Методичні підходи оцінки вартості бізнесу електролампової продукції (на матеріалах ТОВ "Завод газорозрядних ламп")

Чистий рух коштів від фінансової діяльності по ТОВ «Завод газорозрядних ламп» склав у 2007 році 13429,0 тис. грн., що на 6174,3 тис. грн. більше порівняно з 2006 роком і на 13417,6 тис. грн.- порівняно з 2005 роком. Зростання обсягів грошових коштів були пов'язані зі збільшенням надходження власного капіталу у 2007 році на суму 5046,9 тис. грн., а також отриманих позик з 132,4 тис. грн. у 2005 році до 2420,4 тис. грн. в 2007 році, та інших надходжень, сума яких збільшилась у 2007 році порівняно з 2005 роком на 9730,3 тис грн.; отримані позики у 2007 році скоротились відносно 2006 року на 78,3%. Видатки грошових коштів у результаті фінансової діяльності були пов'язані зі зменшенням сум погашених позик з 3896,4 тис. грн. в 2006 році до 1022,6 тис. грн. в 2007 році або на 2873,8 тис. грн. Темп росту погашених позик відносно 2006 року складає 26,24%.

В цілому обсяг грошових коштів ТОВ «Завод газорозрядних ламп» збільшилися з 2,9 тис. грн. у 2006 році до 4,2 тис. грн. у 2007 році або на 1,3 тис. грн. Темпи росту грошових коштів відносно 2006 року склали 144,83%.

Слід відзначити, що протягом досліджуваного періоду ТОВ «Завод газорозрядних ламп» інтенсивно проводив фінансову діяльність, що пов'язана із фінансуванням інвестицій в оновлення технічної бази виробництва. Підприємство отримало позик на суму 2420,4 тис. грн. та погасило позик в обсязі 1022,6 тис. грн. В 2007 році чистий рух коштів від операційної діяльності складається з надходжень у сумі 22639,7 тис. грн., від інвестиційної діяльності - з видатків у сумі 35940,0 тис. грн.. Отже, порівняно з іншими показниками, підприємство на кінець 2007 року має мінімальний обсяг вільних грошових коштів. Проводяться інвестиційні програми щодо оновлення технічної бази.

Розділ 3. Прогнозна оцінка варіантів бізнесу ТОВ «Завод газорозрядних ламп»

3.1 Оцінка інвестиційної та маркетингової привабливості бізнесу виробництва та реалізації електролампової продукції

Предметом підприємницької діяльності ТОВ «Завод газорозрядних ламп» є виробництво електролампової продукції. В житті суспільства освітлення займає дуже важливе та особливе місце.

Оглядаючись на історію розвитку електричних джерел світла, ми бачимо, що воно відбувається стрибкоподібно, у вигляді «проривів». Ці «прориви» не представляють великої цінності доти, поки результати не одержать широкого поширення й не будуть оцінені кожним споживачем.

Перший великий прорив на самому початку минулого століття був викликаний використанням електрики для цілей освітлення й був пов'язаний з появою ламп накалювання з вольфрамовою ниткою.

Інший великий прорив відбувся в середині минулого століття, коли використання розрядних ламп високого тиску для промислового й зовнішнього освітлення, освітлення офісних і суспільних приміщень стало загальнопоширеним.

Наприкінці ХХ століття на світлотехнічному ринку ми спостерігали ще один прорив, поява якого викликана необхідністю заощаджувати електроенергію й турботою про охорону навколишнього середовища.

Застосування електричного освітлення перше стимулювало розвиток всієї електротехніки, а також призвело до створення багатьох зовсім нових матеріалів, технологій і галузей народного господарства.

На даному етапі розвитку науки й техніки стає можливим створення такого життєвого середовища існування, що має практично всю сукупність параметрів, необхідних для людини. Світлове середовище, будучи частиною життєвого середовища, також поліпшується й удосконалюється, забезпечуючи оптимальні комфортні умови для роботи й відпочинку, відновлення сил, поліпшення здоров'я людини, формування його настрою. Комплексний підхід до світлового середовища був сформульований минулого століття. Було запропоноване використання багатофункціональної природи світла, що покликано забезпечувати не тільки умови бачення предметного середовища, але й виконувати багато інших функцій: психологічних, біологічних, естетичних та ін. Саме тоді була висловлена ідея комплексного проектування світлового середовища установками освітлювальної й декоративної дії і їхньою комбінацією. Однак технічні можливості світлотехніки тоді були обмежені й теоретичні дослідження не завжди могли бути підкріплені практикою. Подальше вдосконалювання світлотехнічних засобів реалізації світлового середовища призвело в 90-х роках до широких можливостей створення комфортної динамічної світлової системи. Так, були розроблені багатофункціональні освітлювальні лампи, наприклад люмінісцентні лампи серії «Biolux» («Osram»), спектр випромінювання яких наближений до сонячного. Створені «інтелектуальні» інженерні системи висвітлення, які забезпечують широкі можливості керування світловим середовищем, де людина вступає з нею у взаємодію.

При цьому прогрес в області світлотехніки за останні роки характеризується не тільки новими технічними можливостями. Змінилося наше ставлення про освітлення, широко впровадилися в практику методи й прийоми, що раніше використовувалися тільки в спеціальних видах «художнього освітлення» (у театрі, кіно, телебаченні). Стали майже звичайними сміливі експерименти з кольором, змінилося співвідношення загального й місцевого освітлення.

Немає сумнівів у подальшому розвитку дизайну в освітленні, як найважливішого компонента створення оптимального світлового середовища для сучасної людини. При цьому розвиток світлотехніки базується на комп'ютеризації процесів досліджень, конструювання виробів і проектування установок, електронізації самих виробів і систем керування ними, а також використанні нових конструкційних і світлотехнічних матеріалів і технологій їхньої переробки.

Настільки значні успіхи світлотехніки останнього десятиліття століття, що йде, не можуть не привести в майбутньому до якісних змін - зростанню ролі світлотехніки в житті суспільства, неминучому її впливу на його розвиток.

У даній сфері діяльності на українському ринку можна виділити ТОВ «Завод газорозрядних ламп», Львівський електроламповий завод «Іскра», Рівненський завод «Газотрон-Люкс», Краматорський завод «Альфа». Такі підприємства в основному спрямовані на виробництво ламп для освітлення промислових об'єктів. Зупинимося детальніше на «Полтавському заводі газорозрядних ламп». ТОВ «Завод газорозрядних ламп» єдине в Україні спеціалізоване підприємство по виробництву газорозрядних ламп.

Основна продукція заводу - люмінесцентні лампи потужністю 18 - 80 Вт, лампи типу ДРЛ потужністю 125 - 400 Вт, натрієві лампи високого тиску потужністю 100 - 400 Вт, галогенні лампи розжарювання, стартери для запалювання люмінесцентних ламп. Завод є також єдиним в Україні виробником кварцових труб діаметром до 50 мм.

