Методика заповнення декларації з податку на додану вартість юридичними особами

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

«Методика заповнення декларації з податку на додану вартість юридичними особами»

з дисципліни «Податкова система»

ЗМІСТ

ВСТУП

Розділ 1: Методика заповнення декларації з податку на додану вартість юридичними особами

Розділ 2: Розрахунок податків відповідно до отриманої декларації

ВИСНОВКИ

Список використаної літератури

ВСТУП

Система оподаткування - сукупність податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджету та внесків до державних цільових фондів, що справляються у визначеному порядку.

Об'єктом дослідження даної курсової роботи є податок на додану вартість, тому необхідно навести класифікацію ПДВ за певними ознаками:[4, с.75-80]

1) за формою оподаткування: - непрямий податок;

2) за економічною ознакою об'єкта оподаткування: - податок на споживання;

3) за рівнем державних структур: - загальнодержавний податок;

4) за формою стягнення: - окладний податок;

5) за способом зарахування податкових надходжень: - закріплений податок;

7) відносно до джерела сплати: - податок, що включається в ціну товару.

Основними елементами системи оподаткування ПДВ є:

1) суб'єкт податку:

- будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку;

- будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і підлягає обов'язковій реєстрації;

- будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України товари, роботи, послуги, в обсягах, які підлягають оподаткуванню;

- особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи;

2) об'єкт податку:

- операції з постачання товарів, робіт, послуг, що здійснюються на митній території України;

- операції з імпортом;

- операції з експортом.

3) ставки податку:

Податковим кодексом передбачено, що за податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість, що виникли: з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2013 року включно, ставка податку становить 20 % і 0%; з 1 січня 2014 року -- 17% і 0 %.

4) джерело сплати податку:

Джерело сплати - виручка від реалізації товарів та послуг.

5) податковий період:

Звітний (податковий) період може дорівнювати одному календарному місяцю, а у особливих випадках, визначених ПКУ, звітним періодом може бути календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

- якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

- якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Податкова декларація подається за базовий податковий період - місяць, протягом 20-ти календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця.

Платник податку повинен самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазаначену в декларації, протягом 10-ти календарних днів, що настають за останнім календарним днем граничного строку подання декларації.

Сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, визначається як різниця, між сумою податкового зобов'язання звітного періоду та сумою податкового кредиту звітного періоду.

РОЗДІЛ 1. Методика заповнення декларації з податку на додану вартість юридичними особами

1.1 Історія виникнення ПДВ

Особливе поширення в світовому співтоваристві податок на додану вартість отримав в 50-х роках XX століття. Хоча вперше був запроваджений в Німеччині в 1916 р. як податок на всю суму товарного обороту. Однією з перших країн західної Європи, де був застосований податок на додану вартість, була Франція. Тут ПДВ використовується з 1954 року. Навряд чи можна говорити, що він однаково інтенсивно почав застосовуватися у всіх країнах (наприклад, в Швейцарії він не використовується досі). У США і Канаді так і не змогли знайти переконливих аргументів на користь цього податку, крім того, його вважають таким, що суперечить конституції США.

Затвердження податку на додану вартість викликало немало суперечок, однак податкове законодавство 57 країн світу (в тому числі 17 європейських) міцно закріпило його як один з основних каналів надходження в дохідну частину бюджету, наприклад, у Франції -- 38%, Німеччині -- 28%, Іспанії -- 24,9%, Данії -- 19%, Великобританії -- 17% державного бюджету.[2]

В Україні ПДВ був запроваджений у 1992 році і став основним непрямим податком (найбільшим джерелом доходів держави).[5]

Попередник ПДВ (податок з обороту) був невід'ємним елементом адміністративної системи ціноутворення. Фактично, це був не податок з обороту в класичному розумінні, а своєрідний акциз, що має індивідуальні норми обкладання для окремих товарів. Тому перехід на ринкове ціноутворення вимагав переходу до сучасної форми оподаткування споживання і з 1 січня 1992 року на зміну впровадженому в 1991 році податку з продажу і традиційному в плановій економіці податку з обороту був введений ПДВ.[7]

При цьому слід зазначити, що в умовах перехідного періоду, на початку 90-х років, наша економіка була не готовою до введення ПДВ. Нездатність державних органів влади правильно використовувати фіскальні функції ПДВ та часті зміни податкової політики призвели до появи значних негативних наслідків його функціонування. Зокрема, ставки ПДВ змінювалися три рази.

