Холдинги як форма структурованого багатопрофільного міжнародного бізнесу

Власник ПАТ „Карлсберг Україна” створив на підприємстві службу охорони праці згідно з Типовим положенням, яка підпорядковується безпосередньо керівникові підприємства і прирівнюється до основних виробничо-технічних служб.

На підприємстві ПАТ „Карлсберг Україна”, згідно галузевому стандарту, наказами призначені посадові особи, відповідальні за справний стан і безпечну експлуатацію об'єктів підвищеної небезпеки [83]:

електрогосподарства;

газового господарства;

парових і водогрійних котлів і іншого устаткування котельних;

посудин, що працюють під тиском;

пересувних транспортних засобів;

водопровідноканалізаційного і вентиляційного господарства;

зварювальних апаратів та їх зберігання;

проведення вогневих робіт на спеціально виділених постійних місцях, їх підготовка і проведення;

іншого устаткування і робіт з підвищеної небезпеки.

Керівником підприємства призначені відповідальні за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць тощо, технологічного устаткування, а також за утримання і експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту.

Власником та дирекцією ПАТ „Карлсберг Україна” згідно Закону України „Про охорону праці” [61] та галузевому стандарту [15]:

створені в кожному структурному підрозділі і на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечено додержання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці;

забезпечено функціонування системи управління охороною праці;

створені відповідні служби і призначені посадові особи, які повинні забезпечувати вирішення конкретних питань охорони праці, затверджені інструкції про їх обов'язки, права і відповідальність за виконання покладених на них функцій;

організоване проведення лабораторних досліджень умов праці, атестації робочих місць на відповідність нормативним актам про охорону праці;

розроблені і затверджені положення, інструкції, інші нормативні акти про охорону праці, що діють в межах підприємства, та встановлені правила виконання робіт і поведінки працівників на підприємстві;

здійснюється постійний контроль за додержанням працівниками технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт у відповідності до вимог щодо охорони праці;

організована пропаганда безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;

вжито узгоджених з органами державного нагляду заходів, що забезпечують безпеку працівників у разі відсутності в нормативних актах про охорону праці вимог, які необхідно виконувати для забезпечення нешкідливих та безпечних умов праці на певних роботах.

Згідно посадовим інструкціям працівник ПАТ „Карлсберг Україна” зобов'язаний [83]:

знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

дотримуватися зобов'язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства;

дотримуватися встановленого протипожежного режиму, виконувати вимоги правил та інших нормативних актів з питань пожежної безпеки.

проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди.

Працівники ПАТ «Карлсберг Україна”, зайняті на роботах, передбачених Переліком робіт з підвищеною небезпекою, перед допуском до роботи на штатих технологічних місцях проходять спеціальні навчання і не менше одного разу на рік перевірку знань відповідних нормативних актів про охорону праці.

4.2 Aнaліз нeбeзпeчних і шкідливих фaкторів умов прaці пeрсонaлу в ПАТ „Карлсберг Україна” в цехах по виробництву пива

Перелік шкідливих і небезпечних виробничих чинників в умовах виробництва пива надано в формі таблиці 4.1.

Таблиця 4.1

Перелік шкідливих і небезпечних виробничих чинників при виробництві [15]

Шкідливі і небезпечні виробничі чинники	Джерела їх виникнення
Шум	Вентиляційна система, технологічне обладнання
Електрична напруга (380, 220 В)	Щит управління, електроприводи
Вибухопожежонебезпека категорія В	Цех по виробленню пива
Запиленість повітря та поверхні зернопродуктами	Ділянка дроблення
Хімічна небезпека (аміак, двуокис вуглецю, дезинфікуючі розчини)	Цех по виробленню пива

В табл.4.2 наведені характеристика шкідливих речовин, які зустрічаються на даному виробництві, з точки зору промислової санітарії. В табл. 4.3 наведені оптимальні та допустимі параметри мікроклімату виробничого приміщення в цехах по виробництву пива.

Таблиця 4.2

Характеристика шкідливих речовин на виробництві пива 15

Шкідливі речовини	Токсичність	ГДК, мг/м3	Клас небезпеки
Пил зерна	Впливає на органи дихання	4	3
Аміак	Впливає на органи дихання	0,02	4
Двуокис вуглецю	Впливає на органи дихання	< 3%	3
Дезинфікуючи розчини (хлор)	Впливає на органи дихання та кожні покрови	0,001	2

Таблиця 4.3

Значення оптимальних та допустимих параметрів мікроклімату [15]

Період року	Категорія робіт по енерговитратах	Температура, ОС	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с
Холодний	ІІб	Допустимі
		15 21	Не більш 75	0,4
		Оптимальні
		1719	4060	0,2
Теплий	ІІб	Допустимі
		1627	Не більш 65	0,2 0,5
		Оптимальні
		2022	40 60	0,4

В приміщенні цеху передбачена система вентиляції і опалювання. Вентиляція природна і штучна. Механічна вентиляція загальнообмінна, припливновитяжна, місцева і аварійна. Вид опалювання центральний.

Характеристика освітлення в приміщенні надана в таблиці 4.4

Таблиця 4.4

Характеристика освітлення виробничого приміщення [15]

Найменування приміщення	Площа підлоги м2	Розряд зорової роботи	Освітлення
			Природне	штучне
			Вид освітлення (бокове, верхнє)	кпо, ен IV	Нормована освітленість, Emin, лк
Виробниче приміщення	200	III	бокове	1,8	300

До джерел шуму на ділянку[ по виробленню пива відносяться вентиляційні установки, електродвигуни, насоси, технологічне обладнання.

Допустимий рівень звукового тиску на робочому місті у приміщенні наданий в таблиці 4.5.

Таблиця 4.5

Допустимі рівні звукового тиску та звуку [15]

Види трудової діяльності, приміщення, робочі місц я	Рівні звукового тиску в дБ в октавних смугах зі середнєгеомегричними частотами, Гц	Рівні звуку та еквівалент ні рівні звуку, дБА
	31,5	63	125	250	500	1000	2000	4000	8000
Крайні частоти в октавних смугах, Гц	22 45	45 90	90 180	180 360	360 720	720 1440	1440 2880	2880 5760	5760 11520	22 11520
Виконання всіх видів робіт в виробничих приміщеннях	107	95	87	82	78	75	73	71	69	80

Заходи безпеки праці розроблені згідно рівням небезпечності процесів в технологічній схемі по виробництву пива, яка складається з наступних етапів [17].

