Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками

1.1 Економічний зміст і завдання обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками

1.2 Нормативно-законодавча база

Розділ 2. Організаційно-економічна характеристика підприємства ПП «Біомед»

Розділ 3. Облік розрахунків з постачальниками і підрядниками на підприємстві ПП «Біомед»

3.1 Організація первинного обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками на підприємстві ПП “Біомед”

3.2 Організація синтетичного та аналітичного обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками на ПП “Біомед”

3.3 Взаємозв'язок обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками по інших операціях та бухгалтерської звітності у ПП “Біомед”

3.4 Шляхи покращення обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками на ПП “Біомед”

3.5 Ревізія розрахунків з постачальниками та підрядниками

Висновок

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

бухгалтерський облік економічний постачальник

Актуальність теми. Підприємства здійснюють взаєморозрахунки з постачальниками та підрядниками за отриману від них сировину, матеріали, електроенергію, газ, основні засоби тощо.

За отримані товарно-матеріальні цінності, роботи і послуги підприємства проводять оплату постачальникам у грошовій формі або за бартером.

Від правильної організації грошових розрахунків у цілому залежить їх здійснення фінансової діяльності.

Ефективна фінансова діяльність організації неможлива без постійного заохочення позикових коштів. Використання позикового капіталу дозволяє суттєво поширити масштаб господарської діяльності, забезпечити більш ефективне використання власного капіталу, підвисити ринкову вартість організації. У своєчасній вітчизняній господарській практиці обсяг позикових коштів може суттєво перевищувати розмір власного капіталу. Позиковий капітал характеризує у сукупності обсяг фінансових зобов'язань організацій, загальну суму боргу, що відображається у 4 і 5 розділах сучасного вітчизняного балансу.

Як юридична категорія, господарське зобов'язання - це господарські відносини, що регулюються правом. В силу цих відносин одна сторона уповноважена вимагати від іншої здійснення господарських операцій: передачі майна, виконання робіт, надання послуг тощо, а інша сторона зобов'язана виконувати вимоги щодо предмету зобов'язання і має при цьому право вимагати відповідну винагороду - сплату грошей, зустрічні послуги тощо.

Разом з тим, категорія господарського зобов'язання сприймається в широкому і вузькому розумінні. В першому випадку зобов'язання виникають як управлінський правовий акт замовлення або державний контракт. В другому - із господарського договору, укладеного за простою згодою сторін; з інших підстав, що не суперечать закону за результатами конкурсу, тендеру, іншого публічного торгу. Господарський договір - це юридичне джерело договірних господарських зобов'язань.

Таким чином, зобов'язально-правові відносини називають договірними, оскільки вони встановлюються договором. В той же час всі договірні відносини-це відносини зобов'язальні. Але далеко не всі зобов'язальні відносини є договірними. Ці поняття не є тотожними. ЦК України називає господарський договір однією з найпоширеніших підстав виникнення зобов'язань. Але не всі зобов'язання встановлюються договором. Зобов'язання - це цивільно-правові відносини, що встановлюються фактом укладання договору, а тому договір є юридичним фактом.

Об'єктом дослідження є приватне підприємство “Біомед”, метою діяльності якого виступає більш повне насичення споживчого ринку біологічно чистими продовольчими товарами та одержання відповідного прибутку. Підприємство здійснює облік результатів своєї діяльності, веде бухгалтерську і статистичну звітність у порядку, установленому чинним законодавством і несе відповідальність за її достовірність.

Мета курсової роботи полягає в досліджені діючої практики організації бухгалтерського обліку поточних зобов'язань та обґрунтуванні можливих шляхів їх вдосконалення на досліджуваному підприємстві “Біомед”.

Для дослідження зазначеної мети в курсовій роботі потрібно вирішити наступні завдання:

- вивчити теоретичну базу, економічну сутність та призначення зобов'язань підприємства,

- опрацювати законодавчо-нормативні документи, регламентуючі організацію обліку зобов'язань,

- вивчити теоретико-методологічні основи організації обліку зобов'язань,

- дослідити стан бухгалтерського обліку зобов'язань на приватному підприємстві “Біомед” та обґрунтувати можливі напрямки вдосконалення цієї ланки облікової роботи,

- провести аналіз існуючої системи автоматизації бухгалтерського обліку на досліджуваному підприємстві та запропонувати можливі напрямки його удосконалення.

Інформаційними джерелами при виконані курсової роботи були нормативно-правові акти з питань підприємницької діяльності, організації бухгалтерського обліку і фінансової звітності, положення (стандарти) бухгалтерського обліку, фінансова звітність ПП “Біомед”.

Курсова робота виконана на ___ сторінках друкованого тексту. Досліджений фактичний матеріал представлений в 2 таблицях, додатках. Опрацьована література включає 20 джерел.

Розділ 1. Теоретичні основи обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками

1.1 Економічний зміст і завдання обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками

Дебіторська заборгованість є собою заборгованості юридичних або фізичних осіб, котрі в результаті минулих подій заборгували підприємству грошові кошти, їх еквіваленти, та інші активи.

Дебіторська заборгованість поділяється на довгострокову і поточну.

Облік розрахунків з дебіторами регламентується П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість", відповідно до якого поточна дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка виникає під час нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

У балансі поточна дебіторська заборгованість поділяється на заборгованість покупців і замовників та іншу поточну дебіторську заборгованість. Покупці - це фізичні та юридичні особи, які придбають товари (роботи, послуги). Замовники - це учасники договору, на підставі замовлення яких виготовляється продукція, надаються послуги, виконуються роботи іншим учасником договору.

