторської заборгованості, при її автоматизації, пропонується здійснити наступні заходи: Тепер розглянемо шляхи удосконалення розрахунків з покупцями й замовниками з метою уникнення довгострокової дебіторської заборгованості:

- необхідно уникати покупців з високим ступенем ризику;

- за можливістю орієнтуватися на більшу кількість покупців (замовників) з метою зменшення ризику несплати одним з них чи декількома;

- при продажу великої кількості товару необхідно негайно виставляти рахунок покупцям;

- якщо виникають проблеми з отриманням грошей, доцільно отримувати заставу на суму не меншу, ніж сума на рахунку дебітора;

- стежити за співвідношенням дебіторської і кредиторської заборгованості: значне перевищення дебіторської заборгованості створює загрозу фінансовій стійкості і робить необхідним залучення додаткових джерел фінансування;

- визначати термін прострочених залишків на рахунках покупців і порівнювати цей термін з нормами в галузі, показниками конкурентів і даними минулих років;

- можна застрахувати кредити для захисту від великих збитків з безнадійних боргів

- створити інформаційну базу дебіторської заборгованості учасників розрахунків;

- звірити в електронній формі взаємні вимоги та зобов'язання і знайти найбільш раціональні способи погашення взаємної заборгованості;

- провести взаємозаліки, поступово скорочуючи обсяги заборгованості;

- вести облік та звітність проведених взаєморозрахунків.

Досягнути цього автономно від фінансових та виробничих аспектів управління неможливо. Тісна інтеграція функціонального модуля з підсистемами, що безпосередньо пов'язані з фінансами та виробництвом, дозволяє вирішити традиційні проблеми, які виникають при зіткненні матеріально-технічного постачання з управлінням, виробництвом та фінансами. Це дасть змогу скоординувати планову послідовність закупок і видачу дозволу, надасть свободу маневру у виборі способів платежу, а також полегшить ведення офіційної звітності.

Висновки до розділу 2

1. СВК«Ружинський» відноситься до середніх за розмірами підприємств, основним видом діяльності якого є вирощування зернових культур та розведення великої рогатої худоби. Не зважаючи на зниження чистого прибутку у 2010 році на 817 тисяч гривень, у порівнянні з 2008 роком СВК «Ружинський» є досить прибутковим, про що свідчать наведені показники за останні три звітні роки, майже вдвічі зросла виручка від реалізації продукції - на 8332 тис. грн. і за рахунок цього у 2010 році збільшилася сума валового прибутку на 1960 тис. грн..

2. В СВК «Ружинський» приділяється належна увага організації розрахунків, адже саме вони опосередковують розподіл і перерозподіл суспільного продукту, перехід його з товарної форми у грошову і навпаки. Належним чином організовані розрахунки та розрахунково-платіжна дисципліна - запорука нормального функціонування підприємства.

3. Первинними документами для розрахунків з покупцями і замовниками є: накладні, рахунок-фактура, платіжна вимога-доручення, за якою здійснюється перерахування коштів на розрахунковий рахунок підприємства-продавця, підтвердженням здійснення оплати за продукцію є виписка банку по розрахунковому рахунку підприємства-продавця, товарно-транспортна накладна, а також податкова накладна та ін.

Для обліку розрахунків з покупцями та замовниками використовують субрахунок 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями». Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками ведеться за кожним покупцем та замовником, за кожним пред'явленим до сплати Рахунком у Журналі-ордері №11с.-г.

4. Дебіторська заборгованість відображається в таких формах звітності: в балансі залишки по статтях дебіторської заборгованості відображаються в залежності від терміну погашення (в межах року чи більше) за різними статтями; нарахування резерву сумнівних боргів відображається в складі статті “Інші операційні витрати” звіту в формі №2 “Звіт про фінансові результати”; зміни в розмірах поточної дебіторської заборгованості відображаються у Звіті про рух грошових коштів підприємства. В формі №5 «Примітки до фінансової річної звітності» дебіторська заборгованість відображається в ІХ розділі, та в формі №1-Б «Звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість».

5. Покращить процес обліку розрахунків з покупцями та замовниками автоматизація обліку. Ще одним етапом удосконалення облікового процесу є розроблення нових бланків документів розрахунків з покупцями, які б давали більш детальну інформацію про покупця, так і про продавця матеріальних цінностей, можливо це зміна деяких реквізитів документів.

Розділ 3. Економічні основи безпеки життєдіяльності

3.1 Правове та нормативне регулювання безпеки життєдіяльності

Праця відіграє важливу роль у розвитку людського суспільства і людини. Праця - це доцільна, свідома, організована діяльність людей, спрямована на створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення суспільних і особистих потреб людини. Сьогодні зведення проблеми безпечного виконання робіт у ранг державної політики притаманне тільки високорозвиненим країнам зі стабільною економікою, які вибрали шлях соціально-орієнтованого демократичного розвитку. Україна важко, але впевнено йде цим шляхом.

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі трудової діяльності.

Законодавство України з охорони праці - це система взаємопов'язаних нормативних актів, що регулюють відносини у галузі реалізації державної політики щодо правових, соціально-екологічних і лікувально-профілактичних засобів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці і яка складається із загальних законів України та спеціальних законодавчих актів.

В Україні діють закони, які визначають права і обов'язки її мешканців, а також організаційну структуру органів влади і промисловості. Конституція України - основний закон держави - декларує рівні права і свободи всім жителям держави:

· на вільний вибір праці, що відповідає безпечним і здоровим умовам;

· на відпочинок;

· на соціальний захист у разі втрати працездатності та у старості.