На даний час стан електричного освітлення в Україні може бути розцінене як критичне: 60% освітлювальних установок (ОУ) промислових підприємств, 75% ОУ приміщень адміністративно-суспільних будинків, у тому числі більше 70% ОУ шкіл і інших навчальних закладів, близько 90% зовнішніх ОУ не відповідають нормативним вимогам.

Основними причинами такого стану є використання малоефективних світильників і джерел світла; експлуатація фізично зношених світильників, у яких відбивачі й розсіювачі втратили свої оптичні характеристики, а розрядні лампи знизили світловий потік нижче нормативних вимог. Крім цього, вітчизняні джерела світла й світлові прилади по технічному рівні й по якості не відповідають виробам передових фірм.

Стан справ по освітленню ускладнюється подальшим зростанням вартості електроенергії.

Для освітлення в Україні використовується близько 15% від її загального споживання. При істотно більшому виробництві світлової енергії на душу населення (в 2-5 разів) промислово розвинені країни світу, такі як Німеччина, Франція й ін., споживають на освітлення значно меншу частину енергоресурсів (10-12%). Питомі показники виробництва й споживання світлової енергії в Україні й передових країнах світу наведені у табл. 3.1.

Таблиця 3.1 Питомі показники виробництва світлової енергії й розрядних ламп

№ п/п	Назва показника	Одиниця виміру	Україна	Передові країни світу
	Виробництво світлової енергії на душу населення	Млн/чол	30	85
	Витрати електроенергії на виробництво 1 Млн • год світлової енергії	кВт• год	36	26
	Частина світлової енергії, що виробляється енергоекономічними розрядними лампами	%	45	80-90
	Виготовлення на душу населення люмінесцентних ламп	шт/чол• рік	0,26	1,6
	Виготовлення на душу населення високоінтенсивних розрядних ламп високого тиску	шт/чол• рік	0,05	0,3

Низька ефективність використання електроенергії для освітлення викликана, насамперед, значним відставанням України у використанні енергоекономічних джерел світла й світлових приладів.

У колишньому СРСР виробництво люмінесцентних ламп і високо-інтенсивних розрядних ламп на душу населення становили відповідно 0,3 і 0,05 шт/чол рік.

Загальний парк світильників у промисловості, сільському господарстві, у житлових, адміністративно-суспільних будинках, у зовнішнім висвітленні за даними виконаних досліджень на початку 90-х років оцінювався більше як в 260 млн. шт.

Наведені дані ілюструють дуже великий відсоток світильників з лампами накалювання не тільки в житлових приміщеннях (99%), але й у промислових будинках (44%), сільськогосподарських підприємствах (83%), адміністративно-господарських будинках (40%).

На відміну від промислово розвинених країн Західної Європи, в Україні має місце збільшене споживання електроенергії в промисловості й занижене на висвітлення житлових будинків. Останнє обумовлено значно меншою забезпеченістю населення житловою площею.

Слід зазначити, що загальний технічний рівень продукції ТОВ «Завод газорозрядних ламп» уступає рівню провідних виробників («Philips», «Osram», «General Electric» і ін.), однак по комплексному показнику « ціна-якість» продукція заводу є конкурентоспроможною на ринках СНД і деяких інших країнах. У перспективі, через кілька років, без підвищення рівня якості випускається продукцїї, що, конкурувати навіть на ринках країн СНД буде неможливо.

Споживачами продукції заводу є підприємства й організації України, а також ближнього (Росія, Білорусія, Молдавія, Казахстан, Узбекистан, Киргизстан, Грузія) і далекого зарубіжжя. Сировина для виробництва розрядних ламп закуповується переважно в Росії й Україні. По ключових позиціях (люмінофори, свинцеве скло, різні види дроту й ін.) поставки здійснюються провідними світовими виробниками: NICHIA Corporation (Японія), Telux Specialglass Gmb (Німеччина), Technicke Sclo (Республіка Словаччина), Polam-Warsaw (Польща) і деякими іншими.

Аналіз ринку України і інших регіонів показує, що на найближчі роки обсяги реалізації продукції ТОВ «Полтавський завод газорозрядних ламп» можна істотно збільшити. Враховуючи загальну тенденцію розвитку енергоекономічного освітлення і перспективи експорту потреба в лампах що випускаються заводом оцінюється:

Люмінесцентні лампи - 15 млн. шт/рік;

Лампи типу ДРЛ - 5 млн. шт/рік;

Лампи натрієві високого тиску - 0,5 млн. шт/рік;

Стартери для люмінесцентних ламп - 8 млн. шт/рік;

Передусім енергоекономічні джерела світла необхідні в Україні. Для освітлення в Україні використовується більше за 30 млрд. кВт. год. електроенергії, що становить приблизно 17% від загального її споживання. Великі витрати електроенергії на освітлення викликані, в основному, тим, що дуже високу частку світильників (більше за 80%) складають світильники з малоефективними лампами розжарювання.

Один з шляхів істотного зниження споживання електроенергії на освітлення є широкомасштабне впровадження високоефективних розрядних ламп, що випускаються ТОВ «Полтавський завод газорозрядних ламп», світлова віддача і термін служби яких більш ніж в 5 раз вище, ніж в лампах розжарювання. Заміна тільки 2% світильників з лампами розжарювання (біля 5.5 млн. шт.) на світильники з розрядними лампами дасть зниження встановленої потужності світильників більш ніж на 2 млн. кВт (потужність 2-х атомних реакторів), а економія електроенергії ламп складе більше за 3,5 млрд. кВт.

Враховуючи, що витрати на будівництво електростанцій складають не менше за 1000$ на 1 кВт генеруючої потужності і що термін служби енергетичних установок електростанцій становить приблизно 30 років, річна економія при заміні вищезгаданої кількості ламп розжарювання на розрядні лампи за рахунок зниження встановленої потужності світильників становитиме приблизно 60 млн. $, річна економія палива складе біля 1,2 млн. т. умовного палива. Це переконливий аргумент в необхідності розвитку виробництва розрядних ламп.

З переходом країни на ринковий шлях розвитку й зі зміною форм власності від державної до приватної перед вітчизняними виробниками джерел світла стали важкі завдання, головними з яких з'явилися - робота на конкретний попит без запланованих показників за обсягом і номенклатурою; тверда цінова боротьба між вітчизняними підприємствами й неконтрольованим закордонним імпортом світлотехнічної продукції, зниження попиту на джерела світла у зв'язку з розпадом держави й складним фінансовим становищем як самих виробників, так і споживачів світлотехнічної продукції. Однак, незважаючи на проблеми перехідного періоду, виробництво джерел світла в Україні збережене й у цей час має місце зростання випуску ламп розжарювання загального призначення, люмінесцентних ламп, газорозрядних ламп високого тиску.

