Напрями удосконалення управління збутовими запасами продукції підприємства переробної галузі

Юридично-правові аспекти регулювання господарської діяльності підприємства переробної галузі. Вибір системи та оптимізація процесу управління збутовими запасами продукції. Аналіз санітарно-гігієнічних умов праці в приміщенні відділу збуту організації.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид дипломная работа
Язык русский
Дата добавления 16.10.2012
Размер файла 2,1 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

2006 р.

Кардинальне технічне переоснащення виробництва: застаріле устаткування замінене на сучасне високотехнологічне. Заміна упаковки на сучаснішу, якіснішу і барвистішу для всього асортименту продукції. Автопарк поповнився новим євротранспортом

2007 р.

Проведений ребрендінг торгівельної марки "Терра". Розроблений новий знак "Терра"

2008 р.

Компанією „Citech Ukraine B.V." була впроваджена система управління якістю згідно з міжнародними стандартами ISO 9001-2008 та вручений міжнародний сертифікат № S-2008-9297

2009 р.

Побудована нова будівля під виробництво і склад фасованої продукції. Придбані і встановлені нові автоматичні лінії з фасування круп і пластівців, в т. ч. високотехнологічна лінія з дозування і фасуванню багатокомпонентних сумішей

2010 р.

Розроблені нові види продукції (крупи "Терра" у варильному пакеті), дизайн і форма упаковки. Придбана і змонтована в новому цеху лінія з виробництва пластівців швидкого приготування. Побудована нова біокотельня для виробітку пари і тепла на виробничі потреби (принцип роботи котельної заснований на спалюванні лушпиння і інших відходів виробництва)

2010-2011 р.

Розроблені нові види продукції (каші моментального приготування з різними добавками), новий дизайн і форма упаковки каш

Станом на грудень 2011 р. виробничі потужності підприємства дозволяють виробляти до 3000 т круп'яної продукції та 1000 т пластівців в місяць. Площа виробничих приміщень складає більше 3000 кв. м., складських приміщень - 1000 м2.

На підприємстві працює 230 чоловік, з яких 16 осіб пенсійного віку та 147 осіб, стаж роботи яких більше 10 років, налічується 3 інваліда.

В якості виробничо-управлінської структури підприємства виступає структура лінійно-функціонального типу, що підвищує ефективність управління діяльністю підприємства, забезпечує чітку роботу кожного підрозділу й організації в цілому завдяки жорсткій системі зв'язків [33], а також сприяє відносно швидкому здійсненню управлінських рішень [77].

На підприємстві виділяють наступні структурні підрозділи: цех по виробництву круп та пластівців швидкого приготування; склад зберігання зернових та технічних культур; дільниця фасування готової продукції; склад зберігання готової продукції; склад відходів виробництва; котельня; ремонтно-механічна дільниця; електродільниця; охорона; лабораторія; адміністрація.

Організаційна структура підприємства представлена у додатку В.

Проаналізуємо діяльність підприємства за допомогою SWOT-аналізу: виявленню можливостей та загроз розвитку компанії, встановлення слабких та сильних сторін (табл. 2.3).

Таблиця 2.3 Основні характеристики діяльності підприємства

Сильні сторони

Слабкі сторони

1. вигідне транспортне та географічне положення, сусідство з крупними агропромисловими регіонами України й Росії, що забезпечує близькість бази сировини і низькі ціни на сировину та транспортні витрати на її доставку в порівнянні з іншими регіонами; підприємство знаходиться поруч з розвинутими транспортними магістралями та залізничним вузлом;

2. відповідність вибраного напряму виробництва продукції сучасному рівню розвитку ринку переробки сільськогосподарської продукції;

3. сучасні енергозберігаючі технологій, які положено в основу виробництва: біокотельня для виробітку пару та тепла на виробничі потреби (в майбутньому встановлення в біокотельні додаткового котла з парогенератором для виробітку власної електроенергії); замкнутий цикл води на виробничі потреби, власна свердловина;

4. висококваліфікований персонал, який свій час був незатребуваний у зв'язку з закриттям великих промислових підприємств: заводів ЗБК-2, "Хімпром", "Агрохімкомплекс";

чітко розроблена стратегія маркетингу та ринкова тактика;

6. потужний науково-технологічний та виробничий ресурс: наявність сучасного високотехнологічного устаткування для виробництва продукції, технології виробництва, власна лінія зерноочистки;

7. власний автопарк, складські потужності з необхідною інфраструктурою;

8. впровадження системи управління якістю згідно з міжнародними стандартами якості ISO 9001:2008; наявність лабораторії контролю якості по перевірки вхідної сировини та кінцевої готової продукції;

8. безвідходність виробничого процесу: усі продукти переробки зернобобових (зерновідходи та висівки) використовуються для виробництва комбікормів та реалізації іншим споживачам;

9. конкурентні ціни на продукцію за рахунок більш низької собівартості продукції згідно з вимогами ринку та потребами споживачів в порівнянні з підприємствами інших регіонів України;

10. широкий асортимент продукції, характерної для даної галузі;

11. добре налагоджена логістика постачання та збуту (50 % споживачів продукції підприємства - крупнооптові бази та торгівельні дома; робота з "сильними" дистриб'юторами).

1. при умовах постійного розширення виробництва продукції існує проблема недостачі складських потужностей;

2. недостатня кількість власних транспортних засобів;

3. використання принципу максимального використання потужностей, що впливає на накопичення запасів готової продукції й, як наслідок заморожування фінансових ресурсів у цих запасах та завантаженість складів;

4. неефективне управління запасами: запаси сировини, готової продукції бувають надмірно великі, що супроводжується великими витратами та замороженням фінансових коштів, а деколи у недостатній кількості - відставанням від графіків виробництва, втрати від простою виробництва, втрата можливого прибутку від реалізації, тощо.

5. в деяких випадках виробничі потужності не забезпечують необхідні для збуту об'єми готової продукції.

Можливості

Загрози

1. розширення ринків збуту як на території України та за кордоном;

зниження експортного потенціалу, за рахунок умов високої урожайності

2. освоєння нових технологій виробництва;

3. розширення асортиментного ряду продукції;

4. гнучке реагування на запити споживачів;

5. вдосконалення якості готової продукції;

6. ємкість ринку продуктів швидкого приготування ще не є вичерпною з точки зору об'єму споживчого попиту та широти асортименту;

7. підвищення інвестиційної привабливості бізнесу з виробництва продуктів швидкого приготування у зв'язку зі зростанням в Україні популярності цих продуктів;

8. альтернативні варіанти постачання готової продукції у зв'язку з відсутністю постачальників-монополістів та достатнім розвитком світового ринку зерна.

1. сільськогосподарських культур за кордоном;

2. висока конкуренція в галузі;

3. нестабільний політичний та економічний стан в крайні;

4. соціально-економічна криза в країні та за кордоном;

5. високий рівень інфляції в країні;

6. швидкі змін на ринку продукції;

7. вірогідність недостатнього матеріально-технічного забезпечення за рахунок низької урожайності сільськогосподарських культур у зв'язку зі складними погодними умовами;

8. вірогідність непорядних партнерів;

9. постійно зростаючі ціни на енергоносії та паливо;

10. зниження попиту як наслідок падіння доходів населення.