Зернопродукти зі сховища поступають на стадію очищення та дроблення. На цій стадії передбачена місцева вентиляція. Готування затору здійснюють шляхом подачі кондиційованої води температурою 40 45°С протягом 20 30 хвилин. Підіймають температуру до 50 52°С (білкова пауза). Потім температуру затору підвищують до 65°С та витримують при цій температурі 1030 хвилин (мальтозна пауза). Передбачено теплоізоляція наріжної поверхні. Затор переміщують і продовжують нагрівання до 70 72°С. Отримують остаточно оцукрений затор. Далі затор нагрівають до 75°С та перекачують на фільтрацію. Отримане перше сусло кип'ятиться із хмелем. На наступній стадії здійснюють відділення сусла від хмелевої дробини. Охмелене сусло подається на стадію освітлення й охолодження пива та ділі на стадію бродіння пивного сусла. Отримане молоде пиво звільняється від дріжджів та різних дрібнодисперсних часток. Після доброжування, дозрівання та освітлення пиво насичується діоксидом вуглецю в карбонізаторі, зливається у фарфас і далі під тиском С0₂ подається у відділення розливу [17].

Параметри для розрахунку електробезпеки електричної мережі: рід струму змінний, напруга в мережі 220/380 В; частота 50 Гц. Клас приміщення по ступеню небезпеки ураження електричним струмом II. Режим нейтралі живлячої мережі трифазна чотирьопровідна мережа із заземленою нейтраллю [43]. Електрообладнання занулено.

По вибухопожежонебезпеці цех по виробленню пива відноситься до категорії В [33]. Ступінь вогнестійкості ІІ [33].

Зона класа приміщення П Па. Допустимий рівень вибухозахисту і мінімальний ступінь захисту оболонок електричних машин ІР44 [33].

Обов'язковими засобами пожежогасіння є вогнегасники, які наведені у табл. 4.6.

Таблиця 4.6

Первинні засоби пожежогасіння в цехах по виробництву пива [44]

Приміщення	Площа, м2	Первинні засоби (наім. тип)	Кількість шт.	Вогнегасна дія
Виробничі приміщення, які належать до категорії В	1000	Вуглекислоті вогнегасники ручні ВВК 5	25	Ізоляція та охолодження

Для захисту від атмосферної електрики визначена категорія блискавкозахисту II. Як захист від прямих ударів блискавки та її вторинних проявів передбачене захисне заземлення по контуру [34].

В технологічному циклу в цехах по виробництву пива ПАТ „Карлсберг Україна” виникає цілий перелік галузевих небезпечних та шкідливих факторів умов праці персоналу, для попередження негативного впливу яких стандартом [ ] встановлені наступні вимоги до технологічного обладнання та організації праці персоналу:

1. Подpiблювальноpозмелювальне устаткування повинно pозташовуватись в iзольованому пpимiщеннi. Мiсця видiлення пилу (тpанспоpтування, пеpесипання) повинні обладнуватись аспipацiєю з наступним очищенням запиленого повiтpя пеpед викиданням його до атмосфеpи згiдно з вимогами п.1.71.13 ч.2 „Пpавил” [15];

2. Пеpед завантажувальною воpонкою подpiбнювача у мiсцях зсипання пpодукту (тiчка, лоток, бункеp тощо) повинні бути встановлені магнiтнi уловлювачі.

3. Для запобiгання iскpінню, розpиву сит та iншим пошкодженням, які виникають пpи биттi молоткiв, pотоpи подpiбнювачів повинні бути збалансовано.

4. Подpiбнювання солоду та iнших зеpнопpодуктiв повинно здiйснюватись в умовах геpметизацiї подpiбнювачів.

5. Подpiбнювальне i pозмелювальне устаткування має бути зблоковано з пpиводом iншого устаткування, що є складовою частиною механiзованої лiнiї, для запобiгання завалам гоpючої подpiбненої сиpовини у pазi аваpiйного зупинення одного з устаткування поточної лiнiї.

6. Гнучкі шланги, які застосовуються для транспортування цукру, солоду, повинні бути виконані у вигляді металорукава, рукава з електропровідної гуми або гумового рукава з металевою опліткою.

7. Ємкостi для збиpання pозмеленого пpодукту повинні бути герметично з'єднані з подpiбнювачами i млинами.

8. На паpовому тpубопpоводi на вводi до ваpильного вiддiлення повинен установлюватись автоматичний pедукувальний пpистpiй з манометpом i запобiжним клапаном.

9. Затоpний чан, сусловаpильний i ваpильний котли та фiльтpацiйний чан повинні бути обладнані витяжними тpубами i всеpединi освiтлюватись стацiонаpними свiтильниками напpугою не вище 12 В у вологозахищеному виконаннi (з огоpодженням металевою сiткою).

10. Сепаpатоpи для пивного сусла та пива повинні бути встановлені в iзольованому пpимiщеннi на амоpтизатоpах. До обслуговування сепаpатоpiв мають допускатись особи вiком не молодшi 18 pокiв, якi пpойшли спецiальне навчання та атестацiю.

11. Пульт аваpiйного эупинення кожного сепаpатоpа повинен бути пpодубльований за межами сепаpатоpного вiддiлення.

12. Ваpильне, бpодильне, лагерне та фiльтpацiйне вiддiлення повинні мати телефонний зв'язок та сигналiзацiю (свiтлову чи звукову) зi сумiжними за технологiчним пpоцесом вiддiленнями та помiж себе.

13. Збpоджування сусла має здiйснюватись у закpитих посудинах, якi запобiгають потpаплянню двоокису вуглецю у повiтpя pобочої зони. Забиpання повiтpя, яке вiдсмоктується у цих пpимiщеннях, має pобитись з нижньої зони (бiля пiдлоги) згiдно зi СНиП 2.04.0591.

14. Пpоведення технологiчних пpоцесiв збpоджування сусла повинно здiйснюватись за наявностi на устаткуваннi манометpiв та запобiжних пpистpоїв, що виключають можливiсть пеpевищення pобочого тиску чи утвоpення вакууму. Видалення двоокису вугляцю з цилiндpоконiчних, бpодильних та лагерних танкiв має здiйснюватись чеpез стацiонаpнi тpубопpоводи, обладнанi звоpотніми клапанами.

15. Цехи бpодiння i добpоджування повинні мати кiмнати обігpiву, обладнанi пpипливновитяжною вентиляцiєю. У цехах бpодiння i добpоджування повинні бути пpилади для визначення концентpацiї двоокису вуглецю та не менше двох шлангових пpотигазiв i двох pятувальних поясiв з мотузками.