В 2007 р. випуск ламп розжарювання склав близько 240 млн. шт. (ВАТ «Іскра», м. Львів), що перевищує максимальні обсяги виробництва періоду кінця 80-х - початку 90-х років минулого сторіччя. Розрядних енергоекономічних ламп (виробник ТОВ «Завод ГРЛ», м. Полтава) вироблено: люмінесцентні лампи - 11,5 млн. шт.; ДРЛ - 2,2 млн. шт.; натрієві лампи високого тиску - 105 тис. шт. Цей показник суттєво нижчий, ніж випускали в Україні в період СРСР, хоча й становить більш 190% у порівнянні з 2005 р.

У таблиці 3.2 наведені порівняльні дані по виробництві різних ламп провідними світовими виробниками за станом на 1990 р., у колишньому СРСР і Україні ( 2007 р.).

Таблиця 3.2

	Одиниця виміру	Західна Європа	Північна Америка	Японія	Інший світ ( без СРСР)	СРСР	Україна, 2007 р.
Лампи розжарювання	млн. шт.	1500	2350	150	2000	2000	240
Люмінесцентні лампи	млн. шт.	335	560	355	450	155	12
Розрядні лампи високого тиску	млн. шт.	25	25	5	25	13	2,4
Кількість ламп розжарювання на 100 жителів	шт.	940	1880	380	400	1740	500
Кількість люмінесцентних ламп на 100 жителів	шт.	210	450	890	90	134	25
Кількість люмінесцентних ламп на 100 ламп розжарювання	шт.	25	25	240	25	7,3	5
Кількість розрядних ламп високого тиску на 100 ламп розжарювання	шт.	8	5	2	5	8,4	1
Кількість компактних люмінесцентних ламп, яке припадає на 100 шт. люмінесцентних ламп	шт.	10	5	5	5	0,03	0,1

У таблиці 3.3 наведений загальний обсяг продажів світлотехнічної продукції провідними світовими виробниками.

Внутрішня річна потреба України в газорозрядних лампах з урахуванням установленої кількості світильників в 2000-2002 роках оцінювався в 20 млн. люмінесцентних ламп і 3 млн. розрядних ламп високого тиску (ртутних і натрієвих). Внутрішня потреба всіх країн СНД в 2000-2002 роках оцінювалася в 150 млн. люмінесцентних ламп і 18 млн. ламп високого тиску, який відповідає загальному випуску розрядних ламп у СРСР і імпорту 5 млн. розрядних ламп високого тиску із країн Східної Європи.

Таблиця 3.3

	Джерела світла	Світлові прилади	Світлотехнічні вироби
	млн. долл	%	млн. долл	%	млн. долл	%
Philips	2.4	20	1.2	7	3.6	12
General Electric	2.5	20	0.2	1	2.7	9
Osram(Siemens)	1.6	13	0.2	1	1.8	6
Silvania	1.2	10	0.3	2	1.5	5
Matsusita	0.6	5	1.4	8	2.0	7
Toshiba	0.7	6	0.5	3	1.3	5
Thorn	-	-	0.7	4	0.7	2
Matsubishi	0.2	2	0.5	3	0.7	2
Інші фірми (Японія)	0.9	7	1.3	7	2.2	7
Інші фірми (Європа, Америка)	2.1	17	11.2	64	13.3	45
Усього	12.2	100	17.5	100	29.8	100

Разом з тим, попри запевнення уряду, що підприємства, які вкладають кошти в енергозбереження, потрібно всіляко підтримувати, і в першу чергу через податкові пільги, інвестиції у длану галузь, залучення іноземного капіталу, ніяких конкретних заходів поки що не проводилося.

Викладені особливості електролампової продукції як продукту необхідного для життя людини необхідно враховувати при оцінці перспектив бізнесу її виробництва.

3.2 Фінансово-оціночна експертиза перспектив бізнесу ТОВ «Завод газорозрядних ламп»

В умовах подальшого розвитку ринкових відносин господарювання, інтенсифікації процесів, залучення капіталів для розвитку вітчизняних підприємств із різноманітних, в тому числі, і іноземних фінансових джерел виникає потреба в оцінці вартості підприємства, як визначальної складової оцінки вартості бізнесу. Процес вартості оцінки розпочинається з моменту, коли постає питання « Що відбудеться з придбаним підприємством у майбутньому». Для відповіді на дане питання необхідно провести аналіз діяльності підприємства у минулому та розробити різні сценарії її подальшого розвитку. Тому питання історичного аналізу діяльності підприємства доцільно розглянути за допомогою фінансової перевірки.

Фінансова перевірка - це процес аналізу, оцінки і опису фінансової історії компанії. Фінансова перевірка обов'язково проводиться напередодні прийняття рішення про придбання компанії як ключовий елемент експертизи попередньої виробничо-комерційної діяльності компанії. Фінансова перевірка особливо важлива при оцінці вартості компанії. По-перше, вона надає інвестору інформацію, необхідну для оцінки компанії з фінансової і стратегічної точок зору. По-друге, вона дає можливість визначити сильні та слабкі сторони фінансового положення компанії, вартість, якої оцінюється, а значить, дозволяє визначити чинники, які можуть погіршити або поліпшити консолідовані фінансові результати. По-третє, вона допомагає аналітикам одержати детальне уявлення про модель бізнесу компанії, що оцінюється, а також визначити ключові чинники, що впливають на доходи і витрати. По-четверте, фінансова перевірка надає набір базових співвідношень, необхідних для побудови фінансових прогнозів. Існує багато варіантів проведення фінансової перевірки. Ми обмежимося розглядом тільки тих із них, які найбільш важливі для оцінки бізнесу. Традиційно до них відносять аналіз фінансових коефіцієнтів.

Аналіз коефіцієнтів - це процес дослідження співвідношень між різними статтями балансу, звіту про фінансові результати і звіту про рух грошових коштів. Аналітики можуть використовувати ці коефіцієнти для трендового аналізу - дослідження змін фінансового положення в часі або для перехресного аналізу, при якому порівнюються потенційні об'єкти придбання.

Для професійних аналітиків дуже важливо правильно організувати фінансову перевірку компанії, що оцінюється. При фінансовій перевірці найбільш значущі наступні аспекти: прибутковість, ефективність використання активів, ліквідність, платоспроможність і прибутковість акціонерного капіталу. Але отримання єдиної методики для проведення всеосяжної фінансової перевірки - достатньо складна ситуація.