Розглянувши слабкі та сильні сторони компанії, а також можливості та загрози, можна зробити висновок, що підприємство інтенсивно розвивається, має певну ланку на ринку, міцні партнерські стосунки зі своїми клієнтами, постачальниками та іншими партнерами, а також певну стратегію подальшого просування.

Матриця SWOT-аналізу дає змогу завдяки різноманітним комбінаціям сильних та слабких сторін, можливостей та загроз проаналізувати стратегію розвитку компанії згідно з умовами ринкового середовища (табл. 2.4).

Зіставлення сильних та слабких сторін з ринковими можливостями і погрозами дозволяє відповісти на наступні питання, що стосуються подальшого розвитку підприємства:

1. Як скористатися можливостями, використовуючи сильні сторони діяльності підприємства?

2. Як за рахунок сильних сторін діяльності підприємства нейтралізувати існуючі погрози?

3. Як слабкі сторони підприємства можуть перешкодити скористатися можливостями?

4. Яких погроз, посилених слабкими сторонами, потрібно більш всього берегтися?

Таблиця 2.4 Матриця SWOT-аналізу діяльності підприємства

Можливості

Загрози

Сильні сторони

1. розширення ринків збуту та інвестиційної привабливості бізнесу, тому що ємкість ринку не є вичерпною з точки зору об'єму споживчого попиту та широти асортименту. Цього можна досягти за рахунок більш низької собівартості продукції компанії, обумовленої досконалими виробничими процесами та близькістю бази сировини (менші витрати на виробництво продукції); високою якістю продукції та чітко розробленої стратегії маркетингу та ринкової тактики;

2. розширення асортименту за рахунок освоєння нових технологій виробництва;

3. вдосконалення якості готової продукції, тому що технологія виробництва продукції включає всі ланки переробки зернобобових культур по всьому ланцюжку: "від комбайну до кінцевого споживача";

4. можливість швидко реагувати на зміни та запити ринку завдяки чітко розробленої маркетингової політики та тактики поведінки.

1. завдяки високій якості продукції, середніх цін на неї, досконалому виробничому процесу, безвідходності виробництва, які впливають на більш низьку собівартість, продукція компанії є конкурентною як на українському ринку, так і за кордоном та має свого споживача;

2. підприємство може швидко та гнучко реагувати на політичні, економічні загрози зовнішнього середовища за рахунок досвіду та роботи висококваліфікованого персоналу;

3. завдяки наявності сучасних енергозберігаючих технологій, які положенні в основу виробництва (біокотельня для виробітку пару та тепла на виробничі потреби, власна свердловина) вплив на ціну готової продукції постійно зростаючих цін на енергоносії та паливо є незначним у порівнянні з іншими підприємствами цієї галузі.

Слабкі сторони

1. недостатня кількість складських потужностей та автомобільного парку впливають на збутову діяльність та є вузьким місцем у логістичному ланцюжку;

2. недостатня кількість складських потужностей не дозволяє розширювати виробничі потужності, що в свою чергу також впливає на об'єми збуту готової продукції;

3. надмірна кількість запасів (завантаженість складів) призводить до заморожування грошових коштів, які можна було б вкласти в інші напрями діяльності компанії.

4. обмежена кількість складських площ та грошових коштів не дає змогу закупити сировину в бажаній кількості.

Можливість виникнення таких рисків:

1. ризик, пов'язаний зі ступенем доступності сировини в наслідок недостатніх пропозицій виробників сільськогосподарської продукції та недостатністю складських площ.

2. ризик відсутності або падіння попиту, хоча він є мінімальним.

Таким чином, можна зробити висновок, що сильні сторони компанії дають змогу реалізації її можливостей та протидії загрозам з зовнішнього середовища, а також впливають на більш низьку собівартість продукції в порівнянні з іншими компаніями-конкурентами. Слабкі сторони компанії потребують оптимізації, але є незначними в порівнянні з сильними сторонами підприємства.

2.2 Фінансовий аналіз діяльності підприємства

Фінансовий аналіз підприємства - це процес дослідження фінансового стану підприємства й основних результатів фінансової діяльності з метою виявлення резервів подальшого підвищення його ринкової вартості й забезпечення ефективного розвитку [16, с. 74-75].

Інформаційною базою для оцінювання фінансового стану підприємства є дані [94]:

1. балансу (форма № 1);

2. звіту про фінансові результати (форма № 2);

3. звіту про рух грошових коштів (форма № 3);

4. звіту про власний капітал (форма № 4);

5. дані статистичної звітності та оперативні дані.

Дані фінансової звітності підприємства представлені у додатках Д - Н.

Для проведення фінансового аналізу господарюючих суб'єктів України запропоновано такі групи показників з урахуванням набутого практичного досвіду та досвіду зарубіжних країн [27, c. 283-287]: оцінка майнового становища; ліквідності й платоспроможності; фінансової стійкості; ділової активності; рентабельності.

Розрахунки показників аналізу фінансового стану підприємства представлено у додатку П.

Оцінка майнового становища дозволяє з'ясувати джерела формування майна й оцінити, як воно використовується. Основні показники, що характеризують майнове становище підприємства, представлені у табл. 2.5.

Таким чином, сума господарських коштів, що знаходяться у розпорядженні підприємства на 2009 р. складає 125219,9 тис. грн., на 2010 р. - 152974,5 тис. грн., на 2011 р. - 181793,6 тис. грн., тобто приріст складає 22,64% у 2010 р. порівняно з 2009 р. та 18,84 % у 2011 р. порівняно з 2010 р.

Спостерігається тенденція збільшення темпів росту оборотних активів у 2009 р. на - 23,97%, у 2010 р. - на 33,26 %, у 2011 р. - на 0,43 %, що позитивно впливає на діяльність підприємства.

Таблиця 2.5 Характеристика майнового становища підприємства

Показники

Алгоритм розрахунку

Роки

2009

2010

2011

1

Сума господарських коштів, що знаходяться у розпорядженні підприємства, тис. грн.

Результат балансу (Б)

125219,9

152974,5

181793,6

2

Темпи зростання оборотних активів, %

Оборотні активи на кін. пер./Оборотні активи на поч. пер.

123,97

133,26

100,43

3

Коефіцієнт придатності необоротних активів

Необоротні активи/Баланс

30,05

23,84

36,03

4

Коефіцієнт придатності основних засобів

1 - (Знос основних засобів / Первісна вартість осн. засобів)

0,65

0,64

0,5

5

Коефіцієнт зносу основних засобів

Знос основних засобів / Первісна вартість осн. засобів

0,35

0,36

0,5

Коефіцієнт придатності необоротних активів відображає ту їх частину, що придатна до застосування в процесі господарської діяльності і складає у 2009 р. 30,05 %, у 2010 р. - 23,84 %, у 2011 р. - 36,03 %. Зростання цього показника в динаміці позитивно характеризує роботу підприємства.