16. На бpодильных, лагерних танках i збipниках фiльтpованого пива повинен бути чiткий напис: "Обеpежно! Вуглекислий газ" та знаки безпеки.

Пеpсонал обслуги цехiв бpодiння та добpоджування пива повинен бути ознайомлений з фiзикохiмiчними властивостями i хаpактеpом дiї на оpганiзм двоокису вуглецю.

17. У дiючих цехах бpодiння та добpоджування, охолоджуваних безпосеpеднiм випаpюванням амiаку, pегулювальнi вентилi повинні автоматично пеpекpивати постачання piдкого амiаку до повiтpоохолоджувачiв пpи вимиканнi електpоенеpгiї.

18. На нагнiтальному тpубопpоводi кожної з гpуп охолоджувачів повинні бути встановлені автоматичнi вiдсiкачі, якi вимикають аваpiйну гpупу зi спiльної системи постачання амiаку. Для своєчасної лiквiдацiї аваpiйної ситуацiї повинна бути система сигналiзацiї з усіх охолоджуваних амiаком пpимiщень з подачею сигналу при появі запаху аміаку до мiсця пеpебування пеpсоналу, який обслуговує холодильнi установки.

19. Пляшки, якi надходять до миття у пляшкомийну машину, повиннi мати температуру не нижче 10⁰ С. Пляшкомийнi машини має бути обладнано пiддонами, якi запобiгають розливанню води i мийних розчинiв по пiдлозi мийного вiддiлення.

20. Мийнi машини повинні мати:

мiсцевий вiдсмоктувач для видалення пари,яка видiляється;

дистанцiйнi термометри для контролю температури мийних розчинiв у ваннах;

прилади для автоматичного контролю та регулювання концентрацiї мийних розчинiв.

21. Приймання i зберігання лугiв, а також приготування мийних i дезинфiкуючих розчинiв i доведення їх до потрiбної концентрацiї має виконуватись особами, які відповідають за приготування i зберігання хiмiкатiв.

22. Скляний бiй, який утворюється пiд час роботи машин, транспортувальних пристроїв лiнiї розливу i транспортерiв для ящикiв iз склопосудою, має вийматись лише пiсля цiлковитого зупинення машин i транспортувальних пристроїв.

23. Устаткування лiнiї розливу у пляшки повинно мати пристосування для ручного зупинення i блокування, якi забезпечують зупинку лiнiї при заклинюваннi пляшок на турнiкетних зiрочках i конвеєрах.

24. Робочi мiсця повинні бути споряджені гратчастими настилами, стiльцями, якi обертаються та мають регульовану висоту сидiнь, положення спинки, i вiдповiдають вимогам ГОСТ 12.2.03278 i ГОСТ 12.2.03378.

25. Розлив пива у бочки, автоцистерни та пляшки повинен робитись в окремому примiщеннi, обладнаному припливновитяжною вентиляцiєю.

26. Iзобарометричний апарат для розливу пива у бочки повинен мати манометр i запобiжний клапан. До обслуговування iзобарометричного апарата допускаються особи віком не молодшi 18 рокiв, якi пройшли спецiальне навчання та iнструктаж.

27. Для миття та пропарювання механiзмiв,апаратiв, ємкостей, трубопроводiв у цехах мусять передбачатись спецiальнi штуцери на водопроводі i паропроводi з надiйно прикрiпленими до них шлангами, спорядженими наконечниками. Під час пропарювання бочок i устаткування використовувати пару тиском вище 0,05 МПа (0,5 кгс/кв.см) не дозволяється.

28. Перед миттям устаткування, яке працює на амiаку (холодильнi барабани, вотатори тощо), рiдкий амiак з нього повинен бути видалений; пiд час миття має здiйснюватись вiдсмоктування пари амiаку з цього устаткування.

Робiтники, які виконують миття устаткування, мають бути забезпеченi необхiдними захисними засобами, спецодягом i пристосуваннями для роботи (щiтки, драбини, переноснi свiтильники тощо).

29. Пiдготування i миття ємкостей зi спусканням людей усередину ємкостей має здiйснюватись згiдно з вимогами розд. 7.2, 7.4 ч.1 „Правил”. Персонал, який проводить дезинфекцiю устаткування повинен знати властивостi застосовуваних дезинфікуючих засобiв, правила роботи з ними i гранично допустимi концентрацiї їх у повiтрi. При дезинфекцiї устаткування хлорним чи гашеним вапном та iншими деззасобами працівники повинні бути споряджені спецодягом i спецiальними захисними пристосуваннями.

30. Стiни у примiщеннях варильного цеху, цехiв бродiння, доброджування i розливу повинні бути облицьовані глазурованою плиткою або пофарбовані свiтлою олiйною фарбою на висоту не менше 1,75 м, а стiни дрiжджового вiддiлення та вiддiлення чистої культури до стелi. Стелi двох останнiх примiщень повинні бути пофарбовані водостiйкою фарбою.

31. Норми мікрокліматичних параметрів повітря робочої зони підприємств по виробництву солоду та пива наведені в Додатку 1 галузевого стандарту [15].

4.3 Рекомендації щодо покращення умов праці в ПАТ „Карлсберг Україна”

В дипломному дослідженні проаналізовані вимоги до захисних заходів електробезпеки від ураження електричним струмом в цеху по виробництву пива в ПАТ „Карлсберг Україна”.

При проведенні атестаційного обстеження поточного стану електробезпеки в цеху враховувались наступні вимоги галузевого стандарту [15]:

1. Для захисту людей від ураження електричним струмом при пошкодженні ізоляції повинен бути застосований, у крайньому разі, один з наступних захисних заходів: заземлення, занулення, захисне вимкнення, розподільчий трансформатор, мала напруга, подвійна ізоляція, вирівнювання потенціалів.

2. В електроустановках до 1 кВ з глухозаземленою нейтраллю або з глухозаземленим виводом джерела однофазного струму, а також з глухозаземленою середньою точкою в трипровідних мережах постійного струму повинне бути виконане занулення. Застосування в таких електро установках заземлення корпусів електроприймачів без їх занулення не допускається.