Законом України «Про податок на додану вартість» 1991 року було встановлено ставку в розмірі 28 %, а вже через рік Декретом КМУ знижено до 20%. У травні 2003 року вона знову піднялася до рівня 28 %. Враховуючи масове ухилення від його сплати, результату це не принесло.

Тому, новим Законом України «Про ПДВ» від 03.04.97 р. № 168 (із змінами та доповненнями) ставку ПДВ було знижено до 20 %.

Отже , ПДВ - це загальнодержавний податок, який займає центральне місце в системі непрямого оподаткування в Україні та справляється на підставі Податкового кодексу.

1.2 Елементи системи оподаткування ПДВ

декларація податок доданий вартість

До найважливіших елементів податку на додану вартість відносяться:

· суб'єкт податку:

- будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку;

- будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і підлягає обов'язковій реєстрації;

- будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України товари, роботи, послуги, в обсягах, які підлягають оподаткуванню;

- особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи;[1]

Стаття 181 ПКУ - визначає вимоги, щодо реєстрації осіб як платників податку на додану вартість, тобто тих хто підлягає обов'язковій реєстрації, як платник ПДВ у разі, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів та послуг в тому числі з використанням локальної, або глобальної комп'ютерної мережі протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 300 000 грн.[1]

· об'єкт податку:

- операції з постачання товарів, робіт, послуг, що здійснюються на митній території України;

- операції з імпортом;

- операції з експортом.

· ставки податку:

Податковим кодексом передбачено, що за податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість, що виникли: з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2013 року включно, ставка податку становить 20 % і 0%; з 1 січня 2014 року -- 17% і 0 %.

1.3 Операції, які підлягають оподаткуванню за ставкою 0%, операції, які не оподатковуються та операції, які звільнені від оподаткування

· Операції, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою:

1) експорт товарів, робіт та послуг;

2) постачання товарів:

- для заправки або забезпечення морських суден;

- для заправки або забезпечення повітряних суден;

- для заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту Збройних Сил України, що бере участь у миротворчих акціях за кордоном України, або в інших випадках, передбачених законодавством;

- магазинами безмитної торгівлі, відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України. У разі подальшого вивезення таких товарів за межі митної території України податок не справляється (у тому числі за нульовою ставкою).

3) постачання таких послуг:

- міжнародні перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

- послуги, що передбачають роботи з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або отримувачем-нерезидентом.

· Операції, звільнені від оподаткування:

- постачання продуктів дитячого харчування та товарів дитячого асортименту для немовлят;

- постачання послуг із здобуття вищої, середньої, професійно-технічної та дошкільної освіти навчальними закладами, у тому числі навчання аспірантів і докторантів, навчальними закладами, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також послуг з виховання та навчання дітей у будинках культури, дитячих музичних, художніх, спортивних школах і клубах, школах мистецтв та послуг з проживання учнів або студентів у гуртожитках;

- постачання послуг із доставки пенсій;

- надання косметологічної допомоги;

- постачання періодичних видань, друкованих засобів інформації та книжок.

· Операції, що не є об'єктом оподаткування:

- випуск (емісія), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг;

- передача майна у лізинг (відповідальне зберігання), крім передачі у фінансовий лізинг;

- надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов'язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів;

- обіг банківських металів, інших валютних цінностей (крім банкнот і монет, що використовуються для нумізматичних цілей, а також іноземних монет з дорогоцінних металів, базою оподаткування яких є продажна вартість);

- надання послуг з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, залучення, розміщення та повернення коштів за договорами позики, депозиту, вкладу (у тому числі пенсійного), управління коштами та цінними паперами;

- виплата у грошовій формі заробітної плати (інших прирівняних до неї виплат), а також пенсій, стипендій, субсидій, дотацій.

1.4 Механізм справляння податку на додану вартість

Відповідно до міжнародних норм справляння ПДВ та необхідності створення єдиної бази даних про платників податку останні проходять спеціальну реєстрацію у державній податковій службі за місцем їх знаходження з метою отримання Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ та індивідуального податкового номера платника ПДВ.

Індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість має 12-ти значний код. Оригінал свідоцтва видається у єдиному примірнику і зберігається на підприємстві як документ суворої звітності. Крім цього, можна одержати і необхідну кількість копій для своїх філій, торгівельних точок тощо. Це може бути звичайна ксерокопія, але обов'язково засвідчена у відповідній податковій адміністрації. Необхідною умовою реєстрації в якості платника ПДВ є також наявність у бухгалтера і директора особового ідентифікаційного номера громадянина-податкоплатника.[8]

Після проходження вищезгаданої процедури реєстрації платники отримують право на нарахування податку та складання податкової накладної при продажі товарів (робіт, послуг). Податкова накладна надається продавцем покупцеві за умови їхньої реєстрації як платників ПДВ та є документом, який дає право:

- продавцю, на визначення податкових зобов'язань (ПЗ);

- покупцю, на зменшення податкових зобов'язань протягом звітного періоду на суму ПДВ, сплаченого у зв'язку з придбанням товарів, вартість яких відноситься до складу валових витрат (податковий кредит - ПК).

Місцем постачання товарів є:

а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах "б" і "в" цього пункту);

б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою;

в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

Місцем постачання послуг є місце фактичного постачання послуг, пов'язаних з рухомим майном.

Порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг:

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 ПКУ, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. [6]

База оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених платником на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів/послуг згідно із законом.

У разі якщо постачання товарів/послуг здійснюється за регульованими цінами (тарифами), база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за такими цінами (тарифами).

У разі постачання товарів за договорами фінансового лізингу базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість, але не нижче ціни придбання об'єкту лізингу.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 ПКУ.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 ПКУ, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Податкова накладна

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Порядок надання податкової декларації та строки розрахунків з бюджетом Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку.

1.5 Особливості справляння ПДВ у Франції

Податкова система Франції цікава тим, що саме в цій країні було розроблено i в 1954 р. запроваджено податок на додану вартість. [9]

Існує чотири види ставок ПДВ: 18,6% - нормальна ставка на всі види товарів i послуг; 33,33% - гранична ставка на предмети розкоші, автомобілі, алкоголь, тютюн; 7% - пільгова ставка на товари культурного повсякденного вжитку (книги); 5,5% - на товари i послуги першої необхідності (продукти харчування, за винятком алкоголю i шоколаду, медикаменти, житло, транспорт).

Від сплати ПДВ звільняються такі види діяльності: медицина i медичне обслуговування; освіта; діяльність суспільного i благодійного характеру; страхування та гральний бізнес.

ПДВ вноситься до бюджету щомісяця на основі декларацій, які подають підприємства до податкових центрів разом із чеком на сплату податку. Існують квартальні та річні терміни сплати ПДВ залежно від товарообігу.

Якщо підприємство має товарообіг менше ніж 300 000 євро, то підприємства сплачують ПДВ у вигляді постійної суми. Якщо сума ПДВ менша ніж 1350 євро, то такі підприємства звільняються від його сплати. Крім того, пільга надається дрібним ремісникам, якщо ПДВ менше ніж 20 000 євро.

1.6 Методика заповнення декларації з податку на додану вартість юридичними особами

Подання податкової декларації з податку на додану вартість передбачено п. 46.1 р. II «Адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів)» та ст. 203 розділ V «Податок на додану вартість» ПКУ.

Звітний (податковий) період визначається у порядку, встановленому ст. 202 р. V ПКУ, і може дорівнювати одному календарному місяцю, а в окремих випадках, визначених ПКУ, - календарному кварталу.

Відповідно до п. 49.18 р. II та п. 203.1 р. V ПКУ для подання декларації встановлюються такі строки:

- якщо звітний (податковий) період дорівнює календарному місяцю, декларація подається до органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податку, протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

- якщо звітний (податковий) період дорівнює календарному кварталу, декларація подається до органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Декларація подається до органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податку, одним із таких способів на вибір платника податків:

а) особисто платником податку, або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.[3]

Методика заповнення декларації

Вступна частина:

Код рядка 07 - Ознака підприємства суднобудування . Вказується позначка (х) для підприємств суднобудування та літакобудування відповідно (п. 2 р. V Порядку № 1492).