Коефіцієнт придатності основних засобів показує, яка частина основних фондів придатна для експлуатації в процесі господарської діяльності. Таким чином, у 2009 р. - 0,65, у 2010 - 0,64, у 2011- 0,5. А коефіцієнт зносу основних засобів дорівнює: у 2009 - 0,35, у 2010 р. - 0,36, у 2011 р. - 0,5. Тобто спостерігається тенденція зниження придатності основних фондів для експлуатації в процесі господарської діяльності (їх зносу).

Оцінки ліквідності й платоспроможності характеризують можливість підприємства своєчасно та в повній мірі провести розрахунки за своїми зобов'язаннями. Ліквідність активів - здатність активів до швидкого перетворення в грошову форму без втрати своєї балансової вартості з метою забезпечення необхідного рівня платоспроможності підприємства.

Платоспроможність підприємства - це можливість у практичній ситуації, що склалася, погасити всі свої зобов'язання перед контрагентами, банками, акціонерами та іншими суб'єктами підприємницької діяльності [43]. Цей показник залежить від ліквідності балансу підприємства.

Основні показники ліквідності та платоспроможності представлені у табл. 2.6.

Таблиця 2.6 Характеристика ліквідності та платоспроможності підприємства

Показники

Алгоритм розрахунку

Роки

2009

2010

2011

1.

Розмір власних оборотних коштів, грн.

Власний капітал - Необоротні активи

-242,2

9057,7

25720,3

2.

Маневреність власних оборотних коштів

Грошові кошти та їх еквіваленти / Власні оборотні кошти

0,27

0,41

0,0024

3.

Коефіцієнт покриття, грн./грн.

(Оборотні активи + Витрати майбутніх періодів)/(Поточні зобов'язання + Доходи майбутніх періодів)

1,26

2,06

1,92

4.

Коефіцієнт швидкої ліквідності

(Оборотні активи + Витрати майбутніх періодів - Запаси товарів)/ (Поточні зобов'язання + Доходи майбутніх періодів)

0,606

1,303

1,109

5.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

Грошові кошти та їх еквіваленти / (Поточні зобов'язання + Доходи майбутніх періодів)

0,0016

0,088

0,00547

Таким чином, спостерігається тенденція росту розміру власних оборотних коштів підприємства, що свідчить про його успішну діяльність: розмір власних оборотних коштів у 2009 р. складає - 242,2 грн., у 2010 р. - 9057,7 грн., у 2011 р. - 25720,3 грн.

Коефіцієнти маневреності характеризує ступінь мобільності власних засобів підприємства, тобто характеризує, наскільки інтенсивно підприємство залучає в обіг власні кошти. Коефіцієнти маневреності у 2009 р. дорівнює 0,27, у 2010 р. - 0,41, у 2011 р. - 0,0024.

Коефіцієнт покриття показує, скільки грошових одиниць оборотних засобів припадає на кожну грошову одиницю короткострокових зобов'язань. Він характеризує достатність оборотних коштів підприємства для погашення своїх боргів протягом року та платоспроможність підприємства. Таким чином, на кожну гривню короткострокових зобов'язань припадало у 2009 р. 1,26 грн. поточних активів, у 2010 р. - 2,06 грн., у 2011 р. - 1,92 грн. Тобто, підприємство своєчасно ліквідує борги.

Коефіцієнт швидкої ліквідності, який за даними аналізу постійно зростає, відображає платіжні можливості підприємства щодо сплати поточних зобов'язань за умови своєчасного проведення розрахунків з дебіторами.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності дає змогу визначити, яку частину короткострокової заборгованості підприємство може негайно погасити.

Таким чином, підприємство можна назвати ліквідним й платоспроможним, здатним своєчасно сплачувати по своїм зобов'язанням.

Оцінка фінансової стійкості підприємства дає можливість визначити фінансовий запас міцності підприємства, тобто стабільність його діяльності з позиції довгострокової перспективи. Вона передбачає спроможність своєчасного і повного виконання зобов'язань підприємства за розрахунками з бюджетом, споживачами, постачальниками, підрядниками, кредиторами, тобто можливість підприємства здійснювати всі потрібні грошові виплати і розрахунки.

Основні показники фінансової стійкості підприємства представлено у табл. 2.7.

Одним з найважливіших показників, що характеризують фінансову стійкість підприємства, є показник питомої ваги загальної суми власного капіталу в підсумку усіх коштів, авансованих підприємству, тобто відношення загальної суми власного капіталу до підсумку балансу підприємства - коефіцієнт автономії. По ньому дивляться, наскільки підприємство незалежно від позикового капіталу. У нашому випадку коефіцієнт фінансової автономії постійно зростає та складає у 2009 р. - 0,2985, у 2010 р. - 0,2976, у 2011 р. - 0,5018, що свідчить про те, що весь позиковий капітал може бути компенсований власністю підприємства.

Таблиця 2.7 Характеристика фінансової стійкості підприємства

Показники

Алгоритм розрахунку

Роки

2009

2010

2011

1.

Коефіцієнт фінансової автономії

Власний капітал / Баланс

0,2985

0,2976

0,5018

2.

Коефіцієнт залучення власних коштів (коефіцієнт фінансової залежності)

Баланс / Власний капітал

3,3495

3,346

1,993

3.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу

(Власний капітал - Необоротні активи) / Баланс

-0,01

0,20

0,28

4.

Коефіцієнт покриття довгострокових вкладень

Довгострокові зобов'язання / Необоротні активи

0,45

1,36

0,42

5.

Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів

Довгострокові зобов'язання / (Довгострокові зобов'язання + Власний капітал)

0,311

0,521

0,232

6.

Коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел

Власний капітал / (Довгострокові зобов'язання + Власний капітал)

0,69

0,48

0,77

Коефіцієнт фінансової залежності - доля позикового капіталу в загальній валюті балансу. Показує скільки гривень вартісної оцінки всього майна підприємства приходиться на одну гривню власного капіталу. Чим більше значення показника, тим вище залежність підприємства від притягнутих фінансових засобів. Таким чином, на 3,35 грн. вартісної оцінки всього майна підприємства приходиться 1 грн. власного капіталу у 2009 р., у 2010 р. - 3,35грн./грн. та у 2011 р. - 1,99 грн./грн. Обсяг запозичених коштів знаходиться в границях норми.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні засоби, а яка - капіталізована. Коефіцієнт маневреності власного капіталу у 2011 р. значно виріс в порівнянні з 2009 - 2010 рр. та складає 0,28.

Коефіцієнт покриття довгострокових вкладів показує, яка частина основних засобів та інших необоротних активів профінансована зовнішніми інвесторами. Таким чином, у 2009 р. ця частина складає 0,45, у 2010 р. цей показник значно зростає до 1,36, а у 2011 р. знову зменшується до рівня 0,42.

Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів характеризує структуру капіталу. Зростання цього показника - негативна тенденція, яка означає, що підприємство починає все сильніше залежати від зовнішніх інвесторів. Таким чином, у 2011 р. цей показник складає 0,232, що менше в порівнянні з 2009 - 2010 рр., що є позитивною тенденцією.