На сьогоднішній день в Україні розповсюджений такий вид розрахунків, як бартерні операції. Товарообмінна (бартерна) операція - це господарська операція суб'єкта підприємницької діяльності, яка передбачає розрахунок за продану продукцію (роботи, послуги) в іншій, ніж грошовій, формі, включаючи різні види погашень (заліку) взаємозаборгованості між сторонами господарської операції без проведення грошових розрахунків. Тобто розрахунок між суб'єктами товарообмінної операції передбачає еквівалентний за вартістю обмін одних товарів (робіт, послуг) на інші.

Поточна дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги визначається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг і оцінюється за первісною вартістю. У випадку відстрочення платежу з виконанням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів, що підлягають отриманню за товари, така різниця визнається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами в період її нарахування.

Дебіторська заборгованість як складова елементу фінансової звітності активу має визнаватися і відображатися у звітності в сумі, яка визначається з урахування оцінки дебіторської заборгованості поточному обліку (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Оцінка поточної дебіторської заборгованості

Зобов'язання - це борги (заборгованість) підприємства, які виникають, головним чином, через придбання товарів та послуг в кредит, або кредити, які підприємство отримує для свого фінансування.

Поточні зобов'язання - це короткострокові фінансові зобов'язання, які мають бути погашені протягом поточного операційного циклу підприємства чи протягом року з дати складання бухгалтерського балансу (із двох термінів обирають довший). Схематично це визначення можна представити наступним чином (рис. 1.2).

Рис. 1.2. Визначення поточних зобов'язань відповідно до П(С)БО 11

Це визначення припускає, що поточні зобов'язання буде погашено за рахунок активів, які класифікуються як поточні у тому ж бухгалтерському балансі, що і зобов'язання.

До поточних активів належать грошові кошти та інші ресурси щодо яких можна вважати, що вони будуть перетворені на (продані за) грошові кошти чи використані протягом року з дати складання бухгалтерського балансу або протягом нормального операційного циклу підприємства (із двох термінів обирають довший).

Отже статті включаються до поточних зобов'язань, якщо вони оплачуються на вимогу кредитора, або якщо очікується, що вони будуть ліквідовані протягом одного року.

До поточних зобов'язань належать торговельні рахунки до отримання, короткострокові векселі до сплати, нараховані витрати (заборгованість з заробітної плати, податки до сплати і проценти до сплати), дивіденди до сплати, поточна частина довгострокової заборгованості та отримані авансові платежі (їх ще називають відкладеними доходами, або доходами майбутніх періодів).

Зобов'язання виникають через існуючі (завдяки минулим операціям чи подіям) борги підприємства чи щодо передачі певних активів чи надання послуг іншому підприємству у майбутньому. Зобов'язання також іноді називають боргами або власними фінансовими зобов'язаннями підприємства. Оцінюються поточні зобов'язання за сумою погашення. Багато підприємств купують товари та послуги в кредит без складання формальної кредитної угоди. Такі операції призводять до виникнення заборгованості, відомої як кредиторська заборгованість. В бухгалтерському балансі кредиторська заборгованість відображається як рахунки до сплати.

Купівля в кредит - це придбання товарів з відстроченням платежу. Закупівля як у зовнішній, так і внутрішній торгівлі - це придбання товарів, послуг за дорученням замовника або з метою продажу.

Закупівля необхідних виробничих запасів і товарів може здійснюватися

наступними способами:

=>безпосередньо конкретним підприємством;

=> через агентів, які купують за свій рахунок чи від імені підприємства;

=> через закупівельні бази, які утворені кількома підприємствами.

Порядок і форми розрахунків між постачальником і покупцем визначаються в господарських договорах. Це найбільш розповсюджена та важлива основа виникнення зобов'язань, основна форма реалізації товарно-грошових відносин у ринковій економіці. Постачальники - це юридичні або фізичні особи, які здійснюють постачання товарно-матеріальних цінностей (сировини, матеріалів, палива,запасних частин, МШП), надають послуги (подачу електроенергії, газу, води тощо), виконують роботи (поточний і капітальний ремонт основних засобів тощо). Підрядники - спеціалізовані підприємства або фізичні особи, які виконують будівельно-монтажні роботи при спорудженні об'єктів на підставі договорів підряду на капітальне будівництво.

Розрахунки з постачальниками є кредиторської заборгованістю за товари, роботи, послуги за умов наступної оплати або іншого погашення зобов'язань. У випадку здійснення передоплати в бухгалтерському обліку виникає дебіторська заборгованість за авансами виданими.

З метою підвищення надійності поставок при виборі постачальника потрібно враховувати ряд умов, серед яких :

=> цінова конкурентоспроможність (включаючи витрати на зберігання, транспортування і страхування);

=>умови платежу; гарантійні строки;

=> ремонті після продажне обслуговування;

=> відповідність продукції постачальника стандартам якості;

=> можливість закупок безпосередньо у виробників або оптовиків;

=> географічне місце розташування; основні види діяльності та

фінансовий стан;

=> виробнича потужність та обсяги випуску продукції за останні роки.

Якщо спеціалізоване стороннє підприємство виконує будівельно - монтажні роботи, то розрахунки з таким підприємством належать до розрахунків з підрядниками.