Всі закони і нормативні документи повинні узгоджуватися, базуватися і відповідати статтям Конституції. Згідно зі статтями 43 і 46 Конституції України, до основних прав громадян відносяться права на належні, безпечні і здорові умови праці і на забезпечення у разі втрати працездатності.

Законодавча база охорони праці України налічує ряд законів, основними з яких є Закон України «Про охорону праці» та Кодекс законів про працю (КЗпП). Кодекс законів про працю України трактує вимоги до трудової діяльності громадян в Україні і регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці і поліпшенню її якості. В КЗпП зазначається, створення безпечних і здорових умов праці на всіх підприємствах, організаціях та установах покладено на його власників, які мають запроваджувати сучасні засоби охорони праці, які запобігали б виробничому травматизму і професійним захворюванням. Власник не має права вимагати від працівників виконання роботи в умовах, що не відповідають законодавству України з охорони праці. Кодекс законів про працю України спрямований на охорону трудових прав працюючих і особлива увага приділяється в ньому охороні праці жінок, молоді, інвалідів.

Закон України “Про охорону праці”, прийнятий Верховною Радою України 14 жовтня 1992 року, був переглянутий і затверджений Президентом України в новій редакції 21 листопада 2001 року. Він складається з преамбули та 9 розділів. Даний закон проголошує основні принципи державної політики в галузі охорони праці та гарантії прав громадян на охорону праці, встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні, закріплює заходи економічного стимулювання роботи з охорони праці, встановлює компетенцію і повноваження державних органів управління охороною праці, повноваження і права органів держнагляду і громадського контролю, регулює взаємовідносини між власником або уповноваженими ним органом і працівником з питань безпеки та стану виробничого середовища, визначає відповідальність за порушення законодавства з охорони праці.

До законодавчої бази також належать Закони України:

“Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”;

“Про охорону здоров'я”;

“Про пожежну безпеку”;

“Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”;

“Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку”;

“Про загальнообов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”.

Їх доповнюють державні міжгалузеві й галузеві нормативні акти - це стандарти, інструкції, правила, норми, положення, статути тощо, яким надано чинність правових норм, обов'язкових для виконання усіма установами і працівниками України.

До найважливіших підзаконних нормативних актів з питань охорони праці належать: Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах, організаціях; Положення про порядок накладання штрафів на підприємства, установи, організації за порушення законодавства з охорони праці; Положення про розробку інструкцій з охорони праці; Перелік робіт з підвищеною небезпекою; Граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками; Типове положення про службу охорони праці; Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці; Міжнародні договори або угоди, до яких приєднано Україну у встановленому порядку; Конвенції Міжнародної організації праці.

Статистичні дані про виробничий травматизм свідчать про те, що його рівень у цілому в світі безперервно зростає і, за даними Міжнародної організації праці, становить близько 125 мільйонів випадків щорічно. За статистикою, в Україні щоденно на виробництві травмується 80-85 осіб, із них 10 % стають інвалідами на все життя і 2 % - гине. Доцільно зазначити, що найбільше страждають сільськогосподарські працівники, трудова діяльність яких пов'язана з використанням техніки і отрутохімікатів.

В СВК «Ружинський» крім вище перелічених нормативно-правових актів при здійсненні господарської діяльності керуються державними стандартами України, колективним договором, положенням про охорону праці та відповідними нормативними актами колишнього Радянського Союзу, які на сьогодні є чинними в Україні.

В галузі охорони праці діють такі стандарти: ДСТУ 2293-99 “Охорона праці. Терміни та визначення основних понять”, ДСТУ 2272-93 “Пожежна безпека. Терміни та визначення”, ДСТУ 3038-95 “Гігієна. Терміни та визначення основних понять” та деякі інші, що поступово замінюють ще частково діючі міждержавні стандарти, які розроблені ще за часів радянського союзу (ТОСТ). Також діючими є: санітарні норми (СН), будівельні норми і правила (ДБН) тощо.

Законами України “Про охорону праці” та “Про колективні договори і угоди” передбачено внесення комплексних заходів щодо організації безпечних і нешкідливих умов праці в колективні договори та визначення обов'язків сторін з цих заходів.

Отже, нормативна база з охорони праці покликана на збереження життя і здоров'я людей та забезпечення гарантій у разі виникнення травмування.

3.2 Аналіз стану безпеки життєдіяльності на підприємстві

Згідно з Законом "Про охорону праці" роботодавець зобов'язаний створювати у кожному структурному підрозділі та на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечувати дотримання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці.

Із цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці на підприємстві, для чого:

* створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які вирішують конкретні питання охорони праці, затверджує інструкції про їхні обов'язки, права і відповідальність за виконання покладених на них функцій;

* розробляє за участі профспілок і реалізує комплексні заходи для дотримання встановлених нормативів з охорони праці, впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

* забезпечує усунення причин, що викликають нещасні випадки, професійні захворювання, контролює виконання профілактичних заходів, визначених комісіями на основі підсумків розслідування цих причин;

* організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, атестації робочих місць на відповідність нормативним актам з охорони праці в порядку й у терміни, встановлювані законодавством, вживає на основі цих підсумків заходів для усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;

* розробляє і затверджує положення, інструкції, інші нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства і встановлюють правила виконання робіт та поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів з охорони праці, забезпечує безкоштовно працівників нормативними актами з охорони праці;

* здійснює постійний контроль за дотриманням працівниками технологічних процесів, правил роботи на машинах, устаткуванні та з іншими засобами виробництва, за використанням засобів колективного й індивідуального захисту, виконанням робіт з охорони праці;

* організовує пропаганду безпечних методів праці.