Таким чином підприємство має стабільність у своїй господарській діяльності з позиції довгострокової перспективи.

Оцінка ділової активності проявляється у динаміці розвитку підприємства, досягненні намічених цілей, у розширенні ринків збуту, тощо. Аналіз ділової активності дозволяє проаналізувати ефективність основної діяльності підприємства, що характеризується швидкістю обертання фінансових ресурсів підприємства. Аналіз здійснюється за допомогою коефіцієнтів оборотності [45].

Коефіцієнти оборотності - система показників фінансової активності підприємства, яка характеризує наскільки швидко сформований капітал обертається в процесі його господарської діяльності [45].

Основні показники ділової активності підприємства подані у табл. 2.8.

Таким чином, обсяг виручки від реалізації має приріст на 28,91 % у 2010 р. в порівнянні з 2009 р. та на 10,22 % у 2011 р.; балансовий прибуток у 2010 р. в порівнянні з 2009 р. зменшився на 7,4 %, а у 2011 р. виріс на 39,56 % в порівнянні з 2010 р. Тобто підприємство успішно розвивається.

Фондовіддача складає у 2009 р. 7,79 грн./грн., у 2010 зростає на 0,5 грн. на складає 8,29 грн./грн., а у 2011 р. зменшується на 2,25 грн. в порівнянні з 2010 р., це свідчить про зниження інтенсивності використання фондів у 2011 р. в порівняно з 2010 р.

Таблиця 2.8 Характеристика ділової активності підприємства

Показники

Формула

Роки

2009

2010

2011

1

Обсяг виручки від реалізації, грн.

Чистий дохід від реалізації продукції

184858,8

238305,4

262658,9

2

Балансовий прибуток

Чистий прибуток або збиток

10642,3

9857,4

13757,1

3

Фондовіддача, грн./грн.

Чистий дохід / Середньорічна вартість основних засобів

7,79

8,29

6,04

4

Коефіцієнт оборотності

дебіторської заборгованості

Чистий дохід / Середньорічна вартість чистої дебіторської заборгованості

5,92

5,72

4,79

5

Період оборотності дебіторської заборгованості, дн.

Кількість днів у періоді (360, 90) / Коефіцієнт оборотності деб. заборгованості

61

16

63

16

76

19

6

Коефіцієнт оборотності

кредиторської заборгованості

Середньорічна собівартість ГП/ Середньорічну кред. заборгованість

1,31

1,82

1,72

7

Період оборотності кредиторської заборгованості, дн.

Коефіцієнт оборотності деб. заборгованості / Коефіцієнт оборотності кред. заборгованості

275

69

198

50

210

53

8

Коефіцієнт оборотності запасів

Середньорічна собівартість ГП / Середньорічну вартість запасів

6,14

7,93

7,77

9

Період оборотності запасів, дн.

Кількість днів у періоді (360, 90) / Коефіцієнт оборотності запасів

59

15

46

12

46

12

10

Коефіцієнт оборотності активів

Чистий дохід від реалізації продукції / Баланс

1,48

1,56

1,44

11

Оборотність власного капіталу

Чистий дохід від реалізації продукції / Середньорічний розмір власного капіталу

5,77

5,87

4,13

12

Оборотність основного капіталу

Чистий дохід від реалізації продукції / Середньорічний результат балансу

1,618

1,714

1,572

13

Коефіцієнт стійкості економічного зростання

(Чистий прибуток - Виплачені дивіденди) / Власний капітал

0,28

0,22

0,15

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує швидкість обертання дебіторської заборгованості підприємства за період, що аналізується, розширення або зниження комерційного кредиту, що надається підприємством. Спостерігається тенденція зменшення цього показника у 2011. в порівнянні з 2009 - 2010 р., але зростає період обороту за рік та за квартал поточного року.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості показує швидкість обертання кредиторської заборгованості підприємства за період, що аналізується, розширення або зниження комерційного кредиту, що надається підприємству. Цей показник зменшується у 2011 р. в порівнянні з 2010 р. та складає 1,72, але збільшується період обороту заборгованості.

Коефіцієнт оборотності запасів складає 6,14 у 2009 р., у 2010 р. він помітно зростає до 7,93, а у 2011 р. - 7,77 і показує як часто обертаються запаси для забезпечення поточного обсягу продажу. Чим вищий коефіцієнт, тим швидше обертаються запаси. Кількість днів, необхідних на один оборот запасів, у 2009 р. за рік складає 59 днів, а за квартал поточного року - 15 днів; у 2010 р. та 2011 р. кількість днів однакова, тобто 46 днів та 12 днів відповідно. Спостерігається тенденція зменшення періоду обороту запасів, це свідчить про прискорення використання запасів, або ж про скорочення їх кількості, тобто більш налагоджену політику управління запасами у 2010 - 2011 рр. в порівнянні з 2009 р.

Коефіцієнт оборотності активів характеризує на скільки ефективно використовуються активи з точки зору обсягу реалізації, оскільки показує скільки гривень реалізації припадає на кожну гривню, вкладену в активи підприємства, Іншими словами - скільки разів за звітний період активи обернулися в процесі реалізації продукції. У 2010 р. коефіцієнт виріс порівняно з 2009 р. та зменшився у 2011 р. порівняно з 2010 р., але залишився приблизно на тому ж рівні.

Коефіцієнт оборотності власного капіталу розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини власного капіталу підприємства і показує ефективність використання власного капіталу підприємства. У 2009 р. складає 5,77, у 2010 р. трохи зростає та складає 5,87, а у 2011 р. зменшується в порівнянні з 2009 - 2010 рр. та складає 4,13. Тобто ефективність використання власного капіталу у 2011 р. зменшується в порівнянні з 2010 та 2009 рр. Така ж сама тенденція спостерігається з ефективністю використання основного капіталу.

Коефіцієнт стійкості економічного зростання складає у 2009 р. 0,28 та поступово зменшується у 2010 та 2011 рр. - 0,22 та 0,15 відповідно. Він характеризує стабільність одержання прибутку, який залишається на підприємстві для його розвитку і створення резерву.

Оцінка рентабельності дозволяє охарактеризувати економічну ефективність фінансово-господарської діяльності підприємства.

Основні показники рентабельності підприємства подані у табл. 2.9.

Таблиця 2.9 Характеристика рентабельності підприємства

Показники

Алгоритм розрахунку

Роки

2009

2010

2011

1.

Обсяг чистого прибутку, т. грн.

Прибуток від звичайної діяльності + Надзвичайні доходи - Надзвичайні витрати - Податки з надзвичайного прибутку

10642,3

9857,4

13757,1

2.

Рентабельність продукції, %

Чистий прибуток / Собівартість реалізованої продукції * 100%

8,36

5,49

7,4

3.

Рентабельність активів, %

Чистий прибуток / Середньорічний результат балансу * 100 %

9,31

7,09

8,24

4.