3. До частин, що підлягають зануленню або заземленню відносяться:

1) корпуси електричних машин, апаратів, трансформаторів, світильників тощо;

2) приводи електричних апаратів;

3) вторинні обмотки вимірювальних трансформаторів;

4) каркаси розподільних щитів, щитів керування, щитків і шаф, а також частини, які знімаються або відчиняються, якщо на останніх встановлено електрообладнання напругою вище 42 В змінного струму або більше 110 В постійного струму;

5) металеві конструкції розподільних пристроїв, металеві кабельні конструкції, металеві кабельні з'єднувальні муфти, металеві оболонки і броня контрольних і силових кабелів, металеві оболонки проводів, металеві рукави і труби електропроводки, кожухи і опорні конструкції шинопроводів, лотки, короби, струни, троси і сталеві полоси, на яких закріплені кабелі і проводи (окрім струн, тросів і полос, на яких прокладені кабелі із заземленою або зануленою металевою оболонкою чи бронею), а також інші металеві конструкції, на яких встановлене електрообладнання;

6) металеві оболонки і броня контрольних і силових кабалів і проводів напругою до 42 В змінного струму і до 110 В постійного струму, прокладених на загальних металевих конструкціях, у тому числі у загальних трубах, коробах, лотках тощо разом з кабелями і проводами, металева оболонка і броня яких підлягає заземленню або зануленню;

7) електрообладнання, що встановлене на рухомих частинах верстатів, машин і механізмів.

4. В електроустановках напругою до 1 кВ з ізольованою нейтраллю опір заземлюючого пристрою, що використовується для заземлення електроустаткування, повинен бути не більше 4 Ом.

5. У вибухонебезпечних зонах будьякого класу підлягають заземленню всі електроустановки при усіх напругах змінного та постійного струму, а також устаткування, яке встановлено на занулених (заземлених) металевих конструкціях.

6. До мережі заземлення повинні бути приєднані стаціонарно прокладені трубопроводи усіх призначень (матеріалопроводи, аспіраційні та вентиляційні повітропроводи тощо), металеві корпуси техноло гічного устаткування.

7. З системи устаткування, що знаходиться в ланцюгу, належить виділяти та заземлювати (незалежно від заземлення всього ланцюга) змішувачі, дозатори, шнеки, приймальні щітки та приймачі сипких матеріалів, фільтри, ємкості з аераційними пристроями, аерожолоби, просіювачі та інші пристрої, що є джерелом особливо інтенсивного та швидкого виникнення заряду статичної електрики.

8. Зовнішня поверхня скляних трубопроводів повинна металізуватись або фарбуватись електропровідними емалями та лаками. При цьому повинен бути забезпечений електричний контакт між електропровідним шаром та заземленою металевою арматурою.

9. Використання землі як фазного або нульового проводу в електроустановках до 1000 В не дозволяється.

10.Ємкості (силоси чи бункери) сипких продуктів об'ємом понад 50 куб. м повинні бути заземлені не менше ніж у двох діаметрально протилежних місцях.

11. Для визначення технічного стану заземлюючого пристрою повинні періодично проводитись:

зовнішній огляд видимої частини заземлюючого пристрою;

огляд з перевіркою наявності ланцюга між заземлюючим та заземлюваним елементами (відсутність обривів та незадовільних контактів у проводці, яка з'єднує апарати із заземлюючим пристроєм), а також перевірка пробивних запобіжників трансформаторів;

вимірювання опору заземлюючого пристрою;

перевірка ланцюга "фазануль";

перевірка надійності з'єднань природних заземлювачів;

вибіркове розкриття грунту для огляду елементів заземлюючого пристрою, що знаходяться в землі.

В дипломному дослідженні проведений розрахунково перевірочний аналіз ефективності впровадженої в ПАТ „Карлсберг Україна” мережі захисного заземлення та її відповідності нормативам.

Захисне заземлення здійснюється за допомогою заземлювачів - металевих провідників, що знаходяться в безпосередньому контакті з землею і розташовуються в ряд. На системі захисного заземлення підприємства обраний трубчатий електрод, довжиною L = 3м, діаметром d = 40мм = 0,04 м.

Для визначення необхідної кількості та структури заземлювачів в системі заземлення проводимо розрахунок за алгоритмом схем [39, с. 352].

Розрахуємо опір одного вертикального електроду, Ом:

, (4.6)

де питомий опір поверхні в місці розташування заземлювачів, Ом•м, грунт суглинок, тому = 100 Ом•м [98, c.3];

L довжина трубчастого електроду, м, L = 3 м;

d діаметр трубчастого електроду, м, d = 40мм = 0,04 м;

- відстань від верхньої точки стержневого заземлювача до поверхні землі, м; 0,5 1,0 м; = 0,9;

t глибина розташування середини електрода від поверхні землі, м,

розраховується за формулою

, (4.7)

м

Ом

Припустимий опір устрою, який заземлює, становить не більше R_доп = 4 Ом [39, c.359]. Так як R_e > R_доп, знаходимо потрібну кількість вертикальних електродів.

На початку розрахуємо початкову кількість заземлювачів без урахування об'єднуючої штиби [39, с.353]:

(4.8)

шт.

приймаємо начальну кількість електродів 8 штук.

Визначаємо необхідну кількість вертикальних електродів:

(4.9)

де коефіцієнт використання вертикальних електродів, що враховує обопільне екранування.

Для вибору цього коефіцієнта приймають значення відношення відстані між електродами до їхній довжини а = 1, отже, коефіцієнт використання вертикальних електродів = 0,65.

Приймаючи кількість електродів - 14 штук, визначимо довжину з'єднуючої штиби:

(4.10)

м

Опір з'єднуючої штиби визначаємо за формулою алгоритма [39,c.352]:

, (4.11)

де В ширина з'єднуючої штиби, м; b = 20 мм = 0,02 м;

с - опір суглинистого грунту = 100 ом/м [98, c.3];

відстань від верхньої точки трубчастого заземлювача до поверхні землі, м; = 0,9 м.

Ом.

І розрахуємо загальний опір для пристрою, який заземлює, Rз, який повинен бути .

(4.12)

з_ш коефіцієнт використання з'єднуючої штиби, з_ш = 0,62.

 Ом.

Загальний опір R_з відповідає умові R_з R_доп (4 ом), тому створений на підприємстві заземлюючий пристрій з 14 електродів d = 0,04м, довжиною L = 3м відповідає всім нормам електроустановок, що живляться від мережі напругою до 1000 В [39, c.349].

4.4 Упрaвління нeбeзпeкою в нaдзвичaйних ситуаціях в ПАТ „Карлсберг Україна”

З 1 липня 2013 року набирає чинності Кодекс Цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403VI [20], який регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту.