Роботодавець за свої (підприємства) кошти організовує медичні огляди працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці. Медичні огляди проводяться при прийомі на роботу (попередній), протягом трудової діяльності (періодичний), при необхідності проведення професійного відбору, а також щорічно-обов'язковий медичний огляд осіб у віці до 21 року.

Служба охорони праці входить до структури підприємства, організації або установи як одна з основних виробничо-технічних служб. Ліквідація цієї служби допускається лише у випадку ліквідації самого підприємства.

Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю і залежно від кількості працівників може функціонувати як самостійний структурний підрозділ або у вигляді одного співробітника, у тому числі й за сумісництвом. Комплектується служба фахівцями, що мають вищу освіту і стаж роботи за профілем цього виробництва не менше трьох років.

При створенні служби охорони праці враховують сферу діяльності підприємства і кількість працівників. Так, на підприємствах із кількістю працівників 50 осіб і більше, роботодавець створює службу охорони праці. На підприємстві з кількістю працівників менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку. На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку. Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю. Керівники та спеціалісти служби охорони праці за своєю посадою і заробітною платою прирівнюються до керівників і спеціалістів основних виробничо-технічних служб. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення вимог законодавства.

Підприємство в процесі своєї діяльності здійснює незначні викиди в атмосферу та в навколишнє середовище. У разі перевищення допустимих норм забруднення навколишнього середовища підприємство сплачує штрафи та різні збори до бюджету.

З метою зменшення витоку відходів в навколишнє середовище закуповують техніку та устаткування, яка є екологічно безпечною.

Важливе значення для підтримання безпеки життєдіяльності на СВК «Ружинський» має ефективна організація охорони праці робітників. Рівень охорони праці залежить від нормативно-технічної документації: закони, державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці (правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи), документи підприємства (інструкції, стандарти).

Згідно із Статутом підприємство гарантує забезпечення дотримання правил та норм охорони праці, техніки безпеки, пожежної безпеки, вимог виробничої санітарії. Забезпечення покладене на власників товариства в особі керівництва. Умови праці, безпека технологічних процесів, машин устаткування, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Керівництво зобов'язане впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизму та забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

При укладенні трудового договору громадянин інформується власником під розписку про умови праці на підприємстві, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров'я та про його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.

Забороняється укладення колективного договору з громадянином, якому за медичним висновком протипоказана запропонована робота за станом здоров'я, залучати жінок та неповнолітніх до заборонених законодавством робіт.

Працівник має право відмовитись від дорученої роботи, якщо сталась виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують і навколишнього природного середовища.

Працівників, які за станом здоров'я потребують надання легшої роботи, власник повинен відповідно до медичного висновку перевести, за їх згодою, на таку роботу тимчасово або без обмеження строку.

У загальному контроль за охороною праці полягає в створенні системи постійно діючих взаємопов'язаних заходів. Контроль повинен бути безперервним у часі, тобто мати систематичний характер і проводитися на всіх стадіях організації та здійснення виробничої діяльності. При цьому чим нижчим є ранг керівника, тим частіше треба проводити контроль.

На СВК «Ружинський» відрахування у фонд охорони праці здійснюється у розмірі не менше 0,5% від обсягів реалізованої продукції.

Розглянемо показники травматизму на нашому підприємстві(табл. 3.1.).

Таблиця 3.1. Показники виробничого травматизму на СВК «Ружинський» Ружинського району Житомирської області

Показники	2008р.	2009р.	2010р.	Відхилення 2010р.до 2008р +/-
1.Середньорічна чисельність працюючих, чол., в тому числі: - жінки - чоловіки 2. Кількість потерпілих, чол.: - жінки - чоловіки 3.Кількість днів непрацездатності потерпілих 5. Показник частоти травм 6.Показник важкості травм	155 81 74 6 4 2 11 38,7 1,8	163 90 73 4 3 1 7 24,54 1,8	157 89 68 6 5 1 10 38,21 1,7	-2 8 -6 - 1 -1 - 1 0,41 -0,1

Як бачимо, з таблиці 3.1. середньорічна чисельність працівників знизилась на 2 чоловіка. В 2010 році кількість потерпілих становила 6 чол., що на 2 чоловіка (50 %) більше, аніж в 2009 році. Кількість днів, що працівники не працювали зменшилась на 1 і становить в 2010 році 10 днів. Метою дослідження виробничого травматизму на підприємстві є розробка заходів по запобіганню нещасних випадків на підприємстві.

Показник частоти травм і показник важкості травм показують на СВК «Ружинський» рівень травматизму в динаміці за 3 роки знизився. Це пов'язано з тим, що на підприємстві при незначному зниженні чисельності працюючих з року в рік залишаються на робочих місцях особи, які вже тривалий час працюють на підприємстві і детально ознайомлені з усіма небезпечними факторами виробництва.

Рівень травматизму на підприємстві низький, що підтверджують дані, надані інженером з охорони праці.

Основними причинами травматизму на виробництві є:

Ш порушення працівниками трудової і виробничої дисципліни;

Ш порушення вимог безпеки під час експлуатації машин та механізмів;

Ш невикористання засобів індивідуального захисту;

Ш порушення технологічного процесу;

Ш незадовільна організація робіт.

У випадках пошкодження здоров'я робітника внаслідок виробничої травми виплачується одноразова допомога у таких розмірах:

1) при тимчасовій втраті працездатності - 100 % середньомісячного заробітку;

2) при тривалій втраті працездатності допомога визначається середньомісячним заробітком за кожен відсоток втрати професійної працездатності;

3) у випадку смерті потерпілого сплачується допомога у сумі 5 річних заробітків на сім'ю та по річному заробітку на кожного утриманця потерпілого, а також на його дитину, народжену після смерті. Розмір допомоги зменшується на 50% у випадку невиконання потерпілим вимог нормативних актів.

Якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної втрати потерпілого, порушили його нормальні життєві зв'язки і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя, то підприємство відшкодовує потерпілому моральні збитки у розмірі 200 мінімальних заробітних плат.

В системі управління на СВК «Ружинський» на постійній основі здійснюється фінансування заходів з охорони праці. Дані витрати зросли у 2010р. порівняно з 2008р. в розрахунку на одного працівника на 23,4грн.(або 35,3 %) (таблиця 3.2.)

Таблиця 3.2. Аналіз фінансування заходів з охорони праці СВК «Ружинський» Ружинського району Житомирської області

Показники	2008р.	2009р.	2010р.	2010р. в +/- до 2008р.
1.Всього витрат на охорону праці, тис.грн. а)засоби індивідуального захисту; б)медогляди; в)лікувально-профілактичне харчування; г)ін. витрати 2.Витрати на 1-го працівника, грн.	8 4 1 2 1 56,2	9 4 1 2 2 65,2	11 5 2 2 2 79,6	3 1 1 - 1 23,4

Отже, щорічно на ЖФ СВК «Ружинський» збільшується величина витрат на охорону праці, що головним чином пов'язано з розширенням виробництва; закупівлею нових технологій, які полегшують роботу працівникам; зміною застарілого обладнання, спецформ; збільшенням витрат на лікування працівників.

На підприємстві ведеться щоденний контроль за виконанням працівниками правил техніки безпеки, за створенням безпечних умов праці. Згідно законодавства про охорону праці, всі працівники підприємства забезпечені санітарним одягом, взуттям, засобами індивідуального захисту.

Посадові особи, що винні в порушенні законодавства про працю по колективним договорам несуть відповідальність (дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, кримінальну), в порядку, передбаченому законодавством України.

Адміністративна відповідальність виражається в накладенні на винних грошових штрафів, що встановлюються органами нагляду у таких розмірах:

Ш виконання роботи у нетверезому стані -50% від середньомісячної заробітної плати;

Ш неодноразове свідоме порушення вимог нормативних актів з охорони праці - 50%;

Ш первинне свідоме порушення вимог безпеки - 40%;

Ш невикористання наданих засобів індивідуального захисту, якщо це порушення було первинним - 30%, повторне - 40%.

Матеріальна відповідальність проявляється у знятті з винних осіб повністю чи частково сум, що виплачені підприємством потерпілому від нещасного випадку чи профхвороби, а також незаконно звільненим робітникам за їх примусовий прогул.

Кримінальна відповідальність настає у випадку, коли порушення правил і нормативів могли б призвести чи призвели до нещасних випадків, профзахворювань.

Погані умови праці негативно відображаються на продуктивності праці, якості і собівартості продукції, зменшують валовий дохід. Всебічна турбота про безпеку працівників стає ключовою проблемою для власника і керівника підприємства.

Наше підприємство має 22 класу професійного ризику і сплачує фіксований с/г податок у розмірі 0,02 % від фонду оплати праці.

Організаційна структура системи управління охороною праці на підприємстві (СУОПП) формується на основі діючої на цьому підприємстві структури управління виробництвом і підпорядковується усім властивим їй принципам управління.

Координація робіт у галузі охорони праці здійснюється шляхом розподілу обов'язків і порядком взаємодії осіб, структурних підрозділів і служб, що беруть участь у реалізації задач СУОПП, а також прийняття ними рішень і їх реалізацію. До таких рішень належать накази, розпорядження, вказівки тощо.

Для нормального функціонування СУОПП на кожному підприємстві наказом розподіляють функції з реалізації завдань управління охороною праці між керівними і виконавчими функціональними службами та структурними підрозділами підприємства. В управлінні охороною праці, крім штатних посадових осіб і структурних підрозділів, бере участь також і комісія з питань охорони праці, створена рішенням трудового колективу і профспілкової організації, а також уповноважені трудових колективів структурних підрозділів підприємства.

Основні завдання управління охороною праці - це:

* відпрацювання заходів, що стосуються державної політики з охорони праці на регіональному і галузевому рівнях;

* підготовка, прийняття і реалізація заходів із забезпечення безпечних умов праці, утримання у належному стані обладнання, споруд, інженерних мереж; організація і проведення навчання працівників охороні праці та проведення професійного відбору; облік, аналіз і оцінка стану умов безпеки праці; забезпечення страхування працівників від нещасних випадків на виробництві та від профзахворювань.

3.3 Заходи по поліпшенню безпеки життєдіяльності на підприємстві

Праця у сільськогосподарському виробництві характеризується деякими особливостями, які вже стали традиційними: сезонність і пов'язана з нею конкретна терміновість робіт, що зумовлює напруженість організму працюючих у певні періоди року. Така динаміка стосується і економіста та бухгалтерів підприємства. Для сучасного розвитку не є новинкою персональний комп'ютер, але їх використання загострило проблеми збереження власного та суспільного здоров'я, вимагає удосконалення існуючих та розробки нових підходів до організації робочих місць, проведення профілактичних заходів для запобігання розвитку негативних наслідків впливу ПК на здоров'я користувачів.

Через економічні труднощі механізовані роботи проводяться часто з використанням морально застарілих і технічно зношених машин та механізмів, які є джерелом шкідливих виробничих факторів і не забезпечують комплексної механізації всього циклу робіт.