1.2 Нормативно-законодавча база

Аналіз нормативно-законодавчої бази обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками представлений в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1. Нормативно-законодавча база обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками

№	Найменування нормативного документу (інформація про спеціальну літературу)	Короткий зміст, застосування у курсовій роботі.
1	Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI	Цей кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
2	Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»	Визначає правові принципи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності в Україні. Крім цього в ньому визначено такі поняття, як «зобов'язання». Відповідно до Закону України № 996 від 16.07.99 р. підприємство (організація) самостійно визначає облікову політику на рік, де відображаються основні засади організації та ведення обліку на підприємстві та рух грошових коштів підприємства.
3	П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»(зареєстровано в Мін'юсті України 25.10.99 р. за № 725/4018, зі змінами та доповненнями)	Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім бюджетних установ). Це Положення (стандарт) застосовується з урахуванням особливостей оцінки та розкриття інформації щодо дебіторської заборгованості, встановлених іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
4	П(С)БО 11 “ Зобов'язання ” (зареєстровано в Мін'юсті України 11.02.2000 р. за № 85/4306, зі змінами та доповненнями)	Це положення (стандарт) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов'язання та її розкриття у фінансовій звітності. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ). Це Положення (стандарт) застосовується з урахуванням особливостей оцінки та розкриття інформації щодо зобов'язань, установлених іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
5	Наказ МФУ № 69 від 11.08.95 р. “ Про Інструкцію по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків ”	Регламентує обов'язковість проведення інвентаризації розрахунків з покупцями та замовниками, постачальниками та підрядчиками передбачено Інструкцією № 69 з метою підтвердження достовірності даних бухгалтерського обліку і звітності. Загальний порядок проведення інвентаризації розрахунків викладено в пп. 11.11 п. 11 цієї Інструкції.
6	Наказ Мінекономіки України, Мінфіну України, Держкомстату України № 148/234/383 від 10.11.98 р. “ Про інвентаризацію заборгованості за станом на 1 листопада 1998 року ” (зареєстровано в Мін'юсті України 10.11.98 р. за № 714/3154)	Щодо Акта звіряння розрахунків, то в цьому випадку можна використовувати форму, наведену в додатку 1 до наказу № 148/234/383, або ж використовувати самостійно розроблену форму з дотриманням вимог, передбачених п. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV, тобто яка містить: назву документа; дату й місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст і обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
7	Лист Мінфіну України № 31-34000-10-10/18896 від 18.09.2007 р. “ Щодо звіряння взаємних розрахунків дебіторів з кредиторами ”	У листі конкретизовано такі моменти: підприємство-кредитор передає дебіторам дані про заборгованість, скріплені підписом і печаткою, у вигляді акта звіряння розрахунків, у якому зазначаються аналітичні дані: номер договору, дата і сума перерахування коштів тощо. Дебітор протягом 10 днів повертає підписаний акт з підтвердженням заборгованості або з обґрунтованими запереченнями;
8	План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій №291, від 30.11.99 p., із змінами і доповненнями за станом на 20.09.2004 р.
9	Інструкція із застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій №291 від 30.11.99 р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України №893/4186 від 21.12.99 р.).	В Інструкції наведена коротка характеристика і призначення синтетичних рахунків і субрахунків, типова схема реєстрації і групування інформації про наявність і рух основних засобів.

Розділ 2. Організаційно-економічна характеристика підприємства ПП «Біомед»

Приватне підприємство “Біомед” засноване у 1998 році (фактично діє з жовтня 2000 року) для здійснення господарської діяльності, скерованої на виконання для об'єднань, підприємств, виробничих колективів та громадян, послуг та робіт у вирішенні медичних, медико-біологічних, науково-технічних, виробничих та соціальних проблем, а також з метою одержання прибутків від основних видів діяльності.

Предметом діяльності підприємства відповідно до статуту (додаток 10) є:

торговельна діяльність у сфері оптової роздрібної, комісійної торгівлі та громадського харчування щодо реалізації продовольчих і непродовольчих товарів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів;

створення кафе, барів, ресторанів та інших підприємств громадського харчування;

створення та організація профільних, універсальних, комерційних та комісійних магазинів, здійснення фірмової торгівлі, розвиток нових прогресивних форм торгівлі та послуг, включаючи консигнацію, торгівлю по каталогам, посилочну та оптову торгівлю, лізинг, торгівлю в кредит, відкриття магазинів в вільній митній зоні;

м'ясопереробне виробництво;

рибопереробне виробництво;

виробництво, заготівля, переробка і реалізація сільськогосподарської продукції та продукції тваринництва, закупівля у населення за готівку необхідних товарів та матеріалів;

виробнича діяльність по переробці пластмас;

металообробне виробництво;

швейне виробництво;

виготовлення пива, алкогольних напоїв, а також виготовлення та реалізація спирту етилового, коньячного і плодового;

виготовлення тютюнових виробів;

закупівля та реалізація промислових товарів народного споживання, агропромислової та господарської продукції народних промислів та ремесел;

надання різноманітних консалтингових послуг, в тому числі інформаційних, маркетингових, брокерських, агентських тощо;

міжнародні перевезення пасажирів і вантажів залізничним та автомобільним, повітряним, річковим, морським транспортом;

Структуру підприємства зображено в додатку 1.

На даний момент основним видом діяльності підприємства є роздрібна торгівля харчовими добавками. Це передбачає, зокрема, ведення бухгалтерського обліку.

На підприємстві вже автоматизовано задачі бухгалтерського обліку “Склад” та “Реалізація товару”. Це здійснено засобами СУБД Microsoft Visual FoxPro 5.0.

Задача “Облік розрахунків з постачальниками і підрядниками” вирішується на підприємстві у торговому відділі і не є автоматизована. Призначення задачі - видача фінансової інформації про діяльність підприємства і формування звітних документів.

Наявність дебіторської заборгованості має суттєвий вплив на стійкість фінансового стану підприємства.

Завдання аналізу полягають також у тому, щоб виявити розміри і динаміку невиправданої заборгованості, причини її виникнення або зростання.

Зовнішній аналіз стану розрахунку з дебіторами базується на даних форм № 1 і № 2. Для внутрішнього аналізу використовують дані аналітичного обліку рахунків, призначених для узагальнення інформації про розрахунки з дебіторами.