Статтею 20 Кодексу на суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту покладені наступні завдання і обов'язки, для виконання яких належить суттєво оновити всю систему організації безпеки в надзвичайних ситуаціях на підприємствах [20]:

1) забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об'єктах суб'єкта господарювання;

2) забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту;

3) розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії;

4) організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб'єкта господарювання;

5) створення об'єктових формувань цивільного захисту відповідно до цього Кодексу та інших законодавчих актів, необхідної для їх функціонування матеріальнотехнічної бази і забезпечення готовності таких формувань до дій за призначенням;

6) створення диспетчерських служб відповідно до цього Кодексу та інших законів, необхідних для забезпечення безпеки об'єктів підвищеної небезпеки;

7) проведення оцінки ризиків виникнення надзвичайних ситуацій на об'єктах суб'єкта господарювання, здійснення заходів щодо неперевищення прийнятних рівнів таких ризиків;

8) здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки;

9) декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки;

10) розроблення планів локалізації та ліквідації наслідків аварій на об'єктах підвищеної небезпеки;

11) проведення об'єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту;

12) забезпечення аварійнорятувального обслуговування суб'єктів господарювання;

13) здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій;

15) забезпечення дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, утримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту;

17) дотримання протиепідемічного, протиепізоотичного та протиепіфітотичного режиму;

18) створення і використання матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

19) розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання;

20) розроблення і затвердження інструкцій та видання наказів з питань пожежної безпеки, здійснення постійного контролю за їх виконанням;

21) забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки;

22) утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням;

23) здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики.

Висновки до розділу 4

Стратегія розвитку компанії Carlsberg Ukraine заснована на європейських загальноприйнятих принципах успішного економічного існування компаній, одним з яких виступає Кодекс корпоративної соціальної відповідальністі (ККСВ) [83]. Згідно ККСВ, до „Політики Carlsberg Group з охорони здоров'я та техніки безпеки” додано "Обов'язки Carlsberg Group з охорони здоров'я та техніки безпеки" та "Керівні принципи Carlsberg Group з охорони здоров'я та техніки безпеки". На заводі ПАТ «Карлсберг Україна» встановлено найновіше обладнання пивної промисловості виробництва Бельгії, Німеччини і Швейцарії. А сам технологічний процес побудований із врахуванням останніх технологій енергозбереження, охорони здоров'я та навколишнього середовища. Заводи Carlsberg Ukraine отримали сертифікати міжнародних стандартів ISO 9001 (управління якістю продукції) і ISO 14001 (екологічна безпека підприємства і охорона навколишнього середовища).

Висновки

Проведене в дипломному дослідженні узагальнення теоретичних матеріалів по економічній та структурній сутності холдингової форми організації міжнародного бізнесу транснаціональних корпорацій (ТНК) показало:

1. ТНК -- це міжнародні за складом та характером діяльності суб'єкти господарського життя, які функціонують на принципах корпоративної власності з акціонерною формою управління та розподілу прибутків у міжнародному ж масштабі. Важливою рисою ТНК є реалізація єдиної послідовної стратегії через один або декілька центрів прийняття господарських рішень.

Сукупність переваг організаційноуправлінської, ринковоконкурентної, технологічноінноваційної природи зумовлює кількісне збільшення ТНК як форми підприємницької діяльності, а також розширення поля їхнього господарювання. Цей процес не тільки означає механічний перерозподіл сфер ринкового контролю та економічного «життєвого простору», а й серйозні наслідки для всієї системи міжнародних економічних відносин, умов здійснення конкретних форм співробітництва та підприємницької діяльності в національному та глобальному масштабах.

Транснаціоналізація має два основні механізми міжнародного об'єднання економічних потенціалів комерційних структур - злиття та поглинання (M&A). Злиття та поглинання є засобами концентрації виробничого та банківського капіталів як в національних, так і міжнародних масштабах.

2. Міжнародний холдинг -- це одна із форм транснаціонального об'єднання комерційних структур у вигляді сукупності материнської компанії та контрольованих нею дочірніх компаній. Крім простих холдингів, що являють собою материнське товариство і одне або декілька контрольованих ним дочірніх товариств (про яких говорять, що вони у відношенні один до одного є «сестринськими» компаніями) існують і складніші холдингові структури, в яких дочірні товариства самі виступають в якості материнських компаній у відношенні до інших компаній. При цьому материнська компанія, що стоїть на чолі всієї структури холдингу, іменується холдинговою компанією. Контроль материнської компанії за своїми дочірніми товариствами здійснюється як за допомогою домінуючої участі в їхньому статутному капіталі, так і за допомогою визначення їхньої господарської діяльності (наприклад, виконуючи функції їхнього одноосібного виконавчого органу), так і іншим чином, передбаченим законодавством.

Відповідно до чинного законодавства основних країн світу:

холдингова компанія -- це суб'єкт господарювання у формі відкритого (публічного) акціонерного товариства, який володіє контрольними пакетами акцій інших, одного або більше, суб'єктів господарювання;

контрольний пакет акцій -- це кількість акцій (пай, частка в статутному фонді), яка дає право холдинговій компанії здійснювати фактичний контроль над суб'єктом господарювання (в одних країнах це 25,1%, в інших країнах 50,1%);

дочірнє підприємство -- це суб'єкт господарювання, контрольним пакетом акцій якого володіє холдингова компанія.

Проведений аналіз питомої ваги власності міжнародних холдингів в галузях економіки України та Росії на прикладі галузі виробництва пива виявив, що станом на 2013 рік основна частка національних заводів по виробництву пива в Україні (74,7%) та Росії (83,6%) поглинута в якості дочірніх підприємств 5 основними міжнародними пивними холдингами:

а) Міжнародний холдинг Sun InBev (Бельгія) 34,0% в Україні та 16,4% в Росії;

б) Міжнародний холдинг Carlsberg Baltic Beverages Holding (Данія, Швеція) - 29,3% в Україні та 37,4% в Росії;

в) Альянс міжнародних холдингів Efes (Турція) - SabMiller (Великобританія) - 6,9% в Україні та 18,1% в Росії;

г) Міжнародний холдинг Oasis CIS Limited (Кіпр, Німеччина) - 4,5% в Україні;

д) Міжнародний холдинг Heineken(Нідерланди) - 11,7% в Росії;

В Україні національні виробники представлені корпорацією „Оболонь” (22,7% ринку) та 34 невеликими заводами, які в сумі займають частку 2,6%. В Росії наіональні виробники представлені корпорацією „Очаково” (2,5% ринку) та 126 невеликими заводами, які в суми займають частку 13,9%.