Код рядка 09 - Вказується позначка (х) у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг у межах угод про розподіл продукції (п. 2 р. V Порядку № 1492).

Код рядка 10 - Вказується позначка (х) підприємствами та організаціями, які засновані громадськими організаціями інвалідів, де кількість інвалідів, які мають у таких організаціях основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менш як 50 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25 % суми загальних витрат з оплати праці, що відносяться до складу витрат виробництва (п. 2 р. V Порядку № 1492).

Розділ 1. Податкові зобов'язання

Код рядка 1 - операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарів. Включаються оподатковувані за основною ставкою обсяги постачання, здійснені на митній території України, та ті, місце постачання яких відповідно до ст. 186 ПКУ визначено на митній території України (пп. 3.2 р. V Порядку № 1492).

Код рядка 2.1 - експортні операції. Вказуються обсяги постачання, що оподатковуються за нульовою ставкою, окремо експортні (рядок 2.1) відповідно до вимог пп. 195.1.1 ПКУ, окремо інші операції (рядок 2.2) відповідно до вимог підпунктів 195.1.2, 195.1.3, п. 211.1 та п. 8, 22 підр. 2 р. XX ПКУ (пп. 3.3 р. V Порядку № 1492).

Код рядка 3 - заповнюється платником у тому випадку, якщо платник здійснює операції, що не є об'єктом оподаткування, як частину в загальному обсязі постачання та зареєстрований як платник податку на додану вартість відповідно до вимог ПКУ (пп. 3.4 р. V Порядку № 1492).

Код рядка 4 - вказується обсяг операцій з постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 ПКУ за межами митної території України (пп. 3.5 р. V Порядку № 1492).

Код рядка 5 - вказується обсяг операцій, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197 ПКУ, тимчасово звільнених від оподаткування відповідно до підр. 2 р. XX ПКУ та звільнених відповідно до міжнародних договорів (угод) (пп. 3.6 р. V Порядку № 1492).

Код рядка 6 - вказується загальний обсяг оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. Значення цього рядка дорівнює сумі рядків 1, 2.1, 2.2, 3, 4 та 5, і заповнюється тільки колонка А (пп. 3.7 р. V Порядку № 1492).

Код рядка 6.1 - з рядка 6 - загальний обсяг операцій звітного періоду, що є об'єктом оподаткування (рядок 1 + рядок 2.1 + рядок 2.2 + рядок 5) колонки А .

Вказується обсяг операцій, що є об'єктом оподаткування. Цей показник застосовується при розрахунках загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню (пп. 3.7 р. V Порядку № 1492).

Примітка. У рядках 1 - 6 заповнюється тільки колонка А, де вказуються загальні обсяги постачання звітного періоду, які оподатковуються за основною ставкою, за нульовою ставкою, звільнені від оподаткування відповідно до ст. 197 ПКУ, тимчасово звільнені від оподаткування відповідно до підрозділу 2, р. XX ПКУ, звільнені від оподаткування відповідно до міжнародних договорів (угод), та обсяги постачання, що не є об'єктом оподаткування відповідно до ст. 196 ПКУ, та ті, що не оподатковуються у зв'язку з визначенням місця постачання послуг за межами митної території України відповідно до пунктів 186.2, 186.3 ПКУ або постачання послуг за межами митної території України.

При визначенні обсягу постачання товарів/послуг за звітний (податковий) період платник зобов'язаний враховувати значення терміна "постачання товарів" та значення терміна "постачання послуг" (пп. 3.1 р. V Порядку № 1492)

Код рядка 7 - вказуються обсяги послуг, отриманих від нерезидента на митній території України (пп. 3.8 р. V Порядку № 1492).

Код рядка 8 - коригування податкових зобов'язань (рядок 8.1 (+ чи -) + рядок 8.2 (+ чи -)).

Код рядка 8.1 - коригування згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів постачання та податкових зобов'язань, відображається збільшення або зменшення обсягів постачання та відповідно податкових зобов'язань, що здійснюється відповідно до ст. 192 ПКУ (пп. 3.9 р. V Порядку № 1492).

Код рядка 8.1.1 - коригування згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів постачання, по яких не нараховувався податок на додану вартість, відображається збільшення або зменшення згідно зі ст. 192 ПКУ обсягів постачання, по яких не нараховувався ПДВ (пп. 3.9 р. V Порядку № 1492).