Рентабельність власного капіталу, %

Чистий прибуток / Середньорічний власний капітал

33,19

24,28

21,16

5.

Рентабельність основного капіталу, %

Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування / Баланс * 100 %

13,13

11,36

11,96

6.

Операційна рентабельність реалізованої продукції, %

Операційний прибуток / Середньорічний чистий дохід * 100 %

12,4

9,62

11,19

7.

Чиста рентабельність реалізованої продукції, %

Чистий прибуток / Середньорічний чистий дохід * 100 %

5,76

4,14

5,24

8.

Валова рентабельність продажу, %

Валовий прибуток / Середньорічний чистий дохід * 100 %

31,18

24,7

29,37

Таким чином, обсяг чистого прибутку у 2010 р. зменшився на 7,4 %, але у 2011 р. в порівнянні з 2010 р. приріст складає 39,56 %.

Рентабельність продукції характеризує ефективність витрат на її виробництво і показує частину прибутку на 1 гривню витрат, і складає у 2009 р. 8,36 %, у 2010 р. зменшується до 5,49 %, але у 2011 р. знову зростає до рівня 7,4 %.

Рентабельність активів характеризує ефективність використання активів підприємства. Таким чином ефективність використання активів у 2011 р. збільшується в порівнянні з 2010 р., але менша ніж у 2009 р.

Рентабельність власного капіталу характеризує ефективність вкладення коштів до даного підприємства. Цей показник поступово зменшується, що є не дуже хорошим явищем, але кошти досі залишаються рентабельними.

Аналізуючи рентабельність основного капіталу, можна зробити висновок, що його використання є ефективним.

Операційна рентабельність реалізованої продукції показує скільки прибутку від операційної діяльності припадає на одиницю виручки і складає у 2009 р. 12,4 %, у 2010 р. зменшується до 9,62 %, але у 2011 р. знову зростає до рівня 11,19 %.

Валова рентабельність продажу показує скільки припадає валового прибутку на одиницю доходу і складає у 2009 р. 31,18 %, у 2010 р. зменшується до 24,7 %, але у 2011 р. знову зростає до рівня 29,37 %.

Таким чином, проаналізувавши показники рентабельності можна зробити висновок, що ТОВ "Терра" є рентабельним підприємством і має ефективну фінансову та господарську діяльність.

2.3 Аналіз виробничо-збутової діяльності підприємства

Виробничо-збутова діяльність розглядається як сукупність функцій і видів діяльності всіх підсистем підприємства, забезпечуючи зв'язок "підприємство - споживач", у розрізі кожного матеріального та інформаційного потоку за показниками номенклатури, якості, кількості, ціни, місця та часу продукції, що поставляється відповідно до вимог ринку [39, с. 98].

Матеріальний потік на підприємстві представлений на рис. 2.1.

Рис. 2.1. Ланки матеріального потоку на підприємстві

На підприємстві закупівельна діяльність, як частина виробничо-господарської діяльності, знаходиться під впливом факторів, пов'язаних з виробничим профілем, об'ємами виробництва продукції та перспективами подальшого розвитку, а також, як процес, що забезпечує виробничі, обслуговуючі та інші процеси на підприємстві. Основна мета закупівельної діяльності полягає у задоволенні потреб виробництва у сировині, матеріалах, напівфабрикатах з максимально можливою ефективністю (закупівля в необхідній кількості, відповідної якості, за мінімальними цінами, в певні терміни).

На підприємстві можна виділити таки стадії закупівельної діяльності як планування, організація, облік, контроль, аналіз процесу закупівель. На стадії організації відділом матеріально-технічного забезпечення вирішуються питання: "Що потрібно закупити та у якій кількості?" (рис. 2.2) та "У якого постачальника та на яких умовах?" (рис. 2.3).

Рис. 2.2. Логістичний процес закупівлі сировини та матеріалів

Рис. 2.3. Процес закупівлі матеріальних ресурсів

Схема формування закупівлі відображена у табл. 2.10.

Таблиця 2.10 Взаємодія логістичних ланок при формуванні запиту на закупівлю

Логістичний ланцюг, ланки логістичного ланцюга

Комплексна логістична функція

П0

ЛЛЛ 1

Отримання заявки споживача на конкретну позицію продукції

П1

ЛЛЛ 1 - ЛЛЛ 2

Перевірка необхідної кількості запасу конкретної позиції на складі готової продукції для здійснення замовлення споживача

П2

ЛЛЛ 2 - ЛЛЛ 3

Заявка на виготовлення необхідної позиції готової продукції

П3

ЛЛЛ 3 - ЛЛЛ 4

Перевірка необхідної кількості запасу сировини для виготовлення конкретної позиції готової продукції для здійснення замовлення споживача

П4

ЛЛЛ4 - ЛЛЛ 5

Заявка до відділу постачання про необхідність сировини для виробництва. Аналіз та визначення потреби в матеріальних ресурсах, складання плану закупівель

П5

ЛЛЛ 5 - ЛЛЛ 6

Дозвіл комерційного директора на закупівлю необхідної кількості сировини

П6

ЛЛЛ 6 - ЛЛЛ 7

Запит в бухгалтерію на виділення грошових коштів для закупівлі необхідної кількості (у разі необхідності пошук додаткових грошових коштів)

З

Зворотній зв'язок між відділами

Вирішення другого питання вимагає аналізу ринку сировини, існуючих і потенційних постачальників, й вибір найбільш оптимальних із них з точки зору ефективності та перспективності, оптимальності закупки (ціна, якість, умови платежу, терміни, тощо).

Процесів при закупівлі відображена у табл. 2.11

Таблиця 2.1 Процесу закупки матеріальних ресурсів у постачальника

Характеристика

П 1

Проведення переговорів на закупівлю та узгодження цін на матеріальні ресурси, що закупаються, а також термінів платежу, умов поставки

П 2

Укладення контракту на співпрацю (контракт на закупівлю) та надання постачальником послуг із закупівлі

П 3

Організація доставки матеріальних ресурсів на підприємство

На сьогоднішній день у підприємства налічується більше ніж 3000 постачальників. Основними умовами (критеріями відбору) при роботі з ними є: ціна (вагомий коефіцієнт - 0,2), термін поставки (0,2), якість продукції (0,3), технічне обслуговування (0,1), можливість зменшення витрат (0,1), умови платежу (0,1). За даними рейтингової оцінки (проводилася відділом матеріально-технічного забезпечення) основні постачальники представлені у табл. 2.12.

Таблиця 2.12 Основні постачальники підприємства

Постачальник

Місцезнаходження

Продукція, що поставляється

1

СФГ "Надежда-В"

Дніпропетровська обл.

кукурудза

2

СВК "Токари"

Полтавська обл..

овес, пшениця ярова, просо

3

СТОВ "Ленінський шлях"

Донецька обл.

пшениця озима

3

ТОВ "Агро Трейд"

м. Харків

горох

4

ПСП "Турчанка"

Чернігівська обл.

овес, жито

5

СФГ "Промінь"

Чернігівська обл.

пшениця ярова, горох

6

АСП "Ольховатка"

Харківська обл.