Аналіз стану дебіторської заборгованості починають із загального оцінювання динаміки її обсягу загалом і за статтями.

Для аналізу складу і руху дебіторської заборгованості використаємо дані ПП “Біомед” табл. 2.1.

Таблиця 2.1. Склад і рух дебіторської заборгованості ПП “Біомед”

Показники	Склад дебіторської заборгованості	Горизонтальний аналіз	Структурний аналіз
	2010 р	2011 р	тис. грн.	%	%	%
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість	240,5	298,4	57,9	124,1	28,0	29,2
первісна вартість	240,5	298,4	57,9	124,1	28,0	29,2
резерв сумнівних боргів	0	0	0	0	0	0
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
- з бюджетом	51,2	60	8,8	117,2	6,0	5,9
- за виданими авансами	297,5	325,4	27,9	109,4	34,6	31,8
- з нарахованих доходів	30,6		-30,6	0,0	3,6
Інша поточна дебіторська заборгованість		39,7	39,7			3,9
Всього:	860,3	1021,9	161,6	118,8	100,0	100,0

Аналіз руху дебіторської заборгованості по складу дав змогу встановити, що її збільшення виникло переважно при розрахунках за товари, роботи і послуги. Сума неоплачених покупцями і замовниками рахунків збільшилася на 57,9 тис. грн.., або на 1,2%, та становила на кінець періоду 298,4 тис. грн. Виявлена тенденція призводить до залежності підприємства від фінансового стану партнерів.

При аналізі стану розрахунків за даними аналітичного обліку слід виявити випадки визначити обсяг прихованої дебіторської заборгованості, що виникла внаслідок попередньої оплати матеріалів постачальникам без відповідного їх відвантаження підприємству.

З метою своєчасного отримання оплати за поставлену продукцію і запобігання неплатежам використовуються подання знижок договірної ціни при оплаті наперед і різні форми довготермінового погашення дебіторської заборгованості: продаж боргів банку (факторинг); одержання позики в банку на оплату зобов'язань, що перевищують залишок засобів на його розрахунковому рахунку (овердрафт), облік векселів (дисконт).

При зниженні обсягу дебіторської заборгованості важливо визначити, чи не стало це наслідком її списання на збитки, а також чи є відповідні документи для виправдання.

З наведених даних видно, що фінансово-господарська діяльність ПП “Біомед” ведеться на належному рівні.

Розділ 3. Облік розрахунків з постачальниками і підрядниками на підприємстві ПП «Біомед»

3.1 Організація первинного обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками на підприємстві ПП “Біомед”

Основними джерелами інформації для контролю розрахункових відносин по товарних операціях служать первинні документи з обліку розрахунків з постачальниками і підрядчиками. При купівлі товарів укладається договір купівлі-продажу.

Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підрядниками проводяться на підставі документів постачальника: накладних, рахунків-фактур, рахунків, актів прийнятих робіт, послуг, податкових накладних, товарно-транспортних накладних, якщо в розділі “Відомості про вантаж” неможливо перерахувати всі найменування товару.

У додатку 11 наведено приклад рахунку-фактури. Цей документ поєднує в собі 2 частини: рахунок, який є вимогою оплатити товар, і накладну, що підтверджує поставку товару. Він може бути виписаний лише за умови наступної оплати. В інших випадках рахунок і накладна виписуються окремо та можуть надходити від постачальника в різні терміни.

Рахунок і рахунок-фактура є розрахунковими документами, які повинні бути акцептовані.

Акцепт розрахункових документів - це надпис уповноваженої особи (акцептанта) на рахунку, який засвідчує згоду оплатити рахунок. Після цього покупець надає своєму банку платіжне доручення на оплату придбаного товару та отримує виписку уповноваженого банку про списання грошових коштів з поточного рахунку. Якщо оплата товару проводиться готівкою через підзвітну особу, то заповнюється видатковий касовий ордер (ВКО) на видачу готівки під звіт та звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт (з квитанцією до прибуткового ордеру, чеком реєстратора розрахункових операцій (РРО), копією розрахункової квитанції з відміткою "сплачено").

Розрахункові документи, які надає підприємство-постачальник покупцю на суму оплати за отриману продукцію, виконанні роботи та наданні послуги на ПП “Біомед” акцептовуються.

Акцепт розрахункових документів - надпис уповноваженої особи (акцептант) на рахунку, який засвідчує, згоду прийняти рахунок до платежу. Після цього ПП “Біомед” надає своєму банку платіжне доручення на оплату придбаного товару і отримує виписку банку про списання грошових коштів з поточного рахунку. Якщо оплата товару проводиться готівкою через підзвітну особу, то заповнюють видатковий касовий ордер на видачу готівки під звіт та авансовий звіт про використання виданої готівки (з квитанцією до прибуткового ордеру, чеком РРО, копію чеку з відміткою “сплачено”).

Підставою для оприбуткування та оплати придбаного товару також є документ, що підтверджує його якість (сертифікат, посвідчення про якість товару, тощо).

При виявленні нестачі або дефекту товарів приймання не припиняється, а складається акт, в якому зазначаються наступні реквізити: особи, які беруть участь в прийманні, дата, час початку і закінчення приймання. Місце складання акту, номер контракту, місця партії, найменування, адреса постачальника, найменування покупця, кількість товару по кожній позиції асортименту, невідповідність якості, комплектності та інших даних супровідних документів, стан тари, упаковки в маркування тари.

Документи, що оформлюються при перерахуванні коштів, залежать від форм розрахунків: платіжне доручення, акредитив, інкасо, ВКО та інші платіжні документи.