Однією з найбільш успішних методик, вживаних у фінансовому аналізі, є модель ДюПонт. У цій моделі успішно об'єднуються два основні аспекти фінансового аналізу - прибутковість і ефективність управління активами. Відповідно до базових пропозицій цієї моделі, коефіцієнт прибутковості активів (в західноєвропейському трактуванні термін - Return On Assets - ROA) є основним показником при вимірюванні ефективності менеджменту компанії. Одним з достоїнств моделі ДюПонт (рис. 3.5) є те, що вона враховує важливий взаємозв'язок між прибутковістю і ефективністю управління активами. ROA має позитивну залежність від наступних умов: збільшення рентабельності від кожного конкретного продажу; збільшення об'єму продажів компанії (обороту компанії); певного співвідношення рентабельності і збільшення обороту.

Рис. 3.1 Залежність показників інтегрального аналізу моделі Дю Понт.

По суті, модель ДюПонт направлена на оцінку прибутковості інвестицій, зроблених в активи компанії. Вона припускає використання даних звіту про фінансові результати і активну частину балансу компанії. Але модель не враховує достатньо важливе питання: яким чином фінансуються інвестиції у виробничі активи, за рахунок позикового або акціонерного капіталу, і якщо це позиковий капітал, то довгостроковий він або короткостроковий.

Для визначення цих обмежень багато аналітиків вдаються до розширеної версії моделі ДюПонт, відомої як модель ROE (рис. 3.2), або модель прибутковості власного капіталу.

Рис. 3.2 Структура показників розширеної версії інтегрального аналіза (модель ROE)

Перевага цієї моделі полягає в тому, що вона не тільки інтегрує всі п'ять елементів аналізу, але і базується на широко відомій концепції, згідно якої принципова роль менеджменту полягає в збільшенні добробуту акціонерів. Модель ROE є розширеною версією моделі ДюПонт, яка враховує ефективність операційних, інвестиційних і фінансових рішень, а значить, основним призначенням моделі є аналіз прибутковості власного капіталу, або ROE.

Рис. 3.2 показує яким чином модель ROE пов'язана з моделлю ДюПонт, а також показує, як ROE можна розкласти на три основні компоненти: коефіцієнт прибутковості, оборотність активів і фінансовий важіль. Кожний з цих компонентів, у свою чергу, може бути розкладений на складові.

Для того, щоб відобразити зв'язки між компонентами цього відношення, розглянемо фінансові дані ТОВ «Завод газорозрядних ламп». Використовуючи дані фінансових звітів компанії, дохідність акціонерного капіталу можна визначити за допомогою коефіцієнтів операційної діяльності за період 2005 - 2007 роки (таблиця 3.4). В 2007 році ROE ТОВ «Завод газорозрядних ламп» складав 37,49%, що значно менше в порівнянні з попередніми роками.

Таблиця 3.4 Аналіз дохідності акціонерного капіталу ТОВ «Завод газорозрядних ламп» за 2005 - 2007 рр., тис. грн.

Показники	2005 рік	2006 рік	2007 рік
Рентабельність продаж, %	12	9,9	10,7
Оборотність активів	1,18	0,81	0,96
ROA, %	14,16	9,09	10,272
Фінансовий важіль	2,99	4,67	3,65
ROE, %	42,33	42,45	37,49

Вивчивши дані таблиці 3.4, можна відмітити, що найбільш вагомим фактором, який впливає на спад прибутковості компанії, є зменшення рентабельності продажу з 12% в 2005 році до 10,7% в 2007 році, а також оборотності активів, що зменшилась з 1,18 в 2005 році до 0,96 в 2007 році. Фінансовий важіль компанії підвищився з показника 2,99 у 2005 році до 4,67 в 2006 році, але знову зменшився до 3,65 у 2007 році.

Для розуміння факторів, які впливають на зростання ROE ТОВ «Завод газорозрядних ламп», можна розкласти його на компоненти (рис. 3.3).

Рис. 3.3 Фактори, які впливають на зростання ROE

Як показано вище, ROE можна розкласти на три ключових компоненти: коефіцієнт прибутковості, оборотність активів, коефіцієнт фінансового важеля. Кожен з цих компонентів можна, в свою чергу, розподілити на складові.

Коефіцієнт прибутковості показує, наскільки прибуткова операційна діяльність компанії. Для визначення чинників, що роблять найбільш сильний вплив на збільшення (зниження) прибутковості, необхідно розкласти коефіцієнт прибутковості на окремі компоненти. Для декомпозиції коефіцієнта прибутковості можна використовуються наступні коефіцієнти: коефіцієнт рентабельності активів; коефіцієнт рентабельності поточних (оборотних) активів; коефіцієнт рентабельності інвестицій; коефіцієнт рентабельності власного капіталу; коефіцієнт рентабельності реалізованої продукції (комерційна маржа).

Оборотність активів показує, наскільки продуктивно використовуються операційні активи. Цей показник вимірює ефективність, з якою менеджмент компанії використовують ресурси, надані акціонерами і кредиторами. Існує прямий зв'язок між ефективним використанням активів і потенційною прибутковістю компанії. Тоді як коефіцієнт прибутковості визначає відносну величину прибутку, одержуваного від кожного продажу, коефіцієнт оборотності активів вимірює об'єм продажів на одиницю капіталу, інвестованого в операційні активи.

Декомпозиція коефіцієнта оборотності активів традиційно фокусується на ті групи активів, які мають безпосереднє відношення до операційної діяльності компанії, а саме: оборотні активи, які включають грошові кошти, дебіторську заборгованість і виробничі запаси, а також виробничі постійні активи, такі як майно, виробничі будівлі, споруди і устаткування. Для визначення ефективності роботи корпоративного менеджменту більшості компаній розраховуються наступні коефіцієнти.

Коефіцієнт трансформації - показує, з якою швидкістю середньорічна сума активів підприємства перетворюється у грошові кошти, отримані як результат виробничо-комерційної діяльності підприємства:

Зростання цього показника характеризує позитивні обставини ділової активності підприємства. Паралельно розраховують показник тривалості обігу (трансформації):

, діб (3.2.)

Він показує, скільки потрібно діб, щоб середньорічна сума активів перетворилась у чистий дохід. Скорочення цього показника характеризує позитивні зміни, що призводять до поліпшення фінансового стану підприємства.

Також розраховуються наступні показники: коефіцієнт обігу дебіторської заборгованості та період її погашення; коефіцієнт обігу кредиторської заборгованості по господарським операціям та тривалість її обігу; коефіцієнт обігу товарно-матеріальних запасів та тривалість їх обігу.

Коефіцієнт фінансового важеля показує можливість компанії збільшувати свої активи за рахунок запозичень. Фінансовий важіль може служити могутнім інструментом, що збільшує прибутковість акціонерів, але його ефективність безпосередньо пов'язана з різницею між вартістю отримання позик і прибутковістю, яку компанія одержує на ці позикові засоби. При зниженні цієї різниці можливості фінансового важеля в збільшенні прибутковості акціонерного капіталу знижуються.