Код рядка 8.2 - коригування податкових зобов'язань у зв'язку з нецільовим використанням товарів, ввезених із застосуванням звільнення від податку на додану вартість (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди)) (+), вказуються суми збільшення податкових зобов'язань, що виникають у зв'язку із нецільовим використанням товарів, увезених у пільговому режимі (пп. 3.9 р. V Порядку № 1492).

Код рядка 9 - усього податкових зобов'язань (сума значень рядків (1 + 7 + 8 (- чи +)) колонки Б), визначається сума значень рядків 1, 7 та 8 колонки Б.

Розділ 2. Податковий кредит

Код рядка 10 - придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) з податком на додану вартість на митній території України товарів/послуг та необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які:

10.1 - підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою;

10.2 - не є об'єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу), та/або звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди)), та/або не оподатковуються (постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу за межами митної території України).

Код рядка 11 - придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) без податку на додану вартість на митній території України товарів/послуг та необоротних активів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які:

11.1 - підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою;

11.2 - не є об'єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу), та/або звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди)), та/або не оподатковуються (постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу за межами митної території України).

Код рядка 12 - імпортовані товари, необоротні активи та отримані від нерезидента на митній території України послуги з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які оподатковуються за основною ставкою та нульовою ставкою:

12.1 - обсяг придбання, податок на додану вартість, сплачений митним органам;

12.2 - погашені податкові векселі (для підприємств суднобудування). Вказується обсяг ввезення (імпорту) товарів, при митному оформленні яких сплату ПДВ було відстрочено шляхом видачі податкового векселя відповідно до підр. 3 р. XX ПКУ (тільки для підприємств суднобудівної промисловості (клас 35.11 групи 35 КВЕД ДК 009:2005). Цей рядок заповнюється у звітному (податковому) періоді, у якому податкові векселі оплачені (пп. 4.2 р. V Порядку № 1492);

12.3 - обсяг придбання товару, ввезеного із застосуванням звільнення від податку на додану вартість (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди)) ;

12.4 - послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких знаходиться на митній території України.

Код рядка 13 - імпортовані товари, необоротні активи та отримані від нерезидента на митній території України послуги з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які не є об'єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу), та/або звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди)), та/або не оподатковуються (постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу за межами митної території України):

13.1 - обсяг придбання товару, податок на додану вартість по якому сплачений митним органам;

13.2 - обсяг придбання товару, ввезеного із застосуванням звільнення від податку на додану вартість (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди));

13.3 - послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких знаходиться на митній території України.

Код рядка 14 - придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України, імпорт товарів, необоротних активів та отримання від нерезидента на митній території України послуг, які не призначаються для їх використання у господарській діяльності.

Код рядка 14.1 - вказується обсяг придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України, обсяг імпорту товарів та необоротних активів та обсяг отримання від нерезидента на митній території України послуг, які не призначаються для використання у господарській діяльності, з ПДВ (рядок 14.1) та без ПДВ (рядок 14.2) (пп. 4.3 р. V Порядку № 1492).

Код рядка 15 - придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення, ввезення) з податком на додану вартість товарів/послуг та необоротних активів, які частково фвикористовуються в оподатковуваних операціях, а частково в операціях, які не є об'єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу), та/або звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди)), та/або не оподатковуються (постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу за межами митної території України):

У колонці А вказується обсяг придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, ввезення) з ПДВ товарів/послуг та необоротних активів, які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково в операціях, які не є об'єктом оподаткування (ст. 196 ПКУ), та/або звільнені від оподаткування (ст. 197 ПКУ, підр. 2 р. XX ПКУ, міжнародні договори (угоди)), та/або не оподатковуються (постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 ПКУ за межами митної території України) (пп. 4.4 р. V Порядку № 1492).

15.1 - частина*, що включається до складу податкового кредиту; ЧВ - значення колонки 5 таблиці 1 Д7.

Розрахунок частки використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних операціях здійснюється за попередній календарний рік. Для новоствореного платника та/або платника, у якого протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, - перший звітний (податковий) період, у якому задекларовані такі операції.