Нагляд за додержанням правил техніки безпеки не повністю відповідає сучасним вимогам. На низькому рівні і санітарно-побутове забезпечення сільських працівників. Усі перелічені особливості, кожна окремо і всі разом, можуть відбитися на здоров'ї працюючих, стати причиною високого рівня травматизму. Ускладнюють ситуацію екологічні умови, що склалися, погіршення матеріально-технічної бази сільськогосподарського виробництва.

Проблема пошуку шляхів поліпшення стану охорони праці в сільськогосподарських підприємствах на сьогоднішній час стає особливо загостреною.

Аналізуючи стан охорони праці в СВК «», ми прийшли до висновку, що в даному підприємстві, порівняно з іншими він достатньо високий. Але недоліків вистачає. Основними факторами, які найбільше впливають на здоров'я і життя людей є: застосування на виробництві застарілої техніки, недостатній рівень підготовки працівників, порушення трудової дисципліни, неякісне виконання службових обов'язків тощо.

Для поліпшення стану охорони праці в досліджуваному підприємстві можна запропонувати комплекс таких заходів:

Ш якісне проведення інструктажу та навчання робітників, залучення їх до роботи за спеціальністю, здійснення постійного керівництва та нагляду за роботою;

Ш організація раціонального режиму праці і відпочинку;

Ш забезпечення робітників сучасними засобами захисту;

Ш виконання правил експлуатації обладнання;

Ш запровадження у виробництво безпечного технологічного і допоміжного обладнання;

Ш правильний вибір і компонування обладнання у виробничих приміщеннях відповідно до норм і правил безпеки та виробничої санітарії;

Ш запровадження надійних технічних засобів запобіганню аваріям, вибухам і пожежам на виробництві;

Ш запровадження у виробництво нових технологій, що виключають утворення шкідливих і небезпечних факторів.

Важливим у забезпеченні безпечної праці і запобіганні травматизму на виробництві є фактори особистого характеру - знання керівником робіт особистості кожного працівника, його психіки і особливостей характеру, медичних показників і їх відповідності параметрам роботи, ставлення до праці, дисциплінованості, задоволеності працею, засвоєння навичок безпечних методів роботи, знання норм і правил з охорони праці і пожежної безпеки, його ставлення до інших працівників і всього колективу.

Висновки до розділу 3

Пiдсумовуючи даний розділ, можна зробити висновок, що охорона праці у ДП “Бeрeзнiвськe лісове господарство” нe є досконалою. Робiтники пiдроздiлiв хоч i забeзпeчуються спeцодягом та ЗIЗ на 100%, протe їх якiсть нe завжди висока.

Потрeбують покращeння санiтарно-побутовi умови (потрібно

влаштувати додатковi гардeробнi, душовi, примiщeння для сушiння спeцодягу, кiмнати особистої гiгiєни жiнок). Також потрiбно оновляти тeхнiчну базу, бiльшe мeханiзувати виробництво.

1. Запровадження у виробництво нових технологій, що виключають

утворення шкідливих і небезпечних факторів.

Якісне проведення інструктажу та навчання робітників, залучення їх до

роботи за спеціальністю, здійснення постійного керівництва та нагляду за роботою

Висновки і пропозиції

1. Завдання підприємства при розрахунках з покупцями й замовниками полягає у повному та своєчасному отриманні коштів за відвантажену продукцію, виконані роботи, надані послуги. У розрахунках з потенційними неплатниками, а також з покупцями, угоди з якими мають разовий характер, доцільно застосовувати ті форми розрахунків, які гарантують своєчасність платежів (розрахункові чеки, векселі, попередня оплата платіжними дорученнями).

2. Дуже важливим в організації розрахунків з покупцями є чітке, своєчасне оформлення розрахункових документів за відвантажену продукцію, виконані роботи, надані послуги і пред'явлення їх покупцям. Тому в СВК «Ружинський» для раціональної організації документування операцій з обліку розрахунків з покупцями й замовниками використовують товарно-транспортні накладні спеціалізованих форм, які заповнюють в чотирьох примірниках, з метою недопущення розкрадання продукції. Крім того, з метою бухгалтерського і господарського контролю, дане підприємство укладає з покупцями договори.

3. На розрахунки з покупцями й замовниками і своєчасність одержання коштів за реалізовану їм продукцію впливають: економічна ситуація в країні, нормативно-правова база, платіжна дисципліна покупців, якість аналізу заборгованості, кредитна політика підприємства, імідж підприємства-виробника та підприємств-покупців тощо.

4. Найважливішою частиною роботи фінансової служби підприємства при організації розрахунків зі своїми покупцями є контроль за своєчасністю платежів. Затримка платежів платниками паралізує господарсько-фінансову діяльність підприємства і навіть за високого рівня організації виробництва може призвести до банкрутства. Тому підприємства у своїх відносинах з покупцями повинні передусім брати до уваги їхню платоспроможність, не допускати відвантаження продукції неакуратним платникам без передоплати, стежити за виконанням ними законодавчо встановленої матеріальної відповідальності за затримку платежів. Єдиним способом забезпечення дотримання умов договорів виступає попередній аналіз кожного покупця (замовника). Важливу роль відіграють планування, організація та контроль роботи з покупцями. Основними методами впливу на покупців виступають переговори з боржниками, припинення відвантаження продукції, зміна раніше обумовлених в договорі умов оплати за продукцію, застосування штрафних санкцій. Облік розрахунків має бути чітко контрольований.

5. Важливим напрямом зниження дебіторської заборгованості покупців є управління дебіторською заборгованістю.

6. Величезним недоліком в СВК «Ружинський» залишається ведення обліку вручну. Для цього в даній дипломній роботі сформульовано ряд переваг щодо автоматизації обліку розрахунків з покупцями й замовниками. Одним із ймовірних шляхів покращення якості фінансової інформації, подолання проблеми її “відставання” є впровадження в обліковий процес сучасних інформаційних технологій.