Можливість фінансового важеля по збільшенню прибутковості акціонерів розглядатися як функція вартості позикового капіталу компанії і його прибутковості. Більш того, вартість позикового капіталу безпосередньо пов'язана з можливістю обслуговування поточного боргу компанії, що звичайно називається фінансовим ризиком.

Аналіз фінансового важеля звичайно зосереджений на двох аспектах фінансового ризику - короткостроковий ризик, або ліквідність, і довгостроковий ризик, або платоспроможність. Для оцінки фінансових ризиків більшості компаній використовуються наступні коефіцієнти: коефіцієнт загальної ліквідності; коефіцієнт миттєвої ліквідності; коефіцієнт абсолютної ліквідності; чистий оборотний (працюючий) капітал; коефіцієнт маневреності; коефіцієнт незалежності; коефіцієнт фінансової стабільності; коефіцієнт фінансування та коефіцієнт фінансової залежності.

3.3 Визначення вартості бізнесу методом чистих активів

Процес прийняття управлінських та інвестиційних рішень потребує проведення попередньої оцінки вартості корпорації (терміни «корпорація» та «акціонерне товариство» в контексті даної роботи використовуються в одному розумінні). Існує декілька підходів до оцінки діючих підприємств, які постійно розвиваються, відображуючи ускладнення структури економічних відносин та необхідність їх реальної вартості в більш точному відображенні. Одним із таких являється майновий підхід до оцінки вартості бізнесу, заснований на визначенні суми витрат ресурсів на його відтворення або заміщення з урахуванням факторів фізичного та морального зносу. Цей підхід найбільш ефективний, коли покупець збирається порівняти витрати придбання бізнесу з витратами на створення аналогічного підприємства.

В основі методів цієї групи лежить передусім передісторія розвитку об'єкта та поточні дані про діяльність підприємства. При цьому вважається, що інвестор не повинен сплачувати за об'єкт більше коштів, ніж сума, що потрібна для його відтворення. Суть методів майнового підходу полягає у визначенні вартості власних або «чистих» активів підприємства, які залишаються в його розпорядженні після виконання всіх зовнішніх зобов'язань.

Даний підхід представлений двома основними методами: метод ліквідаційної вартості та метод вартості чистих активів, який розглянемо докладніше. Актуальність даного методу обумовлена тим, що більшість акціонерних товариств знаходяться у власності порівняно вузького (обмеженого) кола акціонерів. Використання даного методу дає кращі результати при оцінці діючої компанії, що володіє значними матеріальними і фінансовими активами. Тому попереднє судження про вартість компанії передбачає визначення обсягів її чистих активів.

Метод вартості чистих активів доцільно застосовувати за наступних умов:

v підприємство, що оцінюється, володіє значними матеріальними активами;

v більша частина активів корпорації належить до ліквідних активів;

v компанія не є збитковою, не підлягає ліквідації та буде залишатись діючим підприємством;

v підприємство, що оцінюється, - інвестиційна холдингова компанія або холдингова компанія, що займається операціями з нерухомістю.

Використання того чи іншого методу строго обмежується цілями оцінки. Так, сферами застосування методу чистих активів є:

1) оцінка підприємства, основна діяльність яких спрямована на досягнення соціального ефекту;

2) купівля-продаж підприємств зі значною часткою матеріальних і фінансових активів у структурі майна;

3) підвищення ефективності поточного управління підприємством;

4) визначення кредитоспроможності;

5) оцінка вартості нового підприємства, яке не має історії господарської діяльності.

Сутність методу складається у визначенні різниці між сумами вартості всіх активів підприємства та всіх зобов'язань. Базова формула для розрахунку чистих активів має вигляд:

ЧА=А - З, (3.3)

де ЧА - вартість чистих активів підприємства;

А - сума всіх активів;

З - сума всіх зобов'язань.

Відповідно до діючої методики оцінки вартості майна [6] вихідна формула трансформується таким чином:

ЧА = (Н + О + М) - (В + Д + П), (3.4)

де Н - вартість необоротних активів;

О - вартість оборотних активів;

М - вартість витрат майбутнього періоду;

В - вартість забезпечення наступних витрат і платежів;

Д - вартість довгострокових зобов'язань;

П - вартість поточних зобов'язань.

Слід зазначити, що такий підхід доцільний тільки у випадку визначення нижньої межі можливої ціни підприємства, тому що припускає бухгалтерську оцінку величини майна підприємства, що рідко збігається з ринковими оцінками.

Через те, що балансова вартість майна підприємства в умовах інфляційної економіки не дає реальної оцінки його величини, у світовій і вітчизняній практиці оцінки бізнесу застосовують метод чистих скоригованих активів. У цьому випадку базова формула методики чистих активів здобуває наступний вигляд:

ЧА* = А* - З*, (3.5)

де ЧА* - скориговані чисті активи;

А* - скориговані активи;

З* - скориговані зобов'язання.

Поняття скоригованих (або реальних) чистих активів засноване на ремісії, що виникає в результаті бухгалтерських принципів оцінки, застосовуваних до активів підприємства. Вартість, отриману в результаті застосування принципів історичної вартості (оцінка за собівартістю), або індексовану історичну вартість (з урахуванням переоцінки активів) замінюють залежно від мети й умов оцінки на вартість заміщення або споживчу вартість. У результаті виникає зменшення або збільшення вартості бухгалтерських активів і, як наслідок, необхідність їх коригування.

Коригування статей балансу з метою оцінки вартості підприємства ведеться у двох напрямках: інфляційне коригування; нормалізація бухгалтерської звітності.

Проведення оцінки з використанням методу чистих активів ґрунтується на аналізі фінансової звітності. Вона є індикатором фінансового стану підприємства на дату оцінки, дійсної величини чистого прибутку, фінансового ризику та ринкової вартості матеріальних та нематеріальних активів. Основні документи фінансової звітності, які аналізуються в процесі оцінки: звітний бухгалтерський баланс - форма № 1 „Баланс”; звіт про прибутки та збитки - форма № 2 „Звіт про фінансові результати”; звіт про рух грошових коштів - форма № 3 „Звіт про рух грошових коштів”; звіт про рух капіталу - форма № 4 „Звіт про власний капітал”; та інші форми звітності, дані первинного та аналітичного бухгалтерського обліку, які розшифровують та деталізують окремі статті балансу.

Процедура оцінки передбачає наступну послідовність кроків:

Ш збір необхідної інформації (за основу береться бухгалтерський баланс на дату оцінки);

Ш оцінка достовірності інформації (відомості, що містяться в балансі, повинні бути підтвердженими незалежним аудитором);

Ш обробка інформації (складання балансу у відповідності з діючим планом рахунків);

Ш визначення ринкової вартості матеріальних та нематеріальних активів;

Ш коригування пасивів та визначення їх величини;

Ш розрахунок вартості чистих активів.