В аналітичному розділі дипломного дослідження проаналізована та описана діяльність пов'язаних міжнародних холдингів „BALTIC BEVERAGES HOLDING”(Швеція) та “CARLSBERG” (Данія) в галузі виробництва пива в Україні та Росії.

Baltic Beverages Holding (BBH) -- міжнародний скандинавський пивоварний холдинг, створений спеціально для інвестування в пивну галузь у країнах колишнього Радянського Союзу, був спільним підприємством датського пивного холдингу Carlsberg Group і британської пивоварної компанії Scottish & Newcastle. З березня 2008 року 100% акцій холдингу BBH повністю належать компанії Carlsberg, яка викупила частку британської пивоварної компанії Scottish & Newcastle.

Хоча датський пивний холдинг Carlsberg Group, володіє пакетом 100% акцій на правах материнської компанії, скандинавський холдинг BBH, який став дочірньою компанією, продовжує формально володіти власністю (контрольними акціонерними частками) в 18 пивоварних компаніях на території шести країнах Східної Європи, частка яких напряму управляється пивним холдингом Carlsberg Group. Так, холдингу BBH належить 100 % ВАТ «Пивоварна компанія „Балтика“» (Росія) і 94,6% ПАТ «Карлсберг Україна» (об'єднані в єдину юридичну особу ПАТ «Запорізький завод Славутич», Київський завод -філія ПАТ «Запорізький завод Славутич» та ВАТ «Львівська пивоварня»).

Поглинання міжнародного холдингу Baltic Beverages Holding (BBH) шведської юрисдикції міжнародним пивним холдингом Carlsberg Group (Данія) та перехоплення операційного управління українськими та російськими пивними заводами, які продовжують знаходитись в акціонерній власності холдингу ВВН, має класичний приклад конкурентної боротьби галузевих транснаціональних компаній на міжнародному рівні.

Проведений в дипломному дослідженні аналіз діяльності холдингів Baltic Beverages Holding (Швеція) / Carlsberg Group (Данія) в Україні дає можливість констатувати наступне:

1. Згідно Статуту ПАТ «Карлсберг Україна»(м. Запоріжжя, Україна) з жовтня 2012 року є правонаступником ВАТ «ПБК «Славутич»(код ЕДРПОУ 00377511) та ВАТ «Львівська пивоварня»(код ЕДРПОУ 00383952).

2. Розмір статутного капіталу товариства становить 1022432914 грн. (один мільярд двадцять два мільйони чотириста тридцять дві тисячі дев'ятсот чотирнадцять гривень), який поділений на 1022432914 простих іменних акцій однакової номінальної вартості 1 грн. кожна.

3. Згідно даним Національної Комісії з цінних паперів та фондового ринку України станом на 01.01.2013 року власниками пакетів акцій ПАТ «Карлсберг Україна» є:

Baltic Beverages Holding АВ(Sweden) - 94,1895%;

Фізичні особи (резиденти та нерезиденти України) - члени наглядової Ради та керівництва ПАТ - 5,7105%.

4. Проведений аналіз показав, що після придбання у 2008 році повного контролю холдингом Carlsberg Group(Данія) над холдингом ВВН (Швеція) та перехопленням операційного управління заводами в Україні кризові тенденції 2007 - 2008 років у діяльності заводів холдингу в Україні були успішно ліквідовані. Так, низькоприбутова та збиткова діяльність у 20072008 рр. з одночасною виплатою дивідендів холдингу ВВН була змінена на високоприбуткову діяльність вже в 2009 році з повною забороною виплати дивідендів та направленням всього чистого нерозподіленого прибутку на оновлення та розвиток підприємств.

Як результат, після об'єднання у 2010 році 3х заводів холдинга в єдину юридичну особу та переходом на консолідовану систему бухгалтерського обліку і централізованого управління, зростання чистого прибутку ПАТ „Карлсберг Україна” набуло динамічного характеру по 1020% на рік у 20112012 рр. Аналогічні позитивні зміни відмічаються і в зростання рівня рентабельності, і в зростанні рівня коефіцієнта перетворення активів в чистий прибуток від реалізації.

5. Аналіз котирування акцій ПАТ «Карлсберг Україна» на фондовій біржі «Українська біржа» показав, що прості акції товариства (код SLAV - ISIN UA4000079917) мають наступні останні котировки (на 25.04.2013):

- Пропозиція ціни продажу - 2,85 грн./акцію (при номіналі 1,0 грн./ акцію);

- Пропозиція ціни на покупку - 2,4 грн./акцію;

- Ціна останньої угоди покупкипродажу - 2,6 грн./акцію (25.03.2013);

- Дата початку торгів акціями на біржі - 26.03.2009;

- Рівень лістингу акцій - 0 (оскільки не виконані вимоги біржі до кількості та обсягу угод з акціями по 1 та 2 рівням лістингу);

- Загальна кількість акцій 1 022 432 914;

- Кількість та рівень угод в 2013 році - 5 угод від 2000 акцій до 50000 акцій.

6. Як показав аналіз, при загальному падінні в 2011 2013 рр. індексу вартості українських акцій на фондовій біржі «Українська біржа» на 60%, ринковий курс акцій ПАТ «Карлсберг Україна» залишається в діапазоні 2,3 - 2,6 грн./ акцію при номіналі в 1,0 грн./ акцію, але основний власник пакету 94,2% акцій - дочірній холдинг ВВН(Швеція) пивного холдингу Carlsberg Group (Данія) не висуває на біржові торги акції, тому тільки міноритарні власники акцій епізодично пропонують ці акції до торгів (на рівні 50000 акцій). В той же час, основним покупцем цих акцій виступає холдинг ВВН, який періодично нарощує свій пакет акцій до рівня 100% (стратегія повного викупу акцій, реалізована в Росії).

7. В Україні холдинг BBH/ Сarlsberg, працюючий як підприємство з 100% іноземними інвестиціями ПАТ „Карлсберг Україна”, у 2007 2012 рр. підвищив займаєму ринку виробництва пива з 18,8% у 2007 році до 29,3% у 2012 році та 2 рейтингове місце після бельгійського світового холдингу AnhauserBusch Inbev, який займає перше місце в світі по обсягам виробництва пива.