7. Окрім бухгалтерського обліку, в даній дипломній роботі запропоновано удосконалити і аналітично-контрольну роботу по розрахунках з покупцями й замовниками. Зокрема, запропоновано здійснювати аналіз розрахунків з покупцями й замовниками щомісячно, щоб вчасно виявляти боржників і приймати відповідні рішення. Важливе значення має запровадження електронно-обчислювальної техніки й персональних комп'ютерів, широко застосовуються в аналізі такі таблично-графічні програми, як Microsoft Excel, Gnumeric. Для підвищення ефективності контролю потрібно складати плани поточного контролю та графіки проведення інвентаризацій на підприємстві щоб протягом кожного місяця систематично контролювати господарські операції та процеси.

8. Удосконалення обліку та аналітично-контрольної роботи розрахунків з покупцями й замовниками дасть можливість розширити ринки збуту товарів, залучити нових реалізаторів продукції.

Список використаної літератури

1. Аудит: Практическое пособие /А. Кузьминский, Н. Кужельный, Е. Петрик, В. Савченко и др.; Под ред. А. Кузьминского. - К.: «Учетинформ», 1996. - 283 с.

2. Борщ Н. Облік розрахунків з покупцями / Н. Борщ // Податки ти бухгалтерський облік. - 2005. - № 108. - 47 с.

3. Бухгалтерський фінансовий облік: посіб. / Н.В. Чабанова, Ю.А. Василенко - К.: Видавничий центр "Академія", 2005. - 672 с.

4. Бутинець Ф.Ф., Бардаш С.В., Малюга Н.М., Петренко Н.І. Контроль і ревізія. - Житомир: ЖІТІ, 2000. -512 с.

5. Бухгалтерський облік: навч. посіб./ Ф.Ф. Бутинець, Л.В. Чижевська, С.А. Береза. - Житомир: ЖІТІ, 2000. - 672 с.

6. Бухгалтерський фінансовий облік у зарубіжних країнах: навч. посіб. [для студ. cпец. ”Облік і аудит” вищих навч. закладів] / Ф.Ф. Бутинець, Л.Л. Горецька; за ред. Ф.Ф. Бутинця. - Житомир: ЖІТІ, 2002. - 544 с.

7. Бухгалтерський фінансовий облік: підруч. [для студ. cпец. ”Облік і аудит” вищих навч. закладів] / за ред. Ф.Ф. Бутинця. - 7-ме вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП “Рута”, 2006. - 832с.

8. Білоусько В. С. Теорія бухгалтерського обліку: навч. Посібник В. С. Білоусько, М. І. Беленкова; за ред. В.С. Білоуська. - 6-те вид., допов. - К.: Алерта, 2010. - 402 с.

9. Василюк М.М. Механізм управління дебіторською заборгованістю в сучасних умовах господарювання / М.М. Василюк // Вісник Прикарпатського університету. - 2009. - №7. - С. 35.

10. Введение в маркетинг: учеб. пособ. // Л.С. Шевченко - Харьков: Консум, 2000. - 672 с.

11. Вдовенко Л.О. Фінанси: навч. посібник // Л. О. Вдовенко, Н. М. Сушко, Н. Д. Фаюра. - К.: Центр учбової літератури, 2010. - 152 с.

12. Господарський кодекс України від 16 січня 2004 № 436. [Електронний ресурс] - Джерело доступу: http:www//zakon.rada.gov.ua

13. Грег Г. Договір доручення: нормативна база, звітність / Г. Грег // Бухгалтерія. - 2002. - № 30/1-2. - С. 51-54.

14. Гура Н. Облік розрахунків з дебіторами і кредиторами / Н. Гура // Бух. облік і аудит. - 2005. - № 4. - С. 29-35.

15. Гринчуцький В. І. Економіка підприємства: навч. посібник / В. І. Гринчуцький, Е. Т. Карапетян, Б. В. Погріщук. - К.: Центр учбової літератури, 2010. - 304 с.

16. Гушко С.В. Методологічний та організаційний аспекти обліку, аналізу та аудиту в управлінні підприємств гірничо-металургійного комплексу: [Монографія] / С.В. Гушко..-Київ: ДВНЗ "КНЕУ імені Вадима Гетьмана", 2011.-325 с.

17. Дерій В. Проблеми обліку витрат і доходів підприємств та перспективи їх вирішення в Україні / В. Дерій // Бух. облік і аудит. - 2008. - №4. - С.7-11.

18. Економіка сільського господарства: підруч. / П.П. Руснак, В.В. Жебка, М.М. Рудий, А.А. Чалий; за ред. П.П. Руснака. - К.: Урожай, 1998. - 319 с.

19. Жук В. Чи може замовник розрахуватися із субпідрядником самостійно / В. Жук // Все про бух. облік. - 2005. - № 7. - С. 15.

20. Іващенко В.І. Економічний аналіз господарської діяльності: навч. пос. [для студ. економ. спец.] / В.І. Іващенко, М.А. Болюх. - К.: НІЧЛАВА, 2001. - 204 с.

21. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій: наказ М-ва фінансів України від 30.11.1999 р. за № 291. [Електронний ресурс] - Джерело доступу: http:www//zakon.rada.gov.ua

22. Інструкція про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержані цінності: наказ М-ва фінансів України від 16.05.96 р. за № 99 [Електронний ресурс] - Джерело доступу: http:www//zakon.rada.gov.ua

23. Канцедал Н.А. Облік розрахунків з підприємницької діяльності сільськогосподарських формувань: автореф. дис... канд. екон. наук: 08.06.04 [Електронний ресурс] / Н.А. Канцедал - Нац. аграр. ун-т. - К., 2006. - 20 с.