Нормалізація фінансової документації полягає у внесенні виправлень в окремі статті балансу й у звіт про фінансові результати. Це пов'язано з такими основними моментами:

1) по-перше, не всі активи підприємства беруть участь у формуванні результату його господарської діяльності. В економічній літературі ці активи прийнято називати «невиробничими», а вартість чистих доходів і витрат, пов'язана з їх експлуатацією, повинна бути виключена з розрахунків;

2) по-друге, з погляду потенційного інвестора, з розрахунків вартості підприємства повинні бути виключені разові, нетипові доходи і витрати власників підприємства, як правило, не пов'язані з його основною діяльністю.

Ця методика розрахунку вартості підприємств відповідає Міжнародним принципам бухгалтерського обліку і є найбільш поширеною у вітчизняній практиці визначення вартості чистих активів акціонерних товариств.

Чисті активи - це величина, що визначається шляхом вирахування із суми активів підприємства, прийнятих до розрахунку, суми його зобов'язань, прийнятих до розрахунку. Активи, що беруть участь у розрахунку - це грошове та не грошове майно підприємства, до складу якого включаються наступні статті: необоротні активи, що відображені в першому розділі балансу - необоротні матеріальні активи (НМА), для яких існує активний ринок, можуть бути представлені у реконструйованому балансі за переоціненою вартістю, що є справедливою ринковою вартістю на дату балансу. Для цього здійснюється переоцінка початкової вартості (ПВ) та суми зносу таким чином, щоб залишкова вартість дорівнювала ринковій. У відповідності із діючими положеннями переоцінці підлягають усі нематеріальні активи групи, до якої входить переоцінений актив, крім тих, для яких не існує активного ринку та переоцінка яких здійснюється за залишковою вартістю заміщення. Крім того,по статті інші необоротні активи в розрахунок приймається заборгованість підприємства за продане майно, а запаси і витрати, кошти, розрахунки та інші активи за даними, що відображені у другому розділі бухгалтерського балансу.

Пасиви, що беруть участь у розрахунку - це зобов'язання підприємства, до складу яких включаються наступні статті:

1) стаття другого розділу балансу - цільове фінансування та надходження;

2) статті третього розділу балансу - довгострокові зобов'язання банкам та юридичним і фізичним особам;

3) статті четвертого розділу балансу - короткострокові зобов'язання банкам та іншим юридичним і фізичним особам, розрахунки та інші пасиви, крім сум, відображених по статтях «Доходи майбутніх періодів».

Враховуючи відповідні методичні підходи приведемо розрахунок вартості чистих активів ТОВ «Завод газорозрядних ламп» за 2005 - 2007 роки. Здійснивши відповідне коригування балансового звіту на дату оцінки в таблиці 3.5 проведені розрахунки вартості чистих активів ТОВ «Завод газорозрядних ламп» за 2005, 2006 та 2007 роки.

Таблиця 3.5 Скоригований балансовий звіт ТОВ «Завод газорозрядних ламп» за 2005 - 2007 рр., тис. грн.

Показники	Код рядка	2005 рік	2006 рік	2007 рік
1	2	3	4	5
1. Активи:
Нематеріальні активи	010	52,5	85,8	185,5
Незавершене будівництво	020	1,3	224,6	17,4
Основні засоби	030	21841,5	48841,5	57355,7
Довгострокові фінансові вкладення	040	-	-	-
Інші необоротні активи	070	-	-	-
Запаси	100	4170,0	5096,5	4030,1
Дебіторська заборгованість	160,210	10661,8	11448,5	13953,5
Грошові засоби	230,240	5,2	2,9	4,2
Інші необоротні активи	250	789,8	201,1	230,4
Активи - всього		37522,1	65900,9	75776,8
2. Пасиви:
Цільове фінансування та надходження	420	-	-	-
Залучені засоби	480	434,0	8,5	8,5
Кредиторська заборгованість	620,630	28190,8	57278,3	58277,5
Пасиви - всього		28624,8	57286,8	58286
Вартість чистих активів		8897,3	8614,1	17490,8

Як показують дані таблиці 3.5вартість чистих активів ТОВ «Завод газорозрядних ламп» після відповідного коригування склала в 2005 році - 8897,3 тис. грн., у 2006 році - 8614,1 тис. грн., у 2007 році - 17490,8 тис. грн. Збільшення вартості чистих активів в 2007 році відбулося за рахунок збільшення основних засобів, нематеріальних активів, дебіторської заборгованості та значного зниження порівняно з 2005 роком залучених коштів (до 8,5 тис. грн.). Необхідно звернути увагу на високі темпи зростання основних засобів у 2006 - 2007 роках.

3.4 Визначення ринкової вартості бізнесу виробництва електролампової продукції методом приведеного чистого доходу

Дохідні методи базуються на оцінці майбутніх грошових надходжень, які інвестор очікує отримати від вкладення капіталу в підприємство.

Ринкова оцінка бізнесу багато в чому залежить від того, які його перспективи. При визначенні ринкової вартості бізнесу враховується тільки та частина його капіталу, яка може приносити доходи в тій або іншій формі в майбутньому. При цьому дуже важливо, на якому етапі розвитку бізнесу власник почне одержувати дані доходи і з яким ризиком це зв'язано. Всі ці чинники, що впливають на оцінку бізнесу, дозволяє врахувати метод дисконтованих грошових потоків (ДГП).

Визначення вартості методом ДГП засноване на припущенні того, що потенційний інвестор не заплатить за даний бізнес суму, більшу, ніж поточна вартість майбутніх грошових доходів від цього бізнесу. Власник також не продасть свій бізнес за ціною нижче поточної вартості прогнозованих майбутніх доходів. В результаті взаємодії сторони дійдуть угоди про ринкову ціну, рівну поточній вартості майбутніх доходів.

Даний метод оцінки вважається найбільш прийнятним з погляду інвестиційних мотивів, оскільки будь-який інвестор, що вкладає гроші в діюче підприємство, купує не набір активів, що складається з будівель, споруд, машин, устаткування, нематеріальних цінностей і т.д., а потік майбутніх доходів, що дозволяє йому окупити вкладені засоби, одержати прибуток і підвищити свій добробут. З цієї точки зору всі підприємства, до яких би галузей економіки вони не належали, проводять всього один вид товарної продукції - гроші.

Метод ДГП може бути використаний для оцінки будь-якого діючого підприємства. Проте існують ситуації, коли він об'єктивно дає найбільш точний результат ринковій вартості підприємства. Застосування даного методу найбільш обґрунтоване для оцінки підприємств, що мають певну історію господарської діяльності (бажано прибуткової) і що знаходяться на стадії зростання або стабільного економічного розвитку.