Проведений в дипломному дослідженні аналіз діяльності холдингів Baltic Beverages Holding (Швеція) / Carlsberg Group (Данія) в Росії дає можливість констатувати наступне:

1. Згідно новій редакції Статуту (2013 р.) відкрите акціонерне товариство „Пивоварена компанія „Балтика” (м. СанктПетербург, Росія) є комерційною організацією з іноземними інвестиціями по законодавству Російської Федерації та входить в групу компаній Carlsberg (100% статутного капіталу Товариства контролюється компанією Carlsberg A/S (Данія) через свої дочірні товариства Baltic Beverages Holding Aktiebolag (Швеція) та HolstenBrauerei Aktiengesellshaft (Німеччина), яким належать на праві власності 99,9% та 0,1% акцій статутного капіталу ВАТ „Балтика”, відповідно).

2. Статутний капітал ВАТ „Балтика” складає 156 087 093 рубля РФ, який поділений на 156 087 093 простих іменних бездокументарних акцій номінальною вартістю 1 рубль/акція.

Згідно Статуту, ВАТ „Пивоварена компанія „Балтика” після серії злиттів та перейменувань, окрім центрального пивовареного заводу „Балтика - СанктПетербург” та апарату управління в м. СанктПетербург, структурно складається із 9 регіональних безбалансових філій - пивних заводів в Російській Федерації, 4 контролюємих дочірніх пивних заводів за кордоном та 75 представництв по рекламі і реалізації продукції в різних країнах світу.

3. За підсумками 2012 року датський пивоварний концерн Carlsberg, що володіє російським ВАТ "Пивоварна компанія "Балтика", збільшив обсяг реалізованої продукції на 2%. Частка датського концерну на російському пивному ринку в 2012 році залишилася на рівні 2011 року й склала 38,2%.

4. Аналіз динаміки росту біржового курсу акцій ПАТ „Балтика” показав, що в 2012 році він досяг рівня 1550 руб./акцію при номіналі в 1 руб./ акцію. Після скуповування за цією ціною (курс акції = 1550) холдингом Carlsberg у міноритарних власників(4,7%) пакету 100% акцій біржовий обіг зупинений (8.10.2012). На Україні при курсі акції =2,6 міноритарні акціонери не продають свої пакети холдингу Carlsberg.

В рекомендаційному розділі дипломного дослідження обгрунтовані пропозиції:

1. Щодо удосконалення законодавчого та нормативного режимів діяльності міжнародних холдингів в Україні.

Проведений аналіз законодавства України показує, що інших спеціалізованих договорів про діяльність транснаціональних компаній в Україні на даний час немає, окрім міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування та Законів України „Про зовнішньоекономічну діяльність”, „Про режим іноземного інвестування„ „Про акціонерні товариства в Україні”, в яких встановлені порядки:

портфельних та прямих іноземних інвестицій в публічні акціонерні товариства в Україні шляхом придбання пакетів їх акцій;

переходу підприємств України під повний контроль іноземного інвестора, тобто створення дочірнього підприємства, для чого необхідно згода Антимонопольного Комітету України;

порядок репатріації доходів іноземного інвестора з України у вигляді дивідендів, процентів та роялті;

порядок сплати податків на прибуток дочірніх підприємств та податку на доходи фізичних осіб дочірніх підприємств.

Таким чином, нагальною необхідністю для України є розробка та прийняття закону „Про діяльність транснаціональних компаній та міжнародних холдингів в Україні”, в якому необхідно чітко обумовити:

Термін „контролюєме міжнародним холдингом(холдингами) підприємство - резидент України”, підприємство у якого від 25% до 50% акцій належать одній юридичній особі іноземному міжнародному холдингу;

Термін „дочірнє підприємство міжнародного холдингу - резидент України”, підприємство у якого від 50%(+1 акція) до 96,5% акцій належать одній юридичній особі іноземному міжнародному холдингу;

Термін „ підприємство з іноземними інвестиціями - резидент України”, підприємство у якого від 10% до 100% акцій належать іноземним інвесторам, але частка кожного з них не перевищує 10% і вони не є пов'язаними між собою особами;

Термін „ постійне представництво міжнародного холдингу - нерезидент України”, підприємство у якого 100% акцій належать одній юридичній особі - іноземному міжнародному холдингу.

Після прийняття такого закону необхідно переузгодити двосторонні Конвенції про уникнення подвійного оподаткування в рамках уточнення податкових пільг при репатріації доходів від іноземних інвестицій в залежності від визначення класу підприємства України.

2. Щодо удосконалення інвестиційної діяльності міжнародних холдингів в Україні.

Аналіз ефективності інвестиційної діяльності міжнародних холдингів в Україні виявив ряд правових та економічних недоліків в визначенні статусу дочірніх підприємств міжнародних холдингів в Україні, тобто відсутність зміни державного регулювання діяльності підприємства з іноземними інвестиціями, в якому частка акцій іноземного холдингу перевищує 50% та досягає 100%.

Таким чином, з одного боку, міжнародний холдинг за визначенням володіє блокуючим чи контрольним пакетом акцій національного дочірнього підприємства України, тобто є стратегічним інвестором, а з другого боку ніяких законодавчо встановлених інвестиційних вимог до стратегічного іноземного інвестора Антимонопольний комітет України при наданні згоди на придбання блокуючого або контрольного пакету акцій поглинаємого міжнародним холдингом підприємства України не передбачає.

Таким чином, основною пропозицією проведеного дослідження є внесення в Закон України „Про режим іноземного інвестування” додаткових статтей:

а) При внесенні іноземною юридичною особою прямої іноземної інвестиції в сумарному розмірі більше 50%(контрольний пакет) обсягу статутного фонду підприємства України вона визнається „міжнародним холдингом” ("бенефіціарним власником" підприємства України, яке відповідно визнається „пов'язаним” дочірнім підприємством міжнародного холдингу”) і повинна:

надати легалізовані документи країни юрисдикції про походження коштів інвестиції та їх оподаткування в країні юрисдикції;

отримати в Антимонопольному комітеті України згоду на придбання контрольного пакету акцій та надати бізнесплан інвестиційних зобов'язань щодо діяльності свого дочірнього підприємства в Україні, аналогічних Закону України „Про приватизацію державного майна”.

б) При невиконанні на протязі обумовленого сроку наданих інвестиційних зобов'язань в законодавчому порядку іноземна юридична особа позбавляється статусу "бенефіціарного власника" підприємства України, що відповідно відміняє для нього всі податкові пільги двосторонньої угоди про уникнення подвійного оподаткування між Україною та державою іноземної юрисдикції інвестора. Позбавлення статусу "бенефіціарного власника" підприємства України залишає іноземну юридичну особу іноземних інвестором в рамках двосторонньої угоди про сприяння залученню та захисту взаємних інвестицій між Україною та державою іноземної юрисдикції інвестора.