горох

7

СТОВ ім. Шевченка

Сумська обл.

овес

8

ТОВ "Гайчур"

Запорізька обл.

ячмінь

9

ЗАТ "Агронива"

Запорізька обл.

горох

10

ПСП "Перше Травня"

Харківська обл.

соняшник, ячмінь

11

ТОВ "Ексар"

м. Чернігів

горох, овёс

12

СФГ "Агреатик"

Київська обл.

овес

13

ТОВ "Арго"

Сумська обл.

овес

14

СТОВ "Ерковци 2"

Київська обл.

кукурудза

15

ТОВ "Україна"

Запорізька обл.

овес

16

ТОВ "Прогрес"

Чернігівська обл.

ячмінь

17

ТОВ "Орелькалатінвест"

Харківська обл.

горох, ячмінь

18

ТОВ "Мрія"

Чернігівська обл.

жито

19

ПСП "Мир"

Запорізька обл.

горох

20

ТОВ "Зоря"

Дніпропетровська обл.

голий овес

21

ПП "Партнер-С"

Харківська обл.

горох, ячмінь

22

ФГ "Патлаченка П.А."

Кіровоградська обл.

ячмінь

23

ФГ "Світанок"

Черкаська обл.

пшениця ярова

24

ТОВ СП "Родина"

Харківська обл.

ячмінь

25

СФГ "Ганна"

Харківська обл.

кукурудза, горох

26

ТОВ "Руновщина"

Харківська обл.

ячмінь

27

ПСП ім. Леніна

Харківська обл.

пшениця озима

28

ТОВ "Батьківщина"

Запорізька обл.

просо, кукурудза, ячмінь, пшениця озима

29

ПСП „Тернівка"

Харківська обл.

пшениця озима

30

СВК "Ставровський"

Одеська обл.

голий овес

31

ФГ "Репіна"

Харківська обл.

горох

32

ПСП "Лавське"

Чернігівська обл.

овес

33

АФ "Вінд"

Дніпропетровська обл.

голий овес

34

ПТЗТ "Екопрод"

Донецька обл.

просо

35

ПП "Обрій"

м. Дніпропетровськ,

ячмінь

36

ТОВ АФ "Граковське"

Харківська обл.

горох

Виробництво на підприємстві поділяється на види:

1. І виробництво, до якого відносяться перша лінія з виробництва подрібненої крупи (крупа пшенична озима, крупа пшенична ярова, кукурудзяна та ячмінна крупи); друга лінія з виробництва пшона (крупа пшоняна); третя лінія з виробництва перловки (житня, пшенична, ячмінна перловка, кутя озима та ярова) та колотого гороху; дві лінії з виробництва пластівців та окрема лінія з виробництва гороху (цільного й колотого).

Продуктивність І виробництва представлена у табл. 2.13.

Таблиця 2.13 Продуктивність І виробництва

Найменування продукції

Вихід готової продукції після переробки сировини, %

Продуктивність лінії за одну зміну, т/зміна

1 лінія "Подрібнені крупи"

1

Крупа пшенична озима

82-87

15,00

2

Крупа пшенична ярова

90-93

15,00

3

Крупа кукурудзяна

70-74

9,00

4

Крупа ячмінна

75-78

13,00

2 лінія "Пшоно"

1

Крупа пшоняна

58-62

5,00

3 лінія "Перловка, Кутя"

1

Перловка по 25 кг

74-80

7,00

2

Кутя озима, ярова

94-97

15,00

3

Житня, пшенична перловка по 45 кг

94-97

13,00

4

Горох колотий

80-84

15,00

5

Ячмінна перловка

74-80

8,00

4 лінія "Горох"

1

Горох колотий, цільний

80-85

15,00

5 та 6 лінії "Виробництво пластівців"

1

Пластівці горохові

93-97

5,00

2

Пластівці гречані

77-80

15,00

3

Пластівці вівсяні з голозерного вівса

73-92

10,00

4

Пластівці вівсяні зі звичайного вівса

47-53

8,00

5

Пластівці кукурудзяні

78-82

2,00

6

Пластівці вівсяні з крупи вівсяної не подрібненої

92-97

8,00

7

Пластівці пшеничні

85-92

6,00

8

Пластівці пшоняні

65-80

3,00

9

Пластівці житні

85-92

11,25

10

Пластівці ячмінні

85-92

5,00

2. ІІ (фасувальне) виробництво, яке налічує три фасувальні лінії, потужністю по 1 тонні за зміну кожна. Дрібне фасування - встановлено автоматичне фасувально-пакувальне обладнання. На фасуванні працюють жінки та вантажник-чоловік. Проводиться фасування в упаковки (коробки та пакети) по 400, 800, 1000 г.

3. ІІІ виробництво - окрема лінія з виробництва пластівців "Старт".

Продуктивність ІІІ виробництва представлена у табл. 2.14.

4. ІV виробництво - виробництво різноманітних сумішей з пластівців. Всі стадії виробничого процесу механізовано за виключенням вантажно-розвантажувальних робіт по переміщенню готового продукту (переміщення здійснюється робочими на відстань 2 - 3 м., для транспортування продукції з цеху на склад та зі складу на автотранспорт використовується авто навантажувач). Обладнання підприємства забезпечує безперебійну та безаварійну роботу всіх комплексів підприємства.

Таблиця 2.14 Продуктивність ІІІ виробництва

Найменування продукції

Вихід готової продукції після переробки сировини, %

Продуктивність лінії за одну зміну, т/зміна

Лінія "Старт"

1

Пластівці горохові

93-97

5,00

2

Пластівці гречані

77-80

2,00

3

Пластівці кукурудзяні

78-82

3,00

4

Пластівці пшеничні

85-92

6,00

5

Пластівці житні

85-92

5,00

6

Пластівці рисові

76-80

4,00

7

Пластівці ячмінні

85-92

6,00

В цеху з виробництва круп та пластівців швидкого приготування встановлене наступне технологічне устаткування, а саме:

1. лінія для виробництва круп та пластівців швидкого приготування тип ЛПК-2 - лінія для виробництва 5 сортів круп та 9 видів пластівців, яка забезпечує подрібнення, змішування та видачу готової продукції. Вона складається з дробарки молоткової, змісителя, ваг, дозатору, шнека розвантажувального. Потужність цієї лінії - 1,8 - 2 тонн за годину, кількість обслуговуючого персоналу - 1 особа.

2. фасувально-пакувальний комплекс тип АРМ-2 з мультіголовочним дозатором тип ДВМ-8, який призначений для точного і швидкого дозування та пакування дрібноштучних, сипких і гранульованих продуктів.

3. комплекс фасувально-пакувальний тип "Гамма", який призначений для фасування і упаковки в трьохшовні пакети у формі трубочки "stick" різних продуктів малими дозами від 1г. - 70 г. в залежності від насипної щільності продукту. Автомати працюють з різними типами плівок: поліпропілен, ламінати, фільтр-папір і інші багатошарові плівки.