За допомогою методу дисконтування чистих грошових потоків зробимо оцінку ТОВ «Завод газорозрядних ламп». Цей метод використовується для перетворення майбутніх нерівномірних доходів у поточну вартість шляхом дисконтування по відповідній ставці прибутку кожного з майбутніх надходжень. Техніка дисконтування полягає у розрахунку складного відсотка та його вилученні з регулярно одержаних сум доходу.

Основними етапами оцінки компанії методом дисконтованих грошових потоків є: 1) збір необхідної інформації; 2) вибір моделі (типу) грошового потоку; 3) визначення тривалості прогнозного періоду та його одиниці вимірювання; 4) проведення ретроспективного аналізу валової виручки від реалізації та її прогноз; 5) проведення ретроспективного аналізу та підготовка прогнозу витрат; 6) проведення аналізу та підготовка прогнозу інвестицій; 7) розрахунок величини грошового потоку для кожного року; 8) визначення ставки дисконтування; 9) розрахунок величини вартості компанії в постпрогнозний період; 10) розрахунок поточної вартості майбутніх грошових потоків та вартості компанії в постпрогнозний період, а також їх сумарного значення; 11) внесення підсумкових поправок; 12) узгодження отриманих результатів.

При оцінці бізнесу методом дисконтованих грошових потоків очікуваний термін діяльності компанії розділяється на два періоди: прогнозний і постпрогнозний (залишковий).

При практичній реалізації методу дисконтування чистих грошових потоків існує проблема визначення тривалості періоду прогнозування. Прогноз повинен складатися на достатньо довгий період до того моменту, коли підприємство виходить на стабільні, але помірні темпи зростання грошових потоків. Визначення адекватної тривалості прогнозного періоду в практиці представляється достатньо складним завданням. З одного боку, при тривалому прогнозному періоді передбачається проведення більшого числа спостережень, відповідно, одержана підсумкова величина вартості може бути більш обґрунтованою з математичної точки зору. З іншого боку, при збільшенні тривалості періоду, виникає складність в прогнозуванні конкретних показників об'ємів виробництва, виручки, витрат, темпів інфляції і т.д., відповідно, виникає суб'єктивність в прогнозі потоків грошових коштів.

Західні консультанти припускають використання прогнозного періоду для оцінки компанії, залежно від цілей оцінки і конкретної ситуації, від 5 до 10 років. У країнах з перехідною економікою, де великий елемент нестабільності та адекватні довгострокові прогнози особливо скрутні, допускається скорочення прогнозного періоду до 5 років. У практичній діяльності критеріями вибору прогнозного періоду можуть бути: приналежність компанії до тієї або іншої галузі, стадії життєвого циклу компанії.

Одиниця виміру прогнозного періоду визначається виходячи з ритмічності виробництва. Як правило, стандартною одиницею приймається рік. Одиниця виміру елементів грошового потоку визначається виходячи із специфіки діяльності компанії: якщо присутня значна частка експорту при реалізації виготовленої продукції - за одиницю виміру можуть прийняти долар США. При цьому показники витрат, що мають переважно гривневе значення (заробітна плата, амортизаційні відрахування, частково - податкові платежі і т.д.), можуть прогнозуватися в гривнях з подальшим перерахунком по прогнозному курсу.

Оптимальний прогнозний період для ТОВ «Завод газорозрядних ламп» може становити 5 років. Вибір такої тривалості прогнозного періоду не суперечить судженням як закордонних, так і українських оцінювачів щодо періоду прогнозування.

В даній роботі прийнято наступні припущення та обмеження при прогнозуванні грошових потоків ТОВ «Завод газорозрядних ламп»:

- в роботі розглядається оптимістичний, поміркований та песимістичний сценарії фінансово-господарської діяльності ТОВ «Завод газорозрядних ламп»;

- розрахунки вартості підприємства ґрунтуються на врахуванні того, що визначається вартість діючого підприємства в процесі його функціонування;

- розрахований чистий грошовий потік приймається без інфляційних очікувань щодо гривні. Прогноз інфляції збільшив би фактор невизначеності в роботі у зв'язку з неможливістю достатньо достовірного прогнозування даних процесів в Україні;

- здійснені прогнозні розрахунки ґрунтуватимуться на поточних ринкових умовах та імовірних короткострокових факторах, що впливають на зміну попиту та пропозиції, та на існуючій у прогнозний період економічній ситуації.

Прогноз передбачає функціонування ТОВ «Завод газорозрядних ламп» у сформованих умовах без істотної зміни зовнішнього середовища.

При прогнозуванні грошових потоків на довгострокову перспективу можливість відхилень визначення вартості оцінки дуже велика. Тому існують песимістичний, поміркований та оптимістичний прогнози.

Під песимістичним прогнозом розуміється оцінка ймовірних чистих грошових потоків підприємства, що функціонує в несприятливих умовах.

Під оптимістичним прогнозом розуміється оцінка чистих грошових потоків підприємства, що функціонує в найбільш сприятливих умовах.

Для досягнення достовірних результатів прогнозування необхідно обґрунтувати динаміку зростання сумарних операційних доходів, сумарних операційних витрат та інших показників діяльності підприємства в прогнозованому періоді.

Аналізуючи попередні роки фінансово-господарської діяльності підприємства було встановлено, що індекси зростання чистого доходу були наступними:

І2005 = 50674,3 / 2681,5 = 18,89

І2006 = 59039,9 / 50674,3 = 1,16

І2007 = 77327,5 / 59039,9 = 1,31

Таким чином, чистий дохід впродовж аналізованого періоду зріс на 135,9%. Відповідно середньорічні темпи зростання чистого доходу складають 45% (135,9% : 3 = 20%).

Виходячи із залежностей ретроспективного аналізу періоду (2005 - 2007 роки), параметри динаміки чистого доходу в прогнозованому періоді можуть мати наступні дані:

оптимістичний сценарій - щорічне зростання на 35 - 40%;

поміркований сценарій - щорічне зростання на 15 - 20%;

песимістичний сценарій - щорічне зростання на 5 - 10%.

Індекси зростання собівартості реалізованої продукції мали такі значення:

І2005 = 44355,7 / 2599,9 = 17,06

І2006 = 53142,5 / 44355,7 = 1,2

І2007 = 68977,2 / 53142,5 = 1,29

Враховуючи тенденції інноваційного виробничо-технологічного розвитку ТОВ «Завод газорозрядних ламп», темпи зростання собівартості продукції та всієї суми операційних витрат в прогнозованому періоді обґрунтовуються на наступному рівні:

оптимістичний сценарій - щорічне зростання на 28 - 30%;

поміркований сценарій - щорічне зростання на 12 - 14%;

песимістичний сценарій - щорічне зростання на 3 - 6%.