24. Кияшко О.М. Необхідність облікового забезпечення управління дебіторською заборгованістю підприємства / О.М. Кияшко // Актуальні проблеми економіка. - 2009. - №3(93). - С. 190-197.

25. Коваленко Л.О. Фінансовий менеджмент: навч. посіб. / Л.О. Коваленко, Л.М. Ремньова - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2005. - 485 с.

26. Контроль і ревізія: підруч. / Б.Ф. Усач - К.: Знання-Прес, 2003. - 253 с.

27. Кредисов А.І. Маркетинг / за ред. А.І. Кредисова. - К.: Україна, 1994. - 399 с.

28. Кужель О. Перевірки проведення готівкових розрахунків із покупцями / О. Кужель // Податки ти бухгалтерський облік. - 2005. - № 95 - 19 с.

29. Кулаковська Л.П. Основи аудиту: підруч. / Л.П. Кулаковська, Ю.В. Піча - К.: "Каравела"; Львів: "Новий світ", 2005. - 504 с.

30. Курсом реформ - облік 2000: навч.-практ. посіб. - Дніпропетрівск, комунальне підприємство "Баланс-Клуб", 2000. - 366 с.

31. Кучеренко Т. Регламентування облікової політики фінансової звітності / Т. Кучеренко // Бухгалтерський облік і аудит. - 2009. - № 5. - C. 24-34.

32. Кондратюк О.М., Перекіпська А.Ю. Облік готової продукції та доходу від її реалізації в контексті вимог П(С)БО і МСБО (МСФЗ) // Кондратюк О.М., Перекіпська А.Ю./ Економіка: проблеми теорії і практики: Зб. наук. праць: в 7 т. - Т. IІ..-Дніпропетровськ: ДНУ, 2010.-№ 261.-С. 334.

33. Левкина Л. Податковий та бухгалтерський облік сумнівної та безнадійної заборгованості / Левина Л. // Вісник бухгалтера і аудитора. - 2005. - № 19 - 19 с.

34. Лишиленко О.В. Бухгалтерський фінансовий облік. навч. посіб. / О.В. Лишиленко - К.: Центр учбової літератури, 2004. - 528 с.

35. Ломидзе Ю. Модель многоуровневой системы управления сельским хозяйством России / Ю. Ломидзе // АПК: экономика, управление. - 2008. - № 4. - С. 24-28.

36. Лучко М.Р. Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах: навч. посіб. / М.Р. Лучко, І.Д. Бенько - К.: Знання, 2006. - 311 с.

37. Маренич Т.Г. Бухгалтерський облік в агроформуваннях: підруч. / Т.Г. Марени; за ред. В.Я. Амбросова. - 2-ге вид., доп. і перероб. - К.: ВД “Професіонал”, 2005. - 896 с.

38. Маслова С.І. Облік реалізації готової продукції. Бухгалтерія в сільському господарстві, 2004, №19. С.6-7.

39. Матвєєва В. Договір поставки: правові та облікові тонкощі / В. Матвєєва // Податки та бухгалтерський облік. - 2002. - № 7. С. 15 - 19.

40. Матицина Н. Основні засади регулювання розрахункових відносин через управління дебіторською заборгованістю / Н. Матицина // Бух. облік і аудит. - 2008. - № 9. - С. 39-42.

41. Моссаковський В. Концепція обліку в Україні / В. Моссаковський, Т. Кононенко //Бухгалтерський облік і аудит. - 2004. - №11. - С. 8-13.

42. Огійчук М.Ф. Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах: підруч. / М.Ф. Огійчук, В.Я. Плаксієнко, Л.Г. Панченко та ін.; за ред. М. Ф. Огійчука. - 4-те вид., перероб. і допов. - К.: Алерта, 2007. - 979 с.

43. Організація бухгалтерського обліку. навч. посіб. / за ред. В.С. Леня - К.: Центр навч. літ-ри, 2006. - 696 с.

44. Організація бухгалтерського обліку: навч. посіб. / Ф.Ф. Бутинець, О.В. Олійник, М.М. Шигун, С.М. Шулепова. - 2-е вид., доп. і перер. - Житомир: ЖІТІ, 2005. - 576 с.

45. Основи менеджменту: підруч. / Р. Гріфін, В. Яцура. - Львів: БаК, 2003. - 624 с.

46. Основи охорони праці: навч. посіб. / Л.П. Керб -- К.: КНЕУ, 2003. -- 215 с.

47. Основы социального управления: Учебное пособие/ А.Г. Гладышев, В.Н. Иванов, В.И. Патрушев и др. Под ред. В.Н. Иванова. - М.: Высшая школа, 2001. - С. 265.

48. Островська Г.Й. Фінансовий менеджмент: навч. посіб. / Г.Й. Островська - Тернопіль: ТДЕУ, 2005. - 360 с.

49. Осмятченко Л.М. // Бухгалтерський облік, аналіз та аудит: Проблеми теорії, методології, організації: Збірник наукових праць. - К.: Бізнес Медіа Консалтинг.-Київ, 2011.-№ 1(6).-С. 156-164.

50. Осмятченко В.О., Шевчук В.Є. Теоретичні основи автоматизованої системи бухгалтерського обліку// Осмятченко В.О., Шевчук В.Є./.-Кривий Ріг: Вісник КЕІ КНЕУ, 2011.-№ 2(22).-С. 81-86.