Таким чином, якщо підприємство вирішило придбати ті чи інші товарно-матеріальні цінності, то про таку подію свідчать принаймні два різні документи: банківський (касовий) документ про оплату їх вартості та накладна про надходження від постачальника. Банківський документ про оплату хоча й містить відомості про конкретний товар, однак жодним чином не свідчить про фактичне надходження цих товарів, так само як накладна про надходження не може свідчити про оплату їх вартості.

Первинними документами з обліку розрахунків по інших операціях є розрахунки бухгалтерії, договори про закупку товарів у кредит, договори оренди, платіжні доручення, ВКО, довідки бухгалтерії, довідки про середньомісячну заробітну плату для отримання товару у кредит, рахунки на сплату за оренду приміщення, тощо.

3.2 Організація синтетичного та аналітичного обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками на ПП “Біомед”

Аналітичний облік розрахунків з постачальниками і підрядниками на ПП “Біомед” ведеться за кожним постачальником та підрядником в розрізі кожного документа (рахунку) на сплату.

Аналітичний облік розрахунків забезпечує чіткий контроль своєчасності розрахунків по кожній поставці товарів. аналітичний облік ведеться за місцями зберігання і обліковими (товарними) партіями, при визначенні ознак яких береться до уваги: характер товару, можливість зберігання партії в процесі перевезення, перевалки, зберігання вантажу.

Розрахунки з постачальниками і підрядниками у ПП “Біомед” ведеться, як правило, після відвантаження товарно-матеріальних цінностей, виконання робіт, надання послуг або одночасно з ними.

Для обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками за отримані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи і наданні послуги Планом рахунків і робочим планом ПП “Біомед” передбачено рахунок 63 “Розрахунки з постачальниками і підрядниками”.

По кредиту цього рахунку відображається заборгованість за отримані від постачальників і підрядників товарно-матеріальних цінностей, прийняті роботи, послуги, по дебету - її погашення, списання, тощо.

До рахунок 63 “Розрахунки з постачальниками і підрядниками” на підприємстві відкрито такі субрахунки:

631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”,

632 “Розрахунки з іноземними постачальниками”.

На субрахунку 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” підприємство веде облік розрахунків за отримані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи і наданні послуги з вітчизняними постачальниками і підрядниками.

Субрахунок 632 “Розрахунки з іноземними постачальниками” передбачено підприємством у робочому плані у разі ведення розрахунків з іноземними постачальниками і підрядниками за отримані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги.

Торговельні рахунки до сплати виникають через придбання товарів для подальшого продажу і отримання послуг протягом нормальної операційної діяльності підприємства. Термін “рахунки до сплати” застосовують в обліку саме у значенні “торговельні рахунки до сплати”.

Вартість отриманих товарно-матеріальних цінностей, виконаних робіт, наданих послуг відображається на рахунках обліку товарно-матеріальних цінностей або витрат без врахування суми ПДВ, вказаної в документах постачальника.

Незалежно від методу оцінки товарно-матеріальних цінностей, прийнятого на підприємстві, рахунок 63 кредитується згідно з документами постачальника в межах суми акцепту. У випадку, коли рахунок постачальника був акцептований і оплачений до надходження вантажу, а при прийняті товарно-матеріальних цінностей виявилась їх недостача проти відфактурованої кількості, невідповідність цін та якісних показників, обумовлених в угоді, арифметичні помилки, брак отриманих товарно-матеріальних цінностей, робиться проводка на суму недостачі, неякісних товарів, помилки тощо:

Дебет 374 “Розрахунки за претензіями”,

Кредит 631 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”.

Операції по оплаті рахунків постачальників відображаються по дебету рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”.

Аналізуючи документацію ПП «Біомед» воно одержало аванс від ПП Коваленко. Для наочного уявлення порядку відображення на рахунках бухгалтерського обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками представлено таблицю 3.1.

Таблиця 3.1. Витяг з Журналу реєстрації господарських операцій з обліку розрахунків з постачальниками за товар на ПП “Біомед” за березень 2011 року

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.
		Дебет	Кредит
1	Надійшло від ТОВ “Дедал-Люкс” торгове обладнання (вітрина)	282	631	300,00
2	Відображено суму ПДВ	641	631	60,00
3	Сплачено рахунок постачальника за отриманий товар	631	311	360,00

Відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій по невідфактурованих поставках і товарних запасів, що знаходяться в дорозі має ряд особливостей.

Невідфактурованою вважається поставка матеріальних цінностей від постачальника до пред'явлення розрахункового документу, на підставі якого здійснюється оплата.

У цьому випадку матеріальні цінності оприбутковуються за купівельними (або обліковими) цінами:

Дебет рахунку 20 “Виробничі запаси”, 22 “Малоцінні швидкозношувані предмети”, 28 “Товари”,

Кредит рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”.

Суми податку на додану вартість по цих цінностях будуть обліковуватися в тому звітному періоді, в якому надійдуть розрахункові документи:

Дебет рахунку 64 “Розрахунки за податками й платежами”,

Кредит рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками і підрядниками”.

При надходженні розрахункового документу постачальника на ПП “Біомед” раніше зроблений запис вартості матеріальних цінностей за купівельними (обліковими) цінами сторнують і здійснюють додатковий запис на суму рахунку, що пред'явлений до оплати.

Невідфактуровані поставки на підприємстві визначаються в кінці місяця на підставі даних про фактичні надходження матеріальних цінностей і розрахункових документів, пред'явлених для оплати. Постачальника терміново повідомляють про таку поставку, висилають йому листа та акт при приймання товарів.