Вартість бізнесу у відповідності із положенням методу дисконтування чистих грошових потоків визначається як очікувана протягом 5 років сума приведена до умов теперішнього часу чистого грошового потоку.

В таблиці 3.6 приведемо розрахунок прогнозу доходів, витрат та прибутку ТОВ «Завод газорозрядних ламп» з урахуванням параметрів оптимістичного, поміркованого та песимістичного періодів.

Таблиця 3.6 Прогноз доходів, витрат та прибутку ТОВ «Завод газорозрядних ламп», тис. грн.

Показники	Базовий 2007 рік	Прогнозний період
		1	2	3	4	5
Оптимістичний сценарій
Сумарні операційні доходи	26408,1	36971,34	51759,9	72463,8	101449,4	142029,1
Сумарні операційні витрати	20674,1	27289,8	36022,5	47549,7	62765,7	82850,7
Операційний прибуток	5734,0	9681,54	15737,4	24914,1	38683,7	59178,4
Поміркований сценарій
Сумарні операційні доходи	26408,1	31689,72	38027,7	45633,2	54759,8	65711,8
Сумарні операційні витрати	20674,1	23775,2	27341,49	31442,7	36159,1	41582,9
Операційний прибуток	5734,0	7914,52	10686,21	14190,5	18600,7	24128,9
Песимістичний сценарій
Сумарні операційні доходи	26408,1	29048,91	31953,8	35149,2	38664,12	42530,5
Сумарні операційні витрати	20674,1	21914,5	23229,4	24623,2	26100,6	27666,6
Операційний прибуток	5734,0	7134,41	8724,4	10526	12563,52	14863,9

За прогнозами господарської діяльності ТОВ «Завод газорозрядних ламп» сумарні операційні доходи в кінці п'ятирічного прогнозного періоду складатимуть за умов оптимістичного сценарію - 142029,1 тис. грн., поміркованого - 65711,8 тис. грн., песимістичного - 42530,5 тис. грн. При проведенні розрахунків також було визначено, що прибуток в звітному періоді становить 5734,0 тис. грн., а в кінці прогнозованого періоду він може бути на рівні: для оптимістичного сценарію - 59178,4 тис. грн., для поміркованого сценарію - 24128,9 тис. грн., для песимістичного сценарію - 14863,9 тис. грн.

Власний чистий грошовий потік підприємства, як результуючий показник його фінансової діяльності визначається наступним чином:

ЧГП (cash flow) = ЧП + А, (3.4)

де ЧГП (cash flow) - власний чистий грошовий потік підприємства;

ЧП - чистий прибуток;

А - сума амортизаційних відрахувань.

Другою частиною чистого грошового потоку, генерованого підприємством, будуть амортизаційні відрахування. Розрахунки планових обсягів чистого грошового потоку в прогнозному періоді діяльності підприємства приведені в таблиці 3.7.

Таблиця 3.7 Прогнозні оцінки чистого грошового потоку ТОВ «Завод газорозрядних ламп», тис. грн.

Показники	Базовий 2007 рік	Прогнозний період
		1	2	3	4	5
Оптимістичний сценарій
Чистий прибуток	5734,0	9681,54	15737,4	24914,1	38683,7	59178,4
Амортизація	6160,5	6776,55	7454,2	8199,6	9019,6	9921,5
Чистий грошовий потік (cash flow)	11894,5	16458,09	23191,6	33113,7	47703,3	69099,9
Поміркований сценарій
Чистий прибуток	5734,0	7914,52	10686,21	14190,5	18600,7	24128,9
Амортизація	6160,5	6653,34	7185,6	7760,5	8381,3	9051,8
Чистий грошовий потік (cash flow)	11894,5	14567,86	17871,81	21951	26982	33180,7
Песимістичний сценарій
Чистий прибуток	5734,0	7134,41	8724,4	10526	12563,52	14863,9
Амортизація	6160,5	6468,5	6791,95	7131,5	7488,13	7862,5
Чистий грошовий потік (cash flow)	11894,5	13602,91	15516,35	17657,5	20051,65	22726,4

Враховуючи динаміку чистого прибутку та сум амортизації, чистий грошовий потік ТОВ «Завод газорозрядних ламп» в кінці п'ятирічного прогнозного періоду може складати: за умов оптимістичного сценарію - 69099,9 тис. грн.; поміркованого сценарію - 33180,7 тис. грн.; песимістичного сценарію - 22726,4 тис. грн.

У відповідності із положеннями методу ДГП майбутні грошові потоки діяльності підприємства повинні бути приведені до умов поточного часу, тобто часу проведення оцінки бізнесу, виходячи із прийнятої вартості капіталу. В магістерській роботі вартість капіталу (коефіцієнт дисконтування грошових потоків) в перші три роки прогнозного періоду діяльності підприємства прийняте на рівні 15%. Враховуючи невизначеність зовнішніх умов господарювання, зростання ризиків діяльності підприємства, вартість капіталу четвертого року прийнята на рівні 20%; п'ятого року - на рівні 28%.

Розглянемо розрахунок дисконтованого чистого грошового потоку в прогнозний період діяльності підприємства для оптимістичного сценарію (таблиця3.8).

Таблиця 3.8 Визначення чистої теперішньої вартості майбутніх грошових потоків ТОВ «Завод газорозрядних ламп» за оптимістичним сценарієм, тис. грн..

Показники	Прогнозний період, тис. грн.
	1	2	3	4	5
Чистий грошовий потік (cash flow)	16458,09	23191,6	33113,7	47703,3	69099,9
Коефіцієнт дисконтування	0,8696	0,7561	0,6575	0,4823	0,2910
Дисконтований чистий грошовий потік	14311,95	17535,17	21772,26	23007,3	20108,07
Накопичений грошовий потік	14311,95	31847,12	53619,38	76626,68	96734,75

Сума накопиченого дисконтованого чистого грошового потоку за перші три прогнозовані періоди складає:

НЧГП = 14311,95 + 17535,17 + 21772,26 = 53619,38 тис. грн.

Таким чином, за перші три роки накопичений грошовий потік складає 53619,38 тис. грн., що втричі перевищує, найвищу з можливих, вартість чистих активів ТОВ «Завод газорозрядних ламп». Враховуючи зростання ризиків діяльності підприємства, в четвертому році накопичений грошовий потік становить 76626,68 тис. грн., в п'ятому - 96734,75 тис. грн..

При реалізації оптимістичного сценарію фінансово-господарської діяльності вартості бізнесу ТОВ «Завод газорозрядних ламп» може бути оцінена на рівні 95 - 100 млн. грн.