Комплекс з прийому, очищенню, проміжному зберіганню сировини використовується одночасно для 10 видів зернобобових культур загальною вагою 350 000 кг (350 т.) та автоматичної подачі зерна на виробництво.

Комплекс з виробництва крупи та зернових пластівці призначений для отримання високоякісного готового продукту за рахунок переробки зернобобових культур, а саме пшениці, ячменя, жита, гороху, кукурудзи, проса, рису, гречки тощо.

Технологія виробництва круп складається з наступних технологічних операцій:

1. підготовка сировини до виробництва;

2. сортування;

3. лушпиння;

4. подрібнення;

5. розподіл на фракції;

6. фасування та упакування;

7. зберігання та транспортування готової продукції.

Технологія виробництва пластівців швидкого приготування складається з наступного технологічного процесу:

1. підготовка сировини до виробництва;

2. лушпиння;

3. гідротермічна обробка зерна;

4. плющення зерна;

5. сушка пластівців;

6. сортування пластівців;

7. фасування та пакування;

8. зберігання та транспортування готової продукції.

Технологічні процеси виробництва круп'яної продукції та пластівців швидкого приготування схематично представлено у додатках Р, С, Т, У.

На всіх виробничих ділянках, починаючи з прийомки сировини та закінчуючи готовою продукцією, проводиться ретельний лабораторний аналіз якісних показників зернобобових культур та продуктів їх переробки.

На підприємстві існує система контролю якості, яка передбачає:

1. Проектування виробництва підприємства здійснювалося відповідно до вимог: СНіП П-89-80 "Генеральні плани промислових підприємств. Норми проектування", СНіП 245-71 "Санітарні норми проектування промислових підприємств", СНіП 2.05.07-85 "Промисловий транспорт. Норми проектування".

2. Розміщення устаткування в цехах і розміри проходів для обслуговування відповідають вимогам ГОСТ 18-434-84 "Процеси виробничі в концентратній промисловості", а також галузевим Правилам техніки безпеки і виробничої санітарії.

3. Експлуатація і обслуговування виробничого устаткування і транспорту здійснюється згідно нормативно-технічної документації.

4. Контроль якості вхідної сировини і готової продукції здійснює лабораторія контролю якості підприємства.

5. Підприємство систематично контролюється хлібною і карантинною інспекціями, санітарно-епідеміологічною службою.

Основною метою діяльності підприємства є забезпечення споживачів якісною продукцією, яка відповідає всім вимогам державної та міжнародної нормативно-правовій документації, що визначають якість харчових продуктів, а також зберігання та зміцнення репутації компанії як підприємства-постачальника високоякісної продукції з зернових та бобових виробів, пластівців швидкого приготування.

Стратегічні цілі в сфері якості: задовольнити товариство, замовників, персонал та засновників підприємства.

Основними задачами політики в області якості підприємство вважає:

1. випуск конкурентоспроможної продукції, яка задовольняє вимоги споживача;

2. випуск нових виробів відповідної якості, які диктує ринок, в більш короткі терміни ніж конкурентні підприємства;

3. забезпечення оптимальної відповідності показників якості та ціни продукції, які зі своєю ефективністю перевищують відповідні співвідношення конкурентної продукції.

На підприємстві впроваджено системи управління підприємством на базі вимог міжнародних стандартів ISO 9001:2000, ISO 9001:2008, що надає підприємству такі переваги:

1. підвищення задоволеності своїх замовників за допомогою постійного підвищення якості продукції;

2. підприємство стає конкурентоспроможним на внутрішньому та зовнішніх ринках;

3. продукція підприємства може реалізовуватися за світовими цінами;

4. дозволяє налагодити співпрацю з закордонними партнерами (зокрема, щодо отримання інвестицій);

5. переваги перед конкурентами при участі у тендерах;

6. дозволяє забезпечити прозорість та легкість управління діяльністю організації;

7. дозволяє запровадити механізм постійного покращення системи управління та підвищити ефективність роботи співробітників на всіх рівнях.

Ключовим принципом побудови системи менеджменту якості відповідно до вимог ISO 9001 на підприємстві є процесний підхід: діяльність організації складається з ряду взаємозалежних процесів, при яких вихідні дані одного процесу є вхідними для наступного.

Таким чином, за допомогою міжнародного стандарту ISO 9001:2008 підприємство намагається оптимізувати внутрішні бізнес-процеси і управління ними для того, щоб швидко і адекватно реагувати на нестандартні зміни на ринку.

На сьогоднішній день 50 % споживачів підприємства - це крупні торгівельно-оптові бази та торгівельні дома, харчові комбінати (табл. 2.15).

Це підприємства, на які поставляється частина виробленої продукції підприємства для подальшої переробки та фасування. Вагова продукція компанії є сировиною для цих підприємств, які випускають свою продукцію (супи швидкого приготування, мюслі, кранчі) під власними торгівельними марками, серед яких є "Олімп", "Маріванна", "Фрукталія", "Золоте Зерно", "Ласунька", "Bircher Benner", "Хуторок" та інші. Тобто в цьому випадку підприємство є проміжною логістичною ланкою в виробничій діяльності цих підприємств.

Таблиця 2.15 Основні споживачі підприємства в межах України

Місто

Назва компанії

Дніпропетровськ

ЗАТ "Дніпропетровський комбінат харчових концентратів"

Донецьк

ТОВ "Сучасні технології"

ПП "Мега"

ПП "Каскад-5"

Житомир

ТОВ "Авгур"

Івано-Франківськ

ПП "ДНК"

Луганськ

ПП "Лева"

ТОВ "Схід-сервіс"

ПП "Нова бакалія"

Луцьк

АОЗТ "Волиньпак"

Мукачеве

"Закарпатська продовольча група"

Миколаїв

ТОВ "Бакт"

ТОВ "Гравіт"

Одеса

ТОВ "Укрпродукт"

Сімферополь

ТОВ "Оливин"

ТОВ "Торгсервіс"

ТОВ "Кастор"

Слов'янськ

ТОВ "Славпласт"

Херсон

ПП Паришева

МПП "Ритм"

ТОВ "Захід"

ТОВ "Гилея-Інвест"

ТОВ "Камелот-сервіс"

Харків

ТД "Арго-Трейд"

ТД "Бриг"

ТОВ "Олімп"

Олексіївський комбінат продтоварів

Час виконання циклу замовлення на підприємстві у цілому й по кожному компоненту здійснюється в такий спосіб: на 1-й день замовлення надходить й обробляється; 2-й день - виконання замовлення. У випадку, коли на підприємстві недостатньо запасів готової продукції замовлення виконується на 3-й день (2-й день - виробництво необхідної кількості продукції для відвантаження замовнику).

Замовлення приймаються по телефону, факсу й по мережі Інтернет. Основною роботою підприємства є виконання замовлень відповідно до умов договору, другорядною - поточні завдання.

Замовлення формуються в єдиній товарно-обліковій системі. У систему занесені не тільки будь-які закуплені товарні позиції, а й ті позиції, які не виробляються підприємством , але присутні у постачальників. В систему також включені товари-новинки, які тільки плануються з'явитися в продажу в найближчому майбутньому. Це дозволяє дізнаватися інформацію про попит на ті позиції, яких на даний момент не присутні в асортименті.