Отже, у новій системі обліку визнання зобов'язань при придбані підприємством матеріальних та нематеріальних цінностей, послуг здійснюється із дотриманням принципу відповідності.

Для цього використовується метод нарахування, дотримання якого, з точки зору визнання зобов'язань по відношенню до своїх кредиторів, вимагає від підприємства правильного визначення моменту переходу права власності на відповідні цінності або моменту отримання послуг.

Саме у момент переходу права власності, який визначається, наприклад, умовами контракту, при відсутності одночасного розрахунку у грошовій формі з постачальниками та підрядниками виникають зобов'язання за отриманні активи. І для обліку таких зобов'язань слід використовувати, як зазначалося, рахунок 63 “Розрахунки з постачальниками і підрядниками”.

На рахунку 68 “Розрахунки за іншими операціями” ведеться облік зобов'язань, що не можуть бути відображені на рахунках 63 - 67. у тому числі на рахунку 68 відображаються:

- зобов'язання за отриманими авансами (субрахунок 681),

- зобов'язання за розрахунками з дочірніми підприємствами (субрахунок 682 “Внутрішні розрахунки”). По кредиту субрахунку 682 “Внутрішні розрахунки” відображаються зобов'язання материнського (головного) підприємства перед дочірніми підприємствами за одержані від них товари (роботи, послуги), за нарахованою заробітною платою, відсотками тощо.

Аналізуючи документацію ПП «Біомед» воно одержало аванс від ПП Коваленко.

ПП “Біомед” у своїй діяльності виступає як покупець, і як продавець (постачальник). Тому слід на прикладі господарських операцій з приводу відвантаження товарів і отримання за них авансу продемонструвати відображення таких операцій у бухгалтерському обліку (таблиця 3.2).

Аналітичний облік розрахунків з іншими кредиторами ведеться окремо за підприємствами. Організаціями, установами та фізичними особами, з якими здійснюються розрахунки.

Таблиця 3.2. Витяг з Журналу реєстрації господарських операцій з приводу обліку одержаного авансу від покупця на ПП “Біомед” за жовтень 2011 року

№	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.
		Дебет	Кредит
1	Одержано аванс від ПП Коваленко С.Ф. у національній валюті	311	681	1200,00
2	Нараховане ПДВ	643	641	200,00
3	Відвантажено товар ПП Коваленко С.Ф.	361	702	2400,00
4	Відображені розрахунки з ПДВ	702	643	400,00
5	Здійснено залік авансу в рахунок погашення дебіторської заборгованості	681	361	1200,00

3.3 Взаємозв'язок обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками по інших операціях та бухгалтерської звітності у ПП “БІОМЕД”

Облік розрахунків з постачальниками і підрядниками на ПП “Біомед” здійснюється у Журналі 3 і Відомості аналітичного обліку 3.3 (Додаток 7).

В журналі 3 відображаються обороти по кредиту рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками і підрядниками”. Записи в цьому Журналі здійснюються на підставі підсумкових даних Відомості 3.3 та первинних документів.

Відомості аналітичного обліку ведуться в цілому за синтетичним рахунком. Отже, Відомість 3.3. призначена для аналітичного обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками за отримані товарно-матеріальні цінності, виконанні роботи і наданні послуги, що відображаються на рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками і підрядниками”. Протягом місяця записи у відомості здійснюються по мірі визнання зобов'язання по матеріальних цінностях, нематеріальним активам, роботам і послугам і проведення розрахунків з постачальниками і підрядниками на підставі первинних документів (товарно-транспортних накладних, накладних на відпуск товарно-матеріальних цінностей, актів приймання матеріалів, робіт, послуг, прибуткових і видаткових касових ордерів, виписок банку тощо).

По кредиту рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками і підрядниками” відображається заборгованість за отримані від постачальників і підрядників товарно-матеріальних цінностей, прийняті роботи, послуги, по дебету - її погашення, списання, тощо. Сальдо на кінець місяця приводиться по кожному постачальнику і підряднику і переноситься до графи 6 Відомості 3.3 на наступний місяць.

У графі 20 Відомості 3.3 відображається загальна сума, яка належить до сплати постачальнику, підряднику за отримані товарно-матеріальні цінності, нематеріальні активи, прийняті роботи і послуги.

Підсумки граф 13 - 19 (рядок “Всього по рахунку 63) цієї Відомості переносяться до графи 10 розділу І Журналу 3.

При побудові нової системи обліку зобов'язань також вадливо мати на увазі необхідність узгодження між рахунками та статтями фінансової звітності.

На підставі щомісячних даних у Журналах і Відомостях аналітичного обліку перед складанням бухгалтерської звітності бухгалтер ПП “Біомед” складає оборотно-сальдову відомість, де за певний період (квартал, півріччя, 9 місяців, рік) як і по всіх рахунках, що застосувалися протягом даного періоду, так і по рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками і підрядниками” вказуються сальдо на початок звітного періоду, обороти по дебету і кредиту, сальдо на кінець.

На підставі оборотно-сальдової відомості складається баланс (форма № 1), де в рядку 530 “Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги” показується сума заборгованості постачальниками і підрядникам за матеріальні цінності, виконанні роботи і наданні послуги (крім заборгованості, що забезпечена векселями).

Облік розрахунків по інших операціях також ведеться у розділі І Журналу 3 і Відомості 3.5. Відомість 3.5 призначена для аналітичного обліку внутрішніх, внутрішньогосподарських розрахунків, розрахунків за нарахованими відсотками, по авансах отриманих та інших операціях, які відображаються на рахунку 68 “Розрахунки по інших операціях”.

Підсумки граф 15 - 20 (рядок “Всього”) цієї Відомості переносяться до графи 11 розділу І Журналу 3.