Відповідний розподіл суми ПДВ для визначення частини податкового кредиту здійснюється відповідно до визначеної у колонці 5 таблиці 1 Д7 частки використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних операціях.

Визначена частка використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних операціях застосовується протягом поточного календарного року (пп. 4.4 р. V Порядку № 1492).

15.2 - частина*, що не включається до складу податкового кредиту

До рядків 10 -15 включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) з ПДВ або без ПДВ товарів/послуг, необоротних активів на митній території України, імпортованих товарів, необоротних активів, отриманих на митній території України від нерезидента послуг з метою їх подальшого використання у межах господарської діяльності платника податку, а також тих, які не призначаються для використання у господарській діяльності або придбані з метою використання для постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 ПКУ за межами митної території України, окремо за напрямами використання (здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню, звільнені від оподаткування, не є об'єктом оподаткування) (пп. 4.1 р. V Порядку № 1492).

Код рядка 16 - коригування податкового кредиту (сума значень рядків (16.1 (+ чи -) + 16.1.2 (+ чи -) + 16.2 + 16.3 + 16.4 (+ чи -)).

16.1 - коригування згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів придбання та податкового кредиту, який було включено у рядок 10.1.

Відображається коригування згідно зі ст. 192 ПКУ обсягів придбання податкового кредиту, який було включено у рядок 10.1 (пп. 4.5 р. V Порядку № 1492).

16.1.1 - коригування згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів придбання, по яких не нараховувався податок на додану вартість , відображається збільшення або зменшення згідно зі ст. 192 ПКУ обсягів придбання, по яких не нараховувався ПДВ (пп. 4.5 р. V Порядку № 1492).

16.1.2 - коригування згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів придбання та податкового кредиту, який було включено у рядок 15.1

Відображається коригування згідно зі ст. 192 ПКУ обсягів придбання та податкового кредиту, який було включено у рядок 15.1. Значення цього рядка враховується при коригуванні податкового кредиту після перерахування частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року операцій та перерахування частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях за результатами 12, 24 і 36 місяців (пп. 4.5 р. V Порядку № 1492).

16.1.3 - коригування згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів придбання, які було включено у рядок 15.2.

Відображається коригування згідно зі ст. 192 ПКУ обсягів придбання, за якими ПДВ не включався до податкового кредиту і які було включено у рядок 15.2 (пп. 4.5 р. V Порядку № 1492).

16.2 - коригування податкового кредиту внаслідок часткового використання товарів/послуг, необоротних активів в операціях сільськогосподарського або переробного виробництва (-).

Відображається коригування, пов'язане з використанням раніше придбаних товарів/послуг, необоротних активів частково для виготовлення сільськогосподарськими підприємствами сільськогосподарських товарів/послуг або переробними підприємствами готової продукції, а частково для виготовлення інших товарів/послуг.[10]

Таке коригування проводиться виходячи із залишкової вартості необоротних активів та вартості залишків товарів, що використовуються чи підлягають використанню в сільськогосподарському або переробному виробництві відповідно до частки використання таких товарів/послуг, необоротних активів в операціях сільськогосподарського або переробного виробництва та в інших операціях (для сільськогосподарських підприємств не нижче питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг, розрахованої відповідно до вимог п. 209.6 ПКУ):

а) у разі зміни напряму використання товарів/послуг, необоротних активів з іншої діяльності на діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства або на діяльність з виготовлення готової продукції переробним підприємством;

б) при реєстрації сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування (пп. 4.5 р. V Порядку № 1492).

16.3- коригування податкового кредиту по постачанню сільськогосподарської продукції у митному режимі експорту (переноситься з рядка 12.3 декларації (скороченої))(+).

Відображаються суми ПДВ, включені до податкового кредиту за операціями сільськогосподарських підприємств із вивезення сільськогосподарської продукції у митному режимі експорту. Значення цього рядка переноситься з рядка 12.3 декларації (скороченої) (пп. 4.5 р. V Порядку № 1492).

16.4 - коригування податкового кредиту у зв'язку з перерахунком частки використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних операціях.

Відображається коригування податкового кредиту у зв'язку з перерахунком частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.

Такий перерахунок здійснюється платником податку за підсумками календарного року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.

Перерахунок частки використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій здійснюється у порядку та за формою згідно з таблицею 2 Д7.

Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації за останній звітний (податковий) період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку (пп. 4.5 р. V Порядку № 1492)

Код рядка 17 - усього податкового кредиту, (сума значень рядків (10.1 + 12.1 + 12.2 + 12.4 + 15.1 + 16 (- чи +)) колонки Б).

Розділ 3. Розрахунки з бюджетом за звітний період

Код рядка 18 - позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду(рядок 9 - рядок 17) (позитивне значення) , заповнюється, якщо в результаті розрахунку різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано позитивне значення (пп. 4.6.1 р. V Порядку № 1492)

Код рядка 19 - від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9) (позитивне значення), заповнюється, якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано від'ємне значення (пп. 4.6.2 р. V Порядку № 1492).

Код рядка 20 - зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду: у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість.

Якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19), така сума враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з ПДВ, у т. ч. розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ (що значиться на особовому рахунку платника на перше число звітного (податкового) періоду (відображається у рядку 20.1)), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) (пп. 4.6.3 р. V Порядку № 1492).

Код рядка 21 - залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21.1 + рядок 21.2 + рядок 21.3):

21.1 -- з начення рядка 20.2 декларації попереднього звітного (податкового) періоду;

21.2 - значення рядка 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду;

21.3 - зменшено/збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу, відображається збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби (пп. 4.6.7 р. V Порядку № 1492).

Код рядка 22 - залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21 - рядок 18).

Код рядка 23 - сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 3 Д3) (рядок 23.1 + рядок 23.2):

До рядка 23 декларації за поточний звітний (податковий) період переноситься значення рядка 3 Д3.

Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 декларації (пп. 4.6.5 р. V Порядку № 1492):

23.1 - на рахунок платника у банку;

23.2 -у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів.

Код рядка 24 - залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22 - рядок 23), (значення цього рядка переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Відображається залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду (пп. 4.6.6 р. V Порядку № 1492).

Код рядка 25 - сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 18 - рядок 21), вказується сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду (пп. 4.6.8 р. V Порядку № 1492).

РОЗДІЛ 2. Розрахунок податків відповідно до отриманої декларації

Згідно з податковою декларацією з податку на прибуток підприємства та додатками до неї, а саме: СВ, АМ, ПЗ та АВ можна обчислити:

1) Податок на додану вартість (ПДВ) -- непрямий податок, що збирається з кожного акту продажу, починаючи з виробничого та розподільчого циклів і закінчуючи продажем споживачеві.

ПДВ -- найзначніший за обсягом з усіх податків, які нараховуються в Державний бюджет, це найбільше за обсягом джерело доходів держави.

До бюджету, платник ПДВ сплачує суму, яка складає різницю між податковим зобов'язанням та податковим кредитом.

ПДВ(до бюджету) = ПЗ-ПК 2.1

де ПЗ - податкове зобов'язання (або вихідний ПДВ) - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником в звітному періоді. Це та сума податку, яку суб'єкт господарювання нараховує на вартість, яку він додає до товару, для того, щоб реалізувати його з вигодою для себе, тобто отримати прибуток.

ПК - це податковий кредит (або вхідний ПДВ) - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду. Можна сказати, що податковий кредит міститься у ціні товару, який купує суб'єкт підприємницької діяльності.

Джерелом сплати будь-якого податку -- є кошти платника (переважно -- дохід), що він використовує для сплати податку.

2) ЄСВ - це консолідований страховий внесок на пенсійне страхування, страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, медичне страхування, страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, страхування на випадок безробіття, який в обов'язковому порядку сплачується страхувальниками з метою забезпечення реалізації прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за соціальним страхуванням.

Сплата ЄСВ здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування. Платники ЄСВ зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

3) Амортизація - це поступове перенесення по частинах (в міру фізичного зносу) вартості основних фондів на проведений з їх допомогою продукт (послуги). Амортизація здійснюється з метою накопичення фінансових ресурсів для фінансування майбутнього оновлення і відновлення основних фондів.

Амортизаційні відрахування - це грошове відображення розміру амортизації, щодо ступеня зносу основних фондів. Вони включаються в собівартість продукції і компенсуються при її продажі через отриману виручку.