Для створення показників по якості замовлення і його виконання в системі створений графік поставок по клієнтах.

При реалізації продукції компанія використовує різні канали збуту, основне направлення - дистрибуція (практично в кожному місті України є дистриб'ютори торгівельних марок компанії).

Підприємство дотримується тактики реалізації продукції через крупні оптові компанії, а саме:

1. вибір нових крупних оптових компаній, які вже оперують на ринку, та постійне співробітництво з ними. Основними критеріями при роботі з такими компаніями є: широка географія обхвату, упевнене положення на ринку, стійкі темпи зростання об'ємів продажу та кількості клієнтів, наявність власних складів та відпрацьованих транспортних схем. Підприємство активно співпрацює з торгівельними точками різного формату: від дискаунтера до гіпермаркеті та центрів оптової торгівлі, а саме з мережею супермаркетів "Клас", "Рост", "Брусниця", "Дігма", "Тройка", гіпермаркетом "Караван", центром оптової торгівлі "Метро Кеш енд Кері Україна", ВАТ "Атма" (м. Київ), дистриб'юторська компанія "Ефект" (м. Донецьк) та інші.

Перевагою цього варіанту є мінімальні витрати засобів та часу на створення оптової мережі збуту, можливість залучення до неї найбільш відомих компаній з досвідом роботи на українському та зарубіжних ринках.

2. створення власної мережі оптових торгівельних компаній (торгівельних представництв) на основі "винесення" в регіони відділів збуту.

Перевагами цього варіанту є можливість встановлення повного контролю роботи оптових компаній та проведення єдиної асортиментної та цінової політики, а також скорочення до мінімальної кількості посередників між виробником та кінцевим споживачем продукції.

Споживачами підприємства також є оптовики - це підприємці, яки закуповуючи продукцію компанії, реалізують її кінцевому споживачу на ринках у роздріб як вагову продукцію.

Проаналізувати збутову діяльність підприємства у кожному сегменті Українського ринку круп та пластівців:

1. Оптові ринки та оптові бази-склади. В цьому сегменті реалізується в більшій мірі вагова продукція та присутня продукція різних виробників - від дрібних крупорушок до крупних заводів по переробці зернових та бобових культур. Ціна та якість круп та пластівців представлені в широкому діапазоні. Поступово зростає попит на найбільш якісну продукцію. Продукція підприємства відповідає вимогам даного сегменту. Але конкуренцію їй завжди складатимуть дрібні виробники з меншою вартістю своєї продукції, особливо в умовах зниження життєвого рівня населення.

2. Бюджетний сегмент (армія і морський флот, школи, лікарні, дитячі сади). Цей сегмент передбачає більш жорсткі вимоги до якості продукції, що реалізовується. В умовах тендеру цінові рамки також є серйозним аргументом для ухвалення рішення про постачання продукції. Але стабільно-висока якість продукції підприємства дозволяє йому упевнено бути присутнім в бюджетному сегменті.

3. Сегмент підприємств, що фасують крупи і пластівців (Private Label). Завдяки високій якості круп і пластівців підприємство займає упевнене положення в цьому сегменті, що підтверджують виграні в різний час тендери зі всеукраїнськими і регіональними мережами: ТОВ "АТБ-маркет", холдинг "Фоззі Груп", ТОВ "Посад", ТД "Марс" і ін. Пластівці поставляються компаніям: ТОВ „Мекрос" (торгівельна марка „Кашовар"), ТОВ „Валерія" (торгівельна марка „Золотий колос"), ТОВ „Рисовий проект" (торгівельна марка „Рісові хлопці"), ТОВ „Ортопрот" (торгівельна марка „Ортопрот"), ТОВ „Олімп" (торгівельна марка „Олімп"), ТОВ "Караван", ТОВ "Рідний продукт" і ін.

4. Сегмент виробників. Крупи і пластівці швидкого приготування підприємства використовуються як компонент кінцевого продукту, що виробляється іншими підприємствами, які працюють на Українському ринку круп і пластівців. Зокрема, наші пластівці поставляються: ПП Олексіївський комбінат продтоварів (торгівельна марка "Ласунька"), Дніпропетровський комбінат харчових концентратів (торгівельна марка "Золоті зерно"), ТОВ "Динамо" (торгівельна марка "Фрукталія"), ТОВ "Віват" (торгівельна марка „Dr. Benner") та ін.

5. Сегмент дистрибуції є пріоритетним для підприємства, оскільки в цьому сегменті реалізується фасована продукція, що має високу додану вартість. Позиція підприємства в даному сегменті досить стійка в тих регіонах, де представлена його продукція. Є коливання в динаміці продажів, викликані як зовнішніми чинниками (несприятлива соціально-економічна ситуація в державі, що впливає на купівельну здатність населення; жорстка конкуренція з боку інших виробників), так і внутрішніми чинниками (робота відділу збуту, маркетингова підтримка, своєчасна закупівля необхідної сировини, робота основного і фасувального виробництв). Все це вимагає серйозного аналізу з боку керівництва підприємства. В перспективі підприємством розглядається доцільне виведення торгівельних марок із загального портфеля дистрибуції та переведення їх у фокус-групи й ексклюзивні команди.

Збут продукції підприємства по території України здійснюється за регіонами: Центральний, Західний, Південно-Східний, Північно-Східний та АР Крим. Проаналізуємо збутову діяльність компанії по регіонам (табл. 2.16).

Таблиця 2.16 Аналіз збутової діяльності підприємства на українському ринку

Область

Фасована продукція, шт.

Динаміка, %

Вагова продукція, т.

Динаміка, %

2009р.

2010р.

2011р.

2009-2010р

2010-2011р

2009р.

2010р.

2011р.

2009-2010р

2010-2011

Центральний регіон

Вінницька

0

62518

77728

-

124,33

0

0

0

-

-

Київська

313755

535953

434915

170,82

81,15

0,98

218,54

178,27

223,0

81,57

Чернігівська

0

0

51976

-

-

0

0

0

-

-

Сумська

0

13304

27144

-

204,03

0

0

41,5

-

-

Полтавська

163764

184872

139312

112,89

75,36

58,7

71,15

189,03

121,21

265,68

Черкаська

0

21492

32156

-

149,62

0

16,43

91,84

-

558,98

Всього

477519

818139

763231

171,33

93,29

59,68

306,12

500,64

512,94

163,54

Західний регіон

Івано-Франківська

75320

122241

118364

162,30

96,83

49

350,63

419,76

715,57

119,72

Тернопільська

39046

216905

130656

555,51

60,24

137,98

351,21

273,81

254,54

77,96

Житомирська

0

123708

84852

-

68,59

14,5

890,48

737,87

614,12

82,86

Рівненська

53968

51960

44952

96,28

86,51

43,93

73,5

59,63

167,31

81,13

Закарпатська

155132

219160

208672

141,27

95,21

1,5

4,39

2,76


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.