В балансі розрізнене сальдо по цьому рахунку відображається у рядках 540, 600 і 610 розділу ІV. У рядку 540 “Поточні зобов'язання за одержаними авансами” відображається сума авансів, одержаних від інших осіб у рахунок наступних поставок продукції, виконання робіт (послуг) - сальдо по субрахунку 681 “Розрахунки за авансами одержаними”.

У рядку 600 “Поточні зобов'язання із внутрішніх розрахунків” відображається заборгованість підприємства пов'язаним сторонам та кредиторська заборгованість з внутрішньовідомчих розрахунків - сальдо по субрахунках 682 “Внутрішні розрахунки” і 683 “Внутрішньогосподарські розрахунки”.

І, у рядку 610 “Інші поточні зобов'язання” відображається сума зобов'язань. Які не можуть бути включеними до інших статей, наведених у розділі “Поточні зобов'язання” - сальдо по субрахунках 684 “Розрахунки за нарахованими відсоткам”, 685 “Розрахунки з іншими кредиторами”.

3.4 Шляхи покращення обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками на ПП “БІОМЕД”

Основними недоліками у роботі ПП “Біомед” з обліку розрахунків за поточними зобов'язаннями є те, що не всі товарно-матеріальні цінності підприємство отримувало правильно. Тобто іноді супровідні документи підприємство отримувало пізніше, ніж отримувало товар і оприбуткувало його неналежним чином (без складання акту).

Також недоліком можна назвати не налагоджену систему розрахунків за товарно-матеріальні цінності, виконані роботи і наданні послуги. Так, є декілька постачальників, які отримали від ПП “Біомед” грошові кошти по виставлених рахунках на оплату, але документів не надали і ці суми залишаються з минулих періодів не закритими.

В якості пропозиції щодо удосконалення бухгалтерського обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками, по інших операціях, слід запропонувати здійснити автоматизацію бухгалтерського обліку, встановленням бухгалтерської програми (наприклад, “1С: Підприємство”). Тому що багато помилок у бухгалтерському обліку даного підприємства через ведення самостійно розробленої примітивної програми (в EXCEL розроблені таблиці по кожному місяцю у розрізі постачальників і підрядників, обороти до них заносяться вручну, іноді не в той рядок, так само сальдо іноді переносилося з помилками).

Отже, автоматизація бухгалтерського обліку на підприємствах є дуже зручним засобом обробки первинних паперових документів, а разом з цим швидкого опрацювання даних і сформування певних звітів. Також в деяких випадках доопрацьовані бухгалтерські комп'ютерні програми дозволяють здійснити аналіз діяльності підприємства за допомогою тих самих комп'ютерних програм. На теперішній час автоматизація бухгалтерського обліку, а разом з ним і аналізу та аудиту, серед підприємств дуже поширена, скорочує затрати ручної праці, часу на обробку документів і прийняття своєчасних управлінських рішень. А наявність в штаті оператора або програміста скорочує витрати на обслуговування з автоматизації бухгалтерського обліку на підприємстві.

Таким чином, бухгалтерія - головне джерело і головний споживач інформації на підприємстві, тому зберігання даних в єдиному уніфікованому регістрі, побудованому на принципі подвійного запису, має сенс. Однак в окремих програмних продуктах обробка та накопичення первинної документації спочатку здійснюються шляхом простої реєстрації, а потім виконується формування фінансових проводок.

У цьому разі за умови коректної побудови бази даних первинних документів, яка дає змогу будувати й обробляти міждокументні та міжреквізитні зв'язки, можна не формувати фінансових проводок під час введення документів. До того ж технічно на великих та багато профільних підприємствах, які не обмежуються комп'ютерізацією фінансового обліку, а проводять комплексну автоматизацію господарської діяльності, і де дані оперативного (або, іншими словами, первинного) обліку безпосередньо використовуються всіма економічними службами, це може забирати значну частину ресурсів обчислювальних систем. Доцільніше в кінці звітного періоду формувати зведені проводки з синтетичного обліку для складання фінансової звітності, а для потреб управління користуватися спеціальними аналітичними механізмами.

На складання звітності, як обов'язкової, так і управлінської, в умовах ведення паперового обліку витрачається досить багато часу. Саме тому підприємці часто не можуть вчасно отримати звіти, які є основними носіями інформації для прийняття управлінських рішень, на їх отримання витрачається значна кількість часу та зусиль облікових працівників. Автоматизований облік відкрив перед обліковцями та керівниками доволі широкі можливості щодо оперативності та якості складання звітності.

Комп'ютеризація принципово не змінює елементів методу фінансового обліку. Найбільш зміни відбуваються в технології обробки облікової інформації, що виражається в порядку побудови комп'ютерних форм фінансового обліку.

3.5 Ревізія розрахунків з постачальниками та підрядниками

Джерелами розрахунків для контролю розрахунків за товарними операціями є первинні документи з обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками (накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, пакувальні листи, акти прийнятих робіт, послуг, податкові накладні, товарно-транспортні накладні іноземних постачальників, документи про сплату мита, зборів і податків), а також договори купівлі-продажу, вантажні митні декларації, довідки бухгалтерії про курсові різниці, рекламаційні акти тощо.

Під час ревізії застосовують спосіб вибіркової перевірки документів і записі у облікових регістрах. Однак рахунки з обліку доходів і втрат, втрат, зносу, резервів, торгової націнки перевіряють суцільним методом, оскільки зловживання переважно бувають на зазначених рахунках. Основним документом, який визначає правовий режим розрахункових взаємовідносин постачальників і підприємств-споживачів щодо поставки товарів, є договір. Тому перевірці розрахунків з кожним постачальником і підрядником має передувати вивчення договірних відносин, зокрема, правильності оформлення договорів, проектно-кошторисної документації, титульних списків.

Шляхом перевірки записів у журналі 3 з рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» й у розрахунково-платіжних документах виявляють дату виникнення та характер кожної операції, правильність застосування цін, тарифів і торгових націнок, своєчасність і повноту оприбуткування матеріальних цінностей, своєчасність розрахунків і обґрунтування пред'явлених претензій. У разі необхідності застосовують контрольну інвентаризацію матеріальних цінностей, що надійшли, зустрічну звірку розрахунково-платіжних документів і документів щодо оприбуткування цінностей. Таку саму зустрічну звірку документів і облікових записів можна зробити й у постачальників.

У всіх випадках слід встановити реальність кредиторської заборгованості постачальниками, її відповідність даним фінансової звітності. Щодо заборгованості за кожним постачальником і підрядником виявляють дотримання строків позовної давності.

Ревізору слід встановити правильність відображення на статтях балансу відповідних залишків заборгованості. Для цього зіставляють залишки за кожним видом розрахунків на одну і ту саму дату за даними аналітичного обліку з залишками за синтетичним рахунком 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», Головною книгою, балансу. У випадку розбіжностей слід перевірити реальність і документальну обґрунтованість заборгованості за кожним постачальником і підрядником зокрема. Такі розбіжності можуть виникати внаслідок занедбаності обліку розрахункових операцій або зловживань.

Ревізія розрахунків з оплати праці. За ринкових умов господарювання поставлено завдання подальшої активізації соціальної політики, удосконалення, забезпечення обґрунтованої диференціації в оплаті праці. У зв'язку з цим оплата праці має бути поставлена в залежність від конкретного внеску кожного працівника в кінцеві результати праці. Правильна організація за витрачанням коштів на оплату праці є одним із важливих завдань ревізії. Дійовий контроль за використанням трудових ресурсів і коштів на оплату праці значною мірою сприяє зростанню продуктивності праці, зміцненню трудової дисципліни та ефективному застосуванню встановленої системи оплати праці.

Основними завданнями ревізії є перевірка:

дотримання нормативно-правових актів при нарахуванні оплати праці, утримань із неї й правильності ведення бухгалтерського обліку розрахунків з оплати праці;

правильності організації праці, дотримання встановлених розцінок, ставок і окладів;

своєчасності й правильності нарахування і виплати заробітної плати згідно з діючою системою оплати праці;

правильності здійснення розрахунків з органами соціального страхування.

Під час ревізії доцільно не лише виявити порушення й зловживання, а й знайти резерви економного витрачання коштів на заробітну плату.

Як правило, ревізію з оплати праці здійснюють вибірковим способом. Їх рекомендується організувати в такій послідовності.

Насамперед перевіряють стан трудової дисципліни, організацію праці і ведення особових справ працівників. Потім - використання затвердженого фонду заробітної плати (штатний розклад, ставки, нарахування й виплати, посадові оклади, розцінки, розміри надбавок, доплат, премій, винагород та заохочувальних і гарантійних виплат).

Відтак перевіряють стан обліку розрахунків з робітниками й службовцями щодо оплати праці та відрахувань на соціальне страхування. При цьому перевіряють правильність складання розрахунково-платіжних відомостей, звітів з питань праці й розрахункових відомостей щодо відрахувань на соціальне страхування.

Перевіряючи розрахунки з оплати праці, ревізор керується Кодексом Законів про працю України; Законом України «Про оплату праці», Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Міністерства статистики України від 11.12.1995 р. №323; Інструкцією зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, затвердженою наказом Мінстату №171 від 07.07.1995 р.; Положенням про мови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженим наказом Мінпраці і Мінфіну від 28.06.93 №43 та ін.

Основними джерелами ревізії є: штатні розклади, посадові оклади, тарифні сітки, розцінки, нормативи виробітку;

основні форми первинної облікової документації для визначення кількісного складу працівників (наказ чи розпорядження про прийняття на роботу, переведення на іншу роботу, припинення трудового договору; особиста картка; наказ чи розпорядження про надання відпустки; табель обліку використання робочого часу і розрахунку заробітної плати; особові рахунки та інші документи, які затверджені у встановленому порядку, що характеризують кількість працівників та їхній дохід у грошовій, натуральній формі, а також розміри пільг і компенсацій);

генеральні та галузеві угоди; трудові угоди, колективні договори, облікові листи, довідки й розрахунки для нарахування заробітної плати;

реєстри синтетичного й аналітичного обліку (журнал-ордер № 5, Головна книга до рахунка 66 «Розрахунки з оплати праці»);

фінансова, оперативна й статистична звітність тощо.

Перевірка дотримання встановлених норм погодинної, відрядної оплати праці, оплати за сумісництвом, суміщенням професій і за роботу в надурочний час.

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вираженні, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Для забезпечення якості ревізії рахунків з оплати праці ревізору слід докладно ознайомитися з Кодексом законів про працю, Законом України «Про оплату праці», іншими нормативно-правовими актами.

Встановлено, що розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та фінансово-господарської діяльності підприємства.

Для перевірки правильності нарахування й виплати заробітної плати ревізору слід ретельно ознайомитися з встановленими нормами для різних видів оплат.

Наприклад, мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитись оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці(обсяг робіт). До такої заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати.

Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється й переглядається згідно із Законом України «Про оплату праці».

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на території України для підприємств усіх форм власності й господарювання та фізичних осіб.

Основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники). Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки і є основою формування й диференціації розмірів заробітної плати.

Оплата працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата праці здійснюється за результатами індивідуальних і колективних робіт. Причому форми й системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами самостійно в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством за угодами.