51. Пархоменко В.М. Стандартизація бухгалтерського обліку в Україні. Нормативи. Коментарі. / В.М. Пархоменко - К.: Фірма "1С: Україна", 2003. - 421 с.

52. Петришина Н.С. Удосконалення системи управління дебіторської заборгованості / Н.С. Петришина: матеріали Міжнародної наук.-практич. конф. [Інноваційний розвиток економіки і фінансів України в умовах глобалізації], (Хмельницький, 22-24 травня 2008 р.) - Хмельницький, 2008. - С. 345-349.

53. Петрук О. Специфіка відображення обліку договорів з покупцями // Дебет - Кредит - 2008. - № 1. - С. 33 - 39.

54. Петрук О.М., Бутинець Т.А. Об'єкти обліку договірних розрахункових відносин // Бухгалтерія - 2007. - № 6.-С.45 - 50.

55. Пазинич В.І., Шулешко А.В. Фінансовий менеджмент: [Навч.пос.] / В.І. Пазинич, А.В. Шулешко..-К.: Центр навчальної літератури, 2011.-408 с.

56. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість»: наказ М-ва фінансів України від 8 жовтня 1999 р. N 237. [Електронний ресурс] - Джерело доступу: http:www//zakon.rada.gov.ua

57. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язання»: наказ М-ва фінансів України від 31 січня 2000 р. №20. [Електронний ресурс] - Джерело доступу: http:www//zakon.rada.gov.ua

58. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати»: наказ М-ва фінансів України від 31 грудня 1999 р. N 318. [Електронний ресурс] - Джерело доступу: http:www//zakon.rada.gov.ua

59. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс»: наказ М-ва фінансів України від від 31 березня 1999 р. N 87. [Електронний ресурс] - Джерело доступу: http:www//zakon.rada.gov.ua

60. Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: Інструкція правл. НБУ від 29 берез. 2003 р. № 135. [Електронний ресурс] - Джерело доступу: http:www//zakon.rada.gov.ua

61. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16 лип. 1999 р. № 996. [Електронний ресурс] - Джерело доступу: http:www//zakon.rada.gov.ua

62. Про застосування міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів: указ президента України від 04 жовтня 1994р. №5674. [Електронний ресурс] - Джерело доступу: http:www//zakon.rada.gov.ua

63. Політекономія. Словник основних термінів: для студентів економічних спеціальностей заочної форми навчання / уклад. Т.І. Павлюк. - Вінниця: Центр підготовки наукових та навчально-методичних видань ВТЕІ КНТЕУ, 2011. - 42 с.

64. Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 р. № 2755 - VІ [Електронний ресурс]. - Джерело доступу: http://zakon.rada.gov.ua

65. Пушкар М.С. Фінансовий облік. Тернопіль: «Карт-бланш», 2002, с. 121-130.

66. Савченко В.Я. Аудит: навч. посіб. / В.Я. Савченко - К.: КНЕУ, 2004. - 322 с.

67. Cем'янчук В.Т. Облікове забезпечення системи управління дебіторською заборгованістю / В.Т. Сем'янчук: матеріали підсумкової наук.-прак. конф. ІІ туру Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з напряму «Бухгалтерський облік, аналіз і аудит», (Запоріжжя, 25-26 березня 2010 р.) - Запоріжжя, 2010. - С. 128-133.

68. Слав'юк Р.А. Фінанси підприємств: навч. посіб. / Р.А. Слав'юк - К.: ЦУЛ, 2005. - 406 с.

69. Сльозко Т.М. Організація обліку: навч. посіб. / Т.М. Сльозко - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 224 с.

70. Соколов Я.В. Отражение дебиторской и кредиторской задолженности с истекшим сроком исковой давности // Бухгалтерский учет и аудит. - 2002. - № 6. - С. 47 - 53.

71. Сопко В.В. Бухгалтерський облік: навч. посіб. / В.В. Сопко - 3-те вид., перероб.і доп. - К.: КНЕУ, 2005. - 578 с.

72. Сук Л.К. Облік розрахунків з постачальниками і покупцями / Л.К. Сук //Бухгалтерія в сільському господарстві. - 2001. № 7. С. 2-8.

73. Сук Л. Резерв сумнівних боргів - як його показати у балансі // Дебет - Кредит. - 2002. - № 4. - С.22

74. Сук Л.К., Сук П.Л. Бухгалтерський облік: Навч. посіб.- К.: Знання, 2005.- 471 с. - (Вища освіта ХХІ століття).

75. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: підруч. / Н.М. Ткаченко - 6-те вид. - К.: А.С.К., 2005. - 784 с.

76. Тормоса Ю. Г. Ціни та цінова політика: навч.-метод. посіб. [для самост. вивч. дисц.] / Ю.Г.Тормоса - К.: КНЕУ, 2003. - 91 с.

77. Хомин П. Облік розрахунків з дебіторами і кредиторами / П. Хомин // Бухгалтерія в сільському господарстві. - 2001. - № 8 - С. 2-9.

78. Цал-Цалко Ю.С. Фінансовий аналіз: підруч. / Ю.С. Цал-Цалко. - 2-ге вид., доп. - Житомир: ЖОО ГО “Спілка економістів України”, 2009. - 516с

79. Цивільний кодекс України від 16 січня 2004 № 435. [Електронний ресурс] - Джерело доступу: http:www//zakon.rada.gov.ua

80. Черненко Л.В. Облік дебіторської заборгованості. Економіка АПК, 2004, №2, ст.94-95.

81. http://www.nbuv.gov.ua/articles/2003/03klinko.htm

82. http://www.readbookz.com/book/6/255.html

83. http:www//zakon.rada.gov.ua

Размещено на Allbest.ru