3. Щодо удосконалення податкового регулювання діяльності міжнародних холдингів в Україні.

Як результат проведеного узагальнення можна викласти наступні пропозиції щодо удосконалення оподаткування діяльності міжнародних холдингів в Україні:

а) Доцільно переглянути договори про уникнення подвійного оподаткування з іноземними країнами з метою встановлення оптимальних ставок оподаткування доходів „у джерела” (тобто збільшити податки на репатріацію доходів з України) для обмеження відтоку капіталу та стимулювати процеси реінвестування отриманих прибутків в національну економіку;

б) Необхідно використати всі можливості двосторонніх угод про уникнення подвійного оподаткування для встановлення реальних володарів материнських компаній міжнародних холдингів в іноземних юрисдикціях з метою легалізація „псевдоіноземних” прямих інвесторів в процесах поглинання підприємств України.

При виявленні випадків „псевдоіноземного” прямого інвестування з поглинанням підприємств України ввести процедури законодавчого процесу сняття з наданих інвестицій статуту „іноземних” з відповідним зняттям режимів пільгової репатріації доходів дочірніх українських підприємств в материнські „псевдоіноземні” компанії.

в) З метою обмеження використання занижених / завищених трансфертних цін в операціях між пов'язаними підприємствами міжнародних холдингів, доцільно удосконалити Податковий Кодекс щодо нормативів „звичайних цін” для легалізованих пов'язаних підприємств міжнародних холдингів, які б передбачали б додаткову прозору систему аналізу ціноутворення в цих операціях.

Проведений в дипломному дослідженні аналіз стану охорони праці та безпеки в надзвичайних умовах на ПАТ „Карлсберг Україна” показав, що на всіх виробництвах стратегія розвитку компанії Carlsberg Ukraine заснована на європейських загальноприйнятих принципах успішного економічного існування компаній, одним з яких виступає Кодекс корпоративної соціальної відповідальністі (ККСВ). Згідно ККСВ, до „Політики Carlsberg Group з охорони здоров'я та техніки безпеки” додано "Обов'язки Carlsberg Group з охорони здоров'я та техніки безпеки" та "Керівні принципи Carlsberg Group з охорони здоров'я та техніки безпеки". Для виконання умов ККСВ, на заводах ПАТ «Карлсберг Україна» встановлено найновіше обладнання пивної промисловості виробництва Бельгії, Німеччини і Швейцарії, яке забезпечує технологічний процес, побудований із врахуванням останніх технологій енергозбереження, охорони здоров'я та навколишнього середовища. Заводи Carlsberg Ukraine отримали сертифікати міжнародних стандартів ISO 9001 (управління якістю продукції) і ISO 14001 (екологічна безпека підприємства і охорона навколишнього середовища), що є значним позитивним для України результатом поглинання вітчизняних заводів міжнародними пивними холдингами.

Практичне значення отриманих результатів дипломного дослідження полягає в обгрунтуванні необхідності внесення в законодавчі та нормативні документи України виважену термінологію та економічну специфікацію для суб'єктів транснаціональних компаній (ТНК) - „міжнародний холдинг”, „материнська компанія міжнародного холдингу”, „дочірня компанія міжнародного холдингу”, „контролюєма компанія міжнародного холдингу”, а також необхідності внесення змін в інвестиційне та податкове законодавство України щодо державного контролю за діяльністью пов'язаних економічних структур міжнародних холдингів, маючи метою економічний розвиток та економічну безпеку України при інтеграції в світові транснаціональні недержавні економічні структури.

Список використаних джерел

1. Андрущенко І.В. Оптимізація оподаткування в системі міжнародної діяльності інтегрованих корпоративних структур / І.В.Андрущенко // Збірник наукових праць Національного університету податкової служби України, №1,2009. - с.11 17

2. Австрийские холдинги / Интеллект Капитал Консалтинг [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://icc.dn.ua/holding%companies/austrian%holding 10.04.2013 р. Загол. з екрану

3. Бедрій Я. І. Безпека життєдіяльності.Навчальний посібник./ Я.І.Бедрій. --Київ: Кондор, 2009. 286 с

4. Бунецька Н.В. Організаційні основи створення агрохолдингів / Н.В.Бунецька, Полтавська державна аграрна академія. [Електронний ресурс]. // Формування структур підприємництва і агробізнесу. - Режим доступу: http://agroua.net/economics/documents/category138/doc276.

5. Вишневский А. Международные холдинговые структуры для украинского бизнеса [Електронний ресурс] / А. Вишневский, Р.Огневюк. - Режим доступу: http://conf.ligazakon.ua/conference/holding.htm. - 09.02.2010.

6. Господарський Кодекс України від 16 січня 2003 року N 436IV / Із змінами, внесеними згідно із Законами України станом N 5480VI від 06.11.2012. [Електронний документ] - режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/43615

7. Данников В.В. Холдинги в нефтегазовом бизнесе: Стратегия и управление. / В.В. Данников. - М.:ЭлвойсМ. - 2004. - 464с.

8. Датские холдинги / Интеллект Капитал Консалтинг [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://icc.dn.ua/holdingcompanies/danishholding 10.04.2013 р. Загол. з екрану

9. Дахно І.І. Міжнародне економічне право. - 3тє вид., перероб. і доповн./ І.І.Дахно. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 272 с.

10. Державні будівельні норми України, „Захисні заходи електробезпеки в електроустановках будинків і споруд” (ДБН В.2.5272006) // Введені Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житловокомунального господарства України від 29 березня 2006 р. № 97 з 1 жовтня 2006 р., 2006. [Електронний документ] - режим доступу: http://www.mebius.ua/files/normativy /1004621.doc

11. Державні будівельні норми України СHиП 2.09.0285 „ Производственные здания» // Наказом Держбуду України від 21.10. 2004 року N 195 набуття чинності встановлено з 1 квітня 2005 року [Електронний документ] - режим доступу: http://infobuild.com.ua/normativ/detail.php?ID=40964

12. Державні будівельні норми України ДБН В.2.228:2010 « Будинки і споруди. Будинки адміністративного та побутового призначення» [Електронний документ] - режим доступу: http://dbn.at.ua/load/normativy/dbn/110806

13. Державні будівельні норми "Пожежна безпека об'єктів

будівництва", затверджені наказом Держбуду України від