Амортизаційні відрахування підприємства проводять щокварталу відповідно до встановлених єдиних норм і балансової (залишковій) вартості ОФ по окремих групах або інвентаризаційних об'єктах.

4) Податок на прибуток - це загальнодержавний податок в Україні.

Ставки податку:

з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року включно - 21 %;

з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року включно - 19 %;

з 1 січня 2014 року - 16 %.

ПнП = ООЧ21% 2.2

ОО = Д-В 2.3

Д = ОД+ІД 2.4

В = ОВ(с)+ІВ 2.5

ІВ = АВ+ВЗ+ІОВ+ФВ+ВЗД+ІВ 2.6

де ОО - об'єкт оподаткування; Д - доходи; В - витрати; ОД - операційний дохід; ІД - інший дохід; ОВ(С) - операційні витрати (собівартість); ІВ - інші витрати (адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати, фінансові витрати, витрати на звичайну діяльність, інші витрати).

ПДВ

На основі декларації з податку на прибуток та додатків СВ і АВ обчислюємо податок на додану вартість.

Спочатку шукаємо ПЗ:

ПЗ = Дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг)) + Інші доходи;

ПЗ = 111778Ч0,2 = 22355,6

ПК = Прямі матеріальні витрати + Вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг + Винагорода за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги + Витрати на оплату послуг;

ПК = (27875 + 14976 + 15375 + 325)Ч0,2 = 28551Ч0,2 = 11710,2

Отже, ПДВ (до бюджету) = ПЗ - ПК = 22355,6 - 11710,2 = 10645,2

Амортизація, не включається до податкового кредиту, оскільки вона входить до статті витрат; плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків не включаються до податкового кредиту, оскільки банківські послуги не є об'єктом оподаткування.

ЄСВ

На основі додатку АВ, обчислюємо ЄСВ.

Витрати на оплату праці становлять 16190, а внески на соціальні заходи становлять 858 від витрат на оплату праці.

Отже, можна знайти, який відсоток становить внесок на соціальні заходи, від загальної суми витрат на оплату праці (за допомогою математичної пропорції):

16190 - 100%

858 - х

Отже, х = (858Ч100) / 16190 = 5,3%

Ставка єдиного внеску становить 5,3%. Платниками такого єдиного внеску є підприємства та організації всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ та УТОС, в яких кількість інвалідів не менш як 50% загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів не менш як 25% суми витрат на оплату праці. Цей внесок сплачують за усіх найманих прцівників та фізичних осіб, з якими укладено ЦПД, у тому числі наймані працівники-інваліди.

Базою (об'єктом нарахування) єдиного внеску є сума нарахованої зарплати, сума лікарняних, сума винагороди за ЦПД (крім винагороди за ЦПД із підприємцями).

Амортизація

На основі додатку АМ обчислюємо амортизацію основних засобів за квартал за допомогою прямолінійного методу нарахування амортизації.

Прямоліній метод полягає в тому, що річна сума амортизації визначається діленням вартості, що амортизується на строк корисного використання об'єкта основних засобів.

А = БВ/n 2.7

де БВ - балансова вартість на початок звітного (податкового) періоду;

n - кількість років корисного використання об'єкта.

Нарахована сума амортизації за звітний (податковий) період:

1) БВ = 11476

n (термін корисного використання ОЗ) = 2 роки

Оскільки, ОЗ належать до 4 групи - машини та обладнання (електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов'язані з ними комп'ютерні програми, інші інформаційні системи, комутатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони (в тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує 2500 гривень).

А = 11476 / 2Ч4 = 1434,5

2) БВ = 11888

n (термін корисного використання ОЗ) = 4 роки

Оскільки ОЗ належать до 6 групи - інструменти, прилади, інвентар (меблі).

А = 11888 / 4Ч4 = 743

3) БВ = 6994

Дана група основних засобів, а саме 11 група - це малоцінні необоротні матеріальні активи в повній сумі амортизується, тобто на 100%.

А = 6994

Загальна сума нарахованої амортизації:

А = 1434,5 + 743 + 6994 = 9171,5

Податок на прибуток

ПнП = ООЧ21%

ОД = Дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг);

ОД = 111778

ОВ = Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування;

ОВ = Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) + Інші витрати;

ОВ = 53426 + 33105 = 86531

ОО = Дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг) - Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування;